Агроперетворен рунти солонцевих комплексв сухого степу крани
Нацональний науковий центр
“
нститут рунтознавства та агрохмÿ мен О.Н.Соколовського” <
На правах рукопису
ДРОЗД ОЛЕНА МИКОАпВНА
УДК 631.61:631.518
ГРОПЕРЕТВОРЕН
ГРУНТИ СОЛОНЦЕВИХ КОМПЛЕКС
В СУХОГО СТЕПУ КАпНИ
06.01.03 – агрогрунтознавство та агрофзика
Дисертаця на здобуття наукового ступеня
кандидата сльськогосподарських наук
Науковий кервник:
Балюк Святослав Антонович
доктор сльськогосподарських наук, професор, академк Н
Харкв-2009
<
ЗМ
СТ
Стор.
Вступ............................................................................................................. 4
Роздл 1. Солонцев грунти,
Роздл 2. Об’
кти та методи дослджень...................................... 28
2.1. Об’
кти дослджень...................................................................... 28
2.2. Методи дослджень....................................................................... 33
Роздл 3. Природн мови районв дослджень........................... 38
3.1. Клматичн мови.......................................................................... 38
3.2. Рослиннсть................................................................................... 39
3.3. Геоморфологчн мови................................................................ 40
3.4. Гдрологчн та гдрогеологчн мови.......................................... 43
3.5. ерунтотворн породи рунти....................................................... 46
Роздл 4. Закономрност ЗМ
Н ВЛАСТИВОСТЕЙ АГРОПЕРЕТВОРЕНИХ ГРУНТ
В СОЛОНЦЕВИХ КОМПЛЕКС
В 51
4.1. Морфологчна будова профлю.................................................... 51
4.2. Сольовий склад плантажованих неплантажованих солонцевих
<рунтв.................................................................................................. 60
4.3. Змни фзико-хмчних властивостей дослджуваних рунтв....... 73
4.4. Вмст гумусу у плантажованих та неплантажованих солонцевих
грунтах................................................................................................. 81
4.5. Поживний режим солонцевих грунтв.......................................... 89
4.6. Змни агрофзичних властивостей солонцевих грунтв................ 95
4.7. Вмст важких металв..................................................................... 103
4.8. Валовий хмчний склад Роздл 5. Вплив мелоративно
5.1. рожайнсть сльськогосподарських культур.............................. 112 5.2. Математичне моделювання рожайност сльськогосподарських культур на плантажованих грунтах........................................................................ 116 РОЗД Л 6. Оцнювання придатност солонцевих грунтв для мелоративно
Висновки..................................................................................................... 127 ПРОПОЗИЦ п ВИРОБНИЦТВУ...................................................................... 130 ДОДАТКИ....................................................................................................... 131 Список використаних джерел.......................................................... 153 Актуальнсть теми. На сучасному етап розвитку агропромислового комплексу, в мовах ринково
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацйну роботу виконано в лабораторÿ родючост зрошуваних солонцевих рунтв Нацонального наукового центру „ нститут рунтознавства та агрохмÿ мен О.Н. Соколовського ”. Дослдження проводили в межах НТП Н “Родючсть охорона рунтв “ 2001-2005 рр., завдання 02.03 „Розробити агроекологчну класифкацю ресурсозбергаюч технологÿ адаптивного правлння родючстю зрошуваних, солонцевих вилучених з зрошення земель” (№ ДР 0101U006037) та НТП Н “Родючсть, охорона екологя рунтв ” 2006-2010 рр., завдання 01.01.04-032 „Встановити закономрност агрогенно
Мета завдання дослдження. Мета дослдження – встановити закономрност змн властивостей та напрям еволюцÿ агроперетворених рунтв солонцевих комплексв Сухого Степу кра
Для досягнення поставлено
— оцнити змни морфологчно
— встановити тривалсть пслядÿ мелоративно
— досконалити систему оцнки придатност рунтв для проведення мелоративно
Об’ кт дослдження – змни властивостей агроперетворених рунтв солонцевих комплексв Сухого Степу кра
Предмет дослдження – морфологчн, агрофзичн, сольов, фзико-хмчн, хмчн характеристики агроперетворених рунтв солонцевих комплексв Сухого Степу кра
Методи дослдження. Теоретичн дослдження базуються на системному пдход до розглянуто
Наукова новизна одержаних результатв. На динй методичнй та теоретичнй основ проведено комплексне вивчення властивостей агроперетворених рунтв солонцевих комплексв Сухого Степу кра
— становлено закономрност змн рунтових процесв у агроперетворених рунтах солонцевих комплексв Сухого Степу кра
— вперше доведено, що одноразове проведення мелоративно
— виявлено, що результатом довготривало
— досконалено систему оцнки придатност рунтв для проведення мелоративно
Практичне значення одержаних результатв. Результати дослджень використано при розробц сучасно
З огляду на нкальнсть агроекологчних особливостей агроперетворених рунтв солонцевих комплексв, подано пропозицю до Державного комтету кра
Результати дисертацйно
Особистий внесок здобувача. Автор брав безпосередню часть у розробц програми дослджень, плануванн та проведенн теоретичних дослджень та експериментальних робт. Особисто автором проналзовано та систематизовано тературн та фондов матерали з дослджуваних питань, проведено польов дослдження, аналз й загальнення експериментального матералу, його математичну обробку, сформульовано висновки та пропозицÿ виробництву. Публкацÿ пдготовлено самостйно та у спвавторств. Апробаця результатв дисертацÿ. Основн положення роботи доповдались на VII з’
Публкацÿ. За матералами дисертацÿ опублковано 10 наукових праць, з них 5 - науков статт у фахових виданнях. Автор висловлю велику вдячнсть доктору сльськогосподарських наук Ганн Василвн Новковй за пдтримку, надання цнних порад й загальну допомогу пд час навчання в аспрантур та написання дисертацÿ. Щира подяка науковому кервнику доктору сльськогосподарських наук, професору, академку Н Святославу Антоновичу Балюку за допомогу при постановц задач та
РОЗД Л 1 Солонцев рунти,
(ОГЛЯД Л ТЕРАТУРИ) За визнанням багатьох рунтознавцв [3,7,18,47,76,98,106,154,218,271], солонцев рунти належать до найбльш складних природних творень, тому багато питань
Класичн дослдження К.К. Гедройця, щодо походження солонцв та встановлена ним коло
Вперше явлення про фзичну солонцюватсть рунтв посушливо
На думку ряду авторв [20,98,191,267] фзична солонцюватсть малонатрúвих солонцв викликана впливом велико
Дослдженнями О.М.Можейка встановлено [154], що у солонцюватих рунтах каштаново
Малонатрúвим солонцям притаманн с характерн ознаки типових багатонатрúвих солонцв: безструктурнсть набрякання маси лювального горизонту у вологому стан, повльне настання стиглост рунту при набряканн (, як наслдок, фзологчна сухсть), слабкий повтрообмн, сильне стиснення розтрскування рунтово
У дослдженн проблеми солонцеутворення рядом авторв [184,189,190,244] сформульована роль гдрофльних коло
Згдно ншо
Враховуючи велику рзномантнсть солонцевих рунтв та мов
В залежност вд генезису властивостей рзних видв солонцевих рунтв для мов кра
З прийомв хмчно
У Степовй зон в мовах незрошуваного землеробства ефективнсть гпсування на солонцях солонцевих рунтах нейтрального засолення дещо нижча, через нестачу вологи у рунт, отже, низьку розчиннсть гпсу та накопичення продуктв обмнних реакцй у кореневмсному шар. Гпсування в цй зон бльш доцльне при проведенн додаткових заходв з вологонакопичення, особливо, при зрошенн, що забезпечу промивний режим верхнього шару рунту [75,76,155,170,210,212,227]. На малонатрúвих солонцях, де карбонати кальцю (або гпсоносн горизонти) знаходяться на порвняно невеликй глибин, найбльш доцльно застосовувати агробологчн способи мелорацÿ, основою якого мелоративна плантажна оранка [95, 123,170,223,227]. Мелораця солонцв-солончакв з близьким заляганням пдрунтових вод передбача застосування комплексу заходв, до яких входять дренаж, глибоке розпушування, внесення хмчних мелорантв, пдвищених доз органчних та мнеральних добрив, посв соле- та солонцестйких культур [68,212]. На заплавних терасах пвденного Лсостепу з близьким заляганням пдрунтових вод доцльно застосувати агротехнчн бологчн засоби окультурювання рунтв – безполицевий обробток, висв соле- та солонцестйких трав, в мсцях з рвнем пдрунтових вод нижче 2 м – гпсування, внесення фзологчно кислих добрив [68]. Проте з самого початку земельно
Змни соцального строю держави та перехд на ринков засади агрогосподарювання спонукав до перегляду снуючо
У контекст проведення земельно
Головною особливстю сучасного розвитку рунтв, на думку ряду авторв [74,142,145,159,173,229,230,231],
Як правило, сутт в змни, яких зазнали рунти пд впливом антропогенного навантаження не знаходять адекватного вдображення в нтерпретацÿ основного зонального процесу рунтоутворення [96,142,143,145,147,158,159,229<]. Бльшсть дослдникв вважають, що в орних рунтах проткають природн зональн процеси рунтотворення, що принципово не вдрзняються вд рунтотворного процесу пд природною рослиннстю [75,115,196,198]. Однак, нш, навпаки, вказують на глибок, докорнн змни, що вдбуваються у природному процес рунтотворення при сльськогосподарському використанн рунтв [85,95,124,131,153,272<]. Так, на думку В.Д.Мухи, рунтотворний процес в орних рунтах слд розглядати не як просто природний, як особливий природно-антропогенний, чи культурний. При цьому розвиток культурного рунтотворного процесу, у залежност вд характеру господарсько
У дослдженнях останнх рокв, агроперетворен рунти пропону ться розглядати як самостйн творення, що являють собою результат найновшого етапу еволюцÿ вдповдають типовому рвню [69,124,125,126,127,131,159]. Так, зокрема, зроблено у новй класифкацÿ рунтв Росÿ [125]. Згдно такого пдходу, агрогенне рунтотворення почина ться з мпактного механчного впливу на верхню частину профлю з руйнацúю ? природного складення. Замна природно
На думку групи дослдникв [124,127,131,159,233], такий пдхд не суперечить принципам генетичного рунтознавства, бо агрорунти вдрзняються вд цлинних аналогв морфологчною будовою профлю (форму ться новий агрогенно-перетворений горизонт з певними властивостями, що вдрзняються вд природних властивостей) функцонують в принципово нших мовах штучно створених агроекосистем [159]. нтенсивнсть змн рунтотворних процесв в агроперетворених рунтах у значнй мр визнача ться ступенем порушення профльно
агрогенно-природну, коли в рунт визначальними залишаються процеси, властив природному рунту, але деклька модифкован. власне агрогенну, коли в рунт рзко посилюються чи виникають процеси, що вдсутн в природному рунт чи т, що не вдграють в природному рунт дагностуючу роль, в результат чого форму ться новий профль. еволюцю «конструювання», коли створю ться новий рунтовий профль, шляхом поступового додавання твердо
Численними дослдженнями встановлено, що в результат залучення солонцевих рунтв до сльськогосподарського використання (розорення) значно змню ться потужнсть солонцевого горизонту, але вн зберга сво розташування у профл, вдбува ться деяка змна властивостей рунтв, що свдчить про руйнацю снуючо
Розораним солонцям притаманне зменшення вмсту легкорозчинних солей у верхнй частин профлю, деяке збльшення вмсту фракцй мцнозв’язаного зменшення суми фракцй агрегованих мулв у солонцевому горизонт, зменшення ступеня пептизованост. Карбонатний гпсовий профл цих рунтв змнюються слабо [123,134,137,138,]. Розорення звичайне сльськогосподарське використання солонцевих рунтв призводить до зниження вмсту гумусу у верхнх шарах [2,16,31,36,108,131,152,197,203<]. Зменшення вдсоткового вмсту гумусу у орному шар пропону ться розглядати не тльки як власне втрати гумусу, але в неменшй мр, як результат механчного перемшування гумусово-елювального горизонту з менш гумусованими нижнми горизонтами [8,108,109,131,201]. Дослдженнями .М.Любмово
Найбльш вагом змни у протканн рунтотворного процесу у солонцевих рунтах, на думку рзних авторв, спостергаються при порушенн
В кра
Вивчення дÿ плантажно
В подальшому в рзн роки вплив мелоративно
При проведенн плантажно
Трансформацÿ морфологчно
Дослдження характеру змн структурно-агрегатного складу в бльшост сво
Рзними авторами вдзнача ться, що мелоративний обробток солонцевих рунтв призводить до зменшення щльност складення рунту [87,91,123,145,152,175,193], однак у тератур нема одностайност щодо тривалост такого результату. Зазвичай, у перш 3-5 рокв вдбува ться поступове осадження зорано
Розущльнення, як наслдок, покращання водно-фзичних властивостей солонцв виявляють позитивний вплив на характер пересування водорозчинних солей по всьому рунтовому профлю. Збльшення запасв вологи та ? каплярно-рунтове пересування з поверхн рунту вниз обумовлю розчинення вимивання солей в товщу рунту. Величина швидксть
У зрошуваних мовах процеси розсолення та розсолонцювання мелорованих рунтв можуть вдбуватися значно швидше. Однак, ефективнсть мелоративних заходв в цьому випадку головним чином залежить вд якост поливних вод [27,76,77,92,93,115,128,186,193,209,214,265]. Так, при застосуванн для зрошення вод першого класу, вже в перш роки знижу ться вмст водорозчинних солей, особливо хлоридв сульфатв, однак тимчасово може спостергатися пдвищення лужност [136,167,175,193]. Дослдженнями Ю.к. Кзякова встановлено, що при зрошенн темно-каштанових плантажованих рунтв пвдня кра
В мовах близького залягання пдрунтових вод плантажна оранка не виявля позитивного результату. Навпаки, вдбува ться пдтягування легкорозчинних солей з бльш глибоких горизонтв. Зокрема дослдженнями Г.В.Новково
Кльксть карбонатв кальцю в орному шар плантажованих солонцевих рунтв перш за все залежить вд глибини оранки, глибини залягання карбонатного горизонту та клькост карбонатв кальцю у цьому горизонт. Якщо у природному стан карбонати залягають вдносно глибоко (50-60 см), при плантажуванн вони не завжди бувають залучен до орного шару [201]. Карбонати, як правило, рвномрно розподляються в орному шар, у пдорному шар можуть зустрчатися локально [86,123,131,193,224]. Аналз характеру постмелоративних карбонатних новоутворень та змн карбонатного профлю висококарбонатних рунтв солонцевих комплексв Поволжжя показав, що при порушенн солонцевого горизонту за мов залягання карбонатв у цлинних рунтах ближче 40 см, може з’являтися новий рунтоутворюючий процес – окарбоначування [131]. Розвиток процесу окарбоначування, на думку .М.Любмово
Дан про змни складу органчно
Практично невивченим поживний режим плантажованих солонцевих рунтв. Нечисленн дослдження цього питання в основному стосуються змни поживного режиму у перш роки псля проведення мелоративно
Змни будови профлю та покращання мов водного та повтряного режимв рунту, полпшення окремих фзико-хмчних та хмчних властивостей солонцевих рунтв пд впливом мелоративно
Вдкритим залиша ться питання напряму еволюцÿ плантажованих солонцевих рунтв та тривалост пслядÿ мелоративно
Вивчення тривалост пслядÿ мелоративно
Таким чином, огляд тературних джерел виявив недостатню вивченсть властивостей рзною мрою агроперетворених солонцевих рунтв, тривалост пслядÿ мелоративно
РОЗД Л 2 Об’ кти та методи дослджень 2.1. Об’ кти дослджень Вивчення змн властивостей, напряму еволюцÿ рзною мрою агроперетворених рунтв солонцевих комплексв Сухого Степу кра
Дослд С.П. Семеново
Об’ кти дослджень 1. Солонець каштановий ГДС дослд С.П.Семеново
2. Темно-каштанов солонцюват рунти, дослд ННЦ ГА у СТОВ „Во
3. Темно-каштанов солонцюват рунти, ГДС дослд Ю.к.Кзякова 4. Солонець каштановий СТОВ „Новопавлвське” 5. Солонець каштановий солончакуватий колг. ”Заповт Ленна Рис.2.1. Картосхема розташування об’ ктв дослджень Таблиця 2.1 Вихдна характеристика дослджуваних рунтв кт Сa Mg Na ГДС дослд С.П.Семеново
0-20 0,06 0,3 2,0 61,8 34,5 3,7 27,2 20-30 0,14 1,0 2,0 52,4 43,4 4,2 35,7 30-40 0,10 7,4 1,8 48,2 46,1 5,5 34,7 45-55 0,11 10,2 1,4 51,5 41,4 7,1 30,9 60-70 0,11 13,4 0,9 51,2 42,4 6,4 26,2 90-100 0,74 20,8 0,7 - - - - 140-160 0,54 - 0,4 - - - - 180-200 1,19 - - - - - - ГА СТОВ „Во
0-30 0,05 0,5 2,3 65,5 27,8 3,4 29,9 30-42 0,10 3,3 1,9 63,3 31,8 2,1 41,4 42-52 0,11 11,5 1,4 - - - - 55-65 0,09 19,3 0,9 - - - - 125-135 0,27 15,0 - - - - - 205-210 1,08 10,8 - - - - - Ю.к.Кзякова 0-30 0,05 0,3 2,7 81,5 17,7 0,8 29,1 30-40 0,09 1,2 2,3 78,1 21,1 0,8 29,4 40-60 0,09 12,4 2,0 80,4 18,5 1,1 27,8 80-100 0,14 20,1 - - - - - 110-120 0,44 - - - - - - 160-180 1,85 - - - - - - СТОВ „Новопавлвське”. 0-20 Не визн. 0,5 2,4 90,5 5,7 3,8 22,0 20-35 - 0,4 2,2 70,1 23,3 6,6 29,4 37-47 - 0,3 2,1 60,7 26,8 3,7 29,6 51-61 - 18,3 0,6 - - - - колг.”Заповт Ленна”. 0-25 - 0,3 1,6 62,8 24,6 12,6 28,4 25-40 - 1,7 1,3 42,3 37,8 19,9 37,9 40-61 - 21,2 0,7 43,0 40,3 16,7 28,6 Примтка. У таблиц використан фондов матерали Генчесько
Дослд ННЦ ГА розташований у СТОВ „Во
Зрошення здйсню ться водою з Пвнчно-Кримського каналу становкою ДДА-10М. Оцнка придатност цих вод для зрошення за ДСТУ 2730-94 [262] засвдчу
Дослд Ю.к.Кзякова знаходиться у Генчеському район Херсонсько
Зрошення гдрокарбонатно-хлоридними магнúво-натрúвими водами з мнералзацúю 0,9 г/л проводилося у перод з 1973 по 2001 роки становкою ДДА-10М. Джерело зрошувальних вод – артезанська свердловина. Оцнка придатност цих вод для зрошення за ДСТУ 2730-94 [262] засвдчу
СТОВ «Новопавлвське» - длянка виробничого впровадження мелоративно
КСП «Заповт Ленна» - длянка виробничого впровадження плантажно
2.2. Методи дослджень Вивчення закономрностей сучасних рунтових процесв у агроперетворених рунтах солонцевих комплексв проводилось нами з використанням стацонарного, порвняльно-географчного та порвняльно-аналтичного методв. В основ дослджень було порвняльне вивчення властивостей рзною мрою агроперетворених (плантажованих неплантажованих) орних солонцевих рунтв у зрошуваних та незрошуваних мовах. На початковому етап написання дисертацйно
В польових мовах с стацонари длянки виробничого впровадження були прив’язан нами до географчно
На обстежуваних длянках, згдно рунтового плану, складеного на час закладання дослдв, обирали варанти рунтв (плантажован та неплантажован солонц каштанов та темно-каштанов слабосолонцюват рунти), на яких закладали по 2 рунтових розрзи, глибиною до 1,5-2,0 м, вивчали морфологчну будову профлю, щльнсть складення до глибини 1,0 м методом ржучого кльця за Н.А. Качинським [39] у п’ятикратнй повторност, визначали вологсть. Зразки рунту вдбирали у трикратнй повторност по генетичних горизонтах з кожного 10-сантиметрового шару за методикою вдбору рунтових зразкв у моза
Для вивчення хмчного складу фзико-хмчних властивостей дослджуваних рунтв у вдбраних зразках були проведен наступн аналтичн роботи: - катонно-анонний склад водно
- визначення вмсту обмнно-увбраних катонв проводили методом Шолленбергера у модифкацÿ ННЦ ГА за МВВ 31-497058-007-2005 [150]; - вмст карбонатв визначали методом В.к. Соколовича за МВВ 31-497058-021-2005 [150]; - активнсть онв натрю та кальцю у рунтових пастах потенцометричним методом за МВВ 31-497058-001-2001 та МВВ 31-497058-002-2001 [149];< - вуглець органчно
- груповий гумус визначали прискореним методом за М.М. Кононовою та Н.П.Б льчковою (МВВ 31-497058-006-2002) [149]; - вмст доступно
- гранулометричний склад визначали методом Н.А. Качинського за ДСТУ 4730 [245]; - мкрогрегатний склад визначали методом ппетки за МВВ 31-497058-011-2005 [150]; - визначення структурно-агрегатного складу методом М. .Саввнова за ДСТУ 4744 [248]; - визначення нтратного амонйного азоту проводили за ДСТУ 4729 [247]; - визначення рухомих сполук фосфору та калю виконували за Б.П. Мачгним (ДСТУ 4114) [52]; - валовий вмст азоту визначали за Кь льдалем (ДСТУ 4726), фосфору – за Труогом-Мейером, калю – за Воробйовою ( ДСТУ 4290) [246,258]; - визначення рухомих форм важких металв виконували методом атомно-адсорбцйно
- валовий хмчний склад рунту визначали рентген-флуоресцентним методом на рентгенвському багатоканальному спектрометр CPM - 25 в лабораторÿ рентгенвських методв дослдження мнерально
Польов дослдження проведен нами з дотриманням правил вимог стандартно
Для вивчення динамки агроклматичних показникв (температура повтря, атмосферн опади, запаси продуктивно
Для вивчення динамки рожаю сльськогосподарських культур у тривалй пслядÿ мелоративно
У перод з 1955 по 1978 облк врожа
Облк рожа
Результати аналтичних дослджень рунтв та дан врожайност сльськогосподарських культур дослдв оброблен за допомогою дисперсйного аналзу. Математичну обробку отриманих даних проводили шляхом систематичного використання методв обчислювально
РОЗД Л 3 Природн мови районв дослджень 3.1. Клматичн мови Згдно загального клматичного районування [206,239] с об’ кти розташован у континентальнй клматичнй зон, яка охоплю Степову фзико-географчну зону. Для цлей нашого дослдження бльш пристосоване агроклматичне районування, згдно якого об’ кти дослджень належать до дуже посушливо
В цлому для клмату району дослджень характерним недостатня зволоженсть, значн теплов ресурси, тривалий вегетацйний перод. Клмат форму ться пд переважним впливом континентальних повтряних мас помрних широт, також трансформованих тропчних арктичних мас повтря. Основна частина атмосферних опадв, що випадають на територÿ району дослджень, пов’язана з океанчними масами повтря помрних тропчних широт [206]. Загалом клматичн мови сприятлив для розвитку сльськогосподарського виробництва, проте наявнсть негативних природних факторв (зокрема недостатня кльксть опадв, нестйксть зволоження, снування тривалих бездощових перодв, невисока вдносна вологсть повтря, за високих температур тнх мсяцв) виклика низьку забезпеченсть продуктивною вологою сльськогосподарських рослин у весняно-лтнй перод потребу певних мелоративних заходв, саме – застосування зрошення для створення бльш сприятливого водного режиму. Погодн мови останнх рокв дещо вдрзняються вд середнх багаторчних (Додаток А). Зокрема температура повтря в останн роки у цлому вища за середн багаторчн показники при деякому зниженн загально
3.2. Рослиннсть Докладну характеристику про будову, сучасне поширення й закономрност розмщення та походження класифкацю фтоценозв можна отримати за аналзом геоботанчного районування [33]. За ним дослдження були проведен у квропейсько-Азатськй степовй (Причорноморськй (Понтичнй) степовй провнцÿ) област. Геоботанчним округом проведених дослджень був Присиваський, в рослинному покрив якого в минулому переважали лучн степи та справжн рзнотравно-типчаково-ковилов степи з асоцацями як нин майже повнстю розоран. На цлинних длянках що залишилися, поширен ковилов житняков асоцацÿ за част полин кримсько
Серед дерев та чагарникв переважають акаця, гледичя, лох вузьколистий, тамариск, ясен, скумпя, абрикос. Найбльш розповсюдженими сорно-польовими рослинами на посвах кореневищн - пирй повзучий, свинорий, осот рожевий, молочай; одно- дворчн-курай, лобода, рзак, грчак рожевий [207,208]. Природна степова трав’яниста рослиннсть з значною надземною масою й розвиненою кореневою системою сприяла формуванню темно-каштанових та каштанових солонцюватих рунтв в комплексах з солонцями каштановими, як й стали об’ ктами наших дослджень. 3.3. Геоморфологчн мови Згдно геоморфологчного районування район дослджень належить до Причорноморсько
Згдно фзико-географчного районування пвденна частина Херсонсько
Кримська частина Причорноморсько
Присиваська низовина примика до берегв Сивашу Каркинитско
Центральна пднесена (Таврична) денудационно-акумулятивна рвнина розташована на пвдень вд Присивасько
У тектончному вдношенн розглянута територя розташову ться в Причорноморськй западин, що частиною Середземноморсько
Пвнчний борт западини однордним у тектончному вдношенн. Вн заповнений в основному крейдовими палеогеновими осадами, що плащевидно (з перервами) перекриваються неогеновими вдкладеннями. Найбльш характерною рисою геологÿ цього району збльшення потужност бльш давнх вдкладень до осьово
Найбльш значна за площею Пвнчно-Сиваська (Присиваська) западина, чи Сиваська мульда, осьовою частиною Причорноморсько
3.4. Гдрологчн та гдрогеологчн мови Згдно загального гдрологчного районування територя дослджень належить до Причорноморсько
