Аудиторский контроль

УДИТОРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

Виникнення та розвиток аудиту у систем фнансово-господарського контролю

За сторографчними джерелами можна стверджувати, що аудит як незалежний фнансовий контроль ма

багатовконвий перод розвитку. Розвиток контролю господарсько

династях у Стародавньому кгипт (340Ч2980 рр. до н. е.) через кожних два роки провадилися нвентаризацÿ рухомого нерухомого майна. При IV династÿ перодична нвентаринзаця була замнена поточною (перманентною). Метою ? була переврка достоврност розподлу хлба та нших продуктв харчування. Контроль господарсько

При VI династÿ в кгипт у облку почали складати кошнториси витрат та контролювати

У Вавшюпÿ кервники робт також складали звти щодння, як переврялися згдно з нарядами на виконан роботи. Характерно, що контроль охоплював витрачання сировини матералв на виготовлення продукцÿ. Збереглися звти про роботу прядильних майстерень. Працвниця одержувала з комори вовняну пряжу за масою, залежно вд якост маси ? визначали гари, що контролювали за нормами.

Вавилоня була першою державою, де виникло спецальне законодавство. Закони Хаммураби (220Ч2150 рр. до н. е.) передбачали: купцям - ведення самостйного облку; хранмам - державне рахвництво; передавання грошей без рознписки вважалося недйсним. Отже, законодавче регулювання облку було пдпорядковане здйсненню контролю за дяльннстю суб'

ктв господарювання для повноти сво

часност сплати податкв.

В

уде

поки "головний бухгалтер"

уде

У великй багатонацональнй мперÿ Персÿ, роздленй на сатрапÿ, велика постйно дюча армя зумовила потребу жорсткого контрольного апарату. Бухгалтери контролери у цй мперÿ вели не лише вдкритий облк явищ господанрювання, а й та

мний. Контролерв називали "очима вуханми царя".

У Стародавнй Грецÿ особлива вага придлялася коннтролю збереження власност, зокрема майна (нвентаря). Краджку греки розглядали як матеральну шкоду. Тому ствонрювали так мови, за яких держав була вигдна нестача цнностей у матерально вдповдальних осб. Проте важлинво, щоб у розкрадача було чим погасити нестачу, тому на посади з матеральною вдповдальнстю призначали лише осб багатих, спроможних внести велику заставу або преднставити впливових поручителв. Нестача цнностей покринвалася з закладу або майна матерально вдповдально

В Афнах були спецальн чиновники контролери, до обов'язкв яких входило складання звтв про доходи виндатки держави та

Грош збергали дуже сво

рдно. Так, на кожний вид донходв був окремий глечик, якому присвоювали буквений ндекс. На конкретн витрати можна було брати грош тльнки з чтко визначеного глечика. При цьому ключ вд каси знаходився у чиновника, а вд примщення, де збергалася документаця, - у ншого чиновника-контролера. Ключ мали нумерацю обмнюватися ними заборонялось. Як бачимо, це елементи обособлення незалежност аудитора-контронлера, як застосовуються у сучасному фнансово-господарсьнкому контрол.

Характерним

контроль за сплатою податкв. Докуменнти з сплати податкв розподлялися збергалися за стронками. Чиновники, що збирали податки, отримуючи грош, викреслювали платникв з спискв, отже, залишалися лише несплачен платеж. Так, у Грецÿ зародився прийом нйнонго (позицйного) запису, який застосовувався в облку коннтрол.

Звтнсть подавалася у встановлен строки перодично, звти контролювалися, причому спочатку державн чиновнники складали за первинними документами паралельний звт зставляли його з поданим. У цьому подбнсть до аудинторського контролю, запровадженого у податкових органах кра

стотно, що велик флософи Грецÿ придляли належну вагу облку контролю. Так, Арстотель у "Полтец" чтко розмежував облков контрольн функцÿ, причому розгляндав ревзю як частину контролю. Це був новий пдхд: ревзор рвноправний з головним бухгалтером незалежний вд нього. Як бачимо, незалежнсть аудиту сяга

глибоко

У Стародавньому Рим метою облку був в основному контроль господарсько

У Кита

ти чеснсть рядових чиновникв, що розпоряджалися дернжавними коштами, майном. З часом форми державних аудинторських органв змнювалися вд одн㺿 династÿ до ншо

У перод середньовччя разом з розвитком суспльно-еконномчних вдносин досконалюються облк контроль госнподарсько

пддавати ретельнй переврц звти;

щороку провадити нвентаризацю для переврки звтних фактичних залишкв цнностей;

обов'язково здйснювати нвентаризацю дебторсько

пдтверджувати правильнсть цн, зазначених у звт, оснкльки

випадки навмисного зменшення у звтах виручки вд продажу товарв послуг.

В нших трактатах особлива вага придлялася ревзÿ, суть яко

Розвиток господарсько

Перша згадка про аудиторв належить до 1299 р. 24 бенрезня 1324 р. Едуард II призначив трьох державних аудитонрв. В каз про призначення зазначалося, що аудитори зонбов'язан запитувати, слухати перевряти вс рахунки, як ведуться як будуть заведен у провнцях Оксфорд, Бер-кенхед, Уельс та н., вдмчати про вс зауваження щодо ведення рахункв. к немало сторичних свдчень активно

удит, як весь фнансово-господарський контроль, тснно пов'язаний з бухгалтерським облком. Тому доцльно зробити екскурс у розвиток подвйно

дилася мж 125Ч1350 рр. одночасно в клькох мстах

талÿ. Найбльший внесок у зародження талйсько

Завдяки облку визначаються рзн види матерально

Поштовх до розвитку аудиту в Англÿ дав закон про бринтанськ компанÿ, прийнятий у 1862 р. У ньому запропононвано в обов'язковому порядку перевряти рахунки звти компанй аудиторами не рдше одного разу на рк. Це зумовнлено потребою в об'

ктивнй оцнц звтност акцонерного товариства з тим, щоб мати достоврн дан про дйсний фнансовий стан пдпри

мства результати його господарсьнко

Отже, незалежн аудитори аудиторськ фрми стали ганрантом того, що пдпри

мство ма

такий фнансовий стан, як оприлюднений. Спираючись на дан аудиторсько

удиторська служба швидкого розвитку набула у кра

удиторська дяльнсть у США виникла пд безпосередннм впливом британсько

Професйн органзацÿ бухгалтерв-аудиторв створен:

у Великобританÿ -

нститут присяжних бухгалтерв Англÿ ельсу (1880 р.); США Ч

нститут дипломованих бухгалнтерв (1887 р.); ФРН -

нститут аудиторв (1932 р.) Паланта аудиторв; Францÿ - Палата експертв-бухгалтерв понврених бухгалтерв, Товариство комсарв по рахунках.

У розвинених кра

Розвиток аудиторсько

удиторська дяльнсть у кра

Спецалств з аудиту у рзних кра

Отже, виникнення розвиток аудиту у систем фнансонво-господарського контролю пов'язан з урзномантненням форм власност капталу в рзних суспльно-економчних форнмацях та потребою його рацонального використання.

Змст функцÿ аудиторського контролю

Фнансово-господарський контроль дяльност пдприн

мств при ринкових вдносинах рзних формах власност наповню

ться ншим змстом. Виникла нова форма фнаннсово-господарського контролю - аудиторський контроль. Це

незалежний контроль, який здйснюють аудиторськ органзанцÿ (фрми) за договорами з пдпри

мствами пдпри

мцянми. Виконують його аудитори (вд лат. аиаóог - слухач-учень, якого призначив вчитель для вислуховування рокв нших чнв, перевряючий).

Державна податкова адмнстраця та ? органи на мсцях мають право вимагати вд пдпри

мств пдпри

мцв при поданн рчних звтв про фнансово-господарську дяльнсть представляти висновки (акти) про переврку аудиторами (аудиторськими органзацями) достоврност бухгалтерсьнкого облку звтност. Аудиторськ висновки вдповдно до законодавства кра

удит у кра

Спочатку аудит був лише знаряддям переврки пдтверднження достоврност бухгалтерських документв звтв, понтм вн ста

системно-орúнтованим на активзацю екононмчно

Заявляючи про помилки та нш виявлен порушення, аудитор повинен додержувати конфденцйност, оскльки порушення його може завдати збиткв замовнику. Аудитор може частину роботи не виконувати, якщо вн довря

сиснтем внутршнього контролю, що дú на пдпри

мств. Нанприклад, вн може використати дан нвентаризацй товарнно-матеральних цнностей, проведених ревзорами пднпри

мства-замовника, якщо певнений, що переврки провенден правильно. Крм того, аудитор виявля

довру висновкам нших аудиторв, як перевряли органзацÿ дочрн флÿ компанÿ, при аудит зведеного (консолдованого) фнансонвого звту материнського пдпри

мства.

удиторська переврка провадиться з використанням аудинторських стандартв (норм аудиту), розроблених практикою у кра

В аудиторськй практиц видлилися два основних напрянми дяльност: приватний аудит аудит за законом. Пд термнном "приватний аудит" розумють аудит, який здйсню

ться за замовленням зантересовано

за законом зобов'язана щороку запрошувати квалфкованого аудитора для переврки сво

удит

моральним стимулом для чесно

Провадять аудит здебльшого псля завершення звтного пероду вдображення дяльност пдпри

мця у бухгалтерсьнкому облку звтност. На практиц таке чтке розмежувая аудиторсько

Змст аудиторського контролю як одн㺿 з форм фнансонво-господарського контролю склада

ться з експертно

Поширена думка про те, що аудит необхдний лише для великих пдпри

мств з складною структурою або компанй, в яких акцонери потребують захисту сво

Вдомо, що власник неохоче сприйма

контроль його фнансово-господарсько

Отже, в сучасних мовах розвитку ринкових вдносин функнцúю незалежного аудиторського контролю

сприяння встановнленню економчних зв'язкв мж виробничими пдпри

мствами торгвлею, розвитку маркетингу.

