Прибыль комерческого банка
Змст.
|
Вступ.... ....................................... ......... |
3 |
|
Роздл . Сутнсть та джерела фрмування банквського прибутку |
|
|
1.1. Банк як субТ кт пдпри мницько |
6 |
|
1.2. Сутнсть та значення прибутку для дяльност комерцйного банку.......... ....................................... .... |
13 |
|
1.3. Джерела формування банквського прибутку................ |
18 |
|
Роздл ². Аналз формування використання прибутку комерцйного банку |
|
|
2.1. Аналз дохдност комерцйного банку..................... |
33 |
|
2.2. Напрямки зростання доходв банку вд здйснення банквських операцй......... ....................................... .. |
42 |
|
2.3. Аналз використання прибутку комерцйного банку.......... |
47 |
|
|
|
|
Роздл Ⲳ. Шляхи пдвищення ефективност дяльност комерцйних банкв та |
56 |
|
|
|
|
Висновки.. ....................................... ........ |
66 |
|
|
|
|
Використана тература................................. .. |
71 |
|
|
|
|
Додатки.. ....................................... ......... |
73 |
Вступ.
У тепершнй час в кра
Комерцйний банк як будь-яке пдпри
мство
таким же самостйним господарюючим суб"
ктом. Мало чим вдрзняються завдання комерцйного банку як пдпри
мтва Ч вн виршу
питання, пов"язан з здоволенням суспльних потреб в сво
Економчна криза, що вдбува
ться в кра
Банк можна назвати лакмусовим папрцем функцонування народного господарства в цлому. При сприятливих мовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу в цлому добре розвиваються < банквськ станови; у випадку погршення фнансового стану пдпри
мств, дефциту фнансв держави, в сфер фнансово-кредитних станов зТявляються проблеми з вльними грошовими коштами, збльшу
ться контроль з боку Нацонального банку та нших дежавних органв, що зменшу
нцативу в кнцевому результат вплива
на наслдки роботи банквсько
Вибр дано
Метою дано
Таким чином, обТ
ктом дослдження дано
Згдно з цúю метою роботи була визначена наступна структура дано
* Роздл
- розкрива
особливост дяльност банку як субТ
кта пдпри
мницько
* Роздл ² - Розкрива
механзм здйснення аналзу прибутку комерцйного банку на приклад двох мовних банкв: банку 1 т банку 2. Виявля
напрямки зростання доходв банку з
* Роздл Ⲳ - Розгляда
сучасний стан банквсько
На завершенн роботи зроблен висновки в процес дослдження питання формування використання прибутку комерцйних банкв.
При виконанн дано
Дослдження дано
РОЗД
Л
. Сутнсть та джерела формування банквського прибутку.
1.1. Банк як суб"
кт пдпри
мницько
Перш нж розглядати комерцйний банк як субТ
кт пдпри
мницько
У тепершнй час, враховуючи важливу роль банкв в розвитку економки та перш за все результати
Нердко банк характеризу
ться як кредитна станова, що представля
ться деклька обмеженним, оскльки зводить дяльнсть банку до здйснення головним чином кредитних операцй. В реальност банки займаються бльш широким колом рзних операцй причому,
Разом з тим, не можна не приймати до уваги, що багато з операцй, що вдносяться до банквських, виконують не тльки банки. Так, кошти позичаються при комерцйному та при вза
мному кредитуванню юридичних фзичних осб. Ряд послуг кредитного характеру надають трастов компанÿ т. п. Специфчними, характерними тльки для банкв,
створення платжних коштв для готвкового та безготвкого грошового оборотв, постачання ними господарчого обороту та вилучення таких коштв з обороту. Саме в цьому поляга
важлива особливсть дяльност банкв.
Якщо звернутися до кра
Тут же видлен операцÿ, як можуть виконувати комерцйн банки, саме:
1) залучення та розмщення грошових вкладв кредитв;
2) здйснення розрахункв згдно розпорядження клúнтв, банкв-кореспондентв та
3) ведення розрахункв клúнтв та банкв-кореспондентв;
4) фнансування каптальних вкладень за розпорядженням власникв чи розпорядникв нвестицйних коштв;
5) випуск платжних документв та цнних паперв (чекв, акредитивв, акцй, облгацй, векселв т.п.);
6) купвля, продаж та збереження платжних документв, цнних паперв, також операцÿ з ними;
7) видача порук, гарантй та нших зобов"язань за третх осб, що передбача
8) придбання права вимоги з поставки товарв та надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та нкасаця цих вимог (факторинг);
9) придбання за власн кошти засобв виробництва для передач
10) купвля у органзацÿ громадян та продаж
11) купвля та продаж в кра
12) залучення та розмщення дорогоцнних металв на рахунки вклади та нш операцÿ з цими цнностями вдповдно до мжнародно
13) доврч операцÿ за розпорядженням клúнтв;
14) надання консультацйних послуг;
15) проведення операцй по касовому виконанню державного бюджета за дорученням НБУ;
16) здйснення нших банквських операцй з дозволу НБУ.
Таким чином сучасний комерцйний банк викону
достатньо широке коло функцй.
Таким чином, в основ дяльност банка
дея його функцонування як специфчного пдпри
мства. Банки можуть бути при цьому самими рзномантними. На 1 счня 1998 р. в кра
Якщо класфкувати банки за ознакою власност, то вони можуть бути: державними, акцонерними, кооперативними, приватними, мунцпальними та змшаними.
На кра
Майже кожний третй банк (65) Ч товариства з обмеженою вдповдальнстю.
В банках державного типу ознака державност розгляда
ться з позицÿ власност на банквський каптал. Головним в дяльност таких банкв
його пдпорядковансть державним нацональним нтересам.
Як вже вказувалось ранше, найбльш розповсюдженою формою власност в сучаснй банквськй справ
акцонерна. Акцонерами банку можуть виступати рзномантн юридичн фзичн особи, за деяким винятком. Зокрема, згдно Закону кра
Крм рзномантност типв банкв та
Як було зазначено ранше, банк як пдпри
мство виробля
свй продукт. Оскльки банк виступа
в рол економчного пдпри
мства, тому його продукт носить вартсний характер. Продуктом банку слугують платжн кошти, що разом з кредитом входять в грошовий оборот. Продуктом банку
певного роду послуги. До них вдносяться як традицйн види послуг - органзаця розрахункв (в готвковй та безготвковй формах), вкладв, кредитування, так нетрадицйн - надання гарантй, доручень, консультацй т. п. На вдмну вд ряду нших пдпри
мств продукт банку не пдляга
складуванню, хоча, як правило, носить матеральний характер. Звичайно, його не завжди можливо вдчути фзично, але це завжди дяльнсть, що ма
в основ суспльн витрати. Особливсть банквських послуг поляга
в тому, що вони носять не тльки грошовий вдтнок, скльки мають властивсть самозростаючо
Банк як економчне пдпри
мство, завжди
господарюючим субТ
ктом. Його засновники, акцонери складають сво
Сучасн банки не випадково мають назву комерцйн. Пояснення цьому закладено в самому слов "комерця", яке означа
не що нше, як торгвля. Комерсантом здавна називали торгову людину. Назва, яку здобув банк, точно звТязано з тим справжнм змстом, який повинен бути вкладений в банквську дяльнсть.
Комерця в банквськй сфер базу
ться на визначених принципах. Головний серед них - принцип прибуткового господарювання, досягнення якомога бльшого прибутку. Широко вдоме припущення про те, що головним мотивом, рушйною силою в дяльност банку
одержання прибутку. Показник прибутку офцйно став головним показником дяльност банку. Одержання прибутку, однак, це бльше нж показник. Доходнсть, прибутковсть як принцип означа
те, без чого банк не може снувати, без чого втрача
ться змст його економчного обслуговування.
Другий принцип банквсько
Для комерцйного банку небайдуже, якою цною досягнутий прибуток. Принцип банквсько
Передумовою реалзацÿ цлей банквсько
1.2. Сутнiсть та значення прибутку для дяльноста комерцiйного банку.
Формування прибутку - основна мета дяльност комерцйного банку. Банк
незалежним госпрозрахунковим комерцiйним пiдпри
мством. Одночасно маючи економiчну самостiйнiсть, банк несе повну вiдповiдальнiсть за результати сво¿ дiяльностi. Няк органи державного правлння не мають права вказувати банкам мови
Банкiвський прибуток важливий для всiх часникiв економiчного процесу, кожний з них керу
ться сво
Прибуток
найважлившим показником оцнки дяльност комерцйних банкв, тому використову
ться аналтиками для визначення рейтингв банкв на основ
Треба також вдмтити, що прибуток як найважливiша категорiя ринкових вiдносин викону
певнi функцi
По-перше, прибуток характеризу
економiчний ефект, отриманий завдяки дiяльностi банку. Однак, сi аспекти дiяльностi банку за допомогою прибутку в якостi
диного показника оцiнити неможливо. Саме тому при аналзуванн дяльностi банку використову
ться система показникiв.
Значення прибутку поляга
в тому, що вiн вiдобража
кiнцевий фiнансовий результат. Разом з тим, на величину прибутку та ? динамку впливають фактори, як залежнi, так i не залежнi вiд вимог банка.
По-друге, прибуток ма
стимулюючу функцiю. I
По-трет
, прибуток
одним iз джерел формування бюджетiв рiзних рiвней. Вiн надходить в бюджети у виглядi податкiв i разом з другими дохiдними надходженнями використову
ться для фiнансування задоволення спiльних суспiльних потреб, забезпечення виконання державою сво
Що ж таке прибуток? З часом розвитку економiчно
Необхiдно розрiзняти поняття чистого i валового прибутку. Рiзниця мiж ними
в тому, що в першому не враховуються платежi до бюджету та iншi цiльовi фонди. Але так як цi платежi не залежать вiд дiяльностi банку, то для аналiзу фiнансових результатiв часто використову
ться поняття саме балансового прибутку. Для аналiзу прибутковостi банкiвсько
Поняття прибутку, отриманого впродовж визначеного строку в бухгалтерськiй термiнологi
Структура та джерела доходв будуть бльш конкретно розглянут в наступнй глав цього роздлу. А, отже, зараз розглянемо лише збитки. Збитки являють собою крадiжки, зловживання, прорахунки та нестачi.
