Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Влияние на человека опасных вредных факторов производственной среды
Завдання 1. Вплив на людину небезпечних шкдливих факторв виробничого середовища.
Характеристика небезпечних шкдливих факторв виробництва
Трудовий процес здйсню
ться в певних мовах виробничого середовища, що характеризуються сукупнстю елементв та факторв матерально-виробничого середовища, як впливають на працездатнсть та стан здоров'я людини в процес прац. Виробниче середовище, фактори трудового процесу становлять в сукупност мови прац.
На здоров'я людини, ? житт
здатнсть житт
дяльнсть велинкий вплив мають небезпечн шкдлив фактори. Небезпека - це нанслдок тако
Матеральними носями шкдливих небезпечних факторв
об'
кти, що формують трудовий процес як входять в нього, також загальножитт
в фактори оточуючого середовища; предмети прац; засоби прац (машини, верстати, нструменти, споруди, примщення, земля, шляхи, канали т. п.); продукти прац; технологя, операцÿ, дÿ; природно-клматичне середовище (гроза, повнь, атмосферн опади, сонячна активнсть, фзичн параметри атмосфери т. п.); флора, фауна, люди.
Небезпечн шкдлив фактори за впливом на людину подляються на три групи:
7 активн,
7 пасивно-активн,
7 пасивн.
До активних належать фактори, що можуть вплинути на людину завдяки сво
1) механчн фактори, що характеризуються кнетичною потенцальною енергúю механчним впливом на людину. До них належать: кнетична енергя С рухомих елементв, що обертаються, потенцальна енергя; шум; вбраця; прискорення; гравтацйне тяжння; невагомсть; статичне нанпруження; дим, туман, пилюка в повтр; аномальний барометричний тиск та нш;
2) термчн фактори, що характеризуються тепловою енергúю та аномальною температурою. До них належать: температунра нагртих охолоджених предметв поверхонь, температура вднкритого вогню пожеж, температура хмчних реакцй нших дженрел. До ц㺿 групи належать також аномальн мкроклматичн паранметри, так як вологсть, температура рухомсть повтря, що призвондять до порушення терморегуляцÿ органзму;
3) електричн фактори: електричний струм, статичний електричний заряд, електричне поле, аномальна онзаця повтря;
4) електромагнтн фактори: радохвил, видиме свтло, ультрафолетов та нфрачервон промен, онзуюч винпромнювання, магнтн поля;
5) хмчн фактори:
6) бологчн фактори: небезпечн властивост мкро- макроорганзмв, продукти житт
дяльност людей нших бологчних об'
ктв;
7) психофзолонгчн: стрес, втома, незручна поза та нш.
До пасивно-активно
До пасивних належать т фактори, як впливають опосередкованно: небезпечн властивост, що пов'язан з корозúю матералв, накинпом, недостатньою мцнстю конструкцй, пдвищеними навантаженнянми на механзми машини та нше. Формою прояву цих факторв
руйнування, вибухи та нш види аварй.
Фактори характеризуються потенцалом, якстю, часом снувая або дÿ на людину, моврнстю появи, масштабами зони дÿ.
З позицÿ ггúни прац виробничо
Хмчн речовини, як можуть знаходитися в повтр робочо
ü алергени, як спроможн викликати алергчн занхворювання в виробничих мовах (у списках ГДК поряд з величиною
ü канцерогени, як спроможн викликанти злояксне переродження тканин (у списках ГДК поряд з величиною
ü в форм аерозолю (пилу) переважно фброгенно
У груп шкдливих виробничих факторв бологчно
Отже, фактори виробничою середовища яксно рзнордн, оснкльки частина з них створена людиною вони вдсутн серед фактонрв навколишнього природного середовища. До них належать, по-перше, штучно синтезован хмчн речовини, продукти мкробного синтезу, штучне освтлення.
По-друге, окрем фактори виробничо
По-трет
, фактори виробничого середовища дють на органзм працвникв у дуже складних комбнацях мж собою та факторами трудового процесу, що обумовлено, в першу чергу, особливостями технологчного процесу та характером трудових операцй, що виконунються.
