Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Загальнi економiчнi основи товарного виробництва, його еволюцiя
Контрольна робота з основ економчно
Тема 5. Загальн економчн основи товарного виробництва, його еволюця.
План.
1. Товар та його властивост.
2. Товарне виробництво та його ознаки.
3. Закон вартост - найважливший закон товарного виробництва.
4. Еволюця товарного виробництва.
1. Товар та його властивост.
Поняття товар центральним поняттям вс㺿 економчно
Споживна вартсть, тобто здатнсть товару задовольняти т чи нш потреби - це яксна сторона товару. п
Споживна вартсть товару завжди ма суспльний характер, адже задовольня потреби ринку, отже, суспльства.
Споживна вартсть товару надходить у споживання тльки за допомогою обмну, купвл-продажу. Продукти натурально
Дал, споживна вартсть товару завжди ма сторичний характер, тобто виника, розвиваться зника пд час виникнення й розвитку товарного виробництва кожного окремого товару.
Два товари обмнюються на ринку через те, що пересклися потреби
Друга властивсть товару, що виплива з його визначення, поляга в його здатност обмнюватися на нший товар. Пдставою ц㺿 властивост вартсть певного товару. Якщо споживна вартсть - це кльксна сторона товару, то вартсть яксною стороною. Вона визначаться витратами прац, капталу, фзичних духовних сил людини, його знаннями, досвдом майстернстю, потрбними для виготовлення даного товару. Обмн одного товару на нший можливий за мови рвност цих витрат на
Обмн товарв вдбуваться в певнй пропорцÿ. Наприклад, якщо при бартерному обмн (обмн без посередництва грошей) одна одиниця деякого товару обмнються на чотири одиниц накшого товару, то мж ними, таким чином, встановлються певна пропорця. Таке спввдношення, в якому дин товар обмнються на нший, називаться мновою вартстю. Отже, вартсть товару виявляться на ринку за допомогою мново
Вартсть товару як економчна категоря також виража ринков вдносини мж товаровласниками (мж продавцем покупцем) по витратах прац, капталу та нших видаткв на виробництво
В кожному товар втлються праця, витрачена на його виробництво. Праця, втлена в товар, ма подвйний характер. З одного боку, це конкретна праця, тобто праця якогось певного виробника того чи ншого фаху. З другого боку, це абстрактна праця, тобто певна частка сукупно
2.Товарне виробництво та його ознаки.
к.Ф.Борсов зазнача, що товарне виробництво - така система органзацйно-економчних вдносин, за яко
- вдкрите господарство;
- розподл прац;
- непрям звязки.
Ц ознаки визначають вдповд на основн проблеми будь-яко
Розгляну докладнше кожну з вищезгаданих основних рис товарного господарства.
По-перше, товарне виробництво грунтуться на суспльному подл прац, що склався мж окремими господарськими одиницями. Розвиток подлу прац передбача прогрес виробництва : зростання квалфкацÿ вмння працвникв, також винайдення машин, що полегшують скорочують працю, дозволяють однй людин виконувати роботу деклькох. Збльшення виробництва благ на спецалзованому пдпримств створю можливсть необхднсть обмнювати
Ще один з класикв полтично
Таким чином, можна зробити висновок, що товарне господарство да широкий простр загальному економчному закону подлу прац. У вдповдност до цього закону економка прогресу внаслдок дедал яксншо
1) мжнародний подл порац (мж кра
2) загальний (мж великими секторами нацонально
3) особливий (подл всередин секторв на окрем галуз види виробництва);
4) одиничне (всередин пдпримств на окрем пдроздли).
Звичайно, одинична диференцаця прац на пдпримств, повТязана з незакнченим виготовлення яко
По-друге, товарне господарство явля собою вдкриту систему органзацйно-економчних вдносин. За мов тогварного виробництва працвники створюють корисн продукти не для власного споживання, а для продажу ншим людям. Весь обсяг новостворених речей за звичай виходить за меж кожно
По-трет, товарному господарству притаманн непрям, опосередкован звТязки мж виробництвом споживанням. Вони розвиваються за формулою : виробництво - обмн - споживання. Виготовлена продукця спочатку надходить на ринок для обмну на нш вироби чи на грош й тльки потрм потрапля у сферу споживання. Ринок пдтверджу (або не пдтверджу) необхднсть виготовлення даного виду продукцÿ. Саме за допомогою ринкового обмну встановлюються економчн вдносини мж виробниками споживачами товарв.