До сум, як списуються в збитки, вiдносять:
1)а збитки вд господарсько
2)а збитки по каптальному будiвництву;
3)а прорахунки i нестачi по касовим операцiям;
4)а прийнятi неплатiжнi i фальшивi грошовi бiлети та монети;
5)а крадiжки, розтрати та iншi зловживання при перевозцi цiнностей;
6)а крадiжки, розтрати та iншi зловживання по iншим операцiям банку;
7)а крадiжки цiнностей та iншi зловживання, в яких не виннi робiтники банка або винуватцi не виявленi;
8)а втрата цiнностей при пересилцi;
9)а суми, що виплаченi за претензiями клi
нтiв (по гарантiям, поручительствам, тощо);
10)а збитки по iноземним операцiям та iншi.
Як вже говорилося ранiше, прибутки i збитки пiдлягають детальному аналiзу. Так, збитки пiдлягають постатейному аналiзу з подальшим винесенням пропозицiй по
Для аналiзу прибуткiв iсну
цiла система показникiв i таблиць. Аналiзом прибуткiв i збиткiв займаються фiнансовi служби банкiв (аналiтичнi вiддiли).
Вiдповiдно до дiючо
1.3. Джерела формування банквського прибутку.
Отже, як зазначалося ранше прибуток - це рзниця мж доходамми та виратами комерцйного банку. с доходи < витрати банку згдно з новим планом рахункв включаються до класу 6 7 вдповдно незалежно вд порядку оподаткування.
Доходи банку Ч наявнсть господарських операцй, крм операцй з реалзацÿ додатково
Витрати банку Ч наявнсть господарських операцй, крм операцй щодо розподлу капталу, що призводять або до 1) скорочення суми активв банквсько
Ус операцйн доходи витрати дляться на банквська та небанквськ.
До банквських належать доходи витрати, безпосередньо повТязан з банквською дяльнстю, визначеною Законом Про банки банквську дяльнсть (див. додаток 1).
Небанквськ доходи
витрати можуть включати нш доходи витрати, як не вдносяться до основно
I.Банквськ доходи витрати.
Банквськ доходи (витрати) подляються на:
* апроцентн;
* акомсйн;
* аторгвельн;
* а<нш банкськ операцйн доходи (витрати).
Процентн доходи (витрати)
До ц㺿 категорÿ вдносяться доходи (витрати), як обчислюються пропорцйно часу сум та
компенсацúю банку за взятий на себе кредитний ризик. До них належать:
Доходи (витрати) за кредитом депозитами та за ншими процентними фнансовими нструментами, в тому числ за цнними паперами з фксованим прибутком, що так чи накше пдрахован.
Доходи (витрати) у вигляд амортизацÿ дисконту (премÿ) за цнними паперами.
Комсйн, подбн за природою до процентв. Наприклад, доходи (витрати) вд розмщення коштв у вигляд позики або за забовТязання ? надати, що визначаються пропорцйно часу сум вимог (зобовТязання).
Надання позичок рiзних видiв забезпечують переважну частину доходв у багатоьх комерцiйних банкiв. Це поясню
ться тим, що банки
фнансовими посередниками, як здйснюють перерозподл грошових коштв мж тими, у кого вони вивльнилися, тими, у кого в них зТявилася тимчасова потреба. В останнi роки майже 65% зарубiжних банкiв складали вiдсотки по позичкам. В абсолютному значеннi вони постiйно ростуть. Це повТязано, як iз збiльшенням масштабiв позичкових операцiй, так i з пiдвищенням норми вiдсотку. Вiдсотки можуть бути отриманi банком по наступним видам позичок:
-субТ
ктам господарсько
-населенню;
-iншим комерцiйним банкам;
-Нацiональному банку кра
-Мiнiстерству фiнансiв кра
на рiзнi строки:
-короткостроковi;
-середньостроковi;
-довгостроковi
як в нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi.
Розмiр отриманих доходiв залежить вiд норми вiдсотку, яка в свою чергу вiд об'
ктивних i суб'
ктивних факторiв. В цiлому здатнiсть банкiв надавати позички залежить вiд рiвня надлишкових резервiв в банкiвськiй системi.
Якщо попит на банкiвський кредит залиша
ться стабiльним, надлишковi резерви збiльшуються, ставки процента по позичкам знижуються, тому що банки намагаються залучити дохiднi активи. Хоча якщо наявний високий попит на банкiвський кредит, а надлишковi резерви не змiнюються або ростуть повiльнiше, нiж попит, процентнi ставки пiдвищаться. На ставки впливають також оцiнки економiчно
Ставки змiнюються також вiд ризику, притаманного данiй позичц, розмiру i строку погашення, витрат по оформленню позички, стану депозитного рахунку позичальника i забезпечення. Крiм цього на ставки впливають звички i традицi
Тобто ми бачимо, що ставки вiдсотку по банкiвським позичкам вiдрiзняються вiд рiзних зобов'язань грошового ринку в тому вiдношеннi, що вони визначаються в процесi переговорiв мiж банком i позичальником, не на мовах ринку, i тому вони рiзнi в рiзних банках i за рiзними обставинами.
Разом з тим кредитн операцÿ несуть в соб найбльшу загрозу для банкв - ризик неповернення позичок. Тому банки при наданн кредитв повинн вживати заходв щодо запобгання кредитних ризикв: ретельно перевряти здатнсть позичальника повернути позичку (його кредитоспроможнсть), вимагати забезпечення позички чи гарантÿ ? повернення третьою особою (банком, страховою компанúю чи ншим господарюючи субТ
ктом), створювати резервн фонди тощо.
Крм доходу здйснення кредитних операцй приносить банкам витрати. До цих витрат вiдносяться сi фактично зробленi витрати по оплатi за використання кредитними ресурсами: по-перше, вiдшкодування по депозитах: вкладам до запитання, тобто поточним, розрахунковим, контокорентним рахункам та рахункам з правом овердрафта; термiновим та зберiгаючи вкладам; депозитним сертифiкатам. По-друге, так званi в закордоннiй практицi, витрати, пов'язанiа з придбанням федеральних резервних фондiв. В мовах нашо
Другим за значенням джерелом доходiв комерцiйних банкiв
проценти по цiнним паперам. Розмiр доходу з цього джерела залежить вiд розмiру i структури портфелю iнвестицiй i дохiдностi рiзних видiв цiнних паперiв. Так як ставки по всiм категорiям цiнних паперiв рiзнi i коливаються, то рiвень дохiдностi по ним постiйно змiню
ться, але в середньому склада
бiля 20% вiд сiх доходiв зарубiжного банку.
Доходи вiд цiнних паперiв i операцiй з ними включають: проценти (дивiденди) по цiнним паперам, доходи вiд реалiзацi
Як свдчить свтова банквська практика, вкладення коштв у цнн папери мають стотн переваги перед ншими активними операцями, вони зокрема дають банкам можливсть:
-забезпечити пдвищення доходност, оскльки деяк види цнних паперв мають значно вищий рвень доходу нж позички;
-забезпечити пдвищення квдност, оскльки деяк цнн папери мають високу квднсть в банквському портфел цнних паперв навть виконують роль вторинного резерву;
-забезпечити диверсифкацю ризикв, оскльки банки можуть тримати в сво
-вивести частину сво
-проникнути в каптал нших корпорацй, в т.ч. банкв.
Банквський портфель цнних паперв за
-група короткострокових цнних паперв;
-група середньо- довгострокових цнних паперв.
Кожна з цих груп ма
сво
особлливе призначення. Перша покликана забезпечувати пдвищення лквдност стйкост банку,. тому
по сут запасом його вторинних резервв. До таких паперв звичайно вдносять корооткострокоов зобовТязання держави та нших високорейтингових емтентв (казначейськ зобовТязання вексел, депозитн сертифкати, короткоостроков мунципальн облгацÿ, комерцйн вексел тощо). Вс вони високолквдн, мають добрий вторинний риноок, не несуть в соб стотно
Цнн папери друго
Довготривал строки цнних паперв друго
Витрати по операцiях з цiнними паперами можна роздiлити на групи:
1)а витрати (збитки), понесенi вiд курсово
2)а проценти, сплаченi по цiнних паперах: векселях та облiгацiях;
3)а витрати на виготовлення даного цiнного паперу (цiнний папiр
високо iквiдним активом, томуа вiн повинен бути захищеним вiд пiдробки).
Комсйн доходи (витрати)
Комсйн - це доходи (витрати) за сма послугами, наданими (отриманими) контрагентами, окрм комсйних, що подбн за природою до процентв. До них належать:
Комсйн за гарантÿ розмщення позик вд мен нших кредиторв та за операцÿ з цнними паперами.
Комсйн доходи (витрати) вд операцй за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахункв, за збергання цнностей та здйснення операцй з цнними паперами.
Комсйн за проведення операцй з ноземною валютою та за продаж або купвлю монет банквських металв для третх сторн.
а<
нш комсйн доходи (витрати) за операцями, що визначаються Законом Про банки банквську дяльнсть.
Неабиякий дохд приносять банкам комсйн вд здйснення операцй за розрахунково-касове обслуговування. Цi доходи включають в себе:
) комiсiю за переводнi операцi
б) комiсiю за касове обслуговування: iнкасацiя, грошовi виручки та перевiз цiнностей;
в) плата за iнкасовi операцi
г) дохiд по акредитивним операцiям (як документарного, так i грошового);
д) платня за вiдкриття чеково
Особливiстю формування доходiв комерцiйних банкiв розвинутих кра
Особливiстю укра
Значн доходи банки отримують вд проведення операцй з ноземною валютою. Цьому сприя
те, що кра
До ц㺿 групи доходв (витрат) належать також банквськ послуги. Банквськ послуги - надзвичайно доходний, майже безризиковий вид дяльност. Тому вн швидко розвива
ться. Доходи вда послуг банки одержують не у вигляд процентв, в форм комсйних виплат. Характерною ознакою банквських послуга <
те, що для
Сучасн банки захдних кра
-гарантйн послуги. Надаються у вигляд обцянки банку сво
му клúнту здйснити в майбутньому будь-як дÿ на його прохання. Так обцянки можуть бути спрямован на виконання клúнтом сво
-посередницьк послуги. Як посередники банки можуть виступати в багатьох видах операцй на грошовому ринку: в операцях з цнними паперами, у валютних операцях, в кредитних операцях, в розрахункових операцях тощо. За дорученням емтентв банки розмщувати
-консультацйн, нформацйн, аудиторськ послуги, ведення облку тощо;
-трастов (доврч ) послуги. Як доврен особи сво
Факторинг. З економчно
При факторингових операцях (купвл права на стягнення боргу) банк купу
у свого клúнта дебторськ рахунки та крм надання йому грошоових коштв, нада
ряд послуг до закнчення погашення рахункв: аналз кредитоспроможноост бооржникв, нкасаця, облков операцÿ тощо. За надання факторингових послуг банк стягу
з клúнта плату, що склада
ться з: комсйних за послуги по обслуговуванню боргу в розмр 1-2 % загально
Лзинг. В свiтовiй практицi термiн "лiзинг" використову
ться для визначення рiзного роду год, що грунтуються на орендi товарiв довгострокового користування. В залежностi вiд строку, на який склада
ться договiр оренди, розрiзняють три види орендних операцiй: короткострокова оренда (рентинг), середньо строкова (хайринг), довгострокова оренда (лiзинг).