Ринков вдносини, конкурентнсть у господарюванн у високорозвинених кра

Яксть товарв, робт послуг становлю

не аудит, станндарти попит на них клúнтв. Тому першочерговим завдаям внутршнього аудиту

визначення клúнта, якому потнрбн послуги аудиту. Такими клúнтами можуть бути ради директорв компанÿ, головний нженер (технолог), головнний бухгалтер та н. Клúнт, обираючи внутршнй аудит, ма

бути впевнений, що вн виршу

важлив для нього пинтання найбльш ефективним способом, результати корисн для корпорацÿ.

Внутршнй аудит виршу

для клúнта так завдання:

вивча

систему контролю за активами; перевря

вдповдннсть дючого контролю полтиц компанÿ; аналзу

ситуацÿ ризику запобгання вд банкрутства; використову

ноу-хау для збльшення прибутку ефективност ново

У свтовй практиц бзнесу аудиторський контроль груннту

ться на вза

мнй зантересованост пдпри

мств (фрм) з боку власникв (акцонерв), держави в особ податково

удиторська форма контролю передусм поширю

ться на мжгалузев концерни, асоцацÿ, об'

днання, акцонерн, орендн, спльн, також нш пдпри

мства, як не входять до пдпорядкування мнстерств вдомств, комерцйн баннки, кооперативи громадськ органзацÿ.

Отже, аудит фнансово-господарсько

Класифкаця органзацйних форм аудиторського контролю

удиторський контроль - аудит - залежно вд завдань замовника викону

функцÿ запобжного, перманентного (опенративного), ретроспективного (псляоперацйного) стратенгчного видв фнансово-господарського контролю. Аудит ма

диний предмет метод з ншими видами контролю, тому використову

т сам джерела нформацÿ, методичн прийонми контрольно-ревзйн процедури, як застосовуються у контрольно-ревзйному процес. При цьому висновки аудинту на поставлен запитання обрунтовуються всма видами доказв, як мають пдтвердження достоврними документальнними даними бухгалтерського облку. Разом з тим аудит вдрзня

ться вд нших форм фнансово-господарського контнролю передусм органзацйними принципами класифканцйними ознаками.

Класифкацю аудиторського контролю фнансово-госпондарсько

За органзацйними ознаками аудит подляють на регланментований, договрний, внутршнй (вдомчий) державнний.

Регламентований - проведення його регламенту

ться законодавством нормативними актами, де визначено категонрÿ пдпри

мцв, як пдлягають обов'язковому аудиту, наприкнлад, за даними рчного звту про фнансово-господарську дяльнсть перед поданням його до податково

Перед емсúю цих паперв емтент зобов'язаний згдно з правилами Нацоннального банку кра

Договрний Ч об'

кт аудиту, обсяг робт та перод строки

Внутршнй (вдомчий) Ч провадиться власником залежно вд потреб правлння маркетингом, визначення платоспронможност та запобгання банкрутству.

Запроваджу

ться вн як на пдпри

мствах, так в серендин компанй, концернв та н.

Державний Ч аудиторськ пдроздли державних податнкових адмнстрацй, як безпосередньо у платникв податкв юридичних фзичних осб перевряють стан облку госпондарських операцй та вдображення

За процесуальними ознаками, тобто частю в процес проведення аудиту рзних фахвцв аудиторських органзанцй, аудит подляють на одно-, багатопредметний (комплекснний), комсйний.

Однопредметний Ч дослджуються питання одного виду (предмета) аудиту - платоспроможност, емсÿ цнних панперв та н.

Багатопредметний Ч комплексний аудит стратегÿ правнлння маркетингом, виконання народногосподарських пронграм, тому в них беруть часть фахвц рзних спецальноснтей, також рзних аудиторських органзацй. Комплексний аудит може здйснюватися локально, коли кожний аудитор

дослджу

питання, що стосуються його компетенцÿ (преднмета). Сво

Комсйний аудит провадиться клькома фахвцями рзнних спецальностей, але одн㺿 аудиторсько

Викладена класифкаця за процесуальними ознаками передбачена нормами процесуального права, що стосуються економчних експертиз, тому

За змстом функцями в правлнн фнансово-госпондарською дяльнстю аудит подляють на запобжний, пернманентний, ретроспективний (псляоперацйний) стратенгчний.

Запобжний Ч це аудит, який ма

запобгати рзного роду конфлктним ситуацям у фнансово-господарськй дяльност до виникнення

Перманентний Ч це аудит, який проводиться безперервно у процес фнансово-господарсько

Ретроспективний Ч це аудит, який здйсню

ться псля виконання господарських операцй здебльшого за минулий рк. Проводиться вн зовншнми аудиторськими органзанцями.

Зовншнй аудит виконують аудиторськ фрми за догонворами з замовниками, пдпри

мствами пдпри

мцями. Вдповдно до цих договорв замовник надсила

аудиторсьнкй фрм замовлення, в якому визнача

конкретн питання для виршення аудитом. Питання ц стосуються переврки стану фнансово-господарсько

удит на сучасному етап його розвитку подляють на добровльний обов'язковий для пдпри

мств, рчн звти яких за чинним законодавством пдлягають обов'язковому аудиту. Перелк пдпри

мств, що пдлягають обов'язковй аудиторськй переврц, визначають згдно з законодавством кра

При обов'язковому аудит суб'

кту господарсько

Розвиток незалежного зовншнього аудиту через аудинторськ фрми залежить вд якост аудиторських переврок вдповдальност аудиторв за квалфковане сумлнне винконання сво

За результатами переврки при зовншньому аудит аудинтор склада

висновок, в якому да

оцнку стану облку, внутнршньогосподарського контролю достоврност звтност пдпри

мства, також ншим сторонам його дяльност. Ретроспективний аудит провадиться за частю кервника пднпри

мства, вдповдального за його дяльнсть, головного бухгалтера, на якого покладено вдповдальнсть за вдобранження ц㺿 дяльност в систем бухгалтерського облку звтнност. На пдстав акта аудиторсько

Стратегчний - це аудит, який виршу

питання странтегÿ розвитку фрми, компанÿ на перспективу. Передусм це стосу

ться маркетингово

Ревзя маркетингу - це комплексне, системне, неупе-реджене регулярне аудиторське дослдження маркетингонвого середовища фрми, ? завдань, стратегÿ оперативно

удитор, який провадить ревзю маркетингу, повинен ознайомитися з поточними перспективними планами фнансово-господарсько

План ревзÿ маркетингу включа

так частини: маркетиннгове середовище (демографчн, економчн, природн, науконво-технчн, полтичн, культурн фактори); мкросередовище (ринки, клúнтура, конкуренти, постачальники); стратегю маркетингу (програма дяльност фрми, ефективнсть меннеджменту); результативнсть маркетингу (маркетинговий контроль, аналз прибутковост, товари, цни, реклама, стинмулювання збуту, пропаганда). Такий план да

змогу аудинтору провести дослдження планування фрми, виявити рин-

ков можливост у сферах, де фрма матиме явн конкурентнн переваги. Резерви можна виявити, нтенсивно збльшуюнчи масштаби товарно-ринково

ншими словами, стратегчний аудит - це переврка опти-мальност стратегÿ програми розвитку фрми вдповдно до прогнозного маркетингового середовища та розробки ренкомендацй щодо досконалення

Отже, вс види аудиту вза

мопов'язан в

динй систем фнансово-господарського контролю, спрямован на вдосконанлення пдпри

мницько

Органзаця аудиторсько

удит вдносять до нтелектуально

Органзацю аудиту очолю

Аудиторська палата Укра

квалфкацйний сертифкат на проведення аудиту.

Через аудиторськ, фрми палата вплива

на фнансово-господарський контроль дяльност пдпри

мств пдпри

мнцв, банкв, громадських приватних творень та нших видв пдпри

мницько

Дяльнсть Аудиторсько

Основними завданнями дяльност Аудиторсько

Через систему аудиту Аудиторська палата може загальннювати невикористан резерви полпшення фнансово-госпондарсько

удиторська палата розробля

нормативи методичн рекомендацÿ на проведення аудиту, атесту

вида

квалфканцйн сертифкати на право здйснення аудиторсько

Для пдготовки атестацÿ пдвищення квалфкацÿ аудинторв Аудиторська палата створю

навчальний центр з залунченням втчизняних зарубжних фахвцв вищих навчальних закладв, також практичних працвникв фнансових органв, банкв, податкових адмнстрацй, державно

удиторськ фрми здйснюють свою дяльнсть вдповднно до статутних документв, затверджених заре

строваних у встановленому порядку. Виконують аудиторськ послуги вони з залученням штатних позаштатних працвникв ; погодинною оплатою або в порядку сумсництва на штатнних посадах.

Портфель замовлень на аудиторськ послуги форму

ться за договорами, також замовленнями, що надходять вд пднпри

мств, пдпри

мцв та н. За портфелем замовлень аудинторська фрма склада

плани сво¿ дяльност на календарнний рк з розбиванням на квартали. На правах юридично

Законодавством передбачен права обов'язки аудиторсьнких фрм аудиторв, як здйснюють аудиторську дяльнсть.

удитор - це висококвалфкований спецалст, який володú методологúю фнансово-господарського контролю аудиту, бухгалтерським облком, аналзом господарсько

Права обов'язки аудиторв визначен законодавством нормативними актами з питань аудиторсько

удитори як суб'

кти пдпри

мницько

Результати аудиторсько

Висновком (актом) оформляються аудитором виконан роботи, передбачен договором з замовником. До них можнна вднести аудит фнансового стану господарюючих суб'

кнтв або аудиторсько

удитор ма

право при виконанн договрних зобов'язань з дозволу замовника:

перевряти первинну документацю з облку фнансово-господарсько

одержувати необхдну для аудиту нформацю вд третх осб (банкв, постачальникв та н.);

залучати для роботи на договрнй основ фахвцв, крм осб, що працюють у замовника, перебувають з ним у родиих стосунках або ведуть спльний бзнес. Крм того, аудинтор ма

право самостйно визначати методичн прийоми процедури аудиту, керуючись при цьому чинним законодавнством, снуючими нормами стандартами, умовами догонвору з замовником, професйними знаннями та досвдом власно

удитори аудиторськ органзацÿ зобов'язан:

при виконанн аудиторських послуг, згдно з договорами з замовниками, додержувати чинного законодавства та встанновлених нормативв;

повдомляти власникв, повноважених ними осб, замовнникв про виявлен в процес аудиту недолки у веденн бухнгалтерського облку звтност, також недолки у госпондарськй чи комерцйнй дяльност;

збергати у та

мниц нформацю, отриману при провенденн аудиту та виконанн аудиторських послуг;

не розголошувати вдомост, що становлять предмет конмерцйно

додержувати умов договору, кладених з замовником;

обмежувати свою дяльнсть наданням аудиторських поснлуг та ншими видами робт, як безпосередньо стосуються

удитор несе вдповдальнсть за неяксне виконання аудинторських послуг вдповдно до законодавства кра

У випадках, коли з вини аудитора замовнику завдано збиткв, вн несе передбачену законодавством вдповдальннсть.

