Навчання менеджерв розвязання проблем, що виникають в дяльност експатранта у кра

116. Природа, типи шляхи пдвищення ефективност мжнародних комункацй.

Природа мжнародних комункацй

1.Вдправлення повдомлення 2.Кодування 3.Канали передач.а 4.Декодування 5.Отримувач

нтерпритаця.а 6.Зворотнй звязок. На всх етапах - влив рзних регонв, кра

Особливост мжнародних комункацй

          Розмщення окремих елементв комунккацй в рзних кра

          Вддаленсть

          Вплив рзних культур

          Рзниця в час

          Значн затрати

Основн типи мжнародних комункацй

1.         А. Зовншн (п-д:мж рядами з прводу год про мжнародну торгвлю)а В.Внуртшн (сплкування менеджера з ншо

2.         А.а Комункацÿ на думц (щвейцарц) В. Висловленн комункацÿ (японц)

3.         А. Висхдн комункацÿ (а.зворотнй звязок; б.допомога менеджерам нижчого рвня вд вищих менеджерв) В. Низхдн (а.встановлення завдань;а б.надання нформацÿ)

Бар

ри мжнародних комункацй

1.         Мовн бар

ри

2.         Бар

ри сприйняття

3.         Вплив культури

4.         Невербальн комункацÿ

Пдвищення ефективност мжнародних комункацй

1.         Полпшення сиситеми зворотнього звязку

2.         Мовний треннг

3.         Культурний треннг

4.         Посилення гнучкост та спвробтництва

Способи подолання культурних бар

рв:

          Збергайте неупередженсть

          Уважно вдностесь до звича

          Враховуйте багатозначнсть однакових жеств виражень

          Пристосовуйте ваш стиль до особливостей ншо

117. Характеристика систем контролю звтност в мжнародному менеджмент

Особливост контролю в мжнародному середовищ

Три основн вимоги до контролю в мжнародних компанях

1.         Стандарти в MNC повинн враховувати як загальнокорпоративн цл так мсцев мови

2.        

нформаця, що мститься у звтах, повинна вдзеркалювати не тльки поточне виконання, й встановлен стандарти

3.         Управлнськ дÿ щодо коригування вдхилень

заключним кроком функцÿ контролю

Проблеми контролю в MNC

          Цл зовншньоекономчних операцй конфлктують з загальнокорпоративними цлями

          Цл партнерв спльних пдпри

мств суперечать корпоративному менеджменту

          Досвд компетенця в плануванн дуже рзняться у рзних зарубжних вддленнях

          Флософська природа конфлктв вдносно цлей полтика зарубжних операцй в основному повязан з культурними вдмнностями мж менеджерами кра

Основн типи контролю в MNC

1.         Прямий контроль

2.         Непрямий контроль

3.         Три комплекти фнансових звтв зарубжних вддлень до штаб-квартири:

          Звти, що грунтуються на нацональних стандартах рахункв, передбачених законодавством та професйними органзацями в кра

          Звти, що повязують принципи облку з стандартами, що вимага

кра

          Консолдован фнансв звти з рахуванням вимог кра

Вимрювання виконання

          Фнансове виконання (прибуток, фнансов коефцúнти)

          Контроль якост (гуртки контролю якост, сучасн системи контролю якост)

          Особистий контроль (групова та ндивдуальна орúнтаця)

118. Сутнсть, принципи й особливост мжнародно

В 1991 роц ВР кра

Зовншньоекономчна дяльнсть - дяльнсть суб'

ктв господарсько

Суб'

кти господарсько

Принципома суверентету народу кра

Принципома свободиа зовншньоекономчногоа пдпри

мництва, що поляга

у: прав суб'

ктв ЗДа добровльно вступати у зовншньоекономчн зв'язки; прав суб'

ктв зовншньоекономчно

Принципом юридично

Принципом верховенства закону, що поляга

у: регулюванн ЗЕД тльки законами кра

Принципом захисту нтересва суб'

ктва зовншньоекономчно

дяльност, який поляга

у тому, що кра

Принципом екввалентноста обмну, неприпустимоста демпнгу

при ввезенн та вивезенн товарв.

119. СубТ

кти мжнародно

В 1991 роц ВР кра

фзичн особи

- громадяни кра

- юридичн особи, заре

строван як так в кра

-а об'

днання фзичних, юридичних, фзичних юридичних осб, як не

а юридичними особами згдно з законами кра

- структурн одиниц ноземних суб'

ктв господарсько

-а спльна пдпри

мств з частю суб'

ктв господарсько

-а нш суб'

кти господарсько

- Укра

120. Види мжнародно

В 1991 роц ВР кра

- експорт та мпорт товарв, капталв та робочо

-а надання суб'

ктами зовншньоекономчно

- наукова, науково-технчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та нша коопераця з ноземними суб'

ктами господарсько

-а мжнародн фнансов операцÿ та операцÿ з цнними паперами у випадках, передбачених законами кра

- кредитн та розрахунков операцÿ мж суб'

ктами ЗЕД та ноземними суб'

ктами господарсько

-а спльна пдпри

мницька дяльнсть мж суб'

ктами ЗЕД та ноземними суб'

ктами господарсько

- пдпри

мницька дяльнсть на територÿ кра

- органзаця та здйснення дяльност в галуз проведення виставок, аукцонв, торгв, конференцй, симпозумв, семнарв та нших подбних заходв, що здйснюються на комерцйнй основ, за частю суб'

ктв зовншньоекономчно

- товарообмнн (бартерн) операцÿ та нша дяльнсть, побудована н формаха зустрчно

- орендн, в тому числ зингов, операцÿ мж суб'

ктами ЗЕД т ноземнимиа суб'

ктами господарсько

- операцÿ по придбанню, продажу та обмну валюти на валютних аукцонах, валютних бржах та на мжбанквському валютному ринку;

-а роботи н контрактнйа основа фзичниха осба кра

- нш види зовншньоекономчно

121. Передумови виходу кра

Вихд на зарубжн ринки можна розглядати в багатьох аспектах, але при цьому слд мати на ваз, вн сам по соб не повинен бути самоцллю, передумовою тривалого закрплення на зарубжних ринках головне реалзацúю певних конкурентних переваг.

Укра

Перша - це група, сфера нтересв яко

Друга група - представники ВПК та машинобудування. Зараз реально нарощують полтичну вагу. Засади конкурентоспроможност сформульовано у програм Рух на випередження. 1. Якомога швидша нтеграця у

вропейськ структури, часть у мжнародних органзацях з метою зняття обмежень на зовншню торгвлю кра

Третя група - з орúнтацúю на сировинний експорт (яскравий приклад металурги). Фактично панувала до останнього часу, але ? полтика зазнала краху.

Четверта група - виробники товарв народного споживання. Поки що в стадÿ формуваня. Зараз експортн нтереси носять спорадичний характер.

122. Структура кра

У 1998р. загальний обсяг експорту склав 12637,4 млн. дол., причому 33% загального обсягу експорту надходило з кра

Е послуг склав у 1998р. 3819,8 млн. дол. Найбльша питома вага - транспортн послуги (84%), 59% яких склали послуги трубопровдного трансп, длов, професйн та технчн послуги, послуги з ремонту послуги звязку разом склали 11% заг обсягу. Найкрупншими мпортерами кр послуг стали РФ - 2249,7 млн. дол. (59% заг Е послуг), США (132,2 млн. дол.),Нмеччина(130,0 млн. дол.), та В Бр(123,2 млн. дол.).

Негативним в структур товарн Е

те, що переважа

матерали та сировина (прокат), частка готово

Щодо географчно

Укр Е до кС жорстко квоту

ться, года про вльну торгвлю мж кС та Турцúю яввля

собою загрозу для конкурентоздатност укр прокату на

вропейському ринку. Основна проблема, повязана з кр Е с/г прод до СНД поляга

в тому, що вн зазна

сильного конкурентного впливу з боку ноземних кра

123. Шляхи вдосконалення кр мпорту.

У 1998р. загальний обсяг мп склав 14675,6 млн. дол., причому 53,8% загального обсягу мп надходило в кра

В товарнйа структур мп провдними

так статт: мнеральн продукти (43,07% заг мп), машини та статкув (15,57%), важливими

також так статт, як транспортн зас, продукця хм пром. Статтями т. зв. критичного мпорту

насамперед енергоносÿ, що переважно мпортуються з РФ. Така стрк товарн мп говорить про високу енергомстксть економки в У та вдсутнсть прогресивних енерго- та ресурсозбергаючих технологй.

В 1998р. обсяг мп послуг склав 1430,9 млн. дол., найбльшу питому вагу в яких мають державн послуги (38%), транспортн послуги (23,2%), длов та професйн послуги (10,8%), послуги звязку (9,1%).

Характерним

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торгового балансу. Одним з головних шляхв вдосконалення кр мп - це скорочення залежност кр економки вд мпорту енергоносÿв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозбергаючих технологй. З мп енергоносÿв тсно повязана проблема зовншньо

Головним недолком географчно

124. Торговельний баланс кра

Баланс товарв та послуг вдобража

чист надходження вд мп та Е товарв та нефакторних послуг. Баланс товарв ще називають торговельним балансом. Баланс послуг включа

нефакторн послуги, до яких вдносяться так посл, як не повязан з використанням факторв виробництва: транспортн пере-везення, комункацйн, турист, будв, страхов, фн, компютерн послуги.

