Выборы как форма непосредственной демократии

ПЛАН

Вступ а3

Глава 1.а Загальн положення нституту виборв а5

1.2.

сторичний розвиток нституту

виборв в кра

1.3. Поняття та основн принципи виборв 9

1.4. Види виборв та виборчих систем 10

Глава 2.а Принципи виборчого права в кра

2.1 СубТ

ктивне й обТ

ктивне виборче право а15

а2.2.Принципи субТ

ктивного виборчого права 16

Глава 3. Застосування виборчого законодавства в кра

3.1.Вдповдальнсть за порушення

виборчого законодавства Укра

3.2.Ефективнсть застосування й шляхи покращення

виборчого законодавства у сучаснй кра

Висновки 25

Список посилань 26

Список використано

Анотаця 29

Вступ

На сучасному етап реалзацÿ задач по досконаленню системи державного керування, з врахуванням прийнято

Демократичнсть держави суспльства насамперед визнача

ться рвнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскльки реально снуюч процедури виявлення здйснення вол народу впливають на правлння державними та суспльними справами. Найбльш ефективно такий вплив може здйснюватись у форм прямого (безпосереднього) народовладдя, пд яким розумúться безпосередня часть громадян у здйсненн державно

Першою в сторичному план була саме ця форма народовладдя. В умовах первсного суспльства вона здйснювалась у вигляда загальних зборв членв конкретно

з розвитком та складненням суспльних вдносин класичн зразки прямого народовладдя внаслдок значного зростання клькост населення держав стало важко, то неможливо здйснювати з суто технчного боку. Крм того, народн збори стали перешкодою на шляху реалзацÿ нтересв панвно

За допомогою виборв форму

ться значна частина органв державно

Конституцйний нститут виборв регламенту

досить широке коло суспльних вдносин. Частина його, саме норми, що встановлюють загальн правила вимоги до процедури виборв, та норми, як регламентують активне виборче право, зафксована у роздл "Вибори. Референдум" та у роздл XI "Мсцеве самоврядування" Конституцÿ кра

Метою ц㺿 роботи перш за все

детальний аналз принципв виборчого права в кра

Завданням дано

а1.Загальн положення нституту виборв

1.1.Вибори як форма безпосередньо

Чинна Конституця кра

З правово

Залежно вд форми волевиявлення народу розрзнянють нститути представницько

Проголошуючи народ носúм суверентету

диним джерелом влади в кра

Закономрно, що третй роздл чинно

У наступних IV, V, VI, XXI роздлах Конституцÿ кнра

У сучаснй науковй юридичнй тератур нема

днност щодо розумння безпосередньо

На думку М. П. Фарберова, "пряме народовладдя означа

пряме волевиявлення народних мас при розробнц й прийнятт державних ршень, також

Г. X. Шахназаров розумú пд безпосередньою демонкратúю порядок, при якому ршення приймаються на основ прямого конкретного волевиявлення всх громандян [6]. Досить часто в науц конституцйного права вжинваються загальн визначення безпосередньо

М. Ф. Чудаков визначав, що "безпосередня демокрантя - це суспльн вдносини, в межах яких здйсню

ться широкий комплекс засобв част громадян в правл справами держави суспльства, в результат чого воля громадянина (колективу) безпосередньо, тобто без обонв'язково

З точки зору сучасних росйських чених Ю. А. Дмитрúва, В. В. Комарово

В.Ф.Погорлко вважа

що найбльш адекватним сучасному розвитков суспльнних вдносин могло б виступати наступне визначення безпосередньо

Наукою конституцйного права питання форм реалзацÿ безпосередньо

Мабуть найбльш слушним

пдхд, запропонований вченими Ю.А. Дмитрúвим В.В.Комаровою, який поляга

в тому, що формами прямо

Отже, беручи за системотворчий критерй право народного суверентету, до системи прямого народонвладдя треба включити референдуми вибори, як оснновн форми, також народн обговорення, плебсцити, вдкликання депутатв, загальн збори населення. Виндлення цих форм прямого народовладдя ма

досить об'

ктивний характер, вони можуть застосовуватись у рзних правових системах, рзних сферах суспльного життя.[13]

Вибори як найндавнша форма прямого народовладдя, що передбачанлась, зокрема, в квроп вже у перших конституцях як спосб обрання структур парламентського типу, застосонвуються зараз у бльшост кра

1.2.

