Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Монополии сегодня

Змст.

Вступ........................................................................................................................3

1       Суть монополй..............................................................................................5

1.1. Що таке монополя....................................................................................................5

1.2. Причини виникнення монополй..............................................................................5

2      

сторя виникнення монополй в Укра

3       Види монополй ..........................................................................................12

3.1. Адмнстративна, природна, економчна...............................................................12

3.2. Картель, синдикат, трест, концерн........................................................ ................13

3.3. Прост, дискримнуючи, монопсонÿ, двосторонн...............................................15

3.4. Мжнародн монополÿ............................................................................................17

4       Антимонопольне законодавство................................................................18

4.1. Причини антимонопольного регулювання...........................................................18

4.2.а

сторя виникнення антимонопольного законодавства........................................21

4.3. Сучасне антимонопольне законодавство.............................................................23

5       Монопольне цноутворення та максимзаця прибутку монополÿ........26

5.1. Попит на продукцю монополста..........................................................................26

5.2. Максимзаця прибутку монополÿ.........................................................................29

5.3. Монопольне цноутворення....................................................................................30

Висновок.................................................................................................................35

Лтература..............................................................................................................37

Вступ.

Сучасне життя не можливо явити без ринкових вдносин, вдповдно без ринкв.

сну

багато ринкв: ринок товарв послуг, ринок прац, ринок капталу тощо. Але мовно вс ц ринки можна подлити на два види:

1)      ринки досконало

2)      ринки недосконало

Моя курсова робота присвячу

ться проблем монополÿ, як одному з обТ

ктв ринку недосконало

Проблема монополй

досить актуальною. Таким явищем як монополя цкавились ще в стародавнй Грецÿ потм протягом всього розвитку людства. Але найбльш гостро це питання стало наприкнц 19 ст. але не дивлячись на таку довгу сторю проблеми монополÿ й дос дослджуються. Це повТязано з тим що монополй край неоднозначно впливають на суспльний розвиток -

ле не дивлячись на це сьогодн не ма

жодно

Завдання мо¿ курсово

Щоб детальнше розбратися в цй проблем я розглянула так питання: передумови та причини снування монополй; встановлення монопольно

Основною джерельною базою для пдготовки курсово

1 Суть монополй.

1.1 Що таке монополя.

Монополя - це такий тип ринково

1) весь галузевий випуск постача

одна фрма, частка кожного споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсяз ринково

2) продукця однордна i не ма

близьких замнникв;

3) входження на ринок нових фрм блоковано;

4) споживач не взаемодють мж собою;

5) сну

повна понформовансть щодо ринкових цн, обсягв та попиту покупцв.

Вдповдно, фрма в мовах монополÿ зветься амонополстом, рынок, на якому дú монополст - монопольним ринком.

Практично монополúю звуться також ринки iз порушеннями деяких iз вищезазначених мов. Наприклад, монополст може виробляти лише 80% галузевого обсягу, а 20% постачатимуть дрбн виробники; також може бути послаблена мова шодо вдсутност замнникв.

Ринок, де сурово виконуються вс зазначен мови назива

ться чистою монополúю(але на практиц ? так само не сну

як досконало

1.2 Причини виникнення монополй

ОбТ

ктивною основою моноползму

домнуюче положення фрми на ринку, що дозволя

1)       Винятков права отриман вд влади. Так органи влади зазвичай надають право монополÿ на надання транспортних послуг, послуг звТязку, також комунальн послуги. В багатьох випадках влада сама ж керу

монополями.

2)       Патенти авторськ права, як забезпечують винахдникам нових продуктв або творв мистецтва виключн права, щоб продавати або надавати лцензÿ, як б дозволяли користуватись цими винаходами. Але патенти авторськ права можуть забезпечувати монопольн позицÿ тльки на обмежену кльксть рокв. Псля закнчення строку дÿ патенту монопольн права на винахд зникають.

Коли яка-небудь фрма випуска

товар не придбавши патенту ? можуть примусити припинити продаж за ршенням суду. Так, наприклад, в 1985р. федеральний суд постановив, що Кодак корпорейшн порушила см патентв, виданих фрм Поларойд корпорейшин, виготовляючи з 1976р. фотопарати митт

во

3)       Монопольне володння всм обсягом пропозицÿ окремого ресурсу. ФDe BeersФ ма

монопольну владу на ринку алмазв завдяки ? контролю над продажем 85% необроблених алмазв, придатних для виготовлеання коштовностей.

4)       Економя на масштаб виника

тод, коли одна фрма виробля

продукцю з меншими витратами, чим це було б можливо, якщо б ринок обслуговувався двома чи бльшою кльксть фрм.

5) Недобросовсна конкуренця. Деяк фрми-монополсти застосовують методи боротьбу з конкурентами, як не тльки не вдповдають кодексу чест пдпри

мця, й у бльшост випадкв заборонен законом. Це може бути тиск на постачальникв сировини, профсплки, банки, переманювання провдного персоналу, цнова вйна з метою банкрутства конкурента тощо. Однак виявити порушника закону та застосувати до нього вдповдне покарання досить складно.

