Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Нова економична политика та ии законодавче оформлення

Роздл

. Становище кра

Нова економчна полтика та ? законодавче оформлення.

Зовншньоекономчна полтика кра

Наприкнц 20-го - початку 21-го року стало зрозумло, що де

Внутршн

становище кра

Зрозумло, що ц та нш зовншньополтичн акцÿ не могли скльки-небудь глибоко змнити внутршн

становище в кра

У скрутному становищ перебувало сльське господарство республки. Його стан ускладнювался продовольчою розверсткою забороною торгвл селянам. У 1921 р. в республц було вироблено лише 25% дово

нного збору. Розруха в сльському господарств призвела до голоду.

Незважаючи на кризовий стан у сльському господарств, повну незацкаленсть хлборобв у розширенн виробництва, бльшовицьке кервництво не вдмовлялося в кнц 1920 р. вд во

нно-комунстично

Нова економчна полтика (НЕП).

Дедал очевидншою ставала потреба якнайшвидче змнити економчну полтику, яка грунтувалася на засадах во

нно-комунстично

Запровадження засад непу в сльському господарств кра

Складалися сприятлив мови для вдбудови розвитку промисловост, в тому числ важко

Пд час впровадження непу поруч з розгортанням ринкових вдносин вдбувався процес органзацÿ планового господарства, формувалася система планових органв. 28 вересня 1921 р. ВУЦВК кра

Щоб прискорити вдродження промисловост налагодити обмн мж нею сльським господарством, велику кльксть дрбних пдпри

мств держава передала в оренду органзацям (комнезамам, кооперативам, артлям), також приватним особам, у багатьох випадках - колишнм власникам цих пдпри

мств. Таким чином, з переходом до непу створювалися мови для виникнення в кра

Запровадження принципу госпрозрахунку викликало необхднсть перегляду ряду найважливших нститутв трудового права, в першу чергу скасування трудово

Одним з найголовнших складових елементв ново

У той час, коли розвиток державно

Для стримання намагань приватних торгвцв порушити встановлен законодавством рамки держава активно використовувала судов адмнстративн органи. Пд час непу значну роль у посиленн регулюючого впливу на ринок з боку держави вдгравало використання тако

Дискримнацйн заходи держави стосовно приватно

Перехд до ново

На рубеж 1925-1926 рр. закнчувався так званий "вдбудовний перод", коли в економц на засадах непу в республц, як в цлому в СРСР, були здобут певн спхи. Це пов'язувалося з ршеннями XIV з'

XV з'

Корективи до прийнятого V Всесоюзним з'

Повною вдмовою вд засад непу в сльському господарств було проведення суцльно

З згортанням непу створювалася суворо централзована командно-адмнстративна система кервництва народним господарством кра

Роздл ². Державний лад кра

Формально правову основу органзацÿ та дяльност державного механзму республки на початку 20-х рокв визначала Конституця СРР 1919 р.

Вдповдно до не

У зв'язку з переходом до мирно

Беспосередн

управлння бльшстю промислових пдпри

мств перейшло до губраднаргоспв, дяльнстю яких керував крраднаргосп згдно з

диним державним господарським планом. Вдбулися також змни органзацйно

Нов умови потребували перебудови роботи й мсцевих органв влади. Законодавчим актом, спрямованим на дальше змцнення Рад як мсцевих органв державно

30 березня 1921 р. Президя ВУЦВК видала постанову "Про регулярн перевибори Рад про скликання в становлен строки з'

У счн 1922 р. розпочалася робота з пдготовки реформи адмнстративно-територального строю СРР, де все ще збергалися волост, повт губернÿ. Постановою ВУЦВК "Про адмнстративно-територальний подл кра

Дйсний переход до ново

28 червня 1922 року ВУЦВК затвердив "Положення про прокурорський нагляд". Прокуратуру СРР очолював як прокурор республки народний комсар республки народний комсар юстицÿ СРР М.О. Скрипник. Мсцевими органами прокуратури були призначуван прокурором СРР прокурори губернй, як мали помчникв, у тому числ у повтах, що також призначалися звльнялися прокурором СРР. 2 жовтня 1922 р. було прийнято Положення про адвокатуру.

Основою судово

Постановою ВУЦВК вд 22 березня 1922 р. була скасована кра

Роздл Ⲳ. кра

Договрн вдносини мж СРР та РСФРР

у 1921-1922 рр.

