РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 132сторнки, 18 таблиць, 13 рисункв, 41 джерело.

Цль дипломно

В робот виявлен обрунтован шляхи удосконалення асистеми оплати прац на пдпри

мств з цллю збльшення ефективност роботи пдпри

мства його конкурентоспроможност. Мри та рекомендацÿ охоплюють всю виробничу систему. Заходи направлен на збльшення ефективност використання робочо

РИНОК ПРАЦ

, ЕФЕКТИВН

СТЬ ПРАЦ

, НОРМУВАННЯ, РЕСУРСИ, РЕЗЕРВИ, ЗАРОБ

ТНЯ ПЛАТА

ЗМ

СТ

	с

ВСТУП..
1. ТЕОРЕТИЧН ОСНОВИ ОРГАН ЗАЦ п ОПЛАТИ ПРАЦ НА П ДПИкМСТВ ..............................................
1.1 Суть поняття оплата працЕЕ...ЕЕ...
1.2 снуючи системи оплати прац...............
1.3 Системи нарахування заробтно
1.4 Функцÿ заробтно
2. АНАЛ З ЕФЕКТИВН СТ ОПЛАТИ ПРАЦ ...
2.1 Загальна характеристика пдпри мства...ЕЕ...
2.2 Фнансово − господарськ дяльнсть пдпри мства.
2.3 Аналз системи оплати прац.ЕЕ..Е...
2.4 Використання фонду заробтно
2.5 Загальна ефективнсть роботи пдпри мствЕ....Е....
2.6 Автоматизаця розрахунку показника середньо
3. ЗАХОДИ ПО ВДОСКОНАЛЕННЮ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦ НА П ДПИкМСТВ ...Е...ЕЕ...Е.
3.1 Пдвищення стимулюючо
3.2 Розробка проектних ршень по вдосконаленню системи оплати прац на пдпри мств.....ЕЕ
4. ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА...............................................................................
4.1 Юридичний статус акцонерного товариства...Е
4.2 Нормативно-правове забезпечення роботи пдпри мства...Е

4.3 Нормативна-законодавча база статистично та спецально
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦ п.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...
Додаток А Перелк зауважень нормо контролера
Додаток Ба Заява на твердження теми дипломно
Додаток В Основн форми статистично
Додаток Г Форми звтност по прац додатков
Додаток Д Бухгалтерськ проводки з тримання з заробтно

ВСТУП

Основне значення системи оплати прац − поляга

в тому, щоб стимулювати виробничуа поведнку спвробтниква компанÿ, направивши

на досягнення стратегчних завдань, що стоять перед нею, ншими словами, з'

днати матеральн нтереси працвникв з стратегчними завданнями органзацÿ.

Заробтна плата в суспльств виступа

не тльки в рол елементу господарського механзму, але несе високе соцальне навантаження.

Облк прац заробтно

правлння працею його оплатою, так само як правлння виробництвом в цлому, це комерцйна дяльнсть, направлена на реалзацю виконання намчениха ршень. Базою для хвалення таких оптимальних ршень

нформаця, одержан в ход накопичення

бухгалтерських зв'язкв або в процес аналзу даних бухгалтерського облку.

На створюваних в даний час пдпри

мствах з рзними формами власност встановлюються нов форми органзацÿ прац. У данй проблем важливим моментом

матеральне стимулювання працвникв, перш за все забезпечення тсного зв'язку оплати прац з його конкретними результатами. Це вимага

, у свою чергу, застосування прогресивних систем форм оплати, як дозволяли б враховувати ндивдуальн особливост кожного члена колективу в його трудовй дяльност. Пошуки оптимальних форм оплати прац, отже нових пдходв до правлння працею, як були б адекватн ринковим вдносинам, ведуть до неминучих змн в систем облку заробтно

Метою дипломно

Для здйснення ц㺿 мети необхдно виконати наступн завдання:

1. Необхдно визначити суть заробтно

2. Вивчити елементи органзацÿ оплати прац на дослджуваному об'

кт. Необхдно придлити вагу снуючим формам системам оплати прац те, як ц форми системи застосовуються на обстежуваному пдпри

мств, розглянути дючу систему премювання заохочення працвникв, форми розмри винагород;

3. Розглянути здйснити розрахунок заробтно

У завдання дипломно

1. Дослджувати методологю практику побудови систем

оплати прац на пдпри

мствах.

2. Проаналзувати системуа оплати прац ан металургйному

пдпри

мств.

3. Зробити висновки пропозицÿ за наслдками дослдження.
Об'

кт дослдження − ВАТ "МКК м.

ллча" (м. Маруполь).
Предмет дослдження − вивчення аналз теоретичних практичних

пдходв до органзацÿ оплати прац н сучасному пдпри

мств т ? ефективнсть.

1 ТЕОРЕТИЧН

ОСНОВИ ОРГАН

ЗАЦ

пп ОПЛАТИ ПРАЦ

НА

ДПИкМСТВ

1.1 Суть поняття оплата апрац.

В процес виробничого споживання предмети прац переробляються з метою отримання продуктв нших предметв споживання або засобв виробництва. При цьому знаряддя прац робоча сила зношуються, тому

об'

ктивна необхднсть в постйному технчному обслуговуванн, ремонт вдтворенн знарядь прац, пдтримц в працездатному стан, збереженн, полпшенн вдтворенн робочо

Якщо витрачання матеральних фнансових ресурсв на технчне обслуговування, ремонт вдтворення знарядь прац визна

ться виробничим споживанням, то витрачання таких же ресурсв (у мнмально необхднй клькост) на збереження, пдтримку в працездатному стан, полпшення вдтворення робочо

В мовах снування натурального господарства засобу виробництва в _чосновному знаходилися у власноста общини, вдтворення робочо

житла).

В умовах же товарного виробництва вдбулося вддлення, зокрема

насильницьке, робочо

прац людини прав власност н засоби виробництва. З настанням

капталзму робоч службовц вимушен надавати себе власников засобв

виробництва в тимчасове користування за плату. Розмр ц㺿 плати залежить

вд ряду чинникв, зокрема вд клькост якост прац найнятих робтникв,

тобто вд продуктивност

Плату за наймання робочо

Таким чином, заробтн плат − це основн частин коштв, що направляються на споживання, що

часткою доходу (чисту продукцю), що-залежить вд кнцевих результатв роботи колективу розподля

ться мж працвниками вдповдно до клькост якост витрачено

Економсти часто застосовують термн "праця" в широкому сенс, включаючи оплату прац;

1) робочих в звичайному розумнн цього слова (самих рзних

професй);

2) рзнопрофльниха фахвцва -а юриств, карв, стоматологв,

викладачв т.д.

3) власникв дрбних пдпри

мств - перукарв, водопровдникв, майстрв по ремонту телевзорв безлч рзних торговцв - за трудов послуги, що надаються при реалзацÿ

Хоча на практиц заробтна плата може приймати рзну форму (премÿ, гонорари, комсйн винагороди, мсячн оклади), все це можна позначити термном "заробтна плата" для позначення ставки заробтно

Необхдно розрзняти грошову, або номнальну, реальну заробтну плату. Номнальна заробтна плата - це сума грошей, одержана за годину, день, тиждень т.д. Реальна заробтна плата - це кльксть товарв послуг, як можна придбати на номнальну заробтну плату, - це "купвельна спроможнсть" номнально

Розрзняють основну додаткову оплату прац. До основно

До додатково

В умовах ринково

Серед ринкових чинникв, що впливають на ставку заробтно

Змна попиту пропозицÿ на ринку товарв послуг, при виробництв яких використову

ться дана праця. Зниження попиту на ринку товарв послуг (в результат зростання цн на них, зниження доходв споживачв, змни споживчих переваг, витснення новими товарами) веде до скорочення об'

мв випуску, а отже, до падння попиту на використовуваний ресурс прац погршення, мов найму. Навпаки, пдвищення попиту на товари послуги може привести до зростання попиту на працю пдвищення ставки заробтно

SHAPEа \* MERGEFORMAT

ЗАРОБ

ТНЯ ПЛАТА

РИНКОВ

ЧИННИКИ

НЕРИНКОВ

ЧИННИКИ

ПОПИТ, ЩО СКЛААкТЬСЯ,

ПРОПОЗИЦ

Я НА РИНКУ ПРАЦ

ВАкМОЗАМЮ-ВАН

СТЬ РЕСУРСАМИ

КОРИСН

СТЬ РЕСУРСУ ДЛЯ П

ДПИкМЦЯ

ЗМ

НА Ц

Н НА СПОЖИВЧ

ТОВАРИ

ПОСЛУГИ

ЕЛАСТИЧН

СТЬ ПОПИТУ НА ПРАЦЮ

ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАРОБ

ТОп ПЛАТИ

СП

ВВ

ДНОШЕННЯ М

Ж ПРОФСП

ЛКАМИ

ПРАЦЕДАВЦЯМИ

НЦЕВ

РЕЗУЛЬТАТИ Д

ЯЛЬНОСТ

П

ДПИкМСТВА

ОСОБИСТИЙ ТРУДОВИЙ ВНЕСОК ПРАЦ

ВНИКА

Рисунок 1.1− Чинники формування заробтно

Кориснсть ресурсу для пдпри

мця (спввдношення величини граничного доходу вд використання чинника прац граничних витрат на цей чинник). Збльшення попиту на працю багато в чому залежить вд того, як довго пдпри

мець може використовувати екстенсивн чинники зростання прибутковост свого пдпри

мства.

накше кажучи, як довго буде економчно ефективним залучення додаткових працвникв при незмнних характеристиках нших чинникв виробництва, зокрема технчнй оснащеност.

Еластичнсть попиту на працю за цною. Пдвищення цни ресурсу (наприклад, зростання ставки заробтно

В той же час еластичнсть попиту на працю за цною (його реакця на коливання цпи прац) не завжди однакова залежить вд:

- характеру динамки граничного доходу. Так, якщо граничний дохд знижу

ться повол (трудомстк галуз з високою питомою вагою ручно

- еластичност попиту н товари, при виробництв яких

використову

ться дана праця. Наприклад, попит на так продукти

харчування, як хлб, сль, мало залежить вд цни на них, тому

попит на працю, використовувану при

мр залежатиме вд його цни.

Вза

мозамннсть ресурсв. Розглядаючи дю даного чинника, слд

зазначити, що можливост працедавця знижувати, витрати на працю при

незмннй технчнй баз стотно обмежен. Рч у тому, що в цн прац

присутнй так званий ефект храповика.

ншими словами, ставка заробтно

плати, будучи цлком рухомою, у бк збльшення, практично не руха

ться у

бк зменшення при змн кон'юнктури на ринку прац. В цьому випадку

вста

питання про можливсть замщення живо

технкою.

Так вза

мозамннсть ресурсв, наявнсть н ринку

продуктивншо

кон'юнктуру ринку прац залежно вд того, який ефект буде переважно для

працедавця. Можлив два варанти: 1) так званий ефект замщення,

тобто скорочення кадрв при незмнному або зростаючому випуску

продукцÿ в результат впровадження ново

скорочу

ться, працвники, що вивльняються, збльшують пропозицю

прац, що в сукупност погршу

мови найму можливост пдвищення

заробтно

випуску в результат застосування високопродуктивно

значно знижу

середн витрати виробництва пдвищу

його вигднсть. В цьому випадку попита н робочу силуа не матиме чтко

зниження.

Змна цн на споживч товари послуги. Зростання цн на споживч товари послуги, викликаючи пдвищення вартост життя, спричинить за собою в першу чергу зростання вдтворювального мнмуму в структур ставки заробтно

Як наголошувалося, на рвень оплати прац впливають як ринков, так неринков чинники. До останнх можна вднести заходи державного регулювання, пов'язан з встановленням мнмуму заробтно

Заробтна плата розрзня

ться по кра

удвч бльше, нж кар Б за таку ж кльксть годин роботи в ншй мсцевост. Ставки заробтно

Загальний, або середнй, рвень заробтно

цн,

комплексним термном, що мстить в соб широкий дапазон рзних

конкретних ставок заробтно

зручною початковою точкою при порвнянн поясненн диференцацÿ заробтно

загальний рвень реально

Найлогчншим поясненням цього

той факт, що в Сполучених Штатах

мерики попит на працю вище по вдношенню до його пропозицÿ.

Необхдно загострити вагу вдносно тсно

Суть заробтно

1)а вдтворювальною;

2)а мотивацйною;

3)а розподльна для вимрника функця;

4)а ресурсо-розмщувальна функця;

5)а функця формування платоспроможного попиту населення.

1.2

снуючи системи оплати прац

Пд системою оплати в трудовому законодавств розумúться спосб числення розмрв винагороди, сутност видач працвникам вдповдно до проведених ними витрат, у ряд випадкв результатами прац.

В кра

- почасову;

- вдрядну;

- премальну.

Крм того, снують нш системи оплати прац, використовуван рдше:

- безтарифна,

- система плаваючих окладв,

- система виплат на комсйнй основ (см. рис. 1.2)

Вибр того або ншого варанту залежить вд особливостей технологчного процесу, форм органзацÿ прац, вимог, що пред'являються до якост продукцÿ або виконувано

Згдно Трудового Кодексу кра

Для рзних категорй спвробтникв в однй тй же органзацÿ можуть бути встановлен рзн системи оплати: наприклад, для офсного персоналу − почасова, для робочих виробництва − вдрядна. Ця вдмннсть також повинна бути обумовлена в настановних документах. Положення про оплату затверджують наказом кервника органзацÿ погоджують з вдповдною профсплкою.

ОПЛАТА

ПРАЦ

ДРЯДНА

ПОЧАСОВА

НЩ

СИСТЕМИ

ПРЯМА В

ДРЯДНА

ДРЯДНО-ПРЕМ

АЛЬНА

ДРЯДНО-ПРГРЕССИВНА

АКОРДНА

ПОБ

ЧНО-В

ДРЯДНА

БЕЗТАРИФНА

СИСТЕМА ПЛАВАЮЧИХ ОКЛАД

СИСТЕМА ВИПЛАТ НА КОМ

С

ЙН

Й ОСНОВ

ПРОСТА ПОЧАСОВА

ПОЧАСОВО-ПРЕМ

АЛЬНА

Рисунок 1.2 − Система оплати прац

Найпоширеншою

а почасова система оплати, що припуска

облк часу, який члени органзацÿ фактично вдпрацювали. При цьому

розклад. Необхдно вести табель облку використання робочого часу, в

якомуа вдзначають фактично вдпрацьованийа годинника дн, казують

причини нез'явлень т.д.

Почасова система оплати прац бува

простою почасово-премальною.

У першому випадку органзаця оплачу

спвробтникам фактично вдпрацьований час. Якщо встановлена годинна ставка, грош нараховують за фактично вдпрацьовану кльксть годин в конкретному мсяц: суму розраховують як твр клькост вдпрацьованого годинника на розмр годинно

Спвробтников може бути встановлений мсячний оклад. Якщо вс дн вдпрацьован ним повнстю, розмр його зарплати не залежить вд клькост робочого годинника або днв в конкретному мсяц. Оклад нарахову

ться в повному розмр. Якщо ж вн вдпрацював не весь мсяць, зарплату нараховують тльки за т дн, як вн фактично провв на служб. При цьому оклад длять на кльксть робочих днв мсяця множають на кльксть вдпрацьованих в мсяц днв.

У другому випадку (почасовий-премальна система) разом з заробтною платою можуть бути нарахован премÿ як в твердих сумах, так у вдсотках вд окладу. Розрахунок ведуть так само, як при простй почасовй оплат. Суму премÿ додають до зарплати виплачують разом.

Премювання.може бути двох видв:

Стимулюючого характеру (передбачене системою оплати прац).

Згдно Трудового Кодексу кра

Заохочення працвникв, що вдрзнилися (поза системами
оплати прац). Згдно Трудового Кодексу кра�ни працедавець
може заохочувати тих, хто сумлнно викону
сво� обов'язки.
Працвникам можуть виплачувати разов прем�� за пдвищення
продуктивност прац, багаторчну добросовсну працю,
полпшення якост продукц��, новаторство в прац, бездоганного
виконання трудових обов'язкв, нш досягнення в прац,
передбачен правилами внутршнього трудового розпорядку,
колективним договором.

При виплат разових премй круг вибраних для цього осб наперед не визначають. Розмр премÿ кожному з них за певний перод встановлюють наказом кервника. При цьому враховують особистий внесок спвробтника у дяльнсть органзацÿ, результат роботи пдроздлу, в якому вн викону

обов'язки, результат дяльност органзацÿ. Премÿ виплачують на пдстав наказу кервника органзацÿ.

У наказ обов'язково повинн бути вказан:

1) прзвище, м'я а по батькова премйованиха осб,

2) причина виплати премÿ (наприклад, у зв'язку з перевиконанням

плану по випуску продукцÿ, за пдсумками дяльност органзацÿ

за рк т. д.);

3) пдстава для нарахування премÿ (наприклад, службова записка

кервника структурного пдроздлу);

4) сума премÿ.

Величина премÿ може бути визначена на пдстав Положення про

премювання, прийнятого в органзацÿ. У нм повинн бути передбачен

показники премювання, його мови, розмри шкала, круг премйованих

працвникв, джерело премювання. Н пдстав цього Положення у

працвника (при виконанн

право вимагати премÿ, у працедавця − обов'язок ? видати. Виплати

разових заохочувальних премй проводять тльки за ршенням працедавця.

При цьому спвробтник не може оспорювати дÿ кервника, що вдмовив

йому у виплат разово

Часто виника

питання: чи може працедавець без пояснення причин

позбавити людину премÿ, якщо вон передбачен Положенням про

премювання не як разова, як виплачувана за певний перод при виконанн

показникв премювання? В даному випадку дÿ кервника неправомрн.

Ршення про зниження розмру грошового заохочення або позбавленн його

зовсм повинно бути мотивованим, заснованим на об'

ктивних показниках

трудово

При вдряднй систем оплати прац оплачують те кльксть продукцÿ

(робт, послуг), яку людина провела. Подбна система може бути

- простою

- вдрядно-премальною,

- вдрядно-прогресивною,

- побчно-вдрядною,

- акордною.

При простй вдряднй платн заробтну плату нараховують виходячи з встановлених в органзацÿ вдрядних розцнок за одиницю продукцÿ клькост створено

Для того, щоб визначити розмр вдрядно

При вдрядно-премальнй оплат прац премÿ можуть бути встановлен як в твердих сумах, так у вдсотках вд заробтно

При вдрядно-прогресивнй систем оплати вдрядн розцнки залежать вд клькост проведено

Побчно вдрядну систему застосовують, як правило, для оплати прац на обслуговуючих допомжних виробництвах. В цьому випадку величина зарплати працвникв залежить вд суми, що одержу

ться по вдряднй систем спвробтниками основного виробництва.

ншими словами, вона склада

певний вдсоток вд загально

При прямй вдряднй систем оплата прац визнача

ться виконаною

роботою по встановленй розцнц з кожну одиницю; при вдряднй

премальнй − дода

ться премя (з виконання перевиконання

встановлених технчно обрунтованих норм н.); при вдряднй

прогресивнй систем − розцнки за одиницю виконаних робт прогресивно

збльшуються у мру перевиконання норм; при вдряднй непрямй систем

оплата прац допомжних робочих визнача

ться залежно вд результату

роботи обслуговуваних ними основних робочих.