На основ вище сказаного можна зробити так висновки про причини виникнення моно-

полй:

1) через процес концентрацÿ виробництва, коли пдпри

мства замсть введення мж собою всеможливо

2) на основ централзацÿ виробництва капталу.

Централзаця виробництва - це збльшення масштабв виробництва продукцÿ в результат об

днань клькох пдпри

мств в одне з загальним правлнням.

Централзаця капталу - це збльшення розмрв капталу внасодок об

днання ранше самостйних капталв.

3) внаслдок дй держави, спецальних або навмисних ? крокв.

4) поява акцонерно

2.

сторя виникнення монополй в кра

сторя монополй сяга

сиво

нглйський флософ Т. Гоббс опису

монополÿ,створен ще феодальною державою для зарубжно

Монополстичн тенденцÿ у рзних формах неоднаковою мрою проявляються на всх етапах розвитку ринкових процесв. Проте

Методи концентрацÿ централзацÿ капталу, як використовувались в 19 ст., не забез-

печували достатньо

Важлива сторона розвитку монополй повТязана з новою роллю банкв. Збльшення концентрацÿ виробництва постйно посилювало необхднсть розширення рол банкв, змушуючи промислов компанÿ шукати з банками контактв для отримання довготер-нових позик. Це призвело до перетворення банкв у всесильних монополств.

Важливою формою створення галузевих та мжгалузевих монополстичних союзв була система част. Суть ? поляга

в тому, що при акцонернй форм органзацÿ, компаня належить власнику контрольного пакету акцй. Якщо власником контрольного пакету

нша компаня, то вона тим самим отриму

право керувати сво

ю дочрньою компанúю.

У США процеси акцонування, концентрацÿ виробництва i капталу прискорилися псля кризи 1873 р. Кльксть пдпри

мств збльшувалась повльнше, нж вартсть

Моноползаця розпочалася з виникненням залзнично

У 90-х роках провдна роль у моноползацÿ промисловост, транспорту, банкв перейшла до холдинг-компанй та концернв. У 1901 р. в США налчувалося 440 треств з загальним капталом 20,3 млрд дол.

Одночасно вдбувалась моноползаця банкв. У 1890 р. у Нью-Йорку було 64 банки, що володли капталом 302 млн дол., у 1900 р. - 58, каптал яких збльшився до 548 млн дол.

нтенсивно, внаслдок злиття банквського та промислового капталв, формувався фнан-совий каптал.

Найбльшими американськими монополями були групи Рокфеллера (контролювали 95% американського видобутку нафти i 90% ? експорту, промислов пдпри

мства, банки, залзниц), Моргана ("Юнайтед Стейтс Стл", що моноползував виробництво 2/3 стал, трести в сльськогосподарському машинобудуванн, торговому пароплавств; електро-технчна корпораця "Дженерал електрк", пдпри

мства зв'язку, мського транспорту, страхов компанÿ), Пенсльванська група, група Вандербльта, групи Гульда, Гарримана, три автомобльн корпорацÿ: "Форд", "Дженерал моторс", "Крайслер" та фнансов групи Рокфеллера та Моргана контролювали 112 банков.

У Нмеччин активний розвиток акцонерно

нтенсивно формувався фнансовий каптал. У 1913 р. icнyвало 1850 банкв; 9 берлнських банкв контролювали 85 % банквського капталу (11,3 млрд марок). До таких банкв належали Нмецький (каптал 3 млрд марок i контроль за 87 банками), Дрезден-ський, Дармштадтський банки, облкове товариство (власний каптал 300 млн марок),

У Великобританÿ ще на початку 60-х рокв XIX ст. було 639 акцонерних корпорацй. Проте перш монополÿ виникли лише в кнц 80-90-х рр. XIX ст. У 1 р. виник Соляний союз, що контролював 90% продукцй. В 1894-1896 рр. у Шотландй творилося моно-польне об'

днання з виготовлення труб. Поступово монополÿ з'явились в хмчнй, трубо-прокатнй, вйськовй промисловост, суднобудуванн, на транспорт. В 1913 р. у Велико-британÿ

В кра

Важливим фактором у моноползацÿ промисловост було створення у 1904р. синдикату Продвуглля, який обТ

днав майже весь видобуток продаж камТяного вуглля в Донбас. Це був один з найбльших синдикатв в Росйськй мперÿ, до якого входило 18 акцонерних товариств, як зосереджували 75% видобутку всього вуглля в Донбас.

У 1902р. в кра

У харчовйа промисловост найбльшим був синдикат Цукрозавод, який обТ

днував 90% сього виробництва галуз, пдпри

мц навмисно вивозили частину цукру за кордон, тим самим пдтримуючи висок цни на нього в кра

Монополÿ охопили сво

ю дяльнстю й нш галуз народного господарства. Напередодн першо

3. Види монополй.

