Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Нормативно-правовые акты на Украине

Харквська нацональна юридична академя

м. Ярослава Мудрого

Кафедра теорÿ держави права

КУРСОВА РОБОТА

з предмету: теоря держави права.

Тема: Нормативно-правов акти в кра

Виконав студент

другого курсу

заочного факультету №2

Чумарн Кирило Олександрович

Домашня адреса:

Харкв Х 2006

Змст

Вступ.

1.      Нормативно-правов акти: поняття, ознаки, структура.

2.      Поняття та види законв. Конституця як Основний закон держави, ? властивост та функцÿ в правовй систем.

3.      Класифкаця та загальна характеристика пдзаконних нормативно-правових актв.

4.      Дя нормативно-правових актв у час, простор й за колом осб.

Висновки.

Лтература.

Вступ

кра

Права свободи людини та

Конституцйне закрплення такого пдходу до людини громадянина та права вимага

органзацÿ здйснення дяльност держави, ? органв посадових осб у повнй вдповдност з правовими настановами. - ж вимоги мають бути орúнтирами й у повсякденному житт кожного громандянина. Все зазначене, також активн процеси розбудови суверенно

Принцип верховенства права реалзу

ться, насамперед, через змст законв, нших нормативно-правових актв, спрямовансть дяльност органв законодавчо

. Нормативно-правов акти: поняття, ознаки, структура.

Нин у правознавств домну

точка зору, що основною формою встановлення правових норм

юридичн нормантивн акти органв держави. Другою за значущстю форнмою

юридичн нормативн договори. Правовий звичай ма

обмежене застосування, а судовий прецедент не використову

ться в кра

Юридичн нормативн акти - це ршення компетентнних суб'

ктв права, як встановлюють, змнюють чи скасонвують юридичн норми в односторонньому вольовому понрядку. Такими

конституцÿ, закони, кази президента, накази, постанови тощо.

Правовий акт - акт волевиявлення (ршення) повноваженного суб'

кта права, що регулю

суспльн вдносини за допомогою встановлення (змни, скасування, змни сфери дÿ) правових норм, також визначення (змни, припинення) на основ цих норм прав обов'язкв часникв конкретних правовдносин, мри вдповдальност конкретних осб за ско

не ними правопорушея. Вн оформля

ться у встановлених законом випадках у вингляд письмового документа (акта-документа) [1, с. 311]

Основним джерелом права бльшост сучасних держав

нормативно-правовий акт. Найпоширеншою

думка, що правовий акт ма

так ознаки:

1)    виража

волю (волевиявлення) повноваженого суб'

кта права, його владн велння;

2)    ма

офцйний характер, обов'язковий для виконання;

3)    спрямований на регулювання суспльних вдносин;

4)    встановлю

правов норми, також конкретн правовдносини;

5)    може бути актом-документом, змст якого фксу

ться у встановленй законом документальнй форм, актом-дúю, за допомогою якого виника

юридичний результат (встановлення правових норм,

6)    становить юридичний факт, що спричиня

певн правов наслдки.

ле це не

дина думка щодо ознак нормативно-правових актв. На думку проф. Коп

йчикова В. В. нормативно-правовий акт характеризу

ться такими ознаками:

1) хвалю

ться чи санкцону

ться повноваженними органами держави,

2) ма

зовншню форму у вигляд певного писемнного документа;

3) мстить нов норми права чи змню

, скасову

чинн;

4) прийма

ться згдно з чтко визначеною процедурою;

5) ма

юридичну силу, що вдображу

спвнвдношення з ншими правовими актами, мсце роль у системах законодавства правового регулювання;

6) нада

вол народу офцйного характеру.

За формою вираження правов акти рзняться на так види:

- письмовий (акт-документ);

- сний (заяви, розпорядження, накази, вказвки);

- конклюдентний (акт-дя).

Види правових актв за юридичною субординацúю:

                   нормативн, що регулюють певну сферу суспльних вдносин

загально обовТязковими;

                   ндивдуальн (ненормативн), що породжують права обов'язнки лише у тих конкретних суб'

ктв, яким вони адресованн, у конкретному випадку;

                   нтерпретацйн (акти тлумачення норм права), що мають допомжний характер, як правило, лобслуговують норнмативн акти.

