Пищевая промышленность Украины. Проблемы и перспективы развития
ВСТУП
На сучасному етап розвитку склалося важке економчне становище для всього народного господарства кра
Також велик проблеми ма
сировинна база харчово
ле й у такй скрутнй обстановц харчова промисловсть функцону
- шукаючи шляхи подолання проблем - нвесторв, з-за кордону у власнй держав, запроваджуюч нов технологÿ статкування тощо.
Пдгалуз харчово
Найбльш характерн так спецалзован рослинно-промислов комплекси: зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочеконцервний, маслобойно-жировий, виноградарсько-виноробний, льнопромисловий ефирномасличний.
Ведуче мсце в склад АПК кра
Основу комплексу склада
зернове господарство. Зерновим культурам належить важлива роль в сх областях кра
Головна зернова культура в кра
Важливою зерновою культурою
озиме жито. Ця культура займа
друге мсце (псля пшениц) за розмрами посвних площ пд озим. Основн райони вирощування озимого жит знаходяться на Полсся в захдних областях Лсостепово
Велике продовольче значення мають гречиха, просо рис, хоча в структур посвних площ зернових культур вони займають лише бля 5%.
Гречиха
однúю з найцннйших круп*яних культур. На ? розмщення вплива
пдвищена потреба ц㺿 рослини в волоз. Тому основн площ посевов гречихи зосереджен на Полсся в Лсостеп зовсм зникають в пвденному Степ.
Просо в кра
Новою для кра
Зернове господарство ма
важливе значення для розвитку тваринництва. Фуражне зерно склада
бльш 40% валового збору зернових культур. Основними зернофуражними культурами в кра
Кукурудз належить важлива роль в забезпеченн тваринництва кормами,що концентрувалися. Найбльш посвн площ пд цúю культурою розмщен в областях Лсостепово
Промислова ланка зерно промислового комплексу забезпечу
збергання переробку зерна. Основними галузями зерно промисловост,що переробля
мукомольно-крупяная, комбкормова хлбопекарна. Продукця зернового господарства транспортабельна. Тому пдпри
мства, що виробляють хлбопродукти, мстяться в мсцях
В основ формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятлив природн умови для вирощування цукрового буряка, забезпеченсть трудовими ресурсами навики населення. Найважливими його ланками
сльськогосподарське (вирощування цукрового буряка) (виробництво ,що переробля
цукру).
Значення цукрового буряка передусм в тому, що вона
основним джерелом виробництва цукру, також важливим чинником змцнення кормовий бази пдвищення культури хлборобства.
В Лсостеп розмщене бльш ¾ посевов цукрового буряка. Частка
Розвиток бурякосяння в кра
Найбльшими в кра
В склад плодоовочеконцервного комплексу кра
Овочеводство розповсюджене по всй територÿ кра
Важлива роль в постачанн населення мст свжими овочями в мжсезонний перод належить парниково-тепличним господарствам. Найбльш площ закритого рунту вдводяться пд овоч в Криму, навколо Ки
ва, Харкова, Донецька, Одеси, Львова.
Садвництво розвива
ться по всй територÿ кра
Бльша частина овочв, фруктв ягод спожива
ться в свжому вигляд, а нша надходить на що переробляють пдпри
мства для виробництва консервв. Найбльш розвинута плодоовочеконцервная промисловсть в Криму, Херсонськй Одеськй областях, що виробляють бля 40 Ёо всх плодоовочевих консервв. В кра
В склад виноградно-виноробного комплексу входить виноградарство, промислова переробка винограда, також пдпри
мства, обслуговуюч ц галуз. Кнцевою продукцúю комплексу
свжий виноград, виноградн вина, виноградний ск, коньяки, що виготовляють з технчних сортв винограда. З вдходв переробки одержують рзн кислоти, чинбарн речовини, спирт.
Загальна площа виноградних насаджень в 1990 р. Склала 176 тис. га. Основн
Виноград - малотранспортабельний продукт, тому виробництва первинно
Основн посви соняшника як теплолюбиво
Маслобойно-жировая промисловсть представлена маслоекстракционними, маслопрессовими, маргариновими миловареними заводами, також маслобойно-жировими жировими комбнатами. Виробництво постного масла належить до матералоемкого, тому маслоекстракцон заводи розмщен в районах вирощування соняшника. Бля третини всього виробленого постного масла використову
ться при виготовленн маргарина мила. В кра
Значне розповсюдження в маслобойно-жировой промисловост отримало комбнування. Тепер на маслобойно-жирових жирових комбнатах виробля
ться 50% постного масла, основна частина маргарина, мила, що мостять засобв. Потужн маслобойно-жировие жиров комбнати розмщен в Днпропетровськов, Полтаве, Харков, Одес, Запорожье, Чернвцях, Внниц Львов.
Льнопромисловий комплекс кра
Посвна площа льна-довгунца в 1990 г. Досягла 172 тис. Га. Основн посви льна-долгунца розмщен на Полсся, де цьому сприяють грунтово-клматичн мови. Окрм цього льон-довгунец сють в районах Лсостепу, прилягати до Полсся, в передгорних грських районах Карпат.
Первинну переробку льна-долгунца здйснюють державн льнозаводи, кооперативн державн льнопункти. В кра
З насння льна-довгунца одержують постне масло з високими вкусовими технологчними якостями, також макуху. Широко використовуються вдходи первинно
Ефиромасличний комплекс кра
Ефиромасличние культури займають лише 0.1% всх посвних площ кра
Спецалзован тваринницько-промислов комплекси
важливою ланкою агропромислового комплексу кра
Мясопромисловий комплекс кра
Основою формування м*ясопромислового комплексу кра
Значення скотарства - ведучо
Найбльша щльнсть велико
Скотарство кра
Свинарство як скороспла галузь тваринництва розвива
ться в сх природно-економчних зонах кра
В кра
Ввчарству в кра
Виробництво мТяса в бойнй ваз склало 4.4 млн т, промислове виробництво (включаючи субпродукти 1 категорÿ (1990 г.) - 2.8 млн т. В структур виробництва мТяса мясоизделий ведуче мсце займа
яловичина. Дал дуть свинина, мТясо птаху баранина.
