Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)
1. Походження грошей. Роль держави у створення грошей.
Ще в тописах часу Аристотеля згаду
ться про грош. Але дослдження грош. почалось з розвитком капталзму. Засновниками класично
2. Суть грошей. Грош як грош грош як каптал.
сну
3 концепцÿ виникнення Гр.:1)Гр виникли в результат згоди мж людьми; 2) Гр-продукт, створений державою,3)Гр-це результат тривалого еволюцйного розвитку тов. вир-ва та обмну, тобто ринку. Гр-це особливий, специфчний товар, який викону
роль загального екввалента або нш. словами, це товар, який може вльно, прямо обмнювати на любий нший товар.а Три основних властивост грошей, що розкривають
7. Функця грошей як засобу платежу.
Функця Гр.<- це певна дя чи робота Гр. щодо обслуговування руху варт в процес суспльн. вдтворення.
сну
5 функцй Гр: мри вартост, засоби обгу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост свтових Гр. Засб платежу - це функця, в якй Гр обслуговують погашення рзномантних боргових зобовТязань мж субТ
ктами ек. вдносин, що виникають у процес розширеного вдтворення.
сторично ця ф-ця походить з товарообороту. Поява була зумовлена продажем товарв в кредит. Виникав борг, погашення якого здйснювалась Гр. Тому варт платежу не завжди дорвнювала варт товарв, реалзованих у борг або варт Гр, як були вддан в борг. Гр як засб платежу обслугову
бльшу частину екон. обороту. Сфера охоплю
: платеж органзацй за боргов. зобовТязаннями; платеж по оплат прац; платеж до фондв; платеж банку, отримання вд нього позичок, погашення
8. Функцÿ грошей як засобу нагромадження
Функця Гр.<- це певна дя чи робота Гр. щодо обслуговування руху варт в процес суспльн. вдтворення.
сну
5 функцй Гр: мри вартост, засоби обгу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост свтових Гр. Засб нагромадження - це функця, в як. Гр обслуговують нагромадження вартост в ? загальнй абстрактнй форм в процес розширеного вдтворення.а Нагромадження зТявилось тод, коли товаровиробник мг вдкласти Гр на майбутн
вд виручки. Поначалу нагромадження Гр мало лише одну мету Ц збереження вартост в драг. метал. Така форма називалась скарбом. Але людина не хотла приховувати сво
Гр. обг та золотий запас повТязани мж собою.
гр. доходи. На мкрорвн гр. - форма капталу, елемент багатства. Чим бльше гр. у ндивдуального власника, тим вн багатше. В сукупному гр. оборот гр. не виступають функцональною формою капталу. пх маса не вважа
ться багатством кра
13. Грошов потоки, поняття,
У основ руху грошей лежать платеж, що здйснюють ек. суб'
кти. Сукупнсть платежв, що обслуговують окремий етап процесу розширеного вдтворення, назива
ться гр. потоком. Виходячи з цього грошовий обг - це сукупнсть грошових потокв. <
снують основн ринки гр. потоку: ринок продуктв - реалзу
ться створений фрмами нац. прод., ринок ресурсв - фрми купують ресурси для вир-ва (роб. силу, длянки тощо), грош. ринок Ц реалзуються вльн гр. кошти. Це внутршн ринки, також сну
свтовий ринок. Для розгляду сукупного гр. обороту наведемо припущення: 1) Вс ресурси, необхдн ф-мам для вир-ва для самих фрм, знаходяться у власност дом. гос-в; 2) весь прибуток надходить дом. гос-вам, тому податки тльки вд дом. гос-в. 3) фрми засоби для розширення сво¿ дя-т моблзують на внутршньому гр. ринку: весь прибуток дом. гос-вам 4) ек-чна збалансовансть припуска
рвнсть нац. продукту нац. прибутку.
снують схеми гр. потоку: 1.Оплата фрмами необхдних ресурсв,2.Формування прибуткв дом. госп-в вд реалзацÿ ресурсв (формування нац. прибутку) 3.Витрати дом. гос-в на купвлю товарв послуг 4. Сплата податкв (чистих) 5.Формування смейних заощаджень надходження
покупцв на ринку + тривалсть перебування
18. Закон клькост грошей, необхдних для обороту.
Сутнсть з-ну: протягом даного пероду для обгу необхдна лише певна, обТ
ктивна маса купвельних платжних засобв. Суть: Мф=Мн, Мф - фактична маса гр. в обгу, Мн - обТ
ктивно необхдна для обгу
В мовах обгу неповноцнних банквськ. гр. змна гр. маси
прерогативою банк. сис-ми, а саме ЦБ ком. банкв. ЦБ емту
готвков та безгот. Гр., ком банки - тльки безготвк. ЦБ монополст в област емсÿ готвк. Ком. банки купують готвку у ЦБ при невзмоз покриття клúнтськ гр. з каси. Випуск готвки ЦБ здйсню
ться такими способами: 1) надання позичок ком. банкам через
Ц
покупц залучають гр. до свого обороту за допомогою позичкових нструментв
(сертифкати, облгацÿ). Сектор опосередкованого фн-ня -а звТязок мж продавцем та покупцем гр.
через фн. посередникв, як спочатку акумулюють в себе гр. кошти, потм
23. Попит на грошовому ринку: суть, форми прояву та фактори змни.
Попит на гр. - запас високолквдних гр., який прагнуть мати у сво
му розпорядженн ек. субТ
кти на певну дату. При зростанн попиту на гр. вони будуть довше перебувати у окремого ек. субТ
кта тим повльнше обг, навпаки. Тобто: при зростанн швидкост гр. з-за падння попиту може компенсуватися дефцит плат. засобв<Þспад кризи неплатежв; при паднн швидкост обгу гр. через зростання попиту на них та зменшення маси гр. послаблю
нфляця. Попит на гр. склада
ться з 2-х аспектв: 1) запас гр., як субТ
кти хочуть мати в сво
му розпорядженн для здйснення поточних платежв (поточна каса гр.) 2) мотиви - накопичення гр. як капталу, як багатства в вигляд %. Тобто попит подля
ться на: на поточний запас плат. засобв; на запас як багатства; на тривалий запас для майбутнй платежв та доходу.
сну
3 групи мотивв попиту на гр. вд субТ
ктв: трансакцйний мотив - гр. в запас для поточних платежв, як придатн для негайного використання тобто наявн. Тобто ц грош - поточна каса, яка визнача
квднсть, мотив завбачливост - субТ
кти мають запас гр., який би задовольняв
Ек. субТ
кти, як формують збереження в форм гр. несуть витрати в сум доходу, як вони би отримали, якщо б розмстили сво
Фактор визнача
попит на гр., як на заощадження - це змна норми очкуваного прибутку або змни альтернативно
27. Основн типи грошових систем.
