Украина на международном рынке ценных бумаг
ИпВСЬКИЙ М
ЖНАРОДНИЙ Н
ВЕРСИТЕТ
Кафедра мжнародних економчних вдносин
Укра
Курсова робота
Студента курсу 4 групи
нституту мжнародних вдносин
Спецальнсть:
Мжнародн економчн вдносини
&&&&&& <&&&&&&&&
&&&&&&&&&&
Науковий кервник:
к.е.н., доцент <&&&&&&&& <&. <&.
Ки
Змст
Вступ
Роздл 1. Органзацйно-правов засади формування та функцонування ринку цнних паперв в кра
1.1 . Нормативно-правова база функцонування втчизняного ринку цнних паперв.
1.2
. Динамка фондово
Роздл 2. Мсце кра
2.1. кра
2.2. кра
Роздл 3. Перспективи подальшо
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Основною тенденцúю сучасного фнансового розвитку
зменшення рол банквського сектора як механзму перенрозподлу фнансових ресурсв на нацональному й мжнародному рвнях вдповдне посилення нвестицйно
Становлення ринкових вдносин, що на сучасному етап виступа
головним фактором стаблзацÿ та пднесення економки незалежно
У такому план формування та розвиток ринку цнних паперв явля
собою об'
ктивний процес. Наскльки спшно вн буде здйснюватись, наскльки стабльно складатиметься нфраструктура фондового ринку, настльки можна сподватися на розширення ринкових вдносин взагал, зростання виробництва, покращання добробуту народу.
Не менш важливим
застосування передового досвду кра
Метою курсово
Завдання
Розкрити сутнсть ринку цнних паперв.
Проаналзувати структуру мжнародного ринку цнних паперв.
Розкрити сутнсть, розвиток, становлення ринку цнних паперв кра
Тясувати основн проблеми кра
ОбТ
ктом <
свтовий ринок цнних паперв.
Предметом <
визначення мсця кра
Емпрична база дослдження м<жнародного ринку цнних парерв.
Роздл I.
Органзацйно-правов засади формування та функцонування ринку цнних паперв в кра
1.1. Нормативно-правова база функцонування втчизняного ринку цнних паперв
Розвиток економки будь-яко
налогчно пдпри
мства фрми, фзичн особи, що мають вльн грошов ресурси, передають
Цей процес перерозподлу перерозподлу фнансових ресурсв, капталв здйсню
ться на фнансовому ринку, на фондовому ринку. Це складна система ринкв, на яких концентру
ться попит пропозиця на рзн платжн засоби.
Засоби на ц ринки поступають притягуються у зв'язку з тим, що в економц з одного боку виника
надлишок грошових накопичень, з другого боку сну
постйна потреба залучення додаткових грошових коштв для нвестування, причому на рзн термни.
В результат тимчасово вльн фнансов кошти поступають на фнансов ринки, як забезпечують можливсть
|
Фнансовий ринок |
|
Грошовий ринок |
|
Ринок капталу |
|
Облковий ринок |
|
Мжбанквський ринок |
|
Валютний ринок |
|
Ринок середньо<- довгострокових банквських кредитв |
|
Ринок боргових нструментв |
|
Ринок нструментв власност |
|
Ринок похдних нструментв |
|
|
а
Рис. 1. Структура фнансового аринку
Джерело: Citigroup
Таким чином, принципово важливо пдкреслити, що ринок цнних паперв не
якимсь абсолютно самостйним нститутом ринково
Розглянемо основн сектори ринку цнних паперв
У тератур часто зустрча
ться термн Уринок цнних паперв (синонмом цього термну
фондовий ринок), проте
Ринок цнних паперв охоплю
частково кредитн вдносини шляхом включення в свою сферу ринку боргових нструментв (ринок облгацй), так вдносини спвволодння, виникаюч на ринку нструментв власност (ринку акцй). - вдносини виражаються через випуск спецальних документв - цнних паперв, як мають власну вартсть можуть продаватися, купуватися (вдчужуватися) погашатися.
Цнний папр - це така форма фксацÿ фнансово-правових вдносин мж часниками ринку, яка сама стала об'
ктом таких вдносин.
Офцйне визначення: цнний папр - грошовий документ, який пдтверджу
право володння або боргов вдносини мж особою, який
Ринок, на якому звертаються похдн цнних паперв (опцони ф'ючерси) назива
ться ринком похдних нструментв (деривативв).
