Денежно-кредитные системы

1. Конц-ця та центр-ця банк-го капталу, вдкрит закрит форми. Банк монополÿ,

Початков процеси централзацÿ та концентрацÿ банквського капталу почались на початку 20 ст коли видлилися найкрупнш банки в окремих кра

За останн роки темпи круплення набули ще бльшого росту. З активами найкрупнш банки 70 рокв не увйшлиб зараз навть до 100 кращх банкв. Найпотужншими банками зараз

японськ банки. В основ процесу концентрацÿ та централзацÿ банквського капталу лежать вдповдн процеси у галуз промислового капталу.

Концентраця та централзаця може проявлятися у вдкритих та закритих формах. На початковому етап розвитку капталзму панували вдкрит форми, з появою законодавчих обмежень моноползму у ГКС ФКУ були вимушен перейти до закритих форм.

Вдкрит форми це :

1) злиття - поглиненя бльш потужним банком менш потужного, така форма зявилася в кнц 19 на початку 20 ст у звзку з чисельними банкруцтвами млких банкв, ацÿ яких були викуплен

2) Флальна мережа - застосову

ться для залучення нових потокв капталв та витснення конкурентв.

Закрит форми це :

1) Кореспонденськ вдносини - договрн вдносини мж банками з цллю вза

мовигдного виконання операцÿ.

2) Холдингов компанÿ - компанÿ як шляхом залучення капталв ( як правило через випуск акцй) скуповують контрольн пакети акцй ФКУ та компанй нших галузей для провадження через них власно

3) Банквськ ланцюги - форма контролю одним банком групи нших При цй форм одн й тиж сам люди входять до кервних органв акцонерв або директоратв рзних банкв

4) Система дочерних пдпри

мств - основний банк-контролер володú акцями лише одного банку з пдконтрольно

Видлення крупних банкв та концентраця в них капталв приводять до моноползацÿ банквсько

1) Трест - первинна форма банквсько

2) Картель - домовленсть мж банками, щодо застосування

дино

3) Консорцум - тимчасове об

днання деклькох банкв мж собою ( також можливо з промисловими монополями ) для фнансування надвеликих фн проектв або розмщення ЦП

4) Концерн - об

днання деклькох банкв пд контролем одного банка обо ншо

Зростання конкуренцÿ в банквськй справ з одночасним зростанням потреби ТНК у яксно новому пдход до надання банквських послуг( великий обсяг необхдних ресурсв, велика швидксть операцй, конфеденцйнсть, надйнсть ьта н ) привели до творення ТНБ.

ТНБ - крупн кредитно фнансов комплекси нверсального типу, що мають шороку мережу закодонних флй( не меньше нж у 5 кра

2. Роль конкуренцÿ в банквськй справ

Конкуренця в банквськ справ проявля

ться :

1) Мж банквськими нститутами.

Конкуренця у банквськй справ останнм часом носить всебльше нецновий характер. Це повязано з тим, що сучасн банки намагаються збергати на постйному рвн цни на сво

2) мж банквськими та ншими ФКУ ( боротьба за вклади населення, за користувачв споживчого кредиту та н )

3) мж банками та становами, що не вдносяться до ФКУ ( останнй час намтилася тенденця вторгнення крупних корпорацйа у сферу надання банквських посуг - надання кредиту, обслуговування кредитних карток.)

4) мж монополстичними та немонополстичними структурами за ринок капталв та споживача. Ця боротьба проявля

ться у намаганн монополй витснити невеличк банква ринку намаганн невеличких банкв протистояти цьому

В останн роки конкуренця в банквькй справ значно зросла . Причини :

1) полтика держав свту на обмеження моноползацÿ банквсько

2) швидке зростання фн новацй - нових видв операцй та послуг, нструментв ринку позичкових капталв та розрахункв

3) Зростання рол використання ЕОМ та засобв комункацй

4) Вторгнення на ринок банквських операцй та послуг промислових корпорацй

Роль конкуренцÿ в банк справ настльки ж важлива як взагал макроекономчна роль конкуренцÿ. Конкуренця

причиною того що :

1) постйно вдосконалюються та пдвищу

ться яксть операцй та послуг

2) впроваджувються новацÿ

3) стриму

ться зростання цн в деяких випадках вдбува

ться

4) вдбува

ться вдсювання неефктивних методв управлння банквськими ресурсами.

5) Проходить постйне впровадження результатв НТП тим самим сприючи його подальшому розвитку.

3. Струк-н змни у КС. нверс-ця та нтернац-ця банквсько

На прикнц 20 ст вдбулись наступн подÿ як мали значний вплив на банквську сферу :

1) Дерегулювання фн ринкв - законодавче помягшення чи повне скасування обмежень у фн дяльност як наслдок цього розвиток конкуренцÿ

2) Посилення конкуренцÿ в банквськй справ

) Мж банквськими нститутами. Конкуренця у банквськй справ останнм часом носить всебльше нецновий характер. Це повязано з тим, що сучасн банки намагаються збергати на постйному рвн цни на сво

Б) мж банквськими та ншими ФКУ ( боротьба за вклади населення, за користувачв споживчого кредиту та н )

В) мж банками та становами, що не вдносяться до ФКУ ( останнй час намтилася тенденця вторгнення крупних корпорацйа у сферу надання банквських посуг - надання кредиту, обслуговування кредитних карток.)

Г) мж монополстичними та немонополстичними структурами за ринок капталв та споживача. Ця боротьба проявля

ться у намаганн монополй витснити невеличк банква ринку намаганн невеличких банкв протистояти цьому

3) компютерзаця

4) фнансов нововедення ( нов види депозитв,кредитв, нов види банк послуг)

5) фнансова глобалзаця ( поширення дяльност банкв за меж нац кордонв - ТНБ та МНБ

Наслдком цих подй стало

1) проявлення теденця до нверсалзацÿ операцй,

2) створенню багатопрофльних кредитних станов, що взмоз надавати весь обсяг фнансових послуг.

3) Комерцйн банки спшно осво

4) Набуло розвитку створення, пдвищення рола та розширення обсягу операцй спецальних кредитно фнансових станов

5) Пирились та складнились звязки банкв з промисловстю

6) З появою в кредитнй систем нових ланцюгв знизилась питома вага ком банкв у сукупнй сум ресурсв та операцй ( але роль банкв в економц продовжу

залишатися дуже важливою )

Псляво

нне зростання мжгалузево

Розрзняють 2 види мжнародних банкв - транс нацональн (ТНБ) та мжнацональн (МНБ).

Серед ТНБ рзних кра

МНБ - це мн банквськ групування заснован на паях великими банками ряду кра

4. Конвертовансть валюти, поняття та види

Конвертовансть валюти це ? здатнсть бути обмняною на валюти нших кра

Види :

1) повна - включа

внутршю та зовншню конвертовансть. При внутршнй конвертованост задовольняються потреби резидентв в ноземнй валют. При зовншнй конветртованоста - задовольняються потреби нерезидентв у конвертацÿа

2) часткова.

Забезпечення конвертованост винно проводитися поетапно - спочатку часткова потм повна. При цьому важливо створити вдповдн передумови :

1) структурна перебудова економки

2) нагромадження достатнх золото-валютних стандартв

3) збалансували струтури цн на зовншньому та внутршнх ринках

4) Стаблзаця темпв економчного розвитку кра

5. Державна власнсть у кредитнй сфер

Псля 2 свтово

1) тенденця до суспльнення виробництва

2) намагання приватного сектору отримати захист з боку держави вд недолкив ринкового способу господарювання ( циклчнсть ринково

3) Намагання держави досягти стабльност власно

Держ сектор у ФКС творився в результат нацоналзацÿ банкв в деяких кра

На долю держ банкв припада

вд 50 у

талÿ до 75 % у Фрацÿ вклад в до запитання. В

талÿ 6 держ та 3 напв держ банки, у Бельгÿ 10 5, у Францÿ 3 нацоналзованих 14 змшаних фн-кредит станови. У Фрнцÿ в 1982 було нацоналзовано 39 банкв та 2 фн компанÿ, також держава володú контрольним пакетом в 70 банках. Об

днання монополстичного приватного капталу з державою привело до створення нового типу монополй. До цих монополй фактично перейшло право визначати економчну полтику держави у вдповдних галузях, за

6. Заг закономрн формув ГКС у перод становлення кап-му.

Грошов системи

Недивлячись на те що в перод мануфактурного капталзму в кожнй кра

Франця	1874
Бельгя	1874
таля	1874
Швейцаря	1874
Германя	1871-73
Даня	1873
Швеця	1873
Рося	1895-97
Японя	1897
США	1900

Отже до кнця 19 ст биметалзм поступився мсцем монометалзму. Те що майже вс кра

1) виконання золотом функцй засобв обгу та платежу у форм монет,

2) необмежений розмн банкнот на золото в монетнй форм,

3) вльний вивз та ввз золот з кра

4) валютний курс коливався в межах золотих точок навколо валютного паритету.

Золотомонетний стандарт забезпечивши стабльнсть грошових одиниць кран свту сприяв розвитку кредитних вдносин оскльки був вдсутнй ризик повязаний з знецнюванням грошей. Розвиток кредиту в свою чергу призвв до зростання капталстичного виробництва, його централзацÿ та концентрацÿ.

Стабльнсть валютних курсв сприяла розвитку мн торгвл, мн кредитних вдносин та вльному перемщеню капталв. Все це стало основою переходу вд капталзму вльно

З ? початком бльшсть кра

Золото злитковий стандарт - грошова система коли паперов грош розмнювались на золото в злиткаха при чому обмну пдлягала сума не нижче встановленого мнмуму. До цього стандарту перейшли Англя Франця

таля Голандя Даня Канада та н.

При золотодивзному стандарт обмн здйснювався не на золото, на валюту яка в своючергу обмнювалась на золото. Такий стандарт бу введений в 30 кра

Особливстю формування ГС пероду становлення капталзму були грошов системи колонй. Вони являли собою найгрший вид золотодивзного стандарту, що повною мрою вдповдав лише ГС метрополÿ.Для ГС колонй було притаманне наступне :

1) емся грошей здйснювалась банками метрополй або спецальними валютно-грошовими агенцями.