сторичний розвиток нституту виборв в кра

Виборнсть на територÿ сучасно

З творенням змцненням Ки

Подальший розвиток нституту виборност в кра

Особливе мсце в сторÿ становлення нституту винборност за мов вдновлення кра

Особливий перод розвитку виборчого права кра

Основними ознаками першого пероду становлення "пролетарсько

Започаткування другого пероду розвитку радянсько

Останнй третй перод радянсько

Псля здобуття кра

1) Конституця кра

Отже, становлення нституту виборв в Укра

1.3.Поняття та основн принципи виборв

Найбльш поширеною формою прямого народовладндя

вибори, як на вдмну вд нших його форм - ренферендумв, плебсцитв, постйно перодично застосонвуються у бльшост кра

У втчизнянй та зарубжнй науц конституцйного права сну

розма

За мов демократичного суспльства вибори за сво

ю суттю - це прояв реально

Змст виборв як полтичного суспльно-правового нституту поляга

в тому, що саме волею народу здйснню

ться конституювання та вдтворення органв дернжавно

За формою здйснення вибори можна розглядати як специфчну, врегульовану законом дяльнсть повнованжених органв громадян, спрямовану на формування органв державно

Отже, вибори в кра

Соцальне призначення виборв :

1.      Вибори

вихдним принципом органзацÿ державного механзму та системи мсцевого самоврядування.

2.      Вибори, проведен з дотриманням вимог Конституцÿ Укра

3.      Вибори вдграють визначальну роль у формуванн полтично

1.4. Види виборв та виборчих систем

Вибори - надзвичайно багатогранне суспльне явинще. Як зазначав нмецький державознавець Г. Май

р, у загальнонацональному масштаб вибори - це наймасовший процес, який зна

право[22].

Залежно вд пдстав можна розрзняти клька клансифкацй видв виборв.

За територальною ознакою вибори бувають:

1) загальнонацональн (загальнодержавн), як здйсннюються на територÿ вс㺿 кра

2) мсцев (нод

За об'

ктом, що передбача

органи або посади, до яких входять або на як обираються представники наронду, вибори можна класифкувати як:

1) вибори парламенту - вибори до Верховно

2) вибори на посаду Президента кра

3) вибори представницького органу територально

4) вибори представницьких органв самоврядування мських, сльських, селищних, мських, районних у мснтах, районних, обласних рад;

5) вибори на посади сльських, селищних, мських голв.

За часом проведення вибори подляють на:

1) чергов. Вибори, що проводяться в перод закнчення строку повноважень (легслатури), передбанченого Конституцúю законами кра

2) позачергов або достроков. Вибори, що провондяться в раз дострокового припинення строку повнованжень, передбаченого Конституцúю Укра

3) повторн. Вибори, що проводяться у випадках, конли вибори у виборчому окруз визнан недйсними або такими, що не вдбулися;

4) вибори замсть депутатв, голв (сльських, селищнних, мських рад), як вибули. Вибори, що проводяться у одномандатних виборчих округах у раз втрати депунтатського мандата або дострокового припинення повнонважень депутата чи сльського, селищного, мського гонлови на пдставах в порядку, передбачених Констинтуцúю кра

5) вибори, що проводяться в раз творення ново

За кльксною ознакою част виборцв вибори буванють:

1) загальними, основними, коли в них за законом мають право брати часть вс виборц держави;

2) частковими (додатковими), коли поповню

ться склад Верховно

З огляду на правов наслдки вибори подляють на:

1) дйсн - це вибори, проведен у порядку, визнанченому Конституцúю кра

2) недйсн - вибори, в ход яких мали мсце поруншення виборчого законодавства, як вплинули на пднсумки виборв.