Найбльш м*ясокомбнати кра
Молокопромисловий комплекс Ч один з найважливших агропромислових комплексв кра
Приблизно третина поголвТя велико
Масло виробля
ться в сх областях кра
Молокопромишленний комплекс Донецько
Птахопромисловий комплекс серед тваринницьких комплексв менш всього залежить вд земл. Важливим чинником його розмщення
райони споживання продукцÿ, в основному бля бльших мст, в промислових курортних зонах. Промислове птахвництво розвива
ться в сх природно-економчних зонах. Великими виробниками пташиного мТяса я
ць
Степов област, серед яких видля
ться Крим (перше мсце в кра
По спецалзацÿ птахопромислов пдпри
мства подляють на я
чн мТясн. Основними виробниками пташиного мТяса я
ць
птахофабрики. В сх природноекономчних зонах в структур поголвяТ птаства преобладают кури. На птахофбриках мТясний спецалзацÿ, окрм бройлерв, вирощують индеек, качок гусей.
Харчова промисловсть - одна з провдних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексв, а й сього народного господарства кра
Питома вага ц㺿 галуз в структур виробництва преднметв споживання сяга
52,8 %, у загальному обсяз промиснлово
Серед нших кра
Останнм часом розвиток харчово
Унаслдок структурно
снуюч технологчн Процеси виробництва харчових продуктв не можуть обйтися без використання розгалужено
1990а року фахвц об'
днання "Укрм'ясомолтехпром", вивчивший найдосконалш конструкцÿ, що наднходили переважно з Югославÿ, кланли з югославською фрмою "Пронгрес нжинринг" году щодо ствонрення у Ки
в Спльного Пдпри
мства "Сигма-Ки
Для органзацÿ виробництва вказано
Таким чином, з серпня 1991 року СП "Сигма-Ки
Основною номенклатурою цього пдпри
мства передбача
ться виготовлення такого обладнання:
крани прохдн та триходов з регульованим секторним тефлоновим (фторопластовим), затвором з розмрами мовного проходу - Ду 25, 35, 50; 55, визначен для перенкриття, регулювання та розподлея потокордини в технологчних трубопроводах обладнанн. На вдмну вд кранв нших конструкцй, вони забезпечують повну стенрильнсть продукту, виключають його втрати при переробц. Надйн та довговчн в експлуатацÿ клапани ручн запрн,
рзьбов трубн - з'
днання (муфнти), виготойляють Ду 25, 35, 50, 65, 80. До комплекту входять нпель, рзьбовий штуцер, гайка накидна та щльнювальне кльце.
Цни на вказан вироби договрн/,
Монтаж та демонтаж арматури на трубопроводах Ч за допомогою закручування (вдкручування), з'
дннувальних гайок спвцайьмим клюнчем.
Виробиа виготовляють з нержавючих марок стал 0Х1Н ЮТ - 1Х10, як мають антикорозйн та зносостйк властивост й дозволен Мнстерством охорони здоров'я кра
Обладнання - довговчне нандйне в експлуатацÿ да
змогу никнути втрат продуктв при переробц, вдповда
см вимогам технологчних режимв, ггúни та стерильност.
Зокрема, арматуру використовують у гф(флогчних процесах з тиском до 0,6 Па (6 бар) температурою робочого середовища до 95
Крм серйного, пдпри
мство виготовляе на замовлення спецальн вироби рзних розмрв, що берут часть у технологчних процесах. Це наприклад, вентил для отримання проб продукту, оглядов вкна, вентил-покажчмки рвня, кул для миття мсткостей, проточн сита, перехдники, з'
днувальн хомути трубопроводв, вдводи тощо.
Така арматура знайшла широке застосування на багатьох пдпри
мствах харчово
На замовлення споживачв пднпри
мство нада
консультацÿ, пронектн, монтажн та нш технчн абс технологчн послуги, враховуюч розробку комплектних технологчних проектв та "ноу-хау".
При виготовленн арматури дú гнучка система знижок посередницьких послуг. Можливе кладанню довгострокових договорв, поетапн поставки й бартерн операцÿ.
За станом виробничо-технчно
Незважаючи на винятково сприятлив грунтово-клматичн мови, насенлення ще не повнстю забезпечене високояксними продовольчими товаранми. Останнм часом кра
Загальна економчна криза, значний спад виробництва сльськогоспондарсько
Зменшу
ться виробництво мТясно
налз такого спаду виробництва свдчить, що на 60 % вн спричинений скороченням обсягв переробки сльськогосподарсько
Лише 20% худоби, птиц й
молока, вироблених у всх категорях господарств, надйшло на промислову переробку, решту реналзовано без попереднньо
На 23% порвняно з 1996 роком зменшилися поставки цукрових бурякв. Впродовж останнх рокв знижу
ться виробництво цукру. Торк його вироблено лише 2 мльйони тонн (у 1990 роц - 5,4 мльйона тонн). се це зумовлено скороченнямченням посвних площ, зниженням врожайност бурякв та
Важливий напрямок виходу цукрово
Складн часи пережива
олйножирова галузь, на пдпри
мтв яко
Для використання цих резервв необхдно вжити термнових заходв щодо тарифного й нетарифного регунлювання експорту насння соняшнику.
