Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Вопрос радиационной безопасности в экологическом образовании в средней школе

Мнстерство освти науки кра

Днпропетровський нацональний нверситет

Факультет фзичний

Кафедра теоретично

ДИПЛОМНА РОБОТА

Питання радацйно

Виконавець

студентка групи

-99-1 Цюпак Е.В.

Кервники

ст.викл. Смойловський О.Н.

доц., к. ф.-м. н. Ярошенко А.П.

Рецензент

проф., д. ф.-м. н. Башев В.Ф.

Консультант

доц. гапова В.Т.

Допуска

ться до захисту:

Зав. кафедри

проф., д. ф.-м. н. Тутк Р.С..

Днпропетровськ

2004

План

Вступ.

1. Види, фзичний змст одиниц вимрювання доз опромнення.

2. Вплив радац�� на живий органзм.

3. Природн й антропогенн джерела онзуючого випромнювання.

4. Проблеми, пов'язан з використанням ядерно

4.1. Теплове забруднення навколишнього середовища.

4.2. Розробка родовищ рану та його збагачення.

4.3 Обробка лквдаця радоктивних вдходв.

5. Основн заходи захисту населення вд онзуючого випромнювання

6. Лекця на тему: Радаця та ? вплив на живий органзм.

7. Забезпечення рвня фзичного захисту пд час захоронення радоктивних вдходв.

Висновки.

Використана лтература.

Додаток.

Втуп

Радаця та екологя - дуже актуальне питання в останн десятилття поста

в звТязку з тим, що людство вступило в атомне столття. Ядерна енергя ва кра

Зараз основною задачею людства в област радацйного контролю - не допустити помтного збльшення радоктивност, що створена природою, тобто недопущення збльшення природного радацйного фону. Для ршення тако

Дуже велико

варя на ЧАЕС

найбльшою екологчною катастрофою, за останн десятилття. В результат понад 41 тис. км² територÿ було забруднено радонуклдами. Близько 46 тис. га орно

ле зараз бльше 50 вдсоткв вс㺿 електроенергÿ виробля

ться н атомниха станцях. Зараз на кра

1. Види, фзичний змст одиниц вимрювання доз опромнення.

том схожий на сонячну систему в мнатюр: навколо ядра рухаються по орбтах електрони. Розмри ядра в сто тисяч разв менше самого атома.

Деяк нуклди стабльн, тобто пд час вдсутност зовншнього впливу нколи не перетерплюють няких перетворень.

Значна кльксть нуклдв нестабльн, тобто без якого-небудь зовншнього впливу вони увесь час перетворюються в нш нуклди. 99 % вд загально

Мал.1 Схема перетворення рану-238

З мал.1 видно, що весь ланцюжок перетворення рану-238 закнчу

ться стабльним нуклдом свинцю. Випущення ядром частки, що склада

з двох протонв двох нейтронв - це альфа-випромнювання; випущення електрона - це бета-випромнювання.

Основною характеристикою онзуючого випромнювання

доза випромнювання.

Доза випромнювання - це кльксть енергÿ онзуючого випромнювання, поглинено

Поглинена доза випромнювання визнача

ться як енергя, поглинена одиницею маси речовини, що опромню

ться. За одиницю поглинено

У систем С

поглинена доза вимря

ться в греях (Гр). Гр - це така поглинена доза, при якй 1 кг речовини, що опромню

ться, поглина

1 Дж енергÿ, тобто 1 Гр = 1 Дж/кг.

Вдповдно до вищевикладеного,

де D_погл - поглинена доза випромнювання,

ΔE - енергя, поглинена речовиною, що опромню

ться, Δm - маса речовини.

Величина поглинено

Для оцнки бологчного впливу онзуючого випромнювання використову

ться екввалентна доз D_екв. Вона дорвню

добутку поглинено

D_екв = D_погл η

Для рентгенвського, гама-, бета-випромнювань η =1; для альфа-випромнювання η =20; для нейтронв з енергúю менше 20 КеВ η =3; для нейтронв з енергúю 0,1-10 МеВ η =10.

Одиницею вимрювання екввалентно

Зв = 100 бер =1 Гр η

Для характеристики джерела випромнювання по ефекту онзацÿ застосову

ться так названа експозицйна доза рентгенвського гамма-випромнювань. Експозицйна доза виража

енергю випромнювання, перетворену в кнетичну енергю заряджених часток в одиниц маси атмосферного повтря. З вище викладеного виплива

де D_експ - експозицйна доза рентгенвського а гамма-випромнювань;

ΔQ - заряд, що виника

в результат онзацÿ повтря в елемент обТ

му; Δm - маса повтря, що опромню

ться, у цьому обТ

м.

За одиницю експозицйно

Несистемною одиницею експозицйно

Рентген - це доза гамма-випромнювання, пд дúю яко

Одиниця рентген може бути використана до значення енергÿ 3 Мев рентгенвського гамма-випромнювань. Випромнювання може вимрятися в рентгенах - Р, млрентгенах - мР чи мкрорентгенах - мкР (1= 10³ мР = 10⁶ мкР).

Отже, для одержання експозицйно

1= 2,5810^{- 4}Кл/кг або 1 P = 3,8610^-3 Дж/кг

Джерела онзуючих випромнювань характеризуються активнстю, що визнача

ться клькстю ядерних розпадв dN за промжок часу dt:

У систем С

одиницею вимрювання активност

беккерель (Бк).

1 Бк - це один розпад за секунду. Несистемною одиницею

кюр (Ки).

1 Ки = 3,710¹⁰Бк.

Поглинена доза випромнювання й експозицйна доза рентгенвського гамма-випромнювань, подлен на одиниц часу, називаються вдповдно потужнстю поглинено

За одиницю потужност поглинено

Несистемними одиницями потужност поглинено

Ступнь забруднення навколишнього середовища радоктивними речовинами характеризу

ться густиною забруднення, що вимря

ться клькстю радоктивних розпадв атомв в одиницю часу на одиницю поверхн, або в одиниц маси, або в обТ

м (Ки/кг, Бк/кг, Ки/л, Бк/л, Ки/км², Бк/км²).

Спввдношення мж одиницями С

несистемними одиницями активност характеристик поля випромнювання:

Таблиця 1

Величина та ? символ	Назва та позначення одиниць	ЗвТязок мж одиницями
Одиниця С	Несистемна одиниця
ктивнсть (А)	Беккерель (Бк), дорвню одному розпаду в секунду (розпад/с)	Кюр (Ки)	1 Ки = 3.700·10¹⁰ Бк; 1 Бк = 1 розпад/с; 1 Бк = 1 розпад/с = 2.703·10^-11 Ки
Поглинена доза (D_погл)	Грей (Гр), дорвню одному джоулю на клограм (Дж/кг)	Рад (рад)	1 рад = 1·10^-2 Дж/кг= =1 ·10^-2 Гр; 1 Гр = 1 Дж/кг; 1 Гр = 1 Дж/кг=100рад.
Екввалентна доза (D_екв)	Зверт (Зв), дорвню одному грею на коефцúнт якост η 1 Зв = 1 Гр η	Бер (бер)	1 бер = 1 рад/ η = 1·10^-2 Дж/кг/ η = 1·10^-2 Гр η = 1·10^-2 Зв; 1 Зв=Гр η =Дж/кг/ η =100 рад η =100 бер.
Потужнсть екввалентно	Зверт в секунду (Зв/с)	Бер в секунду (бер/с)	1 бер/с = 1·10^-2 Зв/с; 1 Зв/с = 100 бер/с
Експозицйна доза (D_експ)	Кулон на клограм (Кл/кг)	Рентген (Р)	1= 2,58·10^-4 Кл/кг; Кл/кг=3,88·10³Р
Потужнсть експозицйно	Кулон на клограма в секунду (Кл/кг·с)	Рентген в секунду (Р/с)	1 Р/с = 2,58·10^-4 Кл/кг·с; Кл/кг·с=3,88·10³Р/с

2. Вплив радац�� на живий органзм.

У результат впливу онзуючого випромнювання на органзм людини в тканинах можуть вдбуватися складн фзичн, хмчн бологчн процеси.

Дю онзуючого випромнювання на бологчн об'

кти можна роздлити на клька етапв, що вдбуваються на рзних рвнях. Початковий розвива

ться на атомарному рвна - онзаця збудження. Час проткання цього процесу склада

10^-16-10^-14 с. Надал в результат прямо

Первинним фзичним актом вза

модÿ онзуючого випромнювання з бологчним об'

ктом

онзаця. Саме через онзацю вдбува

ться передача енергÿ об'

кту.