Вдрядна непряма розцнка розрахову

ться дленням денно

1. Оплата прац членам бригади з застосуванням КТУ. Система оплати може бути ндивдуальною або бригадною. Найбльш поширена бригадна оплата по

диному наряду, кнцевим результатам прац. Вона близька акорднй систем. Бригадна форма оплати - один з найважливших чинникв пдвищення нтенсифкацÿ ефективност виробництва. Мж членами бригади заробток розподля

ться вдповдно до вдпрацьованого часу тарифного розряду (пропорцйно тарифно-годинну), як правило, з використанням коефцúнта трудово

2. За наявност позитивних моментв в робот окремих членв бригади

фактичний КТУ встановлю

ться бльш з одиницю (наприклад, за

по

днання професÿ дода

ться 0,2, збльшення зони обслуговування − 0,1

т. д.), за порушення в робот − менш одиниц (наприклад, за запзнення

прогули знма

ться 0,15, за брак в робот − 0,2). Проте сума базових

фактичних КТУ повинна бути рвною.

снують нш способи визначення

базового КТУ, наприклад по спввдношенню вироблення членв бригади

бо спввдношенню заробтно

(1.1)

де Т − середня заробтна плата за тарифом; П − сума премй; ч − сума приробтку.

При встановленн фактичного КТУ базовий коректу

ться з рахуванням якост роботи кожного члена бригади.

КТУ використову

ться при розподл заробтно

Аналз витрачання фонду заробтно

ефективнсть суспльного виробництва.

При розподл фонду заробтно

Фонд заробтно

кордну систему застосовують при оплат прац бригади працвникв. Наприклад, бригад з деклькох чоловк дають завдання, яке необхдно виконати в певн термни, за це пропонують грошову винагороду. Його суму розподляють мж членами бригади виходячи з того, скльки часу трудився кожен. При цьому загальну суму длять на кльксть годинника, витраченого на виконання обов'язкв, множають на кльксть годинника? вдпрацьованого кожним. Розцнки за кожним завданням визнача

адмнстраця органзацÿ за згодженням з членами бригади.

Безтарифна система оплати прац може бути використана там, де вда

ться розрахувати внесок кожного представника колективу в кнцевий результат дяльност органзацÿ. Всм працвникам привласнюють коефцúнт трудово

При систем плаваючих окладв спвробтники одержують грош

залежно вд результату

коштв, яку планують витрачати на заробтну плату. Кервник органзацÿ

може щомсячно видавати наказ про пдвищення або пониження зарплати

на певний коефцúнт.

Дану систему встановлюють з вдома працвникв фксують в колективному (трудовому) договор. Суму, що вида

ться спвробтников, розраховують як твр окладу на коефцúнт пдвищення (пониження) зарплати. Цей коефцúнт кервник визнача

самостйно затверджу

в наказ. Щоб його розрахувати, необхдно суму коштв, направлених на виплату, роздлити на суму фонду оплати прац, встановлену в штатному розклад.

При оплат прац на комсйнй основ розмр видавано

Таким чином, кра

1.3 Системи нарахування заробтно

Структура фондв оплати прац заробтно

- розвитку виробництва, науки технки;

-         соцального розвитку, визначуваних по нормативах до госпрозрахункового доходу.

Можливий нший порядок визначення коштв на оплату прац: фонд заробтно
Фонд оплати прац робочих службовцв склада

ться з фонду заробтно
Значне мсце у фонд оплати прац займа

сума премальних фондв. Премÿ нараховуються за основн результати господарсько
Фонд заробтно
До фонду заробтно
суми, нарахован за роботу, виконану як облковим, так не облковим його

складом. До фонду заробтно
-         заробтна плата, нарахована за роботи, виконан по вдряднй почасовй формах оплати прац (основна частина фонду);

-         премÿ вдповдно до затверджених постйно дючих положень про премювання (за виконання перевиконання виробничих планв, виконання перевиконання норм вироблення, скорочення просто
-         надбавки (за вислугу рокв, роботу у вддалених мсцевостях, високу квалфкацю
ГОР службовцем н.);

-         доплати (вдрядникам у зв'язку з змною умов роботи, за прогресивними розцнками, за роботу в наднормовий нчний час, висококвалфкованим робочим, зайнятим на особливо вдповдальних роботах, робочим 4, 5, 6, 7 8 розрядв за професйну майстернсть, по
днання професй);

-         оплата просто
-         оплата перерв в робот у випадках, передбачених законодавством;

-         вартсть що надаються пдпри
мством (органзацúю) безкоштовно квартир комунальних послуг, живлення, форменого одягу, обмундирування; авторський нш гонорари т.д.

До створеного на деяких пдпри

мствах

диного фонду матерального заохочення включаються одноразов премÿ винагороди, що виплачуються по спецальних системах премювання (винагороди з винахдництва, 2вдкриття, одноразов премÿ з створення осво
ння ново
нарахован з централзованого фонду н.). На пдпри

мствах, на яких не

створений
диний фонд матерального заохочення, ц премÿ не

включаються в одноразов премÿ винагороди, що не входять до фонду

заробтно
У статистиц прац вивча

ться нарахована заробтна плата, в яку входять тримання (податки).

До фонду заробтно
У плануванн аналз звтних даних про оплату прац фонд заробтно
До цього фонду входять суми, нарахован за вдпрацьован робочими людино-години в урочний наднормовий час по основниха тарифних ставках основних вдрядних розцнках при прямо
премально
прогресивними розцнками; доплати за роботу в нчний час, виконання

роботи нижче привласненого розряду, у зв'язку з змною мов роботи, не

звльненим бригадирам за кервництво бригадою навчання чнв; премÿ

премальн надбавки цього фонду.

Фонд денно
час фактично
оплачуваний вдповдно до встановленого трудового законодавства. Отже,

цейа фонда
а оплатою фактичноа вдпрацьованого людино-дня а повинен

вдповдати робочому часу, врахованому в людино-дн. До складу фонду

-         денно
-         фонд годинно
-         доплата за роботи в наднормовий час святков дн;

-         доплата пдлткам за скорочений робочий день;

-         оплата перерв в робот горючих матерв;

-         оплата внутршньозмнних просто
-         оплата внутршньозмнного часу, витраченого н виконання державних суспльних обов'язкв.

Суми, нарахован за наднормов роботи, включаються до складу фонду годинно
До складу повного фонду заробтно
-         фонд денно
-         винагороди за вислугу рокв;

-         вихдна допомога;

-         оплата людино-дня, витраченого на виконання державних суспльних обов'язкв;

-         оплата цлоденних просто
-         заробтна плата працвникам, що вдряджаються на нш пдпри
мства або проходять навчання без виключення з спискв пдпри

мства

-         нш елементи, що не входять до фондв годинно
Розрахунок питомо
Питома вага тарифно
Розглянемо два способи розрахунку питомо
1.           Сума заробтно
2.           Визначаються середнй тарифний розряд вдповдна йому годинна тарифна ставка, яка вдноситься до фактично
Розрахунок по цьому методу точнший, оскльки не залежить вд точност облку окремих видв заробтно
Форма оплати прац. Застосовуються дв форми оплати прац робочих службовцв. Почасова форма оплати прац - за фактично вдпрацьований час вдповдно до встановлено
Вдрядна форма оплати прац − за встановленими вдрядними розцнками за фактично виконану роботу.

Вдрядна форма оплати застосову

ться там, де

реальна можливсть фксувати кльксн показники результатв прац нормувати його шляхом встановлення норм вироблення, норм часу, нормованого виробничого завдання. При цй форм заробтн плат працвник розрахову
ться

виходячи з наперед встановленого розмру оплати прац за кожну одиницю

яксно виконано
виконаного об'

му. Основними документами при цьому

вдрядн розцнки

наряд на вдрядну роботу.

За способом розрахункв з трудящими розрзняють ндивдуальну бригадну форму.

ндивдуальна. У випадку якщо роботу викону

одна людина (ндивдуальний заробток), заробтна плата нарахову

ться за фактично виконану роботу (виготовлену продукцю) на пдстав дючих розцнок за одиницю роботи. Розцнки визначають виходячи з встановлених розрядв роботи, тарифних ставок (окладв) норм вироблення (норм часу) шляхом длення годинно
Бригадна. Для бльшост способв сну

диний алгоритм:

(1.2)

де Z_и − ндивдуальний заробток членв бригади; Z₆ − загальний бригадний заробток; Х_б − загальна (бригадний) ознака; Х − ндивдуальна ознака.

Ознаками можуть бути тарифн ставки, вдпрацьований годинник, коефцúнти трудово
бригад. Але такий спосб застосовний тльки тод, коли у всх членв

бригади однакова квалфкаця рвна кльксть вдпрацьованого годин.

Форм ма

пряму, премальна, прогресивна, непрям акордну

системи, як ми розглянули у другому пдроздл дано

1.4 Функцÿа заробтно
На пдстав вивченого теоретичного матералу можна зробити висновки, що на практиц заробтна плата може приймати рзну форму (премÿ, гонорари, комсйн винагороди, мсячн оклади), все це можна позначити термном "заробтна плата" для позначення ставки заробтно
Суть заробтно
1)            вдтворювальною;

2)     мотивацйною;

3)            розподльна для вимрника функця;

4)            ресурсно-размщувальна функця;

5)            функця формування платоспроможного попиту населення.

Для рзних категорй спвробтникв в однй тй же органзацÿ можуть бути встановлен рзн системи оплати: наприклад, для офсного персоналу − почасова, для робочих виробництва − вдрядна. Ця вдмннсть також повинна бути обумовлена в настановних документах. Положення про оплату затверджують наказом кервника органзацÿ погоджують з вдповдною профсплкою.

Трудове законодавство кра
При розподл фонду заробтно
Заробтна плата в мовах нашо

2 АНАЛ

З ЕФЕКТИВН

СТ

ОПЛАТИ ПРАЦ
НА ПРИКЛАД

П

ДПИкМСТВА

2.1 Загальна характеристика пдпри

мства

Вдкрите акцонерне товариство "Марупольський металургйний комбнат мен
ллча" перетворилося на високорозвинуте пдпри

мство з багатогалузевою нфраструктурою виробництва: вд здобич, переробки корисних копалини виробництва металургйно
Мсце знаходження 87504 кра
Загальна чисельнсть тих, що працюють з урахуванням пдпри

мств, що знаходяться в корпоративному правлнн, перевищу

90 тис. чоловк в порвнянн з 2 роком зросла в 2,5 раз.

Виконана програма цлеспрямованих заходв щодо вдосконалення системи правлння, впровадження прогресивних технологй пдвищення якост вироблювано
За ц роки одержали свй подальший розвиток соцальна нфраструктура

кцонерного товариств систем заходв по соцальному захисту

трудящих. Заробтна плата на одного працвника зросла в 2,4 рази, соцальна нфраструктура поповнилася 10 об'
ктами, зокрема санаторно-курортним комплексом "Ай-данль" в Криму. Здан в експлуатацю передан трудящим на мовах безпроцентного довгострокового кредиту 7 будинкв на 526 квартир.

Акцонерне товариство займа

дируюче положення серед пдпри

мств чорно
цлому склада

:

- за об'

мом проведенй товарнй продукцÿ 21,4%;

-а по сум внесених платежв до бюджетв всх рвнв цльов фонди
державного призначення 35,5%.

Основною метою длово
Така полтика дозволя

комбнату спшно конкурувати на свтовому ринку металопродукцÿ сьогодн. У такй полтиц ми бачимо заставу динамчного розвитку пдпри

мства в майбутньому. Наша мета - працювати на благо людям!

Найбльш значущими досягненнями ВАТ "ММК м.
ллча" по полпшенню виробничй дяльност комбнату в 2р. - 2005р. з'явилися:

По аглодоменому передлу:

1. Побудован сортувальна для сепарацÿ становк по витяганню металовмсних фракцй фрми "АМКОМ", як забезпечу
витягання ч металовмсно
2.Проведений каптальний ремонт 1 розряду на доменних печах №3
(2004 рк) №2 (2005 рк), що дозволить забезпечити прирст виробництва на
1 т/сутки зменшити витрату скпового коксу на 10 кг/тонну чавуну
завдяки:

-         збльшенню об'
му доменно
-         модернзацÿ К
П части перекладом на мкропроцесорну технку;

3. Розроблена проваджена технологя завантаження доменних печей
роздльними подачами, що дозволила понизити витрату скипового коксу на
25 кг/тонну чавуну (2003р.).

4.       Реконструйована газовдчистка агломашин з становкою електрофльтрв фрми "Спейк" за а/машинами №2, 3, 4, 5, 6 сантехнчним димососом В-9, що дозволило понизити шкдлив викиди в атмосферу на 4,5 тис. тонн в рк (починаючи з 2001 року).

5.       Реалзу
ться технологя, що передбача

використання конвертерного шлаку. При цьому за рк тилзувалося до 400 тис. тонн конвертерного шлаку, що дозволя
економити до 200 тис. тонн сирого вапняку 70 тис. тонн залзорудного концентрату (2001 рк).

6. проваджен рзн заходи щодо обезводнення пдготовки до спкання
доменних сталеплавильних шламв, що дозволило довести
7.Ведеться будвництво комплексу пиловугльного вдування у домен печ, що дасть змогу вдмовитися вд використання природного газу в доменому виробництв

По сталеплавильному передлу:а

а1. У 2-2001 р.р. введений в експлуатацю вапняно-обпалювальний цех з двома печами "Мерц", рчною продуктивнстю 373 тис. т, який виршив ч проблему забезпечення яксним вапном сталеплавильних цехв комбнату, щоа дозволило полпшити тепловий баланс плавки, пдвищитиа яксть

розширити марочнийа сортамент стал, щоа виплавля

ться, вдповдно до

необхдного рвня властивостей, що пред'явля

ться споживачами продукцÿ,

в т.ч. органзувати виплавку високомцних трубних марок стали, судостал

стали для виробництва авто листа, також проводити товарне вапно.

2. У 2001р. введений в лад енергокорпус ККЦ, який дозволив забезпечити
цех яксною технчною водою, тим самим, збльшивши стйксть
устаткування.

У вддленн безперервного розливання стали, збудована третя МНЛЗ (2006 р.), яка дозволя

перевести ККЦ на 100 % виробництво безперервно-литих слябв, (що збльшить вихд придатного прокату) забезпечити яксним металом не тльки товстолистовий стан 3, але широкосмуговий стан 1700, розширивши тим самим номенклатуру сортаменту високояксно
3.              Протягом 2003-2004р.р. фахвцями конвертерного цеху з залученням фахвцв комбнату виконаний великий об'
м робт по вдосконаленню вогнетривкого футерування кисневих конвертерв, сталерозливних промжних ковшв, досконаленню конструкцÿ кисневих фурм, використанню нового вигляду феросплавв, освою
ться технологя продування стали нертним газом через пористий блок в днищ сталерозливного ковша.

4.              У 2005р. виконаний комплекс робт по установц введенню в експлуатацю контейнерно
У 2007 р. в кисневому цеху збудовано кисневий блок

продуктивнстю 60 тис. м^З /час, який дозволя

виршити питання дефциту кисню на комбнат, також мати свй аргон, азот, криптоноксенонову гелúву сумш.

5. На хмко-металургйнй фабриц (ХМФ) спроектован введен в лад:

-         длянка по виготовленню зварювальних електродв;

-         длянка по виробництву порошкових проволкав для позапчно
-         осво
на проваджена у виробництво технологя отримання цинку вторинного з згар цинку, яка творю

ться в процес гарячого цинкового металу.

6. Друга черга конвертору.

7. електрофльтр за 5-ою мартенвською пччю.

Пошук альтернативних джерел енергÿ матералзувався у випуску
дослдного зразка сонячних перетворювачв (ФЕП), промисловий випуск
яких плану
ться в найближчому майбутньому.

По прокатному трубному передлах:

1. У 1998-2005 р.р. На слябнгу ЛПЦ-1700, вперше в свтовй практиц, реалзована в промислових масштабах технологя плющення злиткв на сляби слябв на смуги, практично, без використання палива на пдгрв - за рахунок використання тепла злитка, що кристалзу
ться. За новою технологúю в даний час готу

ться до плющення 30-40% злиткв, при цьому економя природного газу склада
1,2-1,5 млн.м^З /мес. Нова технологя дозволя
також зберегти здорову скориночку злитка, полпшити поверхню прокату, зменшити втрати металу з чадом, збльшити температуру посаду з 940
2. У 2004 р. у цеху "Слябнг-1150" осво
но плющення злиткв донною

частиною вперед, що дозволило понизити втрати металу на обрзи на 5 кг/т понизити витратний коефцúнт з 1130 кг/т до 1125 кг/т.

3. У ЛПЦ-1700 в 1998р. почато осво
ння виробництва смуг товщиною
1,6 мм, в 2001р. осво
но виробництво смуг товщиною 1,5 мм. В даний час
кошту
завдання - осво
4. У 2001 р. на длянц вдновлення змцнення сталевих валкв в ЛПЦ-
1700, проводиться наплавлення сталевих робочих опорних валкв стану
1700, роликв моталок, що тягнуть. Це дозволило понизити витрату валкв за
рахунок вдновлення
5. У ЛПЦ-1700 з 2 року використовуються композитн валяння, що
мають напрацювання на 40-50% вище в порвнянн з звичайними.

6. У 2003-2004 р.р. у ЛПЦ-1700 проведена замна промрольганга
встановлен теплозбергаючи екрани. Встановлен теплозбергаючи екрани

одним з заходв технчного переозбро
ння, що дозволя

в перспектив
здйснювати плющення по схем "злиток-сляб" плющення литих заготовок
масою до 30 т. Застосування ТСУ забезпечу
рвномрнсть температури по
перетину гуркоту, щоа сприя
зменшенню зусилля плющення, пдвищу
яксть продукцÿ, покращу

умови експлуатацÿ статкування, знижу

витрату електроенергÿ (економя електроенергÿ в чистових клтях 2-4% при

плющенн 8 - тонних слябв).

7.       ЦХП постйно нарощу
виробництво холоднокатаного прокату, при цьому постйно зроста

виробництво смуг товщиною 0,4-0,5 мм за рахунок осво
ння тоншого сортаменту в ЛПЦ-1700. До 2005 року частка таких смуг перевищу

45% вд загального об'

му виробництва.

8.       У 2004 р. в цеху холодного плющення завершено будвництво длянки по розфасовц залзного купоросу, що дозволило органзувати реалзацю залзного купоросу, як товарнй продукцÿ вдповдно до вимог нормативно
9.       У грудн 2002р. почато осво
ння нгбтору того, що тру
10. З 2р. осво
но виробництво штрипсв класу Х60-Х70 для
магстральних трубопроводв, що дозволить бльш повно задовольнити
запити споживачв труб. У 2004 роц введено в експлуатацю нова длянка
противофлокеново
11. У 2001 роц на стан 3 осво

не виробництво плит товщиною
50 мм (проектна максимальна товщина 25 мм) створена вдповдна длянка.

