Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Правовое регулирование арендных отношений в Украине (ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДНИХ В
ДНОСИН В КАпН
)
Д
СТАНЦ
ЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ
ОЛ
ЙНИК ВОЛОДИМ
Р АНАТОЛЬЙОВИЧ
ДИПЛОМНА РОБОТА
На тему: |
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДНИХ В ДНОСИН В КАпН»
|
Шифр групи:Спецалнсть : |
2398 - БП (ДС)Трудове та комерцйне право |
Робота на здобуття освтньо-квалфкацйного рвня
бакалавр
|
Науковий кервник: Викладач Нешва Оленаванвна |
м. Днпропетровськ
2001 рк
- 2 -
ЗМ
СТ
Вступ |
|
|
4 |
Роздл |
1 |
Розвиток актуальн проблеми регулювання орендних вдносин |
7 |
Роздл |
2 |
Структура динамка ринка об ` ктв оренди |
17 |
|
2.1. |
Класифкаця об ` ктв оренди по видам майна |
17 |
|
2.2. |
Розподл об ` ктв оренди по формам власност |
18 |
|
2.3. |
Ринок цлсних майнових комплексв |
19 |
|
2.4. |
Ринок будинкв, споруджень нежитлових примщень |
20 |
|
2.5. |
Ринок ншого окремого ндивдуально визначеного майна |
20 |
|
2.6. |
Ринок державного майна що знаходиться на балансах господарчих товариств |
21 |
|
2.7. |
Ринок вйськового майна |
21 |
|
2.8. |
Ринок об ` ктв незавершеного будвництва |
22 |
|
2.9. |
Ринки оренди житла |
22 |
Роздл |
3 |
Поняття договору оренди |
24 |
|
3.1. |
Сторони у договор оренди |
27 |
|
3.2. |
Порядок кладення договору оренди |
28 |
|
3.3. |
Умови договору оренди |
30 |
|
3.4. |
Порядок використання амортизацйних вдрахувань |
32 |
|
3.5. |
Вдновлення орендованого майна та мови його повертання |
32 |
Роздл |
4 |
Приватизаця об ` кта оренди |
36 |
|
4.1. |
Правовдносини у сфер приватизацÿ
- 3 - |
36 |
|
4.2. |
Юридична вдповдальнсть за порушення законодавства про приватизацю |
39 |
|
4.3. |
Об ` кти суб ` кти правовдносин у сфер приватизацÿ державного майна |
41 |
|
4.4. |
Основн функцÿ суб ` ктв приватизацÿ |
46 |
|
4.5. |
Порядок пдготовки проведення приватизацÿ |
49 |
|
4.6. |
Способи проведення приватизацÿ |
56 |
|
4.7. |
Особливост приватизацÿ державних пдпри мств |
57 |
|
4.8. |
Приватизаця невеликих державних пдпри мств |
69 |
Роздл |
5 |
Лзинг як рзновид оренди |
73 |
Висновки |
|
|
82 |
Список використаних тературних джерел 85
- 4 -
В ц㺿 робот розлянут питання рзноманття орендних вдносин в кра
Проаналзован орендн вдношення, як альтернативний метод фнансування затрат виробництва та пдвищення ефективност використання майна. Систематизовано правове становище оренди комунального та державного майна, та зингу - видв майнового найму. Також сформована процедура кладення та регулювання договорв, регламентуючих орендн вдносини.
В робот надана практика застосування оренди. Ринок володння на основ права користування (оренди), доповню
ринок володння на основ абсолютного чи обмеженого права власност. З метою дослдження ринку об `
ктв оренди в цй робот була проведена
Розглянит а переваги труднощ сучасного законодавства в кра
Мета дано
Об `
кт дано
Предметом дослджень дипломно
Задачи дано
- 5 -
розкрити поняття структури та динамки ринка об `
ктв оренди;
проаналзувати поняття договору оренди;
розкрити поняття приватизацÿ об `
кта оренди;
дати загальний огляд порядку та способу приватизацÿ;
проаналзувати поняття зингу, як рзновида оренди.
Диплом ма
визначену логку побудови та змст. Логчна структура роботи охоплю
а широке коло питань пов ` язаних з процесом регулювання орендних вдносин в кра
Роздл
даного диплому Розвиток актуальн проблеми регулювання орендних вдносин знайомить з проблемами регулювання орендних вдносин.
Роздл 2 даного диплому Структура динамка ринка об `
ктв оренди знайомить з класифкацúю об `
ктв оренди по видам майна, розгляда
розподл об `
ктв оренди по формам власност, знайомить з ринками цлсних майнових комплексв, будинкв, споруджень та нежитлових примщень, окремого ндивдуально визначеного майна, державного майна, що знаходиться на балансах господарчих товариств, вйськового майна, об `
ктв незавершеного будвництва, оренди житла, а також да
аналз регонального розрзу ринку об `
ктв оренди.
Роздл 3 даного диплому Поняття договору оренди охоплю
та аналзу
сторони, порядок кладення, мови договору оренди.
Роздл 4 даного диплому Приватизаця об `
ктв оренди знайомить з правовдносинами у сфер приватизацÿ, розкрива
поняття об `
кта та суб `
кта правовдносин у сфер приватизацÿ державного майна, розгляда
регламент приватизацÿ майна.
Роздл 5 даного диплому Лзинг, як рзновид оренди в якй зинг розгляда
ться, як одна з прогресивних форм забезпечення товаровиробникв засобами виробництва.
Набуття та оновлення знань з проблематики сучасного бзнесу неперервний процес. У необхднсть цих знань посилю
ться пд впливом реформування
- 6 -
економки, роздержавлення суб'
ктв пдпри
мницько
- 7 -
Розвиток орендних вдносин в кра
В перш роки сучасного розвитку оренди (1989 Ч 1991 р.) ? регулювання здйснювалося згдно Основам законодавства Союзу РСР союзних республк про оренду, що були прийнят Верховною Радою СРСР 23.11.89. У них були визначен суть оренди, ? об'
кти, орендодавц, орендар, змст договорв оренди, можливост суборенди майна, принципи розрахунку орендно
З початком будвництва незалежно
У Закон кра
Основним законодавчим актом, на три роки призначив мови правового регулювання орендних вдносин, у тому числ приватизацÿ об'
ктв оренди, став Закон кра
- 8 -
Оренда дозволяла орендарям (переважно трудовим колективам) нагромадити грош для викупу державно
Передбачаючи подальший розвиток подй прагнучи забезпечити виконання програми приватизацÿ. Кабнет Мнстрв кра
Декрет Кабнету Мнстрв кра
Як визначений компромс можна розглядати прийнятий 20.05.93 Декрет Кабнету Мнстрв кра
- 9 -
ного боку, було встановлено, що вс орендн пдпри
мства, крм малих, повинн приватизуватися шляхом продажу приналежних держав акцй вдкритих акцонерних товариств, створених державними органами приватизацÿ й орендарями. Орендар вносить у статутний фонд акцонерного товариства (АТ) майно, що
його власнстю, одержу
вдповдна кльксть акцй АТ. За членами трудового колективу й органзацÿ орендарв залишалося право на пльгове придбання акцй, що належать держав, у вдповдност з статтею 25 Закону кра
З ншого боку, було визначено, що таке ршення про приватизацю може прийматися органами приватизацÿ лише за згодою орендаря.
До середини 1994 р. з загально
Верховна Рада кра
Подальш змни до законодавства про оренду були обумовлен прийняттям Верховною Радою Укра
- 10 -
власност. Тому наприкнц 1997 р. комунальн власники одержали нов повноваження щодо оренди свого майна, Закон Укра
На той час минулого розроблен впроваджен майже вс необхдн пдзаконн нормативн акти й у цлому сформована сучасна правова база оренди. Однак залишався невиршеним ряд питань, поставлених автором у статт Актуальн правов й економчн проблеми регулювання орендних вдносин*. З метою досконалення регулювання оренди у вддл керування вдносинами оренди зингу ФДМУ були розроблен:
пропозицÿ щодо внесення змн доповнень у Методику оцнки вартост об'
ктв оренди, реалзован постановою Кабнету Мнстрв кра
Порядок повернення орендованих цлсних майнових комплексв державних пдпри
мств псля чи припинення розрвання договору оренди, затверджений наказом ФДМУ вд 07.08.97 № 847;
Порядок надання дозволу державним пдпри
мствам органзацям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на
Порядок проведення конкурсу на висновок договору оренди цлсного майнового комплексу державного пдпри
мства, його структурного пдроздлу, затверджений наказом ФГИУ вд 04.03.98 № 396;
Змни до методики розрахунку орендно
У чергових змнах Методики оцнки вартост майна при приватизацÿ в 1998 1 р. були врахован пропозицÿ вддлу щодо оцнки майна орендних пдпри
мств.
- 11 -
Важливою подúю стало прийняття Законом кра
Змни в законодавств про оренду, становлення державним органам приватизацÿ задач по надходженню в бюджет орендних платежв на тл кризи неплатежв, структурн змни на ринку об'
ктв оренди бк нерухомост майна, що знаходиться на балансах господарчих товариств, факти нелегтимно
1. Повинне бути довершене приведення нормативних актв у вдповднсть з дючою новою редакцúю закону про оренду. Розроблено, погоджен з зацкавленими мнстерствами вдомствами затверджен постановою Кабнету Мнстрв Укра
Розповсюджений також конкурсний добр орендаря на оренду нерухомого майна - обновлений Порядок проведення конкурсу на право висновку договору оренди державного майна, затверджений наказом ФДМУ вд 03.09.99 №1677 заре
стрований у Мн'юсту 28.10.99.
На черз - змни в типовому договор оренди, яких доцльно мати принаймн два: окремо для оренди цлсних майнових комплексв (ЦМК) оренди нерухомого й ншого окремого ндивдуально визначеного майна.
2. З метою збереження методично
3. Для забезпечення збльшення надходжень у державний бюджет коштв за оренду державного майна здйснити комплекс заходв, як б зацкавлювали балансодержателей державного майна в передач його в оренду органами привати-
- 12 -
зацÿ робили економчно ризиковано
перелчувати балансодержателям частина орендно
вилучати на користь власника (у державний бюджет) частина орендно
ктивно нцювати розгляд у суд справ про визнання недйсними договорв оренди державного нерухомого майна, в'язнених без дозволу органа приватизацÿ, з вилученням у бюджет отримано
Перш дв пропозицÿ тльки що реалзован в постанов Кабнету Мнстрв кра
Окремого розгляду вимага
ключовий у вдносинах орендодавця з орендарем питання оптимзацÿ рвня орендно
4. З метою створення сприятливих мов для стягнення боргв по оренднй плат варто домагатися скасування сплати позивачами (органами приватизацÿ) нотаральних чи платежв визначення джерела таких плат . Аналогчна проблема з сплатою мита при розгляд справ в арбтражному суд же виршена з нцативи ФДМУ: нформацйним листом Вищого арбтражного суду кра
5. Значною перешкодою для виконання завдань по надходженню коштв вд оренди в бюджет
позиця мнстерств вдомств, що вдмовляють у наданн дозволв на висновок договорв оренди державного майна державними органами приватизацÿ, у той же час надаючи так дозволи прдпри
мствам-балансодержувачам . Тльки протягом 1 р. зафксовано бльш 80 випадкв таких вдмовлень.