Деривати - це стандартн документи, що засвдчують право зобов'язання придбати або продати цнн папери, матеральн або нематеральн активи, також грошов кошти на визначених ними мовах в майбутньому.
Найвдомшими фнансовими нструментами
ф'ючерсн контракти, форвардн контракти, опцони, свопи варанти.
снують також гбридн нструменти, як складно однозначно вднести до яко
Слд додати, що у нас однозначно не виршене питання, чи
деривати цнними паперами це ще потребу
законодавчого визначення.
Таким чином, ринок цнних паперв
частиною фнансового ринку, який охоплю
вдносини пов'язан з цнними паперами, але в кра
Професйна дяльнсть на ринку цнних паперв - це пдпри
мницька дяльнсть по перерозподлу фнансових ресурсв за допомогою цнних паперв органзацйному, нформацйному, технчному, консультативному ншому обслуговуванню випуску обгу цнних паперв, яка
, як правило, винятковим або переважним видом дяльност.
У нашй кра
Оновлення законодавства, пов'язаного з ринком цнним паперв, наша держава повинна починати практично з нуля. Зараз вже нема
можливост забезпечити спадковсть прийнятих актв законодавства, яке снувало в Росйськй мперÿ (у тому числ в кра
На жаль розвиток правово
У кра
До групи законодавчих актв першого поколння, як сьогодн регулюють вдносини на кра
налз цих документв дозволя
стверджувати про великий
Проте необхдно сказати, що розробка цих документв проходила, не дуже детально, створення таких необхдних нститутв фондового ринку, як саморегулюючих органзацй, незалежних ре
сторв, депозитарю клиринго-розрахункових органзацй, не передбачалося зовсм.
Подальший розвиток кра
На жаль, перше поколння нормативно-правових актв у сфер фондового ринку не завжди вдповдало вимогам, як ставилися перед фондовим ринком. Головними причинами були, швидксть хвалення цих правових документв, вдсутнсть
дино
Системнша цлеспрямована робота у напрям розвитку законодавства кра
Наступним важливим кроком стало хвалення Верховною Радою постанови вд 25 вересня 1995г. Про концепцю розвитку функцонування фондового ринку Укра
Протягом 1996г. законодавча база ринку цнних паперв кра
Основною подúю, що значно вплинула на фондовий ринок, стало хвалення Закону кра
Важливим подя на фондовому ринку кра
Все вище перерахован правов документи, на сьогодншнй день складають правову базу ринку цнних паперв в кра
В перод 1997-2001рр. було прийнято ряд законв, казв хвал, як стотно доповнили снуючий фондовий ринок, проте тльки псля хвалення ново
На початок 2р. дяльнсть на фондовому ринку кра
129 нвестицйних фондв;
100 нвестицйних компанй з 182 вза
мними фондами;
827 торговцв цнними паперами (зокрема комерцйн банки);
352 ре
стратори;
82 хранител;
один депозитарй;
6 брж;
2 торгово-нформацйн системи;
10 саморегулюючих органзацй.
У кра
Всього професйних часникв ринку цнних паперв бльше 1500.
ле, подальше становлення фондового ринку кра
Ринок цнних паперв на вдмну вд нших органзованих ринкв звичайно
одним з найжорсткше регульованих регламентуються державними органами ринком. Причина цього поляга
в особливому значенн для держави для всього суспльства надйност стабльност системи руху капталв, який забезпечу
ться обгом рзних видв цнних паперв
Роль функцÿ держави в регулюванн ринку цнних паперв звичайно зводиться до наступного:
<деологчна законодавча функцÿ;
концентраця ресурсв;
встановлення правил гри;
контроль над фнансовою стйкстю безпекою ринку;
створення ефективного ринку;
створення системи нформацÿ;
формування системи захисту нвесторв вд втрат;
запобгання негативнй дÿ на фондовий ринок нших видв державного регулювання [2].
Регулювання ринку цнних паперв ма
ряд аспектв:
1) загальний аспект - державою встановлю
ться правила стандарти, обов'язков для всх часникв ринку зокрема для державних органв;
2) конкретний аспект - встановлюються правила, обов'язков для певних часникв ринку, наприклад, для фондових брж або для торговцв.
сну
дв основн модел розвитку ринку цнних паперв:
регулювання ринку здйсню
ться переважно державними органами, лише невелика частина повноважень по нагляду, контролю, навчанню учасникв переда
ться так званим саморегульованим органзацям (Франця).
