Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Спроектировать многофункциональную систему связи на базе цифровой системы коммутации 5ESS для абонентов Ворошиловского района г.Донецка

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКУкОп МЕРЕЖ

ЗВ'ЯЗКУ НА БАЗ

ЦИФРООп СИСТЕМИ КОМУТАЦ

п 5ESS

На даний момент, вдповдно даним статистики по м. Донецьку сну

бльш нж 150 тисяч абонентв рзних категорй, що мають доступ до рзних видв мереж зв'язку.

Зокрема, Ворошиловський район, як один з районв, що ма

дуже велику щльнсть по клькост абонентв, ма

показник близький до 30-40 тисяч. До них можна вднести як абонентв телефонно

Необхдно також враховувати, що часто один абонент може одночасно мати доступ до деклькох мереж, що веде до появи рзноманття рзного устаткування каналв зв'язку.

Для Ворошиловського району, як одного з великих длових районв м. Донецька, можливе застосування мереж зв'язку на баз цифрово

Згдно з [1] архтектура 5ESS базу

ться на трьох головних елементах: комутацйних модулях SM, модул зв'язку CM модул керування й експлуатацÿ AM. Структурна схема 5ESS зображена на мал.1.1.

Комутацйний модуль SM - основна одиниця нарощування

мност системи. Тльки до SM пдключаються АЛ зовншн вдносно 5ESS ЗЛ SM викону

бльшсть функцй з обслуговування зроблених ними викликв, забезпечуючи як комутацю каналв, так комутацю пакетв.

Малюнок 1.1 - Структурна схема 5ESS

Внутршн

навантаження замика

ться в SM, з'

днання мж АЛ ЗЛ, пдключен до рзних SM, становлюються через модуль зв'язку CM по внутршньо системним опто-волоконним ням зв'язку, керування синхронзацÿ, так званих нях NCT. Мж СМ кожним SM чотири двуволоконн нÿ NCT(2 резервн) з швидкстю передач нформацÿ в кожнй 32,768 Мбт\с, що вдповда

256 16-розрядним KI. Модуль SM комуту

максимум 512х512 тимчасових каналв, мж SM CM - 512 основних 512 резервних каналв. Модифкаця модуля(SM-2) ма

просторово-часовий комутатор на 12288х12288 KI дозволя

використовувати як 256, так 512 канальн нÿ NCT.

Модуль SM може знаходитися поза примщенням опорного статкування (Опо) системи. Такий виносний комутацйний модуль може мати прям зв'язки з ншими RSM в мереж зв'язку фактично викону

с функцÿ самостйно

До чотирьох RSM можуть по

днуватися в багатомодульний виносний комутацйний модуль MMRSM.

бонентськ нÿ двупроводн. Вони безпосередньо включаються в нтегральн блоки абонентських нй ISLU чи в нтерфейсн блоки доступу AIU, що входять до складу SM. - блоки можуть бути виносними, розмщеними в мсцях концентрацÿ абонентв. Мж RISLU SM установлю

ться вд 4 до 24 ЛТ 2048 кбт\с у будь-якому середовищ передач. Вд ISLU (RISLU)а за допомогою трактв 2048 кбт\с можливо додаткове винесення групового обладнання 32 чи 64 аналогових чи цифрових АЛ, так звано

У кожен ISLU включа

ться до 2048 ндивдуальних Л чи 1024 ЦАЛ. Для аналогових АЛ виконуються функцÿ BORSCHT, для цифрових видля

ться основний доступ BRA до цифрово

У SM може бути до 8 ISLU (AIU) чи RISLU (RAIU), але при цьому загальна чисельнсть АЛ для SM не повинна перевищувати 5120 аналогових чи 2048 цифрових. У цлому SM ма

шстнадцять 32-канальних групових трактв для пдключення ISLU (AIU), RISLU (RAIU) зовншнх цифрових ЗЛ.

Модуль зв'язку СМ за допомогою блоку тимчасово

У максимальнй комплектацÿ система 5ESS повинна обслуговувати до 35 АЛ при вдсутност зовншнх ЗЛ чи до 9 ЗЛ (каналв) при вдсутност абонентв. Реальн граничн

мнсть чисельнсть ЗЛ залежать вд конкретних мов роботи системи в мереж зв'язку й обмежуються ? максимальною пропускною здатнстю 45 Ерл 1,5 мльйона викликв на годину найбльшого навантаження

Висока надйнсть функцонування 5ESS повинна забезпечуватися спецальним Пз, що викону

необхдн функцÿ, також дублюванням тих вузлв пристро

2 АНАЛ

ТИЧНИЙ ОГЛЯД

СНУЮЧИХ МЕТОД

В

Р

ШЕНЬ

У сучасному складному багатоликому свт жодну велику технологчну проблему не можна виршити без переробки значних обсягв нформацÿ комункацйних процесв. На даний момент сну

безлч рзних мереж зв'язку, в тому числ традицйна телефонна мережа, також спецалзован нформацйно-обчислювальн мереж. Для обслуговування абонентв телефонних мереж застосовуються АТС рзного типу, так як координатн, декадно-кроков, електронн АТС. Абоненти обчислювальних мереж мають можливсть використати технологÿ X.25, Frame Relay, також ISDN. Кожне ршення характеризу

ться сво

2.1 Ршення для абонентв телефонних мереж

2.1.1 Декадно-кроков АТС

Декадна-крокова АТС характеризу

ться використанням основних комутацйних приладв - шукачв типу КШ ДКШ [2].

Шукач називають кроковими (КШ) тому, що

Для АТС велико

1, 3 - обертальний пдймальний електромагнти; 2, 4 - якори; 5 - храповий пвцилндр; 6 - пдймальна рейка; a, b, з -а контактн щтки

Малюнок 2.1 - Кнематична схема декадного-крокового шукача ДКШ-100

На мал. 2.2 зображена функцональна схема АТС на 100 номерв, де кожна абонентськая ня, вмкнена в щтки нйного шукача паралельно в ламели контактного поля всх нйних шукачв дано

Малюнок 2.2 - Функцональна схема АТС на 100 номерв

Для скорочення клькост ДКШ-100 збльшення

мност АТС до необхдного числа номерв застосовують спосб послдовного (групового) шукання. Функцональна схема побудови АТС на 1 номерв за такому способом зображен на мал. 2.3:

Малюнок 2.3 - Функцональна схема АТС на 1 номерв:

У АТС на 1 номерв використовуються десять груп виходв вд десяти декад контактного поля ГШ по десять нÿ в кожному виход (вд кожно

Десятковий спосб утворення

мност АТС характеризу

ться тим, що в ДК АТС використовуються градацÿ

мност, кратн десяти. Мнмальна

мнсть ДК АТС становить 100 номерв. У цьому випадку на АТС

тльки рвн попереднього лнйного шукання (ПШ чи ЛШ ).

До досто

-       Обладнання ДК АТС дозволя

здйснювати зв'язок з мжмською телефонною станцúю, з вузлами спецальних служб, дозволя

включати лнÿ таксофонв, з'

днувальн нÿ установчих телефонних станцй пдстанцй, також абонентск нÿ з спареними телефонними апаратами

До недолкв ДК АТС можна вднести:

-Пристрй декадного-крокового шукача досить складний, вимага

значних витрат ручно

-Контакти шукачв, що створюються рухомими щтками з ламелям поля, недостатньо надйн можуть бути джерелами перешкод, погршуючих яксть телефонно

-       Декадн-кроков шукач пристосован для комутацÿ трьох проводв (шукач ма

три щтки: a, b, з ), при автоматичному мжмськомуо зв'язку необхдно комутувать бльше число проводв, що пов'язано з значним дорожчанням зниженням надйност роботи ДКШ.

2.1.2 Координатн АТС

У координатних автоматичних телефонних станцях (АТСК) використовуються для комутацÿ розмовних трактв багатократн координатн з'

днувач (БКЗ). У по

днанн з електромагнтним реле елементами електронки в окремих вузлах багатократн з'

днувач забезпечують високу яксть розмовного тракту, велику швидксть комутацÿ, створення багатопроводних трактв, високу надйнсть комутацйних пристро

З'

днувач БКЗ

основним комутацйним механзмом координатно

) - зовншнй вигляд, б) - схема; 1,2а втримуюч вибираюч планки, 3,4 втримуюч У1 У 10 вибираюч В1 В10 електромагнти, 5 контактн пружини, 6 контактн струни

Малюнок 2.4 - Багаторазовий координатний з'

днувач

Основними конструктивними елементами БКЗ

вертикальн блоки (вертикал) вибираюч планки з вибираючими електромагнтами, число яких залежить вд типу БКЗ. кмнсть контактного поля БКЗ може бути 100, 120 або 200 номерв.

Схема дÿ БКЗ приведена на мал. 2.5:

1,6 втримуюча вибираюча планки, 2 отвр у втримуючй планц, 3.7 вибираюч втримуюч електромагнти, 4. 12 поворотн пружини, 5 штифт, 8 вибираючий палець, 9 отвори для рухомих контактних пружин, 10 нерухом вертикальн струни, 11 рухом гребнки

Малюнок 2.5 Схема д�� БКЗ

Принцип дÿ БКЗ поляга

в наступному: замикання рухомих контактних пружин з нерухомими вертикальними струнами 10 здйсню

ться при спрацюванн одного з вибираючих 3 одного з втримуючих 7 електромагнтв. Спочатку спрацьову

один з вибираючих електромагнтв, вибираюча планка 6 разом з всма вибираючими пальцями 8 поверта

ться на певний кут (поворот планки обмежений ходом якора вибираючого електромагнту). Вльний кнець вибираючого пальця попада

в поглиблення рухомо

По закнченн з'

днання втримуючий електромагнт вдпуска

свй якр втримуючу планку, пд дúю поворотно

Багаторазов координатн з'

днувач дляться на двох- трьохпозицйн. Двохпозицйними називають так БКЗ, в яких пдключення будь-якого входу до виходу здйсню

ться спрацюванням вибираючого втримуючого електромагнтв. У трьохпозицйних БКЗ будь-який вхд до виходу пдключа

ться внаслдок спрацювання трьох електромагнтв.

Координатна АТС типу АТСК використову

ться на нерайонованих районованих мських телефонних мережах МТС, а також на районованих МТС з вузлами вхдного вихдного повдомлення (МТС з ВС ИС), забезпечують:

-         Можливсть багатопроводно

-         Можливсть управлння станцями рзних систем шляхом видач з регстрв АТСК вдповдних сигналв правлння;

-         Можливсть електричного розподлу поля, тобто можливсть творення рзного числа напрямкв з рзною доступнстю в залежност вд

мност пучка з'

днувальних нй (каналв), включених в ц напрями,

-         Можливсть вибору напрямку на рвн групового шукання кодами рзно

-         Незалежнсть числа рвнв групового шукання вд значност абонентського номера, отже, можливсть розвитку мереж без змни абонентсько

У результат, до досто

-         Обладнання АТСК дозволя

здйснювати спльну роботу АТСК з АТС декадно

-         Обладнання АТСК дозволя

здйснювати зв'язок з мжмською телефонною станцúю, з вузлами спецальних служб, дозволя

включати лнÿ таксофонв, з'

днувальн нÿ установчих телефонних станцй пдстанцй, також абонентськ нÿ з спареними телефонними апаратами.

До недолкв АТСК вдноситься:

-         Телефонн мереж з комутацúю каналв мало пристосован для передач даних, оскльки вони принципово проектуються для обслуговування менш частих вимог при порвняно великому час заняття.

2.1.3 Електронн АТС

Згдно з [2] електронн АТС можна класифкувати по способам побудови комутацйного поля (КП) керуючого пристрою (КП).

За способом побудови КП все ЕАТС дляться на дв велик групи: аналогов цифров. У аналогових ЕАТС комутаця сигналв в КП вдбува

ться з зберганням

Серед аналогових ЕАТС з програмним керуванням поширен системи комутацÿ з просторовим роздленням каналв. Вони характерн тим, що з'

днувальний шлях мж абонентами в КП нада

ться на весь час встановлення з'

днання тльки

динй пар користувачв. Тому для встановленого з'

днання одн т ж комутацйн елементи обслуговують тльки це з'

днання. Схема комутацÿ з просторовим роздленням каналв представлена на мал. 2.6:

Малюнок 2.6 - Схема комутацÿ з просторовим роздленням каналв

налогов ЕАТС з часовим розподлом каналв представляють нтерес при робот з аналоговими системами передач, оскльки в цьому випадку проводиться тльки дискретизаця сигналв за часом без подальшого цифрового кодування. Комутаця з часовим роздленням передбача

спльне використання точок комутацÿ шляхом роздлення часу на бльш коротк нтервали так, що окрем комутацйн елементи вдповдн ним промжн нÿ перодично закрпляються за снуючими з'

днаннями. При такому спльному використанн точок комутацÿ можна отримати значну економю

Малюнок 2.7 - Схема комутацÿ з часовим розподлом каналв

2.1.4 Квазелектронн АТС

У квазелектронних системах АТС (КЕАТС) комутаця розмовного тракту здйсню

ться герконовими реле, феррдами, реле ESK або БКЗ, правлння - електронними керуючими пристроями (КП) [2].

По структур керуючих пристро

На мал. 2.8 приведена структурна схема КЕАТС

мнстю 65 номерв.

Малюнок 2.8 - Структурна схема КЕАТС

мнстю 65 номерв.

Комутаця розмовного тракту в цй систем здйсню

ться багаторазовими феррдними з'

днувачами (матрицями) типу 8х8х2. У КП, також у всх абонентських комплектах комплектах з'

днувальних нй (АК КСЛ) використовуються електронн магнтн елементи. Керуючий пристрй ма

записану програму. Визначник (О) абонентських, з'

днувальних службових нй перодично через кожен нтервал випробу

стан комплектв.

Результати випрбовування через центральне У фксуються в оперативному запам'ятовуючому пристро

Центральний керуючий пристрй обробля

службову нформацю, що отриму

ться з визначника, з рахуванням нформацÿ, записано

До недолкв ЕАТС можна вднести:

-         телефонн мереж з комутацúю каналв мало пристосован для передач даних, оскльки вони принципово проектуються для обслуговування менш частих вимог при порвняно великому час заняття.

2.1.5 Цифров АТС

Цифров АТС характеризуються модульною побудовою розподленим багатопроцесорним програмним управлнням [3].

Використовуються багатофункцональн модул, що мають власне керування програмне забезпечення. Збльшення

мност досяга

ться доданням окремих модулв.

Структура цифрово

Малюнок 2.9 - Структура цифрово

Як правило, вс сучасн цифров АТС реалзован з використанням наступних загальних принципв побудови:

-        Перетворення аналогових сигналв в цифрову форму виконане з вживанням мпульсно кодово

-        Комутацйне поле комуту

вс види сигналв у цифровй форм у вигляд 8-м бтових комбнацй, що передаються по каналах

КМ;

-        Вс абонентськ нÿ включаються в АТС через абонентськ блоки, як можуть бути як мсцевими, так вддаленими, останн зТ

днуються з опорною станцúю за допомогою стандартних трактв

КМ;

-        Вддален абонентск блоки можуть працювати як в зон нумерацÿ сво¿ опорно

-        Цифров системи комутацÿ можуть використовуватися як комутацйн вузли будь-якого рвня úрархÿ телефонно

-         У цифрових станцях не передбачене включення спарених абонентв;

-        Абоненти цих станцй можуть користуватися додатковими видами обслуговування;

-        Передбачена тарифкаця з рахуванням тривалост розмови як мжмських так мсцевих з'

днань;

-        Цифров системи комутацÿ можуть експлуатуватися як на мсцях, так з загального центра експлуатацÿ техобслуговування. Експлуатаця техобслуговування деклькох станцй з одного центра дозволя

рацонально розмщувати персонал централзовано збергати дан. Станцÿ автоматично виявляють помилки збо

Цифров ЕАТС з просторово-часовою комутацúю каналв вимагають наявност принаймн двох ланок: просторово

Схема комутацÿ з просторово-часовим розподлом каналв зображена на мал. 2.10:

Малюнок 2.10 - Схема комутацÿ з просторово-часовим роздленням каналв

Принцип часово

До досто

-         Електронний контакт нерухомий не схильний до впливв навколишнього середовища, тому, цифров АТС здатн працювати в бльш важких мовах, нж електромеханичн;

-         Для цифрово

До недолкв ЦАТС можна вднести:

-         Електронн елементи не можуть передавати н сигнали постйного струму, н могутн сигнали;

-         Передаючий тракт не пропуска

частоти, що знаходяться поза звуковим дапазоном;

2.2 Ршення для абонентв обчислювальних мереж

2.2.1 Мереж X.25

Специфкаця Х.25 визнача

вза

модю мж термнальним обладнанням (DTE) обладнанням завершення дÿ нформацйного пристрою (DCE) [4]. Пристро

Малюнок 2.11 - Вза

мовдносини мж об'

ктами мереж Х.25

DTE може бути термналом, який не цлком реалзову

вс функцональн можливост Х.25. Так DTE пдключаються до DCE через трансляцйний пристрй, званий пакетний асемблер/дизассемблер - packet assembler/disassembler - (РAD).