Гр. системи роздляють на 3 групи: I) залежно вд форми, в якй функцонують гр., II) за хар-ром ек. сис-ми; ) за хар-ром регулювання нац. вал. сис-ми. За I) розрзняють 2 форми: саморегульован гр. с-ми - базуються на використанн повноцнних гр. та банкнот, як розмнюються на повноцнн гр. (вже не сну
). Тут роль держави незначно проявля
ться: визнача
масштаб цн (фксаця вагомого металу в гр. один), порядок обмну банкнот на повноцнн гр. Саморег. сис-ми виступали в 2 формах: бметалзму - роль гр. товару одночасно виконувало 2 метала (србло та золото), монети карбувалися та оберталися на рвн, банкноти розмнювались на них. квропа 16-18 ст. Монометалзму - роль гр. товару в 1-му метал, бльш розповсюджена форма - золотий моноползма в 3-х видах: (але в Росÿ 1843-1857 -а србний): 1) золотомонетний стандарт - в обгу металев гр., банкноти, розмнян на золото; встановлена чеканка золотих гр.; емся банкнот була централзована емсйним банком; вал. курс на основ золотого паритету (порвняння в ваговй категорÿ 2-х валют). Це снувало до 1 свт. вйни. Англя - 1 кра
28. Створення розвиток грошово
Розвиток гр. с-ми кра
32. Грошово-кредитна (монетарна) та фскально-бюджетна полтика в систем державного регулювання грошово
Монетарна пол-ка - комплекс заходв по регулюванню гр. обороту через змни гр. пропозицÿ т <% ставки. Основний орган (субТ
кт) - НБУ - визнача
стратегю монет. пол-ки, ? мету,тактику проведення, нструменти. Полтика НБУ дорогих гр. - пол-ка гр.-кредитн. рестрикцÿ (збльшення норми обовТязкового резервування), зрст % ставки + ЦП, в якост продавця НБУ.
ОбТ
кти: пропозиця (маса гр.), % ставка, валютний курс, швидксть обгу гр. Цл: 1) стратегчн - забезпечення стабльно
Оцнка ефективност функцонування гр. системи: 1) стабльнсть купувально
Фскальна пол-ка - комплекс заходв по регулюванню гр. обороту шляхом змни податкового механзму, змни механзму вилучення гр. коштв в централзован фн. фонди шляхом змни обсягу держ. витрат, структури
33. Необхднсть кредиту в ринковй економц.
Виник кредит в сфер товарн. обмну, коли продукти починають вироблятися не для внутршнього споживання, для обмну або продажу. Вн розвивався на основ функцÿ гр. як засобу обгу. З його появою гр. стали виконувати функцю засобу платежу, полегшуючи реалзацю товарв. За допомогою К. товаровиробник розширював вир-во, коли коштв не вистачало, при органзацÿ власного вир-ва або його початку. Передумови К: 1) необхднсть акумуляцÿ тимчасово вльно
Сезонн пд-ва - с\господ, пд-ва з вилову риби, заготвл су тощо. Несезонн - горна, металургйна промисловсть тощо. Потреба в оборотному каптал протягом року постйно колива
ться. Визначають його середню потребу на пдстав сер. величин. - коливання
однúю з причин необхдност кредиту. К - балансуюче
до суми капталу, наданого в позичку, помножене на 100.
нтервал часу, до якого застосову
ться % ставка - перод нарахування %%. (рк, кв). Рвень % пд впливом конкуренцÿ на ринку позичкового капталу, залежить вд його попиту пропозицÿ.
сну
ринкова норма % - в даний момент на гр. ринку, середня норма % - на певний перод. Чинники рвня норми %: норма прибутку; рвень нагромадження заощадження;а масштаб вир-ва; рзниця мж внутршнй та зовншнм боргом держави; циклчнсть коливань вир-ва; сезоннсть вир-ва та реалзацÿ продукцÿ; темпи нфляцÿ; повернення К; рвень % ставок Банку; мжнар. переливи капталу.
снують рзн способи нарах. %: на евроринку вважа
ться Лондонська мжбанквська ставка пропозицÿ (Л
БОР), % на %, фксована ставка та плаваюча. Функцÿ позичкового %: 1) розподл прибутку Ц рацональне тимчасове використання К. для отримання доходу та на сплату % одержання власного прибутку. 2) збереження позичкового капталу - повернення суми кредитору. Роль: 1) % сприя
ефективному використанню К., змцню
комерцйн та господарськ розрах. 2) збльшення доходв банкв, змцнення
38. Функцÿ та роль кредиту.
Функця - вплив на зовншн
середовище, який здйснюють с форми рзновиди К, вони хар-ють призначення К., роботу, яку вн викону
та його роль. Перерозподльна ф. - перемщення ресурсв мж ? окремими субТ
ктами, секторами тощо на засадах повернення, тимчасово використовуються субТ
ктами, не змнюючи
держ. позики та невиконання рядом сво
41. Поняття кредитно
К. сис-ма - совокупнсть фн. посередникв гр. ринку та сам гр. ринок, тобто фн. посередництво. Гр. ринок за хар-ром звТязку мж кредиторами та позичальниками подля
ться на сектор прямого та непрямого фнансування. Саме у сектор непрямого фн-ня зТявля
ться третй ек. субТ
кт. Вони називаються фн. посередниками, а
призначен Радою, 7- Президентом кр на 7 рокв). Вона розробля
основн засади гр-кредитн полтики та контроль за ними, ? методи та нструменти, дохд та витрати банку. 2) Правлння НБУ - реалзаця монетарно
45. Банки 2-го рвня,
Комбанки - кредитн. станови, що здйснюють нверсальн банк. операцÿ для пд-в, станов населення головним чином за рах. гр. коштв, залучених у вигляд внескв депозитв. Вони здйснюють розрах-кас. обслуговування юр та фз осб, приймають вклади, ведуть рах. банкв- кореспондентв тощо. пм забороня
ться займатися дя-тю в сфер матер. вир-ва торгвл матер. цнностями, страхуванням, моноползувати ринок банк. посл. Класифкаця: 1) за формою власност: нтарн - власник держава чи приватна особа (Ощадбанк, Ексмбанк), Стат. Фонд за рах. бюджетн. коштв кошт. бюджетн станов. Колективн - комбанки з колективн. формою власност: 1) АКБ - вдкрита (124 б.) та закритий (49 б.) тип власност за рах. капталу засновникв (Промнвест) 2) пайов (28, ТОВ) Ц внески у статутн. фонд, кожний часник зберга
право власност. 2) вд розмру активв - мал - активи менше 50 млн.грн (57 б), середн Цбльше 50 млн (37), найбльш - бльше 100% (53), 7 б - крупн (Аваль, кр
ксмбанк, Ощадбанк, крсоц, ПУМБ) а3) вд наявност флй комбанки - багатофлйни, малофлйн, безфлйни. 4) вд дапазону операцй сектору ринку - нверсальн - широкий спектр дя-т, з клúнтською спецалзацю - основн засновники кооперативи (1990-1993р. на кра
та на нвестицйн фн. посередник, як залучають кошти через продаж сво
48. Стйксть банквсько
Для стабльно
збльшення статутного фонду; для бюджетних платежв; для банкрутних пд-в; при простроченй заборгованост при позиках та несплачених %. При банк Кр. використовують прост, спецальн та контокорентн рах. Простий - активне сальдо, кожна проводка по кр. оформлю
ться док-ми (плат доручен), найбльш поширена форма. Спецальний Ца в окремих випадках (при кр-нн векселями), виника
кредитове сальдо, яке зарахову
ться вдразу на рах. позичальника. Погашення кр. за плат. дорученнями, та за надходжен. коштами за векселями на спец рах. Контокорентний рах - активно-пас. рах., на якому облковуються вс операцÿ банку з клúнтом, платеж за дорученням клúнта та надходження в вигляд вкладв, повернення позик тощо. Вн як позичковий рах з дебет. або кредит. сальдо.