максимально можливий об'
м повноважень переда
ться саморегульованим органзацям, але держава зберга
за собою основн контрольн позицÿ в необхдних випадках ма
широку нагоду втручатися в систему регулювання саморегулювання (Великобританя).
Укра
Вважа
ться, що основним принципом державного регулювання фондового ринку кра
У основ системи державного регулювання ринку цнних паперв в кра
Важливе мсце в становленн системи державного регулювання ринку цнних паперв в кра
Важливо мсце в цьому закон займа
визначення професйно
Правове регулювання ринку цнних паперв здйснюватися: державними органами (державно-правове регулювання) в особ Державно
Державно-правове регулювання здйсню
ться в особ Державно
Функцÿ обов'язки Комсÿ визначен Законом кра
Комся по цнних паперах фондовому ринку пдлегла Президенту кра
У вдповдност даним положенням Комся викону
наступн основн функцÿ:
1. Встановлю
вимоги щодо випуску обгу цнних паперв
2. Встановлю
за згодженням з НБУ додатков вимоги щодо випуску цнних паперв комерцйними банками.
3. Комся ? територальн органи здйснюють ре
страцю випускв веде ре
стр випускв цнних паперв.
4. Ре
стру
правила функцонування органзацйно оформлених ринкв цнних паперв.
5. Встановлю
порядок вида
дозволи на здйснення дяльност по випуску обгу цнних паперв (лцензування).
6. Встановлю
порядок звтност часникв ринку цнних паперв зокрема емтентв.
7. Виробля
ре
страцю брж позабржових торгово-нформацйних систем (Т
С), контролю
8. Виробля
ре
страцю саморегульованих органзацй, створюваних особами, як здйснюють професйну дяльнсть на ринку цнних паперв.
9. Встановлю
вимоги стандарти щодо обов'язкового розкриття нформацÿ емтентами.
10. Координу
роботу по пдготовц фахвцв з питань фондового ринку, встановлю
квалфкацйн вимоги проводить сертифкацю фахвцв т.д.
Державна комся ма
основн< права, як закрплен законодавчо.
В цлях забезпечення прозорост кра
Закон "Про державне регулювання ринку цнних паперв в кра
Комсúю створена консультант-експертна рада Державно
Територальн органи Комсÿ дють на пдстав положення про територальн органи Державно
нституцйно-правове регулювання
допомжним по вдношенню до державно-правового регулювання, здйсню
ться на пдстав норм, встановлених державою, в особ саморегульованих органзацй.
Саморегульована органзаця <- це добровльне об'
днання професйних часникв ринку цнних паперв, яке не ма
на мет отримання прибутку, творено з метою захисту нтересв сво
Проте, не дивлячись на добровльнсть ц㺿 органзацÿ, було встановлено, що кожен професйний часник ринку обов'язково повинен бути часником одн㺿 з саморегульованих органзацй.
На початковому етап саморегульован органзацÿ займаються в основному проблемами освти, органзацúю обмну досвдом, наданням консультацй державним приватним структурам лобюванням в них нтересв сво
Контроль за саморегульованими органзацями здйснюють вдповдний державний орган.
На наступному етап розвитку СРО ршення
У жовтн 1997 р. органзацÿ ПАРД, ПФТС А
Б одержали перш тимчасов свдоцтва на здйснення дяльност як СРО. Всього за станом на початок 2 року на фондовому ринку кра
Обов'язок виконання розпоряджень СРО буду
ться на угод з членом органзацÿ, пдкрпленим вимогами законодавства. Санкцÿ, вживан СРО, часто не менш строг дúв, нж санкцÿ державних органв. Наприклад, бойкот з боку учасникв ринку вдносно фрми, виключено
налзуючи органзацйно-правов засади ринку цнних паперв кра
1.2. Динамка фондово
За даними Державно
Докладнший аналз показникв фондового ринку да
можливсть виявити певн устален характеристики тенденцÿ його розвитку.