Обов'язком аудитора

збереження документацÿ, преднставлено

удитор не ма

права розголошувати нформацю про дяльнсть пдпри

мства, яке вн перевря

, за винятком винпадкв виявлення кримнальних злочинв недодержання податкового законодавства. Аудитор несе матеральну кринмнальну вдповдальнсть за навмисне викривлення рензультатв аудиторсько

Ф

НАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

Змст фнансово-господарського контролю, його цл завдання

Господарська дяльнсть в мовах ринково

На рвн мкроекономки функцону

фнансово-госпондарський контроль, який здйснюють Державна контрольнно-ревзйна служба кра

Метою фнансово-господарського контролю

сприяння рацональному використанню засобв предметв прац, також само

Основними завданнями фнансово-господарського контронлю

виявлення та профлактика порушень у технологÿ виробництва, як мають причинн зв'язки з випуском недонброяксно

Фнансово-господарський контроль в кра

Формами фнансово-господарського контролю

тематичн переврки, ревзÿ, аудит. Тематичн переврки провадять с контролююч органи; ревзÿ - власники Державна контнрольно-ревзйна служба; аудит - незалежн спецалзован госпрозрахунков аудиторськ органзацÿ.

Основним контролюючим органом фнансово-господарсьнко

Основним завданням Державно

Державна податкова адмнстраця кра

здйсню

контроль за додержанням законодавства про податки та нш платеж у бюджет, а також за ндивдуальнною трудовою дяльнстю;

органзову

роботу державних податкових адмнстрацй з облку, оцнки та реалзацÿ конфскованого, також майнна, що перейшло за правом спадкування до держави, та скарбв;

органзову

з залученням державних податкових адмннстрацй переврку правильност стягнення збереження коштв, одержаних у сплату державного мита, також при здйсненн касових операцй виконавчими комтетами сльсьнких селищних Рад народних депутатв, при прийманн вд населення коштв у сплату податкових платежв;

розробля

вида

нструкцÿ, методичн вказвки та нш нормативн документи про порядок застосування законодавнчих актв про податки та нш платеж у бюджет.

Державн податков адмнстрацÿ у районах мстах винконують так функцÿ:

контролюють додержання законодавства про податки та нш платеж у бюджет;

забезпечують сво

часний повний облк платникв податнкв та нших платежв до бюджету;

контролюють сво

часнсть подання платниками бухгалнтерських звтв балансв, податкових розрахункв, декларанцй та нших документв, пов'язаних з обчисленням платенжв у бюджет, також перевряють достоврнсть

контролюють додержання громадянами законодавства про ндивдуальну трудову дяльнсть;

забезпечують стягнення фнансових санкцй за порушея зобов'язань перед бюджетом;

передають правоохоронним органам матерали про факнти порушень, за як передбачено кримнальну вдповдальннсть, також подають у арбтражн судов органи позови до пдпри

мств, органзацй та громадян про стягнення у доход держави коштв, одержаних ними за незаконними гондами, та в нших випадках отримання коштв без становленних законом пдстав.

Державн податков адмнстрацÿ мають широк права у фнансово-господарському контрол. Зокрема,

Державн податков адмнстрацÿ мають право застосовунвати до пдпри

мств, станов, органзацй громадян фнаннсов санкцÿ у вигляд стягнення штрафв за неправильну сплату податкв, також накладати адмнстративн штрафи на посадових осб пдпри

мств, винних у приховуванн (занниженн) прибутку (доходу) або нших об'

ктв оподаткунвання, вдсутност бухгалтерського облку або веденн його : порушенням становленого порядку бухгалтерських звтв, у неподанн, несво

часному поданн або поданн за невстанов-леною формою бухгалтерських звтв балансв, розрахункв, декларацй та нших документв, пов'язаних з обчисленням сплатою податкв. За аналогчн дÿ на громадян, зайнятих ндивдуальною трудовою дяльнстю, державн податков адмнстрацÿ мають право також накладати адмнстративн штрафи. Розмр адмнстративних штрафв встановлений законодавчими актами.

Державна контрольно-ревзйна служба здйсню

фнаннсово-господарський контроль органзацй, що фнансуються з бюджету, проведенням ревзй тематичних переврок витранчання коштв вдповдно до затверджених кошторисв, танкож збереження державно

Державна нспекця по контролю за цнами

важливою ланкою фнансово-господарського контролю, який вона здйнсню

у склад Мнекономки кра

може позбавляти суб'

кти пдпри

мництва права застосовунвати договрн (вльн) цни у раз надмрного зростання

В умовах ринкових вдносин виникають конфлктн синтуацÿ мж об'

ктами пдпри

мництва органами державного контролю щодо розмру податкв, як слд сплачувати до бюджету, цн та порядку застосування

Цл фнансово-господарського контролю залежать вд сенредовища, в якому вн функцону

для обслуговування якого вн створений. Пд середовищем розумють все те, що оточу

об'

кт контролю або його елементи вплива

на них. Так впливи можна подлити на речов, енергетичн та нформанцйн. Проведення фнансово-господарського контролю груннту

ться значною мрою на нформацйному чиннику, який пов'язаний з речовими елементами виробництва, його техннологúю маркетингом, також плануванням, облком, ананлзом та правлнням фнансово-господарською дяльнстю.

Технологчн процеси контролюють за допомогою статиснтичних методв, де об'

кт контролю виступа

як "чорна скринька". Кльксна характеристика мети фнансово-госпондарського контролю зумовлена вибором системи оцнки по-узникв господарсько

економчну Ч ефективнсть, собвартсть продукцÿ, реннтабельнсть, ринкова вартсть прибуток;

технко-економчну Ч продуктивнсть прац, надйнсть роботи обладнання;

технологчну - точнсть, яксть конкурентоспроможнсть продукцÿ, надйнсть прогресивнсть технологÿ.

Отже, змст, цл та завдання фнансово-господарського контролю визначають його функцÿ в правлнн господарсьнкою дяльнстю.

Функцÿ фнансово-господарського контролю та аудиту у формуванн ринкових вдносин

Перехд Укра

Фнансово-господарський контроль в мовах адмнстрантивно-командно

Плани виробництва реалзацÿ продукцÿ (робт, послуг) пдпри

мствам встановлювалися вищим органом у ланц правлння. Значна частина пдпри

мств випускала продукнцю невисоко

Ринкова економка грунту

ться на матеральних нтересах ? часникв. Ринок спонука

до рацонального господарювая, досконалого ведення облку фнансово-господарського контролю витрат прибуткв. При цьому господарюючий суб'

кт ма

здйснювати ефективн заходи щодо виробництва реалзацÿ продукцÿ за даними облку контролю, служби менеджменту маркетингу. Досвд показу

, що так заходи не вдкидають прямого централзованого впливу власника капталу. Шкдливе не централзоване правлнське реагунвання на пдпри

мницьку дяльнсть, перевищення його мри, вдрив вказвок рекомендацй центральних структур правлння мкроекономкою вд економчно

Ринкова економка - це сфера прояву та вдтворення вдносин товарного виробництва. Оскльки ринкове госпондарство повнстю зумовлю

ться наявнстю та функцонуваям товарного виробництва, то функця фнансового-госпондарського контролю

визначальною у товарно-грошових вднносинах у пдпри

мницькй дяльност. Ринкова економка

матералзацúю товарно-грошових вдносин як активно

Формування ринкових вдносин у мкроекономц, виникннення рзних форм власност у виробництв, обмн спожинванн необхдного для суспльства продукту вносять стотн змни у систему правлння мкроекономкою та ? функцй, зокрема фнансово-господарського контролю.

Ринкова економка ставить перед пдпри

мцями, незалежнно вд форм власност господарювання, запитання: яку прондукцю необхдно випускати в якому обсяз, щоб мати найнбльший прибуток; наскльки ця продукця буде конкурентонспроможною на ринку за якстю собвартстю; який житт

нвий цикл виробленого товару; який товар вигднше реалзувати на внутршньому чи зарубжному ринку? Вдповд. на ц запитання власникам капталу, який вони вклали у пдпри

мницьку дяльнсть, разом з ншими функцями зокренма да

незалежний аудиторський контроль.

Це зумовлю

появу нового напряму розвитку функцй внутршнього зовншнього аудиту - прогнозного як засобу активзацÿ та оптимзацÿ пдпри

мницько

Виникнення незалежного аудиторського контролю в монвах роздержавлення власност, ? приватизацÿ, корпорати-зацÿ, акцонування зумовлено економчними потребами форнмування ринкових вдносин в Укра

Отже, експертна, функця аудиту е важливим напрямом розвитку фнансово-господарського контролю у ефективному використанн капталу в мовах вльного пдпри

мництва.

Ринкова економка зумовила появу пдпри

мця пдпри

мнництво, як

сукупнстю економчних, юридичних, полтичнних, сторичних психологчних вдносин.

