Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Размещение продуктивных сил США
Вступ
Сполучен штати одна з найбльших кра
ОбТ
ктом дослджень являються продуктивн сили США, тобто природн та трудов ресурси, галуз промисловост, часть кра
Предметом дослдження в цй курсовй робот
закономрност принципи територально
При дослдженн питання використовувались так методи як загальнонауковий, мждисциплнарний та спецальний.
Вивчаючи розмщення роль продуктивних сил Сполучених Штатв Америки, ми можемо оцнити промисловсть ц㺿 кра
налз розмщення продуктивних сил тако
В цй курсовй робот ми визначимо роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Сполучених Штатв, розглянемо сторичний аспект формування виробництва, придлимо вагу також впливу природних ресурсв на розвиток господарського комплексу, оцнимо
Дуже важливим
також розгляд част США у мжнародному подл прац та зовншньоекономчн звТязки кра
Також ми розглянемо основн проблеми, що гальмують розвиток та розмщення продуктивних сил та проаналзу
мо шляхи
В вивченн цих важливих питань нам стануть у нагод картосхеми адмнстративно-територального подлу кра
Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Сполучених Штатв Америки
США - найбльша за сво
При 4,7 % населення на кра
Економко-географчне положення кра
Сприятливо вплинуло на економко-географчне положення сусдство з Канадою Мексикою, кра
Внутршнй ринок завжди був головним у господарств США. Вн
найбльш
мним у свт як для споживчих товарв масового вжитку, так для продукцÿ виробничого призначення, також вслякого виду послуг.
З кожним роком кльксть ВВП на душу населення зроста
, що безперечно свдчить про високу розвиненсть кра
а 
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001.
Проте структура ВНП не однордна. Найбльша частка виробництва припада
на сферу послуг - 80 %, дал промисловсть - 18 % на сльське господарство - лише 2 % виробництва валового нацонального продукту.
Отже продуктивн сили вдграють виршальну роль в економчному розвитку кра
Сполучен Штати Америки
лдерами в багатьох галузях виробництва завдяки вигдному економко-географчному положенню, великй клькост корисних копалин, висококвалфкованй робочй сил, також прибутковому високоефективному багатогалузевому господарству.
Передумови розвитку розмщення продуктивних сил Сполучених Штатв Америки
Дуже важливе значення мають для розвитку розмщення продуктивних сил мають сторичн, природн та демографчн мови. Дослджуючи сторю виробництва, природн та трудов ресурси ми можемо проаналзувати фактори розмщення т㺿 чи ншо
сторичн передумови. квропейська колонзаця Пвнчно
Переворот 1688-1689 рокв в Англÿ привв до твердження буржуазно
Основним заняттям поселенцв протягома ус㺿 колонально
Псля початку громадянсько
В другй половин 18 ст. великого розвитку одержав совий промисел, зв'язаних з експортом сових матералв у метрополю. Лсовий промисел стимулював розвиток суднобудування. Рст суднобудування дуже вплинува на розвиток рибного промислу. Одним з раннх у колонях було текстильне виробництво у форм мануфактур, органзованих на капталстичнй основ.
Вдбувався повсюдний рст внутршньо
З початку 19 ст. ясно позначилися дв тенденцÿ економчного розвитку США. У пвнчних захдних районах кра
У ход промислового перевороту був зроблений ряд оригнальних винаходв, що знаходили широке практичне застосування. Швидкий рст промислового сльськогосподарського виробництва супроводжувався розвитком внутршньо
Псля закнчення громадянсько
До кнця 19 ст. США зробили величезний стрибок у сво
му економчному розвитку перетворилися в могутню ндустральну державу.
У цей час вдбува
ться стрмке осво
ння новий територй американського Заходу.
Сльськогосподарське виробництво кра
Остання чверть 19 ст. була часом величезного залзничного будвництва. Високими темпами розвивалася верстатобудвна, текстильна, харчова промисловсть. З 90-х рокв швидко починають розвиватися так нов галуз ндустрÿ, як хмчна, електротехнчна, гумова, автомобльна нафтова промисловсть.