- 13 -
Звернемося до статт 9 Закону кра
З ншого боку, частина 2 статт 9 вимага
направляти копÿ проекту договору оренди й нших матералв органу, повноважений керувати вдповдним майном, не тльки у випадку оренди ЦМК структурного пдроздлу пдпри
мства, але й оренди ЦМК пдпри
мства й оренди нерухомого майна. На думку автора, змстом розгляду зазначених документв мнстерством (вдомством) повинна бути робота над умовами договору оренди. Але частина 3 статт 9 знову поверта
нас до надання дозволу щодо висновку чи договору вдмовленнû. Як свдчить практика, органи приватизацÿ враховують цей висновок, хоча формально закон нчим
Отже, стаття 9 вимага
точнення.
6. Вимагають точнення стаття 13 того ж закону про оренду. Цлком справедливо в 1 р. було встановлено, що на вдмну вд орендованих ЦИК пдпри
мств, органзацй,
7. У практиц суборенди сну
проблема одночасного забезпечення дотримання вимог закону щодо не перевищення субарендной платою плати за оренду того ж майна дючо
- 14 -
товане законом поширення на субарендатора передбачено
8. Дотепер законодавчо не регульован питання списання вдчуження орендованого майна. Тут основною проблемою
визначення напрямкв використання коштв, отриманих вд вдчуження цього майна. Серед можливих варантв, що обговорюються, - напрямок коштв на реновацю орендованих основних коштв, висновок з орендарем кредитного договору т.п.
9. Державний нформацйний бюлетень про приватизацю, 2, № 1, с. 50 - 52. кают при поверненн орендованих ЦМК псля чи припинення розрвання договорв оренди. Перша з них стосу
ться компенсацÿ майном орендаря його боргв по оренднй плат. Це передбачено Порядком повернення орендованих цлсних майнових комплексв державних пдпри
мств псля чи припинення розрвання договору оренди, затвердженим наказом ФДМУ вд 07.08.97 № 847 заре
строваним Мн'юстом, правомрнсть тако
нша Ч головна проблема - поляга
в тому, що псля закнчення оренди ЦМК галузев органи керування вдмовляються приймати це майно визначати його нового балансодержателя ( правонаступника евентуальних боргв орендаря). Вдповдно до пункту 3 статт 27 закону про оренду лорендар за вказвкою орендодавця зобов'язаний передати об'
кт оренди вдповдному державному пд-
- 15 -
при
мству , але орендодавець не може визначити це пдпри
мство без част органа галузевого керування. Отже, доцльно доповнити статт 27 наступним положенням:
Протягом ... днв псля чи припинення розрвання договору оренди орган, повноважений керувати цим майном до передач його в оренду, чи його правонаступник визнача
балансодержателя (балансодержателей ) майна, що поверта
ться псля оренди.
У статт 27 слд також точнити, що при чи припиненн розрванн договору оренди, компенсаця витрат орендаря на погоджен орендодавцем невддльн полпшення орендованого майна здйсню
ться лише в межах приросту вартост майна в результат цих полпшень .
10. З метою збльшення обсягв оренди виплива
особлива вага звернути на оптимзацю використання майна, що знаходиться в сфер керування органв приватизацÿ, а саме на державне майно, що знаходиться на балансах господарчих товариств, створених у процес приватизацÿ. Про загальний орендний потенцал господарчих товариств повдомлялося автором у статт Ринок об'
ктв оренди. Конкретн дан по окремих господарчих товариствах мстять матерали
11. У зв'язку з вищевикладеним зроста
значення контрольно
контроль за виконанням мов договорв оренди дотриманням орендарями вимог дючого законодавства;
переврки Контрольно-ревзйним керуванням ФДМУ роботи орендодавцв
регональних вддлень Фонду;
робота фахвцв ФДМУ в комсях з переврки окремих договорв оренди.
Висновок до роздлу 1 : Новою формою роботи
розгляд виявлених недолкв проблем оренди робочою групою Кабнету Мнстрв кра
- 16 -
1184-р, при част кервникв фахвцв ФДМУ, фнансових, податкових органв силових структур, також аналогчними мжвдомчими робочими групами в регонах (створен за наказом ФДМУ вд 30.12.99 № 2456) з метою пдвищення ефективност використання державного майна.
- 17 -
РОЗД
Л 2
СТРУКТУРА
ДИНАМ
КА РИНКА ОБ ` ЕКТ
В ОРЕНДИ.
У сучасних мовах переходу до ринково
Одн㺿 з важливих передумов пдвищення ефективност оренди, досконалення керування нею й обрунтованого прогнозування надходження орендно
Ринок володння на основ права користування (оренди)
, що доповню
до ринку володння на основ абсолютного чи обмеженого права власност. З метою дослдження ринку об'
ктв оренди були здйснен
2.1. Класифкаця об'
ктв оренди по видам майна
У вдповдност з статтею 5 Закону кра
цлсн майнов комплекси пдпри
мств, органзацй,
будинку, спорудження, примщення, об'
днан назвою нерухоме майно;
нше, крм будинкв, споруджень примщень, окреме ндивдуально визначене майно;
державне комунальне майно, що виявилося на балансах господарчих товариств, створених у процес чи приватизацÿ корпоратизаци
- 18 -
У вдповдност з статтею 1 Закону кра
У вдповдност з статтею 6 казу Президента кра
З прийняттям Земельного кодексу кра
2.2. Розподл об'
ктв оренди по формам власност.
На ринку оренди представлене майно, що вдносяться до сх форм власност. При цьому:
переважна бльшсть пропозицй цлсних майнових комплексв протягом сього пероду
нежила нерухомсть, пропонована для оренди, вдноситься в основному до власност територальних суспльств (комунально
житлова нерухомсть (квартири) вдноситься переважно до приватно
- 19 -
оренду також котедж, що
власнстю чи громадян вдносяться до колективно
нше, крм нерухомого, окреме ндивдуально визначене майно вдноситься до сх форм власност, але порвняно великим поки
пропозиця державного сектора;
переважно до державно
вйськове майно вдноситься до державно
2.3. Ринок цлсних майнових комплексв
З 1989 1. в кра
У 1992 - 1993 р. в оренд було кожне п'яте промислове пдпри
мство. Однак наслдок приватизацÿ ринок оренди державних комунальних пдпри
мств стотно скоротився. В останн три роки
- 20 -
2.4. Ринок будинкв, споруджень нежитлових примщень
Зараз це найбльший сегмент загального ринку об'
ктв оренди. Оскльки кльксть нежило
Найбльш розповсюджено
Для оренди пропонуються, крм нежилих примщень у житлових будинках, також тимчасово вльн в зв'язку з скороченням обсягв виробництва наукових дослджень вивльнен з метою одержання прибуткв вд оренди примщення пдпри
мств, науково-дослдних нститутв, нших органзацй станов.
Прикладами оренди споруджень
оренда частин наземних пдземних вестибулв переходв метрополтену, частин перонв залзничних станцй, частин вуличних пдземних переходв т.п. Дозволена оренда немагстральних трубопроводв.
2.5. Ринок ншого окремого ндивдуально визначеного майна
До ц㺿 групи майна вдносяться машини й статкування, транспортн засоби, мебл т.п. Це ж майно
типовим об'
ктом зингу. В мовах зменшення обсягв промислового виробництва тривало
- 21 -
2.6. Ринок державного майна, що знаходиться на
балансах господарчих товариств
Специфкою ц㺿 групи об'
ктв оренди
? рзнорднсть. До не
Проведена недавно Фондом державного майна кра
2.7. Ринок вйськового майна
Ця група об'
ктв оренди також
рзнордно
- 22 -
Уже стали об'
ктами оренди складськ та нш примщення у вйськових мстечках. Здаються в оренду примщення у вйськових госпталях. До спонукуваного вйськового майна, що може надаватися в оренду, вдносяться автомобл, трактори, цистерни, будвельна технка, статкування т.п.
До вйськового майна вдноситься не тльки майно Збройних сил кра
2.8. Ринок об'
ктв незавершеного будвництва.
Специфкою цього ринку
те, що вн
загальним для оренди приватизацÿ. При цьому проритетнй
приватизаця, а оренда ста
можливо
2.9. Ринки оренди житла (квартир, мансард, будинкв, котеджв)
земельних длянок
Вимагають у зв'язку з особливими мовами
Висновок до Роздлу 2 : Одн㺿 з важливих передумов пдвищення ефективност оренди, досконалення керування нею й обрунтованого прогнозування
- 23 -
надходження орендно
Ринок володння на основ права користування (оренди)
, що доповню
до ринку володння на основ абсолютного чи обмеженого права власност. З метою дослдження ринку об'
ктв оренди були здйснен
Недостатнй рвень розвитку маркетингових дослджень звужу
можливост всебчного аналзу ринку в регональному розрз. Визначеним орúнтиром може служити територальна структура сукупност реальних об'
ктв оренди державного майна. При цьому варто мати через, що в одних регонах кльксть орендованого нежилого нерухомого майна бльше вдобража
об'
ктивно обмежену пропозицю, чим попит.
- 24 -
РОЗД
Ла 3. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ
Передача майна державних пдпри
мств та органзацй в оренду фзичним та юридичним особам у сучасних мовах
одним з напрямв пдвищення ефективност його використання.
Оренда да
можливсть реалзувати як нтереси власника щодо отримання доходу з належних йому виробничих фондв, так нтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхдного обладнання, статкування тощо у власнсть, ма
змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здйснення сво¿ статутно
З наведеного визначення виплива
, що:
1) орендн вдносини мають виключно договрний характер не можуть виникати на пдстав планових завдань або нших адмнстративних актв;
2) оренда передбача
передачу майна у користування (без надання права орендарев розпоряджатися орендованим майном, у тому числ вносити це майно до статутних фондв господарських товариств, як це нод трапля
ться );
3) таке користування
платним, що забезпечу
ться внесенням орендарем орендодавцев орендно
4) оренда передбача
передачу майна у строкове (тимчасове) користування. По закнченн строку, на який було кладено договр оренди, цей договр припиня
ться.
