Повышение инвестиционной привлекательности предприятия
1. СУТН
СТЬ
ЗМ
СТ АНАЛ
ЗУ Ф
НАНСОВОГО СТАНУ П
ДПИкМСТВА
1.1. Види методи фнансового аналзу
Перехд економки кра
<
Рис. 1 Види фнансово-господарського аналзу
Залежно вд того, яка нформаця використову
ться у фнансовому аналз, якими
мета та об`
кти дослдження, суб`
кти користування результатами аналзу, розрзняють два його види [21, c. 60]:
- зовншнй аналз - базу
ться на звтних даних, що пдлягають опублкуванню; базою аналзу виступа
досить обмежена частина нформацÿ про дяльнсть пдпри
мства, що
надбанням всього пдпри
мства;
- внутршнй аналз - використову
всю достоврну нформацю про стан справ пдпри
мства, якою володú лише певне коло осб, як правило, кервництво пдпри
мства та його пдроздлв.
Якщо метою зовншнього фнансового аналзу
оцнка та економчна дагностика фнансового стану пдпри
мства за даними лише публчно
Задач зовншнього фнансового аналзу визнача
ться нтересами користувачв аналтичного матералу.
До основних задач зовншнього фнансового аналзу можна вднести [25, c. 84]:
оцнювання фнансових результатв дяльност пдпри
мства;
аналз ринково
аналз квдност та платоспроможност;
дослджування динамки дебторсько
аналз ефективност вкладеного капталу;
оцнювання матерального стану пдпри
мства;
аналз валюти бухгалтерського балансу.
Внутршнй фнансовий аналз глибше дослджу
причини фнансового стану, що склався на пдпри
мств, ефективнсть використання основних та оборотних засобв, вза
мозв`язок показникв обсягу, собвартост прибутку. Результати внутршнього фнансового аналзу використовуються для планування, контролю та прогнозування фнансового стану пдпри
мства.
Мета внутршнього фнансового аналзу поляга
в забезпеченн планомрного надходження грошових коштв розмщенн власного та позикового капталу так, щоб створити мови для нормального функцонування пдпри
мства, отримання максимального прибутку виключення ризику банкрутства.
Користувачв фнансового аналзу можна подлити на три групи (Рис. 2)
До внутршнх користувачв належать: кервництво всх рангв: кервник пдпри
мства, його заступники, робтники бухгалтерÿ, фнансово-економчного вддлу, нш служби пдпри
мства, його спвробтники. Кожен з них використову
нформацю, виходячи з сво
<
Рис. 2 Класифкаця користувачв фнансового аналзу
Зацкавленими користувачами
власники - акцонери, засновники, для яких важливо знати рвень ефективност ресурсв, сво
Сторонн користувач - це:
потенцйн нвестори, як мають прийняти або вдкинути ршення про вкладення сво
кредитори, як мають бути впевненими у повернен
постачальники - з впевненстю в платоспроможност сво
аудитори - якщо необхдно виявити фнансов хитрощ сво
податкова нспекця - для виконання плану надходження коштв до бюджету.
Внутршнй зовншнй аналз доповнюють один одного; разом вони дають реальну картину надходження, стану використання фнансових ресурсв на пдпри
мств.
Метод науки - це властивий науц спосб проникнення у змст предмета, що вивча
ться.
Якщо предмет вдповда
на запитання „ Що вивча
ться? ”, то метод вдповда
на запитання „ Як вивча
ться? Якими прийомами? Якими способами? ”.
Метод фнансового аналзу - це системне, комплексне дослдження, вза
мопов`язане вивчення, опрацювання використання нформацÿ фнансового характеру з метою виявлення моблзацÿ резервв кращого використання фнансових ресурсв становлення оптимально
Практичним додатком до методу фнансового аналзу як науки виступа
його методика - сукупнсть прийомв вивчення та опрацювання фнансово
Оскльки фнансовий аналз
складовою фнансово-господарсько
Економчн явища, як вивчаються у фнансовому аналз, мають кльксну визначенсть, що виража
ться в абсолютних вдносних величинах.
Абсолютн величини показують кльксн розмри економчного явища в одиницях мри, ваги, обсягу, площ, вартост тощо без вдносного до розмру нших явищ.
Абсолютн величини слугують базою для розрахунку вдносних величин. Вдносн величини одержують при визначенн спввдношень мж абсолютними величинами застосовують у розрахунках рвня виконання плану, координацÿ, структури, нтенсивност змн за певний перод.
Також використовують:
вдносн показники структури - це питома вага окремо
вдносн величини координацÿ - це спввдношення частин цлого мж собою;
вдносн величини нтенсивност - це ступнь поширеност, розвитку якогось явища у вдповдному середовищ.
вдносн величини ефективност - це спввдношення ефекту з ресурсами, затратами.
У фнансовому аналз широкого застосування серед вдносних величин набули проценти, коефцúнти, ндекси.
Поряд з абсолютними вдносними показниками часто застосовуються середн величини. Вони використовуються у фнансовому аналз для загальнено
Також використову
ться ндексний метод який базу
ться на вдносних показниках, що виражають спввдношення рвня даного (дослджуваного) явища рвня аналогчного явища, прийнятого в якост бази.
ндекси бувають ндивдуальн та групов.
ндивдуальн виражають спввдношення безпосередньо порвняних величин, групов - спввдношення складних явищ.
Порвняння - це один з способв, за допомогою якого людина дослджу
вс предмети та явища у природ, суспльств, в економц. Порвняння
самим поширеним прийомом аналзу. Кожен показник кожна цифра, отримуван в аналтичному дослджуван, мають значення лише в порвнянн з вдомими показниками цифрами [25, c. 84]. Без порвняння взагал не може бути аналзу. У сучасних мовах господарювання доцльно фактичн звтн показники порвнювати з досягненнями розвинутих кра
Аналтичн таблиц. Без аналтичних таблиць проведення фнансово-господарського аналзу неможливе. Таблиц широко застосовуються для наочнення методики аналтичних розрахункв, отриманих результатв аналзв, групування показникв виявлених резервв.
За допомогою таблиць краще сприйма
ться аналтична нформаця при вивченн явищ процесв за допомогою згрупованих показникв цифр, розташованих у певному порядку. Таблиця
рацональншою, компактншою, наочншою, яскравшою формою вдображення аналтичного процесу, нж текстовий варант викладення аналтичного матералу.
Графчний спосб виступа
засобом вивчення економки. Графк у фнансовому аналз
засобом люстрацÿ господарських процесв, явля
собою загальнений рисунок стану розвитку дослджуваного економчного явища або явищ, да
змогу наочно дослдити тенденцÿ зв`язки економчних показникв.
У фнансовому аналз найчастше застосовують нйн графки, кругов та стовпчиков даграми.
Балансовий спосб вивчення економчних явищ процесв застосову
ться у випадках, коли необхдно дослдити спввдношення двох груп вза
мопов`язаних економчних показникв, пдсумки яких рвн мж собою. Найбльше вн використову
ться саме у фнансовому аналз. Бухгалтерський баланс також явля
собою приклад застосування балансового методу: актив балансу - групування господарських засобв за
1.2.
нформацйна база фнансового аналзу та його користувач
Основним джерелом нформацÿ для фнансового аналзу пдпри
мства
бухгалтерський баланс.
Бухгалтерський баланс - це найважливша форма бухгалтерсько
Бухгалтерський баланс вмщу
нформацю, на основ яко
За балансом визначають, чи зумú пдпри
мство в найближчй час виконати сво
Також за балансом визначають кнцевий фнансовий результат роботи пдпри
мства як нарощування власного капталу за звтний перод, який вдображають у вигляд чистого прибутку або збитку в пасив балансу [19, c.74].
Отже, бухгалтерський баланс призначений не тльки для вдображення стану господарських засобв джерел
Баланс повинен бути правильно побудованим, саме:
повнстю охопити господарський процес пдпри
мства в сй його рзномантност;
дати належне групування господарським явищам;
вивчити зв`язок мж цими явищами, тобто встановити правильну кореспонденцю рахункв, що дасть змогу аналзувати не тльки фнансово-господарську дяльнсть, але й рух майнових засобв пдпри
мства.
Бухгалтерський баланс складають на пдстав даних поточного бухгалтерського облку, згрупованих в Головнй книз, журналах-ордерах, даних аналтичного облку. Бльшсть балансових статей заповнюють безпосередньо за даними Головно
Бухгалтерський баланс склада
ться з двох частин: ва - актив, права - пасив. В актив вдображаються склад розмщення засобв пдпри
мства, в пасив - джерела створення цих засобв (зобов`язання перед державою, банками, постачальниками, бюджетом тощо).
Кожен вид засобв або джерел
Для оцнювання прогнозування фнансового стану пдпри
мства необхдно вмти читати бухгалтерський баланс добре володти методикою його аналзу.
На сучасному етап переходу економки кра
Федерацúю професйних бухгалтерв аудиторв кра
Перш схвален методологчною радою з бухгалтерського облку при Мнстерств фнансв кра
„Загальн вимоги до фнансово
„Баланс”;
„Звт про фнансов результати”;
„Звт про рух грошових коштв”;
„Звт про власний каптал”.
Зазначен Положення (стандарти) № 1-5 застосовуються для складання бухгалтерсько
Положення (стандарт) бухгалтерського облку № 1 „Загальн вимоги до фнансово
Положення (стандарт) бухгалтерського облку № 2 „Баланс” мстить вимоги до форми змсту балансу. Баланс ма
три роздли активу та п`ять роздлв пасиву.
|
Актив |
Пасив |
|
1. Необоротн активи |
1. Власний каптал |
|
2. Оборотн активи |
2. Забезпечення майбутнх виплат платежв |
|
3. Витрати майбутнх перодв |
3. Довгостроков зобов'язання |
|
|
4. Поточн зобов'язання |
|
|
Доходи майбутнх перодв |
|
|
|
|
|
|
|
Баланс |
Баланс |
|
|
|
Рис.3 Структура бухгалтерського балансу згдно з П(с)БО №2 „Баланс”
Структура балансу приведена у повну тотожнсть з його рвнянням, що використову
ться в мжнароднй практиц.
У фнансовому аналз також використову
ться „Звт про фнансов результати” форма та змст якого визначен Положенням (стандартом) бухгалтерського облку № 3 „Звт про фнансов результати”, що
аналогом звту про доходи та збитки згдно з Мжнародним стандартом бухгалтерського облку [2, c. 65].
1.3. Показники нвестицйно
Пд нвестицйною привабливстю пдпри
мства розумúться доцльнсть вкладання в нього вльних коштв. Вона аналзу
ться зовншнми суб`
ктами з метою вибору найкращого варанта вкладання вльних коштв. Але й кожен господарюючий суб`
кт повинен виявити сво
Аналз валюти та структури бухгалтерського балансу. Для загально
Попередню оцнку фнансового стану пдпри
мства можна зробити на основ виявлення „хворих” статей балансу [7, c. 24]:
наявност в баланс суми по рядку 350 „Непокритий збиток” яка свдчить про вкрай незадовльну роботу пдпри
мства в результат цього його вкрай незадовльний фнансовий стан ;
наявнстю сум за дебторською заборгованстю, не сплаченою в строк ;
наявнстю сум за статтею „
нш оборотн активи” (ряд 250);
наявност прострочено
Для того щоб аналз валюти балансу був повним, необхдно дати оцнку змнам окремих його статей. така оцнка нада
ться за допомогою горизонтального (часового) вертикального (структурного) аналзв.
