Информационная система для библиотеки ниверситета
ВСТУП
В наш час майже вс види дяльност автоматизуються, тобто створюються мови для зручного виконання роботи, також для економÿ коштв та часу на виконання то
Темою дипломного проекту
л
нформацйна система для бблотеки нверситету (на приклад бблотеки Криворзько
Метою даного проекту
створення досконалого програмного продукту, з зручним нтерфейсом та добре вдпрацьованим функцоналом нформацйно
Предмет дослдження дипломного проекту - робот бблотечно
Об'
кт дослдження - бблотека Криворзько
Отже за мету було поставлено створити програмний продукт для автоматизацÿ роботи бблотеки. Дана програма ма
мати змогу збергати всю нформацю про тературу, яка
в бблотец, також перодичн видання, тобто ведення, як каталогу так картотеки. Ще одним з пунктв
ведення облку методичного кабнету.
Окрм того, що в програм будуть вс книги, вони мають бути роздлен по дисциплнам, також ма
бути казано, який саме це посбник теоретичний чи практичний, на якй мов та нш вдомост про книги. Але це лише з сторони ведення облку книг, програма ще ма
використовуватися бблотекарем при видач книг та повернен
Ефективнсть дано
1. ОПИС ОБ'кКТУ
НФОРМАТИЗАЦ
п
Опис снуючо
Створення та використання електронних ресурсв в сучаснй бблотечнй практиц пов'язан, передусм, з неперервним збльшення об'
му рзно
В наш час бблотекар ма
пам'ятати дуже велику кльксть нформацÿ, саме як
книги, чи
вони в наявност в бблотец чи н, нформацю про перодичн видання, але все пам'ятати не можливо для цього створенн каталоги та картотеки, для бльш швидкого пошуку тератури. Але для того, щоб найти необхдну книгу потрбно переглянути велику кльксть карточок, сказати бблотекарев, який надасть нформацю про наявнсть дано
Облк книг ведеться також в письмовому вид, тобто запису
ться в журнал. Але з часом журнали старють, тобто при постйному перегляд книг
Ще одним з пунктв з роботи бблотекаря це облк книг, як видан та як книги були повернен. Адже при видач книги бблотекар багато часу.
тратить на те, щоб знайти необхдний формуляр, потм запису
книгу вже лише псля цього вида
книгу. При написанн контрольних, курсових та дипломних робт необхдно писати велику кльксть нформацÿ тому, деяк книги
можливсть дати книгу на нч, тобто вкнц робочого дня взяти вранц по вдкриттю бблотеки повернути назад, але навть цей пункт без програми досить не зручно виконувати, адже бблотекар ма
знову потратити час на те, щоб переглянути про кльксть книг вже псля цього надати нформацю стосовно того чи можна взяти книгу з собою, взагал зда
ться, що це займа
не дуже багато часу, але коли читачв багато для того, щоб кожному надати необхдну нформацю тратиться велика кльксть часу, що веде за собою до творення черги.
Що стосу
ться перодичних видань, тобто ведення картотеки, то для економÿ часу, як студентв так бблотекаря набагато зручнше вести облк перодичних видань в електронному вид, адже ввести в програм необхдну статтю набагато простше, нж переглядати досить велику кльксть карток.
1.2. Опис снуючих нформацйних систем
Перед тим як приступити до створення програмного продукту необхдно проналзувати вже снуюч нформацйн системи в област нформатизацÿ роботи бблотеки.
Однúю з нформацйних систем, яка використову
ться в навчальних закладах
програма ИРБИС. Система автоматизацÿ бблотек ИРБИС представля
собою типов нтегрован ршення в област автоматизацÿ бблотечних технологй, вона може бути використана для бблотек будь якого типу.
Система орúнтована на роботу в локальних мережах. А також пропону
технологю автоматичного формування словникв, на основ яких реалзу
ться швидкий пошук по будь-яким елементам опису.
Система склада
ться з п'яти автоматизованих робочих мсць, саме:
Комплектатор.
Каталогзатор.
Читач.
Книговидача.
Адмнстратор.
Комплектатор - представля
собою робоче мсце бблотечного робтника, що викону
функцÿ по комплектуванню облку фонду бблотеки на основ ведення спецально
Каталогзатор - представля
собою робоче мсце бблотечного робтника, що викону
вс функцÿ по формуванню (поповнення та змни) бази даних електронного каталогу.
Читач - представля
собою робоче мсце кнцевого користувача електронного каталогу призначений для всезагального пошуку в електронному каталоз, перегляду знайдено
Книговидача - представля
собою робоче мсце бблотечного працвника, який викону
функцÿ по видач тератури у вдповдност з формуванням замовлення та ? повернення.
Адмнстратор - представля
собою робоче мсце спецалста, який викону
системн операцÿ над базами даних в цлому, направленн на пдтримку
так розглянемо який же вид ма
дана програма, саме форма Читатель показано на рис. 1.1.
На данй форм читач може як переглянути всю тературу по визначенй дисциплни, або ж знаючи автора чи назву книги органзувати пошук по визначеному автору, чи взагал органзувати пошук по ключовим слова необхдно
>
Рис. 1.1. Форма Читатель на робочй площин Поиск
>
Рис. 1.2. Форма Читатель на робочй площин Просмотр
Та перед тим, щоб мати можливсть переглядати тературу, читач ма
бути заре
строваним, тобто перед читачем виводиться форма в якй потрбно ввести сво
прзвище та м'я, як це показано на рис. 1.3.
>
Рис. 1.3. Форма ре
страцÿ читача
Псля того як читач сво
прзвище та м'я, воно перевря
ться, якщо дане м'я було занесене до бази даних, тобто читач був заре
стрований, то вн може переглядати всю тературу, користуватися пошуком та деякими ншими функцями, якщо ж користувач не заре
стрований то програма закри
ться.
Наступним пунктом розглянемо ведення електронного каталогу, тобто додавання та редагування фонду бблотеки. Перед тим як почати заносити дан до бази даних ? потрбно створити, краще всього бази даних, особливо якщо це бблотека нверситету, називати по назвам дисциплн. Створення ново
>
Рис. 1.4. Створення ново
Псля того як буде правильно введено м'я та повну назву бази даних натиснувши на кнопку Создать буде створена нова база даних куди вже можна заносити необхдну тературу.
Створивши базу даних переходимо до каталогу введення тератури, як це показано на рис. 1.5.
>
Рис. 1.5. Каталогзатор
Де показан вс функцÿ каталогзатора, саме:
перегляд всх снуючих баз даних, та даних по тератур, що в них знаходиться;
органзаця пошуку в тому вид, який
самим зручним для користувача, саме по мен автору, по тематиц, ключовим словам, назв книг чи ншому вид, що буде розглянуто дал;
перегляд тератури в каталоз, яка
вдмченою;
робот з базою даних, саме додавання, видалення, експорт даних, також робот з даними тобто можливост збереження вдмни виконаних функцй щодо даних.