Незалежн радянськ республки, хоч формально мали статус "самостйних" держав, були тсно пов'язан мж собою, причому роль центру вдгравала Росйська Федераця, навколо яко

Формування радянсько

Постановою Раднаркому СРР вд 25 счня 1921 р. "Про повноважених РСФРР при Раднарком СРР" встановлювалося, що призначуван наркоматами РСФРР уповноважен при Раднарком СРР затверджуються ВУЦВК входять до складу Раднаркому СРР на правах народних комсарв. У сво

Договрн зв'язки з самого початку мали передумови нервноправност республк. Надання державним органам РСФРР загальнофедеративних функцй правлння ставило РСФРР у привлейоване становище порвняно з СРР, що давало змогу апаратним структурам гнорувати ршення державних органв кра

Подальше зростання централзацÿ правлння призводило до посилення кервно

Вдповдно до положення "Про Держплан при Рад Прац Оборони РСФРР" вд 8 червня 1922 р. на нього докладалася розробка

диного державного плану, який "поширю

ться як на всю РСФРР, так на союзн радянськ республки". Таким чином, Держплан перетворювався в загальнофедеративний орган.

Поступово у державних органах РСФРР зосереджу

ться правлння найважлившими галузями укра

Договрна федераця, яка розвивалася в 1921-1922 рр., мала стотн вади. В ? основу вжразу ж було покладено принцип нервност суб'

ктв об'

днання. РСФРР мала серйозн переваги над ншими договрними. Так, Всеросйський з'

Спробою захистити певною мрою суверенн права республк було ведення представництва договрних республк у вищих органах влади РСФРР. Так, у робот

Х Х Всеросйських з'

Проте це не розв'язувало цлковито проблеми азахисту суверентету нацональних республк. Вони так не здобули повноцнного рвного представництва в органах влади, де виршувалися справи, що безпосередньо

Союзний договр регулював державн вза

мовдносини СРР РСФРР у загальних рисах. Вони були недостатньо визначеними. Вдсутнсть чткого розмежування функцй центру республки, протирччя стосовно сфер компетенцÿ загальнофедеративних республканських структур породжували конфлкти мж правлнськими органами Укра

30 грудня 1922 р. на

Всесоюзному з'

3.2. Перебудова державного апарату срр в зв'язку з творенням СРСР.

У 1923 р. згдно з ршенням

Всесоюзного з'

В процес пдготовки проекту Конституцÿ розгорнулася гостра полтична боротьба. Стална та його оточення намагалися максимально обмежити суверентет республк. Спроби окремих дячв республк протистояти цим акцям ршуче придушувалися, все чткше проявлялися риси сталнсько

6 липня 1923 р. вдбулася друга сеся ЦВК СРСР, яка прийняла постанову про затвердження Основного Закону (Конституцÿ) СРСР негайне надання йому чинност. Схвалений текст Конституцÿ було виршено "винести на остаточне заствердження ² з'

Затвердження союзно

Утворення Союзу РСР, прийняття Конституцÿ 1924 р. диктували необхднсть перебудови державного апарату СРР. Процес реорганзацÿ охопив с основн ланки державного механзму, знайшовши сво

закрплення у новому текст Конституцÿ СРР 1925 р. у подальших змнах Основного Закону.

Верховним органом влади СРР був Всеукра

Всеукра

Х

з'

Всеукра

У зв'язку з остаточним затвердженням у счн 1924 р. Конституцÿ СРСР необхдно було внести вдповдн змни в компетенцю найвищих органв державно

12 жовтня 1924 р. було затверджено нове положення про Раду народних комсарв УСРР, згдно з яким вн визнавався виконавчим розпорядчим органом державно

Наркомати подлялися на дв групи: загальносоюзн (злит) -

дин для всього Союзу об'

днан (директивн), органами яких у союзних республках були однойменн наркомати. До загальносоюзних наркоматв належали наркомати: закордонних справ, вйськових морських справ, зовншньо

У вересн 1923 р. ВУЦВК схвалив постанову "Про перетворення центральних установ". В перод 1923-1924 рр. була зроблена реорганзаця наркоматв, що в кнцевому пдсумку вело до посилення централзацÿ в правлнн. Особлива роль в цьому належала загальносоюзним наркоматам - наркоматам з безроздльною владою. Надал РНК СРР здйснювала великий обсяг роботи в галуз кервництва народним господарством кра

13 липня 1927 року ВУЦВК РНК кра

В Укра

Характерною рисою цього пероду було перш за все завершення розпочато

3 червня 1925 р. Президя ВУЦВК сво

Полпшення роботи мсцевих рад, пднесення

як визначалося на Х Всеукра

Сльськ Ради в межах сво¿ компетенцÿ ставали найвищими органами влади на пдвдомчй

ндустралзаця кра

Значна кльксть рзномантних законодавчих у галуз державного права, прийнятих в УСРР, надзвичайно складнювала дяльнсть органв влади правлння всх рвнв. Ця обставина обумовиланеобхднсть створення адмнстративного кодексу. Вн був затверджений ВУЦВК 12 жовтня 1927 р. вводився в дю з 1 лютого 1928 р. Адмнстративний кодекс СРР регулював широке коло суспльних вдносин, пов'язаний з правами обов'язками органв державного правлння у вза

минах цих органв громадян.

