Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Незадекларированые доходы населения

2

Вступ.

Податки виникли в давн часи,

натурального господарства до товарного виробництва, виникнення

грошей.

Податки

основним складовим елементом наповнення

державного та мсцевих бюджетв. Вони

механзмом розподлу

доходв суб'

ктв господарсько

соцально розвинутому суспльств фнансуються:

1. Народне господарство наука.

розвиток економки;

бюджетн нвестицÿ;

розвиток сльського, сового господарства мисливства;

розвиток мсцево

2. Соцальний захист населення.

система пенсйного забезпечення в кра

система соцального страхування в кра

фонд соцального захисту нвалдв та нш соцальн фонди;

соцальний захист ветеранв прац та громадян похилого вку;

державна допомога смТям з дтьми;

цльова грошова допомога на проживання громадян з

мнмальними доходами та нш види соцально

населенню.

3. тримання соцально

видатки бюджетв на загальну середню освту;

бюджетне фнансування пдготовки кадрв;

видатки бюджетв на охорону здоров`я;

бюджетне фнансування закладв культури та мистецтва;

фнансування розвитку фзично

4. Видатки бюджету на обору та правлння.

видатки на державне правлння та судову владу;

видатки на нацональну оборону, правоохоронну дяльнсть

забезпечення безпеки держави.

Бюджетн вдносини потребують державного регулювання,

яке досяга

ться шляхом чтко

через впровадження виважено

В мовах перебудови економки кра

соцальних та економчних вдносин у суспльств, розбудови

нашо

податковй систем.

Ефективнсть податково

цлеспрямовано вона виршу

комплекс завдань, повТязаних з керо-

ванстю економки, як системи, розвитком виробництва, пдвищен-

ням житт

вого рвня населення.

Податкова система повинна спшно виршувати фскально-роз-

подльче завдання. Шляхом оптимального розподлу доходв

субТ

ктв пдпри

мництва та громадян забезпечу

ться дохдна частина

бюджту, достатня для фнансування соцальних процесв та розвитку

в цлому кра

Система оподаткування ма

бути побудована таким чином, щоб

спряти розвитку виробничо

як б забезпечили прорив на проритетних напрямах економчного

та соцального розвитку кра

В залежност вд проведення податково

податки можуть вдгравати, крм суто фскально

стимуляторв або дестимуляторв економчних процесв у держав.

Ефективне функцонування бюджетно

ринково

важелв, як податки, нвестицÿ, кредити, бюджетне фнансування.

Лише при рацональному вакористанн кожного з зазначених важе-

лв створюються пердумови для впливу держави на рзн сторони

соцально- економчного розвитку кра

Протягом вс㺿 сторÿ людства жодна держава не могла снувати

без податкв.

У ринковй економц податки потрбно використовувати не

лише як джерело доходв бюджету, й як невдТ

мний безпосеред-

нй структурний елемент фнансового регулювання економки. Це

багато в чому залежить вд податково

кра

Податковий досвд засвдчив головний принцип оподаткуван-

ня: У Не можна рзати курку, що несе золот яйця. Як б велик не

були потреби у фнансових ресурсах для покриття витрат, податки

не повинн пдривати зацкавленсть платникв податкв у провадженн

господарсько

Тому, коли законодавц виконавча влада ставлять на перше мс-

це дею наповнення бюджету за рахунок податкового пресингу, тод

гнору

ться вдома стина, що велик податки стримують с стимули

до длово

робить невиправдан витрати, тим самим поглиблюючи економчну

кризу.

ктуальнсть теми.

В сучасних мовах перехдно

проблема хилення вд сплати податкв суб`

ктами господарсько

дяльност.

Мета дослдження.

Метою дослдження

пошук способу боротьби та попередження

ухилення вд оподаткування.

Об'

кт дослдження.

Об'

ктом дослдницько

в кра

Предмет дослдження.

Предметом дослдження виступають вза

мовдносини, як

виникають мж платником податкв та державними органами в процес

стягнення податкв до бюджету та цльових фондв.

Роздл 1. Теоретичн основи оподаткування.

1.1.Соцально-економчна сутнсть податкв та

Податок - це нверсальна категоря, яка виража

основн риси

та властивост вс㺿 сукупност доходв у будь-якй економчнй

систем ринкового типу. Розгляд та аналз податкв да

правильний

орúнтир для дослдження доходв бюджетв держави у чткй

послдовност щодо розвитку економчного процесу

Невипадково, що за мов функцонування ринково

податкова форма в систем фнансових вдносин ста

провдною.

Чи не вперше науково обгрунтовану характеристику податкв

дали представники класично

Ркардо. Адама Смта часто називають фундатором науково

податкв. Вн одним з перших вивв чотири найзагальнших принципв

оподаткування. Суть цих принципв поляга

в наступному:

1.Пддан держави повинн приймати часть у ? пдтримц

вдповдно до сво¿ платжно

доходу, яким вони користуються пд заступництвом держави.

2. Податок, який кожен платник платить, повинен бути чтко

визначеним, не довльним. Повинн бути визначен час, мсце та

обсяг платежу.

3.Податки повинн стягуватись у найвигднший час

найвигдншим способом для особи, що його сплачу

.

4. Кожний податок ма

бути так побудований, щоб вн брав з

кишень населення як мога менше понад те, що вн приносить до

скарбниц держави.

Наприкнц Х

Х - початку ХХ ст. в економчнй теорÿ набув

розвитку новий напрямок - суб`

ктивно-психологчний або

маржиналстичний. Представники ц㺿 школи будували теорÿ

оподаткування на суб`

ктивно-психологчних концепцях.

Певний внесок у розвиток теорÿ податкв зробили представники

Шведсько

розглядав податки не зольовано, як це робили представники

маржиналстичний теорÿ, як засб фнансування державних видаткв.