Для запобгання ризикв повинно встановити потенцал позичальника, його обгрунтування кр., оцнити його якост (репутаця, поряднсть, забезпечення в минулому), фн. стан, його квднсть, ефективнсть вир-ва, використання капталу. В банку використовуються 2 джерела погашення позичок: первинний та вторинний. Первинн - для стабльних, першокласних клúнтв, як погашають позички у вигляд доходв постачальника. Вторинн Ц забезпечення позичальника пд кредит в форм: застави, гарантÿ, рах вд 3-
58.
нвестицйн операцÿ комбанкв. Мета проведення операцй та
нвестицйн операцÿ - вкладання кошт. в ЦП пд-в (держ, колективних, приватних) на тривалий перод часу. Вони вдносяться до активних операцй банку. Активн операцÿ банкв - дя-ть з використанням власного капталу, залучених коштв для одержання прибутку при розподл ризикв пдтриманн квдност.
нвестицйн ЦП - боргов зобовТязання у вигляд акцй, облгацй, векселв тощо. Вони створюють вторинний резерв для задоволення потреб у додаткових коштах при вилученн вкладв клúнтами, що перевищують ресурси.а Мета нвест. операц: безпека гр. коштв,
59. Сутнсть, призначення та види фн. посередникв гр. ринку.
К. сис-ма - совокупнсть фн. посередникв гр. ринку та сам гр. ринок, тобто фн. посередництво. Гр. ринок за хар-ром звТязку мж кредиторами та
вза
модÿ забеспечують можливсть вльно продати-купити нацональну та ноземну валюту на основ попиту та пропозицÿ.
В.р. ма
вс атрибути звичайного ринку: об
кти суб
кти, попит пропозицю, цну, особливу нфраструктуру та комункацÿ тощо.
Об
ктом купвл-продажу на цьому ринку
валютн цнност, ноземн - для резидентв, коли вони купують чи продають
Субúктами валютного ринку можуть бути будь-як еконмчнв агенти та посередники, насамперед банки, брокерськ компанÿ, валютн брж, як зводять продавцв покупцв валти та органзацйно забеспечують операцÿ купвл-продажу.
Попит пропозиця на в.р. мають ту особливсть, що обúктом нструментом купвл-продажу тут
грош рзно
льно
Цною на в.р.
валютний курс. Вн явля
собою цну грошово
Валютний ринок ма
власну нфраструктуру широко розвинуту систему сучасних комункацй, що забезпечують оперативний звязок мж сма субúктами ринку не тльки в межах окремих кра
Нацональн валютн ринки <снують у бльшост кра
Мжнародн валютн ринки сформувалися у кра
Розвиток новтнх засобв телекомункацй та нформацйних технологй да
можливсть по
днати окрем мжнародн ринки в
диний свтовий валютний ринок, який здатний функцонувати практично цлодобово. Це забезпечу
ться географчним розмщенням окремих ринкв: з початком доби вдкриваються азатськ ринки Токо, Гонконгу, Снгапура, псля
валютних бржах; подальша бералзаця доступу до валютного ринку юридичних фзичних осб-резидентв до рвня, адекватного вльнй конвертованост нацонально
Надзвичайн заходи у валютнй сфер кнця 1998 р. помтно загальмували подальшу ринкову
трансформацю валютно
52. Механзм валютного регулювання, його особливост в кра
Валютне регулювання - дяльнсть держави та повноважених нею органв регламентувати вал.вдносини економ.субТ
ктв та
девальвацÿа <- зниження обмнного курсу: пдвищення конкурентноспроможност нацон.виробника, стимулювання експорту, але зростання цн на мпортн товари; полтика ревальвацÿ - пдвищення обмнного курсу: стимулю
розвиток мпорту, збльшу
ться пропрозиця на товарних ринках, але експортери зазнаватимуть втрат); облкова (дисконтна) полтика ЦБ - зниження чи пдвищення облково
До практично
матералзацúю загального суспльно-необхдного робочого часу, кладеного в товар. Гр в процес обгу набули особливу вартсть, яка створила основу для вдокремлення грошей вд конкретного товарного нося, та виникнення Гр, не повТязаних з матерально-речовою формою (депозитн. Гр, електронн). Гр. вдрзняються вд товарв: мають загальну споживчу варт., тобто здатн задовольнити б-яку потребу людей, Гр Цмрило варт. товару втлення багатства. 2 поняття визначають сутнсть Гр: 1)грош як грош Ц використов. для оплат товарв, послуг, погашення боргових зобовТязань, Гр-посередник при оплат. 2) Гр як каптал - Гр використов. для накопичення вартост та для виробничого використання. Мета - отримання доходу в форм %, дивдендвЕ Цльове призначення Гр: засб нагромадження; засб платежу; зроста
роль Гр в екон. житт сус-ва. Рзниця мж 2-ма поняттями незначна, визнача
ться через використання екон. субТ
ктами. Гр стають капталом при
2. Форми грошей та
Еволюця Гр подля
ться
на 3 етапи: повноцнн Гр, змшан форми, неповноцнн Гр. Повноцнн - перш товарн Гр,
спочатку предмети 1
Зол. запас як страхувальник нагромаджень вартост вд нфляцÿ. Держ. запаси офцйно включаються до золот. резервв кра
9. Функцÿ грошей в сфер мжнародних економчних вдносин.
Функця Гр.<- це певна дя чи робота Гр. щодо обслуговування руху варт в процес суспльн. вдтворення.