2) Валюти колоонй прикрплювались до валют метрополй шляхом встановлення валютного курсу, який був вигдний метрополям

3) Забезпеченням валюти колонÿ повинна була бути валюта метрополÿ в розмр 100% емссÿ. Тому валюта колонй була фактично дублкатом валюти метрополÿ.а Але на цьому не закнчувались притиснення прав колонй у грошовому обгу. Накопичен за рахунок торгвл сировиною резерви валюти метрополÿ колонÿ повинн були розмстити у державних цнних паперах метрополÿ пд дуже низький вдсоток виступати таким чином дуже вигдними кредиторами для сов

Кредитна система

Швидкий розвиток капталзму в 19 т, що був наслдком промислового перевороту, супроводжувався зростанням маштабв операцй банкв, розширенням

З середини 19 ст в багатьох кра

В кнц 19 ( завершальна стадя капталзму вльно

Жорстка конкуренця призвела до чисельних банкруцтв у ФКС.Саме це стало початком первиних процесв концентрацÿ та централзацÿ банквського капталу . На тому етап ц процеси проходили шлялом поглинання збанкрутлих ФКУ

Також початок 20 ст характерезувався першими спробами злиття банквського та промислового капталу. Зазначен процеси у Кредитнй сфер стали причинами переходу вд капталзму вльно

1) концентраця та централзац банквського капталу поява банквських монополй

2) посилення конкуренцÿ мж рзними видами кредитних установ

3) по

днання банквського та промислового капталу утворення фнансовго капталу

4) нтернацоналзаця банквсько

7. Банквська криза: поняття, прояв та шляхи виходу

Банквська криза - масова неплатоспроможнсть у фнансово - кредитнй сфер що потребу

втручання ряду

Форми прояву :

1) попит на резерви так зроста

що не може бути задоволеним за короткий строк

2) рзко падають обсяги кредитування

3) традицйно платоспроможн позичальники втарчають можливсть отримувати кошти

4) масово розпродаються активи бо структура пасивв не вдповда

новй ринковй вартост активв

Шляхи виходу :

1) вдновити довру вкладникв захистивши нтереси всх або бльшост

2) запобгти термновому розпродажу активв

3) уникнути коливань у обсяз грошово

4) уникнення вд ризикованих фн операцй

5) захистити стабльн банки

6) упорядкувати платжну систему

7) скорочення використання бюджетних коштв

8. Змна стратегй захдних кБ у 90 рок

1) нверсалзаця ( фнансовий супермаркет ). Банки починають виконувати не притаманн

2) Централзаця та концентраця ( об

днання )

нтернацоналзаця - мжнародн фнансов концерни у форм ТНБ МНБ

4) Повна автоматизаця дяльност банкв.

5) Застосування в дяльност банкв стратегÿ маркетингу у звязку з всезростаючою конкуренцúю

9. Золотий стандарт та стабльнсть ГКС

Недивлячись на те що в перод мануфактурного капталзму в кожнй кра

Франця	1874
Бельгя	1874
таля	1874
Швейцаря	1874
Германя	1871-73
Даня	1873
Швеця	1873
Рося	1895-97
Японя	1897
США	1900

Отже до кнця 19 ст биметалзм поступився мсцем монометалзму. Те що майже вс кра

1) виконання золотом функцй засобв обгу та платежу у форм монет,

2) необмежений розмн банкнот на золото в монетнй форм,

3) вльний вивз та ввз золот з кра

4) валютний курс коливався в межах золотих точок навколо валютного паритету.

таля Голандя Даня Канада та н.

10. КБ : поняття функцÿ види операцй

Визначення - ???????

Банки це станови функцúю яких

а кредитування суб

ктв госп дяльност та громадян зарахунок залучення коштв пдпри

мств станов органзацй населення та нших кредитних ресурсв, касове та розрахункове обслуговування народного господарства виконання валютних та н банквських операцй.

Функцÿ

1) Залучення тичасово вльних коштв перетворення

2) Кредитування ю.о. ф.о. держави. Останнм часом наряду з кредитуванням держвати та ю.о. банки звертають велику вагу на надання споживчого кредиту. Це вдбува

ться через вдносно низьку ризиковансть дано

3) Здйснення грошових розрахункв платежв. Завдяки цй функцÿ банкв бльша частина платежв здйсню

ться у безготвковй форм шляхом списання коштв з рахунку одного контр агента зарахування

4) Випуск кредитних засобв обгу. Завдяки цй функцÿ було досягенне повне витснення повноцнних грошей неповноцнним що надало грошовому обгу необхдну еластичнсть Але одночасно зявилася загроза необгрутованого випуску грошей та

5) Консультацÿ, надання комерцйно

Операцÿ : пасивн та активн.

Пасивн : операцÿ за допомогою яких банки творюють власн ресурси.Це :

1) випуск власних ЦП

2) вдрахування вд поточного прибутку

3) Залучення коштв ю.о. та ф.о.

Залучен кошти снують у форм депозитв( строков та до запитання), поточних, кредитниха та коресподенських рахункв.

Депозит це кошти як клúнт вносить в банк на збергання може

використати для розрахункв або вилучити у форм готвки. За користування депозитним коштами банк сплачу

За поточними рахунками проценти не нараховуються це поясню

ться тим що банки не стягують платн за операцÿ по них.

Кошти на кредитних рахунках це так зван мним вклади, це кредитн ресурси отриман клúнтом банку зарахован на спецальн рахунки.

Кошти на кореспонденських рахунках - це кошти нших банкв як знаходяться на рахунках ЛОРО.

Також джерелом ресурсв банку

акцептн операцÿ. Акцепт це погодження банку здйснити платж по данному векселю по настанн строку його погашення. При акцептнй операцÿ банк здйсню

платж за рахунок коштв як заздалегть перерахував йому векселедавець. - заздалегдь перерахован кошти до моменту платежу

ресурсами банку.

ктивн операцÿ :

Кредитн

Операцÿ з цнними паперами

Касов операцÿ

Розрахунков

Угоди з ноземною валютою

Угоди з нерухомстю

кцептн операцÿ

Гарантйн операцÿ

Трастов

Лзнгов операцÿ

Факторингов операцÿ

Кредитн операцÿ класифкуються за наступними ознаками

1) По забезпеченню :забезпечен та незабезпечен,

2) За строками погашення : короткотермнов середньотермнов довготермнов та до запитання

3) За характером погашення : в розтсрочку та одночасн

4) За триманням проценту : при видач кредиту, при поверенен та на протяз кредитування.

5) За категорями позичальникв : комерцний кредит,

Вищенаведен функцÿ

основними визначають т операцÿ якими займаються банки ( депозитн, ощадн, кредитн, здйснення безготвкових розрахункв, здйснення мн розрахункв, перетворення безготвкових коштв на готвку, випуск чекв, облк векселв, косультацйн послуги, нвестицйн операцÿа ) однак останнм часом сну

стйка тенденця до нверсалзацÿ банкв. Вони почали займатися операцями та послугами як ранше не знаходилися в пол

11.

нтеграця у ГК сфер

стор 205

12. Центр-ця банкнотн емссÿ: необхднсть, шлях, наслдки

вирвати з кра

13. Поняття види та елементи ГС

ГС - форма органзацÿ грошового обгу що склалася в данй кра

Елементи ГС :

1) найменування грош одиниц

2) маштаб цн ( вмст металу в грошовй одиниц )

3) види грошей

) повноцнн - номнальна вартсть вдповда

реальнй. Як правило це монети - грошов знаки що виготовлен з металу та мають певн закрплен законом ознаки

б) неповноцнн - номнальна вартсть не спвпада

з реальною. Вд випуску неповноцнних грошей держва отриму

дохд як рзницю мж

паперов грош ( грошов знаки надлен примусовим намналом в бльшост випадкв не розмнн на золото. Випускаються державою для покриття сво

кредитн грош - паперов знаки вартост що виникли назамну золот на основ кредиту.Основн види вексель банкнот та чек.

4) порядок емсс та обгу грошей

5) регламентаця безготвкового обгу

Види грошових систем - паперов та металчн

Металчн ГС це грошов системи при яких паперов грош пдлягають обмну на повноцнн грош незалежно вд того чи

остнн засобом обгу та платежу.

Паперов - це грошов системи при яких в обгу знаходяться тльки нерозмнн на грошовий метал знаки грошей - казначейськ зобовязання та банкноти.

Металчн системи дяльться на монометалзм та бметалзм

Бметалзм - роль загального еквваленту виконують два метали золото та србло. При такй систем банноти пдлягають обмну на обидва метали. Для обмну на банкноти встановлювався курс для кожного з металв враховуючи

Монометалзма - роль загального еквваленту викону

один метал золото чи србло. При такй систем банноти пдлягають обмну на один з цих металв. В бльшост кра

Золотомонетний монометалзм

Золотозлитковий монометалзм

Золотодивзний монометалзм

14. Змни у грошових системах кра

Розвиток домонополстичного катлзму супроводжувався впорядкуванням грошового обгу однак стабльнсть досягнута за рахунок введення золотомонетного стандарту пороснувала недовго - до першо

добавить из стран

15. Долар США у рол свтово

В роки 1ё св вйни яка сприяла значному розширенню зовншньо

Сутт

в змни у положення долару як свтово

Псля 2 св вйни США почало активно вивозити каптали розмщувати

Хрончна пасивнсть платжного балансу, зростання корорткотермново

Все це призвело до того що США вимушен були вдмовитися вд обмну доларв на золото в 1971. Нестабльнсть долара привела до того що кап кра

Зараз......

16. Криза БвВС вплив на нацональн валютн системи кра

Псля 2 св вйни США почало активно вивозити каптали розмщувати

Хрончна пасивнсть платжного балансу, зростання корорткотермново

осн. причины :

1. нестабильность капит. економики, обремененной военными и др. непроизводительными расходами.

2. отрицательное влияние инфляции на мировые цены и конкурентоспособность фирм, поощрение спекулятивного перемещения горячих денег.

3. несбалансированность межд. расчетов, проявившаяся в хронической пассивности платежных балансов одних стран (Великобр., США) и длительной активности балансов других (ФРГ, Япония).

4. несоответствие принциповвал. системы изменившимся словиям мирового хозяйства, когда безраздельное господство США сменилось системой трех центров империализма.

5. активизация рынков евродолларов.

17. Кредитна система у вузькому та широкому розумнн

У широкому значенн кредитна система це сукупнсть кредитних вдносин, форм кредита, методв кредитування та кредитних станов, при широкй трактовц в кредитну систему включають с нститути як функцонують на фн ринку. При такй трактовц зника

рзниця мж фнансовою системо та кредитною. В вузькому - сукупнсть кредитних станов кра

У вузькй трактовц снують 3 ланки кредитно

1) ЦБ

2) КБ ( нверсальн та спецалзован. Спецалзован : нвестицйн, потечн, збербанки, зовншеконом банки

3) Небанквськ фн кредитн нститути ( пенс фонди страх компанÿ нвестицйн фонди трастов компанÿ ломбарди, фнансов компанÿ, товариства вза

много кредитування, фн-кредитн сплки, пересилка грошей т н )

18. Европейська валютна система : створення та механзм дÿ

Характерна риса сучасного етапу розвитку ГС - розвиток регонально

ЕкС -а регональна нтеграцйна державно-монополстична органзаця кра

Поетапна програма створення валютно-економчного союзу спвтовариствав ( план Варнера ) була розрахована на 10 рокв 71-80.