12. У ЛПЦ-3 з 2003р. розроблений проваджений спосб
виробництва листв товщиною 6-9 мм, що передбача
подовжн

рзання
литих заготовок. Цей спосб дозволив виключити цлий передл слябнгу з
крзно
13. У 2004 роц в трубоелектрозварювальному цеху проведена модернзаця
лнÿ
Ш 40, яка дозволила розширити сортамент продукцÿ, що випускалася,
за рахунок випуску профльних труб квадратного прямокутного перетину
розмрами: 25x10, 20x20 30x15 мм н. Вдвантажено споживачам ново
По сертифкацÿ продукцÿ:

За рахунок вдосконалення технологÿ статкування на комбнат розширений сортамент сертифковано
Комбнат володар 32 сертифкатв на судов стал нормально
Авторитетн сертифкацйн центри розвинених кра
200 марок стал.

2001 рк − сертифкована система забезпечення якост продукцÿ на вдповднсть мжнародного стандарту ISO 9001 центром ТЮФ Норд в систем ТЮФ СЕРТ кра
У 2001 р. розширений сортамент сертифковано
У 2004 роц була проведена повторна сертифкаця ТЮФ Норд (Гамбург) конструкцйно
У соцально-економчному розвитку:

Велика вага придля

ться побуту вдпочинку трудящих комбнату. У розпорядженн працвникв пдпри

мства
До послуг трудящих
На комбнат багато спортсменв свтового рвня,

чемпони квропи

Олмпйських гор. Футбольна команда "
ллчвец" добилася визнання не

тльки в кра
граючи у виший з. Команда ватерполств "
ллчвец" − семикратний

чемпон кра
Пдпри

мство ма

в сво

му розпорядженн 27 дитячих дошкльних станов, в яких вихову

ться бльше 4 дтей. Колективи художньо
Охорону здоров'я на комбнат здйсню

медико-сантарний комплекс, що склада

ться з лкарн полклнки. На баз внутрзаводсько
На комбнат, останнм часом, одержали широкий розвиток програми кредитування житла автомоблв для трудящих.

Впродовж всього пероду снування незалежно
На пдпри

мств здйснюються програми по створенню робочих мсць для молод, забезпеченню соцального захисту бльше 30 тис. ветеранв - пенсонерв пдпри
мства.

Значна допомога виявля

ться мсту. Так, в даний час каптально вдремонтован драмтеатр, будвля апеляцйного суду н. будвл комунально
Збудовано новий критий стадон,

вропейського типу в Приморському район, зятий в оренду повнстю реконструйований стадон "
ллчвець".

Введений в експлуатацю нкальний культурно-розважальний

комплекс "Екстрим-парк". Парк розташований на територÿ в 2 гектари, до складу його атракцонв входять "Колесо огляду" даметром 31 м, "Башта вльного падння" висотою 24 м, гойдалки з ефектом невагомост н.

Створена найбльша в мст аптечна мережа "

ллч - фарм". зятий в оренду, вдремонтований за
вропейськими стандартами введений в експлуатацю мжнародний аеропорт Маруполь, по рвню технчно
На баз ВАТ " ММК м.
ллча" створено автопдпри

мство, обслуговуючий Новоазовський напрямок, страхову компаню "

ллчвська" страхове суспльство "

ллчвське", як надають вс види страхових послуг, авакомпаня "
ллч-ава". Включен до складу комбнату так пдпри

мства, як хмко-металургйна фабрика в пос. Донске, ВАТ "Комсомольське рудоуправлння" в р. Комсомольське, ВАТ "Уманьферммаш" в м. Умань, ВАТ "Кондратьевськй вогнетривкий завод" в р. Алексºво-дружковка, ГОК "Укрмеханобр" в р. Кривий Рг, Марупольський морський рибний порт, рибоконсервний комбнат, швейна фабрика "Фея", на яких виконан реконструкця ремонт, налагоджено виробництво продукцÿ, створюються нов робоч мсця для жителв мста. Шахта "Маря" на Луганщн.

Крупн засоби знаходяться для надання допомоги марупольським
пдпри
мствам житлового, транспортного господарства, охорони здоров'я,
культури науки.

Податков платеж до мського бюджету з вересня 2004 р. по липень

2005р. склали 121,9 млн. грн. Крм того, перераховано до пенсйного фонду

342,5 млн. грн. За минулий рк на змст соцально
надання безвдплатно
грн. з них:

-         соцальний захист оздоровлення трудящих членв
-         змст житла, дитячих садв н. об'
ктв соцкультбит − 133,5 млн. грн.;

-         безвдплатна фнансова допомога надання безвдплатних послуг виконавським органам влади, громадським органзацям, чбовим, спортивним, релгйним закладам, становам - 123,9 млн. грн.;

-         держадмнстрацям, мунципалтетам, виконкомам, сльрадам -20,6 млн. грн.;

-         медичним оздоровчим становам - 13,2 млн. грн.;

-         Учбовим, спортивним, дитячим становам, школам, нтернатам, чилищам - 12,4 млн. грн.;

-         установам МВС, вйськовим частинам - 19,1 млн. грн.;

-         громадським органзацям релгйним закладам - 2,8 млн. грн.;

-         вдремонтовано порядковано мських дорг територй, прилеглих до мських станов на суму 9,5 млн. грн.;

-         до вересня 2005а р. комбнатом закнчений ремонт 112 учбових закладв - шкл, нтернатв, ПТУ - кошторисною вартстю бльше 50а млн. грн.

З вересня 2004 р. по липень 2005 р. в капбудвництво об'
ктв

соцкультпобуту вкладено 98,6 млн. грн.

Зокрема: шкльн поля Маруполя - на суму 11,1 млн. грн., критий стадон по н. Нахмова на 6 мсць - 55,4 млн. грн., реконструкця стадону "
ллчвець" - 1,0 млн. грн. розчищення русла р. Кальчик - 1,9 млн. грн., парк атракцонв в заплав р. Кальчик (з набережнй) - 4,3 млн. грн.

За перод з вересня 2005 року по листопад 2006 року була надана матеральна допомога наступним бюджетним становам органзацям мста:

-         Медичним становам: мсько
-         Установам освти, спортивним органзацям: дитячому будинку "Сонечко"; спортнтернату №4; школ-нтернату №2; школ-нтернату для слабослишащих дтей; ПГТУ; ПТУ-141, пос. Сартана; ндустральному технкуму; будвельному технкуму; дитячим комбнатам; спортшкол №4; спецшколам; професйному цею автотранспорту; марупольськй асоцацÿ студентв молодих фахвцв МГГУ; ДЮК "Глобус"; дитячому будинку "Центр опки"; СК "Азовець" н. Силовим законодавчим становам: Жовтневому суду; ДА
; апеляцйному суду; РОВД; батальйону ППС, ВС; Юстицÿ; МВС; погранотряду; колонÿ в пос. КамТянськ; пожежнй частин; Мангушськой мжрайонною держ. податковй нспекцÿ.

-         Громадським органзацям: громадськй органзацÿ "Свтло надÿ";
громадськй органзацÿ "Джерело надÿ" н.

Продовжу

ться робота комбнату по впорядкуванню мста районв, так, наприклад:

-         вдсипання шлаком дорогий територй 43 971 т на суму 603 268 грн.;

-         укладено асфальту 32 170 800 т на суму 5 943 591 грн.;

-         укладено бордюрв на суму 478 570 грн.;

-         укладено плитки 13 892, 200 м2 на суму 1 306 450 грн.;

-         нш на суму 839 742 грн.;

-         ремонт вулиць дорг мста;

-         ремонт будвл прикордонно
-         реконструкця СДК с. Старч
нково;

-         газифкаця вул. Зарчною в пос. Талаковка;

-         ремонт сантехнки в гмназÿ №2 м. Маруполя;

-         ремонт службових примщень Тельмановському РО УМВД кра
У житлове будвництво вкладено 12,7 млн. грн.

це далеко не повний список тих соцальних питань, як виршу

трудовий колектив комбнату. У колектив комбнату трудиться бльше 9 чл. Число перебуваючих на облку ветеранв прац склада

бльше 30 тис. чл., з яких 12410 чл. ветерани прац агроцехов.

Витрати на видлення допомоги ветеранам прац ВАТ "ММК
-         квартальну матеральну допомогу на суму 2,9 млн. грн.;

-         допомога по видач рослинного масла на суму 5833 тис. грн.;

-         через ради ветеранв цехв комбнату ветеранам прац виплачено 790,4 тис. грн.;

-         матеральна допомога пенсонерам, щоа звльняються на пенсю, склала 1980,7 тис. грн.;

Витрати на органзацю святкування дня Перемоги склали 2,4 млн. грн., видлено побутового палива на суму бльше 3 млн. грн.

Видано 307 путвок на суму понад 0,2 млн. грн. в пансонати "Металург" "Азовь
".

ривки з статуту та технко-економчн показники роботи ВАТ "ММК м.
ллча" представлен в додатку А та додатку Б вдповдно.

2.2 Фнансово − господарськ дяльнсть пдпри
мства

1.     Реалзаця товарно
Таблиця 2.1. Реалзаця продукцÿ, робт, послуг(тис. грн)

2005

2006

всього:

13994344.0

13869833,1

експорт в дальн
зарубжжя:

1767.0

9325314,0

з нього по бартеру:

1259.0

0

експорт в кра

980262.0

1378450,6

з нього по бартеру:

-

-

в межах кра

3022315.0

3166068,4

з нього по бартеру:

29685,0

17049,0

SHAPEа \* MERGEFORMAT

0

2

4

6

8

1

12

2003

2004

2005

2006

експорт в дальн

зарубжжя

експорт в СНД

В межах кра

Рисунок 2.1 − Реалзаця товарно
Об'

м реалзацÿ товарно
2.     Фнансов результати.

За пдсумками роботи в 2006 р. фнансовий результат вд звичайно
SHAPEа \* MERGEFORMAT

0,299

0,288

0,272

0,206

0,195

0,

0,050

0,100

0,150

0,200

0,250

0,300

0,350

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.06

на 01.01.07

Рисунок 2.2 - Рентабельнсть реалзовано
пдпри

мства

Дан графка (див. рис.2) свдчать про падння рвня рентабельност впродовж всього року(з 0,299 до 0,195, або в 1,533 разу).

3.     Податки обов'язков платеж.

Таблиця 2.2. Податки обов'язков платеж, здйснюван за рахунок

прибутку (тис. грн):

Нараховано

Перераховано

2005

2006

2005

2006

Налог на прибуток

828664

615615

885636

681101

Плата за землю

23456

22

23179

23036

того

852120

638614

908815

704137

Таблиця 2.3. Податки обов'язков платеж у склад собвартост (тис. грн):

Нараховано

Перераховано

2005

2006

2005

2006

Забруднення навколишнього середовища

13162

14695

10308

14909

Плата за воду

11518

20914

10494

18171

Мсцев податки

353

5020

352

5066

налз вищенаведених даних показу

посилення податкового навантаження на фнансовий результат у вигляд податку на прибуток з 30,622 % до 36,031% при одночасному зростанн платежв податкв у склад собвартост практично в 2 рази. Крм того, за звтний перод сума невдшкодованого податку на додану вартсть збльшилася в 1,17раза досягла 365896 тис. грн.

Все це край негативно вплива

на реалзацю програми технчного переозбро

ння ршення соцальних проблем трудового колективу.

4.     Стан кредиторсько
Таблиця 2.4. Стан кредиторсько

Кредитна заборговансть

2005

2006

Всьогого, в т.ч.

947 908

1 173 075

- Краткотермнов кредити банкв

4 244

20 343

- Поточна заборговансть по довготермновим кредитам

14

-

-а Векселя видан

57 966

305

Продовження таблиц 2.4

- Кредиторська заборговансть за товари, роботи, послуги

253 956

584 632

- Поточн обовТязки по розрахункам:

- аванси отриман

448 822

430 479

- за бюджетом

85 499

22 753

- з внебюджетними платежами

25

0

-по страхованию

23 604

28 294

- за оплатою труда

39 129

59 657

- з аучастниками

8 180

1 206

-

нш поточнó обовТязки

26 469

25 406

За звтний перод загальна величина кредиторсько
- частка кредиторсько
- частка статт лаванси одержанû скоротилася з 47,35% до 36,66%.

Така змна структури кредиторсько
SHAPEа \* MERGEFORMAT

54

51

73

64

92,49

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.06

на 01.01.07

а

Рисунок 2.3 - Перод погашення кредиторсько

5.     Стан дебторсько
Таблиця 2.5. Стан дебторсько

Дебиторская задолженность:

2005

2006

Всього, в т.ч.

1 289 079

1 386 446

- Векселя отриман

48 231

15 014

- Дебиторская задолженность з товары, работы, слуги

391 168

503 342

- Поточн обовТязки по розрахункаим:

- аванси отриман

312 594

365 896

- за бюджетом

373 643

228 712

-

нш поточн обовТязки

163 443

273 482

Дебторська заборговансть впродовж 2006 р. зросла на 97 367 тис. грн на тл збльшення дебторсько
Стан дебторсько
SHAPEа \* MERGEFORMAT

83,57

75

79

104

105,76

0,00

20,00

40,00

60,00

80,00

100,00

120,00

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.06

на 01.01.07

а

Рисунок 2.4 - Перод погашення дебторсько

У звтному перод тривалсть обороту дебторсько
6.     Наявнсть власних оборотних коштв.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

2519,14

2839,23

3032,68

2910,74

2691,01

2,00

2200,00

2400,00

2600,00

2800,00

3,00

3200,00

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.05

на 01.01.07

Рисунок 2.5 - Власн оборотн кошти

Власн оборотн кошти в порвнянн з 2005 р. зросли на 172 млн. грн, в тойж час пдпри
мство вдчува

недолк засобв для розрахункв зважаючи на зростання цн на енергоносÿ тарифв на перевезення (+283,8 млн. грн) збльшенням суми коштв в обороти по ПДВ на 51,2 млн. грн.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

0,39

0,40

0,40

0,38

0,35

0,32

0,33

0,34

0,35

0,36

0,37

0,38

0,39

0,40

0,41

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.06

на 01.01.07

Рисунок 2.6 - Коефцúнт маневреност власного капталу

Маневренсть капталу характеризу

частку власних оборотних коштв в його склад. За рк коефцúнт маневреност власного капталу знизився з 0,39 до 0,35.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

125

122

120

122

130

114

116

118

120

122

124

126

128

130

132

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.06

на 01.10.07

Рисунок 2.7 - Перод одного обороту власних оборотних коштв

Дан приведених даграм свдчать про стйке збльшення пероду обороту власних оборотних коштв н в другй половин 2006 р. не дивлячись на вжитим заходам адмнстративного економчного характеру.

Кредитна полтика пдпри
мства.

У 2006 р. емтовано векселв на загальну суму 445367 тис. грн. (в т.ч. податкових векселв - 440 тис. грн), з них погашено 405418 тис. грн. (в т.ч. податкових векселв - 403381 тис. грн.).

Одержан вексел, емтован стороннми органзацями на суму 16360,1тыс. грн., з них пред'явлено до погашення одержано грошових коштв на суму 4174,6 тис. грн.

Протягом звтного пероду для поповнення оборотних коштв комбнат використовував кредитну ню ловердрафт, вдкриту у флал л

ллчвське МВ Промнвестбанку Укра
8.     Фнансовий стан ВАТ ММК м.
ллча

Важливим показником платоспроможност пдпри

мства

коефцúнт квдност − К_л, який показу

, скльки одиниць високолквдних активв доводиться на одиницю термнових зобов'язань.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

2,29

2,42

2,47

2,35

2,02

0,00

0,50

1,00

1,50

2,00

2,50

3,00

на

01.01.05

на

01.04.05

на

01.07.05

на

01.10.05

на

01.01.06

Рисунок 2.8 - коефцúнт лквдност

Значення К_л

достатнм в межах 1,0. Протягом року К_л знижувався на кнець 2006 р. досяг значення 2,02. Не дивлячись на цю тенденцю, термнов зобов'язання мають бльш, чим подвйне покриття квдними активами.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

3,64

3,84

3,97

3,83

3,28

0,00

1,00

2,00

3,00

4,00

5,00

на

01.01.06

на

01.04.06

на

01.07.06

на

01.10.06

на

01.01.07

Рисунок 2.9 - Коефцúнт поточно
Коефцúнт поточно
Значення коефцúнта поточно
Коефцúнт абсолютно

SHAPEа \* MERGEFORMAT

0,756

0,904

0,930

0,997

0,725

0,

0,200

0,400

0,600

0,800

1,

1,200

на

01.01.05

на

01.04.05

на

01.07.05

на

01.10.05

на

01.01.06

Рисунок 2.10 - Коефцúнт абсолютно
Коефцúнт абсолютно
Для оцнки рвня лквдност пдпри

мства використову

ться також коефцúнт фнансово
SHAPEа \* MERGEFORMAT

0,87

0,87

0,88

0,88

0,87

0,86

0,86

0,87

0,87

0,88

0,88

0,89

на 01.01.06

на 01.04.06

на 01.07.06

на 01.10.06

на 01.01.07

Рисунок 2.11 - Коефцúнт фнансово
Представлен в даному роздл дан, свдчать, що пдпри

мство в несприятливих ринкових мовах зберегло фнансову незалежнсть високий рвень лквдност.

2.3 Аналз системи оплати прац

Розглянемо систему оплати прац службовцв, фахвцв, кервних працвникв, як застосовуються на ВАТ ММК м.
ллча. Аналз системи оплати прац працвникв на пдстав державно
Згдно Положенню Про систему оплати прац службовцв, фахвцв, кервних працвникв ВАТ ММК м.

ллча, структура заробтно
-         базова заробтна плата;

-         премально-змнн частин базово
-         соцальн стимули (пльги працвникам);

-         премя за пдсумками року;

-         дивденди;

-         разов виплати за конкретн результати роботи (з директорського
фонду);

-         виплати рзного характеру (доплата за роботу в нчний час,
мжрозрядну рзницю, пдвищення квалфкацÿ, кервництво
бригадами; оплата за роботу у вихдн святков дн, час
знаходження в службових вдрядженнях, час виконання
державних суспльних обов'язкв, навчання чнв на
виробництв; надбавки за високу квалфкацю, класнсть,
збльшення об'
му робт, за осво

ння комп'ютерних технологй).

Основою системи

два елементи заробтно
Динамка основних показникв дяльност номнально
На пдстав аналзу основних показникв по прац заробтнй плат (Таблиця 2.5) можна зробити наступн висновки: у перебгу трьох рокв чисельнсть персоналу комбнату збльшилася на 18% як в екввалент повно
В порвнянн з динамкою чисельност, фонд оплати прац зростав вищими темпами: за аналзований перод вн збльшився бльш нж в пвтора рази. Це свдчить про збльшення заробтно

Таблиця 2.5.

Динамка основних показникв дяльност номнально

Показники

Од. вим

2004 р.

2005 р.

2006 р.

1

2

3

4

5

Явочна чисельнсть всх працвникв

чол.

47875

53476

56656

Спввдношення к 2004 року

%

100

,7

118,4

Середньосписочна чисельнсть штатних працвникв

чол.

49433

55397

58690

Спввдношення к 2004 року

%

100

112

118,7

Фонд оплати прац пдпри
мства

т. грн.

369911,5

488108,2

556324,2

Спввдношення к 2004 року

%

100

132

150,4

Фонд оплати прац по штату

т. грн.