3.1. Адмнстративна, природна, економчна монополÿ

Протягом вс㺿а сторÿ розвитку монополй, вони були представлен рзними видами, як можна класифкувати за такими ознаками:

1) За причиною виникнення. За такою ознакою можна видлити три основн види монополй - природна, адмнстративна, економчна.

Природна монополя виника

внаслдок об'

ктивних причин. Вона вдбива

ситуацю, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольня

ться однúю або клькома фрмами. В ? ocнов - особливост технологй виробництва й обслуговування спожива- чв. Тут конкуренця неможлива або небажана, бо при входжен в галузь нших фрм, витрати на виготовлен продукцÿ зростуть. Причиною

економя вд маштабу - чим бльше вироблено продукцÿ, тим менша ? вартсть. Прикладом можуть служити енергоза-безпечення, телефонн послуги, зв'язок, трубопровдний транспорт i т. д. У цих галузях сну

обмежена кльксть, якщо не

дине нацональне пдпри

мство, тому, природньо, вони посдають монопольне становище на ринку. Лквдаця чи розукрупнення таких мо-нополй економчно недоцльно. Найвища ефективнсть функцонування галуз забезпе-чу

ться лише за мови наявност одного виробника чи дистрибьютора (розподльника).

дмнстративна монополя вка

внаслдок дй державних oрганв. 3 одного боку, це надання окремим фрмам виключного права на виконання певного роду дяльност. Так голландськй та англйськй Ост-

ндським компаням на початку 17 ст. державою було надано вийняткове право на торговлю з

ндúю.

3 другого боку, це органюзацйн структури для державних пдпри

мств, коли вони об'

днуються пдпорядковуються рзним главкам, мнстерствам, асоцацям. Тут, як правило, групуються пдпри

мства одн㺿 галуз Вони виступають на ринку як

диний господарський суб'

кт i мж ними вдсутня конкуренця. Економка колишнього Pa- дянського Союзу належала до найбльш моноползованих у cвт. Домнуючою там була саме адмнстративна монополя, пepeдусм монополя всесильних мнстерств i вдомств. Бльше того, снувала абсолютна монополя держави на органзацю й правлння еконо-мкою, яка базувалась на пануючй державнй власност на засоби виробництва.

Найпоширеншою

економчна монополя. Саме про не

3.2 Картель, синдикат, трест, концерн.

2) За формою обТ

днання капталу монополÿ подляють на трести, синдикати, картел, багатогалузев концерни.

Картель - це обТ

днання деклькох пдпри

мств одн㺿 галуз виробництва, часники якого збергають свою власнсть на засоби виробництва вироблений продукт, промис-лову комерцйну самостйнсть, домовляються про частку кожного в загальному обТ

м виробництва, цнах, ринках збуту.

сну

багато мжнародних картелв. Найвдомший з них - це картель Органзацÿ стран експортерв нафти ( ОПЕК ). Вн намага

ться регулювати випуск нафти його членам, з метою контролювати цну, щоб максимзувати групов прибутки.

Синдикат - це об'

днання ряду пдпри

мств одн㺿 галуз промисловост, часники якого збергають власнсть на засоби виробництва, але втрачають власнсть на виго- товлений продукт, значить, збергають виробничу, але втрачають комерцйну само-стьйнсть. У синдикатв збут товарв здйсню

ться загальною збутовою конторою.

Бльш складн форми монополстичних об'

днань виникають тод, коли процес моно-ползацÿ поширю

ться на сферу безпосереднього виробництва. У цьому випадку ви- никла

необхднсть об'

днання у межах одн㺿 корпорацÿ послдовних, вза

мопов'язаних виробництв клькох галузей промисловост, тобто вертикальнй нтеграцÿ, або комбну- вання. Наприклад, у межах велетенських автомобльних корпорацй можуть об'

днуватися пдпри

мства, що видобувають сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомобл та iн. На цй основ виника

така бльш висока форма монополстичнх об'

днань, як трест.

Трест Ч це об'

днання ряду пдпри

мств одн㺿 або деклькох галузей промисловост, учасники якого втрачають власнсть на засоби виробництва i виготовлений продукт, виробничу i комерцйну самостйнсть, тобто об'

днують виробництво, збут, фнанси, правлния, на суму вкладеного капталу власники окремих пдпри

мств отримують акцÿ тресту, як дають

За допомогою механзму мкгалузево

На основ диверсифкацÿ виника

така сучасна основна форма монополстичних об'

днань, як багатогалузевий концерн. Останнй

об'

днанням десяткв i навть сотень пдпри

мств рзних галузей промисловост, транспорту, торгвл, часники якого втра-чають власнсть на засоби виробництва i виготовлений продукт, головна фрма здйсню

над ншими часниками об'

днання фнансовий контроль. Серед 500 наймогутнших монополй США понад 90 % снують у форм багатогалузевих концернв. Лише 5 % серед цих ггантських корпорацй випускають однопрофльну продукцю, переважна бльшсть

У 60-т роки у США i деяких нших кра

3.3 Прост, дискримнуючи, монопсонÿ, двосторонн монополÿ.