Отже нормативно-правовий акт - офцйний акт-волевиявлення (ршення) повноважених суб'

ктв права, що встановлю

(змнню

, скасову

) правов норми з метою регулювання суспльних вдносин. Або накше: акт правотворчост, який мстить юридичн норми. Отже, нормативно-правовий акт становить ршення правотворчого органу, спрямоване на встановлення, змну або скансування дÿ норм права. Нормативно-правовий акт викону

дв рвнозначн функцÿ: функцю юридичного джерела права функцю форми права, тобто виступа

як спосб снування вираження норм права. [1, с. 312]

Нормативно-правов акти згдно з [2] класифкуються за рзними критерями:

1)                за суб'

ктами хвалення - на акти органв держави, народу в процес референдуму, громадськиха об'

днань, трудових колективв, спльн акти органв держави недернжавних формувань;

2)                за юридичною силою - на закони пдзаконн норнмативн акти;

3)                за сферою дÿ - на загальнообов'язков, спецальн, локальн;

4)                за ступенем загальност правових норм - на загальн конкретизацйн;

5)                за характером волевиявлення - на акти встановлея, змни та скасування норм права;

6)                з галузямиа законодавств - на цивльн, кримннальн, кримнально-процесуальн, адмнстративн, адмнстративно-процесуальн т.н.;

7)                за часом дÿ - визначно-строков невизначно-стронков.

нше джерело [1] видля

так ознаки нормативно-правового акта:

1) прийма

ться або санкцону

ться повноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через ренферендум);

2) завжди мстить нов норми права або змню

(скасову

) чинн, чтко формулю

змст юридичних прав обов'язкв;

3) прийма

ться з дотриманням певно

4) ма

форму письмового акта-документа точно визначен реквзити:

       вид акта (закон, каз, постанова);

       найменування органу, який хвалив акт (парламент, президент, ряд, мсцевий орган влади);

       заголовок (деяк акти, наприклад, розпорядження Канбнету Мнстрв кра

        дата ухвалення акта;

        номер акта;

        дан про посадову особу, яка пдписала акт;

5) публку

ться в офцйних спецальних виданнях з обов'язнковою вдповднстю автентичност тексту офцйного зразка (в кра

Структура нормативно-правового акта залежить вд його спенцифки виду, припуска

подл нормативного матералу на пднроздли.

Основн структурн елементи нормативно-правового акта:

Преамбула - вступна частина, без статейне (таке, що не мстить норм права) загальне введення, у якому да

ться обруннтування закону, визначаються цл, завдання й нод формулюнються вихдн свтоглядн положення. Зараз преамбули в законнах зустрчаються рдко.

Пункти, статт - мстять вихдн одиниц нормативно-правового акта - нормативн розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття спввдноситься з нормами права.

Статт можуть подлятися на частини, пункти - на абзаци пдпункти.

статтю, частини, з яких вона склада

ться, прийннято позначати скорочено початковими буквами: статтю - ст., а частини (абзаци) статей - ч.. Статт в законах нумеруються, нердко нумеруються частини (абзаци) статей, тод вони, як правило, звуться пунктами.

Глави -

у великих за обсягом нормативно-правових акнтах.

Роздли - об'

днують глави у великих за обсягом норматинвно-правових актах. Можлива й нша ситуаця, коли статт, пункнти об'

днуються в роздли, а роздли - у глави.

Частини - найбльш пдроздли закону, мстяться, як правило, у кодексах. Так, Кримнальний кодекс, Цивльний кодекс подляються на дв частини: Загальну Особливу.

Розташування норм права в статтях нормативно-правового акта:

                   зазвичай правова норма мститься в однй статт, чим полегшу

ться ? хвалення;

                    у ряд випадкв для вираження складно

                    нод в однй статт мстяться деклька норм права.