За надання iзингових послуг банки стягують три види платежiв:
- процентнi платежi (за кредит);
- оренднi платежi (у вiдшкодування вартостi майна);
- комiсiйнi (за ризик, за посередництво).
Комiсiйнi можуть зростати в залежностi вiд виду iзингу, тобто вiд об'
му iзингових послуг.
Банки кра
Торговельн прибутки (збитки)
Торговельн прибутки (збитки) - це чист прибутки (збитки) вд операцй купвл - продажу рзних фнансоввих нструментв. До них належать:
1. Чист прибутки (збитки) вд дяльност на валютному ринку ринку банквських монет.
2. Чист прибутки (збитки) вд операцй з цнними паперами на продаж.
3. Чист прибутки (збитки) вд торгвл ншими фнансовими нструментами.
нш небанквськ операцйн доходи (витрати)
Доходи (витрати) вд банквсько
1. Доходи вд цнних паперв з непередбаченим доходом.
2. Дивденди вд акцй, що збергаються як обТ
кт торгвл та капталовкладень.
². Небанквськ операцйн доходи витрати.
Небанквськ операцйн доходи (витрати) дляться на так групи:
* дмнстративн витрати;
* а<нш небанквськ операцйн доходи (витрати).
дмнстративн витрати - це витрати, повТязан з забезпеченням дяльност банквсько
Витрати на тримання персоналу (заробтна плата, премÿ).
Сплата податкв та нших обовТязкових платежв, крм податку на прибуток.
Витрати на тримання та експлуатацю основних засобв та нематеральних активв.
<
нш експлуатацйн витрати (роботи послуги, що використовуються банком у процес комерцйно
Витрати на тримання персоналу включають:
-витрати з фонду основно
-суми вiдрахувань на державне страхування в розмiрах, визначених законодавчими актами (в кра
-витрати на службовi вiдрядження, пов'язанi з виробничою дiяльнiстю (в кра
Витрати на тримання та експлуатацю основних засобв включають в себе:
1. амортизацiйнi вiдрахування на повне вiдновлення основних фондiв; враховуючи службовi, iнкассацiйнi та iншi машини;
2. ремонт (поточний, середнiй та капiтальний);
3. витрати по експлуатацi
-будiвель та споруд (опалення, водопостачання, каналiзацi
Хоча деякi види цих витрат невеликi, але разом вони складають приблизно 5 вiдсоткiв банкiвських витрат.
нш небанквськ операцйн доходи (витрати) виникають у процес здйснення небанквських операцй, як
складовою дяльност банку. До них належать:
Доходи (витрати) вд продажу основних засобв, нематеральних активв фнансових нвестицй (вкладень у цнн папери на нвестицÿ, в асоцйован дочрн компанÿ).
Доходи (витрати) вд орендних операцй.
Доходи вд продажу окремих небанквських послуг (аудиторськ послуги, пдтримка програмного забезпечення, консультацÿ нефнансового характеру тощо).
<
нш операцÿ.
Кльксть склад доходв витрат залежать вд багатьох факторв, як наприклад, кльксть виконуваних комерцйним банком операцй послуг, ма
вн флали чи н тощо, тобто кожний банк ма
свй склад прибутку, але на загальних засадах.
У банквськй справ прибуток визнача
ться шляхом зменшення валового доходу, отриманого у вигляд процентв за надан кредити, плати за розрахунко-касове обслуговування клúнтв, доходв вд операцй з цнними паперами, доходв вд факторингових та зингових операцй та нших доходв, на суму витрат по цих операцях, також на:
а) нарахован проценти на:
<- розрахунков, поточн та нш рахунки резидентв та неризидентв;
<- кореспондентськ рахунки нших банкв та кредитно-фнансових станов, включаючи неризидентв;
<- внески фзичних осб - резидентв та неризидентв;
<- боргов зобов"язання банкв (облгацÿ, депозитн та ощадн сертифкати, вексел, боргов розписки, банквськ накази та нше);
<- рефнансований кредит НБУ, придбаний на аукцон;
<-мжбанквський кредит, включаючи пролонгован мжбанквськ кредити за вза
мною згодою сторн;
б) витрати на розрахунково-касове обслуговування клúнтв банку, включаючи плату за операцÿ по кореспондентським рахункам, платуа <ншим банкам за надання розрахунково-касових послуг та нше;
в) вдшкодування витрат на органзацю та тримання служб нкасацÿ та безпеки банку, також перевезення валютних цнностей;
г) невдкладн витрати по операцях з золотом, дорогоцнними металами та камнням (утримання скуплених педктов, послуги спецзв"язку, вартсть пакування та нше);
д) витрати, пов"язана з пдготовкою та розмщенням платжно-розрахункових коштв (пластикових карток, дорожних чек та нше), необхдних для забезпечення дяльност банку;
е) витрати на проведення факторингових доврчих та зингових операцй;
<
) витрати на придбання бланкв ощадних та депозитних сертифкатв, векселв нших цнних паперв, також витрати, пов"язан з виплатою комсйно
ж) витрати на проведення експертизи кредитних ризикв, оцнки вартост майнових цнностей та майнових прав, прийнятих пд заставу;
з) витрати на виплату внескв обов"язкового страхування вкладв громадян.
Таким чином, визначивши доходи та витрати банку ми прийшли до поняття прибутку комерцйного банку. Як вже ранше вказувалося, прибуток
результатом вс㺿 дяльност комерцйного банку. Тому яку суму прибутку отриму
банк в даному звтному перод, таку оцнку дадуть ефективност дяльност банку взагал та окремих його пдроздлв.
РОЗД
Л ². Аналз формування використання прибутку комерцйного банку.
2.1. Аналз дохдност комерцйного банку.
Як вже було зазначено, фнансовим результатом дяльност комерцйного банку
прибуток, розмр динамка, якого в основному залежить вд його доходв та видаткв. Аналз прибутку комерцйного банку склада
ться з деклькох елементв:
-аналз доходв комерцйного банку: структурний аналз;
-аналз видаткв банку: структурний аналз;
-аналз фнансових коефцúнтв прибутковост.
Метою аналзу доходв витрат комерцйного банку
:
Визначення фнансове планування головних джерел отримання доходв та вдповдних витрат за банквськими операцями;
Обгрунтування доцльност та перспективност окремих банквських операцй шляхом визначення структури формування використання фнансових ресурсв та структури доходв витрат.
налз доходв витрат
одним з найголовнших напрямкв аналтично
Розглянемо структуру доходв та витрат двох комерцйних банкв: банку 1 та банку 2 на чотири квартальн дати: 1.07.97р., 1.10.97р., 1.01.98р., 1.04.98р.
В структур доходв банку 1 (див. додаток 3) найбльшу питому вагу на вс квартальн дати мають отриман вдсотки, що повТязано з специфкою операцй, як здйснюються банком: 77,65% на 1.07.1997 року, 74,42 % на 1 жовтня 1997року, 72% на 1 счня 1998 року та 70,76% на 1 квтня 1998 року. Як бачимо, частка процентних доходв в загальних доходах банку знижу
ться. Поряд з цим зросла частка доходв та комсй по послугах: з 22% на 1.07.97р. до 25,52% на 1 квтня 1998 року. Збльшилась також питома вага доходв вд операцй з цнними паперами, хоча частка цих доходв в надходженнях банку 1 незначна склада
на 1.04.98 року всього 3,64%.
Серед процентних доходв найбльший розмр мають вдсотки, отриман по кредитам, виданим юридичним особам на1.04.98р. складають 41,73%. Значна частка належить вдсоткам за надан мжбанквськ кредити.
В структур доходв банку 2 (див. додаток 4) можна вдмтити, що, як в першому банку найбльшу питому вагу в доходах банку мають отриман вдсотки, хоча частина
Слд вдмтити тенденцю до збльшення в структур доходв банку 2 частки доходв вд операцй з цнними паперами: станом на 1 липня 1997 року вона становила 5,24%, на 1 квтня 1998 року - 24, 3%.
Частка доходв комсÿ по наданих послугах комерцйним банком в загальному обсяз доходв знижу
ться: з 3,04% на 1.07.97р. до 2,28% на 1.04.98р.
На вдмну вд банку 1, найбльше вдсоткв в доходи банку 2 надйшло вд здйснення мжбанквських операцй, саме надання позик ншим комерцйним банкам. Станом на 1.04.98р. частка процентв, отриманих по мжбанквським кредитам, в доходах банку 2 становила 47,49% знизилась в порвнянн з 1.07.97р. на 20,74%.
Таким чином обидва банки отримали найбльше доходв вд здйснення кредитних операцй.
Найбльша частка в структур витрат банку 1 (див. додаток 5) належить сплаченим вдсоткам, хоча слд вдмтити ? зменшення: з 58,18%а станом на 1.07.97р. до 43,9% станом на 1.04.98р. Слд вдзначити зростання витрат по операцях з цнними паперами майже в 20 разв: з 0,03% на 1 липня 1997 року до 0,58% на 1 квтня 1998 року.
В цлому в структур витрат банку 1 операцйн витрати склали станом на 1.07.97р. - 73,07 %, на 1.10.97р. - 68,47%, на 1.01.98р. - 64,04%, на 1.04.98р. - 61,6%.
Поряд з зниженням питомо
Якщо розглянути структуру витрат банку 2 (див. додатока 6), то можна помтити, що тут переважа
частка операцйних витрат, хоча спостерга
ться деяке ? зниження. Отже на 1.07.97р. - 75,25% всх витрат, на 1.10.97р. - 71,59%, на 1.01.98р. - 65,92%, на 1.04.98р. - 63,74%. Частка ж витрат на тримання персоналу та нших загальногосподарських витрат постйно зростала склала на 1 квтня 1998 року 36,26%, що бльше на 11,51 процентних пункти нж станом на 1 липня 1997 року.
