Банкiвська система краiни
ЗМ
СТ
ВСТУП............................. ............. 3
РОЗД
Л 1. Стабльнсть - основна мова ефективно
1.Регулювання роботи комерцйних банкв Нацональним банком Укра
2.Показники, що використовуються в практиц оцнки фнансового стану комерцйних банкв................. 15
РОЗД
Л 2. Аналз фнансового стану крсоцбанку.
1.Показники квдност.................. ........... 29
2.Аналз платоспроможност................. ......... 40
3.Рентабельнсть крсоцбанку................ ....... 45
РОЗД
Л 3. Напрямки роботи НБУ самих комерцйних банкв по пдвищенню
ВИСНОВОК а......... ............................ 68
Список використано
ДОДАТКИ............................ ........... 74
ВСТУП
Банквська си мних структур ринково
Сьогодн, в мовах розвинутих фнансових, товарних ринкв, структура банквсько
кра
Фнансовий стан банку - це комплексне поняття, яке вдобража систему показникв, як характеризують наявнсть, розмщення використання фнансових ресурсв. У сво
Оскльки з 1.01.1998 р. в бухгалтерському облку кра
Важливсть дано
Отже, за допомогою аналзу можна виявити тенденцÿ дяльност, звернути вагу на слабк мсця посилити розвиток ефективних напрямв роботи. Тож оцнка фнансового стану потрбною як для кервництва банку,- щоб знати результати сво¿ роботи, так для клúнта чи партнера, щоб знати свого контрагента. ГЛАВА 1. Стабльнсть- основна мова ефективно
1. Регулювання роботи комерцйних банкв Нацональним банком Укра
Стан перспективи функцонування фнансових нститутв ринкв капталу мають важливе значення для нацонально
Каптальна стйксть банку. В ? основ -
обсяг власного капталу, що забезпечу
достатню суму грошових коштв, яку при необхдност можна використати для повернення депозитв, сформувати резерв для погашення непередбачених збиткв чи боргв. Власний каптал банку також джерелом фнансування розвитку банку, подолання негативних ситуацй, зумовлених форс-мажорними обставинами, запорукою необхдного реагування на конТюнктуру кредитного ринку. Комерцйна стйксть банку. Цей вид стану фнансово
рвень звТязкв банку з ншими суб ктами ринково
розвинутсть мцнсть вза мовдносин з державою; <нтегровансть у систему мжбанквських вдносин з державою; яксть спвробтництва з кредиторами, дебторами,
клúнтами вкладниками; залежнсть банквсько
мцнсть звязку мж обсягом грошового капталу банку
його реальним капталом; концентрацю частки активв приватних вкладв у розпорядженн одного фнансово-кредитного закладу; контроль значного обсягу фнансових потокв у кра
Органзацйна стйксть банку.
Органзацйна структура банку механзм ? правлння повинн вдповдати як реалзацÿ основно
Функцональна стйксть банку. Вона, по-перше, залежить вд рвня спецалзацÿ банку в обмеженому кол послуг та продуктв, що да змогу спецалзованому банку рацональнише й ефективнше правляти власним залученим капталом. По-друге,
унверсалзаця банку (або розширення його операцй ) також веде до пдвищення функцонально
У свою чергу нверсалзаця комерцйного банку створю мови диверсифкацÿ
структури залучення грошових ресурсв вд вкладникв та нших клúнтв. Це послаблю
залежнсть фнансово-кредитно
Фнансова стйксть банку. Ця характеристика дяльност банку вмщу зазначен вище основн показники, що розкривають синтезують результативнсть нших складових стйкост фнансово-кредитного закладу, насамперед обсяг стуктуру власних засобв,
рвень доходност прибутковост, норму прибутку на власний каптал,
дотримання встановлених показникв квдност, мультиплкативну ефективнсть власного капталу, обсяг створено
Пдтримання банком фнансово
триваючий цлеспрямований пдрив
недосконала система набору кадрв для комерцйних банкв;
надання клúнтам недостоврно
використання фальшивих векселв, цнних паперв гарантйних листв;
неповернення виданих кредитв, правова неврегульовансть ц㺿 проблеми у сфер банквсько
недосконала оцнка кредитних ризикв;
вдсутнсть систематизованих даних про несумлнних позичальникв;
манпулювання кредитними картками, банкоматами;
шахрайське вторгнення до банквських компТютерних мереж;
витк конфденцйно
недосконалсть структур, що забезпечують внутршню та зовншню безпеку банквських станов. У пдтримц фнансово
Розробка методики аналзу банквсько
Оскльки в нашй кра
налз дяльност комерцйного банку- це завдання з багатьма невдомими, при виршенн якого необхдно провести аналз рзних напрямкв дяльност банку, його фнансового стану. Для цього розглянемо схему (рисунок 1). Рисунок 1. налз економчного Аналз балансу Аналз руху коштв на портфелю АНАЛ З ЕКОНОМ ЧНОГО ЙНОГО БАНКУ
налз Аналз рвня фондового прибутковост портфелю налз Аналз конкурентно
пропозицÿ
налз Складання прогнозв Аналз ресурсно
струтури (для нтегровано
динамки < за окремими напрямками) власних коштв Дйсно, щоб дати оцнку фнансового стану комерцйного банку визначити перспективи фого розвитку, необхдно проаналзувати не тльки баланс нш звтн матерали самого банку, але
дати характеристику економчного стану клúнтв банку (кредиторв
позичальникв ), оцнити конкурентв, провести маркетингове дослдження конТюнктури ринку
т.д. В нашй кра
Необхдно створити рейтингову ситстему оцнки фнансового стану банку. Особливу вагу слд звернути на аналз грошових потокв, так як рух грошових коштв неможливо прослдкувати за бухгалтерськими звтами. Враховуючи, що нтереси бувають короткочасн та тривал, можливо, сенс мати дв паралельн групи рейтингових оцнок:
моментальн та прогнозн рейтинги.
дея методики поляга в тому, що спочатку буду ться модель л<деального банку на основ повноцнного набору найбльш нформативних коефцúнтв, як адекватно характеризують банк. Для цього необхдно мати список значень вдповдних коефцúнтв, як можна вважати достатнми. Також необхдний перелк мнмально допустимих (критичних) значень коефцúнтв. У таблиц 2 (див. Додаток1) наведено один з можливих варантв перелку таких значень. В банках щодня приймаються ршення щодо залучення коштв на депозити
Комерцйн банки з допомогою аналзу сво
Комерцйн банки також зацкавлен аналзувати дан про стан нших банкв, однак вони не мають ( не можуть мати) вс㺿 необхдно
Клúнти кореспонденти банку визначають стйксть фнансового стану банку його надйнсть, перспективи розвитку. удиторськ служби в процес аналзу балансу перевряють достоврнсть аналтичного синтетичного облку,
звтност банку, правильнсть вдображення дяльност банку в його баланс. НБУ цкавить в першу чергу стан
стйксть банквсьво
НБУ може переводити комерцйн банки на режим фнансового оздоровлення, пдставою для чого може бути невиконання протягом трьох мсяцв загальновстановлених пруденцентних норм та нормативв ведення банквсько
неяксну оцнку капталу;
збиткову дяльнсть, яка характеризу
ться наявнстю збиткв минулого та поточного рокв
неможливстю
порушення встановлених НБУ економчних нормативв та оцночних показникв дяльност банку;
неяксну структуру активв, в тому числ кредитного портфеля. Тод прийма ться ршення про надання стаблзацйно
НБУ здйсню
нагляд за дяльнстю комерцйних банкв,
У спробах розвязати дилему надйнсть, квднсть - прибутковсть у свтовй банквськй практиц визначились три основних пдходи до правлння активами: 1) аметод загального фонду коштв (об днання джерел), в основ якого лежить дея обТ< днати вс ресурси банку з наступним
2) аметод розподлу активв або конверся коштв [подл джерел, мал.3, див. Додаток3<]. Головною перевагою цього методу зменшення частки квдних активв та вкладень додаткових коштв у позики та нвестицÿ, що веде до збльшення норми прибутку,
, вдповдно, до його фнансово
3) збалансований науковий пдхд до розвязання правлнських проблем регулювання фнансово
Ц методи мають сво
2.