У Я застосовую сучасну концепцю гранично

суб`

ктивно

осб на ц послуги.Ф

У працях Лндаля податки розглядаються як сво

рдна плата

за державн суспльн послуги. Так само як Вксель, вн вважав,

що головною проблемою оподаткування

досягнення

справедливост.

Теоря податкв, долучена до концепцÿ добробуту та

справедливост, найповнше розкрива

ться в працях англйського

економста А. С. Пгу. На його думку, справляння податкв проходить

поза ринковими вдносинами в оподаткуванн не можна

використовувати поняття гранично

податкв, за Пгу, - принцип найменшо

Подальшого розвитку теоря податкв набула в поглядах

представникв кейнсансько

нову теорю податкв, спрямовану на державне регулювання

економки за мов ринкових вдносин. Це регулювання здйсню

ться

за допомогою рзних економчних нструментв.

де

дослдження, що вписувались в концепцю У ефективного попиту Ф. Це

дозволило вмонтувати рух податкв у рух макроекономчних

показникв.

До 70-х рокв ХХ сторччя переважну бльшсть ринкових теорй

податкв склали кейнсанськ положення. Проте в 70-т роки розвиток

виробничих вдносин у кра

суперечност кейнсанських методв дослдження теорÿ податкв

методв державного втручання. На змну кейнсанським

посткейсанським поглядам що до сут та функцÿ податкв приходить

неокласична теоря, одним з напрямкв яко

Представниками ц㺿 течÿ

, зокрема, амереканськ економсти М.

Уейденбаум, А. Вернс, Г. Стайн, У. Фелнер, Г. Уолч, А. Лаффер;

нглйськ - К. Джозеф, Дж. Хау, А. Селдон. Теорю податкв вони

розглядають з позицÿ скорочення У державного тягара - податки

повинн сплачувати т особи, як одержують вд держави суспльн

товари та послуги. Трансферти населенню з державного бюджету

мають бути формою повернення податкв. Податки, як сплачують

пдпри

мц, призводять до зростання витрат виробництва, нфляцÿ,

зниження продуктивност прац. Тому, на думку неоконсерваторв,

треба звльнити приватну активнсть та нцативу вд державного

податкового тягара.

Найбльшу популярнсть у фнансовй тератур неокласикв

отримала податкова концепця А. Лаффера - вн обгрунтовував

графчно дослдив залежнсть мж прогресивнстю оподаткування,

доходами бюджету обкладенням податками частки нацонального

виробництва.

Розвиток податкових теорй захдно

про тсне вза

мопроникнення та вза

мо доповнення неокласичних та

кейнсанських дей. Внаслдок цього посилюються спроби нтегрувати

спецалств колишнього СРСР Андрущенка В. Л., Лушина С.

.,

Сутормно

вд марксистсько-леннських догматичних постулатв до науково

об`

ктивних основ пзнання фнансово

дослдити теоретичн основи податкв. З цими економстами можна

погодитись, що податки

обов`язковими платежами юридичних та

фзичних осб, як запроваджуються для тримання державних

структур та фнансового забезпечення виконання ними функцй

держави. Але не вс обов`язков платеж, як надходять до

централзованих грошових фондв держави, називаються податками.

Характерними ознаками податкв, як дозволяють вирзнити

податкових платежв,

те, що податки не мають цльового

призначення. У цьому поляга

стотна вдмннсть податкв вд таких

платежв, як вдрахування, збори та внески.

Однúю з основних ознак податкв

те, що вони

характеризуються одностороннм рухом вартост вд юридичних

фзичних осб до держави.

Розумння податку як обов`язкового платежу фзичних

юридичних осб до бюджетв органв суспльно

сприйнятливе лише для практичних цлей. Будь-який податок, крм

фскально

соцальн наслдки. Тому податки варто розглядати не просто як

економчну, як суспльно-соцальну категорю. Суспльна цна

податкв вимрю

ться втратою частки через бюджет до сього

населення держави. Еволюця фнансових знань про суспльний

характер податкв нерозривно пов`язана з теоретичною концепцúю

державних благ. Державн - це так види благ, джерелом забезпечення

яких

кошти органв державно

виробляються приватною економкою, а забезпечуються лише

державою. Причому, якщо держава - орган з виробництва незамнних

суспльних благ, то ц блага реалзуються споживачами за цнами,

рвень яких запроваджу

ться за суспльною згодою. Цною суспльних

благ

податки, оплата державних благ -

дине можливе

використання податкових надходжень. Завдяки цьому мж державою Ц

виробником суспльних благ суспльством досяга

ться екввалентна

мнова года У блага-податки Ф.

Розкриття суспльного призначення податкв як соцального

економчного поняття, неможливе без визначення функцÿ ц㺿

категорÿ. Враховуючи те, що податки

необхдним елементом

централзацÿ частки вартост нацонального продукту в бюджет для

оплати державних суспльних благ засобом перерозподлу ц㺿

вартост мж державою юридичними та фзичними особами, можна

констатувати той факт, що податки виконують фскальну та

розподльчо-регулятивну функцÿ.

Ц функцÿ

об`

ктивними та снують з часу виникнення

податкв. Але конкретн прояви

суспльного розвитку. Тому пошук основних функцй - це хибний

шлях дослдження податкв як економчно

Фскальна функця забезпечу

об`

ктивн мови для творення

матерально

допомогою реалзу

ться велика частка суспльного призначення

податкв, проявляються конкретн форми творення грошових фондв

держави, як забезпечують виконання покладених на не

Розподльчо-регулятивна функця закладена в сутност кожного

податку, адже, як зазначалось, податки пов`язан з процесами

перерозподлу вартсних пропорцй нацонального продукту мж

платниками податкв державою. Причому обсяги цих вартсних

пропозицй безпосередньо регулюються за допомогою податкв.