Згдно з [1] вдмннсть мж нормативним актом та ншинми правовими актами (зокрема, актом тлумачення норм права актом застосування норм права) поляга

в тому, що:

- по-перше, нормативно-правовий акт мстить у соб правов норми, встановлю

нов права обов'язки, яких ранше не було, або змню

(скасову

)

- по-друге, нормативно-правовий акт мстить норми права загального характеру, тод як ндивдуальний акт (акт застосунвання норм права) ма

ндивдуальну спрямовансть. Вн стосун

ться конкретно

На думку ншого автора вдмннсть нормативно-правових актв вд нших правових актв, в тому числ ндивдуальних правонвих актв, нтерпретацйних (тлумачення норм права), договрнних актв нших за наступними ознаками:

1)Нормативно-правов акти мають владний характер рзну юридичну силу. Вони приймаються компетентними державнинми органами ншими суб'

ктами, повноваженими державою, в межах сво¿ компетенцÿ. Юридична сила нормативно-правових актв визнача

ться полтичною юридичною силою, правомочнстю суб'

ктв (парламенту, ряду, Президента, референдуму тощо), як видають нормативн акти.

2) Вони мають офцйну назву (постанови, кази), передбачену в законах для тих чи нших державних органв.

3) Вони приймаються на пдстав законв, повинн вдповдати законам направлен на виконання законв Конституцÿ. В зв'язку з цим вони пдпорядкован законам мають меншу юридичну силу нж закони, тому називаються пдзаконними нормативними актами.

4) Нормативно-правов акти

загальнообов'язковими, офцйними юридичними документами для всього населення посадових осб, кого вони стосуються; вони конкретизують юридичн права обов'язки громадян посадових осб.

5) Вони вступають в юридичну силу вдповдно до законодавства мають чиннсть в час простор. Це

одна з форм права, на вдмну вд ндивдуальних правових актв.

6)Ц акти охороняються державною владою вд порушень як одна з форм писаного права.

². Поняття та види законв. Конституця як Основний закон держави, ? властивост та функцÿ в правовй систем.

Розрзняють наступн види нормативно-правових актв за юридичною чиннстю:

        закони;

        пдзаконн нормативн акти.

Серед нормативно-правових актв провдне мсце посдають закони.

Закон - нормативно-правовий акт представницького вищонго органу державно

Характеристика закону як правового документа вищо

Ознаки закону:

1.       Акт точно визначених, вищих за статусом суб'

ктв влади в держав, як правило, вищого представницького органу кра

2.       Акт, що може бути лише нормативним за змстом (на вднмну вд акта застосування норм права акта тлумачення норм права);

3.       Завжди письмовий акт-документ, який закрплю

норми права, що вводяться, або

4.       Акт, що хвалений у суворй вдповдност з конституцúю ранше хваленими законами не потребу

додаткового затверднження;

5.       Акт, що може бути замнений, як правило, лише законом переврений на вдповднсть конституцÿ лише Конституцйним Судом;

6.       Акт, що ма

вищу юридичну чиннсть, тобто акт найвищого юридичного лрангу; вс нш акти повинн вдповдати закону, н в чому йому не суперечити;

7.       Акт, хвалений з дотриманням особливо

Закони, як нормативно-правов акти за строком дÿ бувають:

1.     Постйн, тобто т, що дють без обмеження строку.

2.     Тимчасов - т, що дють з обмеженням строку дÿ (наприклад, закони Про оподаткування, Про бюджет на 2006 рк).

Основн нормативно-правов акти за галузями законодавства менуються галузевими кодексами (Цивльний кодекс, Кримннальний кодекс, Адмнстративний кодекс, Кримнально-проценсуальний кодекс, Адмнстративно-процесуальний кодекс та н.).

