Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Полтична доктрина бльшовикв у 20-50 роках
Мнстерство освти науки кра
Рвненський державний гумантарний нверситет
Кафедра соцологÿ та полтологÿ
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Полтична доктрина бльшовикв у
20-50 роках.
Пдготувала: Лаворик Маря Юрÿвна.
Рвне 2
У З0-т роки остаточно оформилася та адмнстративно-командна система керування радянським суспльством, що тсно зв'язана з функцонуванням державно
Обмеження демократÿ, викликан обставинами во
нного часу, згодом привели до обвального примусу, насильства. Бльшовики витсняють з полтично
Наявнсть опозицÿ - це ознака демократичност будь-яка спроба ? знищення - це знищення демократÿ.
Це опр, виявившись не в силах протистояти сталнзму, разом з тим мав величезне моральне значення, готував наступний осуд ц㺿 системи.
Таким чином, суспльство, що проголосило сво
ю метою досягнення вищих деалв соцально
- пдмна соцалзацÿ основних засобв виробництва
- нездатнсть до самокорекцÿ, тим бльше внутршнх реформ через вдсутнсть як економчних, так полтичних (демократичних) регуляторв громадського життя;
- закритсть кра
- деологчний конформзм слухнянсть мас, догматизм у науц культур.
Сталнзм по сут дискредитував соцалстичну дею в очах трудящих сього свту.
Сучасн полтичн погляди росйського суспльства вдношення людей до сторичних особистостей, так чи накше вплинули на розвиток не тльки одн㺿 кра
Не можна заперечувати того, що серед сх дячв, що направляла народи на шлях комунстичного розвитку, Ленн займа
найперше мсце по всх позицях. У цьому зв'язку особливий нтерес представляють його погляди саме в останнй перод життя, коли його дяльнсть уже дала визначен результати, сам вн же повинний був бачити сво
Можливо, важкий стан Ленна в перод написання, а точнше в перод диктування останнх сво
Почнемо з Листа до з'
Друга частина Листа до з'
Як вдомо, леннська пропозиця про розширення ЦК було прийнято, хоча не за рахунок робтникв. Однак у цлому ця теза використовувалася партúю постйно дав вдомий результат: верхвка партÿ стала складатися з людей, яких не можна вднести н до робтникв, н до нтелгенцÿ, н взагал до яких-небудь людей, здатним ефективно займатися корисно
Багато моментв у роботах, що вдносяться до полтичного заповту, у тм чи ншому ступен актуальн для нас сьогодн. Але це не ма
вдносини до полтичних аспектв снуючого суспльного ладу. Ленн часто критикував чиновникв (Краще менше, та краще). Але чиновник
чиновник при будь-якому лад, у будь-якй кра
Цкаво те, як Ленн хотв досконалювати управлнський апарат у нашй кра
Хочеться погодитися з думками у вдношенн л...народного вчителя..., якого треба поставити л...на ту висоту, без яко
В останнх роботах Ленн торкався широкого спектра питань державного будвництва - питання культури, нацональне питання, розвиток кооперацÿ т.д. Однак багато хто його думки не вдрзняються оригнальнстю тльки з ц㺿 причини зберегли свою актуальнсть до сьогодншнх днв. Наприклад, см добре вдомо, що потрбно дуже акуратно вдноситися до нацональних почуттв традицй народв народностей. Але так повинно робити завжди: вчора, сьогодн!
Потрбно займатися розвитком промисловост, сльського господарства, культурою ( не важливо, назвемо ми цю дяльнсть лкультурною революцúю чи якось по-ншому!).
Робот Про нашу революцю вважа
ться ключовий у всьому цикл робт полтичного заповту.