Сутнсть регулятивно

дяльност

Використання податкв як фнансового регулятора дуже складна

справа, оскльки регулятивна функця податкв

обовТязковим

явищем, мра впливу податкв на вище перерахован аспекти

залежить вд податково

Податков вдносини по

днують у соб водночас фскальн та

розподльчо-регулятивн ознаки. Тому специфчне суспльне

призначення податкв визнача

ться не снуванням кожно

окремо, лише завдяки

Завдяки з`ясуванню сутност та

дност податкв можна дйти

важливого висновку, щодо необхдност чткого розмежування

об`

ктивного снування податкв з притаманними

процесу

полтики. Прояв податкв та

який виража

вдносини базису. Податкова ж полтика, що

проводиться державою за допомогою податкового механзму Ц

використовуючи податки - це вдносини надбудови. Цей висновок да

змогу краще зрозумти об`

ктивнсть категорÿ У податок У

суб`

ктивнсть дй держави, яка проводить податкову полтику.

Функцÿ податкв як фнансово

фнансв. Фнанси в цлому виконують дв функцÿ - розподльну

контрольну. Податки безпосередньо пов'язан з розподльною

функцúю в частин перерозподлу вартост створеного ВНП мж

державою юридичними та фзичними особами. Одночасно вони

виступають методом централзацÿ ВНП у бюджет на

загальносуспльн потреби, виконуючи таким чином фскальну

функцю.

Фскальна функця

важливою у характеристиц сутност

податкв, вона визнача

функцю держава повинна отримувати не просто достатньо податкв,

ле, головне надйних. Податков надходження мають бути

постйними, стабльними, рвномрно розподлятися в регональному

розрз. Постйнсть означа

, що податки повинн надходити до

бюджету не у вигляд разових платежв з невизначеними термнами, а

рвномрно протягом бюджетного року в чтко встановлен строки.

Оскльки призначення податкв поляга

у забезпеченн витрат

держави, то термни

фнансування видаткв бюджету. Стабльнсть надходжень

визнача

ться високим рвнем гарантй того, що передбачен Законом

про бюджет на поточний рк доходи будуть отриман у повному обсяз.

Безглуздо встановлювати так податки, як необхдних гарантй не

дають, бо тод невизначеною ста

вся фнансова дяльнсть держави.

Рвномрнсть розподлу податкв у територальному розрз необхдна

для забезпечення достатнми доходами всх ланок бюджетно

Без цього виника

потреба в значному перерозподл коштв мж

бюджетами, що зменшу

рвень автономност кожного бюджету,

ступнь регонального самоврядування самофнансування.

Податки характеризуються рухом вартост вд юридичних

фзичних осб до держави. пх сплата приводить до зменшення доходв

платникв. Причому об'

ктивно кожний платник зантересований

сплатити якомога меншу суму, що може досягтись як за рахунок

зменшення обсягв об'

кта оподаткування, так вибору пльгових щодо

оподаткування мов дяльност. Таким чином, у сутност кожного

податку закладена регулююча функця. Вона, як фскальна функця,

характеризу

поляга

у вплив податкв на рзн сторони дяльност

Оскльки регулююча функця податкв

об'

ктивним явищем, то

вплив податкв вдбува

ться незалежно вд вол держави, яка

установлю

. Разом з тим держава може свдомо використовувати

метою регулювання певних пропорцй у соцально-економчному

житт суспльства. Але така цлеспрямована податкова полтика

можлива тльки завдяки об'

ктивно властивй податкам регулюючй

функцÿ.

Використання податкв як фнансових регуляторв - дуже

складна й тонка справа. Тут не може бути головного другорядного -

все головне.

нод незначн детал в оподаткуванн можуть докорнно

змнити суть впливу податку: зробити його прямо протилежним щодо

передбачуваного.

Проблема поляга

в тому, що податки зачпають усе суспльство,

це безмежна гама нтересв, врахувати як дуже важко, але вкрай

необхдно. Не може бути оцнки регулюючо

пдходом - що переважа

, позитивний чи негативний вплив. Сама по

соб присутнсть негативного впливу, навть незначного, свдчить про

недолк того чи ншого податку.

1.2.Елементи оподаткування та класифкаця податкв.

Дослдження сут податкв нерозривно пов`язане з

характеристикою понять, як прийнято називати елементами податку.

До таких належать: джерело, об`

кт податку, або податкова база,

платник податку, масштаб вимрювання, ставка податку, норма

оподаткування.

Елементи податку

основою не лише пзнання сут податку, й

основою проведення державно

механзмв справлення податкв. Тому оволодння основами

податково

технологÿ.

Об`

ктом податку називають т явища, внаслдок наявност яких

податок сплачу

ться (земля, виробництво, особа тощо). Об`

кт

повинен пддаватися чткому вираженню, мати безпосередн

вдношення до платника вказувати на те, що саме оподаткову

ться.

Назва податку майже завжди походить вд об`

кта оподаткування: так

податок, об`

ктом оподаткування якого

додана вартсть назива

ться

податком на додану вартсть. У фскальнй термнологÿ об`

кт

оподаткування часто ще називають податковою базою.

Суб`

ктом податку

будь-яка сторона, що бере участь у процес

органзацÿ справлення податкв. До суб`

ктв податкв належить

держава та ? органи, також платники податкв. Платником податку

назива

ться юридична чи фзична особа, яка безпосередньо його

сплачу

. Платника податку слд вдрзняти вд дйсного нося податку Ц

особи, на яку податок пада

наприкнц сх процесв перекладання.

Джерелом податку називають той фонд, з якого податок дйсно

сплачу

ться. Податок може сплачуватися з:

доходу, звдки б вн не отримувався;

капталу, або ж майна, коли для покриття податку доводиться

витрачати його частку.

