Международный кредит
Выполнила студентка 2-го курса Донецкого железнодорожного транспорта.
Багрий Анна.
Змст
Вступ.....................................................................................................................
Зростання рол значення мжнародних валютно-кредитних вдносин у розвит-ку свтово
При розбудов вдкрито
Мжнародн валютно-кредитн вдносини мають три головн вимри проявляються в трьох головних площинах. З одного боку, вони являють сонбою певну теоретичну систему, сукупнсть принципв форм мжнароднних валютно-кредитних вдносин. З ншого боку, валютно-кредитн та фннансов нструменти
важливими засобами здйснення економчно
Мждержавн валютн кредитн вдносини як спорадичн явища були вндом порвняно давно. У процес свого сторичного розвитку вони зростали кльнксно, досконалювались
Надзвичайно складним недостатньо вдпрацьованим в кра
Останнм часом стотно зроста
значення мжнародних валютно-фнансових нститутв та фнансових центрв у координацÿ та регулюванн мжнародних валютно-кредитних вдносин, гармонзацÿ нацонально
/h1>
/h1>
1. Сутнсть мжнародного кредиту
1. Сутнсть мжнародного кредиту
У мжнародних економчних вдносинах будь-яко
Мжнародний кредит виник у XIV - XV ст. у мжнароднй торгвл, на зор капталстичного способу виробництва, особливо псля осво
ння морських шляхв з квропи на Ближнй Середнй Схд, пзнше Ч в Америку й
ндю, був одним з важелв первсного нагромадження капталу. Об'
ктивною основою його розвитку стали вихд виробництва за нацональн рамки, посилення нтернацоналзацÿ господарських зв'язкв, мжнародне у суспльнення капталу, спецалзаця кооперування виробництва, НТР.
Будучи рзновидом категорÿ кредит опосередковуючи рух товарв, послуг, капталв, мжнародний кредит зв'язаний з ншими економчними категорями (прибуток, цна, грош, валютний курс, платжний баланс т.д.) всúю сукупнстю економчних законв ринку. Мжнародний кредит вдгра
важливу роль у реалзацÿ вимог основного економчного закону, створюючи мови для одержання прибуткв суб'
ктами ринку. Як елемент механзму чинност закону вартост мжнародний кредит знижу
ндивдуальну вартсть товарв у порвнянн з
Мжнародний кредит бере часть у кругообгу капталу на всх його стадях: при перетворенн грошового капталу у виробничий шляхом придбання мпортно-го статкування, сировини, палива; у процес виробництва у форм кредитування пд незавершене виробництво; при реалзацÿ товарв на свтових ринках. Мжнародний кредит у тсному зв'язку з внутршнм бере часть у змн форм вартост, забезпечу
безперервнсть вдтворення, обслугову
вс його фази. Рзночаснсть окремих фаз вдтворення, розбжнсть часу мсця вступу в мжна-родний оборот реалзовано
Джерелами мжнародного кредиту служать: що вивльня
ться тимчасово в пдпри
мств у процес кругообгу частина капталу в грошовй форм; грошов нагромадження держави й особистого сектора, моблзован банками. Мжнарод-ний кредит вдрзня
ться вд внутршнього мждержавною мграцúю й крупнен-ням цих традицйних джерел за рахунок
2. Функцÿ мжнародного кредиту
Мжнародний кредит у сфер мжнародних економчних вдносин викону
наступн функцÿ, що виражають особливост руху позичкового капталу в сфер мжнародних економчних вдносин. У
) Перерозподл позичкового капталу мж кра
б) Економя витрат звертання в сфер мжнародних розрахункв шляхом використання кредитних засобв (тратт, векселв, чекв, перекладв н.), розвитку прискорення безготвкових платежв.
в) Прискорення концентрацÿ централзацÿ капталу завдяки використанню ноземних кредитв. Кредит да
можливсть розпоряджатися у вдомих межах капталом, власнстю працею нших кра
г) Регулювання економки.
Значення функцй мжнародного кредиту нервноцнне змню
ться в мру розвитку нацонального свтового господарства.
Виконуючи зазначен функцÿ, мжнародний кредит у той же час вдгра
дво
3. Роль мжнародного кредиту
Виконуючи ц вза
мозалежн функцÿ, мжнародний кредит вдгра
двояку роль у розвитку виробництва: позитивну негативну. З одного боку, кредит забезпечу
безперервнсть вдтворення його розширення. Вн сприя
интернационализации виробництва й обмну, поглибленню мжнародного подлу прац. З ншого боку, мжнародний кредит пдсилю
диспропорцÿ суспльного вдтворення, стимулюючи стрибкоподбне розширення прибуткових галузей, стриму
розвиток галузей, у як не залучаються ноземн позиков засоби. Мжнародний кредит використову
ться для змцнення позицй ноземних кредиторв у конкурентнй боротьб.
Границ мжнародного кредиту залежать вд джерел потреби кра
Двояка роль мжнародного кредиту в мовах ринково
4. Форми мжнародного кредиту
4.1 По призначенню:
- - Комерцйн кредити, що обслуговують мжнародну торгвлю товарами послугами.
- - Фнансов кредити, використовуван для нвестицйних об'
ктв, придбання цнних паперв, погашення зовншнього боргу, проведення валютно
- - Промжн кредити для обслуговування змшаних форм експорту капталв, товарв, послуг (наприклад, у вид виконання пдрядних робт - нжинринг).
4.2а По видах:
- - Товарн (при експорт товарв з вдстрочкою платежу).
- - Валютн (видаваними банками в грошовй форм).
4.3 По технц надання:
- - Наявн (фнансов) кредити, зачислюван на рахунок позичальника в його розпорядження.
Фнансов кредити - це кредити, засоби по яких позичальник ма
право використовувати за сво
Фнансов кредити можуть бути також отриман для фнансування наявних платежв по експортним (мпортним) контрактах пдпри
мств й органзацÿ, для рефнансування банквських кредитв, що погашаються достроково, також для фнансування окремих операцй експортерв (мпортерв)
- - Консорцональн кредити й н.