Специфкаця Х.25 склада

схеми Рвнв 1-3 еталонно

Крзна передача мж пристроями DTE викону

ться через зв'язок, званий вртуальним ланцюгом. Вртуальн ланцюги дозволяють здйснювати зв'язок мж рзними елементами мереж через будь-яке число промжних вузлв без призначення частин фзично

Псля того, як вртуальний ланцюг органзований, DTE посила

пакет на нший кнець зв'язку шляхом вдправки його в DCE, використовуючи вдповдний вртуальний ланцюг. DCE перегляда

номер вртуального ланцюга для визначення маршруту цього пакету через мережу Х.25. Протокол Рвня 3 Х.25 здйсню

мультиплексну передачу мж всма DTE, як обслуговують пристрй DCE, розташований в мереж з боку пункту призначення, внаслдок чого пакет доставля

ться до DTE пункту призначення.

До досто

-         Мереж дозволяють в режим реального часу роздляти один той же фзичний канал декльком абонентам

-         Використання мереж X.25 ефективне для широкого спектра задач передач даних. Серед них обмн повдомленями мж користувачами, звертання велико

-         Дозволяють передавати дан по каналах телефонно

До недолкв X.25 можна вднести:

-         неможливсть передавати по мережах X.25 так види нформацÿ, як голос вдео.

2.2.2 Мереж frame relay

Frame Relay забезпечу

можливсть передач даних з комутацúю пакетв через нтерфейс мж пристроями користувача DTE ( маршрутизаторами, мостами, головними обчислювальними машинами) обладнанням мереж DCE ( перемикаючими вузлами) [5]. У рол мережевого нтерфейсу, Frame Relay

таким же типом протоколу, що Х.25. Однак Frame Relay значно вдрзня

ться вд Х.25 по сво

Frame Relay забезпечу

:

-       засоби для мультиплексировання великого числа логчних нформацйних далогв (званих вртуальними ланцюгами) через один фзичний канал передач, як виконуються за допомогою статистики. Frame Relay використову

:

-       новтн досягнення технологÿ передач глобальних мереж. Вони включають в себе алгоритм переврки за допомогою циклчного надмрного коду (CRC) для виявлення пошкоджених бтв, але в ньому вдсутн як-небудь механзми для коректування пошкоджених даних засобами протоколу. У Frame Relay передбачен дуже прост механзми повдомлення про перевантаження, дозволяюч мереж нформувати який-небудь пристрй користувача про те, що ресурси мереж знаходяться близько до стану перевантаження. Таке повдомлення може попередити протоколи вищих рвнв про те, що може знадобитися керування потоком.

До досто

-         Frame Relay може бути використана як нтерфейс до послуг або загальнодоступно

-         Для будь-якого типу мереж нÿ, що пдключають пристро

До недолкв Frame Relay можна вднести:

-         ретрансляця кадрв

досить простим механзмом нформацйного обмну, але при бльш глибокому аналз виявля

ться надзвичайно складною. Frame Relay властив практично вс проблеми, пов'язан з забезпеченням надйност якост передач сигналв

2.3

нтегральн мереж ISDN

Термн ISDN розшифрову

ться як цифрова мережа з нтеграцúю послуг (Integrated Services Digital Network), це стандартний набр нтерфейсв сигнальних протоколв для передач голосу даних по звичайним телефонним ням [6]. Завдяки ISDN рзн пристро

Стандартне пдключення нй ISDN здйсню

ться по нтерфейсам BRI (Basic Rate Interface) або PRI (Primary Rate Interface). Перший з них забезпечу

два дуплексних В-канали по 64 Кбт/с кожний. Кожному В-каналу нада

ться номер, аналогчний телефонному.

Цифров мереж з нтеграцúю послуг ISDN можна використати для ршення широкого класу задач по передач нформацÿ в наступних областях:

-       Телефоня. Для цього в цифров телефонн станцÿ вбудову

ться пдтримка ISDN-сервсу, як кнцев пристро

-         Об'

днання вддалених ЛМ. Для об'

днання ЛМ на основ мереж ISDN як пристро

-       Доступ до глобально

-       Передача трафка, чутливого до затримок (вдео, звук). Недорог апаратн засоби для вдеоконференцй включають в себе спецальн плати, що забезпечують кодування/декодування вдео- аудиосигналв, адаптер ISDN, звичайно пдтримуючий нтерфейс BRI, зовншн вдеокамери, мкрофони або телефони. Основою для ISDN-видеоконференций

стандарт H.320 комтету ITU-T, в який вйшов цлий набр рекомендацй по кодуванню (компресÿ) аудиосигнала (G.711, G.722, G.728), вдеосигнала (H.261), мультиплексировання каналв (H.221) ряд нших.

-         Передача даних;

-        

нтеграця рзних видв трафка.

Кнцевим пристро

м мереж ISDN може бути цифровий телефонний апарат, окремий комп'ютер з встановленим ISDN-адаптером, файловий або спецалзований сервер, мст або маршрутизатор ЛМ, термнальний адаптер з голосовими нтерфейсами (для пдключення звичайного аналогового телефону або факсу) або з послдовними нтерфейсами (для передач даних).

До досто

-         Повнстю цифрова мережа, що забезпечу

високу надйнсть передач нформацÿ.

-         Висока швидксть передач нтегровано

-         Широкий набр функцй для телефонÿ, висока яксть звуку.

-         Швидкий набр номера (менше за 1 с).

-         Широка доступнсть поширенсть в свт.

До недолкв ISDN вдноситься:

-         Проблеми сумсност ISDN-обладнання рзних поставщикв.

-         Складнсть модернзацÿ центральних комутаторв побудови ново

-         Складнсть замовлення сервсу.

-         Необхднсть великих фнансових вкладень.

2.3 Порвняльна характеристика перелчених ршень

Вс характерн досто

Таблиця 2.1 - Характерн досто�нства нестач перелчених ршень

Ршення	Досто	Недолки
Декадна-крокова АТС	-                   Зв'язок з мж-мською телефонною станцúю; -                   Зв'язок з вузлами спецальних служб; -                   Включення нй таксофонв; -                   Включення з' дну-вальних нй становчих телефонних станцй пдстанцй; -                   Включення або-нентськх нй з спареними телефонними апаратами	-                   Складнсть; -                   Значн витрати ручно -                   Низька надйнсть може бути джерелом перешкод, погршуючих яксть телефонно -                   Виникаюча потреба в комутацÿ бльше трьох проводв.
Координатна АТС,	-                  Зв'язок з мж-мською телефонною станцúю; -                  Зв'язок з вузлами спецальних служб; -                  Включення нй таксофонв; -                  Включення з' дн-увальних нй становчих телефонних станцй пдстанцй; -                  . Включення або-нентськх нй з спареними телефонними апаратами	-                   Мала пристосованнсть для передач даних,
Електронна АТС, квазелектронн АТС	-                   Зв'язок з мж-мською телефонною станцúю; -                   Зв'язок з вузлами спецальних служб; -                   Включення нй таксофонв; -                   Включення з' дну-вальних нй становчих телефонних станцй пдстанцй; -                   Електронний кон-такт нерухомий не схильний до впливв навколишнього середовища; -                   Для цифрово	-                   Електронн елементи не можуть передавати н сигнали постйного струму, н могутн сигнали; -                   Передаючий тракт не пропуска частоти, що знаходяться поза звуковим дапазоном;
Мереж X.25	-                  Роздлення одного того ж фзичного каналу для деклькох абонентов в режим реального часу -                  Обмн сполучен-нями мж користувачами; -                  Звертання велико -                  Зв'язок локальних мереж (при швидкостях обмну не бльше за 512 Кбт/з), об' днання вддалених касових апаратв банкоматв. -                  Передача даних по каналах телефонно	-                  Неможливсть передавати по мережах X.25 так види нформацÿ, як голос вдео
Мереж frame relay	1) Наявнсть нтерфейсу до послуг або загальнодоступно 2) Робота нй, що пдключають пристро	1)   Складний механзм нформацйного обмну; 2)   Наявнсть проблем, пов'язаних з забезпеченням надйност якост передач сигналв
нтегральн мереж ISDN	-                   Висока надйнсть передач нформацÿ. -                   Висока швидксть передач нтегровано -                   Широкий набр функцй для телефонÿ, -                   Висока яксть звуку. -                   Широка доступнсть поширенсть в свт.	-                   Проблеми сумсност ISDN-обладнання рзних поставщикв; -                   Складнсть модернзацÿ центральних комутаторв побудови ново -                   Складнсть замовлення сервсу. -                   Необхднсть великих фнансових вкладень.

2.4 Загальн вимоги, що пред'являються до мереж зв'язку

З рахуванням всього вищесказаного, можна пред'явити наступн загальн вимоги, як будуть задовольняти вимогам абонентв до мереж зв'язку:

-         Вид навантаження. Для абонентв телефонних мереж як навантаження виступа

кльксть викликв, що поступають на станцю в одиницю часу (час найбльшого навантаження). Чим вище цей показник, тим бльша кльксть з'

днань станця здатна забезпечити. Для абонентв обчислювальних мереж навантаженням

мережевий траффк, тобто кльксть нформацÿ, що прийма

ться або,що переда

ться в одиницю часу. Аналогчно, пропускна спроможнсть системи пропорцйна величин траффка.

-         Швидксть передач. Даний параметр застосу

мо до обчислювальних мереж, швидксть передач даних визнача

пропускну спроможнсть, загалом вплива

на яксть системи.

-         Надйнсть. Характеризу

здатнсть системи нормально функцонувати з рахуванням моврност рзних вдмов, збо

-         Пдтримка рзних видв послуг, що надаються абоненту. Даний чинник,

одним з тих, що найбльш визначають використання системи. Як правило, чим ширше спектр послуг, що надаються, тим бльше можливсть залучення абонентв рзних категорй. Необхдно помтити, що це також можливо познача

ться на економчнй сторон цього питання.

-         Здбнсть до нарощування. Обумовлю

подальший розвиток модернзацю системи.

Всм цим вимогам задовольня

мережа зв'язку, що проекту

ться, на основ цифрово

3 ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖ

ЗВ'ЯЗКУ ВОРОШИЛОВСЬКОГО РАЙОНУ

Об'

ктом проектування в даному дипломному проект

багатофункцональна система зв'язку, область застосування яко

Доцльно проектування подбно

-       Необхдно пдготувати дан про планування району, що мстять у соб кльксть абонентв,

-       Визначити мсце розташування станцÿ;

-       Зробити вибр обладнання, що мстить у соб станцйну нйну частини;

-       Зробити вдповдн математичн розрахунки, зв'язан з рзного роду навантаженнями на станцйне нйне обладнання;

У загальному випадку, головна проблема проектування абонентських кабельних мереж для мста поляга

у визначенн оптимального мсця розташування мережевих вузлв абонентського кабелю, оптимзацÿ напрямкв прокладки трас абонентського кабелю встановленн для великих длянок мсцево

Дан про наявн та майбутн джерела приймач одержуются з плану розвитку територÿ.

При цьому пд джерелом приймачем нформацÿ розумють абонентськ пристро

У нашому випадку в якост нформацÿ для проектування можуть виступати наступн дан:

-       площа Ворошиловського району близько 10 км²;

-       населення Ворошиловського району склада

103,6 тисяч чоловк;

3.1 Визначення необхдного числа каналв передач

Згдно з [7] розглянемо потребу в звТязку ндивдуальних користувачв. Якщо припускають, що наприкнц планового пероду в кожнй квартир буде встановлений телефонний апарат, то необхдна кльксть ПЖК для житлового району визнача

ться виразом (3.1):

(3.1)

де ПЖК для установки телефонних апаратв у житловому район, шт;

- число ндивдуальних ведень,шт;

b_i - число колективних уведень категорÿ i, шт;

V_i - спввдношення нй мж ндивдуальними колективними введеннями для категорÿ i;

ЖР - кльксть жителв розглянутого району, чол;

N - середн

число людин у квартир, чол.

Розглянемо потреби в звТязку станов пдпри

мств. Якщо вважають, що для становчих виробничих потреб будуть використовуватися переважно становч станцÿ, то потреба в ПЖК може бути знайдена з наступного виразу (3.2):

а, (3.2)

де N_G - кльксть необхдних ПЖК для основних телефонних апаратв становчого виробничого секторв у частин району,шт;

РС - кльксть працюючих у розглянутй частин району, б;

f₁ - середня кльксть працюючих на кожну становчу станцю, аб;

f₂ - середня кльксть включених апаратв на кожен основний телефонний апарат;шт.

Також необхдно враховувати та нш потреби (N_S), так як таксофони, мжмськй звТязок..

3.2 Пдготовка даних про розвиток

Для фксацÿ мсць виникнення джерел приймачв нформацÿ карта планованого району покрива

ться растровою сткою, утворено

h= (а+ N_G + N_S)/A, (3.3)

де ПЖК для установки телефонних апаратв у житловому район, шт;

N_G - кльксть необхдних ПЖК для основних телефонних апаратв становчого виробничого секторв у частин району,шт;

N_S - нш потреби.

У даному випадку сума потреб ПЖК

вдомо

h = 3 аб/10 км² = 3 аб/км²

У кожен квадрат стки запису

ться кльксть джерел, що очку

ться на вдповднй частин територÿ. Стка квадратв з нанесеними зведеннями про кльксть джерел приймачв нформацÿ у вдповдност з сво

План розподлу пар жил кабелю абонентв Ворошиловського району приведений у Додатку Б.

3.3 Визначення мсця розташування мережного вузла абонентського кабелю

Мережний вузол абонентського кабелю явля

собою центр зони пдключення, в якому у залежност вд розглянутого напрямку починаються чи закнчуються абонентськ кабел. В ньому розташувують вдповдну телефонну комутацйну станцю, або головний крос [7].

У реальних мовах можуть виникати причини (наприклад, водян простори, перепад висот, скелястий рунт, залзничн спорудження т.д.), що не дозволяють здйснювати прокладку трас живильного кабелю мережного вузла.

З рахуванням сього вищесказаного можна висунути наступн вимоги:

-       При вибор мсця мережного вузла абонентського кабелю необхдно враховувати показники телефонного навантаження, саме, розташовувати його таким чином, щоб вн спвпадав з центром навантаження, якщо не снують як-небудь зовншн перешкоди;

-       Бажано щоб район мав меншу площу найбльш компактну форму (близьку до кола, правильного багатокутника, квадрата), абонентськ нÿ також повинн прокладатися по найкоротших трасах;

-       При розгляд витрат фактичн довжини нй з'

днань мж мсцями джерел приймачв нформацÿ мережних вузлв абонентського кабелю визначаються по ортогональних трасах.

На малюнку 3.1 зображений план розподлу пар жил кабелю абонентв Ворошиловського району з обраним мсцем розташування мережного вузла. Заштрихованими длянками позначен мсця, де показник щльност абонентв рвен нулю.

Малюнок 3.1 - Розташування мережного вузла абонентського кабелю Ворошиловського району

3.4 Формування мереж абонентського кабелю

При органзацÿ абонентських сполучних лнй сну

велика кльксть можливих ршень для кожного району пдключення [7]. Видлимо три центральних моменти для створення району пдключення:

-       Розмщення трас кабеля живлення в район пдключення, на основ даних про розташування мережного чи вузла головного кроса;

-       Визначення економчно вигдних розмрв пдрайонв пдключення (ПРП), що являють собою частину району пдключення, у якому по

днуються вдгалуження абонентського сполучного кабелю (АСК);

-       Застосування пристро

3.5 Оптимальн розмри пдрайону пдключення

Велика кльксть наявних очкуваних у майбутньому джерел приймачв нформацÿ вимага

настльки величезно

При аналз мереж абонентського магстрального кабелю можна зробити наступн твердження:

-       у розподльному кабел зосереджен тльки пари жил кабелю (кабельн пари) пдрайону пдключення;

-       через один кабель живлення у бльшост випадкв пдключаються клька пдрайонв пдключення.