кцÿ поки що не стали нструментом залучення капталу до реального сектору економки. У 2004 р. (порвняно з 2003 р.) частка акцй, заре
строваних у звТязку з створенням вдкритих АТ з державних пдпри
мств пд час приватизацÿ та корпоратизацÿ, зросла з 2,84% до 23,06%, частка акцй, заре
строваних пд час реорганзацÿ товариств, - з 19,98% до 20,5%. Водночас вартсть заре
строваних у 2004 р. випускв акцй з метою залучення коштв вдкритими та закритими АТ становила 15,19 млрд гривень (51,5 % вд обсягу заре
строваних випускв), тобто зменшилася на 8,04% (порвняно з 2003 р.). Отже, потенцал цнних паперв як нструменту моблзацÿ фнансових ресурсв належним чином не розкрито, майже половина емсй акцй не повТязана з розвТязанням проблеми залучення нвестицй.
Зменшу
ться випуск облгацй пдпри
мствами банками. У 2004 р. таких випускв заре
стровано на 4,106 млрд гривень, що на 3% менше, нж у 2003 р. Випуски облгацй банкв зменшилися на 34%, пдпри
мств - на 0,6%.
Тенденця повТязана з вдсутнстю великих випускв у 2004 р., тод як у 2003 р. випущено облгацÿ ВАТ кртелеком, Пвденно-Захдно
Простежу
ться тенденця до залучення коштв до мсцевих бюджетв шляхом випуску облгацй мсцевих позик. У 1996 - 2003 рр. заре
стровано 2 випуски облгацй мсцево
На фнансовому ринку зТявилися ПДВ-облгацÿ. Вдповдно до ст. 12 Закону Укра
Збльшу
ться частка органзованого ринку в загальному обсяз торгв. Обсяг торгв у 2004 р. становив 321,3 млрд гривень. На органзованому ринку кладено угод на 9,4 млрд гривень (на 5,9 млрд гривень бльше, нж у 2003 р.), або 2,9% загального обсягу
Лцензю на органзацю торгв мали 8 брж та 2 торговельно-нформацйн системи. Лдер серед органзаторв торгв - Перша фондова торговельна система (ПФТС)
У 2004 р. (порвняно з 2003 р.) обсяг торгв цнними паперами зрс у 2,7 разу (до 9,4 млрд гривень). Обсяг торгв ПФТС у 2004 р. становив 74,66% вд всього обсягу год [5], тому ПФТС загалом може характеризувати розвиток органзацйно оформленого сектору фондового ринку
Обсяг торгв корпоративними цнними паперами зрс двч, мунципальними цнними паперами Ч у 67 разв, державними цнними паперами - у 1,3 разу. Обсяг торгв акцями становив 1,08 млрд гривень (197,99% вд рвня 2003 р. та 5,46% вд обсягу торгв ПФТС). Популярними були акцÿ хмчно
У 2004 р. вартсть год з корпоративними облгацями перевищила вартсть угод, кладених з ншими цнними паперами, становила 4,34 млрд гривень (212,85% вд рвня 2003 р. та 61,97% обсягу торгв ПФТС).
ндекс ПФТС досяг сторичного максимуму та зрс у 3,3 разу (порвняно з 2003 роком). Зростання ндексу ПФТС забезпечило стабльний попит на блакитн фшки (акцÿ, що випускають найпотужнш солдн корпорацÿ, як завжди стабльно виплачували дивденди акцонерам). Вкладання заощаджень у такий спосб досить безпечне: вони приваблив для консервативних збергачв, як никають ризикв [6]. В Укра
У 2004 р. вдношення торгового обороту органзованого ринку до ВВП становило лише 2,7% (у 2003 р. - 1,3%), вдношення бржового ринку до ВВП ще менше - 0,7% (у 2003 р. - 0,1%). Простежу
ться тенденця до збльшення торгвл на органзованому ринку, проте ? обсяги обмежен.
ОбТ
ктивне уявлення про стан фондового ринку кра
Фондовий ринок Укра
1. Загальний обсяг торгв Фондово
Структура торгв ПФТС (за обсягом торгв/за клькстю год): корпоративн облгацÿ (43,18%/11,51%), державн облгацÿ (30,56%/2,27%), акцÿ пдпри
мств (21,62% / 81,46%), мунципальн облгацÿ (3,58%/0,98%), цнн папери нститутв спльного нвестування (1,06%/3,78%).
2. Частка ПФСа серед органзаторв торгвла цнними паперами кра
3. Чисельнсть членв Асоцацÿ ПФТС зросла з початку року з 188 до 214 <нвестицйних компанй та банкв. Новими членами Асоцацÿ ПФТС стали 5 банкв та 34 нвестицйн компанÿ.
