История Украины
1. Предмет, методи та джерела вивчення сторÿ У.
Предмет вивчення в кожнй науц становить система обТ
ктивних закономрностей. Предметом вивчення сторÿ У.
закономрност виникнення соцально-економчного та полтичного розвитку суспльства на всх кр. землях.
сторя У. розгляда
суспльн процеси та рухи, розвиток рзних полтичних сил та партй, прагнення кр. народу до незалежност, процес обТ
днання всх кр. земель в
дину державу, розвиток державних структур та полтично
2. Кммерйц, скфи, сармати на територÿ У.
Кммерйц (кнець 2 - початок 1 тис. до н. э.) перш племена на територÿ У, назви яких збереглися у давньогрецьких (Гомер у Одиссе
3. Античн мста-держави Пвнчного ПричорноморТя.
З кнця VII в. до н.е. греками (в основному вихдцями з Млета) на Пвнчному збережж Чорного моря й в стях рк, що впадають у Чорне море, були заснован торгов факторÿ, що виросли згодом у мста: Тиру (устя Днстра), Ольвя (устя Юж. Бугу), Панткапей (на мсц м. Керч), Феодося, Херсонес (на мсц Севастополя) та Найбльшо
4. Захдн, схдн й пвденн словТянськ племена. Розселення стародавнх схдних словТян.
Слов'яни - одна з найбльших етнолингвстичеських спльностей, на територÿ сучасно
5. Норманська та анти норманська теорÿ походження державност Ки
снують 2 точки зору на творення К. Рус: норманська теоря теоря природничосторичного творення Ки
6. Полтичний стрй та соцальна органзаця Ки
Ран
феодальна монархя федерального типу, при якй снувала така прамда влади: а) на чол держави - великий ки
7. Соцально-економчн вдносини в Ки
Пану
натуральне. господарство, при якому все необхдне провадиться не для продажу на ринок, для внутршнього вжитку. Землеробство - основне заняття, 2--3-польною системою розроблялися: пшениця, овес, просо, жито, ячмнь та н. культури. Основними знаряддями прац були: рало (дерев'яний плуг), борона, серп, коса. Скотарство - розводилися воли, кон, корови, ввця, свин, кози т.. Ремесло - до 60 фахв: ковальське, ткацьке, гончарне, шкрян, ювелрне й н. Внутршня торгвля - ремснич вироби повсюдно змнювалися на с/господарськ. Намтилася деяка спецалзаця районв: з Прикарпатья- везли сль; з пвдня - хлб, худоба; з пвноч - хутра. Зовншня торгвля - ДО Русь експортувала: худобу, хлб, сль, ремснич вироби, хутра; мпортувала: вино, тканини, прянощ, дивовижн товари т.п. Найбльший торговий шлях - з варяг у греки - по Днепру. Допомжн галуз - полювання (за допомогою цибул, стрл, мереж пасток); Рибна ловля (ловили гачком, неводом); бортництво (збирання дикого меду).