При горизонтальному аналз виявляються абсолютн та вдносн змни величин статей балансу за певний перод, да
ться оцнка цим змнам.
Вертикальний аналз використову
ться для дослдження структури засобв джерел
Горизонтальний вертикальний аналз вза
модоповнюють один одного, на
Аналз джерел формування капталу.
нформаця, яка наводиться в пасив балансу, да
змогу визначити змни в структур власного позикового капталу, перманентного (постйного) змнного ; розмр залучених в оборот довгострокових короткострокових позикових коштв. Пасив показу
, звдки взялися кошти кому пдпри
мство за них зобов'язане [11, c. 159].
Фнансовий стан пдпри
мства в багатьох випадках залежить вд того, як кошти ма
пдпри
мство, звдки вони взялися куди вкладен.
Велике значення для самостйност незалежност пдпри
мства ма
власний каптал. Якщо частка власного капталу бльша, то для кредиторв та нвесторв це краще, оскльки в них
впевненсть щодо повернення сво
Вд оптимальност спввдношення власного позикового капталу значною мрою залежить фнансовий стан пдпри
мства.
Аналз джерел власних та позикових коштв. При аналз необхдно визначити динамку структуру власного та позикового капталу, з'ясувати причини змн окремих
Аналз прибутковост. Серед показникв ефективност дяльност господарюючого суб'
кта важливе мсце за мов ринку посдають показники ефективност використання капталу, як вдображають швидксть (прискорення або повльнення ) руху капталу та його вддачу.
У свтовй практиц широкого застосування набув загальнюючий показник мри ефективност використання капталу - прибутковсть (дохднсть, рентабельнсть).
Коефцúнт прибутковост визнача
ться вдношенням прибутку до капталу, що нвесту
ться, розрахову
ться за формулою [17, c. 210]:
(1)>
де КП- коефцúнт прибутковост;
П - прибуток;
К - каптал.
Аналз обертання поточних активв. Поряд з вддачею капталу його обертання
одним з важливих показникв, що характеризу
нтенсивнсть використання засобв пдпри
мства.
Швидксть обертання капталу характеризу
ться такими показниками [15, c. 91]:
коефцúнтом обертання (Коб), який обчислю
ться як вдношення виручки вд реалзацÿ продукцÿ (робт, послуг) до середньо
(2)>
тривалстю одного обороту в днях (Тоб), який обчислю
ться як вдношення добутку середньо
(3)>
де Тоб - тривалсть одного обороту в днях;
Д - кльксть днв у перод;
або 
(4)>
коефцúнт закрплення оборотних коштв, що
зворотним коефцúнту обертання:
(5) >
Вн показу
величину оборотних коштв на 1 грн. реалзовано
В мовах ринкових вдносин платоспроможнсть пдпри
мств вважа
ться найважлившою мовою
Платоспроможнсть - це можливсть пдпри
мства наявними грошовими ресурсами сво
часно погасити сво
Коли пдпри
мство ма
добрий фнансовий стан, то воно стйко платоспроможне. У раз поганого фнансового стану - воно перодично або постйно
неплатоспроможним.
У процес фнансового аналзу вивча
ться поточна перспективна платоспроможнсть.
При дослдженн поточно
До платжних засобв вдносять грошов кошти, короткостроков цнн папери та частину дебторсько
До строкових зобов'язань включають поточн пасиви: короткостроков кредити банкв, кредиторську заборговансть за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.
Перевищення платжних засобв над строковими зобов'язаннями свдчить про платоспроможнсть пдпри
мства тощо. Для проведення такого розрахунку використову
ться бухгалтерський баланс. Неплатоспроможнсть пдпри
мства можна визначити взуально (вдсутнсть грошей на рахунках в банку, наявнсть прострочених кредитв банку, позик, заборгованост фнансовим органам, тривале порушення термнв виплати заробтно
Отже, поточна платоспроможнсть визнача
ться за певний звтний перод. Але ? можна дослдити в середин звтного пероду.
Для цього на пдпри
мств склада
ться платжний календар визнача
ться коефцúнт оперативно
(6)>
де ПЗ - сума платжних засобв;
СЗ - сума строкових зобов'язань.
Платжний календар склада
ться на основ даних аналтичного облку, виписок банку т. н., тобто так дослдження можна провести тльки у внутршньому фнансовому аналз.
Зовншн суб'
кти фнансового аналзу не в змоз визначити таким чином стан платоспроможност пдпри
мства з цúю метою використовують аналз квдност господарюючого суб'
кта.
Лквднсть, в загальному розумнн, означа
здатнсть цнностей легко перетворюватися в грош, тобто в абсолютно квдн засоби [19, c.74].
Лквднсть можна розглядати:
як час, необхдний для продажу активу;
як суму, одержану вд продажу активу.
Отже, поняття платоспроможност та квдност пдпри
мства дуже близьк, але друге
бльш мстким: вд ступеня квдност залежить платоспроможнсть.
Пдпри
мство, поточний каптал якого склада
ться переважно з грошових коштв, короткостроково
У бухгалтерському баланс в актив засоби пдпри
мства групуються за ступенем зростання
Ус активи пдпри
мства залежно вд ступеня
Найбльш квдн активи (А1) - суми по всх статтях грошових коштв, як можуть бути використан для здйснення поточних розрахункв негайно.
Активи, що швидко реалзуються (А2), - активи, для перетворення яких у наявн кошти потрбний визначений час. В цю групу входить дебторська заборговансть, платеж по якй очкуються протягом 12 мсяцв псля звтно
Активи, що повльно реалзуються (А3), - найменш квдн активи - це запаси витрати. Лквднсть ц㺿 групи залежить вд сво
часност вдвантаження продукцÿ, швидкост й правильност оформлення банквських документв, швидкост платжного документообороту в банку, вд якост попиту на продукцю, ? конкурентоспроможност, платоспроможност покупцв, форми розрахункв тощо.
Активи, що важко реалзуються (А4), - це активи, призначен для використання в господарськй дяльност протягом тривалого пероду часу, в цю статтю можна включити статт роздлу
активу балансу „Необоротн активи”.
Отже, в перш три групи активв (А1, 2, 3)
бльш квдними, нж нше майно пдпри
мства.
Пасиви балансу залежно вд ступеня зростання строкв погашення зобов`язань групуються так [10, c. 85]:
Найбльш строков зобов`язання (П1) - кредиторська заборговансть, позики для працвникв, нш короткостроков пасиви.
Короткостроков пасиви (П2) - короткостроков позиков кредити банкв та нш позики, що пдлягають погашенню протягом 12 мсяцв псля звтно
Довгостроков пасиви (П3) - довгостроков кредити банкв, позиков кошти та нш довгостроков пасиви.
Постйн пасиви (П4) - статт роздлу
пасиву балансу.
Пдпри
мство вважа
ться квдним, якщо його поточн активи перевищують короткостроков зобов'язання.
Пдпри
мство може бути квдним в бльшй або меншй мр, або у нього взагал може бути вдсутня квднсть. Для оцнки реального ступеня квдност пдпри
мства спочатку необхдно здйснити аналз квдност балансу.
Лквднсть балансу - це ступнь покриття боргових зобов'язань пдпри
мства його активами, строк перетворення яких в грош вдповда
строку погашення платжних зобов`язань [13, c. 69].
Вона залежить вд ступеня вдповдност величини наявних платжних коштв величин боргових зобов`язань.
Для визначення квдност балансу необхдно порвняти пдсумки з кожно
Баланс вважа
ться абсолютно квдним, якщо виконуються мови:
АП1;
АП2; (7)
АП3;
АП4.
Якщо виконуються перш три нервност, тобто поточн активи перевищують зовншн зобов'язання пдпри
мства, то обов`язково викону
ться остання нервнсть. Це означа
наявнсть у пдпри
мства власних оборотних коштв, тобто дотриму
ться мнмальна мова фнансово
Недотримання будь яко
При аналз квдност пдпри
мства використовують так показники [19, c.74]:
Коефцúнт абсолютно
(8)>
Згдно П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштв та
За свтовим досвдом, в чисельнику вдображаються лише грошов кошти.
Цей коефцúнт
найбльш жорстким критерúм платоспроможност квдност пдпри
мства показу
, яку частину короткостроково
Такий показник називають ще коефцúнтом платоспроможност.
Коефцúнт швидко
<
(9)
Згдно з П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштв та
Вн допомага
оцнити можливсть погашення пдпри
мством короткострокових зобов`язань у випадку його критичного стану.
Теоретичне найнижче значення цього показника 1, найвище - 2.
Узагальнюючи показником квдност
коефцúнт покриття (Кп), або загальний коефцúнт квдност, коефцúнт поточно
<
(10)
Згдно з П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться пдсумок роздлу ² активу балансу, в знаменнику - пдсумок роздлу IV пасиву.
Вн вимрю
загальну квднсть показу
, якою мрою поточн кредиторськ зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скльки грошових одиниць поточних активв припада
на одну грошову одиницю поточних зобов`язань. Теоретичне значення цього показника 1,5 - 2,5.
Якщо при аналз таких коефцúнтв виявлен вдхилення вд рекомендованих значень, то необхдно з`ясувати причини цього.
Серед показникв ефективност дяльност господарюючого суб'
кта важливе мсце за мов ринку посдають показники ефективност використання капталу, як вдображають швидксть (прискорення або повльнення ) руху капталу та його вддачу.
У свтовй практиц широкого застосування набув загальнюючий показник мри ефективност використання капталу - прибутковсть (дохднсть, рентабельнсть).
Коефцúнт прибутковост визнача
ться вдношенням прибутку до капталу, що нвесту
ться, розрахову
ться за формулою [16, c. 26]:
, (11) >
де КП- коефцúнт прибутковост;
П - прибуток;
К - каптал.
На сьогодн не сну
диного загальноприйнятого показника ефективност капталу для розрахунку коефцúнта прибутковост.
У чисельнику формули може бути балансовий, операцйний чистий прибуток, у знаменнику - середн показники загального капталу ( загальн активи ), основного капталу (довгостроков активи), оборотного капталу (поточн активи).
При розрахунку коефцúнта прибутковост можуть використовуватися дан пасиву балансу. Таким чином, можна знайти коефцúнт прибутковост загального, власного, акцонерного, перманентного капталв.
Вибр бази розрахунку показника прибутковост залежить вд поставлено
Коефцúнт прибутковост, розрахований для основного та оборотного капталу, дасть змогу володти нформацúю про ефективнсть нвестицй в ц активи. У раз розрахунку коефцúнту прибутковост для власного, акцонерного та перманентного капталв характеризу
ться рвень прибутковост власникв пдпри
мства, прибутковсть власного довгострокового залученого капталу.
Поряд з вддачею капталу його обертання
одним з важливих показникв, що характеризу
нтенсивнсть використання засобв пдпри
мства.
Швидксть обертання капталу характеризу
ться такими показниками [14, c. 45]:
коефцúнтом обертання (Коб), який обчислю
ться як вдношення виручки вд реалзацÿ продукцÿ (робт, послуг) до середньо
(12)>
тривалстю одного обороту в днях (Тоб), який обчислю
ться як вдношення добутку середньо
<
(13)
де Тоб - тривалсть одного обороту в днях;
Д - кльксть днв у перод;
або 
(14)>
коефцúнт закрплення оборотних коштв, що
зворотним коефцúнту обертання:
(15)>
Вн показу
величину оборотних коштв на 1 грн. реалзовано
Ефективнсть використання капталу пдпри
мства проявля
ться передусм у швидкост обороту його засобв. Аналз його поляга
у дослджуванн рвнв динамки рзнобчних фнансових коефцúнтв оберненост, як
вдносними показниками фнансових результатв дяльност господарюючого суб'
кта.
