Загальна структура мовно� системи

Для виявлення загальних особливостей функцонування системи обробки символьно

На шляху дослдження ключовим питанням поста

дихотомя мова\мовлення. Вперше ця проблема була сформульована та поставлена Ф. Де Сосюром, який вдокремив мовне повдомлення вд мови взагал. Але все ж, значно точнше, та й на бльша високому рвн що проблему сформулював та визначив Л.В.Щерба у сво

1.   мовна дяльнсть спира

ться на процеси синтезу ( мовлення) та аналзу (розумння) текстово

2.   Мовна дяльнсть поста

перед нами як функцонування деяко

3.   Мовний матерал визнача

ться як сукупнсть всього мовленевого та сприйнятного у довльних конкретних обставинах в ту чи ншу епоху життя дано

4.   Мовна система, як сукупнсть мовних величин та граматик, врахову

, що зумовлюють особливост формування окремих елементв понятйного апарату та особливост формування окремих елементв понятйного апарату та особливост

5.   Мовна система - це сукупнсть окремих ндивдуальних мовних систем, кожна з яких виводиться з конкретного мовного матералу.

6.   Мовна система поста

як деяка соцальна цннсть, як щось

дине та загальнообовязкове для всх часникв ц㺿 суспльно

Таким чином, загальна концепця може бути подана схематично наступним чином: деякий мовний матерал, що постйно дú на сприймаючу систему, форму

ндивдуальну мовну систему., яка у подальшому зможе функцонувати у режим мовно

МОВА ЯК ВИЩА ФОРМА В

ДТВОРЕННЯ ЗОВН

ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

Вхдною та вихдною нформацúю ндивдуально

Щоб вдповсти на питання, як повязан з органзацúю як мовно

Одним з визначальних принципв зародження та формування живо

Кожен об

кт матерального свту, будь-який об

кти живо

МОДЕЛЬ ЗОВН

ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Розглянемо, як та за допомогою яких засобв зовншнй свт вдтворю

ться мовними засобами. Але, якщо засоби мови добре вдом та, головне, доступн для сприйняття та аналзу, то що можемо сказати про оточуюче середовище? Мабуть, для виршення ц㺿 проблеми необхдно побудувати модель оточуючого середовища, яку дал можемо зставити з мовними засобами. Щоб забезпечитиа максимальну вдповднсть модел та середовища, модель необхдно будувати на найбльш загальнених принципах, використовуючи так фундаментальн категорÿ як матеря, рух, простр та час.

Текстова нформаця у загальному випадку буде вдтворення зовншнього середовища, при цьому головн категорÿ дйсност знаходять сво

вдтворення у засобах мови, у формах ? органзацÿ. У звязку з цим, явля

ться необхдним детально проаналзувати структуру вдтворюваного (зовншнього середовища), щоб спробувати визначити окрем залежност спввдношення Дйснсть - Текст та в подальшому

ОНТОГЕНЕЗ МОВИ

Оскльки межа людсько

ле якщо богенетичний закон Ернста Геккеля, згдно з яким:Онтогенез повторю

флогенез, то справа поста

дещо в ншому свтл зда

ться вже не такою безнадйною.

Згдно з цим законом особливост розвитку окремо

Найбльш плдним внеском в опрацювання цього питання можемо вважати спостереження флолога О.М. Гвозд

ва над сво

Постйний допитливий погляд та професйний характер спостережень фахвця високо

Ще одне зауваження необхдно прийняти до ваги при аналз цього питання: постйно треба враховувати когнтивний аспект процесу оволодння мовою, тобто мати на ваз, що крм мовно

До реч, саме в такому аспект вв дослдження О.М. Гвозд

в, який кожен акт опанування мовним матералом повязував з реальним станом оточуючого середовища. Треба також зауважити, експеримент, поставлений О.М. Гвозд

вим, дуже добре забезпечений як в науковому, так методологчному вдношеннях.