Вдомо, що дв третини загального складу тканини людини складають вода вуглець. У результат онзацÿ молекули води творюють вльн радикали Н⁺ ОН^Ц за наступною схемою:

H₂O⁺а→ H⁺ + OH^Ц

У присутност кисню твориться також вльний радикал гдроперекису (H₂O^Ц) перекис водню (H₂O₂), що

сильними окислювачами.

Вльн радикали й окислювач, що творюються в процес радолзу води, володють високою хмчною активнстю вступають у хмчн реакцÿ з молекулами блкв, ферментв нших структурних елементв бологчно

Деяк радоктивн речовини накопичуються в окремих внутршнх органах. Наприклад, джерела альфа-випромнювання (радй, ран, плутонй), бета-випромнювання (стронцй трй) гамма-випромнювання (цирконй) вдкладаються в ксткових тканинах. с ц речовини важко виводяться з органзму.

При вивченн дÿ випромнювання на органзм були визначен наступн особливост:

висока ефективнсть поглинено

наявнсть схованого прояву дÿ онзуючого випромнювання. Цей перод часто називають перодом явного благополуччя. Тривалсть його скорочу

ться при опромненн великими дозами;

дя вд малих доз може сумуватись чи накопичуватися. Цей ефект назива

ться кумуляцúю;

випромнювання вплива

не тльки на даний живий органзм, але на його потомство. Це так називаний генетичний ефект;

рзн органи живого органзму мають свою чутливсть до опромнення;

не кожен органзм у цлому однаково реагу

на опромнення;

опромнення залежить вд частоти. Одноразове опромнення у великй доз виклика

бльш глибок наслдки, нж порцонн.

дя онзуючого випромнювання на органзм не вдчутно людиною. Тому це небезпечно. Дозиметричн прилади

як би додатковим органом почуттв, призначеним для сприйняття онзуючого випромнювання.

У результат впливу онзуючого випромнювання порушу

ться нормальний плин бохмчних процесв обмн в органзм.

Рзн ферментн системи реагують на опромнення неоднозначно. Активнсть одних ферментв псля опромнення зроста

, нших - знижу

ться, третх - залиша

ться незмнною.

Поглинена доза випромнювання, що виклика

поразку окремих частин тла, потм смерть, перевищу

смертельну поглинену дозу опромнення всього тла. Смертельн поглинен дози для всього тла наступн: голова - 2 рад, нижня частина живота - 5 рад, грудна клтка - 10 рад.

Ступнь чутливост рзних тканин до опромнення неоднакова. Якщо розглядати тканини органв у порядку зменшення

Важливим фактором при вплив онзуючого випромнювання на органзм

час опромнення. З збльшенням потужност дози вражаюча дя випромнювання зроста

. Чим бльш дробове випромнювання за часом, тим менше його вражаюча дя.

Бологчна ефективнсть кожного виду онзуючого випромнювання знаходиться в залежност вд питомо

Ступнь поразки органзму залежить вд розмру поверхн, що опромню

ться. З зменшенням поверхн, що опромню

ться, зменшу

ться бологчний ефект.

ндивдуальн особливост органзму людини виявляються лише при невеликих поглинених дозах.

Чим молодше людина, тим вище його чутливсть до опромнення, особливо висока вона в дтей. Доросла людина у вц 25 рокв бльше найбльш стйка до опромнення.

к ряд професй, де сну

велика моврнсть опромнення. При деяких надзвичайних обставинах (наприклад, вибух на АЕС) опромненню може пддатися населення, що живе на визначених територях. Деяк вдом речовини, здатн цлком захистити, частково захищають органзм вд випромнювання. До них вдносяться, наприклад, азид цанд натрю, речовини тримуюч сульфогдридн групи т.д. Вони входять до складу радопротекторв.

Радопротектори частково запобгають виникнення хмчно активних радикалв, що творюються пд впливом випромнювання. Механзми дÿ радопротекторв рзн. Одн з них вступають у хмчну реакцю з радоктивними зотопами, що попадають в органзм, нейтралзують

При попаданн радоктивних речовин всередину органзму, вражаючу дю роблять в основному альфа-джерела, потм бета- гама-джерела, тобто в зворотнй зовншньому опромненню послдовност. Слд альфа-частинки, що ма

густину онзацÿ, руйну

слизову оболонку, що

слабким захистом внутршнх органв у порвнянн з зовншнм покривом.

Таблиця 2

Властивост радоктивного природного випромнювання

Тип випромнювання

Склад випромнювання

онзуюча здатнсть

Проникаюча здатнсть

они Не⁺⁺

Дуже висока

Низька. Захист: 0,1 мм води, лист папера

Електрони

Висока

Висока. Захист: шар алюмню до 0,5 мм.

Електромагнтне випромнювання

Низька

Дуже висока. Захист: шар свинцю до деклькох см.

Попадання твердих часток у дихальн органи залежить вд ступеня дискретност часток. Частки розмром менше 0,1 мкм при вход разом з повтрям попадають у леген, а при видиху видаляються. У легенях залиша

ться тльки невелика частина. Велик частки розмром бльше 5 мкм майже с затримуються носовою порожниною.

Ступнь небезпеки залежить також вд швидкост виведення речовини з органзму. Якщо радонуклди, що потрапили середину органзму однотипн з елементами, що споживаються людиною, то вони не затримуються на тривалий час в органзм, а видляються разом з ними (натрй, хлор, калй нш).

нертн радоктивн гази (аргон, ксенон, криптон нш) не

вхдними до складу тканини. Тому вони згодом цлком видаляються з органзму.

З органзму швидко виводяться радоктивн речовини, що концентруються в м'яких тканинах внутршнх органах (цезй, молбден, рутенй, йод, телур). Повльно виводяться - добре фксован в кстах (стронцй, плутонй, барй, трй, цирконй, нобй, лантано

Стронцй - 90. Перод напврозпаду цього радоктивного елемента склада

29 рокв. При попаданн стронцю всередину його концентраця в кров вже через 15 хв. досяга

значно

Цезй - 137. Псля стронцю-90 цезй-137

самим небезпечним радонуклдом для людини. Вн добре накопичу

ться рослинами, попада

в харчов продукти швидко всмокту

ться в шлунково-кишковому тракт. Цезй-137 - довгоживучий радонуклд, перод його напврозпаду склада

30 рокв. До 80% цезю вдклада

ться в м'язовй тканин. Бологчн процеси ефективно впливають на цезй, тому на вдмну вд стронцю, бологчний перод напввиведення цезю в дорослих людей колива

ться вд 50 до 200 доби, у дтей у вц 6 - 16 рокв вд 46 до 57 доби, у немовлят - 10 доби. Причому близько 10% нуклда швидко виводяться з органзму, нша частина - бльш повльними темпами. Але в будь-якому випадку щорчний його змст в органзм практично визнача

ться надходженням нуклда з рацоном у даному роц.

Найважливш бологчн реакцÿ органзму людини на вплив онзуючого випромнювання мовно роздлен на дв групи. До першо

Променева хвороба. У випадку однократного опромнення людини значною дозою радацÿ на короткий термн ефект вд опромнення спостерга

ться вже в першу добу, ступнь хвороби залежить вд величини поглинено

При опромненн всього органзму людини дозою менше як 1 Зв, як правило, вдзначаються лише легк реакцÿ органзму, що виявляються в зрушеннях у формул кров, змн деяких вегетативних функцй.

При дозах опромнення бльш 1 Зв розвива

ться гостра променева хвороба, тяжксть проходження яко

Дози однократного опромнення 5-6 Зв при вдсутност медично

нша форма гостро

Вддален наслдки. До вддалених наслдкв соматичного характеру вдносяться рзномантн бологчн ефекти, серед яких найбльш стотними

лейкемя, злояксн творення, катаракта кристалика ока скорочення тривалост життя.

Лейкемя - вдносно рдке захворювання. Частота випадкв виникнення лейкемÿ серед людей, як пддавалися впливу онзуючо

Бльшсть радобологв вважають, що моврнсть виникнення лейкемÿ склада

1-2 випадкв на рк на 1 млн. населення при опромненн вс㺿 популяцÿ дозою 0,01 Зв.

Злояксн творення. Перш випадки розвитку злояксних творень вд впливу онзуючо

Розвиток катаракти спостергалося в людей, як пережили атомн бомбардування в Хросм Нагасак, у фзикв, що працювали на циклотронах, у хворих, оч яких пддавалися опромненню з лкувальною метою. Однократна катарактогенна доза онзуючо

Скорочення тривалост життя в результат впливу онзуючо

Достоврних даних про скорочення термнв життя людини при тривалому хрончному опромненн малими дозами дотепер не отримано. На думку бльшост радобологв, скорочення тривалост життя людини при опромненн знаходиться в межах 1-15 днв на 0,01 Зв.

