Подсолнух (Агробологчн основи вирощування високих врожа�в соняшника)

Мнстерство аграрно

Одеський державний аграрний нверситет

Кафедра рослинництва

К УС О В О Б О Т А

Агробологчн основи вирощування високих

врожа

Виконавець:

студентка 1 групи 1 курсу

економчного факультету

спецальнсть Облк аудит

Парнищева Ю.А.

Кервник: Коновалов В.О.

Роботу переврив

ДФ200__р.

Одеса 2006а

ПЛАН

Вступ.................................................................................................................................3

1. Ботанко-бологчна характеристика соняшника......................................................4

1.1.

сторя походження та розповсюдження соняшника............................................4

1.2. Народно-господарське значення соняшника.........................................................5

1.3. Ботанчна характеристика........................................................................................7

1.4. Бологчн особливост...........................................................................................10

1.5. Гбриди соняшнику

2. Районован сорти (гбриди) та

3. Природн мови мсцевост та

3.1. Клматичн умови...................................................................................................19

3.2. Грунтов мови мсцевост.....................................................................................22

4. Система агротехнчних заходв, як забезпечують отримання високих

врожа

4.1. Мсце в свозмн та попередники.........................................................................24

4.2. Система основного обробтку грунту...................................................................26

4.3. Система удобрення.................................................................................................29

4.4. Передпосвний обробток грунту..........................................................................31

4.5. Пдготовка насневого матералу..........................................................................33

4.6. Свба.........................................................................................................................34

4.7. Догляд за посвами.................................................................................................35

4.8. Збирання врожаю....................................................................................................36

4.9. Первинна доробка врожаю....................................................................................40

5. Технологчна карта вирощування соняшника та економчна ефективнсть........42

5.1. Технологчна карта вирощування.........................................................................42

5.2. Економчна ефективнсть.......................................................................................44

Висновок.........................................................................................................................45

Список використаних джерел.......................................................................................46

ВСТУП

Основна мета ц㺿 курсово

До олйних належать культури, в наснн або плодах яких мститься не менше нж 15 % олÿ. Таких рослин, що належать до рзних ботанчних родин, налчу

ться понад 340.

Соняшник - основна олйна культура в Укра

Рослинн олÿ мають велике харчове й технчне значення. пх використовують як харчовий продукт у натуральному вигляд, для виготовлення маргарину, в консервнй, харчовй кондитерськйа промисловост. Цннсть харчово

Олю використовують також для виготовлення олфи, фарб, лакв, в електротехнчнй, шкрянй, хмчнй та нших галузях промисловост.

РОЗД

Л 1 Ботанко-бологчна характеристика соняшника

1.1 

сторя походження та розповсюдження соняшника

Батьквщиною соняшнику вважають пвденно-захдну частину Пвнчно

XV ст. тривалий час (понад 125 рокв) вирощували як декоративну рослину з метою одержання насння, яке використовували як ласощ замсть горхв. Першу спробу використати насння соняшнику для отримання олÿ зробив у 1829р. Житель слободи Олексÿвна Воронезько

Тепер олйний соняшник поширений на всх континентах земно

Середня врожайнсть соняшнику в Укра

16-18 ц/га. Найвища вона в господарствах, де соняшник вирощують за прогресивною технологúю, - по 30 ц/га бльше, в мовах зрощення -

38,7 - 40 ц/га.

1.2 Народногосподарське значення соняшника

Соняшник - основна олйна культура в Укра

Насння його районованих сортв гбридв мстить 50-52 % олÿ, селекцйних - до 60 %. Порвняно з ншими олйними культурами соняшник да

найбльший вихд олÿ з одиниц площ (750 кг/га в середньому по кра

Соняшникову олю широко використовують як продукт харчування в натуральному вигляд. Харчова цннсть ? зумовлена високим вмстом пол ненасичено

Побчн продукти переробки насння соняшнику - макуха при пресуванн шрот при екстрагуванн (близько 35 % вд маси насння)

цнним концентрованим кормом для худоби.

Лузга (вихд 16 - 22 % вд маси насння)

сировиною для виробництва гексозного й пентозного цукру.

з гексозного цукру виробляють етиловий спирт кормов држдж, з пентодного Цфурфурол, який використовують при виготовленн пластмас, штучного волокна та ншо

Кошики соняшнику (вихд 56 - 60 % вд маси насння)

цнним кормом для тварин. пх добре по

Соняшник вирощують як кормову культуру. Вн може дати до 600 ц/га бльше зелено

Стебла соняшнику можна використовувати для виготовлення паперу, попл - як добриво. Жовт пелюстки язичкових квток соняшнику використовують як ки у фтотерапÿ.

Соняшник - чудова медоносна рослина. З 1 га його посвв пд час цвтння бджоли збирають до 40 кг меду. При цьому значно полпшу

ться запилення квток, що пдвищу

врожай насння.

Сють соняшник також для створення кулс на парових полях. Як просапна культура вн сприя

очищенню полв вд бур`янв.

1.3. Ботанчна характеристика

Соняшник належить до родини айстрових (Asteraceae) роду Heliianthus. Розрзняють два види соняшнику - культурнийа (Helianthus cultus Wenzl) дикорослий (Helianthus ruderalis Wenzl). У культурного соняшнику видляють два пдвиди - посвний (subsp. sativus) декоративний (subsp. ornamentalis). Культурний соняшник посвний (польовий) - однорчна рослина. Корнь у нього стрижневий, проника

в грунт на глибину 2 - 4 м розгалужу

ться в сторони на 100 - 120 см. Стебло прямостояче, грубе, виповнене всередин губчастою серцевиною, вкрите жорсткими волосинками, ма

висоту 0,7 Ц 2,5 м (у силосних форм - 3 - 4 м бльше),

карликов форми з висотою стебла 50 - 70 см. Листя черешкове, велике, густо опущене. Пластинки звичайно овально-серцеподбн з зазубреними пилчастими краями. Нижн листки супротивн - 1 -2 пари псля см`ядоль, решта - почергов. На однй рослин розвива

ться у скоростиглих сортв гбридв 15 - 25, у пзньостиглих - 30 Ц 35 бльше листкв.

Суцвття - кошик у вигляд опуклого чи плоского диска даметром до 20 см бльше, обгорненого клькома рядами недорозвинених листочкв. Крайн квтки - язичков, велик, розмщен попарно в один ряд по колу кошика. Вони звичайно безплдн (безстатев, нод з недорозвиненою приймочкою), оранжево-жовтого кольору. Язичков квтки приваблюють комах, що важливо для запилення.

