Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Взгляд на личность в чань-буддизме

Нацональний технчний нверситет кра

"Ки

Факультет нформатики та обчислювально

Кафедра: АСО

У

Контрольна робот з курсу: "Релгúзнавство"

Тема:

Погляд на особистсть в

Чань-буддзм

Виконав: Прийняв:

Студентка групи З

С-01 Викладач

Соколова Наталя Сергÿвн м.Ки

2002р.

План:

1. Вступ.

2. Чань-буддзм чанська флософя особистост.

2.1.Виникнення сторя заснування Чань-буддзму.

2.2. Основн доктрини Чань-буддзму.

2.3. Людина, особистсть в Чань-буддзм.

3. Висновок.

Минають роки, десятирччя... Одне поколння змню

нше. В кожну епоху людське життя фксу

ться в матеральних письмових пам'ятках культури, залишаючи для наступних поколнь свй слд: хороший чи поганий, глибинний або поверхневий, помтний, або захований. Нове поколння буду

сво

життя не у вакуум: воно так чи накше сприйма

матеральн духовн цнност, що були створен попередниками. Це вдноситься як до людства в цлому, так до окремого народу.

В останн

десятирччя кра

Вивчення культури психчно

Традицйна китайська культура, котра, як вдомо,

одною з найдавнших розвинутих, досягла в процес багаторчного розвитку високого ступеню культуризацÿ явищ дйсност. по глибокому точному визначенню вдомого дослдника китайсько

Традицйна китайська культура намагалася максимально порядкувати первинний хаос, зменшити мру ентропÿ в навколишньому свт, не тльки на макрокомчному рвн, й на мкрокосмчному, на якому протка

внутршн

духовне життя людини. Тому, на самих раннх етапах розвитку китайсько

В широкому найбльш загальному визначенн культура психчно

Культура особистост в китайськй культур набувала значно

Культуру психчно

В силу практично

Буддизм - одна з найдавнших на земл релгй. Буддизм виник в

ндÿ в 16 в. до н.е. широко розповсюдився, особливо в Кита

Про буддйську релгю та ? засновника написано багато книг. Приведемо одну з легенд життя та дянь Будди.

В 16 вц до н.е. в князвському род Шакьев народився хлопчик. Назвали його Сддтхардха. Вн жив у розкош, отримав блискучу свтську освту. Вн вдрзнявся виключними здбностями розумом, силою. Коли вн став повнолтнм його нарекли Гаутамою.

Хлопця тримали у невд

нн стосовно важкого життя простого народу.

Одного разу вн помтив старого жебрака. ншим разом - важкохворого, що лежав бля краю дороги. В третй раз - померлого, якого оплакували жнки. В четвертий раз - жебракуючого монаха, який просив милостиню. - чотири зустрч виршили його долю.

Глибоко вражений бллю та горем людей, Гаутама був здивований щасливим спокйним обличчям монаха-жебрака. Вн став розмовляти з ним неочикувано для себе, молодий принц знайшов виршення сх проблем. Вн виршив: "Я зроблю те, що зробив цей молодий монах. Я вдмовлюся вд сх багацтв, пду сво

У 29 рокв Гаутама та

мно покинув рдний дм, залишив молоду дружину сина. Вн скочив на любленого скакуна, якого пдвв до нього його врний служник, принц тихо про

Довго

Щоб стати святим, треба було безроптно переносити житт

в негаразди фзичн страждання, вдмовитися вд особистого. Цього намагався досягти Гаутама: шсть рокв вн провв у скитаннях, зате прозрв духовно.

Одного разу вноч настав той довгоочкуваний час, коли на нього зйшло просвтлення.

Люди придаються пристрастям, бажанням, роздумував Гаутама. Люди прагнуть володти чимось. Вони радють, страждають, не замислюючись, що причина радощв та страждань хова

ться в земному, тлесному, руйнвному. Якщо вони бачать змст життя в цому, то вони неодмнно повинн страждати помирати. Той, хто вльний вд насолоди, той вльний вд страждань.

Люди, як вважають, що володють землею, будинком, худобою, думають, що

Так Гаутама зрозумв шлях, яким потрбно йти, щоб звльнитися вд страждань.

Життя, як вважають буддйськ канони - це те, що сходить вд наших думок, народжу

ться у нашому серц. Люди створюють соб неврне життя, яке знищу

ться смертю. Але можна створити життя, над яким не володарю

смерть - стинне життя. кдиний шлях до безсмертя - пзнати, в чому ж стинне життя.

Отже, вихдний пункт буддйсько

Крм того, в багатьох школах направленнях буддизму, в тому числ китайського, будь-яка активна дяльнсть розглядалася як перешкода досягненню деального стану нрвани, що буквально означа

згасання, закнчення будь-яко

Так, в буддизм ханаяни благою справою вважалася часть монахв у будвництв ремонт храмових споруд. Однак, оговорювалося, що такого роду дяльнсть потрбна тм, чи

Особливо сувора заборона була накладена на сльськогосподарськ роботи, оскльки при обробц земл могли загинути "жив стоти" значить, адепт порушував закон ахсми (не-насильства), створюючи "адську карму". Оскльки самим монахам було заборонено це робити, цим займалися монастирськ раби, послушники, орендар. Бльшсть заборон взяти майже дослвно з ндйського оригналу. Так, в одному переклад Винаю (монастирського статуту) було вказано, що "не дозволено приймати часть у торгвля, обробц полв, будвництв споруд, тримувати рабв вирощувати тварин. Забороня

ться займатися сльським господарством, городництвом, Е забороня

ться рзати траву рубати дерева".

