Совместные предприятия на примере Киевской области
Ки
Економчний факультет
Кафедра нновацйного менеджменту та пдпри
мництва
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Науков основи регулювання зовншньоекономчно
дяльност спльних пдпри
мств регону
(на приклад Ки
магстра з спецальност
Адмнстративний менеджмент
Ступак Оксани Павлвни
д.е.н., проф. Стеченко. Д.М.
Ки
Змст.
Вступ. 3
Роздл 1. Методологчн основи регулювання мжнародного
спльного пдпри
мництва. 6
1.1. Мжнародне спльне пдпри
мництво як об
кт вивчення. 6
1.2. Основн пдходи до класифкацÿ спльних пдпри
мств. 13
1.3. Науково-методичн основи регулювання мжнародно
спльно
Роздл 2. Органзацйно-економчний механзм дяльност спльних
пдпри
мств (СП). 28
2.1. Соцально-економчн передумови та порядок створення. 28
2.2. Механзм функцонування СП. 35
2.3. мови ефективного розвитку спльних формувань. 41
Роздл 3. Аналз ефективност спльних пдпри
мств (на приклад
Ки
3.1. Оцнка ефективност функцонування СП. 47
3.2. Сучасний рвень розвитку спльного пдпри
мництва
регону на сучасному етап. 50
3.3 Оптимзаця спльно
зовншньоекономчному сектор кра
Висновки. 73
Лтература. 76
Додатки. 79
Вступ.
стотною рисою розвитку свтогосподарських звязкв на сучасному етап
активне включення до них всх кра
Ниншнй стан економки кра
Тривалий час економка кра
Об
ктивн процеси нтернацоналзацÿ господарського життя обумовлюють розвиток рзномантних видв форм мжнародного бзнесу. За масштабами, динамкою та ефективнстю впливу на структури свтово
На рвн нацональних економк мжнародн спльн пдпри
мства виступають, з одного боку, як форма експорту державного, приватного та змшаного пдпри
мницького капталу, з ншого - як одна з найбльш ефективних форм його мпорту. В залежност вд ступеню зрлост нацональних економк, рвня
Проблема залучення ноземних нвестицй через мжнародн спльн пдпри
мства
найбльш актуальною для кра
Мжнародн спльн пдпри
мства здатн позитивно впливати на масштаби темпи ринково
На мкрорвн мжнародн спльн пдпри
мства являють собою одну з найбльш поширених форм самостйного входження фрм у зарубжний ринок або рзновид стратегчних альянсв двох чи деклькох фрм, що ма
певн переваги за рахунок снергчного ефекту вд вза
модÿ рзнонацональних партнерв.
Проблеми нтернацоналзацÿ, ноземних нвестицй, теоретичн аспекти розвитку мжнародних спльних пдпри
мств дослджуються втчизняними та зарубжними вченими. Разом з тим, необхдн подальш дослдження теоретичних практичних питань розвитку мжнародних спльних пдпри
мств з акцентуванням ваги як на макроекономчних аспектах регулювання ноземно
Метою дослдження
розробка теоретичних та практичних рекомендацй щодо регулювання дяльност кра
Досягнення мети дослдження передбача
виршення наступних завдань:
- вивчення теоретико-методичних питань спльного пдпри
мництва та
визначення його соцально-економчно
- систематизаця мжнародних спльних пдпри
мств;
- вивчення системи регулювання мжнародно
- дослдження макро- та мкромотивацÿ створення мжнародних спльних пдпри
мств;
- вивчення процесв створення та функцонування спльних формувань;
- оцнка ефективност та виявлення проблем дяльност СП;
- аналз тенденцй та оцнка сучасного рвня розвитку кра
- обгрунтування пропозицй по оптимзацÿ розвитку спльного пдпри
мництва в зовншньоекономчному сектор Укра
Предметом дослдження
система економчних, правових, органзацйних,
соцальних та нших вза
мовдносин при створенн та функцонуванн мжнародних спльних пдпри
мств. Ц вза
мовдносини формуються на макрорвн (мж кра
Об
ктом дослдження виступають спльн пдпри
мства з участю кра
Теоретичну та методологчну основу дослдження становили прац втчизняних та зарубжних вчених з проблем мжнародного бзнесу та спльного пдпри
мництва, ключов положення нацонально
Роздл 1. Методологчн основи регулювання
мжнародного спльного пдпри
мництва.
1.1. Мжнародне спльне пдпри
мництво як об
кт вивчення.
Загальною економчною основою розвитку спльного пдпри
мництва
насамперед
транснацоналзаця виробництва та обгу, глобалзаця господарських процесв, як втягують с без винятку кра
Механзм спльного пдпри
мництва викристалзову
ться з складно
Мегарвень - це рвень мжнародного спвтовариства, що проявля
ться в систем ООН та ? економчних та юридичних нститутв. На цьому рвн, з одного боку, формуються найбльш загальг положення й пдходи, що характеризують суть змст спльного пдпри
мництва як форми мжнародних економчних вдносин, з ншого боку - розробляються рекомендацÿ щодо здйснення ц㺿 дяльност високого ступеня конкретизацÿ аж до теоретичних та практичних моделей.
На метарвн, на регональному мждержавному, загальн положення адаптуються стосовно особливостей регонального та мждержавного спвробтництва.
Роль безпосереднього середовища при формуванн механзму спльного пдпри
мництва вдгра
макрорвень економчних вдносин, тобто рвень економки окремо взято
Економчн звязки та вдносини мезорвня вдображають галузевий зрз спльного пдпри
мництва.
стотного впливу на механзм СП вони не мають, пристосовуючи, адаптуючи його до особливостей економки галуз чи сфери виробництва.
Виршальний вплив на ефективнсть формування функцонування механзму спльного пдпри
мництва справля
вза
модя двох його пдсистем макро- та мкрорвня. Сукупнсть органзацйно-економчних правових норм макрорвня становить необхдне зовншн
середовище, яксн й кльксн характеристики якого визначають ступнь реалзацÿ об
ктивних потенцй механзму СП мкрорвня.
Система вза
мозвязкв макрорвня включа
в себе чотири головних блоки, що пронизують й нш рвн механзму спльного пдпри
мництва. Це - економчн, вартсн, або товарно-грошов нструменти, програмно-координацйн форми, нституцйн структури та правов норми, що в сво
Спльному пдпри
мництву притаманн серйозн переваги серед других видв зовншньоекономчних звязкв, як полягають у
Змстовним боком спльного пдпри
мництва
найбльш характерне забезпечення доступу до нових технологй,
Розглядаючи спльне пдпри
мництво з точки зору його внутршньо
- направленсть на задоволення потреб, як сприяють економчному розвитку приймаючо
- направленсть на перетворення, змни суспльного виробництва, бльшо
Що стосу
ться форм реалзацÿ здйснення спльно
Дана робот присвячена дяльност першо
В економчнй та юридичнй практиц поки що не сформульовано
диного поняття термну спльн пдпри
мства.
Термн Уjoint venturesФ, який частше за нш зустрча
ться у втчизнянй тератур, в захднй трактовц явля
собою бльш широке поняття, нж спльн пдпри
мства, й по
дну
багато видв спльно
У нашй тератур пд спльним пдпри
мством за частю зарубжного партнера прийнято вважати таке пдпри
мство, об
днання або ншу органзацйну одиницю, в якй беруть часть, крм нацонально
Бльш загальне трактування, яке зараз ста
загальноприйнятим, розгляда
спльне пдпри
мство як таке партнерство, коли дв або клька фрм створюють органзацю для здйснення виробничо
Феномен мжнародного спльного пдпри
мства проявля
ться через клька сутт
вих ознак, коли вони одночасно виступають як: а) форма мжнародного бзнесу та б) його специфчний суб
кт; в) спосб входження у зарубжний ринок; г) рзновид прямого ноземного нвестування; д) нова форма господарювання у кра
У теорÿ та практиц мжнародного бзнесу розрзняють так головн його форми: експорт, спльне пдпри
мництво рзних видв, пряме 100%-ве нвестування (рис.1).
|
|
|||
|
спльне пдпри мництво |
|
Форми мжнародного бзнесу
Рис.1. Форми мжнародного бзнесу у процес нтернацоналзацÿ [22, c.11<].
Експорт - одна з найпростших форм мжнародного бзнесу. Потрбно розрзняти нерегулярний експорт, коли фрма час вд часу експорту
надлишки сво
Спльне пдпри
мництво - це дяльнсть, що грунту
ться на спвробтництв з ноземними пдпри
мствами, органзацями чи пдпри
мцями та на спльному розподл прибуткв ризику вд його здйснення. Передумови такого пдпри
мництва створюються в процес нтернацоналзацÿ господарського життя, завдяки розвитку експортно-мпортно
- лцензування, коли фрма (лцензар) вступа
в стосунки з фрмою або державою (лцензат) на закордонному ринку, пропонуючи права на використання виробничого процесу, товарного знака, патенту, торговельного секрету в обмн на цензйний платж;
- правлння за контрактом, коли фрма нада
ноземному партнеру ноу-хау в сфер управлння, той забезпечу
необхдний каптал та його використання з максимальною орúнтацúю на ефективну реалзацю отриманих правлнських послуг;
- спльне пдпри
мство (СП) явля
собою форму спвробтництва з по
днанням зусиль рзнонацональних партнерв в нвестуванн, правлнн, розподл доходв та ризикв.
Пряме 100%-ве нвестування ма
мо тод, коли вклада
ться каптал у створення за кордоном пдпри
мств з повним контролем
Найбльш розвиненим видом спльно
У мжнароднй економчнй теорÿ та практиц видляють так характерн особливост СП:
- наявнсть згоди сторн про довгостроков завдання спвробтництва (виробництво, купвля-продаж, науков дослдження, обслуговування, фнансування тощо);
- об
днання сторонами активв (грошових засобв, обладнання, досвду правлння тощо);
- оцнка об
днаних активв як капталовкладень обох сторн;
- реалзаця погоджених завдань через самостйн органи правлння сторн;
- часть обох сторн у прибутках та збитках вдповдно до вкладеного капталу [14, c.9].
Таким чином, спльна власнсть, правлння та розподл прибуткв ризику - три основн елементи, як вдрзняють спльне пдпри
мництво вд нших, менш комплексних форм мжнародного спвробтництва.
Спльн пдпри
мства як форма економчних мждержавних вдносин закономрно розвиваються в процес еволюцÿ свтогосподарських звязкв, що поясню
ться
Слд акцентувати вагу на тому, що реалзаця форм мжнародного бзнесу можлива двома шляхами:
1) без створення нового пдпри
мства (юридично
2) з створенням нового суб
кта господарювання, саме спльного пдпри
мства або зарубжно
Розглядаючи СП як одну з форм мжнародного бзнесу, необхдно враховувати
Здебльшого пдпри
мство, що виходить на зарубжний ринок, розгляда
переваги та недолки (табл.1) таких альтернатив: експорт; контрактн кооперацйн годи, в тому числ цензування та франчайзинг; створення за кордоном СП, власного виробництва чи флÿ.
Визначаючи спльне пдпри
мство як нвестицйну форму мжнародного бзнесу, важливо дентифкувати його у систем мжнародних нвестицй. Скориста
мося для цього класифкацúю останнх за характеристиками нвестуючих суб
ктв, видами формами нвестицй, характеристиками нвестицйних потокв (рис.2).
У цьому контекст пдкреслимо так моменти, що мають принципове значення:
-по-перше, спльне пдпри
мство
рзновидом прямого нвестування у раз, коли дв або бльше фрм мають право власност на прям нвестицÿ в одну компаню, тобто об<
ктивною основою розвитку спльних пдпри
мств
прям нвестицÿ;
-по-друге, на розвиток спльних пдпри
мств сутт
во вплива
секторальний подл прямого нвестування. Якщо у 50-70-х роки прям ноземн нвестицÿ концентрувались у сльському господарств, рибальств, совому господарств, то в наш час вони домнують у промисловост та сфер послуг;
-по-трет
, у спльних пдпри
мствах реалзуються державн та приватн, рзн за величиною, термном та джерелами практично вс види нвестицй.
Таблиця 1.
Основн форми виходу на зарубжн ринки [22, c.14<].
|
Форма виходу |
Переваги |
Недолки |
|
Експорт |
Збереження контролю Пдтримка виробництва в кра |
Вразливсть перед зарубжними протекцонстськими бар рами Чутливсть щодо коливань валютних курсв |
|
Контрактн кооперацйн годи цензування франчайзинг |
Невисока потреба в нвестицях |
Мнмальний рвень реального контролю |
|
Спльн пдпри мства |
Мнмальнсть ризику Потреба в менших затратах, нж у раз створення власно |
Необхднсть високодеталзовано Складнсть правлння |
|
Створення за кордоном власно |
Забезпечення повного контролю Локалзаця виробництва |
Необхднсть значних нвестицй Можлива непопулярнсть з полтично |
Спльн пдпри
мства можна розглядати також як один з рзновидв стратегчних альянсв, що реалзу
ться через ефективний розподл прав власност. Важливо, що одночасно з традицйними аргументами на користь розподлу прав власност у порвнянн з 100%-вим володнням пдпри
мством за кордоном (прискорення процесу розширення фрми у географчному аспект, розширення бази дослджень розробок, передача контролю над пдпри
мством на мсця тощо) пдкреслю
ться така причина спльного володння у випадку СП як синергчний ефект вд вза
модÿ двох або деклькох фрм, що знаходяться в рзних кра
- <ноземна фрма може об
днати сво
- фрми двох або деклькох держав можуть по
днатися для дÿ у третй кра
Зауважимо, що у багатьох кра
Визначення спльного пдпри
мництва одночасно як : а) форми мжнародного бзнесу; б) специфчного (нового) суб
кта мжнародного бзнесу; в) стратегÿ входження у зарубжний ринок; г) рзновиду прямого ноземного нвестування; д) форми господарювання - дозволя
не тльки визначити його сутт
в ознаки, але й позицонувати СП у систем макро- та мкроекономчного регулювання. Тобто специфка мжнародних спльних пдпри
мств проявля
ться ще в тому, що процеси
Характеристики нвестуючих субктв |
|
нституцйна пророда - державн - приватн - мжнародних органзацй - змшан |
Цльова орнтаця- прям - портфельн |
Види нвестицй |
|
ноземна валюта Нацональна валюта Рухоме та нерухоме майно Цнн папери |
|
Грошов вимоги Права нтелектуально Права на господарську дяльнсть Послуги |
Форми нвестицй |
|
Часткова часть у пдпри мствах |
|
Придбання рухомого нерухомого майна |
|
Концесÿ |
|
Пдпри мство з 100%-вою власнстю |
Характеристика нвестицйних потокв |
|
Величина (мал, середн, велик) |
|
Термн (короткотермнов, середньотермнов, довготермнов) |
|
Джерело (первинн, ренвестицйн) |
 |
Рис.2 Спльн пдпри
мства у систем мжнародних нвестицй [22, с.20].
