Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Трубопроводный транспорт мира (Сучасний стан та особливост розмщення трубопровдного транспорту свту)
Мнстерство освти науки Укра
Ки
Кафедра менеджменту зовншньо - економчно
КУРСОВА РОБОТА
з курсу Розмщення Продуктивних Си
На тему:
Сучасний стан та особливост розмщення трубопровдного транспорту свту
Виконав:
Студент I-го курсу ФЕМП
Воронцов Владислав
Переврив:
Науковий консультант
професор Воронова к.М.
Ки
Сучасний стан та особивост розмщення трубопровдного транспорту свту.
План.
Вступ..ст. 3
1. Основн функцÿ та значення трубопровдного транспорту свту...ст. 5
2. Соцально-економчн, сторичн, природн умови розвитку трубопровдного трансрорту свтуЕЕ ст.7
3. Мсце трубопровдного транспорту, його розвиток та структура на сучасному етап ст.8
4. Територальн особливост в розвитку розмщенн трубопровдного транспортуст.10
5. Перспективи розвитку проблеми трубопровдного траеспорту.. ст.25
Висновки.ст.37
Використана тератураст.40
ВСТУП.
Сучасний транспорт явля
собою
дину (у соцально-економчному вдношенн) транспортну систему, включаючи могутню мережу залзничних, морських, рчкових, автомобльних, повтряних, трубопровдних, мських промислових комункацй. Перемщаючи щорчно мльярди тонн сировини, палива, матералв, продукцÿ, також багато мльярдв пасажирв з досить високим рвнем комфорту швидкост, сучасний транспорт забезпечу
масове ндустральне виробництво, глибокий подл прац, внутршню зовншню торгвлю, сприя
розвитку культури науки.
Траспорт - одна з найважливших галузей господарства. Через транспорт матералзу
ться мжнародний подл прац. Переважна частина всх транспортних засобв знаходиться в високо розвинутих капталстичних кра
Вн забезпечу
виробнич звТязки промисловост сльського господарства, здйсню
перевезення вантажв пасажирв. Засоби транспорту розподлен в розвинутих капталстичних кра
Виробнич потужност транспорту в останнй час значно зросли. Це спричинено не тльки науково-технчною революцúю, й розвитком його в умовах жорстко
Розвиток окремих видв транспорту де нервномрно. Так, останнм часом найбльш помтно розвиваються так види транспорту, як повтряний, трубопровдний, автомобльний, морський.
Залежно вд сторичних умов, рвня розвитку продуктивних сил, особливост територально
сну
два типи високо розвинутих транспортних систем: пвнчно - американська та захдно -
вропейська транспортн системи. Перший тип склався в США Канад - велик територÿ, значний виробничий каптал, цлсний внутршнй ринок таке нше. В цих кра
В кра
Особливий тип транспортно
В найближчий час в транспортних системах розвинутих кра
Значний зрст трубопровдного транспорту за останнй перод в рзних кра
Розвиток трубопровдного транспорту масшттаби його будвництва залежить вд видобутку нафти газу в регонах свту.
Дослдженням мо¿ курсово
1. Основн функцÿ та значення трубопровдного транспорту свту.
На сучасному етап найбльш швидко розвива
ться автомобльний, повтряний трубопровдний транспорт.
Трубопроводи - специфчний засб транспортування нафти, кам'яного вуглля хмчних продуктв вд мсць
Основною функцúю трубопровдного транппорту
перевкзення значних обсягв сировини.
Так в Пвнчнй Америц трубопроводи прокладен вд районв видобування до центрв споживання на сход континенту.
В Захднй квроп трубопроводи проходять вд морських портв, куди поступа
мпорт, або добута в Пвнчному иор нафта до промислових центрв в глибин континенту.
В кра
Велике значення трубопровдного транспорту поляга
у тому що собвартсть транспортування по трубопроводу втро
дешевше нж по залзниц.
Трубопровдний транспорт забезпечу
стабльнсть надйнсть вантажних перевезень, також вдносно мало забрудню
навколишн
середовище.
Бльшсть трубопроводв використовуються власникамиа для транспортування
Таблиця №1: Оцнка видв транспорту [3].
|
Вид транспорту/критерÿа |
|
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
Общий рейтинг |
|
Залзничний |
3 |
4 |
3 |
2 |
2 |
3 |
17 |
|
Водний |
4 |
5 |
4 |
1 |
4 |
1 |
19 |
|
втомобльний |
2 |
2 |
2 |
3 |
1 |
4 |
14 |
|
Трубопровдний |
5 |
1 |
1 |
5 |
5 |
2 |
19 |
|
Повтряний |
1 |
3 |
5 |
4 |
3 |
5 |
21 |
Примтка: Найбльш сприятливий показник - 1.