Серед операцйних витрат найбльший розмр мають видатки, повТязан з сплатою вдсоткв, особливо по позиках депозитах комерцйних банкв. Проте помтною
тенденця до зниження частки сплачених вдсоткв в структур витрат банку 2. Так на 1.07.97р. вони склали 49,86%, а на 1 квтня 1998 року вже - 32,27%.
Отже, бльша частина всх витрат комерцйних банкв повТязана з здйсненням
Як було вдмчено ранше, прибуток - це рзниця мж доходами та витратами банку. Балансовий прибуток - це сума прибутку плюс надходження вд позареалзацйних операцй, у тому числ вд курсових рзниць за ноземними операцями та допущеним дебетовим сальдо, за мнусом збиткв вд позареалзацйних операцй.
Спробу
мо визначити балансовий прибуток та чистий прибуток банку 1 та банку 2.
Прибуток банку 1 (див. додаток 7) збльшувався протягом звтного пероду станом на 1 квтня 1998 року склав 3930100 грн. Надходження вд позареалзацйних операцй теж мали тенденцю до зростання з 1046710 грн. до 5756400 грн. станом на 01.04.98 року. Збитки мали мсце в першому та останньому кварталах звтного пероду. Не дивлячись на збльшення сум, на як зменшу
ться оподатковуваний прибуток, сума податкв також збльшувалась в даному перод. Прибуток в розпорядженн банку збльшився бльше нж у 5 разв на 1 квтня 1998 року склав 8392701 грн.
Розглянувши порядок визначення балансового та чистого прибутку банку 2 (див. додаток 8), можна зробити наступн висновки. Прибуток банку зростав на 1 квтня 1998 року склав 3094613 грн., що бльше в порвнянн з 1 липням 1997 року в 18,6 рази. Надходження вд позареалзацйних операцй протягом року не змнювалися залишились на рвн 4510 грн. Слд вдмтити вдсутнсть збиткв. Збльшилась сума податкв, що пов'язано з зростанням балансового прибутку.
Чистий прибуток банку 2 збльшувався протягом даного пероду, проте в останн два квартали вн майже не з змнився становив 01.01.98р. 1362780 грн., 01.04.98р. Ц 1384795 грн.
Найважлившими показниками прибутковост дяльност комерцйного банку, як рекомендован згдно
нструкцÿ №10
:
-дохд н активи;
-дохд на каптал.
Дохд на активи (Да) - це вдношення прибутку псля оподаткування до середньо
Дохд на каптал (Дк) - це вдношення прибутку псля оподаткування до середнього капталу, виражений в вдсотках.
Показник дохдност активв характеризу
ефективнсть використання всх ресурсв, як банк отримав у сво
розпорядження, показник дохдност капталу - дохднсть капталу часникв.
нструкця Про порядок регулювання та аналз дяльност комерцйних банкв рекоменду
узагальнюючим показником банквсько
В таблиц 2.1. наведен значення вдношення прибутку псля оподаткування до активв для двох банкв станом на 1 квтня 1998 року. Таблиця 2.1.
Дохд на активи для банку 1 та банку 2 станом на 1.04.98.р.
|
Банк |
Середн загальн активи, грн. |
Прибуток псля оподаткування, грн. |
Дохд на активи, % |
|
Банк 1 Банк2 |
67921180 21348470 |
8692701 1384795 |
12,8 6,49 |
Як видно з таблиц, найбльшу дохднсть активв (12,73%) ма
банк 1, що свдчить про ефективнсть використання всх ресурсв, як отримав банк у сво
розпорядження.
В таблиц 2.2. наведен розрахунки коефцúнтв доходу на каптал станом на 1 квтня 1998 року.
Таблиця 2.2.
Дохд на каптал для банку 1 та банку 2 станом на 1.04.98р.
|
Банк |
Середнй каптал, грн. |
Прибуток псля оподаткування, грн. |
Дохд на каптал, % |
|
Банк 1 Банк2 |
12563 7895 |
8692701 1384795 |
69,2 17,5 |
Згдно даних таблиц нижчий рвень показника дохдност капталу ма
банк 2 - 17,5%.
Отже, показники прибутковост вищ в обох випадках по банку 1, хоча таке спвпадання бува
не завжди.
В цлому для пдвищення прибутковост капталу банквсько
За
нструкцúю №10 вимрювання ефективност дяльност банку здйсню
ться за допомогою таких показникв:
Чистий спред (ЧС).
Чиста процентна маржа (ЧВМ).
Чистий дохд одного працюючого (ЧДП).
Чистий дохд до витрат на тримання персоналу та нш.
В таблиц 2.3. вдобража
ться результат розрахунку (див. додаток 9) вищезазначених показникв для банку 1 та банку 2 на 1 квтня 1998 року.
Таблиця 2.3.
Розрахунок показниква прибутковост банкв станом на 1.04.98р.
|
Показник |
Банк 1 |
Банк 2 |
|
ЧС, % |
27,69 |
22,44 |
|
ЧВМ,% |
7,14 |
16,46 |
|
ЧДП, грн. |
20216 |
5539 |
|
ВП, грн. |
2,94 |
0,80 |
Отже, виходячи з отриманих результатв можна зробити наступн висновки.
Значення показника чистого спреду для банку 1 склада
27,69%, для банку 2 Ц 22,44%. Це свдчить, що банк 1 бльш спшно викону
функцю посередника, адже вн залуча
кошти за нижч вдсотки, розмщу
з вищ, що знайшло вдображення в значенн показника чистого спреду.
Як банк 1, так банк 2 ма
позитивну чисту вдсоткову маржу, яка демонстру
, наскльки доходи вд активних операцй здатн перекривати витрати по пасивним операцям. Проте в банку 2 значення показника вище нж в банку 1, становить 16,46%. Але це бльше поясню
ться меншою сумою загальних активв банку 2 в порвнянн з банком 1, адже вдсотковий прибуток (рзниця мж отриманими сплаченими вдсотками) в банку 2 менша (4848822 грн. в банку 1 та 3513441 грн. в банку 2).
В банку 1 продуктивнсть праца одного працюючого бльше, нж у банку 2, так як один працвник банку 1 виробля
20216 грн., в той час, як в банку 2 Ц5539 грн.
На кожну грошову одиницю, витрачену на тримання працвникв банку 1, припада
2,94 грн. чистого прибутку, на кожну грошову одиницю, вкладену в персонал банку 2 - лише 0,8 грн. Отже, в банку 2 на утримання працвникв затрачено бльше коштв, нж вони створили чистого прибутку, тобто витрати, повТязан з триманням персоналу в даному банку не окупилися. Таким чином, з метою пдвищення прибутковост роботи банквсько
Узагальнюючим показником, що характеризу
прибутковсть дяльност комерцйного банку, можна назвати показник загально
R1= 8392701 / 7664895*100% = 109,5%
R2= 1384795 / 4754701*100% = 29,12%
Показник загально
Розглянемо тепер фактори, що впливають на дохднсть капталу банку. Одним з таких факторв
вдношення прибутку (Пр) до статутного капталу (Ск) у вигляд:
Пр / Ск = Пр/А : Ск / А
Виходячи з формули показника дохд на активи, отрима
мо
Пск = Да / Кск, де (1)
Пск - прибутковсть статутного капталу,
Да - дохд на активи,
- загальн активи,
Кск - коефцúнт статутного капталу.
Звдси, для пдвищення прибутковост капталу (статутного капталу) банку слд збльшувати дохднсть активв зменшувати вдношення статутного капталу до активв, або, накше кажучи, зменшувати частку статутного капталу в загальнй сум коштв банку. А для збльшення дохдност активв слд, зокрема, збльшувати частку власних коштв банку в загальнй сум його коштв. Проте збльшення власних коштв бакну, основною частиною яких
статутний каптал, буде означати одночасно збльшення знаменника виразу (1), тобто зменшення прибутковост капталу банку.
Отже, для кервництва банку в результат його дяльност може виникнути також питання, як значення показникв, що характеризують дяльнсть банку
бажаними. Як бачимо з вище викладеного, при збльшенн достатност капталу банку буде зменшуватися його прибутковсть. В таких випадках, як вдомо, з теорÿ оптимального правлння, застосовують два основних пдходи.
При першому пдход шукають компромсний варант, який в даному випадку буде означати деякий прийнятний рвень достатност капталу, при всякому прийнятному рвн прибутковост банку. Значення прийнятних рвнв достатност капталу прибутковост банку будуть при цьому визначатися субТ
ктивною думкою кервництва банку.
При другому пдход вибирають один з показникв ефективност, який намагаються максимзувати / мнмзувати, на значення решти показникв покладають обмеження. Вибр цих обмежень взагал також
субТ
ктивним, проте в раз випадкв вони можуть обТ
ктивно снувати. В даному випадку таким обмеженнями можна вважати нормативи Нацонального банку кра
Отже, при такому пдход критерúм ефективност дяльност банку
такий розмр показникв прибутковост, який забезпечу
максимальн норми прибутку при одночасному виконанн нормативв, встановлених НБУ.
2.2. Напрямки зростання доходв банку вд здйснення банквськиха операцй.
У викладеному вище матерал було виявлено, за рахунок яко
В звТязку з цим необхдно видлити основн напрямки (причини) зростання доходв.
Загальне зростання групи активв, що приносять процентний дохд.
Змна питомо
Змна загального рвня процентно
Змна струтури портфелю доходних активв, тобто пдвищення питомо
Необхдно провести характеристику кожного з напрямкв.
.Загальне зростання групи активв, що приносять процентний доход.
Цúю групою активв
кредитн операцÿ банку. Для
Таким чином, для збльшення обсягв активу, що приносить дохд, банку необхдно нарощувати свй кредитний потенцал, який склада
ться з власних запозичених коштв. В цьому зв"язку комерцйн банки повинн дяти за наступними напрямками:
Ч збльшення числа банквських вкладникв, для чого банку потрбно проводити зважену маркентингову процентну полтику. Особливу вагу слд придлити залученим коштам населення, як володють нелегальним грошовим потенцалом. Розглянемо дяльнсть банку АБ "Елта" м. Запоржжя по цьому напрямку:
Таблиця 2.4.