Таким чином, феномен мжнародних спльних пдпри
мств, що проявля
ться через сукупнсть ключових сутт
вих ознак, з одного боку, та специфк регулювання процесв
1.2. Основн пдходи до класифкацÿ спльних пдпри
мств.
Дяльнсть спльних пдпри
мств поставила ряд завдань, без виршення яких неможливий
У втчизнянй та зарубжнй тератур вказане питання до цього часу
одним з найбльш складних. Правов акти ряду держав свдчать про те, що в свт вдсутнй
диний пдхд при класифкацÿ пдпри
мств. Це виклика
велику кльксть
Пдпри
мство в захдних кра
налз розвитку спльних пдпри
мств потребу
Вс з вищеназваних ознак мають важливе значення, особливо в процес комплексного аналзу СП. Наприклад, з точки зору мотивацÿ безпосереднх партнерв та
Таблиця 2.
Систематизаця мжнародних спльних пдпри
мств [22, c.29].
| ОЗНАКИ |
ГРУПИ МСП |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
1. ОРГАН ЗАЦ Я |
1.1.Спосб 1.2. Шлях 1.3. Форма 1.4.Мсце ре страцÿ |
1.1.1. Органзацйно-правов форми вдповдно до законодавства приймаючо 1.1.2. Контрактн (договрн) 1.2.1. Створення нового 1.2.2. Викуп частини дючого мсцевого ноземним партнером 1.2.3. Викуп частини дючого ноземного мсцевим партнером 1.3.1. Два партнери 1.3.2. Бльше двох партнерв - органзацй (консорцуми) 1.4.1. На територÿ кра |
|
2. СТРУКТУР ЧАСНИК В |
2.1. Безпосередн часники 2.2.Кра |
2.1.1. Тльки фзичн особи 2.1.2. Тльки юридичн особи 2.1.3. Фзичн та юридичн особи 2.2.1. Захд-Захд 2.2.2. Пвнч-Пвдень 2.2.3. Схд-Захд 2.2.4. Пвдень-Пвнч 2.2.5. Пвдень-Пвдень 2.2.6. Схд-Схд |
|
3. ВКЛАДЕННЯ У СТАТУТНИЙ ФОНД |
3.1. Джерело 3.2. Змст 3.3. Яксть 3.4. Спосб 3.5. Мета |
3.1.1. Власн 3.1.2. Запозичен 3.2.1. Грощов 3.2.2. Негрошов 3.3.1. Первинн 3.3.2. Ренвестицÿ 3.4.1. Разов остаточн 3.4.2. Так, що потребують додаткових вкладень 3.5.1. Комерцйна 3.5.2. У межах технчно 3.5.3. Для особистих потреб |
Продовження таблиц 2.
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
3.6. Структура
3.7.Участь партнерв |
3.6.1.За частю лише приватного капталу 3.6.2. За частю приватного державного капталу 3.6.3. За частю нацональних мжнародних органзацй 3.7.1. Паритетн засади 3.7.2. Бльша частка ноземного партнера 3.7.3. Менша частка ноземного партнера |
|
|
4.СФЕРА Д ЯЛЬНОСТ |
4.1. НДДКР
4.2. Промисловсть 4.3. Будвництво 4.4.Сльське господарство 4.5. Виробнича нфраструктура 4.6. Соцальна нфраструктура 4.7. Фнансов та нш послуги |
||
| 5. ВИД Д
ЯЛЬНОСТ |
5.1.
нновацйн 5.2. Виробнич 5.3. Закупвельн 5.4. Збутов 5.5. Комплексн |
||
| 6. СТРОК
Д ЯЛЬНОСТ |
6.1. З тривалим строком
дяльност (бльше 20 рокв)
6.2. З середнм строком дяльност (10-20 рокв) 6.3. З коротким строком дяльност (менше 10 рокв) |
||
| 7. РОЗМ
Р |
7.1. Мал
7.2. Середн 7.3. Велик 7.4.Крупн |
||
Участь на паритетних засадах поширена в промислово розвинутих кра
розгляда
ться як доказ рвноправного спвробтництва та вза
много визнання партнерв
теоретично деальним виршенням органзацÿ пдпри
мства з ноземною частю. Однак таке спвробтництво ма
негативний бк в тому випадку, коли одному з партнерв необхдно взяти на себе вдповдальнсть за виршення якого-небудь питання (вдсутнсть дера в конфлктнй ситуацÿ).
Бльша частка ноземного капталу ма
мсце, якщо ноземний партнер бажа
забезпечити максимальний контроль за дяльнстю пдпри
мства. Вона необхдна також в тому раз, коли мсцевий партнер на ма
фнансових коштв для того, щоб збльшити свою частку в пдпри
мств. Для таких пдпри
мств негативним моментом
те, що мсцева влада розгляда
подбне пдпри
мство не як нацональне, як ноземне, може вдмовити йому в наданн непередбачених пльг. У деяких кра
Менша частка ноземного партнера
у бльшост випадкв неприйнятною для захдних фрм, котр прагнуть здйснювати контроль за дяльнстю пдпри
мства. При цьому ноземн нвестори встановлюють сувору залежнсть мж часткою капталу правом контролю.
сну
практика, коли право на керування може бути встановлене договором про порядок дяльност пдпри
мства без залежност вд частки капталу. Пдпри
мства, в каптал яких ноземний нвестор ма
меншу частку, за сво
Зазначимо, що розмр СП (мал, середн, велик, крупн - п.7, табл.2) може визначатися за рзними параметрами: 1) величина статутного фонду, включаючи розмр внеску ноземного партнера; 2) чисельнсть персоналу; 3) вартсть виробничих фондв; 4) обсяги продукцÿ та ? експорту тощо. Зрозумло, що доцльно використовувати сукупнсть показникв, однак у перод створення важливе значення ма
розмр декларовано
Систематизаця СП за способом органзацÿ (п.1.1, табл.2) важлива тому, що законодавчо встановлюються органзацйно-правов форми пдпри
мств, як можуть значно вдрзнятися у рзних приймаючих кра
Щоб розбратися в багатомантт правових форм,
На практиц спостерга
ться вза
мопроникнення класифкованих таким чином СП. Так, часники пдпри
мств тсно повязан критерúм розподлу вдповдальност мж ними. Тим не менше, у першому випадку мова йде про розподл прибутку псля створення СП, у другому - при його органзацÿ. Крм того, розподл прибутку мж партнерами - визначене коло вдносин, що не спвпадають з вдносинами, як виникають у звязку з розподлом вдповдальност мж часниками СП.
Розглянемо органзацйний критерй форм СП.
Правове оформлення СП (юридичний статус). Вдповдно цьому критерю СП дляться на нкорпорован та ненкорпорован. У першому випадку становча года регламенту
ться нормами акцонерного закону (США) та ншими державними актами, в другому - вс мови спвробтництва визначаються тльки годою сторн.
ншими словами, у першому випадку СП
юридичною особою, у другому - н. Торгов товариства (одним з видв яких
СП)
юридичними особами, як переслудують мету отримання прибутку.
Можлива частка у статутному фонд (каптал) СП. Згдно цьому критерю, можна видлити дв форми органзацÿ СП - граничну та договрну. Першою
форма, що встановлю
граничний рвень ноземно
Характерною особливстю гранично
Найбльш ефективно згоджу
нтереси партнерв договрна форма, згдно з якою частка в каптал (статутному фонд) сторн визнача
ться часниками спльного пдпри
мства.
Наявнсть акцонерно
Змшана компаня на акцонерних засадах може бути або публчною компанúю (з вльним продажем акцй на фондовй брж), або приватною компанúю (з правом вльного виходу, але при умов поступки акцй партнерам). При органзацÿ СП можлив акцÿ рзного виду. Для обмеження вльно
Завдяки тому, що переважна бльшсть СП органзована у форм акцонерних товариств, сну
точка зору, що СП - особлива форма акцонерного капталу.
сну
також думка, що СП снують тльки в акцонернй форм. Це вдбува
ться внаслдок змщення понять пдпри
мство Фформа пдпри
мства.
Хоча акцонерна форма закрплена в законодавствах багатьох кра
У чому ж рзниця акцонерного товариства та товариства з обмеженою вдповдальнстю (адже, по сут, акцонерне товариство також
одним з рзновидв товариств з обмеженою вдповдальнстю)? Головна вдмннсть поляга
в тому, що в акцонерному товариств акцонерний каптал, в товариств з обмеженою вдповдальнстю - пайовий. Однак
й нш вдмнност. По-перше, СП у форм акцонерних товариств - переважно велик та середн пдпри
мства, в той час як СП у форм товариств з обмеженою вдповдальнстю - мал середн. По-друге, пайов свдоцтва на вдмну вд акцй не
цнними паперами, вдповдно не обертаються на ринку. По-трет
, якщо акцонер повинен тльки оплатити акцю, то у товариств з обмеженою вдповдальнстю пайщик може бути зобовязаний при певних обставинах вносити додатков засоби в статутний фонд товариства. По-четверте, структура товариств з обмеженою вдповдальнстю
бльш простою, вони звльнен вд необхдност публкацÿ балансв, рахункв по прибуткам збиткам тощо. По-пяте, товариства з обмеженою вдповдальнстю часто використовуються для створення об
днань осб, що добре знають один одного.
Розподл вдповдальност. Застосовуючи цей критерй, вс форми органзацÿ спльних товариств можна роздлити на товариства з обмеженою вдповдальнстю, товариства з необмеженою вдповдальнстю та командитн товариства (перехдна форма вд товариств з необмеженою вдповдальнстю до товариств з обмеженою вдповдальнстю). В цьому випадку акцонерн товариства
одним з рзновидв товариств з обмеженою вдповдальнстю.
Товариства з обмеженою вдповдальнстю (ТОВ) - форма органзацÿ пдпри
мства, при якй його часники несуть обмежену вдповдальнсть в межах сво
Товариства з обмеженою вдповдальнстю мають ряд переваг, що обумовлю
широке застосування дано
Товариства з необмеженою вдповдальнстю (ТНВ) представля
собою таку форму органзацÿ пдпри
мств, яка базу
ться на особистй част партнера у справах товариства. Часто в мжнароднй економчнй практиц так товариства називають об
днанням осб (на вдмну вд ТОВ акцонерних товариств як об
днань капталв) [40, c.40<].
Можна видлити наступн основн риси товариств з необмеженою вдповдальнстю:
- партнери такого пдпри
мства несуть необмежену вдповдальнсть по зобовязанням товариства (майнова вдповдальнсть перед кредиторами
солдарною необмеженою);
- власнсть ТНВ
спльною власнстю партнерв;
- звичайно таку форму органзацÿ обирають мал середн пдпри
мства;
- статус ТНВ визнача
ться в кожнй кра
- органзацйна структура менш стйка, нж у ТОВ.
Товариство з необмеженою вдповдальнстю може припинити сво
снування з виходом одного з партнерв з пдпри
мства.
ТНВ мають рзн назви - товариства (партнерства), повн товариства, персональн товариства, звичайн товариства, повн товариства з необмеженою вдповдальнстю тощо. Головний недолк ц㺿 органзацйно
Практиц вдом випадки сумщення обмежено
Отже, в рамках органзацйного пдходу до СП найбльш важливим
: критерй правового оформлення органзацÿ спльного пдпри
мства критерй розподлу вдповдальност мж партнерами. Перший дозволя
аналзувати економчну дяльнсть спльного пдпри
мства в звязку з юридичним оформленням його органзацÿ. Вдповдно до цього визначаються ступнь незалежност даного пдпри
мства та юридичн рамки його функцонування. Другий критерй, безпосередньо повязаний з першим, дозволя
встановити, в якй мр кожний з партнерв вдповда
за дяльнсть результати спльного виробництва, тобто встановлю
В цлому систематизаця спльних пдпри
мств, з одного боку, вдобража
мотивацю як кра
1.3. Науково-методичн основи регулювання мжнародно
спльно
Дослдження та загальнення свтового досвду свдчить про наявнсть в цлому сформовано
- адмнстративн, економчн, соцально-психологчн та правов методи з проритетом останнх;
- сукупнсть форм та нструментв стимулювання та обмеження, що релзу
ться на нацональному, мжнародному наднацональному рвнях (рис.3).
Правов методи реалзуються через систему цивльного та процесуального права, арбтражну практику тощо з вдповдним нституцональним забезпеченням. Адмнстративн методи юридично визначають господарську суб
ктнсть, регламентують питання власност, процедури розвязання суперечок в судовому порядку тощо. Економчн методи реалзуться через систему дотацй, кредитв, здйснення фскально
Мж методами регулювання мжнародно
-
- усталенстю тривалстю нормативно-правово
- значенням правових методв як основи для розвитку нших методв регулювання [22, c.34].
Рвн
 |
Наднацональний
 |
Мжнародний
а
Нацональний
 |
Методи Правов Адмнстративн Економчна Соцально-психологчн
Форми
 |
Стимулювання
 |
Обмеження
|
Рис.3. Система регулювання мжнародно
пдпри
мницько
У виданнях ООН Нацональне законодавство регулювання стосовно ТНКФ за 1983 1986 рр. розглядаються наступн методи державного регулювання: параметричн прям, заохочувальн обмежувальн, автоматичн дискрецйн методи державного регулювання [49, c.58].
Параметричний контроль за дяльнстю суб
ктв зовншньоекономчно
Прямий контроль - це методи безпосереднього впливу на процес прийняття ршень ТНК. Вн здйсню
ться централзовано, якщо державн органи приймають часть у процес прийняття ршень на рвн пдпри
мств. Це особливо важливо, коли нацональн партнери не здатн захистити сво
Серед прямого регулювання дяльност ТНК, що дють в рамках СП, видляють наступн методи: включення в году про спльне пдпри
мство пунктв про права ноземного партнера, забезпечення права виршального голосу для нацональних партнерв, посилення ваги нацональних партнерв до деталей правлнських технчних ршень.
Децентралзований прямий контроль здйсню
ться при передач нацональним державним або приватним компаням функцй контролю над спльним з ТНК пдпри
мством.
Заходи державного регулювання подляються на заохочувальг та обмежувальн.
Сучасними формами стимулювання ноземно
Таблиця 3.