За порядком визначення результатв виборв розрзнняють так виборч системи:

1) мажоритарна;

2) пропорцйна;

3) змшана.

Мажоритарна система

найстаршою серед виборнчих систем. Назва ? походить вд французького majогtе, що означа

"бльшсть". Мажоритарною вважа

ться сиснтема визначення результатв виборв, завдяки якй депунтатськ мандати (.один або клька) вд округу одержують тльки т кандидати, як отримали встановлену законом бльшсть голосв, с нш кандидати вважаються необраними. У 83 кра

1) мажоритарну систему абсолютно

За мова запровадження мажоритарно

Недолком мажоритарно

На противагу означенй мажоритарна система абсонлютно

Мажоритарна система квалфковано

Другим видом виборчих систем

пропорцйна сиснтема. Вперше вона запроваджена у 1889 р. в Бельгÿ, тепер 57 кра

При пропорцйнй систем депутатськ мандати рознподляються мж партями пропорцйно клькост голосв виборцв, збраних кожною з них у межах виборчого окнругу. При застосуванн ц㺿 системи округи завжди багантомандатн.

За впливом виборцв на розташування кандидатв у списку для голосування розрзняють наступн види пронпорцйно

1) з жорсткими списками;

2) з преференцями;

3) з напвжорсткими списками.

При застосуванн жорстких спискв виборець голосу

за список партÿ, що вн обира

, в цлому. У виборчому бюлетен вказуються тльки назви, емблеми партй, нод певна кльксть перших кандидатв у партйних списках. Система жорстких спискв практику

ться в

спанÿ, Порнтугалÿ,

зра

При застосуванн системи преференцй (в переклад означа

"перевага") виборець не просто голосу

за спински партÿ, що обира

, й робить помтку навпроти нонмеру того кандидата в кандидатському списку вд партÿ, якому вн вдда

свй голос. Таким чином, обира

ться той, хто отримав найбльше число преференцй, в раз рвност клькост преференцй у клькох кандидатв вд партÿ перевагу вддають тому, хто займа

вище мсце у партйному списку. Система преференцй практику

ться у Фнляндÿ, Бельгÿ, Ндерландах.

Система напвжорстких спискв передбача

можнливсть для виборця голосувати:

1) за список у цлому;

2) визначати преференцÿ, помтивши чи вписавши прзвища одного або клькох кандидатв. У першому випадку голоси виборцв пдраховуються за системою жорстких спискв, у другому - за системою префенренцй. Ця система практику

ться в Швейцарÿ, Австрÿ,

талÿ.

Пропорцйна система з жорсткими списками ма

сво

Загальною, так би мовити, "обтяжливою" обставинною при запровадженн пропорцйно

Розподл надлишкв (остач) проводиться двома оснновними методами:

1) метод найбльших надлишкв включа

розподл мсць за списком, що ма

найбльшу кльксть не представлених голосв, вдкладених вд першого розподлу, так дал, доки вс мсця не будуть розпридлен.

2) метод найбльшого середнього - метод, шляхом якого загальна кльксть голосв, отриманих за списком, длиться на кльксть мсць, вже отриманих за цим списнком, плюс одне фктивне мсце. Список, який таким чинном отриму

найбльше середн

, отриму

наступне мснце так дал, доки вс мсця не будуть розпридлен.

снують нш методи обрахування надлишкв: метод д'Хонта, метод Сен-Лагю, модифкований метод Сен-Лагю.

З метою запобгання швидкому росту клькост дрбних, непредставницьких партй при пропорцйних системах виборв запроваджують виборчий порг, який поляга

в тому, що для част у розподл мсць псля гонлосування допускаються тльки т партйн списки, що набрали певний, встановлений у законодавств вдсоток голосв. - пороги бувають рзн, наприклад у Ндерланндах - 0,67,

зра

сну

досить широкий спектр змшаних систем, як

по

днанням мажоритарно

нод змшан системи запроваджуються в мондифкованому вигляд з перевагою т㺿 чи ншо

Виборчими системами, що надають перевагу мажонритарному методов голосування при застосуванн пронпорцйного голосування виступають наступн змшан системи:

1) система з

диним голосом, що не допуска

перендач. Змст ? поляга

в тому, що в багатомандатному винборчому окруз виборець голосу

за одного кандидата, не за список кандидатв вд партÿ. Це практику

ться в Японÿ, Кита

2) обмежене голосування, яке передбача

, що виборнц можуть обрати клькох кандидатв з одного бюлетеня, але

3) кумулятивне голосування передбача

, що вибонрець ма

стльки голосв, скльки мандатв у окруз, може ? розподлити мж всма кандидатами, може й вддати вс сво

сну

й змшана система, що використову

переважнно модифковану пропорцйну систему представництва.

Система з

диним голосом, який переда

ться, перендбача

, що виборц голосують за одного кандидата незалежно вд числа мандатв у виборчому окруз, але при цьому виражають перевагу щодо нших кандиндатв.

Найпростшим варантом змшано

В кра

2. Принципи виборчого права в кра

Принципи виборчого права - це мови його визнання та здйснення, як разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легтимнсть виборних органв публчно

Так, ч.3 ст.21 Загально

В ст. 25 Мжнародного пакту про громадянськ полтичн права записано: Кожний громадянин повинен мати без будь-яко

) брати часть у веденн державних справ як безпосередньо так за посередництвом вльно обраних представникв;

б) голосувати бути обраним на справжнх перодичних виборах що проводяться на основ загального рвного виборчого права при та

мному голосуванн забезпечують свободу волевиявлення виборцвЕФ.[27]

2.1.СубТ

ктивне й обТ

ктивне виборче право

В юридичнй тератур виборче право нтерпрету

ться у двох значеннях - обТ

ктивному субТ

ктивному.

ОбТ

ктивне виборче право - це один з головних конституцйно-правових нститутв, який складають норми, що регулюють суспльн вдносини, повТязан з формуванням представницьких та нших виборчих органв публчно

1.      Вн бльшою мрою (в порвнянн з ншими конституцйно-правовими нститутами) зазна

впливу норм мжнародного права;

2.      Значна частина його норм

полеволентними, тобто такими що одночасно вдносяться до двох т бльше галузей права;

3.      Переважна бльшсть його норм

процесуальними нормами.

Норми нституту виборчого права встановлюють принципи виборчого права; вимоги, що вдносяться до виборцв та кандидатв;а порядок творення та дяльнсть виборчих органв; процедуру ре

страцÿ та висування кандидатв; статус виборцв та нших субТ

ктв виборчого процесу;а процедуру ведення передвиборчо

Джерелами нституту виборчого права

:

ü  Конституця кра

ü  Закон "Про вибори народних депунтатв Укра

ü  Мжнародн договори, де встановлено загальновизнан стандарти щодо принципв част громадяна у виборах та згоду на обовТязковсть яких надано Верховною Радою Укра

СубТ

ктивне виборче право - це закрплене конституцúю кра

2.2. Принципи субТ

ктивного виборчого права

У ст. 7Конституцÿ кра

Ø  принцип вльних виборв;

Ø  принцип загального виборчого права;

Ø  принцип рвного виборчого права;

Ø  принцип прямого виборчого права;

Ø  принцип та

много голосування.

Треба зазначити, що Конституця кра

Принцип вльних виборв.

Принципи вльних виборв

загально визнаними у свт вдповдають мжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимв. Вн означа

що кожний виборець самостйно без будь-якого зовншнього впливу виршу

: брати йому часть у виборах чи н, якщо брати то в якй мр. Так, у закон кра

1.    Вибори депутатв

вльними. Виборцям забезпечуються мови для вльногоа формування сво¿ вол та ? вльного виявлення при голосуванн.

2.    Застосування насильства, погроз, обману, пдкупу чи будь-яких нших дй, що перешкоджають вльному формуванню та вльному виявленню вол виборця, забороня

ться. [29]

З цього виплива

вдсутнсть обовТязкового вотуму - юридичного забовТязання виборцв брати часть у голосуванн: при визначенн результатв виборв не врахову

ться яка частина виборцв взяла часть голосуванн. Саме по соб хиляння вд част у виборах згдно з принципом вльних виборв не тягне за собою будь-яко

Принцип загального виборчого права.