Швидкому розвитку американсько
Економчн кризи були могутнм прискорювачем концентрацÿ виробництва централзацÿ капталу, у результат чого в США виникають монополстичн об'
днання.
Бурхливий економчний розвиток США в останнй чверт 19 ст. призвв до величезного збльшення виробництва росту нацонального багатства кра
Природн передумови. Природне середовище Сполучених Штатв Америки вдзнача
ться великою рзномантнстю. Зустрчаються екстремальн мови та негативн явища. Дяльнсть людини труднена у високих широтах Аляски. На внутршнх плато високогрТях Кордиль
р пану
рзкоконтинентальний, здебльшого аридний клмат з висотною пояснстю. Тихоокеанське збережжя, включаючи Аляску Гавай
Проте в цлому навряд чи можна знайти ншу кра
Надра Сполучених Штатв Америки мають багат, як правило, зручн для експлуатацÿ вигдно розташован родовища корисних копалин: паливно-енергетичн, металев, неметалев. США
дером з забезпеченост камТяним та бурим вугллям в свт Загалом вуглля Апалацького басейну США ма
спкнсть використову
ться для коксування. Свтове значення мають поклади нафти, природного газу, бтумнозних сланцв, урану, залзних руд, мд, свинцю, цинку, молбдену, фосфатв, калйно
Велик озера
найбльшим резервуаром прсно
Комплекс чинникв сприя
сльськогосподарському виробництву. Насамперед це величезн розмри земельного фонду, придатного для потреб рослинництва тваринництва. Сумжн штати розташован в помрному субтропчному поясах. Межа мж ними проходить мж 350 ата 400 пн. ш. Гавайськ острови пвдень Флориди - це вже тропки. Схдн територÿ сумжних штатв, де знаходиться бльша частини рвнинних земель, добре зволожен практично не знають посух. мовною межею мж вологим сходом посушливим заходом можна вважати 1000 зх. д., вздовж якого рчна сума опадв становить приблизно 500 мм. Посушлив пвденно-захдн штати мають можливост для штучного зрошення. Важливою
наявнсть масивв родючих рунтв, серед них - субтропчн чорноземи, чорн та каштанов рунти великих пвнчноамериканських степв - прерй. Природна родючсть рунтв в Сполучених Штатах значно полпшена людиною.
У свй час Аппалач Кордиль
ри являли собою важко прохдний барТ
р для колонств. Зараз вони мають сучасну транспортну нфраструктуру. Морськ бухти Бостона, Нью-Йорка, Делаверська та Чесапкська затоки на Атлантичному збережж, затоки Тюджет Саунд, гирло рчки Колумбя затока Сан-Франциско на Тихоокеанському узбережж створюють зручн мови для мореплавства. Велик озера звТязан з океаном через рчку Св. Лаврентя басейн Мп. Взагал Мп - найбльша прсноводна рчка, води яко
Демографчн передумови. За клькстю жителв США поступаються лише Китаю
ндÿ, але значно вдстають вд них. Середня густот населення становить 28 осб на 1 км2. Дуже слабо заселен Аляска (0,6 чоловка на 1 км2), також Грськ штати Велик рвнини. Високою
густота населення в мсцях концентрацÿ великих мст, де мськ агломерацÿ, зливаючись одна з одною, творили ггантськ мегаполси.
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Демографчна ситуаця в Сполучених Штатах
типовою для високорозвинених кра
Кльксть працюючого населення (тис.)140900 |
|
|
Частка працюючого населення по вдношенню до загально |
49,7 |
|
Частка економчно активного населення у вц вд 15 до 64 рокв по вдношенню до загально |
79,1 |
|
Частка жнок в економчно активному населенн (%) |
46 |
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Як ми бачимо з таблиц, частка працюючого населення по вдношенню до загально
Специфчними для США
проблеми ммграцÿ, характеру мських та позамських територй.
ммграцÿ в США належить виняткова роль. США були створен переселенцями зараз жодна кра
Мське розселення в Сполучених Штатах Америки пережило в другй половин XX ст. Швидкий процес субурбанзацÿ. Суть цього явища полягала в швидкому перемщенн населення робочих мсць з офцйних меж мст в передмстя. Зараз у передмстях живе 2/5 американцв зосереджена така ж частка робочих мсць.