Форми стимулювання ноземно
|
Форми |
нструменти |
|
1.Фнансово-кредитне стимулювання |
1.1. Безпроцентн кредити 1.2. Пльгов кредити 1.3. < нвестицйн гарантÿ |
|
2. Податкове стимулювання |
2.1. Зниження ставки податку 2.2. Податков годи з ншими кра 2.3. Зняття податкв на ренвестицÿ 2.4. Безмитний мпорт обладнання та 2.5. Прискорена амортизаця 2.6. Податков кредити |
|
3. Стимулювання нфраструктурного забезпечення |
3.1. Надання земл у безкоштовне користування або за пльговими цнами 3.2. Надання будвель споруд у безкоштовне користування або за пльговими цнами 3.3. Субсидÿ на користування енергúю 3.4. Транспортн гранти 3.5. Пльги щодо фракту |
|
4. Стимулювання конкретних нвестицйних проектв |
4.1. Гранти (цльове фнансування) ресурсо- природозбергаючого обладнання 4.2. Гранти (цльове фнансування) проектв, орúнтованих на пдвищення квалфкацÿ перепдготовку кадрв, покращення мов прац 4.3. Сприяння в проведенн технко-економчних обгрунтувань проектв 4.4. Гранти (цльове фнансування) на проведення науково-дослдних та проектно-конструкторських робт |
|
5. Протекцонстськ заходи |
5.1. Тарифи та нетарифн нструменти |
Виходячи з нтересв нацонально
Обгрунтована обмежувальна полтика забезпечу
баланс мж внутршнми та зовншнми джерелами нвестування у стратегчно важливих сферах та галузях, дозволя
цлеспрямовано проводити структурну перебудову нацонально
В рзних кра
За способом застосування видляються: автоматичне заохочення чи обмеження певно
На практиц застосовують одночасно заохочувальн, обмежувальн заходи державного регулювання дяльност ТНК та спльних пдпри
мств.
налз рзних систем регулювання мжнародно
1) прийняття
диного акта, який регулю
допуск ноземного капталу в економку кра
2) регулювання сукупнстю правових актв рзних аспектв ноземно
Вибр одного з зазначених шляхв формування нацонально
Законодавча база органзацÿ дяльност спльних пдпри
мств представлена в додатку 1.
Проте в цлому стабльним лиша
ться перелк питань (об
ктв) регулювання : 1) визначення ноземного нвестора; 2) видв та форм ноземних нвестицй; 3) участь у власност; 4) трансферт прибутку ноземного нвестора; 5) вимоги до результатв дяльност ноземного нвестора; 6) система нвестицйних пльг та обмежень; 7) гарантÿ шодо прав ноземного нвестора [22, c.35].
Одночасно реалзуються досить гнучк пдходи щодо варантв регулювання кожного з цих питань залежно вд стратегчно
До ноземних нвесторв належать, як правило: ноземн фзичн та юридичн особи; особи, як не мають громадянства; втчизнян громадяни, як проживають за кордоном; ноземн держави та мжнародн органзацÿ.
Видами ноземних нвестицй
цнност, що вкладаються безпосередньо ноземними нвесторами в об
кти пдпри
мницько
Ключовим моментом вза
мовдносин мж рзними формами здйснення ноземних нвестицй
питання част у власност. Свтова практика сформувала так основн способи регулювання цього питання : збереження контролю над стратегчними галузями нацонально
Регулювання репатриацÿ прибутку ноземного нвестора включа
: вимогу обовязкового створення резервного фонду, який зберга
ться у банках приймаючо
Вимоги до результатв дяльност ноземного нвестора визначаються цлями приймаючо
Система нвестицйних пльг та обмежень включа
: факторн пльги (субсидÿ пдпри
мствам; гарагтован та пльгов позики; звльнення вд податкв; часткове повернення податкв; прискорення амортизацÿ); товарн пльги (тарифн нетарифн мпортн бар
ри); спецальн заходи обмеження та контролю за дяльнстю ноземного нвестора.
Система гарантй дотримання прав ноземного нвестора традицйно склада
ться з гарантй включення до нацонально
На мжнародному рвн (у мждержавних дво- багатостороннх годах), як правило, регулюються так питання: 1) визначення нвестицй та нвесторв; 2) мови возу прямих ноземних нвестицй; 3) заохочення нвестицй; 4) загальн норми режиму; 5) переведення платежв; 6) вимоги до результатв господарсько
При визначенн нвестицй та нвесторв вказуються не тльки вже снуюч форми нвестицй, й т, що можуть виникнути псля кладення годи. Фксуються юридичн особи, як попадають до категорÿ нацональних суб
ктв кожно
Умови ввозу прямих ноземних нвестицй чтко визначають систему як регулювання розмщення нвестицй (загальними нормами нацонального права чи спецальними режимами).
З точки зору заохочення нвестицй бльшсть год передбача
обовязок заохочувати ноземн нвестицÿ насамперед для приймаючо
Загальн норми режиму, як правило, передбачають справедливий, недискримнацйний, пльговий або нацональний режими.
Правила переводу платежв
найбльш важливим елементом годи. При цьому кра
Вимоги до результатв господарсько
Позбавлення нвестора прав власност
однúю х ключових проблем у нвестицйних вдносинах, яка виршу
ться або гарантúю неможливост конфскацй та нацоналзацÿ власност ноземного пдпри
мця, або (у випадку нацоналзацÿ) Ц частковою виплатою компенсацúю.
Розвязання суперечок вдбува
ться за допомогою Мжнародного центру регулювання нвестицйних суперечок, який був створений у 1965 р. (У 1994 р. центр об
днував 113 кра
Норми поведнки корпорацй передбачають формування загальних понять, принципв норм, яких мають додержувати ноземн пдпри
мц у приймаючй кра
Таким чином, метою двостороннх багатостороннх нвестицйних год
, з одного боку, одержання кра
Вза
мовдносини мж багатьма кра
налз зарубжного досвду дозволя
зробити висновок про те, що промислово розвинут кра
Розвива
ться також вдповдна нституцйна структура забезпечення ефективно
даптаця зарубжного досвду залучення та використання прямих ноземних нвестицй розумння механзмв дяльност вдповдних нацональних та мжнародних нститутв важлив як для розробки конкретних методв та нструментв активзацÿ мжнародно
Система регулювання зовншньоекономчних звязкв, що об
ктивно склалась в кра
Створення нового господарського механзму зовншньоекономчно
Модель механзму регулювання зовншньоекономчно
Держава повинна вдмовитися вд виконання господарських функцй компенсувати самостйно функцонуючим суб
ктам втрати у випадках втручання в
Такий же пдхд слд застосовувати на регональному, в окремих випадках, галузевому рвнях. Територальн органи концентруються на розробц вдповдних бюджетв платжних балансв, галузев органи правлння - на розробц програм, концепцй стратегÿ розвитку.
Формування механзму регулювання спльного пдпри
мництва може ефективно дяти за мов оптимального по
днання правових норм, органзацйно-економчних нструментв, вартсних важелв та врахування специфки ринкових вдносин в кра
- закрплення за державою виняткових прав на самостйну зовншньоекономчну дяльнсть;
- формування та розвиток ринкових основ вдносин юридичних та фзичних суб
ктв пдпри
мницько
- використання свтового досвду органзацÿ та регулювання свтово
- визнання юридичних та фзичних осб основними ланками зовншньоекономчно
- вироблення державно
- переважно опосередковане регулювання зовншньоекономчно
Важливою умовою впровадження зазначених принципв
докорнна перебудова залишкв старо
Виходячи з матералу даного роздлу, можна зробити наступн висновки:
В економчнй та юридичнй практиц поки що не сформульовано
диного поняття термну спльн пдпри
мства. В нашй кра
Одночасно пдкреслю
ться, що спльне пдпри
мство - це не тльки форма використання ноземного капталу, але й форма органзацÿ та здйснення конкретно
Визначення спльного пдпри
мництва одночасно як : а) форми мжнародного бзнесу; б) специфчного (нового) суб
кта мжнародного бзнесу; в) стратегÿ входження у зарубжний ринок; г) рзновиду прямого ноземного нвестування; д) форми господарювання - дозволя
не тльки визначити його сутт
в ознаки, але й позицонувати СП у систем макро- та мкроекономчного регулювання.
Спльним пдпри
мствам притаманн так ознаки: загальний каптал, спльна господарська дяльнсть, спльне керування, розподл прибуткв ризикв.
СП мають ряд безперечних переваг у порвнянн з ншими формами економчного спвробтництва. пх дяльнсть дозволя
комплексно виршувати цлий ряд економчних завдань, серед яких можливсть одержання передових технологй та досвду правлння, прискорення створення та випуск нових видв продукцÿ, економя на капталовкладеннях, проникнення до ринкв окремих кра
налз розвитку спльних пдпри
мств потребу
В цлому систематизаця спльних пдпри
мств, з одного боку, вдобража
мотивацю як кра
Система регулювання мжнародно
Роздл 2. Органзацйно-економчний механзм
дяльност спльних пдпри
мств.
2.1. Соцально-економчн передумови та порядок створення СП.
Спльне пдпри
мство - це одна з форм мжнародного спвробтництва, яка
юридично закрпленою годою мж суб
ктами господарювання рзних кра
Згдно з чинним законодавством, що регулю
механзми органзацÿ та функцонування СП, до останнх належать пдпри
мства будь-яко
1) у раз здйснення нвестицÿ у вигляд рухомого та нерухомого майна, прав нтелектуально
2) у раз здйснення ? в конвертованй валют, валют кра
Закон кра
На масштаби, динамку та результативнсть СП вплива
сукупнсть вза
моповязаних факторв, серед яких доцльно видлити:
- глобально-економчн (стан розвитку свтово
- полтико-, ресурсно- та загальноекономчн стосовно т㺿 чи ншо
Мотиваця створення мжнародних спльних пдпри
мств форму
ться на макрорвн (через вдповдну стратегчну орúнтацю кра
Стратегчна орúнтаця кра
Для кра
Для приймаючо
- мпорт прямих пдпри
мницьких капталв веде до збльшення виробничих потужностей та ресурсв; сприя
поширенню передово
- зявляються не тльки нов матеральн та фнансов ресурси, й моблзуються бльш продуктивно використовуються нацональн ресурси;
- спльн пдпри
мства сприяють розвитку нацонально
- стимулю
ться конкуренця повязан з цим позитивн явища (пдрив позицй мсцевих монополй, зниження цн та пдвищення якост продукцÿ, що замща
як мпорт, так застарл вироби мсцевого виробництва);
- пдвищуються попит та цни на нацональн (мсцев) фактори виробництва;
- збльшуються експортн надходження у вигляд податкв на дяльнсть мжнародних СП;
- в мовах слабкого контролю використання держпозик ризик з мсцевих переноситься на ноземних нвесторв, як самостйно виршують проблему самоокупност.
Одночасно слд вказати на стримуюч фактори розвитку ноземно
- мпортован через СП ресурси потребують окупност та отримання прибутку, який потм репатрю
ться;
- спльн пдпри
мства залучають ресурси у сво
- СП як канали передач технологй часто стають вдносно закритими анклавами у нацональнй економц, слабо повязаними з ншою ? частиною, на яку, проте, падають витрати з забезпечення функцонування анклаву;
- являючи собою форму проникнення на зарубжний ринок, СП можуть вступати в году з дючою на мсцевому ринку олгополúю (або ще грше - монополúю), коли збивати цни не входить до
- сутт
в експортн надходження найбльш реальн у сировинних галузях в той час, коли в обробнй промисловост ноземн нвестицÿ мають переважно мпортозамщуючий характер;
- нерегульований розвиток СП може пдсилити соцальне розшарування, маргналзацю значно
Для кра
Стратегчна орúнтаця при формуванн нормативно-правово
При цьому створенн СП на територÿ кра
- орúнтаця виробництва на пдвищення якост життя, культури споживання, осво
ння нових типв споживчих товарв (вивльнення вд нерацонального мпорту);
- забезпечення науково-технчного прогресу, технологчного оновлення виробництва, розвиток ресурсозбергаючих, наукомстких та екологчно чистих технологй.
Слд вдзначити вза
мозвязок основних цлей. По-перше, залучення передово
Розрзняють також рвн проритетност створення та дяльност СП:
) подолання залежност кра
б) структурна перебудова економки, створення сучасно
в) виробництво товарв широкого вжитку.
Реалзаця цлей, що сприяють вивозу капталу у вигляд СП, ма
забезпечити оновлення технко-технологчнох бази без залучення власних валютних коштв; використання потенцалу ноземного партнера для виробництва конкурентоздатно
У рамках основно
Головними мотивами використання СП як стратегÿ входження в зарубжний ринок
зниження каптальних витрат та зниження ризику при створенн нових потужностей; придбання джерел сировини або ново
Таблиця 4.
Мотиваця безпосереднх партнерв [22, с.28].
|
1. Виробничо-економчна |
1.1. Зменшення каптальних витрат ризикв при створенн нових потужностей 1.2. Придбання джерел сировини або ново 1.3. Розширення дючих виробничих потужностей 1.4. Реалзаця переваг нижчо 1.5. Можливсть запобгти циклчност або сезонност виробництва 1.6. Пристосування до процесу скорочення |
|
2. Маркетингова |
2.1. Зростання ефективност снуючого маркетингу 2.2. Придбання нових каналв торгвл 2.3. Проникнення на конкретний географчний ринок 2.4. Вивчення потреб, набуття правлнського досвду на нових ринках та н. 2.5. Пристосування до мов кра |
|
3. нш мотиви |
3.1. Пропагандистськ, престижн 3.2. Персональн 3.3. Екологчн |
Очевидною
виробничо-економчна та маркетингова мотиваця партнерв. Не слд гнорувати й нш, як правило, не декларован та рдко дослджуван мотиви - пропагандистськ та престижн, характерн як для дяльност за кордоном великих корпорацй, так для мжнародного бзнесу в окремих сферах (туризм, сервс тощо); персональн, коли СП створюються засновниками одн㺿 нацональност або на родинних засадах; екологчн, коли розвязу
ться завдання виведення екологчно брудних виробництвю
У свою чергу, фрми кра
Слд зазначити, що спльн пдпри
мства використовуються не тльки для осво
ння ринку приймаючо
Бльш загальнений склад цлей ноземного та укра
На територÿ кра
) шляхом його заснування;
б) у результат придбання ноземним нвестором частки част (паю акцй) у дючому пдпри
мств без ноземно
в) в результат придбання юридичною чи фзичною особою кра
Процес заснування СП базу
ться на чинному законодавств, вдбива
логку порядок аналтично-органзацйних робт, що склалися, включа
клька стадй (рис.4).
Вибр сферидяльност СП |
|
Пошук оцнка зарубжного партнера |
Оцнка кранського партнера |
|
Попередн переговори |
Технко-економчнрозрахунки |
|
Пдготовка проектв становчих документв |
Остаточн переговори |
|
Ре страця СП як юридично |
|
Ре страця ноземно |
|
Ре страця СП у податковй нспекцÿ та орган держстатистики |
|
Ре страця СП як часника зовншньоекономчних звязкв вдкриття банквських рахункв |
 |
Рис.4. Порядок створення СП [22, с.50].