- Швидксть;
Б - Частот вдправлень (за планом у добу);
В - Надйнсть (дотримання графкв доставки);
Г - Перевзна здатнсть ;
Д - Доступнсть (число географчних точок, що обслуговуються,);
Е - Вартсть.
Як видно з таблиц 1 трубопровдний транспорт вдгра
далеко не останню роль серед нших видва транспорту.
2. Соцально-економчн, сторичн, природн умови розвитку трубопровдного трансрорту свту.
сторичн передумови розвитку трубопровдного транспорту.
Трубопрводн системи почали застосовувати приблизно з 1919року. Це були трубопроводи переважно не великого дыметру, призначалися для транспортування на невелик вдстан сиро
Цебув тльки початок. Цей вид транспорту виявився быльш доцыльним ы економычно вигыдним набув значного розвитку.
Потм почалося проектування бльшого за даметром трубопроводу в США.
Особливо бурхливо розвивався цей вмд транспорту псля 1945 року. Нафтопровд Дружба побудований у т часи нема
аналов до тепер.
В наш бурхливого розвитку нових технологй трубопровдний транспорт виходить на яксно новий рвень. - нов досягнення дозволять подовжити строк служби трубопровод та збезпечити
Природн передумови розвитку трубопровдного транспорту.
Трубопровдний транспорт доцльно використовувати там, де неможливо або не вигдно користуватись ншими видами транспорту. Недолки трубопрвдного транспорту полягають у наступному неможливсть повсюдно
Соцально економчн передумови розвитку трубопровдного транспорту.
Трубопровдний транспорт належить до економчних видв транспорту, що потребують значних капталовкладень при будвництв та потм цей транспорт дуже швидкко окупа
ться та приносить значний прибуток. Тому цей транспорт набув такого розвитку продовжу
розвиватися в наш час. Також перевагою цього транспорту
те що вн бльш аварйно безпечний порвняно з ншими видами транспорту.
3. Мсце трубопровдного транспорту, його розвиток та структура на сучасному етап.
На даноиу етап розвитку в умовах ринково
Зараз Рося
найбльшим експортером нафти на
вропейський ринок, саме вона володú найбльшими запасами нафти природного газу. Саме тому практично вс велик нафтопроводи квропи сконцентрован навколо не
На сучасному
тап карта трубопровдного транспорту квропи показано на Мал 1.
а Джерело: Atlas - analitic.comа
4. Територальн особливост в розвитку розмщенн трубопровдного транспорту.
ОГЛЯД РОЗВИТКУ ТРУБОПРОВ
ДНОГО ТРАНСПОРТУ В ОКРЕМИХ КАпНАХ.
Сплучен Штати Америки.
По довжин експлуатованих споруджуваниха магстральних трубопроводв США займа
перше мсце в свт. Довжина трубопроводв у США на кнець 1979 р, складала 1120,64 тис. км, у тому числ нафтопроводв продуктопроводв 710 тис. км, газопроводв 410 тис. км вуглепроводв 640 км. За даними Нацонально
На початку 90-х рокв минулого сторччя, коли була вдкрита нафта в штатах Техас Оклахома, були прокладен трубопроводи мж промислами нафтопереробними заводами, також у порти завантаження танкерв на узбережжя Мексикансько
З переходом на будвництво магстральних трубопроводв з труб великих даметрв обсяг темпв прокладання
При будвництв газопроводв основним
спорудження нових магстралей з Аляски й Арктичних районв Канади газопроводв з району Скелястих гр для транспортування газу з установок по виробництву штучного газу, також ново вдкритих родовищ. (Мал.2 3)
|
|
Рис. 2. Схеми найбльшихших магистральных нафтопроводв (7), газопроводв (2), продуктопроводв и вуглепроводв (3), тих, що будуються и намченихх до будвництва в США Канад.
Источник:а Еременко П.Т,, Воробьев Н.А.
Трубопрводный транспорт мира
Найбльш значний об'
кт будвництва - Трансаляскинський газопровд довжиною 7763 км, що забезпечить доставку спочатку канадського, потм аляскинського газу в нижн 48 штатв США.