Отже, розвиток подлу прац, вдкритсть ринковий характер господарських звТязкв зняли т перешкоди для прогресу економки, на як приркало ? натуральне господарство. Потенцйн можливост протилежного йому товарного виробництва так, що йому властивий закон розширеного вдтворення [1;105].
3. Закон вартост - найважливший закон товарного виробництва.
Закон вартост завжди дú там тод, де коли дú товарне виробництво. Змст закона виявляться в його трьох основних вимогах.
1. Вартсть товару творються суспльно необхдними витратами прац, капталу, знань, фзичних духовних сил людини у процес суспльно необхдно
2. Витрати, видатки на створення товару повинн вдповдати суспльно необхдним нормам, перевищення яких веде до збитково
3. Обмн товарв послуг вдбуваться на засадах екввалентност, на пдстав обмну рвновеликих вартостей [2; 34].
Закон вартост вдгра велику роль у товарному виробництв, виступаючи його обТктивним регулятором. Поряд з цим законом регулятивну функцю щодо товарного виробництва вдграють закон попиту, закон пропозицÿ, закон спввдношення попиту пропозицÿ, становлячи разом механзм ринкового цноутворення.
Закон попиту поляга в тому, що мж попитом цною встановлються прямий звТязок. накше кажучи, чим вище попит на даний товар, тим вище його цна, тому що заради придбання товару покупц згдн сплатити вищу цну.
Закон пропозицÿ виявляться у протилежнй залежност товару та його цни. Чим бльше пропозиця, чим бльше даного товару на ринку, тим нижче його цна. Таким чином, за товарного виробництва цна викону нформацйну функцю : якщо цна товара на ринку вище за його вартсть, то це нформу виробникв, що товару вироблено недостатньо, що його реалзаця вигдна, тод товаровиробники збльшать його виробництво.
Якщо ж цна товару нижче за його вартсть, то це нформу виробникв, що цього товару вироблено бльше, нж потрбно для задоволення попиту на нього. Тод реалзаця товару ста збитковою, виробники роблять висновок, що необхдно скоротити виробництво.
Таким чином, закон вартост примушу виробникв скорочувати чи припиняти виробництво одних товарв збльшувати, розширяти виробництво нших. Регулюючи обсяг розвиток виробництва, закон вартост регулю обг товарв. Таким чином, закон вартост у взамодÿ з ншими законами виеону функцю обТктивного регулятора виробництва обгу товарв послуг [2;35].
Регулюючи товарне виробництво, закон вартост встановлю пдтриму його певну пропорцйнсть. В ринковй економц жоден державний орган не вказу виробников скльки яких товарв треба виробляти. Втм с необхдн товари в продажу. Цей достаток забезпечу саме закон вартост за допомогою механзму коливання цн товарв навколо
Закон вартост стимулю пдвищення продуктивност прац розвиток продуктивних сил. Цю функцю вн викону за допомогою механзму спввдношення ндивдуально
Даний процес можна розглянути на наступному приклад.
|
ндивдуальна |
Суспльна вартсть |
Надприбуток |
|
|
1 |
2 |
3 |
+1 |
|
2 |
3 |
-- |
|
|
3 |
4 |
-1 |
В даному приклад три селянськ господарства виробляють мТясо (припустимо, яловичину) з рзною ндивдуальною вартстю вд 2 до 4 гривень за 1 кг. Але на ринку яловичина продаватиметься за суспльною або ринковою вартстю (3 гривн за 1 кг). Тод перший виробник одержить 1 гривню надприбутку на кожному клограм, тобто позитивну рзницю мж суспльною ндивдуальною вартстю яловичини (4-3=+1). В цьому селянському господарств ндивдуальна вартсть яловичини нижче за суспльну тому, що продуктивнсть прац вище за середньосуспльний рвень : пш корми, передова агротехнка, сумлннше працвники.