3) За сво

Прост монополÿ. Монополст, що намага

ться отримати максимальний прибуток, буде намагатися встановити таку цну таку кльксть товару, як будуть сумсн з вимогами попиту на цей товар, з його кривою витрат.

Вн роздивля

ться попит як еластичний. Якщо вн пднме цну, то загубить частину сво

Поведнку монополста легко пояснити. В мовах досконало

При монополÿ будь-який додатковий продаж призводить до зниження цни, що вдобража

ться на всх нших проданих одиницях товару. Таким чином отриманий моно-полстом доход менший за суму доходв, втрачених внаслдок зменшення цн на нш одиниц товару. Наприклад: продавець мг продати 7 одиниць товару по 50 гр. але, щоб продати восьму одиницю йому необхдно було б знизити цну до 49 гр. Але восьма одиниця не принесе йому 49 гр., так як 7 попереднх одиниць будуть тепер продаватись по 49 гр., що означатиме втрату 7 гр. Таким чином граничний дохд за восьму одиницю становитиме лише 42 гр.

ле монополст коли вн встановлю

цну повинен також передбачити небезпеку того, що може зТявитись при появ конкурентв в цй галуз, де вн домнував поки один. Тому монополст буде намагатись встановити таку цну, яка була б йому вигдна забезпечувала прибуток на довгостроковий перод, никаючи того, щоб ця цна могла вплинути на появу конкурентв.

Дискримнуюч монополÿ. Дискримнаця виника

тод коли монополст протягом одного пероду пропону

покупцям один той же товар за рзними цнами. Зрозумло що дискримнаця може вдбуватися тод коли продавець контролю

ринок.

Три основних типи дискримнацйно монопол㿿:

1)       особиста: наприклад, лкар встановлю

рзн гонорари в залежност вд рвня доходв його хворих, або мсця в театр коштують найдорожче в партер нж в нших мсцях залу. В цих випадках Д склада

ться у врахуванн структури попиту в вилученн споживчо

2)       Матеральна: вона базу

ться на використанн продаваних товарв послуг. Наприклад, встановлю

ться рзний тариф для використання електрики в промисловост побут, для професйного власного транспорту.

3)       Географчна. Продавець враховуючи вдстань мж мстами, рзн транспортн витрати, встановлю

рзн цни.

Монопсонÿ. Цей вид монополÿ на ринку виника

тод, коли велика кльксть продавцв ма

справу з одним покупцем. Чистий монопсонст - це

дина фрма на ринку, яка

покупцем ресурсу чи послуг, як пропонуються на цьому ринку. Монопсонст ма

владу, достатньою для впливу на цну ресурсу, який закупа

. Крива пропозицÿ послуг ресурса монопсонста ма

зростаючий характер, тому монопсонст може впливати на цну ресурсу шляхом змни його клькост.

Двосторонн монополÿ - це така ситуаця, коли на ринку сну

один продавець один покупець якогось товару чи послуги. Частше така ситуаця виника

на ринку труда, де профсплц працвникв протидú профсплка роботодавцв. В мовах двосторонньо

3.4. Мжнародн монополÿ.

                    

сну

ще особливий вид монополй, який не вдноситься до жодно

4. Антимонопольне законодавство.

4.1. Причини антимонопольного регулювання.

Як ми можемо бачити Ца протягом всього розвитку монополй вони мали рзн форми, вони дос продовжують еволюцонувати. Але що було незмнним весь цей час так це те, що одразу псля того як зТявились перш монополÿ, держави почали проводити антимонопольну полтику, це було повТязано з тим, що моноползаця ринкв у 6льшост випадкв не вдповда

нтересам суспльства з економчних соцальних мркувань.

Ми вже зазначали, що при наявност монопольно

Для монополстично

Рзниця мж фактичною та мнмально можливою вартстю виробництва означае так звану Х-неефективнсть (або технологчну неефективнсть). При аналз вартост виробництва в традицйнй теорÿ вважа

ться, що фрма оперу

з кривими мнмально можливо

На моноползованих ринках втрачаються чист вигоди для суспльства порвняно з конкурентними ринками, зменшу

ться суспльний добробут, зроста

нервнсть доходв за рахунок монополстичного прибутку. [1. стр 122]

Ще однúю причиною монопольного регулювання

те, що монополя веде до гальмування науково-технчного прогресу. Послабивши натиск конкуренцÿ, монополя створю

штучн передумови для стримування запровадження у виробництво технчних новинок, сповльнення нововведень. Монопольне становище i вигоди, що з нього випливають, послаблюють стимули до постйного вдосконалення виробництва, до зростання ефективност. Ti ефекти, як звичайно досягаються шляхом рацоналзацÿ, монополя може досягти лдешевше - використовуючи свою лпривлейовану позицю. Це зовсм не означа

зупинку науково-технчного прогресу. В сучасному свт i монополстам не забезпечу

ться спокйне життя,

Моноползаця спричиня

деформацю господарських зв'язкв i процесв. Замсть народно-господарського оптимуму створю