Загальна оберненсть сх засобв склада
ться з часткових показникв оберненост окремих елементв цих засобв [7, c. 24]:
коефцúнт загально
<
(16)
Коефцúнт вдобража
швидксть обороту (кльксть оборотв за перод) загального капталу пдпри
мства. Його зростання означа
прискорення кругообгу засобв пдпри
мства або зростання цн (у випадках пониження рентабельност фрми).
коефцúнт оберненост мобльних засобв (Ком) явля
собою вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
<
(17)
Коефцúнт показу
швидксть обороту сх мобльних (як матеральних так нематеральних) засобв пдпри
мства. Зростання цього показника характеризу
ться позитивно.
коефцúнт оберненост матеральних оборотних коштв (Комз) обчислю
ться як вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
(18)>
Коефцúнт вдобража
число оборотв запасв затрат фрми. Зниження цього коефцúнта свдчить про вдносне збльшення виробничих запасв, незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцю (у випадку зменшення оберненост готово
коефцúнт оберненост готово
<
(19)
Коефцúнт вдобража
швидксть обороту готово
Коефцúнт оберненост дебторсько
<
(20)
Коефцúнт свдчить про розширення або зниження комерцйного кредиту, що нада
пдпри
мство. Зростання означа
збльшення швидкост сплати заборгованост пдпри
мству, зменшення продажу в кредит. Зниження показника свдчить про збльшення обсягу кредиту, що нада
пдпри
мство, тобто зростання купвл продукцÿ в кредит покупцям [24, c. 35].
середнй термн обороту дебторсько
<
(21)
Цей показник характеризу
середнй термн погашення дебторсько
коефцúнт оберненост кредиторсько
<
(22)
Коефцúнт свдчить про розширення або зниження комерцйного кредиту, що нада
ться пдпри
мству. Зростання показника свдчить про пдвищення швидкост сплати заборгованост пдпри
мства, зниження - про зростання купвл продукцÿ в кредит.
середнй термн обороту кредиторсько
<
(23)
Показник вдобража
середнй термн повернення боргв пдпри
мства.
фондовддача основних засобв та нших позаоборотних активв (ФПВ) як вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
<
(24)
Показник характеризу
ефективнсть використання необоротних активв. Позитивно оцню
ться зростання цього показника, тобто збльшення величини продажу що припада
на одиницю вартост засобв.
коефцúнт оберненост власного капталу (Ковк) як вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
(25)>
Коефцúнт вдобража
швидксть обороту власного капталу, тобто його активнсть. Рзке зростання цього показника говорить про пдвищення рвня продажу. Сутт
ве його зниження свдчить про тенденцю до бездÿ частини власних коштв.
Показники ефективност використання капталу аналзуються в такй послдовност:
розраховуються сам показники;
показники порвнюються в динамц;
робляться аналтичн висновки.
Умовою житт
дяльност основою стабльност стану пдпри
мства в ринковй економц виступа
його стйксть. На стйксть пдпри
мства вплива
дуже багато факторв. Вд того, як саме фактори впливають на не
Вдповдно до пдпри
мства як господарюючого суб`
кта сну
[6, c. 63]:
внутршня стйксть;
фнансова стйксть;
загальна стйксть.
Внутршня стйксть - це такий фнансовий стан пдпри
мства, за якого забезпечу
ться достатньо високий результат його функцонування.
Фнансова стйксть вдобража
постйне стабльне перевищення доходв над витратами, вльне маневрування грошовими коштами пдпри
мства, здатнсть шляхом ефективного
Загальна стйксть вдобража
рух грошових потокв, який забезпечу
постйне перевищення надходження коштв (доходв) над витрачанням. мовою загально
Недостатня фнансова стйксть може призвести до неплатоспроможност пдпри
мства вдсутност у нього коштв для розвитку виробництва в загал дяльност господарюючого суб`
кта.
Надлишкова фнансова стйксть також негативно вплива
на виробничо-торговельну дяльнсть, оскльки виступа
гальмом ? розвитку, збльшуючи затрати пдпри
мства надлишковими запасами резервами.
Значення сутнсть фнансово
До абсолютних показникв фнансово
для характеристики джерел формування запасв затрат що вдображають рзний ступнь охоплення рзних видв джерел:
1. Наявнсть власних оборотних коштв (НВОК). Розрахову
ться як рзниця мж джерелами власних прирвняних до них коштв (
роздл пасиву балансу) позаоборотними активами (роздл
активу балансу). Вн характеризу
чистий оборотний каптал:
НВОК=
р.ПБ-
р.АБ (26)
де
р.ПБ - пдсумок роздлу
пасиву балансу;
р.АБ - пдсумок роздлу
активу балансу.
2. Наявнсть власних довгострокових позикових джерел формування запасв затрат (ВДПД). Отриму
ться шляхом додавання до власних оборотних коштв величини довгострокових пасивв (² роздл пасиву балансу):
ВДПД=НВОК+2р.ПБ (27)
де 2р.ПБ - пдсумок роздлу ² пасиву балансу;
3. Загальна величина основних джерел формування запасв затрат (ЗВОД). Розрахову
ться додаванням до власних довгострокових позикових джерел формування запасв затрат суми короткострокових кредитв позикових коштв:
ЗВОД= ВДПД+КК (28)
де КК - короткостроков кредити позикових кошти;
показники забезпеченост запасв затрат джерелами
1. Лишки (+) або нестача (-) власних оборотних коштв (НВОК):
НВОК= НВОК-ЗЗ (29)
де ЗЗ - запасв затрати (роздл 2 активу балансу);
2. Лишки (+) або нестача (-) власних довгострокових позикових джерел формування запасв затрат (ВДПД):
ВДПД= ВДПД-ЗЗ (30)
3. Лишки (+) або нестача (-) загально
ЗВОД=ЗВОД-ЗЗ (31)
У наукових роботах останнього часу вчен-економсти видляють один абсолютний показник фнансово
НВОК=(
р.ПБ +
р.ПБ)-
р.АБ (32)
де
р.ПБ +
р.ПБ - постйний (перманентний) каптал, тобто сума пдсумкв роздлв
пасиву балансу;
р.АБ - величина позаоборотних активв пдпри
мства, тобто пдсумок роздлу
активу балансу.
Крм розрахунку та аналзу в динамц наявност власних оборотних коштв при оцнц фнансово
Коефцúнт забезпечення матеральних запасв власними коштами розрахову
ться вдношенням суми власних оборотних коштв до матеральних запасв:
(33)>
де Кмз - коефцúнт забезпечення матеральних запасв власними коштами;
ВОК - сума власних оборотних коштв;
ЗЗ - матеральн запаси (роздл
активу балансу).
Кмз показу
, якою мрою матеральн запаси покрит власними коштами не потребують залучення позикових.
Даний коефцúнт необхдно розглядати у вза
мозв`язку з станом виробнич запасв. Якщо на пдпри
мств значн надлишков запаси то власн оборотн кошти не покриють
За мови нестач запасв для проведення нормально
Коефцúнт маневреност власного капталу (власних коштв) розрахову
ться як вдношенням власних оборотних коштв до власного капталу [21, c. 60]:
<
де Кмвк - коефцúнт маневреност власного капталу;
ВК - власний каптал (пдсумок роздлу
пасиву балансу).
З фнансово
Коефцúнт довгострокового залучення позикових коштв розрахову
ться як вдношення суми довгострокових залучених коштв до величини довгострокового капталу:
(35)>
де Кдзк - коефцúнт довгострокового залучення коштв;
ДЗК - сума довгострокових залучених коштв.
Характеризу
структуру капталу. Зростання цього показника
негативною тенденцúю, яка означа
, що пдпри
мство почина
все сильнше залежати вд зовншнх нвесторв.
Стабльнсть структури оборотних коштв розрахову
ться як вдношення суми власних оборотних коштв до вс㺿 сукупност оборотних коштв:
<
(36)
де ССОК - стабльнсть структури оборотних коштв;
Використову
ться для оцнки власних оборотних коштв. Зростання цього показника
позитивною тенденцúю.
ндекс постйного активу розрахову
ться як вдношення основного капталу до власного:
<
(37)
де
па - ндекс постйного активу;
ОСК - основний каптал.
ВК - власний каптал.
Коефцúнт накопичення амортизацÿ розрахову
ться як вдношення суми амортизацÿ (зносу) основних засобв нематеральних активв до первсно
<
(38)
де Кнам - коефцúнт накопичення амортизацÿ;
АМ(З) - сума амортизацÿ (зносу) основних засобв нематеральних активв;
ПВОЗНА - первсна вартсть основних фондв.
Цей коефцúнт показу
нтенсивнсть накопичення коштв для оновлення основних засобв.
Коефцúнт реально
<
(39)
де Крвоз - коефцúнт реально
ЗВОФ - залишкова вартсть основних фондв;
АП - сума активв пдпри
мства.
Коефцúнт вдобража
питому вагу основних фондв у загальному каптал пдпри
мства.
При проведенн фнансового аналзу пдпри
мства важливо визначити запас фнансово
Для цього використовують так показники [17, c. 210]:
виручка вд реалзацÿ (без ПДВ АЗ);
повна собвартсть продукцÿ;
прибуток;
постйн витрати;
змнн витрати;
маржинальний дохд;
порг рентабельност;
запас фнансово
Для того щоб отримати прибуток вд реалзацÿ (П), необхдно вд виручки (ВР) вдняти повну собвартсть продукцÿ (ПС):
<
У короткостроковому перод вс витрати вдносно обсягу виробництва подляють на мовно змнн та мовно постйн.
Умовно-змнн витрати змнюються з змною обсягв виробництва. Це насння, корми, посадковий матерал, паливо, заробтна плата робтникв, як виконують основн технологчн роботи, тощо.
Умовно-постйн витрати не змнюються з змною обсягу виробництва це, наприклад, амортизаця основних засобв, орендна плата, витрати на правлння та органзацю виробництва, заробтна плата службовцв, кервного складу т. н.
Постйн витрати прибуток складають маржинальний дохд пдпри
мства.
Порг рентабельност явля
собою вдношення суми постйних витрат у собвартост продукцÿ до питомо
<
де Прен - порг рентабельност;
ПЗ- постйн витрати у собвартост продукцÿ;
ПВМД - питома вага маржинального доходу у виручц.
Економчний змст цього показника поляга
у тому, що визнача
ться та сума виручки, яка необхдна для покриття всх постйних витрат пдпри
мства. Прибутку при цьому не буде, але не буде збитку. Рентабельнсть тут дорвню
нулю. Показник використову
ться для розрахунку запасу фнансово
або (42)>
>
Показник показу
на скльки повинна зменшитися виручка щоб досягти нульово
У теорÿ фнансового менеджменту видляють два поняття: фнансова структура та капталзована структура пдпри
мства. Пд термном фнансова структура розумють спосб фнансування господарсько
<
[Author ID1: at Tue May 27 09:58:00 2003 ]
[Author ID1: at Tue May 27 09:58:00 2003 ]
Коефцúнт РПВ вимрю
ться у частках одиниц показу
у скльки разв валовий доход пдпри
мства перевищу
суму рчних вдсоткв по довгостроковим позикам.
Питання можливост та доцльност правлння структурою капталу давно дебатуються у захдних кра
Послдовники традицйного методу вважають, що цна капталу залежить вд його структури сну
„оптимальна структура капталу”.