У 1997р. кр мала значний дефц торг балансу, який клав 4205 млн. дол., творився переважно за рахунок мп енергоносÿв з РФ та Туркменстану. Перевищення мп нал Е у вдносинах кр з РФ та Туркм нейтралзу

ться завдяки операцям з послугами, повязаними з транзитом через нашу територю нафти, газу та амаку.

В 1998р. баланс товарв зводився з негативним сальдо в сум 2584 млн. дол. При чому, сальдоа торг балансу з кра

Дефцит торговельного балансу скоротився у 1998р. на 38,5% порвняно з 1997р. (з -4205 млн. дол. до -2584 млн. дол.) Це вдбулося за рахунок скорочення як обсягв Е, так мп, при чому темпи скорочення мп перевищували темпи скороч Е.

Значною мрою за рахунок зменшення дефциту торговельного балансу скоротився у 1998р. порвняно з 1997р. дефцит рахунку поточних операцй (з -1335 млн. дол. до -1296 млн. дол.)

125. Проблема диверсифкацÿ мжнар торгвл.

Укр ма

певн диспропорцÿ в географчнй структур зовншньо

Щодо географчно

Укр Е до кС жорстко квоту

ться, года про вльну торгвлю мж кС та Турцúю яввля

собою загрозу для конкурентоздатност укр прокату на

вропейському ринку. Основна проблема, повязана з кр Е с/г прод до СНД поляга

в тому, що вн зазна

сильного конкурентного впливу з боку ноземних кра

Характерним також

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торговельного балансу. Один з головних шляхв вдосконалення кр мп - це скорочення залежност кр економки вд мпорту енергоносÿв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозбергаючих технологй. З мп енергоносÿв тсно повязана проблема зовншньо

Головним недолком географчно

126 Масштаби, структура динамка П² в економку кр.

За перод з 1994 по 1998 П² в кр зросли з 483,5 млн. дол. до 2781,7 млн. дол. або в 5,75 рази.

Головн нвестори - кра

В галузевй структур економки кр станом на 1998р.а найбльша питома вага П² припадала на харчову промисловсть (21%), внутршню торгвлю (15,8%), машинобуд та металооброб (12,7%), фнанси, кредит, страхув (7,1%), хм пром (4,4%), будвництво (4,1%), Ох здоровя та соц забезпечення (4%), транспорт (3,1%).

Об

ктивною але не дуже позитивною тенденцúю

те, що П² надходили переважно до най бльш конкурентоздатних галузей економки кр (металургя, машбуд, енергетика, хм пром, харч пром та комункацÿ), майже не надходили до нших галузей (с/г, деревооброб, легка, борошномельна та крупяна), як бльш гостро вдчувають нестачу фн ресурсв.

За перод з 1994 по 1998 в харч пром спостергалось збльшення П² в 11,21 рази, внутр торгвл - 12,13, в машинобуд та металооброб - 4,12, фнансах, кредит, страхув - 17,24, хм пром - 5,84, будвництв - 7,7, Ох здоровя та соц забезпеченн - 32,7.

Проте, обсяги П²а недостатн для, стаблзацÿ розвитку економки, забезпечення стабльного зростання на основ сутт

вих позитивних зрушень в процес розширеного сусп вдтворення, для виходу з затяжно

До форм стимулювання ноз нв дяльност належать: 1) Фн-креит стимулювання (безпроцент кредити, пльгов кредити, нвест гарантÿ) 2) Податкове стимулювання (зниження ставки податку, податков угоди з ншими кра

127. Масштаби та особливост залучення портфельних ноз нв в кр.

Портфельн нвест (ПФ

) - це вкладення цнностей (переважно в цнн папери), частка яких не перевищу

10% вартост нвестицйного проекту. Вони здйснюються з метою отримання прибутку, на вдмну вд П², не направлен на здобуття контролю нвестором над об

ктом нвестування. Згдно даних платжного балансу обсяг чистих ноз ПФ

в кр в 1998р. склав лише 47 млн. дол., що на 1556 млн. дол.а менше, нж у попередньому роц.

Найбльш поширеною формою ПФ

нв в цн папери. Характерним для кр

те, що процес здйснення ПФ

тсно повязаний з приватизацúю. Фондовий ринок кр - поки-що дуже слабкий, великою мрою його розвиток залежить вд спшност проведення приватизацÿ, в результат яко

Одним з нових та перспективних для кр способв залучення ПФ

на мжнар фн ринках сьогодн

програми депозитарних розписок. - похдн ЦП випускаються на акцÿ емтента ноземними депозитарними установами, полегшують доступ для втчизнянних емтентв корпоративних ЦП на розвинут та високолквдн ноз фн ринки (наприклад США чи Зах квропи). Зараз вже бльше 10 найбльш рентабельних кр пдпри

мств

часниками вищезгаданих програм.

До переваг програм деп розп належать: визначення реально

131. Становлення нац валютно

Будь-яка нацональна валютна система базу

ться на таких елементах: 1) Нац валюта 2) мови конвертованост нац валюти 3) Паритет нац валюти 4) Режим курсу нац валюти 5) Вал обмеження, вал контроль 6) Нац регулювання вал квдност 7) Регламентаця використання мжнар кредитних коштв 8) Регламентаця мжнар розрах 9) Режим нац вал ринку ринку золота 10) Нац органи, що регулюють вал вдносини.

Основа нац вал системи кр - гривня. Гривня - частково конвертована вал за поточними операцями. Резиденти кр повинн продавати 50% вал виручки на внутр вал ринку. Курс гривн офцйно не привязаний до яко

Принципи органзацÿ розрах в нвал:

1) Вал кр -

диний законний засб платежу на терит кр. 2) повноваж банки зобовяз купувати нвалюту на мжбанк вал ринку Укр за дорученням та за рах резидентв з метою виконання зобовязань резидентв 3) В розрахунках мж резид та нерезид як засб платежу використов ноз вал. Так розрах здйснюються через повноваж банки 4) Нерез - роботодавц здйснюють оплату прац резид виключно у вал кр 5) Вал цнност резид, як

за межами кр пдлягають обовязковому декларуванню в НБУ.

З 1992р. кр - член МВФ таким чином влючена в свтову валютну систему. кр реалзу

програми економчного реформування МВФ.

Суб

кти вал регулювання кр: НБУ; повноваж банки (комерц банки кр, як мають цензю НБУ на проведення операцй з вал цнност); нш цензован фн-кредит зеклади - резид; Юр особи, що клали з уповнов банками агентськ годи, щодо вдкриття пунктв обмну ноз вал; фн-кред заклади - нерезид, що отримали ндивд дозвл НБУ. Структура мжб вал ринку кр включа

також вал брж, вал вддл товарн та фонд брж, як мають дозвл на проведення вал операц.

Основн спец вал нститути в сфер вал контролю: 1) НБУ - головн нститут контролю, що вдповда

за дотримання правил вал операцй на терит кр з сх питань, як не вднесено до виключно

Ключов проблеми становлення вал системи кр: 1) проведення вал полтики, згоджено

135. кра

На шляху входженя кра

На сьогодн вУкра

З ншого боку кра

Таким чином кра

Загрозливого масштабу в кра

З огляду на вище сказане кра

Купть нарешт Тарасу квиток на так до Франкфурта!

136 Стан особливост формування платжного балансу (ПБ) кр.

В кр вс статт ПБ об

днуються в два роздли: рах поточн операцй (РПО) та рах операц з капталом та фн операц (РОКФО).

В 1998р. кр вийшла з вд

мним сальдом рах поточн операц в сум -1296 млн. дол., що на 39 млн. дол. менше в порвнянн з попереднм р. Це викликано значним дефцитом торговельного Б в сум -2584 млн. дол., що на 1621 млн. дол. менше, нж в попередньому роц, також внаслдок вд

много сальдо доходв -871 млн. дол., що зросло порвн з 1997р. на 227 млн. дол. Перевищення мп над Е у вдносинах кр з РФ та Туркм нейтралзу

ться завдяки операцям з послугами, повязаними з транзитом через нашу територю нафти, газу та амаку (1377 млн. дол. на 1292 млн. дол. менше, нж в 1997) та чистими поточними трансфертами (782млн. дол. на 63 млн. дол. менше, нж в 1997).

Рах операц з капт та фн операц характеризу

мжн рух активв та кредитв. В 1998 кр мала позитивне сальдо РОКФО в см 2106 млн. дол., тобто

чистим мпортером капталу.

Застосування статт Помилки та пущення поясню

ться статистичними неточностями, як виникають при дентифкацÿ зовншньо - економ операцй внаслдок часових та вартсних розбжностей. В 1998 позитивне сальдо чистих недентифкованих надходжень склало в кра

Регулюючою статтею ПБ кр

резервн активи. Вони являють собою квдн активи НБУ у вльноконвертованй вал у банках -нерезидентах, золот запаси НБУ, активи в МВФ у вигляд резервно

Свтова практика свдчить про те, що в переважнй бльшост випадкв первинне сальдо ПБ

вд

мним, тобто РПО зводиться з дефцитом.