Трет селянське господарство ма вдТмну рзницю мж суспльною та ндивдуальною вартстю (3-4=-1), тобто воно працю збитково, ма збитки 1 гривня на кожному клограм мТяса, тому що в ньому продуктивнсть прац нижче за середньосуспльний рвень : грш корми, вдстала агротехнка, недбал працвники. Цьому господарству загрожу розорення, якщо воно не вживе негайних ефективних заходв з пдвищення продуктивност прац.
Другий виробник посда золоту середину, але й вн мусить потурбуватися про пдвищення продуктивност прац, щоби не опинится у третй груп виробникв.
Перший виробник, щоби зберегти можливсть одержання надприбутку, ма пдтримувати високий рвень продуктивност прац.
Отже, закон вартост в мовах ринку невблаганно диференцю виробникв за доходами, за
4. Еволюця товарного виробництва.
Товарне виробництво снувало вже 5-7 тисячолть тому, за часв первсного суспльства. Тою чи ншою мрою воно було поширене в рзних соцально-економчних системах. Так, автори посбнику Укра
Першою з цих причин слд вважати суспльний подл прац, який змнються у вдповдност до вдосконалення знарядь прац. Технчний прогрес не ма часових меж, отже необмеженим розвиток подлу прац в суспльств, отже вдосконалення товарного виробництва. За сучасних мов науково-технчна революця спричинила появу нового, поглибленого подлу прац - подетального виготовлення складних виробв на рзних заводах, мж якими склалися взамн торговельн вдносини. У другй половин ХХ ст. для багатьох пдпримств стала характерна не спецалзаця на виготовленн одного виду продукцÿ, диверсифкаця - виробництво деклькох товарв.
Другою причиною появи товарного виробництва господарське вдокремлення виробникв, кожен з яких займаться виготовленням якогось певного товару. Такий вид органзацйно-економчних вдносин органчно доповню суспльний подл прац. Людина обира якийсь вид роботи перетворю його на самостйну дяльнсть. Це, звичайно, пдсилю залежнсть цього товаровиробника вд нших, спричиня необхднсть обмнюватися рзнордною продукцúю та встановлювати господарськ звТязки за допомогою ринку. В цьому раз вдпада всякий позаекономчний примус до прац. Працвник сам вдчува потребу матеральну зацкавленсть в тому, щоби збльшити яксно полпшити виготовлення корисних речей.
Господарське вдокремлення виробникв повТязано з формами власност на засоби виробництва. Воно найбльш простим навть абсолютним, коли товаровиробник - це приватний власник. Меншою мрою воно досягаться, коли якесь майно даться в оренду - тимчасове володння користування. Тод орендар набува права тимчасово володти розпоряджатися чужим майном. Проте слд зазначити, що приватна власнсть сама по соб не породжу товарно-ринкового господарства. Це помтно на прикладах рабовласницького та феодального суспльств, коли попри снування в обмежених масштабаха товарного виробництва панвним у суспльств залишаться натуральне.
к.Ф.Борсов зауважу, що виробництво товарв не може нормально розвиватися в межах загально
Зважаючи на ступнь розвитку вдносин власност органзацйно-економчнг вдносини можна видлити два види товарного виробництва : просте товарне виробництво та розширене (розвинуте) товарне виробництво.
сторично першим було просте товарне господарство, Вже в давнину та за часв середньовччя ним займалися селяни та ремсники, як використовували при виготовленн продуктв свою працю порвняно прост знаряддя. Тод через ниьку продуктивнсть прац працвникв сфера товарного виробництва обгу була розвинута недостатньо почасти снувала поряд з натуральним виробництвом, яке посдало панвне положення в економц.
Другим зТявилося розширене товарне виробництво, засвдчивши, таким чином, появу капталстично
Впродовж ХУ²-ХХ ст. розширене товарне виробництво поступово набуло загального характеру. Вс створен корисн предмети мали форму товара. Проте в другй половин ХХ ст. пд впливом науково-технчно
Список використано тератури.
1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория : учебник. - М.: Юристъ, 1997. - 568 с.
2. Калина А.В., Осокна В.В. Економчна теоря практика господарювання: Навч. посбник. - 2-ге видання. - К.: МАУП, 1998. - 308 с.
3. кра