Цна пдпри
мства в цлому може бути знайдена за формулою:
(44)>
де ОК - сума коштв за рк витрачених на обслуговування капталу;
СЦ- середньозважена цна авансованого капталу, яка розрахову
ться за формулою:
(45)
де К - цна джерела коштв у загальнй сум.
На практиц любе пдпри
мство фнансу
свою дяльнсть, у тому числ нвестицйну, з рзних джерел.
За користування авансованих у дяльнсть пдпри
мства фнансових ресурсв воно сплачу
вдсотки, дивденди так дал тобто несе деяк обрунтован витрати на пдтримання свого економчного потенцалу. Як було показано вище кожне джерело коштв ма
свою цну як суму витрат на його забезпечення.
Економчний змст цього показника поляга
у наступному: пдпри
мство може приймати люб ршення нвестицйного характеру, рвень рентабельност котрих не нижче поточного значення показника СЦ.
Саме з ним порвню
ться показник IRR (норма рентабельност нвестицй), розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок мж ними такий [10, c. 85]:
якщо I R R > CЦ, то проект належить прийняти;
I R R < CЦ, то проект належить вдкинути;
I R R = CЦ, то проект н прибутковий н збитковий.
В залежност вд структури капталу цна кожного джерела фнансування змню
ться, причому темпи змни рзн. Численн дослдження показали що з зростанням частки позикових коштв у загальнй сум джерел коштв цна власного капталу Цв постйно збльшу
ться зростаючими темпами, цна позикового капталу, залишаючись спочатку практично незмнною, потм теж почина
збльшуватись. Оскльки цна позикового капталу Цп, сну
структура капталу, називана оптимальною, при котрй показник СЦ ма
мнмальне значення, отже цна пдпри
мства буде максимальною.
Цна снуючо
Тому зважена цна капталу не
постйною величиною - вона мня
ться з часом, знаходячись пд впливом багатьох факторв. Одним з них
розширення обсягу нових нвестицй. Нарощування економчного потенцалу пдпри
мства може здйснюватися як за рахунок власних коштв (ренвестування частини прибутку) так за рахунок залучених засобв.
<
<
<
<
<
<
<
Рис. 4 Залежнсть цни капталу структури капталу
По ступен приналежност використовуваний каптал пдроздля
ться на власний (роздл
пасиву балансу) позиковий (роздл ² Ⲳ пасиву балансу).
По тривалост використання розрзняють каптал довгостроковий (постйний) (
² роздли) та короткостроковий (Ⲳ роздл) рис 5 [22, c. 194].
Необхднсть у власному каптал обумовлена вимогами самофнансування пдпри
мств. Вн
основою самостйност незалежност пдпри
мств.
Однак потрбно враховувати, фнансування дяльност пдпри
мства тльки за рахунок власних коштв не завжди вигдно для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво носить сезонний характер. Тод в окрем пероди будуть накопичуватися велик кошти на рахунку у банку, в нш пероди
<
<
<
<
<
<
<
<
Рис.5 Структура пасиву балансу
Крм того варто мати на ваз, що якщо цни на фнансов ресурси невисок, пдпри
мство може забезпечити бльш високий рвень вддач на вкладений каптал, чим плата за кредитн ресурси, то, залучаючи позиков кошти, воно може пдвищити рентабельнсть власного капталу.
У той же час якщо кошти пдпри
мства створен в основному за рахунок короткострокових зобов`язань, то його фнансове положення буде хитливим, тому що з капталами короткострокового використовування необхдна постйна оперативна робота, спрямована на контроль, за сво
часним поверненням
Отже, вд того, наскльки оптимальне спввдношення власного позикового капталу, багато в чому залежить фнансове положення пдпри
мства. Вироблення правильно
Структура капталу - це складов фнансв пдпри
мства. Структура пдпри
мства зафксована в правй частин балансу, де показуються основн джерела засобв, притягнутих для фнансування. Як вдомо, мж статтями активу пасиву балансу сну
тсний вза
мозв'язок, кожна стаття активу балансу ма
сво
Другий пдхд у доцльност керування капталом рунту
ться на теорÿ Модельн Мллер (1958 рк) стверджу
як раз зворотне - цна капталу не залежить вд його структури, отже, ? не можна оптимзувати. При обрунтуванн цього пдходу вони вводять ряд обмежень: наявнсть ефективного ринку, вдсутнсть податкв, однакова величина процентних ставок для фзичних юридичних осб, рацональне економчне поводження, можливсть дентифкацÿ пдпри
мств однаковим ступенем ризику. В цих мовах, затверджують вони цна капталу завжди вирвню
ться шляхом перекачування капталу за рахунок кредитв, наданих компаням фзичними особами [39, c. 13].
У повному обсяз описан методики можуть бути реалзован лише у раз снування розвиненого ринку цнних паперв та статистики про нього. Н того, н ншого в кра
2. ОРГАН
ЗАЦ
Я АНАЛ
ЗУ Ф
НАНСОВОГО СТАНУ П
ДПИкМСТВА З ПОЗИЦ
Й
НВЕСТИЦ
ЙОп ПРИВАБЛИВОСТ
2.1. Аналз валюти та структури балансу
Для загально
Попередню оцнку фнансового стану пдпри
мства можна зробити на основ виявлення „хворих” статей балансу [31, c. 95]:
наявност в баланс суми по рядку 350 „Непокритий збиток” яка свдчить про вкрай незадовльну роботу пдпри
мства;
наявнстю сум за дебторською заборгованстю, не сплаченою в строк ;
наявнстю сум за статтею „
нш оборотн активи” (ряд 250);
наявност прострочено
На основ дючого балансу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” побуду
мо спрощений баланс (табл.. 1)
Аналз показав, що загальний каптал товариства „Херсонська кондитерська фабрика” дещо поменшав - на 2,1%, але це вдбулося на фон значного приросту нерозподленого прибутку - на 11,7% що
позитивним моментом. Також можна зазначити що квднсть пдпри
мства також зросла, оскльки вартсть необоротних активв зменшилася на 5,1%, оборотних - збльшилася на 8,5%. Також позитивно
Разом з тим на пдпри
мств сну
зростаюча дебторська заборговансть зростання на 235,8%.
Таблиця 1
Порвняльний аналтичний баланс АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” на 2002 рк, тис.грн.
|
Показники |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
||||
|
|
Тис. грн. |
Питома вага |
Тис. Грн |
Питома вага |
Абсолютне г.3-г.1 |
Вдносне г.5/г.1х100 |
За питомою вагою г.4-г.2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
АКТИВ |
|||||||
|
. Необоротн активи |
|||||||
|
1.1 Нематеральн активи |
8,9 |
0,1% |
4,7 |
0,039072 |
-4,2 |
-47,2% |
3,8% |
|
1.2 Незавершене буд-во |
274,2 |
2,2% |
7,1 |
0,1% |
-267,1 |
-97,4% |
-2,2% |
|
1.3 Основн засоби |
4 420,7 |
36,0% |
4 450,7 |
37,0% |
30,0 |
0,7% |
1,0% |
|
Усього за роздлом
|
4 703,8 |
38,3% |
4 462,5 |
37,1% |
-241,3 |
-5,1% |
-1,2% |
|
². Оборотн активи |
|||||||
|
Запаси |
а |
а |
а |
а |
а |
а |
а |
|
2.1 виробнич запаси |
4 891,2 |
39,8% |
4 142,8 |
34,4% |
-748,4 |
-15,3% |
-5,4% |
|
2.2 незавершене виробництво |
30,0 |
0,2% |
33,8 |
0,3% |
3,8 |
12,7% |
0,0% |
|
2.3 готова продукця |
263,5 |
2,1% |
179,1 |
1,5% |
-84,4 |
-32,0% |
-0,7% |
|
2.4 Дебторська заборговансть |
503,1 |
4,1% |
1 689,5 |
14,0% |
1 186,4 |
235,8% |
10,0% |
|
2.5 Грошов кошти |
33,6 |
0,3% |
165,3 |
1,4% |
131,7 |
392,0% |
1,1% |
|
2.6 нш оборотн активи |
102,3 |
0,8% |
57,8 |
0,5% |
-44,5 |
-43,5% |
-0,4% |
|
Усього за роздлом ² |
7 585,6 |
61,7% |
7 562,1 |
62,9% |
-23,5 |
-0,3% |
1,2% |
|
Ⲳ. Витрати майбутнх перодв |
|||||||
|
БАЛАНС |
12 291,7 |
100,0% |
12 029,2 |
100,0% |
-262,5 |
-2,1% |
* |
|
ПАСИВ |
|||||||
|
. Власний каптал |
|||||||
|
1.1 Статутний каптал |
171 |
1,4% |
171 |
1,4% |
0 |
0,0% |
0,0% |
|
1.2 Додатковий каптал |
4700,4 |
38,2% |
4699,4 |
39,1% |
-1 |
0,0% |
0,8% |
|
1.3 Резервний каптал |
115,4 |
0,9% |
115,4 |
1,0% |
0 |
0,0% |
0,0% |
|
1.4 Нерозподлений прибуток |
4388,3 |
35,7% |
4901,8 |
40,7% |
513,5 |
11,7% |
5,0% |
|
Усього за роздлом
|
9375,1 |
76,3% |
9887,6 |
82,2% |
512,5 |
5,5% |
5,9% |
|
². Забезпечення наступних витрат та платежв |
|||||||
|
2.1 Виплати персоналу |
70,7 |
0,6% |
90,5 |
0,8% |
19,8 |
28,0% |
0,2% |
|
Усього за роздлом ² |
70,7 |
0,6% |
90,5 |
0,8% |
19,8 |
28,0% |
0,2% |
|
Ⲳ. Довгостроков зобов'язання |
|||||||
|
IV. Поточн зобов'язання |
|||||||
|
4.1 Короткостроков кредити |
435,1 |
3,5% |
206,5 |
1,7% |
-228,6 |
-52,5% |
-1,8% |
|
4.2 Кредиторська заборг |
1646,3 |
13,4% |
1320,2 |
11,0% |
-326,1 |
-19,8% |
-2,4% |
|
4.3 нш поточн зобов'язання |
23,8 |
0,2% |
0 |
0,0% |
-23,8 |
-100,0% |
-0,2% |
|
Усього за роздлом IV |
2845,9 |
23,2% |
2051,1 |
17,1% |
-794,8 |
-27,9% |
-6,1% |
|
V. Витрати майбутнх перодв |
|||||||
|
БАЛАНС |
12291 |
100,0% |
12029,2 |
100,0% |
-261,8 |
-2,1% |
* |
Для отримання загально
Для цього розраху
мо коефцúнт змни валюти балансу за формулою:
(47)>
де: Квб - коефцúнт змни валюти балансу;
ВБ1 та ВБ0 -валюта балансу на кнець та початок пероду.
<
Коефцúнт змни виручки вд реалзацÿ продукцÿ:
<
(48)
де Квр - коефцúнт змни виручки вд реалзацÿ продукцÿ;
ВР1 та ВР0-виручка вд реалзацÿ на кнець та початок пероду.
Коефцúнт змни балансового прибутку:
(49)>
де Кбп - коефцúнт змни балансового прибутку;
БП1 та БП0 - балансовий прибуток на кнець та початок пероду.
Як видно темпи приросту зазначених показникв випереджають прирст валюти балансу, що свдчить про покращення використання засобв на пдпри
мств в динамц.
Для того щоб аналз валюти балансу був повним, необхдно дати оцнку змнам окремих його статей. така оцнка нада
ться за допомогою горизонтального (часового) вертикального (структурного) аналзв.