350152

468868,7

533818,8

Спввдношення к 2004 року

%

100

139

152,5

Кльксть вдпрацьованих людиногодин

чол.-час

8703748 6

96502691

1015 21

Спввдношення к 2004 року

%

100

110,9

116,7

Кльксть вдпрацьованих людино-годин одним працвником

чол.

1818

1805

1792

Спввдношення к 2004 року

%

100

99,3

98,6

Середньомсячна заробтна плата працвникв

грн.

644

761

818

Спввдношення к 2003 року

%

100

118

127

Середньомсячна заробтна плата штатних працвникв

грн.

590

732

758

Спввдношення к 2004 року

%

100

124,1

128,5

Середньочасова заробтна плата

грн.

4,25

5,06

5,48

Спввдношення к 2004 року

%

100

119,1

128,9

Об'

м товарно

тис. грн.

5045912

4771616

5594660

Спввдношення к 2004 року

%

100

94,6

110,9

Собвартсть товарно

тис.

грн

3723963

4381238

4419412

Спввдношення к 2004 року

%

100

117,6

118,7

Частина заробтно

тис. грн.

9,93

11,14

12,59

Спввдношення к 2004 року

%

100

112,2

126,8

Покажемо у динамц змну середньосписочно

Чисельнсть працвникв, чол.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

46

51

56

2004

2005

2006

явочна чисельнсть

всх робтникв

середьосписочна

чисельнсть штатних

працвникв

роки

Рис. 2.12 − Змна середньосписочно

ллча" за 2004 - 2006 роки

Фонд оплати прац пдпри

мства, тис. грн.

SHAPEа \* MERGEFORMAT

32

37

42

47

52

1

2

3

фонд оплати

прац по штату

фонд оплати

прац

пдпри

мства

роки

Рис. 2.13 − Змна фонду оплати прац працвникв ВАТ "ММК м.
ллча" за

2004 - 2006 роки

На пдстав табл. 2.1 зробимо наступн висновки. Пдпри
мство

проводить цлеспрямовану полтику пдвищення заробтно
позитивно вплива

н житт
вий рвень трудящих. З останн три роки

мнмальний рвень заробтно
був вищим або на рвн передбаченого галузевою годою. В умовах низько
вартост робочо
оплати прац

позитивним чинником, що свдчить про прагнення кервництва

комбнату вивести заробтну плату на рвень, який би забезпечував нормальне

вдтворення робочо
Н жаль, при цьому не забезпечувалося пдвищення ефективноста прац.

Навпаки, вона навть знижувалася.

Кльксть вдпрацьованих чол.-час. на одного працвника (у екввалент повно
Знизилася продуктивнсть прац всх працвникв. Даний показник, розрахований по показнику товарно
У 2006 р. продуктивнсть прац дещо збльшилася, проте, все одно була нижчою за рвень 2004 р. на 7%.

В результат зниження ефективност прац зросла питома вага заробтно
Найважлившою мовою формування розвиткуа трудового потенцалу пдпри

мства виступа

оплата прац. Заробтна плата не тльки

джерелом житт

вих засобв для працвникв його см'
Розмр заробтно
статуса працвника. Справедлив оплата прац, правильн оцнка трудових

зусиль при визначенн заробтку мотиву

працвник до новиха трудових

звершень.

Несправедливсть в оплат прац, зрвняльний пдхд виклика

незадоволенсть, розчарування, що рзко знижу
стимули до прац. Тому оцнка ефективност системи оплати прац дуже важлива для вироблення правильно
При оцнц рвня справедливост оплати прац виявлена значна незадоволенсть працвникв тим, як вона врахову

трудов зусилля, рвень квалфкацÿ (табл. 2.6).

Тльки 24-25% опитаних вважають, що
В ход оцнки рвня справедливост оплати прац виявлен значн вдмнност в оцнц рвня справедливост оплати прац працвникв рзних категорй цехв (табл. 2.7).

Таблиця. 2.6 Оцнка рвня справедливост оплати прац за 2005 рк, в %

Показники

Оцнка, %

Повнстю вдповда

Частково вдповда

Не вдповда

Важко вдповсти

Оплата прац

24,3

44,4

26,8

4,5

Оплата прац

вдповда

рвню

квалфкацÿ

працвникв

25,2

41,4

28,6

4,8

Продовження таблиц 2.6

Оплата прац

вдповда

рвню

оплати прац нших

працвникв

налогчно

28,6

33,1

32,8

5,5

При оцнц вдповдност оплати прац трудовим зусиллям виявлен значно
грш оцнки фахвцв нетехнчного профлю (48% вважа
, що оплата
Таблиця 2.7 Оцнка ступеня вдповдност оплати прац трудовим зусиллям, по

категорях працвникв по групах цехв за 2006 рк

Показники

Оцнка, %

Вдповда

повнстю

Вдповда

частково

Не вдповда

Важко вдповсти

Категорÿ працвникв

квалфкован робоч

24

45,7

25,8

4.5

працвники

рзноробочих,

допомжних

5,9

38

29,6

6,5

конторськ службовц

ЗО

40

25

5

нженерно-технчн фахвц

23,8

49,5

22,7

4

фахвц ншого профлю

18,5

33,3

48,2

−

кервники низово

26,1

40

30,8

3,1

Групи цехв

основн

25,1

46,7

23,6

4,6

Продовження таблиц 2.7

монтаж-ремонтн цехи

угм

28

36,8

29,2

6

монтаж-ремонтн цехи ГЕ

21,4

47,2

27,1

4,3

цехи ГМ

23,7

47,4

27,6

1,3

цехи ГЕ

14,5

54,2

27,7

3,6

транспортн

27

38,1

28,6

6,3

будвельн

22,4

43,4

32,9

1,3

налз в розрз цехв показу

, що найбльша питома вага працвникв, у яких оплата прац повнстю вдповда

трудовим зусиллям, в кусто-ремонтних цехах ГМ (28%) транспортних цехах (27%), проте в цих цехах велика частина тих, як вдзначили невдповднсть цих параметрв. Найменший ступнь вдповдност оплати прац трудових зусиль спостерга
ться в цехах ГЕ будвельних цехах.

Бльшсть опитаних працвникв вважають, що рвень оплати прац мало вдповда

рвню квалфкацÿ (табл. 2.8).

Найменший ступнь вдповдност спостерга

ться у фахвцв ншого профлю (48% опитаних вказали, що вдповдност нема

). На це ж казувала значна частина кервникв низово
Найбльший рвень невдповдност оплати прац квалфкацÿ виявлений в цехах ГЕ, монтажно-ремонтних цехах ГЕ будвельних цехах.

Таким чином, на комбнат сну

проблема пдвищення ефективност прац. Ефективнсть прац впродовж останнх трьох рокв знижувалася. Проведений вище аналз динамки чисельност персоналу продуктивност прац працвникв комбнату за перод з 1990 р. свдчить про зниження ефективност прац в довгостроковому перод.

Система органзацÿ прац, ? оплати повинна бути нацлена на пдвищення ефективност прац. При цьому повинн бути використан рзн пдходи, нструменти матерального морального стимулювання, органзацйн заходи.

Таблиця 2.8 Оцнка ступеня вдповдност оплати прац рвню квалфкацÿ по

акатегорях працвникв по групах цехв за 2006 рк

Показники

Оцнка, %

Вдповда

повнстю

Вдповда

частково

Не вдповда

Важко вдповсти

Категорÿ працвникв

квалфкован робоч

24,3

42,9

28,3

4,5

працвники рзноробочих, допомжних

28,7

38,9

25

7,4

конторськ службовц

40

25

О

5

нженерно-технчн фахвц

23,8

44,6

26,5

5

фахвц ншого профлю

25,9

25,9

48,2

-

кервники низово

26,2

36,9

32,3

4,6

Групи цехв

основн

25,1

44,9

25,3

4,7

кусто-ремонтн цехи ГМ

27,4

38,7

25,6

8,3

кусто-ремонтн цехи ГЕ

22,9

40

34,3

2,8

цехи ГМ

30,3

38,2

26,3

5,2

цехи ГЕ

14,5

50,6

33,7

1,2

транспортн

27,8

34,1

32,5

5,6

будвельн

26,3

35,5

36,8

1,4

У табл. 2.9 розглянемо структуру ФОП по категорях працвникв ВАТ "ММК м.

ллча".

Таблиця 2.9 Структура ФОП по категорях працвникв ВАТ "ММК м.
ллча"

Категорÿ працвникв

Перод, рк

Вдношен

2006 р.

до 2005 р.,

%

2005

2006

Розмр

ФОП,

тис. грн.

Струкнтура %

Розмр

ФОП, тис.

грн.

Струкнтура %

Робоч

341172,3

69,9

364144

65,5

106,7

Кервники, у тому числ:

93625,6

19,2

112837,8

20,3

120,5

Нач. цехв

21521,2

4,4

29921,2

5,4

139,0

Заступник. Нач. цехв по електрообладненню

15516,3

3,2

19516,3

3,5

125,8

Заступник Нач. цехв по обладненню

14568,1

3,0

15668,1

2,8

107,6

Заступник нач. цехв по технологÿ

17145,2

3,5

19145,2

3,4

,7

Начальники бюро по органзацÿ прац та зар. плати

13451,2

2,8

14851,2

2,7

110,4

Начальник бюро бухгалтерського облку

11423,6

2,3

13735,8

2,5

120,2

Фахвц

44136,4

9,0

68177,2

12,3

154,5

Службовц

9173,9

1,9

65,2

2,0

121,7

Разом

488108,2

100

556324,2

100

114,0

На пдстав приведених даних можна зробити висновок, що структура

ФОП ВАТ "ММК м.
ллча" за 2006 рк порвняно з 2005 роком зросла на

14,0а %, також ми бачимо, що зростання присутн
а по сма категорям

працвникв.

2.4 Використання фонду заробтно
Приступаючи до аналзу використання фонду заробтно
бсолютне вдхилення визнача

ться порвнянням фактично

використаних коштв на оплату прац в звтному перод (за 2006 рк) з базовою величиною фонду заробтно

(2.1)

де ФЗП₁ - оплату прац в звтному перод (за 2005 рк)

ФЗП₀ - фонд заробтно
Використовуючи данн з табл. 2.1 наведено
ΔФЗП_абс = 556324,2 - 488108,2=+68216 тьс.грн.

Слд мати на ваз, що абсолютне вдхилення саме по соб не характеризу

використання фонду зарплати, оскльки цей показник визнача
ться без рахування змни об'

му виробництва продукцÿ.

Вдносне вдхилення розрахову

ться як рзниця мж фактично нарахованою сумою зарплати в звтному перод базовою його величиною, скоректованою на ндекс об'

му виробництва продукцÿ.

На ВАТ ММК м.

ллча ндекс об'

му виробництва склав 1,012. При цьому необхдно враховувати, що коректу

ться тльки змнна частина фонду заробтно
Постйна частина оплати прац не змню

ться при збльшенн або спад об'

му виробництва (зарплата робочих по тарифних ставках, зарплата службовцв по окладах, вс види доплат, оплата прац працвникв непромислових виробництв вдповдна ним сума вдпускних).

Дан для розрахунку представлен в табл. 2.6.

На пдстав дано
Таблиця 2.10 Початков дан для аналзу фонду заробтно

Вид оплати

Фонд оплати прац, тис. грн.

2005 рк

2006 рк

Вдхилення вд 2004 р.

1. Змнна частина оплати прац

робочих:

1.1. За вдрядними розцнками

51778,7

61,4

+ 998,7

1.2. Премÿ з виробнич

результати

64239,3

55879,2

-8360,1

2. Постйн частин оплати прац робочих:

2.1. Почасова оплата прац по тарифних ставках

135104,2

165218,3

+30114,1

2.2. Доплати

71130,7

95377,6

+24246,9

3. Всього оплати прац робочих без вдпускних

352,9

378252,5

+55,6

4. Оплата вдпусток робочих:

4.1. Що вдноситься до змнною части

7315,1

5645,8

1669,3

4.2. Що вдноситься до постйно

18810,1

21238,9

+2428,8

5. Оплат прац працвникв не облкового складу

618,7

634,3

+15,6

6. Загальний фонд заробтно

348996,8

405771,5

+56774,7

6.1. Змнна частина

123951,8

123936,7

-15,1

6.2. Постйна частина

225045,0

281834,8

+56789,8

7. Питом ваг в загальному фонд

ЗП %:

змнною части

3,55

3,05

-0,5

постйнй частин

6,45

6,95

+0,5

или

(2.1)

(2.2)

де:

ФЗП_отн − вдносне вдхилення по фонду заробтно
ФЗП₁ − фонд зарплати фактичний в звтному перод

ФЗП_ск − фонда зарплатиа плановий, скоректованийа н ндекса об'

му випуску продукцÿ;

ФЗП_{пер.0а а}−а змнн сум базового фонду зарплати;

ФЗП_пост.0− постйна сума базового фонду зарплати;

_вп − ндекс об'

му випуску продукцÿ.

Проведемо разрахунок:

ΔФЗП_отн = 556324,2-(123951,81,012+225045,0)= + 205830 тис. грн.

Отже, на ВАТ ММК м.
ллча

вдносна перевитрата у використанн фонду заробтно
В процес подальшого аналзу необхдно визначити чинники абсолютного вдносного вдхилення по фонду зарплати.

Змнна частина фонду зарплати залежить вд об'

му виробництва продукцÿ (УВП), його структури (VBB_i), питомо
Для розрахунку впливу цих чинникв на абсолютне вдносне вдхилення по фонду заробтно
Таблиця 2.11 Розрахунок впливу чинникв на вдхилення по ФЗП

Показник

Метод розрахунку

Сума тис. грн.

Фонд заробтно
базова величина

123951,8

Базов величина,

перерахован на

фактичний об'

м

виробництва

продукцÿ звтного

пероду при базовй

структур

125439,2

Продовження таблиц 2.11

Базов величина,

перерахован на

фактичний об'

м

виробництва

продукцÿ

фактичну

структуру звтного

пероду

125452,3

Фактично при фактичнй питомй

трудомсткост

базовому рвн

оплати прац

123923,2

Фактично в

звтному перод

123936,7

бсолютна змна: (123936,7-123951,8)=-15,1

Вдносна змна: (123936,7-125439,2)=-1502,5

Таблиця 2.12 Розрахунок впливу чинникв на змну змннй частини фонду

зарплати, тис. грн.

Чинник

Абсолюне

значення

ΔФЗП_абс

Вдносне

значення

ΔФЗП_отн

Об'

м виробництва продукцÿ

+1487,4

−

Структура проведено

+ 12,1

+ 12,1

Питома трудомстксть продукцÿ

-1528,1

-1528,1

Рвень оплати прац

+13,5

+13,5

Разом

-15,1

-1502,5

Слд проаналзувати причини змни в постйнй частин фонду оплати прац, куди входять зарплата робочих-почасовщикв, службовцв, працвникв дитячих садв, клубв, санаторÿв-профлакторÿв т.д., також вс види доплат. Фонд зарплати цих категорй працвникв залежить вд середньооблковою
Фонд заробтно
зменшився на 4390,7 тис. грн.:

,

(2.4)

де ЧР₁ − чисельнсть робтникв правлнського персоналу за 2005 рк, чол.

ЧР₀ − чисельнсть робтникв правлнського персоналу за 2004 рк, чол.

ГЗП₀ − заробтна плата за 2004 рк, тис. грн.

ΔФЗП_чр=(185-208)190,9=-4390,7

з-з збльшення посадових окладв фонд зарплати службовцв збльшився на 4803,8 тис. грн.:

(2.5)

де ЧР₁ − чисельнсть робтникв правлнського персоналу за 2005 рк, чол.

ГЗП₀ − заробтна плата за 2005 рк, тис. грн.

ГЗП₁ −заробтна плата за 2006 рк, тис. грн.

ΔФЗП_гзп=185(240,6-190,9)=+9194,5 тс.грн.

Разом: +4803,8 тис. грн.

Важливе значення при аналз використання фонду зарплати ма

вивчення даних про середнй заробток працвникв пдпри

мства, його змн, також про чинники, що визначають його рвень. Тому подальший
аналз повинен бути направлений на вивчення причин
змни середньо

(2.6)

де: Д − Кльксть вдпрацьованих днв одним робочим

П− Середня тривалсть робочо
ЧЗП − Середньогодинна зарплата, грн.

Розрахунок впливу цих чинникв на змну рвня середньорчно
Таблиця 2.13 Аналз оплати прац

Категоря працвникв

Кльксть

вдпрацьованих

днв одним

робочим

Середня тривалсть робочо

Среднечасовая зарплата, грн.

2005

2006

2005

2006

2005

2006

Робоч-вдрядники

232

233

7,97

7,97

5,08

5,45

Робоч-погодинщки

232

233

7,9

7,9

5,12

5,46

Таблиця 2.14 Середньорчна заробтна плата

Категоря працвника

Середньорчна заробтна плата, грн.

Змна середньорчно
зарплати робочого, грн.

2005

2006

Робочий - вдрядник

9393,1

10120,7

+727,6

Робочий - погодинщк

9383,9

10050,2

+,3

З таблиць видно, що зростання середньорчно
Необхдно також визначити рвень заборгованост по заробтнй плат (Кз):

(2.7)

де ЗП_нач − сума нараховано
Зробимо розрахунок заборгованост по заробтнй плат комбнату:

На ВАТ ММК м.

ллча вдсутня заборговансть по заробтнй плат за 2005 рк.

Для оцнки ефективност використання коштв на оплату прац необхдно застосовувати так показники, як зарплато

мксть товарно
Таблиця 2.15 Показники ефективност використання коштв на оплату прац

Показник

2005

2006

Змна

Зарплато

мксть товарно

0,102

0,099

-0,003

Витрати на 1 грн. товарно

0,918

0,790

-0,128

Продуктивнсть прац всх працвникв в екввалент повно

89,2

98,4

9,2

З табл. 2.15 видно, що аналзоване пдпри

мство ма

недолки в ефективност використання засобв фонду оплати прац. Бльш нж на третину збльшилася зарплато

мксть одиниц товарно

2.5 Загальна ефективнсть роботи пдпри
мства

Вдкрите акцонерне товариство "Марупольський металургйний комбнат мен
ллча" перетворилося на високорозвинуте пдпри

мство з багатогалузевою нфраструктурою виробництва: вд здобич, переробки корисних копалини виробництва металургйно
Акцонерне товариство займа

дируюче положення серед пдпри

мств чорно
-   за об'
мом проведенй товарнй продукцÿ 21,4%;

-   по сум внесених платежв до бюджетв всх рвнв цльов фонди державного призначення 35,5%.

Основною метою длово
Розглянута система оплати прац службовцв, фахвцв, кервних працвникв, як застосовуються на ВАТ ММК м.

ллча.

Динамка основних показникв дяльност номнально
На пдстав аналзу основних показникв по прац заробтнй плат (Таблиця 2.5) можна зробити наступн висновки: у перебгу трьох рокв чисельнсть персоналу комбнату збльшилася н 18% як ва екввалент

повно
В порвнянн з динамкою чисельност, фонд оплати прац зростав

вищими темпами: з аналзованийа перода вна збльшився бльша нжа в

пвтора рази. Це свдчить про збльшення заробтно
комбнату. Середньомсячн заробтн плат штатних працвникв

збльшилася на 28,5%, ? основний прирст був досягнутий в 2004 р. У 2005

р. ? прирст склав всього 3,6%. Майже такими ж темпами збльшувалася

середньогодинна заробтна плата.