У мжнародному страхуванн поширена практика надання синдикованих кредитв. Синдикован (консорцальн, вд лат. consortium - часть) кредити - це кредити, надан двома бльш кредиторами, тобто синдикатами (консорцумами) банкв одному позичальников. Для надання синдикованого кредиту група банкв-кредиторв по
дну
на термн сво
4.4 По валют позики:
Мжнародн кредити у валют або кра
4.5а По термнах:
- - Надстроков кредити (добов, тижнев, до 3-х мсяцв);
- - Короткостроков кредити (до 1 року, нод до 18 мсяцв);
- - Середньостроков (вд одного року до п'яти рокв);
- - Довгостроков (понад п'ять рокв).
У ряд кра
4.6 По забезпеченню:
- а- Забезпечен кредити.
Як забезпечення використовуються товари, товаророзпорядч й нш комерцйн фнансов документи, цнн папери, вексел, нерухомсть, нш цнност, нод золото. Застава товару для одержання кредиту здйсню
ться в трьох формах: тверда застава (визначена товарна маса заклада
ться на користь банку); застава товару в оборот (врахову
ться залишок товару вдповдного асортименту на визначену суму); застава товару в переробц (з закладеного товару можна виготовляти вироби, але передаючи
Фнляндя в 1963 р.,
таля, ругвай, Португаля (у середин 70-х рр.) використовували мжнародн кредити пд заставу частини офцйних золотих запасв, що оцнюються по середньоринковй цн. Кра
- а- Бланков кредити.
Бланковий кредит вида
ться пд зобов'язання боржника погасити його у визначений термн. Звичайно документом по цьому кредит служить соло-вексель з одним пдписом позичальника. Рзновидами бланкових кредитв
контокоррент овердрафт.
4.7 В залежност вд категор кредитора:
- а- Фрмов (частки) кредити.
рмовий (приватний) кредит нада
ться експортером ноземному мпортеров у вид вдстрочки платежу (вд двох до семи рокв) за товари. Вн оформля
ться векселем або по вдкритому рахунку. При вексельному кредит експортер виставля
перекладний вексель (тратту) на мпортера, що акцепту
його при одержанн комерцйних документв Кредит по вдкритому рахунку заснований на год експортера з мпортером про запис на рахунок покупця його заборгованост по завезених товарах його зобов'язанн погасити кредит у визначений термн (у середин або у кнц мсяця). Такий кредит застосову
ться при регулярних постачаннях доврчих вдносинах мж контрагентами.
До фрмових кредитв вдноситься також авансовий платж мпортера. Купвельний аванс (попередня оплата)
не тльки формою кредитування ноземного експортера, але гарантúю прийняття мпортером замовленого товару (наприклад, криголама, така, статкування й н.), що важко продати.
- а- Банквськ кредити.
Банквськ мжнародн кредити - це надання банком у тимчасове ко-ристування частини власного або прирвняного капталу, здйснюване у форм видач позичок, облку векселв н., надаються банками експортерам мпортерам, як правило, пд заставу товарно-матеральних цнностей, рдше нада
ться незабезпечений кредит великим фрмам, з якими банки тсно зв'язан. Загальноприйнято створювати банквськ консорцум, синдикати, пули для моблзацÿ великих кредитних ресурсв розподлу ризику. Банки експортерв кредитують не тльки нацональних експортерв, але безпосередньо ноземного мпортера кредит покупцев активно розвива
ться з 60-х рр. Тут вигра
експортер, тому що вчасно одержу
нвалютний виторг за рахунок кредиту, наданого банком експортера покупцев, мпортер здобува
необхдн товари в кредит.
Велик банки дають акцептний кредит у форм акцепту тратти. При цьому акцептант ста
безпосереднм платником за векселем, але за рахунок засобв боржника (трасата). На акцептному ринку акцептован перекладн вексел в рзних валютах вльно продаються.
Банквський кредит у мжнароднй банквськй практиц застосову
ться в рзних формах: форфейтинг, факторинг, кредит покупцев, у тому числ кредитна ня, зинг. Дан форми нижче розглянут докладнше.
- - Брокерськ кредити.
Брокерський кредит - промжна форма мж фрмовим банквським креди-тами брокери запозичають засоби в банкв, роль останнх зменшу
ться.
- - рядов кредити.
- а- Змшан кредити, за частю приватних пдпри
мств (у тому числ банкв) держави.
- - Мждержавн кредити мжнародних фнансових нститутв.
Мждержавн кредити надаються на основ мжурядових год. Мжнародн фнансов нститути обмежуються невеликими кредитами, що вдкривають доступ позичальникам до кредитв приватних ноземних банкв.
З 80-х рр. активно розвива
ться проектне фнансування (кредитування) разом з деклькома кредитними становами (нод до 200) без залучення засобв з державного бюджету.
4.8 По об'
ктах кредитування:
- а-
нвестицйн кредити (по експорту товарв нвестицйного призначення)
- а- Ненвестицйн кредити (по експорту сировини, палива, матералв, споживчих товарв).
4.9а По джерелах:
- - Внутршн
кредитування.
Кредитування Внешекономбанком або ншими втчизняними банками зов-ншньоторговельних органзацй.
- - а
ноземне кредитування.
Це кредитн операцÿ зовншньоторговельного характеру мж втчизняними й ноземними банками фрмами, у тому числ з колективними банками колишнх кра
- - Змшане кредитування зовншньо
Ус ц форми тсно вза
мозалежн й обслуговують с стадÿ руху товару вд експортера до мпортера, включаючи заготвлю або виробництво експортного товару, перебування його в шляху на склад, у тому числ за кордоном, також використання товару мпортером у процес виробництва споживання. Чим ближче товар до реалзацÿ, тим сприятлвше, як правило, для боржника мови мжнародного кредиту.
4.10 Лзинг
Лзинг - года про оренду спонукуваного нерухомого майна термном вд трьох до п'ятнадцяти рокв. На вдмну вд традицйно
Лзингов операцÿ стають се бльш важливою формою мжнародно
Оренда виступа
сво
рдною формою одержання кредиту й у багатьох випадках стотно полегшу
просування продукцÿ експортерв на зовншн ринки. З звичайним товарним кредитом зинг зближають мови проведення орендних операцй. Орендар рятований вд необхдност моблзовувати грошов кошти. Оплата оренди виробля
ться вроздрб, протягом усього пероду використання статкування. Однак метою зингу
не одержання права власност на товар, придбання права використовувати його споживч якост.
