Право коллективной собственности на Украине

- 2 -

ЗМ

СТ

Вступ			3
Роздл	1	сторя розвтку права колективно	5
	1.1.	сторя розвтку права колективно	5
	1.2.	Обстеження пдпри мств в рамках	9
Роздл	2.	Правове регулювання колективно	26
	2.1.	Власнсть кооперативв	27
	2.2.	Власнсть господарських товариств	35
	2.3.	Об` кти права власност господарських товариств	59
	2.4.	Власнсть громадських организацй	64
	2.5.	Власнсть релгйних органзацй	70
Висновки			82
Список тератури			88

- 3 -

ВСТУП

Проблеми права власност в цлому колективно

Перехд кра

Здйснення в кра

Основн засади ринково

Ринкова економика породила рзномантн органзацйн форми пдпри

мств:

-         господарськи товариства;

- 4 -

-         виробничи кооперативи;

-         приватн казенн пдпри

мства.

Виникла необхднсть регулювання правового статусу об`

днань, пдпри

мств (асоцацй, корпорацй, концернв, консорцумв, та т.д.), встановлення правового режиму вльних (спциальних) економчних зон та вивчення правового режиму ноземного нвестування.

Мета дипломно

Об`

кт дипломно

Предметом дослджень дипломно

Завдання дипломно

-         дати загальний огляд сторÿ розвття права колективно

-         розкрити поняття суб`

ктв та об`

ктв колективно

-         пдстав виникнення права колективно

-         проаналзувати об`

кти права власност колективу арендарв;

-         проаналзувати об`

кти права власност колективу колективного господарства;

-         проаналзувати об`

кти права власност колективу господарського товариства.

Диплом ма

значну логку побудови та змст. Логчна структура роботи охоплю

широке коло питань, пов` язанх з правом колективно

Роздл

даного диплому У

сторя розвтку права колективно

Роздл ²а даного диплому Правове регулювання права колективно

- 5 -

РОЗД

Ла

.

СТОР

Я РОЗВ

ТКУ ПРАВА КОЛЕКТИВОп

ВЛАСНОСТ

В УКАпН

. ОБСТЕЖЕННЯ СТВОРЮВАННЯ

П

ДПИкМСТВ.

1.1.

сторя розвтку права колективно

Реформуванню вдносин власност в Укра

З цього погляду варто звернути увагу на те, що Конституця РСР 1978 р. становлювала дв форми власност: державну (загальнонародну) колгоспно-кооперативну. Остання являла собою власнсть вдповдних колективв, тобто колективну власнсть.

У жовтн 1990 р. дя роздлу Конституцÿ 1978 р. про економчну систему була припинена, 7 лютого 1991 р. був прийнятий Закон кра

Якщо в питаннях трансформацÿ приватно

- 6 -

Прийняття 28 червня 1996 р. Конституцÿ кра

Одн автори (О.С. Шемшученко, В.

. Семчк, В.3. Янчук, Ц.В. Бичкова) вважають, що право колективно

У юридичнй тератур також ведеться дискуся про суб'

ктв вдносин колективно

- 7 -

ношення ндивдуума до його частки як до сво

Супротивники права колективно

Бльш детальне вивчення закордонного досвду дозволя

констатувати, що при формальнй вдсутност в розвитих кра

В

спанÿ вже клька десятилть працю

Мондраторська група чисельнстю

- 8 -

бльш 21 працвникв.

На загальну кльксть обсягу продукцÿ кооперацÿ, що випуска

ться, наприкнц 80-х рокв приходилося 8 % вд загального роздрбного товарообгу.а Великобританÿ, 18 % вд торгвл продуктами харчування. У Норвегÿ коопераця в загальному нацональному товарообгу склада

11 %, у Швецÿ - 20 %, у Швейцарÿ послугами кооперативв користуються бля 90 % населення кра

У кра

Для реагування на виникнення розвиток колективних форм господарювання в США дú Нацональний центр творення колективних пдпри

мств; прийнята визначена кльксть нормативних актв, що сприяють

Вищевикладене дозволя

зробити висновок про те, що право колективно

В кра

Невже тепер, в мовах побудови правово

Неупереджений аналз ситуацÿ навколо колективно

- 9 -

реально сну

н практиц. Поряд з державною приватною - ма

ться колективна власнсть, до яко

Колективна власнсть - явище об'

ктивне, як об'

ктивне прагнення людей до колективного господарювання. Колективна (чи кооперативна) власнсть сну

у всх кра

 

1.2.а Обстеження пдпри

мств в рамках

Принципи створення пдпри

мств.

Створення пдпри

мств базу

ться н визначениха принципах, регульованих нормативними актами, цивльним законодавством, законами про окрем органзацйно-правов форми юридичних осб, що можуть функцонувати в кра

Необхднсть створення пдпри

мств рунту

ться економчною доцльнстю, матеральними мовами, принципами для заснування пдпри

мства, також можливстю виконання найважлившо

Термн "створення" явля

собою правове поняття, яке включа

врегульован правом мови фактичного виникнення та легалзацÿ пдпри

мства в статут правового господарюючого суб'

кта.

Виходячи з того, що в економц кра

- 10 -

- пдпри

мства. Спецальн мови створення пдпри

мств визначен законами про

Створення нового пдпри

мства (незалежно вд форм власност його майбутнх власникв) проходить, як правило деклька етапв:

1) виникнення де

2) вивчення ринку, на задоволення потреб якого повинно працювати пдпри

мство;

3) добр спвзасновникв пдпри

мства;

4) визначення фнансових джерел, необхдних для формування статутного капталу (статутного фонду), необхдного для початкового етапу функцонування пдпри

мства;

5) розробка становчих документв бзнес-плану;

6) проведення органзацйних заходв щодо створення пдпри

мства в залежност вд органзацйно-правово

7) здйснення державно

8) виготовлення печаток штампв;

9) постановка на рахування в орган державно

Важливе мсце в процес створення пдпри

мства ма

добр кервних робтникв пдпри

мства, спецалств, визначення

Як правове поняття "створення" включа

визначення засновникв,

- 11 -

новажен власником (власниками) органи, тобто фзичн юридичн особи, що мають засновницьку право дúздатнсть. Отже, тут дú загальний принцип, згдно з яким засновником (спвзасновниками) можуть бути "фзичн юридичн особи, крм випадкв, передбачених законодавчими актами кра

Уповноважен органи, як можуть бути засновниками пдпри

мств, визнача

власник. Щодо пдпри

мств загальнодержавно

Засновники реалзують засновницьк прав шляхом обрання органзацйно

Створення пдпри

мства в юридичному розумнн явля

собою затвердження та одержання передбачених законом документв: ршення власника (власникв) або повноваженого органу про створення пдпри

мства, статуту (якщо цього вимага

органзацйн форма), посвдчення про державну ре

страцю. При необхдност для новостворюваного пдпри

мства земельно

- 12 -

ним законодавством кра

Господарське законодавство кра

Пдпри

мство може створюватися внаслдок примусового подлу ншого пдпри

мства вдповдно до антимонопольного законодавства кра

Пдпри

мство може створюватись шляхом реорганзацÿ дючого пдпри

мства, тобто в результат видлення з складу структурних пдроздлв за ршенням

Пдпри

мства мають право створювати на територÿ кра

Нердко в практиц поширена помилка змшування вдособлених пдрозд-

- 13 -

лв юридично

Установч документи.

Установчими документамиа пдпри

мств назива

ться комплект документв встановлено

Розробка становчих документв

важливим (визначальним) етапом у процес його функцонування, тому законодавчими актами встановлен визначен вдомост, що повинн мстити установч документи.

Форму змст установчих документв визначають залежно вд видв пдпри

мства та закони про окрем види пдпри

мств.

Стаття 6 Закону кра

У випадках передбачених законодавством, пдпри

мства дють на пдстав статуту, тобто власного збирання правил, що регулюють сукупно

Стаття 9 Закону "Про пдпри

мства в Укра

- 14 -

основних установчих актв.

Змст становчиха документва (статутв, становчих договорв) господарських товариств регулю

ться статтями Закону кра

Установч документи повинн мстити обов'язков дан про пдпри

мства, без яких вони вважаються такими, що не вдповдають вимогам законодавства. Це так дан:

- найменування (завод, фабрика, майстерня тощо) вид пдпри

мства (смейне, приватне, колективне, державне);

- зазначення власника (склад засновникв, часникв) та мсцезнаходження пдпри

мства;

- предмет цл дяльност пдпри

мства;

- юридичний статус пдпри

мства. Це статт про юридичну особу пдпри

мства, про його майно, про самостйний баланс, розрахунковий, валютний та нш рахунки в банках, про фрмову марку та товарний знак, про печатку з найменуванням пдпри

мства. Якщо пдпри

мство ма

право випускати цнн папери, то таке право веж вдноситься до юридичного статусу пдпри

мства;

- про склад майна пдпри

мства: перелк фондв (основний, оборотний, статутний, резервний, страховий, нш фонди); порядок творення майна;

порядок розподлу прибуткв та покриття витрат; порядок випуску акцй (щодо акцонерного товариства). Якщо пдпри

мство не

власником майна, включа

ться стаття про те, що майно закрплене за ним на прав повного господарського вдання;

- про перелк органв правлння пдпри

мства, порядок

- про контрольн органи - спостережну раду, ревзйну комсю;

-         про порядок припинення дяльност пдпри

мства: пдстави, орган, що прийма

ршення про припинення; порядок створення роботи квдацйно

- 15 -

- мови розрахункв з бюджетом кредиторами, розподл майна, що залишилося.