Газопровд склада
ться з чотирьох основних длянок: Аляскинського, Канадського, Схдного Захдного плечей. - об'
днан системи розрахован на транспорт аляскинського газу в обсяз 85 млн. м3/добу.
Траса основного газопроводу почина
ться в Прадхо-Бей (шт. Аляска) дал йде на пвденний схд через Юкон (пров. Британська Колумбя) вже потм роздля
ться на два потоки в пров., Альберта (Канада).
|
|
Рис. 3. Трасси найбльших трубопроводв (1) нафнтопроводв [2), в тому числ чотири альтернативных трассы газопроводу "Полар гэс"
Источник:а Еременко П.Т,, Воробьев Н.А.
Трубопрводный транспорт мира
Даметр газопроводу колива
ться вд 914 до 1422 мм, а робоча потужнсть вд 8,4 до 10 Мпа. Нов нафтопроводи будуть побудован для транспортування нафти з Арктичних районв Канади, також для доставки продукцÿ з установок по виробництву штучно
Подальший розвиток трубопровдного транспорту поповниться за рахунок трубопроводв для перекачування двоокису вуглецю вд пдземних сховищ установок по виробництву штучного палива.
Канада
Нафтова газова промисловсть Канади значний свй розвиток одержала псля друго
У зв'язку з розвитком видобутку нафти природного газу в захдних провнцях Канади, головним чином, у пров. Альберта, треба було створити розгалужену мережу магстральних нафтопроводв газопроводв для транспорту нафти газу до промислових центрв, бльшсть яких розташовано на сход кра
Побудован в дово
нний перод трубопроводи мали мсцеве значення. Перший газопровд у Канад довжиною 305 км, даметром 404 мм був споруджений у 1912 р. Газ з м.Боу-Айленде подавався в м.Калгар (пров. Альберта). Газопровд з промислу Кинзелла-Вкинг до м.Эдмонт (пров. Альберта) довжиною 300 км, даметром 356 мм був споруджений у 1923 р. У 1925 р. у Канад, у район м.Калгар, побудований перший зварний трубопровд довжиною близько 50 км даметром 101 мм. Надал в зв'язку з прогресом в област технки далекого транспорту газу в Канад споруджено клька магстральних трансконтинентальних трубопроводв. Так, у 1950 р. була введена в експлуатацю перша черга великого трансконтинентального нафтопроводу вд м.Ре-дуотер до м.Сьюпирор довжиною 2055 км, даметрами 508, 457 406 мм. В наступн роки довжина цього газопроводу була збльшена до 3085 км, з облком друго
Найбльший трансканадський газопровд Альберта - Монреаль був побудований за три роки (1956-1958 р.). Загальна довжина газопроводу з вдводами - 3740 км, даметр 864, 762, 610, 510 305 мм.
Ц дв найважливш трубопровдн магстрал перетинають майже всю територю Канади вд пров. Альберта до найважливших центрв кра
Для забезпечення канадською нафтою газом споживачв промислових центрв тихоокеанських штатв США були споруджен три найбльших трубопроводи Канади - нафтопровд фрми "Трансмаунтн пайплайн компан", газопровд фрми "Весткоус трансмшн компан" газопровд з Канадсько
Передбачено будвництво Арктичного газопроводу в Канад для транспорту природного газу, вдкритого в арктичних границях, у пвденн райони споживання. Крм того, передбача
ться побудувати два вдводи в безпосереднй близькост вд великого Ведмежого озера: даметром 762 мм вд дельти р.Маккенз даметром 914 мм вд арктичних островв. У район великого Ведмежого озера обидва вдводи з'
днаються в один газопровд даметром 1067 мм, по якому природний газ буде подаватися в пвденн райони Канади. Загальна довжина Арктичного газопроводу з урахуванням кнцево
Мексика
По видобутку нафти Мексика сто
Загальна довжина мереж магстральних трубопроводв у Мексиц, на початок 1964 р. складала 10,5 тис. км, з них 3,2 тис. км. нафтепроводв, 3,7 тис. км. продуктопроводв 3,6 тис. км. газопроводв. У Мексиц на стадÿ будвництва планування на 1981-1990 р. спорудження 6,9 тис. км. трубопроводв. Найбльшими з споруджених
: магстрльный газопровд мж Коацокоалькосом Санта-Аной, протяжнстю 615 км; газопровд вд Саламанки до Гвадалахар, довжиною 237 км, даметром 917 мм; газопровд вд Саламанки до Лас-Трухасу, протяжнстю 349 км, даметром 610 мм; газопровд мж Торреоном Дуранго, довжиною 360 км, даметром 406 км. та н.