Збльшення обсягу орендних операцй у мжнароднй торгвл вимага
залучення значних фнансових засобв. Тому не випадково велик комерцйн банки багатьох кра
У мжнароднй практиц розрзняють експортний мпортний зинг. года, у якй зингова компаня купу
статкування в нацонально
Вдповдно до правил МВФ зобов'язання, що випливають з оренди, не включаються в обсяг зовншньо
4.11 Факторинг
Факторинг - це форма кредитування, що виража
ться в нкасруванн дебторсько
Факторингова компаня звльня
експортера вд кредитних ризикв, виходить, вд витрат по страхуванню кредиту. Стягуючи борги з покупця приймаючи на себе ризик по кредиту, факторингова компаня викону
функцÿ експортного вддлу промислово
Таким чином, система факторингу розширю
можливост експортерв по наданню короткострокових фрмових кредитв.
До посередництва факторингових компанй звичайно прибгають продавц споживчих товарв - меблв, текстилю, одягу, взуття, нескладного промислового статкування. На цих ринках вартсть окрем партÿ товарв вдносно невелика заборговансть, як правило, невисока. се це вдповда
мовам факторингу.
Дяльнсть факторингових компанй тсно зв'язана з комерцйними банками. Важливе значення тут ма
не тльки кредитна пдтримка комерцйного банку, але мережа його вддлень, знання банком кредитоспроможност покупцв. Тому факторингов компанÿ нердко входять у фнансов групи, очолюван комерцйними банками. [2,4,7]
4.12 Форфейтинг
Форфейтирування - форма кредитування експорту банком або фнансовою компанúю (форфейтором) шляхом покупки ними на повний термн без обороту на продавця на заздалегдь обговорених мовах векселв (тратт), нших боргових вимог по зовншньоторговельних операцях. Форфейтор може тримати
Операцÿ по форфейтингу розвилися на баз так називаного безобгового фнансування, що з'явилося наприкнц 50-х рокв у Захднй квроп. У США цей метод менш розвинутий вдомий як "рефнансування векселв".
Технка фнансов нструменти, використовуван в операцях по форфейтингу, аналогчн тим, що застосовуються при традицйному облку торговельних векселв банками. Вдмннсть поляга
в тм, що векселедавець, тобто експортер, не несе при форфейтинге няких ризикв, у той час як при звичайному дисконт векселя вдповдальнсть за його несплату боржником вдповдно до вексельного законодавства багатьох кра
Угоди по форфейтингу дозволили значно подовжити термни кредитування експортером покупця на мовах вексельного кредиту, доввши
Форфейтирування, як правило, застосову
ться при постачаннях машин, статкування на велик суми з тривалою розстрочкою платежу (до 5 -7 рокв)
Механзм форфейтирування поляга
в наступному:
Форфейтор (тобто банк або фнансова компаня) здобува
у експортера вексель з визначеним дисконтом, тобто за винятком с㺿 суми вдсоткв або частини
Розмр дисконту залежить вд платоспроможност мпортера, термну кредиту, ринкових процентних ставок у данй валют.
Форфейтирування дорожче для експортера, чим банквський кредит.
Форфейтирування - це форма трансформацÿ комерцйного векселя в бан-квський вексель.
Тому що форфейтирування припуска
перехд усх ризикв по борговому зобов'язанню до його покупця (тобто до форфейтору), вн вимага
звичайно гарантю першокласного банку кра
У бльшост кра
4.13 Вексельний кредит
Вексельний кредит - це кредит, оформлюваний шляхом виставляння переклад-ного векселя на мпортера, що акцепту
його псля одержання товаросупроводжу-вальних платжних документв. Термн вексельного кредиту залежить вд виду товару. Постачання машин статкування звичайно кредитуються на термн до 3 - 7 рокв. При експорт сировини матералв надаються короткостроков вексельн кредити.
Використання векселя як засб звертання платежу в мжнародних розрахунках зв'язане з тим, що частина зовншньоторговельного обороту здйсню
ться за раху-нок кредиту. При розрахунках по зовншньоторговельних операцях застосо-вуються перекладний вексель (тратта) простий вексель. Найбльше широко використову
ться перекладний вексель, що представля
собою безумовна пропо-зиця трасанту (кредитора), адресоване трасатов (боржников), сплатити третй особ (ремтентов) у встановлений термн суму, зазначену на вексел.
Звертання простого векселя обумовлено продажем товарв з розстрочкою пла-тежу. Простий вексель випису
сам боржник (векселедавець). Власне кажучи, простий вексель - це боргова розписка боржника на м'я його кредитора (векселедержателя). Таким чином, якщо в звертанн перекладного векселя беруть часть три особи, в операцях з простим векселем - дв особи.
У сфер мжнародного платжного обороту застосовуються норми нацонально-го мжнародного права. Так, у 1930 р. ряд кра
Третю, самостйну групу творять кра
Облковий кредит також зв'язаний з векселем.
Дисконт векселя - це покупка векселя банком (або облковим будинком) до настання термну оплати по ньому. Покупка такого векселя супроводжу
ться ндосаментом власника векселя (векселедержателя), у результат чого вексель, разом з ним право вимоги платежу по ньому цлком переходять вд векселедавця в розпорядження банку. Вексель, пред'явлений до облку в банку, негайно
Таким чином, облковий кредит - це кредит, наданий банком векселедер-жателев шляхом покупки векселя до настання термну платежу по ньому.