Вище було розглянуто причини дефциту РПО кр. Кнцеве вирвнювання ПБ кр було досягнуто через залучення зовншнх фнансв на РОКФО. Зовн фнанси були залучен у таких формах: 1) капт трансферти (-3 млн. дол.) 2) прям нвестицÿ (+747 млн. дол.) 3) портфельн нв (+47 млн. дол.) 4) нш нв (кредити)а (-9 млн. дол. ) Крм них сальдо РОКФО було збльшено внаслдок зменшення резервних активв на 1324 млн. дол.

Отже, для фнансування дефциту РПО з РОКФО було направлено 2106 млн. дол. Ця сума разом з статею Помилки та пущення врвноважу

РПО - 1296 млн. дол.а (2106 млн. дол.- 810 млн. дол. )

137. Стан проблеми впровадження мжнародних стандартв бух. Облку в кра

Велику роль в спшност ринкових реформ вдгра

економчна нформаця, що форму

ться в систем бух. Облку. За пдходом, що снував ранше бух. Звтнсть мала показувати ступнь виконання централзованих планв, а затверджен норми немали на мет облковувати активи та заюовТзання пдпри

мства за

Розвиток МЕВ кра

Перехд мжнародних стандартв розпочався ще в 1992 роц псля виданя вдповдного казу президента. В червн 1 року було прийнято закон Про бух. облк та фн. Звтнсть в кра

Першими перехд до мжнародних стандартв облку здйснили ком. банки. Це викликано порвняно значним ступенем нтеграцÿ укра

В цлому процес переходу од мжнародних стандартв розраховано на деклька рокв. В кар

Згдно з вищезгаданим законом кожне пдпри

мство кра

Отже сферою використання мжнародних стандартв

складання фн. Звтв загльного користування пдпри

мств сх видв поширю

ться як на окрем пдпри

мства так консолдован фн. звти.

Перехд комерцйних пдпри

мств проходить без сутт

вих складностй. Про те деяк проблеми виникають у держ пдпри

мств, що працюють за касовим методом. Мжнародн стандарти в основному орúнтован на приватний сектор, тому держ. Пдпри

мствам доводиться використовувати власн рахунки трохи вдхилятися вд мжнародного стандарту.

138. Харктеристика системи регулювання мжнародно

Особливстю сучасного регулювання зовншньоекономчно

В сво

Тарифнт методи включають встановлення експортного та мпортного тарифу, як призван регулювати експорт та мпорт вдповдно.

Укра

На систему зовншьоекономчного регулювання Укра

Головним документом, шо регламенту

зовншньоекономчну дяльнсть в кар

В 1992 роц було введено в дю Закон Про

диний митний тариф кра

В 1991 роц було введено в дю Митний кодекс, який заклав правов та економчн основи митно

В 1994 роц прийнято закон Про порядок проведення розрахункв в ноземнй валют, який регламенту

порядок, строки, та форми оплати зовншньоторгвельних операцй суб

ктами зовншньоекономчно

Ц⺿ сфери стосу

ться ряд казв президента Укра

Вс ц заходи спрямован на приведення законодавства кра

До складу державних органв, що здйнюють регулювання ЗЕД в кра

139. Митне регулювання експортно-мпортних операцй в кра

Митний тариф - центральний елемент митно-тарифного регулювання ЗЕД. Митний тариф - це систематизолваний перелк митних ставок (зборв). Мито - це податок, який стягу

ться при перемщен товару через митний кордон. Порядок формування та застосування миитного тарифу кра

Митн тарифи представлен в кра

В кра

В 1996 роц Кабмн хвалив деклька постанов щодо обкладення митом товарв ввезених в кра

Нарахування мита на товари здйсню

ться на основ

Законодавство кра

140. Нетарифн засоби регулювання експорту та мпорту в кра

9 стаття Митного кодексу кра

Основн нетарифн методи

Кльксн обмеження - адмнстративно встановлен норми, що визначають кльксть та номенклатуру товарв, дозволених до мпорту або експорту.

Квотування - встановлення обмеження на максимальний обсяг експорту або мпорту товару за певний промжок часу. Лцензування - введення дозвльного характеру експорту або мпорту товару у певних клькостях на визначений промжок часу. Ршення про цензування та квотування хвалю

ться кабмном за поданям Мнстерства економки кра

Добровльне обмеження експорту застосову

ться кра

Технчн бар

ри - передбачають дотримання кра

В залежност вд свого призначення товари проходять сертифкацю (майже вс товари), ветеринарний контроль (тварини), фтосанторний контроль (рослини), екологчний контроль (вдходи, транспорт, небезпечн хмчн речовини).

Митний контроль стосу

ться не лише мпорту, але й експорту. Вн здйсню

ться вдповдно до деклькох постанов кабмну. Державна митна служба встановлю

порядок проходження товарв, як пдлягають експортному контролю, через кордон.

За недотримання правил, що встановлюються в межах нетарифного регулювання ЗЕД, до суб

ктв порушникв можуть застосовуватись санкцÿ, що передбачають ндивдуальний режим цензування та тимчасове припинення ЗЕД. - санкцÿ передбачен законом кра

141. Характеристика процесу бералзацÿ мжнародно

З здобуттям незалежност, кр активно включилася до свтового спвтовариства шляхом поглиблення ек звязкв не лише з окремими кра

Ще задовго до незалежност кр стала однúю з держав-засновниць та повноправним членом ООН. 22 серпня 1945 Президя ВР РСР ратифкувала статут ООН. З моменту створення ООН до здобуття незал, ООН була фактично

диною трибуною, через яку мжнар громадсксть отримувала нф про сторю культуру кр народу.

Сучасними прортетними сферами дяльност ООН для кр

:

- розробка ефективних пдходв до змцнення мжнар та регонально

- використання досвду ООН для розвязання соц-ек проблем, сприяння переходу до ринк ек кр;

- використання нкальних можливостей ООН для ведення далогу з представниками нших держав то н.

МБРР створено в 1944р. разом з МВФ з метою вдбудови та реконструкцÿ свтово

З 1992р. кр - член МБРР отриму

фн допомогу з боку МБРР за такими напрямками: 1) реаблтацйна позика (500 млн. дол. США ) - здйснення основних ек реформ (лбералз цн, приватизаця, пдтримка макроек стабльност, фн критичного мпорту); 2)

нституцональна перебудова - вдосконалення системи пдготовки спецалств, надання консультативних послуг державним становам; 3) Розвиток виробництва фн проектв реконструкцÿ та розвитку виробничих об

ктв; 4) фн станов фн-кред сфери.

В листопад 1996 затверджено надання ново

МФК була створена у 1956р. з метою сприяння екон зростанню кра

З початку дяльност в кр (1992) МФК зосередила зусилля на двох основних напрямках роботи: консультацйн послуги (плотн проекти приватизацÿ Одеського мясокомбнату, Ки

В 1996р. кр вступила до БАГ

(1988). Метою створення ц㺿 органзацÿ було срияння надходженню нвестицй у кра

Статус члена МВФ кр отримала 3 вересня 1992. пп квота в МВФ становить 997,3 млн. СДР.

МФа видлив для кр системну трансформац позику (СТФ) та резервний кредит Устенд-бай. Загальна сума позики 498,65 млн. СДР. В 1994р. кр отримала перший транш (371 млн. дол. ). Кошти використовувались на збльшення офцйних резервв НБУ, на проведення вал нтервенцй для пдтримки курсу нац вал, а також для фн нестач вал коштв у ек для покриття потреби ва мпорт. Строк боргового зобовязання по СТП становить 10р., термн вдстрочки основних виплат (пльговий перод, протягом якого необхдно сплачувати лише вдсотки) - 4,5 роки.

Загальна сума резервного кредиту стенд- бай становить 997,3 млн СДР (100% квоти). Кошти направляються у вал резерви НБУ для забезпечення стабльност вал та покриття потреб ПБ. Строк боргового зобовязання - 5 рокв, термн вдстрочки осн виплат - 3,25 року. Вдсоткова ставка по кредитах МВФ становить 6-7% на рк.

Крм фн, кр отриму

також консультативну та техн допомогу, поточну нф та видання з мжнар вал-кред проблем.

кБРР створений у жовтн 1989р. для фнансування ек реформ у кра

Банк вдкрив сво

представництво в Ки

в в середин 1993. На 1996р. вартсть проектв кБРР в кр становила 625 млн. ЕКЮ, або майже 1 млрд дол. США.

Стратегчними напрямками дяльност кБРР в кр

: розвиток фн сектора, приватизаця, с/г, нфраструктура, вибркове фн приватного сектора.

Найбльш вдом проекти кБРР в кр - модернзаця мжнар аеропорту Бориспль, створення фонду Укра

Укра

128. М

ЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ КАпНСЬОп ЕКОНОМ

КИ. КРЕДИТНА ПОЛ

ТИКА МВФ.