Перед тим як вносити змни потрбно вибрати необхдну базу даних в яку саме потрбно вносити змни чи додавати нову тературу. У вкладц Ввод вводиться вся необхдна нформаця про книгу, яку вкнц потрбно зберегти натиснувши на кнопку Сохранить, або ж якщо було введене не так як потрбно то натиснути кнопку Отменить, для того щоб занести дан про нову книгу необхдно натиснути на кнопку Новий. Якщо ж так сталося, що нформаця про книгу була занесена не до то
>
Рис. 1.6. Копювання даних до друго
Натиснувши на кнопку що показано на рис. 1.6. на екранн з'явля
ться форма наступного виду рис. 1.7.
>
Рис. 1.7. Копювання документв
На форм копювання даних потрбно казати що саме копювати куди, псля чого натиснувши на кнопку Выполнить все буде виконано.
Пд час того як вносити тературу можна переглянути яка саме тература вже була введена, саме перейшовши на вкладку Просмотр, як це показано на рис. 1.8. Лтературу можна переглядати як з бази даних в яку саме вносяться змни, так т що були створенн ранше. Здйснювати пошук
можливсть за рзними типами:
по автору;
по дисциплн;
по назв книги;
по ключовим словам.
>
Рис. 1.8. Перегляд тератури в баз даних
Також в Каталогизаторе можна органзувати пошук необхдно
Пошук можна органзувати рзних видв, як це показано на рис. 1.10.
>
Рис. 1.9. Пошук необхдно
>
Рис. 1.10. Види пошуку
Наступним пунктом розглянемо модуль Книговидача, вона ма
наступний вигляд рис. 1.11.
Його функцональний нтерфейс склада
ться з трьох робочих площин, саме:
Закази;
Читач;
Контроль/статистика.
Закази - включа
компоненти, як реалзують роботу з чергою замовлень на видачу.
Читач - включа
компоненти, що реалзують роботу з документами (карточками) читачв, з цлю оформлення повернення тератури видач без попереднього замовлення.
Контроль/статистика - слугу
для отримання статистичних даних контролю системи книговидач.
>
Рис. 1.11. Оформлення замовлення книговидач
Псля того як читач знайшов необхдну тературу оформля
ться замовлення читач ста
в чергу, як це показано на рис. 1.12.
>
Рис. 1.12. Параметри черги замовлень
Коли дйшла черга оформлю
ться замовлення - це показано на рис. 1.13.
>
Рис. 1.13. Виконання замовлення
Для того щоб дзнатися про заборговансть читача необхдно натиснути на вкладку Читатель, дан як там збергаються показано на рис. 1.14.
Модуль адмнстратор - представля
собою робоче мсце спецалста, який викону
системн операцÿ над базами даних в цлому, направленн на пдтримку
Адмнстратор ма
вс права змнювати дан, адже для того, щоб контролювати врнсть роботи, внесення ново
>
Рис. 1.14.
нформаця про читача
>
Рис. 1.15. Головна форма адмнстратора
Автоматизоване робоче мсце Комплектатор представля
собою робоче мсце бблотечного робтника, який на основ ведення спецально
Загальний вид користувацького нтерфейсу АРМ Комплектатор показано на рис. 1.16. Комплектатор склада
ться з таких вкладок:
Заказ;
Поступление;
Выбытие;
Подписка.
>
Рис. 1.16. Загальний вид форми Комплектатор
АРМ Комплектатор представля
собою автоматизоване робоче мсце бблотечного робтника, який на основ ведення спецально
введення коротких бблографчних даних;
контроль за виконанням замовлень;
контроль надходжень до бблотеки;
списування книг.
1.3. Постановка задач
В результат того, як було розглянуто проблеми снуючих бблотечних систем, також проналзовано снуюч програмн продукти нформатизацÿ роботи бблотеки, було зроблено висновки поставлено за мету створити нформацйну систему для бблотеки, яка буде вдповдати таким пунктам:
буде зручною та зрозумлою у використанн для бблотекаря;
зручнсть використання для користувача, тобто для студента чи викладача;
злагодженсть роботи системи.
Недолком розглянутого попередньо прикладу явля
ться досить заплутаний,складний дизайн програми, що призводить до неповного та не рацонального використання програми, тобто програма не використову
ться з сма з сво
Створена нформацйна система для бблотеки ма
володти такими функцональними можливостями:
перегляд вс㺿 тератури бблотеки, що особливо потрбно при переврц (ведення каталогу вс㺿 тератури, що
в наявност в бблотец);
перегляд тератури по дисциплнам;
перегляд всх перодичних видань (ведення картотеки всх перодичних видань, як надйшли збергаються в бблотец);
перегляд перодичних видань по дисциплнам;
ведення облку читачв, тобто збереження про читачв всю необхдну нформацю;
ведення облку видач та повернення книг;
ведення статистики вдвдувань бблотеки;
ведення статистики по тератур, яка особливо користу
ться попитом;
вдмтки стосовно тератури, яка
необхдною, але ? нема
у наявност;
вдмтки про затримання книги;
вдмтки стосовно того де саме знаходиться книга;
вдмтки стосовно того чи
можливсть надати книгу читачев на нч.
Для того, щоб програмний продукт мав досить високу планку у використанн, вн ма
бути окрм того, що достоврним правильно працювати, вн ма
бути зрозумли зручним у використанн, адже навть в наш час коли майже вс сфери дяльност автоматизован велика кльксть людей не мала можливост працювати з комп'ютером перед ним сто
Отже перед тим як приступити до створення нформацйного продукту необхдно визначитися за допомогою яких саме програм буде виконуватися завдання.
так перед тим як створити програму необхдно проналзувати дяльнсть програми, що буде виконано за допомогою Visual Paradigm for UML 6.0 Enterprise Edition. Програмний продукт буде розроблятися за допомогою мови С#, у якост СКБД буде використано SQL.
2. ПРОЕКТУВАННЯ
НФОРМАЦ
ЙОп СИСТЕМИ
2.1. Алгоритм функцонування нформацйно
снують так етапи житт
вого циклу процесу розробки нформацйно
етап встановлення вимог до системи;
етап специфкацÿ вимог системи;
етап проектування архтектури системи;
етап деталзованого проектування системи;
етап реалзацÿ системи;
етап нтеграцÿ системи;
етап супроводження системи.
Отже перейдемо до характеристики кожного етапу та дй як виконуються на кожному етап.
На етап встановлення вимог до системи мають бути спльно визначен з замовником та тим хто саме буде створювати систему вимоги яких при побудов системи потрбно буде дотримуватися, щоб в подальшому не було не порозумнь вже псля створення системи, та й взагал для розумння розробником, що вн ма
розробити.