При горизонтальному аналз виявляються абсолютн та вдносн змни величин статей балансу за певний перод, да
ться оцнка цим змнам [40, c. 165].
Вертикальний аналз використову
ться для дослдження структури засобв джерел
Горизонтальний вертикальний аналз вза
модоповнюють один одного, на
Позитивним
збльшення власного капталу на 512 тис. грн. (5,5 %) та зменшення поточних зобов'язань на 794,8 тис. грн. (-27,9%). Також позитивно можна оцнити зменшення статт „Готова продукця” на 32% що поряд з збльшенням прибутку може свдчити про збльшення спросу на продукцю.
Негативним моментом
збльшення дебторсько
Як видно з таблиц 1, вдбулися змни в структур активв товариства. Якщо на початок року необоротн активи складали 38,3 % вд загально
Негативно слд оцнити значне зростання дебторсько
Проаналзу
мо структуру дебторсько
Таблиця 2
Аналз дебторсько
кондитерська фабрика" за 2002 рк
|
Розрахунки з дебторами |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
|||
|
|
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
|
1. За товари, роботи, послуги |
503,1 |
22,2% |
1689,5 |
56,3% |
1186,4 |
34,1% |
|
2. З бюджетом |
1713,4 |
75,7% |
1292,6 |
43,1% |
-420,8 |
-32,7% |
|
3. За виданими авансами |
11,4 |
0,5% |
1,1 |
0,0% |
-10,3 |
-0,5% |
|
4. нша поточна дебторська заборговансть |
34,4 |
1,5% |
16,9 |
0,6% |
-17,5 |
-1,0% |
|
Усього |
2262,3 |
100,0% |
3,1 |
100,0% |
737,8 |
32,6 % |
За аналзований перод загальна величина дебторсько
Рис. 6 Структура дебторсько
Рис.7 Структура дебторсько
У структур дебторсько
Таке становище свдчить про складнення розрахунково
Аналзуючи структуру пасиву балансу, слд вдзначити як позитивний момент фнансово
АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика” ма
гарну структуру свого капталу.
Вд оптимальност спввдношення власного позикового капталу значною мрою залежить фнансовий стан пдпри
мства.
У зв'язку з цим проводиться оцнювання структури джерел фнансових ресурсв - пасивв балансу (Таблиця 3).
Таблиця 3
Оцнка структури джерел фнансових ресурсв АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” на 2002 рк
|
Показники |
На початок |
На кнець |
Вдхилення |
|
Коефцúнт фнансово |
76,3% |
82,2% |
5,9% |
|
Коефцúнт фнансово |
23,2% |
17,1% |
-6,1% |
|
Коефцúнт фнансового ризику (плече фнансового важеля), % |
30,4% |
20,7% |
-9,6% |
Структура джерел фнансових ресурсв характеризу
ться трьома показниками :
- коефцúнтом фнансово
>
(50)
де Кфн - коефцúнт фнансово
ВК - власний каптал ;
ВБ - загальний каптал (валюта балансу).
- коефцúнтом фнансово
(51)>
де Кфз - коефцúнт фнансово
ПК - позиковий1 каптал ;
ВБ - загальний каптал (валюта балансу).
- коефцúнтом фнансового ризику (плече фнансового важеля), який розрахову
ться вдношенням позикового капталу до власного :
(52)>
де Кфр - коефцúнт фнансового ризику (плече фнансового важеля).
Чим вище рвень першого показника нижче рвн другого третього, тим стйкший фнансовий стан пдпри
мства.
Учен-економсти по-рзному оцнюють оптимальнсть спввдношення власного та позикового капталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50) [24, c. 35]. На мою думку, це залежить вд конкретних мов господарювання, фнансово
Згдно з даними АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика” можна зробити висновки що зростання коефцúнта фнансово
При подальшому аналз необхдно вивчити динамку структуру власного та позикового капталу, з'ясувати причини змн окремих
На баз звту про власний каптал АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” складемо аналтичну таблицю для вивчення складу структури власного капталу товариства (Таблиця 4)
Таблиця 4
Склад структура власного капталу АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” на 2002 рк
|
Показники |
Статутний каптал |
Додатковий каптал |
Резервний каптал |
Нерозподлений прибуток |
Разом |
|
Залишок на початок року: |
а |
а |
а |
а |
а |
|
1.1 тис.грн. |
171 |
4700,4 |
115,4 |
4388,3 |
9375,1 |
|
1.2 за питомою вагою, % |
1,8% |
50,1% |
1,2% |
46,8% |
100,0% |
|
Залишок на кнець року: |
а |
а |
а |
а |
а |
|
2.1 тис.грн. |
171 |
4699,4 |
115,4 |
4901,8 |
9887,6 |
|
2.2 за питомою вагою, % |
1,7% |
47,5% |
1,2% |
49,6% |
100,0% |
|
Вдхилення: |
а |
а |
а |
а |
а |
|
3.1 абсолютне, тис.грн. (ряд 2.1 - 1.1) |
0 |
-1 |
0 |
513,5 |
512,5 |
|
3.2 вдносне, % (ряд 3.1 / 1.1х100) |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
11,7% |
5,5% |
|
3.3 за питомою вагою, % (ряд 2.2 - 1.2) |
-0,1% |
-2,6% |
-0,1% |
2,8% |
0,0% |
За результатами аналзу збльшення власного капталу склало 512,5 тис.грн. (на 5,5%). Це сталося за рахунок збльшення частки нерозподленого прибутку на 513,5 тис.грн. (на 11,7%), найбльшу частку у власному каптал на початок 2002 року мав додатковий каптал (50,1%), на кнець нерозподлений прибуток (49,6%). Вдповдно вдбулися змни в структур власного капталу (Рис. 8,9)
Рис. 8 Структура власного капталу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на початок 2002 року
Рис. 9 Структура власного капталу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кнець 2002 року
Результати аналзу динамки складу структури власного капталу заслуговують позитивно
Окремо розглядаються динамка та структура позикових коштв. Для цього склада
ться аналтична таблиця (Таблиця 5)
Таблиця 5
Склад структура позикових коштв АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика ” на 2002 рк
|
Показники |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
|||
|
|
тис.грн. |
питома вага, % |
тис.грн. |
питома вага, % |
тис.грн. |
питома вага, % |
|
Короткостроков кредити банкв |
435,1 |
15,3% |
206,5 |
10,1% |
-228,6 |
-5,2% |
|
Вексел видан |
101,4 |
3,6% |
0 |
0,0% |
-101,4 |
-3,6% |
|
Кредиторська заборговансть |
1646,3 |
57,8% |
1320,2 |
64,4% |
-326,1 |
6,5% |
|
Поточн зобов'язання за рахунками: |
а |
а |
а |
а |
а |
а |
|
з одержаних авансв |
334,3 |
11,7% |
249,8 |
12,2% |
-84,5 |
0,4% |
|
з бюджетом |
46,5 |
1,6% |
38,9 |
1,9% |
-7,6 |
0,3% |
|
з позабюджетних платежв |
41,2 |
1,4% |
2,7 |
0,1% |
-38,5 |
-1,3% |
|
з страхування |
73,9 |
2,6% |
70,1 |
3,4% |
-3,8 |
0,8% |
|
з оплати прац |
139,6 |
4,9% |
159,1 |
7,8% |
19,5 |
2,9% |
|
з часниками |
3,8 |
0,1% |
3,8 |
0,2% |
0 |
0,1% |
|
нш поточн зобов'язання |
23,8 |
0,8% |
0 |
0,0% |
-23,8 |
-0,8% |
|
Всього залучених коштв |
2845,9 |
100,0% |
2051,1 |
100,0% |
-794,8 |
* |
Розглянемо склад структуру позикових коштв АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика”.
Як видно з таблиц товариство використову
у сво
Зменшення кредиторсько
2.2. Оцнка динамки платоспроможност та квдност пдпри
мства
В мовах ринкових вдносин платоспроможнсть пдпри
мств вважа
ться найважлившою мовою
Платоспроможнсть - це можливсть пдпри
мства наявними грошовими ресурсами сво
часно погасити сво
Коли пдпри
мство ма
добрий фнансовий стан, то воно стйко платоспроможне. У раз поганого фнансового стану - воно перодично або постйно
неплатоспроможним.
Розглянемо оперативну поточну платоспроможнсть (Коп) АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" станом на початок 2002 року.
<
(53)
де ПЗ - сума платжних засобв (грошов кошти та непрострочена дебторська заборговансть);
СЗ - сума строкових зобов'язань (короткостроков кредити, кредиторська заборговансть та нш поточн зобов`язання).
Таким чином:
Результати розрахунку свдчать про те що товариство може сво
Розглянемо оперативну поточну платоспроможнсть АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" станом на кнець 2002 року.
Як видно з розрахунку платоспроможнсть у динамц значно покращилася що заслугову
позитивно
Поняття платоспроможност та квдност пдпри
мства дуже близьк, але друге
бльш мстким: вд ступеня квдност залежить платоспроможнсть [38, c. 145].
Пдпри
мство може бути квдним в бльшй або меншй мр, або у нього взагал може бути вдсутня квднсть. Для оцнки реального ступеня квдност пдпри
мства спочатку необхдно здйснити аналз квдност балансу.
Лквднсть балансу залежить вд ступеня вдповдност величини наявних платжних коштв величин боргових зобов`язань.
Для визначення квдност балансу необхдно порвняти пдсумки з кожно
Баланс вважа
ться абсолютно квдним, якщо виконуються мови [38, c. 145]: АП1; АП2; АП3; АП4.
Якщо виконуються перш три нервност, тобто поточн активи перевищують зовншн зобов'язання пдпри
мства, то обов`язково викону
ться остання нервнсть. Це означа
наявнсть у пдпри
мства власних оборотних коштв, тобто дотриму
ться мнмальна мова фнансово
Недотримання будь яко
Аналз квдност балансу оформля
ться таблицею (Таблиця 6).
Таблиця 6
Аналз квдност балансу АТЗТ "Херсонська
кондитерська фабрика" на 2002 рк
|
Актив |
На початок року |
На кнець року |
Пасив |
На початок року |
На кнець року |
Платжний надлишок або нестача |
|
|
|
|
|
|
|
|
На початок року |
На кнець року |
|
Найбльш квдн активи (А1) |
33,6 |
165,3 |
Найбльш строков зобов`язання (П1) |
1670,1 |
1320,2 |
-1636,5 |
-1154 |
|
Швидко реалзован активи (А2) |
2364,6 |
3057,9 |
Короткостроков пасиви (П2) |
435,1 |
206,5 |
1929,5 |
2851,4 |
|
Повльно реалзован активи (А3) |
4378,3 |
3728,6 |
Довгостроков пасиви (П3) |
0 |
0 |
4378,3 |
3728,6 |
|
Важко реалзован активи (А4) |
4703,8 |
4462,5 |
Постйн пасиви (П4) |
9375,1 |
9887,6 |
-4671,3 |
-5425 |
|
БАЛАНС |
11480,3 |
11414,3 |
БАЛАНС |
11480,3 |
11414,3 |
* |
* |
Як видно з таблиц баланс АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" не
абсолютно квдним. Кервництву треба звернути на це вагу з`ясувати причини такого негативного становища.
Але пдпри
мство
квдним, оскльки поточн активи перевищують поточн зобов'язання як на початок так на кнець року.
Подальший аналз буде проведено з використанням показникв квдност пдпри
мства (Таблиця 7).