Мжнародн кредит - це екон вдн-ни, що виникають мж державами, ноз комерц банками та фрмами з приводу надання грошових або товарних рес-св на мовах повврнення, платност, термновост, цльового викор-ня та забезпеченост. кра

МВФ - валютно-фн орг-я мжурядового спвроб-ва. Специфка МВФ порвняно з н мжурядов орг-ми поляга

у виконанн ним одночасно функ-й регул-ня, фн-ня, нагляду та консульт-ня держав-членв у сфер вал-фн вдн-н. Головним завданням МВФ

скорочення тривалост та зменшення нервноваги у мжнародн бнс розр-кв членв, забезпечення стабльност валютн курсв. Основн механзмами фнанс-ня МВФ

резервн кредити стенд-бай, розширене кредит-ня (ЕФФ), компенсацйне та надзвичайне фн-ня (ССФФ), фн-ня системн перетворень (СТФ), фн-ня буферн запасв (БСФФ), фн-ня структурн перебудови (САФ). Кредит-ня за програмами МВФ

мовним (тбт пд виконання певн мов), його максимальн розмр - 125% квоти кра

          Екон нестабльнсть у бльш нж 62 кра

          Залеж-ть мж кр-ми МВФ та приростом валов нвестицй

обернено пропорцйною;

          Направлення коштв до кра

          Перевага кра

          Падння длов актив-т у кра

          Пдпорядкування економк кра

Хоча мови МВФ не формулю

в умовах кред-ня прив'язку кредит-поставки, але фактично це нагаду

пов'язан кредити, як отримувава кр ряд на початку 90-х рр.Бльш-менш нормально кра

129. Проблема зовншньо

У кра

1.         Об'

ктивн:

          Загальна екон вдсталсть;

          Структурн диспропорцÿ в економц;

          Внутр полт нестаб-ть;

          Слабкий розвиток нац фнансов сис-ми

2.         Суб'

ктивн:

          Прорахунки в екон полтиц та орúнтац㳿 зовн торгвл;

          Помилки у полтиц позичання та неефективне викор-ня позик.

У склад зовншнх ф-рв видляють так:

          Загальне погршення мов мжн торгвл;

          Змна кон'юнктури свтов товарн ринкв;

          Протекцонзм;

          Змни напрямкв обсягв нвестиц потокв.

З метою порвняння кра

ЗЗ оцню

ться кльксно, крм ? абсолютних обсягв, граничними значеннями: спввдношення зовншнього боргу ВНП (50%), боргу експорту товарв послуг (75%); приросту боргу експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентв щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показникв кра

За даними Мнфну, ЗЗ кра

Можливими шляхами розв'язання проблеми ЗЗ

:

          Направлення частини експортн виручки на погашення ЗЗ;

          Часткове списання державних боргв;

          Сек'юритизаця (випуск банками ЦП на розмр ЗЗ);

          Продаж боргових зобов-нь банкам третх кра

Окремо можна видлити колективн методи виршення проблеми:

          Створення мжнародн гарантйн фондв;

          Використання пльгових кредитв МВФ пд погашення ЗЗ;

          Проведення структурних реформ економки за сприяння мжнародн фн-кред орг-й.

130. стан проблеми мжнародного виробничого кооперування в кра

Мжнародна виробнича коопераця передбача

снування спецалзованих на основ МПП пдпри

мств, як вза

модють один з одним на одному або на рзних стадях виробництва готово

Сьогодн стало очевидним те, що повноцнно

          Трансхром (видобуток хромтових руд, вир-во метану пропану);

          Трансметалпрокат (вир-во металопрокату газових труб великих даметрв);

          Трансстиро (вир-во стирольних пластикв);

          Трансмет (вир-во металургйн продукцÿ);

          Фосфорхм (вир-во фосфорн добрив);

          Трансцукор (технологÿ вирощ-ня цукров бурякв вир-ва цукру);

          Трансмаш (транспортне машинобуд-ня)

          Транснафтотруба (вир-во труб нафтового асортименту)

ле створення ФПГ наштовхнулося на проблему згодження принципових положень законодавчого регул-ня на нацональн та мжнародн (двосторон) рвнях. В кра

У контекст загальносвтового розвитку (тенденцй до об'

днання банквськ кап-лв можливостей пром пдпр-ств) переваги великомасштабного бзнесу на кооперацйнй основ на мжнародних ринках майже безальтернативний.

Однúю з галузей, де кра

Зважаючи на офцйно проголошений курс нтеграцÿ кра

132. Валютний ринок кра

Валютний ринок (ВР) - це офцйн центри, де вдбува

ться купвля-продаж ноземних валют на основ попиту та пропозицÿ.

1. Формування валютного ринку Укра

2.а Другийа етап розпочався з виходу кр з рублево

3. Наступним етапом (08.1993-08.1994) у розвитку ВР була спроба створення державно

4. Четв.етап: перода бералзацÿ ВР та вдносно

Сучасний стан на ВР:

Функцонування гривн у 1997 р. вдбувалося без потряснь (девальвувала на 0,3%) Та в1998р внаслдок росйсько

Проте це не

диний чинник падння гривн, крм того:

          неефективнсть регулятивних методв НБУ

          тиск зовншнх боргв

          полтичний чинник, повязаний з виборами Президента.

В цих мовах ринков механзми не здйснювали стаблзацйного впливу на ВР. Тому НБУ змушений був тримати курс гривн незмнним та формально продовжувати полтику валютного коридору, дя якого закнчилася в кнц 1998р.а

Та МВФ виступив проти стримування падння курсу та адмстративних методв регулювання ВР. Лбералзаця ВР та вдмова вд фксингу на МВБ були мовами кредитування кр лише за цих мов можна було поповнити валютн резерви кр. Валютн резерви - це джерело стабльност нацональних грошей та гарантя погашення зовншнх боргв. Слд зазначити, що ншою причиною бералзацÿ ВР стало прагнення виршити проблеми зовншньоекон. розрахункв, спричинен дисбалансом попиту пропозицÿ валюти та обмеженим доступом до пп купвл. Важливим кроком на шляху до бералзацÿ ринку стало вдкриття мжбанквського ВР. Лбералзаця ринку стимулювала низку позитивних тенденцй:

        збалансувалися попит та пропозиця валюти,

        збльшилися обсяги ринку(майже вдвч),

        почав дяти ринковий механзм курсоутворення гривн.

Зараз вибр полтики курсоутворення за НБУ. Та зрозумло, що вал коридору не передбача

ться. Нин до розгляду запропоновано два варанти курсово

1.         Нмецьк експерти пропонують запровадити систему повзучо

2.         Другим варантом

повна лбералзаця курсоутворення: запровадження режиму вльного гнучкого курсу та вдмова НБУ вд полтики жорстких обмежень на купвлю валюти банками. Цю дею вдстою

С. Тигипко.

134.Страхування мжнар-х операцй в кр.

Страхування ЗЕ ризику - комплекс видв страхування, як забезпечують втчизняних зарубжних часникв тих чи н. форм мжн-

Юридично для бльшост видв страх. кладення договорв

добровльним, однак сам характер год про товарн поставки. (Пдряди на будвництво та перевез-ня, про оренду того чи н. майна) як правило, врахову

страхування як неодмнну передумову дÿ договору. Залежно вд змсту вдповдних контрактв витрати на страхування може нести будь-яка з сторн; вона вибира

страхову компаню та мови страхування. орúнтуючись на власн нтереси та нтереси втчизняних страхових органз-й. Пд час експорту укр. товарв проритет мають контракти, кладен на мовах С

Ф, як включають витрати на страхування в продажну цну прод-

Особливе мсце серед нш видв страхування займа

стр. кредитного ризику. ОбТ

ктами стр.

комерцйн кредити, надан покупцев. Банквськ позики постачальнику чи покупцев, зобовТязання та поручительства за кредитом, довгост. нв-

Серед рзновидв цього стр. сво

Стр. кред-го ризику захища

нтереси продавця чи банку кредитора на випадок неплатоспроможност боржника чи несплати боргу з н. причин. Цей ризик може бути у двох видах: вн виплива

або з достатньо повного знання експортером банкром даних про фнансовий стан покупця, або з розходжень мж продавцем покупцем у питанн про вдповднсть товару мовам торгово

Серед основних видв захисту вд валютного ризику в кр. видляють наступн:

Валютн застереження. В мовах значних коливань вал. Курсв валют виникають втрати чи виграш для партнерв. Для захисту вд можливих валютних втрат, повТязаних з курсовими коливаннями, застосовують так зван вал. застереження. Суть цих застер. поляга

у встановленн в контракт, саме у двох його статтях - цна товару та мови платежу - таких мов, як б звели до мнмуму можлив вал-н втрати.(встановлення в якост валюти цни вал. платежу стйко

Вибр валюти цни контракту. На основ прогнозування, визначення можливо

Хеджування здйсню

ться на основ використання форвардних, фТючерсних, опцонних контрактв.(фксу

ться цна на момент кладання контракту з поставкою вдповдного товару на термн.)

