Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
Ки
Реферат
На тему:
Вибори як форма народного волевиявлення.
Виконала: Прокопова Вкторя
25 група юридичного факультету
денно
Кив 2002
План:
Вступ;
1. Поняття виборв
2. Основн принципи виборв
3. Види виборв та виборчих систем
3.1 Мажоритарна система
3.2 Пропорцйна система
4. Виборчий процес його стадÿ
Вступ.
Ст. 5 Конституцÿ кра
Форми безпосередньо
Пд виборами в найбльш широкому значенн цього слова розумють такий спосб формування кервних органв, що поляга
в голосуванн визначених осб. Шляхом виборв формуються, наприклад, кервн статутн органи полтичних партй та громадських органзацй, президальн органи зборв, деяк органи державно
1. Поняття виборв
Найбльш поширеною формою прямого народовладдя
вибори, як на вдмну вд нших його форм - референдумв, плебсцитв, постйно перодично застосовуються у бльшост кра
У загальному вигляд вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органв державно
За мов демократичного суспльства вибори за сво
ю суттю - це прояв реально
Змст виборв як полтичного суспльно-правового нституту поляга
в тому, що саме волею народу здйсню
ться конституювання та вдтворення органв державно
За формою здйснення вибори можна розглядати як специфчну, врегульовану законом дяльнсть повноважених органв громадян, спрямовану на формування органв державно
Отже, вибори в кра
В сучасному полтичному процес вибори мають багатомантне соцальне призначення, яке виража
ться через наступн суспльн функцÿ: по-перше, вибори
важливим нструментом реалзацÿ народного суверентету; по-друге, вибори виступають водночас однúю з форм здйснення права нацонального суверентету (прикладом цього може бути Закон кра
2. Основн принципи виборв - це засади, на основ яких здйснюються вибори вдповдно до змсту яких вибори можна вважати реальним волевиявленням народу, формою прямого народовладдя.
У ст. 71 Конституцÿ визнача
ться, що вибори до органв державно
Виборцям гаранту
ться вльне волевиявлення. Принципи вльних виборв
загально визнаними у свт вдповдають мжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимв. Проголошення цих принципв на конституцйному рвн робить
Поряд з цими загальними принципами в кожному з базових виборчих законв кра
Принципи загального, рвного прямого виборчого права при та
мному голосуванн визнан нверсальними принципами демократичних виборв в Укра
Принцип загальност виборчого права означа
, що активне виборче право громадян, тобто право обирати, вдповдно до ст. 70 Конституцÿ мають с громадяни кра
На вдмну вд нього пасивне виборче право громадян, тобто право бути обраним, залежить вд виду виборв. Так, вдповдно до ст. 76 Конституцÿ та ст. З Закону "Про вибори народних депутатв кра
Президентом, вдповдно до ст. 103 Конституцÿ, може бути обраний громадянин кра
Принцип рвност виборчого права передбача
, що вс громадяни кра
Рвнсть голосв на виборах в Укра
При цьому здйснення громадянами Укра
Принцип прямого виборчого права визнача
право громадян обирати кандидатв на виборах безпосередньо. Конституцúю передбачаються прям вибори народних депутатв кра
Принцип та
мност голосування означа
, що контроль за волевиявленням виборцв не допуска
ться. Змст його поляга
в гарантях повно
3. Види виборв та виборчих систем.
Залежно вд пдстав можна розрзняти клька класифкацй видв виборв.
За територальною ознакою вибори бувають:
1) загальнонацональн (загальнодержавн), як здйснюються на територÿ вс㺿 кра
2) мсцев (нод
За обТ
ктом, що передбача
органи або посади, до яких входять або на як обираються представники народу, вибори можна класифкувати як:
1) вибори парламенту - вибори до Верховно
2) вибори на посаду Президента кра
3) вибори представницького органу територально
4) вибори представницьких органв самоврядування мських, сльських, селищних, мських, районних у мстах, районних, обласних рад;
5) вибори на посади сльських, селищних, мських голв.
За часом проведення вибори подляють на:
1) чергов. Вибори, що проводяться в перод закнчення строку повноважень (легслатури), передбаченого Конституцúю законами кра
2) позачергов або достроков. Вибори, що проводяться в раз дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцúю кра
3) повторн. Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окруз визнан недйсними або такими, що не вдбулися;
5) вибори, що проводяться в раз творення ново
За кльксною ознакою част виборцв вибори бувають.
1) загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь вс виборц держави;
2) частковими (додатковими), коли поповню
ться склад Верховно
З огляду на правов наслдки вибори подляють на:
1) дйсн - це вибори, проведен у порядку, визначеному Конституцúю кра
2) недйсн - вибори, в ход яких мали мсце порушення виборчого законодавства, як вплинули на пдсумки виборв.