сну
5 функцй Гр: мри вартост, засоби обгу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост свтових Гр. Свтов Гр - це функця, в якй гр. обслуговують рух вартост в мжнародн. ек. оборот забезпечують реалзацю вза
мовдносин мж кра
Якщо свт. гр використовуються для погашення боргв, то вони виконують ф-цю засобу платежу, для негайно
10. Роль грошей у ринковй економц.
Якщо функцÿ гр. - це
реалзацÿ товарв) <Þ в ек-ц не вистача
грошей. Ршення: позичити грош на свтовому ринку.
13. Моблзаця грошей на свтовому ринку: прямий кредит розмщення ЦП. Якщо мпорт менше експорту, то на внутршнй ринок прийде менше гр., буде бльше зроблених товарв <Þ знецнювання грошей. Ршення: грошовий потк 14 - розмщення коштв на свтовому ринку (кредити нерезидентам, ЦП у нвалют). Грошовий ринок моблзу
кошти.
Збалансування гр. обороту забезпеч. вирвнюванням нац. доходу та реалзаця нац. продукту.
сну
2 виду гр. потоку: потк вдпливу (втрат) - чист податки, заощадження, оплата мпорту < потк припливу (нТ
кцй) - нвестицйн витрати фрм, держ. закупвл, надходження вд експорту.
14. Структура грошового обгу за формою платжних засобв та за економчним змстом.
У основ руху грошей лежать платеж, що здйснюють ек. суб'
кти. Сукупнсть платежв, що обслуговують окремий етап процесу розширеного вдтворення, назива
ться гр. потоком. Виходячи з цього грошовий обг - це сукупнсть грошових потокв. Критерÿ гр. обгу: < ек. змст гр. потокв, вдокремлюють 3 сектора: 1) Гр. обг - це рух гр., що обслугову
сферу обмну, перемщення товарно-матеральних цнностей. Рух гр. може бути: екввалентним Ц гр. на продукти рвновелико
залежно вд форм гр. подля
ться на безготвковий - гр. рух по рах. в банках. пх можна контролювати та держава може впливати на ций оборот, готвковий - гр. поза банком обслуговують вдносиниа субТ
ктв знаходяться пд
15. Маса грошей, ? склад та фактори змни обсягу структури.
Гр. маса - сукупнсть запасв гр. у всх
Центральн банки структуризують гр. масу з врахуванням квдност окремих
над вилученням означа
емсю безгот. гр. ЦБ. Тобто < ЦБ забезпечу
ком. банки додатковими резервами, як нарах. на рах. вдкрит ком. банками в ЦБ. < ЦБ нада
додатков резерви в процес кредитування ком. банкв, в процес придбання цн. паперв та нвалюти.
20. Грошовий мультиплкатор.
Гр-кредитний мультиплкатор - це процес створення нових банквських депозитв (безготвкових грошей) при кредитуванн банками клúнтури на основ додаткових (вльних)а резервв, що надйшли в банк ззовн. Вльний резерв - це сукупнсть гр. коштв ком. банкв, як в даний момент
в розпорядженн банку можуть бути використан ним для активних операцй.
сну
загальний банк. резерв (R) - вся сума гр., як в даний момент у розпорядженн банку не використан для активних операцй. Частина
21. Суть та структура грошового ринку.
Гр. ринок - це особливий сектор ринку, на якому здйсню
ться купвля та продаж та форму
ться попит, пропозиця та цй на цей товар. Специфка гр., як товару поляга
в тому, що попит на гр. прийма
форму попиту на кредит, пропозиця гр. прийма
форму пропозицÿ кредиту, цна на гр. - форму %. Коли гр.
вльними, то передача гр. вд одного субТ
кта до ншого набува
сенсу. Продавець гр. (кредитор) не втрача
право власност на гр., втрача
тльки право розпоряджуватися гр. Покупець гр. здобува
право розпоряджуватися гр. на поворотнй основ. Цль проведення операцÿ на гр. ринку - отримання додаткового доходу, що назива
ться %. Тут продаж гр. як передача гр. у тимчасове користування при збереженн права власност на ц гр., одержання % доходу в обмн на спец нструменти, саме: зобовТязання покупцв. Купвля гр. Цодержання субТ
ктом суми гр. в обмн на нструменти. 2 групи зобовТязань: неборгов (акцÿ) - за продавцем право власност на гр. розпорядження ними. Продавець - емтент Ц купу
гр. у нвесторв, фз та юр осб. Боргов зобовТязання Ц покупець поверта
продавцю одержану вд нього суму сплачу
по
24. Пропозиця на грошовому ринку: суть, форми прояву та факторами змни.
Розрзняють пропоз. гр. на мкро та макрорвнях. На мкро - той запас гр., який
в розпорядженн ек. субТ
ктв на певну дату, як вони згодн продати (запропонувати) за певними мовами. Наприклад, фактичний запас гр. по ек субТ
ктам вище, нж попит на гр. в мовах росту альтернативно
25. Графчн модель грошового ринку, рвновага попиту пропозицÿ та процент.
<%
MS
8
MD
15 млрд.грн
Якщо графк попиту на гр.(MD) наложити на графк пропозицÿ (MS), то отриму
мо графк гр. ринку. 8% - рвноважна ставка %. При такй ставц попит на гр. (кредити) буде задоволений банком, якй створив гр. 15 млрд. грн та весь попит буде задоволений за 8%. Ком. банки можуть розмстити гр., субТ
кти можуть розмстити пд 8%.Порушення рвноваги на гр. ринку може бути викликано факторами, як знаходяться на сторон пропозицÿ гр. (збльшення або зниження пропоз. гр., одержання додаткових резервв, змна % ставки), також факторами з сторони попиту на гр. (зрст ВНП, нац. доходу, попит ек. субТ
ктв на банк. позички). Рвновага на гр. ринк. забезпечу
ться через змну % ставки. % - як цна, що форму
ться на гр. ринку.
<%
MS2 MS MS1
8
MD
15 млрд.грн
безготвковим обгом. Чинники, як складнювали стан гр. обороту при запровадженн купоно-крб:
1) спад вир-ва, розрив госп. звТязкв <Þ скорочення попиту на гр., зайв гр. <Þ зростання цн. 2) вдплив товарв за меж кра
29. Характеристика грошово
30. Суть, форми, причини наслдки нфляцÿ.
нфляця - це тривале швидке знецнення гр. внаслдок надмрного зростання
34. Сутнсть кредиту. ОбТ
кти та субТ
кти кредитних вдносин. Стадÿ руху кредиту.
Кредит - це суспльн вдносини, що виникають мж ек. субТ
ктами у звТязку з передачею один одному в тимчасове користування вльних коштв (вартост) на засадах зворотност, платност та добровльност. Ознаки К: 1) часники повинн бути ек. самостйними: мати певну масу вартост, нести вдповдальнсть за зобовТязання тощо. 2) добровльнсть, рвноправнсть та вза
мовигднсть К. вдносин 3) кредитор -а власник сво
35. Принципи кредитування.