Таблиця 7
Аналз показникв квдност АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"
|
Показник |
Розрахунок |
Рвень показника |
Вдхилення, (+,-) |
Достатнй рвень |
|
|
|
|
На початок року |
На кнець року |
|
|
|
1.Коефцúнт абсолютно |
Кал =А1/П1+П2 |
0,016 |
0,108 |
+ 0,092 |
0,2-0,35 |
|
2.Коефцúнт швидко |
Кшл = А1+А2/ П1+П2 |
1,139 |
2, |
+ 0,972 |
1-2 |
|
3.Коефцúнт покриття |
Кп= А1+А2+А3/ П1+П2 |
3,219 |
4,553 |
+ 1,335 |
1,5-2,5 |
Як показують результати аналзу на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"
проблеми з митт
вою квднстю, тобто воно здатне погасити в поточний момент 1,6 % на початок та 10,8 % короткострокових зобов`язань на кнець року, при необхдному рвн у 20-35 %.
Можна також зробити висновок, що квднсть пдпри
мства у динамц значно покращу
ться у середньому у 1,5-2 рази. Така ситуаця склалася через збльшення грошових коштв (найбльш квдного активу) на кнець року на 390 % та через зменшення частки короткострокових кредитв на 52 %.
2.3. Визначення ефективност використання капталу
Серед показникв ефективност дяльност господарюючого суб'
кта важливе мсце за мов ринку посдають показники ефективност використання капталу, як вдображають швидксть (прискорення або повльнення) руху капталу та його вддачу [19, c.74].
У свтовй практиц широкого застосування набув загальнюючий показник мри ефективност використання капталу - прибутковсть (дохднсть, рентабельнсть).
Коефцúнт прибутковост визнача
ться вдношенням прибутку до капталу, що нвесту
ться:
Таким чином ма
мо покращення загально
Таблиця 8
Аналз прибутковост капталу АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” за 2002 рк
|
Показник |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення (+,-) |
|
Чистий прибуток, тис.грн. |
4388,3 |
4901,8 |
513,5 |
|
Загальний каптал, тис.грн |
12291,7 |
12029,2 |
-262,5 |
|
Оборотний каптал, тис.грн |
7585,6 |
7562,1 |
-23,5 |
|
Власний каптал, тис.грн |
9375,1 |
9887,6 |
512,5 |
|
Прибутковсть загального капталу (ряд 1: ряд 2) |
0,357 |
0,407 |
0,050 |
Продовження таблиц 8
|
Показник |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення (+,-) |
|
Прибутковсть оборотного капталу (ряд 1: ряд 3) |
0,579 |
0,648 |
0,070 |
|
Прибутковсть власного капталу (ряд 1: ряд 4) |
0,468 |
0,496 |
0,028 |
|
Виручка вд реалзацÿ (без ПДВ, АЗ) |
31059,6 |
36073,4 |
5013,8 |
|
Прибутковсть реалзацÿ (ряд 1: ряд 8) |
0,122 |
0,136 |
0,014 |
Як показують результати аналзу, прибутковсть реалзацÿ пдвищилася на 0,014, рвень прибутковост загального капталу зрс на 0,05, оборотного на 0,07, власного - на 0,028. Спостерга
ться прирст по см показникам прибутковост що оцню
ться позитивно.
Поряд з вддачею капталу його обертання
одним з важливих показникв, що характеризу
нтенсивнсть використання засобв пдпри
мства. Розглянемо показники, що характеризують ефективнсть використання капталу (Таблиця 9).
Коефцúнт загально
Коефцúнт вдобража
швидксть обороту (кльксть оборотв за перод) загального капталу пдпри
мства. Його зростання означа
прискорення кругообгу засобв пдпри
мства або зростання цн (у випадках пониження рентабельност фрми) [37, c. 92].
За звтний перод обертання загального капталу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” прискорилося на 0,47 оберти.
Таблиця 9
Основн показники ефективност використання капталу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” за 2002 рк.
|
Показник |
Рвень показника |
Вдхилення |
|
|
|
На початок року |
На кнець року |
(+,-) |
|
Коефцúнт загально |
2,53 |
3,00 |
0,47 |
|
Коефцúнт оберненост мобльних засобв |
4,09 |
4,77 |
0,68 |
|
Коефцúнт оберненост матеральних оборотних коштв |
6,03 |
8,35 |
2,32 |
|
Коефцúнт оберненост готово |
117,87 |
201,41 |
83,54 |
|
Коефцúнт оберненост дебторсько |
13,73 |
12,02 |
-1,71 |
|
Середнй термн обороту дебторсько |
26,59 |
30,36 |
3,77 |
|
Коефцúнт оберненост кредиторсько |
18,87 |
27,32 |
8,46 |
|
Середнй термн обороту кредиторсько |
19,35 |
13,36 |
-5,99 |
|
Фондовддача основних засобв та нших позаоборотних активв |
6,60 |
8,08 |
1,48 |
|
Коефцúнт оберненост власного капталу |
3,31 |
3,65 |
0,34 |
Коефцúнт оберненост мобльних засобв (Ком) явля
собою вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
>
Коефцúнт показу
швидксть обороту сх мобльних (як матеральних так нематеральних) засобв пдпри
мства. Зростання цього показника характеризу
ться позитивно.
Обертання сх мобльних засобв АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" прискорилося на 0,68.
Коефцúнт оберненост матеральних оборотних коштв (Комз) обчислю
ться як вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
Коефцúнт вдобража
число оборотв запасв затрат фрми. Зниження цього коефцúнта свдчить про вдносне збльшення виробничих запасв, незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцю (у випадку зменшення оберненост готово
Пдпри
мство АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" зменшило обсяги виробничих запасв (на 2,32) що можливо пов'язано з пдвищенням попиту на ? продукцю.
Коефцúнт оберненост готово
Коефцúнт вдобража
швидксть обороту готово
Цей показник значно вирс (на 83,54 оберти) що свдчить про пдвищення попиту на продукцю АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" (його збльшення може бути пов'язаним з бльш вигдним для покупцв придбанням продукцÿ у комерцйний кредит).
Коефцúнт оберненост дебторсько
Коефцúнт свдчить про розширення або зниження комерцйного кредиту, що нада
пдпри
мство. Зростання означа
збльшення швидкост сплати заборгованост пдпри
мству, зменшення продажу в кредит. Зниження показника свдчить про збльшення обсягу кредиту, що нада
пдпри
мство, тобто зростання купвл продукцÿ в кредит покупцям.
На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" збльшилися обсяги продажу продукцÿ в кредит (Кодз зменшився на 1,71оберти)
Середнй термн обороту дебторсько
Цей показник характеризу
середнй термн погашення дебторсько
Пдпри
мству АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кнець року почали довше повертати борги..
Коефцúнт оберненост кредиторсько
Коефцúнт свдчить про розширення або зниження комерцйного кредиту, що нада
ться пдпри
мству. Зростання показника свдчить про пдвищення швидкост сплати заборгованост пдпри
мства, зниження - про зростання купвл продукцÿ в кредит.
АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кнець року значно швидше почало розраховуватися з сво
Середнй термн обороту кредиторсько
Показник вдобража
середнй термн повернення боргв пдпри
мства.
Пдпри
мство почало повертати борги швидше у середньому на 6 днв.
Фондовддача основних засобв та нших позаоборотних активв (ФПВ) як вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
Показник характеризу
ефективнсть використання необоротних активв. Позитивно оцню
ться зростання цього показника, тобто збльшення величини продажу що припада
на одиницю вартост засобв.
На кнець року фондовддача збльшилися.
Коефцúнт оберненост власного капталу (Ковк) як вдношення виручки вд реалзацÿ до середньо
Коефцúнт вдобража
швидксть обороту власного капталу, тобто його активнсть. Рзке зростання цього показника говорить про пдвищення рвня продажу. Сутт
ве його зниження свдчить про тенденцю до бездÿ частини власних коштв.
На кнець року власний каптал АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" був бльш активним.
Як показу
аналз, динамка практично всх показникв оцню
ться позитивно. Негативно характеризу
пдпри
мство лише збльшення середнього термну обороту дебторсько
3. НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ
НВЕСТИЦ
ЙНОГО
М
ДЖУ П
ДПИкМСТВА
3.1. Розширення зони фнансово
Умовою житт
дяльност основою стабльност стану пдпри
мства в ринковй економц виступа
його стйксть. На стйксть пдпри
мства вплива
дуже багато факторв.
Значення сутнсть фнансово
Для нормально
Якщо пдпри
мство ма
короткостроков борги, то воно зобов`язане сплатити
Наявнсть власних оборотних коштв за формою балансу згдно з П(С)БУ2 розрахову
ться як рзниця мж оборотними активами та поточною кредиторською заборгованстю. Розраху
мо наявнсть власних оборотних коштв на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика":
НВОК на поч. року = 7а585,6 - 2а845,9 = 4а739,7 тис. грн.
НВОК на кн. року =7а562,1- 2а051,1 = 5 511 тис.грн.
Частка власного капталу в сум поточних активв на початок року - 62,5%, на кнець року 72,9%.
Частка позикового капталу у формуванн поточних активв 37,5% на початок року 27,1% - на кнець року (Таблиця 9)
Таблиця 9
Аналз власних позикових коштв АТЗТ "Херсонська
кондитерська фабрика" за 2002 рк, тис.грн
|
Показник |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
|
1. Загальна сума поточних активв |
7585,6 |
7562,1 |
-23,5 |
|
2. Загальна сума короткострокових зобов'язань |
2845,9 |
2051,1 |
-794,8 |
|
3. Величина власних оборотних коштв |
4739,7 |
5511 |
771,3 |
|
4. Частка в сум поточних активв, %: |
|||
|
власного капталу (ряд 3 : ряд 1) * 100 |
62,5 |
72,9 |
10,4 |
|
позикового капталу (ряд 2 : ряд 1) * 100 |
37,5 |
27,1 |
-10,4 |
Це означа
, що на початок року поточн активи в сум 4а739,7 тис. грн. були сформован за рахунок власного капталу, на кнець року цей показник зрс на 771,3 тис.грн. що оцню
ться позитивно. Можна також зробити такий висновок: псля повного погашення кредиторсько
Для спшно
Крм розрахунку та аналзу в динамц наявност власних оборотних коштв при оцнц фнансово
Розглянемо вдносн показники фнансово
Таблиця 10
Аналз вдносних показникв фнансово
"Херсонська кондитерська фабрика" за 2002 рк
|
Показник |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
|
1. Коефцúнт забезпечення матеральних запасв власними коштами |
1,01 |
1,23 |
0,23 |
|
2. Коефцúнт маневреност власного капталу |
0,51 |
0,56 |
0,05 |
|
3. Стабльнсть структури оборотних коштв |
0,62 |
0,73 |
0,10 |
|
4. ндекс постйного активу |
0,50 |
0,45 |
-0,05 |
|
5. Коефцúнт накопичення амортизацÿ |
0,38 |
0,44 |
0,05 |
|
6. Коефцúнт реально |
0,36 |
0,37 |
0,01 |
1. Коефцúнт забезпечення матеральних запасв власними коштами розрахову
ться вдношенням суми власних оборотних коштв до матеральних запасв:
на початок>
на кнець>
Розрахунки показують що матеральн запаси покрит власними коштами повнстю. При нормальному показнику 60 - 80% ма
мо 101% на початок та 123% на кнець 2002 року. Отриман результати не можуть свдчити про стйксть фнансового стану оскльки АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" могла працювати за мов нестач запасв як слдством
отриманий високий показник.