Показники, що використовуються в практиц оцнки комерцйного банку. Фнансовий аналз в комерцйному банку як складова частина правлння його операцями включа :
визначення значень показникв, як визначають виконання нормативв дяльност комбанкв,
як встановлюються регулюючими органами;
визначення
аналз показникв ефективност процесу правлння капталом (власними засобами)
банку;
визначення
аналз показникв, як характеризують процес правлння активами
зобовязаннями банку в цлому правлння окремими видами його активних операцй з врахуванням забезпечення квдност вкладених в нього засобв; проведення розрахункв, повязаних з визначенням доходност рзних активних операцй банку,
як на етап
При проведенн фнансового аналзу в комерцйному банку слд враховувати, що, по-перше, суть клькост значення показникв, як характеризують обмеження, введен регулюючими органами на дяльнсть комерцйних банкв, в рзних кра
ЗВ Т Процентний доход <- Процентн виирати -------------------------- Чистий процентний доход +/- нш процентн доходи
(втрати) -------------------------------------------- Валовий операцйний доход (втрати) - Операцйн витрати ------------------------------------------------- Чистий операцйний доход
(втрати) - Витрати на створення резервв на покриття втрат по кредитах ---------------------------------------------------------------------------------------- Доходи (втрати) вд непередбачених обставин +/- Прибутки (збитки) вд непередбачених обставин -------------------------------------------------------------------- Чистий доход (втрати) вд сплати податкв - Податок на прибуток ----------------------------------------------------------- Чистий прибуток ----------------------------- Розподл прибутку ------------------------ Така схема включа доходн
витратн статт, як вдображають основн загальнююч операцÿ банку
включають процес формування прибутку з вказанням одержаного доходу, тобто прибутку на промжних етапах. Отже, в процес проведення аналзу слд розрзняти дистанцйний нагляд нспекторськ переврки на мсцях. Дистанцйний нагляд, чи монторинг- це метод раннього розпзнавання негативно
Основн об кти дистанцйного нагляду за дяльнстю банку:
порядок чи заходи по формуванню капталу банку;
яксть активв;
доходнсть,
ефективнсть роботи банку;
лквднсть банку;
темпи росту
(розвитку) банку;
чи чутливий банк до змни процентних ставок;
ризики. У свтовй практиц форми фнансово
Основний документ для аналзу фнансового стану <- це баланс комерцйного банку. Баланси, як публкуються, складен за нфкованою системою, яка дú в кра
Таблиця 1- Аналз балансу банку. Види
операцй Змст
операцй Методи
аналзу, як використовуються Структурування Контроль Калькуляця налз Експертна
оцнка .
Попереднй етап 1.
Попередн
групування статей
активу пасиву 2. Переврка вдповдност окремих груп статей активу пасиву за рзними
критерями 3. Розрахунок оцночних нормативних абсолютних вдносних показникв ².
Аналтичний етап. Опис
одержаних показникв. Ⲳ.
Заключний етап. Викладення
результатв аналтичного етапу, надання рекомендацй. Метод
групування Метод
порвняння Метод
коефцúнтв, економко-математичн статистичн методи В зарубжнй економчнй тератур широко використову ться метод аналзу SWOT (S- strong (сильний), W- weak (слабкий), O-
opportunities (задовльний), T- threat (загрозливий)),
який дозволя
виявити сильн слабк сторони дяльност банку, його потенцйн можливост ризики в робот. Наприклад, Англйський банк зверта особливу увагу на так два фактори у балансових звтах: 1.
Стйксть- як вдношення ресурсв власного (або в цлому акцонерного) капталу до поточних фнансових зобовязань (що прирвнюються до депозитв). Якщо банк бажа
пдвищити обсяг кредитування, то обмеження коефцúнта, який вдобража
згадане вище вдношення, неминуче пдвищить рвень залучення, тобто використання депозитв для збльшення кредитування. Адже таке обмеження змусить банк або звертатися до акцонерв за фондами, або пдвищувати доходнсть фондв, що збльшують його фнансов ресурси. 2.
Процент ризикового капталу- як вдношення ресурсв капталу до суми всх нвестованих активв (наприклад, позик, гарантй тощо), помножено
Дуже чтко це виража таке положення одного з циркулярв Англйського банку: Достатн надходження необхдн як для першочергового захисту вд збиткв, так як джерело нового капталу, що да змогу нарощувати бзнес. Рзн аспекти, що характеризують фнансову стйксть банку, нин стають об ктом державного регулювання в нашй кра
Вказана нструкця розкрива принципи визначення узагальнюючо
1.
Достатнсть капталу- оцнка розмру капталу банку з точки зору його достатност для захисту нтересв вкладникв та пдтримання платоспроможност. 2.
Яксть управлння (менеджменту)- оцнка методв правлння банком з точки зору ефективност дяльност, встановлення порядку роботи, методв контролю,
дотримання снуючих нормативних актв та чинного законодавства.Яксть активв - спроможнсть забезпечити повернення активв, аналз позабалансових рахункв, також вплив наданих проблемних кредитв на загальний фнансовий стан банку. 3. Доходнсть- оцнка банку з точки зору достатност його доходв для перспективи розвитку. 4. Лквднсть- спроможнсть банку виконати як звичайн, так непередбачен зобовязання. Перерахован пункти стотною мрою визначають надйнсть комерцйних банкв для його партнерв. Деяк спецалсти звертають вагу на складнсть однозначно
У свтовй практиц сну багато методик для визначення рейтингу банкв. Рзн методики застосовуються в рзних економчних мовах. За ринково
У кра
<нфляця;
змна вартост капталу;
страховий ризик;
вплив на коливання валютних курсв;
риик,
повязаний з торговою дяльнстю;
ризик мжнародних операцй та нш. Бльшсть кра
снуюча ж, наприклад, у Росÿ
методика складання рейтингу комерцйних банкв часто зводиться до використання грошових коефцúнтв: <- генеральний коефцúнт надйност, що дорвню
вдношенню капталу банку до працюючих активв (ступнь забезпеченост ризикових вкладень банку його власним капталом); В <- коефцúнт митт во
С <- крос-коефцúнт, що вказу на вдношення всх зобовязань банку до виданих кредитв; D< <- генральний коефцúнт квдност, який дорвню вдношенню квдност активв до лзахищеного капталу (нерухомстю й цнностями) до сумарних зобовязань банку,
що да
змогу банку при поверненн виданих позик задовольнити вимоги кредиторв у прийнят строки; Е <- коефцúнт захищеност капталу, що дорвню вдношенню лзахищеного капталу до всього власного капталу показу , яку частку сво
F< <- коефцúнт фондово
Для складання загально
Отже, загальна формула надйност буде така: R=0.45Ai+0.2Bi+0.1(0.33Ci)+0.1Di+0.05Ei+0.1)0.33Fi)^3. На погляд спецалств методика,
що побудована на основ експертних спввдношень, не може забезпечувати достоврно
Кльксть власних коштв дещо обТ< ктивнше може охарактеризувати потенцйн можливост комерцйного банку на фнансовому ринку.