Дисконт векселя виробля
ться банком за плату. Плата, стягнута банком за авансування грошей при дисконт векселя, назива
ться облковий вдсоток. Вн явля
собою рзницю мж номналом векселя сумою, сплачено
4.14 Акцептний кредит
кцептний кредит - це кредит, наданий банком у форм акцепту перекладного векселя (тратти), що виставля
ться на банк експортерами й мпортерами. При цй форм кредиту експортер одержу
можливсть виставляти на банк векселя на визначену суму в рамках кредитного лмту. Банк акцепту
ц вексел, гарантуючи тим самим
При реалзацÿ товару в кредит експортери зацкавлен в акцепт векселя великим банком. Такий вексель у будь-який час може бути врахований або проданий. При акцептному кредит формально кредит нада
експортер, але на вдмну вд вексельного кредиту акцептантом векселя виступа
банк.
Видаючи акцепт, банк не нада
кредиту не вклада
в операцю сво
Термн лакцептний кредит застосову
ться звичайно в тих випадках, коли банки акцептирують тратти тльки експортерв сво¿ кра
Однак великими банками акцептн кредити надаються не тльки сво
Рзновидом акцептного кредиту
акцептно-рамбурсний кредит.
Рамбурс у мжнароднй торгвл означа
оплату купленого товару за посередництвом банку у форм акцепту банком мпортера тратт, виставлених експортером.Термн лакцептно-рамбурсний кредит застосову
ться в тих випадках, коли банки акцептують тратти, що виставляються на них ноземними комерцйними фрмами. У цьому випадку в операцю по акцепт тратти включаються банки нших кра
5. Кредитування експорту мпорту
Пд впливом найжорстокшо
Як кредиторв зовншньоторговельно
Кредитування експорту проводиться за формою:
1) купвельних авансв, видаваних мпортерами т㺿 або ншо
2) банквського кредитування у вид:
- видач кредитв пд товари в кра
- надання позичок пд товари, що знаходяться в шляху (пд забезпечення транспортних документв - коносамент, залзнична накладна й н.);
- видач кредиту пд товари або товарн документи в кра
- банквських кредитв, не забезпечених товарами, що одержують велик фрми-експортери вд банкв, що мають з ними тривал длов зв'язки або часть у каптал.
Багато держав, використовуючи створен системи кредитування експорту страхування експортних кредитв, надають фнансову пдтримку сво
З метою никнути загострення конкуренцÿ в сфер експортного фнансування кредитно
Зазначена года поширю
ться на експортн кредити з термном погашення понад три рокв, що користуються державною пдтримкою у форм фондування, рефнансування, субсидування, страхування. Кредити надаються для фнансуван-ня експорту визначених груп товарв машин, устаткування, будвництва об'
ктв за кордоном, надання супутнх послуг. Консенсус визнача
вс основн макси-мально пльгов мови кредитв.
Лмт кредиту не може перевищувати 85% обсягу зовншньоторговельно
Термн вартсть кредиту диференцйован в залежност вд категорÿ кра
Консенсус становлю
мнмальний розмр ринкових ставок по експортних кредитах у залежност вд термну погашення кредиту категорÿ кра
Крм того, у 70- роки з'явилися нов форми кредитно-фнансового стимулювання експорту:
- поновлювана, або ролловерна, кредитна ня (рзновид кредитно
- факторинг;
- операцÿ по форфейтингу;
- лзингов операцÿ.
В останн роки чтко проявилася тенденця до нтернацоналзацÿ нацональних систем фнансування експорту як у сфер фрмового кредитування (наприклад, розвиток операцй на ринку форфейтинга), так в област банквського кредитування. Характерним стало надання банками довгострокових кредитв по компенсацйних годах, що заснован на вза
мних постачаннях товарв на рвну вартсть. У цьому випадку кра
Широке поширення одержали так називан мультинацональн контракти на величезн суми, у виконанн яких як самостйних пдрядчикв беруть часть фрми рзних кра
Проблеми фнансування виршуються середин консорцуму, що виступа
перед позичальниками як
диний нститут. З категорúю експортних кредитв дану форму фнансування зближа
те, що вона носить цльовий, не чисто фнансовий характер, в гарантуванн ц㺿 операцÿ беруть участь рядов нститути зацкавлених кра
Помтно активзувалася роль держави в розвитку механзму прямого бан-квського кредитування. Спираючи на систему державних гарантй преференцй по експортних кредитах, прибгаючи в раз потреби до рефнансування сво
Для експортера комерцйна вигода кредитування постачань товару визна-ча
ться, по-перше, тим, наскльки це сприя
збльшенню збуту його товарв, по-друге, вартстю експортних кредитв можливстю покрити видатки по кредитуванню з виторгу за проданий товар. Саме з ц㺿 причини експортери, хоча вони змушен пд тиском конкуренцÿ йти на визначен поступки покупцям у вдношенн термнв деяких нших мов, наданих ними кредитв, у вдношенн вартост даних кредитв займають бльш тверду позицю. [2,7,10]а
Кредитування мпорту також ма
форми комерцйного банквського кредиту.
Комерцйн, або фрмов, кредити пдроздляються на два види:
1) года про кредит по вдкритому рахунку може стосуватися окремо
У даному випадку банки виконують функцю чисто технчних посередникв у розрахунках торговельних контрагентв.
Розрахунки по вдкритому рахунку використовуються досить рдко з обме-женим числом партнерв, тому що так розрахунки зв'язан з пдвищеною доврою експортера до свого контрагента, а отже, з пдвищеним комерцйним ризиком. У зв'язку з цим кредитування по вдкритому рахунку застосову
ться головним чином у вдносинах: 1) мж флями одн㺿 т㺿 ж фрми, що знаходяться в рзних кра
Для зменшення ризику вд можливо
- приватного страхування, при якому спецальн страхов компанÿ приймають на себе ризик по експортних кредитах у випадку неплатоспроможност нозем-них мпортерв оплачують
Так, у Великобританÿ гарантування експортних кредитв здйсню
рядовий департамент гарантй експортних кредитв. Вн гаранту
експортерам вдшкоду-вання збиткв вд 85 до 100%. У США ц функцÿ здйсню
Експортно-мпортний банк, у Францÿ - Французька страхова компаня для зовншньо
2) вексельний кредит, при якому експортер, укладаючи году про продаж товару в кредит, виставля
тратту (перекладний вексель) на мпортера. Останнй, одержить товарн документи, акцепту
тратту, тобто бере на себе зобов'язань оплатити вексель у зазначений термн.