В даний час для мереж абонентського кабелю створен дв модел:

-       Модель прямокутного району пдключення характеризу

ться ортогональною прокладкою трас живильного кабелю, прямокутними пдрайонами пдключення й однордною щльнстю лнй. Ця модель врахову

насамперед стар способи забудови у великих мстах вдрзня

ться порвняно простими обчисленнями

-       Модель секторного району пдключення характеризу

ться радальною прокладкою трас живильного кабелю, трапецйними формами ПРП, будь-якими щльностями лнй. Ця модель виникла в результат аналзу мереж абонентського кабелю в малих мстах дозволя

враховувати неоднордну щльнсть нй

Ми розглянемо застосування модел прямокутного району, тому що траси вулиць, по яких треба вести кабель, в основному, ортогональн, що визнача

цю модель як вдале економчне ршення.

3.6 Визначення трас кабелю живлення в пдрайон пдключення

Застосування оптимальних розмрв ПРП

стотним елементом мнмзацÿ вартост абонентського кабелю. Однак ефективнсть цього прийому може звестися до нуля, якщо при подл РП на ПРП не враховувати економчнсть прокладки трас кабелю живлення. З цúю метою варто використовувати план розподлу ПЖК РП, на який нанесене мсце розташування мережного вузла абонентського магстрального кабелю.

Подл району на РП почнемо з вибору напрямка головно

Малюнок 3.2 - Напрямок головно

Псля цього РП роздля

ться на длянки за принципом середньо

Середня щльнсть нй у РП:

а, (3.4)

де q_ij - кльксть джерел приймачв нформацÿ в квадрат A_ij, аб.

Обчислимо середню щльнсть нй у РП:

Дал, скориставшись номограмою, приведено

Малюнок 3.3 - Залежнсть розмрв ПРП вд щльност нй h

У результат, значення абуде складати 585 м

По картографчному матерал з урахуванням масштабу, також кривизни вулиць була обмрювана довжина траси головного кабелю. Вона склада

L_г.т = 5360 м.

Дал необхдно обчислити кльксть длянок РП:

а, (3.5)

де L_г.т - довжина траси, що вибира

ться як головну трасу, м;

а- оптимальна ширина ПРП при щльност нй h, м.

У результат передбача

ться дев'ять длянок РП. На пдстав мал 3.4 можна стверджувати, що центральн длянки повинн мати ширину 585 м. Ширина зовншнх длянок склада

близько 47, 5 метрв.

Малюнок 3.4 - Подл РП на длянки пдключення

Дал необхдно роздлити длянки РП на ПРП. Довжина окремого ПРП обчислю

ться по формул (3.6):

а, (3.6)

де p_r - оптимальна кльксть ПЖК пдрайону пдключення на длянц району пдключення r при щльност нй h_r; шт;

l_2S - ширина пдрайону пдключення на длянц району пдключення s, м.

Якщо щльность лнй у середньому не вдрзняються бльш нж у 2-1,5 рази, то можна припустити, що довжина кожного ПРП буде складати близько 360 м. У длянках РП, де щльнсть нй знижу

ться довжина ПРП трохи збльшу

ться.

Розбивка РП на ПРП схематично зображено на мал.3.5:

Малюнок 3.5 - Розбивка РП на окрем ПРП

Дал в кожнм ПРП з рахуванням особливостей напрямку вулиць розташування будинкв вибира

мо мсця розташування розподльних шаф, потм використовуючи метод ортогональних трас з'

дну

мо

Зображення реального РП Ворошиловського району з рахуванням напрямкв прокладення трас живильного кабелю приведено в Додатку В.

Схема напрямкв звТязку мж снуючими МАТС про

кту

мою АТС 5ESS приведена у Додатку Д.

4 ОБЛАДНАННЯ ЦИФРООп СИСТЕМИ КОМУТАЦ

п 5ESS

4.1 Загальн принципи побудови сучасних систем комутацÿ

Згдно проведеному в роздл аналзу, найбльше призначеними серед систем зТвязку

цифров системи, наприклад 5ESS.

Комутацйна система 5ESS явля

собою нверсальну цифрову телефонну систему з розпозподленим керуванням, що ма

широкий дапазон застосувань, де комутаця рунту

ться на 32-канальнй структур, обробка даних забезпечу

ться 32-бтовими мкропроцесорами. Використання таких могутнх мкропроцесорв дало можливсть гнучкого визначення архтектури комутацйно

Весь дапазон застосувань системи 5ESS, починаючи вд локальних станцй закнчуючи мжнародними вузлами велико

Для подальшого проектування багатофункцонально

4.2 Комутацйний модуль SM

4.2.1 Структурна схема SM функцÿ загального обладнання

Комутацйний модуль SM забезпечу

пдмкнення АЛ ЗЛ викону

основн функцÿ обслуговування викликв. Тльки лише при з'

днаннях з ншими SM виконанн централзованих функцй експлуатацÿ технчного обслуговування вн вза

модú з модулями CM AM, використовуючи внутрсистемн ВОЛЗ (лнÿ NCT).

Модуль SM (мал.4.1) ма

спльне обладнання, також периферйн блоки рзного призначення, що встановлюються лише за потреби:

-       антегральн ISLU аналогов LU блоки АЛ;

-       цифров DLTU аналогов ATU блоки ЗЛ;

-       модульний блок фзичних вимрювань MMSU;

-          додатков блоки цифрових службових комплектв: загальносистемний (глобальний) GDSU блок розширення DSU-EXT;

-       блок тарифних генераторв 50 Гц PPMU;

Малюнок 4.1 - Функцональна схема комутацйного модуля SM

Зв'язок загального периферйного обладнання здйсню

ться по периферйних нтерфейсних шинах даних PIDB керування PICB. Мж блоками цифрових АЛ ISLU пакетно

Загальне обладнання склада

ться з дубльованого блоку керування комутацÿ MCTU. Обидва MSTU працюють паралельно займають один двохкасетний блок. У MSTU входять:

-       акеруючий процесор комутацйного модуля SMP ;

-       просторово-часовий комутатор TSI - каскад Ч_п;

-       сигнальний процесор SP ;

-       блок цифрових службових комплектв DSU ;

-       нтерфейси: керування CI, даних DI, позподвйний нйний (для двох нй NCT) DLI;

-       блок пакетно

У цлому MSTU забезпечу

:

-       астик двох нй NCT з комутатором TSI для мовно

-       часову комутацю для встановлення з'

днання мж АЛ, ЗЛ лнями NCT;

-       Прийом обробку, формування передачу рзно

-       пакетну комутацю даних;

-       керування встановленням з'

днань, контроль функцÿ технчного обслуговування.

До складу SMP входять: могутнй 32-розрядний мкропроцесор MC68040; енергонезалежна постйна пам'ять (ПП) з програмами даними, закладеними виробником обладнання також пам'ять з вльною вибркою (ПДВ), що зберга

основну частину програмного забезпечення SM, системн змнюван дан.

При тимчасовому зниканн живлення вмст ПДВ губиться, тому ПЗ системн дан SM додатково збергаються на магнтних дисках модуля керування й експлуатацÿ AM. Потм ПЗ системн дан передаються нями NCT при запуску системи, проваджуючи нову версю ПЗ.

Завантаження ПЗ забезпечу

спецальний пристрй процесора - завантажувач BTSR (BootStrapper), що ма

доступ до нй NCT через шини даних PIDB комутатор TSI.

Продуктивнсть SMP збльшена використанням сигнального процесора SP, що викону

в реальному час складну задачу розпзнавання змни сигнально

Формування 16 розрядних слв та

нтерфейс керування CI забезпечу

вза

модю SMP з периферйними блоками. Вн розпозподля

до них керуюч тактов сигнали вд SMP, прийма

вд них переда

SMP нформацю про вдправлення вимог на обслуговування про стан обладнання, у тому числ дан аварйно

нтерфейс DLI двох нй NCT склада

ться з двох нйних нтерфейсв спльних кл синхронзацÿ керування. За цикл передач 125 мкс DLI прийма

з кожно

нтерфейси даних DI мультиплексують 32-канальн 16-розрядн потоки 4096 кбт\с шин PIDB вд периферйних блокв передають об'

днан 256-канальн потоки 32,768 Мбт\с до комутатора TSI навпаки. с 16 шин PIDB включен в обох DI, один DI по

дну

парн канали цих шин, ншо

Просторово-часовий комутатор TSI (мал.4.2) викону

пд керуванням SMP вза

мн неблокован об'

днання будь-яких 16-розрядних каналв мж двома 256-канальними трактами IKM вд нтерфейсв DI двома - вд DLI, також вза

мн з'

днання каналв мж трактами вд DI мж трактами вд DLI. Дан комутируються в TSI окремими напвбайтами,

Малюнок 4.2 Структура комутатора TSI модуля SM

Блок цифрових службових комплектв DSU забезпечу

цифрове генерацю всх необхдних тональних сигналв для АЛ ЗЛ: готовнсть станцÿ (ГС), зайнято (СЗ), зайняте Цперевантаження (ЗП), контроль посилки виклику (КПВ) тональний виклик (ТВ), рзн сигнали, що оповщають. Пд керуванням SMP блок DSU виробля

декоду

ус потрбн для обмну адресною нформацúю багаточастотн сигнали, також прийма

декоду

нформацю мпульсного набору номера вд аналогових абонентв, що переда

ться вд блокв ISLU або ATU у цифровому вид в нформацйних розрядах 16-розрядних слв.

Блок пакетно

Функцÿ PSU базуються на нижнх рвнях 7-рвнево

Канальний рвень забезпечу

ться основним вузлом PSU - пристроями обробки перетворення протоколв пакетно

Розпозподльник даних DF ма

функцÿ фзичного рвня забезпечу

нтерфейси вдповдних РН: з сигнальними каналами D₁₆ основного абонентського доступу - прямими 32-канальними шинами даних DPIDB, з СКС зовншнх напрямкв зв'язку каналами D₆₄ доступу - шинами PIDB. Спльн канали сигналзацÿ видляються з ЛТ зовншнх напрямкв комутатором TSI напвпостйно зТ

днуються з DF шинами PIDB.

До складу PSU входять також розпозподльник пакетв PF, що викону

функцÿ нтерфейсу комплектв РН з схемою керування CF, що встановлю

черговсть обмну даними мж SMP рзними РН. Процесор SMP ма

зв'язок з CF шинами PICB для спльних функцй керування блоком PSU (дагностика, реконфгування) через пакетний нтерфейс PI для передач пакетно

4.2.2 Периферйне обладнання SM

Функцональна схема нтегрального блоку абонентських нй ISLU2 представлена на мал.4.3:

Малюнок 4.3 - Функцональна схема нтегрального блоку АЛ ISLU2

Його

мнсть склада

до 2048 аналогових або 1024 цифрових АЛ. Можливо одночасне пдмкнення Л ЦАЛ. с АЛ ндивдуальн включаються в абонентськ плати: 16-лнйн ТЕЗ (типовий елемент замни) Z для аналогових 8-лнйн ТЕЗ U - для цифрових АЛ. Незалежно вд клькост касет, у ISLU одночасно активними можуть бути чотири запасних ТЗа Z або U. ТЕЗ АЛ групуються по восьми в так називан нйн групи LG. Мж кожно

До складу ISLU входить також дубльоване спльне обладнання: концентратор CD, комплект HLSC тестування АЛ, генератор викликв RG, схема фзичного доступу MAN керуючий пристрй СС.

У цлому ISLU забезпечу

:

-       арозширен функцÿ BORSCHT для аналогових АЛ;

-       основний доступ до IDSN (В +D₁₆) для цифрових АЛ;

-       концентрацю нформацйних каналв вд ТЗв Z U передачу

-       мультиплексування сигнальних каналв D₁₆ вд ТЗв U передачу

-       керування блоком виконання задач технчного обЛуговування у вза

модÿ з процесором модуля SMP;

На плат Z розмщен 1 АК спльн схеми. Два контролери нйно

Вторинне джерело живлення плати перетворю

напруга -4В в +В и -В для живлення мкросхем. Кла фзичного доступу створюють високовольтний нтерфейс для пдмкнення через схему MAN генератора викликв вимрювальних схем. Якщо потрбн тарифн мпульси 50 Гц, то мж АЛ Z-PPM включа

ться генератор блоку PPMU, що визнача

наявнсть сигналу 12 або 16 кгц вд Z-PPM переда

в цьому випадку в АЛ тарифну частоту 50 Гц.

Схема фзичного доступу MAN

релейним концентратором, що пд керуванням СС пдключа

до ТЗв Z U блокового HLSC зовншн MMSU (шинами MTB) пристрою вимру тестування, до ТЗв ще генератор викликв RG.

Пристрй HLSC пдключа

ться до АЛ при кожному вихдному вхдному виклику й оперативно перевря

справнсть АЛ: вдсутнсть обривв, стороннх напруг, замикань на землю, мж проводами АЛ ншими клами.

Концентратор CD по

дну

кожно

Пристрй керування СС працю

у вза

модÿ з процесором модуля SMP. Кожний з двох СС ма

шинами PICB зв'язок з активним резервно

Побудова функцонування блоку AIU аналогчн ISLU2.

снують головним чином технологчн конструктивн особливост - велика

мнсть абонентських ТЗв (32 Л, 12 ЦАЛ), двостороння конструкця штатива, зменшене енергоживлення. Припустима

мнсть блоку склада

3584 Л або 1440 АЛ ISDN.

Блок DLTU займа

одну касету мстить у соб до 16 ТЗв незалежних цифрових нтерфейсв DFI, у кожний з який включа

ться зовншнй ЛТ 2048 кбт\с з стандартним використання каналв: нульовий для синхронзацÿ, шстнадцятий - для нйно

Функцями DFI

:

-       перетворення кодв (квазтрйковий нйний - двйковий станцйний);

-       синхронзаця лнÿ з станцйним обладнанням;

-       виявлення збо

Кожен DFI ма

власне вторинне джерело живлення. Через нтерфейс керування даних CDI DFI ма

з'

днання з шинами PIDB для передач нформацйних сигнальних каналв до комутатора TSI з шинами PICB для керування з боку процесора модуля SMP.

нтерфейс CDI стику

DFI з вдповдними шинами перетворить кодов Лова з 8-розрядних у 16-розрядн навпаки.

Модульний блок фзичних вимрв MMSU забезпечу

пдмкнення вимрювальних пристро

Мкропроцесорний пристрй SLIM керу

ться SMP через шини PICB до MMSU вимрю

в АЛ: постйн перемнн зовншн напруги, опори шлейфа й золяцÿ,

мнсть, швидксть мпульсний коефцúнт шлейфового набору, частоти рвн багаточастотного набору номера. Прилад ма

3 режими роботи: пд керуванням оператора, пд керуванням нйного монтера й автоматичний.

Спльний (глобальний) службовий блок GDSU обслугову

вс або групу модулв SM (RSM) викону

т функцÿ, що недоцльно мати в кожнм модул: конференц-зв'язок тестування трактв передач.

Унверсальний комплект конференц-зв'язку одночасно може обслуговувати п'ять трибчних або шестибчних з'

днань. Кожен вдповдний виклик використову

три або шсть канальних нтервалв, тому два комплекти займають 32-канальний тракт.

Пристрою тестування TTF по командах оператора вимрюють тестують у тональному дапазон тракти передач, випробувальн шлейфи службов комплекти. Результати передаються на дисплей вдповдного робочого мсця.

Блок DSU-EXT, аналогчний основному блоку службових комплектв DSU, встановлю

ться в раз потреби, у залежност вд навантаження.

4.3 Модуль зв'язку CM

4.3.1 Загальна характеристика

Модуль зв'язку застосову

ться для з'

днання абонентв рзних SM, комутацÿ керуючих повдомлень мж процесорами SM або SM AM, також для завантаження програм даних вд модуля керування технчно

Малюнок 4.5 - Структура модуля зв'язку CM органзаця мжблочних мжмодульних з'

днань.