Укладено контракти на будвництво продуктопроводв загальною довжиною 993 км.
Венесуела
По видобутку нафти Венесуела займа
трет
мсце серед кра
У 1962 р. загальна довжина трубопровдно
У наступний перод магстральн трубопроводи в середньому будувались в обсяз 200-300 км у рк.
Аргентина
Загальна довжина мереж магстральних трубопроводв на 1963р. становила бльше 10 тис. км. Внаслдок вддаленост родовищ нафти природного газу вд найбльших населених пунктв промислових центрв кра
Найбльшими побудованими на той перод трубопровдними магстралями Аргентини були: газопровд Комодоро - Ривадавя - Буенос-Айрес, довжиною 2 км, даметром 273-254 мм; газопровд Кампо - Дуран - Буенос-Айрес, довжиною 1760 км, даметром 610-559 мм; газопровд Каньядон - Секо - Буенос-Айрес, протяжнстю 1609 км, даметром 762 мм; продуктопровд Кампо - Дуран -Сан-Лоренсо, довжиною 1480 км, даметром 305 мм; нафтопровд Сальяко - Байя-Бланка, довжиною 630 км, даметром 356 мм н.
У перспективному план довжина спруджу
мих, проектованих планованих магстральних трубопроводв в Аргентин передбачена в клькост 6622 км, у тому числ 5837 км. газопроводв, 563 км. нафтопроводв, 80 км. продуктопроводв 142 км. нших трубопроводв. Ведуться переговори про будвництво газопроводу довжиною 3100 км, що зв'яже аргентинськ родовища газу з районами його споживання в Бразилÿ.
рак
Найбагатш нафтов родовища
раку розташован в пвнчнй частин кра
Друга система нафтопроводв Румейла - Фас, призначена для транспортування нафти, що добува
ться на пвденних промислах
раку, веде до порту Фао на берез Персько
У 1963 р. в
раку побудовано введено в експлуатацю 280 км. магстрального нафтопроводу даметром 762 мм. На початку 70-х рокв при сприянн СРСР було побудовано ще дв нитки нафтопроводв на трасс Румейло - Фао з комплексом всх нженерних споруджень, пропускна здатнсть яких склала 18-21 млн. т/рк. У цей же перод був побудований продуктопровд Басра - Багдад.
В даний час
рак пропону
Саудвськй Аравÿ для експорту сво¿ нафти побудувати нафтопровд довжиною 1,4 тис. км. вд пвденних родовищ (Басри) до нового газового термналу. Цей нафтопровд повинен бути побудований Саудвською Аравúю поблизу промислового комплексу в Ямбо. Пропускна здатнсть нафтопроводу приблизно 131 тис. м3/добу.
рак плану
збльшити на 60 % (35-50 млн. т/рк) потужнсть снуючого нафтопроводу довжиною 980 км мж Ботсом Дортолом на узбережжя Туреччини за рахунок будвництва додаткових чотирьох насосных станцй шляхом використання хмкатв, що полпшують плиннсть нафти.
Саудвська Аравя
Велика частина запасв видобутку нафти Близького Сходу зосереджена в Саудвськй Аравÿ. Нафта, що добува
ться в районах Аравÿ, транспорту
ться по Трансаравйскому нафтопроводу й узбережжю Середземного моря до порту Сдон (Лвя), звдки вона доставля
ться танкерами в кра
Довжина Трансаравийского нафтопроводу - 1,2 тис. км, диаметр 762 787 мм, пропускна здатнсть 23 млн. т/рк. У першй половин 60-х рокв прокладена ще одна нитка нафтопроводу по цй трас. Для подач нафти в Трансаравйский нафтопровд, на нафтопереробн заводи та у порти Бахрая Рас-Танура побудована схдноаравйська система нафтопроводв, що назива
ться Схдно - аравйским нафтопроводом. Загальна довжина мереж нафтопроводв ц㺿 системи склада
1,62 тис. км., даметр 254-914 мм, пропускна здатнсть системи - 68 млн. т/рк.
Наприкнца 70-х рокв закнчене будвництво ще одн㺿 нитки Трансаравйського нафтопроводу довжиною 1,21 тис. км, даметром 1200 мм подовження конденсатопровода довжиною 1,15тис.км,даметром 650 700мм. Обидва трубопроводи покладен на однй трас. У 80-х роках передбачено побудувати понад 6 тис. км. магистральних трубопроводв, у тому числ 1,18 тис. км. газопроводв, 1,57 тис. км. нафтопроводв, 1,61 тис. км. продуктопроводв 1,66 тис. км. нших трубопроводв.