На першому етап 71-73 передбачалося звуження меж коливань валютних курсв, введення повгно

на другому етап 74-76 предбачалося завершення розпочатих миропри

мств

на третьму етап 77-80 передбачалось передати нацональним органам ЕкС деяких повноважень що належали нацональним рядам, створити европейську валюту за допомогою яко

Структурн принципи ЕВС

1) Основа ЕВС - европейська валютна одиниця - ЕКЮ з 1977. Це регональна розрахункова мн одиниця. У вал корзин - 10 валют Переважа

марка ФРН - 1/3. на вдмну вд СДР ЕКЮ використову

ться в приватних операцях банкв та фрм

2) Режим валютних курсв в ЕВС заснований на механзм У европ вал змÿ У : встановлено лмт вза

3) Для пдтримки нестабльних валют введено колективну валютну нтервенцю. ЦБ-кама надаються кредити ЕФВС ресурси якого збльшен в 1979 до 25 млрд ЕКЮ. Проект створення на його баз в 1981 ЕВФ не було здйснено.

4) В ЕВС поновлено мждержавн операцÿ з золотом на вдмну вд офцйно

) в ЕВС створено мн фонд золот за рахунок об

днання 20 % офцйних золотих резервв кра

б) використову

ться середньоринкова цна золот для визначення розмру внескв золота, регулювання емссÿ та розмру резервв в ЕКЮ.

в) золото слугу

забезпеченням емссÿ ЕКЮ

Введення ЕВС сдчить про створення зах Европ нового вал центру начол з нм маркою напротидю долару США у вдповдност до змн у спвдношенн сил у кап свт. Процес координацÿ вал полтики, формування наднацонального механзму валютного регулювання, створення мждержавних регональних валютно-кредитних та фна органзацй назива

ться валютною нтеграцúю. Вал нтеграця ЕС ще незавершена. Цьому перешкоджу

економ нестабльнсть а також небажання кра

19. Нацональна валютна система: поняття та структура

Нацональна валютна система - це складова частина нацонально

Нацональна валютна система залежить вд розвитку зовншньо-економчних вдносин кра

Складовими елементами нацонально

1. нацональна валюта. Це грошова одиниця.

2. валютний паритет. Це база валютного курсу, це спввдношення мж двома валютами, що встановлено в законодавчому порядку. З 1979 р. валютний паритет встановлю

ться на баз СДР (валюта МВФ).

3. режим курсу нацон. валюти. Валютн курси - можуть бути фксован, або гнучк. Фксован - це система, що припуска

наявнсть заре

строваних паритетв. Фксован валютн курси можуть бути або дйсно фксован, що базуються на золотому стандарт, вони можлив лише за мов золотого стандарту, або договрно фксован, що базуються на однй чи клькох валютах або на мовно встановленй офцйнй цн золота. Гнучк акурси - це системи, при який у валют не ма

офцйних валютний паритетв. Тут видляють дв групи валют: плаваюч валюти (самостйно змнюються на баз попиту та пропозицÿ на ринку) та коливн валюти (привТязують валютн курси до валютний кошикв).

Для держав з ринковою економкою найдоцльншим

притримування керованого плаваючого курсу вдносно ВКВ. На У. нин дú режим валютного коридору, на 1998 рк валютний коридор встановлено: 1.7 - 1.9 грн. за 1 $.

4. органи валютного ринку

5. нацональн органи, що обслуговують та регулюють валютн вдносини в кра

6. можливсть та мови обмну нац. валюти на золото та ноземн валюти, тобюто конвертовансть валюти.

20. Св економчна криза 1929-1933 наслдки для ГКС свту

21. твор м/н валютно-кредитних орг-цй псля 2 св вйни

Мжнародн регональн валютно-кредитн фнансов органзацÿ - державно-монополстичн нститути як створен на основ мждержавних год з метою регулювання мжнародних економчних, валютно-кредитних фнансових вдносин.

МВФ - почав дяти в 1947 як спецалз орган ООН

МВФ - Мжурядова валютно-кредитна органзаця яка здйсню

регулювання валютних вдносин мж державами членами нада

Перш нж БВВС зазнала краху була здйснена спроба крпити ? шляхом створення МВФ штучно

Членами МВФ стали 151 кра

У звязку з змнами як внесла ямайська валютна реформа 1976 ( поряд з доларом США в якост резервних валют визнаються валюти нших кра

МВФ здйсню

кредитн операцÿ. Для покриття дифциту платжного балансу кра

Фонд здйсню

контроль за дотриманням кра

МБРР - створений 1947 як спец орган ООН

Основна цль створення - надання кредитв для розширення виробничих потужнгостей кра

Банк вида

кредити строком до 20 рокв пд гарантю рядв кра

1) Мжнародна фнансова корпораця ( МФК) 1956 - для заохочення нвестицй приватного капталу в промисловсть кра

2) Мжнародна асоцаця розвитку ( МАР) 1960 - налда

пльгов кредити кра

Регональн банки розвитку ( Межамериканський банк розвитку, Африканський БР, Азацький банк розвитку )

Виникли в 60 роках. Причини виникнення : крах колонально

Рзниця мж банками обумовлена рвнями економчного розвитку кра

Регональн валютно кредитн фнансов органзац ЕС

Европ нвест банка 58 - довгострокове кредитування

Европейський фонд розвитку 58 - субсидÿ та пльгов кредити

Европейський фонд орúнтацÿ СГ 62 - субсидування експорту сг продукцÿ ЕС пдтримання цгн

Европейський фонд регонального розвитку 75 - фнансування заходв по вирвнюванню регональних диспропорцй в кра

Европейський фонд вал спвробтництва 73 - кредити для покриття дифциту платжних балансв кра

Банк мжнародних розрахункв 1930 - об

днання ЦБ 30 кра

22. Страх-ня банк депозитва : необхднсть, снуюч системи

За допомогою системи страхування депозитв в рзних кра

У Нмеччин сну

фонд захисту депозитв, також пд егдою федерально

У Великобританÿ програма страхування сну

пд егдою держави. Банки не платять регулярних внескв, вносять кошти на покриття витрат. Гаранту

ться не весь депозит, лише 75% до 20 тис фунтв на 1 вкладника.

В США сну

федеральна корпораця страхування депозитв. Це державна станова. Кожному вкладнику гаранту

ться його вклад у сум до $100 тис. на одного вкладника.

Федеральна корпораця по страхуванню депозитв. Створена в 1934 р. Вс банки-члени ФРС зобовТязан вступити в цю корпорацю.

нш банки - за бажанням.

Цл корпорацÿ:

1. захист вкладникв вд фнансових втрат;

2. запобгання масовому вилученню вкладв.

На сьогодн 98% КБ страхують сво

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищ:

1. може надати кредит для здйснення злиття цього банку з ншими, бльш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деяк кошти на його рахунок.

3. на крайнй випадок, оголошу

ться банкрутство з виплатою максимально

Щорчн внески ростуть, зараз - 0,15% загально

23. ГКС коонально залежного типу.Валютн зони

1) емся грошей здйснювалась банками метрополй або спецальними валютно-грошовими агенцями.

Забезпеченням валюти колонÿ повинна була бути валюта метрополÿ в розмр 100% емссÿ. Тому валюта колонй була фактично дублкатом валюти метрополÿ.а Але на цьому не закнчувались притиснення прав колонй у грошовому обгу. Накопичен за рахунок торгвл сировиною резерви валюти метрополÿ колонÿ повинн були розмстити у державних цнних паперах метрополÿ пд дуже низький вдсоток виступати таким чином дуже вигдними кредиторами для сов

Наслдком снування ГС колонального типу стали валютн зони - группування кра

До цього снував стерлинговий блок (виник у 1931)

Особливост:

1) юридично стерлингова зона не мала централзованого кервного органу;

2) дяльнсть здйсню

ться на баз джентельменських год банку та казначейства

з 60-х рокв стерлнгова зона почала розпадатися зараз практично не сну

Зона франка. Виникла у 1939 роц. Особливстю було юридичне оформлення мждержавними годами та наявнсть централзованого головного органу - Валютного комтету зони франку. Деяк кра

Механзм зони : встановлення твердого паритету валют з францульким франком, гарантування франку КФА франц казначейством та його вльний обмн на фр франк, контроль францÿ над кредитною полтикою банкв кра

В доларовий блок вйшли кра

24. Тимчасова стаблзаця ГКС у 20-т роки нашого столття

25. Банк Фр : створення, правлння особливост дяльност

Центром кредитно

26. Змни в дяльност депозит установ США по закону У Про дерегул-ня депозитн станов та контроль за гр обгомУ 1980

Значний вплив на дяльнсть американських комерцйних банкв ма

закон 1980 р. Про дерегулювання депозитних станов та контроль за грошовим обгом. Згдно цього закону, вс ФКУ подлено на дв групи:

1. депозитн

2. не депозитн.

До депозитних належать комерцйн банки, також вза

мноощадн банки, ссудо-ощадн асоцацÿ, та кредитов сплки.

Недепозитн станови - страхов та пенсйн компанÿ, нвестицйн компанÿ, фнансов компанÿ, вза

мн фонди грошового ринку та н.

Згдно цього Закону, внесен деяк змни у функцонування банкв та банквських установ, саме:

1. встановлений

дин вимоги щодо резервв для всх депозитних станов;

2. вдмнен вимоги до резервв по депозитах на строк бльше нж 1.5 роки;

3. зменшений сам показник норми обовТязкових резервв, вимоги до резервв встановлено для 3-х типв вкладв:

4. трансакцйн рахунки (поточн) - 3% до суми, але не бльше 36,7 млн. дол; якщо сума бльше 36,7 млн - 12 %.

5. депозити юридичних осб - якщо строк менше 1.5 рокв - 3%

6. вимоги за

вровалютою - 3%.

7. Федеральн резервн банки повинн брати плату за операцÿ по клрингу чекв та нш послуги (до 1980 року ц операцÿ бали безкоштовними, але здйснювати ц розрахунки могли тльки банки - члени ФРС, тепер - вс КБ.)

8. закон дав право всм депозитним становам отримувати позики у ФРБ свого округу (до цього - лише банки Цчлени ФРС).

