Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Полтика В.Гавела, Я.Кадара, Л.Валенса, Н.Чаушеску.
Вацлав Гавел
Вацлав Гавел - чеський письменник, драматург, дисидент, правозахисник державний дяч, останнй президент Чехословаччини (1989-1992 ) перший президент Чехÿ (1993-2003). Один з засновникв Громадянського форуму. Член квропейсько
См’я в житт людини вдгра
надзвичайно важливу роль, оскльки саме там закладаються основн риси характеру, визначаються основн моральн принципи та орúнтири в дорослому житт.
Вацлав Гавел народився 5 жовтня 1936 р. в см’
Справу дда Гавела спшно продовжили його батько Вацлав М. та дядько Млош Гавели. Заслугою батька Вацлава було будвництво передмстя Праги Баррандова, дядько займався кнематографом – побудував кностудю “Баррандов”, вдновив та очолив “Люцернафльм” (практично
дина кнокомпаня, що виробляла чеськ фльми). Вони об’
днали свою дяльнсть в смейний бзнес, створивши спльну фрму “Брати Гавели – Прага, Люцерна”.
Вацлав Гавел наслдував найкращ риси сво
В 1989 р. в бльшост кра
17 листопада 1989 р. млцейськ пдроздли розгнали студентську демонстрацю в Праз, що пдсилило антиурядов виступи, як згодом переросли в масовий народний рух. “Всенародне пднесення вдзначалося витримкою, органзованстю часникв, вдсутнстю насильницьких дй, що дало пдставу характеризувати його як “нжну”, “оксамитову” революцю”. Саме мирний перебг революцÿ в Чехословаччин вирзняв ? з-помж нших, цей факт можна вважати заслугою органзаторських здбностей дерв та консолдацÿ чехв словакв в боротьб за власне демократичне майбутн
.
Вацлав Гавел був у вир головних подй – виступав перед сотнями тисяч пражан, сформував та очолив 19 листопада Громадянський форум на баз опозицйних органзацй, який став центром народного руху.
Пд тиском громадськост Комунстична партя Чехословаччини (КПЧ), здавши останн позицÿ демократичним силам, швидко розпалась, тоталтарний режим зазнав поразки у боротьб з народом на чол з демократичними дерами.
Попереду був складний процес демонтажу тоталтаризму, реформування полтичного, економчного та соцального життя; народ мав обрати свого президента й спльно будувати свою державу на демократичних засадах. Псля вищезгаданих подй Вацлав Гавел був
диним реальним кандидатом на пост президента Чехословаччини, кандидатом, який на дл довв свою врнсть спввтчизникам та демократичним деалам. Тому цлком закономрним було те, що 29 грудня 1989 р. вн став президентом Чесько
З 1990 р. новообраний ряд розпочина
здйснення реформ в економц – приватизаця, конвертовансть валюти, бералзаця цн, закон про землю передбачав повернення вдбраних в часи комунзму земель колишнм власникам. Вс ц заходи створювали сприятливу основу для подальшого процвтання кра
5 липня 1990 р. Вацлава Гавела обрано на другий президентський строк, що свдчило про довру народу, його захоплення Гавелом як “обаятельно-неловким символом революции, гуманным и трепетным”.