За порядком визначення результатв виборв розрзняють так виборч системи:
1) мажоритарна;
2) пропорцйна;
3) змшана.
3.1 Мажоритарна система
найстаршою серед виборчих систем. Назва ? походить вд французького majorite, що означа
"бльшсть". Мажоритарною вважа
ться система визначення результатв виборв, завдяки якй депутатськ мандати (один або клька) вд округу одержують тльки т кандидати, як отримали встановлену законом бльшсть голосв, с нш кандидати вважаються не обраними.
Залежно вд того, як визнача
ться бльшсть голосв, необхдна для обрання кандидата, розрзняють:
1) мажоритарну систему вдносно
2) мажоритарну систему абсолютно
3) мажоритарну систему квалфковано
Мажоритарна система вдносно
Недолком мажоритарно
На противагу означенй мажоритарна система абсолютно
Перевага означено
Мажоритарна система квалфковано
3.2 Другим видом виборчих систем
пропорцйна система.
При пропорцйнй систем депутатськ мандати розподляються мж партями пропорцйно клькост голосв виборцв, збраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванн ц㺿 системи округи завжди багатомандатн.
За впливом виборцв на розташування кандидатв у списку для голосування розрзняють наступн види пропорцйно
1) з жорсткими списками;
2) з преференцями;
3) з напвжорсткими списками.
При застосуванн жорстких спискв виборець голосу
за список партÿ, що вн обира
, в цлому. У виборчому бюлетен вказуються тльки назви, емблеми партй, нод певна кльксть перших кандидатв у партйних списках.
При застосуванн системи преференцй (в переклад означа
"перевага") виборець не просто голосу
за списки партÿ, що обира
, й робить помтку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку вд партÿ, якому вн вдда
свй голос. Таким чином, обира
ться той, хто отримав найбльше число преференцй.
Пропорцйна система з жорсткими списками ма
сво
4. Виборчий процес його стад.
Виборчий процес - це врегульована законом специфчна дяльнсть уповноважених органв громадян, спрямована на формування яксного кльксного складу органв державно
Розрзняють клька стадй (етапв) виборчого процесу:
Перша стадя - проголошення або призначення виборв Новою Конституцúю кра
Друга стадя - затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборч округи виборч дльниц. Виборч округи бувають територальними та нацонально-територальними.
Залежно вд клькост мсць, як мають бути заповнен в одному виборчому окруз.
сну
два типи виборчих округв:
одномантн, де лише на одне мсце проводяться вибори у всьому виборчому окруз, також багатомандатн, де обира
ться клька депутатв.
Виборч дльниц - це виборч одиниц, що об'
днують виборцв за загальним мсцем голосування. Нин, вдповдно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змн загальний порядок творення виборчих дльниць. Вони творюються окружними виборчими комсями за поданням Ки
Третя стадя - творення виборчих органв, на як закон поклада
кервництво всм виборчим процесом. Залежно вд кра
До Центрально
Четверта стадя виборв - це складання спискв виборцв - стадя ре
страцÿ виборцв. Призначення ре
страцÿ виборцв - встановити до процедури голосування на виборах коло осб, що мають право голосу.
Залежно вд того, як ре
струються виборц для част у виборах, прийнято розрзняти два види ре
страцÿ: - публчна (обов'язкова) особиста (добровльна).
До спискв виборцв включаються вс громадяни кра
До списку виборцв вносяться м'я, по батьков, дата народження, мсце проживання виборця. Прзвища виборцв зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування.
Однúю з найважливших стадй виборчого процесу
стадя висування ре
страцÿ кандидатв на виборч посади. Свтова практика висунення кандидатв визнача
клька способв висунення кандидатв:
Ч самовисунення;
Ч висування групами виборцв;
Ч висування полтичними партями або ншими громадськими об'
днаннями.
Шоста стадя виборчого процесу передбача
доведення передвиборчо
У день виборв агтаця за кандидатв забороня
ться
Найголовнша, сьома стадя виборчого процесу - стадя голосування.
За Законом голосування провадиться в день виборв або в день повторного голосування на виборах.
Восьма стадя, виборв включа
пдрахунок голосв визначення результатв виборв, також пдбивання пдсумкв виборв.
Кнцев загальн результати виборв встановлюються Центральною або територальними виборчими комсями публкуються в офцйнй прес.
Висновок.
Соцальне призначення виборв поляга
в тому, що:
1. Вибори
вихдним принципом органзацÿ державного механзму та системи мсцевого самоврядування. За
2. За
3. Вибори вдграють визначальну роль у формуванн полтично
Лтература:
Конституция Украины
Коментар до Конституцÿ кра
В. Ф. Погорлка, Конституцйне право кра
В.В. Кравченко, Конституцйне право кра