Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Олексй Бутовський його роль в олмпйському рус
Мнстерство освти науки кра
Кровоградський державний педагогчний нверситет
м. Володимира Винниченка
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
«Олексй Бутовський його роль в олмпйському рус»
Виконав студент 51 групи
Факультету фзичного виховання
Коробцов Максим
Кровоград 2013
План:
- Бографя Бутовського
- Кар’
ра, його шлях до МОК
- Вклад Олекся Дмитровича в розвиток Олмпйських гор
- Роботи Бутовського, та його боротьба за спорт в Рос.
Вн нби вдчував, що може настати такий час, коли його вагомий творчий
доробок подвижницька олмпйська дяльнсть будуть незаслужено забут,
викреслен з сторÿ. Та все ж не втратив ври в те, що вони обов'язково, рано
чи пзно, але повернуться до нащадкв. Саме так сталося в 20- роки минулого
столття, коли в радянськй сторографÿ тенденцÿ замовчування
перекручування дореволюцйного минулого стали домнуючими.
Про нього лише раз обмовилися в тератур на початку 30-х, в 50-х
дозволили зробити вдповдний запис в енциклопедÿ - прзвище, м'я,
по-батьков, хронологчн рамки, перелк наукових праць мимохдь: "Брав
участь у пдготовц першо
членом МОК.
н слова про те, чому за яких обставин пшов з життя в
1917-му…
"Сьогодн, - як зазначив президент НОК кра
Олекся Дмитровича Бутовського ста
вдомим в кра
Його прац дстають належне визнання серед кра
культури спорту та свтового Олмпйського руху. Нацональний олмпйський
комтет кра
вчне 110 рокв тому, на початку третього тисячолття непросто. Але завжди
знайдуться т, хто вмють вдчувати тонко бачити перспективно. Тому, що
просто так нчого не вдбува
ться. Ми вдячн генералов Бутовському за
Олмпаду.
пам'ята
мо про його вагомий внесок".
Олексй Дмитрович Бутовський народився 9 червня (за старим стилем) 1838
р. в с. П'ятигрц Лубенського повту, про що свдчить наступний документ:
"Июня 9 дня 1838 года Кременчуцкого езда деревни Пелеховщина у отставного
штабс-капитана Дмитрия Петровича Бутовского и законной жены его Надежды
Стефановой, оба православного вероисповедания, родился сын Алексей; крестил в
селе Юсковцах Лубенского езда священник Иоанн Яновский того месяца 28 числа.
Восприемниками были деревни Пятигорец Поящук, подпоручик Алексей Стефанов
Рейзер, дочь Стефана Анна".
Рд Бутовських в Посульському кра
сотн Лубенського полку Олександра Бутовського (1703 р.н.). Його продовжили син
Кирияк Олександрович (1733 р.н.) - возний; онук - Петро Кириянович (1772 р.н.),
колезький ре
стратор; правнук - Дмитро Петрович (1805 р.н.), штабс-каптан та
правнук Олексй Дмитрович Бутовський, генерал-лейтенант нфантерÿ.
Хрещення останнього вдбулося в Юсквцях тому, що: по-перше, коли
народився син, Дмитро Петрович ще перебував на служб в Польщ, як
зазнача
ться в документ: "был волен со службы 23 ноября 1838 г. по
домашним обстоятельствам в чине штабс-капитана". По-друге: дружина Дмитра
Бутовського (двоче прзвище Рейзер) була родом з П'ятигрець, власником яких
був ? брат, Олексй Степанович Рейзер, на честь якого Бутовськ назвали свого
первстка.
Лтопис родини Бутовських, наведений О.Д.Бутовським у книз спогадв
"В родном гнезде", переконливо свдчить, що з поколння в поколння
вона давала Втчизн особистостей непересчних, як правило доблесних во
Дд Олекся Дмитровича геро
Григорович громив Наполеона. Вн був ординарцем у Кутузова Багратона.
Зустрчався з Платовим, Бегсеном. Псля вдставки оселився на Полтавщин, в
с. Пронозвц, спочатку в простй селянськй хат, потм у просторому
новозбудованому будинку, де й мешкав до смерт у 1879 р., проживши 86 рокв.
Мав тературний хист. Переклав французьку 5-ти томну "
сторю хрестових
походв" Мшо, "Думки" Паскаля та нш твори.
Дитинство Олекся Дмитровича пройшло на приднпровських просторах, у с.