Джерело сплати податку може бути безпосередньо пов`язане з

об`

ктом оподаткування може не мати вдношення до об`

кта

оподаткування. У першому випадку - оподаткову

ться доход або

майно, у другому - стягу

ться податок на майно чи предмети, що

перебувають у особистому користуванн не приносять доходу.

Масштабом вимрювання (або одиницею об`

кта) назива

ться

одиниця, яка поклада

ться в основу вимру на основ обчислення яко

податок визнача

ться у межах даного об`

кта. Таке обчислення може

здйснюватись у фзичному або грошовому вимрах. Фзичний вимр

точнший. Грошовий певною мрою вдносний, тому, що

опосередкованим може бути бльш-менш точним лише протягом

незначного промжку часу.

Ставка податку - це законодавчо встановлена величина податку

на одиницю оподаткування.

снують два пдходи щодо

запровадження податкових ставок - нверсальний та

диференцйований. нверсальний пдхд передбача

запровадження

дино

деклькох. За способом побудови ставки податку подляються на

тверд та процентн. Тверд ставки виконуються у грошовому вимр на

одиницю оподаткування в натуральному обчисленн. Процентн ставки

встановлюються, що до об`

кта оподаткування, який ма

грошовий

вимр показу

, яку вдсоткову частку певного об`

кта оподаткування

треба сплатити. Як податок.

Податкова квота - частка податку у доход платника. Вона може

бути як в абсолютному, так в вдносному вимрах. У податковй

справ податков квоти законодавчо не встановлюються.

Податков пльги - повне або часткове звльнення вд сплати

податкв пониження загально

пльги можна згрупувати у так чотири групи:

звльнення (повне або часткове) вд сплати податку окремих осб

бо категорй платникв;

повне або часткове звльнення обТ

кта або податково

оподаткування використання неоподаткованого мнмуму;

зменшення належно

податку використання податкового кредиту;

зменшення ставки податку.

У зв`язку з рзним соцально-економчним призначенням

податкв у свтовй фскальнй термнологÿ снують рзновиди таких

обов`язкових платежв. Але с податки по

днуються у вдповдн

групи за певними ознаками:

за економчним змстом об`

кта оподаткування;

за формою вза

мовдносин платника держави;

за рвнем запровадження;

за способом справлення;

за мсцем зарахування.

За економчним змстом об`

кта оподаткування податки бувають:

податки на доходи;

податки на споживання;

податки на майно.

Податки на доходи (прибутки) - це обов`язков платеж,

об`

ктом оподаткування яких

доход або прибуток певного

платника, який отримано протягом певного промжку часу. Причому,

податки на доходи передбачають оподаткування безпосереднх

доходв у процес

Податки на споживання - це обов`язков платеж, що

сплачуються юридичними та фзичними особами в процес

споживання конкретних видв товарв чи нших вартостей.

Специфчною рисою податкв на споживання

те, що вони

справляються не в момент отримання доходу, в процес його

використання. Так податки запроваджуються для оподаткування

податкв фзичних та юридичних осб з метою поповнення доходв

бюджетв та регулювання спввдношення мж споживанням

нагромадженням.

Податки на майно - це обов`язков платеж, як справляються з

конкретних власникв рухомого чи нерухомого майна, або в процес

передач на них власност. Оцнка податково

як у грошовому, так в абсолютному вимрах (метрах квадратних,

метрах кубчних, кловатах потужност тощо).

За формою вза

мовдносин мж платником державою податки

подляють на прям непрям. Цей подл мовний виправданий лише

з теоретичних мркувань. Адже нверсальн форми непрямих податкв

при перенесенн

мають багато ознак прямого оподаткування.

Прям податки - це податки, що встановлюються безпосередньо

щодо платника, який сплачу

податкв залежать вд податково

Непрям податки - це податки, як справляються до бюджету за

допомогою цнових механзмв, причому конкретн платники податкв

не завжди

товарв, робт та послуг

податку визнача

ться обсягом споживання та не залежить вд його

доходв.

Залежно вд органу влади, який встановлю

податки, тобто за

рвнем запровадження, податки бувають загально державними та

мсцевими.

Загальнодержавн податки - це обов`язков платеж, що

встановлен найвищими органами влади, нод й управлння, в

держав

обов`язковими для справлення на всй територÿ кра

незалежно вд того, до якого бюджету вони зараховуються.

Мсцев податки - це обов`язков платеж, як встановлюються

мсцевими органами влади й правлння базового рвня

справлення

обов`язковим лише на певнй територÿ. Встановлення

мсцевих податкв можливе за трьома варантами:

Встановлення мсцевих податкв згдно з обов`язковим

перелком, який затверджу

ться найвищим у держав органом влади.

Встановлення мсцевих податкв, як надбавок до

загальнодержавних.

втономне запровадження мсцевих податкв мсцевими

органами влади чи правлння без будь-яких обмежень з боку

центральних загальнодержавних органв влади.

За способом справлення податки бувають розкладн та квотарн,

бо окладн. Розкладн податки - це сторична форма справлення

податкв. Вона вдповдала низькй податковй технц. Механзм

оподаткування був наступним: спочатку ряд визначав загальну суму

податкових надходжень, яка необхдна була для фнансового

забезпечення функцонування держави, потм ця сума розподлялась

мж адмнстративними одиницями залежно вд обраного масштабу.

Пзнше ряд адмнстративно

вдповдну суму нарахованого податку.

За квотарних, або окладних податкв для кожного платника

нарахована до сплати сумаподатку визнача

ться залежно вд обсягу

податково

Залежно вд порядку зарахування подляються на регульован та

закрплен (директивн). Регульован податки - це податки, як можуть

зараховуватись до рзних бюджетв, тобто держава розподля

рвнями бюджетно

виступають загальнодержавн податки. Закрплен або директивн

податки це податки, як певною мрою надходять до певного, причому

тльки одного бюджету. В якост директивних можуть бути як

загальнодержавн, так мсцев податки.