Конституця кра

-       верховенство, пдпорядковансть, субординовансть, вдповднсть

-       беззаперечнсть, безсумнвнсть, лнедоторкансть Конституцÿ для всх субТ

ктв державного суспльного життя, можливсть вносити до не

-       абсолютна, всезагальна обовТязковсть: в Укра

Заслугову

на вагу й точка зору ншого науковця щодо мсця Конституцÿ в систем нормативно-правових актв. Проф. Ю.Тодика характеризу

Конституцю, по-перше, як нормативно-правовий акт, що надлений вищою юридичною силою визнача

демократичну спрямовансть розвитку держави суспльства, правово

Вища юридична сила конституцйних приписв да

можливсть створити мови, за яких сну

диний правовий порядок на всй територÿ держави. Конституцйн норми, будучи, як правило, нормами узагальнюючого характеру, деталзуються у поточному галузевому законодавств. Формальна визначенсть норм Конституцÿ ма

сутт

ве значення для розкриття регулятивного потенцалу Основного Закону. Вони загальнообовТязков для виконання на всй територÿ держави. [8, стор.10]

Частина 2 ст. 8 Конституцÿ визнача

, що Закони Укра

Частина 3 ц㺿 ж статт визнача

, що норми Конституцÿ

нормами прямо

Правов основи законодавчого процесу закладен в Конституцÿ кра

Конституця кра

Розробляти законопроекти, пропозицÿ щодо чинного законодавства в нцативному порядку мають право вс громадяни кра

Звичайн закони приймаються бльшстю голосв народних депутатв вд конституцйного складу Верховно

Попереднй розгляд законопроектв здйснюють Комтети Верховно

Механзм прийняття законв склада

ться з етапв, кожен з яких ма

свою процедуру та наслдки:

1)    перше читання;

2)    друге читання;

3)    трет

читання;

4)    внесення змн та доповнень до законв;

5)    скасування закону;

6)    опублкування введення в дю законв (промульгаця).

Ст. 94 Конституцÿ визнача

, що закон пдпису

Голова Верховно

Основний Закон, на жаль, не зафксував, яким нормативно-правовим актом може оформлятися таке повернення закону главою держави на повторний розгляд. Практика застосування президентського вето показу

, що як органзацйно-правова форма останнього виступають листи-рекомендацÿ Президента Верховнй Рад з обрунтуванням необхдност змни тих чи нших положень закону. [6. стор.17]

Вето Президента скасову

результати голосування за закон в цлому. Повторний розгляд закону

невдкладним. Верховна Рада може погодитись з пропозицями Президента та прийняти

Особливою формою законодавчо

Тлумачення законв

однúю з стадй законодавчого процесу, яке фактично започаткову

втлення правово

Ст.147 Конституцÿ кра

Конституцйний Суд на пдстав конституцйних подань, звернень або за власною нцативою розгляда

питання щодо конституцйност того чи ншого нормативного акту, да

тлумачення норм Конституцÿ та законв. В раз, якщо Конституцйний Суд дйде висновку про неконституцйнсть нормативного акту повнстю або в окремй його частин правов норми оголошуються нечинними втрачають чиннсть вд дня прийняття Конституцйним Судом вдповдного ршення.[5, стор.30-31]

Кожний нормативний акт зобовТязаний мати сво

. Класифкаця та загальна характеристика пдзаконних

нормативно-правових актв.

В систем писаного права, крм законв, можуть снувати нш нормативно-правов акти.

Пдзаконний нормативно-правовий акт - це письмовий офнцйний юридичний документ, який вида

ться окремими державними органами в межах

Пдзаконних нормативно-правових актв дуже багато

1)                Постанови та розпорядження Верховно

2)                Укази та розпорядження Президента кра

3)                Постанови та розпорядження Кабнету Мнстрв кра

4)                Накази, нструкцÿ положення мнстерств держкомтетв;

5)                Накази та розпорядження держадмнстрацÿ област, району, мста;

6)                Акти колишнього Президента СРСР, Ради Мнстрв СРСР (Кабнету Мнстрв), кази та постанови Верховно

7)                Пдзаконн нормантивно-правов акти Автономно

8)                Мжнародн договори, кладен кра

9)                нш пдзаконн нормативн акти:

-                     акти всеукра

-                     акти органв мсцевого самоврядування;

-                     акти окремих громадських об'

днань, повноважених дернжавою видавати так акти (т.зв. делеговане законодавство);

-                     локальн нормативно-правов акти - накази кервникв пдпри

мств органзацй, як стосуються всх членв колективу, ршення загальних зборв ради трудового колективу, колективний трудовий договр тощо;