ться структура, яка вдповда

завданню оптимзацÿ монопольних прибуткв. Ма

мсце неправилний розподл доходв: виникають лнезаслуженû прибутки монополиств. Через це вдбуваеться неправильне розмщення pecypcв, здйснюються хибн нвестицÿ. Крм того, монопольн годи на зразок картельних можуть сприяти збереженню економчно слабких пдпри

мств, видляючи

Доведено, що монополя зумовлю

застой та загнивання господарсьного механзму, паралзу

конкуренцю, загрожу

нормальному ринку. П. Самуельсон, зважуючи позитивн та негативн риси наслдки монополÿ, робить однозначний висновок: лце економчне зло. [10. стр 110]

Нарешт, монополÿ створюють певну полтичну небезпеку для суспльства, коли здйснюють неправомрний тиск на ряд у пошуках пльг. Цьому

багато прикладв в сторÿ розвинутих кра

Щоправда, не вci аргументи у критиц монополй

такими однозначними - сну

багато аргументв за снування монополй. Так привласнюючи бльш доходи монополсти можуть бльше нвестувати, передусм в науково-технчн розробки, це забезпечу

вищу яксть продукцÿ. Зокрема, деяк велик корпорацÿ досягли панвного становища на ринку

завдяки виробництву продукцÿ високо

Деяк галуз мають спадну вартсть виробництва (природн монополÿ), i в них неможлива конкуренця з об'ективных причин.

в такй ситуацÿ снування деклькох фрм в однй галуз було б невигдним.

Окрем аргументи на корысть монополй не знмають у цлому проблемы обмеження конкуренцÿ з боку монопольних творень. Тому, для того щоб перешкодити деструктивним силам моноползацÿ проводиться антимонопольна полтика - втручання влади в роботу ринково

-                     забезпечення балансу нтересв споживачв пдпри

мств

-                     стимулювання пдпри

мств к зменшенню витрат, пдвищення якост

обслуговування, пдвищення ефективност нвестицй

-                     створення умов для забезпечення конкуренцÿ

4.2

сторя виникнення антимонопольного законодавства.

Найголовншою сферою антимонопольно

У 1919 роц було прийнято ще один законодавчий акт - Закон Клейстона, основн положення якого декларували

-            заборона практично сх форм дискримнайó у цновй полтиц

-            ввод обмеженнь на реалзацию та продажа товарв з вимушеним асортиментом

-            -заборона злиття фрм за рахунок придбання акцй конкурентв, якщо так дó

приводять до зменшення конкурентно

-заборона сумсництва посад у радах директорв рзних фрм та длових пдпри

мств.,

Водночаса з цим законом Клейтона Конгрес США ратифкував закона про Федеральну

Торгову комсю, який доповнював закон Клейтона.Цей факт давав Федеральнй торговй

Комсó США повноваження виршувати у кожному конкретному випадку факти присутност порушеннь антимонопольного законодавства. Значення цього органу лежить

у створенн незалежного вд монопольних структур нститута, що ма

прово позову до суду.

В квроп перш законодавч акти проти монополй з'явились лише у 30-х роках ХХ ст. (Бельгя i Голландя - у 1935 р., Даня Ч, у 1937, ФРН - у 1957 р.). У Велкобртанó дú закона про справедливу торгвлю та закон про обмеження у торгвл. У Францó - закона про конкуренцю, закон про контроль над економчною концентрацúю та положення про цни, у Нмеччин - закона проти обмеження конкуренцó та нш. Цi закони порвняно з американськими

бльш лберальними. Вони мають на мет встановлення законодавчого контролю за картельними годами. У 80-т роки антимонопольн закони були прийнят також у ряд кра

4.3. Сучасне антимонопольне законодавство.

Конкуренця i антимонопольна практика регулюються сьогодн i на мжнародному ринку. Так у Римському договоpi, що заклав пдвалини квропейського Економчного Спвтовариства, статт 85 86 теж забороняють монополстичн годи та створення монополй. Вони

також об'

ктом мжурядових договорв, регулюються документами комсÿ ООН з питань промисловост i торгвл (ЮНКТАД) та н. [7. стр 200]

В урядових структурах створен спецальн органи, як повинн впроваджувати в життя нтимонопольну полтику, наглядати за дотриманням прийнятих законодавчих актв.

Що стосу

ться кра

1) обмеження або припинення виробництва, також вилучення з обороту товарв, можуть призвести до створення дефциту на ринку чи встановлення монопольних цн;

2) вдмова вд реалзацÿ чи закупвл товару при вдсутност альтернативних джерел постачання або збуту, що створення дефциту на ринку чи встановлення монопольних цн

3) нш дÿ, що призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) нших суб'

ктв господарювання;

4) встановлення дискримнацйних цн на сво

5) встановлення монопольно низьких цн на сво

За порушення закону передбачаються так норми покарання як стягнення штрафу, вилучення незаконно отриманого прибутку, вдшкодування збиткв.