На квтколож кошика розмщен колами трубчаст двостатев квтки з плвчастими прицвтниками, як закнчуються (при достиганн) жорсткими зубцями. Кожна квтка ма

маточку з одногнздою нижньою зав`яззю. Вночок п`ятизубчастий вд свтло-жовтого до темно-оранжевого кольору. Тичинок п`ять. пх нитки вльн, пиляки зрослися творюють кльце. Приймочка маточки дволопатева. За сприятливих мов в одному кошику заклада

ться 1 - 1200 квток. Кльксть

Трубчаст квтки розкриваються в певнй послдовност - вд периферÿ до центра кошика. Цвтння одного кошика трива

8 - 10 днв.

Соняшник - рослина виключно перехресного запилення. Пиляки його дозрва

ть ранше, нж приймочки, що сприя

перехресному запиленню. В польових мовах частина квток залиша

ться незаплдненою, що призводить до пустозерност та зниження врожаю насння. Якщо пустозерн см`янки зосереджен в центр кошика, це свдчить про нестачу в грунт води, коли в рзних мсцях кошика - про неповне запилення квток через недостатн

використання бджл. Пустозернсть можна значно знизити, якщо на посви соняшнику вивозити вулики.

Плд соняшнику - см`янка з дерев`янистою плодовою оболонкою (оплоднем), яка не зроста

ться з насниною. Наснина (ядро) вкрита тонкою прозорою оболонкою. Оболонка плода (лузга) вкрита зверху епдермсом, забарвлення якого бува

блого, чорного, срого, чорно-фолетового, коричневого кольору та н.

За морфологчними ознаками розрзняють три типи культурного соняшнику.

Лузальний - ма

товсте, високе стебло (до 4 м), велике листя кошики даметром вд 17 до 46 см. См`янки велик з товстою лузгою. Ядро (насння) лише наполовину заповню

см`янку. Маса 1 см`янок 100 Ц 200 г. Процент плодових оболонок (лузжистсть) 46 - 56, олйнсть незначна.

Олйний - з порвняно тонким стеблом 1,5 - 2 м заввишки. См`янки дрбнш, нж у лузального. Лузга тонка, ядро заповню

всю внутршню порожнину см`янки. Маса 1 см`янок 50 - 100 г, лузжистсть 22 - 30 %. Вмст олÿ в наснн кращих сортв гбридв 48 - 50 %.

Межеумок - рослина промжно

У розвитку соняшнику вд свби до повного достигання розрзняють так фази: сходв, першо

Перод вегетацÿ сортв гбридв соняшнику (вд свби до достигання насння), як вирощуються в кра

У перший перод розвитку (до творення 2 - 3 пар листкв) соняшник росте порвняно повльно. В цей час головний корнь, що творю

ться з зародкового корнця, нтенсивно росте глиб, випереджаючи рст стебла в 2,7 - 2,9 раза. Потм прирст стебла збльшу

ться, досягаючи максимуму (3 - 5 см за добу) в перод вд творення кошика до цвтння. У фаз цвтння рст у висоту сповльню

ться в кнц цвтння припиня

ться.

Початок творення кошика вдмча

ться у скоростиглих сортв (гбридв) соняшнику у фаз двох пар, в середньостиглих Ц 3 - 5 пар листкв. Цвтння одного кошика трива

8 - 10 днв, рст - до його пожовтння. Найнтенсивнше вн росте протягом 8 - 10 днв псля закнчення цвтння. Наливання асм`янок трива

32 Ц 42 дн псля заплднення.

1.4 Бологчн особливост

Насння соняшнику пророста

при температур 3 - 5 ^оС. Оптимальна температура проростання 20 ^оС. При цй температур сходи з`являються на 7 - 8-й день. Сума активних температур вд свби до сходв становить 140 - 160 ^оС, ефективних за вегетацю - вд 1600 до 1800 ^оС для ранньостиглих вд 2 до 2300 ^оС - для пзньостиглих сортв.

У фаз цвтння в наступний перод найсприятливша температура 25 -

27 ^оС. Пдвищення температури до 30 ^оС вище негативно вплива

на рослини, при 40 ^оС припиня

ться фотосинтез. Веснян заморозки до мнус 5 - 6 ^оС не завдають стотно

Соняшник - посухостйка рослина. Коефцúнт водоспоживання його значно вищий, нж у багатьох нших рослин, становить 450 - 570, може пдвищуватись до 700. соняшник задовольня

потребу у вод завдяки розвиненй кориневй систем, яка проника

в грунт. Проте це призводить до сильного висушування грунту нестач вологи в ньому для наступно

Соняшник добре росте на родючих аерованих грунтах. Найбльш придатними для нього

чорноземи супщан суглинков з нейтральною (рН 6,7 - 7,2) або слабколужною реакцúю рунтового розчину. На цих грунтах, в состепових районах - на срих сових розмщують основн площ посвв в кра

Соняшник - свтлолюбна рослина. Затнення молодих рослин хмарна погода затримують

а

1.5. Гбриди соняшнику

Завдяки величезнй робот радянських селекцонерв В.С.Пустовойта, Л.А.Жданова, В.И. Щербини й нших виведен й впроваджен у виробництво так сорти соняшника, як Армаврський 3497, ВНИИМК 6540, Передовик, Одеський 63, Старт й нш, як не мають соб рвних у свтовому асортимент по продуктив-ност й масличности.

Отриман на основ спрямованого перезапилення, вони власне кажучи, наб-лижаються до природних популяцй збалансованого генного комплексу, тобто забезпечують такий стан гетерозису, що обумовлюють оптимальну житт

здат-нсть врожайнсть.

Однак до тепершнього часу сам метод сортово

Тому новим напрямком у селекцÿ соняшника стала гбридизацÿ з метою одержання потомства вд схрещування двох або бльшого числа селекцйних форм, що розрзняються по ряду хазяйновито коштовних ознак. Штучна або природна полова гбридизаця в цей час

основним методом одержання високов-рожайних сортв гбридв сльськогосподарських культур, у тому числ й соняшника.

Основою гбридизацÿ

прояв так називано

Прояв гетерозису в гбридв можливо лише при певному пдбор компо-нентв (самообпилених нй, сортв), цннсть яких залежить не тльки вд

У соняшника гетерозис вдомий порвняно недавно. В 20- роки вивчення його зв'язувалося з використанням методу близкородственного розведення (нцухта). При цьому спостергалися значна депреся основних хазяйновито кош-товних ознак, також широка мнливсть по плдност, величезна амплтуда мнливост по вегетацйному перод, висот рослин, гллястост, сприйнятливост до шкдникв хвороб.

Однак у перший перод роботи цим методом подання його можливостях було неправильним. важалося, наприклад, що прямим нцухтом можна вивести коштовний сорт. Однак, переконавшись у помилковост таких поглядв, бльшсть дослдникв почали схрещувати нÿ мж собою для створення гбридв, що хара-ктеризуються пдвищеною продуктивнстю.