В даний час у Саудвськй Аравÿ продовжу
ться будвництво головно
Алжир
Починаючи з 1956 р. у Сахар був вдкритий ряд багатих родовищ нафти
газу. Перший нафтопровд у Сахар вд родовища Хасси-Мессауд до Туггурта довжиною 200 км, даметром 152 мм був побудований у 1958 р. для доставки нафти з промислв у Туггурт, звдки вона транспортувалась по залзница до узбережжя Середземного моря. Пропускна здатнсть нафтопроводу 550 тис. т/рк. Другий нафтопровд Хасси-Массауд - Буж довжиною 600 км, даметром 610 560 мм, пропускною здатнстю 14 млн. т/рк вдкритий з жовтня 1959 р. Наприкнца 1960 р. був побудований третй нафтопровд вд родовища Эджеле до порту Ла Скирра довжиною 790 км, даметром 610 мм пропускною здатнстю 19 тис. т/добу. У червн 1961 р. введений в експлуатацю газопровд Хасси - Рмель - Арзев, що транспорту
газ вдкритого в 1956 р. найбльшого родовища Хасси - Рмель у мсто Арзев на узбережж Середземного моря з вдводами до мст Оран Алжир. Загальна довжина газопроводу 850 км, даметр 610, 406 305 мм, пропускна здатнсть 1,6 млрд. м3/рк (надала доведений до 4,3 млрд. м3/рк). По трубопроводу Хасси - Рмель - Хасси-Мессауд даметром 203 мм транспорту
ться газовий конденсат з газобензинового заводу в Хасси - Мессауд дал разом з нафтою по трубопроводу Хасси-Мессауд - Буж.
Основна частина експорту Алжиру - це нафта газ (бльш 90%). За планом використання енергоресурсв кра
На найбльш складнй длянц Тунсько
Трубопроводи пдвдно
В одинадцятьох африканських кра
Проект будвництва газопроводу "Сегамо" з Алжиру через Середземне море в
спаню Францю передбача
укласти через захдну частину Середземного моря, де глибина до 2 м, бльше 1600 км труб.
Нгеря
Компаня "Бетхел" провела розрахунки, що пдтверджують можливсть будвництва газотранспортно
Захдна частина Тихого океану
У кра
Ведуться роботи з будвництва магстрального газопроводу з родовищ Пвнчно-Захдного шельфу Австралÿ загальною довжиною 1617 км. На пдвднй длянц довжиною 134 км. укладають труби даметром 1016 мм. Ведеться будвництво трубопровода довжиною 657 км, даметром 356 мм для транспортування рдких вуглеводнв, також будуються нафтопровд довжиною 88 км, даметром 152 208 мм двухниточный газопровд тако
Вивча
ться можливсть будвництва газопроводу довжиною 1239 км. вд морських родовищ Петрел Терн у затоц Бонапарт у берегв Австралÿ Пвнчно
ндонезя
Державна нафтова компаня кра
Завершений у центральнй частин
ндонезÿ нафтепровд довжиною 32 км, даметром 610 мм ведеться будвництво в Яванському мор нафтопроводу довжиною 37 км, даметром 305 406 мм.
ндя
У зв'язку з розробкою морських родовищ в Аравйському мор, розмщених приблизно в 160 км вд Бомбея, в
ндÿ намчено побудувати ряд трубопроводв. Проекту
ться магстральний газопровд вд родовища Саут-Бассейн довжиною 254 км намча
ться побудувати трубопровд вд родовища Норт-Бассейн Саут-Бассейн протяжнстю 305 км. Крм того, плану
ться спорудити пульпопровд довжиною 177 км для транспортування залзно
Таланд
Плану
ться нтенсивний розвиток газотранспортних систем для розробки вдкритих морських родовищ. Передбача
ться також будвництво нафтопереробного заводу продуктопроводу вд заводу до споживачв.