9. скасовано верхню межу норми вдсотка по депозитах на 6 та бльше рокв;

10. збльшено страхове вдшкодування Федеральною корпорацúю по С. депозитв з 40 тис. до 100 тис.$.

27. ФРС США : структура, цл, функцÿ.

1913 р. - видано Федеральний резервний Акт. Його головною метою було створення центрального банку у вигляд системи резервних банкв з 25 вддленнями, для того, щоб впорядкувати грошову емсю. Ставилася також мета концентрацÿ банквських резервв встановлення контролю за дяльнстю кредитних станов.

Федеральна резервна система асклада

ться з 5-ти ланок:

1. Рада керуючих ФРС

2. 12-ть федеральних резервних банкв. (Вся територя США була подлена на 12 федеральних резервних округв, в кожному з них було створено федеральний резервний банк)

3. федеральний комтет вдкритого ринку

4. Федеральн консультативн Ради

5. банки - члени ФРС (приблизно бля 40% всх комерцйних банкв США)

Федеральна Резервна система становить незвичну сумш державних та приватних елементв, централзованих та децентралзованих складових.

1. Рада керуючих ФРС

В ? склад - 7 членв, як призначаються Президентом США на 14-рчний перод.а Призначаються псля консультацÿ, та затверджуються Сенатом.

Члени ц㺿 Ради, як вдпрацювали повний термн, не можуть бути призначен ще раз. Голова Ради та його заступник теж призначаються Президентом з циха членв, але на 4-рчний перод, крм того вони можуть бути призначена друге.

ОбовТязки Ради керуючих:

1. нагляд за банками - членами ФРС та за всма банквськими холдинговими компанями

2. нагляд за дяльнстю резервних банкв

3. встановлення норм та правил щодо кредитв споживачам

4. затвердження змн дисконтних ставок

5. встановлення резервних вимог

6. члени Ради керуючих виконують обовТязки членв Федерального Комтету вдкритого ринку

2.Федеральн резервн банки

Кожен з ФБа обслугову

певний регон кра

ФРБ менуються з мсцем розташування сво

12 ФРБ виконують функцÿ центрального емсйного банку кра

Пасиви ФРБ складаються з невелико

Отримання прибуткв не

метою ФРБ, тому якщо прибуток зТявля

ться, то вн майже повнстю поверта

ться у державнуа скарбницю.

Основне мсце в активах ФРБ посдають нвестицÿ у державн цнн папери та золот сертифкати (це свдоцтво, яке було передано казначейству згдно закону 1954 р.)

В 1933 р. США были вынуждены принять решение о прекращении размена на золото федеральных резервных билетов, отмена золотого стандарта. На протяжении мирового экономического кризиса США сохраняло размен банкнот на золото. В 1933 г. большинство банков оказалось не ликвидными и были закрыты, были объявлены банковские каникулы (7 дней), за это время был принят закон, в соответствии с которым комерческие банки не обменивали банкноты золото. Затем - каз о передаче ФРБ золот казначейству. Взамен, они (ФРБ) получили золотые сертификаты. Они были в обращении до 1968

Крм того, невелика доля в активах належить кредитам комерцйним банкам.

3.Федеральний комтет вдкритого ринку.

Це найважливший орган ФРС, який форму

?а грошово-кредитну полтику. Вн здйсню

широкий контроль за зростанням пропозицÿ грошей у держав, також несе вдповдальнсть за дяльнсть системи на внутршнх ринках цнних паперв та ринках ноземних валют.

внутршн, зовншн операцÿ здйснюються Нью-Йоркським ФРБ як представником Комтету.

Крм 7 членв Ради керуючих, в цей Комтет входять 5а президентв ФРБ, один з яких - обовТязково - президент Нью-Йоркського ФРБ, нш 4 постйно змнюються, працюють в Комтет на протяз року, на принцип ротацÿ.

4. Федеральн консультативн Ради.

Згдно з Законом, консультативними комтетами

Федеральна консультативна Рада, та консультативна Рада споживачв. Крм того, у 1980 р. Рада керуючих творила також консультативну Раду ощадних (депозитних) закладв.

Ц Ради, члени яких обираються з кожного з 12-ти федеральних округв, збираються на сво

5. Банки члени ФРС

Майже 40% всх комерцйних банкв

банками - членами ФРС.

Загальна кльксть банкв становить 10700 банкв (на кнець 1996 р.)

У США нема

диного банквського законодавства. Тобто, одн комерцйна банки пдпорядкован федеральному законодавству, нш - пдпорядкован законодавству окремих штатв.а Т комерцйн банки, як пдпорядкован вимогам окремих штатв, це штатн банки (7).

28. Органзаця банквсько

Дяльнсть банквських холдингв регулю

ться основними положеннями закону Про холдингов компан㿻 вд 1956 р. Поправки внесено у 1970 р. Згдно цього закону, контроль вважа

ться встановленим, якщо холдингова компаня ма

не менш нж 25% акцй цього банку, якщо це так, то така компаня перодично зобовТязана надавати Рад Керуючих ФРС сво

За останн роки намтилася тенденця росту таких банквських холдингв. Вс найбльш, найпотужнш комерцйн банки в США органзован як банквськ холдингов компанÿ. Банквськ холдинги можуть бути або однобанквськими або мульт-банквськими. В тому раз, коли холдингова компаня здйсню

контроль над одним банком - це однобанквськ холдинги.

Поряд з банквськими становами в такй холдинг можуть входити небанквськ ФКУ

перелк таких небанквських станов, як можуть бути взят пд контроль однобанквського холдингу (оптечн, факторингов, трастов, страхов компанÿ, брокерськ, консультацйн, фнансов, зингов компанÿ та н.)

У США саме однобанквськ холдинги займають найбльше мсце у сукупних активах банквсько

Мульти-банквськ холдинги - це компанÿ, як володють контрольними пакетами акцй двох або бльше банкв.

Переваги банквських холдингв:

1. банквський холдинг - компанÿ сприяють пдвищенню ефективност банквсько

2. пдвищують стйксть банкв;

3. надають бльш широкий круг послуг клúнтам.

4. Основн недолки:

5. зниження рвня конкуренцÿ;

6. пдвищу

ться плата за банквськ послуги;

7. байдужсть до потреб регонв.

29. Еволюця та сучасний стана ГС Японÿ

ГКС Японÿ почала формуватися псля бурж рев 1868 р В Яп було введено золотомонетний стандарт 1897, золотий вмст йени 0.75 гр. З початком 1 св вйни вдмнено зол стандарт на протяз вйни безперервно зростали цни

йна знецнилася на 64 % але це перод супроводжувався екон пднесенням Японÿ : витрати на вйну не були дуже великими бо часть у вйн обмежувалась лише захватом терторй Нметчини. Пднесенню сприяли :

1) Велик замовлення з Анг Рос США

2) Послаблення конкуренцÿ на Вел Сход з боку Анг Нм Рос

Пднесення було тимчасовим 1920 -21 - криза, становище погршилось частю Яп в нтервенцÿ на Дал Сход. Псля тимчасово

Економчна криза 1929 - 33 стала причиною значних темпв нфляцÿ та падння курсу

йни.

В 1937а, 39 Японя провела 2 офцйн девальвацÿ сво¿ валюти в 1939 курс айени до долара 4:1

В перод 2 св вйни - нестабльнсть грошового обгу та падння курсу йени. З метою зменшення клькост грошей в обгу в 1946 була проведена грошова реформа : стар банкноти обмнювалися на нов 1:1, але суми як бльше 100 йен на 1 чоловка тимчасово блокувались на рахунках. Наслдок - рзко зменшилась кльксть банкнот але господарство Яп ще не було пдготовлено до здйнення реформи.

Псля проведення реформи грошова маса збльшувалась великими темпами, до кнця 1956а - бльше нж у 6 разв. Реальна ЗП зменшилась до 19 % дово

нного рвня. За роки вдбудовчого пероду 45-52 ейна знецнилась у 100 разв. В 1952 нфляця дещо знизилась. Головною особливстю псляво

нного розвитку Яп

висок темпи ек зростання. З сер 50 х рокв в Яп мали мсце найб висок у свт темпи приросту ВВП та експорту. У кнц 60 х рокв Яп вийшла на 2 мсце в свт псля США за обсягом ВВП.

У це перод темпи зростання грошово

Валютне становище

У псля во

нн роки офцйний курс йени знизився в 4 рази ( 1дол=900 йен ) У квтн 1949 - девальваця ( 1 дол = 360 йена ) цей курс не змнювався до 1971. В 1971 псля вдмни обмну дол на золото - ревальваця йени на 17 %, курс 308 йен за дол.

1973 - ревальваця на 35 % 1дол=265а йен, запроваджу

ться плаваючий курс йени

1981-1985 курс 220-250а йен за долар . З 1985 США почало проводити полтику спрямовану на зниження курсу долара з метою пдриву конкурентноспроможноста Яп на свт ринку. На протяз 90х - стйке зростання курсу йени : 110 - 120 йен за долар

30. Грошова система Великобританÿ псля 2 свтово

З початком 2 свтово

До цього снував стерлинговий блок (виник у 1931)

Особливост:

* юридично стерлингова зона не мала централзованого кервного органу;

* дяльнсть здйсню

ться на баз джентельменських угод банку та казначейства.

з введенням валютних обмежень було встановлено офцйний курс на рвн 4$ за 1 ф.с. цей курс не змнювався до девальвацÿ 1949 року.

Золотий вмст ф.с. - 3.6 г золота.

За перод 2 свтово

Причини:

питома вага податкв у фнансуванн во

них витрат (бльше 40%)

азначна роль зовншнх джерел фнансування (колональна мперя)

державний контроль над цнами.

нгля згдно з ршенням Бреттон-Вудськол

Псля 2 свтово

У псляво

нний час темпи нфляцÿ в Англÿ були бльшими нж в нших кра

За 1945-80 роки дефцит платжного балансу зрс з 23 до 95 млрд.ф.с.

Псля 2 свтово

Курс ф.с. було знижено на 30,5% офцйний курс становив 1ф.с.=2.8$. Девальваця не виршила валютних проблем Великобрит в подальшому вал криза повторилася в 51, 55, 58, 60-61, 64-65

1967 - чергова девальваця (на 14%), новий курс - 2.4$ за 1 ф.с., але ця девальваця була доповнена рзкими фнансовими обмеженнями.

1969-1971 - велике позитивне сальдо за поточними операцями платжного балансу.

У 1971 роц ф.с. було револьвовано : 1 ф.с. = 2.6$.