Дози можлив наслдки опромнення:

4,5 3в - важкий ступнь променево

1 3ва - нижнй рвень розвитку легкого ступеня променево

0,75 Зва - незначна короткочасна змна складу кров.

0,30 Зва - опромнення пд час рентгенографÿ шлунка (мсцеве)

0,10 Зва - припустиме разове опромнення населення.

0,03 Зва - опромнення при рентгенографÿ зубв.

0,005 Зва - припустиме опромнення населення при нормальних умовах за рк.

0,001 Зва - фонове опромнення за рк.

0,1 Зв - перегляд одного футбольного матчу.

При вплив онзуючого опромнення летальна доза для ссавцв склада

10 Зв, а енергя, що поглина

ться при цьому тканинами й органами тварин, могла б пдвищити

Надал вдбуваються реакцÿ хмчно активних речовин з рзними бологчними структурами, при яких вдзнача

ться як змна, так творення нових, не властивих, для органзму з'

днань, що опромню

ться.

Наступн етапи розвитку променево

Явища, що вдбуваються на початкових, фзико-хмчних етапах променевого впливу, прийнято називати первинними, оскльки саме вони визначають весь подальший хд розвитку променевих поразок.

Таблиця 3

Деяк дози випромнювання

Джерело онзуючого випромнювання

Рчна доза

КОСМ

ЧНЕ ВИПРОМ

НЮВАННЯ

На рвн моря

На кожн 100 м над рвнем моря

0,2 мЗв

0,03 мЗв

ВИПРОМ

НЮВАННЯ ЗЕМЛ

У зон вапнякв

У зон осадових порд

У зон грантв

0,3 мЗв

0,5 мЗв

1,2 мЗв

ЖИТЛО

З дерева

З цегли

З бетону

0,01 мЗв

0,1 мЗв

0,5 мЗв

пЖА

Природн радозотопи, що мстяться в продуктах (мнерали, м'ясо, овоч, риба т.п.)

0,02 мЗв

ПОЛЬОТИ НА Л

ТАКУ

На кожн 500 км

0,04 мЗв

ТЕЛЕВ

ЗОР

МОН

ТОР

При середнй тривалост перегляду телевзора 1 година в день

0,05 мЗв

ДПУСТКА

Тиждень вдпустки в горах на висот 2 м

1 мЗв

МЕДИЦИНА

Рентгенографя легень

Рентгенографя зубв

1 мЗв

0,2 мЗв

3. Природн й антропогенн джерела онзуючого випромнювання.

Основну частину опромнення населення земно

природн джерела, що дають середн рчн ефективн дози опромнення 2 мЗв;

джерела, що використовуються в медицин, середньостатистичн дози опромнення вд яких у рк складають 0,4 мЗв;

радоктивн опади, у середньому опромнення, що дають у рк дозу, рвну 0,02 мЗв;

атомна енергетика, доза опромнення вд яко

Бльшсть з них так, що уникнути опромнення вд них зовсм неможливо, тому що ними

природн джерела радацÿ. Ними

джерела земного походження, внутршн

опромнення вд яких склада

1,325 мЗв;

джерела земного походження, зовншн

опромнення вд яких склада

0,35 мЗв;

космчне зовншн

опромнення, що склада

0,3 мЗв;

космчне внутршн

опромнення, що значно менше й у середньому склада

0,015 мЗв.

Людина пдда

ться опромненню двома способами. Радоктивн речовини можуть знаходитися поза органзмом опромнювати його зовн. У цьому випадку говорять про зовншн

опромнення. Але радоктивн речовини можуть виявитися й у

Зовншн

опромнення

Протягом вс㺿 сторÿ снування Земл рзн види випромнювання надходять вд радоктивних речовин, що знаходяться в земнй кор, також падають на поверхню Земл з космосу.

Космчн промен дають радацйний фон ледве менше половини зовншнього опромнення, одержуваного населенням вд природних джерел. Космчн промен складаються в основному з заряджених часток.

Велика частина космчних променв приходить до нас з космосу, але деяка

Земна радаця обумовлена тим, що основн радоктивн зотопи, що зустрчаються в грських породах Земл - це калй-40, рубдй-87 члени нших радоктивних смейств, включен до складу Земл з самого ? народження. Вони беруть початок вдповдно вд рану-238 торю-232, що

довгоживучими зотопами. Рвн земно

Внутршн

опромнення

У середньому дв третини ефективно

Невелика частина ц㺿 дози приходиться на радоктивн зотопи типу вуглецю-14 тритю, що утворюються пд впливом космчно

Деяк з них, наприклад нуклди свинцю-210 полоню-210, надходять в органзм з

Природн джерела радац��

Найбльш вагомим з сх природних джерел радацÿ

важкий газ (у 7,5 разв важче повтря) - радон. У природ радон зустрча

ться в двох формах: у вид радону-, члена радоктивного ряду, утвореного продуктами розпаду рану-238, у вид радону - 220, члена радоктивного ряду торя-232. Основну частину дози опромнення вд радону людина одержу

, знаходячись у закритому, не провтрюваному примщенн. Концентраця радону в закритих примщеннях у середньому у всм разв вище, нж у зовншнм атмосфернм повтр.

Радон концентру

ться в повтр середин примщень лише тод, коли вони в достатнй мр зольован вд зовншнього середовища. Надходячи середину примщення тим чи ншим шляхом (просочуючись через фундамент пдлогу, чи рунт, вивльняючись з матералв, використовуваних у конструкцÿ будинку), радон накопичу

ться в ньому. У результат в примщенн можуть виникати досить висок рвн радацÿ.

нод концентраця радону в закритому примщенн в 5 разв вище концентрацÿ радону в зовншнм повтр (виявлене у Швецÿ й у Фнляндÿ в будвлях 70-х рокв). Найпоширенш будвельн матерали, так як дерево, цегла бетон, видляють дещо небагато радону. Набагато бльшою питомою радоктивнстю володють грант пемза.

У таблиц 4 приведен питом радоктивност деяких будвельних матералв.

Таблиця 4

Будвельн матерали	Питом радоктивност (Бк радю торю на 1 кг), Бк/кг
Дерево	1.1
Зола (дерева)	341
Цемент	Менше 45
Цегла червона	126
Грант	170
Псок гравй	34
Природний гпс	29

Тому радацйний контроль будвельних матералв заслугову

само

Однак головне джерело радону в закритих примщеннях - це рунт. Концентраця радону у верхнх поверхах багатоповерхових будинкв, як правило, нижче, нж на першому поверс. Швидксть проникнення вихдного з земл радону в примщення фактично визнача

ться товщиною цлснстю мжповерхових перекриттв.

Емся радону з стн зменшу

ться в 10 разв при облицюванн стн пластиковими матералами типу поламду, чи полвнлхлориду полетилену чи трьома шарами олйно

Ще одне важливе джерело надходження радону в примщення являють собою вода природний газ. Концентраця радону в звичайно використовуванй вод надзвичайно мала, але вода з деяких джерел, особливо з глибоких чи колодязв артезанських шпар, мстить дуже багато радону. Найбльша заре

стрована питома радоктивнсть води в системах водопостачання склада

100 мльйонв Бк /м³, найменша дорвню

нулю.

Однак основна небезпека виходить зовсм не вд питно

Велику небезпеку представля

попадання пари води з високим змстом радону в леген разом з вдихуваним повтрям, що найчастше вдбува

ться у ваннй кмнат. При обстеженн будинкв у Фнляндÿ виявилося, що в середньому концентраця радону у ваннй кмнат в три рази вище, нж на кухн, приблизно в сорок разв вище, нж у житлових кмнатах.

Радон проника

також у природний газ пд землею. У результат попередньо

По оцнках фахвцв ефективна екввалентна доза опромнення вд радону його дочрнх продуктв склада

в середньому бля одного мЗв/рк, тобто приблизно половина вс㺿 рчно

Вуглля, подбно бльшост нших природних матералв, мстить незначн клькост первинних радонуклдв. Останн псля спалювання вуглля попадають у навколишн

середовище, де можуть служити джерелом опромнення людей.

Концентраця радонуклдв у рзних вугльних шарах вдрзня

ться в сотн разв. В основному вуглля мстить менше радонуклдв, нж земна кора. Але при спалюванн вуглля велика частина його мнеральних компонентв спка

ться в шлак чи золу, де в основному концентруються радонуклди.

Використання золи як добавку до цементу бетону може привести до збльшення радацйного опромнення.

