Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Власть
РЕФЕРАТ
На тему: Влада
Студента психолого-педагогчного факультету ПДП
Гр. - ПП 41
Гоч В. П.
Полтава - 2001
Проблема влади взагал полтично
"Нема
людсько
У сво
му загальному значенн, поняття "влада" означа
право можливсть одних керувати, розпоряджатися правляти нншими; здатнсть можливсть одних здйснювати свою волю по вдношенню до нших, робити визначальний вплив на
Полтологю ж цкавить полтична влада. До поняття "полтична влада", звичайно, можна застосувати загальне визнанчення влади як тако
Таким чином, полтична влада характеризу
ться здатнстю можливстю для тих, хто нею володú, проводити свою волю в кервництв правлнн всм суспльством (державою), справлянти визначальний вплив на поведнку народних мас за допомогою засобв, що знаходяться в розпорядженн держави, моблзовувати на досягнення поставлених цлей програм велик маси людей, регулювати вдносини мж окремими групами людей.
Поняття полтична влада значно ширше, нж поняття державнна влада, яка
? частиною. Полтична державна влада мають загальн цл, як пов'язан з управлнням суспльством, мають публчний характер. До суб'
ктв полтично
Функцонування полтично
> мегавлада - глобальний рвень полтично
> макровлада - високий рвень функцювання центральних
державних нститутв полтичних вдносин, що складаються мж ними суспльством;
> мезовлада - середнй, промжний рвень полтично
котрий пов'язу
два крайнх рвн полтичних владних вднносин;
> мкровлада - мжособов владн вдносини всередин малих груп.
Вд функцонування полтично
Таким чином, до найбльш важливих, суспльно значущих функцй полтично
У сучаснй тератур снують рзн погляди щодо концепцй влади. Релятивстськ концепцÿ влади (вд лат. - relavitus -вдносний) - розглядають владу як особист вдносини, в яких одна людина (суб'
кт) визначально вплива
на ншу (об'
кт). У якост суб'
кта об'
кта можуть виступати як окрем люди, так групи, прошарки населення чи ведуча полтична партя й опозиця. Релятивстськ концепцÿ влади включають серю методв шляхв впливу на суспльство з метою досягнення стабльност У тому числ стимулювання активност трудово
Бхевористськ концепцÿ влади (вд англ. - behaviour - понведнка), як релятивстськ, виходить з ? трактовки як вдносин мж людьми, при яких одн володарюють, командують, панують, нш пдкоряються та виконують ршення перших. Але при цьому особливсть бхевористського пдходу поляга
в зосерендженн ваги на особливостях людей, мотивах
Системн концепцÿ. В них розглядають владу як системотворч вдносини в полтичнй органзацÿ суспльства. Вс нш елементи системи пов'язан з нею безпосередньо чи опосередконвано. Призначення полтично
Найважлившою соцальною причиною пдкорення одних людей ншими
нервномрний розподл ресурсв влади. Пд ресурсами влади прийнято розумти вс т засоби, викориснтання яких забезпечу
вплив на об'
кт влади у вдповдност з цлями суб'
кта. Ресурси можуть використовуватись для заохончення, покарання чи переконання. Для видлення рзних видв влади широко розповсюджена класифкаця ? ресурсв у вдпонвдност з найважлившими сферами житт
дяльност: екононмчн, соцальн, культурно-нформацйн, силов.
Економчн ресурси - це матеральн цнност, необхдн для суспльного та особистого виробництва споживання: грош як
Соцальн ресурси - здатнсть пдвищення чи зниження сонцального статусу чи рангу, мсця в соцальнй стратифкацÿ. Соцальн ресурси включають так показники, як посада, преснтиж, освта, медичне обслуговування, соцальне забезпечення так дал.
Культурно-нформацйн ресурси - знання та нформаця, також засоби
Силов ресурси - цей вид ресурсв полтично
Специфчним ресурсом влади
сама людина - демографчн ресурси. Люди - це нверсальний, багатофункцональний ренсурс, який виробля
нш ресурси. Людина - творець матеральних благ (економчн ресурси), солдат член партÿ (полтично-силов ресурси), володар розповсюджувач знань, нформацÿ (культурно-нформацйн ресурси) тощо. Особистсть виступа
ресурсом влади лише тльки в одному з численних винмрв, - будучи використана як засб реалзацÿ чужо
Пдводячи пдсумок щодо основних видв ресурсв полтично
Виключно важливим аспектом у розумнн сутност полтичнно
Теоретична розробка проблеми легтимност зв'язана з конценпцúю легтимно
У поняття легтимност входить довра з боку народу до сннуючо
Принципи легтимност можуть мати сво
Важливим теоретичним аспектом полтологÿ
типологя осннов легтимност. Основи типологÿ розробив М. Вебер. У залежност вд мотивв пдкорення вн видлив три головних тинпи легтимност влади:
> традицйний - базу
ться на вр в священний характер звинча
> харизматичний - (вд грец. - harisma - божественний дар), оснований на вр у винятков якост. природнй дар, тобто харизму кервника, якого нколи обожнюють, створюють культ особистост. Харизматичний спосб легтимацÿ часто спостерга
ться в пероди революцйних змн, коли нова влада для визнання населенням не може, спертися на авторитет традицй чи демократично виражену волю бльшост. В цьонму випадку свдомо культиву
ться велич само
> регонально-правовий - заснований на вр в силу права, закону, на визнанн добровльно прийнятих загальних пранвил, встановлених юридичних норм, як спрямован на регулювання вдносин панування пдкорення. Характерною формою даного типу влади
конституцйна держава, юриндичн норми яко
У наш час багато держав переживають кризу легтимност, що виявля
ться в полтичнй нестабльност, державних перевонротах, глибокй соцально-економчнй криз. Це супроводжун
ться втратою доври влад, розчаруванням у цлях, методах понлтики в самих полтиках. Звичайно, попередити втрату легтимност можливо. Якщо полтики вмють рахуватись згдно з нтересами запитами мас, то втрачена легтимнсть вдновлю
ться. Це залежить вд суб'
ктв полтики, нтелектуальних якоснтей полтично
Влада в кра
Список використано тератури.
Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990. - 808 с.
Власть: Очерки современной политической философии Запада /В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко, Е.В.Осипова и др./. - М., 1989.-328с.
Вятр Е. Социология политических отношений /Пер.с
польск./. - М.,1979. - 463 с.
Гегель Г. Политические произведения. - М., 1978. - 438 с.
Гег
ль Г. Философия права. - М., 1990. - 524 с.
Джилас М. Лицо тоталитаризма. /Пер.с сербо-хорватского/. -
М., 1992.-544с.
Желев Желю. Фашизм. Тоталитарное государство /Пер.с болг./.-МД 1991.-336с.
Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей. - МД 1994.-352с.
Халипов В.Ф. Введение в науку о власти. - М., 1996. - 382 с.