Гдрографчна мережа пвденно
Окрм незначних поверхневих джерел, водн запаси дослджуваного регону представлен, головним чином, пдземними водами, що творюють Причорноморський та Кримський артезанськ басейни. Напрямок пдземного стоку вдобража падння водомстких пластв з пвноч на пвдень до ос заглиблення, яка проходить в широтному вдношенн здовж Сиваша. В результат цього в найбльш пониженй частин Присивашшя творилася смуга вдносного застою пдземних вод, пдпертих з пвноч та пвдня. Тут, в осьовй частин мульди збереглися метаморфзован води морського типу, тому пдземним водам притаманна загальна пдвищена засоленсть та строкатсть мнералзацÿ. Гдрогеологчн мови розглянуто
Область Причорноморсько
Пдрунтов води, четвертинно
Рвнинний Крим розташову ться в межах двох гдрогеологчних провнцй: пвденно-схдно
З пдземних вод найбльш широко поширен води неогену, зокрема понт-меотису сармату. Це прсн чи слабомнералзован води (1-3 г/л), переважно гдрокарбонатно-кальцúвого складу. У приосьовй частини Причорноморсько
Водоноснсть четвертинних вдкладень неоднордна. У Присивашш частини степового Криму ц вдкладення мстять воду, разом з тим у частин степового Криму (Тарханкутское плато, пвдень Центрально
Ухил дзеркала пдрунтових вод максимальний у район передгр'я (0,2) мсцями на Тарханкут (0,004) мнмальний у Присивашш (0,5-0,7). Швидксть фльтрацÿ пдрунтових вод знижу ться вд 0,1-0,3 м на добу на пднесених длянках Тарханкуту до 0,2-0,002 у Присивашш [6]. За хмчним складом пдрунтов води Присивашшя сульфатно-хлоридн хлоридно-сульфатн натрúв магнúв. Що стосу ться зв'язку мж пдземними (понт-меотичними) пдрунтовими водами, то дослдженнями це не встановлено, хоча припущення про можливе пдживлення у водопроникних глинах [21]. Низька забезпеченсть дослджуваного регону водними ресурсами, недостатня кльксть опадв та нестйксть зволоження обумовили широкомасштабне застосування зрошення, яке одним з найбльш нтенсивних дйових чинникв антропогенного навантаження на навколишн середовище [11]. Серед найбльш поширених негативних наслдкв зрошення (антропогенно спровокованих), що спричиняють деградацйн процеси у рунтах пдняття рвня пдрунтових вод пов’язан з цим розвиток процесв пдтоплення та вторинно- ригацйного ггроморфзму [11,214]. Це явище розвива ться внаслдок вза модÿ антропогенних чинникв, з яких найпоширенш – змна водного балансу вбк зростання приходних статей, порушення поверхневого та внутршньорунтового стоку внаслдок перекриття природних шляхв водовдведення та дренування, зарегулювання рчкового стоку та нш. Антропогенний вплив посилю ться дúю природних чинникв, зокрема, безстчнстю та слабкою дренованстю територй, збльшенням опадв в окрем роки тощо. У зв’язку з цим особливого значення набува нормоване водокористування, компенсацйн та адаптивн принципи планування поливв з застосуванням водозбергаючих та рунтозахисних екологчно безпечних режимв зрошення нформацйно-дорадчих систем планування зрошення [11]. 3.5. ерунтотворн породи рунти Головними рунтотворними породами пвдня кра
З сх генетичних видв четвертинних порд найбльш поширен еолово-делювальн лесовидн вдкладення, потужнсть яких колива ться вд 5 до 20 м бльше [79,80,198]. Лесову товщу бльшсть геологв [207,243] подляють на чотири яруси: древньо-, середньо-, новочетвертинн сучасн вдкладення. За гранулометричним складом лесовидн вдкладення варюють вд середнх суглинкв до легких глин. Встановлено, що з глибиною гранулометричний склад ста важчим збльшу ться щльнсть порд. Разом з тим наявна неоднорднсть гранулометричного складу за окремими шарами - середн суглинки нод змнюються важкими суглинками навть легкими глинами. Щльнсть складення лесовидних вдкладень колива ться вд 1,53 до 1,62 г/см3. Коефцúнт фльтрацÿ середнх суглинкв склада 0,72 м на добу, важких суглинкв – 0,25. В мру поглиблення й щльнення порд цей показник зменшу ться вдповдно до 0,05 0,04 м [175]. Слд вдмтити високу насиченсть лесв карбонатами, що мсцями творюють скупчення у вигляд блозрки жовен, у яких кльксть вуглекислого кальцю досяга 10-17 %. Гпс розподлений у товщ порд нервномрно, творюючи мсцями ярусн скупчення дрбних великих кристалв, у яких його мститься до 13 %, мсцями бльше. Вмст водорозчинних солей колива ться вд 0,5 до 2 %. У шарах порд, позбавлених морфологчно помтних солей, сольовий склад сульфатно-хлоридний, в мсцях накопичення гпсу – сульфатний чи хлоридно-сульфатний. Основн шляхи засолення рунтотворних порд рунтв – континентальне бологчне соленакопичення, мпульверзаця солей акумуляця
ерунтотворний процес дослджувано
Процес формування солонцевих рунтв дослджувано
Особливстю рунтотворення мсцев боклматичн мови. Як зазначалося вище, навть взимку температурн мови тут сприятлив для продовження бохмчних процесв:
Морфологчна будова рунтв,
Найбльш висок пвнчн та пвденн (в Криму) частини рвнинно
По збережжю Чорного й Азовського морв та Сиваша, на низькй (абсолютна висота менше 15-20 м) рвнин поширен каштанов солонцюват рунти у комплекс з солонцями каштановими. - рунти сформувалися пд полинно-типчаково-ковиловими степами, головним чином на лесах, проте невелик площ зустрчаються на алювальних вдкладах. Ознаки солонцюватост морфологчно виражен бльш чтко, нж в темно-каштанових рунтах. У зв’язку з цим добре виокремлюються в профл гумусовий елювальний та лювальний горизонти. Сол та гпс залягають на глибин 120-160 см. Гумусована частина профлю каштанових рунтв становить 40-50 см, вмст гумусу – 1,5-2,5 %. Фзико-хмчн властивост темно-каштанових каштанових рунтв характеризуються вузьким спввдношенням мж вбраним кальцúм та магнúм невисоким вмстом (менше 5 % вд суми вбраних катонв) вбраного натрю [101,196,198]. На знижених Присиваських рвнинах з близьким (3-5 м) заляганням пдрунтових вод на периферÿ глибоких подв з аналогчною гдрогеологúю поширен лучно-каштанов солонцюват рунти у комплекс з солонцями лучно-каштановими. В цих рунтах, здебльшого вдсутнй карбонатний лювй у вигляд блозрки, в деяких карбонати представлен розпливчастими стяжннями, на переходах до каштанових рунтв зустрча ться поодинока блозрка. З глибини 50-100 см у лучно-каштанових рунтах та 30-40 см у солонцях залягають сол у клькост 0,5-1,0 %, представлен сульфатами хлоридами натрю, кальцю магню. У солонцях кльксть солей в орному шар вище токсичного рвня. Великий вмст солей визнача наявнсть велико
На знижених длянках Присивасько-Причорноморсько
У подах Присивасько-Причорноморсько
На морських низьких збережжях островах затоки Сиваш, у днищах подв з низьким рвнем (0,2-1 м) сильно мнералзованих (до 30-40 г/л) вод, також на млководд, де поверхнев води випаровуються в теплий перод року фрагментарно поширен глейов солончаки. Вони характеризуються слабкою диференцацúю профлю на генетичн горизонти. Верхнй шар цих рунтв явля собою сольову крку або пухкий сольовий шар темно-срого кольору, концентраця солей у поверхневому горизонт колива ться вд 3-8 до 15-25 %, низ по профлю зменшу ться до 1-3 %. Склад солей хлоридно-сульфатний магнúво-натрúвий [101,196,198]. Природний потенцал рунтв дослджуваного регону колива ться вд 100 до 200 т/га гумусу [195], однак цей, вдносно значний потенцал реалзу ться не повною мрою через нестачу вологи, позаяк рунти розмщен в посушливй зон, несприятливими фзико-хмчними, водно-фзичними та агрохмчними властивостями. Застосування мелоративних заходв для пдвищення родючост цих рунтв обумовлюють снування вдмнних вд природних мов закономрностей рунтових процесв, як потребують спецального вивчення. Морфологчна характеристика профлв дослджуваних рунтв представлена у роздл 4.1. РОЗД Л 4 Закономрност ЗМ Н ВЛАСТИВОСТЕЙ агроперетворених грунтв СОЛОНЦЕВИХ комплексв 4.1. Морфологчна будова профлю Морфологчн ознаки, профль рунту стйкою зовншньою характеристикою вдображають найважливш його властивост, особливост походження та розвитку [158,159]. Залучення рунтв до сльськогосподарського використання зумовлю низку перетворень у рунтовй товщ, що в певнй мр дагностуються при морфолого-генетичному
У природному стан солонцев рунти характеризуються рзкою диференцацúю рунтового профлю на елювальний та лювальний горизонти. Вивчення морфологчно
НЕ < 0-25(30) Гумусово-елювальний, з домшками лювю, орний, свтло-срий, щльнений, пилувато-грудкуватий, грудки легко роздляються на листувато-шаруват окремост, сухий, пронизаний корнням, перехд ясний. Н < 30-35(40)см< Гумусово<-<лювальний, темно<-срий, щльний, сирий, стовпчасто<-призмоподбний, трщинуватий, розламу ться на призмоподбн окремост, глянець вдсутнй, перехд поступовий. hpk 40-55см< Перехдний, неоднордний за забарвленням, темно-срий з буруватим вдтнком плями моза
Р 55-90см< Лес, палево-бурий, однордний за забарвленням, пористий, без помтних видлень карбонатв, скипання вд 10 % НС Згдно загальноприйнято
Морфологчну будову профлю темно-каштанового солонцюватого рунту, зрошуваного протягом 40 рокв водами першого класу розкрито в опис розрзу, закладеного нами у 2003 роц на варант №1 довготривалого стацонарного дослду у СТОВ „Во
0 30 40 60 75 а <- неплантажований б <- плантажований Рис. 4.1. Будова профлю солонцю каштанового глибокого глибокосолончакуватого легкоглинистого на лес а - неплантажований б - плантажований Рис. 4.2. Будова профлю темно-каштанового слабосолонцюватого легкоглинистиго рунту на лес НЕ < 0-25 (30) Гумусово-елювальний, з домшками лювю, орний, темно-срий з каштановим вдтнком, щльнений, грудкувато-брилистий, з домшками невелико
Н < 30-40 (45)см< Гумусово<-<лювальний темно<-срий, щльний, сирий, стовпчасто<-призмоподбний, трщинуватий, розламу ться на призмоподбн окремост, глянець вдсутнй, перехд поступовий. Н
40 (45)-55 см< Верхнй перехдний горизонт, темно<-срий з буруватим вдтнком, грудкувато<-зернисто<-горхуватий, щльнений, наявн коричнев плями заткання гумусу, перехд чткий. Р 55-75 см< Нижнй перехдний горизонт, бурувато-будно-палевий з срими плямами затканнями, горхувато-грудкуватий, помтно щльнений. Скипання вд 10 % НС Pk з 75 см Лес, бурувато-палевий, однордний за забарвленням з незначними нзами гпсу. Згдно загальноприйнято
Мелоративна плантажна оранка призводить до бльш значних трансформацй морфологчно
Помтний вплив на мелорований шар виявля щорчний обробток рунту у псля мелоративний перод. В результат вдбува ться рвномрний розподл карбонатв кальцю в межах орного шару, про що свдчить суцльне скипання вд 10 % соляно
Про морфологчну будову профлю солонцю каштанового плантажованого можна судити з опису розрзу, закладеного нами у 2003 роц на варант №4 довготривалого стацонарного дослду С. П. Семеново
Hpk 0-20 (30) см Орний плантажований шар, гумусований, темно-срий з буруватим вдтнком, однордний за забарвленням, пухкий, пилувато-грудкуватий, сухий, переплетений корнням, скипання вд 10% НС Hpk 20 (30)-35 (40) см Верхнй перехдний плантажований шар, темно-коричневий, однордний за забарвленням, щльнений, грудкувато-горхуватий, сухий, скипання вд 10 % НС Heipk 35 (40)-60 см Нижнй перехдний плантажований шар, дуже неоднордний за забарвленням, складенням структурою. Явля собою моза
heipk 60-83 см Палево-бурий, неоднордний за забарвленням внаслдок значно
Pk 83 см нижче Бурувато-палевий лес, однордний за забарвленням, крихкий, пористий, зустрча ться рдка блозрка. Згдно загальноприйнято
Будова профлю морфологчн властивост плантажованого зрошуваного темно-каштанового слабосолонцюватого рунту дещо вдрзня ться вд солонцю каштанового плантажованого. Наявна деяка рзниця у забарвленн структур у зв’язку з рзним вихдним станом, крм того помтна рзниця у перерозподл колишнх генетичних горизонтв. Протягом тривало
Про будову профлю плантажованого темно-каштанового слабосолонцюватого рунту, зрошуваного прсною водою, можна судити з опису розрзу, закладеного нами у 2003 роц на варант №4 довготривалого стацонарного дослду у СТОВ ”Во
Hpk 0-30 см Орний плантажований шар, гумусований, темно срий, сухий, пухкий, багато карбонатв, як представлен у вигляд окремих включень та помтних розмитих плям, порохувато-грудкуватий, пронизаний корнням, перехд чткий. Heipk 30-45 см Верхнй перехдний плантажований шар, темно-коричневий, майже чорний, сухий, щльний, грудкувато-горхуватий, моза
heipk 45-70 см Нижнй перехдний плантажований шар, темно-коричневий з бурим вдтнком, неоднордний за забарвленням, дуже щльний, структура глибисто-призматична, моза
Pk 70 см нижче Лес, палевий, щльний, грудкуватий, з язиками заткань, з 84 см рясна блозрка. Згдно загальноприйнято
Таким чином, коротко пдсумовуючи наведену нформацю, можна зробити наступн висновки: 1. В результат залучення солонцевих рунтв до рлл морфологчна будова
2. При довготривалому пслямелоративному розвитку плантажованих солонцв темно-каштанових солонцюватих рунтв реставраця солонцевого процесу за дослджуваний перод не вдбува ться, що пдтверджу ться вдсутнстю текстурно
3. Спвставлення наведених описв плантажованих солонцевих рунтв з морфологчною характеристикою неплантажованих рунтв показу , що в тривалй пслядÿ мелоративно
4.2. Сольовий склад плантажованих неплантажованих солонцевих рунтв налз численних дослджень щодо вмсту солей у рунтах пвдня кра
У вихдному стан дослджуван рунти характеризувалися незначним вмстом водорозчинних солей у верхнй 0-100 см частин рунтового профлю. Так, у солонц каштановому загальна сума солей до глибини 70-90 см коливалася в межах 0,06-0,11 %, перший сольовий горизонт з вмстом солей 0,74 % виявлявся на глибин бльше 100 см [5,170,175] у темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах накопичення солей спостергалося з глибини 100-120 см [5,175]. Тривале сльськогосподарське використання цих рунтв застосування мелоративних заходв (мелоративна плантажна оранка та зрошення) внесли певн змни до
налз вмсту водорозчинних солей в солонцях каштанових плантажованих в незрошуваних мовах показав, що за дослджуваний перод в цих рунтах переважають процеси розсолення. Встановлено, що вже на третй рк псля проведення мелоративно
Бльш сутт в змни в сольовому склад вдбулися на 13 рк пслядÿ плантажно
Таблиця 4.2 Динамка вмсту водорозчинних солей у солонцях каштанових см Ca Na Ca Na 0-30 0,12 0,06 0,34 0,73 0,5 0,11 0,03 0,17 0,40 0,4 30-40 0,13 0,06 0,44 0,73 0,3 0,14 0,08 0,29 0,91 0,3 40-60 0,13 0,07 0,27 0,85 0,3 0,14 0,09 0,24 1,16 0,2 60-75 0,34 0,13 0,62 0,92 0,7 0,43 0,07 0,91 2,05 0,4 75-100 1,28 0,49 8,02 3,35 2,3 0,60 0,41 1,94 4,23 0,5 100-150 0,56 0,51 0,62 6,58 0,1 0,409 0,37 0,30 5,03 0,06 0-30 0,07 0,05 0,29 0,61 0,5 0,11 0,05 0,12 0,76 0,2 30-40 0,08 0,08 0,23 1,11 0,2 0,12 0,07 0,15 1,04 0,1 40-60 0,09 0,09 0,17 1,29 0,1 0,11 0,09 0,15 1,30 0,1 60-75 0,10 0,09 0,27 1,13 0,2 0,22 0,52 1,38 1,82 0,8 75-100 0,10 0,06 0,29 0,55 0,5 0,54 0,40 2,22 3,99 0,6 100-150 0,27 0,27 0,21 3,90 0,1 0,42 0,44 0,39 6,00 0,1 0-30 0,06 0,02 0,47 0,06 7,8 0,06 0,03 0,37 0,08 4,6 30-40 0,06 0,03 0,36 0,12 3,0 0,06 0,03 0,38 0,11 3,6 40-60 0,06 0,04 0,41 0,02 20,5 0,11 0,03 0,41 0,16 2,6 60-75 0,07 0,06 0,24 0,50 0,5 0,08 0,04 0,38 0,35 1,1 75-100 0,25 0,14 1,54 1,0 1,5 0,10 0,06 0,46 0,63 0,7 100-150 0,20 0,11 0,48 1,15 0,4 0,32 0,22 7,75 1,15 6,7 0-30 0,07 0,02 0,57 0,07 8,1 0,07 0,04 0,34 0,07 4,8 30-40 0,07 0,01 0,45 0,13 3,5 0,08 0,05 0,28 0,13 2,2 40-60 0,06 0,04 0,47 0,06 7,8 0,08 0,04 0,31 0,20 1,6 60-75 0,07 0,01 0,31 0,32 1,0 0,09 0,05 0,38 0,22 1,7 75-100 0,20 0,12 2,03 1,40 1,5 0,16 0,13 0,41 0,51 0,8 100-150 0,18 0,10 0,78 1,10 0,7 0,22 0,20 3,44 1,52 2,3 Примтка. У таблиц використан дан С. П. Семеново
На 50 рк пслядÿ мелоративно
Вмст катону натрю у рунтах знизився у 6-8 разв, чому сприяли прсн атмосферн опади, вмст катонв кальцю зрс у 2 рази, що поясню ться поступовим розчиненням карбонатв кальцю, залучених до орного шару в результат мелоративного обробтку. Зазначен змни у катонному склад водно
Вивчення сольового складу солонцю каштанового неплантажованого показало, що за 50 рокв
плантаж контроль у солонцях каштанових, 2003 рк (вмст онв, м-екв/100 г рунту) Картину вертикального розподлу водорозчинних солей у неплантажованому солонц каштановому представлено на рис. 4.3. З рисунка видно, що с сол рвномрно розподлен до глибини 150 см, у цй частин профлю переважають гдрокарбонати кальцю та магню. Акумуляцйним горизонтом для водорозчинних солей став шар 150-175 см, склад солей у ньому хлоридно-сульфатний магнúво-кальцúвий. У цлому можна констатувати, що за 50 рокв сльськогосподарського використання у солонц каштановому наявний процес розсолення. моврно цей процес вдбува ться пд впливом атмосферних опадв, чому сприя зменшення щльност складення орного шару та зменшення потужност лювального горизонту, що результатом постйного обробтку цих рунтв. В мовах зрошення водами першого класу процес розсолення у темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах протка бльш швидко. Вже на 4 рк псля проведення мелоративно
На 40 рк пслядÿ мелоративно
Загалом 40 рокв пслядÿ мелоративно
Горизонт сольових акумуляцй з вмстом солей 0,84-0,86% сульфатно- гдрокарбонатного магнúво-кальцúвого складу виявився на глибин близько 200 см, що свдчить про подальше розсолення нижньо
Таблиця 4.3 Динамка вмсту водорозчинних солей в темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах, зрошуваних водою першого класу Ca Na Ca Na 0-30 0,11 0,04 0,89 0,26 3,4 0,06 0,06 0,85 0,34 2,5 30-40 0,12 0,05 0,86 0,21 4,1 0,06 0,06 0,41 0,55 0,7 40-60 0,09 0,05 0,62 0,19 3,3 0,06 0,07 0,32 0,72 0,4 60-75 0,11 0,07 0,49 0,25 2,0 0,11 0,11 0,11 1,55 0,1 75-100 0,10 0,08 0,22 0,94 0,2 0,18 0,18 0,18 2,45 0,1 100-125 0,33 0,27 0,89 2,69 0,3 0,59 0,59 2,48 5,46 0,5 125-150 0,28 0,24 0,40 2,73 1,1 0,56 0,56 1,07 6,21 0,2 150-175 1,44 0,61 13,0 4,12 3,2 0,83 0,83 11,5 6,79 1,7 175-200 0,93 0,36 9,14 4,97 1,8 0,81 0,81 11,0 7,33 1,5 0-30 0,07 0,03 0,53 0,18 2,9 0,04 0,04 0,28 0,30 0,9 30-40 0,11 0,07 0,52 0,68 0,8 0,05 0,05 0,46 0,40 1,1 40-60 0,09 0,04 0,87 0,19 4,5 0,05 0,05 0,43 0,43 1,0 60-75 0,11 0,04 0,82 0,27 3,0 0,02 0,02 0,20 1,01 0,2 75-100 0,12 0,08 0,27 0,89 0,3 0,13 0,13 0,19 1,80 0,1 100-125 0,18 0,09 0,29 0,90 0,3 0,16 0,16 0,15 2,05 0,1 125-150 0,79 0,40 5,96 2,07 2,9 0,47 0,47 10,3 2,60 3,9 150-175 0,89 0,43 0,95 2,73 0,3 0,39 0,40 6,0 1,56 3,8 175-200 0,86 0,44 0,10 2,64 0,03 0,42 0,42 6,24 1,24 5,03 0-30 0,09 0,03 0,74 0,11 6,7 0,02 0,06 0,58 0,08 7,3 30-40 0,08 0,03 0,60 0,12 5,0 0,02 0,02 0,65 0,10 6,5 40-60 0,09 0,04 0,65 0,23 2,1 0,03 0,03 0,79 0,14 5,6 60-75 0,08 0,03 0,65 0,22 6,9 0,04 0,05 0,67 0,26 2,6 75-100 0,56 0,25 4,70 0,68 7,0 0,06 0,06 0,48 0,58 0,8 100-125 0,43 0,23 2098 0,80 3,7 0,08 0,08 0,31 0,95 0,3 125-150 0,13 0,09 0,50 0,63 0,8 0,14 0,14 0,62 1,40 0,4 150-175 0,17 0,12 0,65 0,95 0,7 0,19 0,19 1,30 1,40 0,9 175-200 0,85 0,25 8,93 1,00 8,9 0,19 0,20 1,68 1,40 1,2 0-30 0,09 0,03 0,89 0,13 6,8 0,04 0,03 0,57 0,10 5,7 30-40 0,08 0,03 0,61 0,15 4,1 0,04 0,02 0,71 0,14 5,1 40-60 0,09 0,04 0,63 0,32 1,9 0,04 0,03 0,55 0,14 3,9 60-75 0,09 0,04 0,60 0,22 2,7 0,06 0,04 0,64 0,21 3,0 75-100 0,54 0,23 5,28 0,55 9,6 0,10 0,06 0,44 0,46 0,9 100-125 0,44 0,42 1,72 0,91 1,9 0,10 0,07 0,55 1,10 0,5 125-150 0,13 0,08 0,34 0,80 0,4 0,18 0,16 0,60 1,60 0,4 150-175 0,17 0,12 0,63 1,00 0,6 0,29 0,20 1,40 1,60 0,8 175-200 0,86 0,24 5,32 1,40 3,8 0,33 0,22 2,80 2,10 1,3 Примтка. У таблиц використан фондов матерали лабораторÿ родючост зрошуваних солонцевих рунтв (вмст водорозчинних солей у темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах, зрошуваних прсною водою у 1966 та 1970 рр.[160]). плантаж контроль Рис. 4.4. Профльний розподл водорозчинних солей у темно- Вивчення сольового складу неплантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв показало, що в перш роки зрошення у верхнй 0-100 см частин рунтового профлю значно знижу ться вмст загальних токсичних солей, в основному за рахунок хлоридв сульфатв натрю. Горизонт сольових акумуляцй перемща ться на глибину 75-100 см. В подальшому яксний кльксний склад солей верхньо
За роки зрошення вмст водорозчинного натрю у всьому профл знизився у 2-2,5 рази, натомсть спостерга ться тенденця до збльшення клькост водорозчинного кальцю, джерелом постйного надходження якого в рунти гдрокарбонатно-кальцúв зрошувальн води. Збльшення клькост водорозчинного кальцю обумовлю зростання показника С Порвняно з 1970 роком, горизонт сольових акумуляцй з вмстом солей 0,20-0,32 % гдрокарбонатно-сульфатного магнúво-кальцúвого складу виявився на глибин 175-200см, що свдчить про досить нтенсивне проткання процесу розсолення рунтоутворюючо
При зрошенн слабомнералзованими водами, як вдомо, зроста моврнсть нтенсивного засолення рунту. У цьому випадку одним з основних чинникв, що визначають нтенсивнсть соленакопичення в рунт рвень залягання мнералзаця пдрунтових вод, також можливсть
Дослдженнями Ю.к.Кзякова встановлено, що за 5 рокв зрошення слабомнералзованими водами вмст водорозчинних солей у шар 0-60 см темно-каштанових солонцюватих рунтв (як плантажованих так неплантажованих) був практично однаковим, однак
Нашими дослдженнями встановлено, що на 30-й рк пслядÿ плантажно
Таблиця 4.4 Показники сольового складу темно – каштанових слабосолонцюватих рунтв, виведених з зрошення слабомнералзованими водами, 2003 рк см Ca Nа Cа Nа 0-30 0,09 0,04 0,50 0,31 1,6 0,08 0,05 0,29 0,49 0,6 30-40 0,09 0,05 0,34 0,58 0,6 0,09 0,05 0,24 0,50 0,5 40-60 0,01 0,06 0,31 0,78 0,4 0,08 0,05 0,29 0,63 0,5 60-75 0,09 0,06 0,31 0,78 0,4 0,09 0,48 0,29 0,687 0,4 75-100 0,17 0,11 0,82 0,95 0,9 0,19 0,19 2,04 1,05 1,9 100-125 0,11 0,07 0,41 0,73 0,6 0,11 0,07 0,41 0,73 0,5 125-150 0,12 0,08 0,50 0,85 0,6 0,11 0,07 0,38 0,73 0,5 150-175 0,11 0,07 0,46 0,68 0,7 0,16 0,09 0,89 0,78 1,1 175-200 0,13 0,08 0,60 0,73 0,8 0,30 0,17 2,02 0,90 2,2 Слабкий ступнь засоленост на обох варантах вдмча ться на глибин близько 100 см. Кльксть солей тут 0,16 % на плантаж 0,29 % на контрол. Вони переважно гдрокарбонатно-сульфатного кальцúво-натрúвого та натрúво-кальцúвого складу. Горизонт сольових акумуляцй на плантажованому варант моврно виявля ться глибше 200 см, що свдчить про розсоленсть рунтоутворюючо
плантаж контроль Кльксть водорозчинного кальцю дещо вища у профл плантажованих рунтв. Однак на обох варантах у катонному склад водно
В цлому можна констатувати, що на 30 рк пслядÿ плантажно
Карбонати кальцю, що частиною мнерально
Застосування мелоративно
Проведеними дослдженнями встановлено, що карбонатний профль сх контрольних варантв типовим для солонцевих рунтв з незначним вмстом карбонатв в орному шар – 0,3-0,5 % та максимальним
Коротко пдсумовуючи викладен матерали стосовно сольового складу плантажованих неплантажованих солонцевих рунтв можна зробити так висновки. 1. Загальною закономрнстю для сх дослджуваних рунтв процес розсолення рунтового профлю, однак нтенсивнсть цього процесу рзна. 2. У плантажованих рунтах найбльш активно процес розсолення протка в перш 10-15 рокв псля проведення мелоративно
3. У неплантажованих солонцях каштанових та темно – каштанових слабосолонцюватих рунтах також наявний процес розсолення. Це пдтверджу ться зниженням вмсту загальних токсичних солей у рунтовому профл полпшенням
Таблиця 4.1 Вмст карбонатв кальцю у дослджуваних рунтах, % Плантаж Контроль 0-30 3,7 0,4 30-40 3,5 0,4 40-60 3,2 7,0 60-75 13,4 13,2 75-100 18,6 19,1 0-30 3,8 0,3 30-40 3,3 0,4 40-60 2,9 6,3 60-75 11,6 14,6 75-100 20,7 20,4 (зрошуван прсною водою) 0-30 5,4 0,6 30-40 1,0 0,5 40-60 6,1 12,5 60-75 14,0 17,5 75-100 17,6 18,3 0-30 4,5 0,3 30-40 0,7 0,6 40-60 5,3 7,3 60-75 12,1 12,2 75-100 17,2 17,5 0-30 5,2 0,3 30-40 3,2 0,4 40-60 4,5 5,5 60-75 6,5 13,0 75-100 19,0 17,7 0-30 5,2 0,3 30-40 3,7 0,4 40-60 4,4 5,8 60-75 5,6 13,2 75-100 17,1 18,3 0-30 3,8 0,7< 30-40 2,9 1,1 40-60 2,5 3,5 60-75 5,7 16,3 75-100 20,4 20,8 0-30 3,6 0,7 30-40 3,1 1,0 40-60 4,6 4,7 60-75 10,2 11,4 75-100 21,3 23,8 0-30 3,0 0,4 30-40 2,3 1,0 40-60 3,9 7,6 60-75 6,8 6,4 75-100 16,4 15,8 Примтка. У таблиц використан дан Ю.к.Кзякова (вмст карбонатв кальцю у солонц каштановому, 1967 р.) та Г.В.Новково
4. Розсолення вилучених з зрошення плантажованих неплантажованих темно-каштанових рунтв вдбува ться дещо повльнше. Хоча верхня 0-75см частина рунтового профлю як плантажованого так неплантажованого рунту розсолен у яксному склад водорозчинних солей обох варантв все ще переважа водорозчинний натрй. 5. Карбонатний профль сх дослджуваних неплантажованих рунтв типовим для солонцевих рунтв, тод як плантажован рунт вдзначаються високим вмстом карбонатв кальцю в орному шар та рвномрним