Модуль зв'язку CM склада

ться з наступних типв блокв:

-       двохкасетний блок просторово

-       периферйний блок комутатора повдомлень MSPU -

-       блок керуванням модулем CMCU;

-       блок керування комутатором повдомлень MSCU;

Комплектаця обладнання СМ визнача

ться клькстю модулв SM. У мнмальнй комплектацÿ СМ займа

два однакових штативи (по одному на площину), що мстять по п'яти касет: MSPU, MSCU,TMSU,CMCU TMSU (вважаюабо зверху). Це да

можливсть пдмкнення до 30 SM, тому що мсце двох SM у поле просторового комутатора TMS займають напрямок до комутатора повдомлень спецальна вимрювальна ня. Розвиток СМ викону

ться парним (по одному на площину) становою однакових штативв, що збльшу

припустиме число SM на 32. Гранична кльксть штативв - шсть на одиницю площ, модулв SM - 190.

4.3.2 Просторовий комутатор TMS

Функцÿ TMS - просторова комутаця часових каналв при мжмодульних (SM-SM) з'

днаннях, передача мжпроцесорних пакетних керуючих повдомлень до та вд комутатора повдомлень MSGS позподл тактових сигналв вд генераторного обладнання СМ до модулв SM нями NCT.

Принцип часового розподлу каналв одн㺿 нÿ NCT на мал.4.5:

Малюнок 4.5 - Структура циклу передач нÿ NCT

Кожен нформацйний К

(DTS - Data Time Slot) мстить:

-       8-розрядне кодове слово

КМ з нформацúю користувача (бти 0...7);

-       чотири бти A...D сигналзацÿ каналу (бти 8...11), що у зовншнх ЛТ сполучних нй передаються в сигнальному К

16;

-       бт Е (бт 12) стану (зайняте\вльно), що використову

ться центральним процесором АР для встановлення шляхв у TMS керування станом процесорв SMP (активний\пасивний);

-       бт F тестування внутршнх кл TMS (бт 13);

-       бт G циклчно

-       бт P контролю парност 16-розрядного Лова (бт 15);

-       бт 0 утручання центрального процесора, що використову

ться процесором АР для керування комутацйними модулями SM;

-       шсть керуючих розрядв З (бти 2...7) з мжпроцесорним повдомленням ;

-       дентичн нформацйним К

бти F,G (бти 13...15).

Спрощена функцональна схема одн㺿 (нульовий) площини модуля СМ приведена в Додатку Е. До складу TMS входять блоки TMSU частина блоку CMCU - пристрй керування часовим комутатором TMSC. Для керування з боку АР використову

ться ня керування дагностики CDAL. Крм цього, вд тактового генератора системи NCLK ма

ться ня тактування 8 кгц для циклово

Комутатор TMS склада

ться з окремих повнодоступних комутацйних пристро

Кожн чотири ВОЛЗ NCT вд рзних SM включаються в комутатор TMS за допомогою окремого четврного нйного нтерфейсу QLI, що викону

опто-електричне перетворення сигналв.

Плата розширення комутатора SUB по

дну

лнйн тракти вд QLI рзних блокв TMSU на спльну шину Е, що роздля

Керуюч канали CTS нй NCT вд модулв SM видляються комутатором TMS з'

днуються з окремою 256-канальною нúю до спецального нтерфейсу FLI, що мститься в першому з блокв TMSU забезпечу

передачу цих К

в бк комутатора повдомлень 256-канальною шиною повдомлень MB.

Пристрй керування TMSC одержу

директиви вд центрального процесора АР через комутатор повдомлень MSGS викону

4.3.3 Комутатор повдомлень MSGS

Комутатор повдомлень MSGS мстить у соб блоки CMCU (крм TMSC), MSPU MSCU (див. Додаток Е ). MSGS одн㺿 площини обслугову

повдомлення, що стосуються встановлення з'

днань, ншо

Стик TMS з MSGS забезпечу

позподвйний нтерфейс повдомлень DMI, що бере часть як в обмн керуючими повдомленнями, так в процедур завантаження перезавантаження програм даних процесорв комутацйних модулв з боку модуля АМ. У DMI включаються до 16 шин MIB на кожну площину модуля (0 1).

Процесори повдомлень комутацйних модулв MMP скомпонован по чотирьох в однокасетн блоки MSPU. Кожна площина СМ мстить по двох групи MSPU: альфа-ММР для обслуговування нй NCT з парними К

, бета-ММР - з непарними. Вс МР однаков мають по восьми ндивдуальних контролерв обробки сигнального протоколу Х.25.

Блок керування комутатором повдомлень MSPU викону

вибр шляху встановлення з'

днань для мжпроцесорних повдомлень. Головний вузел MSPU - контролер периферйного нтерфейсу PIC - керу

обмном повдомленнями мж буферними процесорами MMP центральним процесором АР по 16-розряднй периферйнй шин керування PICB.

Узгодження буферних процесорв MMP з шиною забезпечують мкропроцесорн нтерфейси вводу\виводу, кожен

Мж нтегральним процесором АР блоком MSPU нформаця переда

ться дуплексною позподвйною послдовною шиною DSB (Dual Serial Bus), стик з який викону

селектор шини DSBS.

Контролер FPC розпозподля

керуюч повдомлення центрального процесора АР модуля АМ до DMI, NCLK TMSC. - повдомлення передаються шиною керування дагностики CDAL, що

послдовним каналом зв'язку з нтерфейсами керування в перерахованих пристроях.

4.4 Модуль керування й експлуатацÿ АМ

Модуль керування й експлуатацÿ АМ забезпечу

: централзован функцÿ керування, доступ процесорв сх модулв до зовншнх нагромаджувачв на магнтних дисках (НМД) стрчц (НМС), також доступ персоналу до обладнання системи. Модуль розташований на двох штативах центрального процесора (активний резервний) на штатив накопичувачв НМД НМС.

Штатив процесора мстить блоки:

-       центрального процесора СС;

-       головно

-       контролера безпосереднього доступу до пам'ят DMA;

-       контролера дискових файлв DFC;

-       процесора введення\висновку IOP.

Обидв площини дубльовано

Малюнок 4.6 - Структурна схема модуля керування й експлуатацÿ АМ

Блок СС

швидксним 32-розрядним процесором типу В20D. Необхдн для його роботи 32-розрядн нструкцÿ машинного рвня збергаються в головнй пам'ят MAS.

При операцях запису читання процесор може звертатися до цлком сього машинного слова, його 16-розрядних половин, або окремих байтв. Час, що використову

СС на доступ до MAS - близько 850 нс.

Для збльшення продуктивност процесора в реальному час використана додаткова швидксна кеш-пам'ять на 2048 слв, що мстить найбльше часто використовуван дан MAS ма

час доступу 250 нс.

Процесори СС об'

днан каналом технчного обслуговування МСН, за допомогою якого активний СС тесту

резервний.

Головна пам'ять MAS

напвпроводниковою 40-розрядною склада

ться з основного блоку блокв нарощування. Кожне слово мстить 32 бта нформацÿ, чотири бти парност чотири бти Хеминга.

Основний блок ма

до всьми масивв пам'ят на окремих ТЗах контролер, що керу

доступом до MAS у випадку деклькох запитв становлю

проритетнсть

Доступ до MAS периферйно вдносно СС блокв забезпечу

схема вводу\виводу, що склада

ться з одного або двох контролерв безпосереднього доступу до пам'ят DMA 1...4 парних послдовних каналв зв'язку DSCH 16 периферйними блоками.

Контролер DFC забезпечу

керований мкропроцесорний нтерфейс мж СС, MAS зовншнми нагромаджувачами: до восьми пар НМД (одна резервна) один НМС. Кожен НМД - швидксна пам'ять на 600 Мбайт з довльним доступом, що ма

всьмох твердих дискв, власний блок живлення блок переключення живлення.

Нагромаджувач НМС ма

щльнсть запису 2460 бт\смв, швидксть 63, 5 см\с призначений для резервного збереження станцйних даних крм тарифкацйних..

Контролер ведення\висновку IOC керу

нформацйним обмном мж MAS, CC термналами головного центра керування MCC видленими робтниками мсцями персоналу TLWS для контролю за АЛ ЗЛ. Через канал DSCH контролер IOC стику

з MAS CPU до чотирьох сукупностей периферйних пристро

Процесор IOP дозволя

обслуговувати до 64 периферйн пристро

-       комп'ютер з функцями головного центра керування MCC (його дубльований PC, переключення РС здйсню

не показаний на мал.5.6 комутатор портв PS);

-       до шести вдеотермналв (ВТ) робтникв мсць TLWS;

-       два ВТ керування базою даних системи;

-       два додаткових ВТ, що у мру потреби безпосередньо пдключаються до обладнання в спецально призначен рознмання;

-       принтер для роздруквки системою рапортв технчного контролю з метою

-       до п'яти принтерв з програмно заданими функцями: друкування результатв планових теств нй обладнання, вимру параметрв навантаження;

-       до десяти асинхронних нй передач даних для керування способами вимру АЛ;

-       до семи синхронних нй передач даних для керування мережею за допомогою центра технчно

Комп'ютер головного центра керування, у вдмнност вд нших термналв, ма

безпосереднй аварйний доступ е до процесорв СС, використовуваний для втручання персоналу в критичних ситуацях.

5 РОЗРАХУНОК

ВИБ

Р СКЛАДУ ОБЛАДНАННЯ БАГАТОФУНКЦ

ОНАЛЬОп СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

5.1 Комплектаця, розташування станцйного обладнання ЦАТС 5ESS

Обладнання 5ESS мститься в стативах шафного типу, що мають до шести касет з статкуванням, касету з вентиляторами у середнй чи нижнй частин стативу та касету запобжникв фльтрв у верхнй частин [1].

Габарити стативу: ширина - 76 см, глибина - 53 см (для стативв РСС модуля АМ - 76 см), висота - 183 см.

Висота касети - 22 см.

Кожна касета ма

власний вторинний блок електроживлення. Мжстативн зТ

днання виконуються кабелями з мдними й оптичними жилами, що споряджен розТ

мами для спрощення та прискорення монтажу. Станцйн кабел прокладають над стативами.

Комутацйн модул SM-2 розташовують на стативах двох типв: SMC для MCTU та LTP для периферйних блокв.

Статив SMC мстить:

-       Дв касети дубльованого блоку часово

-       Одну касету дубльованого процесора SMP з пристроями SMP, CI та PI;

-       Одну касету дубльованого блоку DSU, що ма

цифров генератор тональних сигналв до 16 ТЗв багаточастотних приймачв-передавачв (чотири БЧПП на плат, кльксть плат до восьми) приймачв шлейфового та тонального набору (чотири ПШТН на плат, до 16 плат);

-       Не менш, нж одну касету блоку PSU, що мстить дубльован пристро

Кожний SM-2 комплекту

ться Е4 стативами LTP, в залежност вд клькост периферйних блокв.

Блок AIU займа

окремий двобчний статив ма

4 касети по 20 ТЗв Z на 32 Л дв касети, що мстять по 16 ТЗв Z та спльне обладнання блоку.

Касета DLTU-3 встановлю

ться в модулях SM-2 ма

спльне обладнання та до 20 ТЗв DFI, кожний для двох ущльненних ЗЛ 2048 кбт\с.

Касета MMSU з вимрювальним обладнанням встановлю

ться тльки в деяких модулях обслугову

Е4 SM.

Касета GDSU з пристроями конференц-звТязку тестування трактв передач нада

ться одному або двом SM.

Модуль звТязку СМ розташовано на Е6 стативах СМ в кожнй площин дубльованого обладнання, в залежност вд числа ввмкнених SM. Перший статив СМ мстить весь комплект касет, нш стативи комплектуються лише касетами TMSU MSPU.

Модуль керування та експлуатацÿ АМ компону

ться на основному резервному стативах центрального процесора РСС, що мають стандартне обладнання. Додатково встановлюються один-два стативи накопичувачв TDC, в залежност вд потрбно

Крм перелчених стативв, звичайно встановлю

ться один або два стативи змшаного обладнання М, яке не потребу

доступу до шин даних та керування. Це можуть бути:

-      

нвертори постойно

-       Блоки станцйно

-       Модеми.

При типовому план розташування обладнання врахову

ться мнмальна ширина мж рядами 60 см для монтажного та 81 см - для лицоьвого боку стативв. Модуль АМ завжди розташовують в першому ряд, перед ним, на вдстан 1,2 м, головний центр керування та робоч мсця персоналу (MCC TLWS). Модуль СМ звичайно розташовують у ряд 02 на вдстан не бльше 15 м вд модуля АМ. У центральнй частин кожного парного ряду встановлюють статив розподлу та керування електроживленням PCDF. Для зменшення витрат станцйного кабеля не рекомендуютьяс ряди, довш за 13 м (17 стативв), головний щит розподлу (крос) MDF звичайно розташовують перпендикулярно стативним рядам. Висота примщення не повинна бути менша, нж 3 м.

5.2 Розрахунок складу станцйного обладнання ЦАТС 5ESS

Розрахунок обладнання здйсню

ться на пдстав вихдних даних, представлених у технчному завданн та вимог на проектування багатофункцонально

5.2.1 Розрахунок клькост абонентських блокв AIU

Основою для розрахунку абонентських блокв

наступн характеристики ЕАТС системи 5ESS: один блок AIU дозволя

включити до 3584 Л, в одному статив LTP до 4-х касет по 20 ТЗв Z на 32 Л 2 касети по 16 ТЗв Z на 32 Л.

Необхдну кльксть абонентських блокв AIU визначимо за формулою (5.1):

(5.1)

де 3584 - максимальна кльксть абонентв у блоц AIU;

Ц загальне число абонентв, аб.

У результат,

Дал розраху

мо необхдне число ТЗв Z для задано

(5.2)

де

Ц загальне число абонентв, аб.

У результат,

З рахуванням округлення у бльшу сторону, також припустимо

У кожному SM може розташовуватися вд 1 до 4 стативв LTP.

На основ отриманих значень можна затверджувати, що для клькост абонентв, рвному 30 необхдне включення в станцю 3-х блокв SM-2, у кожнм блоц SM-2 знаходиться 3 статива LTP з AIU. Таким чином,

мнсть станцÿ 5ESS реально складе 32256 Л.

5.2.2 Розрахунок клькост касет DLTU

Касета DLTU встановлю

ться в модулях SM-2 ма

до 20 ТЗв DFI-2. Число плат DFI-2 для пдключення визнача

ться з облком того, що в кожен DFI-2 включа

ться по 2

КМ тракти. Необхдно вдзначити, що зв'язок нших АТС з Host SM-2 здйсню

ться по трактах

КМ-30, кльксть сполучних нй залежить вд значення навантаження на ЗЛ визнача

ться ндивдуально в кожнм напрямку зв'язку.

У даному випадку, для включення ЗЛ у станцю використову

ться один статив LTP, що мстить 6 касет DLTU-3.

Кльксть плат DFI-2 можна визначити за формулою (5.3):

(5.3)

де N_кассет - максимальна кльксть касет DLTU-3 у статив, шт;

N_DFI-2 Ц кльксть плат DFI-2 в однй касет DLTU-3, шт.

У результат, загальне число плат DFI-2 ашт.

Кльксть ЗЛ, що пдключаються до станцÿ, можна визначити за формулою (5.4):

(5.4)

де N_{DFI-2 общ} - загальне число плат DFI-2, шт;

N_ЛТ - число

КМ тактв, що включаються в кожну плату DFI-2, шт;

Nканал - число нформацйних каналв у кожнм

КМ, шт.

У результат, ашт.

5.2.3 Вибр розрахунок клькост додаткового обладнання

Наявнсть конференц-зв'язку , можливост тестування трактв передач забезпечу

ться наявнстю касети GDSU, включено

Вимрювальне обладнання, що обслугову

вс доступн модул SM розмща

ться в касет MMSU, котру також необхдно мати у склад модуля SM₁.

5.2.4 Розрахунок числа термналв операторв контролерв

Число термналв залежить вд конфгурацÿ й обсягв обладнання АТС визнача

ться такий чином: число термналв для роботи з АМ постйно:

-       TTY-A - MCC один для обслуговування AM;

-       ROP - системний принтер (чи робоче мсце на баз ЕОМ).

До складу термналв для роботи техперсоналу входить:

-       TTY-Bа -а один термнал для спостереження за трафком;

-       Термнали для спитв мжстанцйних зв'язкв. пхн

число залежить вд числа сполучних лнй на станцю:

(5.5)

де ачисло зовншнх трактв

КМ, шт.

За мови, що а-а використову

мо два TTY (TTY-З, TTY-D);

-       Термнали для спитв керування абонентами. пхн

число залежить вд загального числа абонентв на станцÿ. При

-       Термнал для вимрв абонентських нй встановлюються в крос.