Структура депозитв АБ "Елта".
|
|
01.01.97 | 01.01.98 | ||
|
|
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
1. Депозити органзацй |
45 |
0,12 |
83 |
1,64 |
|
2. Вклади населення |
253450 |
0,66 |
615 |
1,21 |
|
3.Розрахунков та поточн рахунки |
23258500 |
60,27 |
22 |
65,68 |
|
4. Бюджетн рахунки |
15036200 |
38,96 |
15956350 |
31,9 |
|
Всього |
38593150 |
100,00 |
50701372 |
100,00 |
Банк, як видно з вищеприведених даних, спшно нарощу
сво
². Змни питомо
<- каса прирвнен до не
<- кошти на кореспондентських рахунках в Нацональному банку кра
<- кошти на резервному та депозитному рахунках в НБУ.
Крм того дого "непрацюючих" активв належать активи, що забезпечують дяльнсть банку: будвл, споруди, обладнання тощо.
Будь-який банк повинен намагатися знизити частку таких активв в баланс, особливо таких статей як несплачен проценти сумнвн кредити. Для цього необхдно бльш ефективно проводити оцнку кредитоспроможноста позичальника банквський контроль.
Таким чином банквська квднсть досяга
ться при максимзацÿ залишкв в касах та на кореспондентських рахунках по вдношеню до нших активв. Але саме в цьому випадку прибуток банку мнмальний. Максимзаця прибутку вимага
не збереження коштв,
Отже, сутнсть банквського правлння поляга
в гнучкому спввдношенн протилежних вимог квдност прибутковст.
Ⲳ. Змна загального рвня процентно
Працюючи в цьому напрямку комерцйн банки намагаються збльшити рвень процентно
З ншого боку, в мовах конкуренцÿ мж кредитними становами та боротьби за розширення обслуговування ринкв банки можуть не керуватись цим правилом. Вони можуть не пдвищувати рвень процентно
Таким чином, щоб отримати бльший доход, банк повинен враховувати крм специфчних факторв, що визначають розмр процента по активних операцях (облкова ставка, рвень нфляцÿ, термн позики ? розмр, ризик, характер забезпечення, витрати по оформленню позики та контроль та нш), також попит на кредитному ринку ставки конкуруючих банкв та нших фнансово-кредитних станов.
На кра
Таблиця 2.5.
Середньозважен процентн ставки по кра
|
Перод |
Середньозважена рчна ставка, % |
|
01.01.96 |
122,7 |
|
01.01.97 |
110,5 |
|
01.01.98 |
91,2 |
IV. Змна структури портфеля доходних активв.
Цей фактор пдвищення доходност ма
на ваз зростання питомо
Головним завданням правлння ризиковими операцями банку
визначення ступеню допустимост та виправданост того чи ншого ризику та прийняття негайного практичного ршення, спрямованого або на використання ризикових операцй, або на виробтку системи заходв, що знижують можливсть появи витрат банку вд проведення т㺿 чи ншо
Ризиков кредитн операцÿ - це операцÿ, повТязанн з ризиком несплати позичальником основного боргу процентв, що мають бути сплачен кредитору.
сну
деклька способв захисту вд кредитного ризику:
) диверсифкаця позик - чим бльшй клькост позичальникв буде наданий у тимчасове використання позичковий каптал банку, тим, при нших рвних мовах, меншим буде ступнь ризику неповерення боргу, оскльки можливсть банкрутства багатьох позичальникв значно нижча можливост банкрутства одного чи деклькох позичальникв. Дотримання принципу диверсифкацÿ контролю
ться НБУ, який встановив максимальний розмр ризику на одного позичальника - не бльше 25% власних коштв банку;
б)постйний контроль банку за станом справ у позичальника на протяз всього термну користування позикою у випадку виникнення у нього проблемних ситуацй, як можуть привести до несплати боргу, прийняття попереджувальних заходв щодо захисту сво
в) страхування кредитних операцй означа
, що банки повинн створювати страхов фонди як на мкро, так на макро рвн, також страхувати високоризиков кредитн годи в спеалзованих страхових органзацях.
Кожний з напрямкв пдвищення доходност комерцйних банкв ма
сво
2.3. Аналз використання прибутку комерцйного банку.
В бльш загальному розумнн резервами збльшення прибутку комерцйного банку
максимзаця доходв, мнмзаця витрат, грамотний менеджмент, динамчн доцльн витрати на тримання апарату управлння. Отже, тому наступною проблемою
правильне цлеспрямоване використання прибутку, отриманого комерцйним банком в процес його дяльност.
Прибуток банку створю
ться по результатам його дяльност як рзниця мж фактично отриманими доходами здйсненими витратами розподля
ться, як правило по результатам роботи за квартал, в кнцевому варант - за рк у вдповдност з ршенням загальних зборв акцонерв. На протяз року розподл прибутку, як правило, проводиться у вигляд авансу на основ встановлених загальними зборами пропорцй.
В залежност вд податкового законодавства банки сплачують податки в державн мсцев бюджети з прибутку або доходу. Звичайно, механзм стягнення податкв, що застосову
ться в тй чи ншй кра
Система оподаткування комерцйних банкв провдних зарубжних кра
Дослджуючи досвд оподаткування провдних кра
У вдповдност з податковим законодавством кра
-до резервного фонду;
-до страхового фонду;
-до фондв економчного стимулювання банку;
-на благодйн та спонсорськ заходи;
-на сплату винагород кервництву.
З суми, яка залиша
ться виплачуються дивденди пайщикам. Якщо залиша
ться сума, то вона може бути вдправлена на ндексацю акцй або ж на прирст статутного фонду за згодою акцонерв. Якщо банк за пдсумками дяльност за минулий рк допустив збитки, то вони покриваються за рахунок резервного фонду, при його недостатност - за рахунок коштв статутного фонду.
Розглянемо докладнше механзм створення резервного страхового фондв, оскльки вони законадавчо означен мають велике значення для дяльност комерцйного банку.
Прибуток
основнимм
диним джерелом створення резервного фонду комерцйного банку, який призначений для покриття можливих збиткв вд банквсько
Згдно з дючим законодавством кра
Необхдним
творення фонду страхування депозитв. Цейа фонд зможе надати гарантю вкладникама на повернення
Зарубжн банки також за рахунок сво
Ефективна дяльнсть у галуз банквського бзнесу дозволя
комерцйним банкам займатися благодйно-спонсорською дяльнстю, яка займа
неабияке мсце в житт
дяльност комерцйного банку. В якост прикладу розглянутий АБ Елта.
Б Елта активно займа
ться спонсорською та благодйною дяльнстю. Це одне з основних напрямкв в дяльност банку, яке визнача
його обличчя. Банк вдда
перевагу заходам, що несуть гуманзм мають соцальний напрямок:
-надання допомоги дитячим кувальним становам;
-допомога нвалдам та ветеранам;
-фнансування навчальних станов;
-фнансування розвитку спорту;
-пдтримка духового вдродження кра
На протяз 1997 року банком надавалась фнансова пдтримка:
-Сплц Чорнобиля, Фонду сприяння полтиц молод, Фонд оздоровлення дтей, школ №110 м. Запоржжя. Банк виступив спонсором видання книги Чорнобиль Запоржжя: тод десять рокв потому - автори М.
. Костенецький та Г.Т. Грибиненко;
-були придбан медикаменти та надана фнансова допомога обласнй дитячй карн, 2-й кафедр хирургÿ нституту досконалення лкарв мен Горького;
-банк
спонсором гандбольно
-нада
фнансову допомогу православнй церкв Ч Запорзькому кпархальному правлнню, обласнй органзацÿ охорони памТятникв.
Отже, як видно АБ Елта нада
вдчтну допомогу сво
Таким чином, прибуток комерцного банку ма
великий ефект, що було зазначено у першому роздл ц㺿 роботи, пдтверджено в цьому роздл на приклад конкретного банку.
Загальна маса вльного залишку прибутку, що залиша
ться псля вдрахувань у вищезазначен фонди, направля
ться, як правило, на виплату дивдедв акцонерам пропорцйно розмру коштв, вкладених нимиа в статутний фонд комерцйного банку. Збльшення власного капталу за рахунок нерозподленого прибутку вигднше, нж за рахунок нового випуску простих акцй, оскльки вдсутн витрати, повТязан з випуском нових цнних паперв. Причому, якщо за привлейованими акцями дивденд фксу
ться при
Псля сх вищевказаних розподлв за ршенням акцонерв можна залишити частину прибутку ненаправленою в жоден з фондв невикористаною по жодному з вище вказаних напрямкв. Такий прибуток назива
ться невикористаним.
Ось, наприклад, як здйсню
розподл прибутку Ки
1. 45% направля
ться в Головний офс для формування:
-5% - резервного фонду;
-40% - фонду дивдендв по акцям;
2. 55% залиша
ться в розпоряджен флалу. Розподл фондв флалу мж фондом накопичення (фонд розвитку) та фондом споживання (фонд матерального заохочення) здйсню
ться флалом самостйно. Однак, Головний офс банку нада
рекомендацÿ по розподлу цих сорока вдсоткв: 40% - фонд розвитку виробництва та 15% - фонд матерального заохочення.
Кажучи про вдосконалення використання прибутку необхдно в першу чергу визначити субТ
ктв, зацкавлених в отриманн прибутку. Серед субТ
ктв можна видлити групи:
-акцонери банку;
-персонал банку;
-вкладники дебтори;
-органи державно
У кожно
Прибуток, в тому числ банквський, важливий для сх часникв економчного процесу. Власники акцонерного капталу зацкавлен в отриман прибутку, так як вн явля
собою дохд на нвестований каптал. Прибуток несе вигоду вкладникам, так як завдяки збльшенню резервв пдвищенню якост послуг склада
ться бльш мцна, надйна та ефективна банквська система. Позичальники побчно зацкавлен в достатньому банквському прибутку в звТязку з тим, що здатнсть банку надавати позички залежить вд розмру структури його капталу, прибуток - основне джерело власного капталу. Навть економчн групи, як безпосередньо не користуються послугами банкв, отримують побчну вигоду вд банквського прибутку, тому що надйна банквська система означа
безпеку вкладв та наявнсть джерел кредиту, вд яких залежать пдпри
мства споживач.
Тому при використанн прибутку основним завданням кервництва
знаходження Узолото
На вдрахування прибутку до бюджету банк впливати не може: ц нормативи регламентуються законодавчими актами.