моврно, цей висновок напрошу
ться з т㺿 причини, що питання розвитку революцÿ й охоплення нею сього свту спливають практично в кожнй з робт цього циклу. Дивно сьогодн читати про те, що до лцивлзованостû Ленн вдносив вигнання помщикв капталств. Ну, добре, помщики - вони гальмували розвиток економки, капталсти в Росÿ, що фактично-те не жила на той час при капталстичному лад! Якби ми дискутували з Ленним сьогодн, то вийшло б, що весь свт навколо нас - нецивлзований, ми, так ще Пвденна Корея, Куба - оплот цивлзацÿ! Правда от з Кита
м щось не дуже ясно: формально соцалстична кра
У робот Як органзувати змагання? Ленн наполяга
на масовому контрол робтникв селян л...за багатими, за шахраями, за хулганами..., називаючи
Мрÿ Ленна про свтову революцю через залучення в цей процес кра
Цкаво проаналзувати думка Ленна Про кооперацю. Очевидно, вн наполягав на розвитку кооперацÿ, але не дуже швидко й у цивлзованй форм. Не зрозумло нше - якщо це повинна була бути цивлзована коопераця на основ кредитно-грошових вдносин мж ? членами, те чому вс засоби кооперативних пдпри
мств повинн належати робтником? Так адже зробили, колгоспна власнсть - це зовсм не та коопераця, що цивлзована. Як можна сунути протирччя мж особистою власнстю члена кооперативу, що обмовля
ться Ленним, власнстю, що належить державû. Вдповдей два:
1) моврно, Ленн, не цлком свдомлював, а точнше лише смутно представляв, як змусити селян об'
днатися;
2) чи розмови про кооперацю
завуальована спроба позбавити самий численний клас кра
Так, переглянувши зауваження деяких сторикв, можна прийти до висновку, що це дйсно було прагнення Ленна тягнути самий масовий клас кра
Отже, наш не занадто докладний аналз останнх робт Ленна, знайомство з думками радянських полтологв (а в 1 р. нхто обговорювати це питання не стане) приводять до висновку, що
1. Ленн його соратники, чи комунсти того часу, розумючи прагнення бльшост людей до соцально
2. Революцйна змна снуючого ладу, принаймн, Жовтнева революця, не були викликан об'
ктивними причинами, як наступна побудова соцалстично
3.
дея соцально
4. Спроби колишнх полтологв колишнього Радянського Союзу вкласти у вуста Ленна, також мж рядкв його останнх робт, деякий, не см зрозумлий найглибший змст,
не що нше, як бажання виправдати сво
право одноособове, у сво
Сучасн полтичн погляди росйського суспльства вдношення людей до сторичних особистостей, так чи накше вплинули на розвиток не тльки одн㺿 кра
Не можна заперечувати того, що серед сх дячв, що направляла народи на шлях комунстичного розвитку, Ленн займа
найперше мсце по всх позицях. У цьому зв'язку особливий нтерес представляють його погляди саме в останнй перод життя, коли його дяльнсть уже дала визначен результати, сам вн же повинний був бачити сво
Можливо, важкий стан Ленна в перод написання, а точнше в перод диктування, останнх сво
Почнемо з Листа до з'
Друга частина Листа до з'
Як вдомо, леннська пропозиця про розширення ЦК було прийнято, хоча не за рахунок робтникв. Однак у цлому ця теза використовувалася партúю постйно дав вдомий результат: верхвка партÿ стала складатися з людей, яких не можна вднести н до робтникв, н до нтелгенцÿ, н взагал до яких-небудь людей, здатним ефективно займатися корисно
Багато моментв у роботах, що вдносяться до полтичного заповту, у тм чи ншому ступен актуальн для нас сьогодн. Але це не ма
вдносини до полтичних аспектв снуючого суспльного ладу. Ленн часто критикував чиновникв (Краще менше, так краще). Але чиновник
чиновник при будь-якому лад, у будь-якй кра
У робот Як органзувати змагання? Ленн наполяга
на масовому контрол робтникв селян л...за багатими, за шахраями, за дармо
Мрÿ Ленна про свтову революцю через залучення в цей процес кра
Отже, мй не занадто докладний аналз останнх робт Ленна, знайомство з думками радянських полтологв (а в 1 р. нхто обговорювати це питання не стане) приводять до висновку, що:
1. Ленн його соратники, чи комунсти того часу, розумючи прагнення бльшост людей до соцально
2. Революцйна змна снуючого ладу, принаймн, Жовтнева революця, не були викликан об'
ктивними причинами, як наступна побудова соцалстично
3.
