I. Дагностичний.

II

IV

. Дагностичний етап

Мета: дагностика особливостей розвитку пдлткв; виявлен­ня параметрв, що потребують корекцÿ; формування загально

Корекцйна робот з пдлтками проводиться шкльним психо­логом (на баз школи) або практичним психологом (на баз ншо

Заняття 1

Заняття присвячене знайомству з класом проведенню тестуван­ня на виявлення пдлткв з пдвищеним рвнем шкльно

Заняття 2

Заняття присвячене ндивдуальному знайомству з пдлтками, рвень шкльно

Наприкнц заняття учнев пропонують завдання на визначення його самооцнки (Експериментальне дослдження самооцнки осо­бистост).

Заняття З

Заняття передбача

ндивдуальну бесду з метою не тльки виявлення основних факторв, що сприяють пдвищенй тривож­ност пдлтка, й можливост

Вправа «Не подоба

ться — подоба

ться»

Психолог просить пдлтка подлити чистий аркуш паперу на дв половини й записати вдповд на запитання:

1)

ться у школ;

2)

ться вдома;

3)

ться взагал в житт.

Вдповд на ц запитання учень запису

в вй частин аркуша. Псля цього пропонують серю позитивних запитань, вдповд на як записуються в правй частин аркуша:

1)

ться у школ;

2)

ться вдома;

3)

ться взагал в житт.

Пдлтки розповдають спочатку про те, що

Дал школярев пропонують тест Виявлення типу темперамен­ту (Айзенк).

Заняття 4

Дане заняття заключне на етап дагностики.

Спочатку пдлтков пропону

ться Методика дагностики мжособистсних вдносин Т.Лр для виявлення типу вдносин, що перева­жа

у малих групах. Потм проводиться бесда, мета яко

II

Мета: викликати бажання вза

модяти та спвпрацювати з пси­хологом, внести змни у сво

життя; зняти стан тривоги, страху, скутост; пдвищити впевненсть у соб й розкутсть.

Настановний етап припуска

зняття стресу, напруженост та скутост в пдлтка шляхом розслаблення, тобто опануван­ня учнем методв релаксацÿ. Цей етап важливий також тим, що повинен установити повну й абсолютну довру школяра до психолога, закрпити вру в те, що позитивн змни в житт можлив й до них потрбно прагнути.

наступний важливий пдсумок даного етапу — встановлення доври та вза

морозу­мння мж членами групи, зняття емоцйно

Заняття 5

Заняття присвячене знайомству школярв мж собою.

навть якщо пдлтки знайом

учням, що вони разом будуть зустрчатися на спецальних заняттях, як не схо­ж на шкльн уроки. На заняттях будуть грати, малювати, длитися сво

Учасники групи ознайомлюються з правилами групово

1.

2.

3.

4.

ш вдчува

ш сам, не пере­фразувати думки нших.

5.

ться в нй.

 

1. Гра «Знайомство»

Мета: можливсть вийти з власного «Я», подивитися на себе по-ншому й у перспектив стати ншим.

Кожному

сво

Я.

 

2. Малювання на тему «Мо

м 'я»

Мета: невербальне символчне вираження змсту обраного мен.

Псля того, як ус учасники групи назвали сво

 

3. Рухлива гра «Море хвилю

ться»

Мета: визначення емоцйного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоцйного фону; корекця нетерплячост.

Група обира

ведучого, який поверта

ться спиною до нших вимовля

слова: «Море хвилю

ться раз». На рахунок «три» школяр повинн завмерти в незвичайнй поз. Ведучий по черз пдходить до кожного учасника гри, включа

його й намага

ться вдгадати, кого й у якому емоцйному стан вн зобразив. Потм кожен гравець сам поясню

, що вн хотв зобразити. При цьому група обов'язково ана­лзу

виразн невербальн засоби передач образу (ммка, погляд, жести, положення тулуба, стиснут кулаки тощо), оцню

наскльки вдалим був цей вибр. Гра вчить розрзняти й читати емоцйний стан нших людей, адекватно передавати свй стан. Гра також коригу

нетерплячсть, вихову

стримансть. Кервников групи варто звер­нути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зля­каних тварин зображували учасники групи.

 

4. Вправа «Слуха

мо себе»

Мета: розвиток здатност до релаксацÿ, умння слухати себе й визначати свй настрй; умння дагностувати емоцйне самопо­чуття учасникв групи.

Школярам пропонують ссти в зручнй поз, заплющити оч, розслабитися й прислухатися до себе, нби зазирнути в себе, й по­думати: що кожний вдчува

, який у нього настрй. Через клька хвилин ус учасники групи по черз розповдають, не розплющую­чи очей, про те, як вони почуваються який у них настрй. Вправа да

змогу дагностувати емоцйне самопочуття пдлткв, сприйнят­тя ними форм методв роботи групи.