На сучасному етап конституцÿ бльшост кра

Принцип загальност виборчого права в Укра

На вдмну вд нього пасивне виборче право громандян, тобто право бути обраним, залежить вд виду винборв. Так, вдповдно до ст. 76 Конституцÿ та ст. З Занкону "Про вибори народних депутатв кра

Президентом, вдповдно до ст. 103 Конституцÿ, монже бути обраний громадянин кра

Депутатом сльсько

Принцип рвного виборчого права

Принцип рвност виборчого права передбача

, що вс громадяни кра

Рвнсть голосв на виборах в кра

При цьому здйснення громадянами кра

На виборах Президента Укра

Принцип прямого виборчого права

Принцип прямого виборчого права визнача

право громадян обирати кандидатв на виборах безпосередньо. Конституцúю передбачаються прям вибори народних депутатв кра

У ст.4 закону про вибори народних депутатв кра

Вибори депутатв

прямими. Громадяни кра

Принцип та

много голосування

Принцип та

мност голосування означа

, що контнроль за волевиявленням виборцв не допуска

ться. Змст його поляга

в гарантях повно

У ч. 3 ч.5 ст. 42а закону Про вибори Президента кра

1.    Голосування проводиться в спецально вдведених примщеннях, де обладнуються в достатнй клькост кабни або кмнати для та

много голосування, визначаються мсця видач виборчих бюлетенв встановлюються виборч скриньки таким чином, щоб виборц при пдход до них обов'язково проходили через кабни або кмнати для та

много голосування. Вхд у кабни або кмнати для та

много голосування, вихд з них, також шлях вд них до виборчих скриньок повинн бути в пол зору членв дльнично

2.    Вдповдальнсть за органзацю голосування, забезпечення та

мност волевиявлення виборцв, обладнання примщень пдтримання в них належного порядку поклада

ться на дльничн виборч комсÿ. Виборець може перебувати в примщенн для голосування лише протягом часу, необхдного для голосування.

3.Застосування виборчого законодавства в кра

3.1.Вдповдальнсть за порушення виборчого законодавства кра

Однúю з гарантй реального здйснення вльного волевиявлення анароду

встановлена законом юридична вдпонвдальнсть за порушення виборчого законодавства, до того ж в кожному з базових виборчих законв мстяться загальн статт, якими запроваджу

ться нститут вдпонвдальност за порушення виборчого законодавства, свою юридичну регламентацю цей нститут отриму

вдповдно в чинному адмнстративному, кримнальному, кримнально-процесуальному, цивльно-процесуальному законодавств.

Так. у Кодекс кра

Видача членам дльнично

Втручання в роботу виборчих комсй, що перешкоднжа

виконанню ними обов'язкв, пов'язаних з ре

странцúю кандидатв у Президенти або депутати, пдрахунком голосв чи визначенням результатв або пдбиттям зангальних пдсумкв виборв тягне накладення штрафу вд трьох до шести офцйно встановлених мнмальних розмрв заробтно

До адмнстративно

Кримнальн правопорушення, пов'язан з порушеям виборчого законодавства, належать до злочинв, як посягають на суспльн вдносини, пов'язан з формами, завданнями, змстом дяльност держави посягають на полтичн права громадян: права брати часть в правнлнн державними справами, вльно обирати бути обраними до органв державно

Кримнально-правовим захистом забезпечу

ться нансамперед здйснення виборчих прав. Ст. 127 Кримнальнного Кодексу кра

Ст. 128 Кримнального Кодексу кра

Ще один вид злочину - мисне порушення та

мниц голосування пд час проведення передбачених законондавством кра

3.2.Ефективнсть застосування виборчого законодавства у сучаснй кра

На сучасному етап розвитку кра

Вважа

ться доречним на приклад виборв у народн депутати, та виборв депутатв мсцевих рад та сльських, селищних, мських голва що вдбулися в кра

Щодо недосконалост законодавства, то можна вдмтити тенденцÿ його значного покращення. Наприклад: багато положень старого законуа Про вибори народних депутатв кра

Одним з головних недолкв закону можна вважати - положення про формування окружних виборчих комсй. На цьому етап партÿ ставляться в нервн мови. Згдно з новим законома часть у формуванн окружних комсй можуть приймати тльки т партÿ, як перемогли на останнх парламентських виборах.