На етап специфкацÿ вимог системи визнача
ться загальна модель системи, вс снуюч актори та зв'язки мж ними тобто буду
ться даграма варантв використовування. Дана даграм - це початкове концептуальне представлення чи концептуальна модель системи в процес ? проектування та розробки. Взагал даграма варантв використовування - це даграма, на якй показуються вдносини мж акторами та варантами використовування. Тобто побудувавши даграму варантв використовування вже буде зрозумло як ма
виглядати модель опрацьовувано
Наступний етап який розгляда
ться - це етап проектування архтектури системи. На даному етап буду
ться даграма компонентв, також даграма розгортання, тобто даграми на яких показан складов само
На етап деталзованого проектування системи потрбно детально розглянути процеси як працю
система, ? класи, послдовнсть виконання рзних етапв роботи системи. На цьому етап мають бути створен так даграми:
даграма класв;
даграма кооперацй;
даграма послдовност;
даграма станв;
даграма дяльност.
Даграма класв (class diagram) - це даграма на якй представлений збр декларативних чи статистичних елементв модел, таких як класи з атрибутами та операцями, також зв'язуючи
Даграма кооперацй (collaboration diagram) - це даграма потрбна для опису системи на рвн окремих елементв, як обмнюються мж собою нформацúю, для того, щоб досягти сво¿ цл чи варанту використання.
Даграма послдовност (sequence diagram) - це даграма на якй показан об'
кти, у порядку з часом
Даграма станв (statechart diagram) - це даграма, яка показу
кнцевий автомат. Кнцевий автомат - це модель специфкацÿ поведнки об'
кту у форм послдовност його станв, як описують реакцю об'
кта на зовншн дÿ, виконання об'
ктом дй, також змна його окремих можливостей. Головне призначення даграми станв - це опис можливих послдовностей станв та переходв, як разам характеризують поведнку системи, що моделю
ться на протяз всього ? житт
вого циклу.
Даграма дяльност (Activity diagram) - це частковий випадок даграми станв. Вона дозволя
реалзувати особливост синхронного та процедурного правлння, обумовленого закнченням внутршнх дй та дяльност. Дана даграма - це опис реакцй на внутршн дÿ системи. На данй даграм ма
бути показано дяльнсть системи, так сказати всередин.
На етап реалзацÿ системи модел, вже на основ сформованих ранше даграм, саме даграми EntityRelationshipDiagram, переводиться у вихдний програмний код на основ вже якого форму
ться база даних.
На наступному етап, тобто на етап нтеграцÿ системи закнчу
ться робот над системою, яка представля
ться замовнику та донесення до замовника вс㺿 необхдно
вже на останньому етап, саме на етап супроводження системи дослджу
ться яксть створено
Вище було описано житт
вий цикл системи створено
Наступним етапом
тестування програми, в результат тестування переврка програми на помилки, якщо помилки були виявлен то необхдно
Псля тестування, переврки та виправлення помилок програма може бути використана на пдпри
мств для якого даний програмний продукт створювався, тобто запроваджена у використання.
Отже перед тим як приступити до створення програми потрбно побудувати модель ? функцонування. Одним з найголовнших пунктв при створен модел нформацйно
>
Рис. 2.1. Даграма класв
В даному випадку даграма класв склада
ться з таких шстнадцяти класв:
нформацйна система роботи бблотеки;
Книга;
Бблографя;
Розмщення книг;
Автор_книга;
Автор;
Видача книг;
Читач;
Група;
Вддлення;
Користувач;
Документ;
Перодичне видання;
Дисциплна;
Видання;
Екземпляри.
Також на данй програм показуються вс зв'язки мж класами, як це показано на рис. 2.1.
Дал детальнше будемо розглядати кожен клас окремо, звертаючи вагу, на
Отже першим розглянемо клас л
нформацйна система роботи бблотеки, який ма
так атрибути:
Номер: int;
Назва: varchar;
А також операцÿ класу л
нформацйна система роботи бблотеки:
Вхд в систему (Вхд: varchar) : varchar;
Вихд з системи (Вихд: varchar) : varchar;
Додавання книги до каталогу (Додавання книги: varchar) : varchar;
Видалення книги з каталогу (Видалення книги: varchar) : varchar;
Змна даних по книгах, що знаходяться в каталоз (Змна : varchar) : varchar;
Додавання перодичних видань до картотеки (Додавання: varchar) : varchar;
Видалення перодичних видань (Видалення: varchar) : varchar;
Внесення змн до картотеки (внесення змн: varchar) : varchar;
Перегляд каталогу (Перегляд каталогу: varchar) : varchar;
Перегляд картотеки (Перегляд картотеки: varchar) : varchar;
Видача книг (Видача книг: varchar) : varchar;
Повернення книг (Повернення книг: varchar) : varchar;
Видача перодичних видань (Видача перодичних видань: varchar) : varchar;
Повернення перодичних видань (Повернення перодичних видань: varchar) : varchar;
Ведення статистики(): varchar.
Наступний клас розглянемо Читач, вн володú наступними атрибутами:
Номер: int;
Прзвище та нцали: varchar;
Група: varchar;
Курс: int;
Адреса: varchar;
Телефон: int;
Мсце роботи: varchar;
Серя та номер паспорту: varchar;
Операцÿ класу Читач:
Повернення книги (Повернення книги: varchar) : varchar;
Отримання книги (Отримання книги: varchar) : varchar;
Отримання нформацÿ стосовно тератури (Отримання нформацÿ: varchar) : varchar;
Атрибути класу Книга:
Номер: int;
Назва: varchar;
УДК: varchar;
Авторський знак: varchar;
Частина : int;
Номер видання: int;
Мсце видання: varchar;
Рк видання: date;
Номер бблографÿ: int;
Кльксть сторнок: int;
Номер дисциплни: int;
Номер стелажа: int;
Номер полки: int;
Операцÿ класу Книга:
Бути в наявност() : varchar;
Видана читачев() : varchar;
Надйшла до бблотечного фонду() : varchar;
Вибалена() : varchar.
Атрибути класу Перодичне видання:
Номер: int;
Назва: varchar;
Номер видавництва: int;
Мсяць видання: date;
Мсто видання: varchar;
Рк видання date;
Головний редактор: varchar;
Номер дисциплни : int.
Операцÿ класу Перодичне видання:
Присутн
(): Boolean;
Вдсутн
(): Boolean;
Замовлене(): Boolean;
У читача(): Boolean.
Атрибути класу Автор:
Номер: int;
Назва: varchar;
Прзвище: varchar;
м'я: varchar;
По батьков: varchar;
Атрибути класу Автор - Книга:
Номер: int;
Номер автора: int;
Номер книги: int;
Атрибути класу Розмщення книги:
Номер стлажа: int;
Номер полки: int;
Атрибути класу Бблографя:
Номер: int;
Назва: varchar;
Атрибути класу Видача книг:
Номер: int;
Номер книги: int;
Номер перодичного видання: int;
Номер автора: int;
Номер читача: int;
Дата повернення: date;
Дата коли повернули: date;
Номер залогу: int;
Атрибути класу Група:
Номер: int;
Назва: varchar;
Курс: int;
Номер вддлення.
Атрибути класу Вддлення:
Номер: int;
Назва: varchar.
Атрибути класу Користувач:
Номер: int;
Логн: varchar;
Пароль: varchar:
Права: varchar.
Атрибути класу Документ:
Номер: int;
Назва: varchar.
Атрибути класу Екземпляри:
Номер: int;
Номер книги: int;
Видано: bool.