Однак, на наш погляд, наявнсть власних грошей, якщо не враховувати
Значною мрою про це свдчить розмр капталу комерцйних банкв. Каптал банку регулятором його дяльност, завдяки якй держава через НБУ встановлю норми економчно
рвень достатност капталу банку
= обсяг власного капталу банку / сумарний обсяг активв, зважений з урахуванням ризику, або <= обсяг власного капталу / сумарний обсяг потенцйних втрат, кредитв,
нвестицй та нших вкладень, скоригованих (помножених) на ндивдуальн вагов категорÿ ризикв Встановлення кра
збльшити каптал;
скоротити активи;
змнити структру активв (знизивши частку високоризикових вкладень). налзуючи рвень фнансово
ОбТ< ктивну оцнку фнансово
Комплексний аналз рол банквського капталу охоплю питання оцнки його рентабельност. Ключовим показником, що дстав у свтовй практиц назву ROE, вдношення чистого (псля оподаткування) прибутку банку до власного (акцонерного)а капталу. Одержаний коефцúнт у розкладеному на частини вигляд виража собою результат множення показника прибутковост сукупних активв (ROA) на мультиплкатор власного капталу банку, тобто : чистий прибуток
(доходи-витрати-податки) / власний каптал = = чистий прибуток/сукупн активи*сукупн активи/власний каптал Показник ROE вдобража фундаментальну залежнсть мж прибутковстю й ризиковстю, вн найчутливший до джерел формування ресурсв банку залежить вд того, яких засобв банк використову в оборот бльше- власних чи позичкових. Навть банк з низькою нормою одержання прибутку з активв може досягти витсоко
У Великобританÿ, наприклад,
контроль над банквською дяльнстю залиша
ться менш формальним строгим, нж в нших кра
забезпечення стйкост запобгання крахам банкв;
обмеження концентрацÿ капталу в руках небагатьох кредитних станов недопущення монопольного контролю над банквським ринком. Для запобгання кризових ситуацй, як тягнуть за собою ланцюгову реакцю банквських крахв, в США здйснюються два типи регулювання. По-перше, законодавчо обмежуються операцÿ,
як для банку небезпечн пдвищенням ризику зниженням квдност (наприклад,
встановлю
ться гранична величина кредиту одному позичальнику). По-друге, з метою запобгання небезпеки масового вилучення вкладниками депозитв
виникнення панки на грошовому ринку в 1934 роц була заснована загальнонацональна система страхування депозитв. Загальне соцально-економчне
полтичне становище на кра
невдал пошуки учасникв нового капталу;
надання лпоганих кредитв;
невдала торгвля заставними цнними попереми;
операцÿ по торгвл облгацями;
корупця в рядах вищого менеджменту;
неквалфковане кервництво, яке не вмú вчасно розпзнати ризик втрати активв, зростання банквських видаткв;
перевищення пропозицÿ над попитом;
неяксний аналз нформацÿ про ситуацю на фнансовому ринку клúнтах банку. Особлив ДРУГИЙ РОЗД Л НАЛ За Ф НАНСООпа Д ЯЛЬНОСТ КРСОЦБАНКУ 1. ПОКАЗНИИа Л КВ ДНОСТ . 2. АНАЛ З ПЛАТОСПРОМОЖНОСТ . 3. РЕНТАБЕЛЬН Ть КРСОЦБАНКУ. 1. Показники квдност Економчн термни лквднсть
лплатоспроможнсть в сучаснй економчнй тератур часто перемшуються,
замнюючи один одного. Дйсно, поняття, як визначають ц термни, досить подбн, але мж ними
стотна рзниця. Якщо перше переважно функцúю господарського органу, який сам виюира форми методи пдтримання чво¿
лквдност на рвн всановлених чи хагальноприйнятих норм, то нше, як правило,
стосу
ться функцй держави. Термн лквднсть (вд лат л легксть реалзацÿ, продажу,
перетворення матеральних цнностей нших активв у грошов кошти.
Лквднсть банку нердко визнача
ться як здатнсть купувати готвков кошти в НБУ чи банках-кореспондентах за розумною цною. В цлому квднсть банку передбача можливсть продавати квдн активи, купувати грошов кошти в НБУ
здйснювати емсю акцй, облгацй, депозитних ощадних сертифкатв, нших боргових нструментв. Термн платоспроможнсть дещо ширший, вн включа не тльки не стльки можливсть перетворення активв в так, що швидко реалзуються, скльки здатнсть юридично
Лквднсть для комерцйного банку виступа як здатнсть банку забезпечити сво часне виконання в грошовй форм сво
Норми квдност банку звичайно всановлюються як вдношення рзних статей активв балансу до вс㺿 суми чи до визначених статей пасивв, або навпаки, пасивв до активв. Лквднсть банку лежить в основ його платоспроможност. Платоспроможнсть тракту ться як здатнсть банку у встановлен строки в повнй сум вдповдати за сво
У сучаснй тератур сну два пдходи до характеристики квдност. Лквднсть можна розумти як запас чи як потк. Запс характеризу квднсть банку на визначений момент, його здатнсть вдпьвсти за сво
Для оцнки сукупно
Банк, який ма достатнй запас лквдних активв для пдтримання митт во
При такому пдход характеристика лквдност повинна враховувати не тльки дан звтних балансв про залишки по активу пасиву, але ншу рзномантну нформацю. Термн же лквднсть балансу несумсний з допуском розгляду квдност не як залишку, як потоку.
Крм того цлком очевидно, що квднсть повинен пдтримувати банк, не баланс. В сучасних мовах нердко ста
ться, коли вимоги клúнта на готвку не можуть бути задоволен банком повнстю, що характеризу порушення квдност.
Однак подбна ситуаця не може бути виявлена на основ даних балансу, оскльки в баланс вдсутн дан про оцнку квдност як потоку. Це окремий приклад,
але вн наочно показу
необхднсть оцнки вс㺿 сукупност факторв, як характеризують квднвсть потоку. Таким чином, повертаючись до розгляду дефнцй можна зробити висновок про те, що вза мозвязок мж поняттями ллквднсть балансу лквднсть банку поляга у наступному. По-перше,
лквднсть балансу передбача
митт ву оцнку стану банку на визначену дату, а звдси виплива , що квднсть балансу складавою квдност банку.