У багатьох, у першу чергу англосаксонських кра
Банквськ кредити по мпорт пдроздляються на:
1) акцептний кредит; 2) акцептно-рамбурсний кредит.
З кнця 50-х - першо
Кредит покупцев нада
ться банком експортера безпосередньо мпортеров або обслуговуючому його банков.
сну
клька форм кредитв покупцев: кредити по разових контрактах, кредити на спорудження промислових або цивльних об'
ктв з постачанням статкування наданням послуг по будвництву, монтажев налагодженню. Кредит покупцев склада
до 80 - 85% контрактно
Спочатку пряме кредитування мпортерв здйснювалося шляхом "зв'язування" кредиту з разовою зовншньоторговельною операцúю. Останнм часом широке поширення одержало вдкриття банками так званих кредитних нй для сво
Розрзняють кредитн нÿ загального призначення спецальн. Кредитн нÿ загального призначення вдкриваються на визначену суму дозволяють кредиту-вати постачання рзним мпортерам у кра
Специфчна форма кредиту покупцев Цпроектне фнансування на безобговй основ. При вдкритт такого кредиту банк керу
ться не стльки кредито-спроможнстю позичальника, скльки рентабельнстю майбутнього об'
кта.
Кредитор може закрпити за собою право на частину продукцÿ майбутнього об'
кта або на визначену частку прибутку (компенсацйне фнансування). Кредити покупцев звичайно супроводжуються наданням банквських гарантй страхових полсв спецалзованих страхових установ. [6,12,7,10]
6. Мжнародн валютно-кредитн органзацÿ
Сучасн мжнародн валютн вдносини дуже нестабльн, ситуацÿ, що виникають на валютних ринках вдрзняються великим ризиком невизначенстю для учасникв валютних операцй. се це змушу
багато кра
Мжнародн та регональн валютно-фнансов органзацÿ створюються на баз багатостороннх год мж державами. пхня мета Ч сприяти розвитку зовншньо
Найважлившу роль серед них у сучасний перод вдгранють Мжнародний валютний фонд (МВФ) та Мжнародний банк реконструкцÿ та розвитку (МБРР), який сьогодн
гонловною становою Свтового банку. Окрм МБРР до струкнтури Свтового банку входять: Мжнародна фнансова корнпораця (МФК), Мжнародна асоцаця розвитку (МАР), Багантосторонн
агентство з гарантй нвестицй (БАТ
) та Мжнанродний Центр з врегулювання нвестицйних суперечок (МЦВ
С).
У липн 1944 р. представники 44 кра
Мжнародний валютний фонд (МВФ) - мжнародна наднацональна валютно-кредитна органзаця, що ма
статус спецалзовано
Згдно з Статутом метою створення МВФ було сприяння мжнародному валютному спвробтництву та стаблзацÿ ванлют, створення багатосторонньо
Оскльки МВФ
органзацúю акцонерного типу, то його ресурси складаються з внескв кра
Тльки в 199Ч1992 рр. членами Фонду виявили бажая стати понад 20 кра
Кервними органами Фонду
Рада управляючих, Директонрат, Секретарат. Вищим органом виступа
Рада правляюнчих, яка прийма
у Фонд нових членв, затверджу
змни панритетв валют кра
Голоси у Рад правляючих МВФ розподляються залежно вд розмру квоти т㺿 чи ншо
Протягом майже пввкового функцонування Мжнароднний валютний фонд виявив неабияку гнучксть велике вмння пристосовуватись до мнливих мов розвитку мжнанродних валютних вдносин. Так, МВФ спшно забезпечував функцонування Бреттон-Вудсько
До реч, Радянський Союз свого часу був досить активним часником розробки Статуту МВФ. Проввши з кра
по-перше, квота СРСР, хоч була значною, але все-таки не давала права вето, яким володли Сполучен Штати Америки;
по-друге, мсцем розташування кервних органв МВФ був визначений Вашингтон, впродовж тривалого часу на чол цих органв стояли виключно американц;
по-трет
, головним було те, що кра
Вс ц дан на той час були глибоко засекречен, нхто, навть особи з вищого кервництва, не могли ставити питая про надання подбних вдомостей за кордон.
У 1995 р. мж кра
Полтика траншв застосову
ться тод, коли кредити Фоннду надаються звичайними каналами кра
Механзм розширеного фнансування використову
ться тод, коли Фонд пдтриму
середньостроков програми через домовленсть про розширене фнансування кра
Переважну бльшсть нших крендитв Фонд нада
лише псля докладного вивчення експертами ц㺿 органзацÿ стану справ у кра
Проте навть згоджен кредити надаються не автоматичнно, поступово, певними частками (траншами).
якщо кра
У 1944 р. на Мжнароднй валютно-фнансовй конференцÿ в Бреттон-Вудс крм МВФ було творено Мжнародний банк реконструкцÿ розвитку (МБРР). Мсце перебування - Вашингтон. Це одна з найбльших у свт мжнародних фнансово-кредитних станов, яка нада
довгостроков кредити пд державн програми тльки рядам та центральним банкам кра
Прийнято вважати, що МБРР
головною складовою Свтонвого банку (СБ), до якого поряд з Мжнародним банком ренконструкцÿ розвитку входять Мжнародна асоцаця розвитнку (МАР), Мжнародна фнансова корпораця (МФК), Багатонсторонн
агентство з гарантй нвестицй (БАТ
) та Мжнароднний центр з врегулювання нвестицйних суперечок (МЦВ
С).
Мжнародний валютний фонд в основному здйсню
контроль за функцонуванням мжнародно
Головним завданням Свтового банку
сприяння сталому економчному зростанню, яке приводить до скорочення бднност в кра
В той час як Мжнародний валютний фонд може надавати позики будь-якй з кра
Слд зауважити, що за останн два десятилття МВФ орúнту
ться переважно на кра
МБРР на початку сво¿ дяльност був покликаний згдно з його Статутом надавати потерплим вд вйни кра
Нин Банк нада
технчну та фнансову допомогу бльш нж 100 кра
Статутний каптал МБРР створю
ться через пдписання кра
Позики МБРР надаються, як правило, на термн 1Ч20 рокв мають п'ятирч-ний пльговий перод. - позики нандаються кра
Ршення про надання кредиту приймаються Банком на основ експертних оцнок МВФ та попереднх оцнок ефекнтивност проекту, що здйсню
ться експертною комсúю МБРР, причому технчна допомога (експертиза) входить до мов надання кредитв. Обумовлюються також необхднсть нандання допомоги, типи тих чи нших проектв, потреба у фнаннсуванн тощо.