Згдно з реалями субурбанзацÿ сучасн мськ творення в США подляються на три типи: ст, метрополтенський статистичний ареал консолдований метрополтенський статистичний ареал. Ст - це мсто в його офцйних межах. Метрополтен - ст з його передмстями, тобто те ж саме, що й агломераця. Консолдований метрополтен - це два або бльше метрополтенв, що зрослися.
Кльксть населення (тис.)283230 |
|
|
Середнй прирст населення (%) |
0,9 |
|
Густина населення ( чол./кв. км.) |
28,9 |
Вдсоток мського населення77 |
|
|
Кльксть мст з населенням бльше 1 чол. |
219 |
|
Середня кльксть чоловкв на 100 жнок |
97 |
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001
Мстами в Сполучених Штатах Америки вважаються вс населен пункти, в яких прожива
понад 2500 осб, вс нш - сльськими. За таких мов ¾ американських жителв класифкуються як мськ жител ¼ - як сльськ. Фактично населення Сполучених Штатв Америки подля
ться на метрополтенське, позаметрополтенське та фермерське.
Сучасна галузева структура рвень розвитку продуктивних сил США
Господарство США характеризу
ться не тльки сво
Галузева структура господарства Сполучених Штатв надзвичайно рзномантна. Одними з найбльш значущих галузей
добувна обробна промисловост, сльське господарство, транспорт та нематеральна дяльнсть держави, така як торгвля, фнанси та послуги. В первиннй сфер зайнято лише 3,3 % працюючих (у сльському господарств, свництв й рибальств - 2,8 в добувних галузях - 0,5), у вториннй сфер - 22,4 % ( в будвництв - 6,0, в обробнй промисловост Ц 16,4) в третиннй сфер - 74,3 % ( на транспорт, в звТязку, електроенергетиц комунальному господарств - 7,1, в торгвл - 20,9, у фнансах та страхуванн - 6,7, в галузях обслуговування - 34,9 в громадському харчуванн - 4,7). Такий розподл трудових ресурсв
прогресивним вдповда
сучасним вимогам.
Структура корисних копалин, що
Добувна промисловсть тсно повТязана з енергетикою. Зараз в енергобаланс частка нафти становить 40 %, природного газу - 25, вуглля - 23, гдро-, атомно
Щорчне виробництво електроенергÿ вже перевищу
3 млрд кВт за рк продовжу
зростати.
Обробна промисловсть - це основа матерального виробництва Сполучених Штатв. За вартстю продукцÿ частка харчово
По всх параметрах сльське господарство Сполучених Штатв виявля
собою великий бзнес. Склався навть спецальний термн - "агробзнес", -а ггантська вага сльськогосподарського виробництва, що вдбива
, в американськй економц. Пд цим термном ма
ться на ваз весь агропромисловий комплекс вд окремого фермера до мультинацонального концерну-виробника хмкатв.
Завдяки щедрост природи млому використанню технки, добрив хмкатв, американський фермер практично не ма
соб рвних у виробництв рясно
Для потреб галуз використову
ться 190 млн га орних земель 220 млн т пасовищ, або, вдповдно, 0,7 0,9 га на особу. Понад 20 млн га земель зрошу
ться. - показники в залежност вд попиту на продукцю галуз можуть зменшуватися або зростати.
Площа, яку займають ферми (тис. га)393471 |
|
|
Кльксть ферм (тис.) |
2073 |
|
Кльксть ферм на 1 кв. км. |
2214 |
|
Середнй розмр длянки ферми (га) |
190 |
|
Частка ферм, що знаходяться у власност окремих родин (%) |
57,7 |
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001.
За тепершнх мов американське сльське господарство стало нтенсивним: в середньому врожайнсть пшениц становить 26 ц/га, кукурудзи - 75 ц/га, надо
Землеробство тваринництво займають приблизно однакове мсце
багатогалузевим. В землеробств на перше мсце треба поставити виробництво кормового зерна - кукурудзи, ячменю сорго. Важлива роль належить кукурудз. п
Як продовольче зерно вирощують пшеницю рис. Збр пшениц сяга
до 75 млн т, рису - до 8 млн т. Загальний збр зерна в США досяга
360 млн т.