Вибираючи сферу дяльност, необхдно виходити з того, що СП може здйснювати будь-яку дяльнсть, яка вдповда
цлям, передбачених статутом пдпри
мства, не заборонена законами, що дють на територÿ кра
Укра
- рвень якост продукцÿ, що випуска
ться, ? порвняння з свтовими аналогами;
- технчн характеристики обладнання, можливост передач його частини в склад внеску до статутного фонду;
- наявнсть окремо розташованих будвель або споруд, також вльних площ у дючих цехах для внеску до статутного фонду;
- професйна пдготовка та спецалзаця кадрв, можливост залучення
- забезпеченсть територÿ майбутнього СП транспортними комункацями;
- мсцезнаходження пдпри
мства вдносно постачальникв сировини, напвфабрикатв та комплектуючих виробв, необхдних для функцонування СП.
Пошук ноземного партнера ма
сво
1) ма
досвд роботи з потенцйним ноземним партнером, коли СП ста
логчним етапом розвитку вза
модÿ експортно-мпортно
2) ма
досвд зовншньоекономчно
3) не ма
такого досвду.
Вд цього, зокрема, залежать масштаби та термн виконуваних на цьому етап робт, ступнь залучення посередникв т. н. Нердко нцатива створення СП належить ноземним фрмам та особам.
Проте завжди доцльно, по-перше, забезпечити багатоварантнсть вибору, по-друге, проаналзувати можливих партнерв за певною системою критерÿв. З цúю метою можуть бути корисними як прям показники (розмри активв,
Важливим критерúм вза
много вибору партнерв
вдповднсть
Псля проведення попереднього аналзу встановлюються контакти з ноземними партнерами та проводяться попередн переговори, результатом яких
пдписання протоколу про намри, в якому вказуються:
1) Загальний обсяг виробництва, розмри поставок на внутршнй та зовншнй ринки.
2) Розмр статутного фонду, частки власникв в ньому.
3) Спввдношення мж власними та позичковими коштами, можлив розмри кредиту.
4) Загальн вимоги до технологчного статкування.
5) Наявнсть квалфковано
6) Органзаця продажу та псляпродажного обслуговування.
7) Забезпечення трансферту прибутку ноземного часника.
8) Джерела наджодження напрямки використання ноземно
9) Можливост використання маркетингових структур ноземного партнера.
10) Загальн вимоги до рвня економчно
Деталзаця домовленост партнерв про створення СП потребу
опрацювання мов його майбутньо
Псля вибору оптимального (з точки зору нтересв кра
Пдготовка технко-економчного обгрунтування створення спльного пдпри
мства включа
:
- уточнення цлей партнерв, визначення об
кта дяльност;
- обгрунтування необхдност створення спльних пдпри
мств як форми оптимзацÿ вза
мних нтересв;
- дослдження ринку збуту продукцÿ майбутнього пдпри
мства, визначення його
мкост, оцнка обсягв продажу, прогнозування цн тарифв;
- формування програми виробництва на основ прогнозу про потенцйний попит мнмзацю виробничих витрат, ефективне використання сх видв ресурсв;
- визначення потреб пдпри
мства у комплектуючих виробах, сировин, енергоносях, оцнка
- становлення обсягв капталовкладень;
- пошук оптимально
- фнансово-економчний аналз дяльност пдпри
мства.
Особлива увага при пдготовц технко-економчного обгрунтування придля
ться розробц програми реалзацÿ, на баз яко
При пдготовц проектв становчих документв (Договору про створення СП та його Статуту) партнери закрплюють основн положення у вдповднй форм. Статут визнача
предмет цл пдпри
мства, його мсцезнаходження, склад часникв, порядок формування статутного фонду, розмр часток партнерв, склад компетенцю органв правлння пдпри
мством, також порядок квдацÿ пдпри
мства.
Статут
додатком до договору про створення СП склада
його невд
мну частину, хоча ма
самостйне правове значення [39, c.37].
Псля остаточних переговорв пдписання становчих документв проводиться ре
страця СП як юридично
Державна ре
страця ноземних нвестицй здйсню
ться мсцевими органами влади до початку, в перод або псля фактичного здйснення нвестицй шляхом подання ноземними нвесторами до зазначених органв нформацÿ у трьох примрниках згдно з становленою формою.
Податков та митн органи й банквськ установи в межах сво¿ компетенцÿ ведуть облк операцй, повязаних з фактичним здйсненням ноземних нвестицй, надсилають вдповдно до встановлених форм та термнв зведену оперативну нформацю про це Мнстерству статистики кра
2.2. Механзм функцонування СП.
Матерально-майнов та початков фнансов мови господарсько
Функцонуючи в реальному середовищ на територÿ кра
Механзм правлння спльним пдпри
мством розгляда
ться як
дина система, що склада
ться з ряду вза
моповязаних пдсистем.
Перша пдсистема - правове забезпечення СП - посда
центральне мсце серед нших пдсистем правлння СП, поскльки вона повнстю або частково регламенту
регулю
Друга пдсистема - органзацйна структура правлння СП, яка ма
особливост, що полягають в наступному:
- представники всх сторн нвестування творюють правлння, яке
найвищим органом СП, що розгляда
та виршу
вс найважливш питання дяльност СП;
- склад дирекцÿ визнача
ться на засданн правлння;
- контрольну функцю викону
ревзйна комся, склад яко
Третя пдсистема - стратегчне планування виробничо-господарсько
Четверта пдсистема - фнансово-кредитн вдносини, роль яких в правлнн СП визнача
ться тим, що вони торкаються майже всх сторн його дяльност. Джерела фнансування СП можуть бути зовншн (позики, кредити, формування акцонерного капталу) та внутршн (прискорена амортизаця та зростання частки нерозподленого прибутку).
Фята пдсистема - кадрове забезпечення та соцальн питання дяльност [12, c.11<].
Органзацйна структура правлння спльним пдпри
мством регулю
ться нормативами т㺿 чи ншо
Засновники |
|
Загальн збори часникв |
|
- Стратегя розвитку - Змни до становчих документв - Формування фондв та - Змна розмрв статутного фонду - Розгляд та затвердження балансу, рахунку прибуткв та збиткв - Використання прибутку - Порядок розподлу прибутку мж часниками - Порядок трансферту прибутку - Порядок збуту продукцÿ на внутршньому та зовншньому ринках (одностайн ршення) |
Ревзйна комся |
|
- Переврка рчного балансу - Переврка правильност бухгалтерського облку - Оперативний контроль поточно |
|
Дирекця Генеральний директор |
|
Технчний директор |
|
Фнансовий директор |
|
Комерцйний директор |
|
Директор з кадрового менеджменту |
 |
Рис.5. Органзацйна структура правлння СП [22, с.59].
Матерально-технчне забезпечення здйсню
ться як з внутршнього, так з зовншнього ринкв. Постачання з зовншнх ринкв зумовлю
постйн контакти з митними службами, робот яких регулю
ться Митним кодексом кра
Особливо
- по-перше, це фонди грошових коштв акумуляцйного характеру, як виникають формуються в результат виробництва та дяльност спльного пдпри
мства;
- по-друге, вони виникають у результат реалзацÿ товарв, тобто це т доходи, як мають матеральна покриття;
- по-трет
, джерелами
налз структури джерел фнансування каптальних вкладень СП, що пропону
ться сучасною економчною тературою, дозволя
представити наступну схему (рис.6).
|
Основний каптал |
|
Право користуватися землею, ншими ресурсами, будвл, споруди, основне обладнання, цензÿ та ноу-хау, допомжне обладнання, транспортн засоби |
Власн вкладення часникв СП |
|
Вкладення втчизняного часника СП |
|
Вкладення ноземного часника СП |
|
Оборотний каптал |
|
Сировина матерали, комплектуюч вироби, грошов засоби, у тому числ на фнансування пдготовки кадрв, маркетингов дослдження, заробтну плату, вдрядження тощо |
Позичен засоби |
|
Залучен втчизняним часником |
|
Залучен ноземним часником |
Залучен СП |
 |
|||
Рис.6. Фнансування створення СП [9, с.261].
Основний та оборотний каптал складають статутний фонд по вартост.
Свою специфку ма
порядок творення фондв, реалзацÿ продукцÿ, розподлу прибуткв та оподаткування, кредитування та розрахункових операцй, страхування СП.
Склад фондв СП, порядок
Обовязковим
також резервний фонд, який фксу
ться ма
становити 25% статутного фонду. При змн розмрв останнього змню
ться й резервний фонд.
мортизацйн вдрахування здйснюються переважно за чинними галузевими нормативами. Проте допуска
ться можливсть встановлення в засновницьких документах ншого порядку таких вдрахувань, оскльки в захдних кра
Обсяг фонду розвитку виробництва, науки технки не обмежу
ться. Порядок його утворення (вдрахування вд прибуткв до оподаткування) стимулю
акумуляцю та витрати коштв насамперед на розширення виробництва та нновацйну дяльнсть. За рахунок цього фонду фнансуються витрати СП на маркетинг, тод як вдрахування у фонди матерального заохочення та соцального розвитку
прямим Увдрахуванням з прибуткв, що пдлягають розподлу мж партнерами.
Тому для СП важливе значення ма
розробка ефективних систем стимулювання та розвязання соцальних питань.
Спльн пдпри
мства самостйно планують виробництво й визначають порядок реалзацÿ продукцÿ та послуг на внутршньому та зовншньому ринках за валюту кра
На внутршньому ринку СП можуть використовувати галузев та територальн системи збуту, систему оптово
Прибуток вд реалзацÿ продукцÿ (робт, послуг) визначають, вираховуючи з одержано
Порядок розподлу прибутку СП люстру
рис.7.
Залишковий прибуток розподля
ться мж засновниками спльного пдпри
мства згдно з установчими документами. Основним критерúм розподлу може служити питома вага вкладу кожного часника СП в статутний фонд.
Порядок оподаткування СП у 1992-1993 рр. розглянутий в додатку 4.
Чинним законодавством кра
- звльнення вд податку на додану вартсть робт та послуг власного виробництва на 5 рокв з моменту офцйно
- звльнення вд податку на прибуток новостворених виробничих СП протягом пяти рокв з моменту оголошення прибутку з подальшою виплатою згаданого податку в розмр 50% вд встановлених законом Укра
- встановлення додаткових податкових пльг для СП, як дють у проритетних галузях економки, визначених Державною Програмою заохочення ноземних нвестицй, або для СП, що дють у спецальних (вльних)
економчних зонах, визначених законодавством кра
Витрати на виробництво |
|
Виручка вд реалзацÿ |
|
проценти за кредит |
|
штрафи, пен, неустойки |
Балансовий прибуток |
Фонд розвитку виробництва, науки технки |
|
Резервний фонд (25% статутного фонду) |
Страхов платеж |
Прибуток, що пдлягаоподаткуванню |
|
Платеж до бюджету (30%)* |
Фонд матерального заохочення |
Фонд соцального розвитку |
Залишковий прибуток |
 |
*) Звльнення в перш два роки роботи
Рис.7. Порядок розподлу прибутку СП до 1992 року [22, c.66<].
Розрахунково-кредитн вдносини спльних пдпри
мств регулюються вдповдними актами, як розвиваються в процес формування банквсько
Важливе значення для функцонування СП ма
страхування ризикв. Страхування економчних ризикв здйсню
ться самостйно обраними СП страховими компанями (державними, акцонарними, ноземними, змшаними) (додаток 6). Страхов премÿ виплачуються з валового прибутку СП. Спльне пдпри
мство зобовязане оперативно нформувати страхову компаню про вс сутт
в змни в об
ктах страхування, розмрах страхових сум та ступен ризику. Зазначен дан
пдставою для перегляду мов страхування та збльшення страхових премй; договр страхування в частин зобовязань страхово
Зовншньоекономчн операцÿ СП страхуються на договрних засадах
добровльними. При цьому страхування експортних кредитв, позичок, окремих контрактв на поставку машин, устаткування, нвестицй на територÿ кра
Розрзняються так види ризикв: вдмова партнера вд зятих на себе зобовязань або односторонн
анулювання ним договору з полтичних мотивв; конфскаця чи нацоналзаця майна СП або внеску ноземного часника; валютна блокада з боку уряду; примус ноземного часника СП до перегляду мов договору; введення урядом законв, казв, декретв або нструкцй, зокрема анулювання мпортних лцензй, як призвели б до неможливост виконання пдписаних год. Крм того, передбачено страхування ризикв внаслдок аналогчних дй з боку власного ряду [22, c.71].
Тепер в Укра
Чисельнсть персоналу СП не регламенту
ться
предметом згодження його засновникв. Самостйно виршуються питання найму та звльнення, форми розмри оплати прац матерального заохочення. Трудов вдносини з найманими працвниками регулюються трудовими колективними годами. За домовленстю сторн з працвниками можуть бути кладен трудов контракти. При цьому мови колективно
Дяльнсть професйних сплок, соцальне забезпечення страхування мсцевих працвникв СП регулюються чинним на територÿ кра
На ноземних громадян поширю
ться встановлений на СП режим роботи та чинне укра
Фнансов показники дяльност СП багато в чому залежать вд методики розрахунку та прийнято
Спльн пдпри
мства несуть вдповдальнсть за додержання порядку ведення та достоврност облку й звтност, переврки фнансово
Специфка спльних пдпри
мств рахову
ться й при прийнятт нормативно-правових документв, як регулюють валютн вдносини.
2.3. мови ефективного розвитку спльних формувань.
Втчизняний досвд свдчить про нерозробленсть механзмв створення та функцонування спльних пдпри
мств у труктур економчних вдносин в кра
Видлення груп проблем створення та функцонування мжнародниха спльних пдпри
мств (полтико-правових, економчних, соцально-культурних та нфраструктурних) в реальнй систем управлнських координат (внутршньовиробничий, галузевий, асоцативний, регональний, нацональний та мжнародний рвн) дозволя
сформувати методичний пдхд до
Ключовими факторами, що визначають варанти та термни розвязування проблем ефективнсть спльного пдпри
мництва в цлому,
формування адекватного середовища через систему диференцйованих регуляторв, здатнсть СП розробляти реалзувати власну стратегю та вдповдн органзацйн структури, також ефективнсть методв стилю правлння СП та
Таким чином, мовами ефективного розвитку спльних формувань
:
1) Формування сприятливого середовища.
2) Стратегя та розвиток органзацйних структур спльних пдпри
мств.
3) Використання потенцалу вльних економчних зон.
Природним середовищем для ефективного розвитку СП
ринкова економка з притаманними
| Р
В Н |
Мждержавний |
|
|
|
| Загальнодержавний |
|
|
||
| Регональний |
|
|
||
| Галузевий (асоцативний) |
|
|
||
| Внутршньовиробничий |
|
|
||
|
|
Функцонування СП |
Створення СП |
||
| Полтико-правов |
Полтична нестабльнсть |
|
|
|
|
Нерозробленсть законодавства |
|
|
||
|
Нерозвиненсть нфраструктури |
|
|
||
|
нертнсть органзацйних структур |
|
|
||
|
Консервативнсть методв оцнки, багатоступнчатсть прийняття ршень |
|
|
||
|
Недостатнй рвень спвпрац з мжнародними економчними структурами |
|
|
||
|
Нестабльнсть валюти |
|
|
||
|
Деформоване цноутворення |
|
|
||
|
Вдсутнсть реальних стимулв |
|
|
||
|
Жорстка система кадрового, фнансового матерально-технчного забезпечення |
|
|
||
| Соцально-психологчн |
нерцйнсть господарського мислення вдсутнсть досвду правлння |
|
|
|
|
Несприйняття населенням окремих форм ноземно |
|
|
||
|
Мовно-культурологчн бар ри |
|
|
Рис.8. Проблеми створення функцонування СП [53, с.11].