нтенсивнсть дÿ факторв виробничого середовища пд час робончо
Вплив факторв виробничого середовища на здоров'я працвникв
Фактори матерально-виробничого середовища вагомо впливанють на стан здоров'я працвникв, хоча в кожному конкретному випаднку цей вплив на рвень здоров'я дуже складний. Тим бльше, що вплив виробничого оточення на органзм людини, особливо сьогодн, здйснню
ться на фон погршення якост навколишнього середовища - забруднення атмосферного повтря, питно
За даними Всесвтньо
Вдомо, що пдпри
мства, в основному, зосереджен у великих мстах на працвникв може негативно впливати комплекс факторв сучасного мста. Велик мста характеризуються власним мкроклмантом, переважно бльш теплим. Сучасн промислов пдпри
мства явнляють собою комплекс виробництв, кожне з яких вдрзня
ться сво
Бльш чтко цей фактор реалзу
ться у форм професйних занхворювань - патологчних станв людини, що обумовлен роботою пов'язан з надмрним напруженням органзму чи несприятливим впливом шкдливих виробничих факторв.
В мру впровадження нових видв енергÿ, нових матералв та технологй, замни застарлого обладнання та технологчних процесв, одн професйн хвороби зникають або частота
Мал. 1. Зв'язок причинно-наслдкових показникв та факторв впливу на стан здоров'я працвника.
Вплив виробничих факторв не обмежу
ться лише
Дя ряду факторв виробничого середовища може призвести до пошкоджень - порушення анатомчно
Ось чому проблема пдвищення безпеки житт
дяльност людини Досда
головне мсце у стратегÿ виживання людства. З цúю метою в Укра
Екстремальн умови в трудовй дяльност людини
Конкретн мови дяльност стотно впливають на психчн та житт
во важлив функцÿ органзму людини. Якщо вплив факторв (з врахуванням
При проектуванн робочих мсць складних систем, що призначенн, як правило, для роботи в особливих мовах, гранично переносим величини факторв
основою для розрахунку засобв та методв занхисту та рятування в аварйних ситуацях.
Перебування працвника в екстремальних мовах для виконання необхдно
Однак людина може бути пов'язана з необхднстю здйснення дяльност в екстремальних мовах не тльки епзодично (аварÿ, непонладки, особливост технологчного процесу), але постйно, в силу спенцифки професÿ. Фактори екстремальних мов, окрм безпосередньонго негативного впливу на органзм людини, можуть викликати пдвинщене психчне напруження, яке пов'язане з почуттям страху, перенживанням небезпеки т. н.
Механзм дÿ на працвника температурного фактора середовинща. Вплив температурного фактора навколишнього середовища на людину обумовлено наявнстю функцональних систем терморегуляцÿ та виробленням теплово
Теплова енергя в органзм виробля
ться в основному (на 95%) за рахунок проткання складних бохмчних реакцй, в яких вихдною сировиною
речовини як знаходяться в
Вироблене в органзм тепло повинно бути видлено зовн. Бльншу частину теплово
Комфорт температурних мов оцню
ться здоровою людиною в залежност вд мов мкроклмату (температура навколишнього середовища, нтенсивнсть теплово
Екстремальн по тепловому режиму мови приводять, якщо не приймаються захисн заходи, до перегрвання або переохолодження органзму.
При тепловому вплив велико
Загальне тривале перегрвання приводить на фон зростаючого спаду працездатност до труднощв при виконанн фзично
Виникають хвороблив симптоми задишки, перебо
Мсцева дя холоду може рзносторонньо впливати на органзм людини, в залежност вд тривалост охолодження глибини охоплея тканин т㺿 чи ншо
Глибоке мсцеве переохолодження може закнчитися обморожеям частин тла (частше всього кнцвок) з незворотнми порушеннянми тканин, включаючи ксткову.
Загальний вплив холоду, в залежност вд його сили тривалоснт, може викликати переохолодження органзму, яке спочатку проявнля
ться в в'ялост, потм виника
почуття втоми, апатя, почина
ться озноб та дрмотний стан, нколи з виднням ейфорчного характеру. Якщо не. вживаються захисн заходи людина впада
в глибокий, пондбний наркотичному сон, з наступним пригнченням дихально
При катастрофах на мор переохолодження становиться безпонсередньою причиною загибел значно
Заходи захисту вд переохолодження в виробничих умовах передбачають створення захисних споруд вд втру на вдкритих майданчиках, обгрвання виробничих примщень, конструювання робочого одягу з достатнм тепловим опором. Велике значення ма
танкож адаптаця людини до перебування в мовах низьких температур.