1972 - встановлено режим плаваючого валютного курсу. З цього часу почалося рзке падння курсу англйсько

З середини 1977 року позицÿ англйсько

1979 р.- знято вс валютн обмеження

1979 -1982 рр. - криза - вдплив капталу, падння курсу. Це трива

дотепер.: 1 ф.с. = 1.65 - 1.67 $.

з 60-х рокв стерлнгова зона почала розпадатися зараз практично не сну

Мжнародна роль ф.с. з роками зменшилася. На початок 1 свтово

Доля ф.с. у золото-валютних резервах кра

31.

нвест-н банки США Осн положення Гласа-Стгола 1933

Згдно закону Гласа Стгала (1933) снують обмеження на виконання комерцйними банками операцй, повТязаних з нвестицями в корпоративн цнн папери. Але для потужних банкв в останн

10-рччя Рада керуючих ФРС робить деяк винятки: вона да

згоду таким банкам на придбання та операцÿ по андеррайтингу цнних паперв найбльш стабльних корпорацй.

Значний вплив на дяльнсть американських комерцйних банкв ма

1. депозитн

2. не депозитн.

До депозитних належать комерцйн банки, також вза

мноощадн банки, ссудо-ощадн асоцацÿ, та кредитов сплки.

Недепозитн станови - страхов та пенсйн компанÿ, нвестицйн компанÿ, фнансов компанÿ, вза

мн фонди грошового ринку та н.

Згдно цього Закону, внесен деяк змни у функцонування банкв та банквських установ, саме:

1. встановлений

дин вимоги щодо резервв для всх депозитних станов;

2. вдмнен вимоги до резервв по депозитах на строк бльше нж 1.5 роки;

3. зменшений сам показник норми обовТязкових резервв, вимоги до резервв встановлено для 3-х типв вкладв:

4. трансакцйн рахунки (поточн) - 3% до суми, але не бльше 36,7 млн. дол; якщо сума бльше 36,7 млн - 12 %.

5. депозити юридичних осб - якщо строк менше 1.5 рокв - 3%

6. вимоги за

вровалютою - 3%.

9. скасовано верхню межу норми вдсотка по депозитах на 6 та бльше рокв;

10. збльшено страхове вдшкодування Федеральною корпорацúю по С. депозитв з 40 тис. до 100 тис.$.

32. Кредитна реформа 1930 - 1932

33. Система кредитно

У США сну

система станов, що займаються кредитуванням сльського господарства (державн та кооперативн станови). В систему входять:

1 ФРБ, як займаються наданням довгострокового кредиту вд 5 до 40 рокв; каптал банкв належить фермерським кредитним асоцацям;

2 ФРБ середньострокового кредиту - вд 9 мсяцв до 3-х рокв;каптал належить держав. Кредити не надають, проводять облк (дисконт) зобовТязань, що надан ншими фнансово-кредитними становами.

3 окружних кооперативних банкв, як очолю

ЦБ для фермерських кооперативв;

4 корпораця товарного кредиту; державна; Кредити - пд заставу товарв на склад; не потребу

обовТязкового викупу заборгованост, якщо до настання строку виявилося, що ринкова цна менша, нж розмр позики, боржник може вдмовитися вд викупу заставлено

5 Центральний банк для кооперативв у Вашингтон 12 банкв для кооперативв кредити для реалзацÿ врожаю, будвництва складв та н

6 12 федеральних корпорацй по кредитуванню виробництва ( 1933 ) займаються видачею короткотермнових суд до 1 року через кредитн кооперативи.

34. Спецальна КФ

США. станови споживчого кредиту

нвестицйн банки США виникнення 1861-1865

Експортно мпортний держ банк.

Вза

мно-ощадн банки ( 1816) -

Акцонерн збергальн банки -

Держ зберкаси при пошт вддленнях (1910) -

вестицйн компанÿ ( трести) -виникли 20 роках -

Компанÿ по страхуванню життя

Пенсйн фонди

Фнансов компанÿ 1915 - надають споживч кредити 2 шляхами. Опосередкованим, купуючи у торгвельних фрм зобовязання покупцв та прямим у форм надання персональних позичок. Крм споживчих кредитв, що погашаються в розстрочку ц компанÿ надають короткотермнов споживч кредити з одночасним погашенням також практикую надання кредитв на виробнич потреби, також потечн кредити. За формою органзацÿ фн компанú

АТ, в якост ресурсв використовують власн кошти та залучений каптал ( випуск облгацй, позички КБ )

Компанÿ що надають персональн позички - АТ що надають невелик позички ндивдуальним позичальникам для покриття витрат, що повязан з мед обслуговуванням навчанням туризмом платою податкв т ншими термновими платежами. Дяльнсть регулю

ться законами штатв, строки позичок 2-3 роки, вдсотки - 36 - 42 %, забезпечення - мебель, ЗП. в якост ресурсв використовують власн кошти та залучений каптал ( продаж власних зобовязань, позички КБ )

Кредитн союзи (1900) - кооперативн станови, по

днують осб, що працюють на одному пдпри

мств, належать однйа профсплц або проживають в однй мсцевост. Дяльнсть регулю

ться законами штатв фед закон. За законом 1934 почали створюватися федеральн кредитн союзи. Ресурси складаються з вступних взносв, доходи вд емсÿ акцй та вкладв та нколи використовують позички КБ. Союзи надають позички ( не бльше 500 дол ) тльки сво

Позичково-ощадн асоцацÿ початок 19 ст - кооперативн установи що надають сво

1 Спецальн станови сг кредита :

ФРБ, як займаються наданням довгострокового кредиту вд 5 до 40 рокв; каптал банкв належить фермерським кредитним асоцацям;

ФРБ середньострокового кредиту - вд 9 мсяцв до 3-х рокв;каптал належить держав. Кредити не надають, проводять облк (дисконт) зобовТязань, що надан ншими фнансово-кредитними становами.

12 окружних кооперативних банкв, як очолю

ЦБ для фермерських кооперативв;

корпораця товарного кредиту; державна; Кредити - пд заставу товарв на склад; не потребу

Центральний банк для кооперативв у Вашингтон 12 банкв для кооперативв кредити для реалзацÿ врожаю, будвництва складв та н

12 федеральних корпорацй по кредитуванню виробництва ( 1933 ) займаються видачею короткотермнових суд до 1 року через кредитн кооперативи.

35. Спецальн кредитни нститути США. Ощадн установи. Основн положення Закону Гарна-Сенжермена 1982

нвестицйн банки США виникнення 1861-1865

Експортно мпортний держ банк.

Фнансов компанÿ

Компанÿ що надають персональн позички

Кредитн союзи (1900) -

Позичково-ощадн асоцацÿ початок 19 ст

Спецальн станови сг кредита

Вза

мно-ощадн банки ( 1816) -а приймають термнов вклади як можна вилучити через 30-60 днв псля повдомлення, сво

Акцонерн збергальн банки -

Держ зберкаси при пошт вддленнях (1910) -

вестицйн компанÿ ( трести) -виникли 20 роках - новий етап розвитку закон 1940 : передбачено органзацю компанй 3 видв. В основу

Компанÿ по страхуванню життя - моблзують велик кошти у форм страх платежв страхувальникв. Кошти компанÿ вкладають в ЦП корпорацй , закладн листи, держ ЦП, надають позички пд забезпечення полсами.

Пенсйн фонди - Основна доля коштв вклада

ться ЦП корпорацй.

1982 - Закон Гарна-СенЖермена. Згдно цього закону, вн був призначений для коригування деяких положень закону 1980 р. Цей закон намагався наблизити ощадн установи до банкв за сукупнстю послуг, як вони надають сво

Дуже часто ц нов види фнансових послуг

дорогими для одного комерцйного банку, тльки банки банкв можуть цим займатися. Крм того, в

Нацональн банки можуть купити акцÿ такого центру при мов, що так нвестицÿ - не бльше 10%

На так центри не розповсюджуються зобовТязання по резервах, зобовТязання з достатност капталу значно нижче. також вони у сво

36. Кредитна реформа 1930-1933 року у СРСР

37. Створення та та функцÿ ФКС депозитв у США

В США сну

федеральна корпораця страхування депозитв. Це державна станова. Кожному вкладнику гаранту

ться його вклад у сум до $100 тис. на одного вкладника.

нш банки - за бажанням.

Цл корпорацÿ:

1. захист вкладникв вд фнансових втрат;

2. запобгання масовому вилученню вкладв.

На сьогодн 98% КБ страхують сво

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищ:

1. може надати кредит для здйснення злиття цього банку з ншими, бльш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деяк кошти на його рахунок.

3. на крайнй випадок, оголошу

ться банкрутство з виплатою максимально

Щорчн внески ростуть, зараз - 0,15% загально

38. Спецальн кредитно-фнансов станови Нметчини

Спецалзован банки

Полляються на дв групи:

) приватн банки

потечн банки. Нмеччина - батьквщика потечного кредиту. До першо

Дуже часто контрольний пакет акцй акцонерних потечних банкв належить одному з Грос-банкв.

* нвестицйн компанÿ апочали дяти в середен 50 рокв реалзують сво

* будвельн асоцацÿ

* банки споживчого кредиту. 1926.

) публчно-правов станови.

* державн потечн банки

* Кредитн установи з особливими завданнями. Це банки, як було створено Федеральним рядом для виконання завдань, як або не можуть, або не бажають виконувати нш кредитн станови. Це банки, пдпорядкован ряду.

У числ таких станов, наприклад,

банк Вдновлення. Це банк, який було створено у 1949 роц на основ Плану Маршала, його головним завданням було довгострокове кредитування провдних галузей промисловост.

До ц㺿 групи належать також Експортний банк, створений у 1952 р.; сльськогосподарський рентний банк, для довгострокового кредитування сльського господарства; Промисловий кредитний банк та багато нших кредитних установ.Кошти до цих банкв надходять, як правило, з державного бюджету, та використовуються згдно цльового призначення

* державн будвельн ощадкаси основу пасивва складають заощадження населення, активн операцÿ зберкас - довгостроков потечним та житловим кредитам. Центральним органом мунципальних збер касс

12 жироцентралей. Начол системи зберкас - Нмецький комун банк

* поштов банки.

.39. Спецальн кредитн станови Великобританÿ

Ункальним явищем у Британськй банквськй систем

наявнсть спецальних квазбанквських установ а(дисконтн дома).а Англйськ комерцйн банки хоч мають сво

Маючи привле

Зараз в Англÿ снують також ноземн банки. З юридично

Наступна ланка банквсько

З спецальних фнансово-кредитних станов слд видлити будвельн товариства. Це нститути, як перебувають у власност окремих осб, вони

основним джерелом грошей для придбання будинкв. ДО 60% дорослого населення кра

Значне мсце належить також ощадним становам. Це ощадн банки, нвестицйн компанÿ, страхов компанÿ та пенсйн фонди.