Майно, що переда
ться в оренду, може використовуватися орендарем для здйснення як пдпри
мницько
- 25 -
ня послуг, заняття торгвлею), так ншо
Закон "Про оренду державного та комунального майна визнача
, яке саме майно може бути об'
ктом оренди. В першу чергу об'
ктами оренди за цим законом
цлсн майнов комплекси пдпри
мств,
Оскльки майно пдпри
мства, крм основних фондв, становлять також оборотн засоби та нш цнност, законодавством встановлений спецальний порядок передач
- 26 -
Об'
ктами оренди за Законом кра
Разом з тим не можуть бути об'
ктами оренди цлсн майнов комплекси державних пдпри
мств,
Законодавчими актами кра
- 27 -
3.1. Сторони у договор оренди .
Суб'
ктами оренди (сторонами у договор оренди)
орендодавц та орендар.
Орендодавцями (тобто органами та органзацями, що передають майно в оренду)
: Фонд державного майна кра
Орендарями (тобто юридичними фзичними особами, яким майно переда
ться в оренду) згдно з Законом кра
При цьому фзична особа, яка бажа
укласти договр оренди державного майна, до його кладення зобов'язана заре
струватися як суб'
кт пдпри
мницько
Особливстю цього закону
те, що вн не передбача
створення органзацÿ орендарв як майбутнього орендодавця. Псля прийняття ршення про оренду цлсного майнового комплексу члени трудового колективу пдпри
мства, його структурного пдроздлу засновують вдповдно до чинного законодавства господарське товариство.
Ршення трудового колективу про оренду цлсного майнового комплексу вважа
ться прийнятим, якщо за нього проголосувало бльше половини членв
- 28 -
трудового колективу.
До ре
страцÿ у встановленому порядку господарського товариства кожен член трудового колективу пдпри
мства або його структурного пдроздлу, цлсний майновий комплекс якого переда
ться в оренду, ма
право вступити у за
значене господарське товариство на пдстав особисто
Створене членами трудового колективу господарське товариство ма
переважне перед ншими фзичними та юридичними особами право на кладення договору оренди майна того пдпри
мства, структурного пдроздлу, де створене це товариство.
3.2. Порядок кладення договору оренди .
Закон кра
Фзичн та юридичн особи, як бажають класти договр оренди майна пдпри
мств, направляють заяву, проект договору оренди та нш документи згдно з Перелком документв, необхдних для укладення договору оренди майна цлсного майнового комплексу державного пдпри
мства (структурного пдроздлу), затвердженим наказом Фонду державного майна кра
- 29 -
дання нвентаризацйно
У раз оренди цлсного майнового комплексу орендодавец в п'ятиденний термн псля дати ре
страцÿ одержано
У тих випадках, якщо: пдпри
мство, його структурний пдроздл, щодо цлсного майнового комплексу якого надйшла заява про оренду, або нцатор кладення договору оренди згдно з законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслдок кладення договору оренди пдпри
мець або група пдпри
мцв можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартсть активв або сумарний обсяг реалзацÿ товарв (робт, послуг), що належать об'
кту оренди та нцаторов кладення договору оренди, перевищують показники, визначен законодавством, копи проекту договору оренди та нших отриманих документв орендодавець надсила
також до органу Антимонопольного комтету кра
Орендодавець протягом 5 днв псля закнчення термну погодження мов договору оренди да
згоду або вдмовля
в укладенн договору оренди майна, про що повдомля
заявника та орган,
уповноважений правляти майном, та
орган Антимонопольного
комтету кра
Простшим
порядок кладення договору оренди нерухомого та ншого
- 30 -
окремого ндивдуально-визначеного майна. Заява про оренду цього майна не потребу
згодження з органом, повноваженим правляти майном, та органом
Антимонопольного
комтету кра
Закон кра
- прийняття ршення компетентним органом про приватизацю цих об'
ктв;
- включення об'
кта до перелку пдпри
мств, що потребують залучення ноземних нвестицй згдно з ршенням Кабнету Мнстрв кра
- вдсутнсть згоди органу Антимонопольного комтету Укра
- вдсутнсть згоди органу, уповноваженого правляти вдповдним майном, на видлення структурного пдроздлу;
- нш пдстави, передбачен законами та постановами Верховно
Надаючи проритетне право на укладення договору оренди створеному трудовим колективом пдпри
мства господарському товариству, законодавство передбача
, що кладення договору оренди з ншими фзичними та юридичними особами можливе лише за мови вдсутност заяви господарського товариства протягом 20 днв з дня направлення
У раз вдмови в кладенн договору оренди, також неодержання вдповд у встановлений термн зантересован особи мають право звернутися за захистом сво
3.3. мови договору оренди.
Надаючи важливого значення змстов договору оренди майна, законода -
- 31 -
вець спецально визначив стотн мови договору, тобто т, що мають юридичне значення, впливають на формування суть правовдносин, що випливають з даного договору. У раз недосягнення сторонами домовленност хоч би з одн㺿 стотно
Вдповдно до ст. 10 Закону Укра
- 32 -
порядок використання орендно
Орендну плату вносять, як правило, у грошовй форм. Залежно вд специфки виробничо
Розмр орендно
Орендар ма
право вимагати вдповдного зменшення орендно
3.4. Порядок використання амортизацйних вдрахувань .
мортизацйн вдрахування на орендоване майно залишаються у розпорядженн орендаря використовуються на вдновлення орендованих основних фондв. Право власност на майно, придбане орендарем за рахунок амортизацйних
вдрахувань, належить власников орендованого майна, якщо нше не передбачено договором оренди.
3.5. Вдновлення орендованого майна та мови його повертання .
У раза розрвання договору оренди, закнчення строку його дÿ та вдмови вд його продовження або банкрутства орендаря вн зобов'язаний повернути орендодавцев об'
кт оренди на мовах, зазначених у договор оренди. Якщо орендар допустив погршення стану орендованого майна або його загибель, вн повинен вдшкодувати орендодавцев збитки, якщо не доведе, що погршення або загибель майна сталися не з його вини.
Орендар ма
право залишити за собою проведен ним полпшення орендо-
- 33 -
ваного майна, здйснен за власн кошти, якщо вони можуть бути вдокремлен вд майна без заподяння йому шкоди.
Якщо орендар за власн кошти здйснив за згодою орендодавця полпшення орендованого майна, як неможливо вдокремити вд майна без заподяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначен кошти, якщо
нше не визначено договором оренди.
Вартсть полпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, як не можна вдокремити без шкоди для майна, компенсацÿ не пдляга
. Виконання зобов'язань за договором оренди ма
здйснюватись вдповдно до загальних вимог, встановлених ЦК Укра
Орендодавець зобов 'язаний :
передати об'
кт оренди орендарев у строки на мовах, визначених у договор оренди. У раз порушення цього зобов'язання орендар ма
право вимагати вд орендодавця передач об'
кта та вдшкодування збиткв, завданих затриманням передач, або вдмовитися вд договору вимагати вдшкодування збиткв, завданих йому невиконанням договору оренди; проводити за свй рахунок каптальний ремонт зданого в оренду майна, якщо нше не передбачено законом або договором.
За договором оренди, орендаря може бути зобов'язано використовувати об'
кт оренди за цльовим призначенням вдповдно до профлю виробничо
використовувати та збергати орендоване майно вдповдно до мов договору, запобгати його пошкодженню, псуванню; вносити орендну плату сво
часно в повному обсяз. Договором оренди можуть бути встановлен й нш обов'язки сторн, вдповдальнсть сторн за невиконання обов'язкв за договором оренди, в тому числ за змну або розрвання договору в односторонньому порядку, встановлена законодавчими актами Укра
- 34 -
договорами оренди; страхування орендарем зятого ним в оренду майна, що здйсню
ться вдповдно до законодавства кра
За згодою сторн у договор оренди можуть бути передбачен й нш мови.
Умови договору оренди
чинними на весь строк дÿ договору, навть якщо псля його кладення законодавством встановлено правила, як погршують становище орендаря.
Висновки до Роздлу 3 : Законодавство про оренду
одним з правових нститутв господарського законодавства кра
- органзацйн вдносини, пов'язан з передачею в оренду майна державних пдпри
мств,
- майнов вдносини мж орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного та комунального майна.
Зазначений закон, незважаючи на його назву, ма
нверсальний характер, оскльки його положеннями (якщо нше не передбачено законодавством та договором оренди) може регулюватися оренда майна нших форм власност (комунально
- 35 Ц
вр оренди державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна кра
- 36 -
РОЗД
Л 4. ПРИВАТИЗАЦ
Я ОБ ` кКТА ОРЕНДИ
4.1. Правовдносини у сфер приватизацÿ.
Правовдносини у сфер приватизацÿ
однúю з складових частин систенми громадсько-економчних правовдносин. Класифкаця
Предметом правового регулювання у сфер приватизацÿ
вдносини мж суб'
ктами процесу приватизацÿ вдносно механзму замни державно
Роздержавлення - це процес, завдяки якому принципово змню
ться мнсце призначення пдпри
мства чи органзацÿ в систем снуючого державного правлння у зв'язку з бажанням економчно
Демоноползаця - це комплекс заходв, що здйснюються державою з метою зниження рвня моноползацÿ ринкв. Задачею демоноползацÿ
- 37 -
створення посилення здорово
З процесом децентралзацÿ правлння пов'язана також корпоратизаця державних пдпри
мств, котра виступа
в акцонернй форм. Пд корпоратизацúю розумють процес перетворення державних пдпри
мств, закритих акцоннерних товариств, бльш 75% статутного фонду яких знаходиться в державнй власност, також виробничих та науково-виробничих об'
днань, правовий стантут яких ранше не був приведений у вдповднсть до дючого законодавства, в вдкрит акцонерн товариства.
Вс вще перелчен процеси мають вдношення до приватизацÿ. Поняття приватизанця вжива
ться в економчному юридичному смислах. В економчному аспект приватизаця розгляда
ться як трансформаця державно
Постанови Кабнету Мнстрв кра
- 38 -
Дернжавна програма приватизацÿ затверджу
ться Верховною Радою кра
Х задач вдносно приватизацÿ майна, котре знаходиться в державнй
власност державного майна, котре знаходиться у власност Автономнно
Х способи приватизацÿ для рзномантних груп об'
ктв приватизацÿ;
Х квоти обов'язкового використання приватизацйних паперв для принватизацÿ рзних груп об'
ктв приватизацÿ;
Х задач вдповдних органв виконавчо
Х заходи, спрямован на залучення до процесу приватизацÿ потенцйних нвесторв;
Х особливост част в процес приватизацÿ громадян кра
Х розрахунок витрат на виконання програми приватизацÿ, порядок
Х прогноз надходження коштв вд приватизацÿ напрямок
Республканська (Автономна республка Крим) мсцев програми привантизацÿ повинн вдповдати таким вимогам:
Х не суперечать Державнй програм приватизацÿ, не створюють додатнкових обмежень не розширяють перелк об'
ктв, котр не пдлягають приватизацÿ; забезпечити виконання задач вдносно приватизацÿ майна державних пдпри
мств, також квот обов'язкового використання приватизацйнних паперв.