Кредит - це суспльн вдносини, що виникають мж ек. субТ
ктами у звТязку з передачею один одному в тимчасове користування вльних коштв (вартост) на засадах зворотност, платност та добровльност. Принципи к-ня: 1) цльове призначення позички - базова передумова забезпечення нтересв сторн. Позичальник чтко визна
цль, на яку будуть позичен кошти. Вони погоджуються 2-ма сторонами вступають в кр. вдносини. 2) строковсть позички Ц чтко визнаний строк користування позичкою. 3) поверненсть позичено
кредитоспроможнсть, прогнозування ризику при клад годи, стимулювання кредитора до прискорення обгу капталу, нарощування вльних коштв, ек.
39. Характеристика комерцйного, банквського, державного, споживчого кредиту.
Мжгосподарський К. - кредит, якй сну
мж субТ
ктами господарювання. Комерцйний К. - це вид мжгосподарського К., форма руху промислового капталу, спосб перетворення товарного капталу через продаж товарв з вдстроченням платежу та з поверненням боргу грошима. Вн прискорю
реалзацю товарв нада
можливост покупцев користуватися товаром до отримання коштв вд реалзацÿ сво¿ продукцÿ. Тобто вн прискорю
кругообг капталу. Як правило, ком. К.
короткостроковим, обслугову
тльки реалзацю товарв (а не отримання прибутку), зменшу
час авансового капталу в товарнй форм. Термн та розмр його залежить вд: ступеня дефцитност товару на ринку, фн. стану контрагентв, доври до покупця тощо. Закономрноста ком. К: його рух збга
ться з рухом промислового капталу, тобто зроста
обсяг вир-ва кредит теж поширю
ться навпаки. Банквський К. - коли одна з сторн К. годи
банк. Його обТ
кт - гр. каптал, вдокремлений вд промислового капталу. Банк може бути як позичальником (вклади, депозити, мжбанк. К), так кредитором (К. клúнтам). Вн сприя
обороту капталу його нагромадженню. Вд хар-ру використання вн подля
ться на: 1) позичка капталу - за допомогою яко
процес вдтворення, розвитку вир-ва, торгвл та н. сфер.
42. Поняття банквсько
Банк в ек. розумнн - це фн. посередник, що викону
комплекс базових операцй: акумулю
гр. ек. субТ
ктв з правом вльного розпорядження ними; вльно розмща
43. Центральн банки,
Головне призначення - це правлння гр. оборотом з метою забезпечення стабльного ненфляцйного розвитку ек-ки. ЦБ вплива
на
банки з галузевою спецальнстю - обслуговування у межах певно
Початок банкв - 6-7 ст вд храмв до приватних осб завдяки розвитку торгвл. Англйський банк - класичний приклад капталстичного б. 17 ст - поява акцонерних товариств, 19 ст Ц акцонерн банки на провдних позицях. Роль б: передача гр. капталу вд накопичення до використання; економя суспльних витрат, сприяють зростанню вир-ва, капталу, нвестицÿ. Засновники б: втчизнян та зарубжн юр та фз особи за винятком народних депутат та н. виконавч. органв влади, партй, не вйськовослужбовц, кадри суду, прокуратури, з органв правлння. З метою незловживання владою. Банк ре
стру
ться в НБУ, отриму
цензю на здйснення певних операцй. Вищий орган правлння - збори акцонерв, виконавчий орган - Правлння (керу
Голова), пайовим - дирекця (Генеральний директор).
Операцÿ б:а в залежност вд хар-ру та вдображенню на баланс операцй снують пасивн, активн та банквськ послуги. Пасивн - операцÿ по моблзацÿ ресурсв, 3 групи, залежать вд виду ресурсв: 1) операцÿ по формуванню власних ресурсв б. (уставний каптал, резервний фонд) 2) депозитн операцÿ - основний ресурс, 3) недепозитн - залучення позикових средств на мжбанквському кред. ринку та випуск боргових зобовТязань. Структура пасивв в кр: залучен ресурси - 88% (кошти юр осб 39%, фз осб 22%, ЦП, емтован банком 3%, кошти НБУ-6% та нш) та власн кошти - 12%. Активн операцÿ: 1) кредитн Ц45% 2) вкладення, нвестицÿ в ЦБ Ц6%, 3) формування касових залишкв та резервв Ц12% 4) основн фонди Ц8% 5) нш активи.
Банк. послуги - дÿ банк. станов на замовлення клúнтв, як не повТязан з залученням додаткових ресурсв. Основна форма оплати Ц комся. Послуги: 1) цензован Ц з цензÿ НБУ: обслуговування рах-кв клúнтв у нац та валют, нкасаця, депозити, видача гарантй тощо 2) чист - послуги без ризикв для активв б: розрахунки за кошти клúнтв, нкасов та касов послуги тощо 3)а комсйн - послуги з стягненням комсÿ: депозитарй, розмщення ЦП тощо 4) гонорарн -а отримання обумовлено
46. Особливост формування комбанкв в кра
Створення нац. дворвнево
зобовТязань, на каптал банку, не бльше 25% 2) надання кредитв нш. банкам не бльше 200% його капталу 3) отримання кредитв вд н. банкв не бльше 300% капталу. 4) вкладення в нвестицÿ не бльше 50% капталу. Прибутковсть залежить вд вдношення доходв та витрат. пп вимрювання: 1) прибутковсть банк. активв (ROA) - спввдношення чистого прибутку й активв. Показу
скльки чистого прибутку да
одиниця активв банку 2) прибутковсть акцонерного капталу (ROE) - вдношення чистого прибутку до акцонерн. капталу, приблизно дорвню
дивдендам акцонерв 3) %% маржа (SPRED) - показник банку, як посередника мж вкладниками та позичальниками. СПРЕД = (%% доходи/доходн активи) - (%% витрати/платн пасиви). На його розмр впливають: склад та обсяг залучених коштв, розмр кредитних та н. вкладень, враховуються також чистий прибуток на одну акцю, чиста %% маржа. Прибутковсть важлива для банку, для його капталу, його зростання, для виплати дивдендв, але з рахуванняма < мn ризикв. Тому головне завдання банку - балансування мж прибутковстю та ризиком.
56. Характеристика пасивних операцй комбанкв.