Плехвщина, в родовому ма
тку батька, у великй дружнй патрархальнй см'
(у см'
Микола, квген та Маря).
Псля закнчення Харквського нверситету
Д.П.Бутовський став вдомим просвтником-аграрúм у рдному кра
Ус дти дуже любили книги, добре вчилися. Батьки пдтримували
нтерес до знань. Це сприяло всебчному розвитку Олекся, який з дитячих
рокв вдзначився працелюбнстю, цкавстю до пзнання нового, любов'ю до
вйськово
мов. Олексй Бутовський ще юнаком спшно оволодв росйською, англйською,
нмецькою та французькою мовами. Вн чудово знав кра
нас вынянчила, одного за другим, одна и та же старая няня, Агафья Федоровна…
Это была добрая, высоконравственная, глубоко религиозная, простая женщина,
тихая, молчаливая и трогательно преданная маме. Нас, детей, она берегла как
зеницу ока… Все мы научились у нее малорусскому языку так твердо, что не
забываем его до преклонного возраста".
В 1849 р., коли Олексúв ледве виповнилося 10 рокв, його вддали
навчатися до Полтавського Петровського кадетського корпусу. На запитання
екзаменаторв хлопчик вдповдав лакончно точно. Напам'ять знав ривки з
Вольтера, Гоголя, Гюго. Непогано грав на флейт (разом з сестрою Ольгою,
чудовою пансткою, брав часть у конкурсах, на яких вони грали популярних тод
серед молод Беллн, Допцятт, Россн). Проте, шаблею володв на кон
скакав ще краще… Видлявся вправнстю почуттям ритму на паркет. роки
танцв юним Бутовський давав дядько
ван, який знав вс стар нов танц. Вн
запевняв, що пд час Тльзтсько
танцював з королевою Лу
У 1857 р. Олексй Дмитрович закнчив Костянтинвське артилерйське
училище, потм пройшов практичний курс у Дворянському полку. Тут "за
розумння вйськово
присво
полку О.Д.Бутовський, як свдчить його "Повний послужний список",
розпочав навчання на теоретичному вддленн Микола
яку, однак, не закнчив.
У 1858-1861 рр. вн служить "репетитором вйськових наук" у
Петровсько-Полтавському кадетському корпус, де набува
перших органзаторських
навичок початкового педагогчного досвду.
Псля репетиторсько
вйськах в 1864-1865 рр. у званн штабс-каптана команду
ротою. Раптова
смерть батька, у 1865 р., вразила молодого офцера, вн дав соб слово за
будь-яку цну виконати головне бажання покйного - здобути вищу вйськову
освту. Його житт
вим девзом ста
батьквський заповт: "Да будет воля
Божья, да направит Бог дела наши к прямому, не мечтательному благу русского
человечества". Тому за першо
дозволити завершити повний курс навчання у Микола
наполяга
аби його перевели з стройово
"Навщо це вам? Адже з кар'
рою у вас се благополучно". Вдповдав:
"Доблесть начальника не в тм, щоб повести пдлеглих у смертельну атаку.
Перемага
той, хто вижива
. А за тако
приречена на неминучу загибель!"
Тож у 1871 р. Олекся Дмитровича призначили на посаду педагога в
Санкт-Петербурзькй вйськовй гмназÿ. Молодим юнкерам небагатослвний
знаючий справу наставник сподобався. Його роки фехтування мали неабиякий
успх. Але Бутовський, на той час же полковник, вдчував - цього замало. Став
проситись у вдпустку. Не для вдпочинку. А для по
Побував у Швецÿ, Нмеччин, Швейцарÿ,Францÿ,
спанÿ та Англÿ, де взяв на
озбро
ння кращий досвд провдних педагогв-фзкультурникв. Добре розумючи,
що втчизнян викладач фзично
н практичного досвду, О.Д.Бутовський готу
для них статт-нструкцÿ (понад
70 практичних рекомендацй) "Як ми ма
мо навчати солдата". роки
Бутовського не могли не позначитися на спхах росйсько
компанÿ 1877-1878 рр.
Наприкнц 80-х рокв Х
Х столття О.Д.Бутовський - же один з вдомих
визнаних в Росÿ фахвцв у галуз фзично
спорту. Його м'я ста
знаним в кра
неодноразово ви
Його погляди на роботу викладача фзичного виховання не втратили сво¿
ктуальност сьогодн: "Навчати тлесних справ, - писав вн, - може лише
людина, яка сама вмú
повторно
психофзологчного впливу".