- 39 -
Верховна Рада кра
4.2. Юридична вдповдальнсть за порушення законодавства про приватизацю.
Змст поняття юридично
Основний принцип юридично
Юридична вдповдальнсть - це законодавче закрплений спосб забезпенчення правомрно
"Юридична вдповдальнсть наста
на основ правовдносин мж держанвою суб'
ктом правопорушень або мж суб'
ктами громадянсько-правових вдносин. - вдносини характеризуються наявнстю протиправност в дяннях винного суб'
кту, також в наявност законодавчого чи нормативного акту, де ц дяння закрплен як протиправн."
Вдповдальнсть у сфер приватизацÿ - це забезпечення державою юриндичними способами гарантй роздержавлення приватизацÿ державного майна, захисту прав власност, яке охороня
ться законом.
- 40 -
Юридична вдповдальнсть здйсню
ться на принципах законност, обгрунтованност , невдворотност, ндивдуалзацÿ справедливост.
Види вдповдальност мають сво
вивчаються вдповдними областями права - карним, адмнстративним, громадянським.
"Посадов особи державних органв приватизацÿ, рзномантних органв виконавчо
Посадов особи державних органв приватизацÿ, рзномантних органв виконавчо
Х безпдставну вдмову в прийнятт заяв про приватизацю, порушення строкв розглядання заяв про приватизацю, порушення умов порядку проведення конкурсв, аукцонв, продаж акцй, порушення мов понрядку передач акцй акцонерним товариствам - до восьми, встановленних на день здйснення правопорушення, розмрв мнмумв доходу громадян, що не оподатковуються;
Х не обгрунтована вдмова вд продажу пдпри
мств (майна, акцй), безнпдставна вдмова у видач приватизацйних сертифкатв громадянам кра
Доходи стягуються з винних осб за ршенням суду в порядку, передбаченному Карним Кодексом кра
"Покупц, котр не сплатили за об'
кти приватизацÿ шляхом викупу, на аукцон чи конкурс на протяз 60 днв з моменту ре
страцÿ вдповдно
- 41 -
У випадку повного або часткового невиконання мов договору купвл-продажу встановлю
ться наступна вдповдальнсть покупцв:
Ха у випадку порушення встановлених умовами договору купвл-продажу термнв внесення нвестицй покупцем сплачу
ться пеня у розмр 0,1% вартост не внесених нвестицй за кожен день прострочення;
Х у випадку розривання договору купвл-продажу у зв'язку з невиконаям мов договору у вдношенн внесення нвестицй, внесена частка нвестицй не поверта
ться, у випадку невнесення нвестицй на день подання позову, покупець сплачу
штраф у розмр 10% об'
му нвеснтицй;
Х у випадку недотримання покупцем зобов'язань вдносно збереження на протяз встановленого пероду профлю пдпри
мства приватизованого об'
кту, покупець сплачу
штраф у розмр 10% вартост придбаного об'
кту.
Вказан тарифи перераховуються в Державний бюджет кра
Порушення дючого законодавства про порядок приватизацÿ дають пднстави для визнання договору купвл-продажу об'
кту приватизацÿ не дйсним.
Спори, що виникають у процес приватизацÿ, виршуються судом або арнбтражним судом в порядку, встановленому законодавством кра
4.3. Об'
кти суб'
кти правовдносин у сфер приватизацÿ державного майна.
Характеристика оцнка об'
ктв приватизацÿ.
- 42 -
До державно
"До об'
ктв державно
Х майно пдпри
мств, флй, цехв, виробництв, длянок нших пдрозднлв, котр
диними (цлсними) майновими комплексами, якщо в наслдок
Х об'
кти незавершеного будвництва законсервован об'
кти;
Х акцÿ (па
Об'
кти приватизацÿ, як передан в оренду, класифкуються за групами в залежност вд первинно
Х група ЗОФ - незалежно вд вартост джерел фнансування об'
кти освти, охорони здоров'я, культури, мистецтва, преси, фзично
Х група "В" - об'
кти, вартсть основних фондв яких склада
вд 1 млн. грн., частина вартост основних фондв, що припада
на одного працюючого, перевищу
номнальну вартсть приватизацйного сертинфкату бльш нж у 12 разв (окрм об'
ктв групи "Г");
- 43 -
Ха група ТФ - об'
кти, вартсть основних фондв яких перевищу
170 млн. грн., також пдпри
мства (незалежно вд вартост основних фонндв), як займають монопольне положення визначен такими у встанонвленому порядку (наприклад, об'
кти вйськово-промислового компленксу);
Ха група "Д" - об'
кти незавершеного будвництва, майно квдованих пдпри
мств-банкрутв;
Х група "Е" - пакети акцй вдкритих акцонерних товариств, що залиншилися псля реалзацÿ плану приватизацÿ, акцÿ (па
У випадку проведення ндексацÿ балансово
"Приватизацÿ не пдлягають об'
кти котр мають загальнодержавне знанчення. До них належать:
Х майно органв державно
правоохоронних та митних органв;
Х золотий та валютний фонди, державн матеральн ресурси, емсйна резервна системи;
Х майнов комплекс пдпри
мств, котр забезпечують дяльнсть по вигонтовленню цнних паперв та грошових знакв;
- 44 -
Х засоби рядового, фельд'
герського спецального зв'язку;
Х об'
кти державно
Х нацональн та культурн цнност кра
Х надра, водн ресурси нш об'
кти виключно
Х об'
кти науки освти, котр фнансуються з бюджету також пдрозндли, технологчно пов'язан з науковим чбовим процесом;
Х атомн електростанцÿ;
Х нш об'
кти державно
Повний перелк об'
ктв, котр не пдлягають приватизацÿ, мститься в п.2 ст. З Закону кра
Вартсть майна об'
ктв, котр пдлягають приватизацÿ, оцню
ться згдно до "Методики оцнки вартост майна в перод приватизацÿ", затвердженй Кабннетом Мнстрв кра
Х розмру статутного фонду вдкритих акцонерних товариств, котр створююнться в процес приватизацÿ (кооперацÿ);
Х вартсть майна, яке приватизу
ться шляхом викупу;
Х початкова вартсть майна, що пдляга
продажу на аукцон, конкурс;
Х початкова вартсть нвестицйних зобов'язань при продажу об'
ктв мало
Х цни пакету акцй, що належать держав, вдкритим акцонерним товаристнвам;
Х цни частки державного майна пдпри
мства з змшаною формою власност, в т.ч. з ноземними нвесторами;
- 45 -
Х вартсть майна пдпри
мства, котр лквдуються або у встановленому поряднку визнан банкрутом.
У випадку необхдност оцнки майна, яке приватизу
ться на конкурснй осннов або на аукцон для оцнки вартост даного майна орган приватизацÿ прав залучити експертв на договрнй основ. Результати тако
Х передаточний баланс пдпри
мства;
Ха баланс пдпри
мства за договором оренди (для орендних пдпри
мств);
Ха договр оренди державного майна (для орендних пдпри
мств);
Ха довдка вдбиття в бухгалтерському звт операцй з фнансовою оренндою ндивдуально призначеного майна, пдписана кервником головнним бухгалтером пдпри
мства;
Ха довдка вдбиття в бухгалтерському звт операцй по використанню позикових коштв, пдписана кервником головним бухгалтером пднпри
мства;
Х довдку про наявнсть на баланс пдпри
мства металв дорогоцнних каменв
Х довдку про рух амортизацйного фонду на дату оцнки, пдписану кенрвником головним бухгалтером;
Ха довдку про довгостроков фнансов вкладення з розшифровкою по видам за пдписом кервника головного бухгалтера пдпри
мства;
Ха довдку про оцнку нематеральних активв, вдбитих в передаточному баланс на дату його складання;
Х нвентаризацйний опис основних товаро-матеральних засобв, нших активв, предметв прокату т. .;
- 46 -
Приватизацйний майновий сертифкат
менним да
право розпорянджатися майном тльки його власнику.
Оплата об'
ктв приватизацÿ може здйснюватися тльки шляхом безготвкового перерахування з менних рахункв, вдкритих в банках кра
4.4. Основн функцÿ суб'
ктв приватизацÿ.
Коло суб'
ктв правовдносин у сфер приватизацÿ визнача
ться структунрою процесу ? здйснення. До них належать, перш за все, державн органи принватизацÿ, дал йдуть покупц об'
ктв приватизацÿ (
"Державн органи приватизацÿ в кра
Х аудиторськ висновки (у випадку проведення аудиту);
Х вдомост про оцнку вартост незавершеного будвництва;
Х залишкову вартсть основних засобв;
Х балансову вартсть повнстю зношених основних засобв;
Х вартсть незавершених каптальних вкладень." [24]. До висновкв експерту про оцночну вартсть майна дода
ться також звт про експертну оцнку, котра може мстити в соб так роздли:
Х задач експертно
Х вихдн дан;
- 47 -
Х методологя оцнки експерту обрунтовування його вибору; оцнка технчного, технологчного, фнансового, екологчного стану;
Х визначення вартост активв;
Х оцнка прибутковост сфери дяльност;
Х оцнка нвестицйно
Х висновки експерту про вартсть об'
кту.
Документаця про експортну оцнку нада
ться псля висновкв експертизи затвердження
При проведенн експертно
Х приватизацÿ державного майна кра
Х продажу державного майна у власнсть господарчим товариствам, створених за частю ноземного капталу;
Х при продажу об'
кту приватизацÿ на не конкурснй основ за частю ноземних нвесторв.
Х створюють комсÿ по приватизацÿ;
Х затверджують плани розмщення акцй акцонерних товариств в проценс приватизацÿ;
Х розробляють проекти державних програм приватизацÿ подають
затвердження до Верховно
Х укладають годи про проведення пдготовки об'
кту приватизацÿ йонго продажу;
Х укладають годи про проведення експертно
Х здйснюють цензування комерцйно
Х виступають з боку держави засновниками пдпри
мства з змшаною формою власност;
- 48 -
Х контролюють виконання мов договорв купвл-продажу державного майна;
Х змнюють органзацйну форму пдпри
мств, як знаходяться в державннй власност;
Х виступають орендодавцями майна, що знаходиться в державнй власнност;
Х продають майно, що знаходиться в державнй власност, в процес його приватизацÿ.