На скорочення виробництва харчових продуктв вплиннуло звуження внутршнього ринку продовольства через низьку купвельну спроможнсть населення, також втрата зовншнх ринкв. На робот пдпри
мств негативно познанча
ться мпорт продукцÿ з консервантами, що подовжу
термн ? збергання. Тим часом з торговельно
ктуальною залиша
ться проблема збуту с'пирту етинлового харчового. У результат переорúнтацÿ експорту з традицйних кра
Внутршня потреба в спирт становить близько 20 млн. дал при загальнй потужност заводв 68 млн. дал. Враховуючи те, що спиртова промисловсть традицйно мала високий експортний потенцал залиша
ться однúю з бюджетоформуючих галузей, нагального виршення потребу
питання пошуку нових зовншнх ринкв збуту ц㺿 продукцÿ або часткового перепрофлю-вання пдпри
мств на випуск паливного етанолу, технонлогю якого розроблено в крНД
спиртбопрод. Посилея державного контролю за виробництвом керо-горлчаних виробв дало змогу минулого року збльшити випуск алкогольних напо
Полтика пдтримки втчизняного товаровиробника ма
дяти в наступн роки.
У рибнй галуз спад виробництва був меншим, нж в цлому в харчовй промисловост. Торк випуск харчово
Внаслдок звуження ринкв збуту незадовльно виконристовуються виробнич потужност в ряд галузей харчонво
Тим часом ряд пдпри
мств нарощують темпи випуску продукцÿ. Так, ВАТ "Феодосйський м'ясокомбнат" збльшив виробництво м'ясних консервв втрич, АТ "Вн-ницям'ясо" консервв - на 35,1 % ковбасних виробв - на 17,8 %. Стабльно впродовж останнх рокв працюють ЗАТ "Оболонь" (М.Ки
За рахунок ноземних нвесторв у Днпропетровськй област реконструйовано технологчн нÿ на пив-комбнат "Днпро", олúекстракцйному завод, молочнонму комбнат "Приднпровський", макароннй фабриц, крохмале-патоковому комбнат. У ряд областей зросло виробництво продовольчих товарв: ковбасних виробв - у Внницькй, Волинськй, Луганськй, Тернопльськй, Хмельницькй Чернгвськй; макаронних виробв Ч в
ванно-Франквськй, Сумськй, Хмельницькй Чернгвськй;
маргариново
Для пдвищення якост та конкурентоспроможност продукцÿ на пдпри
мствах харчово
Для здешевлення продукцÿ та прискорення обгу коштв розширено мережу фрмово
Фнансова скрута, недосконалсть податково-кредитнно
Давальницька схема переробки сировини та бартернний обмн товарв створюють мови для порушення пондаткового законодавства, пов'язаного з несплатою пондатку на додану вартсть, акцизного збору, реалзацúю продукцÿ за цнами, нижчими вд № собвартост, що понглиблю
процеси тньово
Непросто вдбува
ться структурна перебудова галуз хлбопродукнтв. Аби вдчути це, досить погнлянути на показники роботи заготвельнних та зернопереробних пдпри
мств. Примром, за 1990-1995 роки виробницнтво борошна зменшилося з 7671 тисяч тон: до 4551, крупв - з 962,4 до 389 тисч, макаронних виробв - з 360,3 до 214,2 тисяч, хлба й хлбобулочно
Значне скорочення обсягв виробницнтва, бералзаця цн на сировину, мантерально-технчн ресурси й послуги призвели до пдвищення собвартост, вдтак цн на зернову продукцю. Особнливо зросли оптов цни пдпри
мств борошномельно-круп'яно
У структур агропромислового компнлексу галузь хлбопродуктв - проринтетна, особливо з огляду на забезпечен ня населення продовольством, тваринництва - комбкормами:
Тому важлива науково-технчна передумова подальшого розвитнку галуз - сертифкаця сльнськогосподарсько
ле матерально-технчна база галуз хлбопродуктв не вдповда
сучасним вимогам, характеризу
ться значною спрацьованстю обладнання. Це негативно познача
ться на економчних показниках. Принмром, спрацьовансть основнних виробничих фондв у ганлуз сяга
48 вдсоткв, темнпи оновлення
Для створення мцно
Нин кервники заготвельнних зернопереробних пдпнри
мств особливу вагу мають звернути на норматив власних обгових коштв. Вн ма
бути орúнтиром для пдтримання фннансового стану виробництва на рвн, що забезпечить нормальнний реалзацйний вдтворю-вальний цикли. А ще потрбна структурна перебудова з урахунванням наявного нвестицйнонго та нновацйного потенцалв.
Питома вага будвель спонруд у структур основних фонндв на пдпри
мствах галуз хлбопродуктв становить 75-80 вдсоткв. Особливо висока вона на хлбозаготвельних пдпри
мствах - близько 60 вдсоткв. Дещо нижча на зерннопереробних виробництвах. Водночас в нших галузях нанродного господарства вона станновить лише ЗО вдсоткв варнтост основних фондв. Це зунмовлено специфкою галуз хлбопродуктв, де значно нижча питома вага обладная. Торк його частка в загальннй вартост виробничих фонндв дещо перевищувала 17 вднсоткв.
Особлива увага сьогодн - вмлому використанню каптанлу. Адже постйно вдчува
ться гостра нестача нвестицй при зростанн вартост каптального будвництва, технки, створе каптале- та науково
мких виробництв. Звсно, модернзунвати дюч пдпри
мства потрбнно. Але робити це широкомаснштабне доцльно лише тод, конли прибутки пдпри
мств будуть достатнми для створення фонндв нагромадження споживая, банки кредитуватимуть довгостроков нвестицйн пронекти. Альтернативи тут не сну
. Як ж джерела фнансування можна залучити для технчнонго переоснащення галуз?
Передусм прибуток, що занлиша
ться на пдпри
мствах, спрямову
ться на реконструкнцю технчне переоснащення виробництва. Потм Ч амортинзацйн вдрахування. Адже пднвищення нвестицйно
Важливий напрямок струкнтурно
Одне слово, в мовах ринконво
У розв'язанн продовольчо
Проте внаслдок загострення економчно
Основною причиною спаду стало в оснтанн роки скорочення обсягв виробництва сльськогосподарсько
Останнми роками здйснення заходв щондо дальшого реформування економки принзвело до деякого повльнення темпв спаду виробництва продукцÿ сльського господарнства.