Спльн пдпри
мства функцонують у вдповдному полтико-правовому, нституцональному, економчному та соцально-культурному середовищ.
Як необхдн мови полтико-правового середовища для розвитку СП розглядають:
- полтична стабльнсть;
- позитивне ставлення до ноземних нвестицй;
- наявнсть нормативно-правових регуляторв,
Основними факторами
полтичн процеси та нститути, також законодавство.
При оцнц економчного середовища розглядаються наступн фактори: сутнсть економчно
У процес формування нституцонального середовища, яке сприя
спльному пдпри
мництву, кра
Факторами нституцонального середовища, що включа
в себе дв пдсистеми - ресурси та нфраструктуру,-
природн ресурси, населення, ноу-хау, екологя, нфраструктура.
Соцально-культурне середовище характеризують так фактори, як мотиваця до прац, освта майстернсть, вза
мовдносини, вдношення до природи майбутнього.
Вс вищезгадаг фактори використовуються для оцнки вдповдних середовищ на цй основ отримують загальну характеристику середовища, в якому створюються функцонують спльн пдпри
мства.
Не виклика
сумнву той факт, що формування сприятливого для мжнародного бзнесу соцально-культурного середовища та його складових елементв тсно повязане багато в чому визнача
ться змнами в полтико-правовому, нституцональному та економчному середовищ. Так, розвиток форм власност роздержавлення приватизаця сприяють розвитку пдпри
мництва, безпосередньо включають у сферу економчних вдносин особистий нтерес. Розвиток прогресивних органзацйних структур правлння та розпад бюрократично
Створення гнучких, мобльних, адаптованих до змни мов функцонування систем правлння вдповдних органзацйних структур - важлива передумова спшно
З точки зору макроекономчного регулювання мжнародн СП виявляються чи не найбльш органзацйно-економчно самостйними суб
ктами господарювання в кра
У практиц стратегчного менеджменту вирзняють провдну стратегю (Упродукт-ринок), яка визнача
види продукцÿ базов технологÿ
Для аналзу дяльност укра
- офенсивна (наступальна), тобто спрямована на виведення СП в позицю дера в частин ринку, якост конкурентоздатност пропонованих виробв та змцнення його в цй рол. Офенсивна стратегя - глобальна стратегя ризику в рзних напрямках, вона потребу
високого ресурсного забезпечення, квалфкованих кадрв добре розвиненого науково-технчного потенцалу пдпри
мства;
- дефенсивна (оборонна), яка розрахована на тримання завойованих ринкових, економчних та науково-технчних позицй. Ця стратегя може бути характерною як для великих СП, що володють монопольними позицями на ринку високодиференцйовано
Для СП у наукомстких галузях, де технологя визнача
Незалежно вд орúнтацÿ стратегÿ необхдно враховувати оптимальний дапазон ? реалзацÿ.
Головна мета при аналз та формуванн органзацйно
Одним з найважливших критерÿв при вибор структури правлння
рвень централзацÿ. Для пдпри
мства, орúнтованого на багато географчно вддалених ринкв, характерний, як правило, високий рвень самостйност окремих пдроздлв у прийнятт ршень Навпаки, фрма, яка збува
однордну продукцю на одному або клькох ринках, швидше використовуватиме централзоване управлння.
Другий аспект аналзу та формування органзацйно
Органзацйно оформленою достатньо апробованою у свтовй практиц передумовою активзацÿ мжнародно
Головними мотивами
Як свдчить досвд, механзми функцонування ВЕЗ у кра
- створювати функцональн регональн елементи реальних ринкових вдносин та структур у переважно неринковй економц за рахунок розвитку нових форм власност вдповдних органзацйних структур на мкро- та макрорвнях; забезпечення самостйност незалежност у дяльност суб
ктв господарювання, децентралзацÿ системи правлння економкою тощо;
- налагоджувати вдпрацьовувати зовншньоекономчн звязки у
В кра
Ключовими загальними факторами ВЕЗ у контекст прискореного розвитку мжнародно
- забезпечення гвестицйно- структурно
- необхднсть першочергового розвитку транспортно
Вльн економчн зони виконують стимулюючу роль у формуванн полтико-правових, економчних, соцально-культурних та нфраструктурних передумов розвитку спльних пдпри
мств. В мовах формування нових (селективних) пдходв до ноземного нвестування в кра
Отже, вивчення матералу даного роздлу дозволя
зробити наступн висновки:
Для створення функцонування спльних пдпри
мств необхдн певн полтико-правов, економчн, соцально-культурн та нфраструктурн мови.
При кладанн годи про створення спльних пдпри
мств сторони переслдують рзномантн цл, як залежать вд багатьох факторв, у тому числ вд рвня
Процес створення СП базу
ться на чинному законодавств, вдбива
логку порядок аналтично-органзацйних робт, що склалися, включа
клька стадй (вибр сфери дяльност СП, оцнка кра
Механзм управлння спльним пдпри
мством розгляда
ться як
дина система, що склада
ться з ряду вза
моповязаних пдсистем: правового забезпечення СП, органзацйно
Виршальними мовами ефективного розвитку спльного пдпри
мництва
формування сприятливого середовища;
здатнсть СП розробляти реалзувати власну стратегю та вдповдн органзацйн структури, наявнсть ефективних методв стилю правлння СП,
Роздл 3. Аналза ефективноста спльниха пдпри
мств
(н приклада Ки
3.1.Методи оцнки ефективност нвестицй в створення СП.
Перш пдсумки дяльност спльних пдпри
мств свдчать про необхднсть бльш активного впливу на процес залучення ноземних вкладень. Це вдобража
ться в створенн правово
Прийнят законодавч акти в кра
Проблема оцнки ефективност каптальних вкладень в методичному план вважалась найбльш розробленою в нашй економц. Однак дослдження показують, що методи оцнки ефективност вкладень не
поки достатньо надйним засобом у вибор варантв вкладень обгрунтуванн реальних проектв вкладень ноземних нвесторв.
налз також показав, що ефективнсть спльних проектв оцню
ться за досить вузьким рядом показникв, при проектуванн вдсутнй варантний вдбр, не оцнюються можливост й ефективнсть циклу каптальн вкладення - нов виробництва. В результат прийняття ршень по проблемам ноземних вкладень носить спонтанний характер, затверджен проекти не
кервництвом до дÿ, в першу чергу, для ноземних партнерв.
В методичному план не точнен питання оцнки структури вкладень, нормативно
Лтературний огляд по цй проблем свдчить про те, що значно вирс нтерес багатьох економств до зарубжно
Для оцнки вкладень використовувались показник загальго
Вказан показники методи можуть застосовуватися в тепершнй час як варант оцнки при проектуванн плануванн капвкладень в спльних виробництвах з частю ноземних нвесторв. При цьому слд вдмтити, що ефект спльно
Дан нормативи ранше визначалися централзовано. Враховуючи рекомендацÿ Фонду державного майна Нацонального банку кра
Досвд захдно
вропейських кра
Дослдження зарубжних методв оцнки вигдност вкладень свдчить про можливсть застосування ряду методв в нашй економц. При плануванн ноземних вкладень доцльна розробка зустрчних проектв наявнсть розрахункв зарубжних нвесторв, що значно збагатило б практику оцнки ефективност використання ноземних нвестицй в спльному виробництв.
В США найбльш поширений метод внутршньо
Ренту можна розглядати з двох рзних точок зору - як фактор затрат одночасно як фактор прибутку. З одного вона вдобража
т витрати, як необхдн, щоб перетворити каптал в капталовкладення, з другого - розрахунковий розмр ренти вдобража
той прибуток (виражений у вдсотках), який очку
ться вд даного капталовкладення або розмщення капталу в альтернативн варанти капталовкладень.
Пд внутршньою рентою капталовкладення розумúться та рента, при якй надходження платеж одного капталовкладення, пдрахован в певний момент часу, однаков. Можна визначити, що внутршня рента нвестицй - це та рента, при якй вартсть капталу, тобто рзниця мж всма викликаними нвестицúю надходженнями платежами, що вдносяться до певного моменту часу, рвна нулю.
Розрахунковий розмр ренти не може бути нижчим, нж норма прибутку, встановлена для нвестування капталу, тобто нижчим норми затрат на каптал. Ця норма затрат творю
нижню межу розрахункового розмру ренти. Норма прибутку, яку отримують вд альтернативних варантв капталовкладень, звичайно вища за цю нижню межу. При визначенн рентабельност рзних варантв в рамках одного пдпри
мства змст розрахункового розмру ренти представля
собою виражений у вдсотках цльовий прибуток, тобто норму прибутку (норму ренти), що закладу
ться в нвестицÿ.
Механзм розрахунку внутршньо
Потм представля
ться варант розрахунку внутршньо
Рекоменду
ться як розрахунковий, так приблизний метод встановлення вдсотку вихдно
- група
(вимушен капталовкладення) - вимоги до норми прибутку вдсутн;
- група ² (збереження позицй на ринку) - норма прибутку 6%;
- група Ⲳ (оновлення основних виробничих фондв) - норма прибутку 12%;
- група
V (економя затрат) - норма прибутку 15%;
- група V (збльшення доходв) - норма прибутку 20%;
- група VI (ризиков капталовкладення) - норма прибутку 25% [13, с.39].
При розрахунку рентабельност капталовкладень в якост критеря оцнки вибира
ться час окупност капталовкладень. Термн окупност - це кльксть рокв, протягом яких капталовкладення вдповдний прибуток вд надходжень або скорочення платежв вдшкодовують основн капталовкладення. Капталовкладення вважа
ться вигдним, якщо термн його окупност не менший того часу, який прийнятий кервництвом пдпри
мства в якост критеря рентабельност капталовкладення. Термн окупност не слд плутати з економчним термном життя капталовкладень, термн окупност повинен бути значно коротшим.
Термн окупност в найпростшому випадку (якщо не враховувати ренту взагал) визнача
ться як вдношення затрат на придбання до рчно
Однак, щоб всебчно врахувати вигднсть капталовкладення, зокрема, ефект фнансування, необхдно враховувати, що капталовкладення повинн окупити себе з врахуванням ренти. Термн окупност, який визнача
ться на основ розрахунково
В сучасних мовах немаловажливою
оцнка ступеню ризику при нвестицйних розрахунках. Для цього при бльш точному визначенн рентабельност нвестицйного проекту слд врахувати повязаний з ним ризик. Перш за все виявляються компоненти,як зазнають ризику. Наприклад, ризик може бути повязаний з цною, клькстю проданого товару, витратами на заробтну плату, термнами осво
ння тощо. Потм визначаються ймоврнстн значення сприятливих несприятливих випадкв моделю
ться найбльш ймоврна ситуаця. Результати аналзу ризику представляють графчно у вигляд профлю ризику, де видно ймоврнсть кожного можливого випадку.
нод при порвнянн варантв капталовкладень зручнше користуватися кривою, побудованою на основ суми ймоврностей. Така крива показу
ймоврнсть отримання визначеного мнмаьного рчного доходу [21, с.40].
В принцип вс величини в нвестицйних розрахунках можна розглядати як змнн,
тому, надаючи
3.2. Сучаснийа рвень розвитку спльного
пдпри
мництва регону на сучасному етап.
Важливою передумовою для розвитку реальних ринкових вдносин
створення мов для вльного входження нацонально
Основними спонукальними мотивами прискорення розвитку зовншньоекономчних звязкв в кра
- об
ктивн закони розвитку втчизняно
- необхднсть отримання тих зарубжних товарв, як в кра
- вигднсть збуту за кордоном втчизняно
- суспльно-полтичний характер зовншньоекономчних звязкв, як виступають як дúвий фактор запобгання конфронтацÿ держав, змцнення мж ними мирного длового спвробтництва;
-необхднсть правильного розрахунку цн, правильного вибору способв часу появи на ринку, розробка системи комерцйних переговорв, ведення длово
Процеси роздержавлення, приватизацÿ демократизацÿ в економц кра
В кра
- географчна близьксть кра
- спльнсть сторико-культурних цнностей з
вропейськими кра
- наявнсть сировинних трудових ресурсв;
- наявнсть ринку збуту на бльшсть товарв широкого вжитку, харчово
Нацональн мови розвитку мжнародних спльних пдпри
мств формуються у систем проритетв:
- внутршньоекономчних, повязаних, насамперед, з структурною перебудовою економки кра
- зовншньоекономчних, орúнтованих на трансформацю товарно
Вдповднсть ноземно
В сучасних мовах складаються об
ктивн суб
ктивн мови для формування ефективних механзмв та нструментв регулювання ноземно
Розвиток мжнародного спльного пдпри
мництва доцльно аналзувати за сукупнстю показникв, як характеризують його масштаби, структуру, динамку та результативнсть.
Укра
Регональна га мстить територальн об
днання займа
ться економчними проблемами на реглнальному рвн. Галузева га об
дну
СП, як працюють в конкретних галузях, займа
ться проблемами таких галузей в масштабах вс㺿 кра
Протягом 1987-1991рр., коли спльн пдпри
мства виступали
диною формою ноземного нвестування, на територÿ кра
Характеристика процесу створення СП в Укра
|
Показники |
Кльксть |
Питома вага |
|
1. Створено СП |
545 |
100.0 |
|
у тому числ: |
|
|
|
на двостороннй основ |
517 |
94.9 |
|
на багатостороннй основ |
28 |
5.1 |
|
2.Взяли часть у створенн СП зарубжн кра |
48 |
100.0 |
|
у тому числ |
|
|
|
промислово розвинен |
16 |
33.3 |
|
<нш |
32 |
66.7 |
Сукупний статутний фонд спльних пдпри
мств, створених на територÿ кра
На початок 1994 року в кра
У створенн СП брали часть практично вс регони кра
Кльксть дючих спльних пдпри
мств в кра
[28, c.13]; [22, c.79].
| 1993 р. | 1994 р. | |||||
| всього |
випускають продукцю |
всього |
випускають продукцю |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Внницька |
2 |
8 |
3 |
18 |
8 |
|
|
Волинська |
1 |
11 |
7 |
37 |
13 |
|
|
Днпропетровська |
15 |
66 |
64 |
198 |
93 |
|
|
Донецька |
28 |
49 |
43 |
109 |
102 |
|
|
Житомирська |
3 |
16 |
11 |
34 |
12 |
|
|
Закарпатська |
8 |
47 |
41 |
134 |
76 |
|
|
Запоржська |
5 |
10 |
10 |
22 |
22 |
|
|
вано-Франквська |
8 |
22 |
18 |
83 |
38 |
|
|
м. Ки |
75 |
204 |
157 |
504 |
316 |
|
|
Ки |
5 |
14 |
11 |
35 |
20 |
|
|
Кровоградська |
- |
- |
- |
13 |
6 |
|
|
Луганська |
3 |
11 |
11 |
31 |
26 |
|
|
Льввська |
28 |
76 |
71 |
342 |
147 |
|
|
Микола |
2 |
17 |
7 |
44 |
10 |
|
|
Одеська |
43 |
143 |
91 |
389 |
293 |
|
|
Полтавська |
- |
1 |
1 |
50 |
20 |
|
|
Рвненська |
4 |
12 |
11 |
51 |
31 |
|
|
Сумська |
1 |
5 |
1 |
15 |
1 |
|
|
Тернопльська |
3 |
8 |
8 |
32 |
21 |
|
|
Харквська |
13 |
26 |
26 |
194 |
194 |
|
|
Херсонська |
- |
- |
- |
10 |
2 |
|
|
Хмельницька |
- |
5 |
4 |
18 |
11 |
|
|
Черкаська |
8 |
15 |
11 |
39 |
10 |
|
|
Чернвецька |
4 |
8 |
5 |
19 |
9 |
|
|
Чернгвська |
- |
22 |
22 |
53 |
20 |
|
|
Р Крим |
8 |
16 |
15 |
56 |
48 |
|
|
Всього по кра |
267 |
812 |
649 |
2530 |
1549 |
|
Процес створення СП в кра
В цлому за 1987-1992 рр. було створено 1365 спльних пдпри
мств з зарубжними партнерами (табл. 7).