Якщо виявля

ться що пдпри

мство

монополúю, то антимонопольний комтет може назначити примусовий подл пдпри

мства (крм тих випадкв, коли не можлива територальна вдокремленсть пдпри

мства). [12]

Взагал в свт сну

два основних напрямк реалзацó антимонопольного закона,спрямованого проти змови компанй:

)а судово-законодавче, повязане з судовим переслдуванням та покаранням у вигляд

санкцй, штрафв,мирового згодження, тюремного вязнення вд 4-х годин до 2-х

рокв:

Б)а адмнстративне, коми спецальн органи вимагають вд компанó вдмни антизаконних

ршеннь. [11. стр 59]

хоча характер та конкретний змст антимонопольного законодавства у рзних кра

-            охорона та заохочення конкуренцÿ:

-            контроль над фрмами, що займають положення на ринку:

-            контроль за цнами:

-            захист нтересв користувачв:

-            захист нтересв та сприяння розвитку середнього та млкого бзнесу.

Сучасне антимонопольне законодавство ма

два рпинципових напрямки - контроль за цнами та контроль за злиттям компанÿ.

Злиття Ч це об'

днання двох або бльше фрм при згод власникв обТ

днати

Фксаця цн - це спроба клькох фрм об'

днатися з метою встановлен ня певно

Бльш сучасним у свт вважа

ться такий пдхд до антимонопольного законодавства i антимонопольно

3 рахуванням альтернативних цлей полтики державна влада нколи сама йде на обмеження конкуренцÿ. Зокрема, можуть робитись винятки з антимонопольного законодавства для деяких учасникв ринку (наприклад, для профсплок); можуть створюватись легальн картел - коли адмнстративними ршеннями розподля

ться ринок i обмежу

ться конкуренця; можуть прийматись закони на зразок патентних, як з певних мркувань обмежують конкуренцю.

снують погляди (наприклад, австрйсько

Отже антимонопольна полтика

предметом дискусй у багатьох кра

5. Встановлення цни монополстом та максимзаця монопольного прибутку.

5.1. Попит на продукцю монополста.

Практичну частину сво¿ роботи я б хотла присвятити висвтленню тако

Для цього використовуються рзномантн кльксн показники. Найпоширенший i найпростший з них - це коефцúнт концентрацÿ - вдсоток сукупного галузевого випуску продукцÿ, який забезпечу

певна кльксть найбльших фрм галуз. Поширене вимрювання коефцúнта концентрацÿ для чотирьох та для восьми найбьших фрм. Для його обчислення визнача

ться аринкова частка кожно

ндекс концентрацÿ - величина недосконала, тому що вн може бути однаковим i для олгополÿзклькома близькими за обсягом випуску фрмами, i для галуз з домнуючою фрмою, яка наближаеться до монополÿ. Чутлившим до виявлення таких вдмнних ситуацй

ндекс Герфндаля- Гршмана (Н), який для галуз з N фрмами визнача

ться за формулою

де S, Ч ринкова частка фрми "i" (i=1, 2, 3,..., N) у вдсотках, причому [1. стр 124]

Зокрема, для чисто

В paз монопольно

Зазначимо, що в мовах повно

а

Тому частка прибутку у виручц вважа

ться показником ринково влади фрми. Отже, для прибуткв нших фрм ндекс Лернера буде вищим, що означа

бльшу монопольну владу.

Для того, щоб перейти до питання про монопольне цноутворення, розглянемо спочатку питання про попит на продукцю монополста.

Оскльки фрма-монополст одноосбно задовольня

попит на ринку певно

Сукупна виручка TR монополста визнача

ться за формулою TR=P*Q, де цна залежить вд обсягу попиту, а попиту, P=a - bа, виручка визнача

ться за формулою:

TR=R(Q)=PQ=(a - b Q) Q = aQ - b

Тод середня виручка AR склада

: , тобто збга

ться з ринковою цною. Гранична виручка визнача

ться як похдна вд функцÿ загально

а

Монополст, як видно з мал.1., може приймати ршення щодо цн - встановити цну на рвн визначатися тльки кривою попиту складатиме а може приймати ршення щодо обсягв випуску.а

Мал.1.(а) попит на продукцю монополста. Якщо пдрахувати цнову еластичнсть попиту в рзних

(б) ЗвТязок мж еластичнстю попиту точках лнÿ попиту, згдно з вдповдною формулою, то

сукупною виручкою. виявиться, що:

1)             у точц А попит ма

а одиничну еластичнсть, Е = -1, а2) у точц В - буде абсолютно еластичним, 3) у точц С - абсолютно не еластичним, Е =0, а4)при обсягах випуску 0<Q<еластичним, Е <-1, 5) при обсягах випуску Q<2а-- нееластичним

Звдси можна встановити залежнсть мж MR, TR еластичнстю попиту.

Еластичнсть знак MR	Цна збльшу ться	Цна зменшу ться
Попит еластичний, MR>0	TR спада	TR зроста
Еластичнсть одинична,MR=0	TR не змню ться	TR не змню ться
Попит нееластичний,MR<0	TR зроста	TR спада

Такий звТязок да

змогу монополстов визначати наслдки пдвищення чи зниження цн продукцÿ , вдповдно, змни обсягв випуску щодо обсягв виручки.