Мжнародна асоцаця розвитку (МАР) була створена як фля МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих захдних держав на кра
Кредити МАР призначен найбдншим найменш плантоспроможним кра
Кожний фнансований Мжнародною асоцацúю проект пдляга
обов'язковй полтико-економчнй експертиз з ментою найефективншого використання фнансово
У рамках програми спецально
Членами МАР сьогодн
159 кра
Мжнародна фнансова корпораця (МФК) була створена в 1959 р. з нцативи США. п
Статутний каптал МФК створено з внескв кра
- нвестування приватного сектору (в основному кра
- надання комплексних консультацйних послуг рядам пдпри
мствам у здй-сненн приватизацÿ;
- формування ринку капталв у кра
Сьогодн до складу МФК входить 170 кра
У 1988 р. кра
БАГ
доповню
дяльнсть нших мжнародних страхувальнникв пропону
чотири основних типи гарантй: неконвертовансть валюти, експропраця, вйна громадянськ завонрушення, порушення мов контрактв.
Неконвертовансть валюти - це захист вд втрат, як винникли у зв'язку з неможливстю конвертувати мсцеву валюту в ноземну для ? переказу за меж кра
Експропраця Ч захист вд втрат, як викликан дями ряду кра
Вйна громадянськ заворушення - це захист вд збиткв, викликаних вйсько-вими дями або громадянськими заворуншеннями, як призвели до руйнування чи нанесення шкоди матеральним активам пдпри
мства або до створення переншкод для його дяльност.
Порушення мов контрактв - це вдмова вд зобов'янзань за контрактом з отримувачем гарантй або його порушення з боку ряду кра
Мжнародний центр з врегулювання нвестицйних суперечок (МЦВ
С) був заснований у 1966 р. призначений для сприяння зростанню потокв мжнародних нвестицй через надання послуг по арбтражному розгляду врегулюнванню суперечок мж рядами ноземними нвесторами, надання консультативних послуг, проведення наукових донслджень, надання нформацÿ про нвестицйне законодавнство. Послугами МЦВ
С сьогодн користуються 119 кра
Основним мотивом вступу кра
Членство в цих органзацях наклада
на
Специфчною мжнародною валютно-фнансовою органнзацúю
заснований у 1930 р. Банк мжнародних розранхункв (БМР) з головною конторою у мст Базел (Швейцанря). Вн був створений як акцонерне товариство центральнними банками Бельгÿ, Велико
Членами БМР е 33 кра
Свою основну функцю координатора центральних банкв провдних розвину-тих кра
Отже, Банк мжнародних розрахункв активно сприя
мжнародному регулюванню валютно-кредитних вдносин. Банк викону
так операцÿ:
Х купвлю-продаж збергання золота;
Х депозитно-позичков операцÿ з центральними банками;
Х прийом рядових вкладв за особливими годами;
Х операцÿ з валютою цнними паперами (крм акцй);
Х операцÿ на свтових ринках (валют, позик, цнних панперв, золота) як агента або кореспондента центральних банкв;
Х пдписання год з центральними банками з метою сприняння вза
мним мжнародним розрахункам.
Головне джерело засобв БМР Ч короткостроков вклади (до трьох мсяцв) центральних банкв в ноземнй валют або золот.
Найвищим органом БМР
загальн збори, як скликаються щороку з представникв центральних банкв кра
Цкавою специфкою Банку
, з одного боку, сувора коннфденцйнсть його дяльност, з другого - той незаперечний факт, що за роки свого снування вн перетворився на пронвдний нформацйно-дослдний центр аналзу важливших сучасних проблем розвитку мжнародних валютно-фнансонвих вдносин. Його рчн звти - одне з найавторитетнших видань у фнансовому свт. Часто рекомендацÿ БМР, пдготовлен на баз консенсусу, у валютно-фнансовй сфер мають бльше значення, нж деяк мждержавн або наднацональн ршення.
БМР вдграв велику роль в органзацÿ мжнародного ванлютного спвробтництва, оскльки брав часть в робот органв Мжнародного валютного фонду та нших мжнародних регональних органах з питань функцонування свтово
Банк мжнародних розрахункв - велика свтова валютнно-кредитна органзаця як за клькстю часникв, так за характером дяльност. Адже БМР - мжнародний банк центральних банкв, агент розпорядник у рзних мжнароднних валютно-розрахункових та фнансових операцях, центр економчних дослджень форумв мжнародного валютно-кредитного спвробтництва.
квропейський банк реконструкцÿ розвитку (ЕБРР) творений вдповдно до пдписаного 29 травня 1990 р. у Париж годою для надання сприяння реформам у кра
ЕБРР почав свою дяльнсть з квтня 1991 р., його каптал у розмр 70 млрд. франкв розподля
ться в такий спосб: 50% належить Комсÿ
вропейських спвтовариств 12 % - кра
Цль ЕБРР - зграти роль стимулятора прискорювача для залучення капталв у галуз нфраструктури кра
ЕБРР кредиту
проекти лише в межах 15 - 150 млн. дол.
Ресурси ЕБРР формуються за аналогúю з МБРР. Однак частка оплаченого акцонерного капталу ЕБРР вище (30 % у порвнянн з 7 %). Неоплачен акцÿ можуть бути при необхдност затребуван, але звичайно використовуються як гарантя при залученн позикових засобв на свтовому кредитному ринку.