Ще одним джерелом опромнення населення

термальн води. Вимрювання емсÿ радону на електростанцÿ, що експлуату

пдземн термальн води показали, що на кожен ггават-рк вироблювано

Видобуток фосфатв, використовуваних для виробництва добрив, супроводжу

ться пдвищенням радоктивного фону. Це зв'язано з тим, що бльшсть розроблювальних фосфатних родовищ мстять ран. у процес видобутку переробки руди видля

ться радон, та й сам добрива мстять радозотопи, що проникають з рунту в харчов культури.

Штучн джерела радац��

За останн

десятилття людиною створено клька сотень штучних радонуклдв, а також активно використову

ться енергя атома в рзних цлях. Однак, на вдмну вд природних джерел, штучн джерела радоктивного випромнювання практично у всх випадках контролюються.

Умовно, технчн джерела радацÿ можна роздлити на наступн групи:

джерела, використовуван в медицин. Це: рентгенвський апарат, дагностичн прилади на баз використання радозотопв;

променева терапя;

ядерн вибухи;

атомна енергетика;

предмети, що мстять радоктивн речовини. Це: антистатичн щтки для видалення пилу з пластинок фотопринадлежностей, дя яких засновано на випущенн альфа-частинок; детектори диму, принцип дÿ яких заснований на використанн альфа-випромнювання; кольоров телевзори та монтори, що випускають рентгенвське випромнювання й нш предмети.

4. Проблеми, пов'язан з використанням ядерно

Головну небезпеку, повТязану з використанням ядерно

Мсцями накопичення радоктивних вдходв

атомн станцÿ, на яких здйсню

ться

У шести областях кра

Пдпри

мства з видобування та переробки ранових руд знаходяться у Днпропетровськй, Микола

Укра

Через снування велико

В систему таких заходв мають входити: основи ядерного законодавства, державне регулювання ядерно

4.1 Теплове забруднення навколишнього середовища.

Виробництво електроенергÿ за допомогою будь-яких форм вихдного палива завжди вплива

на навколишн

середовище. Тепловий вплив на навколишн

середовище зв'язано з неминучими втратами при виробництв електроенергÿ, приблизно, однаково як для вугльних, так атомних електростанцй. Тепловий ККД вугльних електростанцй колива

ться вд 20 до 40 %. Бльш нов електростанцÿ мають ККД, звичайно, не нижче 32 %. Для атомних електростанцй, що використовують легко водян реактори, ККД колива

ться вд 29 до 38 % для бльшост електростанцй сьогодн дорвню

, приблизно, 34 %. Тому при снуючому рвн запитв на електроенергю не сну

няких причин для переваги одного палива ншому (уран чи вуглля) за критерúм ефективност використання тепла. Це стосу

ться як електростанцй, охолоджуваних проточною водою, так атмосферн градирн, що використовують. У будь-якому випадку втрачене тепло не повинне бути "непотрбним". У бльш холодних клматичних зонах його використовують для централзованого теплопостачання для сльськогосподарських нестаткв. Це зменшу

випадання локальних туманв, викликаних температурними перепадами в навколишнм середовищ.

Парниковий ефект - цим термном називають здатнсть деяких газв, що присутн у земнй атмосфер, затримувати нфрачервоне випромнювання (тобто теплоту) поблизу поверхн земл. Нагромадження "парникових газв", особливо СО₂, у земнй атмосфер приводить до потеплння клмату в багатьох частинах свту. Якщо цей процес не зупинити, то його продовження може, у кнцевому рахунку, привести до глобальних клматичних змн на всй земл. Вважа

ться, що саме двоокис вуглецю вплива

на парниковий ефект.

Учен дотепер не знають, яка кльксть вуглекислого газу може абсорбувати навколишн

середовище, яким чином пдтриму

ться глобальний баланс СО₂в атмосфер. Однак, чен з стурбованстю фксують поступове збльшення змсту СО₂в атмосфер. Це обумовлено, зокрема, спалюванням вуглецевмсного органчного палива, у процес якого вуглець швидко перетвориться в атмосферний СО₂. Так процеси вдбуваються, наприклад, в автомобльних двигунах внутршнього згоряння, рзних ндустральних печах, при виробництв електроенергÿ. Постйна вирубка лсв також вносить вклад у парниковий ефект, оскльки зменшу

поглинання атмосферного СО₂ау процес фотосинтезу.

Вже в 1977 у звт Нацонально

Глобальн викиди СО₂вд спалювання органчного палива складають, приблизно, 25 мльярдв тонн у рк. З них, приблизно, 45 % вд спалювання вуглля 40 % вд нафти. Кожна електростанця потужнстю 1 Вт, що працю

на кам'яному кут, викида

в атмосферу, приблизно, 7 мльйонв тонн СО₂ у рк. Якщо використову

ться буре вуглля, то кльксть викидв набагато бльше. При використанн ядерних реакторв таких викидв в атмосферу не вдбува

ться взагал.

Тому для базисного виробництва електроенергÿ бльш широке використання ранового палива

очевидним.

На сьогодншнй день снують мжнародн годи, що визначають таку стратегю використання енергетичних ресурсв, що мнмзу

викиди в атмосферу СО₂. Енергозбергаюч технологÿ навряд чи будуть настльки ж ефективн в наступних десятилттях, як це було, починаючи з середини 1970-их рокв, тому що

Розмщення збереження остеклованих вдходв

Незалежно вд того чи остеклован висококтивн вдходи псля переробки або вони знаходяться у вдпрацьованих паливних зборках, з ними, у кнцевому рахунку, необхдно розпорядитися самим безпечним чином. На додаток до концепцй безпеки, застосовуваним до ядерного паливного циклу, це означа

, що псля поховання вдходи не повинн пддаватися яким-небудь додатковим процедурам. Хоча кнцеве розмщення висококтивних вдходв не буде вдбуватись ще протягом деклькох найближчих рокв, але вс приготування вже зроблен з урахуванням природних мов збереження клькост таких вдходв.

Кнцеве розмщення висококтивних вдходв повинно здйснюватися з дуже високими гарантями безпеки. Питання в тм, наскльки ми можемо бути певнен в довгостроковй безпец, до того як це не почато у великих масштабах? Очевидно, що високий рвень доври може бути досягнутий на основ продовження ретельних наукових проектних дослджень, що здйснюються в даний час. Розв'язуван задач при цьому не

н дуже великими, н винятково складними.

По-перше, видлен радоктивн вдходи (чи вдпрацьоване ядерне паливо) знаходяться в стйкй нерозчиннй форм. По-друге, вони мстяться в масивних посудах, виготовлен з нержавючо

З приведених даних можна зробити два важливих висновки. Перший поляга

в тому, що ступнь радацйно

пхня концентраця ста

менше малих клькостей дуже важких "трансуранових" елементв типу америцю нептуню, що мають набагато бльш пероди напврозпаду. Хоча промжок часу в тисячу рокв досить великий з погляду людського життя, проте, розмщення таких матералв повинно здйснюватися в стйких геологчних формуваннях, де геологчний час ста

бльш значимим фактором. Навть час, необхдний для розпаду плутоню, малий в порвнянн з геологчними масштабами часу.

Другий висновок поляга

в тому, що вдносна радоктивнсть вдходв через 1 рокв ста

майже таким же, як активнсть вдповдно

Бльшсть кра

Нерозчинно

Герметичного збереження в корозйно-стйких

мностях.

Бетонування вдходв для виключення впливу на них рунтових вод можливих руйнувань при перемщеннях земно

Розмщення глибоко пд землею (на глибин бльш 500 метрв) у стабльних геологчних структурах.

Для такого розмщення вдходв вивчаються два типи геологчних порд - тверд кристалчн скельн породи поклади кам'яно

Питання геологчно

Можна порвняти токсичнсть вдходв атомно

Можна стверджувати, що прийде час, коли збереження висококтивних вдходв буде зовсм безпечним. Радоктивн вдходи, хоча дуже токсичн в момент сво¿ появи, але, по-перше,

Хоча сьогодн кожна кра

Природний аналог: Окло

Хоча висококтивн вдходи сучасно

Природн ланцюгов реакцÿ, що почалися спонтанно завдяки присутност води, що дú як сповльнювач, продовжувалися, приблизно, два мльйони рокв поки, нарешт, не згасли. Протягом цього часу в руд утворилося, приблизно, 5,4 тонн продуктв розпаду, також 1,5 тонни плутоню разом з ншими трансурановими елементами.