У 1 р. О.Д.Бутовського призначають членом комсÿ з органзацÿ
позакласних занять фзичними вправами у кадетських корпусах та головою комсÿ
з розробки заходв по запобганню "псуванню зору вихованцв кадетських
корпусв". Псля закриття вйськовим мнстром Росÿ П.С.Ванковським
"Курсв Лесгафта" полковнику О.Д.Бутовському доруча
ться створити
"нших курсв гмнастики", адже, як зазнача
професор О.Б. Суник:
"Бутовський в осмисленн деяких аспектв фзичного виховання пшов дал,
глибше Лесгафта, як багатьох нших авторв того часу".
В тому ж таки 1 р. з нцативи О.Д.Бутовського при Мнстерств
народно
викладання гмнастики в цивльних навчальних закладах, для яко
низку нструкцй та навчальних посбникв.
У 1890 р. генерала Бутовського призначають директором Центрально
вйськово
вплив. Енергйний кервник взяв часть у створенн Товариства сприяння
фзичному розвитку в перод з 1890 по 1906 р. особисто очолював
"тимчасов тн курси" для пдготовки офцерв-вихованцв кадетських
корпусв "до кервництва рзними галузями фзично
З кров'ю батька молоком матер Олексй Дмитрович ввбрав у себе
непримиренну вдразу до насильства.
якщо захищати Батьквщину почесно, то сприяти
розпаленню во
н вн вважав грховною справою.
Г де Мопассан висмював вйськовикв-тугодумв. Граф Толстой закликав
"Не противится злу насилием". Альфред Нобель мряв створити зброю
тако
погоджувався застергав: "Наявнсть масово
занадто цкавих випробувати ? на практиц. Тут потрбно щось нше… Людство ма
винайти вддушину для виходу емоцй енергÿ… Щось на кшталт змагання, але не
руйнвно
У 1892 р., пд час по
познайомився з великим французьким мрйником П'
ром де Кубертеном - генеральним
секретарем найвпливовшо
французьких сплок легкоатлетичних дисциплн. У цей перод П'
р де Кубертеном
завершував перший етап роботи щодо згуртування внутршнх мжнародних сил
навколо де
розповдав: "У древнх еллнв був оригнальний засб протистояння вйни -
Олмпйськ гри. Якби ми змогли
вже намагалося це зробити. При дворах Людовка-Сонце Катерини ² проводили
показов змагання легкоатлетв взникв на колсницях. Але то була суцльна
розвага - не бльше…"
дея де Кубертена припали до душ Бутовському, який
теж шукав пдтримки сво
(Бутовський був на 25 рокв старший за Кубертена) вони швидко знайшли спльну
мову вза
морозумння з ключових проблем, яким присвятили життя.
Як наслдок, генерал Бутовський у 1894 р. опинився серед запрошених на
Мжнародний атлетичний конгрес в Париж, якому судилося стати важливою вхою в сторÿ сучасного олмпйського руху. Саме на цьому конгрес було затверджено
Олмпйську хартю - основний правовий документ з вдродження Олмпйських гор, обрано кервний орган – Мжнародний олмпйський комтет (МОК), визначено мсце час проведення перших
Олмпйських гор сучасност та
обраний Олексй Дмитрович Бутовський (вн перебував членом МОК до 1900 р.). В
"Олмпйських мемуарах" П'
р де Кубертен писав про вибори перших
членв МОК: "Я мав свою думку. Запропонований список був прийнятий без
заперечень. Це був Вкелас для Грецÿ, Колла я для Францÿ генерал
Бутовський для Росÿ". Найбльш ж суперечки виникли. Коли заговорили про
жнок. П'
р де Кубертен наполягав: "Все ма
бути як в Олмпÿ. А там
на трибуни не пускали!"
"Дивацтво" отцв-засновникв новтнього олмпйського руху
сприймалося з недоврою смхом. На пдтримку фзкультурникв меценати грошей
не давали. Вважали, що спорт - це дозвлля, отже - справа заможних людей.