У подальших дослдженнях з'ясувалося, що ефект перезапилення при вико-ристанн самообпилених нй вльному перезапиленн нестйкий залежно вд зовншнх мов колива

ться вд 20 до 60 %. Також було встановлено, що бльшсть самообпилених нй схильн до сприйняття свого пилка. Все це при-вело до того, що до кнця тридцятих рокв у нашй кра

Поруч дослдникв (Пустовойт В.С., 1939; Морозов В.К., 1949; Вольф В.Г., 1954 й н.) було вдзначене прояв гетерозису в мжсортових гбридв, також роз-крит деяк закономрност спадкування основних хазяйновито коштовних ознак. Так, було встановлено, що масличность ядра спадкову

ться по високомаслич-ному батьку, лузжистость ма

промжний характер спадкування з превалю-ванням гршого по цй особливост батька. При схрещуванн сортв з близькими показниками по лузз й змсту масла рзких змн цих ознак у гбридв не спосте-рга

ться.

У результат проведених досвдв виявлен коштовн мжсортов гбриди, як рекомендувалися виробництву. Гбридн насння пропонувалося одержувати шляхом свби батьквських сортв рядками, що чергуються, в мовах вльного запилення й з наступним збиранням для свби тльки материнських рослин.

Були виявлен й комбнацÿ, як давали однакову продуктивнсть при вза

мному перезапиленн. Це дозволило запропонувати виробництву спрощену методику одержання гбридних наснь - спльне збирання всх рослин на длянц гбридизацÿ.

Окрем господарства нашо

Велика вага використанню ефекту гетерозису в соняшника як одному з резервв пдвищення врожайност ц㺿 культури надавав академк В.С.Пустовойт. На пдстав багаторчних досвдв

Однак при подальшому дослдженн було встановлено, що гбриди, отриман вд схрещування двох пдбраних сортв, давали в першому поколнн, як правило, невелике збльшення врожаю в порвнянн з стандартом при значному коливанн ? абсолютно

Нестабльний ефект гбридизацÿ при вльному перезапиленн й незначному збльшенн врожаю при виробничому випробуванн мжсортових гбридв не завжди окупали витрати на виробництво гбридних наснь, внаслдок чого гбриди цього типу не одержали широкого поширення в сльськогосподарськй практиц.

Розвиток гетерозистой селекцÿ в останн 15 - 17 рокв й особливо спхи, досягнут селекцонерами, що працювали з кукурудзою, сорго й ншими культу-рами, знову привернули вагу селекцонерв генетикв до проблеми створення гбридного соняшника.

По загальнодержавнй селекцйнй програм створенням гбридв соняшника в цей час займаються так науково-дослдн станови: Всесоюзний НД

олйних культур м.В.С.Пустовойта (м.Краснодар) його досвдчен станцÿ (Укра

РОЗД

Л 2 Районован сорти (гбриди) та

В кра

За тривалстю вегетацйного пероду сорти (гбриди) соняшнику подляють на середньостигл (вегетацйний перод 120 - 140 днв), середньоранн (110 - 130), ранньостигл (100 - 120) скоростигл (80 - 100). В кра

Майже вс площ його засвають сортами й гбридами олйно

Млютн - заявник - ТОВ Агрофрма Сади кра

Простий мж нйний гбрид на стерильнй основ.

Гпокотиль з антоцанованим забарвленням. Стебло прямостояче, нерозгалужене, середньо опущене та облиствнене. Листок великий, зелений, серцеподбний. Антоцанове забарвлення молодих листочкв вдсутн

. Листкова пластинка без блиску, помрно горбкувата, зубчики середнього розмру, нерегулярн. Форма поперечного розрзу опукла, крила вдсутн, кут розходження бчних жилок прямий. Кошик середнього розмру, опуклий, напвповернений донизу. Листочкв обгортки багато, форма листочкв видовжена, антоцанове забарвлення вдсутн

. Язичков квтки видовжено

Гбрид належить до групи середньостиглих. Середня рожайнсть за роки випробування становила 24,6 ц/га, потенцйна - 41,5 ц/га.

Вмст жиру - 50,6 - 51,1 %, блка - 17 %, лушпиннсть - 23 %.

Гбрид стйкий щодо вилягання, осипання, посухи. раження хворобами та пошкодження фтофагами незначне.

Рекомендовано для Степу та Лсостепу.

Сумчанин - заявник - Сумський нацональний аграрний нверситет.

Сорт створено за ндивдуального та групового доборв з гбридно

Гпокотиль без антоцанового забарвлення. Стебло середньо

Сорт належить до групи ранньостиглих. Середня рожайнсть за роки випробування становила 21,2 ц/га, потенцйна - 48,2 ц/га. Вмст жиру - 50,1 %, блка - 19,3 %, лушпиннсть - 1 %.

Сорт середньо стйкий щодо вилягання, осипання, посухи та раження хворобами.

Рекомендовано для Степу.

Завт - заявник - Селекцйно-генетичний нститут Н.

Потрбний гбрид на стерильнй основ.

Гпокотиль без антоцанованого забарвлення. Стебло слабко опущене, середньооблиствнене, заввишки до 160 см. Листки велик, серцеподбн, зелен.

Антоцанова облямвка молодих листочкв вдсутня. Листкова пластинка без блиску, слабкогорбкувата, губчастсть середня, регулярна. Форма поперечного розрзу вгнута, крила вдсутн, кут розходження бчних жилок прямий. Кошик середнього розмру, плоский, повернений донизу.

Листочкв обгортки багато, антоцанове забарвлення вдсутн

, форма округла. Язичков квтки видовжено

Гбрид належить до групи скоростиглих. Середня рожайнсть за роки випробування становила 20,6 - 21,5 ц/га, потенцйна - 42,6 ц/га. Вмст жиру - 49,4 - 50,2 %, блка - 16,9 - 18,5 %.

Гбрид вдносно стйкий щодо раження хворобами та пошкодження фтофагами.

Рекомендовано для Степу та Лсостепу.

РОЗД

Л 3 Природн мови мсцевост та

3.1. Клматичн мови

У зв'язку з витянотостью Одесько

Мсцев мови й висота над рвнем моря також дуже впливають на клматичний режим.

По термчних мовах в Одеськй област видлено 4 зони: вд помрковано тепло

Таблиця 3.1.

Термчн зони Одесько

Зони	∑, t > 10о
I - помрковано тепла	< 3о
II - тепла	3о - 3200о
- дуже тепла	3200о - 3400о
IV - жарка	> 3400о

I Центральний агроклматичний район (помрковано теплий). Рчна кльксть опадв збльшу

ться в напрямку з пвденно-сходу на пвнчний захд вд 390 до 460 мм. З пвдня на пвнч вд -20^о до -23^о. В окрем зими температура повтря в цьому район може знижуватися до -30^о -33^о. Це

диний з всх агроклматичних районв област, де творю

ться стйкий снжний покрив.