Екстремальн мови можуть виникати за рахунок зниження або значного збльшення вмсту кисня та (або) пдвищення вмсту вугленкислого газу в повтр
Вмст кисню нижче 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навть при максимум дяльност дихальнно
Особливу групу складають екстремальн мови, що творюютьнся за рахунок дÿ шкдливих газових домшок повтря. Це можуть бунти забруднення компонентами тих речовин, як використовуються або виникають в технологчному процес, входять до складу палив та статкування. Такими
пари технчних рдин, паливно-мастильних речовин, палива, акумуляторн гази, чадний газ, озон н. (тобто прондукти згоряння та електризацÿ); амак, срководень, н. (продукти, що видляються при бохмчних реакцях); речовини, що видляються з деяких синтетичних матералв, як використовуються в машинобудунванн, будвництв н.
Дя шкдливих газових домшок на органзм людини може принзвести до важких соматичних пошкоджень, до психчних розладв, що залежить вд отруйного агента. Можуть панувати депреся, ейнфоря, агресивнсть, т. н. Часто з'являються бол в рзних органах, сильний головний бль, складност в сприйнятт та мисленн.
Виражена отруйна дя багатьох домшок вдбува
ться при дуже малому вмст
Екстремальн мови, що пов'язан з дúю звука, свтла нших факторв. Акустичне середовище
важливим компонентом в загальнному середовищ буття: людина сну
в свт звукв. Параметри акуснтичного середовища можуть стотно визначати загальний стан людинни, ? працездатнсть, спшнсть, дяльност, особливо тод, коли ненобхдно працювати з звуковими сигналами, вдтворювати мову ншо
Екстремальн мови в акустичному середовищ створюються в основному при наближенн звукового тиску до больового порогу, або при таких рвнях шуму, що складнюють сприйняття звукових сигналв. Больовий порг звукового тиску склада
приблизно 130 дБ. Одна вже при 100 дБ шум виклика
загальну втому, знижу
праценздатнсть яксть роботи, при 110-120 дБ дú гнетюче. При рвн шума 110 дБ неможливе безпосередн
сплкування.
В проектуванн робочих мсць необхдно виходити з того, що нендопустимий рвень шуму сяга
вище 80 дБ вн потребу
використая засобв ндивдуального захисту працвникв.
Захисн заходи передбачають створення звукозоляцÿ виробнинчих примщень, використання звукопоглинаючих матералв ндивндуальних засобв захисту (заглушки для вух, навушники т. п.).
Екстремальн мови, що виникають за рахунок факторв освтленност в виробничих примщеннях, пов'язан з функцями зору.
При оцнц свтлового впливу врахову
ться перш за все сила свтнла, що вимрю
ться в канделах (кд); свтловий потк (лм); яскравсть (кд/м2); освтленсть (лк).
Низьке освтлення складню
розпзнавання деталей, знижу
здатнсть розпзнавання кольорв. Робота в таких мовах призводить до розвитку втоми, появи помилок. В виробничих примщеннях рвн загально
Недостатнсть льтрафолетового випромнювання виклика
кт так званого свтлового голодування. льтрафолетова недос-гсть у дорослих людей проявля
ться в зниженн працездатност 3 хворобам, у дтей вона може бути причиною розвитку рахта. профлактики льтрафолетово
Надлишок льтрафолетового опромнення може також привести до важких розладв здоров'я працездатност у працвникв. У виробнничих умовах надлишкове льтрафолетове опромнення виника
при дуговому електрозварюванн, при робот ртутно-кварцевих та елекнтроплавильних печей.
Ультрафолетове раження органзма може проявлятися симнптомами загально
Симптоми мсцевого пошкодження виникають в шкряних понкровах та в орган зору. Надмрне льтрафолетове опромнення шкнряних покровв визива
дерматит, що супроводжу
ться набрякнстю, больовими вдчуттями, печúю, сверблячкою. Все це може сутт
во снкладнити виконання роботи або призвести до зриву ? виконання.