Найкрупншими нвесторами
фрми США, Нмеччини, Великобританÿ, Польщ, горщини. ! 1993 роц по клькост СП, що були творен на територÿ кра
Таблиця 7.
Перелк зарубжних кра
|
Кра |
Кльксть СП |
Кра |
Кльксть СП |
Кра |
Кльксть СП |
|
лжир |
1 |
сландя |
3 |
Панама |
2 |
|
встраля |
16 |
спаня |
10 |
Перу |
1 |
|
встря |
54 |
таля |
51 |
Польща |
144 |
|
зербайджан |
2 |
Йорданя |
1 |
Рося |
72 |
|
Багамськ о-ви |
2 |
Казахстан |
1 |
Румуня |
8 |
|
Бангладеш |
2 |
Канада |
35 |
Сашельськ о-ви |
1 |
|
Бельгя |
15 |
Кпр |
22 |
Снгапур |
2 |
|
Б ларусь |
3 |
Китай |
15 |
Сиря |
11 |
|
Болгаря |
67 |
Колумбя |
2 |
США |
143 |
|
Бразиля |
3 |
Коста-Рка |
1 |
Сянгам |
2 |
|
Бурунд |
1 |
Кувейт |
4 |
Туреччина |
16 |
|
ВФ тнам |
6 |
Латвя |
3 |
Тунс |
3 |
|
Великобританя |
37 |
Литва |
3 |
Угорщина |
144 |
|
Венесуела |
2 |
Лван |
7 |
Узбекистан |
3 |
|
Врменя |
4 |
Лхтенштейн |
3 |
Фнляндя |
9 |
|
Греця |
11 |
Люксембург |
3 |
Франця |
21 |
|
Естоня |
3 |
Молдова |
13 |
Чехо-Словаччина |
125 |
|
кгипет |
3 |
Нгеря |
3 |
Швейцаря |
41 |
|
зра |
19 |
Ндерланди |
12 |
Швеця |
5 |
|
ндя |
12 |
Нмеччина |
120 |
Югославя |
21 |
|
ран |
1 |
Норвегя |
3 |
Японя |
6 |
|
рландя |
5 |
Пакистан |
1 |
|
|
У багатьох багатостороннх СП почала приймати часть Рося - в 45 у 1993 р. На першому етап створення СП бльшсть з них було створено в сфер компютерно
Зараз чтко простежу
ться, що проритетами кориту
ться сфера послуг, оптова та роздрбна торгвля, будвельн роботи, товари народного споживання. Це поясню
ться тим, що ц види дяльност потребують менших первинних капталовкладень мнмально ризикован у порвнянн з ншими сферами.
1992 року господарську дяльнсть вели 812 СП з переважною
 |
Зауважимо, що 1992 року не лише значно зростали масштаби дяльност спльних пдпри
мств, й спостергалася ? диверсифкаця. Так, у виробничй сфер дяли 289 СП, у сльському господарств - 40, у будвельнй ндустрÿ - 50, у торгвл - 115, на транспорт - 20, у медицин - 15, у науц та освт - 68, у галуз нформатики обчислювально
Рис.9. Диверсифкаця дяльност СП в 1992 роц.
Позначення:
1-виробнича сфера; 7-наука та освта;
2-сльське господарство; 8-г-з нформатики обчисл.технки;
3-будвельна ндустря; 9-туристичний бзнес;
4-торгвля; 10-полграфя;
5-транспорт; 11-громадське харчування;
6-медицина; 12-маркетингов послуги.
На СП було зайнято 44.6 тис. чоловк, у тому числ громадян кра
В 1992 роц спльними пдпри
мствами вироблено продукцÿ, виконано робт, надано послуг на 66862 млн. укр.крб., з яких на внутршньому ринку за карбаванц реалзовано на суму 60371 млн. кр. Крб., за ноземну валюту - на 39.8 млн. дол. США.
налз даних свдчить, що зросла не тльки кльксть СП, також й значно обсяг виробництва продукцÿ (робт, послуг), особливо у вартсному вираз (з-за рзкого зростання цн на товари, вартост робт, послуг). Найбльш сутт
во зрс обсяг виробництва продукцÿ (робт, послуг) у розрахунку на одного працвника. Це повязано насамперед з тим, що чисельнсть працвникв СП зростала менш високими темпами, нж кльксть цих пдпри
мств - у 3.2 разу проти 7.2 разу.
Слд зазначити, що СП за чисельнстю працвникв - порвняно невелик пдпри
мства, причому за 1990-1992 рр. чисельнсть працвникв у розрахунку на одне пдпри
мство зменшилась у 2.2 разу - з 123 до 55 чол. Серед працвникв цих пдпри
мств громадяни займають 98%. На цих пдпри
мствах склалася порвняно висока оплата прац. У 1992 р. вона становила у розрахунку на одного працвника 82246 кр. крб. Аналз також свдчить, що обсяг виробництва продукцÿ (робт, послуг) зростав випереджаючими темпами, нж витрати на оплату прац. Внаслдок цього рвень витрат на оплату прац за цей перод зменшився з 15.13 до 5.49% вд обсягу виробництва продукцÿ (робт, послуг).
Таблиця 8.
Показники дяльност СП на територÿ Укра
|
Показники |
1990 р. |
1991 р. |
1992 р. |
1992 р. до 1990 р., разв |
|
Кльксть дючих пдпри мств, одиниць на кнець року |
113 |
267 |
812 |
7.2 |
|
Кльксть персоналу, тис. чоловк сього |
13.9 |
21.9 |
44.6 |
3.2 |
|
У тому числ громадян кра |
13.8 |
21.2 |
44.1 |
3.2 |
|
Кльксть персоналу у розрахунку на одне пдпри мство, чол. |
123 |
82 |
55 |
-2.2 |
|
Обсяг виробництва продукцÿ (робт, послуг), млн. кр. крб. сього |
374 |
1730.7 |
66862 |
178.3 |
|
У розрахунку на одне пдпри мство |
3.31 |
6.48 |
82.34 |
24.9 |
|
У розрахунку на одного працвника |
0.03 |
0.08 |
1.5 |
55.7 |
|
Витрати на оплату прац всього персоналу, млн. кр. крб. |
56.6 |
178.6 |
3668.2 |
64.8 |
|
У тому числ громадян кра |
56.0 |
172.0 |
3631.4 |
64.5 |
|
У розрахунку на одного працвника, кр. крб. |
4072 |
8155 |
82246 |
20.2 |
|
Рвень витрат на оплату прац всього персоналу, % до обсягу виробництва продукцÿ (робт, послуг) |
15.13 |
10.32 |
5.49 |
-2.8 |
У фактично дючих цнах.
За пдрахунками експертв Мнстерства статистики, кльксть дючих спльних пдпри
мств в кра
У 1993 роц темпи зростання клькост СП зменшились. Погршення економчного становища в кра
Кльксть кра
Обсяги закордонних нвестицй в економку кра
з загально
Частина ноземних нвестицй в СП надйшла з офшорних зон - Кпру, Швейцарÿ, Лберÿ, Панами, Гонконгу, Лхтенштейну. Можна вважати, що таким чином поверта
ться частина нацонального капталу, що знаходиться за кордоном, або ризиковий каптал крупних монополй, що проникають в найбльш прибутков галуз кра
Сама кра
Зовншньоторговельний оборот СП 1992 року становив 86601.8 млн.купоно-крб., в тому числ експорт - 29988.1 млн., мпорт - 56613.7 млн. купоно-крб.
У зовншньоторговельному оборот СП спостерга
ться значна диверсифкаця. Середн крупн СП мпортують значно бльше продукцÿ, нж експортують. У малих СП експорт мпорт практично однаков.
Структуру експорту та мпорту СП за регонами кра
Спльн пдпри
мства, розташован в промислово розвинених регонах (Днпропетровська, Донецька, Луганська област), поставляють на експорт бльше продукцÿ, нж мпортують. У СП Одесько
Динамка експорту та мпорту СП Укра
| 1991 | 1992 | 1993 | ||||
|
експорт |
мпорт |
експорт |
мпорт |
експорт |
мпорт |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Внницька |
- |
2.2 |
0.1 |
0.2 |
0.2 |
0.7 |
|
Волинська |
- |
- |
1.7 |
0.4 |
0.3 |
0.3 |
|
Днпропетровська |
8.3 |
31.0 |
16.3 |
4.7 |
16.1 |
5.9 |
|
Донецька |
45.7 |
2.9 |
28.0 |
12.0 |
10.6 |
4.6 |
|
Житомирська |
- |
- |
0.2 |
- |
0.2 |
- |
|
Закарпатська |
2.7 |
- |
3.4 |
1.4 |
1.8 |
4.6 |
|
Запоржська |
- |
- |
- |
0.1 |
0.3 |
- |
|
вано-Франквська |
2.1 |
- |
3.4 |
1.4 |
1.2 |
1.5 |
|
м. Ки |
1.1 |
15.0 |
9.1 |
11.3 |
23.4 |
23.3 |
|
Ки |
6.3 |
2.7 |
1.4 |
1.5 |
0.6 |
1.0 |
|
Кровоградська |
- |
- |
- |
- |
0.1 |
- |
|
Луганська |
10.6 |
2.0 |
11.8 |
0.8 |
6.2 |
1.0 |
|
Льввська |
4.3 |
25.6 |
1.0 |
2.0 |
3.1 |
4.6 |
|
Микола |
0.2 |
- |
0.4 |
0.3 |
6.2 |
13.2 |
|
Одеська |
10.8 |
12.1 |
20.0 |
60.3 |
24.1 |
27.3 |
|
Полтавська |
- |
- |
- |
- |
0.7 |
0.5 |
|
Рвненська |
0.5 |
- |
1.6 |
-.1 |
0.8 |
4.3 |
|
Сумська |
0.5 |
0.5 |
0.2 |
0.1 |
0.2 |
- |
|
Тернопльська |
0.4 |
0.1 |
- |
- |
0.6 |
1.0 |
|
Харквська |
1.1 |
2.6 |
0.5 |
0.4 |
0.4 |
2.5 |
|
Херсонська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Хмельницька |
- |
- |
0.2 |
- |
0.6 |
0.1 |
|
Черкаська |
- |
- |
0.2 |
- |
0.7 |
0.7 |
|
Чернвецька |
- |
0.3 |
0.3 |
0.2 |
0.9 |
1.4 |
|
Чернгвська |
- |
- |
1.1 |
0.6 |
0.4 |
0.7 |
|
Р Крим |
5.4 |
2.2 |
0.6 |
3.0 |
0.4 |
1.0 |
У 1993 р. СП, розташован на територÿ кра
Не було можливост навести вдповдн показники по кра
Основний обсяг продукцÿ, що експорту
ться спльними пдпри
мствами Укра
 |
Вдносно структури експорту СП, то вона в соновному дублю
експорт кра
Рис.10. Структура експорту СП в 1993 роц.
Позначення:
1-кольоров метали та вироби з них; 5-чавун;
2-нш; 6-сталь;
3-транспортн послуги; 7-глини та вогнеупори;
4-металоконструкцÿ; 8-напвфабрикати з стал.
При цьму стан економки в кра
Динамчнсть розвитку СП в кра
 |
Рис.11. Структура мпорту СП в 1993 роц.
Позначення:
1-текстиль текстильн вироби; 6-косметичн засоби;
2-продовольч товари; 7-взуття;
3-теле-, радо-, вдеоапаратура, оргтехнка; 8-змащувальн матерали;
4-одяг; 9-мебл;
5-телефонн апарати; 10-нш.
Водночас можна говорити про формування певних тенденцй (позитивних, негативних), як тúю чи ншою мрою яксно характеризують розвиток СП в Укра
- висока динамка процесу створення, розширення масштабв, видв та сфер дяльност;
- переважання партнерв з кра
- створення спльних пдпри
мств, як правило, на двостороннй основ;
- орúнтаця мжнародних СП на виробництво товарв, якими свтов ринки практично насичен, традицйна
- обережнсть ноземних партнерв у великих нвестицях та досить активна часть малих зарубжних фрм, орúнтованих на швидку вддачу невеликих нвестицй або вигоду вд разових операцй, нердко суто посередницьких або вдверто спекулятивних;
- зосередження мжнародних СП у промислових центрах регонах кра
В цлому для розвитку кра
Як показу
аналз кра
- поставку виробв ноземних фрм з наступним
- створення виробництв на виготовлення виробв, компонентв та запасних частин для пдтримки в робочому стан пдпри
мств, як створюються за частю ноземного капталу;
- використання виробництв, що володють певними технологчними перевагами перспективними напрацюваннями (як правило, пдпри
мств ВПК, що пдлягають конверсÿ);
- створення пдпри
мств, що забезпечують ноземним фрмам доступ до використання науково-технчного потенцалу кра
В мовах перехдного етапу економки кра
1) виробництво товарв широкого вжитку з орúнтацúю на пдвищення якост життя, культури споживання;
2) структурна перебудова економки, створення сучасно
3) подолання залежност кра
налз виявив об
ктивн причини низько
- потенцал ноземного нвестування виробництва бльшост споживчих товарв обмежений глобальною експортною орúнтацúю найбльш конкурентоспроможних у мжнародному масштаб корпорацй;
- участь нвесторв у структурнй перебудов проблематична через
- масштабне технологчне оновлення виробництва за частю ноземних фрм ускладню
ться нтернальною орúнтацúю нвестицйно
- пдготовка та пдвищення квалфкацÿ нацональних кадрв входить у протирччя з природним прагненням ноземних фрм використовувати наявних мсцевих працвникв високо
- переваги експлуатацÿФ традицйно
Таким чином, спльн пдпри
мства, по-перше, сутт
во не впливають на стан нацонально
Важливою складовою аналзу такого стану
виявлення та оцнка проблем, з якими стикаються спльн пдпри
мства в Укра
Крм того, снують проблеми, як об
ктивно притаманн ноземному нвестуванню взагал (ризик нвестицй та
За сво
ю сутнстю проблеми СП можна подлити на так: полтико-правов, економчн, соцально-психологчн та нфраструктурн.