4.3. Змни фзико-хмчних властивостей дослджуваних рунтв Процеси солеобмну у рунтах нерозривно пов’язан з станом рунтового поглинального комплексу (ГПК), насамперед з складом вбраних катонв, як мають в першу чергу на ваз коли говорять про фзико-хмчн властивост рунту. ерунтовий поглинальний комплекс обмнно-увбран катони, що насичують його виявляють виключний вплив на структуру рунту, агрофзичн властивост, поглинальну здатнсть, мнсть обмну, реакцю рунтового розчину буфернсть рунту, на закрплення поживних речовин в цлому на поживний режим рунту, що в кнцевому висновку визнача рвень рунтово
Як вдомо з класичних праць К.К.Гедройця [32] замщення кальцю ГПК на натрй нада рунтовим коло
Розорення солонцевих рунтв, особливо застосування мелоративно
Результати наших дослджень показали, що пд впливом сльськогосподарського використання в ГПК солонцевих рунтв вдбуваються значн кльксн яксн змни, що вдображають особливост
За даними М.М.Лавренть ва [175] у плантажованих солонцях каштанових в незрошуваних мовах ц змни добре помтн вже на другий рк псля обротку, але бльш чтко вони простежуються через см рокв (1961 р.). За ц роки насиченсть рунту кальцúм в метровому шар досягла 61,4-68,6% (при 48,6-58,3 % у 1955 роц), кльксть вбраного магню знизилася з 39,2-31,7% до 26,6-31,7 %, натрю з 5,1-11,1 % до 4,7-9,5 % вд суми катонв [86,175]. Нашими дослдженнями встановлено що в наступн роки вдбува ться подальше розсолонцювання на 50 рк пслядÿ мелоративно
Змни онно-сольового складу рунтового розчину неплантажованого солонцю каштанового призвели до трансформацй у склад ГПК. За роки нтенсивного сльськогосподарського використання цих рунтв зменшився вмст вбраного натрю в орному шар (з 3,7 % у 1955 роц до 2,4-2,2 % у 2003 -2005 роках). В шар 30-40 см також помчено тенденцю до деякого зменшення вбраного натрю, однак кльксть його порвняно з попереднми роками змнилася не так стотно. Змни у ГПК солонцв каштанових обох варантв обумовлен високою активнстю кальцю у рунтовому розчин, при досить невисокй активност натрю (табл.4.5). Так, в орному шар плантажованих рунтв активнсть онв кальцю становить 10,02 мекв/л 6,2 мекв/л у тому ж шар неплантажованого варанту. Така активнсть онв кальцю обумовлю спввдношення розсолонцювання цих рунтв. В плантажованих рунтах це спввдношення дещо вище (1,7-1,8), що свдчить про наявнсть слабкого ступеня солонцюватост [120,163]. Таблиця 4.5 Активнсть онв натрю та кальцю в солонцях каштанових, 2003 рк aNa мекв/л aCa мекв/л aNa мекв/л aCa мекв/л 0-30 1,81 10,02 0,6 4,36 6,02 1,7 30-40 1,99 9,56 0,6 5,75 9,14 1,9 40-60 2,08 8,32 0,7 5,49 8,72 1,8 В мовах <ригацÿ процес розсолонцювання вдбува ться бльш швидко [27,76,92,115,128,193,214]. За даними Г.М.Пкузи [167,175,193] вже на 4 рк псля проведення мелоративно
Згдно наших дослджень, на 40 рк пслядÿ в цих рунтах спостерга ться високий вмст кальцю в орному шар - 27,5 м-екв/100 г, що склада 76,7 % вд суми ГПК. Вмст вбраного натрю знизився у 3 рази, порвняно з попереднми роками дослджень, з 2,7 % у 1973 до 0,9 % у 2003-2005 роках. Таким чином, можна стверджувати, що у плантажованих рунтах вдбува ться нтенсивний процес розсолонцювання, обумовлений зрошенням прсною водою продовженням позитивно
Зрошення також сприяло розсолонцюванню неплантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв. При цьому глибина розсолонцювання виявилася вищою, порвняно з незрошуваними солонцями каштановими. Так, за дослджуваний перод вмст натрю в орному шар цих рунтв знизився з 3,4 % у 1965 роц до 0,8-0,9 % у 2003-2005 роках, в шар 30-40 (лювальний горизонт) з 2,06 % до 0,9-1,05 %. При цьому доля вбраного кальцю пдвищилася в орному шар до 75,8 %. Визначальну роль у збльшенн дол вбраного кальцю вдгра кальцй зрошувальних вод, також кальцй слаборозчинних рунтових сполук (переважно карбонатв), який пд впливом зрошення переходить у бльш розчинн форми, що сприя його входженню в ГПК. Зрошення пдсилю бохмчн процеси, в результат чого збльшу ться кльксть вуглецю. У зв’язку з цим карбонат кальцю з нертно
Таблиця 4.6 Змни активност натрю та кальцю в темно – каштанових слабосолонцюватих рунтах, зрошуваних прсною водою aNa мекв/л aCa мекв/л aNa мекв/л aCa мекв/л 0-30 1,02 Не визн. - 3,47 5,75 1,4 30-40 1,07 Не визн. - 4,17 9,55 1,3 40-60 2,0 Не визн. - 5,13 7,58 1,8 0-30 0,72 13,7 0,2 2,22 4,08 1,1 30-40 1,02 8,7 0,4 2,47 5,76 1,1 40-60 1,18 5,6 0,5 3,04 5,26 1,3 0-30 0,57 12,8 0,2 1,73 4,16 0,84 30-40 0,66 7,26 0,3 2,29 4,78 1,04 40-60 1,0 6,02 0,4 2,63 5,02 1,1 З збльшенням мнералзацÿ зрошувальних вод клькост в них вмсту натрю зазвичай вдбува ться збагачення рунтового розчину катонами натрю та магню зменшення катонв кальцю, що зсува онну рвновагу в бк активного входження в ГПК катонв натрю магню виходу з нього катонв кальцю [77,86]. За даними Ю.к.Кзякова при зрошенн темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв слабомнералзованими водами, в перш 4 роки вдбувалося активне накопичення натрю в ГПК до глибини 60 см, що супроводжувалося витисканням кальцю та магню. Через 7 рокв склад вбраних катонв стаблзувався залишався майже не змнним [86]. Згдно наших дослджень псля припинення зрошення слабомнералзованими водами, на 30 рк пслядÿ мелоративно
Рис.4.8. Вмст вбраних катонв у плантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах, зрошуваних слабомнералзованими водами У неплантажованих рунтах вмст вбраного натрю в орному шар залишився незмнним порвняно з попереднми роками складав близько 2 %.< Процес розсолонцювання солонцевих рунтв пдтверджу ться у виробничих мовах. У склад вбраних катонв переважа кальцй. Доля вбраного натрю та магню значно нижча. Порвняно з вихдним рунтом в плантажованих неплантажованих солонцях каштанових вмст вбраного натрю знизився у три рази, при цьому спостергалося зростання вмсту вбраного кальцю (табл.4.7).< Таблиця 4.7 Вмст вбраних катонв у солонцях каштанових у виробничих мовах Ca Mg Na K 0-30 20,7 8,5 0,2 0,3 29,7 0,5 30-40 18,6 9,1 0,3 0,5 28,4 0,9 40-60 18,6 8,5 0,2 0,7 28,1 0,8 0-30 13,2 11,7 0,5 0,6 26,2 2,1 30-40 14,3 10,6 0,6 0,8 26,4 2,3 40-60 14,9 10,1 1,0 1,1 27,1 3,7 (СТОВ «Новопавлвське ») 0-30 19,1 6,2 0,2 0,2 25,7 0,7 30-40 19,7 6,1 0,3 0,3 26,4 1,1 40-60 18,2 9,1 0,3 0,3 27,1 1,3 0-30 14,3 6,1 0,8 0,7 21,9 3,6 30-40 13,7 8,3 1,0 0,5 23,5 4,2 40-60 16,9 10,5 1,3 0,8 29,5 4,4 Отже, коротко пдсумовуюч наведу нформацю, можна зробити наступн висновки: 1. Загальною закономрнстю для сх дослджуваних рунтв процес розсолонцювання. Це пдтверджу ться збльшенням вмсту вбраного кальцю за рахунок зменшення частки вбраних магню та натрю у ГПК. нтенсивнсть процесу розсолонцювання у дослджуваних рунтах рзна, що обумовлено застосовуваними мелоративними заходами. 2. В незрошуваних мовах помтн змни у склад ГПК вдзначаються вже на другий рк пслядÿ плантажно
3. В мовах зрошення прсною гдрокарбонатною водою змни у склад ГПК вдбуваються бльш швидко розсолонцювання спростерга ться вже на 4 рк пслядÿ мелоративно
4 В мовах зрошення слабомнералзованими водами в перш роки спостерга ться активне накопичення натрю у ГПК плантажованих рунтв. Псля припинення зрошення на 30 рк пслядÿ плантажно
5. Змни у склад ГПК рунту обумовлен високою активнстю онв кальцю. Пдвищена активнсть
6. У неплантажованих солонцях каштанових та темно-каштанових солонцюватих рунтах можна констатувати процес розсолонцювання, обумовлений змнами онно-сольового складу рунтового розчину. У незрошуваних солонцях каштанових спостерга ться зниження вмсту вбраного натрю збльшення частки вбраного кальцю лише в орному шар. У зрошуваних темно-каштанових слабосолонцюваних рунтах зниження дол вбраного натрю спостерга ться в орному в типоутворюючому лювальному горизонтах. Розсолонцювання орного шару темно-каштанових солонцюватих рунтв, вилучених з зрошення слабомнералзованими водами не виявлено. Наявнсть процесу розсолонцювання зональних рунтв (солонцв каштанових), що протягом тривалого пероду використовуються у рлл пдтверджу ться на неплантажованих варантах длянок виробничого впровадження мелоративно
4.4. Вмст гумусу у плантажованих та неплантажованих солонцевих рунтах Вмст яксний склад гумусу найважлившим нтегральним показником генезису родючост рунту. Вмст органчно
Солонцев рунти степово
В дослдженнях останнього часу [16,17,31,57,58,110,148,180,197] все бльше ваги придля ться виявленню впливу розорювання сльськогосподарського використання рунтв на вмст яксний склад органчно
Мелоративна плантажна оранка призводить до стотних змн органзацÿ гумусового профлю та вмсту гумусу солонцевих рунтв. При проведенн такого обробтку верхня гумусована частина рунтового профлю перемщу ться на деяку глибину, тому в перш роки псля його проведення вдмча ться зниження вмсту гумусу в орному шар на 15-20 %, тод як в бльш глибоких шарах (30-60 см) вдбува ться збагачення органчною речовиною на 40-80 %, порвняно з тúю ж глибиною на неплантажованих варантах [95,175,201,234]. Протягом тривалого пероду пслядÿ мелоративно
Рис.4.9. Профльний розподл гумусу в солонц каштановому Проведеними дослдженнями встановлено, що у незрошуваних мовах вмст гумусу в мелорованому шар солонцв каштанових достоврно збльшувався протягом тривалого пероду пслядÿ плантажно
Таблиця 4.8 Динамка вмсту загального гумусу (%) у солонцях каштанових Р 0,95 Плантаж Контроль 0-30 1,7 2,0 0,2 30-40 1,6 1,6 0,2 40-60 1,4 1,0 0,3 0-30 2,3 2,0 0,2 30-40 1,8 1,8 0,1 40-60 1,7 1,0 0,2 0-30 2,2 2,0 0,1 30-40 1,9 1,7 0,3 40-60 1,7 1,0 0,2 Примтка. У таблиц використан дан Ю.к.Кзякова (вмст загального гумусу у дослджуваних грунтах, 1967 рк) [89]. У склад гумусу плантажованих солонцевих рунтв в тривалй пслядÿ мелоративно
В неплантажованих солонцевих рунтах за роки
Таблиця 4.9 Яксний склад гумусу плантажованих неплантажованих солонцв каштанових Сг.к. Сф.к. Сг.к: Сф.к Рухома органчна речовина Нероз-чинний залишок 0-30 0,38 0,08 4,7 82,6 0,03 0,86 30-40 0,32 0,12 2,6 72,7 0,02 0,63 40-60 0,19 0,11 1,7 63,6 0,02 0,66 0-30 0,36 0,21 1,7 63,1 0,10 0,51 30-40 0,20 0,14 1,4 58,8 0,03 0,68 40-60 0,14 0,10 1,4 58,3 0,01 0,36 0-30 0,38 0,12 3,1 76,0 0,03 0,72 30-40 0,36 0,15 2,4 70,5 0,03 0,55 40-60 0,20 0,10 2,0 66,7 0,02 0,65 0-30 0,31 0,18 1,7 63,2 0,03 0,58 30-40 0,27 0,20 1,3 57,4 0,03 0,52 40-60 0,12 0,10 1,2 54,5 0,01 0,34 В мовах зрошення прсними водами спостергаються дещо нш тенденцÿ. Дослдженнями Г.В.Новково
В 0-100 см шар рунту в зрошуваних мовах процес гумусоутворення протка нтенсивно, в той же час накопичувана органчна речовина пдда ться бльш повнй мнералзацÿ [2,16,179,181]. Таблиця 4.10 Динамка вмсту загального гумусу (%) у темно-каштанових слабо солонцюватих рунтах, зрошуваних водами 1 класу Р 0,95 Плантаж Контроль 0-30 1,9 1,9 0,1 30-40 1,6 1,8 0,2 40-60 1,6 1,6 0,1 0-30 1,9 1,9 0,1 30-40 1,6 1,8 0,2 40-60 1,6 1,2 0,3 0-30 2,0 1,9 0,1 30-40 1,7 1,8 0,1 40-60 1,5 1,3 0,1 Примтка. У таблиц використан дан Г.В.Новково
Рис. 4.10. Профльний розподл гумусу в темно-каштановому слабосолонцюватому рунт, зрошуваному прсною водою Однак, насиченсть ГПК темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв (плантажованих неплантажованих) кальцúм сприя закрпленню гумусових речовин, творюючи форми гуматв, менш доступн розкладанню мкроорганзмами [51,64,110,119,180]. Фульвокислоти близьк до них прост органчн речовини мнералзуються в першу чергу, збльшуючи при цьому вмст складних органчних речовин, типу гумнових кислот [179,181,182]. Показник ступеня гумфкацÿ органчно
Таблиця 4.11 Яксний склад гумусу плантажованих неплантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв, зрошуваних прсною водою Сг.к. Сф.к. Сг.к: Сф.к Рухома органчна речовина Нероз-чинний залишок 0-30 0,20 0,17 1,2 54,0 0,03 0,72 30-40 0,21 0,16 1,3 56,7 0,02 0,54 40-60 0,18 0,17 1,1 51,4 0,02 0,58 0-30 0,21 0,17 1,2 55,2 0,03 0,74 30-40 0,19 0,16 1,2 54,2 0,04 0,58 40-60 0,14 0,12 1,1 53,8 0,03 0,40 0-30 0,20 0,17 1,2 56,7 0,03 0,80 30-40 0,24 0,12 2,0 66,6 0,02 0,60 40-60 0,24 0,16 1,5 60,0 0,02 0,45 0-30 0,20 0,15 1,3 57,1 0,03 0,71 30-40 0,20 0,15 1,3 57,1 0,04 0,65 40-60 0,15 0,12 1,2 55,5 0,03 0,31 При зрошенн слабомнералзованими водами, згдно дослджень Ю.к.Кзякова [88,95], в темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах вже на 6 рк пслядÿ мелоративно
Нашими дослдженнями встановлено, що на 30 рк пслядÿ мелоративно
Рис.4.11. Профльний розподл гумусу в темно-каштановому слабосолонцюватому рунт (5 – рчна пслядя зрошення слабомнералзованими водами) Що стосу ться яксного складу гумусу темно-каштанових солонцюватих рунтв, то псля припинення зрошення слабо мнералзованими водами у склад гумусу обох варантв переважають гумнов кислоти. При цьому кльксть
Таблиця 4.12 Вмст яксний склад гумусу плантажованих неплантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв, вилучених з зрошення слабомнералзованими водами, 2005 рк Сг.к. Сф.к. Сг.к: Сф.к Рухома органчна речовина Нероз-чинний залишок 0-30 2,1 0,23 0,18 1,3 56,1 0,04 0,81 30-40 2,0 0,28 0,16 1,8 63,6 0,03 0,70 40-60 1,8 0,23 0,14 1,6 62,1 0,02 0,69 0-30 2,2 0,27 0,20 1,3 57,4 0,07 0,81 30-40 1,2 0,12 0,10 1,2 54,5 0,04 0,46 40-60 0,7 0,06 0,09 0,6 40,0 0,03 0,25 Коротко пдсумовуючи викладену нформацю, потрбно вдзначити наступне: 1. Протягом тривалого пероду пслядÿ мелоративно
2. В тривалй пслядÿ плантажно
3. У склад гумусу плантажованих солонцевих рунтв у всьому профл в тривалй пслядÿ мелоративно
4.5. Поживний режим солонцевих рунтв Темно-каштанов, каштанов рунти солонц мстять в орному шар значн клькост загального азоту, що наслдком гранулометричного складу рунту, незначно
Дослджуван рунти мстять у верхнх горизонтах 120-140 мг/100 г рунту валового фосфору [100,113]. Максимальна його кльксть приходиться на верхнй гумусово-елювальний горизонт, що обумовлено бологчною його акумуляцúю, мнмальна – на материнську породу [100]. Дослдження, щодо доступност рослинам фосфору з рзних горизонтв солонцевих рунтв пвдня кра
Вдомо, що вмст форми калю у рунтах безпосередньо пов’язан з механчним складом та природою глинистих мнералв вдображають мнералогчн особливост вихдних рунтоутворюючих порд самого рунту. Високий вмст калю у рунтоутворюючих породах Сухостепово
З огляду на недостатню вивченсть поживного режиму плантажованих рунтв та активне використання солонцевих рунтв у рлл, особливо
Дослдженнями встановлено, що у перш роки псля проведення мелоративно
Результати наших дослджень, представлен у табл.4.13, свдчать про те, що на 50 рк пслядÿ мелоративно
Таблиця 4.13 Валовий вмст NPK у дослджуваних рунтах, 2005 рк P2O5 K2O 0-30 0,13 2,1 30-40 0,10 2,0 40-60 0,10 2,0 0-30 0,11 2,0 30-40 0,07 1,9 40-60 0,05 1,9 (зрошуван прсною водою) 0-30 0,16 1,9 30-40 0,13 1,9 40-60 0,13 1,8 0-30 0,13 1,8 30-40 0,11 1,7 40-60 0,08 1,8 (зрошуван слабомнералзованою водою) 0-30 0,15 2,0 30-40 0,15 1,9 40-60 0,13 1,8 0-30 0,13 1,9 30-40 0,10 1,8 40-60 0,08 1,8 За результатами наших дослджень, вмст рухомих сполук азоту в цлому за варантами стотно не вдрзня ться. Рвень забезпеченост мнеральним азотом на плантажованому варант, в залежност вд погодних мов, вирощувано
Дослдженнями Г.В.Новково
Таблиця 4.14 Вмст рухомих форм поживних елементв у дослджуваних рунтах N-NO3 N-NH4 Мнеральний азот P2O5 K2O 0-30 3,5 0,4 3,9 3,1 38,6 30-40 2,3 0,1 2,9 2,1 31,6 40-60 3,0 0,1 3,1 2,3 22,4 0-30 2,2 0,6 2,8 2,5 23,6 30-40 2,7 0,6 3,3 1,6 33,6 40-60 1,3 0,8 2,1 1,0 21,2 плантаж 0-30 4,0 0,5 4,5 3,5 42,2 30-40 2,4 0,1 2,5 2,2 35,4 40-60 2,3 0,1 2,4 2,7 20,3 контроль 0-30 2,0 0,2 2,2 3,0 26,5 30-40 2,2 0,1 2,4 1,8 29,8 40-60 1,3 0,8 2,1 0,8 23,9 (зрошуван прсною водою) плантаж 0-30 3,5 0,9 4,4 3,3 47,6 30-40 2,2 0,3 2,5 3,3 41,6 40-60 2,1 0,2 2,3 1,8 40,6 контроль 0-30 3,6 0,4 4,0 3,1 40,6 30-40 3,1 0,3 3,4 3,0 39,6 40-60 1,7 0,1 1,8 1,0 40,4 плантаж 0-30 3,9 0,7 4,6 3,3 47,4 30-40 2,7 0,2 2,9 3,3 37,4 40-60 2,0 0,2 2,2 1,6 37,4 контроль 0-30 3,9 0,4 4,3 3,0 49,4 30-40 2,8 0,2 3,0 3,0 37,4 40-60 1,7 0,1 1,8 0,7 38,4 (зрошуван слабомнералзованою водою) плантаж 0-30 4,1 0,7 3,8 2,6 34,6 30-40 3,8 0,3 3,1 2,3 22,0 40-60 4,4 0,2 3,6 2,2 21,2 контроль 0-30 3,7 0,5 2,7 2,5 31,6 30-40 3,1 0,6 2,4 1,5 19,2 40-60 3,2 0,1 2,4 0,7 16,6 плантаж 0-30 3,9 0,8 3,9 2,5 46,7 30-40 3,5 0,3 3,8 2,2 29,4 40-60 3,7 0,2 3,9 2,0 20,8 контроль 0-30 3,4 0,5 2,8 2,3 35,7 30-40 3,2 0,6 2,6 1,6 22,1 40-60 3,0 0,2 2,6 0,9 20,4 Нашими дослдженнями встановлено, що в тривалй пслядÿ плантажно
Вмст рухомих сполук азоту в цлому на плантажованому варант дещо вищим порвняно з контролем. Вочевидь це пов’язано з рзким посиленням процесв трансформацÿ азотовмсних органчних сполук пд впливом мкроорганзмв при окультурюванн [94]. Рухомого фосфору в орному шар плантажованих рунтв 3,3 мг/100г рунту. З глибиною його кльксть дещо зменшу ться, складаючи у шар 40-60 1,8-1,6 мг/100г рунту, однак залиша ться вищою, порвняно з тим же шаром неплантажованих рунтв (1,0-0,7 мг/100г рунту). Вмст рухомого калю К2О в орному шар темно-каштанових рунтв обох варантв дуже високий, адже склада 47 мг/100г рунту. Вдомо, що зрошення мнералзованими водами, викликаючи осолонцювання рунтв, сутт во вплива на
Нашими дослдженнями встановлено, що на 30 рк пслядÿ мелоративно
Вмст мнерального азоту в профл плантажованих рунтв колива ться в межах 3,7-3,9 мг/100г рунту, при 2,8-2,6 мг/100г рунту на контрол. Рухомого фосфору в орному шар плантажованих рунтв 2,5 мг/100 г рунту. З глибиною його кльксть дещо зменшу ться, складаючи у шар 40-60 2,3 мг/100г рунту, однак залиша ться вищою, порвняно з тим же шаром неплантажованих рунтв (0,9 - 0,7 мг/100г рунту). Вмст рухомого фосфору в орному шар рунтв контрольного варанту при цьому склада 2,3 мг/100г. Не досить стотна рзниця за варантами у даному випадку вочевидь пов’язана з майже однаковим вмстом гумусу в орному шар плантажованих неплантажованих рунтв. Вмст рухомого калю К2О в орному шар темно-каштанових рунтв обох варантв дуже високий, адже колива ться в межах 34,6-46,7 мг/100 г рунту. Коротко пдсумовуюч отриман результати вивчення поживного режиму дослджуваних рунтв, можна зробити наступн висновки. 1. Профльний розподл валових форм азоту, фосфору та калю у 0-60 см шар плантажованих рунтв рвномрним вдповда профльному розподлу гумусу у цих рунтах. Профльний розподл елементв на контрольному варант типовим для дослджуваних рунтв. 2. Рвень забезпеченост рухомими формами поживних речовин в цлому за дослджуваними варантами стотно не вдрзня ться. 4.6. Змни агрофзичних властивостей солонцевих рунтв Несприятлив агрофзичн властивост основним чинником, що лмту родючсть солонцевих рунтв. У вологому стан ц рунти липк, в’язк, злит, у сухому творюють щльн глиби з трщинами, що важко пддаються обробтку. Тому, змна агрофзичних властивостей солонцевих рунтв основним показником
У генетичному рунтознавств для дагностики генетичних горизонтв рунтв традицйно використовують дан гранулометричного складу, зокрема вмст характер розподлу по рунтовому профлю мулистих часток, основна маса мнеральний склад яких спадкован вд рунтоутворюючих порд [53,164,196,198]. Гранулометричний склад дослджуваних солонцв каштанових малонатрúвих колива ться вд важкосуглинкового до легкоглинистого, що визнача ться вдповдним складом грунтоутворюючих порд, представлених здебльшого карбонатними глинами та важкими суглинками. Солонцевим рунтам притаманний перерозподл мулистих часток по профлю. Так, вмст мулисто
Трансформацÿ морфологчно
Дослдження мкрогрегатного складу виявило кращу агреговансть рунтв плантажованого варанту (табл.4.16). Порвнюючи дан гранулометричного мкрогрегатного складв, можна помтити, що елементарн частки мулистих фракцй значною частиною агрегован. Якщо у гранулометричному склад вмст мулу у верхньому горизонт (0-30 см) склада 38,5 %, то у мкрогрегатному склад у цьому ж горизонт фракця мулу склада 2,9 %, що явно свдчить про перехд мулу у мкрогрегати. Це пдтверджу ться зменшенням фактора дисперсност, який в орному шар плантажованих рунтв склада 7,5 при 10 на контрол. В творенн агрегатв вочевидь, велику роль вдграють вбран двовалентн катони - кальцй магнй та органчна речовина. Гранулометричний склад темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв, зрошуваних прсною водою також колива ться вд важкосуглинкового до легкоглинистого. ерунтам контрольного варанту притаманний перерозподл мулистих часток по профлю. Вмст мулисто
Розподл мулистих часток у плантажованих рунтах залиша ться рвномрним протягом 40 рчно
Дослдження мкрогрегатного складу виявило дещо нижчий вмст мулисто
Таблиця 4.15 Гранулометричний склад дослджуваних рунтв 1-0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 менше 0,001 менше 0,01 0-30 0,2 5,9 31,3 12,1 12,4 38,3 58,5 Важкосуглинковий крупно- пилувато мулуватий 30-40 0,2 6,5 2/8,6 11,8 14,3 38,6 62,1 Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий 40-60 0,1 6,1 28,6 11,3 14,8 39,1 63,6 Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий 0-30 0,3 4,8 34,9 13,1 7,3 39,5 52,9 Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий 30-40 0,1 7,1 34,1 10,9 4,4 43,4 58,7 Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий 40-60 0,1 7,2 34,0 11,8 4,5 42,6 49,0 Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий (зрошуван прсною водою) 0-30 0,1 6,2 28,9 9,5 18,2 37,1 64,8 Легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий 30-40 0,1 4,6 29,8 7,8 19,7 37,9 65,4 Легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий 40-60 0,1 8,3 28,1 7,8 19,4 36,2 62,0 Легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий 0-30 0,1 8,3 32,8 8,2 13,8 36,7 54,7 Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий 30-40 0,1 8,1 31,8 6,8 13,2 40,0 53,8 Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий 40-60 0,1 10,1 32,8 8,4 6,4 42,2 56,4 Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий (вилучен з зрошення слабомнералзованими водами) 0-30 0,2 5,1 32,1 12,3 12,2 38,1 62,6 Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий 30-40 0,32 6,7 32,5 11,9 10,3 38,4 58,9 Важкосуглинковий крупно- пилувато мулуватий 40-60 0,2 8,3 34,1 9,2 10,2 38,1 58,1 Важкосуглинковий крупно- пилувато мулуватий 0-30 0,1 0,5 30,1 14,6 16,1 38,6 65,7 Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий 30-40 0,1 5,9 31,0 10,3 10,0 42,5 64,5 Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий 40-60 0,2 5,0 34,0 8,5 10,6 41,7 60,8 Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий Таблиця 4.16 Мкрогрегатний склад дослджуваних рунтв 1-0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 менше 0,001 менше 0,01 0-30 8,1 38,4 36,2 7,8 6,3 2,9 17,0 7,5 30-40 11,0 39,9 32,4 8,9 5,6 2,03 16,5 5,2 40-60 22,4 27,4 30,9 6,1 9,9 3,1 19,1 7,9 0-30 10,1 34,0 34,0 8,0 9,7 4,19 21,8 10,0 30-40 8,6 31,5 33,8 10,9 7,2 7,8 26,0 18,0 40-60 21,3 29,1 32,7 7,9 6,8 2,1 16,3 4,9 (зрошуван прсною водою) 0-30 11,1 34,7 36,0 7,3 8,4 2,3 18,1 6,1 30-40 5,9 40,5 37,9 7,1 11,4 2,1 33,6 5,3 40-60 4,7 33,5 38,8 8,6 10,3 3,8 22,8 10,0 0-30 6,4 33,2 40,0 7,5 8,9 3,9 20,3 10,7 30-40 6,7 24,4 41,3 9,5 14,9 3,1 27,7 7,9 40-60 5,7 34,7 77,1 8,5 6,8 5,1 20,5 12,1 (вилучен за зрошуення слабомнералзованими водами) 0-30 5,6 26,9 46,7 7,7 9,45 3,4 20,6 5,2 30-40 6,3 28,4 41,1 3,8 13,1 4,0 21,1 6,8 40-60 6,4 27,3 40,2 7,7 15,1 2,4 25,4 4,0 0-30 17,2 30,5 32,4 9,1 3,18 7,4 19,7 11,3 30-40 10,7 27,5 35,2 11,3 8,37 6,9 26,4 10,8 40-60 17,6 28,9 29,4 7,7 10,1 6,0 20,4 10,0 налогчн закономрност спостергаються у темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах, вилучених з зрошення слабомнералзованими водами. Вмст мулисто
Зрошення слабомнералзованими водами не сприяло вдновленню вихдного розподлу мулистих часток на плантажованому варант. На 30 рк пслядÿ мелоративно
Мкрогрегатний склад пд впливом мелоративно
Численними дослдженнями встановлено, що тльки на структурних рунтах можна забезпечити рослини одночасно вологою повтрям [53,146,159,173]. Структурний склад рунтв важливою дагностичною характеристикою не тльки
Дослдження структурно-агрегатного складу орного шару плантажованих та нелантажованих рунтв дозволило виявити деяку рзницю за варантами (табл. 4.17). Пслядя плантажно