Нафтове керування Таланду розгляда
можливсть будвництва ще двох нафтопереробних заводв прокладку до них нафтопроводу довжиною 138 км для транспорту нафти до цих заводв. Намчене також укладання 914 мм нафтопроводу довжиною 219 км. через Кра-
стмус до перевалочно
Бангладеш
У Бангладеш вдкрит родовища газу, запаси яких складають 280 млрд. м3. На початку 80-х рокв у Бангладеш почали будвництво магстрального газопроводу довжиною 177 км, даметром 610 мм вдводв вд нього довжиною 80 км, також намчено побудувати ще 1931 км газовых магстралей вдводв. Компаня "Титас" у даний час розподля
близько 5,6 млн. м3/добу газу по снуючй систем газопроводв протяжнстю бльш 1900 км. (в основному в Дакке).
Уряди Бангладеш
ндÿ вивчають можливсть будвництва магстрального газопроводу довжиною 211 км. вд родовища Бахрабад до Калькутти.
Рося.
Саме у Росÿ не тльки найбльша у свт запаси природного газу, але найкращ умови для його транспортування в Захдну квропу на Далекий Схд. Крм того, саме через територю Р.Ф., через уже побудован газопроводи зручнше за все переправляти свй газ другй псля Росÿ газовй держав -
рану. Через росйськ трубопроводи зараз перекачують газ на експорт Туркменя Казахстан.
Велику частину трубопроводв Росÿ складають сам могутн у свт газопроводи даметром 1420 мм, здатн витримати тиск до 25 атм. Подбних газопроводв бльше нема
нде. Даметр труби ва 1420 мм з товщиною стнок до 40 мм так назива
ться.
Довжина магстральних трубопроводв Росÿ, тис. Км
|
|
1985 |
1990 |
1995 |
1998 |
2001 |
|
Природний газ |
- |
144 |
148 |
152 |
152 |
|
Нафта и нафтопрод. |
65 |
76 |
62 |
62 |
61 |
5. Перспективи розвитку проблеми трубопровдного траеспорту.
Проблеми трубопровдного транспорту нафтопродуктв: старння устаткування старння власне труб, сумнвн перспективи невизначена стратегя розвитку, зокрема в СНД. Наприклад, у
В даний час 35% трубопроводв експлуату
ться бльш 20 рокв, що вимага
пдвищено
На магстральних нафтопроводах ц проблеми стоять особливо гостро. Сьогодн, незважаючи на зниження завантаження нафтопроводв бльш нж у пвтора рази в порвнянн з максимально можливою, небезпека аварйних ситуацй не знижу
ться, що веде до збльшення обсягу робт з ремонту, реконструкцÿ технчного переоснащення. В даний час вковий склад магстральних нафтопроводв наступний (у %):
менше 10 рокв - 7;
10...20 рокв - 25;
20...30 рокв - 34;
понад 30 роква - 34.
За рвнем надйност магстральн нафтопроводи можна роздлити на три групи:
- нафтопроводи, побудован до 1970 року. Вводилися в експлуатацю в основному без активного захисту вд корозÿ. Пасивний захист (бтумна золяця) була розрахована на термн служби 8...12 рокв. Фасонн детал нафтопроводв виконували тльки зварюванням на трас;
- нафтопроводи, побудован в 1970-1975 роки. Нафтопроводи переважно великого даметра (1020 1220 мм). У проектах вже передбачалися засоби электрохимзахисту. Фасонн вироби трубопроводв частково були заводського виготовлення. Час передпускових спитв для нафтопроводв великого даметра було збльшено з 6 до 24 годин;
нафтопроводи, побудован псля 1975 року. При будвництв використовували фасонн детал тльки заводського виготовлення. Пд час передпускових спитв ( 24 год.)а тиск був пдвищений до заводського спитового тиску, що виклика
у метал труб тиск, рвний 0,90...0,95 нормативно
В даний час завантаження системи зберга
ться на рвн 40%. Криза в економц у постсоцалстичних кра
Надйнсть, екологчна безпека зниження аварйност нафтопродуктопроводв забезпечуються за рахунок:
- дагностики каптального ремонту нйно
- технчного переоснащення реконструкцÿ технологчного устаткування, систем автоматизацÿ насосних станцй, резервуарних паркв телемеханзацÿ нйно
- модернзацÿ снуючих впровадження нових систем пожежегасння резервуарних паркв. Однак через дефцит засобв обсяги робт недостатн.
Як показу
аналз сучасного стану нафтопродуктопроводв, для збльшення
залучення до транспортування додаткових обсягв нафтопродуктв внутршнього ринку кра
створення оптимального технологчного запасу нафтопродуктв для скорочення термнв доставки палива;
збльшення розгалуженост мереж й обсягв реконструкцÿ дючо
розширення номенклатуриа нафтопродуктв, що транспортуються; диверсифковансть основних фондв;
збльшення обсягв реалзацÿ нафтопродуктв на наливних пунктах роздавальних блоках.