У статут пдпри

мства повинен бути визначений орган, що ма

право репрезентувати нтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада пдпри

мства, профсплковий комтет тощо). В нього можуть включатися положення, зв'язан з особливостями дяльност пдпри

мства: про трудов вза

мини, як виникають на основ членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради пдпри

мства.

В становчих документах господарських товариств окремими статтями визначають порядок внесення змн до статуту (вищим органом, за ршенням У4 голосв акцонерв, як беруть часть у зборах).

Одн юридичн особи беруть часть тльки на пдстав статуту (наприклад, приватне пдпри

мство, створене одним фундатором).- Для нших юридичних осб необхдн як статут, так становчий договр (наприклад, акцонернима товариствам, товариствама за обмеженоюа а додатковою вдповдальнстю). Третм - достатньо одного становчого договору (наприклад, повним командитним товариствам).

Установчий договр використову

ться тод, коли дяльнсть двох бльш фзичних осб /або юридичних осб спрямована на спецальну цль - створення ново

У тих випадках, коли установчий договр необхдний, його роль як становчого документа може бути двоякою. В одних випадках законодавство визнача

становчий договр у якост

диного становчого документа творюваного пдпри

мства.а Тод в договор повинн визначитися вс т питання, що звичайно вказуються в статут: наприклад, найменування юридично

У нших випадках (

- 16 -

У таких випадках цлком виправдано, що змст одного з двох становчих документв може частково дублювати змст ншого. Звичайно, наприклад, як у статут, так в становчому договор визнача

ться порядок розподлу мж часниками прибуткв збиткв, керування дяльнстю створеного ними юридично

При розподл питань, що ставляться до змсту становчого договору статуту, доцльно враховувати таке. У статут, насамперед -, повинн знайти вдображення положення, що стосуються юридично

У становчому ж договор необхдно насамперед визначити конкретн обов'язки засновникв порядок

Установчий договр набира

сили з моменту пдписання засновниками зберга

сво

Конкретизаця змсту установчих документв залежить вд виду творювано

При розробц проектв установчих документв пдпри

мств необхдно керуватися також типовими нормативними активами. Щодо пдпри

мств окремих видв законодавець застосову

типов форми становчих документв. Дють, зокрема, статути: типовий статут державного пдпри

мства, типовий статут вдкритого акцонерного товариства, статут закритого акцонерного товариства. Статут товариства з обмежено вдповдальнстю, Статут орендного пдпри

мства. Крм то-

- 17 -

го. Фондом державного майна кра

Внесення змн доповнень в становч документи повинно провадитися по правилах, викладеним у Положенн про державну ре

страцю суб'

ктв пдпри

мницько

Установч документи складаються на державнй або ншй мов вдповдно до Закону РСР Про мови в Укра

Установч документи не повинн мстити положень, що суперечать законодавству.

Вдповдальнсть за вдповднсть становчих документв законодавству несе власник (власники) або уповноважен

Порядок державно

Державна ре

страця пдпри

мств

обов'язковою юридичною дúю при

Включення етапу державно

Детально процедура ре

страцÿ регламенту

ться Положенням про державну ре

страцю суб'

ктв пдпри

мницько

- 18 -

ложення про ре

страцю). Це Положення визнача

порядок державно

Ре

страця пдпри

мства

процесуально-правовою дúю, внаслдок яко

Постановою Кабнету Мнстрв кра

- за державну ре

страцю (ре

страцйний збр) для юридичних осб - 7 необлага

мих мнмумв прибуткв громадян;

- за прискорену (у плин одного дня) державну ре

страцю - потрйний розмр вдповдного ре

страцйного збору;

- за державну ре

страцю змн (доповнень) в становч документи - ЗО вдсоткв ре

страцйного збору;

- за видачу дублката свдчення про державну ре

страцю - 10 вдсоткв ре

страцйного збору.

- 19 -

Перере

страця пдпри

мств вдбува

ться безплатно, якщо нше не передбачено законом.

Органа державно

Законодавство визнача

органи державно

Для державно

- ршення власника (власникв) майна або повноваженого

- статут, якщо це необхдно для створювано

- ре

страцйну картку встановленого зразка, що

, одночасно заявою про державну ре

страцю;

-         документ, що засвдчу

сплату власником (власниками) внеску в статутний

- 20 -

фонд пдпри

мства в розмр, передбаченому законом;

- документ, що засвдчу

внесення плати за державну ре

страцю (копя платжного доручення або квитанця).

Мсцезнаходженням пдпри

мства на дату державно

Якщо засновником (одним з засновникв) пдпри

мства

юридична особа, його державна ре

страця пдтверджу

ться свдченням про державну ре

страцю.

ноземна юридична особа вдповдним документом засвдчу

свою ре

страцю в кра

Установч документи представляються в орган державно

У вдповдност з ст. 8 Закону кра

За порушення термнв ре

страцÿ вимоги надання для ре

страцÿ документв, не передбачених законом, посадов особи несуть адмнстративну вдповдальнсть вдповдно до законодавства.

Орган державно

- 21 -

фксу

дату надходження документв у журнал облку ре

страцйних справ письмово повдомля

про це заявника шляхом видач (направлення) довдки, що пдпису

ться представником органа державно

Орган державно

Заявнику вида

ться оригнал свдчення про державну ре

страцю з трьома його копями, також оригнал копя поданих

Для захисту сво

Вдмова у державнй ре

страцÿ пдпри

мства вважа

ться законною лише з двох пдстав:

1) внаслдок порушення встановленого законом порядку створення пдпри

мства;

2) у випадку невдповдальност становчих документв вимогам законодавства.

Не допуска

ться вдмова в державнй ре

страцÿ пдпри

мства з мотивв

- 22 -

його недоцльност.

Права пдпри

мця можуть бути порушен не тльки незаконною вдмовою в ре

страцÿ, але неналежним виконанням органом свого обов'язку, що ре

стру

, зокрема неправомрним вдхиленням вд здйснення ре

страцÿ у встановлений термн (наприклад, пропуск встановленого для ре

страцÿ термна - 5 робочих днв). У тому випадку засобом захисту прав пдпри

мцв

спонука в судовому порядку органа, що ре

стру

, здйснити ре

страцю цього обов'язку (по позов зацкавлено

Орган державно

- у п'ятиденний термн з дня державно

- в органи Пенсйного фонду. Фонду соцального страхування нформацйного повдомлення;

- у п'ятиденний термн по закнченн календарного мсяця в орган державно

Пдставою для зяття юридично

Свдчення про державну ре

страцю пдпри

мства копя документа, що пдтверджу

зяття його на облк у державному податковому орган,

пдставою для вдкриття рахункв у будь-яких банках кра

Повдомлення про вдкриття або закриття рахункв у банках обТ

кт пдпри

мницько

- 23 -

тежв). Таке повдомлення в течÿ трьох робочих днв з дня вдкриття або закриття рахунку (включаючи день вдкриття або закриття) да

ться особисто або направля

ться на адресу вдповдного державного податкового органа з повдомленням про вручення.а Форма й тримання повдомлення об вдкритт або закритт рахункв у банках становлю

ться Центральним податковим органом Укра

Для одержання дозволу на виготовлення штампв печаток пдпри

мства (уповноважена

Окрем пдроздли юридичних осб - флÿ (вддлення), представництва без створення юридично

Орган державно

У випадку змни назви, органзацйно-правово

- 24 -

значених змн зобов'язаний подати документи для перере

страцÿ з пдтвердженням опублкування нформацÿ про змни в друкарських засобах масово

Положенням передбачен порядок мови видач дублката свдчення про державну ре

страцю. Вн вида

ться у випадку втрати (знищення) свдчення про державну ре

страцю пдпри

мства.

Також у випадку втрати (знищення) оригналв становчих документв засновник зобов'язаний звернутися в орган державно

У Положенн про ре

страцю пдпри

мств деталзован пдстави порядок скасування державно

Скасування державно

) визнання недйсним або такими, що суперечать чинному законодавству, становчих документв;

б) здйснення дяльност, що суперечить становчим документам чи чинному законодавству Укра

в) раз несво

часного повдомлення пдпри

мством про змни його мсцезнаходження.

Скасування державно

Таким чином, на сьогодншнй день в кра

- 25 -

Бльшост правознавцв сходяться на тому, що ре

страцю пдпри

мств повинний здйснювати

диний орган - Державна ре

страцйна палата з регональними вддленнями на мсцях. Багатьох проблем у процес створення пдпри

мств можна уникнути, якщо законодавчо встановити процедуру ре

страцÿ пдпри

мств, як-от, внесення юридичних осб у торговий ре

стр, на приклад практики захдно

вропейських кра

Порядок державно

- 26 -

РОЗДЛа ².а ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ПРАВА КОЛЕКТИВОп ВЛАСНОСТ

В КАпН

.

 

Суб'

кти права колективно

Суб'

ктами права колективно

Суб'

ктами права колективно

Пдстави виникнення права колективно

Право колективно

-         добровльного об'

днання майна громадян юридичних осб для створення кооперативв, акцонерних товариств, нших господарських товариств об'

днань; передач державних пдпри

мств в оренду;

-         викупу колективами трудящих державного майна;

-         перетворення державних пдпри

мств в акцонерн та нш товариства;

-         безоплатно

У колективну власнсть можуть бути передан земл колективних сльськогосподарських пдпри

мств, сльськогосподарських кооперативв, сльськогосподарських акцонерних товариств, у тому числ створених на баз радгоспв та нших

- 27 -

державних сльськогосподарських пдпри

мств, земл садвницьких товариств - за ршенням загальних зборв цих пдпри

мств, кооперативв, товариств.