ЕБРР спецалзу
ться на кредитуванн виробництва (включаючи проектне фнансування), наданн технчного сприяння реконструкцÿ розвитков нфра-структури (включаючи екологчн програми), нвестицях в акцонерний каптал, особливо приватизованих пдпри
мств. Переважн сфери дяльност ЕБРР, - фнансов, банквський сектори, енергетика, телекомункацйна нфраструктура, транспорт, сльське господарство. Велика увага придля
ться пдтримц малого бзнесу. Як нш мжнародн фнансов нститути, ЕБРР нада
консультативн послуги при розробц програм розвитку з цльовими нвестицями. Одна з стратегчних задач ЕБРР - сприяння приватизацÿ, роздержавленню пдпри
мств,
Регональн банки розвитку створен в б0-х рр. в Азÿ, Африц, Латинськй Америц для ршення специфчних проблем розширення спвробтництва кра
Мжамериканський банк розвитку (МБР, Вашингтон, створений у 1959 р.), Африканський банк розвитку (АфБР, Абджан, утворений у 1963 р.) Азатський банк розвитку (АзБР, Манла, створений у 1965 р.) переслдують
дин цл: довгострокове кредитування проектв розвитку вдповдних регонв, кредитування регональних об'
днань. Загальною рисою цих банкв
стотний вплив на
Разом з тим снують розходження в дяльност регональних банкв розвитку. Вони визначаються рзним рвнем економчного, культурного розвитку кра
Регональн валютно-кредитн фнансов органзацÿ захдно
вропейсько
До основних регональних органзацй кС вдноситься:
квропейський нвестицйний банк (ЕИБ, Люксембург) створений у 1958 р., нада
кредити на термн вд семи до двадцяти рокв, кра
квропейський фонд валютного спвробтництва (ЕФВС) створений у 1973 р. у рамках квропейсько
квропейський фонд розвитку (кР, 1958 р.) проводить колективну полтику кС стосовно кра
квропейський фонд орúнтацÿ гарантування сльського господарства (1969 р.) сприя
створенню загального аграрного ринку (Зелена квропа);
квропейський фонд регонального розвитку (ЕФРР, 1975 р.) нада
кредити за рахунок засобв спльного бюджету кС з метою вирвнювання регональних диспропорцй у кра
квропейський валютний нститут (ЕВИ, Франкфурт-на-Майне, 1994 р) зам-нив квропейський фонд валютного спвробтництва, створений у 1973 р -це над-нацональний орган у склад керуючих дванадцяти центральних банкв, що здйсню
координацю грошово
7. Спвробтництво кра
/h4>
Спвробтництво крани з мжнародними фнансовими становами поляга
, перш за все, в отриманн позик. Сьогодн суб'
кти господарювання державний бюджет ане взмоз повнстю пронвестувати внутршн потреби нацонально
джерелом фнансування економчного зростання та закупвл мпортних енергоносв, як забезпечують безперебйне функцонування таких галузей, як енергетика, промисловсть, сльське господарство, постачання електроенерг вйськовим формуванням, лкарням школам, задоволення потреб населення в опаленн.
Зовншн запозичення необхдн також для розвитку пдпри
мницького сектору, тому що залучення втчизняного капталу до нвестування суб'
ктв господарювання
недостатнм, що зумовлено слабкстю само банквсько систе-ми та незадовльним фнансовим станом пдпри
мств, як потребують нвестицй. Отже, питання залучення нвестицй мжнародних фнансових станов та коштв проватних нвесторв на зовншньому ринку залишаються актуальними для крани. Зокрема, у 2003 роц Мнфн плану
знову запозичити кошти на зовншнх ринках на суму вд $500 до $800 млн.доларв строком вд 7 до 10 рокв. Державний борг крани станом на 01.03.2002 року становив $11,3 млрд., у тому числ зовншнй борг - $7,69 млрд. Зовншнй борг
актуальною проблемою для будь-яко крани, оскльки його обслуговування потребу
або вилучення частки доходв бюджету, або скорочення видаткв бюджету. Для кра
особливого значення, тому що обсяг зовншнх запозичень досягнув критично
небезпека перетворитися у хрончного боржника. Наслдком такого явища
втручання зовншнх кредиторв у законотворчий процес взагал бюджетний процес зокрема. У зв'язку з цим, надзвичайно важливим, на наш погляд,
аналз структури та динамки зовншнього боргу крани та визначення шляхв ефективного правлння цим боргом.
В кран сформувалася дворвнева система зовншнх боргв: перший - на рвн полтично влади, другий - на рвн пдпри
мств.
На рвн полтично влади зовншнй борг форму
ться, головним чином, за рахунок запозичень в мжнародних фнансових становах.
Структура державного боргу крани (%) станом на 01.03.2002 року наступна:а Свтовий банк та МВФ Ц27,24;а ОВДП - 28,01;а Фдуцарн запозичення - 1,07;а США - 3,8;а Нмеччина - 3,81;а Японя - 1,98;а Туркменстан - 3,63;а Рося - 24,18;а квропейське спвтовариство - 3,81;а кБРР - 0,17;а
нш крани - 1,4.
Протягом 2-2001 рокв крана вжила ряд заходв, як дозволили зменшити розмр зовншнього боргу на $2 млрд. При цьому, найбльш вдалим фнансовим ршенням вважа
ться реструктуризаця зовншньо заборгованост. В мжнароднй практиц використовуються рзн варанти реструктуризац зовншнього боргу. Основними формами реструктуризац зовншньо заборгованост
: годи про вдстрочку платежв, пролонгаця коротких кредитв, конверся боргв, обмн державних боргв на акц нацональних пдпри
мств, конверся боргу у нацональну валюту, сек'юритизаця. Один з цих варантв - реструктуризаця мжурядових позик пози, гарантованих урядом у рамках Паризького клубу кредиторв. У липн 2001 року крана пдписала году з Паризьким клубом щодо реструктуризац зовншнх зобов'язань на суму 580 млн. доларв строком на 12 рокв. У вдповдност з мовами ц угоди пльговий перод платежв становить 3 роки. Аналтики оцнили цю году як найбльш спшну за весь час правлння зовншнм боргом. Вона дозволила не лише запобгти дефолту, але й сутт
во полпшила нвестицйний клмат в кран. Однак, незважаючи на вс позитивн сторони ц годи вона не розв'язала проблеми зовншнього боргу в цлому, тльки вдстрочила виршення. В кнцевому результат загальна величина боргу з рахуванням майбутнх вдсоткових виплат ще бльше зросла.