8. Головн напрямки зовншньо
Рюрик -. варязький ватажок, правил спочатку в Ладоз, в' 862 р., скориставшись внутршнми усобицами, захопив Новгород,' що викликало. значне повстання проти варягв, придушене в кров Рюриком. Новгородський князь. Саме з 860 р. летоисчисление починатити вживати термн. Руська ера веде його майже 30 рокв. Олег Вещий (882-912) - послдовник Рюрика; отримавши в 879 р. влада вд мертвого Рюрика в Новгород, зумв об'
днати Ки
9. Соцально-економчн та полтичн передумови феодально
еодальна роздробленсть не була випадком, вс кра
10. Загарбання Польщею та Литвою кра
У 13-15 вв. ослаблен золотоордынским ярмом, кр. земл стали об'
ктом захоплення ноземними державами. Захоплення бльшо
11. Соцально-полтичне становище кра
У 13-15 вв. ослаблен золотоордынским ярмом, кр. земл стали об'
ктом захоплення ноземними державами. Захоплення бльшо
12. Польсько-литовськ нÿ та
Кревская ня (1385): а) причини - прагнення об'
днанням пдсилити сво
13. Соцально-економчн вдносини на У у склад Реч Посполито
Поворот У особою до Польщ до Запасу призвв до перерв не тльки в полтично
14. Зародження кра
Термн козак - тюркського походження; означав степовий розбйник, вльна людина. Виникнення козацтва. Причини виникнення - посилення феодального тиску призвело до втеч селян городян у незаселен степов райони середнього плину Днепра, де була вдсутня експлуатаця лежали новоосвоенные величезн цлощади родючих земель. Перш зведення про кр. козакв ставляться до 1480-м рокв, коли, за свдченням польського тописця М. Бельевого, польське вйсько в поход на кримських татар супроводжували мсцев козаки, що добре знають мсцевсть. Життя, побут заняття козацтва. У 16 сторчч чисельнсть казачесгва постйно росте вони розселяються частково в побудованих ними. хуторах слободах, частково в козацьких мстах Чигирин, Канев, Корсуне, Черкас. Основними заняттями козакв були: полювання, рибальство, бджльництво, скотарство поступово землеробство. Життя була край важка: кожному козаку припадало починати, маючи лише невеличкий скарб, що вн зумв прихопити з будинку. А життя в прикордонних з татарами районах змушувала кожного мати зброю, мти мистецьки
15. Передумови та причини визвольно
Наприкнц 16 в. загострилася класова боротьба на У, викликана посиленням польського крпосницького, нацонального релгйного тиску (1569 р. - Люблинская ня, по якй кр. земл потрапили рд влада Польщ; 1588 р. - ведення крпосного права на У (20-лтнього термна розшуку беглых); 1596 р. - Брестська ня насильницький переклад кра
16. Характер та основн цл вйни 1648-1654рр.
Ця вйна мала нацонально-визвольний характер. Основн цл вйни. Б. Хмельницький, козацька старшина та кр. знать хотли вигнати магнатв та шляхту з територÿ У. та зайняти
17. Переяславська года 1654 р. та ? сторичн наслдки.
Псля численних прохань У о сплц Земський собор у Москв 1 жовтня 1653 р. прийняв ршення про прийняття У пд протекцю Росйсько
18. Полтичне становище У. у ² пол. 17 ст. Ру
Входження У пд протекцю Росÿ не вдповдало нтересам -{Середнх держав (особливо Польщ, Туреччини, Кримського ханства). Вйна Росÿ з Польщею. Король Промови Посполитой направив посольство в Москву з вимогою розрвати Переяславское угоду, 23 лютого 1654 р. звернувся до кр.ому народу з призовом повернутися в пдданство Польщ. Проте вс ц дÿ залишалися безрезультатними. Навесн 1654 р. почалася нова вйна. На захист У виступила Рося. До кнця 1654 р. ся Смоленщина Блоруся були звльнен вд шляхетских вйськ. пм допомагало козацьке вйсько (20 тисяч) на чол з Василем Золотаренко. На У спльне укр.о-русское вйсько пд кервництвом Б. Хмельницького в 1654 р. завдало поразки польським вйськам пд Острогом, У4аныо, Ахматовым, Городком звльнило кр. земл вд польського панування до захдних меж Галичини Холмщини. Проте закрпити перемогу не вдалося. Напад татар заставило вдвести вйська на Приднпров'я. Постйн порушення Москвою сво
19. Пвнчна вйна на У. Полтика гетьмана Мазепи.
Пвнчна вйна поставила пд погрозу положення гетьмана Мазепы (1687-1708 р.). Централзаця керування, що посилилася, при царюванн Петра Первого й автономя Гетьманщини були несумсн. Крм того, участь козакв у битвах Пвнчно
20. Обмеження автономÿ Гетьманщини у склад Росÿ у
пол. 18 ст.