О` б

кти права власност колективу орендарв

Об'

ктами права власност колективу орендарв

вироблена продукця, одержан доходи та нше майно, придбане на пдставах, не заборонених законом.

2.1. Власнсть кооперативв.

Кооперативом визна

ться основана на членств громадян органзаця для спльного ведення господарсько

Кооператив як первинне об'

днання громадян виступа

суб'

ктом виробничих вдносин, як складаються мж конкретним кооперативом державними органзацями, також мж кооперативом його членами з приводу виробництва, розподлу, обмну споживання вдповдних матеральних благ послуг.

Урегульован нормами права ц вдносини набувають форми правових. Кооператив виступа

власником певних матерально-фнансових ресурсв (засобв виробництва, обмну або предметв споживання), як становлять економчну основу його дяльност.

Майно, що оформлене, придбане за рахунок внескв громадян, тобто за рахунок приватно

Суб'

ктом права власност в цьому раз виступа

не громадянин, не пайовик, за рахунок майна яких оформлена власнсть кооперативу, кооператив, товариство в цлому, як в товарно-грошових вдносинах чи нших цивльно-правових,майнових вдносинах виступають вд свого мен як юридичн особи.

Як

диний власник належного йому майна, кооператив самостйно вдповда

- 28 -

за зобов'язаннями всм належним йому майном. Вн не несе вдповдальност за зобов'язаннями сво

З сього наведеного можна зробити висновок, що право власност кооперативв

одним з видв права приватно

Згдно з Законом кра

Об'

днання заснову

ться на засадах членства добровльност для спльного здйснення будь-яко

- 29 -

Вдповдно до п. 1 ст. 9 Закону Укра

Члени кооперативу, передаючи у його власнсть частку майна у вигляд паю, стають суб'

ктами майнових прав, зокрема суб'

ктами права на майновий пай. Майнов вдносини на засадах членства в кооператив здйснюються за правилами зобов'язального права, яке означа

, що член кооперативу ма

право вимагати частку (пай) у майн кооперативу в раз виходу з нього, кооператив зобов'язаний компенсувати йому цю частку гршми або ж видати на розмр паю частину майна в натур.. Псля того, як частку конкретного майна буде передано членов кооперативу, вн ста

? власником або власником конкретно

Закон "Про кооперацю в СРСР" (ст. 7) передбачав, що кооперативу можуть належати будинки, споруди, машини,устаткування, транспортн засоби, продуктивна робоча худоба, вироблена продукця, товари, грошов кошти та нше майно вдповдно до мети дяльност. Закони кра

Згдно з п. 2 ст. 9 Закону Укра

- 30 -

Закон кра

Об'

днання сльськогосподарських кооперативв (п. 6 ст. 26 Закону Укра

Об'

кти права власност споживчо

Основними джерелами творення кооперативно

Закон "Про кооперацю в СРСР" (ст. 7) та Закон кра

Цнний папр (у тому числ й акця) Ч це документ встановлено

- 31 -

кцÿ надано кооперативам. Загаль на вартсть акцй, як правило, ма

не перевищувати розмру валового доходу за рк забезпечу

ться всм майном кооперативу. Вони випускаються для продажу членам кооперативу,особам, як працюють у ньому за трудовим договором, пдпри

мствам (органзацям). Члени кооперативу користуються пльговим правом придбання акцй (ст. 22 Закону Укра

Самостйним джерелом творення власност кооперативу

грошов та нш майнов внески кооперативних державних пдпри

мств та органзацй, також громадян, як не

членами кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.

Майно кооперативу, до якого у вартсному вираженн входять основн оборотн фонди в перод його створення, становить статутний фонд кооперативу. У процес кооперативно

Особливстю правового режиму майна кооперативв та

Обов'язков розмри паю встановлюють загальн збори членв-засновникв кооперативу. Розмр паю для вступникв у кооператив у процес його функцонування визнача

ться статутом кооперативу. Так, у ст. 7 Закону кра

Характерною рисою правового режиму пайового фонду

те, що на обов` язков та додатков пайов внески нараховуються вдсотки з доходв у розмрах, як визначаються зборами пайовикв у порядку, встановленому статутом кооперативу.

Член кооперативу ма

право на пай, тобто на частку в майн кооперативу у ва-

- 32 -

ртсному вираженн. Член кооперативу не

суб`

ктом права власност на конкретне майно кооперптиву чи на його частку,оскльки власникорм виступа

кооператив як юридична особа.

Мж кооперативом пайовиком снують заснован на членств забов` язальн майнов вдносини. В раз виходу з кооперативу пайовик ма

право вимагати повернення йому пайового внеску сплати всх кооперативних виплат, нарахованих на розмр паю. У деяких випадках пай може повертатися не тльки гршми, цнними паперами, а й натурою, майном на розмр паю. Термн та нш мови отримання паю встановлю

статут кооперативу. Право власност членв кооперативу - фзичних осб на пай

спадковим (ст. 25 Закону кра

У порядку та на мовах, передбачених статутом, у кооператив створю

ться неподльний фонд, до якого зарахову

ться у вартсному вираженн частина майна, що не розподля

ться мж членами кооперативу, використову

ться на загальнокооперативн цл.

Вдповдно до пунктв 2 3 ст. 21 Закону Укра

Неподльний фонд творю

ться за рахунок вступних внескв та майна кооперативу. Пайов внески членв кооперативу до нього не включаються.

Порядока формування т розмри неподльногоа фонду встановлюються статутом. Особливстю неподльного фонду кооперативу

те, що в раз квдацÿ кооперативу майно цього фонду за ршенням загальних зборв членв кооперативу направля

ться на здйснення основних цлей кооперативно

Резервн фонди створюються для забезпечення вдновлення зношених основних фондв або для поповнення оборотних фондв забезпечення коштв на розвиток виробництва.

В кооперативах за ршенням уповноважених органв творюються страхов та нш фонди. На рвн об`

днань кооперативв за ршенням повноважних органв управлння (конференцй, з`

- 33 -

централзован фонди. У сплках споживчх товариств централзован фонди формуються за рахунок певних внескв споживчих товариств, або ж з фондв сплок нижчого до фондв вищого рвня.

Джерелом формування централзованиха фондв

також доходи вд власно

Змст права кооперативно

Оскльки суб'

ктами права власност в кооперацÿ

кооператив (товариство) чи об'

днання кооперативв (

Згдно з Законом кра

Вдповдно до ст. 10 цього Закону, майно споживчих товариств та

- 34 -

часове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та ншим органзацям, трудовим колективам, окремим громадянам тльки за ршенням загальних зборв, конференцй та з'

Правомочност власника щодо майна, належного споживчим товариствам (сплкам), сльськогосподарським кооперативам (об'

днанням), здйснюють органи правлння цих юридичних осб вдповдно до компетенцÿ, визначено

Обсяг господарсько

Таке право споживчих товариств та

У раз квдацÿ споживчого товариства його майно, що залишилося псля сплати членам товариства пайових та нших внескв дивдендв на них, розрахункв з оплати прац, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та ншими кредиторами, розрахункв з сплкою, розподля

ться мж членами, що входили до складу споживчого товариства (п. 1 ст. 18 Закону Укра

- 35 -

лишилося псля розрахункв з оплати прац, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та ншими кредиторами, розподля

ться мж членами об'

днання (сплки) (п. 2 ст. 18 Закону кра

2.2. Власность господарських товариств.

Господарськ товариства

органзацйно-правовою формою об'

днання на засадах годи майна та пдпри

мницько

Вдповдно до ст. 68 Закону Укра

В останньому випадку обсяг повноважень часникв визнача

ться дорученням, яке ма

бути пдписано рештою учасникв товариства. часники, яким було доручено ведення прав повного товариства, зобов'язан надавати решт часникв на

Управлння справами командитного товариства здйсню

ться тльки часниками з повною вдповдальнстю (повними товаришами).

Якщо в товариств

тльки один такий часник, прашóння справами вн здйсню

самостйно. Вкладники не мають права перешкоджати дям повних товаришв з управлння справами товариства (ст. 81 Закону кра

Одним з видв пдпри

мств

господарське товариство.

Вдповдно до Закону кра

- 36 -

        акцонерна товариства;

        товариства з обмеженою вдповдальнстю;

        товариств за додатковою вдповдальнстю;

        повн товариства;

        командитн товариства

Форми господарських товариств вдрзняються мж собою способом, мовами створення, та мрою вдповдальност.

Перелчен форми господарських товариств подляються на договрн та статутн. До перших вдноситься товариство з повною вдповдальнстю та командитне товариство. До статутних вдносяться акцонерн товариства, товариства з обмеженою вдповдальнстю,товариства з додатковою вдповдальнстю.

Проведемо аналз створення, дяльност та характеру вдповдальност видв товариств.

Серед господарських товариств найбльшого розповсюдження набули статутн товариства, що хоча заснован на установчому договору, але

мають статут:товариства з обмеженою вдповдальнстю, акцонерн товариства та товариства з додатковою вдповдальнстю. В мовах пдвищених економчних ризикв, часто

Акцонерне товариство.