4. Динамка розвитку Фондово
- Загальна кльксть членв Фондово
-а З метою пдвищення рвня квдност ринку цнних паперв кра
-а Лстинг на ПФТС пройшли 276 цнних паперв (корпоративн облгацÿ - 150; акцÿ - 96; нвестицйн сертифкати - 23; мунципальн облгацÿ - 7), а делстинг -122 (корпоративн облгацÿ - 70; акцÿ - 50; нвестицйн сертифкати - 2). Станом на 1 счня 2007 року на ПФТС торгуються 682 цнних папери: акцÿ - 311, корпоративн облгацÿ - 303, нвестицйн сертифкати - 49 та мунципальн облгацÿ -19.
5. Пдсумки торгв ПФТС
Порвняно з 2005 роком зростання вдбувалося в секторах сх цнних паперв, що торгуються на ПФТС:
- обсяг торгв ПФТС:
- облгацями <- зрс в 1,9 рази до 21,36 млрд. грн. (в 2005 р. <- 11,04 млрд. грн.) за рахунок збльшення обсягв випуску корпоративних облгацй, попиту на державн та мунципальн облгацÿ, в т.ч.:
- корпоративними облгацями <- зрс в 1,8 рази до 11,93 млрд. грн. (в 2005 р. <- 6,49 млрд. грн.);
-а облгацями внутршньо
-а мунципальними облгацями <- зрс в 1,5 рази до 0,99 млрд. грн. (в 2005 р. <- 0,67 млрд. грн.)
- акцями пдпри
мств <- зрс в 1,8 рази до 5,97 млрд. грн. (в 2005 р. - 3,33 млрд. грн.). До TOP-5 галузей промисловост, акцÿ яких користувалися найбльшим попитом, вйшли фнанси з часткою в 27,74% вд загального обсягу торгв акцями (в 2005 роц - 9,90%), металургя - 18,24% (в 2005 роц - 32,56%), паливна промисловсть - 12,50% (в 2005 роц - 18,48%), електроенергетика -11% (в 2005 роц -10,10%) та машинобудування - 9,89% (в 2005 роц -11,68%);
- цнними паперами <нститутв спльного <нвестування (акцями т <нвестицйними сертифкатами) <- зрс в 2,4 рази до 0,29 млрд. грн. (в 2005 р. - 0,12 млрд. грн.) за рахунок активзацÿ дяльност пайових нвестицйних фондв.
- <ндикатори стану ринку цнних паперв кра
- <ндекс акцй ПФТС, до складу ндексного кошику якого в 2006 роц було включено п'ять нових цнних паперв, зрс на 41,33% з 352,97 до 498,86 пунктв (в 2005 роц <- 35,7%). Динамка ндексу ПФТС характеризувалася, як перодами росту (счень-квтень, жовтень-грудень), так перодами падння та коливання (травень-вересень);
кцÿ-лдери зростання, як включено до ндексного кошику ндексу ПФТС: Центренерго (зростання цни <- +123,85%), Захденерго (+106,41%) та Днпроенерго (+102,04%).
кцÿ-лд ери зниження, як включено до ндексного кошику ндексу ПФТС: лише Луганськтепловоз (зниження цни <- -13,11% з моменту включення до ндексного кошику) та Строл (-50,8%).
Динамка цн акцй, як включено до ндексного кошику ндексу ПФТС в 2006 роц (розраховано з моменту включення до ндексного кошику): крсоцбанк (+30,59%), Райффайзен Банк Аваль (+14,25%), Сумське машинобудвне НВО м. Фрунзе (+2,83%), Полтавський ГЗК (2,35%), Луганськтепловоз (-13,11%).
- <ндекс акцй рейтингового агентства Standard &
- капталзаця ринку акцй ПФТС:
-а зросла в 1,5 рази до 223,6 млрд. грн. До найбльших за капталзацúю емтентв ПФТС вдносяться ВАТ Мттал Стл Кривий Рг (23,27 млрд. грн.), ВАТ кртелеком (18,08 млрд. грн.), ВАТ крнафта (17,16 млрд. грн.), ВАТ Пвнчний ГЗК (10,02 млрд. грн.) та ВАТ Райффайзен Банк Аваль (9,96 млрд. грн.).
6. Популяризаця фондового ринку кра
-а Реалзовано проект щодо розмщення нформацÿ про фнансово-господарську дяльнсть 100 кра
- Розпочина
ться real<-