По закнченн Пвнчно
21. Соцально-економчний розвиток Лвобережно
Основою кр.ой економки було сльське господарство. Його розвиток у рзних регонах вдбувалося нервномрно. Найбльше спешно- у вобережно
22. Лквдаця автономÿ У. у склад Росÿ у ² пол. 18 ст.
Псля смерт Д. Апостола в счн 1734 р. царський ряд не розв'язав вибирати нового гетьмана. У середин XV в. козацька старшина початку клопотатися про вдновлення гетьманства. 22 лютого 1750 р. Але ршенню клизавети Петрвни гетьманом обрали Кирила Разумовского - молодшого брата царициного фаворита (1750- 1764 р.), хоча йому було лише 22 року. Нова цариця Катря П, прямуючи до нфкацÿ централзацÿ державного керування, 10 листопада 1764 р. квдувала гетьманство на У. ся повнота влади зосередилася в руках президента Друго
23. Три подли Польщ. Завершення розподлу кра
У другй половин XV в. Польська держава переживала глибоку полтичну й економчну кризу, пов'язаний з наростаючою феодальною анархúю в державному керуванн, феодальними мжусобними вйнами, що спустошили кра
24. Соцально-економчний розвиток У. у склад Росÿ у
пол. 19 ст.
У цей перод у суспльно-економчному житт продовжували панувати крпосницьк вдношення. Помщикам належало бля 70% с㺿 земл 60% вд загально
25. Суспльно-полтичний рух на У у
стать. 19 ст.
Декабристи. 1) Пвденне товариство (1821-1825 р.) на чол з полковником Павлом
вановичем Пестелем; виникнуло на Киевщине на баз Тульчинской прави Сплки благоденства; нараховувало 101 члена: С, Волконський, А. Баратинський, 0. Н. Муравьевы-Апостолы, Н. Бестужев-Рюмин н.; складалося з 3-х прав - Тульчинской, Васильковской, Каменской назва сл, де дислоцировались гарнзони); мало вплив на значну частину_ вйськ, розташованих на У, пдтримувало чегные контакти з Пвнчним товариством; цл товариства викладен в Русской правдû П. Пестеля; 2) Товариство сполучених слов'ян (1823-1825 р.) на чол з братами Борисовыми; розташовувалося на Еиевщине Волыни й об'
днувало 60 чоловк: Любинский, Горбачевский,
ванов, Соловйов, сов-ский н.; цл викладен в двох документах - Правилах Клятвû, у яких передбачалося пугем збройного повстання е частю народних мас квдувати самодержавство, крпосництво, нацональний гне; створити демократическою федерацю держав (Рося, У., Валахия, Далмаця, Сербя, Польща, горщина, Трансльваня Богемя) вд Адратичного моря до Пвнчного Льодовитого океану; восени 1825 р. товариство ввйшло в Тульчинскую праву Пвденного товариства, що об'
днало
26. Соцально-економчне та полтичне становище захдноукра
З 1844 р. по 1847 р. на Правобережжя проводилося порядкування нвентарв - опис помщицьких ма
ткв з чткою фксацúю розмрв земельних надлв селян виконуваних ними повинностей.