На 1 счня 1997 р. в сх категорях госнподарств налчувалося 15,3 млн голв велинко
Негативна тенденця скорочення виробнництва продукцÿ сльського господарства в громадському сектор вплива
на роботу пднпри
мств харчово
Значно збльшилися цни на продукцю сльського господарства, що вплива
на зронстання вдпускних цн продуктв харчування. За 1996 р. цни на продукцю рослинництва пдвищилися в 1,7, а тваринництва Чв 1,5 раза.
Слд зазначити, що криза призвела до скорочення випуску насамперед найнеобхдннших у фзологчному вдношенн продуктв харчування Ч м'яса, молока та продуктв
продуктвЧз 141 до 121, картопл 131 до 126 кг. Отже, продовжу
ться спад структури харчування найширших верств населення.
В зарубжних кра
Зниження рвня виробництва продовольчо
Не сприя
нарощуванню виробництва невизначеннсть дючо
Нестача коштв для формування фондва соцального розвитку пдпри
мтсв не да
можливост проводити роботи конструкцÿ технчного переозбро
ня обладнання. Розрахунки показують, шо якби в харчовй промисловост податок на додану вартсть був на рвн 10%, то балансовий прибуток у 1996 р. пдвищився б за того ж обсягу випуснку продукцÿ майже в 2 рази.
Настав час докорнно переглянути всю податкову систему, знизити ставки та зменншити кльксть податкв. Це дасть змогу вднонвити роботу промисловост, а пдпри
мствам збльшити обсяги оборотних засобв прибутнку, який потрбний для виробничого й соцальнного розвитку.
За останн п'ять рокв змнилася ситуаця на ринку продовольства кра
Спад попиту на продукти спричиненний, перш за все, зниженням реальних доходв населення, також зростанням розмру податкв та нших необхдних платежв, обмеженстю експортних можливостей сльськогосподарсько
Пропонування продуктв зменшинлося через скорочення втчизняного виробництва та недолки в систем маркетингу - малу зацкавленсть пранцвникв у ефективному використанн ресурсв та полпшенн стану реалзацÿ продуктв харчування, дуже слабку мантерально-технчну базу переробних пдпри
мств торговельних органзанцй, недостатньо розвинену нфрастнруктуру ринку, споживчу кооперацю, яка майже припинила роботу. У 1995 роц обсяг виробництва сльськогоспондарсько
Вирбництво сльскогосподарсько продукц в сх катугорях господарств, млн т
Продукця
Роки
1996 % до 1990
1990
1992
1993
1994
1995
1996
Зерно
51,0
38,7
38,5
45,6
38,5
33,9
66,5
Цукров буряки
44,3
36,2
28,8
33,7
28,1
29,7
67,0
Овоч
6,7
5,9
5,3
6,1
5,1
5,9
98,1
Фрукти ягоди
2,9
1,5
2,1
2,8
1,2
1,9
65,5
Фясо
4,4
4,0
3,4
2,8
2,7
2,3
52,3
Молоко
24,5
22,4
19,1
18,4
18,1
17,2
72,2
Яйця млрд шт
16,3
15,2
13,5
11,8
10,2
9,4
57,7
Головною причиною зменшення обнсягв виробництва
пдвищення варнтост ресурсв кредитних ставок, збльшення податкв, також раптове вдкриття внутршнього ринку для коннкуренцÿ з ноземними товаровиробнинками. До спаду виробництва призвело також скорочення ресурсв, зниження ефективност
На внутршньому ринку продовольснтва кра
ле матерально-технчна база галуза не вдповда
сучасним вимогам, характеризу
ться значною спрацьованстю обладнання. Це негативно познача
ться на економчних показниках. Принмром, спрацьовансть основнних виробничих фондв у ганлуз сяга
48 вдсоткв, а темнпи оновлення
Для створення мцно
На ринку продовольства кра
Ринок Ч це система товарного обороту, де виробництво й перемщення товарв до спопоживачв. Основними категорями
попит пропозиця, як реалзуються через купвлю-продаж товарв через оптово-роздрбну торгвлю. Саме значення попиту пропозицÿ зумовлю
змни виробництва, вплива
на динамку цн, виклика
переливання та перемщення ресурсв виробництва мж галузями регонами. Попит форму
ться пд пливом демографчних яксних вартсних факторв, тобто вн залежить вд клькост населення, розмру його доходв, якост товарв, реклами тощо. Пропозиця вартсть товарв, поданих до реалзацÿ залежить вд природних, органзацйний технологчних факторв. Основними сегментами системи пропозицÿ
: втчизняне сльськогосподарське виробництво, мпорт, переробка, збергання, товарна обробка й панкування продукцÿ, транспорт зв'язок. Центнральне мсце в ринку належить оптовй роздрбнй торгвл, ринковй нфраструктур. Саме ц елементи ринку здйснюють товарний оборот продуктв.
Нин кра
Чому ж потрбне державне регулювання ринку? Перш за все це треба для квдацÿ суперечностей в нтересах товаровиробникв споживачв. Товаровиробники зантересован в тому, щоб кльксть товару, яка надходить на ринок, не перевищувала справжнй попит, тобто щоб можна було виробити якнайменше товару продати якнайдорожче. Споживач, навпаки, зантересован в тому, щоб кльксть товару, яка надходить на ринок, перевищуванла справжнй попит, щоб можна було купити якнайбльше товару й якнайдешевше. Ненобхднсть державного регулювання ринку продуктв харчування зумовлю
ться також порушенням паритету обмну, що склався мж мстом селом. Нин мнова вартсть сльськонгосподарсько
Потреба державного регулювання ринку зумовлю
ться й характером перерозподлу капталу. У бльшост випадкв нин велик цнност наживаються не працею, приходять до
Перехд до ринково
Ощадливсть зберга
й нагромаджу
каптал се те, що зберга
ться з одержаного, дода
ться до свого капталу. Потм ц збереження витрачаються на розширення виробництва, переробку продукцÿ чи на розвиток торгвл, також створюють можливост ншим господарям дати позички пд проценти тобто за певну частину прибутку. Отже, ощадливсть приводить у рух додаткову кльксть прац, яка створю
додаткову вартсть.