Число термнальних контролерв (TTYC) залежить вд сумарного числа термналв TTY. В один контролер TTYC включаються два термнали.

Число нших блокв плат на станцÿ стандартно незмнно.

У пдсумку, кожен модуль SM-2 ма

комплектацю, приведену в табл. 5.1:

Таблиця 5.1 - Комплектаця модулв SM-2

Модуль SM-2	SMC	LTP
SM1	SMC1	LTP1-1: AIU, LTP1-2: AIU, LTP1-3: AIU LTP1-4: GDSU, MMSU
SM2	SMC2	LTP2-1: AIU, LTP2-2: AIU LTP2-3: AIU, LTP2-4: DLTU-3
SM3	SMC3	LTP3-1: AIU, LTP3-2: AIU LTP3-3: AIU

Схема спро

ктовано

План розташування обладнання станцÿ приведений у Додатку Ж.

Схема обладнання центру керування системою приведена у Додатку И.

5.3 Вибр мжстанцйно

Для встановлення з'

днання мж проектовано

Для СКС № 7 характерна передача сигналв по загальному каналу сигналзацÿ СКС. Це дозволя

по одному загальному каналу, використовуючи адресацю повдомлень, передавати сигнальну нформацю, що вдноситься до багатьох розмовних каналв, також передавати загальномережеву нформацю, наприклад, команди керування мережею.

Завдяки високй швидкост передач сигнальних повдомлень, один СКС може обслужити до однй-двох тисяч розмовних каналв. Передача сигнальних повдомлень по СКС можлива в будь-який час незалежно вд стану нформацйних каналв. Склад переданих сигналв практично необмежений легко розширю

ться наслдок великого резерву кодв. При використанн спецальних заходв для виявлення виправлення помилок забезпечу

ться висока врнсть передач сигналв.

Для обмну сигналв по СКС передбача

ться спецальне обладнання, що склада

ться з буферного запам'ятовуючого пристрою (БЗУ), пристрою захисту вд помилок (УЗО), модуляторв демодуляторв (М) керуючого пристрою (УУ). Структурна схема СКС представлена на мал.5.1. се це реалзовано апаратним програмним забезпеченням цифрово

Малюнок 5.1 - Структурна схема СКС

При передач сигналв центральний керуючий пристрй визнача

вид переданого сигналу форму

сигнальну одиницю (СЕ) повдомлення, що мстить: адреса телефонного каналу, до якого вдноситься сигнальна нформаця, заголовок додаткова нформаця.

Ця СЕ коду

ться надходить у БЗУ, а потм в ЗО, де дода

ться захисна нформаця, також через модем надходить у канал СКС. В СКС № 7 використову

ться СЕ перемнно

Малюнок 5.2 - Формат СЕ в систем СКС № 7

Ус формати починаються закнчуються спецальним байтом-прапором (Ф), що явля

собою восьмибтовую комбнацю (00).

У наступному байт (2) переда

ться номер останнього прийнятого повдомлення (зворотний циклчний номер - ОЦН) вказвка, потрбно чи нема

повторення (зворотний бт-ндикатор ОБ

).

У третьому байт переда

ться номер переданого повдомлення (прямо

У наступному байт (4) перш шсть бт казують довжину повдомлення, що залишилася, у байтах (до переврочних байтв), нш два бти - резервн (Р).

П'ятий байт - це байт службово

Мнмальна сигнальна нформаця, передана в телефонному зв'язку, займа

6 байт. Сигнальна нформаця для початкового сигналу становки з'

днання може мстити до 9 байт.

Структура сигнально

Малюнок 5.3 - Сигнальна нформаця для телефонного зв'язку

дресна етикетка пдроздля

ться на три частини: код пункту призначення (КПН) - 14 бт, код вихдного пункту (СТОС

В) - 14 бт код дентифкацÿ використовуваного мовного каналу (КИК) - 12 бт. Код заголовка займа

8 бт. Тут розмщаються пряме адресне повдомлення, початкове адресне повдомлення, нйн сигнали типу Вдповдь, Звльнення та н.

В нформацйних полях (ИП) вказу

ться: категоря виклику, число знакв у номернй нформацÿ, номер викликуваного чи викликувача та н.

Таким чином,

дина процедура передач прийому СЕ рзно

Для встановлення телефонного з'

днання систему сигналзацÿ можна мовно роздлити на чотири функцональних рвня - на пдсистему передач повдомлень, що мстить 1-й, 2-й 3-й рвн, пдсистеми користувачв у якост 4 рвня. Функцональна схема в цьому випадку може бути представлена на мал.5.4:

Малюнок 5.4 - Функцональна схема системи СКС № 7

Характеристики функцÿ кожного функцонального рвня представлен в табл.5.2:

Таблиця 5.2- Характеристики функцÿ функцональних рвнв СКС №7

Рвень	Характеристика
Рвень 1 (фзичний)	Визнача фзичн, електричн функцональн характеристики. Забезпечу нтерфейс з фзичним середовищем вдповда за передачу бтв. Для каналу даних використову ться стандартний часовий канал з швидкстю передач 64 кбт/с - 16й канальний нтервал у цифровому тракт 2048 кбт/с. Доступ до каналв здйсню ться через комутацйне поле станцÿ.
Рвень 2 (ланковий)	Визнача функцÿ процедури, що вдносяться до передач сигнальних повдомлень по ланц сигналзацÿ. Функцÿ цього рвня забезпечують надйну передачу сигнальних повдомлень мж двома безпосередньо зв'язаними пунктами сигналзацÿ. Сигнальн повдомлення передаються через канал повдомлення у вид сигнальних одиниць СЕ.
Рвень 3 (мережний)	Функцÿ цього рвня пдроздляються на дв категорÿ: -       Обробка сигнальних повдомлень, що включа добр повдомлень, -       Керування мережею сигналзацÿ на основ даних про стан мереж, реконфигураця мереж, включаючи переключення на резервний канал, змну маршруту сигналзацÿ, вдновлення сигнальних каналв, керування навантаженням сигналзацÿ.
Рвень 4 (користувача)	Склада ться з 2х пдсистем користувача: -       Пдсистема керування сигнальними з' днаннями реалзу додатков функцÿ по забезпеченню мережних послуг. Вона нада средства для керування вртуальними сигнальними з' днаннями, також для передач блокв даних сигналзацÿ за використанням чи без використання вртуальних сигнальних з' днань. Пдсистема здйсню маршрутизацю сигнальних повдомлень у пункт сигналзацÿ, реалзу функцю керування, що контролю приступнсть пдсистем; -       Пдсистема користувача телефонними послугами- це програмн засоби, що забезпечують функцÿ по обслуговуванню звичайного телефонного виклику, у першу чергу, по встановленню з' днання його роз' днанню.

5.4 Вибр складу нйного обладнання системи зв'язку

5.4.1 Вибр кабелю

Для прокладки на абонентських сполучних нях МТС використовуються спецальн кабел зв'язку - мськ телефонн кабел, у яких АЛ зв'язують абонентв з АТС [10].

У даному випадку, застосову

ться шафова система побудови мереж АЛ, при якй абонентська лня подля

ться на три длянки:

-       Магстральний - вд АТС до розподльно

-       Розподльний - вд розподльно

-       Абонентську проводку - вд розподльно

Для дано

Кльксть пар у кабел на магстральних розподльних длянках залежить вд клькост планованих абонентв у кожному розглянутому напрямку. Взагал, середня довжина абонентських нй склада

1,0-2,5 км.

Для з'

днання АТСЦ 5ESS з ншими телефонними станцями використовуються ЗЛ з використанням цифрових систем передач з тимчасовим подлом каналв, тобто з мпульсно-кодовою модуляцúю

КМ-30. Взагал, з рахуванням того, що станця включа

ться в оптоволоконне кльце снуючих станцй м. Донецька, середня довжина ЗЛ склада

1 км.

Для абонентського кабелю доцльно застосовувати кабел з полетиленовою золяцúю в пластмасовй оболонц марки ТПП, що мають рзне значення пар даметр струмопровдних жил рвний 0,5 мм. Переважними мсцями прокладки цього кабелю

телефонн каналзацÿ, колектори, стни будинкв, також пдвска на опорах повтряних нй зв'язку.

Кабел ТПП призначен для експлуатацÿ при температур навколишнього середовища вд - 50 до + 50⁰С.

Прокладка монтаж кабелв буде виробля

ться при температур повтря не нижче Ц10⁰С.

Номнальн клькост пар у кабелях типу ТПП представлен в табл.5.3:

Таблиця 5.3 - Число пар у кабелях типу ТПП

Марка	Даметр струмопровдних жил, мм
кабелю	0,32	0,4	0,5	0,7
ТПП	10-2400	10-1200	10-1200	10-600

Товщина полетиленово

Таблиця 5.4 - Товщина полетиленово� золяц��, мм

Даметр	Кабель, мм
струмопровдних жил, мм	Першо	З державним знаком якост
0,32	0,18	0,18
0,4	0,25	0,2
0,5	0,30	0,25
0,7	0,4	0,35а0,05

Максимальний зовншнй даметр кабелю ТПП приведений у табл.5.5:

Таблиця 5.5 - Максимальний зовншнй даметр кабелю ТПП

Номнальне	Кабель парно
число пар	0,32	0,4	0,5	0,7
10	8,4	9,9	11,0	13,6
20	10,1	11,8	14,0	18,3
30	12,7	13,9	17,2	22,8
50	15,0	18,2	22,0	29,2
100	19,5	24,5	29,8	38,1
150	21,5	29,8	34,9	46,2
200	27,5	33,0	38,8	51,5
300	32,5	38,8	47,0	62,3
400	38,2	44,8	54,0	70,7
500	42,5	49,5	59,8	78,5
600	45,5	54,7	65,2	84,8
700	48,4	58,1	69,3	-
800	51,2	61,4	73,4	-
900	54,8	64,9	77,2	-
1	57,3	67,9	80,8	-
1200	61,8	73,5	87,6	-
1400	63,0	-	-	-
1600	66,7	-	-	-
1800	70,2	-	-	-
2	73,4	-	-	-
2400	76,0	-	-	-

Розрахункова маса кабелю ТПП приведена в табл.5.6:

Таблиця 5.6 - Розрахункова маса кабелв ТПП парно� скрутки, кг\км

Номнальне	Даметр жив, мм
Число пар	0,32	0,4	0,5	0,7
10	64	85	105	174
20	96	132	179	311
30	126	178	284	462
50	183	282	427	740
100	329	521	767	1306
150	483	764	1107	1935
200	626	968	1462	2565
300	915	1415	2070	3695
400	1170	1799	2732	4776
500	1534	2178	3329	5845
600	1705	2626	3948	6912
700	1937	3005	4524	-
800	2172	3376	5099	-
900	2476	3784	5676	-
1	2707	4150	6247	-
1200	3272	4883	7382	-
1400	3590	-	-	-
1600	4039	-	-	-
1800	4486	-	-	-
2	4933	-	-	-
2400	5926	-	-	-

Нормован електричн параметри кабелв при температур 20⁰С приведен в табл.5.7:

Таблиця 5.7- Нормован електричн параметри кабелв типу ТПП

	Одиниця	Частота,	Норма для кабелв	Коефцúнт
Параметр	вимру	Гц	першо	З держ. знаком якост	перерахування на довжину l, м
Електропроводящй опр струмопровдних жил даметром, мм: 0,32 0,4 0,5 0,7	Ом\км	Посада.струм	216 139 90 -	216 139 90 45	l\1
Електричний опр золяцÿ, не менш	Ом*км	Те ж	5	100% - 6 60%-8	1\l
спитова напруга (у плин 1 хв): Мж жилами робочих пар Мж сма жилами й екраном	У	Посада.струм 0,05 Посада.струм 0,05	1500 1 750 500	1500 1 750 500
Робоча мнсть	н\км	0,8	45	45	L\1

Коефцúнт загасання на частот 800 Гц кабелв типу ТПП представлений у табл.5.8:

Таблиця 5.Ц Розрахунковий коефц��нт загасання на частот 800 Гц

Даметр жив, мм	Коефцúнт загасання, дБ\км
0,32	1,92
0,4	1,54
0,5	1,23
0,7	0,86

Для створення межстанцйних з'

днувальних нй використову

ться волоконно-оптичний кабель з одномодовими оптичними волокнами [11].

Одномодове волокно склада

ться з серцевини оболонки з рзними показниками заломлення n1 n2 (див.мал.5.5)

Малюнок 5.5 - Склад одномодового оптичного волокна

У одномодовом волокн даметр свтоводно

Також необхдно враховувати загасання, яке вимрю

ться в дБ/км визнача

ться втратами на поглинання на розсяння випромнювання в оптичному волокн. Втрати на поглинання залежать вд чистоти матералу, втрати на розсяння залежать вд неоднорднсть показника заломлення матералу.

Загасання залежить вд довжини хвил випромнювання, що вводиться у волокно, передача сигналв по волокну здйснюють в трьох дапазонах: 0.85 мкм, 1.3 мкм, 1.55 мкм.

Залежнсть величини загасання вд довжини хвил приведена на мал.5.6:

Малюнок 5.6 - Залежнсть величини загасання вд довжини хвил

Для оптичного волокна також характерне розсяння пд час спектральних модових складових оптичного сигналу, зване дисперсúю, яка роздля

ться на матеральну хвиляводну. Матеральна дисперся обумовлена залежнстю показника заломлення вд довжини хвил. Волноводна дисперся обумовлена процесами всередин моди характеризу

ться залежнстю швидкост поширення моди вд довжини хвил.

Дисперся наклада

обмеження на дальнсть передач на верхню частоту сигналв, що передаються, приводячи до уширювати мпульсв при розповсюдженню по волокну тим самим породжу

спотворення сигналв.

Для дано

Псля прокладення, кабель сполуча

ться з при

мо-передаючою апаратурою за допомогою оптичних коннекторов (з'

днувачв). Зовншнй вигляд роз'

м показаний на мал.5.7:

Малюнок 5.7- Зовншнй вигляд роз'

м оптичних коннекторов

Для прийому передач оптичних сигналв використову

ться когерентн системи зв'язку, в яких нформаця переда

ться модуляцúю частоти або фази випромнювання. Так системи зв'язку забезпечують набагато велику дальнсть розповсюдження сигналв по оптичному волокну. Загальна структура прийому передач оптичних сигналв зображена на рис.5.8:

Малюнок 5.8- Загальна структура прийому передач оптичних сигналв

5.4.2 Вибр кроса

Лнйн (магстральн) кабел, також межстанцн з'

днувальн нÿ з'

днуються з станцйними в одному з примщень телефонно

У крос встановлений щит перемикання, що явля

собою стальний каркас, на станцйнй сторон якого крплен рамки з штифтами, на нйнй - захисн смуги, на 100 двохпроводних нй кожна. До виведення захисних припаюються жили нйних кабелв, до штифтам рамок - жили кабелв, що йдуть вд станцÿ. Жили нйних станцйних кабелв кроссируются мж собою кросовими шнурами.

На захиснй смуз крплен пружинн держател, в яких розташован термчн котушки ТК-0,25 вугльн розрядники Р-500, також, випробувальн гнзда, необхдн для пдключення випробувального приладу.

Схема включення абонентсько

Малюнок 5.9 - Схема включення абонентсько� н�� через щит перемикання

На схем включення абонентсько

Вугльн розрядники Р-500 обергають станцйн прилади вд пошкоджень

Для дано

5.4.3 Вибр вступних пристро

Кнц кабелв на нÿ необхдно вводити в кнцев пристрÿ: бокси, розподльн коробки кабельн ящики. - пристро

5.4.3.1 Вибр кабельних боксв

Кабельний бокс БКТ явля

собою чавунну коробку з зьомною задньою кришкою [10].

На лицьовй стнц боксу прорзан вкна, у яких крплен пластмасов колодки з наскрзними клемами - плнтами. З зовншньо

Бокси будуть встановлюватися в спецальних шафах, називаних розподльними. Корпус боксу постачений лапками для змцнення його болтами на каркас розподльно

У даному випадку, для проектовано

Зображення кабельного боксу приведено у Додатку Й.

5.4.3.2 Вибр розподльних коробок

Також необхдно використовувати розподльн коробки, наприклад, КРТ-10, що склада

ться з чавунного корпуса вдкидно

Зображення розподльно

5.4.3.3 Вибр кабельних ящикв

Кабельн ящики необхдно встановлювати безпосередньо на кабельних чи опорах на горищах будинкв при переход кабельно

На плнт кабельно

У даному випадку, доцльно застосовувати кабельн ящики ЯКГ-20-2 для включення 20 пар проводв з двома плнтами.