нвентарн правила були складен грубо топорно, нод призводили до погршення положення селянства, через той, що сам помщики брали часть в упорядкуванн цих правил. Необхднсть ц㺿 мри пояснювалася полтичними розумннями: помщики тут в основному були поляки, що знаходилися в опозицÿ до росйського ряду, останн
ринулося заручатися пдтримкою кр. селянства. Ця подя стала одним з найважливших ршень парламенту, затверджене мператором 7 вересня 1848 р. Закон надав селянам право власност на землю цивльн права (обирати бути обраним, самостйно вибирати мсце проживання й н.), вдмняв панщину, але становив величезний викуп за землю, через що у Феодалв залишилася велика частина земл, си пасовищ, за користування якими селяни змушен були вдпрацьовувати (як на панщин) або вносить велику плату ; самий же викуп продовжувався до початку XX сторччя. Основн результати революцÿ сполучили в соб як прогресивн досягнення, так феодальн пережитки: а) прогресивне: скасування крпосного права; ведення конституцйного правлння, вперше кра
27. Революцйн подÿ на захдноукра
Западная У. у результат трьох подлв Польщ (1773,-1793, 1795 р.), виявилася пд владою Австро-Угорщини. З початку XIX в. на захоплених землях почина
рости кр.ое Нацонально-визвольне прямування. Причини нацонально-визвольного прямування: 1) рст феодального тиску в склад Австро-Угорщини (збльшення феодальних повинностей селян), суворим бюрократическо-полицейским режимом н.; 2) зростання нацонального тиску (заборона на викладання кр. мови в школах культурно-суспльних заснуваннях, насадження нмецько
28. Реформа 1861 р. та особливост ? проведення в У.
Причини скасування крпосного права: 1) криза феодально-крпосницького ладу в 1859-1861 р. досяг вищо
29. Соцально-економчний розвиток У. у ² пол. 19 ст. Становлення капталзму.
Падння крпосництва дало поштовх розвитку капталзму в сель-ом господарств промисловост. Особливост розвитку капталзму в сльському господарств: 1) йшло прусским шляхом, при котрому помещичье землеволодння залишилося пануючим у сел. Йшов повльний переклад цих господарств на капталстичн рейки. Майже була вдсутня економчна конкуренця в Сел, тому що малоземельн селянськ господарства були не в силах конкурувати з значними помщицькими ма
тками; 2) наявнсть двох систем господарювання в сльському господарств: а) капталстично
30. Полтичне становище в У у ² пол. 19 ст. Активзаця нацонального руху.
встро-Угорщина Рося, будучи нтарними державами, сляко намагалися перешкоджати формуванню укр.ой нацÿ розвитку кр.ой нацонально
31. Соцально-економчний розвиток У. на поч. 20 ст.
На початку 20 ст. У. вже стала одним з розвинутих промислових регонв Росÿ. В У. Виникали велик промислов центри: Донецько-Криворизьскй вугльно-метелургйний цех, залзорудний басейн, Нкопольський марганцевий басейн, пвденно-захдний цукробуряковий регон. - центри мали загальноросйське значення. Розвиток промисловост в цей перод визначався зростанням великого капталу, який все бльше проника
в с галуз економки. У. на поч. 20 ст. Займала 2 мсце псля центрально-промислового району. На крайн було 21 % пдпри
мств, що виробляли 20 % с㺿 продукцÿ. В окремих регонах У. розвиток продуктивних сил та капталзму вдбувався навть швидше, нж у центр Росÿ. Це торка
ться грничо
32. творення кра
У сторÿ У, ? народу цей перод характеризу
ться пдйомом берального, нацонального демократичного прямування. творення нацональних партй У: Революцйна кр.я партя (РУП) - творена в 1900 р. у Харков на зборах студентських громад. Фундатори партÿ -. Д. Антонович, М. Русов, Л. Матусевич, Д. Познавский н. У 1902 г, складалася з 6 органзацй: у Ки
в, Харков, Полтав, Лубн, Прилук Катеринослав - на чол з центральним комтетом. Цль партÿ - боротьба за нацональн права соцальну революцю. Вдстоювали соцальн нтереси селянства, що вважали основою кр.ой нацÿ. Сво
33. Причини, характер та особливост революцÿ 1905-1907 рр.
Соц.-економчни причини: головне протирччя мж капталстичними виробничими вдносинами загострю
ться. Вони все глибше розвивалися в с/г та в полтичному житт кра
34. Революцйний рух на У у 1905-1907 рр.