1.3.Дяльнсть податково

До системи органв державно

Державна податкова адмнстраця кра

дмнстрацÿ в Автономнй Республц Крим, областях, мстах Ки

в

та Севастопол, державн податков нспекцÿ в районах,

мстах (крм мст Ки

ва та Севастополя), районах у мстах.

У склад органв державно

вдповдн спецальн пдроздли по боротьб з податковими

правопорушеннями (податкова млця).

Державна податкова адмнстраця кра

клькост платникв податкв та нших мсцевих умов може

утворювати мжрайонн (на два бльше районв), об'

днан (на

мсто район) державн податков нспекцÿ та у

вдповдн пдроздли податково

У Державнй податковй адмнстрацÿ кра

податкових адмнстрацях в Автономнй Республц Крим, областях,

мстах Ки

в та Севастопол творюються колегÿ. Чисельнсть

склад колегÿ Державно

затверджуються Кабнетом Мнстрв кра

податкових адмнстрацй в Автономнй Республц Крим, областях,

мстах Ки

в та Севастопол - Державною податковою адмнстрацúю

Укра

напрями дяльност вдповдних державних податкових адмнстрацй.

Структура Державно

затверджу

ться Кабнетом Мнстрв кра

Завданнями органв державно

1. Здйснення контролю за додержанням податкового

законодавства, правильнстю обчислення, повнотою сво

часнстю

сплати до бюджетв, державних цльових фондв податкв зборв

(обов'язкових платежв), також неподаткових доходв,

установлених законодавством (податки, нш платеж);

2. Внесення у встановленому порядку пропозицй щодо

вдосконалення податкового законодавства;

3. Прийняття у випадках, передбачених законом,

нормативно-правових актв методичних рекомендацй з питань

оподаткування;

4. Формування та ведення Державного ре

стру фзичних осб -

платникв податкв та нших обов'язкових платежв та кдиного

банку даних про платникв податкв - юридичних осб;

5. Роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед

платникв податкв;

6. Запобгання злочинам та ншим правопорушенням, вднесеним

законом до компетенцÿ податково

припинення, розслдування та провадження у справах про

дмнстративн правопорушення.

Органи державно

дяльност керуються Конституцúю кра

ншими нормативно-правовими актами органв державно

також ршеннями Верховно

мнстрв Автономно

самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах

повноважень.

Державну податкову службу кра

податково

звльня

з посади Президент кра

Укра

Заступники Голови Державно

призначаються на посаду звльняються з посади Кабнетом

Мнстрв кра

дмнстрацÿ кра

податково

Укра

Державн податков адмнстрацÿ в Автономнй Республц

Крим, областях, мстах Ки

в та Севастопол очолюють голови, як

призначаються на посаду звльняються з посади Кабнетом

Мнстрв кра

дмнстрацÿ кра

Державн податков нспекцÿ в районах, мстах (крм мст

Ки

ва та Севастополя), районах у мстах, мжрайонн та об'

днан

державн податков нспекцÿ очолюють начальники, як

призначаються на посаду звльняються з посади Головою Державно

податково

державних податкових адмнстрацй в Автономнй Республц Крим,

областях, мстах Ки

в та Севастопол.

Начальники правлнь податково

Головою Державно

Державна податкова адмнстраця кра

дмнстрацÿ в Автономнй Республц Крим, областях, мстах

Ки

в та Севастопол, державн податков нспекцÿ в районах,

мстах (крм мст Ки

ва та Севастополя), районах у мстах,

мжрайонн та об'

днан державн податков нспекцÿ

юридичними

особами, мають печатку з зображенням Державного Герба кра

сво

рахунки в становах банкв.

Державна податкова адмнстраця кра

функцÿ:

1) викону

безпосередньо, також органзову

роботу

державних податкових адмнстрацй та державних податкових

нспекцй, пов'язану з:

здйсненням контролю за додержанням законодавства про

податки, нш платеж, валютн операцÿ, порядку розрахункв з

споживачами з використанням електронних контрольно-касових

паратв, комп'ютерних систем товарно-касових книг, лмтв

готвки в касах та ? використанням для розрахункв за товари,

роботи, послуги, також контролю за наявнстю свдоцтв про

державну ре

страцю суб'

ктв пдпри

мницько

лцензй, патентв, нших спецальних дозволв на здйснення

окремих видв пдпри

мницько

здйсненням контролю за додержанням виконавчими комтетами

сльських селищних рад порядку прийняття облку податкв,

нших платежв вд платникв податкв, сво

часнстю повнотою

перерахування цих сум до бюджету;

облком платникв податкв, нших платежв;

виявленням веденням облку надходжень податкв, нших

платежв;

2) вида

у випадках, передбачених законом,

нормативно-правов акти методичн рекомендацÿ з питань

оподаткування;

3) затверджу

форми податкових розрахункв, звтв,

декларацй та нших документв, пов'язаних з обчисленням

сплатою податкв, нших платежв, декларацй про валютн

цнност, зразок картки фзично

нших обов'язкових платежв, форму повдомлення про вдкриття або

закриття юридичними особами, фзичними особами - суб'

ктами

пдпри

мницько

звтв про роботу, проведену органами державно

4) роз'ясню

через засоби масово

застосування законодавчих та нших нормативно-правових актв про

податки, нш платеж та органзову

виконання ц㺿 роботи

органами державно

5) здйсню

заходи щодо добору, розстановки, професйно

пдготовки та перепдготовки кадрв для органв державно

податково

6) пода

органам державно

практичну допомогу в органзацÿ роботи, проводить обстеження та

переврки ? стану;