Одному Богу вдомо, скльки сил поклав Олексй Дмитрович, скльки листв
написав до найвищих осб. Сподвався, що на Перших Олмпйських грах наш
спортсмени покажуть себе не грше за нших. Та не судилося. Одеському
фзкультурному товариству, яке мало представляти кра
коштв вистачило лише на квитки до Константинополя… Вдмовну депешу Бутовський отримав же в
фнах, куди вн по
У квтн 1896 р. на Першу Олмпаду до Афн з'
245 спортсменв з 14 кра
виклав у книз "Афни на весн 1896 р.", яка вважа
ться одним з
найцннших документв з сторÿ Олмпйського руху. До реч, нхто з тодшнх
членв МКу, крм Бутовського, не залишив записв про те, що вдбувалося в
столиц Грецÿ в т дн. А вн писав: "Ми, як органзатори Олмпади, дуже
боялися невдач. Я називаю Олмпйськ гри подúю тому, що такими вони
тепер, по
кореспонденцях, як розходилися в той час з Афн в с кнц Земл. Насамперед
Олмпйськ гри вдбулися!"
Повернувшись з Афн в Санкт-Петербург, Бутовський став ще активншим
пропагандистом олмпйських дей, доводячи необхднсть част Росÿ
мжнародному олмпйському рус створенн нацонального олмпйського
комтету. Завдяки його зусиллям НОК Росÿ було створено у березн 1911 р., з
1913 р. почали проводитися всеросйськ олмпйськ гри (до реч, перш
змагання були поведен в Ки
в на "Спортивному пол").
У середен 20-х рокв минулого столття про них згадали органзатори
першо
…Вдйшовши вд активно
лтнй генерал Бутовський значну частину часу проводив у родовому плехвському
ма
тку. Тут ним було побудовано однорчну початкову школу, у 1903 р. на кошти
його дружини Ганни Василвни вдкрито теслярсько-токарну навчальну майстерню.
Вона привезла в село майстра-учителя нмця Рейнольда Пемпеля, який завдував
майстернею до 1910 р., потм завдувачем був Вктор Михайлович Майборода,
дядько майбутнх братв-композиторв.
Бутовський Залишив понад 70 робт з фзичного виховання та його сторÿ.
Роботи:
"Роки мого навчання в Петровському-Полтавському кадетському корпус ".
" Досвд кервництва для навчання плаванню в кадетських корпусах ".
" Питання шкльно
"Афни навесн 1896 року (Про перш олмпйських грах )".
" Записки з сторÿ та методиц тлесних вправ ".
" Прекратвшся рд "-Журнал Русская старина, жовтень, 1915 р., де опису
рд Райзером, зокрема про свого дядька Олекся Степановича Райзер.. Мати А. Д. Бутковського - Надя Степанвна Райзер, не Надя Степанвна Корн
ва. Коренев були родичами Бутовський по нÿ Вльгельма Вкентьевтча Райзера.
"У рдному гнзд (Лтопис роду Бутовський )".
" Проект нструкцÿ для викладання танцв в кадетських корпусах ".
"Польова гмнастика у державах Захдно
Написав також багато статей для журналв газет.
"Вйна вйськовий побут у роботах Калло його сучасникв".
"Питання фзичного виховання спорту на Мжнародному конгрес в Брюссел, влтку 1905 р.".
За висок заслуги перед Батьквщиною генерал-лейтенант О.Д.Бутовський
був нагороджений росйськими орденами Святого Олександра Невського, Блого
Орла, Святого Володимира, Святого Станслава та Командорським Хрестом грецького ордена Спасителя.
Життя О.Д. Бутовського обрвалося 25 лютого 1917 р. у Петербурз. Там
вн похований. Псля громадянсько
Таджикистан. У 1937 та 1941 рр.
реаблтували у 1990-му. Посмертно.
Нащадки пам'ятають свого талановитого земляка та пишаються ним. 14
жовтня 2006 р. у Полтав вдбулося вдкриття пам'ятника О.Д.Бутовському на
стадон "Ворскла", за частю голови НОК кра
О.Д.Бутовського названа Полтавська обласна грськолижна дитячо-спортивна школа.
У 1993 р. Банк Росÿ випустив пам'ятну монету номналом 10 руб.
з
серÿ "Олимпийский век России" на реверс яко
Кубертена та О.Д.Бутовського. А у 1994 р., у Санкт-Петербурз, пд час
проведення
гор Добро
вдкрито пам'ятники органзаторам зачинателям мжнародного Олмпйського руху
французу П'
ру де Кубертену та нашому земляку Олексю Дмитровичу Бутовському.