Пасивн операцÿ - це операцÿ, за допомогою яких банки формують сво
Залучен ресурси - кошти на поточн, депозитних та н. рах. клúнтв, як розмщуються на активах з метою отримання прибутку чи забезпечення квдност банку. Подляються на депозитн:а 1) до запитання - на поточному рах. клúнта для розрах по госп. операцям, контокоректн рах - поточн рах з комсúю 2) Строков - розмщенн кошти в банку на строк вд 1 мсяця, не здйснюють поточн платеж. Це найкращий вид депозиту пд %. Та недепозитн (позичен) коштиЦ залучен кошти, як мжбанк. кредити, кредити НБУ, операцÿ з ЦП тощо для пдтримки поточно
Так пасивн операцÿ комбанкв полягають у формуванн власно
55. Характеристика активних операцй комбанкв.
ктивн операцÿ банкв Ц дя-ть з використанням власного капталу, залучених коштв для одержання прибутку при розподл ризикв пдтриманн квдност. Подляються
позичальниками подля
ться на сектор прямого та непрямого фнансування. Саме у сектор непрямого фн-ня зТявля
ться третй ек. субТ
кт. Вони називаються фн. посередниками,
50. Валютний курс.
Валютн курси - можуть бути фксован, або гнучк. Фксован - це система, що припуска
наявнсть заре
строваних паритетв. Фксован валютн курси можуть бути або дйсно фксован, що базуються на золотому стандарт, вони можлив лише за мов золотого стандарту, або договрно фксован, що базуються на однй чи клькох валютах або на мовно встановленй офцйнй цн золота. Гнучк акурси - це системи, при який у валют не ма
офцйних валютний паритетв. Тут видляють дв групи валют: плаваюч валюти (самостйно змнюються на баз попиту та пропозицÿ на ринку) та коливн валюти (привТязують валютн курси до валютний кошикв).
Для держав з ринковою економкою найдоцльншим
притримування керованого плаваючого курсу вдносно ВКВ. На У. Нин дú режим валютного коридору, на 1998 рк валютний коридор встановлено: 1.7а за 1 $
валютно
Валютний ринок можна класифкувати за ншими критерями:
- за характером операцй: ринок конверсйних операцй; ринок депозитно-кредитних операцй;
- за територальним розмщенням:
вропейський, пвнчноамериканський, азатський та н.;
- за видами конверсйних операцй: ринок фючерсв, ринок опцонв тощо;
- за формою валюти, якою торгують: ринок безготвкових операцй, ринок готвки.
Ринок конверсйних операцй
найтиповшим для валютного ринку взагал, його ключовим елементом. На цьому ринку купвля-продаж здйсню
ться в традицйнй форм, переважно на екввалентних засадах шляхом обмну рвновеликих цнностей, представлених рзними валютами. Якраз на цьому ринку складаються мови для формування зовншньо
Ринок депозитно-кредитних операцй - це досить специфчний сектор валютного ринку, на якому купвля-продаж валюти ма
мовний характер, що проявля
ться в залученн банками нвалюти на депозитн вклади на згоджен строки та в наданн банками нвалютних позичок на рзн строки. На вдмну вд ринку конверсйних операцй на цьому ринку цна валюти форму
ться у вигляд процента.
Стан конюнктури в.р. виявля
ться у змн спввдношення мж попитом пропозицúю окремих валют, що, у свою чергу,
ключовим чинником впливу на валютний курс. На стан та динамку попиту та пропозицÿ на в.р. вплива
велика кльксть чинникв економчного, полтичного, правового, психологчного характеру. с
1. Курсоутворююч чинники:
- стан платжного балансу кра
- обсяги ВНП, як виробляються в кра
- внутрня зовншня пропозиця грошей;
- процентн ставки в кра
- спввдношеннявнутршнх цн кра
2. Регуююч чинники:
- заходи прямого державного регулювання (фннсово-бюджетна полтика, квотування та фцензування, грошово-кредитна полтика, регулювання цн, нтервенцйна полтика, розподл валюти тощо);
- структурн чинники.
3. Чинники кризового характеру:
- дефцит державного бюджету;
- безконтрольна емся та нфляця;
- штучне надмрне регулювання цн;
- висока моноползаця виробництва.
54. Поняття, призначення та види валютно
Валютн с-ма - це органзацйно-право форма реалзацÿвалюних вдносин у межах певного економчного простору. - меж збгаються з межами вдповдних валютних ринкв. Тому в.с. теж подляються на три види: нацональн, межнародн (регональн) свтову). Збг меж окремих в.р. валютних с-м забеспечу
припинення опреацй на МВБ, офцйне визнання вльно
53. Платжний баланс та золотовалютн резерви в механзм валютного регулювання.
Платжний баланс - це спввдношення мж валютними платежами резидентв за ? економчними межами та валютними надходженнями
Економчна роль платжного балансу визнача
ться тим, що вдображен в ньому обороти безпосередньо впливають на попит пропозицю на вл.ринку: надходження валюти створю
передумови для формування пропозицÿ ?, платеж - для формування попиту на валюту. Цей звТязок можна виразити так:
1). ПрВ=ЗВ1+НВ-ЗВ2, де ПрВ-пропозиця нвалюти протягом звтного пероду, ЗВ1- залишки нвалюти в субТ
ктв ринку на початок пероду, НВ-надходження нвалюти протягом звтного пероду по платжному балансу, ЗВ2-залишки нвалюти в субТ
ктв ринку на кнець звтного пероду.
2). П0В=БВ1+ПВ-БВ2
П0В-попит на нвалюту протягом звтного пероду
БВ1-боргов зобовТязання резидентв перед нерезидентами на початок пероду,
ПВ-валютн платеж протягом пероду по платжному балансу,
БВ2- боргов зобовТязання резидентв перед нерезидентами на кнець пероду.
Можна зробити висновок, що попит (П0В) пропозиця (ПрВ) на валютному ринкубудуть рвноважуватися за мови збалансованост надходжень (НВ) та платежв (ПВ) платжного балансу. У механзм платж.балансу важливе мсце займають золотовалютн резерви (ЗВР) - це запаси ноземних фнансових активв та золота, як належать держав перебувають у ропорядженн органв грошово-кредитного регулювання можуть бути реально використан на ергулятивн та нш потреби, що мають загальноекономчне значення. - потреби визначають цл накопичення ЗВР: 1) трансакцйне призначення (запас квдних коштв, як забезпечують платоспроможнсть кра
3. Вартсть грошей. Форми прояву вартост грошей як грошей як капталу.
Вартсть повноцнних Гр. визнача
ться вартстю товару, що викону
роль грошей, або вартстю матералв з який виготовлен грош. В неповноцнних Гр. розрзняють 2 аспекти в питанн про варт Гр: варт гр як гр. варт гр. як капталу. Гр. як каптал визнача
ться пд впливом попиту пропозицÿ на грош. ринку виступа
у форм %. Вартсть Гр як грошей форму
ться в процеса
4. Функця грошей як мри вартост.
Функця Гр.<- це певна дя чи робота Гр. щодо обслуговування руху варт в процес суспльн. вдтворення.