Роздл

V. Основн риси правово

Цивльне право.

Це право, перш за все, закрплювало зосередження основних знарядь засобв виробництва в руках радянсько

Для закрплення результатв нацоналзацÿ об'

ктв приватно

Правове регулювання вс㺿 сукупност майнових вза

мин за мов непу здйснювалося цивльним кодексом СРР 1922 р. До вдносин, що виникали псля 31 счня 1923 р. треба було застосовувати норми цивльного кодексу. ЦК СРР будувався у повнй вдповдност до ЦК РСФРР 1922 р. Вн складався з чотирьох частин 435 статей.

Демократичний характер мала стаття 4 ЦК, котра характеризувала цивльну правоздатнсть, що надавалася см громадянам, не обмеженим судом у правах. Стать, раса, нацональнсть, вросповдання, походження не впливали на обсяг цивльно

Належну увагу ЦК придляв праву власност. Розрзнялась власнсть: 1) державна (нацоналзована); 2) кооперативна; 3) приватна. Перевага надавалася державнй власност. Так, земля, надра, лси, води, залзниц загального користування проголошувалися виключно власнстю держави. - об'

кти вилучалися з цивльного об'ернення. Дозволивши рзн форми власност, ЦК СРР забезпечував певну свободу договору. Це було закрплено у ст. 26-43 ЦК, також у спецальному роздл "Зобов'язальне право". У цьому роздл регламентування пдстави виникнення припинення зобов'язань, визначалися рзн види договорв, загальн конкретн до кожного з них вимоги. Статт 403-415 торкалися зобов'язань, що виникали внаслдок заподяння ншому шкоди.

В останньому роздл ЦК мстилися норми спадкового права, допускалося спадкування за законом та заповтом. Крм ЦК СРР дяли й нш нормативно-правов акти, що регулювали цивльно-правов вдносини.

Цивльне право кра

Смейне право.

У першй половн 20-х рокв шлюбно-смейн вдносини в кра

За кодексом визнавалася обов'язковсть державно

Кодекс вважав роздльною власнстю тльки майно, придбане до шлюбу, майно, яке придбане пд час спльного життя, вважалося таким, що належало

Кодекс визначав порядок отримання алментв. Таке право виникало у одного з подружжя у випадку непрацездатност, яка виникла до шлюбу, пд час шлюбу або не пзнше одного року псля розлучення.

Кодекс регулював широке коло питань, пов'язаних з правовдносинами мж батьками та дтьми. Вони не залежали вд того, заре

стрований шлюб батьками чи н. Кодекс також встановлював право всиновлення (удочерення).

Земельне право.

Завдання пдвищення продуктивност сльського господарства за мов переходу до непу потребувало законодавчого забезпечення стабльност одноосбного землекористування.

ЗК УСРР перш за все зазначив, що "право приватно

Право користування землями сльськогосподарського призначення ЗК надавав хлборобам та

Значну увагу ЗК придляв регламентацÿ трудового землекористування, оскльки одноосбна форма в сльському господарств на той час була переважаючою. Кодекс надавав детальну правову регламентацю нституту селянського двору - основно

Кодекс мстив досить важливе право земельно

Важливим законодавчим актом, що дорвнював кодексов, був Закон про лси СРР (3 листопада 1923 р.). Вн був тсно пов'язаний з земельним кодексом, оскльки розвивав конкретизував правила використання лсв як всенародного добра.

Трудове право.

Нова економчна полтика внесла у трудове право сутт

в змни, як можна звести до трьох головних положень: скасування трудово

Одним з перших нормативних актв, що вдповдали мовам непу, стала постанова Раднаркому СРР вд 19 квтня 1921 р. "Про полегшений перехд робтникв службовцв з одного пдпри

мства на нше". Запроваджувалися чергов додатков вдпустки для робтникв службовцв з збереженням заробтно

У першй статт ЗпП встановлював, що його норми "поширюються на всх осб, працюючих за наймом, в тому числ вдома (квартирники) обов'язков для всх пдпри

мств, станов господарств (державних, не виключаючи вйськових, громадських приватних, в тому числ тих, що надають надомну роботу), також для всх осб, що застосовують працю за винагороду". Вс договори годи про працю, що погршували мови прац, вважалися недйсними. Наймання надання робочо

У ЗпП визначалося, що тривалсть нормального робочого часу на виробництв та на необхдних для виробництва допомжних роботах не повинна перевищувати восьми годин. 6-годинний робочий день встановлювався для осб у вц 16-18 рокв, для тих, хто працював на пдземних роботах, для осб розумово

Згодом в кра

Кримнальне право.