Коннкуренця Ч це вльне суперництво товароивиробникв. Конкуренця спонука
кожного спрямувати зусилля на пдвищення певного рвня виробництва, родючост та ефективност виробництва, нтенсивлення господарства в нтересах самозахисту та збльшення прибутку на вкладений каптал. Адже ринкова система - це жорстокий механзм перерозподлу доходв. Навплмонополя, яка переважа
до цього часу,
великим ворогом такого господарства. с нов джерела доходу: заробтна плата, рента прибуток на каптал, завдяки моноополÿ стають менш, нж це було б за конкуренцÿ, зазначав Адам Смт. Конкуренця вигдна основнй мас народу ще й тому,що сприя
насиченню ринку товарами примушу
продавати
Захист споживачв виробникв продукцÿ повинен здйснюватися у результат розробнки й реалзацÿ системи антимонопольних занконодавчих актв. Серед останнх виршальне значення мають роздержавлення, правовий захист, оборот капталу, приватизаця та опондаткування прибуткв монополств. Слд нандати чинност законодавству, що регулю
пинтання власност, продажу, оренди й закладая земл, стимулю
розвиток конкуренцÿ, регулю
контракти на закупвлю та продаж продуктв, затверджу
необхдн нормативи функцонування ринкових вдносин. Захист сльськогосподарських товаровиробникв прондукцÿ вд мпорту й монополÿ у переробц й торгвл здйснюватиметься як державою, так через об'
днання виробникв, створення власних переробних торговельних коонперативв. Захист споживачв продукцÿ занбезпечу
ться також системою контролю за якстю продукцÿ, встановленням обов'язкових стандартв якост. Спецалсти-контролери за два тижн до початку збирання врожаю зобонв'язан вдбирати на мсц вирощування кульнтур проби продукцÿ для лабораторного ананлзу на рвень забрудненост радонуклдами, нтратами пестицидами. Повторному контронлю повинна пддаватися кожна партя прондукцÿ безпосередньо при надходженн на риннок.
Одним з важливих заходв захисту спонживачв
регулювання рвня цн на продукти, яке може здйснювати держава, нагромаджунючи
Перехд до ринково
Ринкова економка - це не просто велинка кльксть зольованих вдокремлених риннкв. Вона
туго сплетеною сткою цн, де змнни на одному ринку викликають багаточи-сельн й значн змни на нших ринках. Особливо великий вплив на формування риннку продовольства справля
розвиток ринку земл, робочо
За останн п'ять рокв значно змнилася ситуаця на ринку продовольства кра
На внутршньому ринку продовольства Укра
налз еластичност попиту за доходами показу
, що з скороченням сво
Прогнозоване насичення внутршнього ринку продовольством й необхднсть виконнання експортних торгових зобов'язань зунмовлюють потребу не тльки стаблзувати, й збльшити у найближчй перспектив виробнництво сльськогосподарсько
Полпшити економчне становище госпондарств могло б впровадження такого заходу, як повернення з бюджету суми ПДВ, випланчено
У перод переходу до ринково
Доцльно практикувати кладання ф'ючерсних контрактв, пльгове кредитування сльськогосподарських пдпри
мств, забезпенчення зустрчного продажу
Слд розширити захист втчизняних тованровиробникв, 1 зокрема:
збльшити митний податок на мпорт прондуктв;
скасувати попередню оплату та податок (акциз на спирт) на експорт продуктв;
увести граничну торговельну надбавку (не бльшу 20%) на втчизняну сльськогоспондарську продукцю;
створити сприятлив мови для везення ресурсв, необхдних для впровадження прогнресивних технологй вирощування й переробнки продукцÿ, звльнивши господарства вд сплати митного податку та ПДВ;
реалзувати комплекс заходв щодо рознширення зовншнього ринку сльськогоспондарсько
Державна допомога втчизняним товаронвиробникам повинна мати й непрямий харакнтер - це прийняття законодавчих актв щодо розвитку конкуренцÿ та захисту товаровиробнникв споживачв, забезпечення ринковою
статистичною нформацúю, встановлення контроль за дотриманням стандартв якост, митний протекцонзм тощо.
Головним резервом насичення внутршннього ринку продуктами й розширення
Розвиток ринку продовольства залежить не тльки вд пдвищення ефективност сльнськогосподарського виробництва та вдосконанлення системи маркетингу, й ще бльшою мрою вд добробуту багатства самих працвнникв села. Чим бдншими вони стають, тим менше вони виробляють продукцÿ, це, у свою чергу, посилю
бднсть, призводить до того, що населення постача
ться переважно не за рахунок мсцевого виробництва, зовнншнього ринку. Особливо велике зубожння селян спостерга
ться псля лбералзац㿻 цн за мов функцонування в кра
Таким чином,
стратегя формування риннку продовольства повинна грунтуватися на врахуванн купвельно
Екологчн проблеми
Поруч з вище перерахованими проблемами харчово
- по-перше пдпри
мства харчово
- ата з другого боку вд харчово
Тож виходить, що по-перше пдпри
мства створюють важку екологчну ситуацю викидами шкдливих речовин у повтря, а також забруднена шкдливими речовинами вода попада
на поля та для зрошення розчинен у нй речовини нагромаджуються у почв.
Тому необхдне створення досконало
Питання нвестування належать до одних з найважливших, вд яких залежить функцонунвання й розвиток харчово
нвестицйн ршення приймають з питань оп-тимзацÿ структури активв, визначення потреби в
По винн передбачати розробку й реалзацю полтики опнтимального по
днання використання власних позинчених коштв для забезпечення оптимального функнцонування виробництва; залучення капталу на най-вигднших мовах; дивдендну полтику тощо.