кцонерним визна

ться товариство, яке ма

статутний фонд, подлений на визначену кльксть акцй рвно

кцонери вдповдають за зобов` язаннями товариства тльки в межах належних

- 37 -

капталв через розповсюдження чи продаж акцй - цнних паперв, що посвдчують право ? тримувача (акцонера) на одержання частини прибутку акцонерного товариства у форм дивдендв, на часть в правлнн справами акцонерного товариства, та на частину майна, що залишилось псля його квдацÿ. Сво

право на вихд з акцонерного товариства акцонер може реалзувати лише шляхом продаж чи ступки належних йому акцй.

Зазначен пдпри

мницьк структури

найбльш складними у вдношенн керування, що передумовлено полярнстю майнових нтересв акцонерв (нвесторв),кервництва, трудового колективу, ре

страторв та нших осб. Так, в залежност вд приналежност акцй, кцонери можуть бути стратегчними (великими) та дрбн.Велик нвестори, наприклад, нвестицйн компанÿ володють контрольними пакетами акцй, що дозволя

- 38 -

Основними характеристиками акцонерних товариств

:

        обов'язкова наявнсть статутного фонду, мнмальний розмр якого повинен бути не менш суми, екввалентно

        розподл статутного капталу на частини, рвн за номнальною вартстю (акцÿ);

        вдповдальнсть акцонерного товариства за сво

        вдсутнсть у акцонерв субсидарно

        демократичний характер правлння, що проявля

ться у можливост мати пропорцйну вартост належних акцонеру акцй кльксть голосв, наявнсть трьохрвневого управлння: вищий кервний орган - загальн збори акцонерв чи

        участь акцонерва у керуванна ва залежноста вд клькост акцй, що належать

        визначення обсягу прав акцонерв у залежност вд типу акцÿ (привлейован або прост)Д що належать

Вдповдно до ст. 25 Закону кра

- 39 -

основ об`

днання виробничого, банквського, торговельного, страхового капталу з метою виробничо

В форм акцонерних товариств створюються комерцйн банки та страхов товариства (компанÿ),

Як це зазначено вище, мж вдкритим та закритим акцонерними товариствами снують вдзнаки, основний змст яких зводиться до наступного: в акцонерному товариств вдкритого типу акцÿ розподляються шляхом пдписки вльного продажу серед невизначено

Засновниками акцонерних товарисч в можуть бути фзичн та юридичн особи. Вони укладають мж собою засновницький договр, яким визначають порядок

- 40 -

здйснення спльно

Разом з тим слд вдзначити, що законом в якост засновникв вказан лише громадяни. Але це не означа

, що громадяни нших кра

Випуск цнних паперв акцонерного товариства здйсню

ться вдповдно до вимог чинного законодавства та Державно

Учасниками акцонерного товариства акцÿ придбаються вдповдно до становчого договору, а при збльшенн статутного фонду та додатковому випуску - на пдстав договору з самим товариством. Проста акця може продаватись ? власником чи тримувачем за цнами, що склались на фондовому ринку, переходити при спадкуванн чи правопри

мств при реорганзацÿ юридичних осб.

кцÿ можуть розповсюджуватись шляхом органзовано

- 41 -

во вважа

ться незаснованим особам, що зробили пдписку, повертаються внесен ними суми або нше майно не пзнше чим у 30-ти денний термн. При невиконанн цього обоввязку засновники несуть солдарну вдповдальнсть. В тому, раз коли кльксть пдписаних на акцÿ осб перевершу

межу статутного фонду, засновники можуть ршенням зборв зайву пдписку вдхилити або ? прийняти цей фонд збльшити.В першому випадку суми лиш-ньо

Якщо вс акцÿ розподляються мж засновниками ЗАТ до дня скликання становчих зборв, вони повинн внести не менше 50 вдсоткв

кцонерне товариство вправ само викупити у акцонера виплачен ним акцÿ за рахунок коштв, що перевищують статутний фонд, в подальшому

Вдповдно за цей перод вони не враховуються при розподл прибуткв та голосуванн.

кцонер в становлен засновницьким товариством строки, але не пзнше одного року з моменту ре

страцÿ акцонерного товариства, повинен оплатити повну вартсть акцй. При невиконанн такого обов` язку вд повинен сплатити додатково за час прострочки 10 вдсоткв вд суми простроченого платежу. Статусом акцонерного товариства може бути передбачена нша неустойка. Якщо жа прострочка несплати вартост акцй перевищу

3 мсяц, кцонерне товариство вправ

кцонерне товариство може збльшувати свй статутний фонд лише псля оплати ранше випущених акцй по цн не нижче номнально

- 42 -

т акцй попередньо

Вищим органом акцонерного товариства

загальн збори акцонерв. В

Загальн збори акцонерного товариства повноважен :

-         визначати основн напрямки дяльност акцонерного товариства та затверджувати його плани та звти про

-         вносити змни в статут товариства;

-         вибирати та вдкликати членв ради акцонерного товариства та наглядово

- 43 -

-         вибирати та вдкликати членв виконавчого органу та ревзйно

-         затверджувати рчн результати дяльност акцонерного товариства, в тому числ його дочрнх пдпри

мств,затверджувати звти та висновки ревзйно

-         створювати, реорганзовувати та лквдовувати дочрн пдпри

мства, флÿ та представництва, затверджувати статути та положення при них;

-         виносити ршення про притягнення до матерально

-         затверджувати правила, процедури та нш внутршн документи товариства, визначати йою органзацйну структуру;

-         виршувати питання про придбання товариством сво

-         визначати мови оплати прац посадових осб акцонерного товариства його дочрнх пдпри

мств, флй та представництв;

-         затверджувати договори, що кладен на суму яка перевищу

визначену статутом (критичну суму);

-         приймати ршення про припинення дяльност товариства, призначення квдацйно

Статутом акцонерного товариства можуть бути передбачен нш питання що пдлягають розгляду загальними зборами. Але це приводить до некерованост тому практика йде до скорочення

- 44 -

персонально передбаченим статутом способом (шляхом розсипки повдомлень). Крм цього, в обов'язковому порядку таке повдомлення публку

ться в друкованих засобах масово

Загальн збори акцонерного товариства скликаються не рдше одного разу в рк приурочуються до рчного звту,затвердження його рчних балансв та розподлу прибуткв.Проте статутом може бути передбачено нше.

- 45 -

Позачергов збори акцонерв скликаються в екстраординарних випадках: в раз неплатжездатност товариства та нших вказаних у статут випадках, коли цього вимагають нтереси акцонерного товариства в цлому. Така збори можуть бути скликан виконавчим органом за письмовою вимогою ради товариства (наглядово

Голосування на загальних зборах акцонерного товариства проводиться за принципом одна акця - один голос. Протокол загальних зборв пдпису

ться

В акцонерному товариств може бути створено такий специфчний орган, як рада акцонерного товариства (наглядова рада). Вона представля

нтереси акцонерв в перерв мж проведенням загальних зборв в межах визначених статутом повноважень в основному контролю

та регулю

дяльнсть правлння. Якщо товариство нарахову

бльше 50 акцонерв, створення цього органу

обов` язковим. Ршенням загальних зборв наглядова рада може бути надлена повноваженнями, що становлять компетенцю загальних зборв. Члени наглядово

Виконавчим органом акцонерного товариства, що здйсню

кервництво поточною дяльнстю,

його правлння або нший передбачений статутом орган. Роботою правлння керу

назначений чи обраний вдповдно до статуту голова.

нколи вн мену

ться президентом. Правлння виршу

поточн тактичн питання дяльност акцонерного товариства та пдзвтне у сво

- 46 -

токолв засдань правлння. Книга ведення протоколв повинна бути в любий час надана для ознайомлення акцонерам, на

Контроль за фнансово-господарською дяльнстю правлння акцонерного товариства здйсню

ться обраною загальними зборами ревзйною комсúю. п

Ревзйна комся склада

висновок, за рчними звтами та балансами. Без нього загальн збори не можуть затверджувати рчний баланс. В раз виявлення загрози сутт

вим нтересам акцонерного товарне ива чи зловживань посадових осб ревзйна комся зобов` язана вимагати скликання позачергових зборв акцонерв.

Про результати сво¿ дяльност ревзйна комся доповда

загальним зборам або наглядовй рад.

Таким чином, для створення акцонерного товариства необхдно створити мнмальний статутний фонд екввалентний 1250 мнмальним заробтним платам, при цьому на момент ре

страцÿ потрбно реалзувати 60 вдсоткв акцй, нш - на протяз року. Засновники AT повинн не менше 2 рокв тримати 25 вдсоткв акцй.

З прибутку вд акцй не сплачу

ться податок, так як прибуток

чистим, псля

- 47 -

сплати пдпри

мством податкв.

Вдповдальнсть акцонерв за зобов'язаннями товариства тльки в межах належних

Товариство з обмеженою вдповдальнстю.

Товариством з обмеженою вдповдальнстю визна

ться засноване одним або деклькома особами господарське товариство, статутний фонд якого подлений на визначен становчими документами розмри та вдповда

по сво

Учасники товариств несуть вдповдальнсть в межаха

Даний вигляд корпорацй - це винахд нмецьких юриств, зроблений в кнц XIX столття викликаний самостйними вимогами практики, що показала недостатню еластичнсть акцонерних компанй, з одного боку, обмежен можливост повних товариств, перешкоджаючих

Пзнше ц товариства набули поширення в Росÿ.Цкаво, що в США, Англÿ, Голландÿ, Бельгÿ товариств з обмеженою вдповдальнстю не снувало. Там вже давно вкоренилися акцонерн товариства, яких ставало дедал все бльше.