У систематизованому виклад норми кримнального права були викладен у кодекс 1922 р. За основу кодексу СРР був взятий кримнальний кодекс РСФРР.

КК УСРР мав загальну та особливу частини. У КК викладалися завдання кодексу про правовий захист держави вд злочинв вд суспльно-небезпечних елементв шляхом застосування до винуватих покарання, або нших заходв соцального захисту. У ст. 6 надавалося визначення злочину: "Злочином назива

ться будь-яка суспльно-небезпечна дя або бездяльнсть, що загрожу

основам радянського ладу правопорядку, встановленому робтничо-селянською владою на перехдний до комунстичного суспльства перод". В кодекс визначалася мета покарання та нших заходв соцального захисту: а) загальне попередження нових порушень як з боку порушника, так з боку нших нестйкиз елементв суспльства; б) пристосування порушника до умов спвжиття шляхом виправно-трудового впливу; в) позбавлення злочинця мождивост вчинення дальших злочинв.

КК встановлював кримнальну вдповдальнсть при наявност вини особи. Причому вина визначалася кодексом у двох формах - мисел необережнсть. КК встановлювався конкретний перелк видв покарання. Основними мрами покарання були розстрл (вища мра покарання), позбавлення вол, примусов роботи. Розстрл не застосовувався до осб, що не досягли вку 18 рокв, до вагтних жнок, також не мг бути призначений судом, якщо з часу вчинення злочину минуло 5 або бльше рокв. Максимальний строк позбавлення вол був встановлений у 10 рокв, мнмальний - 6 мсяцв.

Особлива частина КК була присвячена визначенню складв рзних злочинв, конкретним

8 червня 1927 р. був прийнятий новий кримнальний кодекс СРР. Порвняно з Ка СРР 1922 р. вн доповнювався статтями про злочини проти порядку правлння, причому статт, як розглядали цей вид злочину, деталзувалися точнювалися. Велика вага придлялася уточненню понять службово

КК 1927 р. збльшував санкцÿ за краджку майна громадян, пдвищував кримнальну вдповдальнсть за злочини, ско

н групою осб.

У КК 1927 р. знайшла вдображення тенденця посилення вдповдальност за кримнальним законодавством. Весь час розширювались визначення шпонажу, економчно

ВИСНОВОК

Нова економчна полтика деяка демократизаця державно-правового життя були обумовлен кризою, продиктованою "во

нним комунзмом". Н жаль, ця нова полтика тривала недовго. Запекла боротьба за владу, що точилася мж вождями правлячо

Натомсть формувалась мцнла командно-адмнстративна система правлння, яка створювала найсприятливш мови для зростання бюрократизму посилення позицй його носÿв - партйно-державно

Наслдком таких процесв був тоталтарзм, або просто сталнзм. Серйозн змни у полтичному розвитку кра

Суперечливий характер мав й розвиток кра

Л

ТЕРАТУРА

1. Бенько О.П. Державно-правов аспекти полтичного терору в кра

2. Блас

.Г. Репресивно-каральна система в кра

3. Вегеш М., Задорожний В. Велич трагед Карпатсько

4. Голод 1932-1933 рокв на кра

5.

сторя адвокатури кра

6. История государства и права Украинской ССР / Отв. ред. А.Й. Рогожина. - К., 1996. - Ч. 2

7.

сторя держави права кра

8.

сторя Укра

9. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективзаця голодомор: Пер. з англ. - К., 1993

10. Кульчицький В.С., Настюк М.

., Тищик Б.Й.

сторя держави права кра

11. Музиченко П.П.

сторя держави права кра

12.        Хрестоматя з сторÿ держави права кра

В С Т У П

Дана курсова робота буде присвячена дослдженню економко-правового становища на кра

Об'

ктом дослдження курсово

Предметом дослдження

безпосередньо змни у окремих галузях права кра

Завданням роботи

:

-- висвтлення економко-правового становища на Укра

-- характеристика змн у конкретних галузях права Укра

-- опис вдносин кра

-- висвтлення зрушень в економц кра

З М

С Т

В С Т У П

економчна полтика та ? законодавче оформлення.

Роздл ². Державний лад кра

Роздл Ⲳ. кра

3.1. Договрн вдносини мж СРР та РСФРР у

1921- 1922 роках

3.2. Перебудова державного апарату СРР у звТязку

з творенням СРСР

Роздл IV. Основн риси правово

В И С Н О В О К

С П И С О К Л

Т ЕА Т УИ