Атрибути класу Документ:
Номер: int;
Назва: varchar;
Мсце видання: varchar;
Рк видання: date;
Мсто видання: varchar.
Атрибути класу Документ:
Номер: int;
Назва: varchar;
Кафедра: varchar.
Наступною даграму, яку розглянемо - це даграма послдовност. Яка слугуватиме для того, щоб було зрозумло, як саме, послдовно, ма
функцонуватиме програмний продукт нформацйно
>
Рис. 2.2. Даграма послдовност
На даграм послдовност показан так класи:
Користувач;
нформацйна система бблотеки;
Користувач;
Книга;
Перодичне видання;
Читач;
Видача книг.
А саме на данй даграм, даграм послдовност показано, що користувач зверта
ться до системи, тобто вводить логн та пароль, псля чого йому надаються вдповдн права на перегляд, чи на перегляд та змну даних. Якщо користувач зна
логн та пароль то вн як перегляда
вс дан, так ма
змогу змнювати необхдн дан.
Якщо ж користувач заходить в програму як читач, то вн ма
змогу лише переглядати:
дан каталогу книг;
картотеки перодичних видань;
читачв в кого книги;
читачв, як затримали книгу.
На основ даграми послдовност буду
ться даграма кооперацй. На данй даграм показуються дÿ мж об'
ктами, врнше обмн мж ними нформацúю, також показано, що
можливсть змнювати необхдн дан, наприклад може добавитися або ж навпаки видалитися книгу, чи перодичне видання. Даграма кооперацй показана на рис. 2.3.
Будь-яка система, яка ма
функцонувати, може знаходитися в рзних станах, наприклад в стан очкування, переходу, функцонування чи ншому. Все це показу
ться за допомогою даграми станв. Головне призначення яко
>
Рис. 2.3. Даграма кооперацй
На даграм станв показан так стани:
Перший стан - це стан Очкування, тобто система очку
коли клúнт ввйде до системи та введе запит.
Наступний стан - це стан Отримання запиту, на даному етап система отриму
запит, який потм перевря
якщо все введено врно посила
запит для обробки до бази даних.
Стан лобробка запиту - це той стан коли дан надходять до бази даних, обробляються там, та поверта
ться отриманий результат по запиту.
Останнй стан - це стан Повернення результату запиту, тобто результат поверта
ться до нформацйно
>
Рис. 2.4. Даграма станв
Даграма, яка буде розглянута наступною - це даграма активност, яка конкретизу
та деталзу
вс дÿ та операцÿ, як виконуються системою, також вдобража
послдовнсть переходв вд виконання одн㺿 дÿ чи дяльност до виконання наступно
Даграм активност показу
дяльнсть нформатизованно
спочатку клúнт зверта
ться до системи;
введення паролю;
переврка введеного паролю;
якщо пароль введено врно виконуються наступн дÿ:
>
Рис. 2.5. Даграма активност при вход в систему бблотекаря
змна даних;
обробка даних в баз даних;
вдображення результату;
якщо пароль не врний:
виведення повдомлення про помилку.
Даграма активност для користувача ма
наступний вигляд рис. 2.6.
На даграм активност при вход до програми читача показано так функцÿ системи:
спочатку клúнт зверта
ться до системи;
вибира
дан, як потрбно переглянути;
обробка даних в баз даних;
вдображення результату.
>
Рис. 2.6. Даграма активност при вход в систему читача
Наступн дв даграми, в сукупност називаються даграмами реалзацÿ. Першою розглянуто даграму компонентв - це даграма, що опису
фзичне представлення системи. Даграма компонентв дозволя
визначити архтектуру системи, що розробля
ться, встановивши залежност мж програмними компонентами. Даграма компонентв показана на рис. 2.7.
Дана даграма, саме даграма компонентв склада
ться з смнадцяти компонентв, кожен з яких ма
свй стереотип. Так компонент Програма для бблотекаря ма
стереотип executable, тобто виконуюча таблиця. Наступний компонент - це компонент БД Бблотекаû, яка ма
найбльш загальний тип компонентв стереотип file, в свою чергу донний компонент включа
в себе наступн компоненти, саме компоненти: Дисциплна, Читач, Екземпляри, Автор книги, Автор, Розмщення книг, Книга, Видача книг, Група, Користувач, Вддлення, Документ, Перодичне видання, Видання, як мають стереотип table, тобто таблиц.
>
Рис. 2.7. Даграма компонентв
Дана даграма склада
ться з смнадцяти компонентв, кожен з яких ма
свй стереотип. Так компонент Бблотека ма
стереотип executable, тобто виконуюча таблиця. Наступний компонент - це компонент БД Бблотекаû, яка ма
найбльш загальний тип компонентв стереотип file, в свою чергу донний компонент включа
в себе наступн компоненти, саме компоненти: Дисциплна, Читач, Екземпляри, Автор книги, Автор, Розмщення книг, Книга, Видача книг, Група, Користувач, Вддлення, Документ, Перодичне видання, Видання,як мають стереотип table, тобто таблиц.
Наступна даграма реалзацй - це даграма розгортання на якй вдображаються вузли на яких виконуються програмн компоненти. Даграма розгортання показана на рис. 2.8. На данй даграм показан вузли та компоненти, саме вузол - це клúнт.
А Бблотека та БД Бблотека - це компоненти, як збергають дан навть псля закриття системи.
Бблотека.ехе - це програма, БД Бблотека - це вдповдно база даних до яко
>
Рис. 2.8. Даграма розгортання
2.2. Проектування бази даних
Для того, щоб в подальшому згенерувати вихдний текст програми для створення бази даних, потрбно побудувати на основ даграми класв даграму EntityRelationshipDiagram, як це показано на рис. 2.9.
>
Рис. 2.9. EntityRelationshipDiagram
На данй даграм, EntityRelationshipDiagram, показан вс необхдн таблиц в баз даних.
Наступним етапом
створення таблиць бази даних та зв'язкв мж ними, що можна побачити на схем бази даних рис. 2.10.
сну
велика кльксть рзних видв баз даних, та для написання дано
Схема бази даних Бблотека показана на рис. 2.10.
>
Рис. 2.10. Структура бази даних Бблотека
3. РОЗРОБКА, ТЕСТУВАННЯ ТА
НСТАЛЯЦ
Я
НФОРМАЦ
ЙОп СИСТЕМИ Б
БЛ
ОТЕКИ
3.1. Вибр програмних засобв розробки
Для реалзацÿ дипломного проекту алгоритмчно та програмно було виршено користуватися такими програмними засобами:
Мова програмування С#.
База даних SQL Server 2005.
Мова графчного опису для об'
ктного моделювання UML.
Дал розглянемо нформацю стосовно перерахованих вище програмних засобв.
Мова програмування С#, яка включа
в себе об'
ктна-орúнтован та аспектно-орúнтован концепцÿ. Створена в 1998-2001 роках групою нженерв пд кервництвом Андерса Хейлсберга в компанÿ Microsoft як основна мова розробки прикладень до платформи Microsoft.NET. Комплятор з С# входить в стандартну становку само
С# вдноситься до см”
База даних - це система спецальним чином органзованих даних (баз даних), програмних, технчних, мовних, органзацйно-методичних засобв, як необхдно для забезпечення централзованого нагромадження та колективного багатоцльного використання даних.