Серед олйних - соя, арахс, соняшник бавовник. Головна роль належить со
В США культивують цукров буряки цукрову тростину. Взагал, виробництво цукру тут - одне з найбльших в свт. Разом з тим, США
мпортером цукру з нших кра
Серед технчних культур найбльше значення мають тютюн бавовник. США
одним з провдних
США характеризу
ться великим поголвТям (понад 100 млн голв велико
Виробництво мТяса в США весь час зроста
перевищило вже 34 млн т на рк. Бльше 2/5 його припада
на бле мТясо - мТясо птиц.
Стосовно харчування американцв, у ньому найважлившу роль вдграють мТясо та нш продукти тваринного походження (крм тваринного масла), риба, оля, цукор, овоч фрукти, рзн напо
Рибальство
також розвиненою галуззю господарства США. Щорчний вилов риби - 5-6 млн т.
Як велика розвинена кра
У сфер нематерально
Важливим складовим господарства Сполучених Штатв Америки в другй половин XX ст. стали науков дослдження вйськово-промисловий комплекс. Витрати на науку перевищують 170 млрд доларв. Во
нн витрати досягають 310 млрд доларв.
Особливост розмщення територальна структура провдних галузей господарства США
Господарство США ма
сво
Промисловсть. Однúю з найпотужнших галузей промисловост
добувна промисловсть. В США видобувають багато рзномантних корисних копалин, найважлившими з них
вуглля, нафта та природнй газ.
Головним вугльним басейном
Аппалачський. За розмрами, геологчними мовами та якстю вуглля, за вигднстю розташування (щодо Пвнчного Сходу Приозер'я), також за клькстю вже видобутого вуглля вн не ма
рвних у свт. Продовжу
ться експлуатаця Схдного Внунтршнього басейну в штат
ллнойс. Новим явищем стало зростання вугльно
Нафту природний газ видобувають у чотирьох районах: еалф, Мдконтинент, Калфорня, Аляска. Зараз тут добуван
ться 2/5 нафти 4/5 природного газу кра
Головний залзорудний басейн США лежить бля озера Верхнього. Вн один з найбльших у свт й нтенсивно експлунату
ться вже понад 100 рокв. За сво
Уран бльшсть руд кольорових рдксних металв видобуванють у Кордиль
рах, фосфорити - на Флорид в штат Пвнчна Каролна, калйн сол - в штат Нью-Мексико.
Енергетика. Виробляють електроенергю переважно вугльн ТЕС, частка ГЕС - 9 %, АЕС - 22 %. В кра
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Обробна промисловсть. Обробна промисловсть США зародилась у Новй Англÿ згодом поширилась на весь Пвнчний Схд, потм в Приозер'я. Вже перед першою свтовою вйною тут сформувався величезний промисловий пояс: Бостон - Балтмор Ч Сент-Лу
Найбльшими промисловими центрами США
консолдован метрополтени Нью-Йорка, Чикаго Лос-Анджелеса.
Сльськеа господарство. Головною перевагою сльського господарства США
його висока продуктивнсть. Ефективност сльського господарства сприя
наявнсть розвинненого агропромислового комплексу, який включа
виробництво сльськогосподарсько
Як наслдок, зайнятсть безпосередньо в сльському господарств
мнмальною - 2,8 млн осб (1,4 млн фермерв 0,8 мли найманих робтникв) продовжу
зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припада
понад 70 га орних земель 85 га пасовищ.
|
Загальна площа (тис. га) |
936336,4 |
Частка оброблювано земл стосовно загально площ (%)41,1 |
|
|
Частка сльськогосподарських гдь (%) |
20,5 |
|
Площа сльськогосподарських гдь (тис. га) |
186 |
|
Частка зрошувано |
12 |
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001
Для американських ферм з самого початку
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Найвдомшим
Кукурудзяний пояс, що знаходиться на Центральних рвнинах у межирчч Огайо Мссур (штати Айова та
ллнойс
Пшеничний пояс - це вдом американськ степи-прерÿ, як простягаються у меридональному напрямку вд Техасу на пвдн до кордону з Канадою на пвноч вздовж 100-го меридану захдно
Збр картопл, як ? споживання, порвняно незначн. Проте вирощування овочв фруктв
одним з найбльших у свт. Спецалзованими районами овочвництва садвництва стали пвденне збережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида, збережжя еалфу, Калфорня, штати Ореон Вашингтон.