По-друге, баланс комерцйного банку повинен забезпечти представлення даних аналтичного та синтетичного облку у форм, яка пдходить для розрахунку сукупно
Ризик квдност визначають звичайно як ризик, який заставля банк у визначений момент купувати готвку по вищй цн чи втрачати вартсть сво
Пасиви банку вважаються лквдними, якщо банк може одержати позику за ставкою, яка адекватна тй, по якй купують засоби банки-конкуренти. Пдтримання стабльност банквсько
Однúю з мов ефективно
В кра
Щоправда, НБУ регулю рвень лквдност комерцйних банкв через систему нормативв, виконання яких
обовязковим. Однак порушення, що регулярно фксуються у данй сфер,
запровадження режимв фнансового оздоровлення навть вдкликання цензй на банквську дяльнсть свдчать про негаразди в правлнн комерцйними банками сво
Нормативн коефцúнти порвнюються з фактичними значеннями показникв квдност, платоспроможност,
максимального ризику на одного позичальника, на основ чого робиться висновок про можливсть банку виконувати сво
Можна видлити клька основних напрямв аналтично
оцнка ризиковост окремих активв банку,
аналз впливу на стан квдност окремих банквських операцй, здйснення яких супроводжу
ться змною структури активв пасивв банку, отжк, змною стану його квдност;
прогнозування змни спввдношення обсягу залучених вкладв виданих кредитв з рахуванням макро- та мкроекономчних факторв;
оцнка можливостей використання зовншнх джерел поповнення квдних коштв. Оцнка ризиковост активних операцй банку тсно повязана з класифкацúю
Звичайно, класифкаця активв за ступенем ризику важлива при регулюванн банквсько
На наш погляд, шляхом до виршення цього питання в процес аналзу безпосереднього правлння фнансами слд вважати постйне вязування певних груп активв, класифкованих за ступенем квдност, з пасивами, згрупованими за строками
Рвновага у баланс мж сумами
стролками вивльнення активв у грошовй форм та сумами строками очкуваних платежв за зобовязаннями вказу
на достатнй рвень квдност комерцйного банку. Зрозумло, що наведена у таблиц додатку 5 класифкаця розподлом, який використову ться крсоцбанком у процес правлння фнансами. В основ другого напряму регулювая квдност комерцйного банку лежить аналз впливу результатв проведення окремих банквських операцй на загальний рвень квдност банквсько
Регулювання банквсько
У звязку з тим, що в счн 1998
року
нструкця №10 Про виконання комерцйними банками економчних нормативв змнилась внаслдок змн у бухгалтерському облку, змнились деяк принципи стосовно нормативв. Наприклад, вже нема подлу на економчн нормативи
оцночн показники,
лише нормативи, змнен деяк позначення критерÿ. Я проходила переддипломну практику у вддленнûСонячне крсоцбанку, де розраховуються не вс показники,
передбачен
нструкцúю №10. Це повязано з тим, що вддлення не ма статусу юридично
За новою редакцúю нструкцÿ №10
серед нормативв квдност не розрахову
ться норматив ресурсно
Серед нормативв квдност розраховуються так:
норматив митт
во
норматив загально
норматив спввдношення високолквдних активв (Ва) до робочих активв (Ра). Митт ва квднсть асигналзу про здатнсть станови банку покрити коштами в кас та на коррахунку частину залучених коштв в нацональнй валют. Норматив митт во
Н6 = ( Ккр+К ) / ( Рп+Пр ) *100% Нормативне значення ма бути не менше 20%. У Сонячному цей норматив був дотриманий у грудн 1997 року счн 1998 року без порушень, у лютому було 5
порушень (незначн вдхилення). Хоча середньозважена у лютому проти грудня зменшилась (26.88% проти 36.79%), проте це не перетнуло меж 20% [див. Додатки
6-9). Загальна квднсть ахарактеризу ться вдношенням зобовязань банку незалежно вд строку
Н7 = А / З * 100% Значення цього нормативу ма бути не менше 100%. У Сонячному у грудн 1997 р.
цей показник не був виконаний, як у лютому, середньозважена у ц мсяц досягла лише 97%, хоча у счн цей показник набагато перевищував рвень 100% [ див. Додатки
6-9<]. Норматив спввдношення високолквдних активв (Ва) до робочих активв (Ра) банку (Н8) характеризу
питому вагу високолквдних активв (Ва) у робочих активах (Ра)
розрахову
ться за формулою: Н8 = Ва / Ра * 100% Нормативне значення показника Н8
ма
бути не менше 20%. У Сонячному в грудн 1997 р.
цей норматив не виконувався жодного дня, бльше того, середньозважена була
9.33%. У счн вже намтились позитивн зрушення, були значення Н8 на рвн
19%. У лютому ж було лише 11 порушень, середньозважена становила вже 19.95%, що свдчить про ефективнсть роботи банку в цьому напрямку [див. Додатки
6-9<]. Оскльки порушення нормативу загально
Звичайно, слд думати про прибутковсть, адже комерцйний банк функцону на принципах комерцйного розрахунку, ле невиконання нормативв тягне за собою штрафи, як, фактично,
витратами банку порушенням банквсько
2. Аналз платоспроможност Достатнсть капталу- це здатнсть банку покривати сво
Платоспроможнсть банку- це достатнсть власних коштв для забезпечення захисту нтересв вкладникв та нших кредиторв банку. Дотримання банквських норм достатност капталу да
змогу:
зменшити кредитний ризик;
вдмовитись вд кредитування чи надання послуг у раз, якщо сума банквського капталу близька до нормативв достатност капталу лмти;
змнити плату за кредит.;
вдмнити кредитн лмти. Банку необхдно мати достатнй каптал для забезпечення обсягу характеру сво
При аналз достатност капталу, перш за все, визнача ться виконання економчних нормативв, встановлених НБУ. Достатнсть капталу визнача ться чотирма показниками:
мнмальний розмр статутного фонду;
мнмальний розмр власних коштв банку (капталу);
платоспроможнсть банку;
достатнсть капталу (спввдношення власних залучених коштв). Власний каптал банку
амортизатором збиткв по робочих активах. Вдповдно, адекватнсть капталу- це його достатнсть покривати явн прихован збитки ро активах. Каптал банку вважа ться достатнм, банк платосрооможним, якщо вн покрива не менше 8% ймоврних збиткв по активах, що зважен на величину кредитного ризику. За Базельською годою основний
додатковий каптал повинн у рвнй дол (не менше 4%) покривати ймоврн збитки по активах. При недостатност капталу його нарощення може йти:
шляхом нарощення власного капталу;
шляхом диверсифкацÿ (переструктурування) активв;
продажу активв скорочення бази порвняння. У вддленн Сонячне Укрсоцбанку розраховуються нормативи платоспроможност достатност. Норматив платоспроможност- це спввдношення капталу банку сумарних активв, зважених щодо вдповдних коефцúнтв за ступенем ризику. Спввдношення капталу банку (К) активв
(Ар) визнача
достатнсть капталу банку для проведення активних операцй з урахуванням ризикв, що характерн для рзномантних видв банквсько
Норматив платоспроможност (Н3)
обчислю
ться за формулою:
Н3 = К / Ар * 100% Нормативне значення цього показника не може бути нижчим 8%. У Сонячному вддленн СБ норматив платоспроможност у грудн минулого року був вионаний лише один раз,
30 грудня. Середньозважена цього нормативу у грудн становила всього 5.58%
було зафксовано 22 порушення [див.додаток 6<]. Це дуже негативно впливало на загальний рвень роботи не тльки окремого вддлення, але облдирекцÿ СБ. Це свдчить про недостатнсть капталу покрити активи, можливо, з високими ступенями ризику. Кервництво банку розглянуло сво
Норматив достатност капталу
(Н4)- це спввдношення капталу до загальних активв банку, зменшених н створен вдповдн резерви. Спввдношення капталу (К) до загальних активв банку, зменшених на створен вдповдн резеви (ЗА), визнача
достатнсть капталу, виходячи з загального обсягу дяльност, незалежно вд розмру рзномантних ризикв. Норматив достатност капталу
(Н4) обчислюють за формулою: Н4 = ( К / ЗА) * 100% Нормативне значення Н4 повинно бати не менше, нж 4%. Якщо брати до ваги загальн активи банку, то можна зробити наближен розрахунки. Я проведу такий розрахунк за счень, використовуючи значення капталу банку загальних активв [див. Додаток 8<]: 09.1. Н4 = 48 370,75 / 935 491,68 * 100 = 5,17% 16.1. Н4 = 61 406,62 / 945 243,37 * 100 = 6,5% 23.1. Н4 = 73 132,15 / 930 183,80 = 7,86% 30. 1. Н4 = 55 049,56 / 977 743,78 = 5,63% Отож, з цих пдрахункв видно, що наближене значення цього показника колива ться, але межу 4% перевищу
достатньо. Тож у Сонячному помтна тенденця до активзацÿ роботи щодо оптимального формування активв пошуку рузних способв поповнення власних коштв (капталу) банку. Хоч проти грудня минулого року цей показник значно знизився. Достатнсть капталу- це спввдношення мж власними залученими коштами незалежно вд ризикв по основнй дяльност.