сну
5 функцй Гр: мри вартост, засоби обгу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост свтових Гр. Мра варт - це функця, в якй Гр забезпечують вираження вимрювання варт товарв, надаючи
5. аункця грошей як засобу обгу.
Функця Гр.<- це певна дя чи робота Гр. щодо обслуговування руху варт в процес суспльн. вдтворення.
сну
5 функцй Гр: мри вартост, засоби обгу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост свтових Гр. Засб обгу - це функця, в якй Гр
посередником в обмн товарв забезпечують
продажу за гр., коли гр. стали носúм капталу знаходяться в центр ринку, коли на ринку розвивалася конкуренця (за покупця, за робоч. мсце тощо), на ринку, де основна боротьба де за отримання бльшо
11. Еволюця рол грошей в перехднй економц кра
Роль гр. в кра
12. Поняття грошового обороту, його субТ
кти, складов та загальна схема.
Гр. оборот -а процес безперервного руху гр. мж субТ
ктами ек. вдносин при обслуговуванн розширеного вир-ва. Розглянемо гр. оборот на макро-, мкрорвн, в сукупному гр. оборот при ндивдуальному каптал. На макрорвн гр. обг обслугову
весь каптал сус-ва: авансують гр. на вир-во<Þвиготовлення вал. нац. прод-ту, оплата за прод-цю<Þреалзаця нац. про-ту<Þсуспльн. каптал в гр. форм, використання гр. виручки<Þрозподл вартост нац. прод. мж власниками вир-ва та державою (через податки). У всх ек. субТ
ктах формуються.
Гр. агрегат - це специфчн. показник гр. маси, що хар-зу
певний набр ? елементв залежно вд
Гр. маса визнача
ться за формулою: MS = C<+D, де С- М0, D<- депозит
16. Характеристика базових грошей та грошових агрегатв.
Центральн банки структуризують гр. масу з врахуванням квдност окремих
17. Швидксть обгу грошей, поняття, роль та фактори, що впливають на не
Швидксть обгу гр. Ц частота переходу гр. вд одного ек. субТ
кта до нш. за певний перод (рк, кв., мсяць). Величина визнача
ться за формулою: V=PxQ\M, де V - швидксть обгу гр., P- середнй рвень цн на товари та посл, Q - фз. обсяг товарв та посл., що реалзован в даному перод, M - середня маса гр., що перебува
в оборот за даний перод. V Цхар-зу
нтенсивнсть використання запасу гр. в оборот М для оплати товарв та посл. Величина V залежить вд частоти й обсягв товарн. вдносин мж субТ
ктами. Нетоварн платеж (фскально-бюджетн, кредитн) теж впливають на показник. Сер. тривалсть 1го обороту = тривалост зберган гр. у
нй дохд. Вони подляються на депозитн зобовТяз. - гр. у повне розпорядження покупцям за мов
За нстутицйними ознаками гр. потокв видляють: фондовий ринок - перемщення небанк. позичкового капталу за допомогою фондових цнностей (акцÿ, облгацÿ). Цей ринок - широк можливост для нвестицй; ринок банк. кредитв - прийом гр. вд клúнтв та вклади, кредити й створення нових плат. елементв, розрах. мж клúнтами банкв, ринок послуг небанквських фн-кредитних станов - страх. компанй, ПФ, з. компанÿ, нвестиц. фонди.
За ек. призначенням гр., що купуються на ринку: ринок гр. - гр. купуються на строк до 1 року. Вони використовуються для руху накопиченого капталу. Це краткострокова кредити банкв, операцÿ на мжбанк. ринку, казначейськ операцÿ;а ринок капталу - гр. на строк бльше 1 року. Придбан гр. використовуються для звеличення основного та оборотного кап<талу, для нвестицйних цлей (купвля житла). Основн операцÿ: довгостроков кредити, облгацÿ, акцÿ.а
та нов вимоги. Це банки, страх., нвестиц. КО тощо. Банки - ключов посередники тому що вони не тльки можуть акумульовувати кошти, й створювати депозитн гр. Вони здйснюють розрах-касов обслуговування фн-кредитн. нститутв, тому можуть моблзувати використовувати вльн кошти.
22.
нституцйна модель грошового ринку.
Ця модель вдобража
вза
мозвТязок мж 3-мя субТ
ктами гр. ринку через потоки гр. та нструментв: т, що заощаджують гр., т, що запозичують фн. посередники.
снують 2 сектори гр. ринку в ц㺿 модел: - сектор прямого фнансування, - сектор опосередкованого фн-ня. В сектор прямого ф-ня -а гр. перемщуються вд продавця до покупця прямо, опосередковано без част посередникв. В цьому сектор 2 каналу: канал кап. фн-ня - покупц залучають гр. в обг, використовуючи нструменти - акцÿ (емтенти продають акцÿ); канал запозичень
26. Суть та основн елементи грошово
Гр. с-ма - форма органзацÿ гр. обороту в кра
збльшення попиту на ринку. Причини н-ÿ видно з формули Фшера:
31. Суть, цл та види грошових реформ.
Гр. реформи - повна чи часткова перебудова гр. с-ми, яку проводить держава з метою оздоровлення гр., чи полпшення механзму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-екон. мов, чи одне друге водночас. Мета - стаблзаця гр. обороту. За глибиною реформацйних заходв: 1) структурна (повна) гр. реформа - перехд вд бметалзму до золотого монометалзму, до паперово-гр. чи кредитн. обгу. Змна в вид гр., в структур економки, держ. фнансв, банк. та валютн. системах (СРСР). 2) реформи часткового типу - змни в гр. оборот, окремих елементв гр. с-ми, в масштаб цн, виду, номналу, в емсÿ. Подляються на формальн р-ми - змна купюри на нший зразок, але масштаб цн не змню
ться, та деномнацйн р-ми (змна 100$ та 50 $) - збльшення гр. одиниц (масштаб цн). За хар-ром обмну старих гр. на нов: 1) неконфскацйн р-ми - цнка запасу гр., доходв, цн 2) конфскацйн р-ми - встановлюються критерÿ обмну: скльки можна обмняти одному ек. субТ
кту,
депозитн гр. на нов та
рухоме, ЦП, валютн цнност), зобовТязання 3-
36. Форми та види кредиту.
Кредит - це суспльн вдносини, що виникають мж ек. субТ
ктами у звТязку з передачею один одному в тимчасове користування вльних коштв (вартост) на засадах зворотност, платност та добровльност.
сну
2 форми позичено
37. Процент за кредит, суть, фактори, змни, роль.