Нмеччина Рося стали виключенням. Нмеччина Рося внаслдок сво

Характерними ознаками даного виду господарчих товариств

а законодавче становлен вимоги у вдношенн мнмального розмру статутного фонду, обмеження вдповдальност його часникв лише сво

ю часткою, в тому числ недовнесеною, вдсутнсть у часникв субсидарно

- 48 -

боргах товариства, за випадком якщо вони цлком внесли сво

Установч документи товариства з обмеженою вдповдальнстю, крм нших вдомостей, зазначених у статт 4 Закону Укра

Згдно ст.а 52а Закону кра

Товариство може визначити бльший статутний фонд.Чинне законодавство обмежень щодо максимального розмру статутного фонду як клькост часникв не передбача

.

Звльнення часника товариства з обмеженою вдповдальнстю вд обов'язку внесення внеску не допуска

ться, в тому числ шляхом рахування вимог до товариства. На момент ре

страцÿ кожний з його часникв повинен внести не менше 30 вдсоткв вказаного в становчих документах вкладу, невнесена сума пдляга

внесенню не пзнше року з моменту ре

страцÿ. При невиконанн цього обов' язку з винного учасника стягу

ться 10 вдсоткв рчних до невнесено

- 49 -

в раз зменшення статутного фонду проти обов'язкового псля закнчення фнансового року по ншим причинам. Зменшення статутного капталу товариства з обмеженою вдповдальнстю допуска

ться лише псля оповщення всх його кредиторв. Останн в такому раз вправ вимагати дострокового припинення або виконання вдповдних зобов` язань та вдшкодування збиткв.Збльшення статутного фонду проводиться лише псля внесення всма часниками передбачених вкладв у повному обсяз.

Змни вартост майна, внесеного як вклад,, та додатков внески часникв не впливають на розмр

Учасник товариства з обмеженою вдповдальнстю за згоди нших часникв вправ ступити свою долю повнстю чи ? частину одному або декльком

ншим часниками того ж товариства, якщо нше не передбачене становчими документами, то третм особам. При ступц дол часники товариства користуються переважним правом придбання дол учасника, що ? реалзу

пропорцонально

При виход з товариства часникам виплачу

ться пропорцонально його дол в статутному фонд вартсть частини майна товариства. Виплата проводиться псля затвердження звту за рк, але не пзнше 12 мсяцв з дня виходу. На вимогу вибуваючого його вклад повнстю або частково може бути повернуто в натуральнй

- 50 -

форм. Якщо повернення майна, на якому базу

ться дяльнсть товариства, може фактично призвести до припинення його дяльност, то сплачу

ться лише його вартсть. Вибуваючому часнику також сплачу

ться належна йому частина прибутку. Майнод що передане товариству лише у користування, поверта

ться в натуральнй форм без винагороди.

В раз смерт фзично

Товариство з обмеженою вдповдальнстю ма

сво

Загальн збори товариства з обмеженою вдповдальнстю повноважен:

-         визначати основн напрямки дяльност товариства, затверджувати його плани та звти про

-         вносити змни до статуту; вибирати та вдкликати членв виконавчого та контрольного органв;

-         затверджувати рчн результати сво¿ дяльност та дяльност дочрнх пдпри

мств, звти та висновки ревзйно

-         створювати, реорганзовувати та лквдовувати дочрн пдпри

мства, флÿ та представництва, затверджувати

- 51 -

-         приймати ршення гро притягнення до матерально

-         встановлювати розмр, форми та г орядок внесення часниками додаткових вкладв; виршувати питання про придбання товариством дол часника;

-         визначати мови оплати прац посадових осб;

-         затверджувати годи, що перевищують статутний фонд товариства;

-         виключати часникв з товариства.

Ршення загальних зборв за загальним правилом приймаються бльшстю голосв, але для визначення основних напрямкв дяльност, затвердження планв та звтв про

За загальним правилом збори учасникв товариства з обмеженоюа вдповдальнстю скликаються перодично не рдше двох раз на рк в тому числ раз по результатам роботи за рк, але можуть скликатись виконавчим органом (головою) достроково у передбачених статутом випадках (при неплатжеспроможност чи в ншому випадку) виходячи з нтересв товариства в цлому, або якщо виника

загроза значного скорочення статутного фонду. часники товариства, що володють в сукупност бльш нж 20 вдсоткв голосв вправ вимагати скликання позачергових зборв в любий час та з любого приводу, що стосу

ться дяльност товариства. В такому раз голова протягом 25 днв зобов'язаний скликати збори. Якщо вимога часникв про скликання зборв не буде виконано вони вправ зробити це самостйно.

Про час, мсце проведення загальних зборв та порядок денний часники повинн бути пронформован не менше чим за 30 днв до скликання загальних зборв. часники товариства не вправ виносити на збори питання що не вйшли в поря-

- 52 -

док денний денну за мови його внесення не пзнше 25 днв до початку зборв. За 7 днв до зборв

В товариств з обмеженою вдповдальнстю створю

ться виконавчий орган : колегальний (дирекця) або

диноначальний (директор). Вдповдно дирекцю очолю

генеральний директор. До не

Контроль за дяльнстю виконавчого органу товариства з обмеженою вдповдальнстю здйсню

створювана з часникв товариства у склад не менше з осб загальними зборами ревзйна комся. Переврка дяльност виконавчого органу нею проводиться за дорученням загальних зборв, за власно

Товариство з додатковою вдповдальнстю.

Товариством з додатковою вдповдальнстю визна

ться таке товариство, статутний фонд якого роздлено на визначен становчими документами дол, воно вдповда

за сво

- 53 -

тност додатково притягуються до вдповдальност засновники в однаковому для всх (кратному до вартост внесених ними вкладв) розмр. Граничний розмр вдповдальност учасникв передбача

ться ва становчих документах.

Товариства з додатковою вдповдальнстю видлено в кра

Характерними ознаками товариства з додатковою вдповдальнстю

а дольовий подл його майна мж учасниками, корпоративнсть ва пра нн, можливсть звернення стягнення на майно часникв в раз перевищення боргових зобов' язань розмру статутного фонду в кратному розмра до частки кожногоа засновника.а Такима чином, вдповдальнсть засновникв - субсдарн (додаткова), але за механзмом сплати - дольова.

Наприклад, товариство з статутним фондом 625 мнмумв заробтно

Повне товариство.

Товариством з повною вдповдальнстю визна

ться таке товариство, часники якого вдповдно го кладеного ними договору спльно займаються пдпри

мни-

- 54 -

цькою дяльнстю вд мен товариства солдарне вдповдають за його зобов'язаннями см належним

Установчий договр про повне товариство, крм мов, передбачених статтями 4а 66 Закону кра

До особливостей створення дяльност Повного товариства вдносяться: наявнсть

диного становчого документа - становчого договору, вдсутнсть встановлених законом вимог у вдношенн розмру порядку формування майна, вдсутнсть встановлених законом органв керування товариством, тому що керування справами товариства здйсню

ться самими учасниками (спльно всма, або одним, або деякими часниками, що дють на пдстав доручення), повна майнова вдповдальнсть товариства по його зобов'язаннях, субсидарна солдарна вдповдальнсть часникв товариства по зобов'язаннях товариства, на як може бути звернене стягнення, наявнсть встановлених законом обмежень для часникв конкурувати з повним товариством, заборона обертання стягнення на частку часника товариства по його власних зобовтязаннях, можливсть квдацÿ повного товариства за вимогою кредиторв (одного з учасникв) у випадку, якщо товариство вдмовиться видлити частку такого учасника-боржника для задоволення вимоги кредиторв.

Особа може бути лише часником одного повного товариства не вправ без згоди нших часникв вчиняти вд свого мен та у сво

- 55 -

сах третх осб угоди, що

однордними з тими, як становлять предмет дяльност такого товариства. При порушенн цього правила товариство прав вимагати вд такого учасника за сво

Товариство з повною вдповдальнстю дúа на основ засновницького договору, пдписаного всма часниками, правлння здйсню

ться за спльною згодою всх часникв. Засновницьким договором може бути встановлено перелк питань, ршення по яких прийма

ться бльшстю часникв. За загальним правилом кожний часник товариства з повною вдповдальнстю ма

один голос, хоча з рахуванням частки кожного в дол майна можна договором вд цього правила вдйти.

Право ведення справ повного товариства належить кожному його часнику, якщо засновницьким договором не передбачене нше - це передано окремим часникам. При спльному веденн справ для учинення год потрбна згода всх часникв товариства. У вдносинах з третми особами товариство не ма

права посилатися на положення засновницького договору, як обмежують повноваження часникв товариства, крм випадкв, коли товариство доведе, що третя особа на момент вчинення договору знала чи повинна була знати про вдсутнсть у такого часника права вести справи вд мен товариства. Якщо часник товариства, не маючи на те повноважень дяв в загальних нтересах, то його дÿ породжують правов наслдки лише при

Одержан в результат спльно

Змни у склад часникв повного товариства допускаються в раз виходу часника товариства за власною нцативою чи його виключення вдповдно до правил засновницького договору, вибуття з числа часникв по незалежним причинам. часник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може

- 56 -

в будь-який час вийти з товариствад попередньо письмово попередивши нших часникв не пзнше нж за три мсяц до фактичного виходу. Вихд з товариства, що було створено на визначений строк, опуска

ться лише при наявностю поважних причин та за умови, що попередження про це надйшло не пзнш як за б мсяцв. За наявност поважних причин також з згоди нших часникв в нших випадках вн може вийти з його складу у бльш короткий термн.Учасник повного товариства за згодою нших часникв вправ передати свою частку ншому часнику товариства або третй особ. В цьому випадку наста

повне правопри

мство. Передача (вдступлення) сво¿ частки може бути декльком особам. Виключення з складу повного товариства проводиться в передбаченому установчима договором порядку при систематичному чи неналежному невиконанн взятих на себе часником обов` язкв, що перешкоджа

досягненню його цлей, спричиня

збитки. часник товариства вибува

з нього в раз смерт, оголошення померлим, квдацÿ, в тому числ банкрутства юридично

При виход з повного товариства вибувшому часнику виплачу

ться вартсть частини майна товариства, що вдповда

його частц. Звернення за позовом на частку учасника повного товариства за його власними боргами не допуска

ться. Однак кредитори такого часника можуть вимагати у встановленому порядку квдацÿ товариства чи видлення його частки.