Основними складовими компонентами автоматизованого банку даних
база даних система правлння базою даних.
SQL (Structured Query Language) - це скорочена назва структуровано
Мова SQL орúнтована на операцÿ з даними, представлених у вид логчно вза
мопов'язано
Одним з головних плюсв SQL
його архтектура клúнт/сервер. В цй рол SQL слугу
частиною, яка пов'язу
мж собою клúнтську систему, яка вза
модú з користувачем, та серверною системою, що керу
базою даних, дозволяючи кожнй систем направити свою вагу на виконання сво
UML (скор. вд англ. Unified Modeling Language — нфкована мова моделювання) - мова графчного опису для об'
ктного моделювання в област розробки програмного забезпечення. UML явля
ться мовою широкого профлю, це вдкритий стандарт, що використову
графчн позначення для створення абстрактно
3.2. Розробка програмних модулв
Перед тим як приступити до розробки програмних модулв, та переглянувши подбн вже створенн програмн продукти, було поставлено за мету, що програма окрм того що ма
достоврно працювати, виконувати вс необхдн функцÿ, але й мати зручний та зрозумлий нтерфейс програми, щоб користувач мг легко користуватися всма функцями системи.
Розглянувши систему нформатизацÿ бблотеки детальнше, псля чого побудувавши ? модель та створивши базу даних було розпочато створення програмного продукту нформатизацÿ роботи бблотеки. Створення програми було виршено розпочати з створення дизайну програми, тобто багато ваги було звернуто, щоб користувач програми мг зручно, не користуючись довдкою легко розбратися у можливостях функцонування програми.
Наступним етапом було пдключення бази даних до програми, саме створивши DataSet, та використання його при подальшому створенн програми.
3.3. Вихдн форми та вивд даних
Отже розглянемо, що саме користувач програми отрима
на екран псля запуску створено
>
Рис. 3.1. Вхдна форма в програму
На данй форм користувач ма
змогу виконати наступн функцÿ:
зайти в систему як бблотекар;
зайти в систему як читач;
отримати довдку по програм;
вийти з системи.
Натиснувши на кнопочку Бблотекар на екран з'явиться наступне вкно рис. 3.2. Текст програми, до форми, що зображена на рис. 3.2, можна переглянути в додатку Б. В даному вкн, користувач ма
ввести логн пароль, якщо ж дан було введено не врно, то виведеться повдомлення про помилку рис 3.3. Якщо ж вс дан було введено врно то на екран з'явиться меню бблотекаря, яке ма
наступний вигляд рис. 3.4. Текст програми, до форми, що зображена на рис. 3.4, можна переглянути в додатку В.
>
Рис. 3.2. Форма Введення паролю
>
Рис. 3.3. Повдомлення про помилку
>
Рис. 3.4. Форма Меню бблотекаря
На форм Меню бблотекаря користувач ма
змогу виконати так функцÿ:
переглянути дан, не вносячи в базу даних няких змн;
внести змни до бази даних, як саме потрбно, тобто додати видалити чи змнити запис в БД.
здйснювати видачу книжок;
переглянути статистику;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Якщо користувач, з меню бблотекаря вибере Перегляд даних на екран з'явиться наступна форма, що ма
такий вид рис. 3.5. Текст програми, до форми, що зображена на рис. 3.5, можна переглянути в додатку Г.
На форм Перегляд даних користувач ма
змогу переглядати дан стосовно:
наявних книг;
наявних перодичних видань;
читачв бблотеки;
перегляд читачв, що заборгували книгу.
>
Рис. 3.5. Форма Перегляд даних
Переглянути дан стосовно наявних перодичних видань можна натиснувши на вкладку Перодичн видання. На екран з'явиться наступне вкно рис. 3.6, де користувач ма
змогу лише переглядати, але не змнювати дан стосовно перодичних видань, як присутн в баз даних.
А саме користувач отриму
таку нформацю, що до перодичного видання:
номер;
назву;
видавництво;
мсяць видання;
рк видання;
мсто видання ;
редактор;
дисциплна;
здано, тобто перодичне видання в бблотец чи в читача.
>
Рис. 3.6. Перегляд перодичних видань
Переглянути дан стосовно того хто з читачв ма
здати книгу можна натиснувши на вкладку Кому потрбно здати книгу. На екран з'явиться наступне вкно рис. 3.7, де користувач ма
змогу лише переглядати, але не змнювати дан.
А саме користувач отриму
таку нформацю про тих хто ма
здати книгу:
прзвище та нцали читача;
назва взято
назва взятого перодичного видання;
автор;
число видач;
мсяць видач;
рк видач;
число коли потрбно повернуть;
залог.
>
Рис. 3.7. Перегляд даних Кому потрбно здати книгу
Для того щоб швидко знайти, чи
студент чи викладач читачем бблотеки достатньо переглянути вкладку Читач, рис. 3.8. На екран користувач ма
змогу переглянути так дан про читача:
прзвище та нцали;
група;
адреса;
телефон;
мсце роботи.
На данй форм користувач ма
змогу лише переглядати дан, але не змнювати
>
Рис. 3.8. Перегляд даних про читача
Також в даному модул програми користувач ма
змогу органзувати пошук по назв книги, перодичному виданню та по прзвищу вдповдно.
Якщо ж користувач на форм Меню бблотекаря вибере кнопку Внесення змн то на екран з'явиться наступна форма рис. 3.9. Текст програми, до форми, що зображена на рис. 3.9, можна переглянути в додатку Д.
На вкладц Користувач бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Користувач;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Користувач;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Користувач;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Користувач;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Зайшовши на вкладку Вддлення на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.10.
>
Рис. 3.9. Внесення змн до таблиц Користувач
>
Рис. 3.10. Змна даних в таблиц Вддлення
На вкладц Вддлення бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Вддлення;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Вддлення;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Вддлення;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Вддлення;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Зайшовши на вкладку Група на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.11.
>
Рис. 3.11. Внесення змн до таблиц Група
На вкладц Група бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Група;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Група;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Група;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Група;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Зайшовши на вкладку Читач на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.12.
>
Рис. 3.12. Внесення змн до таблиц Читач
На вкладц Читач бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Читач;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Читач;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Читач;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Читач;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Зайшовши на вкладку Автор на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.13.
На вкладц Автор бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Автор;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Автор;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Автор;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Автор;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
>
Рис. 3.13. Внесення змн до таблиц Автор
Зайшовши на вкладку Бблографя на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.14.
>
Рис. 3.14. Внесення змн до таблиц Бблографя
На вкладц Бблографя бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Бблографя;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Бблографя;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Бблографя;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Бблографя;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
На данй форм вводяться вс можлив види бблографÿ, саме це може бути наприклад:
рекомендована тература;
лтература, що використовувалася;
перелк термнв;
предметний покажчик;
алфавтний покажчик;
предметно-алфавтний покажчик;
бблографя в кнц роздлу;
бблографя в кнц параграфу;
словник т.д.