Позичковий процент - плата за користування позичковим капталом, його цною. Це ек. категоря розгляда
ться, як складова частина К, вигра
важливу стимулюючу роль, основний двигун кред. вдносин. Величина доходу, який отримують вд надання гр. в борг наз. процентними грошима, або процентами. Джерело сплати % - додаткова вартсть в процес вир-ва, його кльксне визначення - його ставка або норма. Норма позичкового % - вдношення суми рчного доходу, одержаного на позичковий каптал,
К. Але в кра
40. Розвиток кредитних вдносин в перехднй економц кра
З переходом до ринку псля одержання незалежност кра
гр. оборот через змну пропозицÿ гр. (формування готвки та депозиту -а додатков резерви, позички комбанкам, купування ЦП) змни цни на гр. - рвень % ставки. Резерви ЦБ подляються на 1) нагромаджувальн (обовТязков) 2) вльн (надлишков), встановлю
норму обовТязкового резерву для комбанкв. ЦБ по
днують риси банк. станови держ. органу правлння. Вони використовують кредитування, операцÿ з ЦБ тощо як нструменти правлння гр. ринком, керуючись держ. нтересами та законодавством. За правовим статусом ЦБ - самостйно юр. особа, його майно вдокремлю
ться вд майна держави, може
15 чол, 7 з казначе
44. Побутова та розвиток НБУ.
НБУ творено в 1991 р. зг з З-ном кра
комбанкв. В депоз. зобовТязаннях домнуючим
депозит до запитання в нац та нвалют (62,4%). Вони зросли псля введення грн., що свдчить про довру нац. гр. Активи комбанкв зростають за рах. кредитних операцй (короткостроков), наданих промисловост торгвл, пд-вам, зроста
кредити на нвестицйну дя-ть. Поступово субТ
ктами кредитування стали госп. колективно
47. Небанквськ фнансов кредитн станови.
Небанк кр. станови - фн. посередники гр. ринку, як здйснюють акумуляцю заощаджень розмщення
на кредитн та нвестицйн операцÿ. Кредитн - надання погашення банк. позичок на принципах строковост, цльового хар-ру, платност кредиту на певних мовах вимогах зг нормативв НБУ. Загальна сума Кр. не повинна перевищувати восьмикратний розмр власних коштв. Кр. вида
ться юр та фз особам, ршення прийма
ться колегально, враховують фн. стабльнсть позичальника, вид його дя-т та заставу. При банк Кр. використовують прост, спецальн та контокорентн рах. Простий - активне сальдо, кожна проводка по кр. оформлю
ться док-ми, найбльш поширена форма. Спецальний - при кр-нн. векселями, виника
кредитове сальдо, яке зарахову
ться вдразу на рах. позичальника. Контокорентний рах - активно-пас. рах., на якому облковуються вс операцÿ банку з клúнтом, як позичковий рах з дебет. або кредит. сальдо. Банк контролю
використання кр, сво
часне його повернення сплату %%.
нвестицйн операцÿ - вкладання кошт. в ЦП пд-в (держ, колективних, приватних) на тривалий перод часу.
нвестицйн ЦП - боргов зобовТязання у вигляд акцй, облгацй, векселв тощо. Вони створюють вторинний резерв для задоволення потреб у додаткових коштах, що перевищують ресурси. Мета: безпека гр. коштв,
57. Кредитн операцÿ. Хар-ка та класифкаця операцй. Методи правлння ризиками.
Кр. операцÿ належать до активних операцй банку. Активн операцÿ банкв - дя-ть з використанням власного капталу, залучених коштв для одержання прибутку при розподл ризикв пдтриманн квдност. Подляються на кредитн та нвестицйн операцÿ. Кредитн - надання погашення банк. позичок на принципах строковост, цльового хар-ру, платност кредиту на певних мовах вимогах зг нормативв НБУ, видаються в межах наявних ресурсв. Загальна сума Кр. не повинна перевищувати восьмикратний розмр власних коштв. Кр. вида
ться юр та фз особам, ршення про видачу кр. прийма
ться колегально оформлю
ться протоколом, в межах параметрв банку (приоритетн напрями кредитування, кред. портфель, розмр 1-го кр., фн стан позичальника, % ставка тощо). Кр. вимагають додаткових мов: фн. стабльнсть позичальника його рентабельнсть та квднсть, вид його дя-т та застава, власне майно, каптал. Кр. не видаються: на покриття збиткв в дя-т; на
49. Поняття валюти, ? види, призначення та сфера використання. Конвертовансть валюти.
Нуйбльш прийнятним
визнач. валюти як будь-яких грошових коштв, формування та використання яких прямо чи опосередковано повязано з зовншньлекномчними вдносинами. Валюта класифку
ться за клькома критерями. Основним з них
емтенська належнсть валюти. За цим критерúм видляють:
- нацональну в. , яка виражена в горшах, що емтуються нацональною банк. Систеиою.(для кра
- <
ноземну в., виражену в грошах, що емтуються банквськими системами нщих кра
- Колективну в., виражену в особливих мжнародних грошових одиницях, що емтуються мжнародними фнансово-кредитними становами функцонують за мждержавними годами. (СДР, запроваджена в мжнародний оборот МВФ, евро).
За режимом використання в. подляються на:
- неконвертован;
- конвертован.
Неконверт.
валюти, як неможливо вльно обмняти на ноземн валюти за ринковим курсом,
Конверт. <
в., як вльно обмнюються на в. нших кра
1. За повнотою конвертацÿ: повна; часткова.
6. За видами суб
ктв: зовншня; внутршня.
7. За характером економчних операцй, що обсуговуються конвертованою валютою: за поточними операцями; за перемщенням капталу.
Повна конвертонсть означа
можливсть вьного обмну нац. валюти на ноземну для всх категорй власникв та за всма видами цлей або операцй.
Часткова конверт. Означа
, що нац. Вал. Обмню
ться на ноземну з певними обмеженнями. Напр., для одних осб ? обмн дозволений, а для нших - н. Якщо конвертаця нац. Валюти до
волена тльки для нерезидентв, то вона наз. зовншньою, якщо для резидетв - внутршньою. Якщо конвертаця поширю
ться тльки на платеж за поточними операцями, вона наз. поточною, яко тльки на платеж за рухом капталу - каптальною.
51. Валютний ринок, суть, види та основи функцонування. Фактори, що впливають на попит та пропозицю навалютному ринку.
За сво
За сво
основу для с-ми, с-ма
механзмом забеспечення функцонування регулювання ринку.
Нац. В. с-миа базуються на нацональних грошах, по сут,
складовими грошовиз с-м окремих кра
Мжнродн та стов в. с-ми грунтуються на багатьох валютах провдних кра
Формування в. с-ми кра
Помтн спхи в антинфляцйнй полтиц 1994р. створили передумови для переходу до другого етапу розбудови валютно
З вересня 1996р. псля випуску в обг постйно
багатства кра