II Центральний агроклматичний район (теплий). Охоплю

райони: Ширя

вскй, Велико-Михайлвський, Жовтневий, Фрунзовський й нш адмнстративн райони входять в агроклматичн райони I й II а Березовський, Раздельнянскй,

ванвський, Комнтернвський - у район II й.

Теплообеспечення рослин цього району визнача

ться сумами середнх добових температур (вище 10^о) вд 3^о адо 3200^о.

Залежно вд вологозабезпеченост в агроклматичном район видлен 2 пдрайони IIа й IIб.

Пдрайон IIа. Вологозабезпеченсть цього району бльше, нж вологозабезпеченсть пдрайону IIб. Сума опадв за перод з температурою вище 10^о становить 240 - 280 мм, показник вологозабезпеченост (ГТК)а - 0,8 Ц 0,9. У пдрайон IIб сума опадв за цей же перод менш 280 мм, ГТК дорвню

0,7 - 0,8. рчна кльксть опадв у район II збльшу

ться з пвденно-сходу на пвнчний захд вд 350 до 450 мм.

Лто тут бльш тепле чим у район I. Середня температура повтря в 13 годин за липень збльшу

ться в напрямку з пвнчно-заходу на пвденний схд з 26^о до 28^о.

Максимальна температура повтря в окрем роки може досягати 38^о - 39^о. Середнй з абсолютних рчних мнмумв, температура (обуславливающий перезимвлю рослин) змню

ться вд - 20^о до -22^о збльшуючись з пвденно-заходу на пвнчний схд. В окрем зими мнмальна температура повтря може знижуватися до - 29^о -31^о. Снжний покрив нестйкий. Тривалсть безморозного пероду 180 днв на пвноч району, до 190 днв на пвдн.

Центральний агроклматичний район (дуже теплий). Включа

наступн адмнстративн райони: Беляевскй, Одеськй, Тарутнський, Комнтернвський, Овдеопольський, Саратський т.д.

Цей район вдрзня

ться ще бльш значними сумами температур вище 10^о (3200^о - 3400^о).

мови забезпеченост вологою тут грше чим в нших районах. Кльксть опадв випадний у середньому 350 мм на заход бльше 400 мм. Температура повтря в 13 годин 27^о.

Середн з абсолютних мнмумв температура змню

ться на бльшй частин району вд -18^о до -20^о. тльки на сход цього району мови перезимвл так ж, як у район II (-20^о-22^о). в окрем зими температура повтря бува

-28^о-29^о на сход району - навть -30^о. Снжний покрив вдрзня

ться ще бльшою нестйкстю, чим у район II.

IV Пвденний агроклматичний район (жаркий). Включа

наступн адмнстративн райони: Татарбунарський, Тузловський, Болградний, Ренйський, Суворвський, Арцизський т.д.

Рчна кльксть опадв у район IV становить 350 мм у берегово

Середня температура повтря 13 годин за липень така ж, як й у район (близько 27^о), в прибережнй смуз 25^о-26^о. Однак безморозний перод тут набагато довше, нж в нших районах, його тривалсть становить 210 днв у роц й бльше.

Максимальна температура повтря в цьому район в окрем роки може досягатиа 36^о на сход (у прибережнй смуз) 38^о на заход.

мови перезимвл в цьому район значно краще, нж у всх попереднх. Середнх й абсолютних рчних мнмумв температура повтря змню

ться з пвденно-сходу на пвнчний захд вд -17^о до -18^о. В окрем зими мнмальна температура повтря може бути не нижче - 28^о, в збережжя - 27^о.а Снжний покрив вдрзня

ться й мала його висота (навть середня з максимальних декадних висот за зиму не перевищу

10 див).

3.2. Грунтов мови мсцевост

Одеська область розташована в двох природних зонах - Лсостепу Степу.

Залежно вд фзико-географчних мов, у рзних природних зонах грунти розвиваються по-рзному, що призводить до утворення

Найголовншими типами грунтв на Одещин

: ср состепов грунти, чорноземи, каштанов, лучн та болотн.

Серед грунтв Одещини, панвне мсце належить чорноземам.На пвноч област окремими обмеженими масивами залягають ср состепов грунти, вздовж збережжя Чорного моря на схд вд Одеси, на вузькй смуз Степу, - каштанов.

Тип срих опдзолених грунтв представлений на Одещин власне срими опдзоленими та темно-срими опдзоленими, тип каштанових грунтв - лише одним пдтипом - темно-каштановими. Чорноземи ж вдзначаються рзномантнстю. В Лсостепу розповсюджен пдтипи чорноземв опдзолених, реградованих, глибоких, у пвнчному Степу панують звичайн чорноземи, у пвденному - чорноземи пвденн.

В межах пдтипу вдособляються групи грунтв, властивост яких зазнали певного впливу комплексу мсцевих мов - рунтоутворюючих та пдстилаючи порд, якост та режиму грунтових вод, змн форм земно

Види чорноземв вдрзняються за глибиною профлю, вмстом гумусу, степенем солонцюватост. В окрем групи видлен чорноземи на елювÿ твердих карбонатних не карбонатних порд, глинах та псках, де характер породи зовсм змню

властивост цих грунтв.

Крм перелчених грунтв, як живляться вологою головним чином за рахунок атмосферних опадв належать до так званого автоморфного ряду, в поверхневому покрив територÿ област значне мсце належить грунтам ггроморфного ряду, як живляться вологою в основному за рахунок грунтових вод. Поширен вони в балках заплавах.

Вдокремлено також групу солонцв солончакв.

Значну площу займають виходи лесових порд, пскв, глин, вапнякв.

Незважаючи на таку рзномантнсть грунтового покриву територÿ област, вн не вдзнача

ться строкатстю: кожен з поширених тут грунтв займа

значн однордн масиви, без домшки нших. Лише на окремих елементах рель

фу грунти залягають у комплекс. Так комплекси утворюються на заплавах рчок при по

днанн лучних солонцюватих грунтв та плям лучних солонцв або на при вододльних схилах, де серед зональних автоморфних грунтв плямами виступають черноземно-лучн мочарист та мочарн грунти.