Присвятивши всю свою молодсть вдстоюванню демократичних принципв та загальнолюдських цнностей, Вацлав Гавел в 53 роки пднявся на вершину полтичного Олмпу, збергши вс сво
Коли в 1992 р. гостро постало питання про перетворення ЧСФР на конфедерацю Чехÿ Словаччини або творення двох незалежних держав, Вацлав Гавел доклав максимум зусиль для збереження
дино
Янош Кадар
Янош Кадар (венг. Kádár János, до 1945 прзвище Черманек, гор. Csermanek) - комунстичний дер горщини на посад Генерального секретаря горсько
Янош Кадар був позашлюбною дитиною Борболи Черманек, служниц словацько-угорського походження, вд солдата Яноша Крецнгера, дитинство майбутнього горського дера пройшло в позбавленнях злиднях. родженець нин хорватсько
Переконаний соцалст, Черманек за пропозицúю друга дитинства Яноша Фенакеля вступив у вересн 1931 року в осередок мен Свердлова заборонено
Призначений першим секретарем вддлення горсько
Кадар, зайнявши пости прем'
р-мнстра дера горсько
Епоха Кадара
Незважаючи на жорсткий радянський контроль, Янош Кадар зумв за час свого кервництва партúю державою здйснити ряд новаторських економчних реформ, що сприяли бералзацÿ економки зростання рвня життя населення, який тривалий час не поступався цим показником у розвинених захдних кра
В горщин була найбльш беральна цензура, громадяни користувалися вльним ви
Лех Валенса
Лех Валенса (пол. Lech Wasa, [lx vawsa) - польський полтичний дяч, активст захисник прав людини, колишнй кервник незалежно
Син тесл(плотник), який народився 29 вересня 1943 на територÿ анексувати нацистською Нмеччиною Поморського во
водства, Валенса працював електриком на Гданськй судноверф. У 1980 роц створив перший у Схднй квроп вльний, непдконтрольний держав профсплка - «Солдарнсть».Звльнення Валенси за активну профсплкову дяльнсть поряд з браком продовольства зростанням цн призвели в 1980 1981 роках до страйкв, як викликали широку пдтримку «Солдарност» в рзних верствах суспльства змусили ряд пти на ряд поступок, в тому числ надання робочим права на вльну органзацю в профсплки.
В кнц 1981 року режим генерала Войцеха Ярузельського оголосив «Солдарнсть» поза законом, Валенса був помщений у в'язницю майже на цлий рк.Лауреат Нобелвсько
Нкола
Нкола
Чаушеску (рум. Nicolae Ceauescu, 26 счня 1918, Скорнчешт, жудець Олт - 25 грудня 1989, Тирговште) - румунський державний полтичний дяч, генеральний секретар ЦК Румунсько
Народився 26 счня 1918 року в сел Скорнчешт в селянськй родин, був одним з десяти дтей. См'я жила бдно, проте батько зумв дати синов початкову освту.У 11-рчному вц пере
У 1933 роц вступив в Комунстичний союз молод Румунÿ. Пддавався арешту в 1934 роц пд час страйку залзничникв, вдбував покарання в рзних тюрмах. За цей час за ним закрпилася репутаця активного часника комунстично
Незадовго до серпневого перевороту 1944 року, коли був позбавлений влади арештований прогермански налаштований прем'
р-мнстр Румунÿ
он Антонеску, Чаушеску був звльнений з в'язниц.
Псля 1944 року Чаушеску почина
швидко просуватися по кар'
рних сходах, вн - секретар ЦК КСМ, начальник Вищого полтичного правлння армÿ заступник мнстра оборони, генерал. В кнц 1940-х рокв, Миколу працював секретарем обкому РРП. Спочатку в Добрудж, потм в Олтенÿ. А в 1945 роц вн ста
вже кандидатом в члени ЦК РРП (так тод називалася Румунська комунстична партя).
19 березня 1965 несподвано помира
63-рчний дер Румунÿ Георгу-Деж. Його смерть привела до загострення боротьби за владу, основними кандидатами на пост голови Державно
Одне з перших прийнятих ним ршень - перейменування партÿ в комунстичну. Також вн заявив, що Румуня стала соцалстичною кра
Внутршня полтика
Сформувавши режим особисто
Подальше посилення влади Чаушеску проходило у фарватер «липневих тез».Режим Чаушеску вдрзнявся непотизмом. У 1972 роц Нкола
Чаушеску свою дружину Олену в ЦК компартÿ Румунÿ, у 1980 роц призначив ? на посаду першого заступника прем'
р-мнстра (псля по
днання посад президента прем'
р-мнстра пост прем'
ра займав сам Чаушеску), зробивши ? де- юре другою людиною в кра
У 1966 роц був прийнятий закон, який заборонив продаж контрацептивв жнкам, у яких було менше п'яти дтей. Згодом була створена система монторингу за вагтними.В перод його президентства в Академÿ наук Румунÿ билися над виробленням науково
Зовншня полтика
У 1965 роц зажадав вд СРСР повернення решти золота (частково було повернуто у 1956 роц), переданого Румунúю в роки Першо
У 1980 роц мж кЕС Румунúю був пдписаний контракт з обмну промисловими товарами. Образивши королвську родину пд час взиту в Лондон в 1978 роц, коли пд час рочистого обду в Букнгемському палац наказав сво
му слуз спробувати його