Радоктивн продукти розподу давно розпалися перетворилися в стабльн елементи, вивчення

Таким чином,

дине вдомий "спит" пдземного сховища вдходв атомно

Однак, такий приклад спонукав чених бльш детально вивчати поводження двоокису рану в рунтових водах разом з ншими хмчними елементами, що присутнй у руд (як не пддаються розщепленню). - дослдження допоможуть в оцнц тривало

Вартсть - важливе питання. Органзаця економчного спвробтництва розвитку опублкувала оцнки витрат на розмщення збереження вдходв з використанням вдомих технологй, описаних вище. Згдно з цими оцнками вартсть розмщення збереження вдходв, моврно, буде складати вд 0,03 до 0,17 центв за зроблений кловат годину електроенергÿ для остеклованих висококтивних вдходв вд 0,04 до 0,18 центв для вдпрацьованого палива (у цнах 1993 року). У США сумарн витрати на фнансування збереження вдпрацьованого палива склали на кнець 1 року 16 мльярдв доларв США. Канадськ виробники збирають плату на майбутн

фнансування збереження вдпрацьованого палива з розрахунку, приблизно, 0,1 центв за кловат годину, в 1997 роц цей фонд склав 1,25 мльярдв канадських доларв. У Швецÿ це податок склада

, приблизно, 0,3 центв за кловат годину, йде на фнансування нормально функцонуючого державного сховища радоктивних вдходв, дослдження в цй област. Безпечне збереження радоктивних вдходв - це снуюча норма, що технологÿ збереження добре розроблен, що витрати прийнятн що повномасштабна демонстраця цього незабаром буде можлива в деклькох кра

5.Основн заходи захисту населення вд онзуючого випромнювання.

Як же вдзначалося, бологчний вплив рзних видв випромнювання неоднозначний, тобто та сама поглинена доза гама- альфа- випромнювання приводить до рзного бологчного ефекту.

Характер радацйно

Одним з варантв тимчасового захисту населення вд радоктивного зовншнього опромнення, у комплекс з ншими заходами,

використання для цих цлей захисних властивостей сляких будинкв, споруд, глибинних сховищ, споруджень метрополтену, пдземних гаражв, пдвалв т.д. Це зв'язано з тим, що проходячи через рзн матерали, потоки гама- нейтронного випромнювань послабляються. Здатнсть того чи ншого матералу послабляти онзуюч випромнювання характеризують лшаром половинного ослаблення, тобто товщиною шару чи матералу, що зменшу

дозу випромнювання в 2 рази. Значення шарв половинного ослаблення для деяких матералв приведен в наступнй таблиц:

Таблиця 6

Матерал	Густина, г/см³	Товщина шару половинного ослаблення, см
Для нейтронв	Для гамма-випромнювання
Вода	1,0	2,7	23
Полетилен	0,92	2,7	24
Броня	7,8	11,5	3
Свинець	11,3	12	2
ерунт	1,6	12	14,4
Бетон	2,3	12	10
Деревина	0,7	9,7	33

У середньому приблизно дв третини ефективно

Одним з стотних бар'

рв, що перешкоджають включенню продуктв розпаду в бологчний цикл,

рунт, що

З метою скорочення надходження ⁹⁰Sr деяких нших радонуклдв в органзм людини тварин необхдно знижувати нтенсивнсть

Необхдно також прийняти мри, що запобгають надходженню в органзм радоктивних речовин з

При зараженн водойм радоктивн речовини можуть надходити в органзм людини по бологчних ланцюжках вода-водорост, планктон-риба-людина чи, якщо водойма служить для питного водопостачання безпосередньо по ланцюжку вода-людина. На водопровдних станцях питна вода, що забира

ться з пдземних джерел, може бути очищена вд радоктивних речовин осадженням часток з наступною фльтрацúю. Питна вода, одержувана з пдземних свердловин або, яка зберга

ться в герметичних емкстях, звичайно не пдда

ться зараженню радоктивними речовинами.

Деяк харчов речовини володють профлактичною радозахисною дúю чи здатнстю зв'язувати виводити з органзму радонуклди. До них вдносяться полсахариди(пектин, декстрин), фенильн фтинов з'

днання, етиловий спирт, деяк жирн кислоти, мкроелементи, втамни, ферменти, гормони. Радостйксть органзмв пдвищують деяк антиботики (бомцин, стрептоцин) та наркотики.

Пектинов речовини (пектин, пектинова кислота). Пектин - речовина, яка дуже схожа на варення або желе, приготовлених з плодв. У процес засво

ння

Втамни. До дуже важливих радозахисних з'

днань вдносяться так називан "втамни протидÿ". У першу чергу це вдноситься до втамнв групи В и С. Хоча на думку фахвцв одна аскорбнова кислота не ма

захисну дю, але вона пдсилю

дю втамнв В и Р.

У той час як радоктивн елементи приводять до руйнування стнок кровоносних судин, спльна дя втамнви С вдновлю

Етиловий спирт. Володú вираженою профлактичною радозахистною дúю на рзномантн органзми: людини, тварин, бактерй. При введенн в живильну сумш етилового спирту виживансть бактерй пдвищу

ться на 11 - 18%, спирт захища

вд загибел майже всх мишей, опромнених рентгенвськими променями в доз 600 рентгенв.

Серед заходв щодо скорочення надходження активних речовин в органзм людини важливе мсце придля

ться використанню засобв захисту органв дихання. Для ц㺿 мети придатн в першу чергу респратори рзних типв (Р-2, Р-2д, "Пелюсток", "Астра" нш). При вдсутност респраторв можуть бути використан протигази найпростш засоби захисту органв дихання, так, як ватно-марлева пов'язка й нш. Застосовуються ц засоби в перод випадання радоктивних речовин протягом деклькох наступних дб, коли радоктивн речовини можуть попадати в повтря в результат вторинного пилоутворення володючи при цьому високою активнстю.

Основними положеннями, що визначають характер захисту вд гамма-випромнювання на забрудненй територÿ

Потужнсть дози гамма-випромнювання найбльш висока на початку псля випадання радоктивних опадв, тому захист вд гамма-випромнювання необхдно здйснювати буквально з першо

Перебування в будь-якому будинку чи споруд знижу

дозу гамма-опромнення, тому що радоктивн опади, що забруднили мсцевсть, пропорцйн коефцúнту ослаблення гамма-випромнювання, визначеним для будвл цього типу.

Унаслдок того, що потужнсть дози гама-випромнювання знижу

ться швидше спочатку, криття людини в спорудженнях з визначеним коефцúнтом ослаблення на той самий термн не завжди рвноцнно. У першу добу псля випадання радоктивних опадв криття ряту

людину вд дÿ випромнювання в значно бльшй доз, нж у другу тим бльше в наступну добу.

На основ вищесказаного для захисту вд зовншнього гамма-випромнювання на забрудненй територÿ розроблена практично важлива рекомендаця, що поляга

в тм, що перший час псля випадання радоктивних опадв рацонально рекомендувати такий режим радацйного захисту, щоб при ньому коефцúнт ослаблення гамма-випромнювання криттями чи середня добова захищенсть були вище, нж надал.

6. Лекця на тему: "Радаця та ? вплив на людину".

Вступ.

томна енергетика в Укра

Зараз на кра

Укра

В нормальному робочому стан атомн електростанцÿ наносять екологÿ кра

У нас на кра

Види випромнювання

онзуючим назива

ться випромнювання, яке здатне прямо або не прямо онзувати середовище. До нього вдносять рентгенвське гама- випромнювання, такожа випромнювання, яке склада

ться з потокв заряджених або нейтральних частинок, як мають достатню енергю для онзацÿ.

Радоктивн речовини звичайно випускають альфа-, бета-частинки та гама-випромнювання, нейтрони ( нод можуть бути протони важк ядра ).

Згада

мо з курсу середньо

Бета-частинки можуть проникати через верхнй шар шкри (0.07 мм). А бета-частинки з великою енергúю можуть пройти через шар алюмню до 5 мм.

льфа-частинки мають дуже високу онзацйну здатнсть, це поясню

ться тому, що маса альфа-частинки в 8 разв бльша нж маса електрона, за нейтрон в 2 раза. Бологчна ефективнсть кожного виду онзуючого випромнювання знаходиться в залежност вд питомо

Нейтрони, як фотони, непрямо онзуюч частинки, онзаця середовища в пол нейтронного випромнювання проводиться зарядженими частинками, як зТявляються при зткненн нейтронв з речовиною.

Таблиця 1

Властивост радоктивного природного випромнювання

Тип випромнювання

Склад випромнювання

онзуюча здатнсть

Проникаюча здатнсть

они Не⁺⁺

Дуже висока

Низька. Захист: 0,1 мм води, лист папера

Електрони

Значно висока

Висока. Захист: шар алюмню до 0,5 мм.

Електромагнтне випромнювання

Значно низька

Дуже висока. Захист: шар свинцю до деклькох см.