В сво
"Регональн вддлення Фонду в сво
Представництва Фонду державного майна кра
Покупцями об'
ктв державного майна кра
Х громадяни кра
Х юридичн особи, заре
строван на територÿ Укра
Х юридичн особи нших кра
Чинне законодавство кра
- 49 -
Х юридичн особи, в майн яких частина державно
Х органи державно
Х робтники державних органв приватизацÿ (окрм випадкв викориснтання приватизацйних паперв);
Х юридичн особи, майно яких знаходиться в комунальнй власност, орнгани мсцевого самоврядування;
Х для об'
ктв мало
4.5. Порядок пдготовки проведення приватизацÿ.
Порядок пдготовки об'
ктв до приватизацÿ характеризу
ться рзноманнтнстю залежить вд обсягу порядку виконання операцй. Розма
Перший варант приватизацÿ. У вдповдност до Закону кра
- 50 -
н вищевказаним Законом кра
"
нцаторами приватизацÿ можуть виступати як державн органи привантизацÿ, так покупц. У випадку, коли нцатором приватизацÿ
Фонд державнного майна кра
У випадках, коли нцаторами приватизацÿ
потенцйн покупц, пдгонтовча робота почина
ться з подання до вдповдних органв приватизацÿ вдпонвдно
Порядок подання розглядання заяви про приватизацю затверджено канзом Фонду державного майна кра
Термн ре
страцÿ заяви про приватизацю не може перевищувати 3-х днв. На протяз одного мсяця з моменту ре
страцÿ заяви про приватизацю повинно бути прийнято ршення щодо приватизацÿ об'
кту. За результатами розглядая заяви можуть бути прийнят наступн ршення:
Х вдмова в приватизацÿ об'
кту;
Х видача дозволу на приватизацю об'
кту;
- 51 -
При видач дозволу на приватизацю об'
кту орган приватизацÿ в 5-ти денний термн письмово повдомля
про це заявника трудовий колектив даного пдпри
мства. При вдмов у видач дозволу на приватизацю об'
кту повинн бути викладенн мотивован мотиви вдмови. Вдмова в приватизацÿ можлива в таких випадках:
Х заявник (юридична або фзична особа) не може бути визнана покупцем у зв'язку з законодавчо-виконавчими обмеженнями;
Х дючим законодавством кра
Х майно у встановленому порядку включено до перелку об'
ктв, як не пдлягають приватизацÿ.
"На протяз мсяця з дня прийняття ршення про приватизацю орган приватизацÿ повинен затвердити склад комсÿ по приватизацÿ об'
кту. В цей пернод орган приватизацÿ офцйно зверта
ться до заявника, в орган державного правлння, в мсцев ради, фнансов органи з пропозицúю подання кандидантур до складу приватизацйно
Головою комсÿ признача
ться представник органу приватизацÿ або понвноважена ним особа."
Основн задач функцÿ комсÿ по приватизацÿ, ? права органзаця дянльност регламентован "Положенням про комсю по приватизацÿ", затвердженним Указом Фонду державного майна кра
Псля прийняття ршення про приватизацю об'
кта на основ подання заняви створення комсÿ по приватизацÿ, нформаця про це друку
ться в засобах масово
Головною задачею приватизацйно
- 52 -
комсÿ понвинен бути поданий на затвердження в орган приватизацÿ. В проект плану приватизацÿ враховуються пропозицÿ:
Х господарського товариства, створеного робтниками пдпри
мства, яке приватизу
ться;
Х покупцями об'
кту, що приватизу
ться;
Х мсцевих рад за мсцем знаходження об'
кта приватизацÿ;
Х державних органв приватизацÿ;
Х Антимонопольного комтету кра
Якщо пдпри
мство здйсню
дяльнсть, пов'язану з державною та
мнинцею, то в роздл плану приватизацÿ вноситься абзац такого змсту: Науконво-технчна документаця нш носÿ нформацÿ, як складають державну та
мнницю, приватизацÿ не пдлягають, вони
власнстю держави залишаються на
баланс акцонерного товариства. Оцнка вартост вищевказаного майна визнанча
ться експертним шляхом у встановленому порядку".
"Проект плану приватизацÿ передбача
строки способи приватизацÿ, стартову цну об'
кта приватизацÿ, рекомендован форми платежу, розмри панкету акцй по напрямках
За ршенням комсÿ до плану приватизацÿ може бути включено проект реорганзацÿ об'
кту приватизацÿ. Фонд державного майна кра
- 53 -
До проекту приватизацÿ об'
кту дода
ться акт оцнки вартост об'
кта приватизацÿ.
"Якщо трудовий колектив пдпри
мства, майно якого приватизу
ться, не погоджу
ться з проектом плану приватизацÿ, розробленого комсúю, вн може пдготовити альтернативний варант плану приватизацÿ". Проект плану, розроблений комсúю по приватизацÿ, також альтернативний план трудового колективу пдпри
мства, яке приватизу
ться, подаються на розглядання органам приватизацÿ, котр зобов'язан розглянути, затвердити довести його до вдома зацкавлених осб. Ршення про затвердження плану приватизацÿ може бути оскаржено в 10-ти денний термн у Фонд державного майна кра
За умовами приватизацÿ законсервованих об'
ктв, об'
ктв незавершенонго будвництва, майна квдованих пдпри
мств, також об'
ктв як пдляганють приватизацÿ в порядку, передбаченому Законом кра
Другий варант приватизацÿ здйсню
ться шляхом корпоратизацÿ пднпри
мства. Мова йде о перетворенн державних пдпри
мств, закритих акцоненрних товариств, в статутному фонд яких знаходиться бль 75% державно
Корпоратизаця регламентована перш за все казом Президента кра
"Особливстю створених при цьому акцонерних товариств
те, що
- 54 -
Укра
Х Формування перелку пдпри
мств, котр пдлягають корпоратизацÿ органами, як повноважен керувати державним майном його затверндження Мнстерством економки кра
Х Подання кервником пдпри
мства, котре корпоратизу
ться, пропозинцй засновнику вдкритого акцонерного товариства про персональний склад комсÿ по корпоратизацÿ, до складу яко
Х викуп об'
ктв мало
Викуп як спосб приватизацÿ застосову
ться до державних пдпри
мств групи "А" групи "Б".
Об'
кти групи "А" можуть бути приватизован шляхом викупу, якщо на приватизацю цих об'
ктв надйшла тльки одна заявка.
Об'
кти групи "Б" можуть бути приватизован шляхом викупу, якщо це передбачено планом (альтернативним планом) приватизацÿ цих об'
ктв.
Викуп державного майна пдпри
мства згдно з альтернативним планом приватизацÿ - спосб приватизацÿ, згдно якому у випадку викупу власником об'
кту ста
орендатор.
Неконкурентн способи продажу майна державних пдпри
мств в цлому торкаються об'
ктв, як не продан на аукцон або не конкурснй основ.
- 55 -
"Продаж об'
ктв приватизацÿ може здйснюватися також за конкурсом на комерцйнй або некомерцйнй основ.
Продаж по комерцйному конкурсу - це спосб приватизацÿ, згдно якому власником об'
кту ста
покупець, котрий запропонував найбльшу щодо фксонвано
Продаж по некомерцйному конкурсу - це спосб приватизацÿ, згдно з яким власником об'
кту ста
покупець, котрий запропонував найкращ мови подальшо
Продаж об'
ктв на аукцон це спосб приватизацÿ, згдно з яким власнником об'
кту ста
покупець, котрий в ход проведення аукцону запропонував максимальну цну.
Продаж частин, па
робтниками об'
кту приватизацÿ - шляхом пльгових продаж за нонмнальною вартстю, яка не перевищу
в 1,5 рази вартсть приватизанцйного майнового сертифкату на одного покупця;
органв приватизацÿ Антимонопольного комтету кра
подання комсúю в мсячний термн з дня ? затвердження на затверндження вдповдним органам приватизацÿ приватизацйних докуменнтв, проекту статуту вдкритого акцонерного товариства, акт оцнки вартост об'
кту, що приватизу
ться, проект плану розмщення акцй, списки осб, як мають пльги при придбанн акцй. Псля затвердження планв приватизацÿ чи планв розмщення акцй вони пдлягають приватизацÿ. Результати виконання планв приватизацÿ пдлягають друкуванню в спецальних бюлетенях Фонду державного майна кра
нформаця про результати приватизацÿ об'
кту пдляга
також друкуваю в мсцевих засобах масово
- 56 -
Третй варант приватизацÿ. Згдно з цим варантом у вдповдност з Указом Президента кра
Х затвердження перелку об'
ктв, котр пдлягають обов'язковй привантизацÿ;
Х формування затвердження комсÿ по пдготовц до приватизацÿ вднповдних об'
ктв державними органами приватизацÿ у склад кервнинка (голови комсÿ), головного бухгалтера пдпри
мства, представникв невеликих державних пдпри
мств (мала приватизаця)", акцй (частки па
4.6. Способи проведення приватизацÿ.
Законодавство Укра
Х продаж об'
ктв приватизацÿ незавершеного будвництва на аукцон, на конкурснй основ, в т.ч. з використанням майнових сертифкатв, вльно конвертовано
Х продаж акцй (частки, па
Х викуп майна державного пдпри
мства, яке здане в оренду;
- 57 -
Х викуп майна державного пдпри
мства, згдно з альтернативним планном приватизацÿ;
4.7. Особливост приватизацÿ державних пдпри
мств.
Приватизаця майна державних пдпри
мств групи БФ групи УГФ
Перехд до ринково
Особливост пдпри
мств групи "В" Т" складаються з того, що вони нанлежать до середнх великих пдпри
мств, як зараз не працюють, мають на банланс велику соцальну сферу, на тримання яко
Метою проведення реструктуризацÿ
створення суб'
ктв пдпри
мницьнко
- 58 -
н привести пднпри
мство до фнансового оздоровлення пдвищити ефективнсть виробництва якост продукцÿ, що випуска
ться.
Х Уповноважено
- компанй, що володють 10% бльше акцй (частин, па
важено
- компанй, котр безпосередньо мають з повноваженою особою "материнську" компаню;
Х компанй, в яких уповноважена особа ма
10% бльше акцй (частин, па
Х фзичних осб (а також членв
Х фзичних осб (а також членв
Ха компанй, в яких вище перелчен особи володють 10% бльше акцй
(частин па
На одному тендер можуть бути запропоновано до продажу тльки один пакет акцй вдкритого акцонерного товариства. Пропозицÿ купити тльки часнтину запропонованого на тендер пакету акцй не розглядаються.
"Фонд державного майна кра
Тривалсть тендеру з моменту офцйно
- 59 -
ле практика показу
, що нколи цей термн продовжу
ться вд 250 до 300 днв. Необхдно враховувати, що треба, перш за все, провести пльговий прондаж акцй продаж акцй на всх видах сертифкацйних аукцонв.