Наступним етапом
розрахунки з дебторами та вкладниками, так як для пдтримки високо
Найбльш конфлктним потребуючим особливо
Необхдно зауважити, що для деяких банкв це одна з основних проблем розвитку. Причиною такого становища
некомпетентнсть акцонерв банку. Достатньо грамотна компетентна полтика персоналу в сукупност з проритетами розвитку дяльност банку дозволяють щорчно заробляти банкам велик прибутки. На фон цього не зрозумло бажання акцонерв не направляти на розвиток банку коштв, навть до ранше створених фондв таких як резервний вони, наприклад, направляються на виплату дивдендв.
Одним з резервв збльшення прибутку рацонального його використання
фнансове планування. Багато витрат несуть банки внаслдок неузгоджених дй рзних правлнь мж собою. Фнансовий план дозволя
спрогнозувати доходи, витрати прибуток банку на рк.
хоча в мовах, як склалися в нашй кра
Перед Радою банку завжди сто
Роздл Ⲳ. Шляхи пдвищення ефективност дяльност комерцйних банкв
Банквська система кра
Багато комерцйних банкв сьогодн знаходяться в тяжкому фнансовому стан, що негативно вдбива
ться на
-глибока криза екномки, недúздатнсть державних структур пожвавити виробництво;
-полтична нестабльнсть, яка посилю
ться новими виборами, також протистояння парламенту та ряду;
-впровадження недосконалиих податкових законв, особливо це стосу
ться нещодано прийнятих законв Про оподаткування прибутку пдпри
мств та Про податок на додану вартсть;
-зростання вдТ
много зовншнього сальдо, посилення залежност екномки фнансв кра
-низька нвестицйна привабливсть економки кра
Все це не змогло вдбитися на дяльност комерцйних банкв кра
Отже, на даний час в кра
На 1 счня 1998 року в кра
Балансовий прибуток 113 банкв за 1997 рк, як входять до Асоцацÿ кра
Зрозумло не с банки працюють з таким рвнем прибутковост, але все ж таки фзичн особи все бльше довряють сво
В звТязку з незадовльним становищем банквсько
Треба вдмтити, що банкрутство того чи ншого банка вкрай негативно вдбива
ться на фнансовому становищ тих юридичних фзичних осб, грошовими коштами яких цей банк користувався.
Незважаючи на падння обсягв виробництва, банкська система загалом залишилася прибутковою, хоча порвняно з попереднм 1996 роком прибутковсть активв та капталу в 1997 роц знизиллася.
Що стосу
ться статистики прибутку за його складом, то в 1997 роц зросла частка доходв вд операцй з цнними паперами та векселями (див. додаток 11), але все ж таки найбльшу частку в прибутку комерцйних банкв кра
84% витрат, що були видлен на тримання пдроздлв банкв, становлять витрати на тримання апарату правлння (див. додаток 12).
В цлому серед кра
Вдповдно до вищесказаного можна вдмтити, що укра
Отже, сьогодн в практиц кра
Традицйно така ситуаця виршу
тсья не за рахунок комерцйного банку, примушуючи його кредитувати таких клúнтв або виконувати т чи нш операцÿ, при пдтримц держави. Держава, яка зацкавлена, наприклад, в розвитку виробництва продуктв харчування, легко
пх може бути деклька, насамперед,
категорÿ дешевих кредитв. Органзацйно в таких випадках комерцйний банк кредиту
пдпри
мство по заниженй вдсотковй ставц, держава (бюджет) компенсу
йому рзницю, мж тим, нижчим рвнем вдсотка, який зможуть платити пдпри
мства, кредитним вдсотком, який склада
ться на ринку. Можливий нший варант, коли бюджет переда
комерцйному банку вдповдн ресурси, як призначен для спецальних нвестицйних кредитв. В першому випадку держава компенсу
банку плату за кредит, в другому - да
грош. В кожному з цих випадкв мова йде про спецально затверджену державою програму (нацональну або регональну), яка фнансу
ться банками яка одержу
вдповдну рядову пдтримку. Нхто при цьому не втрача
: народне господарство одержу
додатковий мпульс для розвитку житт
во необхдних галузей, у комерцйних банкв не тльки не тльне не пропада
комерцйна зацкавленсть, але й, одержуючи додатков гарантÿ держави, з бльшим бажанням вза
модють з такими клúнтами.
В складнй економчнй ситуацÿ ( особливо в мовах нфляцÿ) банки обережно вдносяться до потреб бюджету, в кредитуванн його видаткв. Банквське сприяння програми розвитку економки держави здйсню
ться не шляхом огульного кредитування бльшо
Важливим нструментом стимулювання банквсько
Розглядаючи результати дяльност комерцйних банкв Укра
Економчне середовище, в якому функцону
банквська система, нормативн регулятори вимоги з боку НБУ до всх комерцйних банкв були практично однаковими. Тод чому ж одн банки збанкрутували, нш опинились в трудному фнансовому становищ, ще нш банки опинились в груп бльш менш "благополучних"? Особливо не можливо не звернути вагу на те, що в груп "багополучних" опинились не тльки велик, сильн банки, але й мал банки. В той же час деяк бльш потужн банки збанкрутували. Звичайно, що на це дуже важливе питання може буде знайти вдповдь при бльш широкому та глибокому аналз дяльност комерцйних банкв, але це виходить за меж даного дослдження. Тут же звернемо вагу тльк на деяк сторони дяльност банкв в умовах трансформування виробничих вдносин на сучасному етап як вплинули < нин впливають на фнансовий стан банквсько
Досвд роботи банкв "благополучних" засвдчу
, що
В цих мовах доходи банкв перекривали непрофсоналзм в банквськй дяльност, збитки нвелювала та ж нфляця. Але як тльки темпи нфляцÿ почали повльнюватися, коли НБУ став проводити бльш жорстку монетарну полтику, нфляця ставала все бльш керованою, стан в цих банках почав сильно погршуватись. В банквськй сфер практично настав вторинний передл ринку - лиття, поглинання. На цьому етап наступа
перод збльшення банкв, флальн системи бльш сильних банкв починають розширюватись.
Сьогодн в систем комерцйних банкв кра
к банки без флально
Не менше спшно працюють т банки, у яких
розвинута стка флалв (наприклад, АКБ "Приватбанк", у якого
бльше 100 флалв).
Повчальним в питаннях органзацÿ банквсько
КБ "Укрнбанк" значно переструктуризував, сутт
во перебудував свй кредитний потрфель. В зв"язку з цим вн зменшив кльксть, але яксть його значно пдвищилася, бльшсть валютних коштв цього банка працю
в рзних рентабельних програмах.
Подолання гпернфляцÿ дозволя
банкам переходити до бльш реального планування сво¿ дяльност. Виникають мови для застосування таких нструментв в банквськй дяльност, як дозволяють як планувати, так одержувати додатковий прибуток. Мова йде про ф"ючерси, опцони, форвардн операцÿ з валютою т нш форми дяльност, як вдповдають мовам ринкових вдносин.
Сьогодн в банквськй систем кра
-банквське законодавство повинно було б вдобразити вс форми вза
мовдносин банкв з органами державно
-вдосконалити систему банквського цензування, передбачити сунення моноползму в банквськй дяльност, також рвнсть умов конкуренцÿ мж банками;
-для забезпечення повноти банквського законодавства норми, як вдносяться до банквсько
-ввести законодавч норми, як регламентують кредитування банками власних акцонерв пайщикв;
-при вдосконаленн податкового законодавства необхдно враховувати специфку банквського сектору та зацкавити його в пдвищенн дяльност фнансово
-упростити процедуру створення флалв банкв, зняти вс географчн бар"
ри органзацÿ нових банкв;
-створювати вдповдн мови для органзацÿ спецалзованих кредитних станов, нвестицйних, нновацйних, потечних, експортно-мпортних банкв, товариств вза
много кредиту, кредитноощадних установ, кредитно
В цлях захисту власних економчних нтересв банкв вкладникв, пдвищення надйност захисту кредитв, як надаються клúнтам банку, використання ефективних засобв методв стягнення боргу слд було б здйснити слдуюч заходи;
-здйснити розробку вдповдних правил процедур для всх стадй кредитно
-систематично всебчно вивчати кредитн ризик, приймати заходи по
-вдосконалювати механзм економчного правового захисту виданих кредитв з використанням заставного права, поручительства, а також нших форм гарантй та його забезпечення;
-необхдно забезпечити достоврну нформацю про клúнтв;
-одним з засобв забезпечення стйкост банкв та пдвищення доври до них
страхування депозитв, як також захищають нтереси вкладникв. Необхдно розробити страхування вкладв з рахуванням досвду нших держав. Страхування депозитв повинно здйснюватись спецальним оргвном, який створений за частю Нацонального банка кра
-банкрутство банкв, особливо великих,
небажаним тому, що це веде до серйозних економчних потряснь як для
Дуже в критичному стан сьогодн знаходитсья довгострокове кредитування. Тому слд було б здйснити заходи по забезпеченню привабливост для комерцйних банкв нвестицйних та конверцйних кредитв з урахуванням бльших обсягв витрат по
В цьому вдношенн можна було б пдвищити розмр марж до рвня середньо
Висновки.
Вивчення дючого законодавства порядку формування та використання прибутку банку, аналз показникв прибутковост на даних як мовних банкв, так реально снуючих (АБ Елта м. Запоржжя та його ки
1. Основн принципи дяльност комерцйного банку - прибутковсть господарювання та принцип дешевше купити - дорожче продати. Проте зазначен принципи повинн носити цивлзований характер. А для цього необхдно створити рвн можливост в отриманн необхдно
2. Для досягнення спху кожний комерцйний банк повинен дяти пд девзом: Все для клúнта!Ф. Забезпечуючи прибуток клúнту, банк реалзу
свй власний нтерес. Тому банк повинен постйно досконалювати впроваджувати нов види послуг, пдвищувати яксть обслуговування.
3. Прибуток як найважливша категоря ринкових вдносин викону
певн функцÿ: характеризу
економчний ефект, ма
стимулююче значення, також
одним з джерел формування бюджетв рзних рвнв. Як рзниця мж валовими доходами та валовими витратами визнача
ться балансовий прибуток.
4. Так як банк явля
собою фнансовий нститут ма
право здйснювати не вс види дяльност (комерцйним банкам забороня
ться дяльнсть у сфер матерального виробництва, торгвл, страхування), то його валовий дохд складають наступн види доходв: процентн, комсйн, торгвельн, нш банквськ небанквськ доходи. Основними статтями витрат
вдсотки, сплачен по вкладам громадян та депозитам юридичних осб, витрати на тримання банку та нш.