Цей показник за новою редакцúю
нструкцÿ №10 НБУ повинен складати не менше,
нжа 1 до 25 або 4%. Це означа
, що на 1
гривню власних коштв банк повинен залучати не менше 25 гривень. До залучених коштв вдносяться: 1.
кошти на поточних рахунках суб
ктв господарювання; 2.
внески
депозити суб
ктв господарювання; 3.
кошти на рахунках банкв-кореспондентв; 4.
внески < депозити населення; 5.
кредити, що отриман вд нших банкв; 6.
кошти,
отриман вд нших кредиторв. За прийнятою термнологúю захдних банкрв адекватнсть капталу характеризу мру покриття власним капталом ризику по активах служить оцнкою здатност банку захистити нтереси кредиторв та нвесторв.Спввдношення мж власними залученими коштами визнача межу залучення ресурсв на одиницю власних коштв. До клладення годи про достатнсть капталу сигналзував показник, що характеризував питому вагу власного капталу в сумарних активах. Його недолк в тому, що вн не враховував ризикв по коштах, що вкладен в активи рзно
У Сонячному в грудн 1997 р. показник достатност капталу значно перевищував мнмальний рвень- 5%. Порушень не було, бльше того, середньозважена становила14.78%. Це свдчить про високий рвень залучення коштв [див. Додаток 7<]. Хоч у счн (за наближенми розрахунками) були набагато менш значення цього показника, норматив все ж виконувався. 3. Рентабельнсть крсоцбанку. Одним з найважливших компонентв у систем аналзу фнансово
налз фнансово
Рентабельнсть характеризу рвень прибутковост господарсько
кцонери прагнуть отримати хорош дивденди чи наростити потужнсть станови, щоб отримувати висок дивденди в майбутньому, отже,
нвестори, як формують ресурсну базу установи, зацкавлен в належнй компенсацÿ за ризик вкладення сво
Позичальники прагнуть позичати кошти в необхдних
Управлнський апарат намага ться задовльнити акцонерв, позичальникв, нвесторв, щоб досягти вза мно
Розглянемо детальнше методику аналзу рентабельност господарсько
Для акцонерв норма прибутку на каптал визнача ться вдношенням власного прибутку до власного балансового капталу: Рк = Пб / Кв Пб - чистий балансовий прибуток (балансовий прибуток -
податки) Кв - власний каптал (власн джерела коштв) У Сонячному норма прибутку на каптал становила: Рк = 56463,75 / 46398,17 = 1,217 абоа
121,7% Для того, щоб побачити, як працюють активи банку, проведемо наступне перетворення:
Рк = Пб / Кв * А / А = Пб / А *
Кв / А Пб / А
- прибутковсть (рентабельнсть) активв / Кв
- мультиплкатор капталу Мультиплкатор капталу вимрю
банквський важль (левердж)
оберненою величиною до коефцúнта каптал на активи, тобто до показника, що вимрю достатнсть капталу. Адже достатнсть капталу - це амортизацйний буфер покриття збиткв. Зрозумло, що коли витриму ться достатнсть капталу, ефект важеля буде позитивний, коли ризик активв перевищу можливост
З метою оцнки ефективност використання активв проведемо таке перетворення:
Пб / А * Д / Д = Пб / Д * Д / А =
Мчо * Да Мчо - рвень марж чистого операцйного доходу Да - доходнсть активв або цна продажу ресурсв Рк = Па * Мк Па - прибутковсть активв Мк - мультиплкатор капталу
Рк = Мчо * Да * Мк Мчо сигналзу про здатнсть банку контролювати витрати, як понесен у вигляд сплачених процентóв, правлнських витрат податкв на проведення господарсько
Використання активв (Д / А) показу здатнсть банку заробляти (генерувати) доходи. Доходнсть активв залежить вд структури активв, тобто:
Д / А * Ар / Ар = Да
Са - структура активв Дар - доходнсть робочих активв Рка <= Са * Мчо * Дар * Мк налз рентабельност роботи вддлення ма сво
середнх активв банку;
проведеного грошового обороту;
отриманих доходв;
понесених видаткв витрат;
на одного штатного працвника. Якщо оцнювати рентабельнсть вддлення через вдношення балансового прибутку до активв, то бачимо, що у факторнй модел вдсутня велична, яка характеризу мультиплкатор капталу. Ра =
Пб/А * Д/Д * Ар/Ар = Ар/А * Д/Ар * Пб/Д Ра = c * Дар * Мчо р/А =
Са - сруктура робочих активв Пб/Д =
Мчо - чиста операцйна маржа в доходах Д/Ар =
Дар - вддача робочих активв Д=Д%+Дн
- доходи банку складаються з процентних та нших доходв. В=В%+Вн
- вдповдно витрати також. Пб = Д
- В Дар =
Д%/Ар + Дн/Ар = К%+Кн Мчо =
Пб/Д = (Д-В)/Д = 1 - В/Д Мчо = 1
- (В%/Д+Вн/Д) = 1 - Л% - Лн Лн =
Вн/Д = Д Ра = c * (К% + Кн) * (1 - Л% - Лн) На рентабельнсть майна вддлення впливають:
структура активв (Са), тобто спввдношення мж продуктивними непродуктивними активами;
ефективнсть управлння доходнстю кредитного портфелю портфелю цнних паперв (К%);
розмри комсйних з одиниц продуктивних активв (Кн);
покриття отриманими доходами процентних правлнських витрат, тобто ефективнсть контролю над ними в поелементному розрз (операцйн видатки витрати,
видатки на оплату прац...), в тому числ:
фактичний показник
(1-Л%) сигналзу
про вплив результатв вд посередницько
фактичний показник (1-Лн) сигналзу
про фнансову мць станови ? вплив на рентабельнсть. Якщо аналзувати рентабельнсть вддлення по активах, то розглянемо ряд показникв. Структура робочих активв у вддленн Сонячне АКБ СБ у першому квартал 1998р. мала такий вигляд: Са = 1003539,16 / 1092451,12 = 91,9 Чиста оперцйна маржа в доходах: Мчо = 56463,75 / 129192,40 * 100% = 43,7% Вддача робочих активв: Дар = 129192,40 / 1003539,16 *100% = 12,9% [за даними додатку 12<] Отож, Ра = Са * Мчо * Дар =91,9 *
0,437 * 0,129 = 5,18 Бачимо, що у структур робоч активи мали дуже велику частку (91,9), але
налзуючи доходи Сонячного у першому квартал 1998р., бачимо, що вони формувалися в основному як процентн доходи за кредитами, як видан суб ктам пдпри мницько
К% = Д% / Ар = 116341,01 / 1003539,16 *
100% = 11,6% Таке значення цього показника свдчить про не досить високу ефективнсть у формуванн вищезгаданих банквських портфелв. Можливо, слд переглянути сво
Щодо непроцентних доходв, то в цей перод основну роль вдграли комсйн доходи за операцями з клúнтами. Слд активзувати роботу щодо отримання комсйних доходв за операцями з ншими банками торговельними операцями. Щодо процентних витрат, то тут переважали процентн вирати за коштами фзичних осб. Серед непроцентних витрат переважали нш небанквськ операцйн витрати, саме витрати на тримання персоналу. 1 - Л%
= 1 - В%/Д = 1 - 9776,61 / 129192,40 =
0,92 [за даними додатку 12<]. Цей показник свдчить, що валова маржа сильно вплива на прибутковсть банку. Це свдчить про великий рух коштв на рахунках фзичних осб, що загалом для банку не дуже добре. 1 - Лн
= 1 - Вн/Д = 1 - (15,36 + 49457,45) /
129192,40 = 0,62 Досить високе значення цього показника свдчить про великий вплив непроцентних витрат, саме витрат на тримання персоналу, на рентабельнсть банку. Слд важно вивчати ц витрати
Управлння рвнем квдност банку потребу негайного прийняття ршень, як мають довгостроковий вплив на прибутковсть фнвнсово
Грошова позиця банку - це спввдношення суми коштв на кореспондентському рахунку (Ккр) та у кас (К) до його сукупних активв(А). Проблема надлишку або дефциту резервв виплива з проблеми прибутковост або квдност банку обумовлена тим, що застосовуваний у нас нормативний показник квдност обернено пропорцйний рентабельност банку. Оптимальне правлння фнансовою стйкстю АКБ СБ, на нашу думку, грунту ться на пдтримц певного рвня рентабельност при регулюванн грошово
Отже, з точки зору грошово
*
термнов потреби банку в квдних коштах обумовлюють вибр позикових резервних коштв у центральному банку; *