Зображення кабельного ящика приведено у Додатку Й.

6 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ

6.1 Розрахунок навантаження на блоки AIU при вихдному зв'язку

Телефонне навантаження, створюване абонентськими зТ

днувальними нями у найгршому режим - у годину найбльшого навантаження (ГНН) -

випадковою величиною, що для найпростшого потоку викликв досить повно характеризу

ться математичним очкуванням (середнм значенням) Yм величиною вдхилення вд середнього значення. З огляду на те, що моврнсть збльшення навантаження в ГНН вд середнього значення багато бльша, нж припустима норма втрат викликв, розрахунок числа приладв необхдно робити по розрахунковому телефонному навантаженню Yр [1].

Величина розрахункового навантаження може бути отримана з математичного очкування Yм як:

(6.1)

де Yм - математичне очкування;

t - коефцúнт, отриманий з нормовано

Середн

телефонне навантаження Yм дорвню

добутку середнього числа викликв, що надходять за ГНН, на середню тривалсть заняття комутацйних чи керуючих пристро

Згдно з [1] джерела навантаження для системи мовно подляються на 9 категорй (див. табл.6.1):

Таблиця 6.1 - Категорÿ абонентв

i (номер категорÿ)	Назва абонентсько
1	боненти з доступом до ISDN
2	боненти з пдвищеним навантаженням
3	боненти адмнстративно - длового сектора
4	Квартирн абоненти
5	Таксофони
6	Мжмськ таксофони
7	Лнÿ мжмських переговорних пунктв
8	Лнÿ екстрених спецслужб
9	Лнÿ нформацйних спецслужб

До категорÿ 2 можна вднести:

-         вдповдальних працвникв пдпри

мств, заснувань, господарств (незалежно вд форми власност), також державних органв керування;

-         абонентв, апарати яких доступн широкому колу спвробтникв (бухгалтерÿ, планов вддли);

-         абонентв з пдключенням у АЛ додатковими термналами (телефаксу, телефону, вдеотексту) пристроями (диспетчерським пультом, комутатором);

-         квартирних абонентв, що використовують сво

На пдстав середньостатистичних даних вдомо, що у Ворошиловскому район м. Донецька очку

ться такий розподл абонентв по категорям: близько 20400 тисяч складають квартирн абоненти (категоря 4), близько 1500 приходиться на таксофони (категоря 5), близько 3600 тисяч займають абоненти з пдвищеним навантаженням (категоря 2), близько 3600 абонентв приходиться на абонентв адмнстративно длового сектора (категоря 3), близько 450 абонентв приходиться на абонентв категорÿ 6

У пдсумку, при дол квартирних абонентв близько

Таблиця 6.2 - Середн тривалост заняття АЛ

	tв, с	tвх, с	tвн, с	tав, с	Tавх, с
до 0,3	50	65	55	120	150
0,5	60	70	65	150	180
0,7	70	80	75	175	200
0,9	80	90	85	200	220

Тому що, найбльше число потенцйних абонентв складають квартирн абоненти, то розрахунок будемо робити орúнтуючись на цю категорю.

По [1] при вихдному зв'язку навантаження склада

ться з сум тривалостей занять:

-                     абонентського комплекту для HOST при становленн внутршнх з'

днань;

-                     вихдних з'

днань на АТС

-         з'

днань з спецальними службами (стл довдок);

-         а також з'

днань з АМТС.

(6.2)

де Ц частка внутршнх викликв, спрямованих до нй спецзв'язку, викл;

Ц час заняття абонентського комплекту абонентом HOST при внутршнм з'

днанн двох абонентв закнчившимся розмовою, с;

Ц те ж при з'

днанн, що не закнчилося розмовою, наслдок зайнятост викликуваного абонента, с;

Ц часи заняття викликаючим абонентом абонентського комплекту абонентом HOST при вихдному зв'язку з абонентами мський АТС вдповдно, що закнчилися не закнчилися розмовою, с;

з АМТС, що закнчилися не закнчилися розмовою, наслдок зайнятост викликуваного абонента, с;

Ц час заняття блоку AIU при розмов по нях спецзв'язку, с;

Ц середн

число викликв внутршнього повдомлення, викл;

Ц середн

число викликв вдповдно на АТС АМТС, викл;

j - частка розмов, що невдбулися, наслдок зайнятост абонента.

Визначимо час заняття блоку AIU при внутршнм з'

днанн, закнчившимся розмовою по формул (6.3):

(6.3)

де Т - середня тривалсть розмови при внутршнм з'

днанн. При дол квартирних абонентв близько 70% тривалсть розмови склада

в середньому 75 секунд.

Ц час становлення з'

днання, с.

Для проектовано

(6.4)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ",с

Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Ц набр одного знака номера, с

У результат,

Разом,

Визначимо час становлення з'

днання при зайнятост викликуваного абонента:

(6.5)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ", с

Ц час прослуховування сигналу зайнято, с

Ц набр одного знака номера, с

У пдсумку,

У даних розрахунках час внутршньостанцйно

Час заняття абонентського блоку AIU при вихдному з'

днанн на АТС закнчившимся розмовою визначимо по формул (6.6):

(6.6)

де Т - середня тривалсть розмови при вихдному з'

днанн на АТС, с;

Ц час становлення з'

днання, с.

Час установлення з'

днання визначимо по формул (6.7):

(6.7)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ", с

Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Ц набр одного знака номера, с

У результат,

Тод: а

Визначимо час становлення з'

днання при зайнятост викликуваного абонента:

(6.8)

(7.9)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ", с

Ц час прослуховування сигналу зайнято, с

Ц набр одного знака номера, с

У результат,

Визнача

мо час заняття абонентського комплекту при розмов по нях спецзв'язку:

(6.10)

де Т - середня тривалсть розмови при вихдному з'

днанн на стл довдок, с; (Т = 40 с)

Ц час становлення з'

днання, с.

(6.11)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ", с

Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Ц набр одного знака номера, с

Тод

Визнача

мо час заняття абонентського комплекту при розмов з АМТС.

(7.12)

де Т - середня тривалсть розмови при вихдному з'

днанн з АМТС, с;

Ц час становлення з'

днання, с.

(6.13)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ", с

Ц час прослуховування сигналу виклику, с;

Ц набр одного знака номера, с

У результат,

Тод

Визначимо час становлення з'

днання при зайнятост викликуваного абонента:

(6.14)

де Ц час становлення з'

днання, с.

(6.15)

де Ц час прослуховування сигналу "вдповдь станцÿ", с

Ц час прослуховування сигналу виклику, с;

Ц набр одного знака номера, с

У результат,

Разом,

Вс значення, отриман з рвнянть (6.3)-(6.15) представимо у таблиц 6.3:

Таблиця 6.3 - Час заняття абонентського комплекту при вихдному зТ

днанн

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття блоку AIU, при зТ днанн закнчившившимся розмовоюТ1исх, с	Час заняття блоку AIU при зайнятост викликуваного абонента Т2исх, с
Внутршн зТ днання	75	19	94	16
Вихдне зТ днання з АТС	75	25	100	22
ЗТ днання нями спецзв'язку	40	17,5	57,5	-
ЗТ днання з АМТС	175	17,5	192,5	17,5

Необхдно задати середн

число викликв внутршнього повдомлення, викликв на АТС АМТС, також значення частки розмов, що невдбулися, наслдок зайнятост абонента.

а= 0.05 викл;

З облком сх розрахованих значень, визначимо середн

значення навантаження, що приходиться на один абонента категорÿ 4 по формул (7.2):

У пдсумку,

Визначимо середн

значення навантаження, що приходиться на один абонента категорÿ 5 за формулою (6.2). Для цього потрбно врахувати, що дана категоря не ма

виходу на нÿ мжмського зв'язку.

У результат,

Також необхдно визначити середн

значення навантаження, що приходиться на один абонента категорÿ 6 за формулою (6.2). Дана категоря абонентв ма

право виходу тльки на нÿ мжмського зв'язку.

Разом,

Дал необхдно розрахувати загальну вихдну навантаження, що врахову

в соб кльксть абонентв кожно

Згдно з середньостатистичними даними навантаження, створюване абонентами категорÿ 2, категорÿ 3 категорÿ 5, склада

вдповдно в 4.5, 2 1.5 рази бльше навантаження вд абонентв категорÿ 4.

У результат, значення навантаження, створене кожною категорúю можна представити в наступному вид:

(6.16)

де

а- середн

значення навантаження, що приходиться на одного абонента i-о

К_i - коефцúнт, що показу

вдношення навантаження абонентв i-о

На основ отриманих значень з виразу (6.2) та (6.16), обчислимо значення вихдно

Таблиця 6.4 - Середн значення вихдно

створювано

№ п-п	Категоря абонентв	Загальне значення навантаження, Ерл
1	Категоря 4 (квартирн)	43,011
2	Категоря 2 (з пдвищеним навантаженням)	34,155
3	Категоря 3 (адмнстративно-длов сектори)	15,18
4	Категоря 5 (таксофони)	4,547
5	Категоря 6 (мжмськие таксофони)	0.039
Разом:	96,933

6.2 Розрахунок навантаження на блоки AIU при вхдному зв'язку

Навантаження на одного абонента при вхдному зв'язку визнача

ться по формул (6.17:)

(6.17)

де Ц частка внутршнх викликв, спрямованих до нй спецзв'язку, викл;

а-час заняття абонентського комплекту вхдним з'

днанням абонентом HOST при внутршнм з'

днанн двох абонентв, закнчившимся розмовою, с;

Ц те ж, якщо викликуваний абонент зайнятий, с;

Ц часи заняття абонентського комплекту абонентом HOST при вхдному зв'язку вд абонентв мський АТС вдповдно закнчившимися не закнчившимися розмовою, с;

Ц час заняття блоку AIU при вхдному зв'язку вд телефонстки АМТС, с;

Ц середн

число викликв внутршнього повдомлення, викл;

Ц середн

число викликв вдповдно вд АТС, АМТС, викл;

j - частка розмов, що невдбулися, наслдок зайнятост абонента.

Особливстю ЦАТС 5ESS

те, що нформаця про стан абонента (вльний, зайнятий) зберга

ться в пам'ят керуючого пристрою. Це дозволя

при вхдному виклику, не займаючи AIU, видати зумер зайнято викликаючому абоненту. Тому час заняття AIU, при зайнятост викликуваного абонента, дорвню

нулю.

Розраху

мо час заняття блоку AIU при вхдному виклику, якщо абонент вльний.

При внутршнм з'

днанн:

(6.18)

де Т - середня тривалсть розмови при внутршнм з'

днанн, с;

Ц час становлення з'

днання дорвню

часу посилки виклику.

Разом,

Час заняття блоку AIU при вхдному з'

днанн вд АТС, якщо абонент вльний, визначимо по формул (6.19):

(6.19)

де T - середня тривалсть розмови при вхдному з'

днанн вд АТС, с;

Ц час становлення з'

днання дорвню

часу посилки виклику, с.

Разом,

Розраху

мо час заняття блоку AIU при вхдному виклику вд АМТС.

(6.20)

де T - середня тривалсть розмови по мжмським нях, с;

Ц час становлення з'

днання, с.

Тод:

Вс значення, отриман з рвнянь (6.18)-(6.20) представимо у таблиц 6.5

Таблиця 7.5 - Час заняття абонентського комплекту при вхдному зТ

днанн

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття блоку AIU, якщо абонент вльний Т1вх, с
Внутршн зТ днання	80	10	90
Вихдне зТ днання з АТС	80	10	90
ЗТ днання з АМТС	200	10	210

Середн

число викликв внутршнього повдомлення, викликв вд АТС АМТС, також значення частки розмов, що невдбулися, наслдок зайнятост абонента.

а= 0.05 викл,

З облком сх розрахованих значень, визначимо середн

значення навантаження, що приходиться на один абонента категорÿ 4 по формул (6.17).

У пдсумку,

Також, згдно з середньостатистичними даними навантаження, створюване абонентами категорÿ 2, категорÿ 3 категорÿ 5, склада

вдповдно в 4.5, 2 1.5 рази бльше навантаження вд абонентв категорÿ 4.

У пдсумку, значення навантаження, створюваною кожною категорúю можна представити в наступному вид:

(6.21)

де

К_i - коефцúнт, що показу

вдношення навантаження абонентв i-о

На основ отриманих значень з виразв (6.17) та (6.21), обчислимо значення вхдно

Таблиця 6.Ц Середн значення вхдно

приходиться на рзн категорÿ абонентв

№ п-п	Категоря абонентв	Загальне значення навантаження, Ерл
1	Категоря 4 (квартирн)	38,54
2	Категоря 2 (з пдвищеним навантаженням)	30,6
3	Категоря 3 (адмнстративно-длов сектори)	13,60
Разом:	82,75

У результат, сумарне вихдне вхдне навантаження на блоки AIU станцйного обладнання можна обчислити на пдстав формули (6.22):

(6.22)

де Y_вх - вхдне навантаження, Ерл;

Y_исх - вихдне навантаження, Ерл.

Результати обчислень зведемо в таблицю 6.7:

Таблиця 6.7 - Сумарне навантаження на блоки AIU станцйного обладнання

№	Категоря	Навантаження, Ерл
п-п	бонентв	Вихдне	Вхдне	Сумарне
1	Категоря 4 (квартирн)	43,011	38,54	81,551
2	Категоря 2 (з пдвищеним навантаженням)	34,155	30,6	64,755
3	Категоря 3 (адмнстративно-длов сектори)	15,18	13,60	28,78
4	Категоря 5 (таксофони)	4,547	-	4,547
5	Категоря 6 (мжмськ таксофони)	0.039	-	0,039
Разом:	96,933	82,75	179,683

6.3 Навантаження на вихдн зТ

днувальн лнÿ

Середн

навантаження вихдних зТ

днувальних нй визнача

ться для кожного напрямку вихдного зв'язку по формул 6.23:

(6.23)

де Т_ИСХ Ц тривалсть заняття зТ

днувально

Т_ИСХ - те ж для з'

днань, що не закнчилися розмовою, с;

N - загальне число абонентв проектовано

Величини Т_ИСХ Т_ИСХ залежать вд способу зв'язку типу зустрчно

З облком того, що проектована станця буде включена в оптоволоконне кльце м. Донецька, розрахунок буде вестися по 16 напрямкам до кожно

Час заняття зТ

днувально

(6.24)

де Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Ц час обмну нформацÿ мж станцями, с. Для цих цлей застосову

ться мжстанцйна сигналзаця СКСФ

Т - середня тривалсть розмови при з'

днанн з АТС, с.

У результат,

Тривалсть заняття вихдно

(6.25)

де Ц час прослуховування сигналу зайнято, с

Ц час обмну нформацÿ мж станцями, с

j - частка розмов, що невдбулися, унаслдок зайнятост абонента (j=0.2).

Разом,

Вс значення, отриман з рвнянть (6.24)-(6.25) представимо у таблиц 6.8

Таблиця 6.Ц Час заняття ЗЛ при вихдному зТ

днанн з АТС

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття ЗЛ, при зТ днанн закнчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття блоку AIU при зайнятост викликуваного абонента Т4исх, с
ЗТ днання з АТС	75	10,28	85,28	7,28

Дал необхдно задати кльксть викликв до АТС бк кожного напрямку. Вихдн дан представлен в таблиц 6.9:

Таблиця 6.9 - Кльксть вихдних викликв до АТС для 16 напрямкв зв'язку

Напрямок	1	2	3	4	5	6	7	8
Кльксть викликв, вик	0,04	0,35	0,027	0,025	0,031	0,036	0,03	0,029
Напрямок	9	10	11	12	13	14	15	16
Кльксть викликв, вик	0,02	0,021	0,024	0,034	0,038	0,027	0,032	0,041

На основ отриманих значень, з урахуванням фактора пдвищеного навантаження абонентв категорÿ 2 категорÿ 3, необхдно визначити навантаження на вихдн зТ

днувальн нÿ до АТС для кожного з 16 напрямкв по формул (6.23). Результати обчислень представлен в таблиц 6.10

Таблиця 6.10 - Навантаження на вихдн зТ

днувальн нÿ до АТС для 16 напрямкв зв'язку

Напрямок	1	2	3	4	5	6	7	8
Навантаження, Ерл	112,38	98,33	75,85	70,23	87,09	101,14	84,28	81,47
Напрямок	9	10	11	12	13	14	15	16
Навантаження, Ерл	56,19	58,99	67,42	95,52	106,76	75,85	89,9	115,1

Дал необхдно зробити обчислення розрахункового навантаження на зТ

днувальн нÿ до АТС. Для цього скориста

мося формулою (6.26) результати обчислень зведемо в таблицю 6.11

(6.26)

де а- значення навантаження на зТ

днувальн нÿ до АТС, Ерл.