-                     нормативно-правов акти Прокуратури кра

Вс пдзаконн нормативно-правов акти повинн вдповдати Конституцÿ, вимогам принципам права. Вони повинн мати вс реквзити: назву, хто видав, дату видання, причини видання, пдпис повноважено

снування пдзаконних нормативних актв у правовй систем обумовлене багаторвневою структурою самих суспльних вднонсин, як потребують як законодавчого, так пдзаконного (в тому числ локального) нормативного регулювання; необхднстю опенративного, компетентного професйного виршення питань у вдповдних сферах житт

дяльност суспльства. Акти ц㺿 групи творюють складну úрархчну систему, згдно з [3],

1)а за суб'

ктами видання - нормативн акти глави держави, ряду, центральних мсцевих органв виконавчо

2) за компетенцúю правотворчого органу сферою дÿ акта - загальн (нормативн акти Президента, уряду, нод центральних органв виконавчо

3)а за зовншньою формою акта - кази, постанови, накази, розпорядження, ршення, статути, правила т. н.;

4) за часом дÿ - постйн тимчасов;

5)а за характером правотворчо

6)а за порядком прийняття - видан особисто (наприклад, кервником вдомств або главою мсцево

Про пдзаконний характер актв Президента свдчить формулювання в Основному Закон, що Президент вида

сво

Оскльки нормативно-правових актв дуже багато вони видаються рзними державними органами в рзний перод, то нод ними бува

важко кориснтуватись та взагал

Вд нормативно-правових актв слд вдрзняти офцйн юридичн документи, як не мстять норм права не внонсять безпосередньо змн у законодавство. Наприклад, акти затвердження положень, правил, статутв чи акти, як складаються з декларацй, вдозв, закликв. Практичне значення ма

розрзнення нормативно-правових актв актв застосування норм права, тому що останн мстять не правила загального характеру, ндивдуальн приписи, адресован певним суб'

ктам призначен для виршення конкретних юридичних справ, засвдчення тих чи нших фактв [2, с. 165].

IV. Дя нормативно-правових актв у час, простор й за колом осб.

Закон, як будь-який нормативно-правовий акт, ма

меж сво¿ дÿ в трьох вимрах:

1)  ау час, тобто обмежений перодом дÿ, коли закон ма

юриндичну чиннсть;

2)  ау простор, на який поширю

ться дя закону;

3)  аза колом осб, як пдпадають пд вплив закону: на основ закону у них виникають юридичн права обов'язки.

Дя нормативного акту в час тсно пов'язана з поняттям юридично

        вступ акту у силу;

        втрата актом сили.

Дю нормативного акта у час характеризують чотири показники:

1) момент набуття актом чинност, тобто початку його дÿ;

2) напрям темпорально

3) момент зупинення дÿ нормативного акта;

4) момент припинення (скасування) дÿ нормативного акта.

Початковим кнцевим моментами дÿ закону в час

вступ закону в дю припинення дÿ закону.

Набрання законом чинност означа

, що з цього моменту вс органзацÿ, посадов особи громадяни повинн керуватися ним, виконувати дотринмуватись його. Вдомо, що порядок термни набрання законами чинност встановлюються в кожнй держав особливими актами. В кра

Опублкування введення в дю законв (промульгаця) мстить так основн моменти: а) пдписання закону Президентом; б) прийняття його до виконання; в) офцйне опублкування; г) набрання законом чинност.[5, стор.29]

Слд вдрзняти момент (день) вступу закону в дю вд моменту (дня) набуття ним юриндично

)а або з моменту

б)а або з моменту

в)а або з моменту настання термну, вказаного в самому нормативному акт або в спецальному акт про введення його в дю;

г)а або псля закнчення певного термну псля обнародування (офцйно

д) або з моменту

В кра

Початок дÿ закону, як правило, визнанча

ться у спецальнй постанов Верховно

Закони, у яких не вказаний час набрання чинност щодо яких не було постанови про порядок введення в дю, вступають у силу по всй територÿ кра

Закони, нш ршення, прийнят референдумом, обнародуються у встановленому законодавством кра

За всх мов закон вступа

в дю не ранше дати опублкування.