Ощадн банки:

два рзновиди: ощадно-доврч банки та Нацональний Ощадний банк. Нацональний ощадний банк правля

ться рядовим вдомством. Цей банк сприя

позикам ряду, пропонуючи вкладникам ряд нвестицйних програм. Не вида

чеков книжки, а вилучення грошей з рахунку можливо тльки в вигляд готвки. Ощадно-доврч банки зародилися в середин XIX ст., це була мережа трастових ощадних кас, вони об`

днувалися в банки, в 1973 роц було створено Центральний трастовий ощадний банк (TSB) для координацÿ дяльност банкв, як входять в систему TSB. В 1975 роц цей банк отримав статус клрингового.

Остання ланка: Жиробанк. Створено в 1968 роц за нцативою поштово

Торгов банки - основна сферара нтересв - зовншня торгвля та мжнар. фн-кред. операцÿ. Займають важливе мсце на ринку позичкових кап-в та ЦП. Дяльнсть: депозитно-ссудн операцÿ для обмежено

Фнансов дома - спецалзаця: кредитування продажу споживчих товарв пром. обладнання в розстрочку. Джерело рес-в:короткостроков депозити фрм, банкв, населення. Займаються знговими операцями та кредитними картками.

Страхов компанÿ та пенсйн фонди: довгострокове нвестування.

вестицйн компан: займаються виключно операцями з ЦП, залучають каптал через емссю власних ЦП.

Фнансов корпорацÿ: специалзуються на кредитуванн малих пдпр-в. Мають пдтримку держави.

Венчурн фрми: займаються кпредитуванням пдпр-в в передових ризикованих галузях.

40. Загальна характеристика дяльност французських КБ

Псля 2 Свт вйни у Фр. було нацоналзовано 4 найбльших депозитних банки. Псля злиття 2-х в 1966р. ма

мо так банки:

Банк Нацональ де Пар

Сось

те женераль

Кред Лонне

Ц банки дють як АТ. В 1982р було нацоналзовано 36 КБ. Зараз зворотнй процес-денацоналзаця. До 2 Свт вйни КБ виконували широкий перелк операцй. Законом з 1945р. було офцйно проведено розподл КБ на три групи за характером

1. депозитн банки

2. фондов нвестицйн банки

3. банки довгострокового та середньострок. кредиту

В 1984р. було вдмнено розподл на три групи введено статус нверсального банку. Для заохочення конкуренцÿ вдбува

ться зближення операцй КБ фн. компанй. З 1945р. поширю

ться держ. контроль за банками - сурова регламентаця дяльност банкв. Основна роль в систем контролю: мнек. та фнансв та БФ. Значну роль вдграють 4 спец. органи контролю за дяльнстю ьнкв:

1. нац. кредитна рада

2. комтет банк-

3. комтет кредитних станов

4. банквська комся

41. Еволюця та сучасний стан грошово

1789р. - замсть вра франк.

1803-1873рр. - бметалзм.

1873-1978- золотий монометалзм.

1914р - вдмна золотого стандарту. Значна нфляця через значн втрати у вйн, бюджетний дефцит через витрати на вдновлення економки та компенсацÿ монополям.

З 1926р. бюджет був збалансований за допомогою додаткових податкв. Провадилися значн накопичення золот. вал. резервв.

1926-золотодевзний стандарт.

1928-золотозлитковий. Мн. сума обмну 215 тис. франкв =12кг. золота.

Реформа 1928 року законила скриту девольвацю фр. на 80%.

Емсйна система була заснована на 35%золотому покритт банкнот. Через те що криза 29-33рр охопила Фр. пзнше нж нш кроа

Погршення екон. та фн. положення визвало вдток золот з кра

1937-скасування лмтв коливань курсу фр. До 2 Свт. вйни фр. втратив 91% золотого вмсту.

1939-введен вал. обмеження. Франк став неконвертованою валютою.

В перода Свт. вйни -значна нфляця. Причини:велик окупайн витрати, вдмна золотого забезпечення банкнот, звязок з випуском окупацйно

псляво

нна нфляця викликана зростанням грош. маси, вал. кризи, псляво

нна розруха, см прихованих девольвацй (розпад колонально

За перод 1913-1958 золотий вмст зменшився в 161раз. Девольвацÿ були малоеффективн. Причини: бюдж. дефцит, пасивнсть плат. балансу, виснаження золотовал. резервв, сильна нфляця.

1959-67 - валютна стаблзаця. Причина: зростання вир-ва на баз НТП.

1958-60-деномнаця 1:100. В 1960 - стар грош були вилучен.

1959-66 - баланс став активним.

Золотовал. рез-ви збльшилися в 6 разв.

1969-девольваця на 11%.

1979-1987 Франця офцйно 9 разв девольвувала франк. Особливстю

те, що зараз Франця зберга

золотовал. резерви - найбльш в свт.

42. Дяльнсть спецальних кредитних станов Японÿ.

1.Приватн.

нвестицйн компанÿ. Операцÿ: нвестицйн та трастов, контроль за дяльнстю брокерських компанй по операцям зЦП. Розповсюджують свою дяльнсть на нш кра

Приватн банки довгострокового кредиту. Створен псля 2 Свта вйни на основ напвдерж. банкв довгострокового кредиту. Джерело ресурсв: облгацйн займи.

Страхов компанÿ.

Брокерськ фрми.

Лзнгов компанÿ 1963р. Е нверсальними,

спецалзованими.

2. Державн СФКУ.

Сберкаси. Залучен кошти переводять в бюро доврчих фондв мнфна.

Бюро доврчих фондв. Отриман кошти направляють на кредитування держ пдп-в кредитних нститутв.

Японський банк розвитку 1951 - довгострокове кредитування промисловост. Ресурси: бюджетн ассигнування, позичкибюро, кошти фн. станов. Кредиту

ризикован галуз.

Екс.м. Банк 1950р. каптал належить держ. Ресурси: бюджетн ассигнування, позички держ. станов ноземн. кредиторв. Структуру операцй затверджу

парламент. Нада

кредити на експорт пром-го обладнання. нада

кредити покупцям Яп-х товарв та рядам нш. кра

Фн. кред. корпорацÿ. Спецалзаця на кредитуванн окремих галузей. Знаходяться пд контролем вдповдних мн-в. Кредити пльгов. Бюджети затверджуються парламентом.

Кредитн кооперативи. Бувають: С/г кооп.(члени майже вс селяни). Кервництво здйсню

центральний кооп. банк с/г.

мська кредитна коопераця. Члени - власники малих та середнх пдпр-в. На чол -ЦБ торгових та пром-х кооперативв. Контроль за системою коопер. на держав.

43. Св економчна криза 1929-1933 наслдки для ГКС США

Ще до кризи бльша частина золотих грошей була тезаврована приватними власниками та банками при чому останн вносили золото в федеральн резервн банки в якост резерва по дерпозитам свтова криза призвела до вдмни золотого стандарту в квтн 33 року Законом вд 1934 долар було девальвовано на 40 %. Ю.о та Ф.о. в США було заборонено володти золотом в монетарнй форм. Вдмнено розмн грошей на золото. Акт 1934 централзов запас ФРБ був переданий казначейству за старою цною. В обмн ФРБ отримали золот сертифкати як забезпечення банкнотно

Для кредитно

Створена в 1934 р. Федеральна корпораця по страхуванню депозитв.

Вс банки-члени ФРС зобовТязан вступити в цю корпорацю.

нш банки - за бажанням.

Страхове вдшкодування у раз банкрутства - 100 тис $.

Цл корпорацÿ:

1. захист вкладникв вд фнансових втрат;

2. запобгання масовому вилученню вкладв.

На сьогодн 98% КБ страхують сво

ФКСД здйсню

контроль за дяльнстю банкв, як страхують сво

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищ:

1. може надати кредит для здйснення злиття цього банку з ншими, бльш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деяк кошти на його рахунок.

3. на крайнй випадок, оголошу

ться банкрутство з виплатою максимально

Щорчн внески ростуть, зараз - 0,15% загально

Згдно закону Гласа Стгала (1933) введен обмеження на виконання комерцйними банками операцй, повТязаних з нвестицями в корпоративн цнн папери.

В результат кризи вдбулись чисельн банкруцтва у ФКС

44. ФРА 1913 реорганз системи банкнотно

1913 р. - видано Федеральний резервний Акт. Його головною метою було створення центрального банку у вигляд системи резервних банкв з 25 вддленнями, для того, щоб впорядкувати грошову емсю Рерганзаця системи банк емссÿ була здйснена на основ подлу терторÿ на 12а округв з 1 ФРБ який мав виключне право емсс банкнот. Банкнотна емсся в кра

Федеральна резервна система асклада

ться з 5-ти ланок:

1. Рада керуючих ФРС

3. федеральний комтет вдкритого ринку

4. Федеральн консультативн Ради

5. банки - члени ФРС (приблизно бля 40% всх комерцйних банкв США)

Рада керуючих ФРС

ОбовТязки Ради керуючих:

нагляд за банками - членами ФРС та за всма банквськими холдинговими компанями

нагляд за дяльнстю резервних банкв

встановлення норм та правил щодо кредитв споживачам

затвердження змн дисконтних ставок

встановлення резервних вимог

члени Ради керуючих виконують обовТязки членв Федерального Комтету вдкритого ринку

Федеральн резервн банки

Кожен з ФБа обслугову

певний регон кра

ФРБ менуються з мсцем розташування сво

12 ФРБ виконують функцÿ центрального емсйного банку кра

Пасиви ФРБ складаються з невелико

Отримання прибуткв не

метою ФРБ, тому якщо прибуток зТявля

ться, то вн майже повнстю поверта

ться у державну скарбницю.

Федеральний комтет вдкритого ринку.

Це найважливший орган ФРС, який форму

?а грошово-кредитну полтику. Вн здйсню

внутршн, зовншн операцÿ здйснюються Нью-Йоркським ФРБ як представником Комтету.

Федеральн консультативн Ради.

Згдно з Законом, консультативними комтетами

Ц Ради, члени яких обираються з кожного з 12-ти федеральних округв, збираються на сво

45. Особлив орг-цÿ та операц КБ США. З-н Макфадена 1927

1927 р. - закон Макфадена. Згдно цього закону, банкам штатв було заборонено вдкривати сво

У звТязку з забороною вдкрито

Банквськ холдинг-компанÿ - це група осб, як володють контрольними пакетами акцй одного чи бльше банкв (розповсюджен одно-банквськ холдинги).