нтерес, вигоду як невд'

мний атрибут пдпри

мця не можна вважати

диною мотивацúю його дяльност, адже в мовах ринкового серендовища суб'

ктв пдпри

мницько

Попереднй фнансово-господарський контроль на стадÿ пдготовки правлнських ршень у бзнес е знаряддям оптинмзацÿ маркетингово

В мовах ринку партнерв у бзнес визнача

власник капталу. Вдбува

ться це за допомогою товарних брж, оптово

Ринкова економка сприя

вивльненню з виробництва зайво

Отже, фнансово-господарський контроль, зокрема нензалежний аудиторський, в мовах формування ринкових вдносин набува

функцй каталзатора зростання виробнництва конкурентоспроможно

Державна контрольно-ревзйна служба та ? функцÿ у фнансовому контрол

Законом кра

Головним завданням державно

Державна контрольно-ревзйна служба ма

централзонвану органзацйну структуру. Головне контрольно-ревзйнне правлння кра

Функцÿ державно

Важливою функцúю державно

Головне контрольно-ревзйн правлння кра

проводити в процес ревзÿ нвентаризацю фактично

безперешкодного доступу на склади,.у сховища, виробннич й нш примщення для обстеження

припиняти операцÿ на рахунках у банках та нших фннансово-кредитних становах у випадках, коли кервництво об'

кта, який ревзують, перешкоджа

виконанню контрольнно-ревзйних процедур;

залучати на договрних засадах квалфкованих фахвцв для контрольних обмрв будвельних, монтажних, ремонтнних та нших робт, контрольних запускв сировини, матенралв у виробництво, готово

вимагати вд кервникв об'

ктв, як ревзують, проведея нвентаризацÿ основних засобв, товарно-матеральних цостей, коштв розрахункв, у необхдних випадках опечантувати каси та касов примщення, склади, архви, в раз виявлення пдроблень, нших зловживань вилучати необхдн документи на строк до закнчення ревзÿ або переврки, занлишаючи у справах акт вилучення та копÿ або ре

стри винлучених документв;

одержувати вд Нацонального банку кра

одержувати вд посадових матерально вдповдальних осб об'

ктв, як провадять ревзю, письмов пояснення з питань, що виникають у ход ревзÿ;

висувати кервникам та ншим посадовим особам об'

ктв, як провадять ревзю, вимоги щодо сунення виявлених порушень законодавства з питань збереження використая державно

стягувати у доход кошти, одержан за незаконними гондами, без встановлених законом пдстав;

накладати у випадках, передбачених законодавством, на кервникв та нших посадових осб пдпри

мств адмнстрантивн стягнення;

застосовувати до пдпри

мств та суб'

ктв пдпри

мницько

Ревзÿ, контрольн переврки здйснюють на пдстав рознпорядчого документа, пдписаного начальником служби, правлння, кервником пдроздлу служби в район, мст. За нцативою державно

Скарги на дÿ ревзорв розглядаються виршуються кервнниками пдроздлв державно

Органи державно

Посадов особи державно

Викладен функцÿ державно

КОНТРОЛЬНО-АУДИТОРСЬКИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО СТАД

п

Змст контрольно-аудиторського процесу

Фнансово-господарський контроль аудит в сх ланках народного господарства, насамперед у його основнй ланц Ч пдпри

мств, здйсню

ться проведенням ревзй тематичних, вибркових, суцльних, аудиту та нших контрольних перенврок за допомогою певних прийомв. Сукупнсть органзацйнних, методичних технчних прийомв, здйснюваних за донпомогою певних процедур, становить контрольно-аудиторсьнкий процес. сякий динамчний процес, пов'язаний з виконристанням засобв предметв прац, а також само

Принципову схему змсту контрольно-аудиторського пронцесу подано на рис. 6.1.

Органзацйна стадя включа

в себе вибр об'

кта аудинту органзацйно-методичну пдготовку.

Вибр об'

кта аудиту поляга

у встановленн першочернговост об'

кта переврки, тобто пдпри

мства, яке в план проведення аудиту за тривалстю мжревзйного пероду повинно пдлягати комплексному аудиту або контрольнй переврц, окрем показники його дяльност (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечея збереження цнностей та н.) зумовлюють потребу у ненвдкладних контрольних дях. Виходячи з характеру дяльнност пдпри

мства, змсту контролю, визначають потребу в спецалстах, яких слд залучити з апарату пдпри

мства при внутршньому аудит для виконання контрольно-аудиторсьнкого процесу, тобто формують бригаду контроль'а <"' цього вида

ться органзацйно-розпорядчий адокумент - наказ, розпорядження кервника органзацÿ. У цьому документ вказують найменування пдпри

мства, яке контролюють, вид аудиту, перод, за який перевряють дяльнсть його, прзвинще, м'я та по батьков, посаду кожного члена аудиторсько

Органзацйно-методична пдготовка аудиту почина

ться з вивчення стану економки об'

кта аудиту. Бригада аудитонрв до ви

На пдстав вивчення економки пдпри

мства, яке перенвря

ться, кервник бригади аудиторв розробля

програму аудиту, яку затверджу

кервник органзацÿ, що признача

аудит. У нй зазначають об'

кт контролю, його змст послндовнсть переврки, пероди для вибркового суцльного контролю тощо. Потм вибирають методику аудиту - визнанчають методичн прийоми контрольно-аудиторськ процедунри, застосування

Завершу

ться органзацйно-методична пдготовка аудинту до ви

Так органзацйн процедури виконуються при внутршнньому аудит, який провадиться на пдпри

мствах вищим органом правлння за пдпорядкованстю.

Органзацйн принципи зовншнього аудиту, який пронвадять незалежн аудиторськ фрми, аналогчн, обмежуються колом питань, поставлених замовником на його виршення, часом проведення тощо.

Дослдна стадя контрольно-аудиторського процесу здйсню

ться аудиторами безпосередньо на об'

кт аудиту -пдпри

мств. При цьому забезпечу

ться додержання приннципу раптовост аудиту. Склада

ться ця стадя з двох етанпв - переддослдного дослдного.

Переддослдний етап включа

низку процедур органзанцйного характеру, спрямованих на створення необхдних мов для яксного проведення аудиту в становлен строки.

Дослдний етап - це виконання контрольно-аудиторських процедур з переврки виробничо

Стадя загальнення та реалзацÿ результатв контролю включа

в себе загальнення реалзацю результатв коннтрольно-аудиторського процесу.

Узагальнення результатв контролю - це систематизаця недолкв у дяльност пдконтрольного пдпри

мства. При цьому виявлен недолки групують, оформлюють результанти промжного контролю, складають аналтичн таблиц, слднчо-юридичне обгрунтування, загальнюють вдображують результати аудиту в акт (висновку).

Реалзаця результатв контролю

завершальним етапом у контрольно-аудиторському процес. Бригада контролерв разом з кервництвом пдпри

мства, де було проведено аудит,

обговорюють результати контролю, доповдаючи про них на зборах акцонерв, засновникв. Обговорення результатв аудинту оформляють спецальним протоколом. Надання гласност результатам контролю, змцнення його демократичних приннципв да

змогу об'

ктивно визначити причини недолкв у дяльност пдпри

мства розробити проект профлактичнних заходв щодо запобгання недолкам у подальшй робот пдпри

мства.

При проведенн зовншнього аудиту обговорення резульнтатв контролю у колектив та розробка запобжних заходв можуть вдбуватися без част аудиторв.

Отже, контрольно-аудиторський процес

системним вплинвом на суб'

кт пдпри

мницько

Визначення першочерговост об' кта контролю

Формування бригади аудиторв

Призначення аудиту

Вивчення стану економки об' кта контролю

Розробка програми аудиту

Вибр методики аудиту

Розробка плану-графка аудиту

Складання робочого плану аудитора

Першочергов дÿ на об' кт аудиту

Обстеження об' кта аудиту

Коригування програми аудиту

Уточнення плану-графка аудиту

Календаризаця плану аудитора

Виконання контрольно-аудиторських процедур

Формулювання запиту аудитора до ЕОМ

Задоволення запиту ЕОМ

Далогове сплкування з ЕОМ

Групування синтезування виявлених недолкв

Узагальнення викладення результатв аудиту у акт (висновку)

Обговорення результатв аудиту з замовником

Розробка проекту профлактичних заходв

Прийняття ршень за результатами аудиту

Контроль за виконанням прийнятих ршень

Переддослдна стадя контрольно-аудиторського процесу

Переддослдна стадя

складовою частиною контрольно-аудиторського процесу, що викону

ться на пдпри

мств, де провадять аудит.

Першочерговими дями на об'

кт контролю

пред'явнлення бригадою контролерв кервнику пдпри

мства повнонважень, як посвдчують особистсть членв бригади та право

Бригада аудиторв, здйснюючи принцип раптовост, вднразу ж провадить контрольно-аудиторськ процедури щодо ревзÿ каси, вибрково

Обстеження пдконтрольного об'

кта поляга

у вивченн структури пдпри

мства бригадою безпосередньо в його пднроздлах, мсць збергання коштв товарно-матеральних цнностей, забезпечення збереження

Виходячи з результатв проведених контрольних дй, бригада здйсню

: коригування програми аудиту - конкрентизу

об'

кти суцльного вибркового контролю, пероди переврки та н., точню

план аудиту Ч перерозподля

аудинторв для виконання контрольно-аудиторських процедур, змню

тривалсть переврки об'

ктв, знову розрахову

панраметри стьового графка; календаризу

робочий план аудинтора, точню

ндивдуальн плани з кожним аудитором.

Переддослдна стадя контрольно-аудиторського процесу грунту

ться на його моделюванн. Весь процес контролю реальних об'

ктв його дослдження пода

ться у вигляд модел.

Типову модель контролю фнансово-господарсько

Виходячи з особливостей виробничо

налогчно пдготовляють джерела нформацÿ для дослднно

На основ типово

Для люстрацÿ може бути органзацйна модель контролю виробництва, реалзацÿ собвартост сльськогосподарсько

Отже, на переддослднй стадÿ створю

ться органзацйнне, нформацйне та методичне забезпечення для яксного виконання контрольно-аудиторського процесу.

Дослдна завершальна стадÿ контрольно-аудиторського процесу

Економчн методи правлння виробничою фнансово-господарською дяльнстю пдпри

мств, розширення

Контрольно-аудиторськ процедури здйснюються аудинторами в процес дослдження дяльност пдпри

мств вднповдно до програми аудиту, планв-графкв календарних планв. Виконання процедур залежно вд чисельност бригади контролерв може здйснюватись паралельним (одн аудитонри перевряють кошти, нш - товарно-матеральн цнност та н.) або послдовним (псля переврки одних однордних операцй переходять до нших так до повного завершення контрольно-аудиторського процесу) способами. Це не ознанча

, що при виконанн контрольно-аудиторських процедур аудитори дють знеособлено дослджують господарськ опенрацÿ зольовано. Незалежно вд того, паралельно чи послдовнно органзовано дослдження, вс об'

кти контролю вивчають у вза

мозв'язку, оскльки господарськ операцÿ у дяльност пдпри

мства вза

мообумовлен. Координаця виконання контрольно-аудиторських процедур здйсню

ться кервнинками бригади контролерв.