Н пдстав табл. 2.1 зробимо наступн висновки. Пдпри

мство

проводить цлеспрямовану полтику пдвищення заробтно
позитивно вплива

на житт

вий рвень трудящих. За останн три роки

мнмальний рвень заробтно
договором, був вищим або на рвн передбаченого галузевою годою. В

умовах низько
комбнату у област оплати прац

позитивним чинником, що свдчить про

прагнення кервництва комбнату вивести заробтну плату на рвень, який

би забезпечував нормальне вдтворення робочо
наблизити ? до рвня розвинених кра
забезпечувалося пдвищення ефективност прац. Навпаки, вон навть

знижувалася.

При оцнц рвня справедливост оплати прац виявлена значна незадоволенсть працвникв тим, як вона врахову

трудов зусилля, рвень квалфкацÿ (табл. 2.2).

В ход оцнки рвня справедливост оплати прац виявлен значн вдмнност в оцнц рвня справедливост оплати прац працвникв рзних категорй цехв (табл. 2.3).

Система органзацÿ прац, ? оплати повинна бути нацлена на

пдвищення ефективност прац. При цьому повинн бути використан

рзн пдходи, нструменти матерального морального стимулювання,

органзацйн заходи.

На пдстав приведених даних можна зробити висновок, що структура

ФОП ВАТ "ММК м.
ллча" за 2006 рк порвняно з 2005 роком зросла на

14,0 %, зростання також присутн
по см категорям працвникв.

Аналзуючи використання фонду заробтно
Для оцнки ефективност використання коштв на оплату прац необхдно застосовувати так показники, як зарплато

мксть товарно

2.6 Аналз нформацйних потокв пдпри

мства

нформацйн системи бухгалтерського облку − сукупнсть органзацйних технчних засобв для збереження та обробки нформацÿ з метою забезпечення нформацйних потреб бухгалтерського облку. Таке визначення може бути задовльним тльки при самй загальненй неформальнй точц зору пдляга

подальшому точненню.

Таблиця 2.16 Розподл нформацйних потокв по виплат заробтно
на ВАТ ММК м.
льча

Головна бухгалтеря(функця аудиту)

Вддл труда та зайнятост

(функця контролю та спостереження)

Майстер дльниц

Заповню

наряди-допуски на виконання робт, проводить нструктаж перед виконанням робт веде первинний облк явност робтникв на робочих мсцях, виставля
КТУ за дрбн порушення трудово

Старший майстер дльниц

Пдпису

наряди-допуски на виконання робт, веде облк наявност на робочих мсцях
ТР дльниц, виставля

КТУ

ТР робочм за серйозн порушення трудово

Табельник дльниц

Веде табель облку робочого часу (ф.№64) Ц кльксть вдпрацьованих годин, причини невиходу на роботу, роботи у вихдн та святков дн, посада, оклад, табельний номер.

Цеховий табельник

Систематизу

данн з деклькох дльниць, оформля

Голов бот

Систематизу

всю наявну нформацю по цеху вдправля
? на розрахунок в розрахунковий вддл

Розрахунковий выддл

Розрахову

заробтню плату працвникв, веде статистичну звтнсть

Кервництво пдпри

мства

На сьогодншнй день дуже широко використовуються засоби обчислювально
Нин вдбува

ться швидке оснащення органзацй компТютерами. Вони дозволяють накопичувати дан як безпосередньо в облкових ре

страх (карточках, вльних листах та н.) така на машинних носях нформацÿ (наприклад, на жорсткому диску, дискетах).

Вдносно просто можна засво
-         первинн документи, пристосован до
-         документообг, розрахований на обробку облкових даних на компТютерах;

-         коди;

-         звтн розробки, отриман автоматично;

-         програми робт обчислювально
-         технологчн та нструментальн карти, як формалзують порядок виконання робт на всх етапах технологчного процесу обробки нформацÿ, зараховуючи використання отриманих машинограм.

При цьому програми обробки бухгалтерсько
Органзаця самостйно обира

форми та методи бухгалтерського облку виходячи з обТ

му облкових робт, наявност обчислювально
З переходом до прогресивних форм облку кардинально змню

ться характер та змст бухгалтерсько
Спосб обробки господарських операцй при веден бухгалтерського облку чинить стотний вплив на органзацйну структуру фрми, також на процедури та методи внутршнього контролю. Комп'ютерна технологя характеризу
ться рядом особливостей, як потрбно враховувати при оцнц мов та процедур контролю.

Нижче показан вдмнност комп'ютерно
Комп'ютерна обробка припуска

використання одних тих команд при виконанн дентичних операцй бухгалтерського облку, що практично виключа
появу випадкових помилок, зазвичай присутнх ручнй обробц. Напроти, програмн помилки приводять до неправильнй обробки всх дентичних операцй при однакових мовах.

Комп'ютерна система може здйснювати безлч процедур внутршнього контролю, як в неавтоматизованих системах виконують рзн спецалсти. Така ситуаця залиша

спецалстам, що мають доступ до комп'ютеру, можливсть втручання в нш функцÿ. В пдсумку комп'ютерн системи можуть вимагати введення додаткових мр для пдтримки контролю на необхдному рвн, який в неавтоматизованих системах досяга

ться простим подлом функцй. До подбних мр може вдноситись система паролв, як запобгають дÿ, не допустим з сторони спецалств, як мають доступ до нформацÿ про активи та облков документи через термнал в далоговому режим.

У порвнянн з неавтоматизованими системами бухгалтерського облку комп'ютерн системи бльш вдкрит для несанкцонованого доступу, включаючи осб, що здйснюють контроль. Вони також вдкрит для приховано
Комп'ютерн системи дають у руки адмнстрацÿ широкий набр аналтичних засобв, що дозволяють оцнювати контролювати дяльнсть фрми. Наявнсть додаткового нструментарю забезпечу
змцнення системи внутршнього контролю в цлому, таким чином, зниження ризику його неефективност. Так, результати звичайного зставлення фактичних значень коефцúнта витрат з плановими, також зврення рахункв надходять до адмнстрацÿ бльш регулярно при комп'ютернй обробц нформацÿ. Крм того, деяк прикладн програми накопичують статистичну нформацю про роботу комп'ютера, яку можна використовувати з метою контролю фактичного ходу обробки операцй бухгалтерського облку.

Комп'ютерна система може виконувати деяк операцÿа автоматично, причому
На сучасний момент сну

досить велика кльксть нверсальних комплексв ведення бухгалтерського облку, що призначена не тльки для автоматизацÿ облку праца заробтно
Програма С:Бухгалтеря

нверсальною бухгалтерською програмою призначена для ведення синтетичного й аналтичного бухгалтерського облку по рзних роздлах.

налтичний облк ведеться по об'

ктах аналтичного облку (субконто) у натуральному вартсному вираженнях. Програма нада

можливсть ручного й автоматичного введення проводок. с проводки заносяться в журнал операцй. При перегляд проводок у журнал операцй
Крм журналу операцй програма пдтриму

клька спискв довдково
-         план рахункв;

-         список видв об'
ктв аналтичного облку;

-         списки об'
ктв аналтичного облку (субконто);

-         констант т.д.

На пдстав введених проводок може бути виконаний розрахунок пдсумкв. Пдсумки можуть виводитися за квартал, рк, мсяць за будь-який перод, обмежен двома датами. Розрахунок пдсумкв може виконуватися по запиту й одночасно з введенням проводок (в останньому випадку не потрбно перерахування).

Псля розрахунку пдсумкв програма форму

рзн вдомост:

-         зведен проводки;

-         оборотно-сальдову вдомсть;

-         оборотно-сальдову вдомсть по об'
ктах аналтичного облку;

-         картка рахунку;

-         картка рахунку по одному об'
кт аналтичного облку;

-         аналз рахунку (аналог головно
-         аналз рахунку по датах;

-         аналз рахунку по об'
ктах аналтичного облку;

-         аналз об'
кту аналтичного облку по всх рахунках;

-         картка об'
кту аналтичного облку по всх рахунках;

-         журнальний ордер.

У програм сну

режим формування довльних звтв, що дозволя

на деякй бухгалтерськй мов описати форму змст звту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках по об'
ктах аналтичного облку. За допомогою даного режиму можуть бути реалзован звти, надан в податков органи, крм того даний режим використову
ться для створення внутршнх звтв для аналзу фнансово
Крм того програма ма

функцю збереження резервно
Головне призначення архвно
Програма може бути цлком побудована бухгалтером на поточне законодавство конкретн форми облку.

Комплекс автоматизацÿ облку н пдпри

мств може бути створений на баз табличного процесора Excel 97, що

одним з найбльш популярних пакетв програм, призначених для створення табличних документв. Запропонован ним засоби дозволяють виршувати рзномантн задач вд розрахунку величини прибуткового податку до складання фнансового звту велико
Робота з табличним процесором Excel дозволя
:

-         використовувати для збереження вза
мозалежних таблиць робочу книгу, що склада

ться з окремих аркушв, як можна в процес роботи видаляти, перейменовувати, переставляти мсцями, копювати ховати;

-         застосовувати зручн засоби коригування даних у таблиц, використовувати широкий спектр можливостей роботи з фрагментами;

-         для розрахункв крм написання формул використовувати великий набр вбудованих функцй, для завдання яких може застосовуватися Майстер функцй;

-         застосовувати мена для посилання;

-         здйснювати належне оформлення таблиць − застосовувати рзномантн шрифти, способи вирвнювання тексту чисел, змни ширини стовпцв висоти рядкв, затемнення й обрамлення осередкв;

-         застосовувати рзномантн формати вдображення числових даних;

-         для графчного представлення даних робтника листа застосовувати широкий набр даграм; належним образом оформляти
-         виконувати звд даних з деклькох таблиць шляхом
-         автоматично розраховувати промжков пдсумки, створювати зведен таблиц;

Однúю з переваг даного комплексу

те, що вн цлком сумсний з програмою автоматизацÿ облку С:Бухгалтеря (будь-яких версй). Можливост вище описаногоа ндивдуального комплексу автоматизацÿ облку дозволяють дуже швидко легко перенести в нього вс облков дан з С:Бухгалтерÿ.

3 ЗАХОДИ ПО ВДОСКОНАЛЕННЮ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦ

НА П

ДПИкМСТВ

3.1 Пдвищення стимулюючо
Н комбнат сну

проблем пдвищення ефективност прац.

Ефективнсть прац впродовж останнх трьох рокв знижувалася.

Проведений вище аналз динамки чисельност персоналу продуктивност прац працвникв комбнату за перод з 1990 р. свдчить про зниження

ефективност прац в довгостроковому перод.

Система органзацÿ прац, ? оплати, мотивацÿ повинна бути нацлена на пдвищення ефективност прац. При цьому повинн бути використан рзн пдходи, нструменти матерального морального стимулювання, органзацйн заходи. За наслдками опиту, проведеного вддлом по корпоративнй робот, в даний час найбльш дúвим стимулом до полпшення роботи
пдвищення заробтку (вдзначило 82,7% працвникв комбнату). На другому мсц сто
Таким чином, проведений аналз виявив ряд проблем в органзацÿ оплати прац. Не дивлячись на те, що на комбнат проводиться полтика пдвищення заробтно
Впродовж 1 - 2006 рр. на комбнат велася цлеспрямована робота по пдвищенню частки тарифного заробтку в загальнй заробтнй плат (у 2005 р. до 65%, в 2006а - до 75%), що пдвищу
рвень соцального захисту

працвникв пдпри

мства пдсилю

стимулюючу роль основно
плати.

Впродовж останнх 5 рокв на комбнат мнялася полтика у област мнмально
Для вдосконалення органзацÿ, нормування оплати прац необхдно:

-         забезпечити пдвищення рвня органзацÿ робочого мсця
(полпшення забезпечення матералами, сировиною, електроенергúю, технчною документацúю;

-         сво
часна видача робочого завдання;

-         полпшення технчного стану робочого мсця, проведення сво
часного профлактичного поточного ремонту, модернзацÿ;

-         вдосконалення координацÿ робт на певному робочому мсц з

роботою структурного пдроздлу в цлому технологчно вза

мозв'язаними робочими мсцями др.); нтенсивно проваджувати ефективн модел органзацÿ прац (розширення масштабв роботи, збагачення змсту прац, ротаця робочого мсця, впровадження проектно
-         розробити адаптовану для пдпри
мства гнучку

дину тарифну стку, власну прогресивну шкалу мжрозрядних коефцúнтв, що враховують складнсть прац, рвень квалфкацÿ вдповдальнсть та н;

-         забезпечити механзм послдовного встановлення мнмально
-         пдтримувати стабльнсть сво
часнсть виплати заробтно
-         вивчити можливост впровадження на комбнат системи оплати прац на основ вартост робочого мсця;

-         забезпечити облк в систем оплати прац умов прац, змнност, професйно
складност, якост прац, ритмчност, нцативност, дотримання режиму економÿ, трудово
-         розробити гнучку систему ндивдуального колективного матерального премювання за наслдками роботи за мсяць, квартал, пврччя рк;

-         розширити дючу систему морального стимулювання з органзацúю вшановування (премювання, нагородження) кращих працвникв, листв з вдячнстю см'
-         забезпечити одночаснсть вдосконалення системи оплати прац, атестацÿ, паспортизацÿ робочих мсць атестацÿ працвникв;

-         пдвищити яксть а крпити системуа нормування прац ау всх

структурних пдроздлах з використанням рзномантних видв нормування (норм вироблення, норм обслуговування, норм часу н.);

-         ширше використовувати рзн форми контролю за роботою виконавцв (за результатами роботи, ? якстю, дотриманням трудово
-         визначити чтку вдповдальнсть рзного роду порушення, пущення, конкретизувати заходи матерально
-         створити оптимальн мови для кар'
рного зростання добре працюючим працвникам (пдвищення тарифного розряду, в посади, переклад на престижнше мсце роботи н.).

Необхдно упровадити в цехах автоматизацю облку прац його оплати з використанням АРМ бухгалтера. Для цього необхдно створити нформацйну базу з використанням деклькох категорях автоматизованих робочих мсць (АРМ) бухгалтера (АРМЕ).

Кожний з структурних пдроздлв комбнату повинен виконувати свй перелк завдань по забезпеченню автоматизованого облку заробтно
пдроздлами.

З переходом до ринкових вдносин потрбна принципово нова органзаця оплати прац.

це не самоцль, реальна необхднсть замни застарло
Першочергов перетворення в органзацÿ оплати прац слд провести, щоб вона вдповдала сучасним умовам господарювання: перш за все треба остаточно вдмовитися вд використання гарантованих тарифних ставок посадових окладв. Саме вони виступають головним обмежувачем шлагбаумом розмрв заробтно
Рч у тому, що перевищення мри прац, за яку виплачу

ться ставка або

оклад, або не припуска

збльшення не супроводжу

ться зростанням його

оплати, або це збльшення незначне слабо вдчутно для трудящих. Тому

тарифн ставки посадов оклади працвники традицйно пов'язують з тим

граничним рвнем клькост якост прац, перевищення яко
вигдно для них. При цьому часто спрацьову

принцип: навщо працювати

бльше краще, якщо все одно одержиш не бльше встановлено
окладу.

Дючий на комбнат порядок нарахування ставок окладв, при якому мра оплати випереджа

мру прац (спочатку встановлю

мо гарантований розмр ставки або окладу, вже потм пд нього чека

мо адекватного трудового внеску), допуска

можливсть
Саме у цьому бачиться одна з основних причин свдомого недовикористання трудящими сво
Встановлення тарифних ставок посадових окладв в бльшй мр вдповда

не економчним, командно-адмнстративним методама господарювання, коли засоби, призначен на оплату прац, централзований

видаються зверху частше без рахування зв'язку
результатами роботи пдпри

мств трудовим внеском конкретних

працвникв. Це не сприя

поглибленню демократизацÿа в розподльному

вдношенн, розширенню самостйност трудових колективв у виршенн економчних проблем.

Нарешт, гарантован ставки оклади бльшою мрою вдповдали лише першй, вдмираючй модел госпрозрахунку, оскльки тльки вона припускала гарантований фонд заробтно
Що ж потрбно робити, вдмовившись вд використання гарантованих ставок окладв в практиц органзацÿ оплати прац? проваджувати безтарифну систему заробтно
робот так модел розроблен досить спшно застосовувалися на ряду

пдпри

мств. Вони багато в чому схож заснован на пайовому розподл

засобв, призначених на оплату прац, залежно вд рзних критерÿв.

В основ пропоновано
Звичайно, при цьому необхдно враховувати нтенсивнсть прац, виконання норм встановлених завдань, фактично вдпрацьований час нш мови, як нескладно передбачити. З рахуванням сказаного можна розробити стку спввдношень в оплат прац працвникв використовувати ? при органзацÿ заробтно
Розрив мж крайнми спввдношеннями в оплат прац першою останньою з квалфкацйних груп працвникв повинен бути достатнм для стимулювання прац рзно
Реалзаця запропоновано
Скорочення числа всляких премй, доплат надбавок, повне виключення

зробить його зрозумлшим доступншим для працвникв.

Виходячи з т㺿 найважлившо
Можна позначити мовно чотири найбльш великих етапу розробки впровадження безтарифно
Перший етап − видання наказу по пдпри

мству про пдготовку до переходу на нову модель оплати прац, де висловлюються основн причини необхдност перетворенн в органзацÿ заробтно
Другий етап − розробка положення про безтарифну модель заробтно
Особливо вдповдальна робота − створення стки спввдношень в оплат прац рзно
стки ва значнйа мра визначить повноту реалзацÿа принципуа соцально
справедливост при розподл зароблених засобв мж працвниками,

надйнсть
При розробц стки виршуються наступн завдання:

1. видлення найбльш загальню вальних характерних для пдпри

мства категорй працвникв (робоч, службовц, фахвц, кервники виробничих пдроздлв, служб вддлв,
2.           визначення числа квалфкацйних груп працвникв розмрв вдповдних ним вилок спввдношень в оплат прац рзно
3.           обрунтування критерÿв, вимог, мов т.п. для вднесення конкретних категорй працвникв до вдповдних квалфкацйних груп розмрв вилок спввдношень в оплат прац рзно
Виршуючи ц задач, слду

, звичайно, враховувати в першу чергу особливост специфку пдпри

мства. Можна використовувати деяк нормативн документи нин чинно
При диференцацÿ працвникв даного пдпри

мства по квалфкацйних групах специфка пдпри

мства може виразиться, зокрема, в тому, що проритет вдда

ться робочим, фахвцям кервникам основних цехв, що безпосередньо проводять готову продукцю. Крм того, при розробц стки спввдношень в оплат прац в акцонерному товариств, необхдно враховувати пропорцÿ розмрв заробткв, що склалися, мж рзними категорями працвникв. У цих цлях прийма
ться до ваги дючий штатний розклад з вдповдними тарифними ставками посадовими окладами

працвникв пдпри

мства.