За рахунок кредитв МБРР в кран фнансу
ться 18 проектв на загальну суму бльше нж 2,8 млрд. доларв та 15 млн. DM, в тому числ 6 системних проектв та 12 - нвестицйних.
Системн проекти спрямован на здйснення економчних реформ в кран. Ме-та цих пректв - пдтримка платжного балансу та фнансування дефциту держав-ного бюджету. Погашення цього боргу здйсню
ться за рахунок державного бюд-жету.
нвестицйн проекти - це проекти розвитку окремих галузей, секторв економ-ки, виробництв, фнансування яких здйсню
ться на мовах самоокупност та обов'язкового внутршнього спльного фнансування. кра
У 2001 роц Рахункова палата переврила, яким чином використовуються кредити МБРР, в результат чого були виявлен факти систематичного нецльового використання цих коштв. Наприклад, державне казначейство не змогло пдтвердити витрати на навчання та стажування працвникв на суму 200 тис. доларв. МБРР надав декльком державним становам кошти на розробку Нацонально
Мжнародний валютний фонд почав надавати кра
сну
розповсюджений мф про те, що спвробтництво з МВФ покращу
нвестицйну привабливсть кра
Останнм часом все частше на сторнках перодичних видань дискуту
ться питання про доцльнсть продовження спвпрац кра
Тенденця росту державного боргу швдкими темпами з неочевидними перспективами його обслуговування свдчить про появу дуже небезпечно
Боргов зобов язання же впритул наблизилися до таких обсягв, коли держава нездатна
З метою зменьшення боргового навантаження, запобгання подальшому зростнню зовншнього боргу та визначення оптимальних джерел фнансування потреб держави в середньостроковй перспектив Кабнет Мнстрв кра
- вихд на зовншн ринки капталу з метою здйснення довготермнових запозичень;
- розвиток внутршнього ринку капталу та поступова замна зовншнього запозичення внутршнм;
- дотримання принципу бездефцитного бюджету у перод до 2004 року;
- вдмова вд надання державних гарантй за позиками, що надаються шляхом фнансування закупвл ноземних товарв, за вийнятком пльгових позик вд мжнародних фнансових органзацй;
- активзаця роботи з вдшкодування витрат державного бюджету, як виникли внаслдок виконання гарантйних та боргових забов язень держави за кредитами, в тому числ ноземними;
- вдмова вд залучення короткострокових зовншнх кредитв з метою недопущення збльшення
- застосування заходв для удосконалення структури торгвельного та платжного балансу з метою зменьшення додатково
- регламентаця спецалним законодавчим актом фнансових забов язень, як виникли внаслдок надходження в Укра
Висновок
Стрмке зростання свтового фнансового ринку в оснтанн десятилття, стотне збльшення прямих ноземних нвестицй пснля ² свтово
Суть пропозицй щодо реформування снуючих структур мжнанродно
Укра
Мжнародний досвд показу
, що проривши на свтов ринки сьогодн забезпе-чу
ться не просто продуктом, цлою галуззю навть мжгалузевим капталом, що склада
ться з конкретних вдтворювальних технологчних систем.
У процес нтеграцÿ кра
Конкурентноздатнсть нацонально
Сьогодн економка кра
Державна форма власност, що переважала до недавнього часу, припускала в основному централзоване бюджетне фнансування пдпри
мств.
снуюча ранше система, при якй бюджетн засоби видлялися в рамках державного планування розвитку економки, не враховувала необхдност чткого законодавчого регулювання фнансово-кредитниха питань.
З розвитком у нашй кра
При настльки швидкому розвитку мжнародного кредиту зроста
роль його мждержавного регулювання. Протирччя мж рвнем нтернацоналзацÿ господарського життя й обмеженстю нацональних форм регулювання привело до розвитку мждержавного регулювання мжнародного кредиту. Воно переслду
наступн основн мети:
- регулювання мжнародного руху позичкового капталу для впливу на платжний баланс, валютний курс, ринки позичкових капталв;
- спльн мждержавн заходи для подолання кризових явищ;
- узгодження кредитно
Мждержавне регулювання мжнародного кредиту здйсню
ться в рзних формах:
- координаця мов експортних кредитв гарантй;
- узгодження розмру допомоги кра
- регламентаця дяльност мжнародних регональних валютно-кредитних фнансових органзацй;
- рециклирование нефтедолларов н.
Держава прагне вмонтувати ринков сили, конкуренцю в сфер мжнародного кредиту в механзм державного регулювання, додати йому гнучксть.
Список використаних джерел/h6>
1. Економчний словник-довдник /а За ред. С.В. Мочерного.-К.: Фемна, 1995
2. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Внешнеэкономические связи: учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512с.: ил.
3. Деньги. Кредит. Банки. / Под ред. Г.И. Кравцовой. - Мн.: Меркавание, 1994. - 270 с.
4. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. О. И. Лаврушина. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 1. - 464с.: ил.
5. Калач Г. Спвробитництво Укра
6. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 592с.: ил.
7. Общая теория денег и кредита: учебник / Под ред. проф. Е. Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 304с.
8. Смыслов Д.В. Международный валютный фонд: на рубеже столетий // Деньги и кредит. - 1.
9. Софщенко
. Сучасн тенденцÿ мжнародного руху капталу// Банквська справа. - 2002.- №5.
10. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: учебник / Научн. Ред. Д-р эконом. Наук, профессор В.Вкруглов - М.: ИНФРА-М-1998
11. Пересада О. Особливост кредитування мжнародними банками проектв пд гарантю ряду кра
12. Пдгайна Н.Я. Роль капталу у мжнародних економчних вдносинах// Фнанси кра
13. Халевинская Е.Д. Кредитование внешнеторговых операций // Финансовая газета. Региональный выпуск. - 1997. - №29
14. Хорошковський В. Порядок обслуговання кредитв МВФ та Свтового банку.- 2002.- №2.
2002г.