Господарськ операцÿ аудитори дослджують за допомонгою методичних прийомв, як реалзуються виконанням контрольно-аудиторських процедур. Так, нвентаризаця цостей як методичний прийом у процес аудиту передбачена при застосуванн процедур органзацÿ нвентаризацÿ, перенврц цнностей у натур, чильно

удит може дослджувати вс господарськ операцÿ за контрольований перод, наприклад операцÿ з коштами у кас або вибрковим способом - розрахунки з покупцями поснтачальниками, проведення нвентаризацÿ перед складанням рчного звту. У процес дослдження використовують за-гальнонауков конкретн методичн прийоми фнансово-господарського контролю операцй процесв господарсько

Тльки всебчне дослдження в процес аудиту господарсьнких операцй з застосуванням рзних прийомв да

змогу правильно оцнити об'

кти контролю никнути помилок.

При дослдженн документв за формою аудитором особлинва вага придля

ться достоврност товарно-транспортних накладних, рахункв-фактур, платжних доручень, прибутнкових та видаткових касових ордерв, банквських грошових чекв, векселв, платжних вдомостей на заробтну плату та нших первинних документв, якими стверджу

ться дйснсть проведення господарсько

Розслдування фактв пдроблювання документв не вхондить до професйних обов'язкв аудитора, ревзора. Цим зайнмаються судово-технчн почеркознавч експертизи, як призначаються народними арбтражними судами, прокунрорами та ншими правоохоронними органами пд час рознслдування кримнальних цивльних справ, пов'язаних з розкраданням цнностей, нестачею тощо. Обов'язком аудинтора при виявленн фактв викривлення первинних докунментв, як застосовуються в облку цнностей,

довести

Технка-кримналстична експертиза документв вивча

факт спосб внесення змн до змсту документв, також вдновлю

слабковидим невидим записи. Встановлення автотентичност або пдробки документв не входить до обов'язку технко-кримналстично

Почеркознавча експертиза - встановлю

конкретного виконавця записв пдписв у первинних документах, як

об'

ктами ? дослдження, або виключа

належнсть почерку та пдпису особ, вд мен яко

Часто технко-кримналстичну почеркознавчу експернтизи провадять спльно, при цьому поставлен питання винршують у межах комплексно

внаслдок комплексно

Найбльш поширеними способами змни первинного змснту документа

дописування (додруковування), пдчищання, витравлювання та змивання записв з подальшим внесеям у документ нових даних або без таких.

Дописування - це внесення до документа нових записв, як змнюють його первинний змст. Дописування можуть провадитися на початку, всередин або в кнц слв, цифр, штрихових буквених кодв. Трапляються також змни пернвинного змсту документа витравленням або домальовуваям окремих елементв букв або цифр. Наприклад, змна цифри "1" на "4", "З" на "8"; слова "тисяч" на "тисяча", "пари" на "пара".

У платжних вдомостях, товарно-транспортних накладнних, платжних дорученнях та нших документах зазначають цифров вимрники суми коштв, одиниць товару, цну. Донписують окрем цифри,

Для того щоб замаскувати дописування та нш змни, зроблен у текст документа, шахра

Ознаками дописування у первинних документах можуть бути нервномрне розмщення записв у документ, яке винявля

ться при дописуванн цифр за межами графи або ближче до одн㺿 з ? сторн при наявност вльного мсця з ншого боку;

стислсть дописаного тексту з основними записами або збльшення промжкв мж буквами, цифрами, штриховим кодом;

скорочення слв у дописаному текст через вдсутнсть достатнього вльного мсця для дописування;

зменшення розмру знакв у кнц рядка;

загинання закнчення рядка вгору або вниз з метою збльншення мсця для дописування.

Крм того, про вчинення шахрайства у первинних докунментах може свдчити вдмннсть почерку, вдсутнсть нтернвалв мж словами рядками тексту, наявнсть стороннх помток, поверх яких зроблено дописування (риски, лапки, знаки "2" та н.). Ознаками дописування може бути розпли-вання кольору барвника, яким зроблено записи, або нтеннсивност забарвлення в мсцях повторного обведення.

Експерти-кримналсти мають визначити факти дописунвання у документах дослдження слв, цифр, букв, як виклинкали у аудитора сумнви пд час дослдження первинних документв.

Досить часто шахрайство здйсню

ться змною первиого змсту записв

Пдчищання розрзняють за такими ознаками:

пдняття волокон паперу в мсц пдчищання;

порушення глянсуватост паперу;

потоншення паперу на мсцях пдчищання, помтне при огляд документа на "просвт";

наявнсть слабковидимих залишкв видалених штрихв та втиснутих слдв написаного ранше;

розпливання барвника в штрихах заново написаного тексту на мсц дописування.

Рдше записи у первинних документах знищують витравнлюванням або змиванням, щоб на цьому мсц зробити нший запис. Як витравн речовини найчастше використовують рзн окислювач (марганцевокислий калй, хлорне вапно), деяк кислоти (лимонну, соляну, азотну), також луги (нашатирнний спирт,

Про витравлення або змивання тексту можуть свдчити так ознаки:

пд впливом хмчного реактиву руйну

ться проклейка паперу, внаслдок чого порушу

ться його глянсуватсть. Ця ознака виявля

ться при розгляданн документа в косопада-ючому свтл;

в мсцях дÿ реактиву збльшуються жорстксть ламксть паперу, втрача

ться його еластичнсть, внаслдок чого папр скручу

ться, нод й розтрску

ться;

змню

ться колр паперу. В деяких випадках вд дÿ витравнно

змню

ться колр барвника нових записв, оскльки в панперовй мас збергаються рештки витравно

може спостергатися розпливання барвника нових запинсв;

нердко спостергаються слабовидим штрихи ранше винконаного тексту.

При дослдженн витравлених змитих записв у докуменнтах експерти виршують питання про власне факт витравнлювання або змивання, про спосб, яким воно здйснено, також встановлюють первинний змст записв.

Експерти-кримналсти володють засобами методами, як дають можливсть не тльки виявити факти змни змст)' документа та способи здйснення пдробки, й вдновити первинн записи, що необхдно для доказу висновкв аудиту. Нов методики дають можливсть встановлювати первиий текст документа, видалений пдчищанням, витравлюваям, змиванням, також залит, замазан мастикою, закреслен записи в деяких випадках вда

ться навть встановити змст виправлених документв.

Псля виявлення факту пдробки бухгалтерських докунментв необхдно встановити виконавця видимих вдновлених записв, також належнсть пдпису конкретнй особ або вчинення пдпису будь-ким вд мен ншо

У процес дослдження можливий аудиторський ризик, який нердко

результатом того, що первинн документи, подан замовником аудиту,

безтоварними. Метою складая безтоварних документв

замаскування фактв краджок матеральних цнностей або привласнення коштв. Найбльш поширеним з них

:

перекриття нестач в одних мсцях збереження лишками цнностей в нших мсцях;

приховування нестач пд час нвентаризацÿ цнностей;

оприбуткування матералв, як не надйшли на пдпри

мнство, з метою привласнення

списання фктивно оприбуткованих матералв на витрати виробництва;

привласнення матералв, списавши

списання вкрадених або нестач товарно-матеральних цнностей на розрахунки з дебторами кредиторами;

приписки обсягу випуску продукцÿ з метою фктивного списання матералв;

оприбуткування з наступним незаконним списанням втранчених у дороз або переадресованих матералв;

нш випадки фктивних прибуткових видаткових операнцй з матеральними та грошовими цнностями.

Джерелами нформацÿ для викриття таких фальшивок

дан про наявнсть рух товарно-матеральних цнностей у постачальникв покупцв, прибутков, видатков транснпортн документи. Основними методичними прийомами аудиту

документальн - зставлення рзних документв та

Ефективнсть дослдження таких ситуацй аудитором заленжить вд правильно поставлено

невдповднсть показникв у рзних примрниках тих санмих документв (товарно-транспортних накладних, рахуннках-фактурах та н.), що знаходяться у постачальника понкупця;

невдповднсть клькост проданих матералв в облку покупця постачальника;

вдсутнсть платжно

нема

дозволу посадово

необумовлен виправлення у документах з нвентаризацÿ цнностей у пдзвт окремих матерально вдповдальних осб;

списання природного бутку товарв за нормами в раз вдсутност фактично

невдповднсть даних у документах про перемщення тонварв в транспортнй документацÿ (товарно-транспортн накладн подорожн листки та н.);

вдсутнсть перепусток на вивезення (винесення) цнноснтей за меж пдпри

мства або необумовлен виправлення у довреност на одержання товарв;

вдсутнсть транспортних документв (подорожнх листнкв) на перевезення матералв документв про нарахування та виплату заробтно

нарахування заробтно

червон показники (кредитове сальдо) про залишок мантералв у пдзвт виконроб)! на кнець кварталу, року свднчать про те, що матерали списан на витрати за нормами, не за фактичним вдпуском на виробництво або вчинено приписку обсягв невиконаних робт;

пдробка (дати, номера, пдписв та н.) у транспортних документах (подорожнх листках) документах про перевензення матералв або вантажв нетоварного асортименту (смтнтя, снг та н.);

завищення середньо

Разом з тим виявлен аудитором при дослдженн докунментв формальн ознаки порушень нормативних актв сам по соб ще не

доведеними гпотезами про операцÿ. Вони можуть бути результатом помилок осб, як оформляють первинн документи, працвникв бухгалтерÿ та н. В раз подальшого дослдження аудитору потрбно застосовувати комплекс методичних прийомв аудиту (розрахунково-ананлтичних - економчний аналз, статистичн аналтичн рознрахунки, економко-математичн та н.) процедури, як

У процес аудиторського дослдження виявля

ться, що списан на витрати матерали по безтоварних документах у покупця не вдображено н облку або оприбутковано

При вза

мному зврянн розрахункв аудиторами нердко виявляються розбжност мж показниками облку заборгованност контрагентв. Це виника

внаслдок безконтрольного використання доручення на отримання матеральних цнноснтей, завдяки чому одержан матерали, нвентар, устаткування привласнюються на пдпри

мства документи не надходять.