Кореспондентськ звТязки дозволяють використовувати значнучастину капталв дрбних банкв в нтересах бльш потужних банкв. Потужн банки приймають вд дрбних банкв чеки, вексел, цнн папери на нкассо, збергають частину

Розповсюджен банквськ ланцюги. Це ряд банкв, як

юридично самостйними, але фактично знаходяться пд контролем одн㺿 чи деклькох фзичних осб.

46. Aкт Роберта Пля для центр-цÿ банкнотно

Основн положення :

1) Вн вимагав до 100% -го збергання емсÿ золотом за винятком 14 млн - федуцарно

2. нов КБ були позбавлен права емссÿ банкнот

3.Емся решти банкв обмежена сумою емсÿ на момент прийняття закону

4. При зливанн КБ та вдкритт перефрйними банками вдлень у Лондон вони втрачали право емсÿ 2/3 цього права переходило до банку Англÿ

47. Сис-м контролю та регулюва дяльност франц КБ.

З 1945р. поширю

ться держ. контроль за банками - сурова регламентаця дяльност банкв. Основна роль в систем контролю: мнек. та фнансв та БФ. У Францÿ нагляд за банками здйснюють деклька комтетв. Частина з них очолена мнстром фнансв, а частина - керуючим банком Францÿ.

4 спец. органи контролю за дяльнстю банкв:

1. нац. кредитна рада ( президент - мн-р фнансв, вцепрезидент - керуючийа банком ФР )

2. комтет банк-

3. комтет кредитних станов

4. банквська комся

До найважливших нструментв контролю належать вимоги до мнмального власного капталу, встановлюються мнмальний розмр банквського капталу. У Францÿ - це 2.3 млн екю

48. Англйськ КБ особливост органзацÿ та дяльност

Правове регламентування грошово-кредитно

- закон 1979 року;

- закон 1987 року.

У банквському законодавств Великобританÿ до 1979 року вдсутнм було офцйне визначення термну банк. Тобто кожна органзаця, яка могла продемонструвати три основн банквськ функцÿ (приймати депозити, видавати кредити, проводити розрахунково-касове обслуговування) могла називатися банком.

У 1979 роц з прийняттям Закону про банки, особливу вагу було придлено саме визначенню термну банк. Було вказано, що пд банком розумúться така компаня, яка визнача

ться у якост банку державним банком Англÿ. Такий пдхд мав два наслдки:

* абакн Англÿ отримав монопольне право дозволяти чи недозволяти банквську дяльнсть тй чи ншй станов.

* кожна органзаця, яка виршала стати банком, отримувала чткий план придбання необхдного

Для одержання цензÿ на банквську дяльнсть вд банку Англÿ:

* авдповдна органзаця повинна переконати, що ма

достатнй каптал ( не менше 5 млн. ф.с.)

* авдповдну лквднсть

* реальний бзнес-план

* адекватну систему органзацÿ та контролю

* чесн намри стосовно здйснення ц㺿 дяльност

* майстернсть та розсудливсть у ? здйсненн.

Якщо станов вдповда

цим мовам, то державний банк повинен надати цензю.

ле

виключення, як складають дисконтн дома (discount houses), для них непотрбна цензя збоку банку Англÿ. Пд виключення пдпадають також банквськ станови з обмеженими функцями (лцензован станови по прийому депозитв), ц органзацÿ отримують дозвл на обмежен банквськ функцÿ на практиц перед тим, як отримати статус банку, установа ма

пройти випробувальний термн в якоста тако

Банк Англÿ також

ма

право анулювати статус банку у вже снуючих банкв.

Другий Закон (1987) не вдмнив повнстю положення закону 1979 року, лише доповнив деяк положення. Головне доповнення стосувалося системи захисту депозитв. Згдно закону 1987 року схема захисту депозитв в цлому залишилася незмнною, але максимальна сума вкладу, по якому нада

ться 75-процентна компенсаця пдвищилася до 15 ф.с.

До кнця XIX ст. майже вс комерцйн банки втратили право банкнотно

Другий рвень англйсько

* роздрбн

* оптов

Роздрбн банки призначен переважно для задоволення потреб громадян та малого бзнесу. Головн роздрбн банки мають досить розгалужену мережу, яка нарахову

12 тис. флй. До 75% дорослого населення мають рахунки в банку, бльше як 1/3 мають депозитн рахунки.

Ц банки називають ще депозитними, вони характеризуються надмрним ступенем концентрацÿ та централзацÿ. Серед них видляють велику 4 комерцйних банкв: National Westminster Bank, Banklase, Lloyd, Midland. - банки

банками-трестами, як створен на баз злиття та поглинання багатьох ндивдуальних та акцонерних банкв.

Найбльш важливими

депозитн банки, як розташован в Лондон звуться клрнговими банками, бо сво

Оптов банки приймають велик вклади за вищими процентами та розмщують

Ункальним явищем у Британськй банквськй систем

наявнсть спецальних квазбанквських установ а(дисконтн дома).а Англйськ комерцйн банки хоч мають сво

Маючи привле

Зараз в Англÿ снують також ноземн банки. З юридично

Наступна ланка банквсько

Ощадн банки:

два рзновиди: ощадно-доврч банки та Нацональний Ощадний банк. Нацональний ощадний банк правля

ться рядовим вдомством. Цей банк сприя

позикам ряду, пропонуючи вкладникам ряд нвестицйних програм. Не вида

Остання ланка: Жиробанк. Створено в 1968 роц за нцативою поштово

49. Причини наслдкиа припинення розмну $ на Auа у 1971

Псля 2 св вйни США почало активно вивозити каптали розмщувати

Хрончна пасивнсть платжного балансу, зростання корорткотермново

50. Зона фр франку : створення, механзм функцонування

51. Еволюця та сучасний стан грошово

До 70-х рокв Х

Х ст на територÿ Нмеччини знаходилася 21 держава, як користувалися рзними грошовими системами.

У 1871 роц створено

дину Нмецьку державу )(Отто Бсмарк). На ? основ шляхом проведення грошово

В обгу були кредитн грош - банкноти у 100 бльше марок. По закону 1875 р.

З початком 1-

У 1924 р. прийма

ться закон, згдно з яким проводиться грошова реформа - обмн старих знецнених грошей на нов: 1 трлн. старих на 1 нову марку. Наслдком був перехд до золотодевзного стандарту, що проснував до 1931 року.

Внаслдок витрат у роки 2 Ц

У 1948 р. - прооведено псляво

нну грошову реформу, що являла собою частину загально

Можливсть помняти 40 (потм Ц 20) рейхсмарок курсом 1:1 на нов грош.

нш кошти - готвку та половину приватних заощаджень було - 1:10, другу половину заощаджень було заморожено, потм - 1:20. Вс нш бер. суми та цни - 1:10.

Загальний обмн у розрахунку 6.5 нових - за 100 рейхсмарок.

Через 1.5 року псля початку реорми було досягнуто 60%-ного росту виробництва.

У травн 1949 р. - псля прийняття конституцÿ, курс захвдно-нмецько

У 50-т- першу половину 60-х рр. марка ФРН була найбльш стабльною валютою, плтжний баланс зводився з активним сальдо. Збльшувалися золотовалютн резерви кра

З 1979 р. - ФРН - член

вропейсько

Зараз 1$ - 1.5DM.

52. КC кра

53. Змни у ГКС нметчини псля при

днання схдних земель

Заключення валютного та економчного союзу мх сх та зах Нм у липн 1990 поставило перед економстами 2 кра

01.07.90 нмецька марка стала офцйною грошовою одиницею в НДР. Банкноти та монети як були деномнован у марках НРа припинили свою функцю як офцйн грош на прикнц червня 1990. В цей же час вдбулась крнвертаця на рахунках за курсом 2:1, ЗП пенся не змнились. До 90 Зах Нм мала стабльн темпи зростання економки псля 90 року вдбулося незначне зниження цих темпв. Реформа БС НДР розпочалась весною 1990 це було не при

днання банк системи до Зах Нм, реформа була нацлена на повну адаптацю до системи ФРН. Нин вд БС НДР залишилась лише мережа ощадних кас та коп банкв. Для банкв Зах Нм зявився великий простр дй. Провдне мсце на терторÿ Сх земель зайняли Гросбанки. БС НДР стала складовою частиною БС ФРН.а На Сх земл розповсюджен вс угоди ФРН в межах ЕВС.

54. Характеристика спецальних кредитних станов Францÿ

1) СКУ як спецалз на фнансуванн кап вкладень

)а Креди фонсье - поземельний кредит - надання потечних позик. Приватний Акц банк, керуюч та замсники призначаються державою. Нада

а середньо та довгострок позики буд комп та землевласн

б) Кред насональ - напвдержавний банк.Вд держави отриму

субсидÿ за

2) Кредитна коопераця

) сльска кооп - кредитування касами сг кредиту, що по

днан в регон кред кооп. На чол Нац каса сг кредиту

б) мська кредитна кооп - кредити дрбним пдпри

мцям та торгвцям ( система народних банкв ). Для коорд Нар банкв в 1921 створено центр касу нар банкв

3) Обслуговування зовн економ дяльн

Напв державний банк. Засновник держава та кредитн станови. Викону

кредитування експорту, та надання гарантй по експортним кредитам

4) фнансов компанÿ - фнансування окреми галузей регонв кра

5) страхов компанÿ - найбльш - нацоналзован, в СК по страхуванню життя основна доля активв - зобовязання держави

55. Грошова реформа 1947 ? наслдки для економки СРСР

56. Становлення та розвиток грошово

Кнець 18а ст в грошовому обгу багато валют, вдсутнсть централз емссÿ

1875 - введений долар як нац грошова один

1792 - введено бмталзм ( 1дол=1.62 гр зола 1дол=24.057гр србла)

1861-1865 випуск грибеков

1863 - створення нац банкв пдпорядкованих фед законодавству, вони здйснювали емсю пд забезпечення держ ЦП

1873 - вдмнена чеканка србла

1900 - перехд до золотого стандарту ( 1.5 гр)

57. Нмецька та англ модел звязку банкв з промисловстю

) англйська

Щодо розподлй функцй фнансового посередництва, то для англйських фнансових нститутв характерна джосить чтка спецалзаця, саме:

* адепозитно-позичкова та емсйна функцÿ закрплен за банквським сектором

* нвестицйна - за небанквськими нститутами, як

незалежними вд банкв.