Об'
кти приватизацÿ, акцÿ яких належать держав у майн спльних пднпри
мств, господарських товариств можуть бути запропонован до продажу ченрез вдкрит мжнародн конкурси згдно до Положення про порядок пдготовки проведення мжнародних конкурсв у сфер приватизацÿ в кра
Для продажу на конкурентнй основ пакету акцй акцонерних товариств проводяться вдкрит торги (тендери), як здйснюються за частю повноваженних Фондом державного майна кра
"Вдкрит торги (тендери) проводяться в один етап в залежност вд кринтерÿв визначення переможцв, подляються на два етапи:
1. Вдкрит торги (тендери), переможцем яких визна
ться особа, яка занпропонувала найбльшу цну за пакет акцй пдпри
мства нвестицйнну суму.
2. Вдкрит торги (тендери), переможцем яких визна
ться особа, яка занпропонувала цну за пакет акцй пдпри
мства, котре приватизу
ться.
Вдкрит торги (тендери) проводяться виключно центральним апаратом Фонду державного майна кра
Продаж акцй на вдкритих торгах (тендерах) вдбува
ться при наявност не менш двох часникв.
Засобом платежу за пакети акцй
нацональна валюта кра
В тендер можуть приймати часть юридичн фзичн особи, як визнан покупцями згдно до законодавства кра
Х Членв комсÿ по приватизацÿ;
- 60 -
Х громадянам кра
Подальший продаж не реалзованих по приватизацйним майновим сернтифкатам частин, па
Органи приватизацÿ реалзують акцÿ вдкритих акцонерних товариств, створених в процес приватизацÿ корпоратизацÿ, шляхом:
Х пльгового продажу акцй робтникам пдпри
мств особам, як мають на це право згдно до дючого законодавства, через комсÿ по продажу акцй;
Х вдкритого продажу акцй громадянам кра
Х продаж за грошов кошти пакетв акцй, котр непродан на сертифкатному аукцон.
"Акцÿ, як залишилися нереалзованими псля закнчення пльгового прондажу продажу на сертифкацйних аукцонах, можуть бути запропонован для продажу ноземним нвесторам
диним пакетом на конкурентнй основ з донтриманням вимог антимонопольного законодавства кра
Особливе значення мають строки пдготовки пдпри
мств вд прийняття ршення про приватизацю до створення комсÿ про продажу акцй. Практика показала, що чим краще пдпри
мство готу
ться до акцонування, тим швидше, бльш органзовано з меншими втратами здйсню
ться змна власника.
У вдповдност до вимог дючого законодавства кра
Органи приватизацÿ не пзнше 30 днв до дати продажу через аункцон чи на конкурснй основ друкують нформацйне повдомлення про об'
кт у вдповдност до вимог ст.15 Закону кра
- 61 -
Для участ в аукцон чи конкурс по продажу об'
кту приватизацÿ юридичн або фзичн особи подають в органи приватизацÿ заяву за встановленою формою, а також необхдн документи. При цьому фзичн особи подають в орнган приватизацÿ декларацю про сво
Псля друкування нформацйного повдомлення орган приватизацÿ да
можливсть ознайомитись з об'
ктом приватизацÿ потенцйним покупцям, як бажають прийняти участь в аукцон чи конкурс,
"Прийняття заяви на часть в аукцон припиня
ться за три дн до початку аукцону, на участь у конкурс - за см днв до початку проведення конкурсу.
До початку проведення конкурсу чи аукцону кожен часник повинен бунти ознайомлений з правилами його проведення. Продаж об'
ктв на аукцон чи конкурс здйсню
ться при наявност не менше двох покупцв".
Орган приватизацÿ склада
перелк об'
ктв не проданих чи знятих з аукнцонв, конкурсв прийма
ршення щодо даних об'
ктв.
Якщо на часть в аукцон чи конкурс подав заявку тльки один покупець, орган приватизацÿ може прийняти ршення про приватизацю об'
кту шляхом його викупу покупцем.
Органзатором аукцону може бути орган приватизацÿ чи повноважена ним особа, яка дú у вдповдност з договором, кладеним нж ним органом приватизацÿ.
Для участ в аукцон покупц отримують блети часникв аукцону. Пд час проведення аукцону ведеться протокол, який у двох екземплярах пдписунють нцатор покупець, котрий отримав право на придбання об'
кту. "Даний протокол у триденний термн затверджу
ться органом приватизацÿ, перший екземпляр даного протоколу залиша
ться в орган приватизацÿ, другий вида
тьнся покупцев. Цей протокол
документом, який пдтверджу
право покупця на укладення договору купвл - продажу.
снують "наступн способи приватизацÿ об'
ктв мало
- 62 -
даж на аукцон, у т.ч. з виключним використанням приватизацйних паперв; => продаж на конкурснй основ, у т.ч. з виключним використанням приватинзацйних паперв; =>а викуп".
В Укра
Викуп об'
ктв мало приватизацÿ здйсню
ться згдно з ч. 2 ст.20 Закону кра
У мсячний термн з дня прийняття ршення про приватизацю пдпри
мстнва або його структурного пдроздлу орган приватизацÿ у письмовй форм спонвща
адмнстрацю даного пдпри
мства про прийняте ршення.
УВ 15-ти денний термн з дня затвердження перелку об'
ктв, що пдлянгають приватизацÿ шляхом викупу, вдповдний орган приватизацÿ друку
цей перелк в нформацйному бюлетен, мсцевй прес, нших друкованих видаях, визначених органами приватизацÿ".
Заява покупця пода
ться за становленою формою в органи приватизацÿ за мсцем знаходження об'
кта, що приватизу
ться. При цьому покупець сповнща
органи приватизацÿ про сво
Порядок продажу об'
ктв мало
- 63 -
док продажу великих пдпри
мств. Процедура почина
ться з друкування вдпонвдними Радами народних депутатв перелку об'
ктв, як пдлягають продажу на аукцон, конкурснй основ чи шляхом викупу
Стартова цна об'
кту мало
Якщо пдпри
мство бажають викупити його працвники, вони можуть занснувати господарське товариство, яке повинно об'
днати не менше половини робтникв цього пдпри
мства, подати заяву. У цьому випадку цна визнача
нться переважно на основ балансово
Робота по реструктуризацÿ пдпри
мств проводиться кервниками пдприн
мств, центральних мсцевих органв виконавчо
Для проведення реструктуризацÿ центральн органи виконавчо
Галузев комсÿ визначають перелк пдпри
мств, котр пдлягають рестнруктуризацÿ визначають черговсть ? проведення.
Для проведення аналзу економчного стану пдпри
мств пдготовки проекту реструктуризацÿ на кожному пдпри
мств галузевою комсúю ствон-
- 64 -
рюються робоч групи, як очолю
представник центральних органв влади. До не
Для забезпечення сво
часно
В залежност вд затверджених шляхв реорганзацÿ пдпри
мства пов'язаних з цим питань галузева комся готу
:
Х указ по центральному органу виконавчо
Х проект ршення Кабнету Мнстрв кра
Економчний стан пдпри
мств, аналз його фнансово-господарсько
Х аналз фнансового стану пдпри
мства;
Х показники оцнки конкурентоздатно
Х рвень виробничого науково-технчного потенцалу, також прогренсивност технологчних процесв;
Х стан корпоративних зв'язкв збуту продукцÿ;
Х наявнсть кадрового потенцалу пдпри
мства;
Х структура заробтно
Х наявнсть соцально
Х наявнсть незавершеного будвництва;
Х оцнка виробничо
- 65 -
Х нша нформаця, необхднсть в якй може виникнути при виршенн цих питань.
За результатами аналзу робоча група робить висновки щодо квдацÿ пдпри
мства шляхом здйснення або процедури банкрутства, або шляхом його реконструкцÿ. Реконструкцÿ пдпри
мства можуть забезпечити оптимально пндбран органзацйно-економчн методи:
Х замна кервництва пдпри
мства;
Х часткова або повна приватизаця пдпри
мства;
Х часткове закриття пдпри
мства;
Х проведення процедури банкрутства;
Х роздлення великих пдпри
мств на частки;
Х вдокремлення вд пдпри
мства непрофльних структурних пдрозднлв;
Х продаж частини основних фондв пдпри
мства;
Х конверся, диверсифкаця;
Х пдвищення якост продукцÿ, що випуска
ться (робт, послуг);
Х пдвищення ефективност маркетингу;
Х зменьшення витрат на виробництво;
Х впровадження нових прогресивних методв форм правлння;
Х пошук
нвестицй
нвесторв т. н.
Ц, а також нш заходи можуть зд йснюватися комплексно або окремо , в залежност вд певних форм реструктуризац ÿ.
У випадку проведення реструктуризацÿ пдпри
мство шляхом його розднлення розробля
ться бзнес-план нового пдпри
мства. При цьому слд викоринстати бзнес-план, затверджений Постановою Кабнету Мнстрв кра
- 66 -
го пдпри
мства "перетворення його структурних пдроздлв в самостйн пднпри
мства необхдно попередньо пам'ятати, що:
Х пдроздл
технологчно особленою одиницею;
Х пдроздл
часткою цлсного майнового комплексу;
Х пдроздл самостйно виробля
продукцю;
Ха пдроздл займа
ться дяльнстю, яка не
профлюючою для даного пдпри
мства;
Х пдпри
мство щодо його пдроздлв займа
монопольне становище на ринку".
У випадку перетворення структурних пдроздлв пдпри
мства в самонстйн пдпри
мства, робоча група готу
роздльн баланси нових пдпри
мств (юридичних осб), розробля
Галузева комся з питань реструктуризацÿ, при можливост проведення реструктуризацÿ пдпри
мства центральним органом виконавчо
При неможливост реалзацÿ проекту реструктуризацÿ пдпри
мства ценнтральним органом виконавчо
пдтримки. В такому випадку реструктуризаця проводиться тльки псля принйняття вдповдного ршення Кабнету Мнстрв кра
Таким чином, на основ вищевикладеного, можна сказати, що "реструктуризаця передбача
:
Х передачу об'
ктв соцально
Х змна форм власност шляхом корпоратизацÿ або приватизацÿ;
Х роздлення пдпри
мства на самостйн фрми, котр виробляють рзнонмантну продукцю;
- 67 -
Х перебудову системи стимулювання працюючих;
Х розробку товарно
Х отримання нвестицй, створення спльних пдпри
мств".