5.2. Максимзаця прибутку монополÿ.

Для монополста як для будь-якого ншого пдпри

мця

важливою проблема максимзацÿ прибутку. Правда це питання фрма-монополст розвТязу

дещо накше нж конкурентна фрма. Головна вдмннсть поляга

в тому, що монополст повинен прийняти ршення щодо обсягу випуску, щодо цни, тод як конкурентна фрма визнача

лише обсяг.

Прибуток монополÿ як рзниця мж виручкою та загальними витратами виробництва визнача

ться за формулою:а Pr(Q) = TR(Q) - TC(Q).

з зростанням Q прибуток зростатиме, поки не досягне максимуму, вдтак почне зменшуватись. Певний обсяг виробництва максимзу

прибуток в тому випадку, коли прирст прибутку вд додаткового збльшення Q дорвню

нулю. Тобто коли MR=MC - це

унверсально необхдною мовою максимального прибутку.

Отже для монополста псля знаходження оптимального обсягу, треба визначити оптимальну цну. Для цього слд скористатися оберненою функцúю попиту . Звдси матимемо - .

Графчно розвТязок задач люстру

мал.2(а). Точка А вдповда

мов MR=MC, ? координата на ос обсягв означа

монопольний обсяг . Дал знаходимо точку Е, яка вдповда

обсягу а. Тод горизонтальна координата точки Е буде визначати оптимальну цну . Сукупна виручка TR чисельно дорвнюватиме площ прямокутника . Тод монопольний прибуток дорвню

площ прямокутника . а

Фрма-монополст у короткостроковому перод може мати економчн збитки, якщо навть при виконанн мови максимзацÿ прибутку вартсть виробництва одиниц продукцÿ перевищу

? цну. Тод фрма може лише мнмзувати сво

Умова беззбитковост ма

такий вигляд: = minAC. Точка Е визнача

стан короткостроково

Що стосу

ться криво

5.3. Монопольне цноутворення; цнова дискримнаця

Цноутворення за формулами MR=MC i аавизнача

точн мови максимзацÿ прибутку фрми-монополста. На практиц монополсти користуються принципом цноутворення "вартсть плюс" - тобто цна встановлю

ться на рвн гранично

а азв1дси (*) [1.стр 102]

тобто цна дйсно встановлю

ться вищою за ревень МС (нагадаемо, що 0i).

Застосування цього принципу люстру

мал. 3. i 3.б. Перший з них вдповда

бльшй еластичност попиту, нж другий. Тому надбавка АС=(Р- МС) буде досить значною, коли цей принцип цноутворення застосову

ться адля товару нееластичного попиту , бльш помрного для товару еластичного попиту.

Мал. 3. Монопольне цноутворення за принципом "вартсть плюс": (а) рынок товару еластичного попиту; (б) рынок товару нееластичного попиту.

Монополсти з метою збльшення свого прибутку досить широко використовують цнову дискримнацю - принцип цноутворення, коли той самий товар або послуга прода

ться рзним категориям покупцв за рзними цнами. Для впровадження цново

1) icнy

формальна ознака, за якою можна розрзняти категорÿ споживачв;

2) благо не можна перепродавати (накше т, хто ма

можливсть купувати його за нижчою цною, перепродавали Мал..4. цнова дискримнаця 1-го ступеня. б його ншим покупцям, монополст автрачав би

всю вигоду).

За мовами, як забезпечують можливсть встановлення рзних цн на одне те ж благо розрзняють так види цново

1)      просторову (продаж у мстах в сел)

2)      часову (квитки на денн й вечрн кносеанси)

3)      за доходами покупцв (послуги лкаря, юриста)

4)      за обсягом споживання блага

5)      за соцальним статусом споживача (про

Цнова дискримнаця першого ступеня, або абсолютна цнова дискримнаця сну

тод, коли кожному споживачев встановлюють ндивдуальну цну на piвн його готовност платити за благо, тобто найвищу з цн, за якою споживач погоджу

ться на купвлю певно

Так, згдно з кривою ринкового попиту D (мал. 4), снують споживач, здатн сплатити за першу одиницю блага 100 грн., за другу - 95. Найнижча цна, за якою монополст може реалзувати останню одиницю продукцÿ беззбитково для себе, дорвню

Ч цн конкурентно

Цнова дискримнаця другого ступеня поляга

у встановленн рвня цни в залежност вд обсягв продажу (мал. 5). Цей спосб дискримнацÿ, як i в попередньому випадку, використову

спадну криву ринкового попиту, що вдбива

зменшення готовност покупця платить при збльшенн обсягу. Так, обсяг споживач готов придбати за цною апри збльшенн партÿ товару до адодатковий обсяг вони готов придбати за нижчою цною, наступну партю товару - ще дешевше При монопольному цноутворенн було б реалзовано обсяга аза цною а. Спроба продати обсяг аза

диною ценою апринесла б фрм менший прибуток, нж максимальний монопольний. Запровадження дискримнацй (у наведеному приклад - встановлення трьох рзних цн у залежност вд обсяпв продажу) дозволя

збльшити прибуток вд продажу обсягу анавть порвняно з монопольним прибутком. Така цнова полтика поширена на ринках електроенергÿ. Отже, в цьому випадку дискримнаця да

змогу збльшити сукупну виручку i прибуток монополста.