Виршення цих проблем буде сприяти пдвищенню ефективност, конкурентноздатност привабливост нафтопродуктопроводв. Система магстрального трубопровдного транспорту газу забезпечу
транспортування всього газу, що добува
ться як в свт так в окремих кра
У квтн-травн росйський уряд повинен визначити свою позицю по двох найважливших експортних трубопровдних проектах: Захдна Сибр-Мурманськ Ангарськ - Далекий Схд. Будвництво нових нафтопроводв останнм часома набуло для Росÿ особливе значення - вона другий у свт експортер псля Саудвсько
Також найближчим часома плану
ться збльшити видобуток нафти в Тимано-Печорскому регон, пзднше в перспектив - у Каспйському регон Схдному Сибру. Проблема експорту росйсько
на заход кра
на сход - тихоокеанського (найближчим часом) схдно-сибрського напрямкв (у довгостроковй перспектив);
на пвдн - каспийско-черноморского напрямку.
Cтратегичн економчн нтереси Росÿ тсно зв'язан з збльшенням обсягв транзиту нафти кра
Каспйско-чорноморсько-середземноморський напрямок дозволить забезпечити транзит нафти Азербайджану, Казахстану, Туркменÿ через територю Росÿ збльшити обсяг експорту росйсько
Проект Балтйсько
Центрально-
вропейський напрямок традицйний для Росÿ. Нафта транспорту
ться по двох маршрутах: пвнчному - у Польщу Нмеччину, пвденному - на нафтопереробн заводи Чехÿ, Словаччини, Угорщини, Хорватÿ Югославÿ. Плану
ться продовжити маршрут через порт Омишаль на ринок Середземномор'я по систем нафтопроводв "Дружба" "Адрия".
Перспективу розвитку пвнчного маршруту нафтопроводу "Дружба" при недостатнй сировиннй баз в Росÿ доцльно розглядати в зв'язку з транспортуванням нафти Прикаспйського регону (Казахстану). Крм того, у зв'язку з стаблзацúю споживання росйсько
Розвиток пвденного маршруту нафтопроводу "Дружба" можна розглядати при умовах зацкавленост кра
Схдно-сибрський напрямок зв'язаний з бурхливим розвитком промисловост кра
Основними завданнями
: збереження розвиток дючо
реконструкця технчне переозбро
ння дючих нафтопродуктопроводв з метою збльшення завантаження;
збльшення розгалуженост дючих нафтопродуктопроводв створення нових напрямкв трубопровдного транспорту нафтопродуктв;
удосконалювання тарифв структури витрат виробництва.
ле основними проектами все ж залишаються так пректи, як Захдна Сибр-Мурманськ Ангарськ-Далекий Схд.
сну
два основних проекти нафтопроводв. По-перше, Мурманська трубопровдна система (МТС) для транспортування нафти з Захдного Сибру дал танкерами, насамперед, у США. По-друге, два конкуруючих проекти трубопроводв з Ангарська на китайський Дацин з Ангарська в порт Знахдка для подальшого транспортування нафти по морю в Японю, Пвденну Корею, КНР США.
Бльш заплутана ситуаця склалася навколо схдних трубопроводв Ангарск-Дацин Ангарськ-Знахдка. Запаси нафти в Схдному Сибру невелик, для окупност одночасно двох проектв
Основнн пректи показан на мал N4
Мал 4 Atlas - analitic.com
Детально про кожен з пректв.
Газ для квропи та Аз
Газовий комплекс форму
приблизно 8% ВВП кра
На Захд
В даний момент
диним основним ринком для Росÿ
вропейський. Частина мпортно
Менш проблемним бльш ймоврним для реалзацÿ
Мурманський проект, що виводить росйську нафту "у море", що принципово змню
ситуацю. Як тльки запуска
ться МТС нафто-терминал у Мурманську, куди можуть надходити 240-тисячотонн танкери, росйська нафта ста
конкурентноздатно
З економчно
На Схд
Основна проблема на схдному напрямку - у гострй конкуренцÿ мж собою японського китайського варантв трубопроводв. Пдтримкою влади користа
ться японський варант, оскльки довжина трубопроводу Ангарськ-Знахдка бльше, скорше за все, вн у бльшй ступен буде сприяти розвитку росйсько
Основна слабксть альтернативного проекту нафтопроводу Ангарск-Дацин,т у тому, що пдготовч роботи з якого стартували ранш, нж по його "конкуренту", у тм, що вн орúнтований тльки на Китай. Потенцал попиту в китайського ринку колосальний: за словами замминистра ноземних справ Вктора Калюжного, у Кита
Росйсько-американський енергодалог (нафта в США):
Найбльш очевидним ринком для розширення експорту росйських компанй
американський - найбльший ринок, що, схоже, надал буде рости швидко. У доповд Нацонально
Переваги трубопровдного транспорту:
Можливсть повсюдно
Недолки трубопровдного транспорту:
Вузька Спецалзаця у транспортуванн вантажв.