5. Критерúм ефективност дяльност банку
такий розмр показникв прибутковост, який забезпечу
максимальн норми прибутку при одночасному виконанн нормативв, встановлених НБУ.
6. Для збльшення прибутковост активв банки повинн застосовувати так заходи:
- збльшувати обсяг наданих кредитв за рахунок зменшення кредитного вдсотку;
- збльшувати частку власних коштв банку в загальнй сум його коштв;
- зменшувати спввдношення власних та залучених коштв.
7. Щоб максимзувати прибуток, необхдно збльшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв"язку з цим в робот були видлен основн напрямки зростання доходв:
а) загальне зростання групи активв, що приносять процентний дохд, для чого банк повинен, по-перше, залучати бльше позичальникв при цьому ретельно аналзувати
б) змна питомо
в) змна загального рвня процентно
г) змна структури портфелю доходних активв. Вдомо, чим вищий дохд, тим бльший ризик в сфер банквсько
Основн напрямки зниження рвня витрат банку:
а) залучення дешевих ресурсв. Такими
вклади до запитання;
б) зниження витрат на тримання апарату правлння;
в) скорочення обсягв заробтно
8. Псля сплати податкв штрафв, накладених податковою нспекцúю, Нацональним банком кра
-до резервного фонду;
-до страхового фонду;
-до фондв економчного стимулювання банку;
-виплата дивдендв акцонерам;
-на благодйн та спонсорськ заходи;
-на сплату винагород кервництву;
-нш напрямки.
Розподл прибутку, який залишився псля оподаткування здйсню
ться в порядку встановленому загальними Зборами акцонерв (пайовикв) банку. Псля розподлу може залишитись вльний залишок прибутку - нерозподлений прибуток.
9. Сьогодн в банквськй систем кра
10. До недавнього часу в нашй кра
налз дяльност банку повинен базуватися на наступних принципах:
спввдношення нформацÿ, яка вкладена яка вимага
ться. Цей принцип дуже важливий, вн
базовим для реалзацÿ комункацйно
висока культура аналтичних розрахункв. Суть даного принципу поляга
в тому, що дан як надаються повинн бути простими та доступним для тих, для кого вони призначаються;
залежнсть аналзу вд снуючих обмежень : технчного, часового, нформацйного характеру, такожа <нтелектуальних, пзнавальних здбностей та можливостей аналтика.
Пдбиваючи пдсумок дано
Використана тература.
1. Закон кра
2. Закон кра
3. Закон кра
4. <
нструкця № 10 Про порядок регулювання та аналз дяльност комерцйних банкв вд 21.11.1997.
5. Анализ деятельности коммерческих банков. / Под общ. ред. Кумок С.И.,1994.
6. Банковский портфель - I, II, . Отв. ред. Коробов Ю. И. и др. Авт. кол.: Антонов Г. М. и др. - М: Соминтэк, 1994.
7. Богомазов М. Банковская прибиль расползается по новим счетам. // Бизнес, 1997 - № 42.
8. Вступ до банквсько
9. Гуцал
. С., Чайковський Я.
. Банквська система кра
10.Данильченко К.М., Ра
вська Т.О. Лквднсть та активи комерцйних банкв // Всник НБУ Ц1996 - № 5 - с. 15.
11. Домрачев В. Процес накопичення капталу трива
. / Всник НБУ, 1997 Ча <№ 10.
12.Економический анализ деятельности банка: учебное пособие - М: Инфра-М, 1996.
13.Заруба О.Д. Банквський менеджмент та аудит - К: Лбра, 1996.
14.<
васв
.Б. Яка банквська система потрбна крÿн? // Всник НБУ, 1997 Ча <№ 4.
15.Коммерческие банки./ Под.ред. Усоскина В.М. Авт.кол. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. Ца М: СП Космополис, 1991.
16.Львов Ю.И. Банки и финансовий ринок. Ч С-П.: КультИнформПрес, 1995.
17.Никольский Ю. Украинские банки97: вижить би... // Финансовая консультация, 1997 - № 5.
18.Основи банковского дела. / под ред. Мороз А. М. - К.: Лбра, 1994.
19.Ра
вський К., Домрачев В., Майданюк О. Деяк аспекти фнансового аналзу комерцйних банкв. - К: 1996.
20.Святко С.А. Анализ доходв комерцйного банку. // Фнанси кра
21.Статистика Асоцацÿ кра
22.Усоскин В.М. Современний коммерческий банк: правление и операции.Ч М.: Вазар-Ферро, 1994.
23.Халява С. Прибутковсть та лквднсть комерцйних банкв та управлння грошовою позицúю. // Всник НБУ, 1997 Ча <№ 5.
24.Черкасов В.Е. Финансовий анализ в коммерческом банке.Ч М.: ИНФРА-М, 1995.
25.Ширинская Е. Б. Операции коммерческого банка: российский и зарубежний опит. - М.: Финанси и статистика, 1995.
Додаток 1.
Склад банквських доходв (витрат).
|
Б
|
|
IV. нш банквськ операцйна доходи (витрати). |
|
1.1. Доходи (витрати) за кредитом депозитами та за ншими процентними фнансовими нструментами, в тому числ за цнними паперами з фксованим прибутком,що так чи накше пдрахован. 1.2. Доходи (витрати) у вигляд амортизацÿ дисконту (премÿ) за цнними паперами. 1.3. Комсйн, подбн за природою до процентв. |
|
. Процентн доходи (витрати). |
|
2.1. Комсйн за гарантÿ розмщення позик вд мен нших кредиторв та за операцÿ з цнними паперами. 2.2. Комсйн доходи (витрати) вд операцй за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахункв, за збергання цнностей та здйснення операцй з цнними паперами. 2.3. Комсйн за проведення операцй з ноземною валютою та за продаж або купвлю монет банквських металв для третх сторн. 2.4. нш комсйн доходи (витрати) за операцями, що визначаються Законом Про банки банквську дяльнсть. |
|
². Комсйн доходи (витрати). |
|
3.1. Чист прибутки (збитки) вд дяльност на валютному ринку ринку банквських монет. 3.2. Чист прибутки (збитки) вд операцй з цнними паперами на продаж. 3.3.Чист прибутки (збитки) вд торгвл ншими фнансовими нструментами. |
|
Ⲳ. Торгвельн прибутку (збитки). |
Додаток 2.
Склад небанквських доходв (витрат).
|
². нш небанквськ оерацйн доходи (витрати). |
|
2.1. Доходи (витрати) вд продажу основних засобв, нематеральних активв фнансових нвестицй (вкладень у цнн папери на нвестицÿ, в асоцйован дочрн компанÿ). 2.2. Доходи (витрати) вд орендних операцй. 2.3. Доходи вд продажу окремих небанквських послуг (аудиторськ послуги, пдтримка програмного забезпечення, консультацÿ нефнансового характеру тощо). 2.4. нш операцÿ. |
|
. Адмнстративн витрати. |
|
1.1. Витрати на тримання персоналу (заробтна плата, премÿ). 1.2. Сплата податкв та нших обовТязкових платежв, крм податку на прибуток. 1.3. Витрати на тримання та експлуатацю основних засобв та нематеральних активв. 1.4. нш експлуатацйн витрати
(роботи послуги, що використовуються банком у процес комерцйно
|
|
Н Е
|
Додаток 3.
Структура доходв банку 1.
|
Показники |
1.07.97. | 1.10.97. | 1.01.98. | 1.04.98. | ||||
|
|
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
1.Проценти отриман всього, в т.ч. - по кредитах юридичним особам в нац валют *по довгостроковим; *по короткостроковим; в ноземнй валют *по довгостроковим; *по короткостроковим; фзичним особам; - по мжбанквських операцям *депозитам, *кредитам; - по дисконтних заставних операцях з векселями. 2.Доходи комся по послугах, наданих - клúнтам; - банкам на основ коррвдносин. 3. Доходи вд операцй з ЦП, в т.ч. - вд реалзацÿ ЦП; - нш. 4.Вдшкодування клúнтами поштових та нших витрат. 5. нш доходи. 6.Штрафи, пен отриман. |
2446470 1548150 1780 1546370 15130 5320 109810 80 732990 89720 643270 70120 693210 471600 221610 9250 5340 3910 1490 370 - |
77.65 48,50 0,06 48,44 3,65 0,17 3,48 0,003 23,26 2,85 20,41 2,23 22,00 14,97 7,03 0,29 0,17 0,12 0,05 0,01 - |
4561590 2956720 195610 2760 386600 5320 381280 180 1147970 154720 992950 70120 1464270 1052380 411890 99650 16880 82770 3540 710 - |
74,42 48,24 3,19 48,24 6,31 0,09 6,22 0,003 18,73 2,53 16,2 1,14 23,58 17,17 6,72 1,63 0,28 1,35 0,06 0,01 - |
6323060 3837230 7580 3829650 822860 5310 817550 200 1584790 179068 1405722 77980 4598 1634522 590076 226972 100617 126355 6019 1495 - |
72,00 43,69 0,09 43,6 9,37 0,06 9,31 0,002 18,05 2,04 16,01 0,89 25,33 18,61 6,72 2,58 1,14 1,44 0,07 0,02 - |
8232237 4854719 106537 4748181 1369580 0 1359580 224 1939735 186789 1752946 77980 2968559 2260259 708300 423096 200397 699 8430 1633 - |
70,76 41,73 0,92 40,81 11,69 0 11,69 0,002 16,67 1,.61 15,06 0,67 25,52 19,43 6,09 3,64 1,72 1,92 0,07 0,01 - |
|
Всього доходв |
3150790 |
100,0 |
6129760 |
100,0 |
8782144 |
100,0 |
11633955 |
100,0 |
Додаток 4.