Фнансування й державне кредитування каптальнного будвництва в харчовй промисловост регланментують Закони кра
Практика свдчить: найбльш ефективн нанпрямки капталовкладень у харчовй промислонвост Ч реконструкця й технчне переоснащея виробництва. Це да
змогу в коротш строки, з меншими затратами, нж при новому будвництв, оновлювати матерально-технчну базу, освоювати нов потужност.
Технчне переоснащення дючих пдпри
мств пенредбача
встановлення нових машин статкування на дючих площах, впровадження автоматизованих систем правлння контролю, сучасних методв пнравлння виробництвом, модернзацю технчне пенреоснащення природоохоронних об'
ктв, опалюнвальних вентиляцйних систем, пдключення до ценнтралзованих джерел тепло- й електропостачання. Його слд здйснювати за проектами й кошторисами на окрем об'
кти або види робт, як розробляють на основ
диного технко-економчного обгрунтування згдно з планом пдвищення технко-економчного рвня галуз.
Щодо розширення дючих пдпри
мств, то воно передбача
будвництво нових збльшення потужнностей дючих об'
ктв на снуючих або прилеглих до них територях. Реконструкця дючих пдпри
мств зунмовлю
перебудову, пов'язану з досконаленням винробництва пдвищенням його технко-економчного рвня на основ науково-технчного прогресу. Ренконструкця потребу
комнплексного проекту, який передбача
розширення виробничих потужностей, полпшення якост та асорнтименту продукцÿ (в оснновному без збльшення чисельност працюючих), полпшення мов прац та охорони навколишнього середовища.
При реконструкцÿ монжлив перебудова окренмих споруд основного й допомжного призначея, будвництво нових розширення снуючих об'
ктв з метою лквдацÿ диспропорцй у технонлогчних ланцюгах. Слд також передбачити впронвадження мало- й безнвдхдних технологй та гнучких виробництв; сконрочення робочих мсць;
пдвищення продуктивнност прац; зниження матераломсткост виробнництва й собвартост продукцÿ; зростання фонндовддач та нших технко-економчних показникв дючого пдпри
мства.
Нове будвництво слд розпочинати лише за монви, якщо реконструкця, технчне переоснащення та розширення дючих пдпри
мств не можуть забезпенчити необхдного приросту виробничих потужностей, полпшення якост продукцÿ, пдвищення ефективнност виробництва.
Останнм часом в кра
Отже, загальн капталовкладення в економку кнра
Таким чином, капталовкладення в харчосмакову промисловсть зменшилися на 57,3 вдсотка, в м'яснну молочну - на 68,7, у рибну Ч на 94 вдсотки.
За цих мов капталовкладення спрямовуються на пусков та важливш об'
кти, будвельна готовнсть яких перевищу
70 вдсоткв. Запроваджено картки з вдповдними показниками на кожну будову й понтужнсть, також титули будов. Частка державно
Каптальн вкладення за рахунок бюджетних коштв та коштв позабюджетних фондв видляються на безповоротнй основ лише пдпри
мствам, 100 вдсоткв власност яких належать держав, см ншим суб'
ктам господарювання - лише на звонротнй та платнй основ.
Пдпри
мствам недержавно
За останн роки в харчовй промисловост склалонся вкрай важке становище з реконструкцúю та технчним переоснащенням дючих пдпри
мств. Оснновна причина - недостатн
видлення лмтв центнралзованих капталовкладень та коштв для
Так. протягом минулого року з державного бюднжету було видлено лише 1740 тис. грн., або 18,9 вдсотка до лмту. Це призвело до значного знижея темпв будвництва й невиконання завдань по ввенденню в дю виробничих потужностей.
Динамку введення основних виробничих потужнностей подано в таблиц
Незважаючи на спад виробництва, торк пднпри
мства видлили 228,4 млн. гривень для фнансування будвництва. За рахунок цих коштв було введено потужност по розливу оцту, випуску кондитерських та керо-горлчаних виробв, майоннезу, соусв типу "Кетчуп" на пдпри
мствах Чернкасько
Враховуючи мови, що сталися в кра
Визначаючи шляхи пдвищення ефективност нвенстицйно
Чим коротш строки будвництва, тим менше коштв потрбно для зведення одн㺿 й т㺿ж клькост об'
ктв, тим ранше нов потужност розпочнуть винпуск продукцÿ й скоротиться термн окупност каптанловкладень.
розподл каптальних вкладень мж об'
ктами будвництва (з рахуванням нормативних строкв спорудження) та концентраця
Важливий фактор ефективност капталовкладень - досконалення вдтворювально
Ефективнсть капталовкладень значною мрою визначають розвиток матерально-технчно
Важливий напрямок пдвищеййя ефективност нвестицй
досконалення органйацйних форм будвництва, збльшення рвня концентрацÿа виробництво у будндустрÿ. досканалення структури будвництва передбача
по
днання проетування будвельн роботи в один технологчний ланцюжок який дасть змогу в коротш строки вводити в дюа виробнич потужност й об'
кти.
При визначенн напрямкв йвестйцйно
Особлива вага сьогодн - вмлому використанню каптанлу. Адже постйно вдчува
ться гостра нестача нвестицй при зростанн вартост каптального будвництва, технки, створе каптале- та науково
мких виробництв. Звсно, модернзунвати дюч пдпри
мства потрбнно. Але робити це широкомаснштабне доцльно лише тод, конли прибутки пдпри
мств будуть достатнми для створення фонндв нагромадження споживая, банки кредитуватимуть довгостроков нвестицйн пронекти. Альтернативи тут не сну
. Як ж джерела фнансування можна залучити для технчнонго переоснащення галуз?