7) органзову

роботу по створенню нформацйно

втоматизованих робочих мсць та нших засобв автоматизацÿ та

комп'ютеризацÿ робт органв державно

8) розробля

основн напрями, форми методи проведення

переврок додержання податкового та валютного законодавства;

9) при виявленн фактв, що свдчать про органзовану

злочинну дяльнсть, або дй, що створюють мови для тако

дяльност, направля

матерали з цих питань вдповдним

спецальним органам по боротьб з органзованою злочиннстю;

10) переда

вдповдним правоохоронним органам матерали за

фактами правопорушень, за як передбачено кримнальну

вдповдальнсть, якщо

компетенцÿ податково

11) пода

Мнстерству фнансв кра

управлнню Державного казначейства кра

податкв, нших платежв;

12) вносить пропозицÿ та розробля

проекти мжнародних

договорв стосовно оподаткування, викону

в межах, визначених

законодавством, мжнародн договори з питань оподаткування;

13) нада

фзичним особам - платникам податкв та нших

обов'язкових платежв дентифкацйн номери надсила

до

державно

особи або за мсцем отримання нею доходв чи за мсцезнаходженням

об'

кта оподаткування картку з дентифкацйним номером та веде

кдиний банк даних про платникв податкв - юридичних осб;

14) прогнозу

, аналзу

надходження податкв, нших

платежв, джерела податкових надходжень, вивча

вплив

макроекономчних показникв податкового законодавства на

надходження податкв, нших платежв, розробля

пропозицÿ щодо

15) забезпечу

виготовлення марок акцизного збору,

збергання, продаж та органзову

роботу, пов'язану з

здйсненням контролю за наявнстю цих марок на пляшках

(упаковках) алкогольних напо

виробв пд час

16) вносить в становленому порядку пропозицÿ щодо

вдосконалення податкового законодавства;

17) органзову

у межах сво

забезпечення охорони державно

податково

Органи державно

порядку мають право:

1) здйснювати на пдпри

мствах, в становах органзацях

незалежно вд форм власност та у громадян, в тому числ громадян -

суб'

ктв пдпри

мницько

документв, бухгалтерських книг, звтв, кошторисв, декларацй,

товарно-касових книг, показникв електронних контрольно-касових

паратв комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахункв

за готвку з споживачами, та нших документв незалежно вд

способу подання нформацÿ (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з

обчисленням сплатою податкв, нших платежв, наявност

свдоцтв про державну ре

страцю суб'

ктв пдпри

мницько

дяльност, спецальних дозволв (лцензй, патентв тощо) на ?

здйснення, також одержувати вд посадових осб громадян у

письмовй форм пояснення, довдки вдомост з питань, що

виникають пд час переврок; перевряти у посадових осб,

громадян документи, що посвдчують особу, пд час проведення

переврок з питань оподаткування; викликати посадових осб,

громадян для пояснень щодо джерела отримання доходв, обчислення

сплати податкв, нших платежв, також проводити переврки

достоврност нформацÿ, одержано

ре

стру фзичних осб - платникв податкв та нших обов'язкових

платежв.

Орган державно

в тому числ громадян - суб'

ктв пдпри

мницько

переврки правильност нарахування та сво

часност сплати ними

податкв, нших платежв. Письмов повдомлення про так

запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в

яких зазначаються пдстави виклику, дата година, на яку

виклика

ться громадянин;

2) одержувати безоплатно вд пдпри

мств, установ,

органзацй, включаючи Нацональний банк кра

установи, комерцйн банки та нш фнансово-кредитн станови,

вд громадян - суб'

ктв пдпри

мницько

копÿ документв про фнансово-господарську дяльнсть, отриман

доходи, видатки пдпри

мств, станов органзацй незалежно вд

форм власност та громадян про розрахунков, валютн та нш

рахунки, нформацю про наявнсть та обг коштв на цих рахунках,

у тому числ про ненадходження у встановлен термни валютно

виручки вд суб'

ктв пдпри

мницько

нформацю, пов'язану з обчисленням та сплатою податкв, нших

платежв у порядку, визначеному законодавством, входити в

будь-як нформацйн системи, зокрема комп'ютерн, для

визначення об'

кта оподаткування;

одержувати безоплатно необхдн вдомост для формування

нформацйного фонду Державного ре

стру фзичних осб - платникв

податкв та нших обов'язкових платежв вд пдпри

мств, станов,

органзацй незалежно вд форм власност, включаючи Нацональний

банк кра

суб'

ктв пдпри

мницько

виплачених фзичним особам, триманих з них податкв, нших

платежв, вд органв, повноважених проводити державну

ре

страцю, також видавати спецальн дозволи (лцензÿ,

патенти тощо) на здйснення деяких видв пдпри

мницько

дяльност, - про видачу таких дозволв суб'

ктам пдпри

мницько

дяльност, вд органв внутршнх справ - про громадян, як

прибули на проживання до вдповдного населеного пункту чи вибули

з нього, вд органв ре

страцÿ актв громадянського стану - про

громадян, як померли;

одержувати безоплатно вд митних органв щомсяця звтн

дан про ввезення на митну територю кра

справляння при цьому податкв, нших платежв та нформацю про

експортно-мпортн операцÿ, що здйснюють резиденти

нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою

дмнстрацúю кра

необхдн для використання

фнансово-господарсько

органзацй всх форм власност;

3) обстежувати будь-як виробнич, складськ, торговельн та

нш примщення пдпри

мств, станов органзацй незалежно вд

форм власност та житло громадян, якщо вони використовуються як

юридична адреса суб'

кта пдпри

мницько

отримання доходв. У раз вдмови кервникв пдпри

мств,

установ, органзацй громадян допустити посадових осб органв

державно

обладнання та неподання документв про отриман доходи

проведен витрати органи державно

визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких пдпри

мств,

установ, органзацй та громадян на пдстав документв, що

свдчать про одержан ними доходи (прибутки), а стосовно громадян -

також з рахуванням оподаткування осб, як займаються

налогчною дяльнстю;