142. Органзаця мжнародно

Як правило, пд термном пдпри

мство у контекст даного питання розумють нефнансову органз-ю, що здйсню

мжнародн торговельн операцÿ (експорт-мпорт). Для здйснення таких операцй у стр-р пдпр-ва звчайно орг-ся спецальний зовншньоторговельний вддл (ЗТВ). Основн задач ЗТВ за напрямками дяльност так:

1.         Експорт (мпорт):

          Збр нформ-

          Здйс-ня калькуляцÿ цн на експортну (мпортну) прод-ю з рах-ням рзних мов поставки;

          Пдготовка рекламних мат-лв, проспектв, листв;

          Аналз нформ-

          Складання приблизного перелку потенцйн спож-чв за групами (збр нформ-

          Пдготовка розсилка оферт на експортн т-ри потенцйним покупцям (запитв на мпортн т-ри, аналз технчних характеристик цн);

          Переговори за контрактом та його кладання;

          Попередня проробка та кладання агентських год;

          Забезпечення паковки транспортування; виконання митних процедур;

          Забезпечення отримання (здйснення) платежу;

          Виршення питань, пов'язан з гарантйним пслгарант обслуг-ням;

          Врегул-ня спрних питань за контактом.

2.         Участь пдпр-ва у виставках т.п.:

          Збр нформ-

          Ведення переписки оформ-ня док-цÿ по виставкам;

          Пдготовка тов-в до виставки;

          Забезпечення транспорт-ня викон-ня митн процедур;

          Забезп-ня платежу по виставц, часть оцнка рез-тв част;

          Продажа тов-в на виставц (повернення

У стр-р ЗТВ видляють 2 групи працвникв: групу експорту та групу мпорту, дяльнсть яких контролю

начальник ЗТВ.

Група експорту (мпорту):

1.         Старший спецалст ЗТВ по експорту (мпорту):

          Розподля

обов'язки мж працвниками експортн (мпортн) групи, контролю

          Звту

перед начальником ЗТВ у цлому по робот групи по окр контрактам;

          Контролю

переписку за контрактом;

          Здйс-

переговори за контрактом, бере часть у пдготовц та кладання агентських год;

          Слдку

за забезп-ням отрим-ня (здйс-ня) платежу керу

врегулюванням суперечок разом з начальником ЗТВ;

          Бере часть у виставках.

2.         Спецалст по експорту (мпорту), (

          Збира

дан по тов-м, що плануються до експорту (мпорту);

          Готу

оформлю

(збира

) рекламн матерали;

          Склада

списки потенцйних покупцв (продавцв);

          Здйсню

ншу технчну роботу (див. задач ЗТВ з експорту та мпорту)

3.         Спецалст по транспорту:

          Бере часть у калькуляцÿ цн на експортну продукцю з рах-ням транспортування;

          Збира

нформ-ю про правила транспортування, док-цю, визнача

можлив шляхи транспорт-ня експортних та мпортних вантажв;

          Встановлю

контакти з транспортн орг-ми та веде з ними роботу;;

          Забезпечу

пакування експортн вантажв, бере часть в орг-

          Забезпечу

транспорт-ня мпортн вантажв;

4.         Спецалст по транспорту митниц:

          Бере часть у калькуляцÿ експортн цн з рах-ням митних витрат4

          Збира

нформ-ю про митн правила док-цю;

          Встановлю

контакти з митницею та веде з нею роботу;

          Оформлю

митн процедури при вдправц експортн/отрим-н мпортн вантажв;

          Займа

ться врегулюванням митного статусу тов-в у агентв та неповернутих тов-в з виставки.

5.        

нокореспондент (вдповда

поняттю секретар-перекладач,

          Займа

ться пдготовкою рекламних матералв;

          Готу

та розсила

запити (оферти);

          Веде переписку за експортн (мпортн) контрактами;

          Переклада

тексти оферт контрактв, телексв та длових листв, техн юрид док-цÿ.

Наведена стр-ра ЗТВ досить мовна, адже спецалзаця окремих працвникв може визначатися географчним чи товарним критерúм. Для сх працвникв ЗТВ бажане знання хоча б одн㺿 ноз мови, для старших спецалств та нокореспондентв ця мова

обов'язковою. тримання ЗТВ

досить витратною справою, тому на дрбних та середнх пдпри

мствах з невеликою номенклатурою експортних та мпортних тов-в функцÿ працвникв ЗТВ виконують звичайн працвники. Необхдною мовою здйснення мжнародних операцй

забезп-ть пдпр-ва технчними засобами зв'язку: факсом, телексом, модемом.

143. Пдпри

мства з ноземними нвестицями в кр. Особливост створення функцонування.

В кра

Згдно з чинним законодавством, на терит. кр. СП може бути створене:

          Шляхом його заснування

          Внаслдок придбання ноз. нв-ром частки част у дючому пд. без ноз. нв-

          Через придбання юридич-ю чи фз-ю особою кр. частки част у пд-в з 100% ноз. нв.

Нацональним рядом рекомендован наступн рвн проритетност створення дяльност СП:

1.         Подолання залежност к. вд мпорту

2.         Структурна перебудова екон-ки, створення сучасно

3.         Вир-во товарв широкого вжитку

Реалзаця цлей, що сприяють ввозу капталу у вигляд СП, ма

забезпечити оновлення технко-технологчно

Як необхдн мови полтико-правового середовища для розвитку СП розглядають

          Полтичну стабльнсть держави

          Позитивне ставлення до ноземних нвест-й

          Наявнсть нормативно-правових регуляторв,

Одним з надзвичайно важливих факторв активзацÿ залучення ноз. нв.

створення вльних економчних зон. На сьогодншнй день сну

значна проблема правового забезпечення ефективного функцонування ВЕЗ. Вже функцонують ВЕЗ в таких областях: Донецька, Микола

Сутт

ве скорочення ноз. нв. обумовило також скасування пльгового режиму ноз. нв-ня.

133. Особливост мжнародних розрахункв в кр.

Мжнародн розрахунки - система регулювання платежва за грошовими вимогами зобовТязаннями, що виникають мж органзацями, громадянами органзацями, як перебувають на терит. Рзних кра

Загальн принципи МР встановлюються мждерж-ми угодами. Докладн мови чтко формулюються в ЗТ контрактах. - мови включають так основн елементи : валюту цни, валюту платежу, форми розрахункв через як ц розрахунки здйснюватимуться. Вдповдно до практики, що склалася в даний час в кр. застосовуються так основн форми МР:

Документарний акредитив, нкасо, банквський переказ, вдкритий рахунок, аванс. Найбльш поширеною формою реалзацÿ ЗТ платежв в кр.

авансов платеж.

49. Мотиваця прямого зарубжного нвестування на мкро- та макроекономчному рвн.

На макрорвн особливост розрзняють як мотивацю кра

Традицйно для кра

1. переважно експортери кап-лу

2. переважно мпортери кап-лу

3. з рвновагою експорту та мпорту кап-лу

Для приймаючих к-н привабливсть ПЗ

обумовлена багатьма факторами:

вони отримують доступ до сучасних технологй та правлнського досвду; збльшуються економчн потужноcт

зТявляються не тльки нов матеральн та фнансов р-си, й моблзуються та ефективнше використовуються нацональн

стимулю

ться конкуренця з сма позитивними наслдками цього явища.

З ншого боку снують негативн наслдки мпорту кап-лу:

нвестування як правило повТязане з подальшим вивозом (репатрацúю) П;

дуже часто мотиваця ноземного нвестора нац цл не спвпадають; нод спостерга

ться дискримнаця нац сектору тощо;

dzнох нвестицÿ нод

не каналами передач технологй,

крупн ноз нвестори як правило "домовляються" з мсцевою олго- або монополúю, що нвелю

(послаблю

) фактор крнкуренцÿ;

нерегульоване залучення крупних ноз кап-лв може спричинити (обумовити) соц напруженсть в сус-в

Наявнсть як позитивних так негативних впливв ПЗ

на економку обумовлю

необхднсть регулювання мжнародно

На мкроеконочному праматичному рвн можна видлити 3 групи мотивв для нвестування за кордон:

1.         виробничо-економчна мотиваця:

1.1.      зменшення каптальних витрат ризикв;

1.2.      придбання ново

1.3.      розширення дючих виробничих потужностей;

1.4.      реалзаця переваг нижчо

1.5.      запобгання циклчност та сезонност вир-ва

2.         маркетингова мотиваця:

2.1.      нов канали збуту;

2.2.      проникнення на конкретний географчний ринок;

2.3.      пристосування до приймаючих кра

3.         нш мотиви:

3.1.      пропагандистськ (престижн);

3.2.      персональн;

3.3.      екологчн

144. Спецальн (вльн) економчн зони в кра�н��

За останн десятирччя вльн економчн зони отримали широке розповсюдження в свтовй економц. В даний час сну

бльше 4 тис СЕЗ всх видв, через як проходить до 20% свтового товарообороту, розвинена система офшорного бзнесу, основу яко

Першою в кра

СЕЗ Славутич (1998, до 1 счня 2010), органзована з метою створення нових робочих мсць для працвникв ЧАЕС, що вивльняються у звТязку з закриттям станцÿ. Передбача

звльнення вд ввзного мита та ПДВ мпорту сировини, матералв, статкування та обладнання, що призначене для використання на територÿ СЕЗ (крм пдакцизних товарв); вд сплати внескв до деяких держфондв (ЧАЕС, нновацйного, на обовТязкове соц страхування на випадок безробття), звльнення (зменшення) оподаткування прибутку для пд-в, що вдповдають певним вимогам.