Таблиця 4.17 Структурно-агрегатний склад орного шару дослджуваних рунтв >10 10-0,25 <0,25 Плантаж 30,3 67,5 2,3 1,81 Контроль 37,4 60,9 1,4 1,56 Плантаж 35,7 62,4 1,9 1,65 Контроль 44,2 53,9 1,9 1,16 Плантаж 37,1 60,4 2,5 1,51 Контроль 46,2 53,8 1,9 1,08 Руйнуючи солонцевий горизонт перемшуючи його з карбонатною породою, плантажна оранка створю рихле складення протягом тривалого пероду пслядÿ [87,91,95,175]. На сх дослджуваних варантах (як в зрошуваних так в незрошуваних мовах) вдмча ться лише тенденця незначного щльнення орного шару (табл. 4.18). Проте щльнсть складення при цьому на 0,1-0,15 г/см3 нижча нж на контрольному (неплантажованому) варант. В бльш глибоких шарах рунту (30-60 см) щльнсть складення залиша ться майже незмнною протягом тривалого пероду пслядÿ [26,28,29,54]. В неплантажованих солонцевих рунтах в незрошуваних мовах щорчний обробток на 25-28 см, забезпечу бльш-менш сприятливу для сльськогосподарських рослин щльнсть складення тльки в орному шар. В солонцевому пдсолонцевому шар щльнсть рунту в с роки майже не змнювалася. В мовах зрошення як псними, так слабомнералзованими водами вже в перш роки псля початку зрошення спостерга ться щльнення рунту на 0,15-0,17 г/см3, порвняно з вихдним незрошуваним рунтом. В наступн роки щльнсть орного шару слабо змню ться склада в середньому 1,28-1,42 г/см3. Цей висновок спвпада з результатами ряду дослджень про негативний вплив зрошення на фзичн та фзико-механчн властивост рунту [11,12,77,,144 та н]. Таблиця 4.18 Щльнсть складення мелорованих немелорованих солонцевих рунтв, г/см3 кт 0-30 30-60 0-30 30-60 1955 1,30 1,31 1,22 1,53 1958 1,11 1,28 1,28 1,50 1961 1,27 1,27 1,28 1,52 1968 1,29 1,29 1,36 1,59 1969 1,20 1,22 1,34 1,45 2003 1,20 1,31 1,34 1,34 2005 1,22 1,34 1,37 1,43 Н Р0,95 0,2 0,2 0,2 0,3 (зрошуван прсною водою) 1966 1,20 1,32 1,29 1,43 1969 1,17 1,30 1,33 1,47 1970 1,20 1,26 1,34 1,48 1978 1,15 1,15 1,27 1,32 1980 1,13 1,25 1,24 1,27 2003 1,13 1,28 1,19 1,37 2005 1,15 1,24 1,21 1,35 Н Р0,95 0,3 0,3 0,2 0,3 (зрошуван слабомнералзованою водою) 1974 1,39 1,30 1,35 1,56 1976 1,20 1,23 1,35 1,50 1977 1,30 1,22 1,39 1,51 1978 1,18 1,30 1,36 1,45 1979 1,29 1,28 1,42 1,46 1980 1,28 1,32 1,35 1,45 2003 1,32 1,42 1,41 1,53 2005 1,29 1,37 1,34 1,47 Н Р0,95 0,2 0,3 0,3 0,3 Примтка. У таблиц використан дан Г.В.Новково
Отже, з наведено
1. Плантажованим солонцевим рунтам притаманний рвномрний розподл мулисто
2. Елелементарн частки мулистих фракцй у плантажованих рунтах значною частиною агрегован, що пдтверджу ться показником фактора дисперсност. 3. Вмст агрономчно цнних агрегатв та коефцúнт структурност плантажованих рунтв вищий, порвняно з контролем. 4. Мелоративна плантажна оранка створю рихле складення протягом тривалого пероду пслядÿ. Щльнсть складення на 0,1-0,15 г/см3 нижча нж на контрольному (неплантажованому) варант. 4.7. Вмст важких металв Динамчний розвиток техногенезу обумовлю надходження значних клькостей важких металв (ВМ) техногенного, в тому числ й агрогенного походження в с компоненти навколишнього середовища. Проблем забруднення рунтв важкими металами в останн роки придля ться пильна вага. Для агроландшафтв кра
Вважа ться, що найбльшу здатнсть переходити з вбраних рунтом форм у рослини вдповдно справляти на них певний корисний або токсичний вплив мають метали, що вилучаються з рунту ацетат-амонйною буферною витяжкою при рН=4,8, отже основна вага у ход наших дослджень придлялася саме цй форм важких металв. Оцнка небезпеки забруднення рунтв комплексом металв при цьому проводиться за сумарним показником забруднення (Zc)[30]. Як показали наш дослдження вмст розподл рухомих форм важких металв у плантажованих солонцях каштанових в незрошуваних мовах у верхнй 0-100 см знаходиться на рвн допустимого забруднення (табл.4.19).. Таблиця 4.19 Вмст рухомих форм важких металв у солонц каштановому малонатрúвому Zn Cd Ni Co Fe Mn Pb Cu Cr 0-30 0,4 0,2 0,5 0,3 1,2 11,2 2,0 0,3 0 5,0(2)* допустима 30-40 0,4 0,2 0,6 1,0 1,2 9,7 2,1 0,7 0 6,6(4) допустима 40-60 0,6 0,2 0,5 1,0 1,2 9,7 2,0 0,6 0 6,2(4) допустима 60-75 0,8 0,1 0,8 1,5 1,6 9,7 3,4 0,3 0,2 9,8(3) допустима 75-100 0,8 0,2 0,8 1,2 1,5 11,0 3,8 0,5 0,2 12,0(4) допустима 100-125 0,7 0,3 0,6 1,6 1,5 11,2 4,2 1,1 0,5 16,8(5) помрно небезпечна 125-150 0,7 0,2 0,7 1,6 1,5 12,4 4,2 1,3 0,5 17,2(5) помрно небезпечна 150-175 0,8 0,3 0,7 1,5 1,5 12,8 3,6 1,5 0,5 17,2(5) помрно небезпечна 175-200 1,0 0,3 0,7 1,6 1,8 14,0 4,0 1,1 0,7 18,4(5) помрно небезпечна 0-30 0,4 0,2 0,5 0,4 2,1 8,0 0 1,0 0 3,1(3) допустима 30-40 0,5 0,3 0,6 1,1 2,2 7,9 2,0 0,9 0 8,1(5) допустима 40-60 0,4 0,3 0,6 1,5 2,0 11,2 4,0 0,3 0 12,0(3) допустима 60-75 03 0,3 0,6 1,3 2,5 13,5 4,1 0,5 0,2 13,1(5) допустима 75-100 0,8 0,4 0,8 1,3 1,4 11,3 4,0 0,7 0,4 16,0(5) допустима 100-125 0,9 0,3 0,9 1,0 1,6 14,8 3,2 1,1 0,5 14,5(5) допустима 125-150 0,9 0,3 0,8 1,1 2,0 14,1 4,2 0,8 0,5 16,2(5) помрно небезпечна 150-175 1,0 0,3 0,7 1,2 2,1 14,0 3,1 0,8 0,7 16,2(6) помрно небезпечна 175-200 1,0 0,2 0,8 1,6 2,1 14,0 3,1 0,7 0,7 15,8(6) допустима ФОН [237] 1,0 0,10 1,0 0,50 2,0 43,0 0,50 0,50 0,10 - - ГДК [30,217] 23,0 - 4,0 5,0 - 500 6,0 3,0 6,0 - - низька <5,0 - - <0,3 - <20,0 - <0,5 - - - середня 5,0-10,0 - - 0,3-0,7 - 20,0-40,0 - 0,5-1,0 - - - *- тут надал у дужках – кльксть елементв, вмст яких перевищу фоновий Сумарний показник забруднення тут склада 5-12. У верхнй мелорованй частин (0-60 см) не спостерга ться перевищення фону по жодному з дослджуваних елементв. Деяке перевищення фону по Cd, Со,
У солонцях каштанових неплантажованих спостерга ться перевищення фону по Cd, Fe, Cu вже в орному шар, до глибини 200 см помтне перевищення по Cd, Co,
Вмст рухомо
Разом з тим, порвняно з контрольним варантом, у плантажованих рунтах з орного пдорного шарв вилуговуються Zn, Ni, Cu та Cr. Причинами цього може бути, окрм покращання агрофзичних властивостей рунтв цього варанту, перехд у бльш рухом форми рунтових резервв важких металв пд впливом змн мов рунтового середовища (зниження рН, активзаця мкрофлори, тощо) [153]. В результат пересування цих елементв вдбува ться
Таблиця 4.20 Вмст рухомих форм важких металв у темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах, зрошуваних прсною водою Zn Cd Ni Co Fe Mn Pb Cu Cr 0-30 0,5 0,2 1,0 1,2 2,5 18,2 1,2 0,5 0,1 5,1(4) допустима 30-40 2,4 0,2 1,0 1,2 2,5 10,5 1,7 0,4 0,1 6,1(4) допустима 40-60 0,5 0,2 1,2 1,4 2,5 12,2 2,0 0,3 0,1 7,3(5) допустима 60-75 0,5 0,3 1,2 1,4 2,5 10,0 2,4 0,3 0,1 9,1(5) допустима 75-100 1,1 0,3 1,3 0,8 3,7 9,5 1,6 1,2 0,1 8,5(7) допустима 100-125 1,3 0,5 1,1 0,8 3,7 14,5 1,5 1,0 0,1 9,9(7) допустима 125-150 1,2 0,5 1,2 1,5 3,7 15,0 3,2 1,0 0,1 14,7(7) допустима 150-175 1,1 0,5 1,3 3,6 4,0 17,4 3,4 1,1 0,1 19,6(7) помрно небезпечна 175-200 1,2 0,5 1,5 4,2 3,2 15,3 3,0 1,1 0,1 19,6(7) помрно небезпечна 0-30 0,9 0,3 1,0 1,5 2,5 13,0 2,0 0,3 0,1 8,2(4) допустима 30-40 0,6 0,3 1,2 1,8 2,7 11,5 2,1 0,4 0,1 9,4(5) допустима 40-60 0,9 0,5 1,5 1,4 2,7 9,7 2,5 0,5 0,1 11,6(5) допустима 60-75 1,0 0,5 1,0 2,3 3,0 11,7 2,3 0,5 0,1 12,7(4) допустима 75-100 1,3 0,6 1,7 1,5 3,0 11,9 1,9 0,9 0,1 11,6(7) допустима 100-125 1,3 0,5 1,2 1,9 3,0 15,6 2,2 1,0 0,1 13,2(7) допустима 125-150 1,3 0,5 1,5 2,1 3,2 16,2 3,4 1,0 0,1 16,4(7) помрно небезпечна 150-175 1,4 0,6 1,5 1,8 2,7 18,4 3,1 1,2 0,1 16,4(7) помрно небезпечна 175-200 1,0 0,6 1,6 1,8 4,0 17,5 3,0 1,2 0,1 16,6(6) помрно небезпечна ФОН[237] - 1,0 0,10 1,0 0,50 2,0 43,0 0,50 0,50 0,10 - - ГДК[30,217] - 23,0 - 4,0 5,0 - 500 6,0 3,0 6,0 - - низька <5,0 - - <0,3 - <20,0 - <0,5 - - - середня 5,0-10,0 - - 0,3-0,7 - 20,0-40,0 - 0,5-1,0 - - - У грунтах неплантажованого варанту лише орний шар характеризу ться вилугованстю вд Zn, Mn, Cu та Cr. Концентраця важких металв, починаючи з глибини 125 см, знаходиться на рвн помрно небезпечного забруднення. Сумарний показник забруднення склада 16,4. Слд вдмтити, що вмст всх елементв при цьому нижче ГДК. В мовах вилучення з зрошення слабомнералзованими водами в грунтових профлях плантажованих та неплантажованих темно-каштанових слабо солонцюватих слабосолонцюватих рунтв дещо вищй вмст Ni, Fe,
Встановлено, що в мовах посиленого техногенного навантаження (зокрема у великих промислових зонах) у карбонатному горизонт рунтв може спостергатися акумуляця важких металв, нод вище рвня ГДК, що при застосуванн мелоративно
Наочне явлення про вертикальний розподл рухомих форм ВМ по профлях сх дослджуваних рунтв, дають таблиц 4.19 - 4.21. Як видно з таблиць, характер розподлу всх токсичних металв на плантажованих варантах практично однаковий для всх дослджуваних рунтв. Зокрема вони вдзначаються досить рвномрним розподлом металв у мелорованй частин рунтового профлю (0-60 см) сх варантв, горизонт максимально
Таблиця 4.21 Вмст рухомих форм важких металв у темно-каштанових солонцюватих рунтах, вилучених з зрошення слабомнералзованими водами Zn Cd Ni Co Fe Mn Pb Cu Cr 0-30 0,3 0,2 2,3 1,2 1,7 10,7 0 0,3 0 4,7(3) допустима 30-40 0,3 0,2 0,1 0,8 1,2 11,2 2,5 0,2 0 6,6(3) допустима 40-60 0,4 0,2 4,0 1,4 2,0 8,0 2,5 0,5 0 10,8(4) допустима 60-75 1,1 0,6 4,0 2,8 3,2 11,2 0 1,2 2,0 14,7(7) допустима 75-100 1,0 0,5 4,0 3,0 3,2 12,0 3,2 1,5 2,1 15,2(7) допустима 100-125 1,5 0,5 3,5 3,7 4,5 11,7 3,2 1,3 2,1 18,9(8) помрно небезпечна 125-150 0,7 0,6 3,5 3,7 3,2 11,7 3,2 1,4 1,2 18,9(7) помрно небезпечна 150-175 1,0 0,6 3,3 4,0 3,2 11,7 3,2 1,3 1,5 17,1(7) помрно небезпечна 175-200 1,0 0,5 3,7 3,5 4,5 10,7 3,2 1,2 1,5 16,0(7) допустима 0-30 0,3 0,2 0,3 1,0 1,2 12,5 0 0,3 0 3,0(2) допустима 30-40 0,6 0,2 1,2 0,7 1,2 7,2 0 0,2 0 2,6(3) допустима 40-60 0,3 0,2 1,5 1,1 1,7 7,0 0 0,3 0 3,7(3) допустима 60-75 1,5 0,5 4,0 3,6 3,0 7,0 0 1,2 2,1 15,6(6) допустима 75-100 1,5 0,5 4,0 3,0 2,5 10,0 3,0 1,6 0,5 21,0(7) помрно небезпечна 100-125 1,0 0,6 3,1 4,0 4,0 9,5 4,2 1,5 0,5 24,5(6) помрно небезпечна 125-150 1,3 0,6 4,0 4,0 4,0 9,5 4,2 1,8 2,3 26,3(8) помрно небезпечна 150-175 1,3 0,6 3,8 4,1 4,0 10,0 4,2 1,8 2,0 28,3(8) помрно небезпечна 175-200 1,0 0,6 3,6 4,1 4,5 10,0 4,2 1,7 2,0 27,9(7) помрно небезпечна ФОН[237] - 1,0 0,10 1,0 0,50 2,0 43,0 0,50 0,50 0,10 - - ГДК[30,217] - 23,0 - 4,0 5,0 - 500 6,0 3,0 6,0 - - низька <5,0 - - <0,3 - <20,0 - <0,5 - - - середня 5,0-10,0 - - 0,3-0,7 - 20,0-40,0 - 0,5-1,0 - - - Необхдно пам’ятати про мовнсть негативного аспекту термну «важк метали», оскльки серед них багато елементв, фзологчну роль яких доведено [237]. пх концентрацÿ в рунтах, водах, рослинах можуть бути нижч за оптимальн тод вони розглядаються як мкроелементи. Вмст мкроелементв у рослинах,
Нашими дослдженнями встановлено високий та середнй ступнь забезпеченост рослин мддю та кобальтом, висока забезпеченсть на як зональною особливстю дослджуваних рунтв [175,237]. ншими дослджуваними мкроелементами рунти забезпечен слабо. Ця обставина моврно поясню ться виносом цих елементв з рожаями сльськогосподарських культур, при зниженн, нколи припиненн, застосування мнеральних добрив, крм того може мати мсце вимивання солей важких металв чому сприя розущльнення рунту [71,212,227]. Таким чином, пдсумовуючи вищенаведену нформацю, необхдно зазначити наступне: 1. Вмст рухомих форм ВМ у кореневмсному шар сх дослджуваних рунтв на рвн фонових не досяга ГДК. На сх дослджуваних варантах концентраця ВМ пдвищу ться вд верхнх горизонтв до нижнх. При цьому рвень забруднення рунту ВМ змню ться вд допустимого в верхнх горизонтах до помрно небезпечного в нижнх. 2. Розподл всх токсичних металв на плантажованих варантах вдзнача ться рвномрнстю у мелорованй частин рунтового профлю (0-60 см), горизонт максимально
3. В орному шар зрошуваних та вилучених з зрошення рунтв дещо бльший вмст окремих елементв порвняно з незрошуваними мовами, що може бути обумовлене додатковим
4. ерунти характеризуються низьким вмстом мкроелементв (окрм Со та Сu), що поясню ться виносом цих елементв з рожаями сльськогосподарських культур, при зниженн, нколи припиненн, застосування мнеральних добрив.< 4.8. Валовий хмчний склад солонцевих рунтв Валовий хмчний склад дозволя судити про кльксть хмчних елементв, що мстяться в рунт в цлому
Дан валового хмчного складу дослджуваних рунтв представлено у таблиц 4.22. Як видно з таблиц, в орному пдорному шарах сх дослджуваних рунтв переважа кремнй (SiO2 – 52-62 %), потм алюмнй (Al2O3 – 11-13 %), залзо (Fe2O3 – 5-6 %), калй (K2O <– 2,0-2,4 %), кальцй (CaO <– 1,3-7,1 %), та натрй (Na2O <– 0,4-0,6 %). В цлому, у валовому хмчному склад солонцевих рунтв не спостерга ться стотно
Порвняння валового складу зрошуваних та незрошуваних солонцевих рунтв не виявило стотно
Таблиця 4.22 Валовий хмчний склад плантажованих та неплантажованих солонцевих рунтв SiO2 TiO2 Al2O3 Fe2O3 MnO MgO CaO Na2O K2O P2O5 S Cl H2O 0-30 62,4 0,76 13,1 5,91 0,12 2,25 1,33 0,44 2,45 0,16 0,03 0,02 4,43 6,6 30-40 61,6 0,77 12,8 5,89 0,12 2,47 1,92 0,55 2,32 0,15 0,03 0,02 4,38 6,9 40-60 51,4 0,65 11,0 5,14 0,09 3,90 10,4 0,50 1,83 0,19 0,03 0,03 4,03 10,8 0-30 61,8 0,75 13,1 6,04 0,12 2,12 1,04 0,57 2,46 0,15 0,03 0,04 4,48 7,3 30-40 54,7 0,69 11,8 5,59 0,11 3,95 7,13 0,66 2,01 0,18 0,03 0,03 4,50 8,6 40-60 51,8 0,66 11,0 5,27 0,09 3,94 9,94 0,61 1,87 0,18 0,04 0,03 3,91 10,6 (зрошуван прсною водою) 0-30 59,5 0,74 12,8 5,99 0,12 2,87 2,99 0,56 2,40 0,18 0,03 0,02 4,60 7,2 30-40 52,0 0,64 11,4 5,14 0,10 2,85 3,48 0,47 2,04 0,16 0,04 0,02 5,09 16,5 40-60 56,4 0,72 12,3 5,75 0,11 3,32 5,62 0,56 2,20 0,17 0,06 0,03 4,45 8,3 0-30 60,0 0,74 12,6 6,15 0,13 2,72 2,48 0,51 2,42 0,17 0,03 0,02 4,76 7,3 30-40 60,0 0,74 12,7 6,13 0,13 2,74 2,38 0,46 2,44 0,17 0,03 0,03 5,12 6,9 40-60 48,3 0,60 10,4 5,04 0,07 4,39 12,0 0,46 1,85 0,19 0,05 0,04 4,19 12,4 (зрошуван слабомнералзованою водою) 0-30 60,6 0,77 13,0 6,08 0,11 2,49 1,86 0,67 2,36 0,17 0,04 0,03 4,90 6,9 30-40 59,7 0,77 12,9 6,04 0,11 2,67 2,42 0,65 2,32 0,20 0,04 0,02 5,17 6,9 40-60 58,3 0,77 12,4 5,86 0,11 2,83 4,32 0,66 2,21 0,18 0,03 0,05 4,80 7,5 0-30 61,7 0,77 12,7 6,20 0,12 2,14 1,18 0,67 2,44 0,17 0,04 0,02 5,22 6,6 30-40 62,3 0,76 12,8 6,02 0,12 2,21 1,22 0,61 2,42 0,16 0,03 0,02 6,75 4,5 40-60 59,7 0,79 13,1 6,21 0,11 2,75 2,32 0,68 2,31 0,17 0,04 0,03 6,95 4,8 Роздл 5 Вплив мелоративно
УРОЖАЙН СТЬ С ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР 5.1. рожайнсть сльськогосподарських культур Урожай основним показником рвня родючост рунтв мов ведення сльськогосподарського виробництва. Застосування рзних мелоративних заходв спрямован перш за все на отримання додатково
Згдно з законом обмежуючих причин, розвиток рослин рвень рожайност будь-яко
Низька насиченсть солонцв кальцúм, наявнстю у вбирному комплекс натрю, лужна реакця рунтового розчину, несприятлив агрофзичн властивост обумовлюють низьку родючсть солонцв у природному стан. Культурн рослини розвиваються на солонцях погано, , навть у сприятлив щодо зволоження роки врожайнсть на них у 2-3 рази нижча, нж на зональних рунтах, у посушлив роки вона знижу ться майже до нуля. Тому наявнсть солонцв у рунтовому покрив розглядають як негативне явище в агрономчному розумнн [53,175,196,198,212,227]. Покращання основних властивостей солонцевих рунтв пд впливом мелоративно
налз рожайних даних показу , що у незрошуваних мовах прибавка врожа
Рис. 5. 1. Вплив мелоративно
На 50 рк пслядÿ, згдно наших дослджень, мелоративна плантажна оранка зберга позитивний вплив на продуктивнсть сльськогосподарських культур. Так, врожайнсть на плантажованих длянках, як в перш 10-15 рокв, була вищою в порвнянн з контрольними варантами. Прирст врожаю зерна озимо
В мовах Сухого Степу кра
У зрошуваних мовах прибавка врожа
Рис. 5.2. Вплив мелоративно
При зрошенн мнералзованими водами ефективнсть плантажно
Рис. 5.3. Вплив мелоративно
Отже, покращання основних властивостей солонцевих рунтв пд впливом мелоративно
5.2. Математичне моделювання рожайност сльськогосподарських культур на солонцевих рунтах Вдомо, що модель оцнки рунтово
Величина врожаю будь-яких сльськогосподарських культур залежить вд властивостей рунту, клматичних мов попереднього поточного року, рель фу мсцевост цлого комплексу агротехнчних чинникв (культури-попередники, обробток рунту, добрива, яксть насння, сорт рослин т..) [48,62,117]. Кльксну оцнку впливу рзних чинникв на рожай можна визначити двома способами: перший з використанням принципу дино
Моделювання дослджувано
Початковий етап моделювання передбачав визначення розмру вибрково
Прагнучи отримати максимально достоврн результати для створення модел продуктивност плантажованих рунтв ми використали наступн агроклматичн та рунтов показники. З агроклматичних показникв вивчалися температура повтря, кльксть атмосферних опадв та запаси продуктивно
З метою виявлення рол рунтових характеристик та агроклматичних критерÿв у формуванн врожаю, було застосовано деклька методв статистико-математичного аналзу, саме: кореляцйний, окремо парних кореляцй, факторний та багатофакторний кореляцйно-регресйний з створенням моделей залежност рожайност основних сльськогосподарських культур дослджуваних властивостей. Розрахунки коефцúнтв кореляцÿ мж врожа м культур, рунтовими клматичними показниками було проведено за всма показниками (Додаток Б). Детальна статистична обробка даних дозволя не тльки простежити залежност мж врожа м, рунтовими показниками та погодними мовами, й кльксно визначити долю впливу кожного окремого показника (або
Основним недолком снуючих методичних пдходв вдсутнсть оцнки чистого дольового внеску кожного критерю у загальну роботу чинникв рунтово
Статистичне моделювання склада ться з математично
Розробку регресйних моделей велико
Математично обрунтоване никнення подбно
Псля проведення факторного аналзу за всма дослджуваними показниками було видлено 5 факторних груп сукупний вдсоток векторних навантажень рожаю яких склада 70 %. Таким чином було виявлено достоврно наявн залежност. нш 30 % факторного навантаження рожаю знаходяться в бльш глибинних зв’язках, як, як правило, виражен у криволнйнй форм, тому не здатн проявляти свй вплив без додатково
Виявлен 5 факторних груп, у таблиц факторного аналзу було розмщено за зменшенням рвня навантаження на визначальний показник. Величини векторв факторного навантаження виражено у вигляд коефцúнтв детермнацÿ. Першою за порядком слдування виявилася факторна група, сумарний вплив чинникв яко
Другою факторна група з долею впливу 15,4 %. Визначальну роль тут також вдграють з агроклматичних показникв опади у вегетацйний перод (коефцúнт детермнацÿ R2= 0,5 – 0,7 ), запаси продуктивно
Основна маса рунтових показникв виявилася у третй груп, сумарний вплив яко
Четверта факторна група вплива на величину врожаю на 4,25 %. Тут головний вплив чинять продуктивна волога, опади, вмст токсичних солей, вбран катони. Остання факторна група з долею впливу 2,09% склада ться з таких показникв як продуктивна волога та опади у зимов мсяц, мкрогрегатний склад, структурно-агрегатний склад, вмст водорозчинних солей, спввдношення водорозчинного кальцю до натрю та н. Статистичн модел дають можливсть встановити кльксн зв’язки окремих факторв з рожайнстю сльськогосподарських культур. Регресйн зв’язки дозволяють нтерпретувати окрем результати для конкретних мов, в яких проводився дослд. Якщо мови змнюються по вдношенню до експериментальних, то регресйн модел втрачають свою достоврнсть. Тому бльш надйними модел динамко-статистичн та динамчн, що розробляються на основ диференцальних рвнянь. - модел враховують процеси в динамц бльш адекватними до природних явищ. Проте, для визначення вза модÿ рунтових та агроклматичних показникв
Модель ма вигляд: де, YM, Ai, ai, bi - параметри модел, що розраховуються методами нелнйного програмування за критерúм мнмуму залишково
Y – прогнозний рожай; YM – максимально можливий рожай при фактичних погодних мовах та рвнях родючост грунту; Ai – складова частина максимального врожаю, яка форму ться завдяки -того виду показника; ai – початковий рвень -го показника, що вплива на рожай; bi – оптимальний рвень -того показника, який забезпечу максимальний врожай; х - фактичний рвень -того показника m – кльксть показникв. Кнцевий вигляд модел родючост плантажованих солонцевих рунтв результатом багатофакторного кореляцйно-регресйного аналзу. До модел було залучено лише т показники, як мають найвагомший вплив на величину врожаю, саме т як було видлено в результат факторного аналзу. На основ отримано
Розроблена модель дозволя прогнозувати врожайнсть основних сльськогосподарських культур на плантажованих рунтах пвдня кра
Рис. 5.4. Модель рожайност сльськогосподарських культур на плантажованих солонцевих грунтах Коротко пдсумовуючи наведену у цьому пдроздл нформацю слд вдмтити наступне: 1. Сукупний вдсоток впливу дослджуваних агроклматичних грунтових показникв на формування величини врожаю на плантажованих рунтах склада 70 %. 2. Стадйнсть змн основних рунтових властивостей чтко вдобража ться на формуванн величини врожаю. Найбльш прибавки врожаю простежуються перш 10-13 рокв пслядÿ, у подальшому вдбува ться деяка стаблзаця основних властивостей. Поступове зростання врожайност основних сльськогосподарських культур на 25-30 рк вказу на творення нових рунтв, що забезпечують стабльну прибавку врожа
РОЗД Л 6 Оцнювання придатност солонцевих рунтв для мелоративно
У цьому роздл дисертацйно
Правильний вибр земельно
Врахування сх вищеперелчених показникв обов’язковим з ряду причин. Так, близьке залягання (50 см) першого сольового горизонту з вмстом токсичних солей в ньому на рвн вище 0,1 % може викликати засолення верхнього шару рунту спричинити токсичний вплив на вирощуван сльькогосподарськ культури. Вмст вбраного натрю у солонцевому горизонт оптимально ма бути на вищий за 3%, оскльки у зворотньому випадку, при вигортанн солонцевого горизонту може вдбуватися осолонювання орного шару, як наслдок, погршення агрофзичних властивостей. Якщо пдгрунтов води залягатимуть ближче 3 м вд поверхн вмст солей у них буде бльше нж 10 г/см3, у раз проведення мелоративно
Основним показником оцнювання придатност рунтв для проведення мелоративно
Динамчний розвиток техногенезу обумовлю надходження значних клькостей важких металв (ВМ) техногенного, в тому числ й агрогенного походження у рунти. Особливо ця проблема актуальна для регонв з посиленим техногенним навантаженням. Серед негативних наслдкв такого впливу - моврнсть накопичення важких металв, концентраця яких перевищу в карбонатному горизонт ГДК. А отже, при залученн таких горизонтв до обробтку сну моврнсть забруднення рунтв рослин. Тому при оцнюванн рунтв для проведення мелоративно
З метою достоврного визначення придатност рунтв для проведення мелоративно
Таблиця 6.1 Показники придатност солонцевих рунтв для проведення мелоративно
Показники Параметри показника Ступнь солонцюватост вмст обмнного натрю бльше 3% вд мност вбирання Глибина залягання карбонатв кальцю, см не глибше 55 см Вмст карбонатв кальцю у шар 40-60 см, % не менше 5 Глибина залягання пдгрунтових вод, м глибше 3 Вмст солей в пдгрунтових водах, г/дм3 не бльше 10 (при глибин
Глибина залягання першого сольового горизонту, см глибше оранки Вмст токсичних солей у шар 0-50 см, <% не бльше порогу токсичност Вмст важких металв (рухом форми) у шар 0-60 см (кадмй, свинець, ртуть)< нижче ГДК(з рахуванням фону) ктивнсть онв кальцю в шар 40-60 см не менше 10 мекв/ дм3 Отже, при оцнюванн придатност рунтв для проведення мелоративно
ВИСНОВКИ У дисертацйнй робот наведено результати комплексного вивчення агроперетворених рунтв солонцевих комплексв Сухого Степу кра
1. В тривалй пслядÿ мелоративно
2. становлено, що загальною закономрнстю для плантажованих неплантажованих солонцевих рунтв процес розсолення рунтового профлю, однак нтенсивнсть цього процесу рзна. У плантажованих рунтах в незрошуваних мовах найбльш нтенсивно процес розсолення протка у перш 15 рокв пслядÿ, у зрошуваних мовах – у перш 10 рокв. Розсолення вилучених з зрошення плантажованих та неплантажованих солонцевих рунтв вдбува ться бльш повльно. 3. Пд впливом тривало
4. Протягом тривалого пероду пслядÿ мелоративно
5. Плантажованим рунтам притаманний рвномрний розподл мулисто
6. Вмст рухомих форм ВМ у кореневмсному шар сх дослджуваних рунтв на рвн фонових не досяга ГДК. Горизонт максимально
7. Покращання основних властивостей солонцевих рунтв пд впливом мелоративно