Вельми вдповдальна справа − вибр крайнх спввдношенн стки, щоб визначити розрив мж мнмальною максимальною оплатою прац на пдпри

мств, також дапазон вилок, що вплива

на мру диференцацÿ розмрв заробтно
Слд зазначити, що до цих пр нема

достатньо рунтовних наукових, розробок рекомендацй по встановленню оптимальних спввдношень в оплат прац працвникв рзних категорÿ квалфкацйних груп. Подбн пропорцÿ визначаються, як правило, на око, без глибоких обрунтувань пропонованих ршень. чен ще повинн сказати сво
слово. Хоча певн напрацювання в цьому план

,
Але далеко не завжди доцльно встановлювати спввдношення

працвникв в оплат прац кожнй подальшй категорÿ, починаючи з

максимального значення спввдношень попередньо
з 3, фахвцв − з 5, кервникв − з 7). Реальнше перехресне розташування

спввдношень, тобто початок спввдношення наступно
працвникв знаходиться в дапазон спввдношень попередньо
Можуть бути та нш, найрзномантнш пдходи до встановлення спввдношень в оплат прац працвникв рзно
Не бажаний н завищений, н занижений рвень спввдношень розмрв вилок для кожно
працвникв рзних категорÿ (К)

Псля розробки стки спввдношень в оплат прац рзно
Можна запропонувати наступн пдходи. При визначенн конкретно
Кожен працвник повинен знати, за як досягнення пущення в робот якою мрою значення його спввдношення К можуть збльшитися або зменшитися. мовами пдвищення розмру коефцúнта, значить, заробтку працвника разом з вдмченими можуть бути: застосування передових методв прац, ефективне використання статкування, оснащення, стаж роботи на данйа посад, допомог а передача досвду товаришам, рацональне використання робочого часу т.д. Значення коефцúнта може

знижуватися при порушенн правил технки безпеки, запзненнях на роботу,

передчасних ходах з робочого мсця т.д. Мра пдвищення або зниження

К може наперед нормуватися, регламентуватися у вигляд конкретних шкал

(допустимий, за прогул К знижу

ться на 0,1 пункт) або встановлюватися

безпосередньо в процес обговорення питання у кожному випадку окремо

(по методу середнх експертних оцнок). Як дяти - виршу
колектив. Проте

не повинно бути крайнощв. З одного боку, не слд зарегламентовувати

заорганизовувати цю роботу. Доцльно дати певний простр трудовим

колективам, не встановлюючина вс випадки життя нормативи

шкали залежност спввдношенн вд показникв мов, щоб вони могли

самостйноа оцнювати значення коефцúнтва Ка що зумовлюють розмр

заробтно
цю роботу, робити ? тльки на око, не використовуючи нормативного

оптимуму.

Звичайно, можна було б щомсячно встановлювати всм працвникам значення спввдношення К по середньому або максимальному рвню дапазону
Проте набр критерÿв, показникв мов, по яких визнача

ться фактичний трудовий внесок працвника, не повинен бути обширним. Не слд прагнути врахувати при цьому все, зокрема недостатньо принципове другорядне.

накше нова безтарифна модель оплати прац так само як що дú ранше

тарифна система буде складною, заплутаною.

Зупинимося на деякй специфц визначення К розрахунку розмрв оплати прац для робочих-вдрядникв, оскльки вся методика, описана вище, бльшою мрою вдноситься до механзму встановлення спввдношень заробткв почасовщикам. Розглянемо два можлив варанти. Перший − здльник не виконав норму вироблення. В цьому випадку по формул розрахову
ться розмр заробтно
Можна запропонувати ще один варант облку перевиконання (недовиконання) норм (завдань) працвниками. Його суть в тому, що на вдсоток перевиконання (недовиконання) норми (завдання) коректу
ться не розмр розрахованого по формул заробтку, остаточна величина К.

Коректування заробтку на вдсоток перевиконання (недовиконання) нормованих завдань бльшою мрою доцльне тод, коли на пдпри

мств створиться порвняно великий резервний фонд. Саме вн

в цьому випадку джерелом додаткових (до розрахованих по формул) розмрв заробтно
загального фонду оплати прац пдпри

мства.

При коректуванн К нема

необхдност мати великий резервний фонд,

оскльки перевиконання норм (завдань) працвниками не зажада

додаткових

до ФОТ засобв. Тому резервний фонд в даному випадку

використовуватиметься лише для забезпечення в будь-яких, найскладнших

для пдпри

мства ситуацях, гарантÿ виплати працвникам, як мнмум, того

об'

му засобв, який необхдний для вдтворення робочо
джерелом може бути частина мсячного ФОТ пдпри

мства, неоплачена

працвникам з рзних причин (невиконання норм вироблення, неповнота

вдпрацьованого часу т. д.). По тих же варантам такому ж алгоритму

коректу

ться остаточний розмр заробтно
його структурних пдроздл, також головних фахвцв залежно вд

перевиконання (недовиконання) завдань за найважлившими економчними

показниками.

3.2 Розробка проектних ршень по вдосконаленню заробтною плати на

пдпри

мств

Ва моваха ринково
-         гарантувати оплату прац кожному працвников вдповдно до результатв його прац вартост робочо
-         забезпечити працедавцев (незалежно вд того, хто виступа
як його: держава, акцонерне суспльство, приватн особа, чи кооператив або хтось нший) досягнення в процес виробництва такого результату, який дозволив би йому (псля реалзацÿ продукцÿ н ринку прац товарв) вдшкодувати витрати одержати прибуток.

Тим самим через органзацю заробтно
Головними вимогами до органзацÿ заробтно
В мовах становлення ринково
Форми, системи розмри оплати прац, а також нш види доходв працвникв встановлюються пдпри

мством самостйно.

При цьому на першому етап вдосконалення органзацÿ заробтно
оплати прац залежно вд професÿ, квалфкацÿ працвникв, складност

умов оплати виконуваних ними робт.

Вдставання темпв зростання заробтно
В мовах адмнстративно-командно
Неефективнсть механзму оплати прац, властиво
У ринковй модел, що реалзову

ться, фонд оплати прац склада
ться з ндивдуальних заробтних плат визнача

ться формами системами оплати, також сукупнстю результатв прац кожного працвника. Фонд оплати прац виража

сумарн витрати пдпри

мства на оплату прац працвникв.

Кервництво пдпри

мства саме ма

право виршувати, який фонд оплати прац вони можуть допустити, зважаючи на коньюктуру ринку, ситуацю з вартстю робочо
багато нших чинникв.

Органзаця заробтно
Використовуючи зростання цн для виршення питань органзацÿ заробтно
Найбльш стйке положення пдпри

мства в ринковй економц досяга

ться тод, коли зростаюч витрати на оплату прац заповнюються за рахунок додаткових об'

мв виробництва, оновлення асортименту продукцÿ з урахуванням вимог ринку, пдвищення продуктивност прац якост продукцÿ. Засоби для пдвищення оплати прац працвникв на окремих длянках виробництва можна знайти за рахунок вдмови вд неефективних премальних систем, надбавок доплат, перегляду занижених норм трудових витрат розцнок, скорочення непродуктивних виплат.

Критерй економчно
ретельний аналз причин розробка додаткових заходв, направлених або на

збльшення прибули, або на зниження витрат на оплату прац.

Розвиток ринкових вдносин повинен супроводжуватися посиленням соцально
Правильно органзувати в сучасних мовах заробтну плату на пдпри

мств неможливо без ? основоположного елементу-нормування прац, яке дозволя

встановити вдповднсть мж об'

мом витрат прац розмром його оплати в конкретних органзацйно-технчних умовах.

В ход економчно
Ринок прац, що форму

ться, самостйнсть пдпри
мств в питаннях нормування визначення розмрв тарифних ставок окладв створюють реальн передумови для сунення негативно
прац для регулювання розмру оплати прац окремим працвникам

колективам, що склалася. У зв'язку з цим виника

об'
ктивна необхднсть у

вдосконаленн нормування прац, в регулярному проведенн всестороннього

налзу його рвня суненн тих помилок, як були допущен в мовах

централзованих встановлюваних тарифв, що привело до деформацÿ норм

часу, тобто
Робота по вдосконаленню нормування прац в нових мовах в максимальному ступен повинна бути направлена на пдвищення якост норм, перш за все на забезпечення рвно
Рвна напруженсть норм на рзних виробничих длянках досяга

ться або за рахунок встановлення рвних або близьких по чисельному значенню коефцúнтв напруженост на окрем елементи трудового процесу (прийом, операця т.п.) або види робт, або шляхом облку в нормах певного рвня нтенсивност прац.

Для даного пдпри

мства можливо вдосконалення оплати прац робочих службовцв на основ стотного пдвищення стимулюючо
Робота по вдосконаленню оплати прац поляга

в тому, щоб, використовуючи вищ тарифн ставки (оклади), стотно пдняти рвень нормування прац, вдмнити штучн системи премювання доплати, що забезпечують механчне пдвищення заробтно
За рахунок перерахованих позицй визначимо плановану змну фонду

оплати прац.

Фонд заробтно
Проведемо розрахунок по наступнй формул:

ΔФЗП_чр = (Ч_р.ф- Ч_р.пл) ЗП_пл,

(3.1)

де:

Ч_рф − фактична чисельнсть персоналу, людина

Ч_пл −планована чисельнсть персоналу, людина

З − середня заробтна плата, тис. грн

П_пл − плановий перод, мсяць

ΔФЗП_чр = (55860 - 56656) (316,79 12) = -3025,9

Як ми бачимо, за рахунок зменшення фактично
За рахунок незначного збльшення середньо

ФЗП_гзл=Ч_р.ф∙(З∙П_ф-З∙П_пл),

(3.2)

де: Ч_рф− фактична чисельнсть персоналу, людина;

З − середня заробтна плата, тис. грн.;

П_ф П_пл− фактический плановий перод, мсяць.

ΔФЗП_гзп = Чр.ф (ГПф - ГПпл) = 11484 (317,81 - 316,79) ∙ 12 = +140,3

Таким чином, баланс вдхилення по фонду заробтно
-3025,9+140,3=-2885,6 тис. грн.

Як ми бачимо, що навть псля запропонованих введень пдпри

мство одержить значну фнансову вигоду.

При цьому пдход все над тарифн виплати, перш за все премÿ, повинн будуть виплачуватися за результати, що перевищують норму прац, або за досягнення результатв, що перевищують досягнутий середньо прогресивний рвень.

В даному випадку заробтна плата працвникв направлена на стимулювання заданих кнцевих результатв. Найбльший ефект вн може дати тод, коли праця працвникв характеризу

ться широкою вза

мозамннстю, колективною вдповдальнстю достатньо вльним рухомим розподлом прац. У чистому вигляд третй варант вдосконалення органзацÿ заробтно
ле не можна забувати, що перебудова органзацÿ заробтно
вдповдно до вимог ринково
задач, що стоять перед системою заробтно
1.     Пдвищення матерально
2.     Усунення випадкв зрвняльност в оплат прац, досягнення прямо
полпшення спввдношень в оплат прац працвникв рзно
професйно-квалфкацйних груп з рахуванняма складноста виконуваних

робт, мов прац, проритетв, що склалися, в оплат прац працвникв, що

враховують дефцитнсть тих або нших професй, вплив рзних груп що

працюють н досягнення високих кнцевих результатв

конкурентоспроможнсть виробництва.

4 ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА

4.1 Юридичний статус акцонерного товариства

Господарськ статутн товариства квалфковано законом як органзацйно-правову форму пдпри

мства, заснованого на колективнй власност. Ця форма ма

стотн особливост щодо створення, дяльност та юридичного статусу. Тому товариства дють на основ Закону Укра
-         з обмеженою вдповдальнстю;

-         з додатковою вдповдальнстю;

-         повн;

-         командитн.

Три перш види товариств (акцонерне, з обмеженою вдповдальнстю та з додатковою вдповдальнстю) створюються дють на пдстав становчого договору статуту. Це статутн господарююч суб'
кти - пдпри

мства колективно
1.     Статутний фонд акцонерного товариства ма
акцонерну природу, форму
ться шляхом емсÿ та продажу акцй фзичним та/або юридичним особам.

2.     Акцонерне товариство ма
публчний статус емтента цнних паперв (акцй, облгацй).

нш товариства не мають статусу емтента акцй. Акцонерне товариство
юридичною особою, яка вд свого мен випуска

акцÿ зобов'язу
ться сво

часно виконувати обов'язки, що випливають з мов
3.     Фзичн та юридичн особи, як придбали акцÿ акцонерних товариств, фксуються у ре
стр власникв менних цнних паперв набувають статусу акцонерв. Права та обов'язки акцонерв визначен статтями 10 11 Закону кра
4.Особливою ознакою акцонерного товариства

обмеження

вдповдальност акцонерв. Акцонери вдповдають (точнше - несуть

ризик вдповдальност) за зобов'язаннями товариства тльки в межах

належних
товариство належить до товариств з обмеженою вдповдальнстю.
Юридичний статус акцонерного товариства характеризу
ться деякими ншими рисами. Так, товариство ма

засновницьк права щодо створення господарських об'
днань (участ в снуючих об'

днаннях). Акцонерне товариство ма

право створювати дочрн пдпри

мства, надляти
4.2 Нормативно - правове забезпечення роботи пдпри
мства

Вдкрите акцонерне товариство Марупольськй металургйний комбнат м.

ллча создано Фондом Державного майна кра
Товариство

коммерцйною организацúю, що здйсню

свою деяльнсть на основ професонально
В процес сво¿ дяльност кервники будь-якого пдпри

мств повинна керуватися нориативними документами, до яких належать законодавч та нормативн акти, основн з яких наведен в таблиц 4.1.

Таблиця 4.1 Нормативн документи з ведення господарсько
пдпри

мств

Документ

Змст документа

Де використову

ться

1

2

3

1. Конституця кра

Визнача

основн права, свободи та обовТязки людини громадянина.

В процес здйснення господарсько

2. Господарський кодекс кра

Визнача

основн засади господарювання в кра

Бухгалтерський облк аналз

3. Цивльнийа кодекс кра

Регулюються особист майнов та немайнов вдносини, заснован на юридичнй рвност вльному волевиявленн, майновй самостйност

При виникнення майнових немайнових вдносин у процес здйснення господарсько

4. Кодекс законв про працю кра

Визнача

правов засади гарантÿ здйснення громадянами кра

В питаннях, що стосуються трудових вдносин на пдпри
мств.

5.Кодекс про адмнстративн праворушення вд 7.12.1984р. №8073

Охорона прав свобод громадян, власност, конституцйного ладу кра

Охорона прав законних нтересв пдпри
мств, станов органзацй встановленого правопорядку, змцнення законност, запобгання правопорушенням

Продовження таблиц 4.1

6. Закон кра

Цей Закон визнача

права та обмеження при творенн громадських органзацй, принципи творення, дяльност т припинення

В процес здйснення господарсько

7. Закон кра

Визнача

правов засади регулювання, органзацÿ, ведення бухгалтерського облку та складання фнансово

Для бухгалтерського облку складання фнансово

8. Про затвердження типових форм первинного облку: наказ Мнстерства статистики кра

7. Про затвердження типових форм первинного облку: наказ Мнстерства статистики кра

7. Про затвердження типових форм первинного облку: наказ Мнстерства статистики кра

9. П(с)БО - наказ Мнфну кра

Детально розТяснено кожний етап бухгалтерського облку

Для бухгалтерського облку складання фнансово

10.Закон кра

Закона встановлю

а загальн правов основи одержання, використання, поширення та збергання нформацÿ, закрплю

а право особи на нформацю в сх сферах суспльного державного життя кра

Продовження таблиц 4.1

11. Закон кра

Закон регулю

вдносини у сфер захисту нформацÿ в нформацйних, телекомункацйних та нформацйно-телекомункацйних системах.

Регулюються вдносини органв державно

12. Закон кра

Визнача

основн положення щодо реалзацÿ конституцйного права працвникв на охорону

В процес трудово

13. Закон кра

Визнача

правов засади пдтримки та захисту економчно

Регулюються вдносини органв державно

14. Закон кра

Визнача

економчн, правов та органзацйн засади оплати прац працвникв, як перебувають у трудових вдносинах на пдстав трудового договору з пдпри
мствами, становами, органзацями сх форм власност та господарювання.

Регулю

трудов вдносини на пдпри

мств щодо оплати прац.

15. Закон кра

Встановлю

державн гарантÿ, права на вдпустки, визнача

мови, тривалсть порядок надання

В питаннях, що стосуються трудових вдносин на пдпри
мств.

16. Закон кра

Визначення вльного економчного самовизначення громадян, використання природного, економчного, науково - технчного та культурного потенцалв кра

При регулюванн питань власност.

Перелчен нормативно - правов документи дають можливсть ефективно здйснювати управлння пдпри

мством, самеа регулювати господарськ вдносини, що виникають в процес здйснення господарсько
4.3 Нормативна-законодавча база статистично
та спецально
До нормативно
Так, наказом Держкомстату вд 05.10.2006 № 466, що заре
стрований в Мнстерств юстицÿ 18.10.06 за № 1121/12995 внесено змни до
нструкцÿ з статистики клькост працвникв (дал Ц
нструкця). Метою цих змн

полпшення якост даних та нформацйного забезпечення статистики прац на регональному рвн.

Пункт 1.2 нструкцÿ мстить положення щодо порядку подання форм державних статистичних спостережень юридичними особами та вдокремленими пдроздлами (флÿ, вддлення, представництва). Зокрема передбачено, що вони подають звтнсть за сво
Запропонован змни до цього пункту стосуються юридичних осб та вдокремлених пдроздлв (дал - пдпри

мства), що мають структурн пдроздли, як здйснюють виробничу дяльнсть на ншй адмнстративнй територÿ (мсто обласного значення, район) або вдрзняються за видами економчно
Слд зауважити, що базовими методологчними документами для складання форм держаних статистичних спостережень з прац залишаються

нструкця з статистики клькост працвникв та

нструкця з статистики заробтно
В свою чергу, нов нструкцÿ мстять положення щодо порядку, особливостей заповнення та методологÿ визначення конкретних показникв у звтах за формами № 1-ПВ термнова-мсячна та № 1-ПВ термнова-квартальна з метою забезпечення якост статистично
11.01.2004 р. набув чинност П(с)БО-26 Виплати працвникам, що л....визнача
методологчн принципи формування в бухгалтерському облку нформацÿ про виплати (у грошовй негрошовй формах) за роботи, виконан працвниками. Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються роботодавцями - пдпри
мствами, органзацями, ншими юридичними особами (дал - пдпри

мства) незалежно вд форм власност (крм бюджетних установ)

Згдно П(с)БО 26 Виплати працвникам до виплат працвникам вдносяться:

1. Поточн виплати працвникам:

- поточн виплати працвникам включають: заробтну плату за окладами та тарифами, нш нарахування з оплати прац; виплати за невдпрацьований час (щорчн вдпустки та нший оплачуваний невдпрацьований час); премÿ та нш заохочувальн виплати, що пдлягають сплат протягом дванадцяти мсяцв по закнченн пероду, у якому працвники виконують вдповдну роботу, тощо.

- нарахована сума виплати працвникам за роботу, виконану ними протягом звтного пероду, визна

ться поточним зобов'язанням.

- виплати за невдпрацьований час, що пдлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звтному перод. Виплати за невдпрацьований час, що не пдлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням у тому перод, у якому час вдсутност працвника на робот пдляга

оплат.