Перша демократична революця почалася 9 счня 1905 р. мирною демонстрацúю в Санкт-Петербурз, що у последствии була расстрелянна вйськами. День цей згодом назвали кривавою недлею. У знак солдарност протесту почалися страйки в пролетарських центрах У: Ки
в, Харков, Катеринослав, Одес, Микола
в. На початку счня-березня 1905 р. страйкувало 170 тис. чоловк. Пд впливом робочого прямування пднялося на боротьбу селянство, але його виступи в бльшост випадкв набували характеру масових погромв помщицьких ма
ткв. Посилилися соцальн протирччя мж рзномантними прошаркам селянства. Пд час жовтневого загального полтичного страйку 1905 р. на У забастовало 120 тис. робтникв. Життя на заводах фабриках, шахтах рудниках, на транспорт завмерла. У ход революцÿ в Ки
в, у Катеринослав, Луганську, Горлвц, кнакúве виникнули Ради робочих депутатв. У них спвробтничали соцал-демократи й есери, представники нацональних партй. Ради вводять 8-годинний робочий день, установлюють цни на продукти в заводських лавках, органзовують охорону населення вд погромникв. На У пдготуванням збройних повстань займалися активсти рзномантних партйних органзацй (бльшовики, есери, анархсти). Повстання на броненосц Потьомкн - Повстання на Чорноморському флот готувала Севастопольська матроська централка, куди входили матроси - члени рзномантних партй. На Потьомкнû пдпльну органзацю очолювали бльшовик Г. Вакуленчук анархст А. Матюшенко. 14 червня 1905 р. у вдкритому мор стихйно спалахнуло повстання. Офцери були перебит. М. Вакуленчук загинув. Командування взяв на себе А. Матюшенко. Через деклька днв через недостачу вуглля,
35. кра
В роки першо
36. Полтичне становище на У псля поразки революцÿ у 1905-1907 рр.
Псля поразки революцÿ 1905-1907 р. по всй кра
37. Аграрна полтика Столипна на У, ? економчн та полтичн наслдки.
Причини реформи: 1) Прагнення царату вдвернути селян вд боротьби за помщицьк земл закрплення в них приватновласницьких настро
38. Причини характер
свтово
Вйна велася мж Потрйною сплкою (Нмеччина, Австро-Угорщина,
таля) Антантою (Рося, Англя, Франця). У ход вйни до Потрйно
39. Захдноукра
Окупаця росйськими вйськами територй Схдно
40. Причини, основн завдання та особливост Лютнево
Прорахунки ряду викликали невдоволення народу призвели до кризи у суспльств. Почався голод, не вистачало хлба, поширюються робтнич страйки. Особливо складною була ситуаця у Петербурз. Вйська столичного гарнзону перейшли на бк робтникв.
так почалась Лютнева буржуазно-демократична революця 1917 року. Коли стало вдомо про подÿ, почалися виступи, демонстрацÿ на пдтримку революцÿ, за таких обставин цар Микола ² зркся престолу до 12 марта 1917 року царський режим розсипався. Так Лютнева революця дуже швидко перемогла. Особливсть революцÿ: швидко впало самодержавство. В Росÿ виника
двовладдя. Лберальн депутати Державно
41. творення та основн етапи дяльност кра
На У в березн виникнуло не менше 170 Рад. Буржуазя створювала сво
42. Боротьба за полтичну владу наприкнц 1917 р. причини громадянсько
У листопад-грудн 1917 р. рзко загострилася боротьба за владу н У. 4 груден 1517 р. у Ки
в вдчини_ I Всеукр. ий з'
43. Основн напрямки полтики П. Скоропадського у 1918 р.
Оккупировав НР, нмецьке командування не було зацкавлено тримати у влади ЦР, тому що: 1) ЦР не мала адмнстративного апарата для збору продовольства сировини для Нмеччини (через що постачання неодноразово зривалися); 2) проти сплки з ЦР (соцалстами) був кайзер Нмеччини; 3) отсутствие пдтримки народом ЦР (населення - проти нмецьких здирств, помщики - проти нацоналзацÿ земл, фабриканты- проти годинников-8-годинного робочого дня т. д.). У результат: 29 квтня 1918 р. на хлеборобском з'
44. Дяльнсть Директорÿ у 1919-1920 рр.