СЕЗ Донецьк та Азов (строком на 60 рокв). Введено також спецальний режим нвестицйно

СЕЗ Закарпаття та Полсся створюють враження, що СЕЗ в кра

Недолки створення СЕЗ в Укра

1.         Укази Президента щодо СЕЗ мстять ршення про заснування СЕЗ у доручають вдповдним органам розробити пакет необхдних нормативно-правових актв, у тому числ технко-економчне обрунтування. Тобто ршення прийма

ться з мотивв швидкого радикального полпшення соц-екон або екологчно

2.         створю

ться багато СЕЗ ( в тому числ - клька зон одного типу), як охоплюють значну територю велику кльксть субТ

ктв пдпри

мництва, але не мають вдпрацьовано

3.         у створених СЕЗ основна вага придля

ться наданню податкових пльг, а не створенню соцально-економчно

143. Пдпри

мства з ноземними нвестицями в Укра

нвестицйна дяльнсть в У регулю

ться законом У Про нвестицйну дяльнсть 1991р. та законом У Про режим ноземного нвестування 1996р.

ноземн нвестицÿа - це цнност, що вкладаються ноз нвесторами в об

кти нв дяльност У-ни вдповдно до законодавства У-ни з метою отримання прибутку або досягнення соцального ефекту.

ноз нвестори - суб

кти, що проводять нвест дяльнсть на територÿ У:

- юридичн особи, створен вдповдно до законодавства ншого, нж законодавство У-ни;

- фз. особи-ноземц без ПМЖ на територÿ У необмежен у дúздатност;

- ноз держави, мжнар рядов та неурядов органзацÿ.

В У дозволя

ться здйснювати ноз нвест в наступних видах:

- ноз валюта, що визна

ться конвертованою НБУ;

- валюта У при ренвестицях, що здйснюються на територÿ У;

- будь-яке рухоме та нерухоме майно та повязан з ним права;

- цнн папери;

- права нтелектуально

- права на здйснення господарськ дяльност, включаючи права на користування надрами та природними ресурсами.

В У ноземне нвестування ма

так форми:

- часткова часть у пдпри

мствах, що створюються спльно з кра

- створення п/п, що повнстю належать ноземним нвесторам, також флй та представництв, або придбання у власнсть дючих п/п повнстю.

- придбання незабороненого законодавством У рухомого та нерухомого майна шляхом прямого одержання майна або у вигляд цнних паперв.

- придбання самостйно або за частю кра

- здйснення нвест дяльност на пдстав концесйних договорв, договорв про виробничу кооперацю та нш види нвест дяльност.

Об

ктами ноземних нвестицй в У може бути будь-яке майно, в тому числ основн фонди та оборотн кошти, ЦП, цльов грошов вклади, НТП-продукця, нтелектуальн цнност та майнов права.

П/п з ноземними нвестицями - це п/п буь-яко

П/п з ноземними нвестицями створюються дють у формах, передбачених законами У Про ппри

мства та Про госп товариства. Майно, що ввозиться на терит У як внесок ноз нвестора до статутного фонду п/п з ноземними нвестицями, крм товарв для реалзацÿ або власного споживання, звльня

ться вд обкладання митом. Таку нвестицю забороня

ться вдчуджувати протягом 3 рокв. При достроковому вдчудженн мито стягу

ться на загальних пдставах.

Продукця п/п з ноземними нвестицями не пдляга

цензуванню чи квотуванню за мови ? сертифкацÿ як продукцÿ власного виробництва. В У обовязкова ре

страця ноземних нвестицй. Припинення вест дяльност вдбува

ться на пдстав ршення ноз нвестор або повноваженого держ органу.

ноземним громадянам та особам без громадянства земельн длянки у власнсть не передаються. Для п/п з ноземними нвестицями земельним кодексом У передбачене право постйного або тимчасового користування землею та тимчасового користування землею на мовах оренди.

ноз нвестори мають право приймати часть у приватизацÿ державного майна. З 1993 по 1997р.р. щорчно видавалися постанови КМУ, в яких визначалися перелки об

ктв, приватизацю яких доцльно здйснювати з залученням ноземних нвестицй.

Особливост здйснення нвест дяльност у спецальних ек зонах на територÿ У визначаються законом У Про загальн засади створення та функцонування спецальних вльних економчних зон.

Головн нвестори - кра

139. Митне регулювання експортно-мпортних операцй в У.

Митний тариф (МТ) - центральний нструмент МТ регулювання зовншньо-ек дяльност. Законом У Про кдиний МТФ визначено порядок застосування МТ в У. В У застосовуються так види мита: адвалерне (у% до митно

1. - До митно

2. - визнача

ться за цною товарв, однакових за всма ознаками з товарами, що оцнюються.

3. - оцню

ться за цною товарв, що хоча не

однаковими за всма ознаками, проте мають схож характеристики складаються з однакових компонентв, виконують однаков функцÿ у порвнянн з товарами, що оцнюються, тоа вважаються вза

мозамнними.

4. - обчисля

ться вднманням вд цни товару звичайних надбавок на прибуток, ввзного мита, побаткв та зборв, сплачених у звязку з митним оформленням товарв.

5. - якщо на мпортований товар вдповдною постановою КМУ встановлено мнмальну митну вартсть, то основа нарахування митних платежв ма

бути не менша вд ц㺿 вартост.

6. - визнача

ться на основ цни, що буде сплачена або пдляга

сплат за ц товари. Ця вартсть пдтверджу

ться калькуляцúю витрат на виробництво одиниц товару на пдстав комерцйних, трн, банквських, бухгалтерських та н документв, що мстять вдомост про вартсть товарв.

7. - передбача

ться, що у контракт вдсутня фксована цна товару та встановлено лише мови ? визначення, розрахунок проводиться на основ формули розрахунку цни на визначену дату абоа за бржовими котуваннями на дату продажу товару.

При роззробц ставок нац МТ врахову

ться рзниця мж внутр та свтовими цнами, середниними за групою товарв. Дал ставки точнюються за такими критерями: економчн нтереси держави в цлому; нтенреси нац виробникв та споживачв; можливсть замни мпортно

Згдно законодавства У ввзне мито

диференцйованим. Застосовуються преференцйн (застосовуються до товарв тих кра

Згдно з ршенням, хваленима Радою глав рядв СНД, мови звльнення вд сплати мита передбачають дотримання таких правил, як безпосередня закупвля, пряме вдвантаження, пряме транспортування. Так звльнення передбачен за умови надання сертифкату похолдення товару за формою СТ-1. При ввезенн товарв з кра

Умова безпосередня закупвля означа

, що для звльнення вд сплати мпортного мита кр суб

кт зовнш-економ дяльност ма

укласти контракт купвлв-продажу безпосередньо з резидентом т㺿 кра

Умова пряме вдвантаження (пряме транспортування) означа

, що експорт товару ма

вдбуватися з кра

148. Прортети кр полтики в мовах глобалзацÿ економчного розвитку.

При розробц модел мжнародного нтеграцйного включення У у свтогосподарськ звязки необхдно враховувати найвизначнш феномени сучасного свтового розвитку - глобалзацю, процеси регоналзацÿ, технологчну революцю та транснацональний каптал..

Одна з найважливших мов спху- володння передовими стратегчними технологями.

Шляхи нтеграцÿ вклячають передумови нтеграцÿ (полтико-правов, економчн,соцально-культурн, нфраструктурн) та ? особливост. Фактори нтеграцÿ подляються на внутршн, що обумовлен станом розвитку нац економки т зовншн, що визначаються станом розвитку зовншньоекономчниха звязкв.

На сьогодна ва квроп складаються передумови для розвитку загальнок континентально

Позитивними зрушеннями в бк забезпечення внутршнх передумов нтеграцÿ У

, насамперед, введення в дю з 01.01.2 нових стандартв бухоблку, що вдповдають Мжнародним, стратегя кр пдпри

мств н збльшення прозороста

До внутршнх економчних мов, що гальмують процес нтеграцÿ У в захдн полтичн та економчн структури вдносяться: проблема закриття ЧАЕС, повльне просування У шляхом реформ, економчна криза, полтична соцально-економчна нестабльнсть, несприятлива екологчна ситуаця та н.

Саме внутршн передумови нтеграцÿ

визначальними, оскльки зовншн мови

похдними вд них.