Таблиця 6.1Ц Розрахункове навантаження на вихдн зТ

днувальн нÿ для 16 напрямкв зв'язку

Напрямок	1	2	3	4	5	6	7	8
Розрахункове навантаження, Ерл	119,52	105,01	81,72	75,88	93,38	107,92	90,47	87,55
Напрямок	9	10	11	12	13	14	15	16
Розрахункове навантаження, Ерл	61,24	64,17	72,96	102,11	113,72	81,72	96,29	122,4

Визнача

мо навантаження на зТ

днувальн лнÿ до АМТС по формул (6.27):

(6.27)

де N - загальне число абонентв проектовано

Ц середн

число викликв на АМТС, викл;

Т_АМТС - час заняття мжмських нй, с.

Час заняття мжмських нй визначимо по формул (6.28):

(6.28)

де Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Т - середня тривалсть розмови при з'

днанн з АТС, с.

У пдсумку,

Час заняття ЗЛ при вихдному зТ

днанн з АМТС представимо у таблицы 6.12:

Таблиця 6.1Ц Час заняття ЗЛ при вихдному зТ

днанн з АМТС

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття ЗЛ, при зТ днанн закнчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття ЗЛ при зайнятост викликуваного абонента Т4исх, с
ЗТ днання з АМТС	175	10	10	-

При заданому числ викликв на АМТС рвному АМТС

У результат,

Обчислимо розрахункове навантаження на мжмськ нÿ. Для цього скориста

мося наступною формулою

(6.29)

де а- значення навантаження на мжмськ нÿ;

У пдсумку,

Навантаження спецлнй визнача

ться по формул 6.30:

(6.30)

де N - загальне число абонентв проектовано

Ц частка внутршнх викликв, спрямованих до нй спецзв'язку, викл (а=0.02);

С_ВН Ц середн

число викликв внутршнього повдомлення, викл;

Т_СПЛ - час заняття нй спецзв'язку, с.

Час заняття нй спецзв'язку визначимо по формул (6.31):

(6.31)

де Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Т - середня тривалсть розмови при з'

днанн з нями спецзв'язку, с;

Ц час становлення з'

днання, с.

У пдсумку,

Час заняття ЗЛ при вихдному зТ

днанн з нями спецзв'язку представимо у таблиц 6.13:

Таблиця 6.13 - Час заняття ЗЛ при вихдному зТ

днанн з лнями спецзв'язку

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття ЗЛ, при зТ днанн закнчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття блоку AIU при зайнятост викликуваного абонента Т4исх, с
ЗТ днання з нями спецзв'язку а	40	10	50	-

При заданому числ викликв до лнй спецзв'язку рвному С_ВН = 0.03 виклика, на пдстав формули (6.30) визначимо навантаження на вихдн зТ

днувальн нÿ

У результат,

Обчислимо розрахункове навантаження на нÿ спецзв'язку. Для цього скориста

мося формулою результати зведемо в таблицю

(6.32)

де а-значення навантаження на нÿ спецзв'язку.

Разом,

З рахуванням навантаження для кожного напрямку зв'язку, сумарне навантаження на с вихдн зТ

днувальн лнÿ складають 1 496 Ерл.

6.4 Навантаження на вхдн зТ

днувальн н��

Середн

навантаження вхдних зТ

днувальних нй визнача

ться для кожного напрямку вхдно

(6.33)

де Т_ВХ Ц тривалсть заняття зТ

днувально

Т_ВХ - те ж для з'

днань, що не закнчилися розмовою, с;

N - загальне число абонентв проектовано

С_ВХ - число вхдних викликв, що надходять до кожного абонента проектовано

Час заняття зТ

днувально

(6.34)

де Ц час прослуховування сигналу виклику, с

Ц час обмну нформацÿ мж станцями. Застосову

ться, с

Т - середня тривалсть розмови при з'

днанн з АТС, с.

У результат,

Тривалсть заняття вхдно

(6.35)

де Ц час прослуховування сигналу зайнято, с

Ц час обмну нформацÿ мж станцями, с

Разом,

Час заняття ЗЛ при вхдному зТ

днанн вд АТС представимо у таблиц 6.14:

Таблиця 6.14 - Час заняття ЗЛ при вхдному зТ

днанн вд АТС

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття ЗЛ, при зТ днанн закнчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття ЗЛ, при зайнятост викликуваного абонента Т4исх, с
ЗТ днання з АТС	75	10,2	85,2	7,2

Дал необхдно задати кльксть викликв вд АТС для кожного з 16 напрямкв зв'язку. Вихдн дан представлен в таблиц 6.15:

Таблиця 6.15 - Кльксть вхдних викликв вд АТС для 16 напрямкв зв'язку

Напрямок	1	2	3	4	5	6	7	8
Кльксть викликв	0,04	0,035	0,027	0,025	0,031	0,036	0,03	0,029
Напрямок	9	10	11	12	13	14	15	16
Кльксть викликв	0,02	0,021	0,024	0,034	0,038	0,027	0,032	0,041

Дал, з рахуванням пдвищеного навантаження абонентв категорÿ 2 категорÿ 3, необхдно визначити навантаження на вхдн зТ

днувальн нÿ вд АТС для кожного з 16 напрямкв по формул (6.33). Результати обчислень представлен в таблиц 6.16:

Таблиця 6.16 - Навантаження на вхдн зТ

днувальн нÿ вд АТС для 16 напрямкв зв'язку

Напрямок	1	2	3	4	5	6	7	8
Навантаження, Ерл	112,25	98,22	75,76	70,15	86,99	101,02	84,18	81,38
Напрямок	9	10	11	12	13	14	15	16
Навантаження, Ерл	56,12	58,93	67,35	95,41	106,63	75,76	89,80	115,0

Дал необхдно зробити розрахунок розрахункового навантаження на зТ

днувальн нÿ вд АТС. Для цього скориста

мося формулою 6.36 результати обчислень зведемо в таблицю 6.17:

(6.36)

де а- значення навантаження на зТ

днувальн нÿ вд АТС.

Таблиця 6.17 - Розрахункове навантаження на вихдн зТ

днувальн нÿ для 16 напрямкв зв'язку

Напрямок	1	2	3	4	5	6	7	8
Розрахункове навантаження, Ерл	119,39	104,89	81,63	75,8	93,28	107,8	90,37	87,46
Напрямок	9	10	11	12	13	14	15	16
Розрахункове навантаження, Ерл	61,17	64,1	72,88	101,99	113,59	81,63	96,18	122,2

Визначимо навантаження на зТ

днувальн нÿ вд АМТС по формул (6.37):

(6.37)

де N - загальне число абонентв проектовано

Ц середн

число викликв на АМТС, викл;

Т_АМТС - час заняття мжмських нй, с.

Дал визнача

мо час заняття зТ

днувальних нй при вхдному з'

днанн вд АМТС закнчившимся розмовою.

(6.38)

де Т - середня тривалсть розмови при вхдному з'

днанн вд АМТС, с;

Ц час становлення з'

днання, с.

Час становлення з'

днання визначимо по формул (6.39):

(6.39)

У пдсумку,

Час заняття ЗЛ при вхдному зТ

днанн вд АМТС представимо у таблиц 6.18:

Таблиця 6.18 - Час заняття ЗЛ при вхдному зТ

днанн вд АМТС

ЗТ днання	Середня тривалсть розмови Т,с	Час становлення з' днання	Час заняття ЗЛ, при зТ днанн закнчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття блоку AIU при зайнятост викликуваного абонента Т4исх, с
ЗТ днання з АТС	175	14,5	189,5	-

При середнм числ викликв на АМТС рвному Ерл.

Розрахункового навантаження на мжмськ нÿ визнача

ться по формул (6.40):

(6.40)

де а- значення навантаження на мжмськ нÿ, Ерл.

У результат,

З рахуванням навантаження для кожного напрямку зв'язку, сумарне навантаження на с вхдн зТ

днувальн нÿ складають 1 492 Ерл.

Загальне навантаження на зТ

днувальн нÿ, що мстить у соб вихдну вхдн навантаження складають 2988 Ерл.

Розрахунок клькост зТ

днувальних нй по кожнм напрямку виробля

ться з умовою 1 Ерл = 1 зТ

днувальна ня [1]. Це означа

, що для нормального функцонування з урахуванням трат необхдно використовувати 2988 зТ

днувальних нй. Кльксть зТ

днувальних нй у кожному з 16 напрямкв дорвню

вдповдному значенню навантаження в цьому напрямку.

7 РОЗРАХУНОК НАД

ЙНОСТ

БАГАТОФУНКЦ

ОНАЛЬОп СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

При проектуванн багатофункционально

У загальному випадку, сну

три вигляду розрахункв:

- точнений, який передбача

рахування рзних режимв мов роботи комплектуючих спроектовано

- Орúнтовний, який викону

ться в тому випадку, коли вдом номенклатура виробв, що входять в блоки системи;

- Прикидочний, що дозволя

провести швидку орúнтовну оцнку показникв надйност спроектовано

Так як при проектуванн системи не використовувалися принципов схеми станцÿ 5ESS, також з рахуванням того, що ц дан

закритими, то зробити точнений розрахунок в цьому випадку не представля

ться можливим.

Розглянемо загальну структуру системи, що проекту

ться. Вона склада

ться з 3 основних блокв:

-         Блок станцйного обладнання;

-         Блок з'

днувальних нй;

-         Блок абонентських нй.

Блок станцйного обладнання не включа

ться в розрахунок загально

Блок з'

днувальних нй явля

собою сукупнсть всх мжстанцйних з'

днувальних нй, як прокладаються для кожного напряму зв'язку вмикаються в блок DLTU станцÿ. Кльксть з'

днувальних нй вибира

ться в залежност вд значення навантаження в ГНН, також вд

мност

КМ-тракту в кожному напрям. Кльксть

КМ-трактв для кожного напрямку зв'язку представлена в табл. 7.1:

Таблиця 7.1 - Кльксть

КМ-трактв для кожного напрямку зв'язку

Напрямок

1

2

3

4

5

6

7

8

9

КМ

120

120

120

120

120

120

120

120

120

К-ть, шт

2

2

2

2

2

2

2

2

1

Напрямок

10

11

12

13

14

15

16

17

18

КМ

120

120

120

120

120

120

120

30

К-ть, шт

1

1

2

2

2

2

2

1

Блок абонентських нй явля

собою сукупнсть всх нй, що з'

днують абонентв з АТС 5ESS, включених в 9 нтегральних блокв доступу AIU, кожний

мнстю по 3584 АЛ.

Блоки з'

днувальних абонентських нй являють собою паралелльно-послдовн структури, як також мж собою включаються послдовно. Загальна схема системи приведена на мал. 7.1:

Малюнок 7.1 - Загальна схема системи

Дал скориста

мося методом екввалентування [12]. У такому випадку моврнсть вдмови кожного елемента дано

qi=1-pi, (7.1)

де pi - моврнстю безвдмовно

моврност безвдмовно

Таблиця 7.2 -а Дан про надйнсть системи зв'язку.

Елемент системи	моврност безвдмовно
З' днувальн нÿ СЛ ЕСЛ n	0.95
бонентские нÿ АЛ ЕАЛn	0.99

Характеристики надйност екввалентних елементв для з'

днувальних нй на першому етап розрахунку обчислюються по формул (7.2):

Р

КМ = 1 - (1- р_сл)^N, (7.2)

де р_сл - моврнсть безвдмовно

N - кльксть нй, що входять в ИКМ-тракт.

З рахуванням вираження (7.2) для

КМ-120,

КМ-30 моврнсть вдмови Р

КМ_-120 Р

КМ_-30 вдповдно склада

:

Р

КМ_-120 = 1 - (1-0.95)¹²⁰ = 0.,

Р

КМ_-120 = 1 - (1-0.95)³⁰ = 0..

Характеристики надйност екввалентних елементв для абонентських нй на першому етап розрахунку обчислюються по формул (7.3):

Р_АЛ = 1 - (1-р_аб)^N, (7.3)

де р_аб - моврнсть безвдмовно

N - загальна кльксть абонентськх лнй.

З рахуванням вираження (7.3) моврнсть вдмови абонентських нй вдповдно склада

:

Р_АЛ = P_АЛ1-3 = 1 - (1-0.99)³ = 0.8352

Псля даних перетворень система прийма

вигляд структури, зображено

Малюнок 7.2 - Загальна схема системи псля перетворень

Дана система явля

собою послдовну структуру, моврнсть безвдмовно

Pc = Р

КМ_-120^N1 х Р

КМ_-30^N2 х Р_AЛ, (7.4)

де Р

КМ_-120- моврнсть безвдмовно

Р

КМ_-30 - моврнсть безвдмовно

Р_AЛ - моврнсть безвдмовно

N1 - кльксть ланок системи, що мстять

КМ-120;

N2 - кльксть ланок системи, що мстять

КМ-30.

Обчислимо моврнсть безвдмовно

Рс = 0. х 0. х 0.8352 = 0.835.

Це вираження характеризу

наступна структурна схема (див. мал. 7.3):

Малюнок 7.3 - Структурна схема системи псля кнцевого перетворення

Розраху

мо коефц��нт ремонтоздатност системи зв'язку [12]:

, (7.5)

де tпа - середня нароботка на вдмову;

tр - середнй час ремонту.

Для системи зв'язку, що проекту

ться середня нароботка на вдмову становить 9 годин, середнй час ремонту становить 1 годину. З урахуванням цих даних:

Вс расчитан показники задовольняють поставленим технчним вимогам.

8 ЕКОНОМ

ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ БАГАТОФУНКЦ

ОНАЛЬОп СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

8.1 Визначення каптальних витрат

Визначення каптальних витрат доцльне проводить окремо по станцйним, нйним цивльних спорудженням на основ питомих каптальних витрат в гривнах на один номер

мност [13].

Визначимо каптальн витрати по станцйним спорудженням в розрахунку для одного номера

мност на основ формули (8.1):

Кст = Куд ст ´ N ´ К, (8.1)

де Куд ст - питом каптальн витрати по станцйному обладнанню на номер

мност мереж, у.е;

N - задана мстксть мереж (N = 30 );

К - курс гривни до долара США на 25.03.2 (К = 5,6)

У цей час, згдно з даними, наданими Донецькою Дирекцúю Укртелекому, з рахуванням цни, що встановлю

ться виробником - компанúю Lucent Technologies, вартсть включення одного номера ЦАТС 5ESS в мську мережу становить 150 у.е.

У результат, Кст = 150 ´ 5,6 ´ 30 = 252, грн.

Визначимо каптальн витрати по нйним спорудженням в розрахунку для одного номера

мност по формул (8.2):

Ксл = (Каб лин ´ N + Ксл ´ Nнапр ´ К, (8.2))

де Каб лин - питом каптальн витрати по абонентським лням, у.е;

Ксл -а питом каптальн витрати по з'

днувальним лням, у.е;

N - задана мстксть мереж (N=30 );

Nнапр - середня кльксть з'

днувальних лнй (Nнапр =3 ), шт;

К - курс гривни до долара США на 25.03.2 (К=5,6).

Питом каптальн витрати по абонентським лням проводяться з розрахунком середней довжини, рвно

Питом каптальн витрати по з'

днувальним лням також проводяться з розрахунком середньо

Разом, Клс = (6,4 ´ 3 + 2150 ´ 3) ´ 5,6 = 7525, грн.

Визначимо каптальн витрати по цивльним спорудженням з розрахунку на один номер

мност по формул (8.3):

Кгр = Куд гр ´ N, (8.3)

де Куд гр - питом каптальн витрати по цивльним спорудженням (технчна будвля АТС), рвн 200 грн;

N - задана мстксть мереж (N=30 ).

У результат, Кгр = 200 ´ 30 = 6 , грн.

У результат, загальна величина каптальних вкладень з розрахунку на 3 номерв визнача

ться по формул (8.4):

Кобщ = Кст + Клс + Кгр, (8.4)

де Кст - каптальн витрати по станцйним спорудженням, грн;

Клс -каптальн витрати по нйним спорудженням, грн;

Кгр -каптальн витрати по цивльним спорудженням, грн.