нш ж партÿ тако

Ще одна проблема - довжина виборчо

Псля того як вибори вдбулися у прес зТявилися так вислови М.Рябця:br> Вибори, що вдбулися на кра

Глава ЦВК кра

Недосконалсть закону вдзначають спостергач вд Держдуми РФ. Голова делегацÿ спостергачв вд парламента Росÿ Александр Салий азаявив, що в деяких моментах проявилася недосконалсть Закону про вибори. Вн, зокрема, вдзначив, що у виборчому процес брали часть дуже багато маргнальних полтичних партй блокв, що тльки складнювали роботу виборчих комсй дезорúнтували виборцв.

Крм того, депутат Держдуми вдзначив недосконалсть системи формування виборчих комсй вдсутнсть юридично

Ц недолки у закон Про вибори народних депутатв дали про себе знати через числен порушення що вдбулися в процес голосування.

Так Financial Times Deutschland вказу

що ще в п'ятницю в захдно-укра

ИД Комерсантъ доповда

що у Ки

в багато мсцевих жителв не зумли проголосувати через наплив виборцв з вдкрпними талонами. Виборц пд час чекання пдвозу нових бюлетенв, вдмовлялися голосувати взагал. У столиц кра

За даними Комтету виборцв кра

Популярним видом порушень на ниншнх виборах можна назвати розкриття сейфв з бюлетенями до прибуття офцйних спостергачв. Про це повдомив у недлю на прес-конференцÿ на "гарячй нÿ" Всеукра

Вн також повдомив, що Фонд регональних нцатив ма

нформацю з двох джерел про завезення на одну з длянок м. Краматорська Донецько

Рудик також повдомив, що в Одес пройшла нформаця про те, що органи державно

Рудик також додав, що зафксовано випадки ведення агтацÿ в день виборв напередодн. Зокрема, 30 березня на телеканал "Тет" у 18-18.45 проводила виборчу агтацю Наталя Втренко. Фонд також зафксував випадок ведення агтацÿ в жгород Донецьку блоком "За

дину кра

Дрбних порушень на виборах 2002 року було настльки багато, що навть складалися рейтинги най популярнших порушень, авиявлених у ход виборв.

За результатами порушень, виявлених на виборчих дльницях кра

Лдиру

в списку порушень кльксть проголосовавших по вдкрпних талонах - 17%.

Перешкоджання робот спостергачв - 16%.

Приховування бюлетенв кервниками виборчих дльниць - 14%.

Спроба пдкинути в рни для голосування зайв бюлетен - 13%.

Незаконне ведення агтацÿ пд час голосування - 12%.

Порушення мов для нормально

Внесення у виборч списки померлих осб, що не проживають по зазначених адресах - 5%.

Однак не дивлячись на таку ситуацю горська газета "Непсава" у сво

му коментар вдзнача

: Спостергач, що прибули на кра

Офцйна реакця Президента кра

У31 березня завершився важливий етап у житт кра

Зроблений вами вибр, - це той вищий вердикт, що не пдляга

оскарженню.

Вн пдляга

виконанню.

Ви видали мандат доври тим, хто, на ваш погляд, його заслугову

.

Це - ваша воля, що нким не може бути поставлена пд сумнв.

Сподваюся розраховую, що голос кожного з вас буде врахований.

Найважливше сьогодн - як цим голосом розпорядяться полтики полтичн сили, що за результатами виборв будуть представлен у Верховнй Рад.