Зовншн фактори нтеграцÿ У на макро рвн включають передусм мжнародн двосторонн договори У з ншими кра

Довгострокова мета зовн-екон полтики У- вступ до кС; в середньостроковому план У прагне до створення зони вльно

кАВТ (квропейська Асоцаця вльно

нтеграця Схдно

вропейських кра

З 1995р. Центрально-

вропейська года про зону вльно

Вдносини мж У та CEFTA зможуть спшно розвиватися, якщо зовн-ек звязки на рвн окремих п/п будуть стимулюватися державою, функцÿ яко

Представники ноз капталу вважають, що головн причини ризикв в У та кра

Велик резерви снують у розвитку кооперацÿ мж пдпри

мствами, що переробляють с/г продукцю випускають продукти харчування, також з п/п нших галузей. Так, багато рокв Польща поставляла в У статкування для виробництва та переробки цукру, олÿ, картопл, мяса, а також мн-трактори та н с/г машини. З горщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нин в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було ранше завезено з Ск в У, можна було б використовувати як платжн засб нац валюту, також перейти на обмн машин статкування мж п/п по вза

мно преференцйних цнах. Доцльно поширювати обсяги зингових операцй. Ппри

мствам, що випускають машинотехн продукцю варто надати бльше фн свободи можливост здйснювати бартерн операцÿ на пльгових мовах.

В 1992р. державами Причорноморя, також Албанúю, Азерб, Врм та Грецúю пдписано Декларацю про причорноморське ек спвробтництво. Головне завдання ЧЕС - оцнка снуючого потенцалу кра

Особливост ЧЕС: - поетапний характер реалзацÿ год; - селективний пдхд до част в тих чи нших проектах; - мякий характер нтеграцÿ, коли часть в ЧЕС не заважа

кра

Найважлившими зовн-ек партнерами У залишаються республки колишнього СРСР, що тепер об

днан в СНД, до якого ввйшли вс члени колишнього Союзу, крм Прибалтики.

До кра

Характерним також

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торговельного балансу з кра

Головним недолком географчно

Рося - четвертий найбльший ноз нвестор в У.

150. Регональн прортети нтеграцйно

Поле регональних нтеграцйних проритетв У включа

ЦкЗВТ, СНД, ЧЕС, кС, Балтйський ринок та кАВТ, що

елементами квропейського континентального ринку. На сьогодн в к сформовано клька регональних та субрегональних об

днань. Центральне мсце серед них займа

кС, що об

дну

15

вропейських кра

Довгострокова мета зовн-екон полтики У- вступ до кС; в середньостроковому план У прагне до створення зони вльно

кАВТ (квропейська Асоцаця вльно

нтеграця Схдно

вропейських кра

З 1995р. Центрально-

вропейська года про зону вльно

Вдносини мж У та CEFTA зможуть спшно розвиватися, якщо зовн-ек звязки на рвн окремих п/п будуть стимулюватися державою, функцÿ яко

Представники ноз капталу вважають, що головн причини ризикв в У та кра

Велик резерви снують у розвитку кооперацÿ мж пдпри

мствами, що переробляють с/г продукцю випускають продукти харчування, також з п/п нших галузей. Так, багато рокв Польща поставляла в У статкування для виробництва та переробки цукру, олÿ, картопл, мяса, а також мн-трактори та н с/г машини. З горщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нин в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було ранше завезено з Ск в У, можна було б використовувати як платжн засб нац валюту, також перейти на обмн машин статкування мж п/п по вза

мно преференцйних цнах. Доцльно поширювати обсяги зингових операцй. Ппри

мствам, що випускають машинотехн продукцю варто надати бльше фн свободи можливост здйснювати бартерн операцÿ на пльгових мовах.

В 1992р. державами Причорноморя, також Албанúю, Азерб, Врм та Грецúю пдписано Декларацю про причорноморське ек спвробтництво. Головне завдання ЧЕС - оцнка снуючого потенцалу кра

Особливост ЧЕС: - поетапний характер реалзацÿ год; - селективний пдхд до част в тих чи нших проектах; - мякий характер нтеграцÿ, коли часть в ЧЕС не заважа

кра

Найважлившими зовн-ек партнерами У залишаються республки колишнього СРСР, що тепер об

днан в СНД, до якого ввйшли вс члени колишнього Союзу, крм Прибалтики.

До кра

Характерним також

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торговельного балансу з кра

Головним недолком географчно

Рося - четвертий найбльший ноз нвестор в У.

9. Мжнародн конфлкти.

Конфлкти виникають в тому раз, якщо вдносини мж кра

нший випадок -

ран. Тут вся справа поляга

в тому, що псля того, як у кра

Японя

прикладом вдносно мирного розв΄язання конфлкту. Хоча зараз полтична вага ц㺿 кра

10. Дискримнацйн та преференцйн режими вза

мовдносин мж кра

За визначенням Свтово

Зворотньою стороною

стимулювання експорту у формах: державне кредитування експорту, змшане кредитування, пряме субсидування, державне страхування експортних кредитв, надання податеових пльг, фонди розвитку експорту, прискорена амортизаця, нформацйно-органзацйне сприяння експортерам (система ЕШЕЛОН, д�� дипломатичного корпусу, полтичний тиск, тощо).

До преференцйних режимв вдносяться:

Торгвля без дискримнацÿ передбача

що кра

Режим найбльшого сприяння (Most Favoured Nation MFN) закрплений у статт 1 ГАТТ. Це правило зобов΄язу

поширювати на трет кра

Виключення з режиму найбльшого сприяння робиться лише для кра

Режим торгвл в рамках нтеграцйних угруповань

ще бльш сприятливим, нж с зазначен вище.

Тому в свт зараз вдбува

ться далектичний процес глобалзацÿ та регоналзацÿ. Перший вдбува

ться через дяльнсть СОТ та поширення преференцйних режимв MFN,

12. Загальна характеристика кра

Перехдна економка (ПЕ) - це тип економчно

Прискорення свтового НТП рзко пдвищило вимоги до ефективност економки всх держав, активзувало намагання кра

Методологя аналзу соц-екон перетворень у кра

В економц кра

Взагал ПЕ - це особливий стан в еволюцÿ економки, коли вона функцону

в перод переходу вд одн㺿 сторично

ПЕ бльше характерна в даний перод для кра

ПЕ базу

ться на рзних типах видах власност, рзних формах господарювання. В ПЕ розвиток отримують змшан виробнич структури: державно приватн пдпри

ства, СП, на баз нацонал та ноз.

В ПЕ, з одн㺿 сторони, вдбува

ться змна ступеню держ втручання в економку та державне регулювання екон процесв губить всезагальний характер. З ншо

24. Теорÿ торгово

Поява теоретичних моделей пов¢язана з процесами регонально

теорÿ тарифв

теоря митних союзв

теорÿ економчних та митних союзв.

загальн теорÿ мжнародно

Зараз в свтовй практиц превалюють теорÿ вдкрито

Види полтики: Вльна торгвля, бералзм (розширення свободи економчних дй, скорочення клькост та зниження рвня обмежень у торгвл з ншими кра

Рвн нтеграцÿ. На мкро рвн видляють горизонтальну нтеграцю, що ма

мсце при злитт фрм, що виробляють подбн або однордн товари з метою

Вертикальна нтеграця передбача

об΄

днання фрм, що функцонують врзних виробничих циклах. к нтеграця 1. вниз (при

днання постачальникв), 2. вгору (при

днання споживача), 3. невиробнича нтеграця вгору, що включа

сферу розподлу.(Chrisler, General Motors, Honda, Toyota)

На макро рвн нтеграця набува

форм регоналзму.

Форми торгвельно

Зона приференцйно

Зона (асоцаця) вльно

Митний союз- +встановлення спльного зовншнього тарифу (Бенлюкс з 1948, кС з 1968).

Спльний ринок- +вльний рух капталв та робочо

Форми виробничо

Економчний союз- +Гармонзаця економчно

Полтичний союз- + полтична нтеграця.

47. Органзаця та контроль мжнародно

Органзаця та контроль це основн функцÿ правлння (поряд з плануванням та керуванням). Мжнародна маркетингова дяльнсть за сво

ю суттю це процес правлння комплексом маркетингу. А отже органзаця мжнародно

Залежно вд ступеня пристосування мжнародного маркетингового комплексу до особливостей рзних зарубжних ринкв (сегментв свтового ринку) в маркетинговй практиц видляють три типи маркетингового комплексу: ндивдуалзований, стандартизований, комбнований.

ндивдуалзований передбача

пристосування сх елементв до мов конкретно

Контроль забезпечу

зворонй зв΄язок у систем служить для оцнки результатв та корегування напрямв дяльност.

Три основн вимоги до контролю в мжнародних компанях:

Стандарти в MNC повинн враховувати як загальнокорпоративн цл так мсцев мови.