Зайшовши на вкладку Розмщення книг на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.15.
На вкладц Розмщення книг бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Розмщення книг;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Розмщення книг;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Розмщення книг;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Розмщення книг;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
>
Рис. 3.15. Внесення змн до таблиц Розмщення книг
На вкладц Розмщення книг казуються вс можлив стелаж та полички, що при подальшому використанн системи слугуватиме, як одним з головних пунктв по пошуку необхдно
Зайшовши на вкладку Видання на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.16.
На вкладц Видання бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Видання;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Видання;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Видання;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Видання;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Дана таблиця слугуватиме при заповненн таблиц Книга та Перодичне видання, адже набагато зручнше буде в подальшому просто вибрати з списку потрбне видання, нж вводити кожен раз заново, так як видання досить часто повторюються.
>
Рис. 3.16. Внесення змн до таблиц Видання
Зайшовши на вкладку Дисциплна на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.17.
>
Рис. 3.17. Внесення змн до таблиц Дисциплна
На вкладц Дисциплна бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Дисциплна;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Дисциплна;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Дисциплна;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Дисциплна;
вийти з програми.
В нверситет книги замовляються в залежност вд того, як читаються дисциплни, тобто кожна книга прив'язана до яко
Зайшовши на вкладку Книга на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.18.
>
Рис. 3.18. Внесення змн до таблиц Книга
На вкладц Книга бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Книга;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Книга;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Книга;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Книга;
вийти з програми.
У вкладц Книга збергаються вс дан, що стосу
ться книги, тобто, номер, назва, автор та нш атрибути, як це показано на рис. 3.18.
Зайшовши на вкладку Перодичне видання на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.19.
>
Рис. 3.19. Внесення змн до таблиц Перодичне видання
На вкладц Перодичне видання бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Перодичне видання;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Перодичне видання;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Перодичне видання;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Перодичне видання;
вийти з програми.
У вкладц Перодичне видання збергаються вс дан, що стосу
ться перодичного видання, тобто, номер, назва, автор та нш атрибути, як це показано на рис. 3.19.
Зайшовши на вкладку Екземпляр на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.20.
>
Рис. 3.20. Внесення змн до таблиц Екземпляр
На вкладц Екземпляр бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Екземпляр;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Екземпляр;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Екземпляр;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Екземпляр;
вийти з програми.
Так як книги приходять не в одному екземпляр, щоб не повторювати вс назви по деклька разв в таблиц Книга, було створено таблицю Екземпляр де збергаються дан про вс екземпляри книг.
Зайшовши на вкладку Документ на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.21.
На вкладц Документ бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Документ;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Документ;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Документ;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Документ;
вийти з програми.
>
Рис. 3.21. Внесення змн до таблиц Документ
Так як деяк книги надаються студентам, на короткий час додому, наприклад при написанн курсово
Зайшовши на вкладку Автор-Книга на екран з'явиться форма, що ма
наступний вигляд рис. 3.22.
На вкладц Автор-Книга бблотекар ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Автор-Книга;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Автор-Книга;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Автор-Книга;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Автор-Книга;
вийти з програми.
Таблиця Автор-Книга необхдна для зв'язку мж собою таблиць Автор Книга.
>
Рис. 3.22. Внесення змн до таблиц Автор-Книга
Перейдемо до наступного пункту меню бблотекаря - це Видача книг. Форма видача книг показана на рис. 3.23. Текст програми до форми Видача книг показано в додатку Е. За допомогою дано
На данй форм користувач ма
змогу виконати так дÿ:
переглянути дан таблиц Видача книг;
видалити дан з бази даних, саме з таблиц Видача книг;
додати дан до бази даних, саме в таблицю Видача книг;
змнити дан в баз даних, саме в таблиц Видача книг;
переглянути хто ма
здати книгу;
отримати довдку по програм;
вийти з програми.
Якщо ж користувачев системи потрбно переглянути лише тих студентв, хто взяв книгу додому, тобто тих хто ма
здати книгу, для цього необхдно натиснути на форм Видача книг на кнопку Кому потрбно здать.
>
Рис. 3.23. Внесення змн до таблиц Видача книг
Форма на якй представлен вс студенти, як мають здати книгу чи перодичне видання показано на рис. 3.24.
>
Рис. 3.24. Перегляд даних про читачв кому потрбно здати книгу чи перодичне видання
Ще одним з пунктв меню бблотекаря
Статистика, яка показана на рис. 3.25.
>
Рис. 3.25. Форма Статистика
На форм Статистика бблотекар перегляда
ведення статистики, яке форму
ться з таблиц Видача книг, за конкретне число, мсяць рк, тобто враховуються вс вдвдування бблотеки за день, та тература, яка була взята по конкретнй дисциплн.
Текст програми до форми Статистика показано в додатку З.
Якщо користувач на форм Статистика натисне на кнопку Загрузити дан за визначену дату то екран з'явиться форма, на якй вдображенн дан стосовно вдвдування та видач книг лише за ту дату, яку вибрав користувач, це показано на рис. 3.26.
Тобто на форм Статистика, рис. 3.26, бблотекар легко може сформувати, для перегляду, всю кльксть вдвдувань, кльксть книг, як саме брали, по яким дисциплнам, тобто сво
рдне ведення електронного щоденника бблотеки.
>
Рис. 3.26. Статистика за визначений мсяць
Якщо ж користувач натисне на форм Статистика, рис. 3.25, на кнопку Пдрахунок, то на екран з'явиться наступна форма рис. 3.27.
>
Рис. 3.27. Пдрахунок вдвдувань
На форм Пдрахунок ведеться пдрахунок вс㺿 клькост:
вдвдувань бблотеки;
клькост взятих книг;
клькост взятих перодичних видань.
Текст до форми Пдрахунок, рис. 3.27, показано в додатку К.
Якщо ж зайти в систему як читач, не бблотекар на екран зявиться наступна форма рис. 3.28.
>
Рис. 3.28. Перегляд даних читачем
Читач ма
змогу лише переглядати дан, саме:
книги, як
в бблотец;
перодичн видання;
кому потрбно здати книги;
читач.
Але в таблиц Перегляд даних не може змнювати няк дан, лише
3.4. Тестування програми
Для того, щоб оцнити роботоспособнсть прогрми потрбно, щоб ? було протестовано, адже коли системою користу
ться людина, яка створювала програму, то
Отже до тестування програми було задяно студентв п'ятого курсу квропейського нверситету, групи Д
-04, саме: Ме
ровича В.А., Шабалну М.Ю.,
ванченко К.Ю.
В результат тестування було виявлено, незначн помилки та недолки програми, як в подальшому було виправлено.
3.5.