Види одиниц вимрювання доз опромнення.

Бологчну дю онзуючого випромнювання мовно можн роздлить на:а первинн фзико-хмчн процеси, що виникають в молекулах живих клтин та порушення функцй органзму як наслдок первинних процесв - бологчний.

Початковий етап розвива

ться на атомарному рвна - онзаця збудження атомв. Час проткання цього процесу склада

10^-16-10^-14с. Це фзико-хмчний етап радацйного впливу на живий органзм

Первинним фзичним актом вза

модÿ онзуючого випромнювання з бологчним об'

ктом

онзаця. Саме через онзацю вдбува

ться передача енергÿ об'

кту. Не можливо прямо вимряти онзацю обТ

кта. Тому найкращим способом вимрювання енергÿ

доза опромнення.

Доза випромнювання - це кльксть енергÿ онзуючого випромнювання, поглинено

Поглинена доза випромнювання визнача

ться як енергя, поглинена одиницею маси речовини, що опромню

ться. За одиницю поглинено

У систем С

поглинена доза вимря

ться в греях (Гр). Гр - це така поглинена доза, при якй 1 кг речовини, що опромню

ться, поглина

1 Дж енергÿ, тобто 1 Гр = 1 Дж/кг. Поглинена доза залежить вд матералу, що опромню

ться. Так сторично склалось, що еталонним матералом

повтря.

Для оцнки бологчного впливу онзуючого випромнювання використову

ться екввалентна доз D_екв. Вона залежить вд коефцúнт вдносно

Для рентгенвського, гама-, бета- випромнювань η =1; для альфа-випромнювання η =20; для нейтронв η =3÷10.

Одиницею вимрювання екввалентно

Для характеристики джерела випромнювання по ефекту онзацÿ застосову

ться так названа експозицйна доза рентгенвського гамма-випромнювань. Експозицйна доза виража

енергю випромнювання, перетворену в кнетичну енергю заряджених часток в одиниц маси атмосферного повтря.

За одиницю експозицйно

Несистемною одиницею експозицйно

Отже, для одержання експозицйно

1= 2,5810^{- 4}Кл/кг або 1 P = 3,8610^-3 Дж/кг

Джерела онзуючих випромнювань характеризуються активнстю, що визнача

ться клькстю ядерних розпадв за промжок часу.

У систем С

одиницею вимрювання активност

бекерель (Бк), названий на честь Анр Бекереля, який виявив у 1896 р., що джерелом невидимого випромнювання

ран. 1 Бк - це один розпад за секунду. Несистемною одиницею

кюр (Ки), також названий на честь подружжя Марÿ Складовсько

1 Ки = 3,710¹⁰Бк.

За одиницю потужност поглинено

Несистемними одиницями потужност поглинено

Спввдношення мж одиницями С

несистемними одиницями активност характеристик поля випромнювання:

Таблиця 2

Величина та ? символ	Назва та позначення одиниць	ЗвТязок мж одиницями
Одиниця С	Несистемна одиниця
ктивнсть (А)	Бекерель (Бк), дорвню одному розпаду в секунду (розпад/с)	Кюр (Ки)	1 Ки = 3.700·10¹⁰ Бк; 1 Бк = 1 розпад/с; 1 Бк = 1 розпад/с = 2.703·10^-11 Ки
Поглинена доза (D_погл)	Грей (Гр), дорвню одному джоулю на клограм (Дж/кг)	Рад (рад)	1 рад = 1·10^-2 Дж/кг=1 ·10^-2 Гр; 1 Гр = 1 Дж/кг; 1 Гр = 1 Дж/кг=100рад.
Екввалентна доза (D_екв)	Зверт (Зв), дорвню одному грею на коефцúнт якост η 1 Зв = 1 Гр η	Бер (бер)	1 бер = 1 рад/ η = 1·10^-2 Дж/кг/ η = 1·10^-2 Гр η = 1·10^-2 Зв; 1 Зв=Гр η =Дж/кг/ η = =100 рад η=100 бер.
Потужнсть екввалентно	Зверт в секунду (Зв/с)	Бер в секунду (бер/с)	1 бер/с = 1·10^-2 Зв/с; 1 Зв/с = 100 бер/с
Експозицйна доза (D_експ)	Кулон на клограм (Кл/кг)	Рентген (Р)	1= 2,58·10^-4 Кл/кг; Кл/кг=3,88·10³Р
Потужнсть експозицйно	Кулон на клограма в секунду (Кл/кг·с)	Рентген в секунду (Р/с)	1 Р/с = 2,58·10^-4 Кл/кг·с; Кл/кг·с=3,88·10³Р/с

Природний фон.

Основну частину опромнення населення земно

довгоживучими зотопами. Рвн земно

У середньому дв третини ефективно

Найбльш вагомим з сх природних джерел радацÿ

важкий газ (у 7,5 разв важче повтря) - радон. У природ радон зустрча

Радон концентру

ться в повтр середин примщень лише тод, коли вони в достатнй мр зольован вд зовншнього середовища. Надходячи середину примщення тим чи ншим шляхом (просочуючись через фундамент пдлогу, чи �рунт, вивльняючись з матералв, використовуваних у конструкц�� будинку), радон накопичу

ться в ньому. У результат в примщенн можуть виникати досить висок рвн радац��. Тому необхдно провтрювати примщення, не залежно вд того знаходиться це примщення в пдвальному примщенн чи н.

Вплив радац�� на живий органзм.

Вдомо, що 70-80% загального складу тканини людини склада

вода. У результат онзацÿ молекули води творюють вльн радикали Н⁺ ОН^Ц за такою схемою:

H₂O⁺а→ H⁺ + OH^Ц

Такожа твориться вльний радикал гдроперекису (H₂O^Ц) перекис водню (H₂O₂), що

сильними окислювачами.

ться вже в першу добу, а ступнь хвороби залежить вд величини поглинено

лейкемя, злояксн утворення, катаракта кристалика ока скорочення тривалост життя.

Лейкемя - вдносно рдке захворювання.а

моврнсть виникнення лейкемÿ склада

1-2 випадкв на рк на 1 млн. населення при опромненн вс㺿 популяцÿ дозою 0,01 Зв.

Злояксн утворення. Перш випадки розвитку злояксних творень вд впливу онзуючо

Вивчення генетичних наслдкв опромнення зв'язано за великими труднощами. По-перше, мало вдомо про те, як шкодження виникають у генетичному апарат людини при опромненн; по-друге, повне виявлення всх спадко

мних дефектв вдбува

ться лише протягом багатьох поколнь;, по-трет

, ц дефекти неможливо вдрзнити вд тих, котр виникли з нших причин.

Близько 10% сх живих немовлят мають т або нш генетичн дефекти, починаючи вд необтяжливих фзичних недолкв типу дальтонзму кнчаючи такими важкими станами, як синдром Дауна, хорея Гентингтона рзн пороки розвитку. Багато хто з ембронв плодв з важкими спадко

мними порушеннями не доживають до народження. Але навть якщо дти з спадко

мними дефектами народжуються живими, моврнсть для них дожити до свого першого дня народження в п'ять разв менше, нж для нормальних дтей.

Генетичн порушення можна вднести до двох основних типв: хромосомн аберацÿ, що включають змни числа або структури хромосом, мутацÿ в самих генах. Генн мутацÿ пдроздляються дал на домнантн (як виявляються вдразу в першому поколнн) рецесивн (як можуть проявитися лише в тому випадку, якщо в обох батькв мутантним

той самий ген; так мутацÿ можуть не проявитися протягом багатьох поколнь або не виявитися взагал). Обидва типи аномалй можуть привести до спадко

мних захворювань у наступних поколннях, а можуть не проявитися взагал. нш дослдження цього не пдтверджують.

Трохи насторожу

повдомлення про те, що в людей, що одержали мал надлишков дози опромнення, дйсно спостерга

ться пдвищений змст клток кров з хромосомними порушеннями. Але бологчне значення таких шкоджень

Дя онзуючого випромнювання на органзм не вдчутна людиною. Тому це небезпечно. Дозиметричн прилади

як би додатковим Уорганом почуттв, призначеним для сприйняття онзуючого випромнювання.

У результат впливу онзуючого випромнювання порушу

ться нормальний плин бохмчних процесв обмн в органзм.

Орúнтовн дози можлив наслдки опромнення:

4500 м3в - важкий ступнь променево

1 м3в - нижнй рвень розвитку легкого ступеня променево

750 мЗв - незначна короткочасна змна складу кров.

200-300 мЗв - опромнення пд час рентгенографÿ шлунка (мсцеве).