тривал потреби банку у квдних коштах можуть бути покрит за рахунок продажу активв чи довгострокових позик; *
доступ банку до ринку квдних коштв обмежений тими можливостями, як можна швидко реалзувати; *
вза
мозвязок очкуваних процентних ставок та криво
*
дослдження
прогнозування перспектив грошово-кредитно
*
використання можливостей стахування та деяких механзмв хеджування ризикв (наприклад, фнансових фючерних угод, опцонних контрактв тощо) для того, щоб никнути невизначеност процентно
*
обмеження деяких джерел квдних коштв регулюючими вимогами НБУ. ОбТ< ктивну оцнку фнансово
Комплексний аналз рол банквського капталу охоплю питання оцнки його рентабельност. Ключовим показником, що дстав у свтовй практиц назву ROE, вдношення чистого (псля оподаткування) прибутку банку до власного (акцонерного) капталу. Одержаний коефцúнт у розкладеному на частини виглад виража собою результат множення показника прибутковост сукупних активв (ROA) на мультиплкатор капталу банку, тобто: чистий прибуток (доходи - витрати -
податки) / власний каптал = = чистий прибуток/сукупн активи *
сукупн активи/власний каптал Показник ROE вдобража фундаментальну залежнсть мж прибутковстю й ризиковстю, вн найчутливший до джерел формування ресурсв банку < залежить вд того, яких засобв банк використову в оборот бльше - власних чи позичкових. Навть банк з низькою нормою одержання прибутку з активв може досягти високо
Вс вищеназван показники характеризують той чи нший аспект прибутковост банку. Якщо показник ROA характеризу професйнсть нашого менеджера, то ROE допомага вимряти доходнсть для акцонерв банку, або визнача розмр чистого прибутку, що його отримають акцонери вд нвестованого капталу. Або,
ншими словами, це ризик, на який йдуть акцонери у сподванн отримати очкуваний рвень прибутку. ТРЕТ Й РОЗД Л Напрямки роботи НБУ самих комерцйних банкв по пдвищенню
налз фнансово
Поряд з цим в процес аналзу виявлено
ряд негативних тенденцй. Для окремих банкв проблематичним залиша
ться стан лкредитного портфеля, бо зросли обсяги прострочено
Деяк банки ведуть невиправдано ризиковану кредитну полтику, деяк не повнстю виконують номативи НБУ, не у всх банках дотримано виконання нормативв щодо страхового, резервного фондв. Банквська система кра
Нин життя ставить перед банквською системою завдання здйснення яксних внутрсистемних змн. пх треба виршити,
аби галузь була готова до економчного зростання та нвестицйного процесу, аби завтра банки не стали гальмом реформ замсть того, щоб бути
Формування резервв для покриття ризикв за позиками важливим елементом серед заходв, спрямованих на пдвищення надйност стабльност банквсько
Факти банкрутства деяких банкв та розмри проблемних кредитв потребують нагального виршення питання щодо створення резервв на покриття безнадйних боргв. Адже бакрутство одного банку спричиню проблеми для вс㺿 економки. 1995 рк був роком подальшого розгалуження та становлення банквсько
Таблиця 2 - Яксть кредитного портфелю комерцйних банкв кра
01.17.1997 р. 01.12.1996 р. Кредити, надан банками Прострочення Пролонгаця нш 100% 11% 14% 75% 100% 18.6% 18.9% 62.5% З дано
1997 рк можна вважати роком подальшого розгалуження та становлення банквсько
л 1997 рк був спшним у житт укра
ле чи встоять банки? Хоча, вдверто кажучи, експерти ринку вважають, що бльшсть досягнень 1997 року на кредитному ринку були перекреслен в останн мсяц, коли НБУ вдався до адмнстративних заходв регулювання ринку. , отже, над втчизняними банками нависла загроза втрати квдност. Це було прослдковано при аналз лквдност вддлення Сонячне АКБ СБ. Але Голова НБУ стверджу , що НБУ вжив всх заходв, щоб у перод фнансово
На 1.12.1997 р. в книз ре страцй НБУ налчу ться 225 комерцйних банкв, з яких фактично дють 189. Протягом
1992-1997рр. З книги вилучено 41 комбанк. На думку В.Ющенка, змцнення банквсько
Загальний обсяг валюти балансу всх дючих 189 кра
Обсяг сплачених статутних фондв банкв зрс на 49% становив 1.6 млрд.грн. Обсяг кредитного портфеля банкв збльшився на 38% становив 9.3 млрд.грн. Сукупний розмр балансового прибутку зрс на 17%, перевищивши 998 млрд. грн. Вклади населення зросли на 58 %
сягнули 1.7 млрд.грн. Депозити юридичних осб зросли на 39% становлять 1.4
млрд.грн. Кошти на розрахункови
Разом з тим протягома жовтня-грудня зменшився обсяг чистихактивв на 3%, що за оцнкою експертв АУБ, вдобража негативну тенденцю звуження ресурсно
У звязку з паднням обсягв банквських операцй сумарна валюта балансв банкв зменшилась на 34% (до 18.1 млрд.грн.),
що якнайкраще демонстру
руйнвний вплив на свтових та кра
Економчне становище у 1997 роц змнилося на грше. Звуження ресурсно
*
ав кра
*
трива
протистояння мж пардаментом рядом, полтична нестабльнсть завжди познача
ться на дяльност банквських структур; *
зберга
ться низька нвестицйна привабливсть нацонально
Якщо влада не подола цих негативних факторв, то банквська система
Комерцйн банки, будучи складовою банквсько
В нашй кра
Крм того, на квднсть
платоспроможнсть комерцйних банкв впливають мкроекономчн фактори, основн з яких це: ресурсна база комерцйного банку, яксть вкладень, рвень менеджменту, також функцональна структура мотиваця дяльност банку. В мовах переходу до ринку проблема формування ресурсв стала винятково актуальною для банкв. Сучасна ситуаця характеризу ться тим, що рзко звузився загальнодержавний фонд банквських ресурсв, банки в мовах комерцйно
Ресурси комерцйних банкв (банквськ ресурси) звичайно визначають як сукупнсть власних залучених коштв, як в розпорядженн банку визначають як сукупнсть власних залучениха банками в результат проведення пасивних, а також активно-пасивних операцй (в частин перевищення пасиву над активом),
т, як використовуються для активних операцй банкв. Разом з тим розгляд ресурсно
Укрсоцбанк, як будь-який нший комерцйний банк, позичаючи вльн грошов кошти сво
В зарубжнй практиц загальний резерв лквдност подля ьться на первинний вторинний. Первинний резерв квдност - це головне джерело квдност банку. При цьому в балансових в рол первинних резервв фгурують активи, що становлять кошти на рахунках обовязкових резервв, кошти на коррахунках в нших банках, готвка чеки в сейф, також нш платжн документи в нкасацÿ. Доля (частка) первинних резервв оцню ться вдношенням готвкових активв до суми вкладв чи до суми всх активв. Вторинн резерви квдност -
високолквдн доходн активи, як з мнмальною затримкою незначних втрат можна перетворити в готвку. До них вдносять активи, як зазвичай складають портфель рядових цнних паперв, в деяких випадках - кошти на позичкових рахунках. Основне призначення вторинних резервв - служити джерелом поповнення первинних резервв. Дан закономрност слд використати для вироблення правильно
налз основних аспектв регулювання лквдност комерцйних банкв, був би неповним без визначення ще одного важливого моменту. Стан квдност банку не завжди залежить вд механзму органзацÿ його аналтично
Зрозумло, що виршення зазначених проблем виходить за меж компетенцÿ банквських станов, тому стотно обмежу
налзуючи дяльнсть комерцйних банкв на приклад крсоцбанку, ми виявили не дуже добру тенденцю: зростання позичок на мжбанквському ринку. Це свдчить про незатнсть банку викоритовуват ьи транформацю короткострокових банквських пасивв у середньостроков.