нсталяця нформацйно
сну
багато рзних програмних засобв для створення файлв нсталяцÿ, вони бувають як платними так безкоштовними, так як програма
безкоштовною то для встановлення програми логчно обрати безкоштовний нсталяцйний пакет. Проналзувавши багато програм, була обрана програма Inno Setup, дана програма ма
зручний нтерфейс у стил Windows 2/XP, також може створювати пакети для 64-розрядних змнювати файли ре
стру.
Дал розглянемо покрокове створення нсталяцÿ створеного програмного продукту. Першим кроком
створення скрипту, за допомогою майстру створення скрипту, це показано на рис. 3.29. На форм створення скрипту потрбно ввести так дан:
м'я;
м'я, включаючи версю;
розробника;
домашню сторнку.
На наступному кроц казу
мо шлях до головного виконуючого файлу, файлу який ма
виконуватися, це показано на рис 3.30. Також на рис. 3.30, користувач програми ма
змогу казати два так параметри:
чи дозволяти користувачев запускати програму псля становки;
що нема
головного виконуючого файлу.
>
Рис. 3.29. Створення скрипта
>
Рис. 3.30. Вибр файлу для виконання
На наступному кроц казу
ться вид та права в меню Пуск програми, це показано на рис. 3.31.
>
Рис. 3.31. Вид програми в меню Пуск
Останнм кроком при створенн скрипта
точнення мови становки, це показано на рис. 3.32.
>
Рис. 3.32. Вибр мови становки
Псля вибору мови становки на екран з'явиться наступне повдомлення з запитанням, рис. 3.33.
>
Рис. 3.33.
Якщо на форм 3.33. натиснути на кнопку Да, то на екран з'явиться наступна форма, врнше збраний скрипт, рис. 3.34.
>
Рис. 3.34. Сформований скрипт
Якщо виконати скрипт, то запуститься майстер становки, першим кроком, який потрбно виконати - це вибрати папку, куди саме буде становлено програму, назву програми в меню Пуск, казати чи потрбно створювати ярлик програми на робочому стол, все це показано на форм, яка повдомля
про готовнсть до становки, рис. 3.35.
>
Рис. 3.35.
нформаця про програму, що становлю
ться
Псля натиснення на кнопку становить, на попереднй форм, розпочнеться становка програми, як це показано на рис. 3.36.
>
Рис. 3.36. становка програми
3.6. Довдкова система для користувачв
Для того, щоб користувач мг легко орúнтуватися в програм використовувати вс ? можлив функцÿ, було створено довдкову систему, за допомогою програмного продукту Adobe RoboHelp, який
нструментом для створення довдкових матералв документацÿ.
Довдкову систему створено
>
Рис. 3.37. Довдкова система
4. Економчне обрунтування дипломного проекту
Програмний продукт ма
мати економчний ефект, тобто свою позитивну сторону стосовно економÿ матеральних благ.
Спочатку визначимо витрати, понесен на створення програмного продукту. Для цього необхдно розрахувати:
витрати по оплат прац розробникв програми;
витрати по оплат машинного часу при розробц програми й вдрахування на соцальн нестатки.
Витрати по оплат прац розробникв програми визначаються, як множення трудомсткост створення програми, виражено
Зрозр. = t розр.* С розр., (4.1)
де t розр - трудомстксть створення програми,
С розр - середня годинна оплата програмста.
Трудомстксть створення програми, мстить у соб витрати прац на наступн дÿ:
аналз задач, видлення структури системи, основних задач та шляхв
функцональний аналз;
програмна реалзаця системи;
налагодження роботи програми на ПК;
пдготовка документацÿ по задач.
Для визначення трудомсткост використову
ться реально витрачений час на розробку програми.
Реально витрачений час розраху
мо згдно календарного плану виконання робт, табл. 4.1.
Календарний план виконання робт по створенню нформацйно
Таблиця 4.1.
Календарний план виконання робт по створенню програми
|
Найменування етапв виконання робт |
Початок/кнець |
Тривалсть виконання, годин |
|
Аналз задач |
23.02.09-06.03.09 |
80 |
|
Функцональний аналз |
09.03.09-31.03.09 |
136 |
|
Програмна реалзаця системи |
01.04.09-24.04.09 |
144 |
|
Налагодження роботи програми на ПК |
27.04.09- 08.05.09 |
80 |
|
Пдготовка документацÿ по задач |
11.05.09-15.05.09 |
40 |
Календарний план виконання робт по створенню нформацйно
Таким чином, користаючись календарним планом виконання робт можемо розрахувати сумарну трудомстксть
tрозр.= tпробл.+tфун.+tпрогр.+tнал.+ttдок, (4.2)
де tпробл. - час на знайомство з проблемою й визначення шляхв ? виршення,
tфун. - час на функцональний аналз системи,
tпрогр. - час на розробку програмного продукту - системи для одержання статистично
tнал.. - час, необхдний для налагодження роботи програми на ПК,
ttдок. - час на пдготовку документацÿ по задач,
tрозр. = 80+136+144+80+40 = 480 [чол./годин].
Розраху
мо середню годинну оплату програмста. Для цього необхдно спочатку визначити його рчний фонд грошового забезпечення (ма
ться на ваз, що програмст нверситету). Це можна зробити, знаючи мсячне грошове забезпечення програмста. Воно склада
приблизно 1500,00 гривень. Таким чином, рчний фонд грошового забезпечення 18 гривень. Визначимо число робочих годин у роц за наступною формулою:
n(p) = (N - N(п) - N(в)) * 8, (4.3)
де N - загальне число днв у роц,
N(п) - число святкових днв у роц,
N(в) - число вихдних днв у роц.
Число святкових днв у роц - 10, вихдних - 104. Отже, число робочих годин у роц дорвню
:
n(p) = ( 365 - 10 - 104 ) * 8 = 2008 [години].
Середня годинна оплата програмста визнача
ться спввдношенням:
Срозр. = ФЗРсн / n(p), (4.4)
де ФЗРсн - рчний фонд грошового забезпечення.
Срозр. = 2/2008 = 9,96 [гривень].
Отже, витрати по оплат прац (Зрозр.) розробникв програми складають:
Зрозр. = 480*9,96 = 4780,8 [гривень].
Визначимо витрати, пов'язан з розробкою програми на ПК. Вони розраховуються як добуток часу використання ПК для розробки програми на собвартсть машинного часу обчислювально
СПК = ЗгПК / ТгПК, (4.5)
Розраху
мо рчний фонд часу роботи ПК.
Визначивши дйсний рчний фонд часу ЕОМ у годинах, одержимо можливсть оцнити собвартсть годин машинного часу. Дйсний рчний фонд часу ЕОМ дорвню
числу робочих годин у роц для оператора, за винятком часу на профлактику й ремонт ЕОМ. Час профлактики: щомсячно - 5 годин; щорчно - 6 дб.
ТгПК = 2008 - (6*8 + 5*12) = 1840 [години].
Рчн поточн витрати на експлуатацю визначаються по формул:
ЗгПК = ЗгАМ + ЗгЭЛ + ЗгРЕМ + ЗгМАТ + ЗгДР, (4.6)
де ЗгАМ - рчн вдрахування на амортизацю,
ЗгЭЛ - рчн витрати на електроенергю для ПК,
ЗгРЕМ - рчн витрати на ремонт ПК,
ЗгМАТ - рчн витрати на додатков комплектуюч ПК,
ЗгДР - нш витрати.