Бльше того, навть в сомаму банквському скектор снують розмежування, так:

лоптовим кредитуванням займаються так зван обков компанÿ (discount houses)

лроздрбним - депозитн станови. Переважну бльшсть депозино-позичкових операцй здйснюють так зван англйськ клргнгов банки

емсйна функця - це прерогатива торгових банкв

нвестицйна функця закрплена за нвестицйними фондами, страховими компанями, та ншими становами. Але, згдно з законом, в Англÿ комерцйним банкам нколи на було заборонено займатися нвестицйною дяльнстю, втм вони дуже неохоче займаються такими операцями, вважаючи

Основний принцип володння акцями у небанквському сектор - це формування дисперсного портфелю це поязано з структурою пасивв небанквського сектора, як формукються за рахунок коштв пасивв.

В) нмецька

Нмецька модель характеризу

ться тим, що вс три функцÿ фнансового посередництва зосереджуються в комерцйному банку.

У Нмеччин банки домнують в кредитно-фнансовй систем, нш нститути нечислен

або асоцйованими компанями трьох потужнх Грос-банкв, або дють у зон

На фондовому ринку Нмеччини банки вдграють провдну роль. Банки - голловн часники торгвл. Контроль фнансового ринку над виробничим сектором здйснюють саме ц нверсальн банки, вони приймають контрольн пакети акцй багатьох пдпри

мств.

58. Англ фунта у рол свтово

Промислова рев перетворила Анг в кнц 18 в провдну кап кра

Перед 1 св вйною 80 % здйснювалось у фс

Не дивлячись на вдмну 1931 зол стандарту деяк кра

Особливост:

1) юридично стерлингова зона не мала централзованого кервного органу;

2) дяльнсть здйсню

ться на баз джентельменських год банку та казначейства

з 60-х рокв стерлнгова зона почала розпадатися зараз практично не сну

Зараз фс втратив функцÿ мн валюти. 5% операцй здйснюються через фс

59. Японська модель звязку банкв з промисловстю

60. Створення, структура функцÿ та роль Бундес Банку

Головна ланка - Нмецький Федеральний банк. Було створено згфдно закону 1957 р. шляхом обТ

дання снуючих тод центральних банкв земель з банком нмецьких земель, який снував з 1948 року, та ЗахдноБерлинським банком.

Основний каптал - 290 млн. марок - належить держав,

НФБ зобовТязаний пдтримувати загальну економчну полтику ряду, але при виконанн сво

НФБ ма

структуру, що склада

ться з 3-х рвнв:

1. дтиректор, знаходиться у Франкфурт.

2. Центральн банки земель, як псля створення НФБ перетворилися в його головн правлння.

3. флÿ - головн вддлення та вддлення федеральних банкв у великих населених пунктах. - 183.

Кервними органами

Рада ЦБ-кв, рада директорв та управлння земель.

Рада ЦБ визанча

грошову та кредитну полтику, здйсню

адмнстративне правлння та розподл сфер компетенцÿ Ради директорв та правлнь ЦБ земель.

Склад - президент, вце-президент НФБ, нш члени Ради лдиректорв та президенти ЦБ земель. Зараз - 16 чоловк, головою Ради ЦБ

президент НФБ.

Функц㿿 - центрального емсйного банку.

61.а ГС Нметчини у роки 1 св вйни. Грош реформа 1923-1924

З початком 1-

У 1924 р. прийма

62. ГКС СРСР на передодн його розпаду

63. Створення та сучасний стан кредитно

64. Грошова реформа 1948 у Нметчин

Внаслдок витрат у роки 2 Ц

У 1948 р. - прооведено псляво

нну грошову реформу, що являла собою частину загально

Можливсть помняти 40 (потм Ц 20) рейхсмарок курсом 1:1 на нов грош.

Загальний обмн у розрахунку 6.5 нових - за 100 рейхсмарок.

Через 1.5 року псля початку реорми було досягнуто 60%-ного росту виробництва. В результат грош. реформи трудящ загубили 95% сво

З 1979 р. - ФРН - член

вропейсько

Зараз 1$ - 1.5DM.

65. Система органв контролю за дяльнстю КБ у США

Контроль за дяльнстю комерцйних банкв дуже жорсткий, здйсню

ться на двох рвнях: на федеральному та на штатному рвнях.

До федеральних органв контролю належать:

Казначейство

ФРС

Ц дв станови займаються розробкою грошово-кредитно

ФРС здйсню

контроль безпосередньо за дяльнстю банкв-членв ФРС.

контролер грошового обгу;

федеральна корпораця страхування депозитв.

Вс банки, як страхують сво

До штатних органв контролю належать спецальн банквськ департаменти штатв. Вс банки, як заре

строван на територÿ штату, контролюються цими становами (крм нацональних банкв). Вони пдпорядкован контролеру грошового обгу.

Федеральна корпораця по страхуванню депозитв.

Створена в 1934 р.

Вс банки-члени ФРС зобовТязан вступити в цю корпорацю.

нш банки - за бажанням.

Страхове вдшкодування у раз банкрутства - 100 тис $.

Цл корпорацÿ:

1. захист вкладникв вд фнансових втрат;

2. запобгання масовому вилученню вкладв.

На сьогодн 98% КБ страхують сво

ФКСД здйсню

контроль за дяльнстю банкв, як страхують сво

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищ:

1. може надати кредит для здйснення злиття цього банку з ншими, бльш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деяк кошти на його рахунок.

3. на крайнй випадок, оголошу

ться банкрутство з виплатою максимально

Щорчн внески ростуть, зараз - 0,15% загально

66. Нмецьк КБ. Особливост операцй

Друга ланка кредитно

1. приватн КБ;

2. кооперативн кредитн станови;

3. державн кредитн станови.

1. - 3 найпотужнш банквськ монополÿ: Грос-банки, Регональн КБ, флÿ ноземних банкв, приватн банкри.

Грос-банки:

Псля кризи 1929-1933 рр. з найпотужнших 8-ми банкв залишилося тльки 3. Отримали назву банкв велико

Дяльнсть цих банкв вихродить далеко за меж надання кредитв. Особлив позицÿ цих ббанкв пояснюються

В галуз цих банкв найбльш помтне посилення зрощуваня банквського капталу з промисловим. Це здйсню

ться через емсю цнних паперв, ат також придбання акцйз метою отримання контрольного пакету акцй. Вс операцÿ по розмщенню, зберганню т.п. цнних паперв здйснюють в Нмеччин переважно комерцйн банки, зокрема Грос-банки (вони мають мсце на фондовй брж та здйснюють ц операцÿ).

Регональн та нш комерцйн банки. Це провнцальн банки,

Флÿ ноземних комерцйних банкв. Представлен 58 вддленнями. Обслуговують пдпри

мства сво

Приватн банкри. Це приватн комерцйн банки, як не мають статусу акцонерного товариства.

Кооперативн кредитн станови. як належать до нверсальних банкв:

1. кредитн кооперативи, вони мають два види:

а) сльськогосподарськ кооперативи (райфазенд банки)

б) народн банки (або фольксбанки). Це кредитн кооперативи у мстах.

2. центральн кооперативн банки. Система сльськогосподарських кооперативв ма

свй центральний банк, система народних банкв ма

свй центральний банк.

Кредитн кооперативи створюються для обслуговування дрбних та середнх пдпри

мств. З`явилися ще в Х

Х ст.

Державн кредитн станови.

До унверсальних банкв належать так банки, як:

* ощадн каси;

* жироцентрал.

Ощадн каси виникли в другй половин XV ст., виникли як приватн банки дрбних пдпри

мств, як надавали кредити населенню. З початку Х

Х ст. у Берлн заснову

ться перша комунальна ощадна каса, яка належала мськй влад, саме мська влада несла повну вдповдальнсть за дяльнсть ц㺿 каси.

У подальшому ощадн каси створювалися як правило мсевими органами державно

Жироцентал

регональними центральними нститутами ощаднгих кас. пх 12. Це корпорацÿ, як знаходяться пд контроллем держави. Вони опосередковують рух грошей мж ощадними касами регону та пдтримують

Спецалзован банки

Полляються на дв групи:

приватн банки

публчно-правов станови.

До приватних банкв належать:

* потечн банки

* нвестицйн компанÿ

* будвельн асоцацÿ

* банки споживчого кредиту.

До публчно-правових станов належать:

* державн потечн банки

* кредитн станови з особливими задачами

* державн будвельн ощадкаси

* поштов банки.

потечн банки. Нмеччина - батьквщика потечного кредиту. До першо

Дуже часто контрольний пакет акцй акцонерних потечних банкв належить одному з Грос-банкв.

Кредитн установи з особливими завданнями. Це банки, як було створено Федеральним рядом для виконання завдань, як або не можуть, або не бажають виконувати нш кредитн установи. Це банки, пдпорядкован ряду.

У числ таких станов, наприклад,

Кошти до цих банкв надходять, як правило, з державного бюджету, та використовуються згдно цльового призначення.

67. Створення, функцÿ та роль Банку Англÿ

БА основан в 1694 роц як приватна акцонерна компаня. З середини 18 ст став виконувати функцÿ центрального банку, моноползувавши емсю банкнот виступаючи в рол банкра ряду. З прийняттям банквського акту Роберта Пля 1844р. - офцйно отримав статус ЦБ. Основн положення закону:

1. Вся емсся БА, яка перевищувала 14 млн. ф.ст. повинна була на 100% забезпечуватись золотом (фдуциарна емсся).

2. емсся нших банкв обмежувалась суммою на момент прийняття закону.

3. при зливанн КБ або при вдкритт перефрйними банками сво

68. Стаблзаця фунту псля 1 св вйни. Гр реформа 1925-28

Вйна визвала розстройство грошового обгу страни. Псля припинення розмну банкнот на золото ряд став використовувати емссю грошей для покриття сво

69. Грошовий обг в Росÿ та кра

70. КБ Японÿ: особливост органзацÿ та дяльност

Кредитна система Японÿ почала формуватись на основ зкону Про НБФ 1872 року та на основ закону, який дозволив створення комерцйних банкв по типу банкв квропейських кра

1. мськ (10 найпотужнших монополстичних банкв Японÿ свту);

2. мсцев (регональн).

Мськи зосередили бльше 1:4 загального обсягу залучених депозитв. 30% всх позичок надаються мськими банками. Дуже розгалужена мережа флй. Кожен з цих банкв ма

дуже тсн контакти з промисловими та торгвельними компанями. Пд

Мсцев - дрбн та середн за мастабами органзацÿ, можуть вдкривати сво

Зараз посилилось вза

мопроникнення мж мж трас-банками комерцйними банками: в траст-банках функцонують банквськи вддли, в комерцйних банках - вддли доврчих операцй.

71. Дисконтн комп Англÿ : особлив органзацÿ та дяльност

Blog

Денежно-кредитные системы