Створена 14 листопада 1918 р. на пдпльному засданн кр. Нацонально-визвольно
45. Проголошення ЗУНР та ? злука з УНР.
У Галичин - 18 жовтня 1918 р. у Львов вдбулося загальне собранне кр. полтичних дячв Галичини Буковини, що обрало кервний орган - Нацональний Рада, що заявив про прагнення об'
днати се захдно-укр. земл в
дину державу (Галицню, Северо-Западною Буковину Закарпаття). У листопад 1918 р. Национальный Рад вв вйська у Львв в Схдну Галицню, проголосив 18 листопада 1918 р творення Западно-укрдинской Народно
46. Встановлення Радянсько
Положення на У в 1920 роц характеризу
ться закнченням цивльно
47. Вдбудова народного господарства У. на засадах непу.
НЕП - форма, перехдного пероду вд капталзму до соцалзму базирующаяся на "ринковй економц. Була прийнята на Х з'
48. Нацонально-державне будвництво в У в 20-х рр.
Рося була вТязницею народв. Пратя бльшовикв та Ленн дуже обережно ставилися до нац. питання ще за часв громадянсько
49. Полтика зацÿ: причини, суть, наслдки.
1923 р. - 12 ЗТ
50. года мж СРСР та фашистською Нмеччиною 1939 р. та змна статусу захдноукра
Перебування роз'
днаних кр. земель у склад СРСР, Полину, Чехословаччини, Румунÿ - один з найбльше складних моментв полтичного положення в Центрально
51. Напад Нмеччини на СРСР та окупаця У.
22 червня 1941 р. Нмеччина почина
агресю проти СРСР. Групи армй, що йшли на СРСР: Пвнч, Центр та Пвдень. На У. йшла група Пвдень. У 1941 р Червона армя вдступала. Дуже швидко нмц пдйшли до Ки
ва. Сталн не хотв вддавати Ки
52. Окупацйний режим та Рух Опору в У.
У липн 1942 р. на всй територÿ У був встановлений окупацйний режим. Фашисти позбавляли населення цивльних прав, заявили, що
53. Визволення У. вд фашистських окупантв. Наслдки ² свтово
Битва за Л У. Розгром нмецько-фашистських вйськ у Курськй битв (липень 1943 р.) - створив передумови для настання Червоно
54. Передумови нацонально-державного вдродження У. в мовах перебудови 1985-1991 рр.
Причини. В другй половин 80-х рр. поступово клада
ться нова полтична морально-психологчна обстановка, на формування яко
55. Формування полтично
До та 1991 р. У., як весь Радянський Союз, переживала системну кризу, пов'язаний з найгостршим протистоянням мж старими соцально-полтичними структурами вже товариством, що глибоко змнилося. До серпня 1991 р. протистояння сил реакцÿ демократÿ досягло критично
56. Конституця У. 1996 р. про основн напрямки державного будвництва.
Псля 1991 р У. стала незалежною державою, але вона мала стару рад. конституцю, яка була прийнята ще у 1986 р. у 1991-1993 рр. було розроблено деклька проектв конституцÿ (К.). Вони обговорювалися в У., але прийняти К. Не вдавалося швидко. Були так полтики, як казали, що не треба приймати К.
снували рзн труднощ, проблеми та рзн точки зору. Проблеми, що снували: 1) Питання про приватну власнсть; 2) Питання про форми державного правлння: а) У. як парламентська республка; б) президентська; в) парламентсько-президентська. 3) Якою повинна бути виборча система; 4) Адмнстративно-територальний стрй: а) У.Ц нтарна держава; б) федеративно-земельний стрй. 5) процедура прийняття само