Повне товариство окрм загальних пдстав квду

ться в тому раз, коли в ньому залиша

ться лише один часник. Вн може перетворити у встановленому порядку комаидитне товариство в нше господарське товариство.

Якщо при квдацÿ повного товариства виявиться, що наявногоа майн не вистача

а для сплати всха боргв, з товариство у недостатнй частин несуть солдарну вдповдальнсть його часники см сво

- 57 -

вариства вдповда

а з боргиа товариств незалежно вд того, виникли вони псля чи до його вступу до товариства.

Учасник, якийа сплатить повнстю борги товариства, вправа звернутися з регресною вимогою у вдповднй частин до решти часникв, як несуть перед ним вдповдальнсть пропорцйно сво

Командитне товариство.

Командитним товариством, визна

ться таке господарське товариство, в якому разом з часниками, що здйснюють вда мен товариства пдпри

мницьку дяльнсть вдповдають за зобов'язаннями товариства всм сво

Таким чином в командитному товариств сну

дв категорÿ учасникв:

        повна товариша -а несуть вдповдальнсть всм сво

        командитисти -а несуть вдповдальнсть тльки часткою свго внеску в статутний фонд.

Якщо у командитному товариств беруть часть два або бльше часникв з повною вдповдальнстю, вони несуть солдарну вдповдальнсть за боргами товариства.

Установчий договр про командитне товариство, крм мов, передбачених статтею 4 Закону кра

В становчому договор стосовно вкладникв вказуються тльки сукупний розмр

Правове положення вкладникв (повних товаришв) близьке до асоцйованих членв кооперативу та часникв товариства з обмеженою вдповдальнстю. Так,

- 58 -

якщо повний часник може бути тльки в одному командитному товариств, то вкладник може диверсифкувати свй каптал помстити його в деклька таких або нших товариств. Повний учасник командитного товариства не може бути часником повного товариства, так навпаки. Вкладник командитного товариства зобов'язаний зробити вклад до складеного капталу, про що йому вида

ться вдповдне свдоцтво. Вони мають право у передбаченому засновницьким договором порядку одержувати частину прибутку товариства, яка належить на

До зазначених вище особливостей, що мають вдношення до створення дяльност повного товариства доповнено: наявнсть двох категорй часникв (ловних часникв, що вдповдають по зобов'язаннях товариства субсидарно усм сво

Вкладники командитного товариства повинн вносити вклади додатков внески у розмр способами у порядку, передбаченими становчим договором. Сукупний розмр часток вкладникв не повинен перевищувати 50 вдсоткв майна товариства, зазначеного в становчому договор. На момент ре

страцÿа командитного товариства кожний з вкладникв повинен внести не менше 25 вдсоткв свого внеску.

Управлння справами командитного товариства здйсню

ться тльки часника-

- 59 -

ми з повною вдповдальнстю. У командитному товариств, де

тльки один часник з повною вдповдальнстю, управлння справами здйсню

ться цим часником самостйно.Вкладники не вправ перешкоджати дям часникв з повною вдповдальнстю по правлнню справами командитного товариства.

Командитне товариство, крм пдстав, зазначених у статт 19 Закону кра

При вибутт сх вкладникв учасники з повною вдповдальнстю вправ замсть квдацÿ товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як у раз квдацÿ товариства, необхдно внести вдповдн змни до становчого договору державного ре

стру.

Наявн у командитного товариства грошов кошти, включаючи виручку вд продажу його майна при квдацÿ, псля розрахункв по оплат прац найманих працвникв товариства виконання обов'язкв перед банками, бюджетом, ншими кредиторами у першу чергу розподляються мж вкладниками для повернення

Вдмннсть перелкованих товариств поляга

також у тому, що для створення перших трьох видв товариств (AT, ТОВ, ТДВ) необхдн - статут та становчй договр, для четвертого та п` ятого (ПТУ КТ) потрбен тльки становчий договр.

З метою кооперацÿ пдпри

мницько

2.3. Об`

кти права власност господарських об`

днань.

Закон кра

- 60 -

об'

днувати на добровльних засадах виробничу, наукову, комерцйну та нш види дяльност, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству Укра

Пдпри

мства можуть об'

днуватися в асоцацÿ, корпорацÿ, консорцуми, концерни, нш об'

днання за галузевим,територальним та ншими принципами.

Об'

днання дють на пдстав договору або статуту, що його затверджують

Вдповдно до п. З ст. З Закону Укра

Отже, господарське об'

днання явля

собою складну органзацю, яка створена на основ по

днання матеральних нтересв пдпри

мств-учасникв, дú на пдстав становчого договору або статуту ре

стру

ться як юридична особа.

Будучи юридичною особою, господарське об'

днання

власником майна, яке юридичне вдокремлене вд майна його членв.

Особливост вдносин власност господарських об'

днань виявляються в тому, що майно, яке ста

власнстю об'

днання, вже належить суб'

ктам власност - окремим юридичним особам.

накше кажучи, власнсть господарських об'

днань виника

на основ власност

Друга особливсть цих вдносин - добровльний порядок

Таким чином, право власност господарського об'

днання закрплю

а належнсть майна, добровльно переданого юридичнй особ його засновниками - ншими юридичними особами.

Отже, суб'

ктами права власност виступають господарськ об'

днання як новостворен юридичн особи.

Об'

ктом права власност об'

днання

майно, добровльно передане йому пдпри

мствами органзацями, також набуте в результат господарсько

- 61 -

т та на нших пдставах, не заборонених законом (ст. 27 Закону Укра

З рахуванням цього розмежову

ться вдповдальнсть об'

днання його членв, як суб'

ктв права: об'

днання не вдповда

за зобов'язаннями сво

Договором (статутом, положенням) можуть бути передбачен винятки з цього правила.

За рахунок майна заеновникв, отриманих доходв об'

днання може не тльки набувати майно, й створювати нов органзацÿ з правами юридично

Об'

днання здйсню

право володння, користування, розпорядження закрпленим за ним майном, яке склада

ться з основних фондв, оборотних коштв, нших матеральних цнностей, вдповдно до мети сво¿ дяльност призначення майна.

Псля припинення дяльност об'

днання майно, яке залишилося, розподля

ться мж пдпри

мствами та органзацями, що входили до нього (п. 5 ст. 27 кра

До об`

днань заре

строваних в кра

Порядок вступу до таких об'

днань та

- 62 -

Пдпри

мства - часники господарських об`

днань збергають правове положення юридично

-         добровльно вийти в будь-який момент з об`

днання на мовах та в порядку визначених законом, договором про створення об'

днання та його статутом;

-         делегувати об'

днанню частину сво

-         бути членом будь-якого ншого об`

днання;

-         одержувати в кервних органах об`

днання або

-         одержувати частину прибутку чи ншо

-         придбати та реалзовувати на визначених становчими документами об'

днання цнн папери в тому числ акцÿ нших членв об'

днання;

-         виконувати нш дÿ та мати нш визначен становчими документами права.

Пдпри

мства, що входять до складу створених рядом кра

Об'

днання пдпри

мств

юридичними особами правлння ними здйсню

ться в залежност вд

- 63 -

розглядати вс питання фнансово-господарсько

Об'

днання пдпри

мств можуть бути галузевими та мжгалузевими, регональними та мжрегональними. Вдповдно до ст.3 Закону Укра

Корпорацями визнаються договрн об'

днання пдпри

мств, створена н основа по

днання виробничих,наукових та комерцйних нтересв, з делеегуванням окремих повноважень централзованого регулювання дяльнстю кожного з його часникв.

Консорцумами визнаються тимчсов статутн об'

днання промислового та банквського капталу для досягнення загально

Концерни - статутн об`

днания пдпри

мств промисловост, науковиха орган-

- 64 -

зацй, транспорту, банкв, торгвл т.д. на основ повно

Фнансово-промислова група - вдкрито акцонерне товариство, що дú на основ об`

дш.лня виробничого, банквського, торгвельного, страхового капталу з метою виробничо

ФПГ можуть бути нацональн та транснацональн. часниками нацональних ФПГ

тльки кра

2.4.а Власнсть громадських органзацй

Загальн положення про власнсть громадських органзацй мстяться у ст. 8 Закону кра

Громадськ органзацÿ (у тому числ благодйн й нш фонди) вдповдно до ст. 21 Закону кра

Майно громадських органзацй на вдмну вд кооперативв призначене для здйснення невиробничо

- 65 -

нзацй допуска

ться лише тод, коли вона безпосередньо виплива

з статутних завдань ма

пдпорядкований щодо цих завдань характер. Тому власнсть громадських органзацй у цлому вдобража

похдн, вторинн економчн вдносини у привласненн частини сукупного суспльного продукту, яка безпосередньо не пов'язана ij задоволенням найперших житт

вих потреб людини. За цих обставин правове регулювання вдносин власност громадських органзацй стотно вдрзня

ться вд регулювання кооперативно

Основними джерелами творення власност громадських органзацй

вступн й членськ внески, добровльн внески державних, кооперативних та нших громадських органзацй.