нвентаризаця розрахункв з постачальниками, покупцями, дебторами кредиторами перед складанням рчних звтв пдпри

мствами не провадиться, завдяки чому фнансова звтнсть

недостоврною. Розбжност у облку регулюютьнся сортувальними записами на основ довдки бухгалтерÿ.

Нердко аудитори виявляють факти використання безтонварних документв при здйсненн бартерних операцй, коли у документах зазначено не фактично використан у товаронобмннй операцÿ товари матерали, надуман працвниканми маркетингових служб, достоврною

лише договрна сума. Це спричиню

неекввалентний товарообмн безконтрольннсть у використанн товарно-матеральних цнностей.

Отже, безтоварн операцÿ у процес аудиту можна виявинти лише при застосуванн комплексу методичних прийомн аудиту - органолептичних, розрахунково-аналтичних донкументальних.

Комерцйна дяльнсть пдпри

мств розширю

обсяги фнансово-господарсько

зв'язку - телетайпв, телефаксв, екранних пультв, диспле

Структурна схема алгоритму далогового сплкування користувача з ЕОМ

Принципову структурну схему алгоритму далогового сплкування користувача з ЕОМ подано на рис. 6.3. Аудинтор як користувач форму

запит направля

з автоматинзованого робочого мсця (АРМ) в ЕОМ, яка за спецальною програмою контролю

його коректнсть редагу

для обробнки на ЕОМ. Дал, як видно з подано

Використання далогового режиму сплкування з ЕОМ грунту

ться па формуванн запитв аудитора, тобто вмнн правильно скласти алгоритм поставити задачу. При цьому необхдно володти хоча б загальними вдомостями про можнливсть обчислювально

лгоритмзаця - це постановка задач з контролю для розв'язання на ЕОМ, ведення контрольно-аудиторських пронцедур у точному загальноприйнятому режим, що передбанча

процес перетворення вихдних даних у пошуковий рензультат. Алгоритм Ч це порядкована сукупнсть елементв арифметичних логчних операцй, записаних будь-якою винхдною мовою (ланцюг математичних формул, структурна схема, запис нверсальною алгоритмчною мовою), виконнання яких да

змогу розв'язати вдповдну задачу.

Постановка задач - це формулювання вихдних посилок, потрбних для розв'язання задач опису ? математичного змсту. В постановц задач вдображаються ? органзацйно-економчна суть, змст постановки, перодичнсть розв'язая, зв'язок задач з ншими задачами, органзаця збирання початкових даних передавання

Удосконалення фнансово-господарського контролю в напрям пдвищення його активного впливу на процеси риннково

Мжнародними нацональними нормами аудиту розробнлено рекомендацÿ щодо ведення робочо

На дослднй стадÿ аудиторського процесу доцльно на ПЕОМ накопичувати результати дослджень за формою журналу аудитора групування систематизацÿ результатв дослдження (табл. 6.1). Виявлен аудитором недолки у дяльнност пдпри

мства, яке контролю

ться, за стандартними програмами обробляються загальнюються вдповдно до завдання, поставленого замовником. Зокрема, виршуються на ПЕОМ так аудиторськ завдання: розрахунок природнного бутку товарно-матеральних цнностей за мсцями

визначення результатв фнансово-господарсько

ПЕОМ, в раз ? вдсутност з використанням ншо

Таблиця 6.1 Журнал аудитора групування систематизацÿ результатв дослдження

Звтний перод	Найменування документа, його дата, номер	Нормативний документ, який порушений, ким коли затверджений, його номер, стаття, пункт	Змст недолкв	Посада прзвище осб, вдповдальнних за порушення	Сума матеральнного збитку, грн.	Посада 1 прзвище осб, вдповдальнних за матеральний збиток	Заходи щодо сунення недолкв, квдацÿ
Счень	вансовий звт	нструкця про служ/p>	Сплачен витрати за	Головний	92	Старший	Стягнути переплату з
19 р.	експедитора	бов вдрядження, за/p>	наймання житло/p>	бухгалтер		бухгалтер	вдшкодування витрат у
	М. С. Блого вд	тверджена Мнстер/p>	вого примщення в	. В. Запо/p>		К. С. Кра-	вдрядженн з М. С. Б/p>
	21.01.19 р.	ством фнансв кра/p>	м. Знам'янка понад	рожець		сюк	лого в становленому
	№72		граничний розмр				порядку. Вивчити пра/p>
		прац кра					цвникам бухгалтерÿ
							нструкцю про службов
							вдрядження у межах
							Укра

Отже, дослдницький процес у проведенн фнансово-госнподарського контролю включа

виконання контрольно-аудинторських процедур, формулювання запиту до ЕОМ, алгоритнмзацю постановку задач, задоволення запиту користуванча, ведення журналу аудитора групування систематизацÿ результатв дослджень.

Завершальна стадя передбача

загальнення реалзанцю результатв контролю, коли групують синтезують виявнлен недолки в хронологчнй послдовност здйснення

Виявлен згрупован недолки у господарськй дяльност аудитори загальнюють викладають в акт комплексного аудиту (висновку), який обговорюють з акцонерами, засновнниками, розробляють профлактичн заходи щодо запобгання недолкам у подальшй дяльност пдпри

мства. На заверншальнй стадÿ контрольно-аудиторського процесу приймають ршення за результатами аудиту та встановлюють контроль за виконанням

Стьов графки та застосування

Створення асоцацй, концернв, акцонерних товариств та об'

днань з рзною формою власност в мовах ринкових вдносин зумовлю

зростання обсягв контрольно-аудиторсьнко

Основними завданнями систем стьового планування управлння (СПУ) контрольно-аудиторським процесом с планування, передбачення та виявлення можливих перешкод у виконанн програми контрольно-аудиторсько

У системах СПУ об'

ктом правлння

виконавц, наднлен трудовими, матеральними фнансовими ресурсами для виконання повного комплексу контрольно-аудиторських процедур у визначен строки.

нформацйною моделлю, за допомогою яко

За стадями контрольно-аудиторського процесу (органнзацйною, дослдною, загальнення реалзацÿ результатв контролю) у табл. 6.2 подано характеристику робт, включе них до стьового графка комплексного аудиту фнансове господарсько

Номер шляху	Найменування робт	Характеристика робт	Стадÿ контрольнно-аудиторського процесу
2.1	Обстеження пдкон/p>	Огляд виробничих цехв,	Дослдна (пе-
	трольного пдпри/p>	ознайомлення з технологúю	реддослдиий
	мства	виробництва, зберганням	етап)
		продукцÿ та нших матер/p>
		льних цнностей на скла/p>
		дах, коштв у касах пдпри/p>
		мства та н.
2.2	Коригування програ/p>	Уточнення програми ауди/p>	Дослдна (пе-
	ми аудиту плану-	ту плану-графка аудито/p>	реддослдний
	графка аудитора та	ра залежно вд результатв	етап)
	його календаризаця	обстеження пдпри мства
2.3	Виконання контроль/p>	Дослдження фактографч/p>	Дослдна
	но-аудиторських	но	нсть пдпри мства
2.4	Формування запиту	Визначення задач ауди/p>	"
	удитора ЕОМ, алго/p>	торських процедур, як вико/p>
	ритмзаця поста/p>	нуватимуть на ЕОМ, алго/p>
	новка задач	ритмзаця постановка
2.5	Далогове сплкуван/p>	Використання баз даних	"
	ня з ЕОМ	ЕОМ у дослдженн опера/p>
		цй фнансово-господарсь/p>
		ко
3.1	Групування систе/p>	Систематизаця недолкв	Узагальнення
	матизаця недолкв,	за часом вчинення й еко/p>	реалзаця
	виявлених аудитом	номчним змстом	результатв
			контролю
3.2	Узагальнення вик/p>	Складання акта комплекс/p>	Те саме
	лад результатв кон/p>	ного аудиту фнансово-гос/p>
	тролю в акт комп/p>	подарсько	при мства
3.3	Обговорення резуль/p>	Результати проведеного ауди/p>	"
	татв контролю	ту ро.глядають з акцонера/p>
		ми, засновниками за нфор/p>
		мацúю бригади контролерв
3.4	Розробка профлак/p>	Розробка заходв щодо за/p>	"
	тичних заходв щодо	побгання недолкам у гос/p>
	виявлених недолкв	подарськй дяльност пд/p>
		при мства
3.5	Прийняття ршень за	Видання наказу (розпоряд/p>	Узагальнення
	результатами аудиту	ження) за результатами	реалзаця
		удиту, де передбачено за/p>	результатв
		ходи щодо квдацÿ мате/p>	контролю
		ральних збиткв, марно/p>
		тратства та н.
3.6	Контроль виконання	Повдомлення кервництва	Те саме
	прийнятих ршень	пдконтрольного пдпри м/p>
	за результатами	ства про виконання ршень
	удиту	щодо результатв аудиту

Т б л й ц я 6.4

Встановлення напруженост у стьовому графку планування правлння проведенням комплексного аудиту фнансово-господарсько

Номер шляху	Роботи, як творюють послдовнсть шляху	Час, необхднний для проходження шляху,дн
1 2 3 4 5 6 7 8	(1.1-1.2); (1.2-2.2); (2.2-3.1); (3.1-3.4); (3.4-3.6) (1.1-1.3); (1.3-2.4); (2.4-3.2); (3.2-3.5); (3.5-3.6) (1.1-1.2); (1.2-2.1); (2.1-2.2); (2.2-2.3); (2.3-3.1); (3.1-3.4); (3.4-3.6) (1.1-1.3); (1.3-2.1); (2.1-2.4); (2.4-3.2); (3.2-3.3); (3.3-3.6) (1.1-1.2); (1.2-2.1); (2.1-2.4); (2.4-3.2); (3.2-3.5); (3.5-3.6) (1.1-1.3); (1.3-2.1); (2.1-2.3); (2.3-3.1); (3.1-3.3); (3.3-3.6) (1.1-1.2); (1.2-2.1); (2.1-2.2); (2.2-3.1); (3.1-3.3); (3.3-3.5); (3.5-3.6) (1.1-1.3); (1.3-2.1); (2.1-2.3); (2.3-2.5); (2.5-3.2); (3.2-3.5); (3.5-3.6)	24 23 31 28 26 30 26 30