Прослдку
мо це на мовному приклад: сво
Част випадки, коли комерцйн банки регулярно, хрончно не виконують нормативв платоспроможност, квдност,
нших економчних показникв.бува
, що тод банк переводять на режим фнансового оздоровлення - санацÿ. Це тривожний сигнал для клúнтв. Вони прагнуть якнайшвидше забрати сво
налзуючи у другому роздл показники дяльност банку, зокрема рентабельнсть, ми розглянули фнансов ресурси банку його вкладення. За цими даними видно, що частина фнансових ресурсв банку повинна бути реалзована у кас банку та на його коррахунку для виконання ним сво
Вплив податкового ефекту найвдчутнший за мов зниження ефективност правлння фнансовими ресурсами банку. Формуючи портфель доходних активв,
також слд мати на ваз, що часка коштв, вкладених у найбльш прибутков ризиков активн операцÿ теж пдляга
резервуванню визнача податковий ефект, влив якого на первсний розподлресурсв банку [ див. схему на дод.13<] спричиня : *
зменшення обсягу портфеля доходних активв на суму спецальних вдрахувань, як робить банк для покриття можливих збиткв за кредитами та ншими ризиковими операцями; *
збльшення портфклв власних капталв на суму загальних резервних вдрахувань, як можуть бути викоритан для покриття можливих збиткв у майбутному; *
вилучення позик, ймоврнсть погашення яких невисока, як з портфеля активв банку, так
портфеля його власних капталв. Отже, беручи до ваги те, що резервн вдрахування перешкоджають розвитку активних доходних операцй банку, на нашу думку, вони повинн мати не стльки податковий характер (унаслдок вилучення
*
аз метою переорúнтацÿ структури портфеля розмщення фнансових ресурсв у бк збльшення довгострокових нвестицй варто виключати з суми зобовязань, як пдлягають резервуванню, кошти, що
*
адля збльшення фнансово
*
адля оптимзацÿ рвня грошово
*
аз метою змцнення банквсько
Таким чином нвелювати негативний вплив лподаткового ефекту на розвиток становлення як окремих банкв, так
банквсько
Серед аналзу показникв дяльност, як розглядались у другому роздл, слд також згадати про оцнку менеджменту банку, тобто правлння його дяльнстю. Важко переоцнити важливсть цього питання, особливо враховуючи сучасний стан банквсько
При визначенн рвня менеджменту беруться до ваги так показники як достатнсть капталу, яксть активв,
прибутковсть, квднсть. Оцнюються так показники: технчна компетентнсть головних менеджерв банку, тобто чи вдповда
кервництво тим посадам, як ним зайнят; система навчання персоналу; наявнсть рвень роботи комтетв
(кредитного, ревзйного, аудиторського та нших); органзацйна структура банку, наявнсть ступнь реалзацÿ банквсько
Для кра
налз фнансового стану комерцйних банкв ма для кра
Важливим напрямом вдосконалення дяльност банквсько
*
арозробка НБУ
дино
*
астворення лрегональних методик аналзу фнансового стану комерцйних банкв становами БУ з метою повншо
*
аповна всеохоплююча автоматизаця компТютеризац<я аналзу фнансового стану комерцйного банку, створення вдосконалення снуючого програмного забезпечення для оцнки результатв роботи банку. Таким чином, в свт не сну диного пдходу до проведення тако
ВИСНОВОК. Розглядаючи таку цкаву складну тему у банквськй дяльност як оцнка фнансового стану комерцйного банку, у дипломнй робот ми намагались вивчити проаналзувати теоретичн аспекти
прослдкувати
Керуючись у сво
У сво
У першому роздл розглянуто теоретич аспекти ефективно
Оскльки банки кра
Також для кра
Додаток 1. Таблиця 2- Достатн та критичн значея показникв. Показники Достатн значення Критичн значення 1 2 3 Розмр капталу, грн. 2 1 Розмр активв, грн. 1 1 Коефцúнт платоспроможност, % (вдношення власного
капталу до чистих активв, що характеризу
достатнсть капталу 25 3 Прибутковсть капталу, % (вдношення прибутку до
власного капталу) 40 0 Прибутковсть активв, % (вдношення прибутку до
активв) 10 0 Коефцúнт митт во
100 10 Генеральний коефцúнт квдност, % (вдношення
квдних активв (каса, коррахунки власний каптал) до всх зобовТязань.