Структура доходв банку 2.
|
Показники |
1.07.97. | 1.10.97. | 1.01.98. | 1.04.98. | ||||
|
|
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
1.Проценти отриман всього, в т.ч. - по кредитах юридичним особам в нац валют *по довгостроковим; *по короткостроковим; в ноземнй валют *по довгостроковим; *по короткостроковим; фзичним особам; - по мжбанквських операцям *депозитам, *кредитам; - по дисконтних заставних операцях з векселями. 2.Доходи комся по послугах, наданих - клúнтам; - банкам на основ коррвдносин. 3. Доходи вд операцй з ЦП, в т.ч. - вд реалзацÿ ЦП; - нш. 4.Вдшкодування клúнтами поштових та нших витрат. 5. нш доходи. 6.Штрафи, пен отриман. |
1185290 287507 0 287507 60042 0 60042 83392 754336 0 754336 0 48288 47493 794 88210 88210 0 48288 173772 49558 |
74,62 18,1 0 18,1 3,78 0 3,78 5,27 47,79 0 47,49 0 3,04 2,99 0,05 5,24 5,24 0 3,04 10,94 3,12 |
2986540 988509 0 988509 195792 0 195792 97896 1745 0 1745 0 143740 137054 6686 893001 893001 0 248321 365319 142785 |
62,45 20,7 0 20,7 4,1 0 4,1 2,05 35,6 0 35,6 0 3,01 2,87 0,14 18,7 18,7 0 5,2 7,65 2,99 |
3668806 1520190 0 1520190 161595 0 161595 155610 1729665 0 1729665 101745 178952 119102 59850 1424430 897750 526680 293265 311819 107730 |
61,3 25,4 0 25,4 2,7 0 2,7 2,6 28,9 0 28,9 1,7 2,99 1,99 1,0 23,8 15,0 8,8 4,9 5,21 1,8 |
5047621 3233917 0 3233917 156201 0 156201 29827 1627948 50236 1512 384616 178964 147567 31397 1907355 1593411 313973 251178 463894 0 |
64,31 41,2 0 41,2 1,99 0 1,99 0,38 20,74 0,64 20,10 4,4, 2,28 1,88 0,4 24,30 20,30 4,0 3,2 5,91 0 |
|
Всього доходв |
1588410 |
100,0 |
4775408 |
100,0 |
5985001 |
100,0 |
7849314 |
100,0 |
Додаток 5.
Структура витрат банку 1.
|
Показники |
1.07.97. | 1.10.97. | 1.01.98. | 1.04.98. | ||||
|
|
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
1.Сплачен проценти, всього, в т.ч. - по розрахункових, поточних та нших рахунках; - по депозитах вкладах пдпри мств; - по вкладах фзичних осб; - по позиках НБУ; - по позиках депозитах КБ; - по позиках депозитах в валют. 2. Сплачена комся по послугах. 3. Витрати по операцях з цнними паперами. 4. Поштово-телеграфн витрати. 5. Витрати по оплат послуг КУ. 6. Витрати по маркетингу. 7. Амортизацйн вдрахування. 8. нш витрати. Разом операцйних витрат. 1. Витрати на тримання персоналу. 2. Спецодяг. 3. Витрати по охорон. 4. Спецальн витрати. 5. Витрати на тримання службових автомоблв. 6. Витрати на тримання вдомчо Разом витрат на тримання персоналу. |
1249940 60590 624750 100420 9710 432370 21600 21630 720 1140 23830 6880 26450 239130 1569220 443600 485 81220 0 52995 0 5783 |
58,18 2,82 29,09 4,68 0,45 20,13 1,01 1,01 0,03 0,05 1,11 0,32 1,23 11,13 73,07 20,66 0,02 3,78 0 2,47 0 26,93 |
1989060 89700 914750 265420 1 710780 7410 39850 3370 5200 47080 19850 59550 0 2612840 918110 795 162190 0 122185 0 1203280 |
52,12 2,35 23,97 6,95 0,03 18,62 0,19 1,04 0,09 0,14 1,23 0,52 1,56 11,76 68,47 24,06 0,02 4,25 0 3,2 0 31,53 |
2585766 115395 1057809 440370 15850 956342 0 62278 26283 8440 78863 22785 90837 694092 3569344 1560157 868 234724 0 208223 0 2003972 |
49,39 2,20 20,20 8,41 0,3 18,27 0 1.12 0,47 0,15 1,41 0,41 1,63 12,45 64,04 20,88 1,01 3,14 0 9,14 0 35,96 |
3383415 229560 1128800 639300 0 1382230 3525 77 45 12647 115145 42375 134679 936921 4747515 2289800 885 379233 0 286422 0 2956340 |
43,9 2,98 14,65 8,29 0 17,93 0,05 1,0 0,58 0,16 1,49 0,55 1,75 12,16 61,6 29,74 0,01 4,93 0 3,72 0 38,4 |
|
Всього витрат |
2147520 |
100,0 |
3816120 |
100,0 |
5573316 |
100,0 |
7703855 |
100,0 |
Додаток 6.
Структура витрат банку 2.
|
Показники |
1.07.97. | 1.10.97. | 1.01.98. | 1.04.98. | ||||
|
|
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
Сума, грн. |
Питома вага, % |
|
1.Сплачен проценти, всього, в т.ч. - по розрахункових, поточних та нших рахунках; - по депозитах вкладах пдпри мств; - по вкладах фзичних осб; - по позиках НБУ; - по позиках депозитах КБ; - по позиках депозитах в валют. 2. Сплачена комся по послугах. 3. Витрати по операцям з цнними паперами. 4. Поштово-телеграфн витрати. 5. Витрати по оплат послуг КУ. 6. Витрати по маркетингу. 7. Амортизацйн вдрахування. 8. нш витрати. Разом операцйних витрат. 1. Витрати на тримання персоналу. 2. Спецодяг. 3. Витрати по охорон. 4. Спецальн витрати. 5. Витрати на тримання службових автомоблв. 6. Витрати на тримання вдомчо Разом витрат на тримання персоналу. |
709370 73234 125138 28298 172064 224679 82432 142 853 0 156279 137936 45505 22752 1070370 224689 0 26299 123134 125139 0 351950 |
49,86 5,15 8,8 1,99 12,1 15,8 6,02 0,01 0,06 0 10,99 9,7 3,2 1,5 75,25 15,88 0 1,2 8,2 8,88 0 24,75 |
1199302 132837 179042 51980 355196 294553 182507 2887 1155 0 286552 251236 66419 266541 2067655 505360 0 25990 169042 158048 0 820415 |
41,52 4,6 6,2 1,8 12,3 10,2 6,32 0,1 0,04 0 9,8 8,7 2,3 9,23 71,59 17,5 0 0,9 5,2 4,98 0 28,41 |
1901223 69058 58549 58125 446778 255216 225190 901 600 360030 213180 372615 48040 225190 1979575 768650 0 39033 10286 113496 0 1023266 |
36,33 2,3 1,95 1,2 14,98 8,5 7,5 0,03 0,02 1,2 7,1 12,41 1,6 7,5 65,92 25,6 0 1,3 3,4 3,78 0 34,08 |
1534480 142632 98416 133123 580037 29527 280510 23772 3803 475 294773 418383 137402 617597 3030755 1374022 0 65135 94613 190176 0 1723946 |
32,27 3,0 2,07 2,8 12,2 6,3 5,9 0,5 0,08 0,01 6,2 8,8 2,89 12,99 63,74 28,9 0 1,37 1,99 4,0 0 36,26 |
|
Всього витрат |
1422320 |
100,0 |
2070 |
100,0 |
3002841 |
100,0 |
4754701 |
100,0 |
Додаток 7.
Динамка отриманого прибутку банком 1, грн.
|
Показники |
На 1.07.97. |
На 1.10.97. |
На 1.01.98. |
На 1.04.98. |
|
1.Прибуток. 2.Надходження вд позареалзацйних операцй. 3.Балансовий прибуток. 4.Збиток. 5.Збиток вд позареалзацйних операцй. 6.Балансовий збиток. 7.Згорнутий балансовий прибуток. 8.Сума, на яку збльшу ться оподаткований прибуток. 9.Сума, на яку зменшу ться оподаткований прибуток. 10.Прибуток для оподаткування. 11.Сума податкв. 12.Прибуток в розпорядженн. 13.Сплачен штрафи. 14. нш витрати за рахунок прибутку. 15.Прибуток до розподлу. |
1003270 1046710 2049980 1400 1030 2430 2047400 - 1006 1041400 380810 1590 530 2540 1663520 |
2313640 2582460 4896100 - - - 4896100 29800 2500150 2325750 769 4127040 550 5020 4121470 |
3208828 44310629 7519457 - - - 7519457 29802 3956445 35928714 1023226 6496231 551 24125 6471 |
3930100 5756400 9686500 61784 7556 69340 9617160 29802 55280700 4366262 1224459 8392701 6981 141400 8244320 |
Додаток 8.
Динамка отримання прибутку банком 2, грн.
|
Показники |
На 1.07.97. |
На 1.10.97. |
На 1.01.98. |
На 1.04.98. |
|
1.Прибуток. 2.Надходження вд позареалзацйних операцй. 3.Балансовий прибуток. 4.Збиток. 5.Збиток вд позареалзацйних операцй. 6.Балансовий збиток. 7.Згорнутий балансовий прибуток. 8.Сума, на яку збльшу ться оподаткований прибуток. 9.Сума, на яку зменшу ться оподаткований прибуток. 10.Прибуток до оподаткування. 11.Сума податкв. 12.Прибуток в розпорядженн. 13.Сплачен штрафи. 14. нш витрати за рахунок прибутку. 15.Прибуток до розподлу. |
166090 4510 170600 - - - 170600 - 100 170500 51060 119540 - 17330 102210 |
1887338 4510 1891848 - - - 1891848 297180 16820 2172208 565700 1326148 1250 156610 1168288 |
2982160 4510 2986670 - - - 2986670 297810 71576 3212904 1623830 1362780 28145 19063 1315572 |
3094613 4510 3099123 - - - 3099123 2971810 113250 5947693 1714328 1384795 30028 15058 1339709 |
Додаток 9.
Розрахунок показникв прибутковост банку 1 та банку 2 на 1.04.98р.
|
Показники |
Банк 1 |
Банк 2 |
|
Отриман вдсотки, грн. Сплачен вдсотки, грн. Позики, грн. Пдпроцентн депозити, грн. |
8232237 3383415 22057931 35138132 |
55047621 1534480 5912125 2438090 |
|
Частий спред, % |
27,69 |
22,44 |
|
Отриман вдсотки, грн. Сплачен вдсотки, грн. Середн загальн активи, грн. |
8232237 3383415 67921180 |
5047621 1534480 21348470 |
|
Чиста вдсоткова маржа, % |
7,14 |
16,46 |
|
Прибуток псля оподаткування, грн. Чисельнсть працвникв, грн. |
8692701 430 |
1384795 250 |
|
Чистий дохд на одного працюючого, грн. |
20216 |
5539 |
|
Прибуток псля оподаткування, грн. Витрати на тримання працвникв, грн. |
8692701 2956340 |
1384795 1723946 |
|
Витрати на персонал, грн. |
2,94 |
0,80 |