Когнтивний аспект опанування мовою вдносно загально

ПОЯВА ЗВУКОКОМПЛЕКСУ ТА ЙОГО СЕМАНТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

Поява комункативних намрв та конвенцйно

Не треба також скидати з рахунку, весь свй час дитина знаходиться пд безперервним нформацйним впливом якраз мовно

У вц 13-мсяцв дитина свдомлю

, що конвенця

знаковим засобом, також, що кожен знак означа

поняття, окрем елементи ситуацÿ або ситуацю в цлому. Цей вк, можливо, характеризу

ться вже бльш-менш закнченим онтогенезом нейронно

Поява першого слова - звукокомплексу означа

початок функцонування системи синтезу мови. Бо мовний аналзатор на цей час вже може працювати на всю потужнсть, що насправд так найчастше бува

. Кажуть же, що дитина все розумú, що дитина не може ще керувати не тльки процесом синтезу мови але й сво

МОНОПРЕДИКАТИВНИЙ Р

ВЕНЬ ОРГАН

ЗАЦ

п МОВОп Д

ЯЛЬНОСТ

ГОЛОВН

ПРИНЦИПИ ОРГАН

ЗАЦ

п МОВОп Д

ЯЛЬНОСТ

Головним результатом онтогенезу мови було становлення базово

ПРЕЗУМПЦ

Я ЗМ

СТОВНОСТ

ПОВ

ДОМЛЕННЯ

Вступаючи у будь-як комункативн стосунки, ми переслду

мо лише одну мету - передати або отримати якусь сутт

ву для нас нформацю.

нформаця ця пода

ться на мовному рвн. Початок комункативного процесу почина

ться лише з моменту, коли акустичний сигнал дитини почина

адекватно спввдноситися з конкретною ситуацúю навколишнього середовища. Починаючи з цього часу, кожне повдомлення тльки так буду

ться - як опис окремо

Цей принцип дуже важливий на етап оволодння мовною дяльнстю. Важливий ще й тому, що кожне повдомлення ми або спввдносимо з конкретною об

ктивною ситуацúю в середовищ, або реконструю

мо останню в нашому мозку на образному рвн. Якби цей принципа не тверджувався на кожному кроц, людина нколи не опанувала б мови. Цей принцип заперечу

використання в мовному матерал, наприклад, таких штучних конструкцй, як Глокая КуздрЛ.В.Щерби тощо. У таких повдомленнях вдсутня будь-яка змстовна нформаця, хоч наявна вся нформаця щодо структури повдомлення, що важливо для нас в окремих випадках(синтаксичного аналзу наприклад).

Незважаючи на очевидний характер цього постулату, його потрбно завжди враховувати, бо на будь-яких етапах обробки мовно

КОГН

ТИВНИЙ ПРИНЦИП

Хочемо ми того чи н, але перша теза - презумпця змстовност - веде нас до друго

Мовна дяльнсть людини можлива лише на основ далектично

Точнше : ця ситуаця зумовлю

ться фактом, що нгвстичний процесор функцону

на баз знань, тобто вхдна та вихдна нформаця нгвстичного процесора визнача

ться фактами, що мстяться в баз знань людини. Ще раз пдкреслимо глибокий вдрив сучасних лнгвстичних концепцй та пошукв вд того багажу знань, що його накопичу

людина, починаючи з перших сво

ПРИНЦИП СТРУКТУРОп ОДНОМАН

ТНОСТ

МОВНИХ ЗАСОБ

В

Будь-яка мовна конструкця у будь-якому мовному оточенн за будь-яких мов характеризу

ться структурною одномантнстю. Бльш канонзовано цей принцип можна сформулювати так: довльне мовне повдомлення грунту

ться на одномантних синтаксичних структурах, що мають статус атомарного речення. Тльки за ц㺿 мов людина може так легко орúнтуватись у складному мовному середовищ.

Ця категорична теза стверджу

, що в основ будови будь-якого мовного повдомлення лежить структура атомарного речення, що ранше була визначена як синтаксичний блок. Конкретна реалзаця ц㺿 синтаксично