Головне в питанн реструктуризацÿ - слд пам'ятати, що головна мета мнститься в тому, щоб пдвищити ефективнсть роботи пдпри
мства в мовах ринково
Державн пдпри
мства групи "В" "Г" належать перетворенню в акцоннерн товариства вдкритого типу, приватизаця яких здйсню
ться шляхом прондажу акцй. Пдготовка до приватизацÿ цих об'
ктв рзномантна. Перетвонрення державного пдпри
мства у вдкрите акцонерне товариство можна здйсннити шляхом корпоратизацÿ у вдповдност до казу Президента кра
Проведення корпоратизацÿ регламентовано казом Президента кра
Х формування перелку пдпри
мств, як пдлягають корпоратизацÿ, орнганами, повноваженими правляти державним майном з подальшим затвердженням Мнстерством Економки кра
Х формування комсй по корпоратизацÿ, до складу яких включаються представники засновника;
Х представники банквсько
Х представники органв приватизацÿ;
- 68 -
Х представники трудових колективв пдпри
мства, яке корпоратизу
ть-ся ;
Х представники Антимонопольного комтету Укра
Х представники нших органв органзацй".
Склад комсÿ по корпоратизацÿ затверджу
ться засновниками в тижневий термн.
Комся в двомсячний термн з дня ? затвердження розробля
пода
зансновникам акт оцнки вартост цлсного майнового комплексу, який пдляга
корпоратизацÿ проект статуту вдкритого акцонерного товариства.
Дал робота проводиться у вдповдност до казу Президента кра
спостережливою радою розробляються подаються засновникам вднкритого акцонерного товариства проекти планв розмщея акцй;
у двотижневий термн з дня ре
страцÿ у встановленому порядку випунску акцй нформацÿ про
органом приватизацÿ в тижневий строк з дня отримання повдомлея про ре
страцю випуску акцй приймаються нформацÿ про
органами приватизацÿ сповщаються засновники вдкритого акцонернного товариства про прийняття вищевказаних ршень".
У вдповдност до Закону кра
- 69 -
Комся по приватизацÿ на протяз двох мсяцв з дня затвердження ? складу пода
в органи приватизацÿ на затвердження проект плану приватизацÿ об'
кту, здйсню
його оцнку назнача
цну об'
кту приватизацÿ, розмр станвного фонду вдкритого акцонерного товариства, також (при необхдност) да
рекомендацÿ вдносно реорганзацÿ об `
кту .
Для забезпечення гласност вдкритост приватизацÿ в робот комсÿ по приватизацÿ можуть приймати часть народн депутати кра
4.8. Приватизаця невеликих державних пдпри
мств.
Приватизацю в кра
Великий, середнй малий бзнес
трьома китами будь-яко
"У вдсталй ринковй економц малий бзнес займа
50-60% робочо
Одним з визначальних факторв нституцональних перетворень в кра
- 70 -
тинзовано 49442 малих пдпри
мства, що склада
бльше 80% загально
Мала приватизаця в кра
Процес мало
виключно тривал термни проведення мало
рзномантнсть способв мало
надання першочерговост права викупу пдпри
мств членам
Правовий механзм процесу мало
Висновки до Роздлу 4 : Приватизаця проводиться як на кра
- 71 -
зму масово
У вдповдност до дючого законодавства снують наступн "основн принципи приватизацÿ:
Х законнсть;
Х надання пльг при приватизацÿ державного майна членам трудового колективу того пдпри
мства, яке приватизу
ться;
Х забезпечення соцального захисту рвност прав всх громадян кра
Х проритетн права громадян кра
Х безплатна передача частини державного майна кожному громадянину кра
Х приватизаця державного майна на платнй основ з використанням приватизацйних паперв;
Х дотримання антимонопольного законодавства;
Х повне, сучасне достоврне нформування громадян про вс дÿ процесу приватизацÿ;
Х проритетн права трудових колективв на вибр форм власност приндбання майна сво
Свтовий досвд роздержавлення приватизацÿ свдчить, що пдпри
мства всх форм власност можуть бути високоефективними конкурентноздатними, якщо вони функцонують в умовах конкуренцÿ, "живуть" за законами ринково
Важливим елементом приватизацÿ в кра
- 72 -
вдносин. Тому головне призначення приватизацÿ мститься в ефективному об'
днанн майна власника.
Приватизаця майна державних пдпри
мств явля
собою складний соцнально-економчний процес. Вн торка
ться житт
вих нтересв робтникв сх напрямкв сфер дяльност. Тому для правильного визначення мети приватизанцÿ, проритетв, цлеспрямованих обмежень, розробляються Державна, респубнлканська (Автономна республка Крим) мсцев програми приватизацÿ.
Дернжавна програма приватизацÿ затверджу
ться Верховною Радою кра
- 73 -
РОЗД
Л 5. Л
ЗИНГ ЯК Р
ЗНОВИД ОРЕНДИ
Лзинг (вд англйського lease Ч оренда), як одна з прогресивних форм забезпечення товаровиробникв засобами виробництва,
порвняно новим видом зобов'язань для нашо
Однúю з причин повльного запровадження зингу в нашй держав
вдсутнсть правових норм, покликаних регулювати ц суспльн вдносини. Щоправда, у ст. З Закону кра
Деяк основн положення щодо регулювання зингу
в нормах Цивльного кодексу кра
Прогалини у правовому регулюванн лзингових операцй деякою мрою заповнив Закон кра
Пд лзинговою операцúю цей закон розумú господарську операцю фзично
- 74 -
ндарям ) пд вдсоток та на визначений строк.
Лзингов операцÿ за цим законом здйснюються у вигляд оперативного зингу, фнансового зингу та зворотного лзингу.
Оперативний лзинг Ч це господарська операця фзично
Оскльки при оперативному зингу орендодавець не може амортизувати вс витрати за рахунок надходжень вд одного орендаря, в тератур цей вид зингу назива
ться ще зингом з неповною окупнстю (ЛНО).
Фнансовий лзинг (лзинг з повною окупнстю) Ч це господарська операця фзично
Основн фонди, передан у фнансовий зинг, включаються до складу основних фондв орендаря. В операцях фнансового зингу на початкових стадях беруть часть три суб'
кти:
Х виробник або продавець статкування, який, клавши году купвл-продажу або поставки, втрача
право власност (право повного господарського вдання) на це устаткування;
Х орендодавець (лзингова компаня), який клада
договр
купвл-продажу (поставки) з виробником ста
власником статкування;
- 75 -
Х орендар, який отриму
майно у володння та користування здйсню
орендн платеж.
Це традицйна найпоширенша з точки зору технки ? проведення зингова операця, яку повнстю фнансу
орендодавець, тому ? називають прямою зинговою операцúю (прямим зингом). Разом з тим у комерцйнй практиц використову
ться непрямий лзинг, коли до кола суб'
ктв, що беруть часть у такй операцÿ, залуча
ться банк, що фнансу
году. При цьому можуть застосовуватися дв схеми здйснення непрямих зингових операцй. За першою банк нада
зинговй компанÿ кредит на придбання статкування пд заставу цього статкування, а лзингова компаня, здавши статкування в оренду, сплачу
банков кредит вдсотки за користування ним за рахунок отримано
Певний нтерес з точки зору перспектив застосування у господарськй практиц кра
Видом зингу, здатним задовольнити як пдпри
мства орендар, так зингов компанÿ, явля
ться компенсацйний зинг. При цьому зингу орендар поставля
орендодавцев частину продукцÿ, що виробля
ться на орендованому статкуванн.. Замна орендних платежв у грошовй форм розрахунками виробленою продукцúю особливо приваблива при мжнародному зингу для товаровиробникв, що не мають валютних коштв для розрахункв з ноземним орендодавцем або для придбання обладнання у нофрми-виробника. Та й для
- 76 -
орендодавцв кра
Об'
ктом зингу може бути будь-яке нерухоме рухоме майно, яке може бути вднесене до основних фондв вдповдно до законодавства, в тому числ продукця, вироблена державними пдпри
мствами (машини, статкування, транспортн засоби, обчислювальна та нша технка, системи комункацй тощо), не заборонене до вльного обгу на ринку щодо якого нема
обмежень про передачу його в зинг (оренду).
На вдмну вд податкового законодавства Закон кра
По закнченн строку договору фнансового зингу об'
кт зингу, переданий зингоодержувачев згдно з договором, переходить у власнсть зингоодержувача або викупову
ться ним за залишковою вартстю.
Оперативний лзинг Ч це договр зингу, в результат кладення якого зингоодержувач на сво
замовлення отриму
у платне користування вд зингодавця об'
кт зингу на строк, менший строку, за який амортизу
ться 90
вдсоткв вартост об'
кта зингу, визначено
По закнченн строку договору оперативного зингу вн може бути продовжений або об'
кт зингу пдляга
поверненню зингодавцев може бути повторно переданий у користування ншому зингоодержувачев
за договором
лзингу.
- 77 -
Договр зингу клада
ться у письмовй форм або як багатостороння года за частю зингодавця , лзингоодержувача та продавця об'
кта зингу, або як двостороння года мж зингодавцем зингоодержувачем . Закон да
широкий перелк стотних мов договору зингу, до яких, зокрема, належать:
Х найменування сторн;
Х об'
кт зингу (склад вартсть майна), мови та строки його поставки;
Х строк, на який клада
ться договр зингу,
Х розмр, склад та графк сплати зингових платежв,умови
Х умови переоцнки вартост об'
кта зингу згдно з законодавством кра
Х умови повернення об'
кта зингу в раз банкрутства зингоодержувача ;
Х умови страхування об'
кта зингу;
Х мови експлуатацÿ та технчного обслуговування, модернзацÿ об'
кта зингу та надання нформацÿ щодо його технчного стану;
Х умови ре
страцÿ об'
кта зингу;
Х умови повернення об'
кта зингу чи його викупу по закнченн договору;
Х умови дострокового розрвання договору зингу;
Х умови надання вдомостей про фнансовий стан зингоодержувача ;
Х вдповдальнсть сторн;
Х дата мсце кладення договору.
Окрем статт Закону присвячен правам та обов'язкам сторн договору зингу.
Так, зингодавець ма
право:
1) здйснювати за власний рахунок контроль за мовами експлуатацÿ та використанням об'
кта зингу зингоодержувачем згдно з мовами договору, вимогами та нструкцями продавця щодо експлуатацÿ об'
кта зингу;
2) вимагати повернення майна, переданого в зинг, якщо зингоодержувач не сплатив зингов платеж протягом встановлених строкв;
3) вимагати вд зингоодержувача вдшкодування збиткв, завданих внасл-
- 78 -
док його дй або бездяльност, вдповдно до умов договору.