8. Математична модель рожайност сльськогосподарських культур на плантажованих рунтах пдтверджу етапи змн основних рунтових властивостей, що чтко позначаються на формуванн величини врожаю. Найбльш прибавки врожаю простежуються у перш 10-13 рокв пслядÿ, що вдповда найбльшй нтенсивност змн основних властивостей дослджуваних рунтв. У подальшому вдбува ться деяка стаблзаця основних властивостей, стаблзаця прибавок рожаю. Поступове зростання врожайност основних сльськогосподарських культур на 25-30 рк вказу на творення агроперетворених рунтв, що забезпечують стабльну прибавку врожа
9. При оцнюванн придатност рунтв для проведення мелоративно
10. Позитивна пслядя мелоративно
Пропозицÿ виробництву 1. При застосуванн мелоративно
2. Розроблений введений в дю Державний стандарт кра
3. Державному комтету кра
ДОДАТКИ Додаток А Таблиця А.1. Погодно-клматичн дан метеопункту шунь, Красноперекопського району АРК< I II IV V VI VII V IX X XI XII Середн за рк 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1965 1,7 3,2 4,6 9,5 17,0 19,6 23,2 21,6 17,3 13,2 6,7 2,3 11,6 1966 2,9 4,1 5,2 11,8 16,0 18,6 24,2 22,8 15,8 14,0 7,7 3,4 12,2 1967 -3,4 -3,6 2,5 10,3 17,0 19,8 23,5 23,1 17,7 12,6 7,6 1,0 10,9 1968 -2,5 0,4 4,2 11,6 19,2 20,3 21,8 21,3 17,8 10,2 5,4 -0,1 11,0 1969 -5,5 -3,1 ,8 8,7 15,9 20,8 21,2 22,3 16,3 8,9 7,8 1,3 10,0 1970 0,1 1,5 4,6 12,3 15,7 19,3 24,4 20,7 17,5 10,1 6,3 2,0 11,2 1971 0,3 1,0 3,2 10,7 15,5 20,1 23,5 22,1 17,7 9,1 6,9 2,1 10,9 1972 -9 -3,4 2,2 13,2 17,5 22,5 24,0 23,4 16,9 10,9 6,8 1,1 11,2 1973 -4,9 2,5 3,3 11,1 15,6 19,3 22,4 19,9 15,6 10,6 2,8 1,5 10,3 1974 -3,7 0,7 2,5 7,0 14,6 20,6 22,2 22,6 17,3 13,4 4,7 1,0 10,5 1975 -1,2 1,0 3,4 8,6 12,3 19,7 21,5 22,3 16,8 12,7 3,5 1,0 10,2 1976 -1,5 -6,3 1,5 11,2 14,8 19,2 20,9 19,3 15,9 6,9 4,7 2,6 9,1 1977 -7,8 4,4 3,8 9,9 16,0 19,5 22,1 21,4 14,7 8,3 8,3 -2,4 9,9 1978 -3,1 -1,3 5,7 9,7 14,4 19,0 21,4 20,7 16,7 11,3 5,3 -1,0 9,9 1979 -1,4 1,2 5,5 9,4 18,9 22,0 21,0 22,6 16,3 12,8 7,6 1,0 11,4 1980 -1,7 -1,2 3,4 10,3 17,2 21,5 22,4 23,5 15,8 13,7 6,7 1,7 11,1 2003 1,7 2,3 4,8 10,5 18,3 22,1 22,7 23,2 17,3 12,5 6,6 2,5 12,0 2004 2,1 2,3 4,3 11,3 17,2 21,3 22,8 23,1 16,8 13,2 7,8 2,1 12,0 2005 -7,6 -3,4 2,5 10,9 15,4 19,3 21,6 21,9 15,7 11,5 7,6 1,7 9,8 Таблиця А.2. В, мм I II IV V VI VII V IX X XI XII за рк 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1965 67,1 38,2 20,4 31,2 26,7 15,8 24,8 32,2 12,5 7,8 37,9 34,3 316,3 1966 75,1 32,9 49,2 37,9 24,5 45,3 15,7 97,0 28,6 5,9 30,0 56,0 442,1 1967 53,6 22,1 14,9 11,5 61,5 17,0 1,9 8,4 26,1 4,8 40,6 61,9 262,4 1968 37,7 23,4 22,1 0,5 18,8 13,2 50,4 46,9 44,6 54,1 31,5 34,2 343,2 1969 18,7 27,6 29,8 57,3 17,9 38,0 19,0 0,0 65,8 23,3 26,8 49,5 324,2 1970 59,8 46,5 20,9 32,3 21,7 65,6 25,8 15,3 43,2 21,8 32,4 34,3 385,3 1971 46,7 23,2 15,3 28,6 55,4 43,2 29,3 27,8 53,1 27,2 28,6 6,2 378,4 1972 6 15 4 7 31 32 60 8 67 56 42 3 328,0 1973 12 33 50 16 91 69 29 39 6 29 33 25 407,0 1974 9 14 11 23 32 7 27 22 15 31 45 27 236,0 1975 14 11 19 31 15 9 12 23 19 26 15 24 194,0 1976 41 3 12 24 16 47 37 86 100 4 15 39 385,0 1977 13 33 31 53 19 53 50 39 75 5 28 36 399,0 1978 26 50 51 44 34 28 73 4 38 22 3 40 373,0 1979 68 62 19 17 7 2 41 70 12 22 15 25 335,0 1980 25 11 25 34 38 42 23 11 29 32 43 27 313,0 2003 13 7 11 24 26 32 23 25 19 37 26 4 243,0 2004 11 7 13 21 19 25 21 15 27 31 17 10 207,0 2005 13 11 32 28 37 24 12 21 25 37 29 19 269,0 Додаток Б 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З Динамка вмсту карбонатв кальцю Фактор А- роки, Фактор В – глибина, Фактор С – варант (1-плантаж, 2-контроль) +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦЯ СЕРЕДН Х < < <| <| ДОЛЯ ВПЛИВУ ФАКТОРА,(%) < <| +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | С < <| < ДЖЕРЕЛО <| < НДЕКС < <| < < <| <| ВПЛИВУ < <| ДЕТЕРМИНАЦ п <| <+--------------------------------+ | < <| +-------------------------- < <| V-ВАР АНТ <| 99.86 <| | A B <| < 1 < 2 < <| <| ПОВТОРЕННЯ <| 0.00 <| <| ВИПАДКОВ <| 0.14 <| +--------------------------------------+ < <+--------------------------------+ | 1 1 <| 5.367 0.567 2.967 <| < <| А-ФАКТОР < <| 1.39 <| | 2 <| 2.967 0.467 0.717 <| <| В-ФАКТОР <| 87.22 <| | 3 <| 6.100 12.500 9.300 <| <| C-ФАКТОР <| 0.02 <| | 4 <| 14.033 17.467 15.750 <| <| АВ-ВАкМОЗВ <| 3.31 <| | 5 <| 17.567 18.267 17.917 <| <| АC-ВАкМОЗВ <| 0.20 <| | <| 8.807 9.853 9.330 <| <| BC-ВАкМОЗВ <| 6.03 <| | 2 1 <| 4.467 0. 2.400 <| <| АВC-ВАкМОЗВ <| 1.69 <| | 2 <| 0.700 0.567 0.633 <| <+--------------------------------+ | 3 <| 5.267 7. 6.300 <| | 4 <| 12.100 12.200 12.150 <|+---------------------------------------+ | 5 <| 17.233 17.500 17.367 <|| СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ < <| | <| 7.953 7.587 7.770 <||---------------------------------------| | 3 1 <| 5.233 0. 2.783 <||СЕРЕНк ПО МАТРИЦ : 8.016| | 2 <| 3.233 0.433 1.833 <||СТАНДАРТНЕ В ДХИЛЕННЯ : 0.303| | < 3 <| 4.500 5.467 4.983 <||ПОМИЛКА ДОСЛ ДУ (СРЕДНЕ) : 0.175| | 4 <| 6.533 13.033 9.783 <||ПОКАЗНИК ТОЧНОСТ ,% : 2.184| | 5 <| 19.033 17.700 18.367 <|+---------------------------------------+ | <| 7.707 7.393 7.550 <||ПОМИЛКА Р ЗНИЦ СЕРЕДН Х - SD : 0.248| | 4 1 <| 5.233 0.300 2.767 <||НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ - (HCP): 0.495| | 2 <| 3.733 0.433 2.083 <|+---------------------------------------+ | 3 <| 4.433 5.833 5.133 <|| ПОМИЛКА Р ЗНИЦ СЕРЕДН Х -SD(A): 0.078| | 4 <| 5.600 13.167 9.383 <|| НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ -HCP(A) : 0.157| | 5 <| 17.067 18. 17.700 <|| ПОМИЛКА Р ЗНИЦ СЕРЕДН Х -SD(B): 0.088| | <| 7.213 7.613 7.413 <|| НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ -HCP(C) : 0.| | ЗНИЦЯ -HCP(C) : 0.| | 2 <| 2.158 0.475 1.317 <|| НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ -HCP(AC): 0.221| | 3 <| 5.075 7.783 6.429 <|| НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ -HCP(BC): 0.350| | 4 <| 9.567 13.967 11.767 <|<+---------------------------------------+ | 5 <| 17.725 17.950 17.837 <| | ***** <| 7.920 8.112 8.016 <| +--------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З Динамка вмсту водорозчинних солей <+----------------------------------+ <+------------------------------+ <| ТАБЛИЦЯ СЕРЕДН Х <| <| ДОЛЯ ВПЛИВУ ФАКТОРА,(%) < <| <+----------------------------------+ <+------------------------------+ <|ФАКТОР| В <| | ДЖЕРЕЛО <| < НДЕКС <| <| A <+---------------------------+ | ВПЛИВУ <| ДЕТЕРМИНАЦ п | <| <| 1 2 < <| +------------------------------+ <+----------------------------------+ | V-ВАР АНТ <| 86.13 <| <| 1 <| 8.30 8.00 8.15 <| | ПОВТОРЕННЯ <| 7.82 <| <| 2 <| 7.88 8.02 7.95 <| | ВИПАДКОВ <| 6.05 <| <| 3 <| 7.50 8.06 7.78 <| +------------------------------+ <| 4 <| 7.56 7.94 7.75 <| | А-ФАКТОР <| 35.94 <| <| <| 7.81 8.01 7.91 < В-ФАКТОР < < <| 13.44 <| <+----------------------------------+ <| АВ-ВАкМОЗВ.< <| 36.75 <| <+------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СЕРЕНк ПО МАТРИЦ < : 7.91 <| | СТАНДАРТНЕ В ДХИЛЕННЯ : 0.08 <| | ПОМИЛКА ДОСЛ ДУ (СРЕДНЕ) : 0.03 <| | ПОКАЗНИК ТОЧНОСТ ,% : 0.44 <| +-----------------------------------------------+ | ПОМИЛКА Р ЗНИЦ СЕРЕДН Х - SD : 0.05 <| | НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ <- (HCP): 0.10 <| +-----------------------------------------------+ | ПОМИЛКА Р ЗНИЦ СЕРЕДН Х <-SD(A): < < 0.03 | | НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ <-HCP(A) : 0.07 | | ПОМИЛКА Р ЗНИЦ СЕРЕДН Х <-SD(B): < < 0.02 | | НАИМЕНША СУТ.Р ЗНИЦЯ <-HCP(B) : 0.05 | +-----------------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВОДОРОЗЧНИННИЙ КАЛЬЦ Й +----------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +----------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-В <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+------------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +----------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 29.80 <| | 1 <| 0.63 0.37 0.50 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 5.51 <| | 2 <| 0.62 0.31 0.47 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 64.68 <| | 3 <| 1.12 0.57 0.85 <| <+--------------------------------+ | 4 <| 0.94 0.39 0.67 <| <| А-ФАКТОР <| 9.65 <| | <| 0.83 0.41 0.62 <| <| В-ФАКТОР <| 18.22 <| +----------------------------------------+ <| АВ-ВЗАИМОД. <| 1.93 <| < <-<------------------------------------------++--------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.62 | | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.47 | | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.21 | | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 33.79 | +------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.30 | | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.61 | +------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.21 | | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.43 | | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.15 | | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.30 | +------------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВОДОРОЗЧНИННИЙ НАТР Й +----------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +----------------------------------------+ < <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-В < <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+------------------------------+ < <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 <| < <+--------------------------------+ +----------------------------------------+ < < <| V-ВАРИАНТ <| 33.77 <| | 1 <| 0.34 < 1.12 0.73 <| < < <| ПОВТОРЕНИЯ <| 48.22 <| | 2 <| 0.34 0.79 0.57 <| < <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 18.00 <| | 3 <| 0.30 0.36 0.33 <| < <+--------------------------------+ | 4 <| 0.29 0.35 0.32 <| < <| А-ФАКТОР <| 12.36 <| | <| 0.31 0.65 0.48 <| < <| В-ФАКТОР < < <| 11.96 <| +----------------------------------------+ <| АВ-ВЗАИМОД. <| 9.45 <| < <+--------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.48 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.25 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.11 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 22.99 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.16 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.32 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.11 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.23 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.08 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.16 <| +-----------------------------------------------+ < 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З Спввдношення Ca/Na +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ < <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-В <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+---------------------------+ < <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 53.61 <| | 1 <| 2.64 0.76 1.70 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 21.90 <| | 2 <| 2.80 0.66 1.73 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 24.49 <| | 3 <| 5.02 2.36 3.69 <| <+--------------------------------+ | 4 <| 4.22 1.90 3.06 <| <| А-ФАКТОР <| 19.56 <| | <| 3.67 1.42 2.55 <| <| В-ФАКТОР <| 33.52 <| +-------------------------------------+ <| АВ-ВЗАИМОД. <| 0.53 <| +-------------------------------------------<+ < <+--------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |--------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 2.55 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 1.15 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.51 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 20.20 <| +--------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.73 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 1.49 <| +--------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.51 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 1.05 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.36 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : < 0.75 <| +--------------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З СУМА ЗАГАЛЬНИХ СОЛЕЙ +-------------------------------------+< <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <|< <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-В <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 20.10 <| | 1 <| 0.11 0.27 0.19 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 27.48 <| | 2 <| 0.10 0.13 0.11 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 52.42 <| | 3 <| 0.18 < 0.09 0.13 <| <| А-ФАКТОР <| 7.09 <| | 4 <| 0.10 0.09 0.09 <| <| В-ФАКТОР <| 0.87 <| | <| 0.12 0.14 0.13 <|< <| АВ-ВЗАИМОД. <| 12.13 <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.13 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.11 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.05 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 37.53 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.07 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.14 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.05 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.10 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.04 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.07 <| +-----------------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З СУМА ТОКСИЧНИХ СОЛЕЙ +--------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +--------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-В < < <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+----------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +--------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 25.87 <| | 1 <| 0.06 0.20 0.13 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 31.34 <| | 2 <| 0.05 0.09 0.07 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 42.79 <| | 3 <| 0.07 0.05 0.06 | <+--------------------------------+ | 4 <| 0.05 0.06 0.05 | <| А-ФАКТОР <| 10.89 <| | <| 0.06 0.10 0.08 | <| В-ФАКТОР <| 4.80 <| +---------------------<-----------+ <| АВ-ВЗАИМОД. <| 10.18 <| +---------------------------------------------++--------------------------------+ | < СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |---------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.08| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.07| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.03| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 42.88| +---------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.05| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.10| +---------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): < 0.03| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.07| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.02| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.05| +---------------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З +----------------------------------<-+ < <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ < <| < <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +---------------------------------<--+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | < ФАКТОР-В < < <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+------------------------<-+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 < <| <+--------------------------------+ +-----------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 81.14 <| | 1 <| 1.50 0.77 1.13| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 11.95 <| | 2 <| 1.50 0.60 1.05| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 6.92 <| | 3 <| 1.13 0.33 0.73| <+--------------------------------+ | 4 <| 0.97 0.27 0.62| <| В-ФАКТОР <| 65.67 <| | 5 <| 1.37 0.30 0.83| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 1.63 <| | <| 1.29 0.45 0.87| <+--------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.87 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.18 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.10 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 11.63 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.14 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.30 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.10 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.21 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.06 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.13 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З КТИВН СТЬ ОН В НАТР Ю +----------------------------------<---+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ < < <| < <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +------------------------------------<-+ < < <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C < <| < < <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+-----------------------<----+ < < <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A < < В< <| 1 2 < < <| < < <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ < < <| V-ВАРИАНТ <| 99.42 <| | 1 1 <| 3.432 1.020 2.226 | < < <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | < 2 <| 4.084 1.412 2.748 | < < <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 0.58 <| | 3 <| 5.152 3.160 4.156 | < < <+--------------------------------+ | <| 4.223 1.864 3.043 | < < <| А-ФАКТОР <| 27.75 <| | 2 1 <| 3.474 1.072 2.273 | < < <| В-ФАКТОР <| 13.73 <| | 2 <| 4.162 1.320 2.741 | < < <| C-ФАКТОР <| 51.00 <| | 3 <| 5.124 3.090 4.107 | < < <| АВ-ВЗАИМОД. <| 3.52 <| | <| 4.253 1.827 3.040 | < < <| АC-ВЗАИМОД. <| 2.23 <| | 3 1 <| 2.284 0.724 1.504 <| < < <| BC-ВЗАИМОД. <| 0.26 <| | 2 <| 2.478 1.020 1.749 | < < <| АВC-ВЗАИМОД. <| 0.93 <| | 3 <| 3.246 1.180 2.213 <| < < <+--------------------------------+ | <| 2.669 0.975 1.822 | | 4 1 <| 1.716 0.568 1.142 |+-----------------------------------------+ | 2 <| 2.242 0.670 1.456 || СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ < <| | 3 <| 2.784 1. 1.892 ||-----------------------------------------| | <| 2.247 0.746 1.497 || СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 2.190| | 5 1 <| 1.720 0.600 1.160 || СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.114| | 2 <| 2.472 0.708 1.590 || ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.051| | 3 <| 2.802 0.984 1.893 || ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 2.326| | <| 2.331 0.764 1.548 |+-----------------------------------------+ | cp < 1 <| 2.525 0.797 1.661 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.072| | 2 <| 3.088 1.026 2.057 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.144| | 3 <| 3.822 1.883 2.852 |+-----------------------------------------+ | ***** <| < 3.145 1.235 2.190 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.029| +-------------------------------------+| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.059| <| ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.023| < <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.046| <| ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.019| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.037| < <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): < 0.064| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.083| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.102| < <+-----------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З КТИВН СТЬ ОН В КАЛЬЦ Ю +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C < < <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+----------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В< <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +--------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 99.02 <| | 1 1 <| 5.732 15.816 10.774 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 10.606 9.240 9.923 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 0.98 <| | 3 <| 8.480 8.720 8.600 <| <+--------------------------------+ | <| 8.273 11.259 9.766 <| <| А-ФАКТОР <| 19.56 <| | 2 1 <| 5.850 15.602 10.726 <| <| В-ФАКТОР <| 13.79 <| | 2 <| 8.950 8.970 8.960 <| <| C-ФАКТОР <| 32.67 <| | 3 <| 8.120 8.400 8.260 <| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 1.35 <| | < <| 7.640 10.991 9.315 <| <| АC-ВЗАИМОД. <| 1.34 <| | 3 1 <| 4.912 13.764 9.338 <| <| BC-ВЗАИМОД. <| 27.03 <| | 2 <| 5.272 8.734 7.003 <| <| АВC-ВЗАИМОД. <| 3.27 <| | 3 <| 5.256 5.642 5.449 <| <+--------------------------------+ | <| 5.147 9.380 7.263 <| | 4 1 <| 4.172 12.602 8.387 <| | 2 <| 4.782 7.268 6.025 <| | 3 <| 5.044 6.016 5.530 <| | <| 4. < 8.629 6.647 <| | 5 1 <| 4.204 12.362 8.283 <| | 2 <| 2.510 7.118 4.814 <| | 3 <| 2.684 5.876 4.280 <| | <| 3.133 8.452 5.792 <| | cp 1 <| 4.974 14.029 9.502 <| | 2 <| 6.424 8.266 < 7.345 <| | 3 <| 5.917 6.931 6.424 <| | ***** <| 5.772 9.742 7.757 <| +--------------------------------------+ +--------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |--------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ :7.757| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ :0.384| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) :0.172| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% :2.214| +--------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD :0.243| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP):0.486| +--------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A):0.099| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) :0.198| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B):0.077| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) :0.154| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C):0.063| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) :0.125| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB):0.217| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC):0.280| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC):0.343| +--------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ЗАГАЛЬНИЙ ВМ СТ ГУМУСУ +-----------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-----------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | B <+-------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +-----------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 98.72 <| | 1 1 <| 1.367 2.167 1.767 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 1.767 1.700 1.733 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 1.28 <| | 3 <| 1.700 0.800 1.250 | <+--------------------------------+ | <| 1.611 1.556 1.583 | <| А-ФАКТОР <| 0.74 <| | 2 1 <| 1.667 2.167 1.917 | <| В-ФАКТОР <| 53.96 <| | 2 <| 1.733 1.833 1.783 | <| C-ФАКТОР <| 2.73 <| | 3 <| 1.567 0.833 1.200 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 1.34 <| | <| 1.656 1.611 1.633 | <| АC-ВЗАИМОД. <| 0.77 <| | 3 1 <| 1.833 2.100 1.967 | < <| BC-ВЗАИМОД. <| 36.20 <| | 2 <| 1.733 1.833 1.783 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 2.98 <| | 3 <| 1.633 0.700 1.167 | <+--------------------------------+ | <| 1.733 1.544 1.639 | | 4 1 <| 1.967 < 2.067 2.017 | | 2 <| 1.767 1.900 1.833 | | 3 <| 1.667 0.767 1.217 | | <| 1.800 1.578 1.689 | | 5 1 <| 1.967 2.100 2.033 | | 2 <| 1.733 1.767 1.750 | | 3 <| 1.600 0.867 1.233 | | <| 1.767 1.578 1.672 | | cp 1 <| 1.760 2.120 1.940 | | 2 <| 1.747 1.807 1. | | 3 <| 1.633 0.793 1.213 | | ***** <| 1.713 1.573 1.643 | +-----------------------------------+ +----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 1.643 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.059 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.034 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 2.062 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.048 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.096 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.020 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.039 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.015 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.030 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.012 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.025 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.043 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.055 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.068 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВАЛОВИЙ ВМ СТ ФОСФОРУ +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ < < <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В< <| 1 2 <| < <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 93.81 <| | 1 1 <| 0.110 0.103 0.107 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 0.100 0.080 0.090 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 6.19 <| | 3 <| 0.120 0.090 0.105 | <+--------------------------------+ | <| 0.110 0.091 0.101 | <| А-ФАКТОР <| 40.46 <| | 2 1 <| 0.127 0.130 0.128 | <| В-ФАКТОР <| 9.36 <| | 2 <| 0.130 0.107 0.118 | <| C-ФАКТОР <| 25.26 <| | 3 <| 0.127 0.103 0.115 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 7.13 <| | <| 0.128 0.113 0.121 | <| АC-ВЗАИМОД. <| < 0.60 <| | 3 1 <| 0.130 0.127 0.128 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 10.05 <| | 2 <| 0.130 0.117 0.123 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 0.95 <| | 3 <| 0.127 0.103 0.115 | <+--------------------------------+ | <| 0.129 0.116 0.122 |+-----------------------------------------+ | cp 1 <| 0.122 0.120 0.121 || СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| | 2 <| 0.120 0.101 0. ||-----------------------------------------| | 3 <| 0.124 0.099 0.112 ||СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.114 | | ***** <| 0.122 0.107 0.114 ||СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.005 | +-------------------------------------+|ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.003 | < <|ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 2.378 | <+-----------------------------------------+ <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.004 | < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.008 | <+-----------------------------------------+ <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.002 | < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.003 | <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.002 | <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.003 | < <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.001 | <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.003 | <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.004 | < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.004 | <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.005 | <+-----------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВАЛОВИЙ ВМ СТ АЗОТУ +-----------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-----------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < <+-------------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В< <| 1 2 < < <| <+--------------------------------+ +-----------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 86.85 <| | 1 1 <| 0.160 0.127 0.143 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 0.127 0.100 0.113 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 13.15 <| | 3 <| 0.130 0.063 0.097 <| <+--------------------------------+ | <| 0.139 0.097 0.118 <| <| А-ФАКТОР <| 39.55 <| | 2 1 <| 0.157 0.150 0.153 <| <| В-ФАКТОР <| 8.02 <| | 2 <| 0.150 0.160 0.155 <| <| C-ФАКТОР <| 6.39 <| | 3 <| 0.150 0.150 0.150 <| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 11.34 <| | <| 0.152 0.153 0.153 <| <| АC-ВЗАИМОД. <| 16.29 <| | 3 1 <| 0.153 0.150 0.152 <| <| BC-ВЗАИМОД. <| 3.17 <| | 2 <| 0.147 0.160 0.153 <| <| АВC-ВЗАИМОД. <| 2.09 <| | 3 <| 0.150 0.147 0.148 <| <+--------------------------------+ | <| 0.150 0.152 0.151 <| | cp 1 <| 0.157 0.142 0.149 < < <| | 2 <| 0.141 0.140 0.141 <| | 3 <| 0.143 0.120 0.132 <| | ***** <| 0.147 0.134 0.141 <| +-----------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.141 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.011 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.007 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 4.677 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.009 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.019 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.004 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.008 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.004 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.008 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.003 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.006 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.011 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.011 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.013 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВАЛОВИЙ ВМ СТ КАЛ Ю +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ < <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C < <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | B <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +--------------------------------------< <| V-ВАРИАНТ <| 99.65 <| | 1 1 <| 1.523 1.647 1.585 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 1.653 1.633 1.643 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 0.35 <| | 3 <| 1.600 1.327 1.463 | <+--------------------------------+ | <| 1.592 1.536 1.564 | <| А-ФАКТОР <| 0.07 <| | 2 1 <| 1.553 1.627 1.590 | <| В-ФАКТОР <| 43.63 <| | 2 <| 1.747 1.617 1.682 | <| C-ФАКТОР <| 16.08 <| | 3 <| 1.623 1.263 1.443 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 0.58 <| | <| 1.641 1.502 1.572 | <| АC-ВЗАИМОД. <| 1.81 <| | 3 1 <| 1.570 1.623 1.597 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 37.06 <| | 2 <| 1.727 1.603 1.665 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 0.43 <| | 3 <| 1.600 1.300 1.450 | <+--------------------------------+ | <| 1.632 1.509 1.571 |+-----------------------------------------+ | | 2 <| 1.709 1.618 1.663 ||-----------------------------------------| | < 3 <| 1.608 1.297 1.452 ||СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 1.569 <| | ***** <| 1.622 1.516 1.569 ||СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.010 <| +-------------------------------------+|ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.006 <| < < <|ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 0.354 <| < < <+-----------------------------------------+ < < <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.008 <| < < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.016 <| < < <+-----------------------------------------+ < < <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.003 <| < < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.006 <| < < <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.003 <| < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.006 <| < < < <|ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.003 <| < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.005 <| < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.009 <| < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.009 <| < < <|НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.011 <| < < <+-----------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВМ СТ РУХОМОГО КАЛ Ю +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+----------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В< <| 1 2 < < < <| <+--------------------------------+ +--------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 99.82 <| | 1 1 <| 46.667 47.467 47.067 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 44.800 46.367 45.583 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 0.18 <| | 3 <| 17.533 20.700 19.117 <| <+--------------------------------+ | <| 36. 38.178 37.256 <| <| А-ФАКТОР <| 0.01 <| | 2 1 <| 46.233 48.267 47.250 <| <| C-ФАКТОР <| 0.43 <| | 2 <| 44.200 46.767 45.483 <| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 0.07 <| | 3 <| 20.367 18.600 19.483 <| <| АC-ВЗАИМОД. <| 0.03 <| | <| 36.933 37.878 37.406 <| <| BC-ВЗАИМОД. <| 0.30 <| | 3 1 <| 47.400 49.033 48.217 <| <| АВC-ВЗАИМОД. <| 0.29 <| | 2 <| 42.367 47.300 44.833 <| <+--------------------------------+ | 3 <| 19.433 18.400 18.917 <| | <| 36.400 38.244 37.322 <| | 4 1 <| 45.433 48.967 47.200 <| | < 2 <| 43.200 47.300 45.250 <| | 3 <| 19.067 17.967 18.517 <| | <| 35.900 38.078 36.989 <| | cp 1 <| 46.433 48.433 47.433 <| | 2 <| 43.642 46.933 45.287 <| | 3 <| 19.100 18.917 19.008 <| | ***** <| 36.392 38.094 37.243 <| +--------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : < 37.243 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.672 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.388 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 1.042 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.549 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 1.098 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.224 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.448 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.194 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.388 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.158 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.317 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.549 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.634 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.776 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВМ СТ М НЕРАЛЬНОГО АЗОТУ +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | < ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <|< <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | <+---------------------------+< <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В <| 1 2 <|< <+--------------------------------+ +-------------------------------------+< <| V-ВАРИАНТ <| 90.54 <| | 1 1 <| 0.860 1.093 0.977 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| < 0.00 <| | 2 <| 0.677 0.957 0.817 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 9.46 <| | 3 <| 1.077 0.753 0.915 | <+--------------------------------+ | <| 0.871 0.934 0.903 | <| А-ФАКТОР <| 8.29 <| | 2 1 <| 1.033 1.073 1.053 | <| В-ФАКТОР <| 25.37 <| | 2 <| 0.737 0.883 0.810 | <| C-ФАКТОР <| 8.26 <| | 3 <| 1.140 0.570 0.855 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 4.00 <| | <| 0.970 0.842 0.906 | <| АC-ВЗАИМОД. <| 7.01 <| | 3 1 <| 1.077 0.853 0.965 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 33.73 <| | 2 <| 0.537 0.637 0.587 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 3.89 <| | 3 <| 1.117 0.607 0.862 | <+--------------------------------+ | <| 0.910 0.699 0.804 | | 4 1 <| 1.017 0.750 0.883 | | 2 <| 0.607 0.640 0.623 | | 3 <| 0.993 0.593 0.793 | | <| 0.872 0.661 0.767 | | | 2 <| 0.639 0.779 0.709 | | 3 <| 1.082 0.631 0.856 | | ***** <| 0.906 0.784 0.845 | +-------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ < <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.845 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.080 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.046 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 5.447 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.065 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.130 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.027 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.053 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.023 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.046 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.019 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.038 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.065 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.075 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.092 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ВМ СТ РУХОМОГО ФОСФОРУ +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | B <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 99.72 <| | 1 1 <| 1.520 1.780 1.650 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 1.260 1.677 1.468 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 0.28 <| | 3 <| 1.247 1.420 < 1. | <+--------------------------------+ | <| 1.342 1.626 1.484 | <| А-ФАКТОР <| 27.93 <| | 2 1 <| 1.743 2.300 2.022 | <| В-ФАКТОР <| 47.48 <| | 2 <| 1.560 1.867 1.713 | <| C-ФАКТОР <| 1.20 <| | 3 <| 1.207 1.100 1.153 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 21.54 <| | <| 1.503 1.756 1.629 | <| АC-ВЗАИМОД. <| 0.12 <| | 3 1 <| 3.300 4. 3.650 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 0.93 <| | 2 <| 3.267 3.267 3.267 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 0.53 <| | 3 <| 1.013 1. 1.007 | <+--------------------------------+ | <| 2.527 2.756 2.641 |+----------------------------------------+ | 4 1 <| 3.300 3.667 3.483 || СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| | 2 <| 3.200 3.167 3.183 ||----------------------------------------| | 3 <| 1.017 1. 1.008 || СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ < :2.078 <| | <| 2.506 2.611 2.558 || СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ :0.064 <| | cp 1 <| 2.466 2.937 2.701 || ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) :0.037 <| | 2 <| 2.322 2.494 2.408 || ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% :1.783 <| | 3 <| 1.121 1.130 1.125 |+----------------------------------------+ | ***** <| 1.969 2.187 2.078 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD :0.052 <| +-------------------------------------+| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP):0.105 <| < <+----------------------------------------+ <| ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A):0.021 <| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.043 <| < <| ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B):0.019 <| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) :0.037 <| <| ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C):0.015 <| < <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) :0.030 <| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB):0.052 <| <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC):0.061 <| < <| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC):0.074 <| <+----------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З Коефцúнт структурност у шар грунту 0-30 +------------------------------------+ < <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ < < <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-В <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+--------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | < <| 1 2 < <| <+--------------------------------+ +------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 52.89 <| | 1 <| 0.53 0.47 0.50 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 0.49 0.39 0.44 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 47.11 <| | 3 <| 0.54 0.44 0.49 | <+--------------------------------+ | <| 0.52 0.43 0.48 | <| А-ФАКТОР <| 13.54 <| +------------------------------------+ <| В-ФАКТОР <| 37.73 <| < <| АВ-ВЗАИМОД. <| 1.62 <| <+--------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 0.48 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.06 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.03 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 7.02 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.05 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.10 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.03 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.07 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.03 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.06 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД,ВМ СТ ФРАКЦ Й >0,01мм (%) +-------------------------------------+ < <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В< <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 79.64 <| | 1 1 <| 64.367 58.767 61.567 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 60.467 62.233 61.350 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 20.36 <| | 3 <| 65.167 71.633 68.400 | <+--------------------------------+ | 4 <| 69.200 70.800 70. | <| А-ФАКТОР <| 25.25 <| | 5 <| 64.467 60.633 62.550 | <| В-ФАКТОР <| 11.75 <| | <| 64.733 64.813 64.773 | <| C-ФАКТОР <| 5.18 <| | 2 1 <| 64.400 61.667 63.033 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 9.05 <| | 2 <| 62.200 62.700 62.450 | <| АC-ВЗАИМОД. <| 12.07 <| | 3 <| 62. 66.967 64.650 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 9.83 <| | 4 <| 64.533 62.300 63.417 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 6.51 <| | 5 <| 66.367 54.500 60.433 | <+--------------------------------+ | <| 63.967 61.627 62.797 |+----------------------------------------+ | 3 1 <| 56.153 60.633 58.393 || СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| | 2 <| 57.423 61.367 59.395 ||----------------------------------------| | 3 <| 54.370 63.233 58.802 || СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 61.505| | 4 <| 54.600 58.133 56.367 || СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 2.963 | | 5 <| 51.933 56.667 54.300 || ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 1.711 | | <| 54.896 60.007 57.451 || ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 2.782 | | 4 1 <| 59.667 57.700 58.683 |+----------------------------------------+ | 2 <| 57.067 63.300 60.183 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : .420 | | 3 <| 57.800 69.767 63.783 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 4.839 | | 4 <| 58.533 68.533 63.533 |+----------------------------------------+ | 5 <| 54.633 62.967 58.800 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.765 | | <| 57.540 64.453 60.997 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 1.530 | | cp 1 <| 61.147 59.692 60.419 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.855 | | 2 <| 59.289 62.400 60.845 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 1.711 | | 3 <| 59.917 67.900 63.909 || ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.541 | | 4 <| 61.717 64.942 63.329 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 1.082 | | 5 <| 59.350 58.692 59.021 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 2.420 | | ***** <| 60.284 62.725 61.505 || НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 2.164 | +-------------------------------------+| НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 3.422 | < <+----------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД,ВМ СТ ФРАКЦ Й >0,001мм (%) +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | < ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В< <| 1 2 <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 84.25 <| | 1 1 <| 42. 37. < 39.667 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 39.267 42.533 40.900 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 15.75 <| | 3 <| 40.733 42.300 41.517 | <+--------------------------------+ | 4 <| 42.233 42. 42.283 | < <| А-ФАКТОР <| 29.95 <| | 5 <| 44.967 37.200 41.083 | <| В-ФАКТОР <| 13.13 <| | <| 41.840 40.340 41.090 | <| C-ФАКТОР <| 0.15 <| | 2 1 <| 38.167 38. 38.250 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 8.81 <| | 2 <| 38.733 38.600 38.667 | <| АC-ВЗАИМОД. <| 5.48 <| | 3 <| 38.267 39.900 39.083 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 10.68 <| | 4 <| 36.967 38.600 37.783 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 16.04 <| | 5 <| 37.733 37.167 37.450 | <+--------------------------------+ | <| 37.973 38.520 38.247 | | 3 1 <| 39.733 37.667 38.700 | | 2 <| 40.100 39.833 39.967 | | 3 <| 39.867 40.300 40.083 | | < 4 <| 39.033 38.167 38.600 | | 5 <| 37.767 37.133 37.450 | | <| 39.300 38.620 38.960 | | 4 1 <| 38.033 37.733 37.883 | | 2 <| 39.100 40.500 39.800 | | 3 <| 39.067 40.733 39.900 | | 4 <| 37.433 38.133 37.783 | | 5 <| 35.600 37.033 36.317 | | <| 37.847 38.827 38.337 | | cp 1 <| 39.483 37.767 38.625 | | 2 <| 39.300 40.367 39.833 | | 3 <| 39.483 40.808 40.146 | | 4 <| 38.917 39.308 39.113 | | 5 <| 39.017 37.133 38.075 | | ***** <| 39.240 39.077 39.158 | +-------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 39.158 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 1.020 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.589 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 1.504 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.833 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 1. <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.263 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.527 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.294 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.589 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.186 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.372 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.833 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.745 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 1.178 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З М РоГРЕГАТНИЙ СКЛАД,ВМ СТ ФРАКЦ Й >0,01мм (%) +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +--------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | B <+----------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A <| 1 2 <| <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| +--------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 69.55 <| | 1 1 <| 29.567 25.200 27.383 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 25.167 28.367 26.767 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 30.45 <| | 3 <| 29.817 25.483 27.650 <| <+--------------------------------+ | 4 <| 28.917 27.300 28.108 <| <| А-ФАКТОР <| 5.81 <| | 5 <| 30.733 27.633 29.183 <| <| В-ФАКТОР <| 3.79 <| | <| 28.840 26.797 27.818 <| <| C-ФАКТОР <| 1.88 <| | 2 1 <| 26.267 27.400 26.833 <| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 20.10 <| | 2 <| 25.733 27.067 26.400 <| <| АC-ВЗАИМОД. <| 6.13 <| | 3 <| 24.167 27.833 26. <| <| BC-ВЗАИМОД. <| < 8.74 <| | 4 <| 27.600 23.767 25.683 <| <| АВC-ВЗАИМОД. <| 23.09 <| | 5 <| 29.100 24. 26.717 <| <+--------------------------------+ | <| 26.573 26.080 26.327 <| | 3 1 <| 28.433 26.133 27.283 <| | 2 <| 30.200 27.467 28.833 <| | 3 <| 28.300 27.233 27.767 <| | 4 <| 25. 24.067 24.700 <| | 5 <| 23.500 23.933 23.717 <| | <| 27.153 25.767 26.460 <| | 4 1 <| 30.133 25.067 27.600 <| | 2 <| 24.533 28.667 26.600 <| | 3 <| 25.300 28.633 26.967 <| | 4 <| 27.133 27.600 27.367 <| | 5 <| 22.867 26.067 24.467 <| | <| 25.993 27.207 26.600 <| | cp 1 <| 28.600 25.950 27.275 <| | 2 <| 26.408 27.892 27.150 <| | 3 <| 26.896 27.296 27.096 <| | 4 <| 27.246 25.683 26.465 <| | 5 <| 26.550 25.492 26.021 <| | ***** <| 27.140 26.462 26.801 <| +--------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 26.801 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 1.668 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.963 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 3.594 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 1.362 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 2.724 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.431 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.861 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.482 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.963 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.305 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.609 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 1.362 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 1.218 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 1.926 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З М РоГРЕГАТНИЙ СКЛАД,ВМ СТ ФРАКЦ Й >0,001мм (%) +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | < < <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A В | 1 < 2 <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 88.10 <| | 1 1 <| 2.100 3.267 2.683 | <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 2.167 3.467 2.817 | <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 11.90 <| | 3 <| 2.750 2.300 2.525 | <+--------------------------------+ | 4 <| 1.600 1.300 1.450 | <| А-ФАКТОР <| 2.21 <| | 5 <| 2.033 1.033 1.533 | <| < В-ФАКТОР <| 38.66 <| | <| 2.130 2.273 2.202 | <| C-ФАКТОР <| 13.61 <| | 2 1 <| 1.700 3.367 2.533 | <| АВ-ВЗАИМОД. <| 2.69 <| | 2 <| 2.133 3. 