Полтичн партÿ мають право на майно, придбане вд продажу суспльно-полтично

Громадськ органзацÿ також мають право на майно та кошти, придбан в результат господарсько

Суб'

ктом права власност громадських органзацй виступа

сама громадська органзаця. У науц цивльного права деякий час домнувала думка про багато суб'

ктнсть права власност громадських органзацй, вдповдно до яко

- 66 -

як сама сплка, так об'

днан нею громадськ органзацÿ. Багатосуб'

ктнсть права власност громадських органзацй не була сприйнята наукою практикою. На змну

Якщо органзаця творю

багатоланкову систему, де первинн ланки (юридичн особи) об'

днуються з ланками (також юридичними особами) вищих рвнв, то суб'

ктом права власност на майно таких органзацй визна

ться громадськ органзаця як цле (сплка композиторв, дитячий фонд тощо), не окрем ? ланки (первинн, обласн, республканськ), хоч вони й надлен правами юридично

Якщо громадська органзаця

одноланковою, тобто

диною юридичною особою, не системою юридичних осб, то саме вона й буде суб'

ктом права власност (наприклад, каса вза

модопомоги, радоклуб тощо).

Об'

ктом права власност громадських органзацй виступа

майно, необхдне для здйснення статутних завдань органзацÿ, споруди з вдповдним статкуванням, санаторÿ, будинки вдпочинку, клуби, будинки культури, стадони, понерськ табори, культурно-освтн фонди, нше майно.

Вдповдно до характеру дяльност громадсько

Одним з рзновидв об'

ктв права власност громадських органзацй виступають майнов фонди цих органзацй. У статутах або вдповдних положеннях, як правило, не здйсню

ться диференцаця майна за фондами. Але специфка право-

- 67 -

вого режиму окремих видв майна громадських органзацй да

змогу провести загальнену його класифкацю, подливши його на грошов кошти майно у натурально-речовому визначенн.

У юридичнй тератур нема

диного погляду щодо класифкацÿ об'

ктв права власност громадських органзацй. к думка, що об'

кти права власност подляються на основна виробнич фонди, основн фонди невиробничого призначення, оборотн фонди. Критерúм для тако

ле бльш резонною

концепця Ю. К. Толстого, який, зважаючи на те, що громадськ органзацÿ, як правило, не займаються господарською дяльнстю, визначив, що

Вдповдно до ст. 24 Закону Укра

Джерелами формування об'

ктв власност громадських об'

днань

вступн членськ внески, якщо

- 68 -

жертвування, надходження вд проведення передбачених статутом лекцй, виставок, спортивних та нших заходв, лотерей, доходв вд виробничо

Щодо полтичних партй масових громадських рухв, як мають полтичн цл, то вони не можуть одержувати фнансову пдтримку або ншу матеральну допомогу вд ноземним держав, органзацй громадян.

Змст суб'

ктивного права власност громадських органзацй поляга

у тому, що профсплков та нш громадськ органзацÿ володють, користуються розпоряджаються майном що належить

Право власност об'

днань громадян (громадських орган зацй, фондв, полтичних партй) реалзують

Високий ступнь суспльнення майна бльшост громадських органзацй означа

здйснення ними права власност шляхом закрплення майна на прав оперативного правлння (якщо йдеться про пдпри

мства, як здйснюють господарську дяльнсть, то на прав повного господарського вдання) за окремими ланками вдповдно

Порядок здйснення окремими ланками громадських органзацй права на закрплене за ними майно визнача

ться не лише статутами, й ншими спецальними актами, що затверджуються вищими органами вдповдно

Вдповдно до ршення Сплки наукових та нженерних товариств створюван нею госпрозрахунков центри науковотехнчних послуг, також нш госпрозра-

- 69 -

хунков формування визнаються суб'

ктами права повногоа господарського вдання щодо майна, наданого

Щодо майна профсплкових органзацй, то джерела, порядок формування використання коштв профсплкового бюджету визначаються статутами профсплок.

Фнансову дяльнсть профсплок, що здйсню

ться вдповдно до

Джерела доходв пдпри

мств органзацй, що належать профсплкам, розмри одержаних ними коштв сплату податкв контролюють державн фнансов органи та податков нспекцÿ.

Меж здйснення права оперативного управлння або повного господарського вдання конкретних громадських органзацй залежать вд правового режиму майнових фондв цих органзацй визначаються, як

Загалом правовий режим майна, закрпленого за становами пдпри

мствами вдповдних громадських органзацй, пдпорядковуються правилам, встановленим законодавством кра

Кошти та нше майно об`

днань громадян, у тому числ тих, що квдуються перероподлятись мж

Нин особливий правовий режим встановлено щодо майна загальносоюзних громадських органзацй колишнього Союзу РСР, розташованого на территорÿ кра

- 70 -

во ( до визначення правонаступникв загальносоюзниха громадських органзацй колишнього Союзу РСР) передачу майна та фнансових ресурсв розташованих на территорÿ Укра

У зв` язку з невизначенстю в законодавчому порядку правонаступникв майна загальносоюзних громадських органзацй колишнього Союзу РСР Верховна Рада кра

У листопад 1996 р. Верховна Рада кра

Цúю ж постановою передбачена пдготовка проекту Закону Укра

2.5. Власность релгйних органзацй.

Релгйн органзацÿ, як нш юридичн особи можуть мати у власност певне майно. Вдповдно до ст.? Закону кра

- 71 -

У власност религйних органзацй можуть бути будвл, предмети культу, об`

кти виробничого, соцального добродйного призначення, транспорт,. Кошти та нше майно, необхдне для забезпечення

Религйн органзацÿ у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання сво

У раз припинення дяльност релгйно

Нин трива

процес формування власност релгйних органзацй за рахунок майна, вилученого у них Радянською владою, у зв'язку з чим у практиц виника

цлий ряд проблем, на яких необхдно зупинитися детальнше.

В СРСР РСР дяв принцип: релгйна громада церква в цлому не можуть бути суб'

ктами права власност. Церковне майно псля його примусово

Псля встановлення на територÿ кра

- 72 -

Укра

Земл та лси, що належали монастирям, згдно з Декретом Ради Народних Комсарв РСР "Про нацоналзацю всх колишнх церковних, монастирських, дльних, мських помщицьких земель" вд 3 квтня 1920 р. були оголошен державним майном РСР без будь-якого викупу перейшли у вдання та на облк мсцевих сових органв.

Постановою Народного комсарату освти Укра

- 73 -

Норми перелчених актв Радянсько

Культове майно Греко-католицько

налз перелчених правових актв показу

, що нацоналзоване культове майно перейшло в загальнодержавну власнсть було передано на облк мсцевим органам державно

Правовий режим деякого культового майна визначався.окремими ормативними актами. Зокрема, це постанови Ради Мнстрв УРСР "Про перелк пам'яток архтектури, яка пдлягають передач у постйне користування релгйним органзацям У вд 5 квтня 1991 р. № 83 та Кабнету Мнстрв кра

Вдколи прийнято Постанову Кабнету Мнстрв кра

Зазначена постанова не мстила конкретно

- 74 -

розмежування за рвнями власност культового майна. Але оскльки водночас з прийняттям ц㺿 постанови набрав чинност Закон кра

Постанова Кабнету Мнстрв Укра

Отже, за змстом норма зазначених нормативних актв облвиконкоми правомрно в межах надано

Приймаючи ршення про повернення культового майна, виконкоми дяли у свй час як спецально визначен суб'

кти права загальнодержавно

- 75 -

якй перебувало державне майно до прийняття Постанови Кабнету Мнстрв кра

Таким чином, виникла певна конкуренця норм у законодавства щодо правового режиму культового майна, яку не сунуто й нин.а Так, Постановою Кабнету Мнстрв кра

- 76 -

ще бльше загострилася, адже в нй комунальна власнсть не розгляда

ться як рзновид державно

Проте у Закон кра

Враховуючи все викладене, можна дйти висновку, що на виконання ст. 17 Закону кра

Перебуваючи у державнй власност та на облку певно

) передано у безоплатне користування релгйно

б) використано цими органзацями не за призначенням.
Зокрема, культов будвл використовувалися пд складськ примщення, заклади культури (клуби, бблотеки, музе

в) на облку як визначна сторична пам'ятка без права передач у користування чи власнсть.