2. Коефцúнт маневреност власного капталу (власних коштв) розрахову
ться як вдношенням власних оборотних коштв до власного капталу:
на початок>
на кнець>
На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" бльш як 50% власного капталу знаходиться в обгу (51% на початок та 56% на кнець 2002 року) що
хорошим результатом оскльки граничний рвень показника дорвню
0,3. Також ма
мо покращення показника в динамц що теж заслугову
на позитивну оцнку.
3. Стабльнсть структури оборотних коштв розрахову
ться як вдношення суми власних оборотних коштв до вс㺿 сукупност оборотних коштв:
на початок>
на кнець>
Розрахунки показують позитивну тенденцю оскльки ма
мо зростання показника на 11%
4.
ндекс постйного активу розрахову
ться як вдношення основного капталу до власного:
на початок року>
на кнець року>
Показник показу
питому вагу основного капталу у джерелах власних засобв. Динамка показу
полпшення ситуацÿ оскльки зменшу
ться на 5% найменш квдна частина активв пдпри
мства також власний каптал ста
бльш мобльним.
5. Коефцúнт накопичення амортизацÿ розрахову
ться як вдношення суми амортизацÿ (зносу) основних засобв нематеральних активв до первсно
на початок року>
на кнець року>
нтенсивнсть накопичення коштв для оновлення основного капталу виросла на 6%. Коефцúнт ма
не дуже висок значення тому можна припустити що основн засоби експлуатуються порвняно недовго.
6. Коефцúнт реально
на початок року>
на кнець року>
Питома вага основних засобв у загальному каптал зроста
у динамц незначно (на 1%).
Аналз сукупност всх показникв показу
, що АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" ма
гарну фнансову стйксть, зростаючу у динамц.
Визначимо тип фнансово
У подальшому аналз визначимо запас фнансово
Для отримання прибутку вд реалзацÿ (П) вднмемо вд виручки повну собвартсть продукцÿ:
на початок 2002 року>
на кнець 2002 року>
Порг рентабельност (Прен) явля
собою вдношення суми постйних витрат у собвартост продукцÿ до питомо
на початок 2002 року>
на кнець 2002 року>
При такй виручц прибутку пдпри
мства ще не мали але с постйн витрати були покрит.
Визначимо запас фнансово
Таблиця 11
Аналз запасу фнансово
|
Показник |
Рвень показника |
Вдхилення
+,- |
|
|
|
На початок року |
На кнець року |
|
|
1. Виручка вд реалзацÿ за мнусом ПДВ АЗ, тис. грн. |
31059,6 |
36073,4 |
5013,8 |
|
2. Повна собвартсть реалзовано |
27292,0 |
30702,9 |
3410,9 |
|
3. Прибуток, тис. грн |
3767,6 |
5370,5 |
1602,9 |
|
4. Сума мовно-змнних витрат, тис. грн. |
26637,9 |
27350,9 |
713,0 |
|
5. Сума мовно-постйних витрат, тис. грн. |
654,1 |
3352 |
2697,9 |
|
6. Сума маржинального доходу (ряд 3 + ряд 5), тис. грн. |
4421,7 |
8722,5 |
4300,8 |
|
7. Частка маржинального доходу (ряд 6 : ряд 1), % |
14,24% |
24,18% |
0,1 |
|
8. Порг рентабельност, тис. грн. |
4594,6 |
13862,8 |
9268,1 |
|
9. Запас фнансово |
а |
а |
а |
|
тис. грн. |
26465,0 |
10,6 |
-4254,3 |
|
% |
85,2% |
61,6% |
-23,6% |
На початок 2002 року щоб покрити вс витрати необхдно було реалзувати продукцÿ на суму 4594,6 тис.грн., на кнець для цього було необхдно 13862.8 тис.грн. Ма
мо зменшення порогу рентабельност на 4254,3 тис.грн. що оцню
ться негативно. Фактично виручка на початок 2002 року слкадала 31059,6 тис.грн. на кнець року 36073,4 тис.грн. що вище порогу рентабельност на 26465,0 тис.грн. та 10,6 тис.грн. вдповдно. Виручка може зменшитися ще на 61,6% тльки тод рентабельнсть дорвнюватиме нулю. Хоча на кнець 2002 року зона фнансово
3.2. Реструктуризаця капталу пдпри
мства
Структура пдпри
мства значно вплива
на результати фнансово - господарсько
Розраху
мо показник покриття видаткв по обслуговуванню позикового довгострокового капталу на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" використовуючи данн звту про фнансов результати за звтний перод.
Доход до виплати вдсоткв податкв склав 125,274 тис.грн.
Вдсотки за користування короткостроковим позиковим капталом складають - 5,062 тис.грн. Зробимо розрахунок:
125.274 тис.грн.
<
5.062 тис.грн.
Коефцúнт РПВ для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" дорвню
24,74 показу
що валовий доход перевищу
суму рчних вдсоткв за позиками у 24,74 рази. Це говорить про не дуже високу частку позикового капталу в загальному каптал АТЗТ.
Питання можливост та доцльност правлння структурою капталу давно дебатуються у захдних кра
Послдовники традицйного методу вважають, що цна капталу залежить вд його структури сну
„оптимальна структура капталу”.
Цна пдпри
мства в цлому може бути знайдена за формулою:
(54)>
де ОК - сума коштв за рк витрачених на обслуговування капталу;
СЦ- середньозважена цна авансованого капталу, яка розрахову
ться за формулою:
(55)
де К - цна джерела коштв у загальнй сум.
На практиц любе пдпри
мство фнансу
свою дяльнсть, у тому числ нвестицйну, з рзних джерел.
За користування авансованих у дяльнсть пдпри
мства фнансових ресурсв воно сплачу
вдсотки, дивденди так дал тобто несе деяк обрунтован витрати на пдтримання свого економчного потенцалу. Як було показано вище кожне джерело коштв ма
свою цну як суму витрат на його забезпечення (Таблиця 12).
Таблиця 12
Розрахунок середньозважено
<
тис.грн. % %
<
Позиков кошти 85.56 94,3 12,4
Додатковий каптал 2.35069 2,6 5,2
Нерозподлений прибуток 2.76 3.1 9,2
<
РАЗОМ: 90.671 100
<
Показник, що характеризу
вдносний рвень загально
У свою чергу зважена цна капталу залежить вд цни його складових, вони загальнено пдроздляються на два види - власний позиковий каптал. Таким чином, рвень витрат для пдтримки економчного потенцалу пдпри
мства при сформованй структур джерел коштв, вимогах нвесторв кредиторв, дивдендно
Яка ж можлива вараця компанй (пдпри
мств) по показнику „цна капталу”? Статистика по втчизняним пдпри
мствам природно вдсутня, звернемося для порвняння до захдно
Вд того, наскльки оптимальне спввдношення власного позикового капталу, багато в чому залежить фнансове положення пдпри
мства. Вироблення правильно
У зв'язку з цим, важливими показниками, що характеризують ринкову стйксть пдпри
мства,
:
коефцúнт фнансово
коефцúнт фнансово
коефцúнт фнансового ризику - вдношення позикового капталу до власного.
Чим вище рвень першого показника нижче другого третього, тим бльш стйке становище пдпри
мства.
Розрахову
мо питому вагу власного капталу в загальнй валют балансу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"
Питома вага позикового капталу в структур зобов`язань АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"
>
Коефцúнт фнансового ризику для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" дорвню
:
Таблиця 13
Оцнка структури джерел фнансових ресурсв АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” на 2002 рк
|
Показники |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
|
Коефцúнт фнансово |
76,3 |
82,2 |
5,9 |
|
Коефцúнт фнансово |
23,2 |
17,1 |
-6,1 |
|
Коефцúнт фнансового ризику (плече фнансового важеля), % |
30,4 |
20,7 |
-9,6 |
Згдно з даними АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика” можна зробити висновки що зростання коефцúнта фнансово
При подальшому аналз необхдно вивчити динамку структуру власного та позикового капталу, з'ясувати причини змн окремих
На баз звту про власний каптал АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” складемо аналтичну таблицю для вивчення складу структури власного капталу товариства (Таблиця 14)
Таблиця 14
Склад структура власного капталу АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” на 2002 рк
|
Показники |
Статутний каптал |
Додатковий каптал |
Резервний каптал |
Нерозподлений прибуток |
Разом |
|
Залишок на початок року: |
а |
а |
а |
а |
а |
|
1.1 тис.грн. |
171 |
4700,4 |
115,4 |
4388,3 |
9375,1 |
|
1.2 за питомою вагою, % |
1,8% |
50,1% |
1,2% |
46,8% |
100,0% |
|
Залишок на кнець року: |
а |
а |
а |
а |
а |
|
2.1 тис.грн. |
171 |
4699,4 |
115,4 |
4901,8 |
9887,6 |
|
2.2 за питомою вагою, % |
1,7% |
47,5% |
1,2% |
49,6% |
100,0% |
|
Вдхилення: |
а |
а |
а |
а |
а |
|
3.1 абсолютне, тис.грн. (ряд 2.1 - 1.1) |
0 |
-1 |
0 |
513,5 |
512,5 |
|
3.2 вдносне, % (ряд 3.1 / 1.1х100) |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
11,7% |
5,5% |
|
3.3 за питомою вагою, % (ряд 2.2 - 1.2) |
-0,1% |
-2,6% |
-0,1% |
2,8% |
0,0% |
Як видно з таблиц 14 збльшення власного капталу складало 512,5 тис.грн. (на 5,5%). Це сталося за рахунок збльшення частки нерозподленого прибутку на 513,5 тис.грн. (на 11,7%), найбльшу частку у власному каптал на початок 2002 року мав додатковий каптал (50,1%), але на кнець року найбльшу частку власного капталу мав нерозподлений прибуток (49,6%). Вдповдно вдбулися змни в структур власного капталу (рис. 10)
Рис. 10 Структура власного капталу АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика ”
Результати аналзу динамки складу структури власного капталу заслуговують позитивно
Окремо розглядаються динамка та структура позикових коштв. Для цього склада
ться аналтична таблиця (Таблиця 15)
Розглянемо склад структуру позикових коштв АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика”.
Як видно з таблиц товариство використову
у сво
Зменшення кредиторсько
Таблиця 15
Склад структура позикових коштв АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика ” на 2002р.
|
Показники |
На початок року |
На кнець року |
Вдхилення |
|||
|
|
тис.грн. |
питома вага, % |
тис.грн |
питома вага, % |
тис.грн. |
питома вага, % |
|
Короткостроков кредити банкв |
435,1 |
15,3 |
206,5 |
10,1 |
-228,6 |
-5,2 |
|
Вексел видан |
101,4 |
3,6 |
0 |
0,0 |
-101,4 |
-3,6 |
|
Кредиторська заборговансть |
1646,3 |
57,8 |
1320,2 |
64,4 |
-326,1 |
6,5 |
|
Поточн зобов'язання за рахунками: |
а |
а |
а |
а |
а |
а |
|
з одержаних авансв |
334,3 |
11,7 |
249,8 |
12,2 |
-84,5 |
0,4 |
|
з бюджетом |
46,5 |
1,6 |
38,9 |
1,9 |
-7,6 |
0,3 |
|
з позабюджетних платежв |
41,2 |
1,4 |
2,7 |
0,1 |
-38,5 |
-1,3 |
|
з страхування |
73,9 |
2,6 |
70,1 |
3,4 |
-3,8 |
0,8 |
|
з оплати прац |
139,6 |
4,9 |
159,1 |
7,8 |
19,5 |
2,9 |
|
з часниками |
3,8 |
0,1 |
3,8 |
0,2 |
0 |
0,1 |
|
нш поточн зобов'язання |
23,8 |
0,8 |
0 |
0,0 |
-23,8 |
-0,8 |
|
Всього залучених коштв |
2845,9 |
100,0 |
2051,1 |
100,0 |
-794,8 |
* |
У подальшому аналз розрахову
мо можливу оптимальну структуру капталу для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" (Таблиця 16).