Хотв би подякувати мжнародних спостергачв за те, що вони вдгукнулися на мо

запрошення прибути в кра

Виражаю також подяку всм тим, вд кого залежав хд виборв - членам виборчих комсй сх рвнв, представникам спостергачам вд часникв виборчого процесу - за

Вибр кра

Призиваю вс полтичн сили усвдомити вдповдальнсть перед волею народу консолдувати сво

Отже, не зважаючи на вс порушення що вдбулися пд час виборв та деяк недолки у закон можна впевнено сказати що кра

.

br>

br>

Висновки

Псля детального розгляду вказано

У цй робот я ставила для себе наступн цл - перш за все, адетальний аналз принципв виборчого права в Укра

Завданням дано

Проте, представля

ться, що в самий найближчий час законодавцям необхдно виршити наступн насущн задач:

1) найбльш повне впровадження нститутв народовладдя демократÿ у законодавство кра

2) просування по шляху будвництва цивльного суспльства, залучення се бльшого числа членв цього суспльства в процес демократичних перетворенн,,досягнення в органах державно

3) провадження при пдготовц проведенн виборв референдумв передових нформацйних технологй, облк у регулюванн виборчих процесв новтнх нформацйних явищ з метою захисту конституцйних прав воль громадян;

4) недопущення використання суб'

ктами виборчого процесу негативних виборчих технологй, пдвищення вдповдальност за порушення права громадян на здйснення влади, посилення механзмв захисту виборчих прав.

5) забезпечення судового суспльного контролю за органзацúю пдготовки проведення виборв, сво

часним визначенням результатв виборв

Список посилань

1.    Маклаков В.В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. - М., 1987.

2.    Конституция Украины от 28 июня 1996 г.

3.    Тодика Ю. Н. Конституционное право Украины отрасль права, наука, учебная дисциплина: ч. пособие. - Харьков, 1998.-с.99-100.

4.    Коток В. Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис.... докт. юрид. наук. - М., 1965. - С. 3.

5.    Фарберов Н. П. Демократия развитого социалистического общества. - М., 1975. - С. 19.

6.    Шахнатаров Г. X. Социаистическая демократия. - М., 1974. - С. 137.

7.    Чудаков М. Ф. Правовое проблеми участия личности в осуществ-лении непосредственной демократки в: Дис.... канд. юрид. нанук. - Харьков, 1982. - С. 35

8.    Комарова В, В., Дмитриев Ю. А. Референдум в системо народовла-стия. - М., 1995. - С. 28.

9.    Конституцйне право кра

10.  Шахнатаров Г X. Социалистическая демократия.Ч М., 1974.а - С. 137

11.  Коток В. Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис.... докт. юрид. наук. - М., 1965.. - С. 16.

12.  Фарберов Н. II. Проблеми теории социалистического государства и права. - М., 1977. - С. 9.

13.  Конституцйне право кра

14.  Конституцйне право кра

15.  Корнúнко М.

. Виборче законодавство для органв мсцевого санмоврядування // Полтолог, всн. - Вип. 1. - К., 1993. - С. 18.

16.  Маклаков В. В. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учеб. в 4 т. - Т. Ч2/ Под ред. Страшуна Б. С. - М., 1996. - С. 318.

17.  Прело М. Конституционное право Франции. - М., 1987. - С. 399.

18.  Кравченко В.В. Конституцйне право кра

19.  Конституцйне право кра

20.  Государственное право Германии. В 2-х томах. Том 1. - М.:Институт государственного права РАН, 1994. - С. 121

21.  Кравченко В.В. Конституцйне право кра

22.  Государственное право Германии. В 2-х томах. Том 1. - М.:Институт государственного права РАН, 1994. - С. 297

23.  З к о на У к р

24.  З к о н у к р

25.  Конституцйне право кра

26.  Загальна деклараця прав людини ООН вд 10 грудня 1948р.

27.  Мжнародний пакт про громадянськ та полтичн права прийнятий Генеральною Асамбле

ю ООН 16 грудня 1966р.