В Конституцÿ порядок набрання чинност нормантивними актами викладено лише в загальних рисах. Бльше того, в Конституцÿ

пряма вказвка на необхднсть прийняття з цього питання спецального закону. На сьогодншнй день в кра

Стаття 1 казу № 503 визна

офцйними друкованими видаями Офцйний всник кра

В каз зазначено, що нормативно-правов акти можуть бути опублкован в нших друкованих виданнях лише псля

Рзн нормативн акти набувають чинност у рзн строки:

1.     Згдно з ч. 5 ст. 94 Конституцÿ та казом № 503 нормативн акти Верховно

2.     Нормативн акти Кабнету Мнстрв кра

3.     Порядок набуття чинност нормативними актами мнстерств вдомств встановлено в каз Президента кра

4.     Ршення органв мсцевого самоврядування згдно з п. 5 ст. 59 Закону кра

5.     Згдно з ст. 41 Закону кра

Способи припинення дÿ (втрати сили) нормативних актв[4]:

    псля закнчення строку, на який вони були хвален;

    у раз змни обставин, на як вони були розрахован;

    у раз прямого скасування (призупинення дÿ) нормативно-правового акту ншим актом або спецально призначеним актом (в кра

    фактична замна даного акту ншим актом, прийнятим з тих же питань (фактична вдмна).

Як правило, ршення про припинення дÿ нормативно-правового акту прийма

той самий орган, який прийняв цей акт.

Другою найважлившою характеристикою дÿ закону в час

напрям темпорально

Пряма, зворотна та переживаюча дя нормативно-правових актв

Вступ закону в дю вдбува

ться вдповдно до трьох принципв [1, с.330] :

1)           пряма (негайна) дя - коли закон з дня вступу в дю поширю

ться на с випаднки лише луперед; се, що передувало дню вступу закону в дю, пд нього не пдпада

;

2)           зворотна дя (зворотна сила) закону - коли закон поширю

ться на вс випадки луперед нанзад, тобто на випадки, що вдбувалися ранш, у минулому, до введення закону в дю.

3)          переживання закону - коли закон, що втратив юридичну чиннсть, за спецальнною вказвкою нового акта (закону) повинен продовжувати дянти з окремих питань.

Нормативн акти в правовй держав в основному дють лише вперед не мають зворотно

Що таке принцип прямо

Зворотна сила закону поляга

в тому, що новий закон пошинрю

ться на факти, як виникли ще при старому закон. Тому наслдки, що були законно зроблен при старому закон, визнанються неправильними пдлягають змн вдповдно до норм новонго закону.

Загальним

правило: закон зворотно

Винятки з цього правила рдксн допускаються:

) за наявност вказвки в закон про надання йому (або окремим статтям) зворотно

б) у загальному правил про неодмнне надання зворотно

Це правило ма

гуманстичну спрямовансть. Воно зафксонване в Мжнародному пакт про громадянськ та полтичн пранва, ухваленому Генеральною Асамбле

ю ООН 16 грудня 1966 р. Воно повинне бути вдтворене в кримнальних кодексах кра

Вдповдно до Мжнародного пакту 1966 р. у ст. 58 Конститунцÿ кра

Принцип незворотност дÿ в час поширю

ться також на Конституцю, яка

Основним Законом держави (Преамбула Конституцÿ Укра

Для фзичних юридичних осб дють рзн правила, як визнанчають можливсть зворотно

Стосовно фзичних осб закони не мають зворотно

Стосовно юридичних осб закони за загальним правилом теж не мають зворотно

Переживаюча дя старого акта - це явище, за сво

Зворотна або переживаюча дя нормативного акту може бути обумовлена тльки законодавцем.[4]

Один з основних параметрв, яким визнача

ться дя нормативного акта в час, - момент припинення його дÿ. Припинення чинност законну означа

остаточну втрату ним юридично

Дя нормативно-правових актв у простор.

Просторова (територальна) дя нормативних актв рунту

ться на двох принципах: територальний екстериторальний.