Передусм прибуток, що занлиша
ться на пдпри
мствах, спрямову
ться на реконструкнцю технчне переоснащення виробництва. Потм - амортинзацйн вдрахування. Адже пднвищення нвестицйно
налз попиту за доходами показу
, що з скороченням сво
Щоб подолати негативн тенденцÿ у розвитку ринку продовольства, необнхдно, насамперед, посилити державне регулювання ринкових вдносин, пдвинщити ефективнсть використання ренсурсв, розширити державну допомогу господарствам. Держава може здйсннювати регулювання ринку через цнонву кредитно-податкову полтику, танкож через створення вдповдних мов для змцнення матерально-технчно
Цнова полтика держави тльки тод зуде ефективною, коли цни на сльсьнкогосподарську продукцю забезпенчать необхдн темпи розширеного вдтворення виробництва, а прибуток на вкладений каптал буде не нижчим, нж за нших можливих напрямкв його використання.
Полпшити економчне становище господарств могло б впровадження такого заходу, як вдшкодування з бюджету суми ПДВ, виплачено
У перод переходу до ринково
Доцльно практикувати кладання ф'ючерських контрактв, пльгове крендитування сльськогосподарських пднпри
мств, забезпечення зустрчного продажу необхдних
Слд розширити захист втчизняних товаровиробникв, зокрема:
збльшити митний податок на мпорт продуктв:
скасувати попередню оплату та пондатки на експорт продуктв:
ввести граничну торговельну наднбавку [не бльшу 20%) на втчизняну сльськогосподарську продукцю:
створити сприятлив мови для ввензення ресурсв, необхдних для впровандження прогресивних технологй виронщування переробки продукцÿ, звльннивши господарства вд сплати митнонго податку та ПДВ;
Ч реалзувати комплекс заходв щондо розширення зовншнього ринку сльскогосподарсько
Економчну полтику держави необнхдно спрямувати на пдвищення ефекнтивност використання виробничого потенцалу сльськогосподарських пднпри
мств, змцнення ОПГ населення селянських (фермерських) госпондарств, забезпечення прогресивних структурних зрушень у виробництв сльськогосподарсько
якщо держава й надал самоухи-лятиметься вд регулювання ринку, то зростання цн на промислов товари, що трива
, вдповдне зменшення мново
Отже, стратегя формування ринку продовольства базу
ться, насамперед, на врахуванн купвельно
Основна надя поклада
ться на дернжавне втручання в економчн вдносинни, державну допомогу (дотацÿ та субсидÿ). Метою, яку ставили при цьому рядов чиновники, було залучення до бюджету "тньових" грошей. "Тньовики" на те й
"тньовиками", щоб дяти в пдплл - вони просто прогнорували цю чергову рядову дурницю. А от для законослухнняних пдпри
мцв це "вилзло боком" - ц патенти обернулись для них додатконвими втратами, як майже не можна компенсувати: цна товарв так досягла захмарних висот. Друга рядова дурнниця - заборона з 1 счня 1997 р. прондажу товарв, на яких нема
вдповдно
Що ж стосу
ться державно
Вихд - якраз у протилежному: у сутт
вому скоронченн рол держави в нашому житт.
Однúю з мов ефективно
формування рзних ринкових форм господарювання у харчовй промисловост пов'язанне в першу чергу з певними особливостями та специфкою ц㺿 галуз порвняно з ншими, тому що задоволення потреб населення продуктами харчування - досить складна, багатопланова незмнна проблема, яка сто
Причому, якщо сьогодн проблема забезпечення продуктами харчування населення, в силу
На практиц це означа
перехд вд сезонного споживання окремих продуктв харчунвання до цлорчного
Справа в тому, що по багатьох продуктах харчування склалися велик сировинн зони (овоч, соняшник, пшениця, цукров буряки, картопля тощо), на баз яких були створен велик промислов пдпри
мства.
В умовах централзовано-планово
В цих мовах мал пдпри
мства стають тúю необхдною ланкою, яка, з одного боку, робить систему забезпечення населення продуктами харчування бльш ефективнною (швидко реагують на змну попиту, менш витрати сировини, бльш ефективно доводять до споживача Продукти харчування Ч пдвищують загальну ефективнсть виробництва продуктв на основ поглиблення спецалзацÿ та кооперування з великими середнми пдприствами.
ле результативнсть роботи малих пдпри
мств у виробництв продуктв харчування буде досягнута тльки тод, коли вони займуть належне мсце становище ва систем переробних пдпри
мств. А цього досягти досить складно. Справа в тому, що харчова промисловсть явля
собою конгломерат пдгалузей, кожна з яких сама соб ма
рзн види виробництв. с вони рзняться мж собою не тльки щодо виробництва продуктв, але й мовами виробництва. Найбльш специфчн особливост харчово
- практично харчова промисловсть характеризу
ться як не одна галузь, матералома продукцÿ, що виробля
ться, та ? величезною рзномантнстю;
- для ряду ? пдгалузей (цукрова, консервна, виноробна, олйно-жирова
- необхднсть розмщення виробництва значного виду продуктв харчуванн органзацйа
- значна залежнсть якост ряду продуктв вд тривалост переробки сировини;
- строки збергання бльшост продуктв, як правило, обмежен;
- велика залежнсть вд тари та упаковки продуктв;а
- висок вимоги до якост продукцÿ (свжсть, наявнсть втамнв, смаков естетичнсть та н.);
- часта змннсть асортименту з багатьох продуктв;
- велика залежнсть якост продукцÿ вд яксних характеристик сировини;
- по ряду продуктв
В мовах адмнстративно-командно
При ринкових вдносинах ршення цих питань
справою кожного пдпри
мства. Це в свою чергу змушу
пдпри
мство самому формувати свою господарську, збутову полтику. В цих мовах велик пдпри
мства повинн самостйно формувати рацональн виробнич та збутов зв'язки. Свтовий досвд розвитку виробництва продуктв харчування показу
, що ц проблеми ефективнше виршуються з розвиткома малих пдпри
мств. Особливстю функцонування малих пдпри
мств
спрямування дяльност на конкретне виробництво якого-небудь товару чи надання послуг. раз ми ма
мо справу з рзко виявленою спецалзацúю, яка забезпечу
з затрат виробництва. '
Найбльш можливост повсюдного розвитку малих пдпри
мств в кра
На основ аналзу технологчних зв'язкв та органзацÿ виробництва рзномантних продуктв харчування можна видлити клька способв створення малих пдпри
мств у харчовй промисловост. По-перше, це органзаця виробництва на баз недостатньо цлком невикористовуваних сировинних ресурсв. Наприклад, у консервнй промиснловост близько 25% становлять вдходи та вторинн продукти. У цьому випадку мал пдпри
мства можуть створюватися державними або ншими виробничими структурами, мсцевими органами влади, акцонерними товариствами, колективами громадян з ментою комплексного використання сировини.