2-3 мЗв - опромнення при рентгенографÿ зубв.

2-3 мЗва - флюорографя легень.

1-2 мЗв - фонове опромнення за рк.

0,1 мЗв - перегляд одного футбольного матчу(0,05 мЗв - телевзор монтор за 1 годину )

0,01-1 мЗв - польоти на лтаку в залежност вд висоти та тривалост перельоту.

При вплив онзуючого опромнення летальна доза для ссавцв склада

10 Зв, енергя, що поглина

ться при цьому тканинами й органами тварин, могла б пдвищити

Поглинена доза випромнювання, що виклика

разку окремих частин тла, потм смерть, перевищу

смертельну поглинену дозу опромнення всього тла. При абсолютнй смертельнй доз, що дорвню

для людини 10 Зв на все тло, в 1 см³ тканини творю

ться одн онзована молекула на 10 мльйонв молекул.

Ступнь чутливост рзних тканин до опромнення неоднакова. Якщо розглядати тканини органв у порядку зменшення

Важливим фактором при вплив онзуючого випромнювання на органзм

час опромнення. З збльшенням потужност дози вражаюча дя випромнювання зроста

. Чим бльш дробове випромнювання за часом, тим менше його вражаюча дя.

Зовншн

опромнення альфа- бета-випромнюваннями менш небезпечно, тому що альфа- бета-частинки мають невелику величину пробгу в тканин не досягають кровотворних нших органв.

Ступнь поразки органзму залежить вд розмру поверхн, що опромню

ться. З зменшенням поверхн, що опромню

ться, зменшу

ться бологчний ефект.

ндивдуальн особливост органзму людини виявляються лише при невеликих поглинених дозах.

Чим молодша людина, тим вища ? чутливсть до опромнення, особливо висока вона в дтей. Доросла людина у вц 25 рокв бльше найбльш стйка до опромнення.

високу густину онзацÿ, руйну

слизову оболонку, що

слабким захистом внутршнх органв у порвнянн з зовншнм покривом.

Ступнь небезпеки залежить також вд швидкост виведення речовини з органзму. Якщо радонуклди, що потрапили середину органзму однотипн з елементами, що споживаються людиною, то вони затримуються на тривалий час в органзм, замщуючи не радоктивн елементи (натрй, хлор, калй нш).

Висновки

В результат зроблено

1. Охарактеризований вплив онзуючого випромнювання на органзм людини.

2. Порвняно вплив на органзм рзних видв випромнювання.

3. Визначен основн методи та способи захисту населення вд радацÿ.

4. Визначен особливост розвитку атомно

5. Порвнян дози випромнювання вд фонового випромнювання для середньо

7. Забезпечення рвня фзичного захисту пд час захоронення

радоктивних вдходв.

томна енергетика в кра

Зараз на кра

Впродовж клькох десятилть в кра

проритета захистуа життя та здоров'я персоналу, населення та навколишнього природного середовищ вда впливу радоктивних вдходв згдно з державними нормами радацйно

розмежування функцйа державного контролю т управлння у сфер поводження з радоктивними вдходами;

реалзаця державно

перегляда а затвердження Державно

забезпечення мнмального рвня утворення радоктивних вдходв, якого можн досягти на практиц;

недопущення неконтрольованого накопичення радоктивних вдходв;

забезпечення державного нагляду з поводженням з радоктивними вдходами;

прийняття ршень щодо розмщення новиха сховища радоктивних вдходв з частю громадян,

гарантування надйно

збергання радоктивниха вдходва у виробникв вдходв обмежений час з наступною передачею спецалзованима пдпри

мствам по поводженню з радоктивними вдходами;

вдповдальнсть виробникв радоктивних вдходв за безпеку пд час поводження за радоктивними вдходамиа до передача

заборона проведення робт по захороненню радоктивних вдходва юридичнима а фзичним особам, внаслдок дяльност яких творюються радоктивн вдходи та як поставляють використовують радоктивн речовини, ядерн становки;

мжнародне спвробтництво у сфер поводження з радоктивними вдходами;

активна науково-дослдницька дяльнсть у сфер поводження з радоктивними вдходами.

Досвд розвинутих ядерних держав свдчить про те, що безпечне використання ядерних технологй повТязане з виршенням численних складних проблем можливе тльки за мов ефективного регулювання безпеки, правлння нею та наявност адекватного наукового, аналтичного, технчного, методичного та експертного супроводу.

Укра

У 30-клометровй зон Чорнобильсько

Пдпри

мства по видобутку та переробц раново

Видобування ураново

Укра

Проблема поводження з вдпрацьованим ядерним паливом в кра

Основними виробниками радоктивних вдходв мсцями

АЕС (вдпрацьоване ядерне паливо та експлуатацйн радоктивних вдходв);

урановидобувна переробна промисловсть;

медичн, науков, промислов та нш пдпри

мства органзацÿ;

укра

зона вдчуження Чорнобильсько

85-90% радоктивних вдходв кра

Головними осередками накопичення найбльшо

Основн сантарн правила (ОСП) роботи з джерелами онзуючого випромнювання включають:

вимоги до розмщення становок з радоктивними речовинами джерелами онзуючого випромнювання;

вимоги до органзацÿ робт з ними;

вимоги до поставки, облку та перевозу;

вимоги до роботи з закритими джерелами;

вимоги до опалення, вентиляцÿ та пило-, газоочистки при робот з джерелами;

вимоги до водозабезпечення каналзацÿ;

вимоги до збору, видаленню та знешкодженню вдходв;

вимоги до змсту й дезактивацÿ робочих примщень та обладнання;

вимоги по ндивдуальному захисту та в власно

вимоги до проведення радацйного контролю;

вимоги по попередженню радацйних аварй та лквдацй

Одне з найбльш хвилюючих питань ядерного паливного циклу - це питання розмщення збереження радоктивних вдходв.

За агрегатним станом радоктивн вдходи подляються на слдуючи види: рдк, тверд та газоподбн.

По фзичним та хмчним властивостям рдк радоктивн вдходи класифкуються:

на гомогенн та гетерогенн;

на органчн (масла, емульсÿ масел у вод);

на неорганчн.

Тверд радоктивн вдходи класифкуються в залежност вд:

ступеню радоктивного зараження - на групи I, II та ;

фзично

методу переробки - на т, що пддаються пресовц, що пдлягають спалюванню, що пдлягають переплавц, що пдлягають подрбненню та т, що не переробляються.

Тверд радоктивн вдходи повинн бути класифкован в залежност вд:

клькост типу активност та радонуклдного вмсту - на вдходи низького рвня(нижче Х 10^-5 Ки/л), промжного рвня (вд Х 10^-5а до 1 Ки/л) високого рвня (1 Ки/л бльше);

методв переробки - на т, що пддаються пресовц, що пдлягають спалюванню, що пдлягають переплавц, що пдлягають подрбненню та т, що не переробляються

пожежно

Найбльш важливе питання - це питання про високорадоктивн вдходи. У робот з ними снують два рзних пдходи: перший поляга

в переробц вичерпаного палива для видлення високорадоктивних вдходв

При "спалюванн" ядерного палива в реакторних становках творюються продукти розпаду, це, наприклад, так як зотопи барю, стронцю, цезю, йоду, криптону ксенону (Ba, Sr, Cs, I, Kr, Xe). Багато з зотопв, що творюються, накопичуються в межах самого палива. Вони високорадоктивн, вдповдно, недовговчн.

Ц атоми формуються з частини палива, що розпада

ться, зотопи плутоню Pu-239, Pu-240 Pu-241, також деяк зотопи нших трансуранових елементв, як формуються з атомв U-238 в активнй зон ядерного реактора при поглинанн ними нейтронв з наступним бета-розпадом. Ус ц зотопи радоктивн крм плутоню, що розпада

ться, який "спалю

ться", залишаються у вичерпаному палив, коли його видаляють з реактора. Бльшсть трансуранових зотопв форму

довгоживучу частину високорвневих вдходв.

ншим фактором у робот з вдходами

час, протягом якого вони залишаються небезпечними. Цей час залежить вд видв радоктивних зотопв, що мстяться в них, характеризу

ться перодом напврозпаду цих зотопв. Перод напврозпаду - це час, протягом якого даний радоктивний зотоп трача

половину сво¿ активност. Псля чотирьох перодв напврозпаду рвень активност знижу

ться в 16 разв, псля восьми Ца у 256 разв.

Рзн радоктивн зотопи мають пероди напврозпаду вд часток секунди до мльйонв рокв. Радоктивнсть зменшу

ться згодом наслдок розпаду зотопв перетворення

Швидксть розпаду зотопв обернено пропорцйна

Три основних принципи, що використовуються в робот з вдходами:

концентрувати й золювати;

розбавляти розсювати;

витримувати розщеплювати.