Характеризу
здатнсть банку при неповерненн виданих позик задовльнити вимоги
кредиторв. 100 20 Коефцúнт якост активв, % (показу на скльки
термнов депозитн нструменти та власний каптал покривають видан
кредити). 100 20 Яксть роботи на мж банквському ринку, % (вдношення
суми виданого кредиту чистих активв до суми залученого мжбанквського
кредиту чистих активв. Характеризу
полтику банку в галуз правлння
активами пасивами). 100 30 1 2 3 Коефцúнт ресурсно
30 5 Коефцúнт ефективност, % (показу оптимальнсть
значення вдношення власного капталу до чистих активв. Характеризу
ефективнсть проведення банком операцй). 90 0 Коефцúнт якост пасивв, % (вдношення коштв на
розрахункових рахунках та коррахунках до всх зобовТязань). 70 0 Додаток 2. Таблиця 3- Вагов коефцúнти для рзних категорй користувачв нформацÿ. Топ-
Клент <
нш менеджери банки Ромр капталу 8.44 8.27 8.78 Розмр активв 7.67 7.09 7.11 Коефцúнт платоспроможност 7.56 8.91 8.56 Прибутковсть капталу 9.67 6.82 8.44 Прибутковсть активв 9.11 7.36 7.22 Коефцúнт митт во
7.44 8.18 8.00 Генеральний коефцúнт квдност 6.44 7.45 7.22 Коефцúнт якост активв 4.67 5.73 6.00 Яксть прац на мжбанквському ринку 5.78 5.64 6.76 Коефцúнт ресурсно
6.78 7.65 6.89 Коефцúнт ефективност 6.56 6.09 5.11 Коефцúнт якост пасивв 7.33 4.36 5.44 Додаток 3. Рисунок 2 - правлння активами за допомогою загального фонду засобв (обТ< днання джерел) Розмщення засобв Первинн резерви Вторинн резерви Загальний фонд засобв Позики нш цнн папери кцонерний каптал резерви Будвл та обладнання Рисунок 3 - правлння активами за допомогою модел розподлу активв (подлу джерел). нш цнн папери обладнання Додаток 4. Таблиця 1 - Класифкаця активв балансу банку вдповдно до ступеня ризику. Вид актв Коефцúнт ризику Перша
група: -
каса прирвнян до не
-
кошти на коррахунку в НБУ -
кошти на депозитних рахунках у банках Друга
група: -
готвка в процес нкасацÿ -
кошти на рахунках в ноземних банках Третя
група: -
цнн папери ряду кра
Четверта
група: -
будинки, споруди -
кредити пд заставу майна, векселв (за мови, що сума застави не менша 125%
вд суми кредиту) -
позички пд страхування, гарантю, поручительство (в тому числ пд гарантю
мсцевих органв влади) -
позички без забезпечення (бланковий кредит) -
прострочен позички (незалежно вд забезпечення) крм безнадйних щодо
повернення -
пролонгован кредити (незалежно вд забезпечення) -
безнадйн щодо повернення позички -
нш основн фонди -
дебтори -
факторингов операцÿ -
операцÿ з цнними паперами -
витрати майбутнх перодв 0 0 0 0.1 0.1 0.2 0.5 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 Додаток 5. Таблиця 2 - Спввдношення активв пасивв балансу крсоцбанку за строками виконання. Пасиви балансу (за строками виконання) ктиви балансу (за ступенем квдност) Перша група. ЗобовТязання, що
виплачуються на першу вимогу, та короткостроков зобовТязання: Перша група. Активи у безпосередньо квднй форм: 1. Вклади до запитання 1. Залишок готвки в кас банку 2. Залишки коштв на поточних розрахункових рахунках
клúнтв. 2. Залишок коштв на коррахунку 3. Залишки коштв на коррахунках нших банкв. 3. залишки коштв на коррахунках в нших банках 4. Короткостроков депозити пдпри мств органзацй. 4. Державн цнн папери 5. Короткостроков депозити нших банкв Друга група. ЗобовТязання банку
середньо
Друга група. Легколквдн активи: 1. Середньостроков депозити пдпри мств 1. Депозити в нших банках строком до одного мсяця 2. Вклади насення на строк 2. Кредити та нш вкладення з строком повернення до
30 днв 3. Середньостроков позики, отриман вд нших
кредитних станов 3. Акцÿ та цнн папери, що легко реалзуються на
ринку Третя група. Довгостроков зобовТязання
банку: Третя група. Важколквдн активи: 1. Власн каптали 1. Середньо- довгостроков кредити, надан банком 2. Облгацйн позики 2. Прострочена ненадйна заборговансть за позиками 3. Депозити пдпри мств населення на тривал строки 3. Вкладення у будвл, споруди та нше нерухоме майно 4. часть у пдпри мствах ВИКОРИСТАН Л ТЕРАТУРА : 1. Закон кра
2. < нструкця НБУ №10 Про порядок регулювання аналз дяльност комерцйних банкв (у новй редакцÿ) //
Галицьк контракти, №2, 1997. 3. Положення про фнансове оздоровлення комерцйних банкв. // Банквська справа, №4, 1997, с.75. 4. < нформацйний Бюлетень Асоцацÿ
комерцйних банкв. - Ки
5. Банквськ енциклопедя / Пд ред. А.М.Мороза.-К.:Ельтон,
1993. 6. Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина.-М.:Банки и биржи,
научно-консультативный центр, 1992. 7. Бастун Л. Платжний баланс кра
8. Белых Л.П. стойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать банкротства.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996, с.184. 9. Доллан Э.Дж., Кембелл К.Л. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. / Пер.с англ. Лукашевича М.Д.-Л., 1991. 10. Иванов В.В. Анализ надёжности банка. Практическое пособие.-М.:РДЛ, 1996. 11. < васв Б.С. Операцÿ комерцйних банкв
: навчальний посбник.-К.: НМК ВО,1992, с.84. 12. < васв . Яка банквська система потрбна кра
13. Заруба О.Д. Банквський менеджмент та аудит.-К.:Лбра, 1996.-с.178. 14. Заруба О., Шиллер Р. Фнансова стйквсть комерцйних банкв : способи визначення. // Всник НБУ, №7, 1997, с.33. 15. Ковальчук Т.Г., Коваль М.М. Лквднсть комерцйних банкв.-К.:Знання, 1996, с.89. 16. Коммерческие банки. / Рид Э., Коттер Р., пер.с англ.-М.:Космополис, 1991. 17. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н.
Коммерческие банки и их операции.-М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995, с.215-224. 18. Масленчиков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке : фундаментальный анализ.-М.:Перспектива, 1996, с.68-132. 19. Ольхова Р.Г. и др. Банк и контроль.-М.:Финансы и статистика, 1991, с.97. 20. Основы банковского дела. / Под ред. Мороза А.Н.,
Киев, 1994, с.45-49. 21. Основн показники дяльност комерцйних банкв кра
22. Основн тенденцÿ розвитку банквсько
23. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческих банков.-М.:Финасы и статистика, 1996, с.54-78, 89-110. 24. Пантелºв В., Халява С. Фнансова стйксть комерцйного банку : проблеми регулювання. // Банквська справа, №1,
1996, с.32. 25. Полферман Д., Форд Ф. Основы банковского дела.-М.:Инфра-М, 1996, с.67. 26. Ра вський К. Деяк аспекти фнансового аналзу комерцйних банкв кра
27. Ра вський К. нсайдерськ ризики в банквськй дяльност. // Всник НБУ, №6, 1997, с.23. 28. Ра вський К. Про порядок регулювання та аналз дяльност комерцйних банкв. // Банквська справа, №2, 1997, с.31. 29. Роуз Питер С. Банковский менеджмент. / Пер.с англ.со
2-го изд.-М.:Дело ЛТД, 1995, с.652-665. 30. Синки Дж.мл. правление финансами в коммерческих банках. / Пер.с англ. 4-го переработанного изд. / Под ред. Р.Я. Левиты, Б.С.
Пинскера.-М.:Catalaxy, 1994, с.716-745. 31. Спицин И.О., Спицин Я. О. Маркетинг в банке.-Тернополь : АО Тарнекс.-К.:ЦММС Писпайн, 1993, с.546-578. 32. Степаненко А. Дяльнсть комерцйних банкв у 1996 роц : стан наслдки. // Банквська справа, №2, 1997, с.28. 33. Сугоняко О. Реформування банквсько
34. Сугоняко О. У минулому роц банки не змогли заробити на криз. // Галицьк контракти, №7, 1998, с.16. 35. Тимоти У. Кох. правление банком. / Пер.с англ. В
5-ти книгах, 6-ти частях. - фа : Спектр, 1993. 36. соскин В.М. Современный коммерческий банк :
управление и операции.-М.:ИПЦ Вазар-Ферро, 1994, с.46-63. 37. ткин Э.А. Банковсий маркетинг.-М.:ИНФРА-М,
Метаинформ, 1994, с.217. 38. Черкасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке.-М.: ИНФРА-М, 1995, с.35-68. 39. Халява С. Прибутковсть квднсть комерцйних банкв та правлння грошовою позицúю. // Всник НБУ, №5, 1997,
с.34. 40. Фнансовий стан кра
41. Шматов О. Методика визначення рейтигу комерцйних банкв в кра
42. Ющенко В. : У 1997 роц вдалося утримати цнову та валютну стабльнсть. // Галицьк контракти, №1-2, 1998,
с.16.
стану позичальникв банку рахунках клúнтури 
Аналз Аналз
операцй кредитного 
СТАНУ КОМЕРЦ
ПоказникиКористувач нформацÿ
Джерела коштв
Вклади до запитання
Ощадн вклади
Термнов вклади
Джерела коштв (центри квдност-прибутковост)
Розмщення коштв через центри квдност-
прибутковост
Вклади до запитання
Первинн резерви
Ощадн вклади
Вторинн резерви
Термнов вклади
Позики
Акцонерний
каптал резерви
Будвл та