дея соцально
4. Спроби колишнх полтологв колишнього Радянського Союзу вкласти у вуста Ленна, також мж рядкв його останнх робт, деякий, не см зрозумлий найглибший змст,
не що нше, як бажання виправдати сво
право у сво
Маркс уа сво
му листа доа Кугельман говорить: "
сторя носила б дуже мстичний характер, якби "випадковост" не грали няко
У наших умовах така випадковсть, як характер людини, що сто
Саме томуа Ленн у сво
му "Заповт" давав таке виключне значення особистим якостяма Генсека, саме томуа Ленн, знаючи особист якост Стална, наполегливо у сво
му "Заповт" пдкреслював необхднсть зняття Стална з посади Генсека замни його бльш перспективнима для ц㺿 рол обличчям.
"Тов. Сталн, ставши Генсеком, зосередив у сво
Сталн,коментуючи "Заповт", як звичайно з допомогою софзму, зводить сю справуа до брутальност, вдволкаючи увагу вд нших якостей, про як Ленн говорив. Тим часом саме ца якоста а мають виршальне значення.
Сталн недостатньоа врнийа нтересама партÿ, недостатньо чесно викону
сво
Дал Ленна вдзнача
а нетерпимсть Стална до думок нших. Це яксть у з'
днанна нелояльнстю, нечеснстю привело до того, що вн, неа терплячи бля себе людей самостйно
Що стосу
ться ввчливост Сталн стосовноа товаришв, чого жадав вда Генсека Ленн, то зразком може служити його "сторичний лист у "Пролетарську революцю", де сила доказуа пропорцйн сил крику вождя, що почува
себе в партÿ кра
Спочатку обережно, потма усе смливше скидаючи з себе маску "скромного" старого бльшовика, якого партя "змусила" нести важкий тягар Генсека, вн усе бльш явно виявляв прагнення пробратися у пантеон великих людей, не гидуючи някими засобами. же свйа п'ятидесятилтнй ювлейа вна перетворива у "коронування на царство". Тисяч самиха пдлих, мерзенних резолюцй, привтань вд "мас", вимуштруваних партйним, профсплковм радянським апаратом, адресованих "дорогому вождю, " кращому чню Ленна ", генальному теоретику, десятки статей у "Правд", у якиха автори називали себе чнями Стална - таке основне тло ювлею.
Нарешт, "сторична" стаття Стална в "Пролетарськй революцÿ" остаточно з сма цинзмома виявля
а його щира намри. Переробити сторю так, щоба Сталн зайняв у нй "належне" йому мсце велико
Якщо пда час державного перевороту Лу
Основна когорт соратниква Ленна з кервних посад знята, одна частина сидить по в'язницях,нша, що каптулювала, деморалзована йа обпльована, тягне жалюгднеа снування ва рядаха партÿ, трет, що остаточно розклалися, - перетворилися у врних слуг "вождя" - диктатора.
У чому сутнсть безпринципного полтиканства ? У тм, що по одному питанню сьогодна дотримуються одних переконань, а назавтра-прямо протилежних. Сьогодна доводиться одне, назавтра по тому ж питанню, при тих же умовах - нше. При цьому безпринципний полтикан в тм в ншому випадку вважа
себе правим послдовним. Вн спекулю
на тм, що маси сьогодн часто забувають про те,що
Марксист-леннець змну полтики, тактики стратегÿа виводить з дйсно
Партйний апарата а сталнськ кар'
ристи завзято на всх перехрестях викрикують про те, що Сталн - великий теоретик вождь, генальний чень Ленна. Його м'я в даний час ц "учен" кар'
ристиа ставлять апоруча з менами Маркса, Енгельса Ленна. сякого, хто цього не робить, беруть пд сумнв "обстрл".
Сталн, чепившись за Маркса, Енгельса Ленна, за
духовно
Ленн був вождем, але не бува диктатором; Сталн, навпаки,
диктатором, але не
вождем.
Яка рзниця мж вождем диктатором ?