Тютюн виронщують по обидва боки Аппалачських гр у штатах Пвнчна Каролна Кентукк. Бавовницький пояс - колись суцльна смуга Пвдня вд Атлантичного океану до Техасу - тепер перемстився в захднонму напрямку перетворився на деклька розрваних ареалв у долин Мп, штатах Техас, Нью-Мексико, Аризона Калфорня.
Тваринництво. Молочн зони формуються навколо великих метрополтенв. На Пвнчному Сход в Приозер'
Найбльша концентраця велико
господарство характерне для пвденних схилв Аппалачв плато Озарк (штати Арканзас, Мнп, Алабама Джорджя).
Сучасна географя сльського господарства в США складалася поснтупово в процес колонзацÿ територÿ змн у структур само
Транспорт. Сполучен Штати Америки - дуже велика розвинена кра
У вантажоперевезенн на першому мсц сто
|
Щльнсть залзничних шляхв( км/1 кв. км) |
237 |
Довжина залзничниха шляхв (км)134803008 |
|
|
Кльксть людей, що приходяться на один автотранспортний засб |
1,3 |
|
Кльксть вантажвок автобусв |
66727 |
|
Кльксть аеропортв |
14720 |
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Каркас залзничних автомобльних шляхв становить невелике число широтних та меридональних напрямкв, як отримали назву Утранспортних коридорв. Чотири трансконтинентальн лкоридори беруть початок у мстах Мннеаполс-Сент-Пол, Омаха, Канзас-Ст Новий Орлеан. Серед меридональних коридорв видляються напрямки Нью-Йорк - Флорида, Чикаго - Маям (Новий Орлеан Сан-Антоно) та Лос-Анджелес - Сетл. Залзниц, шосе трубонпроводи зв'язують США з Канадою Мексикою.
Серед внутршнх водних шляхв найбльше значення мають система Мп - Огайо, Велик озера канали. Берегов канали з'
днують гирла рчок лагуни й дають можливсть рчковим суднам проходити вздовж збережжя, не виходячи у вдкрите море.
ллнойський канал з'
дну
озеро Мчиган з притокою Мп рчкою
ллнойс створю
вихд у Мексиканську затоку з Великих озер. Ер-канал (озеро Ер Ч притока Гудзону рчка Мохок)
шляхом з району Нью-Йорка у Велик озера. Дуже напруженими за сво
В першй половин XX ст. першсть вд Мп - Огайо перейшла до Великих озер. Значними портами на Великих озерах
Дулут - Сьюпрор, Чикаго Ч
ндана-Харбор, Толдо - Детройт, Буффало, в басейн Мп - Птгсбург Сент-Лу
Особлива роль в США належить автомобльному транспорту. Насиченсть кра
Широкий розвиток авацйного пасажирського транспорту в США повТязаний як з високим рвнем розвитку кра
Найбльшими комплексними транспортними вузлами США
велик метрополтени, географчне положення яких
центральним по вдношенню до найважливших територй, або навть кра
Нематеральна дяльнсть. Важливу роль в розмщенн продуктивних сил США вдгра
сфера нематерального виробництва. Як вже було сказано, головними його пдроздлами
торгвля, фнанси послуги. За клькстю зайнятих у кожному пдрозндл переважають нижн поверхи, представлен дрбними пдпри
мнствами повсюдного поширення розмщення яких збга
ться з розмщенням населення (споживача). Це перш за все роздрбна торгвля громадське харчування, шкльна освта, медицина, автонсервс персональн послуги.
Верхн поверхи нематерально
Неповсюдним (спорадичним) розмщенням вдзнача
ться дяльннсть, пов'язана з природною культурною спадщиною. Природна спадщина США багата рзномантна, культурна, порвняно з кра
Серед курортних мсцевостей найпопулярншими
Флорида Гавай
Зараз серед галузей нематерально
З 28 американських центрв космчних дослджень, пдготовки та випробувань лише 7 знаходяться на Пвноч, 13 - на Пвдн й 8 - на Заход.