Школа чань була

диною школою середньовчного китайського буддзму, котра свдомо гнорувала ц заборони. Нов правила вперше були введен в монастир Да-чжи фен-шен чаньси саме з цього часу почина

ться сторя "монастирського" чань-буддзму, тому що до цього чань-буддйськ монахи вели мандрвний спосб життя.

Згдно нового статуту чанськ монахи мали у вльний вд медитацÿ лекцй час займатися рзномантною сльськогосподарською роботою (пу-цин). Участь у ц㺿 робот була обов'язковою для сх. За нею спостергали "чергов монахи" (вейна). Бльш того, приймаючи часть у пу-цин, монах не просто виконував сво

завдання, але мав повнстю поглинути у роботу, вддати

Таким чином, чань-буддст допускав для сво

Виховуючи любов повагу до фзичного труду виконуючи нш психопропедевтичн функцÿ, пу-цин, в той самий час, використовувався як засб психофзично

Необхдно вдмтити, що розподл на "активн" "пасивн" форми психотреннгу на приклад чань-буддзму дуже мовне вдносно вдобража

зовншню динамку процесу психчно

Хоча вс форми методи психчного тренування потрбн були для досягнення одн㺿 мети - досягнення просвтлення, пробудженню в людин нту

Як вдмчав Судзук, деал чанського життя повинен бути "не у простому баченн стини, в тому, щоб жити нею, не допускаючи някого дуалзму в житт людини : бачення повинно бути життям, а життя - баченням, без будь-яко

Тому чань-буддзм не просто знмав заборони на мирську дяльнсть, а й ршуче енергйно пробуджував сво

Таким чином, чань-буддст не тльки мг, й був зобов'язаний виконувати свтськ обов'язки. Тому, хоча озарння займало важливе мсце в теорÿ практиц чань-буддзма вважалося центральним психологчним досвдом, воно не було самоцллю. В кнц кнцв, змст його в тому, щоб пдготувати людину до виконання його соцальних культурних функцй кульмнацйний момент актуалзацÿ стини заключений в акту творення, або, точнше, будь-якого дяння, котре перетворю

ться в порив творчого натхнення. "

стина не

вдкриття, стина

творення", - писав по цьому поводу Р.Блайс.

Звльняючи свдомсть людини вд емоцйно-психчно

Чань-буддсти стверджували, що в будь-якй людин живе художник. Не обов'язково художник слова або пензлику, але "художник життя".

Судзук писав: "Вд нас не можна очкувати, щоб с ми були вченими, але природа створила нас такими, що ми вс можемо бути художниками, не буквально як живописець, скульптор, музика, поет, художниками життя. Е Руки, ноги, тулово людини

пензликами, весь всесвт - холстом, на якому вона пише сво

життя на протяз семидесяти, восьмидесяти або навть дев'яноста рокв".

Протиставлення людини природ, суб'

кта пзнання дяльност об'

кту, як протиставлення "природного" "культурного" було глибоко противно чанськй культур.

Дихотомя природного культурного розглядалася в чанськй психокультур, як окремий випадок бнарного подлення свту, штучного розколу протиставлення окремих частин природному в цлому. Основною проблемою для чань-буддств було представлення про власне "Я" як про незалежну реальнсть. Коли людина в процес психчного саморегулювання виходить за рамки сво¿ вдокремленост в стан просвтлення звльня

ться вд люзÿ свого "Я", коли ? свдомсть ста

подбна дзеркальнй поверхн спокйно

Намагаючись примирити збалансувати два протилежних початку як на рвн окремо

Роль чань-буддизму в сторÿ культур середньовчного Китаю була не однозначною. Хоча це релгйно-флософське вчення психокультурн традицÿ протистояли офцальнй деологÿ культур, в них проявилася тенденця до знищення протирч мж класами, соцального протесту саме в силу того, що вн приймав релгйний характер.

Психологчна спадщина чань-буддзму в сучасному свт теж ма

важливе значення. В процес нтенсивного далогу мж культурами Сходу та Заходу чань-буддзм вдгра

безумовно прогресивну роль.

Крм того, тепер, коли набува

все бльш важливе значення охорона навколишнього середовища, дея

дност людини природи ста

позитивним фактором.

В цлому безумовно, що в чань-буддзм був накопичений великий психологчний досвд, який потребу

вивчення здатний допомогти людин адаптуватися в сучасному свт, який постйно змню

ться.

Список тератури:

1.Сидихменов В.Я. "Китай: страницы прошлого" М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1987.

2.Абаев Н.В. "Чань-буддизм и культурно-психологические традиции в средневековом Китае", Новосибирск: Наука, Сибю отд-ние, 1989.

3."Индийская культура и буддизм", М.: Наука, 1976.

4.Васильев Л.С. "Культы, религии, традиции в Китае", М.: Наука, 1970.