РОЗД

Л 4а Система агротехнчних заходв, як забезпечують отримання високих врожа

4.1. Мсце в свозмн попередники

Мсце соняшнику в свозмн визнача

ться його особливими вимогами до частоти повернення на попередн

мсце вирощування, до попередникв.Без задоволення цих вимог не можна одержувати висок стйк урожа

Соняшник в свозмн висвають на колишн

поле не ранше чим через 8-10 рокв. Обумовлено це тим, що часте повернення його на колишн

мсце вирощування приводить до накопичення в грунт хвороб - заразихи, помилково

край небезпечно висвати соняшник ранше 4-5 рокв на полях, де вн був ражений хворобами. У цих випадках його висвають не ранше чим через 9-10 рокв. Не рекоменду

ться розмщувати соняшник псля рапсу, со

Розмщення соняшнику в свозмн визнача

ться не тльки особливими вимогами до вдсутност в грунт нфекцйного початку, але бологчними особливостями, в першу чергу, могутньою кореневою системою. Оскльки вн розвива

могутню кореневу систему, проникаючу в грунт на глибину до 3 м, його не слд розмщувати псля культур з глибокою кореневою системою - цукрового буряка, люцерна, судансько

Для всх зон кращими попередниками пд соняшник

озим яров. У состепових районах кра

У посушливих районах Пвнчного Кавказу висок стйк рожа

4.2 Система основного обробтку грунту

Основним в сх зонах вирощування соняшнику в кра

Для боротьби с осотом найефективнше по

днувати передранков розпущування з використанням гербцидв. Псля вдростання багаторчних бур`янв (не менш як 5 - 6 листкв) посви обприскують розчином гербциду амнна сль 2,4-Д (1,5 - 2,0 кг/га д.р.). По

днання обробтку грунту за системою полпшеного зябу з застосуванням гербцидв забезпечу

загибель 94 % осоту рожевого 96 % березки польово

При розмщенн соняшнику псля зернових (табл.4.1) догляд за посвами значно складнюють однорчн бур`яни. У практиц

Полпшений зяб ефективний майже в сх зонах, де вирощують соняшник. При цьому оранку доцльно проводити в пвденному Степу у жовтн, в пвнч-ному - наприкнц вересня - початку жовтня. а

При розмщенн соняшнику псля просапаних культур, зокрема псля кукурудзи, зяблевий обробток поляга

у дворазовому дискуванн псля збирання попередникв. Кращ результати да

обробток ярусним плугом ПНЯ-4-40, який загорта

вс псляжнивн рештки. На пвденному Степу, де снгу на полях практично не бува

з гребенисто

У зон достатнього зволоження наприкнц липня - на початку серпня псля лущення дисковими лущильниками поле орють плугами з передплужниками в агрегат з котками боронами, щоб вирвняти поверхню грунту. Надал, в мру зволоження опадами та проростання бур`янв, проводять культивацю з одночасним боронуванням. Додатковий обробток зябу восени сприя

очищенню грунту вд однорчних бур`янв вирвнюванню поверхн рлл.

На схилах (до 2^о) для нагромадження вологи в грунт боротьби з водною ерозúю орати слд тльки впоперек схилу, при складному рель

ф - контурним способом з лункуванням валуванням. На ерозйно небезпечних землях доцльно застосовувати оранку плугами з рунтопоглиблювачами, щоб запобгти стоки води забезпечити накопичення ? в грунт.

Проти втрово

кра

Таблиця 4.1

Орúнтовна система зяблевого обробтку грунту пд соняшник

псля стерньових попередникв по зонах Укра

Зона	Обробток	Строк виконання
Степ пвденний	Псляжнивне лущення стерн наступн неодноразов розпушування на глибину 6-8, 8-10 см у по днан-н з боронуванням для повного знищення проросткв бур`янв, щоб запобгти Оранка чи плоскорзний обробток на глибину 20-22 см з одночасним вирвнюванням гребенв, не допус-каючи щльнення грунту.	Починаючи вд збирання врожаю попередника до оранки. У жовтн
Степ пвнчний	Псляжнивне лущення стерн наступн неодноразов розпушування на глибину 6-8, 8-10, 10-12 см у по д-нанн з боронуванням для повного знищення пророс-ткв бур`янв, щоб запобгти Оранка чи плоскорзний обробток на глибину 20-22 см.	Починаючи вд збирання врожаю попередника до оранки. У кнц вересня - на початку жовтня
Лсостеп (райони недостатнього зволоження)	Псляжнивне лущення наступн розпушування на глибину 6-8, 8-10, 10-12 см у по днанн з боронуван-ням для повного знищення проросткв бур`янв, щоб запобгти Оранка чи плоскорзний обробток на глибину 25-27 см.	Починаючи вд збирання врожаю попередника до оранки. У другй половин вересня - не пзнше початку жовтня
Лсостеп (райони достатнього зволоження)	Псляжнивне лущення на глибину 6-8 см Оранка на глибину 25-27 см в агрегат з котками боронами для вирвнювання поверхн грунту. Культиваця з одночасним боронуванням для знищення проростаючих однорчних бур`янв.	Услд за збиранням рожаю. У кнц липня-на початку серпня. До настання зими

4.3. Система добрення

Дослдженнями бохмчно

Соняшник спожива

азоту в 2 рази, фосфори в 3 калй в 10 разв бльше, нж озима пшениця, бльше, нж нш зернов культури. Тому вн чуйний на внесення органчних мнеральних добрив. Внесення гною, що перепрв, пд зяб (15 - 20 ат на 1 гa) пдвищу

рожай насння н 2 - 3 ац з 1 гa робить сприят-ливий вплив на рожай подальших культур протягом 4 - 5 арокв. При сумсному внесенн дози органчних мнеральних добрив наступн (на 1 гa): гною, що перепрв - 10 - 12 ат, гранульованого суперфосфату - 0,75 - 1а ц, сульфату амоня - 1 - 1,25 ц калйно

Фосфор сприя

могутншому розвитку коренево

Особливо важливо сумсне внесення правильне по

днання мнеральних добрив.

Перод споживання живильних речовин у соняшнику розтягнутий, тому пдгодвля збльшу

рожай в середньому на 2,5 Ц 4,5 ц з 1 гa. При пдгодвл вносять (з розрахунку на 1 гa) 1 ц сульфату амоня 0,75 ц калйно

Бажано проводити дв пдгодвлю: першу псля прорджування рослин в кублах мсцевими добривами (пташиним послдом, гнойовою рдотою) або повним мнеральним добривом на глибину 8 - 10 см на 10 Ц 15 см з двох сторн вд ряду або кубла, другу перед творенням кошикв фосфорно-калйними добривами в середину мжрядь на глибину 12 - 15 см.

Органчн добрива вносять пд попередню культуру, мнеральн - пд основний обробток розкидачами РУМ-5, РМГ-4, РУМ-8, РУП-8 в агрегат з тракторами МТЗ-80 Т-15К. На полях, де восени не вносили повних норм основного добрива, мнеральне добриво вносять локально-стрчковим способом одночасно з свбою на вдстан 6 - 10 см вд рядка на глибину 10 - 12 см.