При раженн очей (електроофтальмя) спостергаються нтеннсивна сльозотеча, ржучий бль в очах, вдчуття стороннього тла, знинження чткост зору та свтлобоязнь. - явища починаються не пзннше нж через 4-5 годин псля опромнення, можуть призвести до повнного зриву дяльност зору.
В природних мовах раження шкряних покровв ультрафолентовими променями частше всього спостерга
ться при порушенн режиму опромнення сонцем. Велика моврнсть раження очей сну
в мовах високогр'я.
Заходи захисту вд впливу льтрафолетового опромнення звондяться до використання окулярв, захисних масок, використанню ронбочого одягу, що максимально закрив
шкрян покрови.
Розвиток радолокацÿ, радозв'язку, термчно
нтенсивний вплив ВЧ-, ВЧ-, НВЧ-випромнювань на людину веде до зниження працездатност При цьому спостергаються функцнональн розлади нервово
Захист вд ВЧ-, ВЧ-, та НВЧ-випромнювань передбача
ствонрення надйно
В ряд випадкв екстремальн мови пов'язан з впливом радоакнтивного випромнювання.
Завдання 2. На обТ
кт в наслдока вибуху зруйнована обвалована
мнсть з срководородом, швидксть втру 3 м/с. Визначити час ражаючо
РозвТязання
1. По таблиц 10.5 [2] знаходимо що час вражаючо
Речовина |
кмнсть |
|
необвалована |
обвалована |
|
Хлор |
1,3 |
22 |
Фосген |
1,4 |
23 |
мак |
1,2 |
20 |
Стнстий ангдрд |
1,3 |
20 |
Срководорд |
1 |
19 |
2. Знаходимо поправочний коефцент для швидкост втру 3 м/с, який дорвню
0,55.
Швидксть втру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Поправочний коефцент |
1 |
0,7 |
0,55 |
0,43 |
0,37 |
3. Час вражаючо
Завдання 3. Яку дозу радацÿ отримають робоч в будинку з KПОСЛ=5, якщо робота почнеться через tП = 2 години псля вибуху, тривалсть роботи tР = 5 годин, P1=100 Р/год.
РозвТязання
Для розрахунку скориста
мось зпрощеною формулою
1. Визначимо рвень радацÿ на початку роботи: PП = P1 = 100 Р/год.
2. Розраху
мо час закнчення робрти вдносно вибуху: tК = tП + tР = 2+5 = 7 год.
3. Визначимо рвень радацÿ на кнець роботи: PК=P1/Kt k=100/10,33=9,68 Р/год.
tК |
5 |
5,5 |
6 |
6,5 |
7 |
7,5 |
8 |
8,5 |
9 |
Kt k |
6,9 |
7,73 |
8,59 |
9,45 |
10,33 |
11,22 |
12,13 |
13,04 |
13,96 |
4. Знаходимо середнй рвень радацÿ PСР=(PП+PК)/2=(100+9,68)/2=54,84 Р.
5. Визначимо дозу опромнення за час роботи Ргод
Висновок: Доза опромнення (54,84), яку отримають робоч у цеху за становлений час, бльше гранично припустимого при однократному облученн (50). Працювати в таких мовах, без впливу на здоровТя робочих, не можна.
Можна також розвТязати цю задачу скориставшись додатком 23.
Час початку випромню-вання |
Час знаходження |
|||||
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1 |
98,8 |
121 |
138 |
151 |
161 |
170 |
1,5 |
72,8 |
91 |
106,4 |
117 |
127 |
135 |
2 |
56,4 |
72,8 |
85,8 |
96,4 |
105 |
113 |
2,5 |
46,2 |
61,6 |
72,5 |
82,8 |
90,4 |
97,6 |
3 |
38,8 |
51,8 |
62,4 |
71,2 |
77,8 |
84,6 |
Тоб-то доза яку отримають робтники становить 96,4 Ргод, що перевищуе допустиму.
Лтература
1. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко и др. Под ред. Г. П. Демиденко. - 2-е издание перераб. и доп. - К.: Вышая школа, 1989.Ц287 с.
2. Миценко
. М. Забезпечення житт
дяльност людини в навколишньому середовищ. - Кровоград, 1998.Ц292 с.