2.733 | <| АC-ВЗАИМОД. < <| 4.12 <| | 3 <| 2.267 2.567 2.417 | <| BC-ВЗАИМОД. <| 24.21 <| | 4 <| 1.833 2. 1.917 | <| АВC-ВЗАИМОД. <| 2.60 <| | 5 <| 1.900 1.400 1.650 | <+--------------------------------+ | <| 1.967 2.533 2.250 | | 3 1 <| 1.933 3.567 2.750 | | 2 <| 2.167 3.533 2.850 | | 3 <| 2. 3.267 2.633 | | 4 <| 1.867 2.500 2.183 | | 5 <| 1.733 1.900 1.817 | | <| 1.940 2.953 2.447 | | 4 1 <| 1.833 3.300 2.567 | | 2 <| 2. 3.233 2.617 | | 3 <| 2.300 2.667 2.483 | | 4 <| 1.600 2.133 1.867 | | 5 <| 1.700 0.700 1.200 | | <| 1.887 2.407 2.147 | | cp 1 <| 1.892 3.375 2.633 | | 2 <| 2.117 3.392 2.754 | | 3 <| 2.329 2.700 2.515 | | 4 <| 1.725 1.983 1.854 | | 5 <| 1.842 1.258 1.550 | | ***** <| 1.981 2.542 2.261 | +-------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 2.261 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.321 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.185 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 8.200 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.262 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.524 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.083 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.166 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.093 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.185 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.059 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.117 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.262 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.235 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.371 <| +-----------------------------------------------+ 3-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З Щ ЛЬН СТЬ СКЛАДЕННЯ +------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | ФАКТОР-C <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | B <+------------------------- <+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | A <| 1 2 < <| <+--------------------------------+ +------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 98.29 <| | 1 1 <| 1.202 1.286 1.244| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 1.320 1.426 1.373| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 1.71 <| | <| 1.261 1.356 1.309| <+--------------------------------+ | 2 1 <| 1.170 1.348 1.259| < < <| А-ФАКТОР <| 18.05 <| | 2 <| 1.304 1.468 1.386| <| В-ФАКТОР <| 38.76 <| | <| 1.237 1.408 1.322| <| C-ФАКТОР <| 31.72 <| | 3 1 <| 1.196 1.338 1.267| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 2.69 <| | 2 <| 1.262 1.476 1.369| <| АC-ВЗАИМОД. <| 5.45 <| | <| 1.229 1.407 1.318| <| BC-ВЗАИМОД. <| 0.02 <| | 4 1 <| 1.130 1.250 1.190| <| АВC-ВЗАИМОД. <| 1.60 <| | 2 <| 1.240 1.272 1.256| <+--------------------------------+ | < <| 1.185 1.261 1.223| | 5 1 <| 1.126 1.184 1.155| | 2 <| 1.278 1.372 1.325| | <| 1.202 1.278 1.240| | 6 1 <| 1.138 1.200 1.169| | 2 <| 1.272 1.346 1.309| | <| 1.205 1.273 1.239| | cp 1 <| 1.160 1.268 1.214| | 2 <| 1.279 1.393 1.336| | ***** <| 1.220 1.331 1.275| +-------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ < <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 1.275 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 0.014 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 0.006 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 0.503 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 0.009 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 0.018 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 0.005 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 0.009 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.003 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : 0.005 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(C): 0.003 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(C) : 0.005 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AB): 0.007 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(AC): 0.013 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(BC): 0.013 <| +-----------------------------------------------+ 2<-х ФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРС ЙНИЙ АНАЛ З УРОЖАЙ +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ТАБЛИЦА СРЕДНИХ <| <| ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРА,(%) <| +-------------------------------------+ <+--------------------------------+ | ФАКТОР | < ФАКТОР-В <| <| ИСТОЧНИК <| ИНДЕКС <| | A <+---------------------------+ <| ВЛИЯНИЯ <| ДЕТЕРМИНАЦИИ <| | <| 1 2 < < <| <+--------------------------------+ +-------------------------------------+ <| V-ВАРИАНТ <| 96.56 <| | 1 <| 72.48 96.09 84.29 <| <| ПОВТОРЕНИЯ <| 0.00 <| | 2 <| 19.52 28.12 23.82 <| <| СЛУЧАЙНЫЕ <| 3.44 <| | 3 <| 22.14 26.51 24.33 <| <+--------------------------------+ | 4 <| 36.35 51.06 43.70 <| <| А-ФАКТОР <| 83.84 <| | 5 <| 55.04 83.04 69.04 <| <| В-ФАКТОР <| 7.29 <| | 6 <| 87.72 129.63 108.68 <| <| АВ-ВЗАИМОД. <| 5.43 <| | 7 <| 38.25 55.20 46.72 <| <+--------------------------------+ | 8 <| 33.36 57.91 45.63 <| | 9 <| 43.25 76.20 59.72 <| | 10 <| 33.40 50.63 42.01 <| | 11 <| 47.72 59.45 53.58 <| | 12 <| 46.79 67.48 57.13 <| | 13 <| 38.07 53.79 45.93 <| | 14 <| 134.65 226.07 180.36 <| | 15 <| 10.16 17.10 13.63 <| | 16 <| 16.50 28.56 22.53 <| | <| 45.96 69.18 57.57 <| +-------------------------------------+ +-----------------------------------------------+ | СТАТИСТ.ХАРАКТЕРИСТИКИ <| |-----------------------------------------------| | СРЕДНЕЕ ПО МАТРИЦЕ : 57.57 <| | СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ : 8.40 <| | ОШИБКА ОПЫТА (СРЕДНЕЙ) : 2.66 <| | ПОКАЗАТЕЛЬ ТОЧНОСТИ ,% : 4.61 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <- SD : 3.76 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ - (HCP): 7.51 <| +-----------------------------------------------+ | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(A): 2.66 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(A) : 5.31 <| | ОШИБКА РАЗНОСТИ СРЕДНИХ <-SD(B): 0.94 <| | НАИМЕНЬШАЯ СУЩ.РАЗНОСТЬ-HCP(B) : < 1.88 <| +-----------------------------------------------+ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алешин С.Н. Качественная и количественная характеристика гуминовых соединений степных почв / С.Н. Алешин, А.И.Курбатов // Доклады ТСХА. –.1965. <– Вып.103. – С. 5-11. 2. Андрусенко И.И. Изменение гумусового фонда темно-каштановых почв в связи с орошением и различным сельскохозяйственным использованием / И.И. Андрусенко, А.М. Коваленко, Е.П.Сафонова
3. Антипов-Каратаев И.Н. Влияние длительного орошения на процессы почвообразования и плодородие почв степной полосы Европейской части(чернозёмы и каштановые почвы) / И.Н. Антипов-Каратаев, В.Н. Филиппова. <– М.: Изд-во АН Р. <– 1955. – 205 с. 4. Антипов-Каратаев И.Н. Вопросы происхождения и географического распространения солонцов в/ Антипов-Каратаев И.Н. – М.: Изд-во АН Р, 1953. – С. 64-79. 5. Атлас почв краинской ССР
6. Бабинец А.Е. Гидрогеологические районы на территории краинской ССР
7. Базилевич Н.И. Характеристика засоленных почв // Засоленные почвы европейской частии Закавказья (тр. почв. ин-та им. В.В. Докучаева) / Базилевич Н.И., Панкова Е.И. – М., 1973. – С.21-203. 8. Базыкина Г.С. Изменение органического вещества почв солонцового комплекса Северного Прикаспия под влиянием лесомелиорации / Г.С. Базыкина, Н.А.Титова
9. Базыкина Г.С. Экологическая оценка антропогенно-измененных лугово-каштановых почв солонцового комплекса Северного Прикаспия при агролесомелиорации в богарных словиях / Г.С. Базыкина
10. Балюк С.А. Використання солонцевих рунтв кра
11. Балюк С.А. Науков аспекти сталого розвитку зрошення земель в кра
12. Балюк С.А. Сучасна еволюця зрошуваних рунтв: екологчн проблеми та шляхи
13. Баранова О.Ю. Взаимосвязь различных видов солонцеватости на примере целинных и мелиорированных луговых солонцов ЦЧО / О.Ю. Баранова, В.А.Грачев, В.А. Исаев
14. Барановская А.И. Влияние орошения на миграцию карбонатов в почвах / А.И. Барановская, В.И. Азовцев // Почвоведение. – 1981. – № 10. – С. 17-25. 15. Благовещенский Ю.Н. Непараметрические методы в почвенных исследованиях / Благовещенский Ю.Н., Самсонова В.П., Дмитриев Е.А. – М.: Наука, 1987. – 95с. 16. Болдырев А.И. Баланс гумуса в темно-каштановой орошаемой почве / А.И. Болдырев, И.И.Андрусенко, Е.П. Сафонова
17. Болдырев А.И. Влияние длительного орошения на содержание органического вещества тёмно-каштановых почв и его групповой состав / А.И. Болдырев, Е.П.Сафонова // Почвенно-мелиоративные проблемы и пути повышения плодородия орошаемых земель Юга ССР. – М., 1978. – С. 60-62. 18. Большаков А.Ф. Разнообразие солонцов и особенности их мелиорации / А.Ф.Большаков // Бюлл. Почвен. Ин-та им. В.В. Докучаева. – М., 1973. – Вып. 6. – С. 6-13. 19. Бондарчук В.Г. Геоморфологчне районування кра
20. Брешковский П.М. К вопросу о роли обменного магния в явлениях солонцеватости почв / П.М. Брешковский // ченые записки Казанского гос. н-та., 1937. – Т. 97. – Вып. 2. – С. 151-176. 21. Будкна Л.Г. Схема гдрологчного районування кра
22. Булгаков Д.С. Использований элементов теории корреляции в почвенных исследованиях / Д.С.Булгаков // Почвоведение. – 1966. – № 3. – С. 91-99. 23. Вадюнина А.Ф. Агрофизическая мелиоративная характеристика каштановых почв юго-востока европейской части/ Вадюнина А.Ф. <– М., 1970. – 156 с. 24. Вергунова < .М. Основи математичного моделювання. Для аналзу прогнозу агрономчних процесв / Вергунова < .М. – К.: Нора-Прнт, 2. – 145с. 25. Возбуцкая А.Е. Химия почвы / Возбуцкая А.Е. – М.: Высшая школа, 1968. – 428 с. 26. Гаврилович Н.Ю.Агроекологчн аспекти пдвищення продуктивност солонцевих рунтв кра
27. Гаврилович Н.Е. Особенности катионного обмена и формирования солевого состава почв юга краины при их вторичном засолении: автореф дис. на соискание ч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06.01.03 «Почвоведение»
28. Гаврилович Н.Ю. Про тривалсть впливу мелоративно
29. Гаврилович Н.Ю.Сучасна еволюця солонцевих рунтв пвдня кра
30. ВНД 35-5.5-06-99. Охорона водних, грунтових та рослинних ресурс<в в<д забруднення < важкими металами в мовах зрошення. <– К.: Держкомводгосп кра
31. Гамаюнова В.В. Змни показникв родючост темно-каштанового рунту пд впливом тривалого зрошення та застосування добрив / В.В. Гамаюнова, .Д.Флп’ в, О.В.Пдручна // Таврйський науковий всник. – Херсон, 2003. – Вип. 27. – С. 138-143. 32. Гедройц К.К. чение о поглотительной способности почв / Гедройц К.К. – Л.: Сельхозгиз, 1932. – 203 с. 33. Геоботанчне районування кра
34. Геологя з основами мнералогÿ: навч. посбник / [ Д.Г. Тихоненко, В.В. Дегтярьов, М.А. Щуковський та н.]; за ред. Д.Г. Тихоненко. – Харкв, 2002. – 297 с. 35. Гинзбург К.Е. Формы фосфора в основных типах почв Союза по почвенно-агрохимическим районам / К.Е. Гинзбург // Агрохимическая характеристика почв Р. – М.: Наука, 1977. – С. 203-260. 36. Глотова Т.В. Органическое вещество каштановых и лиманных почв засушливого Юго-Востока/ Т.В. Глотова // Почвоведение. – 1956. – № 6. – С. 45-58. 37. Голованов А.И. Оценка направленности и интенсивности процесса соленакопления (на примере почв юга Западной Сибири) / А.И. Голованов, Е.И.Панкова, Н.И. Сотнева
38. Горбунов Н.И. Скорость вытеснения ионов натрия, калия и магния из солонца / Н.И.Горбунов, Л.П.Юдина
39. ГОСТ 5180-84 Грунты. Методы лабораторного определения физических характеристик. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1985. – 24 с. 40. ГОСТ 17.43.01-83 (СТ СЭВ 3847-82) Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1983. – 15 с. 41. ГОСТ 26424-85 < Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в водной вытяжке. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1985. – 4 с. 42. ГОСТ 26425-85 Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1985. – 9 с. 43. ГОСТ 26426-85 Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1985. – 7 с. 44. ГОСТ 26427-85 Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1985. – 4 с. 45. ГОСТ 26428-85 Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке. – М.: Госкомитетпо стандартам, 1985. – 8 с. 46. Грачев В.А. Граничные показатели натриевой пептизируемости почв / В.А.Грачев, И.Н.Любимова, В.А.Павлов
47. Гринченко А.М. Окультуривание солонцовых почв Среднего Приднепровья: автореферат на соискание чёной степени доктора с.-х. наук
48. Гринченко Т.А. Комплексная оценка эволюции плодородия почв и степени их окультуренности при длительном воздействии мелиорации и добрений / Т.А. Грнченко, А.А.Егоршин // Агрохимия. – 1984. – № 11. – С. 82-88. 49. Гринь Г.С. Галогенез лёссовых почво-грунтов краины
50. Гринь Г.С. Принципи агрорунтового районування кра
51. Гришина Л.А. Система показателей гумусного состояния почв // Проблемы почвоведения. Советские почвоведы к XI международному конгрессу почвоведов в Канаде / Гришина Л.А., Орлов Д.С. – М.: Наука, 1978. – С. 42-47. 52. Грунти. Визначення рухомих сполук фосфору калю за модифкованим методом Мачгна: ДСТУ 4114<-2002. – [Чинний вд 2002-06-27<]. – К.: Держспживстандарт кра
53. ерунтознавство / [Д.Г. Тихоненко, М.О. Горн, М. . Лактонов та н.<] ; за ред. Д.Р. Тихоненка. – К.: Вища освта, 2005. – 703с. 54. Дрозд О.М. Сучасн тенденцÿ постмелоративного розвитку солонцевих рунтв пвдня кра
55. Дрозд О.М. Вплив мелоративно
56. Девятых В.А. К вопросу о природе малонатриевых солонцов // Солонцы и их сельскоходяйственное использование (науч. тр. почв. ин-та им. В.В. Докучаева.) / В.А. Девятых . – Москва, 1975. – С. 16-31. 57. Дергачёва М.И. Органическое вещество почв: статистика и динамика / Дергачёва М.И. – Новосибирск: Наука, 1984. – 174 с. 58. Дерев’янко Р.Г. Баланс гумусу в зрошуваному землеробств степово
59. Державний земельний кадастр кра
60. Джиндил А.Р. О влиянии орошения на состав и содержание гумуса и некоторые свойства южных черноземов Одесской области / А.Р. Джиндил
61. Дзенс-Литовская Н.Н. Почвы и растительность степного Крыма
62. Дмитриев Е.А. Математическая статистика в почвоведении
63. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А.Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351с. 64. Егоров В.В. Органическое вещество почвы и ее плодородие / В.В. Егоров /
65. кгоршин О.О. Математичне планування польових дослдв та статистична обробка експериментальних даних / О.О. кгошин, М.В.Лсовий. – Харкв, 2005. – 193 с. 66. кгоршин О.О. Планування математична обробка три факторних дослдв / О.О. кгошин, М.В.Лсовий. – Харкв, 2008. –31 с. 67. Еремин Г.Г. О засоленных почвах Присивашья / Г.Г.Еремин // Вестник московского ниверситета. – 1953. – <№ 6. – С. 133-144. 68. Ермолаев М.М. Трансформаця родючост солонцевих рунтв Лсостепу кра
69. Залибеков З.Г. О классификации и номенклатуре коричневых плантажированных почв предгорного Дагестана
70. Заморй П.К. Четвертинн вдклади кра
71. Захарова М.А. Агрогеохмчн закономрност мграцÿ та акумуляцÿ важких металв у зрошуваних рунтах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук за спецальнстю 06.01.03 «Агрорунтознавство агрофзика»
72. Захарова М.А. Влияние орошения на содержание и профильное распределение тяжелых металлов в почвах краины / М.А.Захарова // Агрохмя рунтознавство. – 2002.. – Вип. 63. – С. 117-120. 73. Захарова М.А. Пространственное и профильное распределение тяжелых метал лов в орошаемых почвах краины / М.А.Захарова
74. Земельн ресурси кра
75. Зимовец Б.А. Экология и мелиорация почв сухостепной зоны / Зимовец Б.А. – М., 1991. – 238 с. 76. Золотун В.П. Изменение некоторых химических свойств темно-каштановых почв Приднепровья за 30 лет орошения // Чередование культур и обработка почвы.- Кишинев / В.П.Золотун, К.М. Кухтеева. – 1975. – Т.147. – С.43-52. 77. Зрошуван земл Дунай-Днстровсько
78. Иберла К. Факторный анализ / Иберла К.; пер.с нем. – М.: Статистика, 1980. – 400с. 79. Иванов В.Н. Почвы Крыма и их мелиорация / Иванов В.Н. – Симферополь: Таврия, 1976. – 64 с. 80. Иванов В.Н. Почвы Крыма и повышение их плодородия / Иванов В.Н. – Симферополь.: «Крым», 1966. – 148 с. 81. Иванова Е.Н. Солонцы // Генезис и классификация полупустынных почв
82. Иенни Г.Факторы почвообразования / Ганс Иенни; пер.с англ. А.А. Роде, С.В. Моро и И.А. Моро.< – М.:Изд-во иностр.лит-ры, 1948. – 347 с. 83. Кальбус Г.Л. Застосування математичних методв у наукових дослдженнях / Г.Л.Кальбус // Всник с.-г. науки. – 1969. № – 4. – С.22-30. 84. Караваева Н.А. Опыт выделения типов эволюции земледельческих почв // Антропогенная и естественная эволюция почв и почвенного покрова (тез.всес.совещ)
85. Карманов И.И. Современные аспекты оценки земель и плодородия почв / И.И.Карманов, Д.С.Булгаков, Л.А.Карманова, Е.И.Путилин
86. Кизяков Ю.Е. Баланс воднорастворимых веществ и физико-химические свойства каштановых почв юга краины при орошении минерализованными водами / Ю.Е. Кизяков // Тезисы докладов VI делегатского съезда всесоюзного общества почвоведов (16-21 сентября, 1981 г. Г. Тбилиси ). – 1981. – Кн.5, С.58-59. 87. Кизяков Ю.Е. Водно-физические свойства солонцовых почв северного Присивашья в связи с их мелиорацией / Ю.Е.Кизяков, Н.В.Гниненко, Н.М.Лаврентьев
88. Кизяков Ю.Е. Органические вещества темно-каштановых легкоглинистых почв ССР и их изменение при орошении минерализованными водами / Ю.Е. Кизяков // Почвоведение. – 1974. – № 2. – С. 52-62. 89. Кизяков Ю.Е. Органическое вещество солонцовых почв Северного Присивашья и влияние на него различных способов мелиорации / Ю.Е.Кизяков, З.А.Неред, Л.А. Дуброва // Почвоведение. – 1974. – № 2. – С. 53-60. 90. Кизяков Ю.Е. Особенности антропогенной эволюции и морфологии солонцов в агроценозах зоны сухих степей краины / Кизяков Ю.Е., Кольцов А.В. // Агрохмя рунтознавство (спецальний випуск до V з’
91. Кизяков Ю.Е. Последействие плантажной вспашки на агрофизические свойства солонцов Присивашья / Ю.Е.Кизяков, Н.В.Гниненко, Н.М.Лаврентьев // Бюллетень всесоюзного научно-исследовательского института кукурузы, <–< 1971. – Вып 6 (23). – С.51-54. 92. Кизяков Ю.Е. Физико-химические свойства солонцов северного Присивашья, их вариабельность и изменение при длительном последействии различных способов мелиорации / Ю.Е.Кизяков
93. Кизяков Ю.Е. Эффективность мелиорации в ослаблении отрицательного влияния поливных минерализованных вод на темно-каштановые почвы // Защита орошаемых земель от эрозии, подтопления и засоления / Ю.Е.Кизяков. – Киев: рожай,1991. – С.136-145. 94. Кизяков Ю.Е., Власюк С.И., Голуб С.С. Влияние мелиораций на нитрификационную способность и динамику нитратов в темно-каштановых почвах ССР при орошении хлоридно-натриевыми водами / Ю.Е. Кизяков, С.И.Власюк, С.С. Голуб
95. Кизяков Ю.Е. Изменение почв зоны сухих степей краинской ССР при длительном воздействии мелиораций: автореф дис. на соискание ч. степ. д<-ра с.-х. наук: спец. 06-01-03 «Почвоведение» / Ю.Е. Кизяков . – М., 1987. – 48 с. 96. Кирюшин В.И. Классическое наследие и современные проблемы агропочвоведения / В.И. Кирюшин
97. Кирюшин В.И. Концепция оптимизации режима органического вещества почв в агроландшафтах / Кирюшин В.И., Ганжара Н.Ф., Кауричев И.С. – М.: Издательство МСХА, 1993. – 97 с. 98. Кирюшин В.И. Солонцы и их мелиорация / Кирюшин В.И. – Алма-Ата, 1976. – 172с. 99. Кирюшин В.И., О взаимодействии гипса и карбоната кальция с ППК солонцов // Солонцы и их освоение (научно-технический бюллетень) / В.И. Кирюшин, В.В.Окорков, А.Н.Верещагин. – Целиноград, 1980. – № 23. – С. 3-12. 100. Кисель В.Д. Агрохимическая характеристика черноземов и каштановых почв степи // Агрохимическая характеристика почв Р:Украинская ССР/ В.Д.Кисель, Г.М.Кривоносова. – М.:Наука, 1973. – С.227-246. 101. Кисль В.Д. Агрогрунтов райони Степово
102. Кисль В.Д. Динамка вмсту вуглекислого газу в темно-каштанових залишково-слабосолонцюватих грунтах / В.Д. Кисль, М. .Полупан, Н.О.Канвець // Агрохмя рунтознавство. – 1975. – <№30. – С.94-99. 103. Кзяков Ю.к. Вплив анону натрúвих солей поливних мнералзованих вод на каштанов рунти пвдня кра
104. Классификация и диагностика почв/ [В.В. Егоров, В.М. Фридланд, Е.Н. Иванова, Н.Н. Розов, В.А. Носин, Т.А. Фриев] ; под ред. В.М. Фридланда. – М.: Колос, 1977. – 223 с. 105. Климат краины / [сост. Г.Ф. Приходько и др.]. – Л.: Гидрометеоиздат, 1967. – 413 с. 106. Ковда В.А. Основы чения о почвах: Общая теория почвообразовательного процесса / Ковда В.А. – М.: Наука, 1973. – < Кн. 2. – 468 с. 107. Колесников А.В. Характеристика почвенного поглощающего комплекса лугово-каштановых почв северного Прикаспия (Джаныбекский стационар) / А.В. Колесников, Т.А.Соколова, М.Л.Сиземская
108. Кононова М.М. Изменение в содержании и составе органического вещества при окультуривании почв / М.М.Кононова, Н.А.Панкова, Н.П. Бельчикова
109. Кононова М.М. Проблема почвенного гумуса и современные задачи его изучения / Кононова М.М. – М.: Издательство АН Р, 1951. – 391 с. 110. Корж А.М. Динамика органического вещества темно-каштановых почв при орошении / А.М.Корж
. Корж А.М. Изменение физических и физико-химических свойств темно-каштановых почв при орошении минерализованными водами и мероприятия по их лучшению: автореф дис. на соискание ч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06-01-03 «Почвоведение» / А.М.Корж. – Харьков, 1967. – 18 с. 112. Корнблюм Э.А. Мозаичные почвенные профиля и способ их описания / Э.А.Корнблюм, И.Н.Любимова, Т.В.Турсина
113. Кривоносова Г.М. Режим питательных веществ // Методические рекомендации по изучению влияния орошения на почвы ССР / Г.М. Кривоносова. – Харьков, 1979. – С.56-63. 114. Крикунов В.Г. Почвы ССР и их плодородие / Крикунов В.Г., Полупан Н.И. – К.: Вища школа, 1987. – 320 с. 115. Кружилин И.П. Влияние орошения на почвы и ландшафты степей/ И.П.Кружилин, А.С.Морозова
116. Кружилин И.П Комплексная мелиорация солонцов на орошаемых землях Волго-Донского междуречья / И.П.Кружилин, Л.А. Козлова // Почвоведение. – 2003. – № 5. – С. 623 – 629. 117. Крупеников И.А. Роль и место математической статистики в почвоведении
118. Крупкин П.И. Основные принципы оценки влияния различных факторов на величину рожая / П.И.Крупкин, П.Т.Воронков // Почвоведение. – 1974. – № 12. – С. 29-41. 119. Крупский Н.К. О содержании гумуса в почвах краины/ Н.К.Крупский, В.П.Кузмичёв, Р.Г. Деревянко // Почвоведение. – 1970. – № 6. – С. 5-17. 120. Крупский Н.К. ровни активности ионов кальция в почвах Степи и Лесостепи краинской ССР / Н.К.Крупский, Д.Н.Губарева, А.М. Александрова
121. Крупський М.К. До вивчення природи солонцевого процессу в грунтах пвдня кра
122. Крыщенко В.С. Компенсационный принцип анализа гумус-гранулометрических отношений в полидисперсной системе почв / В.С. Крыщенко, Т.В.Рябинец, О.А.Бирюкова, Н.Е.Кравцова // Почвоведение. – 2006. – № 4. – С. 473-483. 123. Кухтеева К.М. Окультуривание комплексных солонцовых почв Херсонского Причерноморья < методом плантажной вспашки: : автореф дис. на соискание ч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06-01-03 «Почвоведение» / К.М.Кухтеева <– Харьков, 1976. – 19 с. 124. Лебедева И.И. Агрогенно-преобразованные почвы: эволюция и систематика / И.И.Лебедева, В.Д.Тонконогов, Л.Л.Шишов, П.А.Суханов, А.Ю. Перцович // Почвоведение. – 1996. – № 8. – С. 351-358. 125. Лебедева И.И. Антропогенное почвообразование и новая классификация почв России / И.И.Лебедева, В.Д.Тонконогов, М.И.Герасимова
126. Лебедева И.И. Антропогенно-преобразованные почвы в мировых классификационных системах / И.И.Лебедева, В.Д.Тонконогов, М.И.Герасимова
127. Лебедева И.И. Классификационное положение и систематика антропогенно-преобразованных почв / И.И.Лебедева, В.Д.Тонконогов, Л.Л.Шишов // Почвоведение. – 1993. – №9. – С.98-106. 128. Лсняк А.А.Вилучен з зрошення земл: спрямовансть рунтових процесв, оцнка агроекологчного стану та шляхи його полпшення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук за спецальнстю 06.01.03 «Агрорунтознавство агрофзика» / А.А.Лсняк. – Харкв,2006. – 20 с. 129. Лсовий М.В. Методичн пдходи до розробки математичних моделей рожайност озимо
130. Лсовий М.В. Продуктивнсть основних типв грунтв кра
131. Любимова И.Н. Агрогенная эволюция почв солонцовых комплексов сухо-степной зоны / И.Н. Любимова