нформаця, що мститься у звтах, повинна вдзеркалювати не тльки поточне виконання, й встановлен стандарти. правлнськ дÿ щодо коригування вдхилень

заключним кроком функцÿ контролю

Основн типи контролю в MNC Прямий контроль, Непрямий контроль

Три комплекти фнансових звтв зарубжних вддлень до штаб-квартири:1.на нацональних стандартах рахункв 2. на стандартах, кра

Проблеми контролю в MNC:

Цл зовншньоекономчних операцй конфлктують з загальнокорпоративними цлями. Цл партнерв спльних пдпри

мств суперечать корпоративному менеджменту. Досвд компетенця в плануванн дуже рзняться у рзних зарубжних вддленнях. Флософська природа конфлктв вдносно цлей полтика зарубжних операцй в основному повязан з культурними вдмнностями мж менеджерами кра

Вимрювання виконання:Фнансове виконання (прибуток, фнансов коефц��нти) Контроль якост (гуртки контролю якост, сучасн системи контролю якост) Особистий контроль (групова та ндивдуальна ор��нтаця)/h1>

54. Джерела зовншнього фнансування нацональних економк та

Прям нвестицÿ- це вкладення капталу з метою отримання пдпри

мницького прибутку та контролю нвестора над об΄

ктом нвестування. Прямими

як сам нвестицÿ, тк ренвестицÿ. Перевага поляга

в тому, що нвестор зацкавлений у розвитку виробництва. Недолк може бути в тому, що часто виникають проблеми стосовно нацонального несприйняття ноземно

Портфнльн нвестицÿ- вкладення капталу, як правило в цнн папери з метою отримання дивдендв, доходу, без отримання контролю. Перевага поляга

в тому, що нвестор нада

кошти не цкавлячись участю в правлнн. Обмеження поляга

в тому, що нвестор швидше зацкавлений у високй поточнй доходност цнних паперв, нж у створенн мов для ефективного розвитку у майбутньому. Часто джереда обмежен досить нестабльн через вдносно спекулятивний характер.

Крелити мжнародних фнансових органзацй- вирзняються вдносно щедрими мовами оплати за користування коштами (в порвнянн з вдкритим ринком). Вони хоча невелик за обсягом, але свдчать пор певну стабльнсть запорукою того, що приватний нвестор може прийти в кра

Запозичення на мжнародних фнансових ринках- позитивний метод в тому план, що

ненфляцйним, не виклика

ефекту витснення нвестицй на внутршньому ринку (принайм теоретично), дозволя

моблзувати досить значн кошти приватних нвесторв. Недолком

те, що в цьому раз доводиться дружити з мжнародними фнансовими становами з сма вдповдними наслдками (без тако

Офцйна допомога розвитку-гранти, займи, технчна допомога. Перевага в ? безоплатност або низькй дуже вартост. Недолк у незначних обсягах, також у тому, що кошти в таких випадках переважно витрачаються на товари та послуги, походженням з кра

64. Валютн брж та механзми

Бржа - (вд лат bursa - гаманець)- органзацйно оформлений постйно дючий ринок.

Валютна бржа - з одного боку це фнансовий посерелник, що

одним

одним з основних нститутв ринково

Функцÿ валютних ринкв:

Забезпечення сво

часност мжнародних розрахункв, страхування валютних ризикв;

Диверсифкаця валютних резервв банкв, пдпри

мств, лержав, регулювання валютних курсв;

Отримання спекулятивного прибутку часниками ринку у вигляд курсв валют; регулювання економки.

Передумови формуванн сучасного валютного ринку: розвиток мжнародних економчних зв΄язкв; розвиток свтово

Структурно валютн ринки

органзацйно оформленою сукупнстю транснацональних банкв, брокерських фрм та корпорацй.

Розрзняють свтов, регональн, нацональн (мсцев) валютн ринки залежно вд обсягу, характеру валютних операцй та клькост валют, що використовуються. У свтових фнансових центрах (Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт на Майн, Париж Цюрх, Токо) здйсню

ться основн обсяги свтово

Мжбанквський ринок подля

ться на прямий та борокерський. Тому складовою ланкою в нституцйнй структур ринку

брокерськ фрми, як здйснюють майже 30 % загального обсягу валютних операцй.

Валютн ринки подляються також за типом операцй на них. Головн з них це спот та форвард (ф΄ючерс).

Спот - валютна операця з негайною поставкою, коли дата валютування лежить в межах двох робочих днв з дати кладення годи. Лише на валютному ринку Токо поставка здйсню

ться наступного дня.

Термнов годи (форвардн та ф΄ючерсн) - це валшютн угоди, за якими сторони домовидись про постачяння обумовлено

Також вирзняють TODay, TOMorrow, SWAP, options, options on futures, future-tyre option.

79. Правове регулювання мжнародних економчних вдносин на нацональному, мжнародному та наднацональному рвнях.

Мжнародн економчн вдносини на нацональному рвн мають обмежену сферу регулювання. Переважно це та частина нацонального законодавства, яка визнача

засади част кра

На мжнародному рвн мжнародн економчн вдносини регулюються, мжнародними економчними договорами (добровльними, рвноправними годами економчного характеру, кладеними мж державами, що закрплюютьнорми та правила, що регулюють мжнародн економчн вдносини), мжнародними правовими звичаями (певн, сам собою зрозумл правила органзацÿ та здйснення МЕВ, що розвиваються впроцес тривало

Основн види мжнародних договорв: торгов договори, годи про товарооборот, кредитн годи, годи про економчне технчне (останнм часом в кра

Як приклад мжнародного звичаю можна навести Невд΄

мний сувверентет держав над сво

Одним з визначальних ршень МОРГ

наприклад Деклараця про принципи мжнародного права (Ген Асамблея ООН 1970 рк)

Прикладом кодексв можуть бути кодекс нйних конференцй (про морськ перевезення) та кодекс поведнки ТНК.

Особливстю цього рвня

те, що на вдмну вд нацонального тут нема

спецальних органв примусу дуже багато залежить вд чткого неухильного виконання сторонами взятих на себе зобов΄язань. Принцип мунтету поляга

в неможливост застосування до держави методв примусу ншо

Наднацональний рвень особливий тим, що тут формуються певн нститути, ршення яких

обов΄язковими для виконання усма членами певного мждержавного об΄

днання. Для прикладу можна навести кС, де регулювання вдносин мж кра

85. Мжнародно-правове регулювання рзних форм спвробтництва.

Мжнародно-правове регулювання спвробтництва здйсню

ться на основ вдповдних галузей права. Так видляють Мжнародне торгове право, Мжнародне валютне право, Мжнародне транспортне право, Мжнародне право у сфер регулювання промислового, сльськогосподарського, науково-технчного спвробтництва.

Торгове право включа

переважно двосторонн договори. Вони регулться Конвенцúю ООН про договори мжнародно

Валютне (МВФ, Свтовий банкЕ)

Транспортне (Про територальне море зону, що приляга

до нього, Про вдкрите море, Про статус мжнародних проток, Про судноплавство на мжнародних рчках, конвенцÿ про мжнародн залзничн перевезення КОТ

Ф)

Згдно Заключного акту Наради з безпеки та спвробтництва у квроп (1975 Гельснк) промислове спвробтництво, яке рунту

ться на економчних нтересах, може створити стйк зв΄язки, змцнюючи тим самим довгострокове економчне спвробтництво вцлому, прискорюючи економчний розвиток сх, хто бере часть у такому спвробтництв. Стосовно промисловост, то тут головну роль вдграють двосторонн та багатосторонн мжнародн договори та Ршення конференцÿ ООН з торгвл та розвитку, комтету з промислового розвитку Економчно

Щодо сльського господарства, то тут слд видляти органи ООН, що переважно займаються такими питаннями як, на приклад, проблема голоду та регональними органзацями, що виршують вужч регональн проблеми с/г. До них вдносяться Продовольча та сльськогосподарська органзаця ООН, Всесвтня продовольча конференця, Мжнародний надзвичайний продовольчий фонд (1980 за частю МВФ), Мжнародний фонд сльськогосподарського розвитку (1976 для збльшення виробництва у Африц, Азÿ, ЛатАмериц нада

пльгов кредити). Також до регональних вдносять Мжафриканське бюро з рунтв та с/г, Мжнародний комтет з чаюЕ

Спвробтництво у сфер науки та технки здйсню

ться в рамках Конференцÿ ООН з питань засосування досягнень науки та технки в цлях розвитку. к окремий консультативний комтет з питань науки татехнки при ЕКОСОР. Практично вс комсÿ ООН мають так комтети. Прикладами договорв може бути Договр про принципи дяльност держав стосовно дослдження та використання космчного простору, включаючи М

сяць та нш небесн тла (1966). В сфер використання свтового океану - конвенця ООН з морського права (1982)

99.

нтеграцйн та дезнтеграцйн процеси в сучасному свт.

нтеграця на сучасному етап зумовлена переважно економчними мотивами. Лише об΄

днання Н

меччини може розглядатись в основному як прояв полтичних, культурних та нших мотивв.

Дезнтеграця в сво

нтеграцйн тенденцÿ на макро рвен- кС, НАФТА, групування кра

Разом з тим спостергаються численн точки, на Земл де вдбуваються регональн дезнтеграцйн процеси зумовлен бажанням певних груп населення вдокремитись вд нших за нацональною чи релгйною ознакою, нод основою

непропорцйнсть розвитку кра

Так сепаратистськ настро

Що стосу

ться СНД (та й колишнього РЕВ), то причиною тут переорúнтаця виробничих зв΄язкв, оскльки було змнено основи, на яких здйснювалось спвробтництво. Фактично спочатку це були вдносини СРСР- братн соцалстичн кра

Зараз тут можна видлити нов нтеграцйн сили - мж державами Середньо