Два перших принципи використовуються в робот з нерадоктивними вдходами. Вдходи концентруються й золюються, чи розбавляються (у дуже малих клькостях)а до прийнятних рвнв потм розсюються в навколишнм середовищ. Принцип "витримувати розщеплювати" вдноситься тльки до радоктивних вдходв означа

, що вдходи збергають протягом визначеного часу, протягом якого

Основна вага придля

ться високорвневим вдходам, що мстять продукти розпаду трансуранов елементи, що творюються в процес роботи ядерного реактора.

Вдпрацьоване ядерне паливо(це високорвнев вдходи), що не пдляга

переробц, псля вдповдно

Протягом усього часу збергання або захоронення радоктивних вдходв регулярно здйсню

ться контроль за

Радоктивн вдходи розташовують в сховищах, як знаходяться пд землею. В таких сховищах передбача

ться захоронення радоктивних вдходв в залзобетонних контейнерах

мнстю 2-3 м³, призначених для захоронення радоктивних вдходв. Сховище явля

собою залзобетонну монолтну площадку, споруджену на пдготовц з слабкого розчину бетону товщиною до 1 м. Пд пдготовкою робиться сорбцйний захисний шар з сумш глини та пску товщиною 1 м, по прошаркам щльнений до щльност 1-1,5 т/м³. Контейнери, заповнен радоктивними вдходами та загерметизован в будвл пдготовки контейнерв до захоронення, встановлюються на площадц сховища в 4 яруса. Псля заповнення площадки контейнерами та завершення завантаження перекриття залзобетонними плитами поверх них викону

ться верхнй захисний сорбцйний шар товщиною 1 м з щльнено

Законсервоване сховище явля

собою земляний пагорб висотою до 10 м та з розмрами у 250м х 100м. Нахил близько 1:4 обвалування та задеря верхнього рослинного шару шляхом посву трав захищають верхнй захисний шар вд руйнування пд дúю зовншнх природних факторв.

Радацйна безпека при захороненн радоктивних вдходв в сховищах забезпечу

ться утворенням основних та додаткових барТ

рв, що перешкоджають виходу радоктивних вдходв в навколишн

середовище. Основними барТ

рами являються залзобетонн контейнери, верхнй та нижнй сорбцйн захисн шари.

Додатковими барТ

рами являються залзобетонна плита основи сховища та верхнй шар рунту обвалування.

Верхня частина плити сховища виконана з нахилами вд середини до краю. По краях плити кладаються залзобетонн лотки, як служать для збирання та вдводу дощових вод пд час наповнення сховища. Пд час консервацÿ сховища лотки заповнюються щебнкою та служать для збирання дренажних вод, як можуть з'явитися в законсервованому сховищ при руйнуванн верхнх захисних дренажних шарв. Залзобетонн лотки кладаються з нахилами. В нижнх точках виконан вдводи, по яких у випадку появи дренажних вод по трубопровднй систем вони вдводяться у спецальн колодяз. Псля радацйного контролю дренажн води вдправляються на переробку як рдк радоктивн вдходи.

Бологчний вплив рзних видв випромнювання неоднозначний, тобто та сама поглинена доза гама- альфа- випромнювання приводить до рзного бологчного ефекту. При попаданн радоктивних речовин всередину органзму, вражаючу дю роблять в основному альфа-джерела, потм бета- гама-джерела, тобто в оберненй зовншньому опромненню послдовност.

Характер радацйно� поразки органзму визнача

ться не тльки видом випромнювання, але в значнй мр залежить вд того яким було опромнення Ца зовншнм чи внутршнм.

Таблиця 7

Матерал	Густина г/см³	Товщина шару половинного ослаблення, см
Для нейтронв	Для гамма-випромнювання
Вода	1,0	2,7	23
Полетилен	0,92	2,7	24
Броня	7,8	11,5	3
Свинець	11,3	12	2
ерунт	1,6	12	14,4
Бетон	2,3	12	10
Деревина	0,7	9,7	33

Згдно основним сантарним правилам при робот з джерелами онзуючого випромнювання, активнсть природних радонуклдв в будвельних матералах, що використовуються у всх будинках, не повинна перевищувати для ²²⁶Ra - 1 Х 10^-8 Ки/кг, для ²³²Th - 7 Х 10^-9 Ки/кг и для ⁴⁰K - 1,3 Х 10^-7 Ки/кг.

Порядок захоронення та збергання радоктивних вдходв регулю

ться законодавством кра

Радацйна безпека сховищ радоктивних вдходв а звичайних мовах забезпечу

ться дотриманняма норм, правила стандартва з ядерно

Радацйн безпек сховища радоктивних вдходв при екстремальних природних явищах (землетруси, повен, рагани тощо)а чи аварйниха ситуацяха забезпечу

ться науково обгрунтованими проектними ршеннями щодо можливиха сценарÿва подй, якими буде доведено неперевищення меж, встановлениха нормами, правилами стандартами ядерно

Довгоснуюча радоктивна вдходи пдлягають захороненню лише ва твердому стан, а стабльниха геологчних формацях, з обов'язковим переведенням

Кльксть радонуклдв, що пдлягають захороненню, регламенту

ться нормами, правилами стандартамиа за ядерно

Вдпрацьоване ядерне паливо, що не пдляга

переробц, псля вдповдно

Забезпечення фзичного захисту пд час поводження з радоктивними вдходами викладено в ст. 18 цього ж закону.

Забезпечення фзичного захисту пд часа поводження з радоктивними вдходамиа передбача

дину системуа планування, координацÿа та контролю за комплексом органзацйних та технчних заходв, спрямованих на запобгання несанкцонованому проникненню до сховищ, доступу до радоктивних вдходв та

Порядока органзацÿа фзичного захисту пд час поводження з радоктивними вдходами визнача

ться законодавством.

Обов'язки щодо забезпечення фзичного захистуа пда час поводження з радоктивними вдходами покладаються на лцензатв.

Експлуатаця сховищ радоктивних вдходв(ст. 20) дозволя

ться псля отримання лцензÿ на право поводження з радоктивними вдходами.

Закриття (консерваця) сховищ радоктивних вдходв (ст. 21) здйсню

ться за ршенняма органу державного управлння у сфер поводження за радоктивними вдходами, погодженима за органом державного регулювання ядерно

Припинення приймання радоктивниха вдходва т консерваця сховищ радоктивниха вдходва проводяться згдно за проектом закриття (консервацÿ) сховищ радоктивних вдходва т нормами, правилами стандартами радацйно

Псля закриття (консервацÿ) сховищ радоктивниха вдходв забезпечу

ться зниження можливоста несанкцонованого доступу до законсервованого сховища.

Вдповдальнсть за збереження документацÿ, яка характеризу

об'

кт, попереджувальних знакв, огорож тощо поклада

ться на орган державного управлння у сфера поводження за радоктивними вдходами мсцевий орган державно

Особливий режим на територÿ сховищ радоктивних вдходва у сантарно-захиснй зон псля

Використана лтература

1. Маргулис У.Я.. Атомная энергия и радиационная безопасность. - 1983.

2. Холл Э. Дж. Радиация и жизнь. - 1989.

3. Надзвичайна ситуаця. - 2 - № 11.

4. Физика в школе. Ца 1996 - № 2.

5. Энергия: экономика, техника, экология. - М.Ц 2 Ц № 10; 2002 - № 3; 1998 - № 1.

6. Економка кра

7. Международная жизнь. - М. - 1997 - №а 7.

8. Свт фзики. - Л. - 2002 - № 1.

9. Всник НАН кра

10. Вестник АН Р. - 1991 - № 2.

11. томная энергия. - 1990 - т.68, выпуск 2.

12. Блявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум з загально

13. Закон Укра

14. Лесси Я. Г.- Ядерное электричество, Ростов-на-Дону - 2002.

15. Перелк нтернет ресурсв:

ссылка более недоступна<

Blog

Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Вопрос радиационной безопасности в экологическом образовании в средней школе

ДИПЛОМНА РОБОТА

План

2. Вплив радац�� на живий органзм.

2. Вплив радац�� на живий органзм.

Проникаюча здатнсть

Електрони

Зовншн

Внутршн

Природн джерела радац��

Будвельн матерали

Питом радоктивност

Цегла червона

Штучн джерела радац��

Розмщення збереження остеклованих вдходв

Матерал

Проникаюча здатнсть

Електрони

Природний фон.

Радон концентру

Вплив радац�� на живий органзм.

Характер радацйно� поразки органзму визнача

Матерал