Цнова дискримнаця третього ступеня (на сегментованих ринках) запроваджу

ться монополстом тод, коли можна видлити клька окремих груп споживачв з рзною еластичнстю попиту, тобто визначити так зван сегменти ринку. У випадку двох груп споживачв - А i В, як вдрзняються одна вд одно

Мал. 6. Цнова дискримнаця на сегментованих ринках (3-го ступеня).

встановлю

ться згдно з мовою =МС, де Ч об'

днана крива гранично

Це найпоширенший вapiaнт цново

Висновок.

Монополя - це ринкова структура при якй одна фрма постача

весь галузевий випуск товару, який не ма

близьких замнникв де входження на ринок нових фрм блоковано.

До основних типв барТ

рв, як блокують входження на ринок нових фрм вдносяться патенти, авторськ права, володння всм обсягом якогось ресурсу, економя н масштаб.

Причинами виникнення монопольних обТ

днань

централзаця виробництва капталу, поява акцонерно

В залежност вд причини виникнення розрзняють економчн, природн адмнстративн монополÿ. - монополÿ, в залежност вд форми обТ

днання капталу подляють на трести, картел, синдикати, концерни. А в залежност вд становища на ринку монополÿ можна подлити на прост, дискримнуючи, монопсонÿ та двосторонн.

Монополÿ виникли ще у стародавн часи, але розвитку та економчного значення вони набули у другй половин 19 ст.

Швидке зростання монополй визначило необхднсть антимонопольного регулювання. Так в США у 1890 р. було прийнято перший у свт антимонопольний закон - закон Шермана. Потм антимонопольн закони почали зТявлятись у кра

Взагал антимонопольн закони й дос

предметом дискусй у багатьох кра

Ц        з одного боку вона приносить втрати для суспльства у вигляд меншо

товару, бльшо

-

нша суперечка поляга

в тому, що влада нада

деяким фрмам винятков права, що спричиня

виникнення монополй.

таж сама влада вида

закони про обмеження монопольно

Взагал, для того щоб визначити

фрма монополúю чи н використовують рзн показники - коефцúнт концентрацÿ, ндекс Герфндаля-Гршмана, ндекс Лернера. Скориставшись одним з цих показникв можна зробити висновок щодо необхдност регулювання т㺿 чи ншо

сну

неврна думка, що монополÿ встановлюють надто висока цни, пднмають

Думаючи про максимзацю свого прибутку, фрма-монополст нколи не встановить надто висок цни, бо тод вона отрима

надто низьк прибутки. Але задля отримання бльшого прибутку фрма монополст може проводити полтику цново

Цнова дискримнаця бува

3-х ступенв:

1)              кожному споживачев встановлюють ндивдуальну цну на рвн його готовност платити за благо

2)              цни встановлюються в залежност вд обсягв продажу

3)              запроваджу

ться монополстом тод коли можна видлити клька окремих груп споживачв з рзною еластичнстю попиту.

Список використано� лтератури

1)      Мкроекономка макроекономка: пдручник /за ред. С.В. Будаговсько

2)     

3)      Аристотель, Сочинения Т.4, 1983

4)      Т.Гобс, Сочинения Т2 - М.: Мисль, 1991.

5)     

сторя економки зарубжних кра

6)      Економчна сторя кра

7)      Основи економчно

8)      Р.Барр. Полтична економя. Т1 - М.,1994.

9)      а

10)  П.Самуельсон. Економка - М.: НПО Алгон, 1994.

11)  Державне регулювання ринково

12)  Закон Укра

совсно

93, з змнами доповненнями, внесеними Декретом Кабнету Мнстрв кра

 вд 20 грудня 2001 року N 2905-

13)  Кириленко В.

. Мкроекономка: навч. посбник для студентв екон. спец. вузв. - К.: Таксон, 1998.

Список використано� лтератури

14)  Мкроекономка макроекономка: пдручник /за ред. С.В. Будаговсько

15) 

16)  Аристотель, Сочинения Т.4, 1983

17)  Т.Гобс, Сочинения Т2 - М.: Мисль, 1991.

18) 

сторя економки зарубжних кра

19)  Економчна сторя кра

20)  Основи економчно

21)  Р.Барр. Полтична економя. Т1 - М.,1994.

22)  а

23)  П.Самуельсон. Економка - М.: НПО Алгон, 1994.

24)  Державне регулювання ринково

25)  Закон Укра

совсно

93, з змнами доповненнями, внесеними Декретом Кабнету Мнстрв кра

 вд 20 грудня 2001 року N 2905-

26)  Кириленко В.

. Мкроекономка: навч. посбник для студентв екон. спец. вузв. - К.: Таксон, 1998.