В цлому сучасн тенденцÿ розмщення нематерально
Загалом ау сфера нематерального виробництво, як ми бачимо з даграми, зайнято бльше половини населення кра
а
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Участь Сполучених Штатв Америки у мжнародному подл прац та зовншньоекономчних звТязках
США як дуже велика кра
США користуються всма вигодами мжнародного подлу прац.
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
На цй даграм ми бачимо, що в мпорт переважа
продукця обробно
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
В мпорт (10% ВВП) важливими
товари промислового призначення, паливо сировина, руди метали, с, також товари споживчого призначення, так яка текстиль, близна, взуття, дорожн реч, грашки, годинники, фотоапаратв, автомашин, аудо- та вдео систем. Також довозять вони чай, каву, цукор, мТясо, рибу, папр та паперов вироби, чимало технки виробничого призначення.
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Як ми можемо побачити з даграми, в структур експорту також переважа
продукця обробно
а 
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
В експорт (близько 8% ВВП) найбльше значення мають готов промислов вироби, так як автомобл та машини, промислове та енергетичне статкування, текстильн паперов вироби, хмчна продукця, та новтн науко
мн вироби. Також важливе значення ма
експорт сльськогосподарсько
Взагал, Сполучен Штати Америки
найбльшим у свт експортером сльськогосподарсько
Загальна частка мпорту Сполучених Штатв Америки становить 1 223 млн доларв, вдповдно експорту 776 млн доларв.
Серед економчних партнерв Сполучених Штатв найважлившими
сусди - Канада Мексика, також Захдна квропа, Японя нов ндустральн кра
Кра
Трансатлантичний напрямока експансÿ (США - Захдна квропа) став для США важливим псля Першо
Також в зовншньоекономчних звТязках важливу роль вдгра
туризм. Оскльки Сполучен Штати дуже велика кра
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2002.
Як ми бачимо на даграм В Сполучених Штатв Америки бльше прибуткв вд ноземного туризму, тобто надходжень в кра
Дуже важливого значення в зовншньоекономчнй дяльност Сполучених Штатв Америки набувають капталовкладення. В США знаходиться один з найбльших свтових банкв за розмрами активв - Ст груп. Наявнсть вльних коштв дозволя
Сполученим Штатам нвестувати рзн держави отримувати на цьому велик прибутки. Також США виступають головними нвесторами - 46 млрд доларв. Проте вони ж
найбльшими споживачами нвестицй - 49 млрд доларв. Сполучен штати виступали нвесторами в таких кра
Вс переглянут в цьому питанн показники визначають високий рвень розвитку зовншньоекономчних звТязкв США з ншими кра
Проблеми та перспективи розвитку та розмщення продуктивних сил Сполучених Штатв Америки
Сполучен Штати, як будь-яка нша кра
Як один з найважливших факторв формування та розвитку природних ресурсв, велике значення ма
екологчна ситуаця в кра
Розширення вдкритого видобутку корисних копалин призвело до росту площ, що не придатна для використовування в господарськй дяльност, нарощування теплово
У цих мовах у США був прийнятий закон про нацональну полтику у вдношенн навколишнього середовища. Були збльшен витрати на природоохоронн заходи. Стала впроваджуватися нова технологя. Значну нцативу початку виявляти громадськсть. Покращилося екологчне утворення виховання молод.
в результат стан навколишнього середовища став поступово полпшуватися. Чистше стали Велик озера рки, що впадають у них, у яких знову ловиться форель, повтря над Нью-Йорком, Чикаго й ншими мстами. Але в деяких районах екологчна ситуаця продовжу
залишатися складно
Ще одна важлива категоря - це соцальн проблеми, що впливають безпосередньо на трудов ресурси. Одними з найважливших являються проблеми бдност та безробття.
У наш час рвень безробття в Сполучених Штатах близько 7 вдсоткв (17 млн. чоловк).