Рис. 6.4. Стьовий графк планування проведення аудиторського контролю фнансово-госнод.рсько дяльност пдпри

мства

Принцип побудови стьового графка розглянемо на принклад проведення комплексного аудиту фнансово-господарсьнко

У нав

д

ному приклад представлено топологю стьового графка, в якому для спрощення викладу поняття "подя" ототожнюють з поняттям "робота". Стрлками показано вза

нмозв'язок мж роботами. У свою чергу, подÿ можуть по

днувати в соб клька робт. Наприклад, подя 1.1 Ч вибр об'

кнта аудиту (початок проектування) - об'

дну

роботи: встанновлення часу, який минув псля останнього аудиту фнаннсово-господарсько

Робота - це процес або дя, яку треба виконати, щоб перейти вд одн㺿 подÿ до ншо

Номер шляху	Найменування робт	Характеристика робт	Стад; контрольнно-аудиторського процесу
1.1	Вибр об' кта аудиту	Встановлення першочерго/p>	Органзацйна
		вост об' кта аудиту (пд/p>
		при мства, об' днання),
		формування складу бригади
		контролерв
1.2	Призначення аудиту	Видання наказу про прове/p>	"
	пдпри мства	дення аудиту пдпри мства,
		визначення строкв вико/p>
		нання його, затвердження
		складу бригади контролерв
1.3	Органзацйно-мето/p>	Вивчення стану економки	"
	дична пдготовка	пдпри мства, яке контро/p>
	удиту	лю ться, складання програ/p>
		ми плану-графка вибр
		методики аудиту, календа-
		ризаця робочого плану
		удитора

Подя означа

факт одержання кнцевого результату всх попереднх робт можливсть початку нших.

У стьовому графку завжди

не менше вд двох подй Ч початкова кнцева. За початкову подю у цьому проект взято мови початку робт за встановленою першочерговснтю аудиту одного з пдпри

мств, об'

днань, як входять до асоцацÿ, концерну, видання вдповдного наказу. Кнцева подя - це результати проведеного комплексного аудиту пднпри

мства (внутршнй аудит).

Послдовнсть виконання робт за стьовим графком, коли наступна подя пов'язана з попередньою, називають шляхом. На стьовому графку шлях зображено стрлками, час, потнрбний для виконання комплексу робт, що об'

дну

ться однúю подúю, обчислено в днях також позначено стрлка ми. Так, для проходження вд подÿ 1.1 до подÿ 1.2 потрбно

2 дн.

Отже, довжину шляху вимрюють сумою часу, потрбного для виконання робт, як входять до стьового графка.

У систем СПУ застосовують три види шляхв:

1) повний шлях, початок якого збга

ться з початковою подúю, кнець - з завершальною;

2) шлях, який переду

подÿ, тобто вд початково

3) шлях мж подями, що по

дну

будь-як дв подÿ та;,

3 яких жодна не

н початковою, н кнцевою.

Найголовншою особливстю стьових методв планувая

оцнка часу, необхдного для виконання робт. Псля встановлення графчно

У розглянутому приклад проведення комплексного аудит}' фнансово-господарсько

Шлях, який ма

найбльшу довжину, назива

ться кринтичним. Вд довжини критичного шляху залежить загальна тривалсть робт проведення комплексного аудиту фнансонво-господарсько

При виконанн робт за стьовим графком може бути встановлена найбльша ймоврна

ктв аудиту, як залежать вд розмру пдпри

мств, складност виробнинчо-фнансово

При двох можливих оцнках часу мнмальна тривалсть часу становить

Максимальна мнмальна тривалсть часу у нашому принклад (див. табл. 6.3) на шляху 3 2, отже,

При трьох можливих оцнках часу тривалсть роботи м нмальна (. ; максимальна t; найбльш моврна t, тобто така, яка буде за нормальних мов виконання контрольне аудиторського процесу.

При цьому очкувану тривалсть роботи розраховують з;

лгоритмом

Користуючись нашим прикладом застосовуючи значея шляхв 2(1. ), 3(

Застосування методв стьового планування для провендення комплексного аудиту виробничо

Застосування стьових графкв у контрольно-аудиторсьнкому процес розглянуто на приклад внутршнього аудиту, який провадиться аудиторським пдроздлом корпорацÿ, концерну та ншими об'

днаннями на пдпри

мствах, як входять до

НАУКОВА ОРГАН

ЗАЦ

Я Ф

НАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ

Основи науково

Контрольно-аудиторський процес - це система, яка функнцону

з використанням матеральних, трудових та нтелекнтуальних цнностей. Як кожна система, контрольно-аудинторський процес ма

бути рацонально органзований, тобто вс елементи системи порядкован, приведен у системний вза

мозв'язок, зумовлений цльовою функцúю.

Оршпшця як смислове поняття передбача

порядкованнсть, вза

модю окремих елементв, що перебувають у функнцональнй залежност. Органзацйн принципи контрольнно-аудиторського процесу тривалий час грунтувалися на практичному досвд ревзорв-контролерв, аудиторв та ннших працвникв, зайнятих виконанням контрольних функнцй в правлнн народним господарством.

Наукова ор/.㳳заця контрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку з потребою координацÿ вза

мозв'язку контрольних, ревзйних аудиторських процедур при компнлекснй оцнц фнансово-господарсько

У спецальнй тератур в практиц нердко наукова органзаця фнансово-господарського контролю обмежу

тьнся розробкою впровадженням окремих елементв науково

В умовах вльного економчного пдпри

мництва, розвитку ринкових вдносин змнюються функцÿ фнансово-госпондарського контролю щодо додержання прав держави, власнинкв капталу, орендарв, акцонерв тощо. До контрольно-аудинторського процесу залучають рзних за фахом спецалств (економств, ревзорв, аудиторв, юриств, технологв, констнрукторв, товарознавцв), застосовуються швидкодюч ЕОМ пристро

Для того щоб органзувати працю ревзора, аудитора ; найбльшою ефективнстю, необхдно по

днувати ? з органнзацúю всього контрольно-аудиторського процесу, передонвою методологúю фнансово-господарського контролю, що грунту

ться на застосуванн новтнх технчних засобв у збиранн перетворенн на ЕОМ облково-економчно

Дослдження економчно

Наукова органзаця фнансово-господарського контролю передбача

використання методичного забезпечення, до якого належать нструкцÿ, положення, рекомендацÿ, що сприяють технчному прогресу на основ швидкодючих ЕОМ засонбв автоматизованого збирання, передавання обробки еконномчно

Вльне економчне пдпри

мництво в мовах ринкових вдносин зумовило потребу в створенн державних податконвих служб, незалежного аудиторського контролю, а також контролю власника та нших контрольних органв, у яких зайнята значна кльксть працвникв, рзних за фахом пронфесйним рвнем. У структур контрольних органв творюнються пдроздли, як безпосередньо здйснюють контрольнно-аудиторський процес, правляють ним обслуговують його за принципом розподлу прац (податков адмнстрацÿ, внутнршнй аудит).

Отже, наукова органзаця контрольно-аудиторського пронцесу включа

органзацю контрольно-аудиторського процесу, правлння ним обслуговування його.

Основн принципи науково

Органзаця контрольно-аудиторського процесу поляга

у створенн органзацйних передумов для дослдження ананлтично

Спецалзаця кооперування передбачають розподл прац секторв груп контролерв, окремих виконавцв спввико-навцв контрольно-аудиторських процедур. У контрольно-аудиторському процес додержують технологчного принцинпу спецалзацÿ кооперування, що грунту

ться на створенн дльниць робочих мсць для виконання однордних за техннологчним процесом операцй господарсько

Спецалзаця може поглиблюватися до обТ

ктв контронлю - основний оборотний каптал, праця та заробтна плата, операцÿ менеджменту маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукцÿ (робт, послуг), фнансовий стан субТ

кта пдпри

мницько

Кооперування здйсню

ться в контрольно-аудиторськонму процес по

днанням зусиль спецалзованих пдроздлв спрямуванням

Пропорцйнсть поляга

у додержанн правильного спвнвдношення нформацйного забезпечення контрольно-аудинторських пдроздлв бухгалтерúю, фнансовим вддлом обчислювальними центрами з метою забезпечення пропорцйнност надходження економчно

Особливо необхдна пропорцйнсть в органзацÿ контнрольно-аудиторського процесу в мовах використання обнчислювально

Паралельнсть у контрольно-аудиторському процес занбезпечу

одночасне паралельне виконання контрольно-аундиторських процедур для переврки рзних за змстом госнподарських операцй, що здйснюються субТ

ктом пдпри

мнницько

Прямотчнсть да

змогу рацонально органзувати нфорнмацйн потоки мж часниками контрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання контрольних процедур рзними виконавцями. Наприклад, перевряючи касов опе-

рацÿ, необхдно органзувати прям потоки нформацÿ для дослдження одночасно банквських операцй, пдзвтних сум, цнних паперв та н.

Безперервнсть вдображення пдпри

мницько

змогу комплексно переврити об'

кт контролю за весь перод дяльност (господарський рк), всебчно дослдити пдпри

мнницьку дяльнсть вдповдно до програми графка провендення комплексно

Ритмчнсть контрольно-аудиторського процесу забезпенчу

ться рвномрним виконанням контрольних процедур, що передбача

правильну органзацю роботи всх виконавцв (членв бригади аудиторв). Для цього складають графки проведення нвентаризацÿ цнностей, обробки результатв нвентаризацÿ вдображення

Органзаця управлння контрольно-аудиторським проценсом передбача

вза

мне погодження виконання нтелектуальнно

органзацÿ прац часникв цього процесу (ревзорв, аудинторв).