Робимо вдповдно до формули 54 розрахунок цни пдпри
мства для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика":
ОК - сума коштв витрачених у рк на обслуговування капталу - 5,062 тис.грн.
СЦ - середньозважена цна капталу - 12,11 %
Прорахувавши с варанти зупинимося на Ⲳ варант, у такий спосб оптимальна структура капталу досяга
ться у випадку, коли частка позикового капталу складе 20%.
Таблиця 16
Розрахунок можливо
<
<
<
Частка власного капталу 100 90 80 70 60 50 40
Частка позикового капталу 0 10 20 30 40 50 60
Цна власного капталу 13,0 13,3 14,0 15,0 17,0 19,5 25,0
Цна позикового капталу 7,0 7,0 7,1 7,5 8,0 12,0 17,0
Зважена цна 13 12,67 12,64 12,75 13,40 15,75 20,02
<
При цьому середньозважена цна капталу розрахована за формулою:
склада
12,6 % (14%х0,8+7,1%х0,2)
У повному обсяз наведена методика може бути використовувана лише у раз снування розвиненого ринку цнних паперв та статистики про нього. Н того, н ншого в кра
3.3 Напрямки пдвищення показникв нвестицйно
Пд нвестицйною привабливстю пдпри
мства розумють доцльнсть вкладання в нього вльних грошових коштв. Вона аналзу
ться як зовншнми суб'
ктами, з метою вибору найкращого варанта вкладання котв, так самим господарюючим суб'
ктом. Кожне пдпри
мство повинно виявити сво
Аналз пдпри
мства АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" виявив деклька слабких сторн пдпри
мства. Тому для покращення нвестицйного мджу АТЗТ необхдно вказати напрямки покращення показникв нвестицйно
Аналз валюти та структури балансу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" у цлому показав хорош результати. Негативно можна оцнити значне (на 235,8 %) зростання дебторсько
ознайомлення з фнансовим станом покупця та набуття впевненост щодо його подальшо
сво
часне оформлення розрахункових документв;
застосування попередньо
застосування вексельно
удосконалення розрахункв.
Згдно з проведеними розрахунками найбльш оптимальною структурою капталу визнано структуру з часткою позикового капталу 20 %. За тако
Аналз позикових коштв виявив що товариство використову
у сво
Щоб пдпри
мство мало позитивний нвестицйний мдж, воно обов'язково повинно бути платоспроможним. Тому кервництво повинно слдкувати за пдтриманням платоспроможност на високому рвн.
Аналз платоспроможност та квдност виявив що баланс АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" не
абсолютно квдним. Кервництву треба звернути на це вагу з`ясувати причини такого негативного становища.
Ситуацю можна покращити зменшуючи дуже велику частку кредиторсько
Одним з напрямкв покращення нвестицйно
Поряд з вддачею капталу його обертання
одним з важливших показникв, що характеризу
нтенсивнсть використання засобв пдпри
мства.
На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" згдно аналзу обертання оборотного капталу повльнилося обертання дебторсько
сво
часним вдвантаженням продукцÿ та оформленням документв;
вивченням платоспроможност покупцв замовникв, сво
часними заходами з стягнення дебторсько
нтенсифкацúю виробництва;
повншим рацональншим використанням земельних, трудових матеральних ресурсв;
правильною органзацúю роботи щодо матерально - технчного забезпечення;
недопущенням створення надлишкових непотрбних запасв;
недопущенням вдволкання коштв у дебторську заборговансть;
скороченням термнв обертання по всх фазах кругообгу засобв.
Висока фнансова стйксть пдпри
мства - об'
кта нвестування чи не найважливший чинник що вплива
на прийняття ршення потенцйним нвестором. Тому змцнення фнансово
ВИСНОВКИ
Дослдження проведене в дипломнй робот да
можливсть зробити так висновки.
В мовах жорстко
У процес дяльност пдпри
мство використову
власний та позиковий каптал. Вд
При аналз нвестицйно
Аналз пдпри
мства АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" показав, що нвестицйна привабливсть товариства знаходиться на досить високому рвн, але виявив деклька слабких сторн пдпри
мства. Тому для покращення нвестицйного мджу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" необхдно вказати напрямки покращення нвестицйно
Аналз валюти та структури балансу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" виявив значне зростання дебторсько
ознайомлення з фнансовим станом покупця та набуття впевненост щодо його подальшо
сво
часного оформлення розрахункових документв;
застосування попередньо
застосування вексельно
удосконалення розрахункв.
Згдно з проведеними розрахунками найбльш оптимальною структурою капталу визнано структуру з часткою позикового капталу 20 %. За тако
Аналз позикових коштв виявив високий рвень кредиторсько
Щоб пдпри
мство мало позитивний нвестицйний мдж, воно обов'язково повинно бути платоспроможним. Тому кервництво повинно слдкувати за пдтриманням платоспроможност на високому рвн.
Аналз платоспроможност та квдност виявив що баланс АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" не
абсолютно квдним. Кервництву треба звернути на це вагу з`ясувати причини такого негативного становища.
Ситуацю можна покращити зменшуючи дуже велику частку кредиторсько
Одним з напрямкв покращення нвестицйно
Поряд з вддачею капталу його обертання
одним з важливших показникв, що характеризу
нтенсивнсть використання засобв пдпри
мства.
На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" згдно аналзу обертання оборотного капталу повльнилося обертання дебторсько
сво
часним вдвантаженням продукцÿ та оформленням документв;
вивченням платоспроможност покупцв замовникв, сво
часними заходами з стягнення дебторсько
нтенсифкацúю виробництва;
повншим рацональншим використанням земельних, трудових матеральних ресурсв;
правильною органзацúю роботи щодо матерально - технчного забезпечення;
недопущенням створення надлишкових непотрбних запасв;
недопущенням вдволкання коштв у дебторську заборговансть;
скороченням термнв обертання по всх фазах кругообгу засобв.
Висока фнансова стйксть пдпри
мства - об'
кта нвестування чи не найважливший чинник що вплива
на прийняття ршення потенцйним нвестором. Тому змцнення фнансово
В цлому проведене дослдження да
можливсть полпшити нвестицйну привабливсть АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика". Для цього доцльно:
прискорити погашення дебторсько
знизити рвень кредиторсько
покращити квднсть;
покращити фнансову стйксть.
Впровадження таких заходв значною мрою допоможе пдвищити нвестицйну привабливсть товариства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
|
Закон кра |
|
Закон кра |
|
Закон кра |
|
Закон кра |
|
Закон кра |
|
Баканов М.И. Теория анализа хозяйственной деятельности М. Финансы и статистика 1993, с. 62-65 |
|
Балабанов И.П. Основы финансового менеджмента М. 1994г., с.24-26 |
|
Бандурка О.М. Фнансова дяльнсть пдпри мства, К, 2.,с. 57-59 |
|
Барнгольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности. М.Финансы и статистика 1984, с. 102-108 |
|
Берзон Н.И. АО ;капитал, правовая база, правление.М. АО Финстатинформ, 1995., с. 85 |
|
Бланк И.А.Стратегия и тактика правления финансами, -К, 1996, с. 158 - 165 |
|
Горбунов Н. Холдинговые предприятия и дочерние фирмы.- М. 1994, с. 25-26 |
|
Жак Ришар Аудит и анализ хозяйственной деятельности - М.Юнити 1997, с. 68-72 |
|
Ковалев В.В. Финансовый анализ, правление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности М.Финансы и статистики 1996, с. 45 |
|
Коробов М.Я. Фнанси промислового пдпри мства. -К,1995, с. 91-92 |
|
Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционный привлекательности акционерного обществ промышленности - М ;АО "ДИС" 1994, с. 26-28
Лахтонова Л.А. Фнансовий аналз суб ктв господарювання - К, 2001, с. 210-240 |
|
Любенецкий Л.Г. Анализ затрат на производство и эксплуатацию изделий - М. 1996г., с. 84-86 |
|
Майданик Р.А. Траст; власнсть керування капталами-К.; 1997, с. 73-76 |
|
Майданчик Б.И. Карпунин М.Б. Анализ и обоснование правленческих решений М.-1996г., с. 147-149 |
|
Никбахт Е.,Гроппелли Н. Фнанси. - К ;"ВИК ", Глобус,1993., с. 56-67 |
|
Основы финансового менеджмента. Как правлять капиталом. М.; Финансы и статистика, 1996, с. 192-198 |
|
Финансовый менеджмент; правление денежным оборотом предприятия. Банки и биржа Павлова Л.Н, М, 1, с. 67-69 |
|
Панков Д.А. Современные методы анализа финансового положения - М ; "Профит " 1995 г., с. 35-39 |
|
Петров В.В Ковалев и другие Как читать баланс -2 издательство М. 1994 г., с. 119-124 |
|
Пивоваров А.М. Стратегический менеджмент холдинга.- Санкт -Петербург, 1997, с. 84-86 |
|
Полий В.Ф. Теория бухгалтерского чета - М Финансы и статистика, 1, с. 147-151 |
|
Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа М 1995г., с. 62-71 |
|
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности промышленного предприятия - М.1996 г., с. 24-29 |
|
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности - М.1998 г., с. 41-48 |
|
Савицкая Г.В. Теория анализа хозяйственной деятельности - М.1997г., с. 89-95 |
|
Симов`ян С.В. Фнанси та економка. кра |
|
Стоуп Д., Хитчинг к. Бухгалтерский чет и финансовый анализ, Санкт-Петербург,1994г., с. 235-240
|
|
Стоянова Е.С., Быкорва Е.В., Бланк И.А. правление оборотным капиталом М 1998 г., с. 27-33 |
|
Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности М. 1997г., с. 46-58 |
|
Стражев В.И. Основы оперативного экономического анализа работы промышленных предприятий М. 1997г., с. 94-105 |
|
Томашевич В.И. Оценка кредитоспособности предприятия М.1998г., с. 92-99 |
|
Хелферт Э.Техника финансового анализа.М,1996, с. 145-153 |
|
Чермаченко Н.Г. чет и анализ в промышленном производстве США, -М,Финансы 1971 г., с. 13-15 |
|
Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа, -М, 1996г., с. 165-174 |
|
Шеремет А.Д. и другие Методика финансового анализа М. Юни-Глоб, 1998г., с. 77-83 |
|
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы. П-о, М, 1998г., с.81-94 |
|
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С.Методика финансового анализа,-М., 1995., с. 65-74 |
|
Ягурова А. правленчиский чет, опыт экономически развитых стран - М., 1998г., с.73-80 |
92
Аналз фнансово - господарсько
Управлнський аналз
Зовншнй аналз
Фнансовий
аналз
Внутршнй аналз
кервник пдпри
мства, його заступники
робтники бухгалтерÿ, фнансово - економчного вддлу
робтники пдпр
мства
нш служби
Зацкавлен
Внутршн
Сторонн
власники - акцонери
засновники
Користувач фнансового аналзу
нвестори
кредитори
постачальники
аудитори
податкова нспекця