Найбльш гострою проблемою у першй груп
нерозробленсть надйного законодавства. Спроби виробити нормативн акти, як б вдповдали як цлям кра
Залишилася стара практика дублювання коригування нормативних актв при
Комплекс економчних проблем так чи накше стосу
ться всх сторн створення та функцонування кра
Проблеми соцально-психологчного характеру у дяльност СП повязан з вдсутнстю ринкового менталтету у втчизняних бзнесменв, що конкретно проявля
ться у
Нерозвиненсть виробничо
налз розвитку спльного пдпри
мництва в кра
Як будл показано вище (див.п.2.1.) у рамках основно
З огляду також на вимоги валютно
Крм загальних суперечностей у мотивацÿ партнерв, повязаних з проблемами вибору ринкв та валютно
У процес дяльност СП виявились сутт
в труднощ методичного характеру, зумовлен вдмннстю систем методологй бухгалтерського облку, розрахунку основних фнансових показникв. Вдсутнй також методичний нструментарй оцнки спввдношення ризику та прибутковост нвестицй, показники економчно
Ефективному господарюванню СП перешкоджають також нерозвиненсть комункацйних засобв, незабезпеченсть повною та надйною нормативно-правовою, комерцйною нформацúю. Нетрадицйним для закордонних нвесторв
соцальне середовище, яке не сприйма
не лише окрем аспекти, й дяльнсть СП в цлому.
Усе це свдчить про нерозробленсть механзмв створення та функцонування спльних пдпри
мств у структур економчних вдносин в кра
3.3. Оптимзаця пдпри
мницько
зовншньоекономчному сектор кра
Демократизаця мов зовншньоекономчно
Зовншньоекономчне пдпри
мництво у найближчй перспектив може розвиватися завдяки реалзацÿ завдань по повному зняттю кльксних обмежень, переходу до економчного способу його регулювання. Необхдно зблизити структури пдпри
мницьких ланок як в межах нацонально
Для досягнення оптимальних результатв необхдно визначити проритетн напрямки зовншньоекономчного пдпри
мництва, серед яких:
- розвиток та оптимзаця експортно-мпортного потенцалу на принципово новй основ, яка забезпечувала б експортн поставки в основному продукцÿ переробно
- розвиток пдпри
мницько
- досконалення системи правлння зовншньоекономчною дяльнстю на основ замни переважно командно-адмнстративних методв на економчн;
- формування основ принципово ново
- кардинальна змна рол державного сектору в систем господарського виробництва [51, с.77].
Оптимзаця мжнародних вдносин на рвн спльного пдпри
мництва - процес складний, який вимага
ретельного вивчення, пошуку рацонального спввдношення елементв малого бзнесу розвинутих кра
Важливого значення набува
органзаця обгрунтування таких вдносин, як стимулювали б оптимальне спввдношення мж виробництвом, розподлом, обмном та споживанням. При цьому вихдною передумовою
рзномантнсть форм власност, процес формування яких
базовим випереджа
формування ринкових вдносин.
Зазначен процеси зумовлюють необхднсть досконалення продуктивних сил виробничих вдносин, розвиток форм
Досвд ндустрально розвинутих кра
Патентно-лцензйна торгвля, Уноу-хау, нженринг, рзномантн послуги, особливо туристичне обслуговування, можуть творювати третй напрям валютного нагромадження бюджету Укра
Видобувн металургйн галуз могли б творювати четвертий блок проритетних напрямкв розвитку у зовншньоекономчному спвробтництв. Спвробтництво у цьому напрямку сприяло б кардинальнй реконструкцÿ потужних металургйних комбнатв, рудникв, що сутт
во пдняло б пдпри
мницький потенцал на свтовому рвн.
Фятим фактором розгортання спльного спвробтництва, яке сутт
во вплинуло б на стаблзацю нашо
Вищезгадан кардинальн напрямки розвитку спльного мжнародного пдпри
мництва не можуть функцонувати одноосбно. пм необхдна система забезпечення обслуговування, яка повинна створюватися в далектичнй
дност з розвитком цих напрямкв, що забезпечить пдпри
мницький симбоз всх ланок вдтворення, котр й повинн органзуватись у чтк форми та практичн оптимальн модел, як були б здатн забезпечувати виршення поставлених завдань перед системою зовншньоекономчного спвробтництва.
Радикальна реформа зовншньоекономчно
У процес оптимзацÿ мжнародних звязкв втчизняних пдпри
мницьких ланок важливо стимулювати залучення ноземних нвестицй у нацональну економку. Одним з найскладнших питань тут
ризик ноземних нвесторв при вкладенн капталу в кра
В сучасних мовах на свтовому ринку партери надають перевагу високим технологям. Вони можуть бути представлен малими пдпри
мствами венчурного типу, започаткуватися для впровадження науково-технчних досягнень. Труднощ впровадження ново
В кра
Характеризуючи пльги для малих та спльних пдпри
мств як наслдок злиття капталв та нтересв на рвн мжнародного спльного пдпри
мництва, необхдно зазначити, що вони
вже готовими нтегрованими пдпри
мницькими ланками на мжнародному рвн, це збльшу
ступнь злиттия господарства нашо
При виршенн проблем оптимзацÿ зовншньоекономчного сектора кра
Для формування сучасно
Формування нацонально
Безпосереднбою основою, напрямками регулювання зовншньоекономчно
Одне з центральних мсць у цй систем потрбно надати валютному регулюванню спльного пдпри
мництва. Воно поляга
в розробц форм оптимального по
днання економчних нтересв державних суб
ктв та суб
ктв зовншньоекономчно
Вдчутним важелем впливу на зовншньоекономчну дяльнсть держави повинен стати кредит (у тому числ валютний), використання якого ма
сприяти прогресивним змнам у структур експортного потенцалу кра
У податковй систем, як складовй механзму державного регулювання зовншньоеконмчно
У регулюванн спльного пдпри
мництва з кра
- селекцйна робот в напрямках традицйних вза
мних звязкв, що зекономило б сутт
в кошти - збереження системи кооперацÿ з вдповдним оновленням принципв ? функцонуванн;
- перегляд системи квот цензй, котр повинн використовуватися тльки щодо експорту вузького кола стратегчних видв продукцÿ;
- розроблення механзму реалзацÿ домовленостей про спвробтництво, визначення принципв спльно
- подальший спльний пошук виршення проблем заборгованост та платежв;
- вза
мна корекця ринкових механзмв [51, с.102].
Оскльки порушена система платежу не вдрегульован цновий та фнансовий механзми, необхдно досконалювати систему вза
мних зарахувань, яка б дала можливсть забезпечити зустрчн товаропотоки житт
вонеобхдно
налз розвитку спльного пдпри
мництва з кра
Вироблення спльно
У сфер державного регулювання пдпри
мницькою дяльнстю на найближчу перспективу можна було б:
- переглянути систему квот цензй, як повинн використовуватися щодо експорту вузько
- виробити заходи щодо реалзацÿ укладених год про пдпри
мницьке спвробтництво на всх рвнях у попереднх перодах;
- визначити принципи спвробтництва на найближчу перспективу.
У сфер цноутворення на продукцю створену спльними зусиллями, ма
здйснюватись згоджена полтика поступового вивльнення цн наближення
Необхдний також диференцйований пдхд до державних год можливостей погашення заборгованостей на мовах, вигдних партнерам з обох сторн.
У мжнародному пдпри
мництв важливу роль вдгра
спльна нвестицйна дяльнсть як державних, так господарських структур, творення функцонування транснацональних пдпри
мницьких органзацй.
Звичайно, нов пдходи в органзацÿ мжнародного пдпри
мництва вимагають осво
ння нових його форм: використання, впровадження мждержавних акцонерних сплок, холдингв, спльних пдпри
мств та нших транснацональних пдпри
мницьких структур. Цьому повинна сприяти Рада з альтернативно
Загальна модель розвитку зовншньоекономчних звзкв може бути конкретизована обгрунтуванням мов та перспектив включення у мжнародн господарськ вдносини окремих регонв нашо
- регон у мжнароднй нтеграцйнй систем вважають часткою економки, що надлена нацональними рисами ввбрала в себе спорднен риси економки т㺿 кра
- регон може мати сво
рдну виробничу структуру, що не
традицйною зумовлена особливостями свого мсцезнаходження, наявнстю певно
На основ цього необхдно вести пошук форм, як б запезпечили розвиток конкретного регону у вза
модÿ з ншими регонами - сво
рдними частинами нших нацональних економк, як принципово вдрзняються вд кра
Регональна модель сприя
оптимзацÿ спвробтництва того чи ншого регону в загальному процес спвробтництва на мжнародному рвн. В основному вона оцню
ться з точки зору ефективного використання економчного потенцалу регону обгрунтування мри його наближення до прилеглих регонв кра
У систем регонального забезпечення зовншнх економчних звязкв особливе значення ма
децентралзаця правлння та економчного регулювання спльно
Регональна модель могла б зосередитись на двох найважливших факторах: максимальному використанн регональних ресурсв нарощення експортного потенцалу готово
Це потребу
значних капталовкладень, оптимального
Переваги регонально
- никнути дублювання пдпри
мницько
- оптимально з позицй мсцевого самоврядування використовувати снуючий потенцал виробництва, сфери послуг, нфраструктуру, яка дозволя
в рамках вдносно
- розвивати спецалзацю, залучаючи ноземн нвестицÿ, оскльки частина цього процесу повинна охоплювати систему пдпри
мництва ншо
- розвиваючи кооперацю, максимально задяти в пдпри
мницький процес трудов ресурси регону, оскльки невдале розмщення виробництва призводить до значного зниження використання трудових ресурсв;
- виршувати проблеми реалзацÿ спльно вироблено
На основ матералу даного роздлу можна зробити наступн висновки:
В першй частин роздлу проаналзован методики й методи оцнки вигдност каптальних вкладень у нас в кра
В робот вдмча
ться, що СП покликан можуть внести значний внесок в структурну перебудову кра
Сподватися на високотехнологчн СП з зарубжними партнерами ми можемо лише в окремих галузях. В першу чергу, в галузях ВПК, де почалася конверся в космчних та фундаментальних дослдженнях. Однак кра
Укра
Разом з тим, поки що в кра
Для активного залучення прямих ноземних нвестицй кра
Проблеми залучення прямих ноземних нвестицй торкаються перш за все таких сфер, як: правове оточення, валютний зовншньоторговельний режим, оподаткування, приватизаця тощо.
Узагальнюючи роботу спльних пдпри
мницьких структур, можна зробити висновок, що вдкритсть до свтового ринку передбача
демоноползацю зовншньо
Висновки.
Узагальнення зарубжного втчизняного досвду з питань оцнки ефективност функцонування спльних пдпри
мств дозволя
зробити наступн висновки рекомендацÿ.
Спльн пдпри
мства слд розглядати як нову для мов кра
налз оцнка результатв функцонування СП Ки
налз результатв дяльност спльних пдпри
мств показав, що на даний момент дещо активзувався процес залучення ноземних нвестицй в спльн пдпри
мства. Однак цей процес вдбува
ться дуже повльно, для його нтенсифкацÿ вдсутн необхдн мови.
Основними причинами, що гальмують розвиток спльного пдпри
мництва, знижують ефективнсть функцонування СП слд вважати: економчну та правову нестабльнсть в кра
Соцально-полтичне й економчне становище в кра
Досягнутий рвень закордонного нвестування в форм СП можна розглядати як початковий етап. Однак СП продемонстрували дивовижну пристосовансть навть до тих несприятливих мов, як снують для вс㺿 економки кра
В цлому можна вважати, що СП поступово стають невд
мним елементом економчних вдносин регону одним з важливих факторв формування ринкового середовища на Ки
Центральним мсцевим владним структурам пропону
ться створити особливо сприятливий режим для залучення великих нвестицйних коштв в сферу матерально-технчного виробництва.
У свтовй практиц напрацьовано унверсальний набр заходв, як бльшою або меншою мрою використовуються для залучення ноземного капталу. Серед них найбльш сприятливими
так методи стимулювання ноземних капталовкладень:
- податков стимули: встановлення прямих додаткових пльг, вдстрочка сплати податкв за нвестування капталу; стимули, повязан з амортизацйними вдрахуваннями; податков канкули, як встановлюються на строк вд 2 до 10-15 рокв; звльнення вд сплати митних процедур по мпорту обладнання, сировини, комплектуючих виробв;
- фнансов стимули: рзного роду субсидÿ, позики, кредити гарантÿ
- нефнансов стимули, спрямован на створення загальних мов ефективного функцонування ноземного капталу;
- забезпечення необхдними факторами виробництва, нформацúю та службами правлння щодо розвитку транспорту та нших комункацй.
Створення сприятливого нвестицйного клмату - головна мова спшно
Для стимулювання дяльност СП необхдна послдовна державна стратегя, саме:
- слд вдмовития вд орúнтацÿ на пдтримку та стимулювання всх без виключення СП, в особливост нацлених на ггантськ проекти, що потребу
значного вдволкання з народногосподарського обгу матеральних та фнансових ресурсв;
- слд заохочувати на рвн державно
- не допускати створення СП, що випускають продукцю, несумсну з мжнародними стандартами;
- за допомогою рзномантних стимулв пдтримувати та заохочувати створення СП у високотехнологчних галузях, проритетних для нашо
- створити розгорнуту органзацйно-правову систему, яка б була конкурентоспроможна по вдношенню до нвестицйних режимв нших кра
- проритетним напрямком використання зарубжних нвестицй в межах СП повинен стати розвиток експортного потенцалу Укра
На мкрорвн з метою пдвищення ефективност дяльност спльних пдпри
мств пропонуються наступн напрями удосконалення системи правлння: 1) досконалення оргструктури правлння СП; 2) пдвищення професйного та нтелектуального рвня правлнського персоналу; 3) оволодння кервниками всх рвнв сучасними методами та стилями правлння; 4) пдвищення рол сучасних засобв автоматизовано
Впровадження запропонованих пропозицй щодо вдосконалення дяльност спльних пдпри
мств сприятиме пдвищенню ефективност зовншньоекономчних звязкв Ки
Лтература.