Сума рчних амортизацйних вдрахувань визнача
ться за наступною формулою:
ЗгАМ = ЦПК * НА, (4.7)
де ЦПК - балансова вартсть ПК,
НА - норма амортизацйних вдрахувань, дорвню
15% (у квартал).
Балансова вартсть ПК:
Цпк = Цр * ( 1+ Кун ), (4.8)
де Цр - ринкова вартсть ПК,
сКун - коефцúнт, що врахову
витрати на становку й налагодження, рвний 12%.
Цпк = 5500 * ( 1 + 0,12 ) = 6160 [гривень].
ЗгАМ = 6160 * 0,15*4 = 3696 [гривень].
Витрати на електроенергю, споживану ПК, визначаються за наступною формулою:
ЗгЭЛ = РчПК * ТгПК * ЦЭЛ * А, (4.9)
де PчПК - настановна потужнсть ПК ( PчПК = 0,3 [квт] ),
ТгПК - рчний фонд корисного часу роботи машини,
ЦЭЛ - вартсть 1 квт/година електроенергÿ (ЦЭЛ = 0,58 [грн.]),
А - коефцúнт нтенсивного використання ПК ( 0,9 - 1 ).
Таким чином, розрахункове значення витрат на електроенергю, споживану ПК, склада
:
ЗгЭЛ = 0,3 * 1840 * 0,58 * 1,0 = 320,16 [гривень].
Витрати на поточний профлактичний ремонт приймаються рвними 6% вд вартост ПК:
ЗгРЕМ = ЦПК * 0,06 , (4.10)
ЗгРЕМ = 6160 * 0,06 = 369,6 [гривень].
Витрати на матерали - витрати необхдн для забезпечення експлуатацÿ ПК приймаються рвними 2% вд вартост ПК.
ЗгМАТ = ЦПК * 2%, (4.11)
ЗгМАТ = 6160 * 0,02 = 123,2 [гривень].
Непрям витрати, тобто витрати пов'язан з експлуатацúю ПК приймаються рвними 5-10% вартост ПК.
ЗгДР = ЦПК * 5%, (4.12)
ЗгДР = 6160* 0,05 = 308 [гривень].
Повн витрати на експлуатацю ПК впродовж року складають:
ЗгПК= 3696+320,16+369,6+123,2+308=4816,96 [гривень].
Собвартсть машинного часу ( CПК ) склада
:
СПК = 4816,96/1840 = 2,62[гривень].
У ход розробки програмного комплексу машина використовувалася на етапах програмування:а
написання програми за готовою схемою алгоритму;
налагодження програми на ПК;
пдготовки документацÿ по задач.
Таким чином, витрати машинного часу склали ( tмаш ):
tмаш = tпрог.+ tотл. + tдок., (4.13)
tмаш = 144 + 80 + 40 = 264 [чол./годин].
Витрати на оплату машинного часу можна розрахувати по формул:
Змаш = tмаш * СПК, (4.14)
Змаш = 264 * 2,62 = 691,68 [гривень].
Загальн витрати на створення програмного комплексу складають:
Зразом = З розр. + З маш, (4.15)
Зразом = 4780+691,68 =5471,68 [гривень].
Економчним обрунтуванням нформацйно
нформацйна система роботи бблотеки плану
ться бути запровадженою в бблотец квропейського нверситету. А саме зараз бблотекар в середньому обслугову
за день 140 читачв, при цьому отримуючи заробтну плату в розмр 1 грн. за мсяць, при використанн бблотекар за ту ж саму заробтну плату буде обслуговувати в середньому 210 читач, отже об'
м роботи розраху
мо, як спввдношення клькост людей як були обслужен за день:
Ороботи = (Кз.сис.-Кбез.сис)/ Кз.сис , (4.16)
де Ороботи - об'
м роботи,
Кбез.сис. - кльксть вдвдувачв бблотеки, як були обслужен без системи,
Кбез.сис.- кльксть вдвдувачв бблотеки, як були обслужен з системою.
Ороботи = (210-140)/210=0,3=30%.
Отже об'
м роботи, за допомогою програми, буде збльшено на 30%, враховуючи заробтну платню бблотекаря знайдемо мовний економчний ефект (УЕ) вд програми:
Емсяць = О роботи. * Зароб.плата, (4.17)
Емсяць = 0,3 * 1=300(грн),
Ерк = Змсяць * 12, (4.18)
Ерк = 300 * 12=3600(грн).
Псля того коли знайшли мовний ефект, тобто оцнивши труд бблотекаря в гривневому вираз знайдемо через який час програма себе окупить:
Опрограми = З разом / Ерк, (4.19)
де Опрограми - час за який програма себе окупить.
Опрограми = 5471,68 / 3600=1,5(роки)
Отже ми знайшли, що програма окупиться за 1,5 роки, псля чого округлю
мо наш час до ближнього бльшого цлого числа, тобто отриму
мо 2 роки, вже псля цього розрахову
мо ефект за 2 роки:
Е n роки = n* Ерк, (4.20)
де Е n роки - ефективнсть за n рокв.
Е 2 роки = 2*3600=7200(грн).
Прибуток за два роки буде складати:
П n роки = Е n роки - З разом, (4.21)
де П n роки - прибуток за n рокв.
П 2 роки = 7200-5461,12=1738,88(грн).
Ефективнсть за два роки буде складати:
Еф n роки = (П n роки / З разом) * 100%, (4.22)
де Еф n роки - ефективнсть за n рокв.
Еф 2 роки = (1738,88/5461,12)*100%=32%.
Отже можна зробити висновок, що програма буде окуплена за 1,5 роки. За два роки ? експлуатацÿ вона принесе прибуток в розмр 1738,88 гривень, економчна ефективнсть програми за два роки складе 32%.
ВИСНОВКИ
В результат виконання дипломного проекту, на тему л
нформацйна система для бблотеки (на приклад бблотеки Криворзько
розглянуто снуючу систему функцонування роботи бблотеки;
проналзовано снуюч нформацйн системи, як створен для автоматизацÿ роботи бблотеки;
побудовано модель функцонування системи;
створено програмний продукт;
вирахувано економчний ефект проекту, тобто саме в чому поляга
вигода використання створено
Створена програма викону
наступн функцÿ:
роздлення прав користувачв, тобто в програму можуть зайти, як бблотекар, так читач, але з рзними правами;
заборона змни даних читачем;
можливсть змни даних бблотекарем;
органзаця роботи по видач книг;
ведення статистики бблотеки;
ведення облку тих хто заборгував книгу.
Для реалзацÿ дипломного проекту алгоритмчно та програмно було використано так програмн засоби:
мова програмування С#;
база даних SQL Server;
мова графчного опису для об'
ктного моделювання UML.
Мета, яку було поставлено на початку досягнуто, нформацйна система створена може бути використана в бблотеках нверситетв, адже вона створювалася в даних цлях.