налз сучасного стану перспектив розвитку магстрального трубопровдного транспорту дозволя
зробити наступний висновок: трубопровдний транспорт ма
значн перспективи розвитку.
Висновки.
Трубопровдний транспорт вдноситься до числа нових засобв сполучення, як нтенсивно розвиваються в наш час. На сучасному етап основним видом палива залиша
ться нафта та нафтопродукти, як наслдок це призвело до нтенсифкацÿ трубопровдного транспорту.
В багатьох кра
Висок темпи розвитку рзних галузей науки свтового господарства в двадцятому столтт - столтт масового застосування у всх галузях двигунв внутршнього згоряння, привели до бурхливого розвитку у свт нафтово
Рося, ЮАР та Саудвська Аравя, що займають перш мсця в свт по видобутку нафти газу, завдяки нтенсифкацÿ трубопровдного транспорту, у першу чергу в результат змни структури довжини по даметрах рзкому збльшенн питомо
По продуктивност встановленй потужност магстральний трубопровдний транспорт колишнього СРСР не ма
аналогв у свтовй практиц. Характерн його риси - планова та випереджальна спрямовансть у будвництв.
У Сполучених штатах Америки найбльша у свт мережа магстральних трубопроводв. Однак вона побудована в основному з труб малих даметрв. Навть побудован в США Канад за перода 1980-1985 рр. амагстральн трубопроводи довжиною 80 тис. км. складаються з труб малих даметрв (5Ч508 мм), з труб великих даметрв (102Ч1220 мм)а покладене усього лише 3674 км, що
тльки 4,5 % загально
Нафта газ у найближч десятилття XXI в. все-таки залишаються основою забезпечення енергúю свтового господарства. Багато чого тут буде залежати вд успхв в област пошукв, розвдки розробки нових нафтових газових родовищ. Однак виявлен запаси нафти газу в природ обмежен,
Наявна в СНД енергетична програма, також енергетичн програми, розроблен за кордоном, передбачають:
стаблзацю видобутку нафти, а пзнше газу (з збереженням високих рвнв
прирст енергетичних ресурсв буде забезпечуватися головним чином за рахунок виробництва ядерно
У США Канад за прогнозами до 2010р. обсяги темпи будвництва магстральних трубопроводв трохи знизяться, але збережуться на досить високому рвн, в структур довжини трубопроводв
Використана тература
1. Бугроменко В.Н., Транспорт в территорильных системах. Ц Одесса: Маяк, 1993 г.
2. Кременко Л.И., Воробьев Н.А., Развитие трубопроводного транспорта ви за рубежом. - Москва: Наука, 1975.
3. Могилевский Н.М., Мировой транспорт, время перемен. ЦУМЭ и МОФ, 1г. N8 стр 59 - 63.
4. Могилевский Н.М., Мировой транспорт, новые горизонты и новые проблемы. ЦУМЭ и МОФ, 2г. N9 стр 29 - 35.
5. Никольский Н.М. География транспорта- Москва: Наука, 1978 г.
6. Хахлюк А.М. Транспортно-транзитн проблеми пострадянських держав. Економка Укра
7. Хахлюк А.М. Укра
8. Череп В.М. Транспортные коридоры все теснее связывают нас с Европой. Судоходство, 1998г. N 6 - 7.
9. Шлихтер С.Б., География мировой транспортной система. Взаимодействие транспорта и териториальных систем хозяйства. - Москва: МГУ, 1995 г.
10. Шлихтер С.Б., Звкрев М.К. Географичесеое разделение труда и транспортное обеспечение мирохозяйственных связей. Вопросы географии, Сборник N130, Москва: Мысль, 1987г.
11. а.students.ru
12. а.atlas - analytic.com
13. а.KM.ru
14. а.crugosvet.com
15. .monah.ru