4) вимагати вд кервникв та нших посадових осб

пдпри

мств, станов, органзацй, також вд громадян,

дяльнсть яких перевря

ться, сунення виявлених порушень

податкового законодавства законодавства про пдпри

мницьку

дяльнсть, контролювати

як перешкоджають здйсненню повноважень посадовими особами

органв державно

5) зупиняти операцÿ платникв податкв, нших платежв на

рахунках в становах банкв, нших фнансово-кредитних становах,

за винятком операцй щодо сплати податкв, нших платежв у раз:

вдмови у проведенн документально

посадових осб органв державно

примщень, що використовуються для одержання доходв або

пов'язан з триманням нших об'

ктв оподаткування незалежно вд

паратв, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахункв

за готвку з споживачами, вагокасових комплексв, систем та

засобв штрихового кодування;

неподання органам державно

посадовим особам бухгалтерських звтв, балансв, податкових

декларацй (розрахункв), декларацй про валютн цнност, звтв

про застосування електронних контрольно-касових апаратв,

комп'ютерних систем та нших документв, пов'язаних з обчисленням

сплатою податкв, нших платежв;

непред'явлення свдоцтв про державну ре

страцю суб'

ктв

пдпри

мницько

патентв тощо) на ? здйснення, сертифкатв вдповдност

електронних контрольно-касових апаратв, комп'ютерних систем;

порушення пдпри

мством, становою, органзацúю,

громадянином-суб'

ктом пдпри

мницько

законом порядку ре

страцÿ в орган державно

як платникв податкв, вдсутност облку об'

ктв оподаткування

бо коли сну

реальна загроза витрачання коштв чи вдчуження

майна, вилучення яких у встановленому законом порядку

диним

засобом вдшкодування збиткв, завданих держав, у зв'язку з

неплатоспроможнстю юридично

6) вилучати (з залишенням копй) у пдпри

мств, установ та

органзацй документи, що свдчать про приховування (заниження)

об'

ктв оподаткування, несплату податкв, нших платежв, та

вилучати у громадян - суб'

ктв пдпри

мницько

порушують порядок заняття пдпри

мницькою дяльнстю,

ре

страцйн посвдчення або спецальн дозволи (лцензÿ,

патенти тощо) з наступною передачею матералв про порушення

органам, що видали ц документи;

7) застосовувати 1086 о\u1076 до пдпри

мств, установ, органзацй

громадян фнансов санкцÿ у вигляд стягнення:

однократного розмру донараховано

суми податку або ншого платежу, у раз повторного порушення

протягом року псля порушення, встановленого попередньою

перевркою, - у двократному розмр донараховано

переврки суми податку, ншого платежу;

десяти вдсоткв належних до сплати сум податкв, нших

платежв за неподання або несво

часне подання органам державно

податково

удиторських висновкв та нших документв, необхдних для

обчислення податкв, нших платежв, також за неподання або

несво

часне подання становам банкв платжних доручень на сплату

податкв, нших платежв;

застосовувати до станов банкв або юридичних осб, фзичних

осб - суб'

ктв пдпри

мницько

законом строк не повдомили про вдкриття або закриття рахункв у

банках, фнансов санкцÿ у вигляд стягнення вд двадцяти до ста

неоподатковуваних мнмумв доходв громадян.

Зазначен санкцÿ застосовуються у випадках, якщо нше не

передбачено законом, який запроваджу

вдповдний податок, нший

платж.

Фнансов санкцÿ, передбачен цим пунктом, застосовуються

щодо податкв, нших платежв, за якими встановлено обов'язкове

подання органам державно

декларацй, розрахункв. Ршення про застосування фнансових

санкцй прийма

ться у строк не пзнше десяти днв з дня

складання акта переврки;

8) стягувати до бюджетв та державних цльових фондв

донарахован за результатами переврок суми податкв, нших

платежв, суми недо

штрафв та нших санкцй, якщо ц платеж не сплачен добровльно

в десятиденний строк з дня прийняття органом державно

служби вдповдного ршення, з пдпри

мств, установ, органзацй

незалежно вд форм власност та наслдкв фнансово-господарсько

дяльност у безспрному порядку, з громадян - за ршенням суду

бо за виконавчими написами нотарусв.

У раз незгоди суб'

кта оподаткування з ршенням податкового

органу щодо безспрного стягнення коштв таке стягнення може бути

зупинено термном на тридцять днв вищестоящим органом державно

податково

разом з податковим зобов'язанням стягу

ться пеня, нарахована з

моменту виникнення такого податкового зобов'язання до моменту

його погашення;

9) надавати в межах сво

розстрочки сплати податкв, нших платежв на умовах податкового

кредиту з рахуванням фнансового стану платникв податку;

10) за несво

часне виконання становами банкв та ншими

фнансово-кредитними становами розпоряджень органв державно

податково

платежв, також доручень пдпри

мств, станов, органзацй та

громадян про сплату податкв, нших платежв стягувати з станов

банкв та нших фнансово-кредитних станов пеню за кожний день

прострочення (включаючи день сплати) у розмрах, встановлених

законодавством щодо таких видв платежв;

11) накладати адмнстративн штрафи:

на кервникв та нших посадових осб пдпри

мств, станов,

органзацй, винних у заниженн суми податку, ншого платежу,

приховуванн (заниженн) об'

ктв оподаткування, а також у

вдсутност бухгалтерського облку об'