1. Закон РСР Про зовншньоекономчну дяльнсть// Голос крахни.-1991.-12 червня.
2. Закрн кра
3. Закон кра
4. Закон кра
5. Закон кра
6. Братченко А.Б., Гольшлегер Л.Д. Совместные предприятия.-М.: Знание, 1990.-64 с.
7. Брль М.С. Органзаця функцонування сумсних пдпри
мств% Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01/ Харкв.екон. н-т.-Х.,1995.-17с
8. Быстров В.Ф. Организацыя внешнеэкономической деятельности предприятия (в 2-х частях).-Пб.:Пб ДНТП, 1992.-41 с.
9. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. учебник. Под ред. Стровского Л.Е.-М.: ЮНИТИ, 1996.-408 с.
10. Гайдучок
.Г. Спльн пдпри
мства.-К: Знання, 1989.-46 с.
11. Голошубова Н.О., Спальвиш Ю.О. Проблеми розвитку спльних пдпри
мств в кра
12. Грицюк Е.О. досконалення системи управлння СА (на приклад СП Чернвецько
13. Дацко Б.Я. Органзацйно-економчн засади пдвищення ефективност роботи СП: Автореф.дис.канд.екон.наук: 08.06.01/ НАН кра
14. Денисов А.П. Организационно-экономические основы совместного производства в России: Автореф.дис.д.э.н.-М., 1996.-37 с.
15. Довчерт А.С. Совместные предприятия: регулирование труда.-К.% Лыбидь, 1991.-63 с.
16. Кизима Т. Спльне пдпри
мництво: проблеми та щляхи
17. Клименко К.О. Створення СП як засб включення кра
18. Кредисов А., Деревянко О. Конкурентоспроможнсть кра
19. Лилик
.В. Ефективнсть нових форм зовншньоекономчних звязкв в мовах переходу до ринкових вдносин: Автореф.дис.к.е.н.-Львв, 1992.-20 с.
20. Лилик
.В. Регональн особливост визначення ефективност спльних пдпри
мств (на приклад Льввсько
21. Локшина Т.Я., Надирашвили Н.В. Методы оценки эффективности инвестиций в создание совместных производств
22. Лукяненко Д.Г., Блошапка В.А., Пестрецова О.
. Спльн пдпри
мства в кра
23. Лукяненко Д.Г. Про мови розвитку СП на кра
24. Лукьяненко Д.Г. и др. Проблемы развития СП в структуре экономики Украины// Формирование механизма свободной экономической зоны в словиях рыночных отношений: Тезисы межрегиональной научно-практ. конференции. Часть I.-Черновцы, 1991.-с8-12.
25. Лукьяненко Д.Г. Совместные предприятия: создание и механизм функционирования. ч. пособие.-К.: МКВО, 1991.-102 с.
26. Луцишина З.О. Спльне пдпри
мництво як фактор економчного зростання: Автореф.дис.к.е.н.: 08.00.01
.Франка.-Льв, 1993.-20 с.
27. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность региона.-Донецк: Донбас, 1992.-138 с.
28. Макогон Ю.В. и др. Инностранные инвестиции в современных словиях: статистика, опыт, проблемы.-Донецк, 1994.-51 с.
29. Макогон Ю.В. Механизм регулирования внешнеэкономической деятельности предприятий и организаций на региональном ровне: Автореф.дис.д.э.н.-Донецк, 1994.-40 с.
30. Макогон Ю.В. и др. СП Донецкой обл.
31. Методика определения эффективности капитальных вложений. тв. Заместителем Председателя Госплана Р 10.10.88.-М., 1988.-17 с.
32. Мжнародн економчн вдносини. Система регулювання мжнародних економчних вдносин. Пдручник. (Гол.ред. М.С.Тимошик).-К.: Либдь, 1994.-255 с.
33. Мороз Л.В. досконалення економчних мов створення та функцонування спльних пдпри
мств// Пдпри
мництво у торгвл. Зб.наук.праць.-К., 1995.-с.133-138.
34. Нейкова Л.
. Прихована мграця прибуткв спльних пдпри
мств та ? запобгання// Фнанси Укра
35. Органзацйно-економчний механзм формування спльних пдпри
мств в АПК// Економчн вдносини в АПК. Зб.наук.праць.-К., 1995.-с.32-40.
36. Организация СП и международное сотрудничество.(Норм.-метод. материалы и практ. рекомендации). Моск.эконом.научно-консульт. центр Сигма.-М., 1990.-230 с.
37. Пестрецова О.
. Формування мов механзмв ефективно
38. Положение о размере коэффициента пересчета стоимости объектов во время приватизации с частием иностранных инвесторов: тв. Председателем Фонда государственного имущества Украины и Председателем Национального банка Украины 12.12.92.-с.3.
39. Прилюк В.Д., Рулько Е.Г. Организация деятельности совместного предприятия.-К.:Технка, 1990.-200 с.
40. Сажина М.А., Сажин А.Ф. СП: Организационные формы// Вести АН Р.-1991, №7.-с.29-42.
41. Самборська Т.А. Розвиток зовншньоекономчно
42. Семенов И. Пособие по инвестиционному анализу// Экон. и жизнь.-1992.-№52.-с.6.
43. Синецкий Б.И. Внешнеэкономические операции: организация и техника.-М.: МО, 1989.-382 с.
44. Смирнова Е.Е., Хвалынская Н.В. СП: закономерности возникновения и перспективы развития.-М.: Изд-во МГУ, 1988.-163 с.
45. Собчук М.П. створення дяльнсть спльних пдпри
мств// Економка АПК.-1995.-№3.-с.98-102.
46. Совместные предприятия: алгоритм выхода на мировые рынки.-М.: АО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1993.-63 с.
47. Совместные предприятия: порядок создания и организации СП. (Метод. рекомендации).-М.: НИИ Электроника, 1991.-73 с.
48. Совместные предприятия: создание и деятельность (В.Г.Буткевич, А.С.Филипенко и др.).-К.: Лыбидь, 1990.-190 с.
49. Совместные предприятия в практике международных экономических отношений (ВНИИ внешнеэкон.связей. Под ред.Е.Т.Бургучевой) 2-е изд.стер.-М.: Внешняя торговля, 1990.-116 с.
50. Томилин Н.А., Киржнер Л.О., Лепейко Т.И. Функционирование совместных предприятий в Украине: теоретические и практические аспекты.-Харьков: Основа ХДУ, 1994.-80 с.
51. Троян В.М. спльне пдпри
мництво.-Тернопль: Тарнекс, 1995.-132 с.
52. Флпенко А. Принципи формування зовншньоекономчних звязкв кра
53. Формирование механизма свободной экономической зоны в словиях рыночных отношений. (Тезисы межрегиональной научно-практической конференции). Часть I.-Черновцы, 1991.-112 с.
54. Хонко Я. Планирование и контроль капиталовложений.-М.: Экономика, 1987.-64 с.
55. Чернишова Л.В. Особливост аналзу стратегÿ розвитку СП: Автореф.дис.к.е.н.: 08.06.04/ Одеський економчний унверситет.-Одеса, 1995.-24 с.
56. Чиркунов О., Шадровский А. Совместные предприятия: цели и результаты// Внешняя торговля.-1991.-№4.-с.14-17.
57. Юрй С.
. Спльне пдпри
мництво в Укра
58. Яковлева Е.Л. Смешанные общества в практике стран-членов СЭВ.-м.% Международные отношения, 1989.-101 с.
59. K.Harrigan, Managing for Joint Ventures.-Lexington (Mass),1986.
60. Inkren A.C., Beamish P.W. Knowledge, bargaining, and the instability of international joint ventures// Acad.of managment rev.- Mississippi State, 1997.-Vol.22. №1.-P.177-202.- Bibliogr.: p.199-202.
61.
Додаток 1.
Законодавча база органзацÿ та дяльност спльних пдпри
мств [50, с.28].
. Основн закони
1. Деклараця про державний суверентет кра
2. Закон кра
3. Закон кра
4. Закон кра
5. Закон кра
6. Закон кра
7. Закон кра
8. Закон кра
9. Закон кра
10.
Декрет Кабнету Мнстрв кра
². Зовншньоекономчн та нвестицйн закони
1. Закон кра
2. Закон кра
3. Закон кра
4. Декрет Кабнету Мнстрв кра
5. Закон кра
6. Декрет Кабнету Мнстрв кра
7. Декрет Кабнету Мнстрв кра
8.
Декрет Кабнету Мнстрв кра
Ⲳ. Закони про оподаткування.
1. Закон кра
2. Закон кра
3. Декрет Кабнету Мнстрв кра
4. Декрет Кабнету Мнстрв кра
5. Закон кра
6. Декрет Кабнету Мнстрв кра
Продовження додатку 1.
IV. Закони про митницю митн збори.
1. Закон кра
2. Закон кра
3. Закон кра
4. Декрет Кабнету Мнстрв кра
5.
Декрет Кабнету Мнстрв Укра
V. Кредитно-фнансове забезпечення.
1. Закон кра
2. Закон кра
3. Закон кра
4. Закон кра
5. Закон кра
6. Декрет Кабнету Мнстрв кра
7. Закон кра
8. Декрет Кабнету Мнстрв Укра
9. Закон кра
10.
Закон кра
VI.
нш закони.
1. Декрет Кабнету Мнстрв кра
2. Декрет Кабнету Мнстрв кра
3. Закон кра
4.
Закон кра
Додаток 2.
Модель механзму регулювання зовншньоекономчно
Нормалзаця ЗЕДна регональному рвн |
|
Забезпечення економчно |
|
Створення сприятливих можливостей всм потенцйним суб ктам для нтеграцÿ в свтовий ринок |
|
Створення мов для розширення виробництва втчизняних товарв |
|
Передача в оренду пдпри мств, проведення приватизацÿ. Створення спльних пдпри мств. Вдкриття ноземних представництв, фрм та пдпри мств з ноземним капталом (повнстю. Створення концесй.) |
|
Встановлення тимчасових пльгових митних правил ввозу товарв продаж |
|
Забезпечення засобами виробництва, землею й надрами регону |
|
Продаж зарубжним нвесторам за гривн, в тому числ в кредит, ноземно |
|
Встановлення прогресивно у час зростаючих кредитних ставок |
|
Впровадження нових принципв оподаткування |
|
нтеграця пдпри мств в економку кра |
|
Митне регулювання ввозу товарв:а обмеження ввезення товарв при зменшенн збуту на втчизняному ринку |
|
Початок реалзацÿ довгостроково |
|
нтеграця з свтовою економкою |
|
Встановлення для пдпри мства податкв ставок деклько |
 |
Додаток 3.
Узагальнений склад цлей партнерв при створенн СП та структури можливих вдхилень в
| . Склад цлей партнерв СП |
|
|||
| Цл втчизняного партнера | Цл ноземного партнера |
|
||
| 1.
Отримання ново
2. Розширення експортного сектора та збльшення надходження валюти. 3. Замщення мпорту повязана з цим економя валюти. 4. Отримання ноземних нвестицй. 5. Придбання правлнського досвду. 6. Модернзаця промислового виробництва та покращення господарських показникв. 7. Поставка нових товарв. |
1.
Проникнення на новий ринок
розширення виробництва.
2. Придбання нових каналв торгвл та вступ до ново 3. Економя, повязана з бльш низькою вартстю факторв виробництва. |
|
||
| Б. Структура можливих вдхилень в дяльност СП. |
|
|||
|
Форс-мажорн |
Полтичн |
Економчн |
|
|
|
1. Вйни 2. Стихйн лиха. 3. Страйки. 4. Блокади. |
1. Вдхилення в полтичному курс
мжнародно
2. Ризик полтичних реформ. 3. Обмеження заборона переведення платжних засобв за кордон. 4. Пдвищення ймоврност конфскацÿ власност. |
1. .Виникнення конкуренто-а спроможного продукту. 2. Пдвищення витрат. 3. складнення з плато- кредитоспроможнстю. 4. Ризик дебтора. 5. Вдхилення в торгвельнй дяльност. 6. Пдвищення податкв на об кт дяльнолст. 7. < нфляця. 8. Зниження валютного курсу валют розрахунку. 9. Обмеження конвертацÿ валют. 10. Замороження валютних засобв. |
|
|
| В.
нформацйне забезпечення аналтично |
||||
|
1. Метеорологчн прогнози. 2. Звти вйськових вдомств. 3. Полтична преса. 4. < нш джерела. |
1. рядов ршення та доклади.
2. Крнцепця розвитку кра 3. Публкацÿ банкв. 4. Засоби масово |
1. Баланси засновникв.
2. Результати аудиторських переврок. 3. Банквськ довдки. 4. Статистична звтнсть. 5. Стратегчн плани фрм. 6. < нформаця мжнародних нститутв. |
||
Додаток 4.
Порядок оподаткування СП У 1992-1993 рр. [22, с.67].
|
Виручка вд реалзацÿ продукцÿ (робт, послуг) |
|
Доходи вд позареалзацйних операцй |
|
Доходи вд реалзацÿ матеральних цнностей та майна |
 |
 |
 |
|
Податок на добавлену вартсть |
|
Обовязков платеж витрати згдно з податковим законодавством |
Матеральн витрати |
|
Величина коштв, що ренвестуються на територÿ кра |
|
Доход |
Податок на доход *, **, *** |
|
Вдрахування у фонди СП згдно з становчими документами |
|
Доход засновникв СП |
 |
*) Звльнення товарв власного виробництва на 5 рокв з моменту ре
страцÿ.
**) Звльнення виробничих СП на 5 рокв з моменту оголошення прибутку з подальшою виплатою 50% нормативно
***) Для промислових сльськогосподарських СП, якщо частка ноземного нвестора у статутному фонд перевищу
30%,
оподаткування за ставкою, на три пункти нижчою вд нормативно
Додаток 5.
Кредитування та рорахунков операцÿ
спльного пдпри
мства [22, с.69].
|
Операцÿ СП |
|
Розрахунков операцÿ у валют |
|
Крадитування |
|
Збергання валютних коштв |
|
У гривнях |
|
У валют |
|
Мсцеве вддлення Нацонального банку |
|
Експортно-мпортний банк |
|
ноземн комерцйн банки та фрми |
|
Мжнародн банквськ нститути |
|
Банки |
Додаток 6.
Страхування СП [22, с.72].
|
Майно майнов вдносини, як пдлягають страхуванню |
|
Основн кошти, як належать СП або орендуються ним |
|
Частка оборотних коштв (виробнич запаси на складах СП, напвфабрикати власного виробництва) |
Суспльна вдповдальнсть СП |
|
Устаткування машини вд поломок та збиток в звязку з перервою у виробництв та поломками |
Вантаж, як перебувають у дороз |
Майно вд краджки з зламом |
|
Спльн пдпри мства |
|
Заява нформаця для оцнки ризику |
|
Страхова компаня |
|
Проект страхового полсу |
|
Затвердження (або зауваження) |
|
Страховий договр |
 |