Органзаця нтелектуально

На дослднй фаз правлння контрольно-аудиторським процесом визначають, як законодавч акти нормативн донкументи необхдн для яксного сво

часного проведення аудиту на об'

кт пдпри

мницько

На технологчнй фаз правлння контрольно-аудиторсьнким процесом складають алгоритми задач фнансово-госпондарського контролю, розробляють програмне розв'язання

На нформацйнй фаз правлння контрольно-аудиторсьнким процесом складають органзацйн модел, як дають змогу графчно представити вза

мозв'язок об'

ктв контролю, дженрел нформацÿ, методв дослдження узагальнення резульнтатв контролю, виявити сформулювати конкретн зв'язки, пропорцÿ, структурн вза

мовдносини мж ревзорами, аудинторами, юристами, технологами та ншими часниками контнрольно-аудиторського процесу. Для цього використовують оргаграми, оперограми, даграми, гстограми, стьов графки тощо. Графчн прийоми допомагають правляти контрольнно-аудиторським процесом у цлому. Так, за допомогою гранфкв Ганта, циклограм, стьових графкв можна подати рознрахунок необхдного часу для виконання окремих контрольнних процедур контрольно-аудиторського процесу в цлому та загальнити

Наукова органзаця прац (НОП) у контрольно-аудинторському процес - це система заходв, спрямованих на вдосконалення методв мов нтелектуально

Основними завданнями НОП

по

днання у

диному процес технки та нтелектуальних можливостей контроленрв, забезпечення найбльшо

Наукова органзаця прац як система склада

ться з танких вза

мопов'язаних елементв: органзацÿ трудових пронцесв робочих мсць, забезпечення сприятливих мов прац, органзацÿ функцонального обслуговування робочих мсць, нормування матерального стимулювання, розвитку творчих здбностей пдпри

мницько

Наукова органзаця прац у контрольно-аудиторському процес передбача

застосування нформацйно-довдкових посбникв, класифкаторв нформацÿ, цнникв-класифканторв, розрахункових таблиць для обчислення оплати прац. Крм того, НОП ревзорв, аудиторв неможлива без забезнпечення

Тривалий час вважали, що нтелектуальна праця контронлерв не пдляга

нормуванню, а використовувати персональн електронно-обчислювальн машини (ПЕОМ) недоцльно.

Справд, критерÿ нормування прац ревзорв, аудиторв манють сво

Критерями ефективност прац ревзора, аудитора, отже, нормування

Отже, нормування прац контролерв, аудиторв поляга

у вивченн способв нтелектульно

Нормування нтелектуально

Розвиток творчих здбностей пдпри

мницько

Органзаця обслуговування контрольно-аудиторського процесу включа

технчну оснащенсть засобами прац, створення мов НОП на робочих мсцях, обслуговування робончих мсць, забезпеченсть засобами зв'язку для збирання нформацÿ, модернзацю засобв переробки нформацÿ, техннчну безпеку профтехсантарю ревзорв та аудиторв.

Отже, наукова органзаця контрольно-аудиторського пронцесу грунту

ться на системному пдход до нтелектуально

Наукова органзаця прац в контрольно-аудиторському процес

Процес прац - це сукупнсть рухв працвника на робончому мсц, спрямованих на виконання певного завдання. Для того щоб завдання виконувалося з найменшими трудонвими затратами найбльшою ефективнстю, процес прац ма

бути органзований на науковй основ.

Наукова органзаця прац в контрольно-аудиторському процес передбача

по

днання технки (обчислювальних машин, ваговимрювальних приладв, лабораторного статнкування та н.) робочо

забезпечення найбльш ефективного використання матернальних трудових ресурсв; пдвищення продуктивност прац при збереженн здоров'я людини перетворенн прац у ненобхдну житт

ву потребу.

Виходячи з основних завдань НОП у контрольно-аудинторському процес, можна визначити так основн напрями ? розвитку:

скорочення затрат прац на проведення аудиту дяльност пдпри

мства;

впровадження передових форм розподлу кооперування

прац, що ~збезпечують виявлення творчо

полпшення умов прац;

удосконалення органзацÿ обслуговування робочих мсць аудитора, ревзора;

вивчення поширення передових прийомв методв прац;

пдготовка пдвищення квалфкацÿ аудиторв ревзорв;

удосконалення нормування прац фахвцв, зайнятих у контрольно-аудиторському процес;

по

днання матеральних моральних стимулв у пдвинщенн результативност прац та ? продуктивност, також розвиток колегальност, спвдружност виховання сумлого ставлення до прац.

Об'

ктами науково

Органзаця трудових процесв - це сукупнсть заходв, як забезпечують виконання комплексного комсйного аудинту, контрольних переврок податкових органв та нших коннтрольних процедур у запланован строки пероди. До таких заходв вдносять створення ревзйних аудиторських брингад з оптимальною клькстю працвникв та професйним складом

Органзаця робочих мсць передбача

створення оптинмальних мов працвникам для виконання контрольно-аудинторських процедур (видлення виробничо

Нормування матеральне стимулювання прац контрольнно-аудиторських працвникв

важливими елементами планнування впровадження НОП. Органзаця використання робочого часу ревзорв аудиторв на науковй основ, сумнщення професй, впровадження рацонально

Контрольно-аудиторський процес здйсню

ться за часом, тому загальнюючою мрою прац

робочий час. Встановлення визначено

Практично мра прац - це норма прац, основним видом

яко

Одним з рзновидв норми прац

норма обслуговування, яку визначають тод, коли установити норму часу або норнму виробтку неможливо або недоцльно.

Норма обслуговування - це кльксть ревзй або аудит;' дяльност пдпри

мств, об'

днань, у яких ревзор, аудитор повинн брати часть або одноосбне проводити

Норма обслуговування

модифкацúю норми прац, оснкльки вона регламенту

норму часу, необхдного для виконнання аудиторсько

Робочий час - це промжок часу, протягом якого ревзор, аудитор зобов'язан виконати доручену роботу. Робочий час склада

ться з часу роботи часу перерв. Час роботи подляють на час для безпосереднього виконання роботи час, не зумовнлений виконанням завдання. Цей вид затрат часу за мови рацонально

Час, що витрачають на виконання контрольно-аудиторсьнко

Пдготовчо-заключний час витрачають на пдготовку робончого мсця, також аудитора ревзора для виконання роботи та ? завершення. Сюди вдносять час, який аудитор, ревзор витрачають на очкування наказу кервника пдпри

мства, яке контролюють, про допущення до аудиту, видлення окнремого примщення для роботи бригади, отримання докунментв з архву функцональних пдроздлв пдпри

мства для контролю, повернення документв псля дослдження

Оперативний час використову

ться на безпосередн

винконання контрольно-аудиторських процедур з проведення ревзÿ, аудиту дяльност пдпри

мства.

Час обслуговування робочого мсця необхдний для пдтринмання у належному стан обчислювально

При визначенн норм часу на кожну конкретну роботу слд враховувати, що не вс затрати часу

необхдними. У зв'язку з цим затрати робочого часу подляють на нормован ненормован.

До нормованих затрат вдносять час роботи, пов'язаний з виконанням завдань на проведення ревзÿ, аудиту (пдгонтовчо-заключний, оперативний час обслуговування робончого мсця). Нормованим

також час деяких перерв, зокренма перерви на вдпочинок особист потреби, органзацйно-технчного характеру, зумовлен органзацúю методологúю контрольно-аудиторського процесу. с нш затрати часу

ненормованими, тому до норми прац

При розробц науково обгрунтованих норм для виконання контрольно-ревзйно

Регламентовану тривалсть окремого елемента затрат часу на виконання певного виду роботи називають нормативним часом. Розрзняють нормативи пдготовчо-заключного, оснновного допомжного часу для виконання контрольно-ревзйного процесу, часу обслуговування робочого мсця, на вдпочинок особист потреби.

При нормуванн прац людей, зайнятих виконанням коннтрольно-ревзйних аудиторських робт, використовуют, нормативи обслуговування. Одночасно на таких роботах застосовують нормативи чисельност, за допомогою яких визначають кльксть працвникв, необхдних для виконая плану контрольно-ревзйно

На виконання контрольно-ревзйно

Вдповдно до мри прац, ? напруженост якост контнрольно-аудиторським працвникам визначають матеральне стимулювання.

Отже, нормування прац

основою органзацÿ трудових процесв впровадження НОП у контрол й аудит фнансонво-господарсько

Важливим заходом НОП

визначення параметрв робт, покладених на працвника, затверджених посадовими нструкнцями, стандартами. Складають

Посадов нструкцÿ складаються з роздлв, де конкретинзуються загальн положення, права, обов'язки вдповдальннсть працвника.

Загальн положення - перелк основних завдань спецанлсту або виконавцю. Зокрема, вказують пдпорядковансть працвника, порядок його призначення на посаду, рвень квалфкацйних вимог, що ставляться до нього.

Права Ч на пдстав законодавства, нормативно-правонвих актв, норм правил, що регулюють службов вза

мовднносини працвникв контрольно-аудиторських пдроздлв, аудиторсько

Обов'язки Ч конкретн завдання, покладен на ревзора, аудитора.

Вдповдальнсть Ч обов'язок ревзора, аудитора вдповндати за сво

Складають посадов нструкцÿ кервники контрольно-ренвзйних аудиторських пдроздлв, затверджу

кервник органзацÿ, до яко

Розвиток творчих здбностей громадсько

Спецалсти з ревзÿ й аудиту зобов'язан бути активними У виявленн недолкв у фнансово-господарськй дяльност, нформувати колективи пдпри

мств обТ

днань, власникв, акцонерв про порушення законодавства, прояви монопонлзму, вносити пропозицÿ щодо порушникв нормативно-правових актв, що регулюють господарську дяльнсть, та запобгання виникненню недолкв у подальшому.

Узагальнення досвду розвитку НОП в правлнськй дняльност да

змогу створити типову модель розробки впронвадження планв НОП у контрольно-аудиторському процес, що включа

органзацйну пдготовку, аналз органзацÿ прац, складання впровадження планв НОП (рис.2).