 

5. Вправа «Подаруй усмшку»

Мета: навчитися знмати скутсть обличчя за допомогою усмш­ки, пдтримувати усмшкою, бажати добра навколишнм; створити пдтримувати позитивний емоцйний фон; усувати страхи.

Психологов варто пояснити пдлткам значення усмшки у житт та самопочутт людини. Напруження м'язв не тльки вдобража

, й форму

поганий настрй, утому, негативн емоцÿ. Мають бути напруженими тльки т м'язи, що необхдн, вс нш повинн бути розслабленими. Цлком розслаблена людина стира

вс негативн емоцÿ. Усмхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружен

Ус учасники групи беруться за руки дарують один одному усмшки: кожен пдлток поверта

ться до свого сусда праворуч або воруч, побажавши йому чогось гарного, усмха

ться. Той у свою чергу посмха

ться наступному сусдов

Кервник групи цкавиться враженнями школярв вд заняття, дяку

груп за роботу й запрошу

на наступну зустрч.

Заняття 6

1. Релаксацйний комплекс «Контраст»

Мета: навчання методв релаксацÿ, зняття вдчуття тривоги, хвилювання, емоцйного напруження.

Найпростший спосб вдпочити поляга

в тому, що спочатку напружують втомлюють м'язи, потм рзко розслаблюються.

1 частина комплексу

--

мо увагу на ногах. Пднмть пальц й напружте м'язи нг. Тльки нг! Напружте м'язи нг— ще й ще— знмть напруження. Напруження на вдиху, релакс на видихов.

-

ться й опускаються ребра. Тримайте в напруз м'язи до втоми. Пд час видиху розслабтеся. Повторть.

--

-

- Заплющте оч, стиснть губи, стиснть зуби — розгладьте ваше обличчя.

2 частина комплексу

-

мно розслаблен.

- Ви вдпочива

те.

- Ви вдчува

те при

мне вдчуття спокою.

-

-

-

-

мному стан спокою.

3 частина комплексу

-

-

те сили у ногах. Десять.

-

-

з задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах

-

мне вдчуття м'язв тла, що рухаються. См.

-

-

-

-

-

-

-

-

теся? Подлмося враженнями.

 

2. Жестов етюди

Мета: навчитися кращого розумння учасникв групи, передач сво

Насамперед, кервник група поясню

пдлткам, що жест

точнше зрозумти мов­ця. Кожен учасник групи одержу

завдання передати жестами, без допомоги ммки й мови, певну ситуацю.

Так, один учасник групи показу

жестами закнчену ситуацю, включаючи в не

Наступне завдання

свй улюблений колр жестами, вс нш вдга­дують. При цьому не можна показувати на предмети подбного кольору.

 

3. Бесда «Наш страхи»

Психолог запиту

школярв, як емоцÿ для них непри

мн. Пдлтки перелчують негативн емоцÿ якщо не називають страх, психолог нагаду

учням про нього. Коротко обговорюють­ся особливост емоцйного стану, фзологчн вдчуття, що ви­никають пд час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тлу тощо). Ус разом згадують фразеологзми, пов'язан з по­чуттям страху.

 

4. Малювання на тему «Мй страх»

Псля бесди психолог просить дтей подумати, чого вони бльше за все бояться, й намалювати свй страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'

кта стра­ху, тривоги школяра. Коли виконання малюнкв довершене, пдлтки по черз коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Псля цього кервник групи пропону

школя­рам розрвати аркуш з малюнком на дрбн шматочки говорить про те, що тепер кожен з них перемг свй страх, що

5. Вправа «Слуха

мо себе»

6. Вправа «Подаруй усмшку»

Треннгове опанування учнями проблемно-виршально

Дане дослдження представля

собою треннгову систему роботи з пдлтками. Формування звички до аналзу сво¿ поведнки та навчання стратегÿ прийняття ршень проходить у вигляд дис­кусÿ гри. Даний треннг допомага

створити в учня схему, за якою можна представити модель розв'язання проблемно

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Навички самоналзу та прийняття ршень формуються внаслдок свдомого тренування. Вони допомагають будувати конструктивн вза

­мовдносини, продуктивно сплкуватися з ншими людьми.

Слд зазначити й те, що дана методика вчить дитину поратися з стресовими ситуацями та допомага

долати тривожнсть, яка у пдлтка породжу

ться станом невизначеност: «Що робити?» А це дуже важливо в систем роботи щодо збереження та змцнен­ня здоров'я, формування навичок здорового способу життя.

Зупинимося детальнше на проблем тривожност. Причини виникнення шкльно

Важливо визначити шляхи допо­моги пдлтку, оскльки тривожнсть знижу

можливост дитини, успхи в ? дяльност, гальму

розвиток особистост.

 

Д

АГНОСТИЧНО-КОРЕКЦ

ЙНА ГРА «СОН

К ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ (С.П.Д.)»