28.  Кравченко В.В. Конституцйне право кра

29.  З к о на У к р

30.  Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран. учебник. М., Юстицинформ, 2001. - С. 149

31.  Duverger M. Institutions politiques et Droit Constitutionnel. - 1965. - P.89.

32.  Конституцйне право кра

Список використано� тератури

Законодавча база

1.    1.Конституция Украины от 28 июня 1996 г.

2.    2.З к о на У к р

3.    З к о н у к р

4.    З к о на У к р

5.    Загальна деклараця прав людини ООН вд 10 грудня 1948р

6.    Мжнародний пакт про громадянськ та полтичн права прийнятий Генеральною Асамбле

ю ООН 16 грудня 1966р.

Пдручники

7.    Конституцйне право кра

8.    Кравченко В.В. Конституцйне право кра

9.    Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран. учебник. М., Юстицинформ, 2001.

Наукова лтература

10.  Маклаков В.В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. - М., 1987.

11.  Тодика Ю. Н. Конституционное право Украины отрасль права, наука, учебная дисциплина: ч. пособие. - Харьков, 1998.

12.  Коток В. Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис.... докт. юрид. наук. - М., 1965.

13.  Фарберов Н. П. Демократия развитого социалистического общества. - М., 1975.

14.  Шахнатаров Г. X. Социалястическая демократи. - М., 1974.

15.  Чудаков М. Ф. Правовое проблеми участия личности в осуществ-лении непосредственной демократки в: Дис.... канд. юрид. нанук. - Харьков, 1982

16.  Комарова В, В., Дмитриев Ю. А. Референдум в системо народовла-стия. - М., 1995.

17.  Фарберов Н. II. Проблеми теории социалистического государства и права. - М., 1977.

18.  Корнúнко М.

. Виборче законодавство для органв мсцевого санмоврядування // Полтолог, всн. - Вип. 1. - К., 1993.

19.  Маклаков В. В. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учеб. в 4 т. - Т. Ч2/ Под ред. Страшуна Б. С. - М., 1996.

20.  Прело М. Конституционное право Франции. - М., 1987.

21.  Государственное право Германии. В 2-х томах. Том 1. - М.:Институт государственного права РАН, 1994.

22.  Duverger M. Institutions politiques et Droit Constitutionnel. - 1965.

нотаця

Вашй уваз буде надана робота, написана на тему Вибори, як форма безпосередньо

Метою ц㺿 роботи насамперед

детальний аналз принципв виборчого права в кра

Для розкриття проблеми розумння теми, у робот поставлен наступн задач: визначення рол нституту виборв у суспльному житт людини держави взагал. Класифкаця, аналз, спввдношення вза

модÿ нституту виборва з ншими соцальними правовими нститутами ,

Був проведено детальний аналз мжнародно

Зроблено аналз перодичних видань з приводу питань ц㺿 роботи.

Робота склада

ться за чотирьох роздлв. У першому розглянут загальн положення нституту виборв, у другому принципи виборчого права в кра

Summary

To your attention there will be a given work written on a theme Elections, as the form of direct democracy

The purpose of this work first of all is the detailed analysis of principles of the suffrage in Ukraine and realization direct people-legal. For disclosing a problem understanding of a theme, in work the put following tasks: definition of a role of institute of choices in public life of the man and state in general. Classification, analysis, parity(ratio) and interactions of institute of choices with other social and legal institutes, their functioning in conditions of different political modes, both statement and fastening of the suffrage in the people-legal certificates(acts). In this research the carried out attempt of comparison of the points of view of the different authors on the above listed questions. With the purpose of the most detailed and complete illumination of the basic aspects of the submitted theme and objective analysis of problems. In work in details concepts of direct democracy also are comprehensively considered.

The detailed analysis of the international and Ukrainian legislative base on the specified questions was carried out(spent).

The analysis of the periodic editions concerning questions of this work is made.

The work consists of four sections. In first the general provisions of institute of choices, in the second principles of the suffrage in Ukraine are considered, in third the responsibility for infringement of the selective legislation, in the fourth efficiency of application of the selective legislation in modern Ukraine, way of his(its) improvement is defined(determined).