Залежно вд цих обставин орган, уповноважений розпоряджатися цим майном, може прийняти ршення передати майно у власнсть певно

- 77 -

тися у власнсть виключно релгйним органзацям з метою його цльового використання. Це означа

, що право власника щодо розпорядження культовим майном суворо обмежено конкретизовано. Згдно з ст. 17 Закону кра

Передача цього майна у власнсть релгйних органзацй, як не були його власниками, можлива за мови, якщо в населеному пункт нема

законного власника цього майна або вн на нього не претенду

, тобто релгйн громади (органзацÿ) т㺿 конфесйно

Нин поки що невизначений статус окремих релгйних органзацй, як дють в кра

Приймаючи ршення (розпорядження) щодо повернення (передач) релгйним органзацям культового майна, слд враховувати вимоги Постанови Верховно

- 78 -

селеному пункт (мсцевост) нших культових будвель та використання

Спори щодо користування культовим майном, набуття на нього права власност та здйснення цього права можуть мати рзн предмет пдстави та бути рзними за суб'

ктним складом часникв. Залежно вд складу часникв ц спори пдвдомч судам загально

- 79 -

такий спр пдвдомчий загальним судам. Якщо зазначене ршення оскаржуватиме нша юридична особа, крм релгйних органзацй, що претендують на культове майно, то спр розглядатиметься за правилами Арбтражного процесуального кодексу кра

У зв'язку з прийняттям Закону Укра

У раз прийняття ршення про передачу (повернення) у користування (власнсть) культово

У цих спрних правовдносинах можлив позови про витребування культових

- 80 -

будвель майна з чужого незаконного володння (вндикацйн позови; ст. 144 ЦК, ст. 45 Закону Укра

У переважнй бльшост предметом розглянутих арбтражними судами спорв були вимоги про недйснсть ршень облдержадмнстрацÿ про передачу (повернення) культових будвель майна релгйним громадам. Судов позови подавалися у тих випадках, коли на культову будвлю (майно) претендувало клька релгйних громад рзних конфесй, оспорюваним ршенням вона передавалась однй. У такй ситуацÿ нша громада ма

право доводити в судовому порядку сво

право власност чи користування на спрну культову будвлю або нше культове майно. При цьому важливо враховувати майнов нтереси сх релгйних громад, як користуються однúю культовою спорудою.

Так, релгйна громада с. Волиця Сокальського району Льввсько

Ршенням Вищого арбтражного суду Укра

- 81 -

мстилася вимога про визнання за позивачем права власност на культову споруду у зв'язку з понесениям витрат на ? утримання та реставрацю. Отже суд мав би дати правову оцнку доводв позивача щодо правомрност таких вимог.

- 82 -

ВИСНОВКИ.

Складен процеси становлення ринкових вдносин в кра

Перехд до ринково

Зростання рол пдпри

мств у формуванн ринково

- 83 -

цлей, потреб та нтересв часникв пдпри

мницько

Практика трансформацйних зрушень свдчить про спвснування негативниха а позитивних тенденцй.а Так, ринкова перетворювання супроводжуються нтенсивним розвитком недержавного сектора, появою нових форм власност господарювання, що розширю

потенцйн можливост

Будь-яке суспльство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рвня сво¿ житт

дяльност займа

ться безлччю видв конкурсно

Велике значення для розвитку економки кра

Правовий статус пдпри

мства як юридична категоря склада

ться з сукупност об'

ктивних суб'

ктивних прав та обов'язкв

юридичною основою снування народного господарства кра

- 84 -

Велике значення для правового статусу пдпри

мства ма

органзацйна форма, в якй його творено. Вд не

Для закрплення основ правового статусу пдпри

мства деяк правоведи пропонують ввести до Конституцÿ кра

Дло принципу верховенства права у господарських вдношеннях у сучасних мовах зможе забезпечити конституцйн обмеження повноважень державно

Удосконалювання законодавства, посилення впливу державного регулювання н проведення економчниха реформ повинно стати найважлившим засобом дозволу економчних проблем. Проте законодавство кра

Пднесення економки кра

- 85 -

з розвитку пдпри

мництва. А пдтримка дяльност втчизняних пдпри

мств - це завдання держави. Аналз стану систем державно

Нин державну ре

страцю здйснюють 764 мсцевих органи ре

страцÿ, в тому числ районн, районн у мстах Ки

в та Севастопол державн адмнстрацÿ (68 вдсоткв органв) та органи мсцевого самоврядування (виконавч комтети мських, районних у мстах рад народних депутатв, яким ц права делеговано) - 32 вдсотки. Крм того, ре

страцю здйснюють майже два десятки центральних органв виконавчо

Переврка стану дотримання порядку державно

Завдання щодо забезпечення формування та реалзацÿ державно

- 86 -

ре

страцÿ. Слд зазначити, що серед членв Ради квропи нема

жодно

Лцензйна палата Укра

-         створити систему органв державно

-         створити Ре

стр суб'

ктв пдпри

мницько

-         скоротити кльксть органв ре

страцÿ, залишивши за ними вс процедури ре

страцÿ;

-         зробити процес отримання свдоцтва про держану ре

страцю бльш прозоршим для пдпри

мцв контрольованим з боку держави.

Недосконалсть втчизняною законодавств проа пдпри

мництво негативно вплива

на розвиток недержавних господарських структур. Втчизняне законодавство про пдпри

мництво перебува

на етап становлення, який характеризу

ться появнстю суперечностей у рзних нормативно-правових актах, частими змнами, доповненнями до законв, нечтким викладом норм, значними прогалинами у прав, вдсутнстю досвду, традицй пдпри

мництва.

Будучи економчно самостйним повнстю вдповдаючи за результати сво¿ дяльност, пдпри

мство повинно сформувати таку систему, яка забезпечила б йому високу ефективнсть стйке постановище на ринку.

В мовах ринково

- 87 -

квалфкованих спецалств. Оперативна адаптаця пдпри

мства до змн ринкового середовища можлива на баз професоналзацÿ правлння, яка передбача

, насамперед, необхднсть пдготовки правлнських кадрв, здатних реалзувати сучасн пдходи в правлнн пдпри

мством.

Наявн теоретичне та практичн явлення про можливост затвердження суспльне значущост пдпри

мства, формування економчного механзму активзацях його творчо-продуктивно

Тим часом домнантною ефективного регулювання пдпри

мства з боку держави виступа

створення системи пдтримки цього сектора, дйових способв формування нтересу населення до самостйно

Спрямовансть

- 88 -

СПИСОК Л

ТЕРАТУРИ

1. Конституця кра

2. Цивльний Кодекс кра

3. Цивльно-процесуальни Кодекс кра

4. Про пдпри

мства в кра

5. Про власнсть: Закон кра

6. Про цнн папери та фондову бржу: Закон кра

7. Про пдпри

мництво: Закон кра

8. Закон кра

9. Закон кра

10. Закон кра

11. Постанова Кабнету Мнстрв кра

12. Про управлння майном, що

у загальнодержавнй власност: Декрет Кабнету Мнстрв кра

13. Про державну ре

страцю суб'

ктва пдпри

мницько

14. Положення про холднгов компанÿ, що створюються в процес корпортизацÿ та приватизацÿ, затвердженим казом Президента кра

15. Положення про порядок одержання згоди Антимонопольного комтету кра

- 89 -

16. Роз'яснення Вищого Арбтражного суду кра

17. Березюк О. Господарськ об'

днання: стан законодавства та перспективи розвитку. Право кра

18. Внник О. Характерн риси господарських органзацй. Пдпри

мництво, господарство право.- 1998-а № 6

19. Грудницкая С. Порядок формування об'

днань пдпри

мств: структура компетенця органв об'

днання. Предпринемательство, господарство право.- 1996-а № 9

20. Грудницька С. Вдмннсть об'

днань пдпри

мств вд господарських товариств. Право кра

21. Дикань В. Про створення фнансово-промислових груп в кра

22. Мамубов В.К., Чувпило О.О. Господарське право зарубжних кра

23. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право (курс лекцй), 1996 р.

24. Терещенко М. Франчайзнг як партнерський бзнес. Економка, фнанси, право.- 1998- № 10

25. Уманцив Г., манцив Ю., Лисенко О. Деяк правовий-економко-правов аспекти функцонування об'

днання пдпри

мств в кра

26. Хом'як С. Ви виршили квдувати суспльство - як це зробити?Ф Баланс.- 1998- № 31

27. Шакунв.

., Мрошник П.В. Правов аспекти пдпри

мницько

28. Шовкун

. Законодавч аспекти створення холднгових компанй. Закон бзнес.- 1994

29. Шемшученко Ю.С. Юридичний довдник пдпри

мця

- 90 -

30. Ветров В. Об'

днання, пдпри

мство, товариство// рядовий кур'

р. 1. -№ 224.- 2 грудня. - с. 7.

31. Труш

. Щодо заходв дерегулювання пдпри

мницько

32. Беляев К.П. й др. Общества с ограниченной ответственностью: правовое положение/Практические комментарии закона и другие правовые аспекты, аобразцы документов. -М: Норма; 1. - 225 с.

33. Блоус О.Г., Рогач В.

. Акцонерн товариства: органзаця управлння: -К; Технка, 1992.-141 с,

34. Кузьмн Р.

., Кузьмн Р.Р. Спввдношення понять "пдпри

мництво" та "господарська дяльнсть"// Право Укра

35. Щербина В.С. Господарське право кра

36. Сизоненко В.О. Пдпри

мництво. -К: Вкор; 1. - 438 с. - с. 54.

37. Грудницька С Напрями розвитку законодавства про господарськ товариства/Право кра

38. Шипка А.В. и др. став, регистрация изменений// Финансовая консультация. - 1. - № 45 - 48. - /Раб. Время/. - с. 31.

39. Колохов В.И. Возможно ли сотрудничество с государством ? : Управление предприятием// Рынок капитала. - 1. - № 5. - с. 15.

40. Федорук А. Пдпри

мствоа - неподльний суб'

кт права// Юридичний всник кра

41. Третьяков С. Проблеми легалзацÿ пдпри

мства// рядовий кур'

р. - 1. - № 73. - 21 квтня. - с. 5.

42. Колесник Я. Проблеми вдосконалення законодавства кра