Гра «С.П.Д.» використову

ться пд час ндивдуально

Основою

гра «С.П.Д.». Для проведення гри необхд­ний ндивдуальний набр основних елементв (див. малюнок), у який входять:

1.

грове поле. Стандартний аркуш паперу, зафарбований рвно­мрно вд блого до чорного.

2. Чоловчки. У набор пропонуються 3. Велике коло. Це власне проблемне коло. Воно може уособлювати одну велику проблему, може длитися на сектори, кльксть величина яких залежать вд клькост значущост тривожних ситуацй.

4. Сонк. Казковий уявний герой, який допомага

визначити й виршити найактуальншу тривожну ситуацю з проблемного поля.

5. Мале коло. Це видлена з великого кола одна проблема, яку передусм необхдно виршувати за допомогою рзних прийомв.

6. Кольоров фломастери. Необхдн для видлення та кодуван­ня секторв на великому кол, кодування механзму виршення на малому кол.

Д

АГНОСТИЧНА ФУНКЦ

Я ГРИ «С.П.Д.»

. Розмщення грового поля

мсце тривожност на даний момент, ? важливсть актуальнсть:

1.

, що тривожнсть пов'язана з минулим вже втрача

свою акту­альнсть (позиця

2.

високу напругу чинить тиск на осо­бистсть та ? дÿ (позиця

3. 4.  II

1.

, на якому боц грового поля роз­мщене велике коло проблем: на темному чи на свтлому.

•

складнсть проблем. Одночасно пдкрес­лю

активну позицю щодо виршення проблеми.

•

2.

ться з понят­тями: минуле, майбутн

, тиск зверху, зайве напруження знизу. Роз­мщення великого кола проблем на гровому пол, залежно вд позицÿ, показу

спввдношення стану тривоги, тривожност три­вожно

Ⲳ

Видлення на великому кол секторв вдповдно до тривожних ситуацй,

IV

Ототожнення учасника з одним з чоловчкв вдобража

сприй­няття себе в проблемних, тривожних ситуацях.

1.

чорного чоловчка

, що ситуаця пану

над ним. У такому випадку учасник активний, але надто панку

.

2. Якщо учасник обира

блого чоловчка— це свдчить, що пдсвдоме учасник уника

пошуку виршення проблеми. Вн по­сда

пасивну позицю, при цьому прагне бачити себе в позитивно­му свтл.

V

Важливе розмщення чоловчка на гровому пол вдносно ве­ликого кола проблем, що свдчить про вза

мозв'язок учасника з соцальним середовищем.

Розглядаються наступн позицÿ:

1. Справа вд проблемного поля

актуальнсть про­блем,

2. Злва вд проблемного поля

, про страх невпевненсть учасника.

3Зверху над колом проблем

4. Знизу пд колом проблем

, що учасник постйно за­йнятий думками про те, як виршити проблеми.

5. На кол проблем зверху

те, що учасник постйно крутиться в кол, навколо бачить тльки проблеми не бачить шля­ху вивльнення з замкнутого циклу.

6. Пд великим колом проблем

ться до проблем до вдчуття тривожност, пов'я­заного з ними, одночасно вдчуваючи власне безсилля.

Якщо чорний чоловчок розмщений на темнй сторон правого поля

кта. Така позиця пдкреслю

проблемнсть ситуацÿ, але гово­рить про активнсть суб'

кта щодо виршення проблем.

Якщо блий чоловчок розмщений на блй сторон поля VI

«Сонк» допомага

визначити проритетний напрямок дяльност суб'

кта, учасника гри. Вибр, зроблений «Сонком», пдтверджу

рейтингову значимсть проблеми. Тут важливо порвняти: чи збга

ться рейтинг сектора з вибором «Сонка». Збг пдтверджу

усвдомлення значимост проблеми;

VII

Манпуляцÿ з малим колом активзують учасника гри на ршуч дÿ, дають вихд накопиченим емоцям. Мале коло да

змогу вид­лити, виокремити проблемну ситуацю з великого кола проблем цлеспрямовано з нею працювати.

ОР

кНТОВН

БЕС

ДИ З П

ДЛ

ТКАМИ

Бесда «Настрй»

1.

«добре почуватися»?

2.

шся, який у тебе настрй?

3.

хороший настрй?

4.

ться?

5.

шся? Чому?

 

Бесда «Бажання»

1.

2.

3.

4.

5.

6. Що ти можеш зробити, щоб небажане не трапилося?

Бесда «Любов»

1.

«любити»?

2.

3.

4.

5.

шся про те, що тебе люблять?

6.

7.

шся?

8.

9.

10.

11.

 

Бесда «Час життя людини»

1.

ш, до якого вку ти доживеш?

2.

4. Як при

мн (непри

мн) подÿ можуть статися з тобою:

•

•

•

•

Бесда «Цннсть життя»

1. 2.

3.

в тебе особист плани? Як саме?

4. 

5.

6.

7.

ш?

8.

9. 

10.