ктв оподаткування або

веденн його з порушеннями встановленого порядку, у неподанн,

несво

часному поданн або поданн за невстановленою формою

бухгалтерських звтв балансв, податкових декларацй,

розрахункв, аудиторських висновкв, платжних доручень та нших

документв, пов'язаних з обчисленням сплатою податкв, нших

платежв, - вд п'яти до десяти неоподатковуваних мнмумв

доходв громадян, за т сам дÿ, вчинен особою, яку протягом

року було пддано адмнстративному стягненню за одне з

зазначених правопорушень, - вд десяти до п'ятнадцяти

неоподатковуваних мнмумв доходв громадян;

на громадян, винних у неподанн або несво

часному поданн

декларацй про доходи чи у включенн до декларацй перекручених

даних, у вдсутност облку або неналежному веденн облку

доходв витрат, для яких встановлено обов'язкову форму облку, -

вд одного до п'яти неоподатковуваних мнмумв доходв

громадян;

на громадян, як займаються пдпри

мницькою дяльнстю,

винних у протидях посадовим особам органв державно

служби, зокрема у недопущенн

використовуються для здйснення пдпри

мницько

одержання доходв, - вд десяти до двадцяти неоподатковуваних

мнмумв доходв громадян;

на громадян, як займаються пдпри

мницькою дяльнстю без

державно

його отримання передбачено законодавством, - вд трьох до восьми

неоподатковуваних мнмумв доходв громадян;

на громадян, як здйснюють продаж товарв без придбання

одноразових патентв або з порушенням термну

здйснюють продаж товарв, не зазначених у декларацях, - вд

одного до десяти неоподатковуваних мнмумв доходв громадян, а

за т сам дÿ, вчинен громадянином, якого протягом року було

пддано адмнстративному стягненню за одне з зазначених

правопорушень, - вд десяти до двадцяти неоподатковуваних

мнмумв доходв громадян;

12) користуватися безперешкодно в службових справах засобами

зв'язку, як належать пдпри

мствам, становам органзацям

незалежно вд форм власност;

13) у раз виявлення зловживань пд час здйснення контролю

за надходженням валютно

споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за

дотриманням лмтв готвки в касах та ? використанням для

розрахункв за товари, роботи послуги давати доручення органам

державно

14) вимагати вд кервникв пдпри

мств, станов

органзацй, що перевряються, проведення нвентаризацÿ основних

фондв, товарно-матеральних цнностей, коштв розрахункв; у

необхдних випадках опечатувати каси, касов примщення, склади

та архви;

15) надавати нформацю з Державного ре

стру фзичних осб -

платникв податкв та нших обов'язкових платежв ншим державним

органам вдповдно до чинного законодавства;

16) матерально морально заохочувати громадян, як подають

допомогу в боротьб з порушеннями податкового законодавства.

Державна податкова адмнстраця кра

скасовувати ршення нших органв державно

державн податков адмнстрацÿ в Автономнй Республц Крим,

областях, мстах Ки

в та Севастопол, державн податков

нспекцÿ у мстах з районним подлом (крм мст Ки

ва та

Севастополя) - ршення нижчестоящих державних податкових

нспекцй у раз

порядок не застосову

ться щодо ршень податково

Податкова млця склада

ться з спецальних пдроздлв по

боротьб з податковими правопорушеннями, що дють у склад

вдповдних органв державно

контроль за додержанням податкового законодавства, викону

оперативно-розшукову, кримнально-процесуальну та охоронну

функцÿ.

Завданнями податково

1. Запобгання злочинам та ншим правопорушенням у сфер

оподаткування,

справах про адмнстративн правопорушення;

2. Розшук платникв, як хиляються вд сплати податкв, нших

платежв;

3. Запобгання корупцÿ в органах державно

та виявлення ? фактв;

4. Забезпечення безпеки дяльност працвникв органв

державно

посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язкв.

До складу податково

1. Головне правлння податково

податково

державно

Укра

2. правлння податково

млцÿ, вддли по боротьб з корупцúю в органах державно

податково

в Автономнй Республц Крим, областях, мстах Ки

в та

Севастопол;

3. Вддли податково

податково

районах, мстах, районах у мстах, мжрайонних та об'

днаних

державних податкових нспекцй.

Податкову млцю очолю

начальник податково

Перший заступник Голови Державно

Укра

Податкову млцю в державних податкових адмнстрацях в

втономнй Республц Крим, областях, мстах Ки

в та Севастопол

очолюють начальники правлнь податково

заступники голв вдповдних державних податкових адмнстрацй.

Податкова млця згдно з Законом кра

податкову службу в кра

1) прийма

ре

стру

заяви, повдомлення та ншу нформацю

про злочини правопорушення, вднесен до ? компетенцÿ,

здйсню

в становленому порядку

передбачен законом ршення;

2) здйсню

вдповдно до закону оперативно-розшукову

дяльнсть, досудову пдготовку матералв за протокольною

формою, також проводить дзнання та досудове (попередн

)

слдство в межах сво¿ компетенцÿ, вжива

заходв до

вдшкодування заподяних держав збиткв;

3) виявля

причини мови, що сприяли вчиненню злочинв та

нших правопорушень у сфер оподаткування, вжива

заходв до

усунення;

4) забезпечу

безпеку працвникв органв державно

податково

пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язкв;

5) запобга

корупцÿ та ншим службовим порушенням серед

працвникв державно

6) збира

, аналзу

, загальню

нформацю щодо порушень

податкового законодавства, прогнозу

тенденцÿ розвитку

негативних процесв кримнального характеру, пов'язаних з

оподаткуванням.

Особа начальницького складу податково

займано

не

загрозу особистй чи громадськй безпец або в раз

безпосереднього виявлення тако

щодо запобгання правопорушенню його припинення, рятування

людей, подання допомоги особам, як ? потребують, встановлення

затримання осб, як вчинили правопорушення, охорони мсця подÿ

повдомити про це в найближчий орган внутршнх справ.