132. Любимова И.Н. Генетическое разнообразие солонцов и их постмелиоративные изменения / И.Н.Любимова, В.А.Грачев
133. Любимова И.Н. Изменение карбонатного профиля почв солонцовых комплексов при агрогенном воздействии / И.Н.Любимова, Т.А. Дегтярева
134. Любимова И.Н. Изменение почв солонцового комплекса Волгоградского Заволжья при орошении и в постирригационный период // Проблемы почвоведения (научные труды почвенного института им. В.В.Докучаева РАСХН) / И.Н.Любимова, А.И.Бондарев, В.Я. Мотузов, П.И Тихонравова. –М., 2006. – С.121-138. 135. Любимова И.Н. Применение концепции почвенных морфонов при изучении строения солонцовых почв с нарушенным профилем / И.Н.Любимова, И.А.Салпагарова, В.Я.Мотузов, И.В. Горячкина // Почвоведение. – 1993. – № 2. – С. 63<-72. 136. Любимова И.Н. Природа щелочности целинных и агрогенно-измененных почв солонцового комплекса Волгоградской области / И.Н.Любимова, А.В.Горобец, В.А.Грачев, Н.С.Никитина
137. Любимова И.Н. Современные процессы почвообразования в распаханных и мелиорированных почвах солонцовых комплексов сухостепной и полупустынной зон. // Почвообразовательные процессы / И.Н.Любимова. – М.: Почвенный институт им. В.В.Докучаева, 2006. – С.390-413. 138. Любимова И.Н. Экологические аспекты мелиорации солонцовых почв сухостепной зоны / И.Н.Любимова // Тезисы докладов II съезда общества почвоведов России. – Кн.2.– 1996. <– С.281. 139. Малиновская Н.М. Эффективность примов мелиорации орошаемых вторично осолонцованных темно-каштановых почв нижнего Приднепровья: автореф дис. на соискание ч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06.01.03 «Агропочвоведение и агрофизика»
140. Мамонтов В.Т Особенности почвообразовательных процессов и плодородия черноземов и каштановых почв при орошении: Обзорная информация / Мамонтов В.Т. – М., 1990. – 78с. 141. Маринич О.М. Фзична географя кра
142. Медведев В.В. Концепция почвенного мониторинга / В.В.Медведев, Т.Н. Лактионова // Всник аграрно
143. Медведев В.В. Мониторинг почв краины. Концепция, предварительные результаты, задачи / Медведев В.В. – Харьков: ПФ «Антиква», 2002. – 428 с. 144. Медведев В.В. Изменение физико-механических свойств почв юга ССР при орошении // Почвенно-мелиоративные проблемы и пути повышения плодородия орошаемых земель юга краины: материалы совещания 25-30 сентября 1978 / В.В. Медведев, В.Г. Цыбулько. – М., 1978. – С. 50-52. 145. Медведев В.В.Плотность сложения почв (генетический, экологический и агрономический аспекты). / В.В.Медведев, Т.Е.Лындина, Т.Н.Лактионова. – Х.:13 типография, 2004. – 244с. 146. Медведев В.В. Структура почвы (методы, генезис, классификация, география, мониторинг, охрана) ). / В.В.Медведев, Т.Н.Лактионова. – Х.:13 типография, 2008. – 406 с. 147. Медвед в В.В. Сучасний стан земель кра
148. Мершин А.П. Влияние распашки на состав гумуса в южных черноземах и темно-каштановых почвах Целиноградской области / А.П. Мершин // Доклады ТСХА. – 1965. – Вып 115. – С.35-41. 149. Методики визначення складу та властивостей рунтв: [у 2 кн]. – Харкв, 2004. / [за ред. С.А. Балюка.]. – Кн. 1. – 214с. 150. Методики визначення складу та властивостей рунтв: [у 2 кн]. – Харкв, 2004. / [за ред С.А. Балюка.]. – Кн. 2. – 212с. 151. Минин Я.М. Приемы изучения перераспределения почвенных горизонтов при мелиоративной вспашке солонцов каштановой зоны / Я.М.Минин
152. Минкин М.Б. Солонцы юго-востока Ростовской области / Минкин М.Б., Бабушкин В.М., Садименко П.А. – Издательство Ростовского ниверситета, 1980. – 270 с. 153. Мирошниченко М.М. Вдображення просторово
154. Можейко А. М. Результаты многолетних опытов по окультуриванию солонцов южной части Среднего Приднепровья / А. М. Можейко
155. Можейко А.М. Режим грунтовых вод и солей в них на орошаемых овощных частках Присивашья // Тезисы докладов совещания по предупреждению и борьбе с вторичным засолением и заболачиванием при орошении / А.М., Воротник Т.К. – Харьков, 1959. – С. 29-36. 156. Можейко А.М. Солонцовые почвы южной части Среднего Приднепровья и их культурное освоение: автореф дис. на соискание ч. степ. доктора с.-х. наук
157. Мошник Л. . Важк метали у зрошуваних рунтах Донбасу: рвн вмсту, процеси мграцÿ, трансформацÿ транслокацÿ, прийоми детоксикацÿ: : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук за спецальнстю 06.01.03 «Агрорунтознавство агрофзика» / Л. .Мошник. – Харкв,2. – 20 с. 158. Муха В.Д. Антропогенный фактор и почвообразование // Проблемы эволюции почв: материалы IV всероссийской конференции / В.Дмуха. – Пущино, 2003 С. 191-201. 159. Муха В.Д. Естественно-антропогенная эволюция почв (общие закономерности и зональные особенности)
160. Науковий звт лабораторÿ мелорацÿ рунтв за 1970 р. – Харкв, 1971. – 273с. 161. Науков основи агропромислового виробництва в зон Степу кра
162. Нестеренко А.Ф. Режим катионов водовода, натрия и кальция в темно-каштановых почвах всвязи с их генезисом : автореф дис. на соискание ч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06<-01<-03 «Почвоведение»
163. Новикова А.В. Градация степени засоления солонцовых почв юга ССР по активности ионов натрия / А.В.Новикова, А.М.Александрова, Н.Е.Гаврилович, Л.А.Чаусова // Агрохимия и почвоведение. – 1990. – <№53. – С.77-82 164. Новикова А.В. О проявлении и особенностях солонцовых свойств в почвах степной и сухостепной зон юга краины / А.В.Новикова // Почвоведение. – 2007. – № 7. – С.811-822. 165. Новикова А.В. О составе гумуса солонцовых почв Крыма / А.В. Новикова
166. Новикова А.В. Определение диагностических показателей степени окультуренности солонцовых почв юга краины / А.В. Новикова // Плодородие мелиорируемых земель ССР и пути его повышения. – К, 1986. – С.58-74. 167. Новикова А.В. Перспективы и пути мелиорации при орошении почв юга краины с малой степенью солонцеватости // Материалы регионального совещания по мелиорации почв / Новикова А.В., А.М. Пикуза. – 1967. – С. 18-28. 168. Новикова А.В. Гранулометрическая дифференциация профиля и ее изменение в процессе эволюции остепненных солонцов в зональне почвы / А.В.Новикова // Агрохмя рунтознавство. – 2009. – Вип.70. – С.13-28. 169. Новикова А.В. Геохимические и режимные закономерности соленакопления в степном Крыму, приемы лучшения солонцовых почв и возможность использования земель под орошение
170. Новикова А.В. История почвенно-мелиоративных и экологических исследований засоленных и солонцовых земель краины (1890-1996 гг.) / Новикова А.В. – К., 1. – 144 с. 171. Новикова А.В. О мелиорации солонцов Крыма / А.В.Новикова // Вопросы мелиорации солонцов. – М.-Л.: Изд-во АН Р, 1958. – С. 176-212. 172. Новикова А.В. Прогнозирование вторичного засоления почв при орошении / Новикова А.В. – К.: рожай, 1975. – 184 с. 173. Носко Б.С. Еволюця рунтв в сучасних мовах / Б.С.Носко// Агрохмя рунтознавство(спецвипуск) / Б.С Носко. –.Харкв, 1998. – - 1. – С. 5-8. 174. Окорков В.В. Факторы, определяющие пептизируемость почв / В.В.Окорков
175. Окультуривание солонцовых почв / [авт. текста А.В. Новикова<] – К.: рожай, 1984. – 176 с. 176. Опанасенко М.к. Класифкаця скелетних плантажованих грунтв / М.к. Опанасенко // Агрохмя рунтознавство: мжвдомчий тематичний науковий збрник за мат-лами мжнародно
177. Опанасенко Н.Е. Посттехногенное влияние траншейного плантажа на скелетные почвы Крыма и персикове сады / Н.Е. Опанасенко // Агрохмя рунтознавство: мжвдомчий тематичний науковий збрник. Спец. випуск до VI з’
178. Опанасенко Н.Е. Характеристика плантажированных скелетных почв Крыма/ Н.Е. Опанасенко // Почвоведение. – 1985. – № 3. – С. 110-115. 179. Орлов Д.С. Органическое вещество степных почв Поволжья и процессы его трансформации при орошении / Д.С.Орлов, В.А.Барановская, А.А. Околелова // Почвоведение. – 1987. – № 10. – С. 65-79. 180. Орлов Д.С. Органическое вещество целинных и антропогенно-нарушенных почв/ Д.С.Орлов
181. Орлов Д.С. Особенности органического вещества орошаемых почв/ Д.С.Орлов, Е.М.Аниканова, В.А. Маркин // Проблемы ирригации почв юга чернозёмной зоны. – М.: Наука, 1980. – С. 35-61. 182. Орлов Д.С. Химия почв / Орлов Д.С. – М.: Изд-во Московского ниверситета, 1985. – 376 с. 183. Осипова Н.И. Об изменении растворимости фракций гуминовых кислот и фульвокислот, выделяемых методом Тюрина, под влиянием насыщения почв катионом кальция // Научные доклады высшей школы. Биологические науки / Н.И. Осипова. – М.: Высшая.школа, 1980. – <№3 (195). – С 126-131. 184. Пак К.П. Солонцыи пути повышения их плодородия / Пак К.П. – М.: Колос, 1975. – 384 с. 185. Палúнко В.П. Геоморфологчне районування // Географчна енциклопедя кра
186. Панкова Е.И. Мелиоративное состояние и вторичное засоление почв орошаемых земель Волгоградской области / Е.И. Панкова А.Ф. Новикова
187. Панкова Е.И. О диагностике солончаков / Е.И.Панкова, И.А.Ямнова
188. Панов Н. П. Особенности генезиса и мелиорации малонатриевых солонцов // Генезис и мелиорация солонцовых комплексов / Н. П. Панов. – М., 2008. – С. 18-32. 189. Панов Н.П. Гидрофильные кремниевые соединения и их частие в солонцовом процессе почвообразования
190. Панов Н.П. К вопросу о факторах, определяющих неблагоприятные свойства малонатриевых солонцов // Мелиорация солонцов / Н.П.Панов , Н.А. Гончарова . – Москва, 1972. – Ч. 1. – С. 56-66. 191. Панов Н.П. Особенности генезиса малонатриевых солонцов / Н.П.Панов , Н.А.Гончарова . – Известия ТСХА. – 1969. – Вып. 5. – С. 129-139. 192. Пат. 31969 кра
193. Пикуза А.М. Об эффективности приемов мелиорации темно-каштановых почв степного Крыма при орошении // Мелиорация орошаемых засоленных почв (доклады Всесоюзного совещания по мелиорации орошаемых засоленных почв в Ростове-на-Дону) / А.М.Пикуза, А.В.Новикова. – 1967, – Т.1. – Ч.2. – < С.100-110. 194. Полевой определитель почв / [науч редкол.: вернандер Н.Б., Джамаль В.А., Дусановский В.Л., Канаш А.П. и др.] ; под ред. Н.И. Полупана, Б.С.Носко.,В.П.Кузьмичева. – К.: рожай, 1981. - 320 с. 195. Полупан М. . Визначення природного потенцалу рунтв акумулятивного типу / М. .Полупан, В.Б.Соловей, В.Г.Ковальов // Всник аграрно
196. Полупан М. . Визначник еколого-генетичного статусу та родючост рунтв кра
197. Полупан М. . Кльксн яксн змни вмсту гумусу в рунтах пвдня кра
198. Полупан М. . Класифкаця грунтв кра
199. Полупан М. . Теоретичн основи формування процесу галоморфзацÿ на зрошуваних рунтах кра
200. Полупан Н.И. О современном характере солонцового процесса в почвах юга краины / Н.И. Полупан, А.Ф.Нестеренко, В. Д. Кисель
201. Полупан Н.И. Плантажированные почвы Сухой степи краины в классификационной системе / Н.И. Полупан
202. Полупан Н.И. Темпы и прогноз развития осолонцевания в орошаемых почвах юга краины / Н.И. Полупан, В.Г.Ковалёв // Почвоведение. – 1993. – № 5. – С. 75-83. 203. Полупан Н.И. Характер и интенсивность гумусообразования в почвах зоны южной сухой Степи краины при различных антропогенных воздействиях / Н.И. Полупан
204. Полупан Н.И. Характер солевых режимов в почвогрунтах юга краины при различных видах их использования и состояния // Плодородие мелиорируемых земель ССР и пути его повышения (сб. науч. Трудов) / Н.И. Полупан. <– К., 1986. – С. 67-73. 205. Полупан Н.И. Солонцы
206. Природа краинской ССР: Климат / [сост. К.Т. Логинов, М.И. Щербань. ]. <– К. Наукова думка, 1984. – 232 с. 207. Природа краинской ССР: Ландшафты и физико<-географическое районирование / [сост. А.М. Маринич<]. <– К. Наукова думка, 1985. – 222 с. 208. Природа краинской ССР: Растительный мир / [сост. Ю.Р. Шеляг-Сосонко<]. <– К. Наукова думка, 1985. – 206 с. 209. Приходько В.Е. Эволюция почв степной зоны при орошении // Естественная и антропогенная эволюция почв / В.Е. Приходько. – Пущино, 1988. – С.152-163. 210. Рекомендации по технологии мелиорации солонцовых почв краинской ССР. – К.:Урожай,1977. – 26с. 211. Рекомендацÿ по пдвищенню родючост солонцв солонцюватих рунтв за допомогою мелоративно
212. Ресурсозбергаюч технологÿ хмчно
213. Роде А.А. Почвы Джаныбекского стационара / Роде А.А., Польский М.М. // Науч. тр. почв. ин-та им. В.В. Докучаева. <– 1963. – Т. 56. – С. 1-214. 214. Ромащенко М. . Зрошення земель в кра
215. Рижук О.М Перспективи хмчно
216. Садименко П.А. Фосфатный режим мелиорированных солонцов/ П.А.Садименко, Т.М. Минкина
217. СанПиН 42-128-4433-87. Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ в почве. - М., 1988. - 302 с. 218. Самбур Г.Н. Солонцы ССР и их лучшение // Мелиорация солонцов в Р.
219. Семендяева Н.В. Некоторые особенности природы мало- и многонатриевых солонцов Омской области: автореф дис. на соискание ч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06.532 «Почвоведение»
220. Семендяева Н.В. Теоретические и практические аспекты химической мелиорации солонцов Западной Сибири / Семендяева Н.В., Добротворска Н.И. – Новосибирск, 2005. – 156 с. 221. Семенов В.А. К вопросу о математико-статистической обработке экспериментальных даннях в агропочвоведении / В.А.Семенов, О.А.Драгунов // Тезисы докладов V Всесоюз. Делегатскому съезду почвоведов. – < Алма-Ата. – 1970. – Кн. . <– С.95-96. . Семенова-Забродина С.П. Окультуривание солонцов Присивашья путем перевала в богарных словиях / Семенова-Забродина С.П.
223. Семенова-Забродина С.П. Опыт окультуривания солонцов и солонцеватых почв юга краины путем мелиоративной вспашки в богарных словиях // Вопросы повышения плодородия солонцовых почв / С.П.Семенова-Забродина. – К.: Изд-во АН ССР, 1954. – С.95-114. 224. Сиземская М.Л. Диагностика постмелиоративного состояния солончаковых солонцов полупустыни Прикаспия / М.Л. Сиземская
225. Сиземская М.Л. Оценка скорости рассоления солончаковых солонцов в агролесомелиоративной системе освоения северного Прикаспия / М.Л.Сиземская, В. А.Романенков
226. Соколова Т.А. Изменение содержания и состава солей в почвах солонцового комплекса Джаныбекского стационара за последние 40-50 лет / Т.А.Соколова, М.Л.Сиземская, М.К.Сапанов, И.И. Толпешта // Почвоведение. – 2. – № 11. – С. 1328-1339. 227. Сучасна концепця хмчно
228. Технологии мелиорации и возделывания сельскохозяйственных культур на солонцовых землях Поволжья – М.:Росагропромиздат,1989. – 113с. 229. Тихоненко Д.Г. До перегляду концептуальних основ землекористування та землеволодння: еколого-еволюцйний та геонформацйний аспекти
.М. // Всник ХДАУ. – 1997. – № 3. – С. 4-11. 230. Тихоненко Д.Г. До 50-рччя великомасштабних рунтових обстежень / Д.Г.Тихоненко, В.А.Вергунов, М.О.Горн // Всник ХДАУ. – 2008. – № 1. – С. 9-19. 231. Тихоненко Д.Г. Класифкаця грунтв. Лекция / Тихоненко Д.Г. – Харкв, 2009. –56 с. 232. Толпешта И.И. Активности ионов и электропроводность водной вытяжки целинных и мелиорированных почв Джаныбекского стационара / И.И.Толпешта, Т.А.Соколова, М.Л.Сиземская
233. Тонконогов В.Д. О классификации антропогенно-преобразованных почв / В.Д.Тонконогов, Л.Л. Шишов
234. Травникова Л.С.Закономерности гумусонакопления: новые данные и их интерпретация / Л.С.Травникова
235. Трускавецький Р.С. Сучасн ресурсозбережувальн технологÿ вдтворення родючост грунтв та перспективнсть
236. Тюрин И. В. Органическое вещество почв и его роль в плодородии / Тюрин И. В. – М.: Наука, 1965. – 320 с. 237. Фоновий вмст мкроелементв у грунтах кра
238. Федоров С.И. Применение способов математической обработки данных при качественной оценке почв / С.И.Федоров // Почвоведение. – 1974. – № 1. – С. 144-149. 239. Физико-географическое районирование краинской ССР /[сост. В.П. Попов<]. <– < К.: Изд-во Киевского н-та, 1968.. – 683 с. 240. Фрид А.С. Информационные модели плодородия почв / А.С.Фрид
241. Хитров Н.Б. Диагностика солонцовых горизонтов / Н.Б.Хитров
242. Хитров Н.Б. Физико-химические словия развития солонцевого процесса в почвах / Н.Б.Хитров // Почвоведение. – 1995. – <№3. – С.298-307. 243. Цись П.М. Геоморфологя РСР / Цись П.М. – Львв, 1962. – 223 с. 244. Цюрупа И.Г.Научные основы и опыт мелиорации солонцов // Итоги науки и техники (серия почвоведение и агрохимия) / И.Г.Цюрупа, И.Н.Любимова. –. Москва, 1983. – Том 4. – 260 с. 245. Яксть грунту. Визначання гранулометричного складу методом ппетки в модифкацÿ ННЦ ГА м.О.Н.Соколовського : ДСТУ4730:2007 [Чинний вд 2008-01-01]. – К.: Держспживстандарт кра
246. Яксть рунту. Визначання загального азоту в модифкацÿ ННЦ ГА м.О.Н.Соколовського: ДСТУ4726:2007. – [Чинний вд 2008-01-01]. – К.: Держспживстандарт кра
247. Яксть грунту. Визначання нтратного амонйного азоту в модифкацÿ ННЦ ГА м.О.Н.Соколовського :ДСТУ4729:2007. – [Чинний вд 2008-01-01]. – К.: Держспживстандарт кра
248. Яксть грунту. Визначання структурно-агрегатного складу ситовим методом у модифкацÿ Н. .Саввнова :ДСТУ4744:2007. – [Чинний вд 2008-01-01]. – К.: Держспживстандарт кра
249. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук залза в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
250. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук кадмю в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
251. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук кобальту в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
252. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук марганцю в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
253. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук мд в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
254. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук нкелю в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
255. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук свинцю в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
256. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук хрому в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
257. Яксть рунту. Визначення вмсту рухомих сполук цинку в рунт в буфернй амонйно-ацетатнй витяжц з рН 4,8 методом атомно-абсорбцйно
258. Яксть рунту. Методи визначання валового фосфору валового калю в модифкацÿ ННЦ ГА м.О.Н.Соколовського: ДСТУ4290:2004. – [Чинний вд 2004-04-30]. – К.: Держспживстандарт кра
259. Яксть грунту. Методи визначання доступно
260. Яксть рунту.Методи визначання органчно
261. Яксть рунту. Оцнювання придатност рунтв для проведення мелоративно
262. Яксть природно
263. Ямнова И.А. Современные процессы почвообразования в слабонатриевых солонцах и каштановой почве // Почвообразовательные процессы / И.А. Ямнова. – М.: Почвенный институт им. В.В.Докучаева, 2006. – С. С.281-295. 264. Artiola Janick F. Use of longbeinite to reclaim sodic and saline sodic soils
265. Ghafoor A. Evaluation of amelioration treatments and economic aspects of using saline-sodic water for rice and wheat production on salt-affected soils under arid land cjnditions
266. Graustein W. C. Calcium 267. Hills A. Farmnote 80/2: Management 268. Kelley W.P. Alkali soils, their formation, properties and reclamation / Kelley W.P. <–New York, 1951. – 176 p. 269. Kaledhonkar M.I.
270. McAndrew D.W. Long-term effect of deep plowing solonetzic soil on chemical characteristics and crop yield / D. W. McAndrew, S. S. Malni
271. Szabolcs I. Genetics and management of salt affected soils // Genesis and control of fertility of salt – affected soils. / I. Szabolcs <– Moskow, 1991. – Р.3<-17. 272. Warkentin B.P.The changing concept of soil quality / B.P.Warkentin // Journal of Soil and Water Conservation. – 1995. – <№3. – Р.226-228. 273. Wegerich K. / Salinitu and irrigation method affect crop yield and soil quality in watermelon (citrullus lanatus L.) Southern Ethiopia
274. Yadou Subash, Pridicting solubility of gypsum in agueous salt solutions Y. Subash, M. K. Sharma, I. R. Poonia // J Indian Soc. Soil. Sci. – 1995. – № 2. Р.191-196.
<
ВСТУП
<
Об’
Рк закладення дослду
Глибина, см
Загальна сума солей,%
ССО3,%
Вмст гумусу,%
Увбран катони, % вд суми
Сума вбраних катонв,мекв/100г
Тривал стацонарн дослди
Солонець каштановий
1954
Темно-каштанов солонцюват рунти, дослд ННЦ
1965
Темно-каштанов солонцюват рунти, ГДС дослд
1973
Длянки виробничого впровадження плантажно
Солонець каштановий
1955
Солонець каштановий солончакуватий
1955
Рк
Глибина,
Плантаж
Контроль
загальна сума солей,%
сума токсичних солей,%
Ca:Na
загальна сума солей,%
сума токсичних солей,%
Ca:Na
м-екв/100г рунту
м-екв/100г рунту
1957
1967
2003
2005
Рис. 4.3. Профльний розподл водорозчинних солей
Рк
Глибина, см
Плантаж
Контроль
загальна сума солей,%
сума токсичних солей,%
Ca:Na
загальна сума солей,%
сума токсичних солей,%
Ca:Na
м-екв/100г рунту<
м-екв/100г рунту<
1966
1970
2003
2005
<
каштанових слабосолонцюватих рунтах, зрошуваних прсною водою,
2005 рк (вмст онв, м-екв/100 г рунту)
<
Глибина,
Плантаж
Контроль
загальна сума солей,%
сума токсичних солей,%
Ca:Na
загальна сума солей,%
сума токсичних солей,%
Ca:Na
м-екв/100г грунту
м-екв/100г грунту
<
Рис. 4.5. Профльний розподл водорозчинних солей у темно-каштанових слабосолонцюватих рунтах (пслядя зрошення слабомнералзованими водами, 2005 рк), вмст онв, м-екв/100 г рунту
<
Грунти
Рк
Глибина, см
Варант
Солонц каштанов
1967
2003
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
1966
1970
2003
2005
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти (зрошуван слабо-мнералзованою водою)
2003<
Солонець каштановий (виробничй дослд СТОВ «Новопавлвське»)
2005
Солонець каштановий (виробничй дослд Колг. «Заповт Ленна»)
2005
Рис 4.6. Вмст вбраних катонв в орному шар плантажованих неплантажованих солонцв каштанових
в плантажованих солонцях в межах 0,5-0,7, що пдтверджу
Глибина, см
Плантаж
Контроль
Рис. 4.7. Вмст вбраних катонв в орному шар темно-каштанових слабосолонцюватих рунтв, зрошуваних прсною водою
Рк
Глибина, см
Плантаж
Контроль
1973
1980
2003
<
ерунт
Варант
Глибина, см
Сума вбраних катонв,
м-екв/100 г рунту
Na, % вд суми вбраних катонв
м-екв/100 г рунту
Солонець каштановий (колг.”Заповт Ленна”)
Плантаж
Контроль
Солонець каштановий
Плантаж
Контроль
<
Рк
Глибина, см
Варант
Н
1967
2003
2005
Рк
Варант
Глибина,см
Вмст вуглецю, % до маси рунту
2003
Плантаж
Контроль
2005
Плантаж
Контроль
<
Рк
Глибина, см
Варант
Н
1970
2003
2005
Рк
Варант
Глибина,см
Вмст вуглецю, % до маси рунту
2003
Плантаж
Контроль
2005
Плантаж
Контроль
Варант
Глибина,см
Вмст гумусу, %
Вмст вуглецю, % до маси рунту
Плантаж
Контроль
ерунти
Варант
Глибина, см
Валов форми поживних елементв, %
N
Солонц каштанов
плантаж
0,13
0,10
0,10
контроль
0,10
0,09
0,05
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
плантаж
0,14
0,14
0,13
контроль
0,12
0,11
0,09
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
плантаж
0,13
0,13
0,11
контроль
0,12
0,10
0,08
ерунти
Рк
Варант
Глибина, см
Вмст елементв, мг/100г рунту
Солонц каштанов
2003
плантаж
контроль
2005
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
2003
2005
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
2003
2005
Грунт
Варант
Глибина, см
Розмр часток у мм, кльксть у %
Назва рунту за гранулометричним складом
Солонц каштанов
Плантаж
Контроль
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
Плантаж
Контроль
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
Плантаж
Контроль
Грунт
Варант
Глибина, см
Розмр часток у мм, кльксть у %
Фактор дисперс-ност
Солонц каштанов
Плантаж
Контроль
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
Плантаж
Контроль
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
Плантаж
Контроль
ерунти
Варант
Кльксть агрегатв при сухому просюванн (%), розмр (мм)
Коефцúнт структурност
Солонц каштанов
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти (зрошуван прсною водою)
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти (вилучен з зрошення слабомнералзованими водами)
Об’
Рк
Варант
Плантаж
Контроль
Глибина, см
Солонц каштанов малонатрúв
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
Варант
Глибина, см
Вмст елементв, мг/кг рунту
Zc
Оцнка забруднення
плантаж
контроль
Забезпеченсть рослин мкроелементами
Варант
Глибина, см
Вмст елементв, мг/кг рунту
Zc
Оцнка забруднення
плантаж
контроль
Забезпеченсть рослин мкроелементами
Варант
Глибина, см
Вмст елементв, мг/кг рунту
Zc
Оцнка забруднення
плантаж
контроль
Забезпеченсть рослин мкроелементами
ерунти
Варант
Глибина, см
Концентрацÿ компонентв (вагов проценти)
Солонц каштанов
плантаж
контроль
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
плантаж
контроль
Темно-каштанов слабосолонцюват рунти
плантаж
контроль
<
,
<
<
Температура повтря, оС
Рк
Мсяць
СУМА ОПАД
Рк
Мсяць
<
<