- премÿ та нш заохочувальн виплати визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звтному перод, якщо робота, виконана працвниками у цьому перод, да

Виплати при звльненн

- зобов'язання щодо виплат при звльненн визна

ться у раз, якщо пдпри

мство ма

невдмовне зобов'язання звльнити працвника або клькох працвникв до досягнення ними пенсйного вку або надавати виплати при звльненн за власним бажанням згдно з законодавством, контрактом чи ншою годою.

- Виплати при звльненн визнаються витратами того пероду, у якому виникають зобов'язання за такими виплатами.

-Виплати при звльненн, що не пдлягають сплат в повному обсяз протягом дванадцяти мсяцв псля дати балансу, обчислюються за тепершньою вартстю з використанням ставки дисконту, визначено
- Якщо звльнення за власним бажанням вдбуватиметься за пропозицúю пдпри

мства з зобов'язанням здйснити виплати при звльненн, то оцнка таких виплат здйсню

ться з рахуванням клькост працвникв, як, як очку

ться, приймуть таку пропозицю.

Виплати по закнченн трудово
- Зобов'язання та активи, пов'язан з виплатами по закнченн трудово
- Нарахована сума внескв за програмою з визначеним внеском визна

ться поточним зобов'язанням у перод, протягом якого працвники виконували роботу.

-Вдрахування за програмою з визначеним внеском, що не пдлягають сплат в повному обсяз протягом дванадцяти мсяцв по закнченн пероду, у якому працвники виконують вдповдну роботу, обчислюються за тепершньою вартстю з використанням ставки дисконту, визначено
- Зобов'язання за програмою з визначеною виплатою визнача

ться в сум тепершньо
Якщо визначена в такому порядку величина ма

вд'

мне значення, то вона визна

ться активом за нижчою з двох величин:

у сум, визначено
у сум невизнаних актуарних збиткв, вартост ранше виконаних працвниками робт тепершньо
- Витрати за програмою з визначеною виплатою визнаються в сум вартост поточних робт, виконаних працвниками, витрат на вдсотки за програмою, визнаних актуарних збиткв, визнано
Якщо визначена в такому порядку величина ма

вд'

мне значення, то вона визна

ться ншим операцйним доходом.

- Протягом звтного року витрати на вдсотки за програмою обчислюються як добуток ставки дисконту, визначено
- Актуарн прибутки (збитки) визнаються за кожною програмою з визначеною виплатою, виходячи з перевищення накопичених за перод з початку програми невизнаних актуарних прибуткв (збиткв) на кнець попереднього звтного пероду над бльшою з таких величин:

) 10 вдсоткв тепершньо
б) 10 вдсоткв справедливо
Сума актуарних прибуткв (збиткв) звтного пероду визнача
ться дленням ц㺿 величини на очкуваний середнй строк роботи, що залишився до досягнення працвниками, охопленими цúю програмою, пенсйного вку.

- Вартсть ранше виконаних працвниками робт визна

ться рвномрно протягом середнього пероду до дати, з яко
- Прибуток (збиток) вд скорочення програми з визначеною виплатою або остаточного розрахунку за такою програмою визнача

ться в сум змни тепершньо
- Прибуток (збиток) вд скорочення програми з визначеною виплатою та остаточного розрахунку за такою програмою визна

ться псля переоцнки зобов'язань пов'язаних з ними активв програми з урахуванням актуарних припущень на дату скорочення програми чи остаточного розрахунку.

- Очкуваний прибуток вд активв програми з визначеною виплатою дорвню

змн справедливо
- Для визначення тепершньо
- Для визначення вартост поточних робт, виконаних працвниками, за необхдност, вартост ранше виконаних працвниками робт загальна сума зобов'язань за програмою з визначеною виплатою розподля

ться мж перодами виникнення такого зобов'язання (тобто мж перодами, у яких працвники виконували роботу, за як вони отримують право на виплати при звльненн). Для розподлу застосову

ться прийнята пдпри

мством методика розрахунку суми виплат за програмою з визначеною виплатою.

Якщо виконання працвниками робт у наступн роки приведе до зростання суми виплат порвняно з попереднми роками, пдпри
мство вдобража

так виплати на прямолнйнй основ з дати, з яко
- Тепершня вартсть зобов'язання за програмою з визначеною виплатою та справедлива вартсть активв ц㺿 програми визначаються з такою регулярнстю, щоб вдображен у фнансовй звтност суми зобов'язання, активу витрат (доходв), пов'язаних з такою програмою, сутт

во не вдрзнялися вд сум зобов'язання, активу витрат (доходв), визначених на дату балансу з рахуванням змн в актуарних припущеннях.

- В актуарних припущеннях використовуються так демографчн фнансов показники, зокрема: смертност (як пд час трудово
- Для визначення тепершньо
- Програми виплат за частю клькох роботодавцв розглядаються як програми з визначеною виплатою або з визначеним внеском вдповдно до мов програми. У раз вдсутност достатньо

нш виплати працвникам

- Зобов'язання щодо виплат нструментами власного капталу пдпри

мства визначаються визнаються згдно з Положенням (стандартом) бухгалтерського облку 13 "Фнансов нструменти", затвердженим наказом Мнстерства фнансв кра
-

нш довгостроков виплати працвникам визнаються зобов'язанням через створення на дату балансу забезпечення в сум тепершньо
Витрати на нш довгостроков виплати працвникам визначаються в сум вартост поточних робт, виконаних працвниками, витрат на вдсотки за програмою, актуарних збиткв (за вирахуванням актуарних прибуткв) збиткв (за вирахуванням прибуткв) вд скорочення програми або остаточних розрахункв за нею, зменшено
Якщо визначена в такому порядку величина ма

вд'

мне значення, то вона визна

ться ншим операцйним доходом.

Так виплати повинн здйснюватися вдповдно до спецальних програм, законодавча база для яких у цей час тльки розробля

ться (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2 Нормативн акти як регулюють виплати працвникама й тримань

аз заробтно

№ п/п

Виплати

Нормативн акти

1

2

3

1

Нарахована сума виплати працвникам за роботу, виконану ними протягом звтного пероду, визна
ться поточним зобов'язанням вдобража

ться по кредиту рахунок 66 Розрахунки по оплат працû

П.6 ПБО-26,

нструкця №291

2

л..Виплати за невдпрацьований час, як не пдлягають нагромадженню, визнаються зобов'язанням у тм перод, у якому час вдсутност працвника на робот пдляга
оплатû

П. 7 ПБО -261

3

Виплати при звльненн визнаються витратами того пероду, у якому виникають зобов'язання по таких виплатах, якщо пдпри
мство зобов'язу

ться звльнити працвника до досягнення

П. 9, П. 10 ПБО -26

4

Заробтна плата й нш виплати працвникам, зайнятим у виробництв продукцÿ, виконанн робт або наданню послуг, як можуть бути безпосередньо вднесен до об'
кта конкретних витрат, суми нарахованих на таку зарплату страхових внескв визнаються прямими витратами й вдображаються по дебету рахунку 23 Виробництво

П. 13 ПБО -16,

нструкця №291

5

Оплата прац апарата правлння цехами, длянками й т.п., також оплата прац загальновиробничого персоналу, суми нарахованих на таку оплату прац страхових внескв належать до загальновиробничих витрат вдображаються по дебету рахунку 91 Загальновиробнич витрати

Пп.15.1, пп. 15.7 ПБО -16,
нструкця №291

Продовження таблиц 4.2

6

Оплата прац апарата правлння пдпри
мством ншим загальногосподарським персоналом суми нарахованих на таку оплату прац страхових внескв визнаються адмнстративними витратами й вдображаються по дебету рахунку 92 Адмнстративн витрати

П. 18 ПБО -16,

нструкця №291

7

Оплата прац й комсйн винагороди продавцям, торговельним агентам працвникам пдроздлв, що забезпечують збут, суми нарахованих на таку оплату прац страхових внескв вдносяться до витрат на збут вдображаються по дебету рахунку 93 Витрати на збут

П. 19 ПБО -16,

нструкця №291

8

Оплата прац працвникв соцально-культурно

П. 20 ПБО - 16,

нструкця №291

9

нформаця про розрахунки з персоналом (як облкового, так не облкового складу пдпри
мства) по оплат прац загальню

ться на рахунку 66 Розрахунки по оплат працû

нструкця №291

10

По кредиту рахунку 66 Розрахунки по оплат працû вдображаються:

-        нарахована працвникам пдпри
мства основна й додаткова зарплата;

-        премÿ;

-        допомога з тимчасово
-        нш нарахування.

По дебету рахунку 66 вдображаються суми:

-        виплачено
-        триманих податкв, платежв по виконавчих документах;

-        вартсть виданих працвников в рахунок заробтно
-        нш тримання з сум оплати прац персоналу

нструкця №291

11

Нарахован, але не отриман персоналом у встановлений строк суми по оплат прац вдображаються по дебету субрахунку 661 Розрахунки по заробтнй платû кредиту субрахунку 662 Розрахунки з депонентами

нструкця №291

12

налтичний облк розрахункв з персоналом ведеться по кожному працвнику, також по видах виплат втримань

нструкця №291

Висновки:

Укра
Пропозицÿ:

1.     Провести ревзю кра
2.     Систематизувати форми статистично
3.     Спростити систему звтност, зробити ? менш громздкою бльш прозорою.

4.     Передати право регулювання до одних рук.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦ

п

Основна проблема органзацÿ оплати прац в сучасних мовах поляга

у встановленн адекватною ринковим вдносинам системи оплати прац. Виршити дану проблему досить складно, оскльки стара система органзацÿ нормування оплати прац зруйнована, нова ще, як правило, не створена.

снуюч системи органзацÿ оплати прац заснован на старих принципах ? органзацÿ, що не вдповда

сучасним вимогам. Для побудови ново
Застосування тих або нших систем оплати прац залежить вд багатьох чинникв. Вивчення цих чинникв дозволя

вибрати адекватну форму або систему оплати прац для конкретного пдпри

мства. Крм того, вивчення зарубжного досвду також

корисним для встановлення принципв, форм систем оплати прац в ринкових мовах.

Бухгалтерська служба органзацÿ повинна забезпечувати: правильне сво

часне нарахування заробтно
Заробтна плата −а це основна частина коштв, щоа направляються на споживання, ащоа
а часткою доходуа (чисту продукцю), щоа залежить вд кнцевих результатв роботи колективу розподля
ться мж працвниками вдповдно до клькост якост витрачено
Практика переходу до ринково
органзацÿ заробтно
Найбльш поширеним у вдомому сенс традицйним

тарифний спосб

органзацÿ заробтно
органзаця заробтно
органзацÿ заробтно
припуска

встановлення мов оплати до початку процесу виробництва не

пов'язаний безпосередньо з кнцевими результатами дяльност. Безтарифний

варант органзацÿ заробтно
осклькиа оплат працвникова проводиться псля того, яка ста

а вдомий

кнцевий результат дяльност.

У вдсутнсть ефективного загальнодержавного механзму захисту заробтно
Виконання заробтною платою сво
Органзаця оплати прац на пдпри

мствах включа

, перш за все, встановлення мов (норм) оплати прац за роботу в межах певних трудових обов'язкв (норм прац): мнмально
ресурсв т.п. До мов вдноситься також ряд гарантйних компенсацйних

виплат працвников працедавцем.

Крм встановлення мов оплати в органзацю заробтно
Вибр систем оплати цлком повнстю

прерогативою працедавця.

Головними вимогами до органзацÿ заробтно
Головним чинником стабльного розвитку суспльства

посилення матерально
У робот ми розглянули процес формування заробтно
На комбнат широко застосовуються рзн види доплат, що дозволя

достатньою мрою стимулювати працвникв на осво

ння складних важких особливо важких робт. Сюди вдносяться доплати за шкдлив умови прац, за роботу в святков вихдн дн, нчний час, за по

днання професй кервництво бригадою, за чергування н.

Достатньо ефективно дú н комбнат диференцаця оплати прац робочих. Це досяга

ться використання вдповдних розрядв (вд 1 до 6), що дозволя

квалфковано оцнити працю рзних професй стимулю

працвникв на пдвищення сво¿ квалфкацÿ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНХа ДЖЕРЕЛ

1.     Кодекс законiв про працю кра
2.     Закон кра
3.     Закон кра
4.     Закон кра
5.     Закон кра
6.     Закон кра
7.     Закон кра
8.
нструкця Про застосування Плану рахункв бухгалтерського облку активв, капталу, зобов`язань господарських операцй пдпри

мств органзацй вд 9 грудня 2002 року №1012. // w.ww.zakon.rada.gov.ua.

9.     П(с)БУ 3 Звт про фнансов результати, затверджене наказом Мнстерства фнансв кра
10.           П(с)БУ 26 Виплати працвникам Наказ вд 28.10.2003 № 601 Заре
стровано в Мнстерств юстицÿ кра
11.           Наказ Державний комтет статистики кра
12.           Наказ Державний комтет статистики кра
13.           Наказ Державний комтет статистики кра
14.           Наказ Мнстерства прац та соцально
15.           Наказ Державний комтет статистики кра
16.           Наказ Державний комтет статистики кра
17.           Постанова Кабнету Мнстрв кра
18.      Постановления Кабинета Министров Украины от 08.02.95г. №100 Про затвердження Порядку обчислення середньо
19.      Абрамов В.М., Данюк В.М., Колот А.М. та н. Нормування прац.-К.. 1995. -208с.

20.      Аудит: Пдручник для вузв / В.

. Подльского - 2-е вид. Пере раб. И ДОП. - М.: Юнити - Дана, 2 - 655с.

21.      Аудит: чбовий посбник / Данилевський Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2. - 544с. (СЕРИЯ Академя бухгалтера и менеджера).

22.      Блуха М.Т. Теоря бухгалтерського облку: Пдручник. - К.:А.С.К., 2. Ц692с.

23.      Бухгалтерський фнансовий облк. Пдручник. За ред. проф.. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: Ж
Т

, 2 - 608с.

24.      Бычин Б.В., и др. Организация и нормирование труда: ч.пособ для вузов. - М.: изд. Экзамен, 2003 - 464с

25.      Генкин Б.М. Экономика и социология труда.-М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1.-384с.

26.      Грабова Н.М. Теоря бухгалтерського облку.- К.: А.С.К., 2001 р.- с. 266

27.      Давидов Г.М. Аудит: Навч. Пособ. Ц 2-ге вид., перероб.
доп. - К.: Т-во Знання, КОО, 2001. - 363с.

28.      Завгородний В.П. Бухгалтерский чет в Украине с использованием национальных стандартов. - К.: А.С.К., 2001 г.- с. 850

29.      Завновська Г. Т. Економка прац Ч К.: КНЕУ, 2, - 200 с.

30.      Контроль ревзя: Пдручник для студентв спецальност 7.050106 Облк аудита Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.
. - Вид. 2-е, допю перероб. - Житомир: ПП Рута, 2. Ц 512с.

31.      Кужельний М.В., Лнник В.Г. Теоря бухгалтерського облку: Пдручник.- К.: КНЕУ,2001.-334с.

32.      Кулаковська Л.П., Пча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посбник для студентв вищих закладв освти - Львв: Пча Ю.В.: У Каравела У, Львв: У Новий Свт - 2 У, 2002 - 504с.

33.      Лахтионова Л.А.Фнансовий аналз суб`

ктв господарювання: Монографя ЦК.:КНЕУ,2001.-38С.

34.      Пархоменко В.М. Бухгалтерський облк в кра
35.      Рофеа И.А., Ерохин Р.И., Пшеничныйа В.П., Стрейко В.Т. Экономика труда. - М.: Изд-во МИК, 2001.-302с.

36.      Рофе А.И Организация и нормирование труда: ч.пособ для вузов. - М.: изд. МИК, - 2001. - 368 с.

37.      Мучник М.М. Технология автоматизации ввода и обработки отчетных данных. - Корпорат. системы. - 2002 г. - №1-с. 55-57

38.      Сопко В. Бухгалтерський облк: навч. Посбник.-3-т
вид., перероб. доп.-К.: КНЕУ,2.-578с.

39.      Сборник систематизированного законодательства Труд и зарплата// Бухгалтерия.-2001.-№35(450).-27 августа.

40.      Чернелевський Л.М, Беренда Н.

. Аудит. Посбник. - К.: Мленум. 2002 - 466с.

41.      Экономика труда, под ред Волина - М.: изд Экзамен, - 2003г. - 736с.

Додаток В

Основн форми статистично

Назва форми

Перодичнсть

Термн подання

Хто звту

Нормативн акти

Форма №1-ПВ "Звт з прац"

мсячна

не пзнше 7 числа псля звтного пероду

пдпри

мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри
мств, визначених за статистичним цензом)

Накази Державного комтету статистики №5 вд 13.01.2004; №472 вд 11.09.2004; №236 вд 12.08.2005

Форма №1-ПВ "Звт з прац"

квартальна

не пзнше 7 числа псля звтного пероду

пдпри

мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри
мств, визначених за статистичним цензом)

Накази Державного комтету статистики №236 вд 12.08.2005

Форма №3-ПВ "Звт про використання робочого часу"

квартальна

не пзнше 7 числа псля звтного пероду

пдпри

мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри
мств, визначених за статистичним цензом)

Наказ Державного комтету статистики №224 вд 21.06.2003

Форма №6-ПВ "Звт про кльксть працвникв,

рчна

не пзнше 31 счня року, наступного за звтом

пдпри

мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри
мств, визначених за статистичним цензом)

Наказ Державного комтету статистики №275 вд 19.09.2005

Форма №1-Ва "Звт про стан мов прац, пльги та компенсацÿ за роботу з шкдливими мовами прац"

рчна

не пзнше 31 счня

пдпри

мства(органзацÿ)

Наказ Державного комтету статистики кра
вд 5 жовтня 2004 року N 542

Додаток Г

аорми звтност по прац додатков

Назва форми

Перодичнсть

Термн подання

Хто звту

Нормативн акти

Форма №1-РС

Звт про витрати на тримання робочо

Поштова

раз на 2 роки

не пзнше 7 березня

пдпри

мства, станови, органзацÿ

Наказ Державного комтету статистики кра
вд 28.09.2001 №398

Форма №3-ПН

Звт про наявнсть вльних робочих мсць та потребу в працвниках

Поштова-мсячна

28 числа

пдпри

мства, станови, органзацÿ

Наказ Державного комтету статистики кра

Форма №4-ПВ

Звт про виконання норм виробтку стан нормування працû

рчна

9 грудня

промисловими пдпри

мствами, будвельними органзацями, транспорту, радгоспами та ншими

Наказ Державного комтету статистики кра

Форма №4-ПН

Звт про вивльнення працвникв

За 2 мсяц до вивльнення

пдпри

мствами, становами й органзацями всх форм власност

Наказ Державного комтету статистики кра

Форми №4-ПН (факт) та

№4-ПН (план)

Звт про вивльнення працвникв)

в 10-денний строк псля вивльнення

не пзнше нж за 2 мсяц до вивльнення

пдпри

мствами, становами й органзацями всх форм власност

Наказ Мнпрац кра

Форма №5-ПН Звт про прийнятих працвникв

щодекадно

з 1 по 10, з 11 по 20, з 21 по останн
число звтного пода

ться 3-го наст мс.