Водночас зингодавець зобов'язаний:
1) передати належне йому на прав власност майно в користування лазингоодержувачев або за дорученням зингоодержувача вдповдно до його вибору та визначено
2) не втручатися у вибр зингоодержувачем продавця майна та у визначення специфкацÿ об'
кта зингу;
3) набуваючи майно для зингоодержувача , повдомити продавця про те, що майно призначене для передач в зинг конкретнй особ;
4) сво
часно та в повному обсяз виконувати взят на себе зобов'язання перед зингоодержувачем щодо тримання об'
кта зингу (ремонт, технчне обслуговування тощо) вдповдно до мов договору;
5) прийняти об'
кт зингу вд зингоодержувача по закнченн строку договору зингу, якщо об'
кт не буде викуплено зингоодержувачем .
Лзингоодержувач ма
право:
1) вдмовитися вд прийняття об'
кта зингу, який не вдповда
мовам договору, затримати належн зингодавцев платеж до сунення ним виявленого порушення мов договору за мови попереднього повдомлення зингодавця ;
2) вимагати вд зингодавця вдшкодування збиткв, завданих внаслдок його дй або бездяльност при виконанн договору зингу, вдповдно до мов договору;
3) пред'являти продавцев об'
кта зингу вс права та вимоги, що випливають з договору купвл-продажу цього майна, зокрема щодо його якост та комплектност, строкв передач, гарантйних ремонтв тощо.
Лзингоодержувач зобов'язаний:
1) прийняти та належним чином користуватися об'
ктом лзингу, тримувати його вдповдно до погоджених сторонами мов договору, згдно з якими воно було передано, з рахуванням природного зносу та змн стану майна;
- 79 -
2) сво
часно та в повному обсяз за погодженим з зингодавцем графком виплачувати зингов платеж вдповдно до мов договору;
3) у раз несплати зингових платежв протягом двох чергових строкв на вимогу зингодавця повернути йому об'
кт лзингу;
4) у зазначен договором зингу строки вдповдно до його умов надавати зингодавцев вдомост про технчний стан об'
кта зингу та свй фнансовий стан, доступ до переврки об'
кта зингу та мов його експлуатацÿ;
5) у раз, якщо вн не реалзу
сво
право викупу об'
кта лзингу та не продовжить строк його використання псля припинення дÿ договору, повернути об'
кт зингу зингодавцев у стан, зазначеному в договор.
Як зазначалося, Лзингоодержувач за користування об'
ктом зингу зобов'язаний вносити перодичн зингов платеж, до складу яких включаються:
Х сума, яка вдшкодову
при кожному платеж частину вартост об'
кта зингу, що амортизу
ться за строк, за який вноситься зинговий платж;
Х сума, що сплачу
ться зингодавцев як вдсоток за залучений ним кредит для придбання майна за договором зингу;
Х платж як винагорода зингодавцю за отримане у зинг майно;
Х вдшкодування страхових платежв за договором страхування об'
кта зингу, якщо об'
кт застрахований зингодавцем ;
Х нш витрати зингодавця , передбачен договором зингу.
Якщо об'
ктом зингу
державне майно або договр пайового зингу передбача
залучення державних коштв чи для забезпечення виконання зингового договору надаються Державн гаранти, договр лзингу пдляга
обов'язковй Ре
страцÿ у встановленому порядку.
Висновки до Розд лу 5 : Незалежно вда виду зинговиха операцй, клькост
- 80 -
найму, саме вони мають бути кстяком правового нституту зингу. Тому правов норми, що регулюють вдносини зингу, вмщено окремим параграфом до глави 57 "Найм (оренда)" проекту ЦК Укра
Проте проблема правового регулювання зингу з рахуванням його особливостей, може бути виршена шляхом застосування лише норм ЦК Укра
Лзингов операцÿ являють собою певний комплекс органзацйних, фнансових та майнових вдносин, що вимагають вдповдного
В зв'язку з цим у тератур пропонувалося прийняти закон "Про зинг", який би здйснював таке регулювання визначав загальн економчн, органзацйн та правов засади проведення зингових операцй громадянами та юридичними особами на територÿ Укра
Такий Закон було прийнято 16 грудня 1997 р. В ньому зинг визнача
ться як пдпри
мницька дяльнсть, спрямована на нвестування власних чи залучених фнансових коштв поляга
в наданн зингодавцем у виключне користування на визначений строк зингоодержувачу майна, що
власнстю зингодавця або набува
ться ним у власнсть за дорученням погодженням з зингоодержувачем у вдповдного продавця майна, за мови сплати зингоодержувачем перодичних зингових платежв.
Переваги недолки зингу на сучасному етап розвитку кра
- лзинг виступа
як комерцйний кредит, тобто кредит у натуральнй форм, що да
можливсть купувати сучасне статкування технологÿ, також нарощувати збут виготовлено
- лзинг дозволя
ширше користатися прискореною амортизацúю, тобто зменшу
строк окупност нвестицй ризик, не збльшу
орендну плату;
- 81 -
- лзинг допомг би здйснити необхдну структурну перебудову економки кра
- дуже ефективно зинг дú при достатнм кредитуванн переврц фнансового стану пдпри
мства, оскльки не враховуються рахунками боргв. Американськ вчен називають цю перевагу косметичним;
- у практиц американських компанй дуже часто зустрчаються зингов спввдношення, мовами яких передбачене складання платежв у залежност вд продуктивност чи нтенсивност
- недолками Укра
- виходячи з валютного законодавства, дуже складно оплачувати зинг вд ноземних орендодавцв, навть при розрахунку бартером;
- Дуже цкавий досвд кра
- 82 -
ВИСНОВКИ
З огляду на, що результатом переходу на нов форми господарювання а в кра
Подальший розвиток економ ки багато в чому залежить вд становлення р зних форм господарювання , у тому числ й орендно
Складен процеси становлення ринкових вдносин в кра
Перех д до ринково
дже , як св дчить св товий досв д саме п дпри
мницький сектор
надйною основою, головним структуроутворювальним елементом конкуретно-ринкового середовища , важливою руш йною силою розвитку економ чно
- 83 -
теми. Рухливий динамчний п дпри
мницький сектор сприя
виршенню низки соц ально-економ чних проблем, розширю
можливост працевлаштування населення , повн шого задоволення потреб споживач в.
Зростання рол п дпри
мств у формуванн ринково
Практика трансформац йних зрушень св дчить про сп вснування негативних а а позитивних тенденц й . Так, ринкова перетворювання супроводжуються нтенсивним розвитком недержавного сектора, появою нових форм власност господарювання , що розширю
потенц йн можливост
В кра
Так, перший документ нада
можлив сть трудовим колективам зяти його в оренду з викупом , другий а - затверджу
, що все державне майно повинне
- 84 -
бути р вном рно розд лене мж громадянами кра
- 85 -
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ Л
ТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституця кра
2. Цивльний Кодекс кра
3. Земельний Кодекс кра
4. Про Антимонопольний комтет кра
5. Про банки банквську дяльнсть: Закон Укра
6. Про введення механзму запобгання моноползацÿ товарних ринкв.: Постанова Кабнету Мнстрв кра
7. Про власнсть: Закон кра
8. Про господарськ товариства: Закон кра
9. Про державну пдтримку малого пдпри
мництва: Указ Президента кра
10. Про державну ре
страцю суб `
ктв пдпри
мницько
11. Про зовншньоекономчну дяльнсть: Закон кра
12. Про обмеження моноползму та недопущення недобросовсно
13. Про оренду майна державних пдпри
мств та органзацй: Закон кра
- 86 -
14. Про пдпри
мства в кра
15. Про пдпри
мство Закон кра
16. Про режим ноземного нвестування : Закон кра
17. Про систему оподаткування: Закон кра
18. Про спрощену систему оподаткування, облку та звтност суб `
ктв малого пдпри
мництва: каз Президента кра
19. а Про цнн папери та фондову бржу: Закон Укра
20. Алт-Кататбех Т. Типзаця розробки органзацйно
21. Ансофф
. Стратегчне правлння: Монографя : Скор . Пер. з англ.- М.: ккономика , 1990.-515 с.
22. Байделл Т. Как лучшить правление организацией / Пер. с англ.-М.: Инфра.-М .: Премьер , 1995.-202 с.
23. Беляев К.П. и др. Общества с ограниченной ответственностью : правовое положение . Практические коментарии законаи другие правовы е аспекты , образцы документов.-М .: Норма, 1.-255 с.
24. Бернар И., Коши Ж.-К.: Толковий економичний та фнансовий словник: франц ., рос., англ., спан , термнология : в 2 т. Пер. з франц ./ Пд заг . ред. Р.В.Степанова.- М.: Международные отношения.-1994.г.-Т.1.-783 с.
25. Блоус О.Г., Рогач В.
. Акцонерн товариства: органзаця правлння.- : Технка, 1992.-141 с.
26. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера.-К.: Ника.-Центр , 1998.-478 с.
- 87 -
27. Ветров В. Об `
днання, пдпри
мсство , товариство // рядовий кур
р.-1.-№ 224.-2 грудня.-С.7.
28. Вннк О.М. Господарськ товариства виробнич кооперативи: правове становище.-К, 1998.-328 с.
29. Воронов Л.К. Банковско-финансово-правовой словарь- справочник // Академия право ы х наук Украины.-К .: А.С.К.-1998.-287 с.
30. Грудницька С. Напрямки розвитку законодавства про господарськ об
днання // Право Укра
31. Губанов С. Реформа предприятий . Новы й подход // ккономист.-1.-№ 9.-С.20-26.
32. Колесник Я. Проблеми вдосконалення законодавства кра
33. Колохов В.И. Возможно ли сотрудничество с государством ?/ правление предприятием // Рынок капитала-1.-№ 5.-С 14-15.
34. Кузьмн Р.
., Кузьмн Р.Р. Спввдношення понять "пдпри
мництво" та "господарська дяльнсть"// Право кра
35. Про зинг Закон кра
36. Усенко Я Б Розвиток зингу новий закон//Гос информ бюл про приватиз -1998-№3-С 70-71 "ДГ *Д.
37. а Джуха У М Лзинг - Ростов н/Д Фенкс, 1 -320с, -.
38. О л изинге федеральний закон РФ // Сборник законодательства Российской Федерации -1998 -№44 - Ст 3946
39. Про внесення зм н до Закону кра
40. Усенко Я Б Методичн проблеми класифкацÿ видв надання майна в имчасове платне користування // Гос информ бюл про приватиз - 1 -№ 12 -С 2-358
- 88 -
41. Тлумачний словник з цившьного права/Пд заг. Ред. У М Селванова -К 1 н-т риватного права 1 пдпри
мництва АПНУ, 1998 -228
42. Усенко Я Б Правов методичн основи розрахунку проблема забезпечення гбкст зингових платежв // Гос информ бюл про приватиз - 1998 - № 5 - С 69- 72