У результат, Кобщ = 3873, грн.

Значення, отриман на основ формул (8.1) - (8.3) представимо у табл. 8.1

Таблиця 8.1 - Питом каптальн витрати на 3 номерв

Найменування витрат	Вартсть, грн
Кст, станцйне обладнання	252
Клс, нйно-кабельн споруди при середнй довжин абонентсько	7525
Кгр, технчна будвля АТС	6

Також необхдно визначити вартсть будвельно-монтажних робт, як становлять 30 % вд вартост обладнання.Для цього скориста

мося формулою (8.5):

Смонт = Кст х 0.3, (8.5)

де Кст - каптальн витрати по станцйним спорудженням, грн.

У результат, Смонт = 756, грн.

Визначимо планов накопичення в розмр 30 % вд вартост будвельно-монтажних робт по формул (8.6):

Сплан = Смонт х 0.3, (8.6)

де Смонт - вартсть будвельно монтажних робт, грн.

У результат, Сплан = 2268, грн.

Визначимо нш витрати в розмр 10 % вд вартост будвельно-монтажних робт по формул (8.7):

Спроч = Смонт х 0.1, (8.7)

де Смонт - вартсть будвельно монтажних робт, грн.

У результат, Спроч = 756, грн.

Визначимо питом каптальн витрати по формул (8.8):

Куд = Кобщ / N, (8.8)

де Кобщ - загальна сума системи, грн;

N - задана

мнсть мереж (N=30 ).

Загальну суму системи можна визначити по формул (8.9):

Кобщ = Кста + Клс +Кгр, (8.9)

де Кст - каптальн витрати по станцйним спорудженням, грн;

Клс -каптальн витрати по нйним спорудженням, грн;

Кгр -каптальн витрати по цивльним спорудженням, грн.

Псля пдрахункв, Кобщ = 4931, грн.

У результат, Куд = 1644, грн.

Також необхдно зазначити, що вс каптальн вкладення здйснюються в течÿ нульового року, з розрахунком на перод 5 рокв бльше не проводяться.

Загальний розрахунок каптальних витрат зведемо в табл. 8.2

Таблиця 8.2 -а Каптальн вкладення

Вигляд каптального вкладення	Вартсть, грн
Обладнання, що монту ться	252
Разом	252
Будвельно-монтажн роботи	756
Планов накопичення	2268
нш витрати	756
Загальна сума по обладнанню	35784
Лнйн споруди	7525
Громадянськ споруди	6
Загальна сума об' кта	4931

8.2 Розрахунок витрат виробництва

8.2.1 Розрахунок заробтно

Для станцÿ

мнстю 30 номерв передбачена чисельнсть 15 чоловк. Оптимальна органзаця труда, його продуктивнсть, забезпечуються рацональним плануванням чисельност працвникв зв'язку, здйсню

ться на основ крупнених нормативв чисельност.

Для розрахунку рчного фонду оплати труда необхдно визначити чисельнсть обслуговуючого персоналу засобв зв'язку,

Розраху

мо середньомсячну заробтну плату по обслуговуванню телефонно

Заробтна плата - це заробток розрахований, як правило, в грошовому вираженн, який за трудовими договорами власник або повноважений ним орган виплачу

за виконану роботу або надан послуги.

Заробтна визнача

ться по формул (8.10):

Зп = оклад + премя, (8.10)

У такому випадку, заробтна плата начальника зв'язку:

Зп = оклад + премя,

де оклад - 300 грн;

премя - 20 % вд окладу = 60 грн.

У результат, Зп = 300 + 60 = 360, грн.

Заробтна плата нженера зв'язку:

Зп = оклад + премя,

де оклад - 250 грн;

премя - 20 % вд окладу = 50 грн.

У результат, Зп = 250 + 50 = 300, грн.

Заробтна плата нженера електронки:

Зп = оклад + премя,

де оклад - 210 грн;

премя - 20 % вд окладу = 42 грн.

Разом, Зп = 210 + 42 = 252, грн.

Заробтна плата електромеханка нйних споруд:

Зп = оклад + премя,

де оклад - 150 грн;

премя - 20 % вд окладу = 30 грн.

Разом, Зп = 150 + 30 = 180, грн.

Заробтна плата для 4 розряду електромонтера станцйних споруд визнача

ться по формул (8.11):

Зп = Тр ´ Чс + премя + доплати, (8.11)

де Тр - кльксть часв роботи в мсяць (Тр = 174 години),

Чс - часова тарифна ставка, грн

премя - 20 % вд окладу, грн

доплати - 6 % вд окладу, грн

Разом, Зп = 174 ´ 0,66 + 17,42 + 2,61 + 2,61 = 137.48, грн.

Заробтна плата для 5 розряду електромонтера станцйних споруд також визнача

ться по формул (8.11):

Зп = 174 ( 0,75 + 19,8 + 2,97 + 2,97 = 156,24, грн.

Заробтна плата для 6 розряду електромонтера станцйних споруд також визнача

ться по формул (8.11):

Зп = 174 ( 1,31 + 34,58 + 5,18 + 5,18 = 272,88, грн.

Весь розрахунок заробтно

Таблиця 8.3 - Фонд заробтно� плати за рк

Посади	Кльксть працвникв, чол	Розряд	Часова тарифна ставка, грн	Мсячний оклад, грн	Усього в мсяць, грн	Усього за рк з рахуванням премй, грн
Начальник цеха	1			300	360	4320
нженер звТязку	2			250	300	7200
нженер электроник	3			210	252	9072
Електромеханик нйних споруд	5			150	180	10800
Електромонтер станцйних споруд	1	4	0,66	114,84	137,48	1649,76
	2	5	0,75	130,5	156,24	3749,76
1	6	1,31	227,94	272,88	3274,56
Взагал по предприятю	15				1658,6	39 180

8.2.2 Розрахунок вдрахувань на соцальн потреби

Вдрахування на соцальн потреби являють собою форму перерозподлу нацонального фонду на фнансування суспльних споживачв.

У витратах на соцальн потреби вдбиваються обов'язков вдрахування по встановленим законодавством нормам по органах державного страхування, що включають:

Витрати на соцальне страхування встановлюються в розмр 37,5 % вд фонду оплати труда, як становлять 14 690 грн розподляються як - 88 % пенсйний фонд = 12 930 грн 12 % соцальн потреби = 1 763 грн, так само фонд зайнятост - 3 %, який становить 440,72 грн.

Сума вдрахувань на соцальн потреби становить 15130,72 грн.

8.2.3 Розрахунок амортизацйних вдрахувань

У загальному вигляд, розрахунок амортизацйних вдрахувань здйсню

ться по формул (8.12):

(8.12)

де а- балансова вартсть основних фондв по кожнй груп на початок пероду, що розгляда

ться, грн;

На - норма амортизацÿ, %.

На основ закону кра

Лнйн громадянськ споруди вдносяться до 1ой категорÿ норма амортизацÿ для них склада

5% в рк.

мортизацйн вдрахування по станцйному обладнанню можна визначити по формул (8.13):

(8.13)

де а- балансова вартсть станцйного обладнання на початок пероду, що розгляда

ться, грн;

На _ст - норма амортизацÿ для станцйного обладнання, %.

мортизацйн вдрахування по нйним спорудженням визначимо по формул (8.14):

(8.14)

де а- балансова вартсть нйних споруд на початок пероду, що розгляда

ться, грн;

На _лс - норма амортизацÿ для нйних споруд, %.

мортизацйн вдрахування по громадянським спорудженням визначимо по формул (8.15):

(8.15)

де а- балансова вартсть громадянських споруд на початок пероду, що розгляда

ться, грн;

На _гр - норма амортизацÿ для громадянських споруд, %.

Загальна сума амортизацйних вдрахувань визнача

ться по формул (8.16):

= Аст + Алс + Агр, (8.16)

де Аст амортизацйн вдрахування по станцйному обладнанню, грн;

лс - амортизацйн вдрахування по нйним спорудженням, грн;

гр - амортизацйн вдрахування по цивльним спорудженням, грн.

Результати обчислень на основ формул (8.13)-(8.16) зведемо в таблицю 8.4

Таблиця 8.4 - Амортизацйн вдрахування на термн 5 рокв

Рк	Станцйне обладнання, грн	Лнйн споруди, грн	Громадянськ споруди, грн	Разом, грн
1	1233	376300	3	13
2	9245	357400	285	9
3	6934	339600	270800	7544
4	5201	322600	257200	578
5	39	306500	200	4451

8.2.4 Витрати на електроенергю

Витрати на електроенергю для виробничих потреб визнача

мо з рахуванням споживано

На основ Порядку встановлення тарифв на електроенергю, прийнятого Нацональною Комсúю Регулювання Електроенергетики кра

Витрати на електроенергю можна визначити на основ формули (8.17):

Ел.ен = ((У ´ И ´ п) / (ч ´ к ´ 1)) ´ 365 ´ Ц, (8.17))

де У - витрата струму в ГНН на одну тисячну групу - 35 А;

- напруження батаре

П - кльксть тисячних груп, шт;

Ч - ККД ЕПУ, рвне 0.6;

К - коефцúнт концентрацÿ (К=0,1);

1 - переклад Вт в Вт;

Ц - тариф на 1 Вт*година, грн.

У результат, Ел.ен. = ((35 ( 60 ´ 30) / (0,6 ´ 0,1 ´ 1)) ´ 365 ´ 0,36 =а 138, грн.

Вс розрахунки заробтно

Таблиця 8.5 - Витрати виробництва

Найменування статей витрат	Сума, грн\рк
	1	2	3	4	5
Заробтна плата штату основно� дяльност	39 180	39 180	39 180	39 180	39 180
Вдрахування на соцальн потреби	15130,72	15130,72	15130,72	15130,72	15130,72
Амортизацйн вдрахування	13	9	7544	578	4451
Електроенергя для виробничих потреб	138	138	138	138	138
Разом	132	1008	7737	5973	4644

Також необхдно зазначити, що пдпри

мство буде вдноситься до власност Донецтелекома, тому цензування, а також плата за оренду каналв використання телефонно

8.3 Розрахунок обсягв продукцÿ

Доходи предприятя умовно мають 2 джерела: це доходи отриман за пдключення абонентв, що вдносяться до рзних категорй, також доходи за похвилинну оплату розмови абонентв [13].

У залежност вд категорÿ абонента, на основ положення, прийнятого Державним Комтетом Зв'язку

нформатизацÿ Укра

Плата за становку основного телефонного апарату

-       Для пдпри

мств - 650 грн без ПДВ

-       Для населення - 160 грн без ПДВ

За одну повну або неповну хвилину розмови всх видв пдключення телефону:

-       Для пдпри

мств - 0,015 грн без ПДВ;

-       Для населення - 0,007 грн без ПДВ.

Необхдно врахувати, що становка телефонних апаратв для всх категорй призначу

ться першим роком, в подальшому на термн, рвний 5 рокв бльше не проводиться. Для розрахункв похвилинной оплати використовуються середнестатистичн дан, надан пдпри

мством Донецктелеком:

-       Середня тривалсть розмов в день 1 квартирного абонента становить 75 хвилин;

-       Середня тривалсть розмов в день 1 абонента категорÿ 2 або 3, з рахуванням пдвищеного навантаження становить 150 хвилин;

У цьому випадку, обсяг продукцÿ за рк по кожнй категорÿ можна визначити на основ формули (8.18):

Об'

м _i = C_{ед i} х N_{мин i} x N_дн х N _{аб i,} (8.18)

де C_{ед i}а - вартсть хвилини розмови для i-ой категорÿ абонентв i, грн;

Nмин _i а- кльксть хвилин розмови для i-ой категорÿ абонентв, мн;

Nдн - кльксть днв в роц, днв;

N _{аб i} а- кльксть абонентв кожно

Визначимо сумарний обсяг продукцÿ в грошовому вираженн, який чисельно рвний сум прибуткв пдпри

мства за рк отриман дан представимо в таблиц 8.6.

Таблиця 8.6 - Розрахунок обсягу продукц�� за рк

Найменування продукцÿ АТС	Вартсть д. продукцÿ:а 1)за хвилину розмови, грн без ПДВ	Кль-ть хвилин розмови у	Днв в рк, дн	ОбТ ем продукцÿ
	2) ст. тел. апп-ту, грн без ПДВ	день, хв		В нат. вимрюванн, кл-ть абонентв	В грошовому вимрюванн, грн
Квартирний аппарат Бюджетн Организацÿ Коммерцйн организацÿ Таксофоны	0,007 0,007 0,015 0,007	75 150 150 75	365 365 365 365	20400 3600 3600 1500	3909 5913 133 431200
Взагал без ПДВ		2356
Установка телефонного аппарату: Население Бюджетн организацÿ Коммерцйн организац	160 650 650			20400 3600 3600	3264 234 234
Взагал без НДС:		315
Проч прибутки 10% без ПДВ:		315
Разом без ПДВ:		3465

8.4 Розрахунок прибутку пдпри

мства

Прибуток пдпри

мства - це рзниця мж прибутками витратами. Прибуток визнача

ться по формул (8.19):

П = Дс -а Ииз, (8.19)

де Дс - власн доходи пдпри

мства, як рвн обсягу продукцÿ в грошовому вираженн, грн;

Ииз - витрати виробництва, грн.

Так як перод, що розрахову

ться становить 5 рокв, то

диноразове пдключення абонентв призначу

ться першим роком, в наступн 4 роки не здйсню

ться. Вс розрахунки прибутку, отриман на основ формули (8.19) з рахуванням податку на прибуток, який становить 30% вд суми прибутку представимо в таблиц 8.7:

Таблиця 8.7 - Прибуток пдпри

мства

Рк	Прибуток пдпри мства, грн	Витрати виробництва, грн	Прибуток пдпри мства з рахуванням податку, грн
1	3465	132	1502
2	2591	1008	1108
3	2591	7737	1272
4	2591	5973	1396
5	2591	4644	1489

8.5 Визначення економчно

Для визначення економчно

Чиста дисконтована вартсть (ЧДС) - це рзниця мж приведеними у час сумарними кап.вкладеннями прибутками вд цих вкладень, також приведеними у час. Для розрахунку чисто

(8.20)

где К - каптальн вкладення (

Д - доходи пдпри

мства (

коефцúнт дисконтування (

а- депозитна ставка (

Т - число рокв нвестицйного циклу (Т=5), рокв;

t - тепершнй рк.

Вс розрахунки приводяться до початкового року, результати обчислень представимо в табл. 8.8

Таблиця 8.8 - Розрахунок чисто

Роки	Каптальн вкладення, грн	Каптальн вкладення, приведен у час, грн	Прибуток, грн	Прибуток, приведений у час, грн
0	-4931	-4931
1			1502	5259
2	-		1108	5045
3	-		1272	7529
4	-		1396	1074
5	-		1489	1489
Разом:	-4931	-4931	6767	43463

У результат, ЧДС = - 5851 грн.

Якщо чиста дисконтована вартсть > 0, то проект вважа

ться ефективним.

У цьому випадку, при ЧДС = - 5851 грн, це говорить про те, що на промжку нвестицйного циклу, що розгляда

ться проект

не вигдним. Однак, по характеру прибутку, з рахуванням дисконтування, можна говорити про те, що при збльшенн нвестицйного проекту на 1-2 роки, проект буде вигдним.

8.6 Визначення строку окупност системи

Термн окупност - це час, в течÿ якого окупаються витрати за рахунок прибули вд реалзацÿ вироблено

Термн окупност каптальних вкладень визначимо графчно(див. рис 8.1):

Малюнок 8.1 -а Визначення термну окупност системи

На мал. 8.1 по ос абсцис вдклада

ться число рокв нвестицйного циклу, в цьому випадку 5 рокв, по ос ордината - в вдТ

мно

З мал. 8.1 видно, що термн окупност системи виходить за меж розрахову

мого пероду, рвному 5 рокв, однак по характеру зростання прибутку можна судити, що в останнй рк вона почина

значно пдвищуватися.

Взагал, для пдвищення показника економчно

Пдключення цих абонентв в даний момент не

доцльним, так як кльксть цих абонентв

дуже малою, але в наступн 5 рокв

Цей фактор, також тенденцÿ до постйного збльшення прибутку пдпри

мства дозволяють судити, про те, що система орúнтовно окупиться за 6-7 рокв.