пдпри

мствами, становами й органзацями всх форм власност

Наказ Мнпрац кра

Форма №7-тнв Звт про травматизм на виробництвû

рчна

25 счня

Юридичн особи, х пдроздли незалежно вд форм власност та органзацйно-правово

Наказ Державного комтету статистики кра

Додаток Д

Бухгалтерськ проводки з тримання з заробтно

Змст господарсько

Кореспондуюч рахунки

Дебет

Кредит

Утриманий з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

641 Розрахунки за податками

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

651 За пенсйним забезпеченням

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

653 За страхуванням на випадок безробття

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

377 Розрахунки з ншими дебторами

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

377 Розрахунки з ншими дебторами

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

24 Брак у виробництв

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

372 Розрахунки з пдзвтними особами

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

375 Розрахунки за вдшкодуванням завданих збиткв

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

377 Розрахунки з ншими дебторами

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

684 Розрахунки за нарахованими вдсотками

685 Розрахунки з ншими кредиторами

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

71 У

нший операцйний дохд

Утримана з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

4Пайовий капта

Утриман з заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

46 Неоплачений капта

Видана з каси заробтна плата

661 Розрахунки за заробтною платою

30 Каса

Перерахован кошти з рахункв в банку на особов рахунки працвникв для отримання заробтно

661 Розрахунки за заробтною платою

31 Рахунки в банках

Видана заробтна плата за рахунок нших коштв

661 Розрахунки за заробтною платою

33 У

нш кошти

Видана натуральна заробтна плата

661 Розрахунки за заробтною платою

70 Доходи вд реалзацÿФ

Депонована заробтна плата

661 Розрахунки за заробтною платою

662 Розрахунки з депонентами

	2005	2006
всього:	13994344.0	13869833,1
експорт в дальн зарубжжя:	1767.0	9325314,0
з нього по бартеру:	1259.0	0
експорт в кра	980262.0	1378450,6
з нього по бартеру:	-	-
в межах кра	3022315.0	3166068,4
з нього по бартеру:	29685,0	17049,0

	Нараховано	Перераховано
2005	2006	2005	2006
Налог на прибуток	828664	615615	885636	681101
Плата за землю	23456	22	23179	23036
того	852120	638614	908815	704137

Кредитна заборговансть	2005	2006
Всьогого, в т.ч.	947 908	1 173 075
- Краткотермнов кредити банкв	4 244	20 343
- Поточна заборговансть по довготермновим кредитам	14	-
-а Векселя видан	57 966	305

- Кредиторська заборговансть за товари, роботи, послуги	253 956	584 632
- Поточн обовТязки по розрахункам:
- аванси отриман	448 822	430 479
- за бюджетом	85 499	22 753
- з внебюджетними платежами	25	0
-по страхованию	23 604	28 294
- за оплатою труда	39 129	59 657
- з аучастниками	8 180	1 206
- нш поточнó обовТязки	26 469	25 406

Дебиторская задолженность:	2005	2006
Всього, в т.ч.	1 289 079	1 386 446
- Векселя отриман	48 231	15 014
- Дебиторская задолженность з товары, работы, слуги	391 168	503 342
- Поточн обовТязки по розрахункаим:
- аванси отриман	312 594	365 896
- за бюджетом	373 643	228 712
- нш поточн обовТязки	163 443	273 482

Показники	Од. вим	2004 р.	2005 р.	2006 р.
1	2	3	4	5
Явочна чисельнсть всх працвникв	чол.	47875	53476	56656
Спввдношення к 2004 року	%	100	,7	118,4
Середньосписочна чисельнсть штатних працвникв	чол.	49433	55397	58690
Спввдношення к 2004 року	%	100	112	118,7
Фонд оплати прац пдпри мства	т. грн.	369911,5	488108,2	556324,2
Спввдношення к 2004 року	%	100	132	150,4
Фонд оплати прац по штату	т. грн.	350152	468868,7	533818,8
Спввдношення к 2004 року	%	100	139	152,5
Кльксть вдпрацьованих людиногодин	чол.-час	8703748 6	96502691	1015 21
Спввдношення к 2004 року	%	100	110,9	116,7
Кльксть вдпрацьованих людино-годин одним працвником	чол.	1818	1805	1792
Спввдношення к 2004 року	%	100	99,3	98,6
Середньомсячна заробтна плата працвникв	грн.	644	761	818
Спввдношення к 2003 року	%	100	118	127
Середньомсячна заробтна плата штатних працвникв	грн.	590	732	758
Спввдношення к 2004 року	%	100	124,1	128,5
Середньочасова заробтна плата	грн.	4,25	5,06	5,48
Спввдношення к 2004 року	%	100	119,1	128,9
Об' м товарно	тис. грн.	5045912	4771616	5594660
Спввдношення к 2004 року	%	100	94,6	110,9
Собвартсть товарно	тис. грн	3723963	4381238	4419412
Спввдношення к 2004 року	%	100	117,6	118,7
Частина заробтно	тис. грн.	9,93	11,14	12,59
Спввдношення к 2004 року	%	100	112,2	126,8

Показники	Оцнка, %
Повнстю вдповда	Частково вдповда	Не вдповда	Важко вдповсти
Оплата прац	24,3	44,4	26,8	4,5
Оплата прац вдповда рвню квалфкацÿ працвникв	25,2	41,4	28,6	4,8

Показники	Оцнка, %
Вдповда повнстю	Вдповда частково	Не вдповда	Важко вдповсти
	Категорÿ працвникв
квалфкован робоч	24	45,7	25,8	4.5
працвники рзноробочих, допомжних	5,9	38	29,6	6,5
конторськ службовц	ЗО	40	25	5
нженерно-технчн фахвц	23,8	49,5	22,7	4
фахвц ншого профлю	18,5	33,3	48,2	−
кервники низово	26,1	40	30,8	3,1
	Групи цехв
основн	25,1	46,7	23,6	4,6

монтаж-ремонтн цехи угм	28	36,8	29,2	6
монтаж-ремонтн цехи ГЕ	21,4	47,2	27,1	4,3
цехи ГМ	23,7	47,4	27,6	1,3
цехи ГЕ	14,5	54,2	27,7	3,6
транспортн	27	38,1	28,6	6,3
будвельн	22,4	43,4	32,9	1,3

Категорÿ працвникв	Перод, рк	Вдношен 2006 р. до 2005 р., %
	2005	2006
	Розмр ФОП, тис. грн.	Струкнтура %	Розмр ФОП, тис. грн.	Струкнтура %
Робоч	341172,3	69,9	364144	65,5	106,7
Кервники, у тому числ:	93625,6	19,2	112837,8	20,3	120,5
Нач. цехв	21521,2	4,4	29921,2	5,4	139,0
Заступник. Нач. цехв по електрообладненню	15516,3	3,2	19516,3	3,5	125,8
Заступник Нач. цехв по обладненню	14568,1	3,0	15668,1	2,8	107,6
Заступник нач. цехв по технологÿ	17145,2	3,5	19145,2	3,4	,7
Начальники бюро по органзацÿ прац та зар. плати	13451,2	2,8	14851,2	2,7	110,4
Начальник бюро бухгалтерського облку	11423,6	2,3	13735,8	2,5	120,2
Фахвц	44136,4	9,0	68177,2	12,3	154,5
Службовц	9173,9	1,9	65,2	2,0	121,7
Разом	488108,2	100	556324,2	100	114,0

Вид оплати	Фонд оплати прац, тис. грн.
2005 рк	2006 рк	Вдхилення вд 2004 р.
1. Змнна частина оплати прац робочих:
1.1. За вдрядними розцнками	51778,7	61,4	+ 998,7
1.2. Премÿ з виробнич результати	64239,3	55879,2	-8360,1
2. Постйн частин оплати прац робочих:
2.1. Почасова оплата прац по тарифних ставках	135104,2	165218,3	+30114,1
2.2. Доплати	71130,7	95377,6	+24246,9
3. Всього оплати прац робочих без вдпускних	352,9	378252,5	+55,6
4. Оплата вдпусток робочих:
4.1. Що вдноситься до змнною части	7315,1	5645,8	1669,3
4.2. Що вдноситься до постйно	18810,1	21238,9	+2428,8
5. Оплат прац працвникв не облкового складу	618,7	634,3	+15,6
6. Загальний фонд заробтно	348996,8	405771,5	+56774,7
6.1. Змнна частина	123951,8	123936,7	-15,1
6.2. Постйна частина	225045,0	281834,8	+56789,8
7. Питом ваг в загальному фонд ЗП %:
змнною части	3,55	3,05	-0,5
постйнй частин	6,45	6,95	+0,5

Показник	Метод розрахунку	Сума тис. грн.
Фонд заробтно базова величина		123951,8
Базов величина, перерахован на фактичний об' м виробництва продукцÿ звтного пероду при базовй структур		125439,2

Чинник	Абсолюне значення *ΔФЗП_абс*	Вдносне значення *ΔФЗП_отн*
Об' м виробництва продукцÿ	+1487,4	−
Структура проведено	+ 12,1	+ 12,1
Питома трудомстксть продукцÿ	-1528,1	-1528,1
Рвень оплати прац	+13,5	+13,5
Разом	-15,1	-1502,5

Категоря працвникв	Кльксть вдпрацьованих днв одним робочим	Середня тривалсть робочо	Среднечасовая зарплата, грн.
2005	2006	2005	2006	2005	2006
Робоч-вдрядники	232	233	7,97	7,97	5,08	5,45
Робоч-погодинщки	232	233	7,9	7,9	5,12	5,46

Категоря працвника	Середньорчна заробтна плата, грн.	Змна середньорчно зарплати робочого, грн.
2005	2006
Робочий - вдрядник	9393,1	10120,7	+727,6
Робочий - погодинщк	9383,9	10050,2	+,3

Головна бухгалтеря(функця аудиту)	Вддл труда та зайнятост (функця контролю та спостереження)	Майстер дльниц	Заповню наряди-допуски на виконання робт, проводить нструктаж перед виконанням робт веде первинний облк явност робтникв на робочих мсцях, виставля КТУ за дрбн порушення трудово
Старший майстер дльниц	Пдпису наряди-допуски на виконання робт, веде облк наявност на робочих мсцях ТР дльниц, виставля КТУ ТР робочм за серйозн порушення трудово
Табельник дльниц	Веде табель облку робочого часу (ф.№64) Ц кльксть вдпрацьованих годин, причини невиходу на роботу, роботи у вихдн та святков дн, посада, оклад, табельний номер.
Цеховий табельник	Систематизу данн з деклькох дльниць, оформля
Голов бот	Систематизу всю наявну нформацю по цеху вдправля ? на розрахунок в розрахунковий вддл
	Розрахунковий выддл	Розрахову заробтню плату працвникв, веде статистичну звтнсть
Кервництво пдпри мства

Документ	Змст документа	Де використову ться
1	2	3
1. Конституця кра	Визнача основн права, свободи та обовТязки людини громадянина.	В процес здйснення господарсько
2. Господарський кодекс кра	Визнача основн засади господарювання в кра	Бухгалтерський облк аналз
3. Цивльнийа кодекс кра	Регулюються особист майнов та немайнов вдносини, заснован на юридичнй рвност вльному волевиявленн, майновй самостйност	При виникнення майнових немайнових вдносин у процес здйснення господарсько
4. Кодекс законв про працю кра	Визнача правов засади гарантÿ здйснення громадянами кра	В питаннях, що стосуються трудових вдносин на пдпри мств.
5.Кодекс про адмнстративн праворушення вд 7.12.1984р. №8073	Охорона прав свобод громадян, власност, конституцйного ладу кра	Охорона прав законних нтересв пдпри мств, станов органзацй встановленого правопорядку, змцнення законност, запобгання правопорушенням

6. Закон кра	Цей Закон визнача права та обмеження при творенн громадських органзацй, принципи творення, дяльност т припинення	В процес здйснення господарсько
7. Закон кра	Визнача правов засади регулювання, органзацÿ, ведення бухгалтерського облку та складання фнансово	Для бухгалтерського облку складання фнансово
8. Про затвердження типових форм первинного облку: наказ Мнстерства статистики кра	7. Про затвердження типових форм первинного облку: наказ Мнстерства статистики кра	7. Про затвердження типових форм первинного облку: наказ Мнстерства статистики кра
9. П(с)БО - наказ Мнфну кра	Детально розТяснено кожний етап бухгалтерського облку	Для бухгалтерського облку складання фнансово
10.Закон кра	Закона встановлю а загальн правов основи одержання, використання, поширення та збергання нформацÿ, закрплю а право особи на нформацю в сх сферах суспльного державного життя кра

11. Закон кра	Закон регулю вдносини у сфер захисту нформацÿ в нформацйних, телекомункацйних та нформацйно-телекомункацйних системах.	Регулюються вдносини органв державно
12. Закон кра	Визнача основн положення щодо реалзацÿ конституцйного права працвникв на охорону	В процес трудово
13. Закон кра	Визнача правов засади пдтримки та захисту економчно	Регулюються вдносини органв державно
14. Закон кра	Визнача економчн, правов та органзацйн засади оплати прац працвникв, як перебувають у трудових вдносинах на пдстав трудового договору з пдпри мствами, становами, органзацями сх форм власност та господарювання.	Регулю трудов вдносини на пдпри мств щодо оплати прац.
15. Закон кра	Встановлю державн гарантÿ, права на вдпустки, визнача мови, тривалсть порядок надання	В питаннях, що стосуються трудових вдносин на пдпри мств.
16. Закон кра	Визначення вльного економчного самовизначення громадян, використання природного, економчного, науково - технчного та культурного потенцалв кра	При регулюванн питань власност.

№ п/п	Виплати	Нормативн акти
1	2	3
1	Нарахована сума виплати працвникам за роботу, виконану ними протягом звтного пероду, визна ться поточним зобов'язанням вдобража ться по кредиту рахунок 66 Розрахунки по оплат працû	П.6 ПБО-26, нструкця №291
2	л..Виплати за невдпрацьований час, як не пдлягають нагромадженню, визнаються зобов'язанням у тм перод, у якому час вдсутност працвника на робот пдляга оплатû	П. 7 ПБО -261
3	Виплати при звльненн визнаються витратами того пероду, у якому виникають зобов'язання по таких виплатах, якщо пдпри мство зобов'язу ться звльнити працвника до досягнення	П. 9, П. 10 ПБО -26
4	Заробтна плата й нш виплати працвникам, зайнятим у виробництв продукцÿ, виконанн робт або наданню послуг, як можуть бути безпосередньо вднесен до об' кта конкретних витрат, суми нарахованих на таку зарплату страхових внескв визнаються прямими витратами й вдображаються по дебету рахунку 23 Виробництво	П. 13 ПБО -16, нструкця №291
5	Оплата прац апарата правлння цехами, длянками й т.п., також оплата прац загальновиробничого персоналу, суми нарахованих на таку оплату прац страхових внескв належать до загальновиробничих витрат вдображаються по дебету рахунку 91 Загальновиробнич витрати	Пп.15.1, пп. 15.7 ПБО -16, нструкця №291

Blog

6	Оплата прац апарата правлння пдпри мством ншим загальногосподарським персоналом суми нарахованих на таку оплату прац страхових внескв визнаються адмнстративними витратами й вдображаються по дебету рахунку 92 Адмнстративн витрати	П. 18 ПБО -16, нструкця №291
7	Оплата прац й комсйн винагороди продавцям, торговельним агентам працвникам пдроздлв, що забезпечують збут, суми нарахованих на таку оплату прац страхових внескв вдносяться до витрат на збут вдображаються по дебету рахунку 93 Витрати на збут	П. 19 ПБО -16, нструкця №291
8	Оплата прац працвникв соцально-культурно	П. 20 ПБО - 16, нструкця №291
9	нформаця про розрахунки з персоналом (як облкового, так не облкового складу пдпри мства) по оплат прац загальню ться на рахунку 66 Розрахунки по оплат працû	нструкця №291
10	По кредиту рахунку 66 Розрахунки по оплат працû вдображаються: - нарахована працвникам пдпри мства основна й додаткова зарплата; - премÿ; - допомога з тимчасово - нш нарахування. По дебету рахунку 66 вдображаються суми: - виплачено - триманих податкв, платежв по виконавчих документах; - вартсть виданих працвников в рахунок заробтно - нш тримання з сум оплати прац персоналу	нструкця №291
11	Нарахован, але не отриман персоналом у встановлений строк суми по оплат прац вдображаються по дебету субрахунку 661 Розрахунки по заробтнй платû кредиту субрахунку 662 Розрахунки з депонентами	нструкця №291
12	налтичний облк розрахункв з персоналом ведеться по кожному працвнику, також по видах виплат втримань	нструкця №291

Назва форми	Перодичнсть	Термн подання	Хто звту	Нормативн акти
Форма №1-ПВ "Звт з прац"	мсячна	не пзнше 7 числа псля звтного пероду	пдпри мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри мств, визначених за статистичним цензом)	Накази Державного комтету статистики №5 вд 13.01.2004; №472 вд 11.09.2004; №236 вд 12.08.2005
Форма №1-ПВ "Звт з прац"	квартальна	не пзнше 7 числа псля звтного пероду	пдпри мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри мств, визначених за статистичним цензом)	Накази Державного комтету статистики №236 вд 12.08.2005
Форма №3-ПВ "Звт про використання робочого часу"	квартальна	не пзнше 7 числа псля звтного пероду	пдпри мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри мств, визначених за статистичним цензом)	Наказ Державного комтету статистики №224 вд 21.06.2003
Форма №6-ПВ "Звт про кльксть працвникв,	рчна	не пзнше 31 счня року, наступного за звтом	пдпри мства, станови, органзацÿ (крм малих пдпри мств, визначених за статистичним цензом)	Наказ Державного комтету статистики №275 вд 19.09.2005
Форма №1-Ва "Звт про стан мов прац, пльги та компенсацÿ за роботу з шкдливими мовами прац"	рчна	не пзнше 31 счня	пдпри мства(органзацÿ)	Наказ Державного комтету статистики кра вд 5 жовтня 2004 року N 542

Змст господарсько	Кореспондуюч рахунки
Дебет	Кредит
Утриманий з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	641 Розрахунки за податками
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	651 За пенсйним забезпеченням
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	653 За страхуванням на випадок безробття
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	377 Розрахунки з ншими дебторами
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	377 Розрахунки з ншими дебторами
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	24 Брак у виробництв
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	372 Розрахунки з пдзвтними особами
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	375 Розрахунки за вдшкодуванням завданих збиткв
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	377 Розрахунки з ншими дебторами
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	684 Розрахунки за нарахованими вдсотками 685 Розрахунки з ншими кредиторами
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	71 У нший операцйний дохд
Утримана з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	4Пайовий капта
Утриман з заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	46 Неоплачений капта
Видана з каси заробтна плата	661 Розрахунки за заробтною платою	30 Каса
Перерахован кошти з рахункв в банку на особов рахунки працвникв для отримання заробтно	661 Розрахунки за заробтною платою	31 Рахунки в банках
Видана заробтна плата за рахунок нших коштв	661 Розрахунки за заробтною платою	33 У нш кошти
Видана натуральна заробтна плата	661 Розрахунки за заробтною платою	70 Доходи вд реалзацÿФ
Депонована заробтна плата	661 Розрахунки за заробтною платою	662 Розрахунки з депонентами