4.4. Передпосвн обробток грунту

Передпосвний обробток грунту поляга

у ранньому закритт вологи й наступних культивацях (1 - 2). При правильному застосуванн полпшеного зяблевого обробтку до весни грунт не заплива

, залиша

ться розпушеним, поверхня його - вирвняною. В цьому випадку вдпада

потреба у двох весняних передпосвних культивацях. У посушливу весну зменшують кльксть розпушувань, що сприя

меншому висиханню посвного шару грунту. Передпосвну культивацю доцльно по

днувати з свбою.

На чорноземах звичайних, важко суглинкових, безструктурних солонцюватих грунтах, схильних до щльнення утворення товсто

Для передпосвно

Якщо поля очищен вд бур`янв недостатньо, застосовують гербциди треф лан (нтран, олтреф), прометрин (селектин, гезагард-50), дуал. Треф лан знищу

проростки однорчних злакових бур`янв (мишю сизого та зеленого, проса курячого) двосм`ядольних (лободи бло

Засмчен поля суцльно обприскують розчинами гербцидв негайно загортають

На окультурених полях краще вносити розчин гербцидв смугами 30 - 35 см завширшки з вдстанню мж

4.5.Пдготовка насння до посву

Практикою й досвдами доведено, що при посв великими насннями першого класу збльшу

ться польова схожсть пдвищу

ться врожай у порвнянн з насннями другого класу.

Велике значення мають калбрування наснь (при квадратно-гнздовому способ посву для висву заданого числа наснь у гнздо) передпосвне намочування

Ефективним заходом щодо впровадження нових соротов у виробництво

щорчне сортооновлення наснь, завдяки якому масличность товарних наснь зрс до 42 -43 %, заводський вихд масла зрс до 41 - 41,5 %.

4.6 Свба

При вирощуванн сортв соняшнику використовують кондицйне насння (рН 1 - 3), схожсть якого не менша 87 %, чистота 98 % (з вмстом облущеного насння - не бльше 2 %); гбридв (F₁) - вдповдно 85 та 98 % (з вмстом облущеного насння не бльше 3 %). Проти хвороб (рж, несправжньо

мовою одержання високого врожаю насння

дотримання рекомендовано

При регулюванн свалки на норму висву треба врахувати, що польова схожсть насння бува

меншою за лаборпторну на 20 - 25 %, пд час боронування по сходах гине до 10 % рослин. Тому страхова надбавка до норми висву ма

становити 30 - 35 %.

Висвають насння соняшнику пунктирним способом з мжряддями 70 см пневматичними свалками. Глибина загортання насння соняшнику становить

6 - 8 см.

4.7. Догляд за посвами

Слдом за посвом грунт необхдно прикоткувати. Важливим прийомом догляду за посвами соняшнику

боронування до псля появи сходв. Досходове боронування проводять середнми боронами через 5 - 6 днв псля свби, коли проростки соняшнику знаходяться на глибин, при якй зуби борони

При похолоданн псля свби з`явлення сходв соняшнику затриму

ться. В так роки для повншого знищення бур`янв запобгання творенню грунтово

Пслясходове боронування соняшнику проводять у фаз 2 - 3 пар справжнх листкв. Якщо боронують посви у фаз см`ядоль, то пошкоджу

ться загорта

ться землею близько 17,5, у фаз творення 2 - 3 пар листкв - 11 % рослин. Боронувати поле псля появи сходв треба в день, коли зменшу

ться вдносна вологсть повтря молод рослини стають не такими ламкими. Боронувати посви соняшнику доцльно широкозахватними агрегатами при сплому грунт, щоб не допустити зайвого його щльнення та руйнування структури. Швидксть руху агрегату пд час досходового боронування 6 - 7 км/год, пслясходового - не бльше 4 км/год. У багаторчних виробничих дослдах ВНД

К становлено високу ефективнсть при догляд за соняшником боронування разом з коткуванням, розпушуванням мжрядь використанням прополювальних борнок. У Степу доцльно розпушувати грунт у мжряддях на глибину 6 - 8 см культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6, КРН-8,4. глибоке розпушування (12 - 14 см) призводить до деякого зменшення врожаю. Тому на вдносно чистих посвах доцльно проводити неглибок обробтки, на засмчених - починати культивацю мжрядь на бльшй глибин, поступово зменшуючи ?. На полях, де бур`яни знищували восени за системою полпшеного зябу, достатньо одного-двох розпушувань мжрядь.

4.8. Збирання врожаю

рожайнсть соняшнику залежить вд строку збирання, який визначають за ступенем стиглост та вологстю насння (табл. 4.2.). Залежно вд погодних мов рожай починають збирати через 7 - 10 днв псля обробки посвв хлоратом магню через 5 - 6 днв - регланом. За цей час на оброблених полях вологсть насння знижу

ться до 12 - 15 %. Збирають соняшник у фаз господарсько

Таблиця 4.2.

Врожайнсть соняшнику при рзних термнах комбайнового прибирання

Термн прибирання	Вологсть насння при прибиранн, %	Кльксть кошикв в масив, %	Врожайнсть при 12 % вологост насння, т/га
Зелених жовто-зелених	жовтих	Жовто-бурих	Бурих сухих
Всесоюзний НД масличних культур
1 2 3 4	24 18 15 8	0 0 0 0	32 22 7 0	51 43 44 15	17 35 49 85	1,76 1,95 1,92 1,90
Укра
1 2 3 4	29 22 15 7	5 0 0 0	59 31 8 0	19 27 21 8	17 42 71 92	2,18 2,24 2,25 2,24

Гбриди достигають дружно, особливо псля обробки рослин десикантами. Тому збирання

Дескаця

Для прискорення процесу дозрвання соняшника, скорочення строкв збирання врожаю, одержання бльше сухих наснь, також для зниження збитку, наносимого бло

Таблиця 4.3.

Норми витрат десикантв

Препарат	Норма витрати, кг/га або л/га	Термн почало прибирання, днв псля обробки
дючо	препарата
Хлорат магню, 60%-нийа р.п.	12-18	20-30	7-10
Реглон, 20%-ний в.р.	0,4-0,6	2-3	5-6
Едл, 45%-ний в.р.	0,9	2	5-6
Сумш хлорату магню з реглоном	6+0,2	10+1	5-6

Примтка: р.п.- розчинний порошок; в.р.- водний розчин

Посви обробляють десикантами за допомогою авацÿ. Витрата робочо

При використанн десикацÿ надто важливо правильно визначити строк ? проведення. Передчасне обприскування посвв десикантами може стотно знизити врожай, запзнювання повнстю знма

ефект цього прийому. Строк проведення десикацÿ встановлюють насамперед виходячи з стану сплост наснь (

нтенсивнсть пдсушування наснь псля десикацÿ залежить не тльки вд мов погоди, але й вд т㺿 вологост наснь, при якй проведена ця операця. При вологост 30 - 35 % насння пдсихають повльнше, при 22 - а25 % - швидше. У звичайних мовах зниження вологост наснь до рвня господарсько

Десикацю посвв соняшника рекоменду

ться проводити при вологост наснь 30 - 35 %, тобто у фазу фзологчно

Вплив десикации сортв гбридв соняшника на

Таблиця 4.4.