Пдвищений приплив на ринок прац економчно активного населення, структурн зрушення в американськй економц, еволюця квалфкацйно
Бдними в США офцйно
обличчя, чий щорчний дохд не перевищу
"меж бдност". Вона визнача
ться виходячи з вартост товарв послуг, необхдних для задоволення самих мнмальних житт
вих потреб. Доходи понад третини бднякв США складають менш 50 вдсоткв суми, обумовлено
Щодо третьо
Роблячи висновки, потрбно сказати, що виршення екологчних соцальних та економчних проблем дозволить Сполученим Штатам Америки надовго залишатись кра
Висновки
Сполучен Штати Америки
лдерами в багатьох галузях виробництва завдяки вигдному економко-географчному положенню, великй клькост корисних копалин, висококвалфкованй робочй сил, також прибутковому високоефективному багатогалузевому господарству.
Роль продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Сполучених Штатв Америки надзвичайно велика, адже саме вони його формують, саме вд продуктивних сил залежить загальне становище вс крани. На природних та трудових ресурсах трима
ться вся промисловсть та сльське господарство США, як снують для забезпечення населення, тобто споживачв.
Отже, виходячи з цього потрбно зазначити, що передумови розвитку та розмщення продуктивних сил зграли виршальну роль. Саме дослджуючи вс передумови становлення господарського комплексу ми можемо визначити фактори розмщення т чи ншо галуз господарства Сполучених Штатв.
Галузева структура господарського комплексу надзвичайно рзномантна. Вона представлена майже всма галузями виробництва, як мають дуже великий рвень розвитку. Наприклад, Сполучен Штати знаходяться на першому мсц в свт по забезпеченост власною сльськогосподарською продукцúю. Високий рвень розвитку також у добувно
Ще Сполучен Штати Америки
осередком науково-дослдницько
Маючи економчно вигдне географчне положення, велику кльксть природних та трудових ресурсв США мають зовншньоекономчн звТязки з багатьма кра
Та Сполучен Штати як нш кра
Джерела:
1. Безуглий В. В., Козинець С. В.
Регональна економчна та соцальна географя свту: Посбник. - К.: Видавничий центр Академя, 2003. - 688 с. (Альма-матер)
2. БРЕУС Олексй
мериканська допомога нспекторам //"Укра
3. Все о США: Цифры и факты. Правительство и политика. Экономика и торговля. Законодательство. Образование. - 2003. - Оптический диск.
4. Джинчарадзе В. З.
Экономическая история США. Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1973. - 159 с.
5. Економка зарубжних кра
6.
щук С.
.
Розмщення продуктивних сил (Теоря, методи, практика). Вид 4-е, доп. - К.: квроп. н-т, 2001. Ц 216 с.
7. Ковалевський В. В.
Розмщення продуктивних сил: Пдручник/ За ред. Ковалевського В. В., Михайлика О. Л., Семенова В. Ф. - 3-те вид., випр. доп. - К.: Знання, 2001. - 353 с.
8. Кучер М.
Зернове господарство США: Реалÿ тенденцÿ// Зерно хлб. К., 2002. - №1 (25). У1 (25). - 2002. - С. 30-31
9. Липец Ю. Г.
География мирового хозяйства: учеб. Пособие для студентов/ Ю. Г. Липец, В. А. Пуляркин, С. Б. Шлихтер. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 400 с.
10. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран./ Под ред. Колесова В.П., Осьмовой М.Н. - М.: ПРОГРЕСС, 2 г. - 435 с.
11. Перцик Е. Н.
Города мира: География мировой рбанизации: учеб. Пособие для студ. ВЗов. - М.: Международные отношения, 2. - 381 с.
12. Радионова И. А.
Экономическая география: Учебно-справочное пособие/ И. А. Радионова, Т. М. Бунакова. - 6-е изд. - М.: Московский лицей, 2003. - 496 с.
13. Соцально-економчна географя свту/За ред. Кузика С. П. - Тернопль, 1. - 254 с.
14. Юрквський В. М.
Регональна економчна соцальна географя. Зарубжн кра
15. Эстолл Р.
География США. - М.: Прогресс, 1. - 427 с.
16. ссылка более недоступна