Територальний принцип припуска

дю нормативного акту даного суб'

кта правотворчост в межах державних або адмнстративних кордонв дано

Поняття територя держави визнача

ться нормами мжнародного внутрдержавного права. Згдно Закону Укра

a)     суходл, в тому числ природн острови у вдкритому мор, що належать кра

b)    внутршн води;

c)     територальне море (прилеглий морський пояс) - смуга прибережних вод завширшки 12 морських миль, вдлчуваних вд нÿ найбльшого вдливу як на материку, так на островах, що належать кра

d)    континентальний шельф кра

e)     повтряний простр над суходолом водним простором, в т.ч. над територальними водами;

f)      надра в межах кордонв, у т.ч. надра пд територальним морем.

Крм того, до територÿ кра

a)     вйськов корабл незалежно вд того, знаходяться вони у вдкритому мор, в територальних водах ншо

b)    вйськов повтрян обТ

кти, як знаходяться в будь-якому мсц за межами повтряного простору кра

c)     невйськов корабл та повтрян обТ

кти, як знаходяться у вдкритому мор або повтряному простор (тобто за межами територÿ кра

В межах перелчених територальних просторв закони кра

Окрем мжнародн акти можуть вносити певн точнення у ц правила. Тобто у деяких випадках, за певних обставин юрисдикця кра

Дещо специфчною

ситуаця стосовно територÿ дипломатичних представництв за кордоном. Деяк автори розглядають територÿ диппредставництв кра

Екстериторальний принцип також припуска

дю нормативного акту даного суб'

кта правотворчост за межами територÿ його юрисдикцÿ. Наприклад, допуска

ться використовування ноземного законодавства по деяких справах про спадщину, при судовому розгляд суперечок, що виткають з певних зовншньоторговельних контрактв (арбтражна обумовленсть яких передбача

саме такий порядок судового розгляду).[4]

У вдповдност до територального принципу дÿ нормативних актв в нтарнй держав, якою

Укра

Дя нормативно-правових актв за колом осб.

Дя нормативних актв за колом осб тсно пов'язана з

Деяк нормативн акти можуть бути адресован тльки певнй категорÿ осб (пенсонери, вйськовослужбовц т.д.) дють тльки вдносно цих осб. Серед нормативно-правових актв

так, що стосуються виключно посадових осб: роздл Кримнального Кодексу, кази, постанови, розпорядження, що доводять певн завдання до державних службовцв тощо. Адреснсть дÿ нормативних актв також пов'язана з вдмннстю особи юридично

Серед ноземцв, що знаходяться в кра

ВИСНОВКИ

Законодавч, в цлому правов акти мають значну соцальну цннсть. На думку С.Ал

ксºва в аксеологчному план стало можливим охарактеризувати мсце роль права в житт суспльства бльш чтко рунтовно. Основою розвитку державност, економки, формування ринкових процесв, стаблзацÿ суспльних процесв в кра

Основну функцю серед правових актв викону

законодавство. Другий етап державотворення в кра

На жаль, треба вдзначити, що кра

Серйозного вдосконалення потребу

ще й сама процедура прийняття законв. В деал треба прагнути створення системи прямо

Лтература:

1.     Скакун О. Ф. Теоря держави права: Пдручник / Пер. з рос. - Харкв: Консум, 2001. - 656 с.

2.     Загальна теоря держави права / За ред. проф. Коп

йчикова В. В. - К., 1996.

3.     Загальна теоря держави та права: Пдручник / За ред. академка М. В. Цвка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришна. - Харкв: Право, 2002. - 432 с.

4.     Шульга А. М. Теория государства и права. - Харьков, 2. - 131 с.

5.     Косинський В. Законодавчий процес та процедура,

6.     Головатенко В. Правов акти Президента Укра

7.     Коростей В. Проблеми правотворчост в Укра

8.     Тодика Ю. Конституця як соцальна цннсть// Право кра

9.     Про порядок офцйного оприлюднення нормативно-правових актв та набрання ними чинност. каз Президента кра

10.                       Регламент Верховно

11.                       Про мжнародн договори кра

12.                       Про мсцеве самоврядування в кра

13.                       Про мсцев державн адмнстрацÿ. Закон кра