Врожайнсть сортв и гбридв сонячника (т/га) залежно

вд термнва десикацÿа посвв

нститут, дослдна станця	Сорт, грид	Десикац при вологост насння, %
30 - 35	22 - 25
ВНД	Передовик покращуваний	3,06	3,23
Гбрид Почин	3,09	3,20
Гбрид Авант	3,45	3,43
Дослдн станцÿ ВНД МК: рмаврська	Передовик покращуваний	2,40	2,68
Гбрид Почин	2,66	2,74
Гбрид Солдор 220	2,10	2,15
Донська	Донской 60	2,40	2,52
Казахська	Заря	2,89	3,08
Гбрид Почин	2,82	2,86

При правильному застосуванн десикантв

У випадках, коли соняшник вирощують для одержання продуктв дитячого й дúтичного харчування, десикацю посвв не застосовують. Так посви розм-щають у пвденних степних регонах з сухою й теплою оснню, де в застосуванн десикантв нема

потреби.

За 2 - 3 дн до початку збиральних робт поле обкошують розбивають на загнки, прокладають транспортн й розвантажувальн магстрал.

Для збирання використовують зернозбиральн комбайни СК-5 Нива з спецальними пристроями ПСП-1,М чи 34-10А та нверсальними ПУН-5 для подрбнення розкидання стебел по полю. Комбайни ДОН-1200 ДОН-1500 обладнують пристроями ПСП-8 ПСП-10. щоб насння менше обрушувалось подрбнювалось, частоту обертання барабана на комбайнах СН-5 Нива встановлюють на рвн близько 300 об./хв..

Псля первинного очищення на агрегат ЗАВ-20 чи нших комплексах треба додатково обробити на машинах вторинного й остаточного очищення - СВУ-5, СМ-4, також на пневмосортувальних столах ПСС-2,5, БПСУ-3.

Сухе й очищене насння калбрують, що забезпечу

висвання задано

4.9. Первинна доробка врожаю

Пслязбиральна обробка наснь - важливий етап у систем прийомва по збереженню якост врожаю на шляху вд току до пдпри

мств, що пероробляють його на масло. Необхдно мати таку кльксть технки, що забезпечить очищення й сушння наснь у

диному потоц з збиранням. У господарствах варто домагатися одержання промислово

Вступник вд комбайна оберемок, крм см'янок основно

Для очищення сухого соняшникового оберемка в потоц з збиранням у першу чергу використовують зерноочисн агрегати типу ЗАВ, як попередньо переобладнають вдповдно до рекомендацй ВНД

МК. Правильне

ОВС-25 3 - 4

ЗАВ-20 9 - 10

ЗАВ-40 10 - 12

Повтряне очищення краще проводити на сухому оберемку, грше - на вологому. Щоб одержати з сирого оберемку кондицйний матерал, його треба попередньо просушити, потм же очистити.

Для пслязбирально

У пвденних регонах для пдсушування наснь у перш дн збирання застосовують бункери або склади, обладнан установками активного вентилювання. Потоковост, обробки можна досягти, якщо зерноочисн агрегати обладнати вддленнями ОБВ-160, як складаються з чотирьох вентильованих бункерв БВ-40 двох норий типу ТКН. Кожен бункер БВ-40 умща

22 - 25 т наснь соняшника.

При вентилюванн й сушнн наснь соняшника вступник вд комбайна оберемок пода

ться в один з бункерв. Псля цього завантаження включають вентилятор або повтронагрвач ТАУ-0,75 (ВПТ-600). У випадку сушння наснь вологстю до 13 % через кожн 3,5 - 4 години протягом 10 - 15 хв при зупиненому вентилятор

При використанн зерноочисно

Семена соняшника потрбно збергати в зернохранилещах при строгому дотриманн правил порядку збергання. Партÿ наснь, призначен для вироблення продуктв дитячого харчування, розмщають, транспортують збергають окремо.

нш насння, що йдуть на переробку, збергають окремо по класах вдповдно до кислотного числа масла, також ураженстю бло