Другим напрямом створення малих пдпри
мств
розукрупнення великих виробнництв. В такому раз роздлення великого пдпри
мства буде рацональним при вдсутнност мж окремими ланками жорстких виробничих зв'язкв. Тут можливе використання технологчного принципу - роздл
диного технологчного циклу на окрем основн стадÿ з створенням на
Серед сх форм господарювання у харчовй промисловост найбльшого поширея набувають акцонерн товариства. Нин АПК потребу
значних капталовкладень, як, однак, при тепершнй економчнй криз держава йому надати не в змоз. Саме через акцонерн вдносини можливе активне залучення вльних коштв з нших галузей еконномки, часть ноземних нвесторв у фнансуванн АПК.
Про переваги акцонерно
Специфчною особливстю окремих галузей промисловост
необхднсть розмщення виробництва значного виду продуктв харчування у мсцях розташування сировинних зон. У процес приватизацÿ пдпри
мств цих галузей важливо забезпечити збереження
При приватизацÿ пдпри
мств, як переробляють сльськогосподарську сировину, але не мають договрних зв'язкв на ? поставку безпосередньо з господарствами, % акцй передбачаються в план приватизацÿ вдповдного пдпри
мства з рахуванням пропозицй пдпри
мства та вдповдних сльськогосподарських органв. Це стосу
ться насамперед олйно-жирових пдпри
мств, пдпри
мств по випуску пива, солоду, цукру Переважну кльксть насння соняшнику та ячменю одержують з хлбоприймальних пдпри
мств.
Слд зазначити, що акцонування в переробних галузях харчово
Тривалий час у харчовй промисловост широко застосовувалась як одна за форм господарювання оренда цлсних майнових комплексв. В мовах переходу до ринку проблема становлення орендних вдносин набула найбльш драматичного характеру. За нетривалий перод приватизацÿ вже клька разв змнювались оцнки орендованого майна та розрахунку орендно
У 1995 р. в мовах оренди в аграрно-промисловому комплекс кра
Порвняно велике поширення оренди у минулому поясню
ться тим, що цей спосб вийти з пдпорядкування мнстерств, вдомств та нших державно
Вище пдкреслювалося, що у розвитку переробних галузей
проблеми, якÿ створюють з характерно
Взагалом ц проблеми набувають нового змсту. Справа в тому, що в мовах централзовано
Вдбува
ться змна само
вза
мовигдного спвробтництва промисловост сльського господарства, встановлення дйових зв'язкв мж ними максимальне використання переваг територального подлу прац з рахуванням природно-клматичних мов.
Водночас функцÿ держави не обмежуються лише розв'язанням перелчених проблем. Забезпечення продовольством населення в умовах ринкових вдносин передбача
визначення тих галузей аграрно-промислового комплексу, за якими повинен збергатинся контроль держави
як особливо впливають на формування доходно
Згдно з законодавчими актами кра
Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що розвиток акцонування, манлого пдпри
|
Динамка каптальних вкладень у розвиток харчово |
||||
|
Показник |
1986-1990 середньому за рк |
1990 |
1991-1995 середньому за рк |
1995 |
|
Харчов промисловсть у тому числ Харчосмакова Фясо-молочна Рибна |
14432 8866 3788 1778 |
17920 11010 4950 1960 |
19136 11454 7064 618 |
16270 12260 3830 180 |
Динамку капталовкладень-у розвиток харчово
Дефективна нвестицйна, нновацйна в цлому екомчна полтика щодо розвитку втчизняно
Один з головних стратегчних напрямкв виходу харчово
нтенсифкаця нвестицйних процесв, спрямонваних на оновлення виробництва з метою пдвищея якост, конкурентоспроможност продукцÿ й прибутконвост пдпри
мств не лише важливий фактор забезпечення продовольчо
Основн напрямки стимулювання втчизняних та ноземнних нвестицй у харчову промисловсть розробка регоннальних програм стимулювання приватних нвестицй, розвиток ринку цнних паперв, створення вльних економчних зон, придбання ноземними нвесторами акцй втчизняних пдпри
мств харчово
Розрахунки показують для створення сучасно
ВИСНОВОК
Проте, незважаючи на складну фнансову ситуацю, на багатьох пдпри
мствах ведуть реконструкцю й технчне переоснащення виробництва, впроваджують нов вид високояксно
У харчовй промисловост завершу
ться процес ре формування форм власност. Станом на 1 счня 1998 року в систем Мнагропрому повнстю приватизована олйножирова, миловарна, тютюнова, кондитерська, пивобезалкогольна, молочноконсервна, парфумерно-косметична, макаронна галуз, зернопереробн пдпри
мства (без хлбоприймально
Формування соцальне орúнтовано
Для стаблзацÿ становища в ряд галузей харчове промисловост необхдно:
оновити матерально-технчну базу, модернзувати виробництво, збльшити обсяги випуску конкурентоспроможно
забезпечитиа проритетнсть розвитку галузей здйсненням державно
витрат пдпри
мств цукрово
продовжувати протекцонстську полтику щодо втчизняного товаровиробника;
створити оптов ринки продовольчих товарв, розширити мережу фрмово
запровадити регулювання ринкв зерна, цукру, олÿ алкогольних напо
вдновити традицйн й осво
ктивзувати роботу щодо створення нтегрованих
структур, до складу яких повинн увйти переробн сльськогосподарськ пдпри
мства, фрмов магазини органзацÿ з матерально-технчного забезпечення й збуту продукцÿ.