Справжнй вождь висува
ться насамперед рухом мас, вн опира
ться в першу чергу на маси на
Сталн неа був справжнм вождем, але йому тим легше було в ход подй перетворитися в дйсного диктатора. Свою роль вн зайняв не завдяки пдтримц мас. Вн прийшов до свого безроздльного панування шляхом хитрих комбнацй, спираючись на купку врних йому людей апарат за допомогою обдурювання мас. Вн вдрваний вд мас, вн трима
ться не на довр мас, на тероризуванн
Сталн вв поняття "ворог народу". Цей термн вдразу звльняв вд необхдност всякиха доказв дейно
Це привело до кричущих порушень революцйно
Навряд чи можуть привести до стиниа спроби зрозумти сутнсть сталнського культу особистост шляхом прив'язки сього, що вдбулося в часи правлння Стална, до одного лише цього мен. Точно так само неможливо пояснити культ особистост "росйською любов'ю до монархзму".
В сторичних аналогяха пропада
саме головне йа стотне, саме уявлення про сторичну нкальнсть того, що вдбулося в нас у часи Стална, в
талÿ - у часи Муссолн, у Нмеччин - у часи Гтлера, в Камбодж - у часи Пла Поту: жорстока золяця знищення мльйонв людей, геноцид, що здйсню
ться або по класовй або по нацональнй ознац.
Уже саме по соб така кльксть жертв, квдаця цлих нацй, свдчить проа виникнення зовсм ново
Причому мова йшла не про одиничний акта скасування мльйонв людей, але про його перманентний характер, про розтягування цього акту в час, перетворення в елемент способу життя. Мова йде про визначення в постйно дючй систем знищення, на котру, як на свою "деальну модель", орúнту
ться вся нша бюрократя. Саме з головно
Принципово важливо те, що знищення здйснювалося по проявах людини не тльки в полтиц, економц, деологÿ, але в науц, у загальнй культур, у повсякденному житт. Це робило нову бюрократю унверсальнима нструментома правлння, нструментом прямого насильства, що спира
ться н силуа збро
ле це ще не се. Не було тако
Не знаючи някиха обмежень у сво
му прагненн до влади, бюрократя тоталтарного типу не ма
няких гарантй свого снування, незалежних вда вол Вождя. Тим часом, для нього
диним способома твердження абсолютно
це створю
середина апарат ситуацю гранично
Було б спрощенням вважати, що такого роду механзм розширеного вдтворення бюрократÿ (через ? перманентне перетряхування) спершу снував у голов ? творця у вид "проекту" тльки потм був реалзований вже в дйсност. Цей механзм вдпрацьовувався в мру росту бюрократÿ, що супроводжувалась - же псля смерт В.И.Ленна - се бльш виразнима бажанням бачити на чол "свою людину".
Фракцйна боротьба, що стала очевидною вдразу ж псля смерт В.И.Ленна, вже незабаром розкрилася як боротьба за владу нада апаратом, боротьба, у якй переможця визначив сам апарат. Це специфчне соцальне творення. Воноа здатне забезпечити людям, його складовим, визначена привле
Деяк функцÿ тоталтарного апарату нода розглядають як його функцональне виправдання. Насампереда ма
ться на ваз "наведення порядку", також зосередження людськиха матеральних ресурсв на тй чи ншй вузькйа длянц. Приа цьому чомусь щораз забувають про головний критерй оцнки соцальних функцй - про цну, котру приходиться платити кра
Коли сьогодн чу
ш: "При Сталн був порядок!", то так хочеться запитати - якою цною був досягнутий цейа "порядок".
чи був це дйсно "порядок"?
За десятилття свого функцонування сталнськ бюрократя довела, що вона здатн "наводити порядок"а лише одним
диним способом: спочатку суспльство чи окрема його "длянка" приводять у соцально-аморфний стан, руйнують са його зв'язки, сю складну структуру, а потм вносять у нього "елемент органзацÿ ", найчастше взявши за зразок вйськову органзацю. Причому вйськову органзацю знов-таки зовсм особливого типу, де, наприклад, "червоноармúць повиннийа боятися каральниха органв ново
Звертання В.И.Ленна до непу говорить про те, щоа вна бачив можливсть ншо
Проходять роки, тоталтарна бюрократя трумфу
, зазиваючи визнати ? велик перемоги завдяки соцалзму. Однак, аплодуючи сво
му Вождю, що оголосива перемогу соцалзму, бюрократя погано представляла, що означа
ця перемог для не
Вождь тоталтарно
Лтература.
1. Себайн Д.Г., Торсон. "
сторя полтично
2. Волкогонов. "Трумф трагедя". Полтичний портрет Стална. К.: Полтвидав кра