РОЗД

Л 5 Технологчна карта вирощування соняшника та економчна ефективнсть

5.1. Технологчна карта вирощування соняшника

№	Технологчна операця	Склад агрегату	Календарний строк виконання	гротехнчн вимоги до технологчно
Енерго засб	Марка с.-г. машини
Основна обробка
1	Лущення дискування	ЮМЗ-6 Т-15К	ЛДГ-А ЛДГ-1А	Услд за прибиранням попередника, але не пзнше 1 дня псля закнчення прибиран-ня, тривалсть 2-3 дн	на полях, засмчених однорчними бур'янами псля зернових колосових, проводять двократну обробку дисковими лущ-льниками першу на гли-бину 6-8 см, другу 8-10 см
2	Внесення гербцидв	ЮМЗ-6 МТЗ-80	ОПШ-15 ОП-2	Псля вдрощування, коли на поверхн з'явиться 4-5 листя	Вносять 2,4-Д бутилового ефру в доз 2,0-2,5 л/гa або 2,4-Д амной сол в доз 2-2,5 л/гa. У залежност вд ступеня засмченост обробляють суцльно або куртини. Температура повтря - не менше 12-14оС
3	Внесення мнеральних добрив	МТЗ-80 МТЗ-80 Т-15К	СТТ-10 ПЖУ-5 ПЖУ-9	Перед другим лущенням або оранкою	Потребу визначають на основ грунтово
4	Оранка зябу	ДТ-7М Т-150 К-701	ПЛН-5-35 ПЛП-6-35 ПТК-9-35	У вересн. при внесенн гербцидв-нe ранше, чим через 10-12 днв псля обрис-кування бур'янв	Псля колосових, засмчених однорчними бурянами, на глибину 20-22 см.
5	Оснн вирвнювання зябу	Т-15К ДТ-75	КШУ-12 КПС4+ СП-16	До настання заморозкв	У зонах з малим снжним покривом. Глибина обробки - 8-10 см.
6	Снгозатри-мання	ДТ-75 Т-15К К-701	СВШ-7 СВУ-2,А СВШ-10	При висот снжного покриву 0,15-0,18 м	Висота валков Цне менш 0,4 м, вдстань мж
Передпосвна пдготовка грунту посв
1	Боронування зябу	ДТ-7М Т-150	КЗБ-21 СГ-21	При необхдност, як тльки можна вийти в поле	По рихлому зябу, що не вирвню ться з осен. Глибина обробки 5-8 см.
2	Вирвнювання зябу культи-ваторами	ДТ-7М ДТ-7М Т-150	КПС-4-01 КПС-4 КШУ-12	По стиглому грунту	На важких запливаючих грунтах, за наявност бурянв. Глибина оброб-ки 10-12 см з одночасним боронуванням.
3	Передпосвна культиваця: без внесення гербцидв	ДТ-7М Т-150 Т-150	КПС КШУ-12 РВК-5,4	Перед посвом, при t грунту 10оС на глибин закладання насння	Глибина обробки 5-6 см. Висота гребенв глибина борозен - не бльшеЦ4 см.
4	Посв: без внесення гербцидв	ЮМЗ-6 ДТ-175	СПЧ-МФ СПЧ	Коли грунт на глибин закладання прогрва- ться до 10-12 оС. Тривалсть свби-не бльше 2 днв	Глибина закладання 6-8 см. Вдхилення вд глибини закладання +-1-2 см.
Догляд за посвами
1	Боронування довсходове	ДТ-7М Т-150	СГ-21 КЗВ-21	При появ ниткоподб-них бурянв. У стисл термни, але не пзн-ше, нж за 3-4 дн до появи сходв	Глибина обробки -4-5 см. Швидксть агрегатв -6-7 км/г
2	Боронування по сходах	ДТ-7М Т-150	СГ-21 КРН-8,4	У фаз 2-3 пар справ-жнього листя. Оброб-ку проводять з 10-11 г, коли рослини звянуть.	Глибина обробки 4-5 см. Швидксть агрегатв -4-5 км/г
3	Культиваця мжрядь: 1 культиваця	ЮМЗ-6 ДТ-75 Т-150	КРН-4,2 КРН-8,4 ЗКРН-4,2	В фаз 3 пар справжнього листя	Глибина обробки -6-8 см.Швидксть рухання -6-7 км/г. Ширина захисно
4	Культиваця мжрядь: 2 культиваця з пдгортанням	ЮМЗ-6 МТЗ-80 ДТ-75	КРН-4,2 КРН-5,6 КРН-8,4	При висот рослин 25-30 см.	Глибина обробки ане бльш -10 см.Швидксть агрегата - 8-9 км/г.
5	Обрискування посвв нсектицидами	ЮМЗ-6 МТЗ-80	ОПШ-15 ОП-2	При появ шкдникв хвороб	Використовують метафос 40%-1,0 кг/га; хлорофос 80% с.п.-1,5 кг/га
6.	Дескаця посвв	Н-2	Полева штанга	На 35-40 день псля масового цвтння, при вологост насння не бльш 30 %.	Доза внесення хлората магню -20 кг, реглана -а 2-3 л в 100 л води на 1 га.
Прибирання
1	Скошування обмолот	СК-5 Нива	ПСП-1,5 ХПС-4,2	В пвденнй зон при вологост насння 12-14%, в останнх -14-18% (с досушкой)	Втрати насння- не бльш 2,5%, дроблення-1,5-2,0%. Чистота оберемка -95 -97 %.
2	Транспортування насеея на ток	ГАЗ-5Б			Втрати насння не допускаються.
3	Транспорту-вання кошикв до мсця пере-робки або збергання	ЮМЗ-6	ПТС-4-86Б		Втрати маси не допускаються
4	Очищення оберемка на току	Електродвигач	ЗАВ-25	Услд за прибиранням	Очищений оберемок повинен вдповдати базисним кондицям
5	Сушка насння	Електропривд	КЗС-2Ш	Услд за прибиранням	Строго дотримують t теп-лонося нагрву насння

5.2. Економчна ефективнсть вирощування соняшника.

Для визначення економчно

ВП = У * В

де ВП - валовий прибуток, грн./га

У - рожай культури, ц/га

В - вартсть одиниц продукцÿ, грн.

ВП = 18 * 95 = 1710 грн/га

Чистий прибуток, обчислю

ться за формулою:

ЧП = ВП - ЗВ

де ЧП - чистий прибуток

ВП - валовий прибуток, грн./га

ЗВ - загально-виробнич витрати, грн.

ЧП = 1710 - 1250 = 460 грн.

Розраху

мо рвень рентабельност, який

процентним спввдношенням чистого прибутку загально-виробничих витрат:

Р = (ЧП / ЗВ) * 100

де- рвень рентабельност, %

ЧП - чистий прибуток, грн..

ЗВ - загально-виробнич витрати, грн.

= (460 / 1250) * 100 = 36,8 %

Висновок

У цй курсовй робот мною було розглянуто сльськогосподарське значення соняшника як основно

Основними мовами одержання високого врожаю соняшника

: чергування культур у свозмн спрямоване на пдвищення родючост рунтв, знищення бурянв, шкдникв хвороб без використання хмчних засобв, також сприя

пдвищенню продуктивност рослин та полпшенню якост насння - наявнсть елементв мнерального живлення в оптимальних спввдношеннях. Основним в сх зонах вирощування соняшнику в кра

мовою одержання високого врожаю насння

дотримання рекомендовано

Факторами як обмежують рвень отримання високого врожаю явля

ться : затнення молодих рослин хмарна погода затримують

Список використаних джерел

1.     Борисоник З.Б., Ткалич И.Д., Науменко А.И. и др.- Подсолнечник.- 2-е зд., доп. - К.: рожай, 1985

2.     Василь

в Д.С. Подсолнечник. - М.: Агропромиздат, 1990

3.     Гриднев Е.К., Фролова В.Ф. Интенсивная технология производства подсолнечника. ЦМ.: Росагропромиздат, -1992 (Научно-технический прогресс в АПК)

4.     Знченко О.

. Салатенко В.Н., Блоножко М.А. Рослинництво: Пдручник. - К.: Аграрна освта, 2001

5.     Красножон В.Г, Бардадым В.П. Приём и обработка подсолнечника, 1971

6.     гроклиматический справочник по Одесской области.- Гидролитологическое из-во. Ленинград. - 1958

7.     Технологические карты по возделыванию полевых культур в Молдавской ССР / сост. Савчук В.Д. и др. - Госагропром МССР. - Кишинев. 1988, табл.

8.     Наснництво. Ц 2005. № 8. с. 16-22 Сорти гбриди соняшнику

9.     Пропозиця. - 2003. - № 7 стр. 42-43 Основний обробток грунту пд соняшник