Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Методика преподавания природоведения на тему "Звери"
Державний нверситет мен М.П.Драгоманова
Курсова робот
з методики викладання природознавства
на тему Звр
|
Виконала студентка 43групи факультету Початкове навчання заочного вддлення Зажерило Н. В. |
|
Викладач Телецька . |
м. Ки
ПЛАН
|
Стор. |
|
|
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА ----------------------------------------------------------------------------- |
|
|
II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ------------------------------------------------ |
|
|
1. ОРГАН ЗАЦ Я СПОСТЕРЕЖЕНЬ------------------------------------------------- |
|
|
2. ДОСЛ ДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА--------------------------------------------- |
|
|
3.РБот З РОЗДАТКОВИМ МАТЕР АЛОМ------------------------------------ |
|
|
4. РБот З ТЕХН ЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ------------------------ |
|
|
5. РБот З П ДРУЧНИКОМ--------------------------------------------------------- |
|
|
. ВИКОРИСТАННЯ Р ЗНОМАН ТНИХ ВИД В ФОРМ РОБОТИ.--------------------- |
|
|
IV. 1 КЛАС----------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
|
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.-------------------------------------------------- |
|
|
V. 2 КЛАС------------------------------------------------------------------------------------------------ |
|
|
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ--------------------------------------------------- |
|
|
2.ТЕМА :ФЗВ Р ВОСЕНИФ------------------------------------------------------------- |
|
|
3. ТЕМА ЗВ Р ВЕСНОЮФ------------------------------------------------------------- |
|
|
VI. 3 КЛАС----------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
|
VII. ЗВЯТЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З НШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.----------------------- |
|
|
1. З РОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.---------------------------------------------- |
|
|
2. З РОКАМИ МАТЕМАТИКИ----------------------------------------------------- |
|
|
V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА----------------------------------------------------------------------- |
|
|
IX. ДОДАТКИ------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
|
X. Л ТЕРАТУРА---------------------------------------------------------------------------------------- |
.
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
"Природнич науки у всьому
К.Д.Ушинський
До тих пр поки ми не зна
мо сво¿ кра
Вивчення природознавства в початковй школ да
можливсть розвТязати освтн виховн завдання в
диному процес.
саме:
- розширити елементарн знання чнв про предмети явища приронди; !
- розкрити у доступнй форм звТязки мж неживою живою природою, трудовою дяльнстю людей;
- озбро
- виховувати любов до рдно
Виходячи з мети курсу, це - комплексне пзнання природи суспльства, специфка природознавства - його загальненсть, комплекснсть разом з тим конкретнсть.
Озбро
Отже, вже в початкових класах повинно мати мсце нагромандження в молодших школярв певних знань про предмети явища природи, причому знань нерозрзнення, об'
днаних провдною де
ю - де
ю вза
мозв'язку всх явищ природи.
Вивчення природознавства ма
велике значення у вихованн в чнв суспльно
В учнв зроста
вдповдальнсть, почуття гордост за те, що й вони брали часть у важливих для кра
II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ
1. ОРГАН
ЗАЦ
Я СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Органзовуючи спостереження за явищами навколишньо
У побор рзних типв розвивальних завдань за основу ж взято т логчн операцÿ, без яких виконання
Перш дотики розуму почуття дитини по навколишнього свту повинн бути турботливими ласкавими. В.О.Сухомлинський писав : "Як важливо не попустити, щоб шкльн двер вдгородили вд свдомост дитини навколишнй свт!". Саме нього ми, вчител ма
мо посягнути у сво
Розвитку в учнв спостережливост сприя
також систематичний контроль за виконанням завдань.
2. ДОСЛ
ДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА
У процес вивчення природознавства необхдно придлити велику вагу дослдно-практичнй робот чнв. Саме в цих мовах
можливсть виховувати у дтей дослдницький пдхд по здобування знань, збуджувати в них нтерес по природи.
Учн вчаться сам одержувати знання, обрунтовувати сво
На роках проводять демонстрацйн та фронтальн послпи. У першому випадку вчитель або учень демонстру
дослд, який можна показати пдчас вивчення ново
Пп час дослду слд обовТязково пдтримувати тсний контакт з чнями, щоб вони не тльки зрозумли змст матералу, й вчилися розповдати про те, що вони спостергають. Важливо також у потрбну хвилину спрямувати вагу чнв на пзнання сут дослду.
3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕР
АЛОМ
Чутт
ве сприймання вдгра
велику роль у пзнавальнй дяльност чнв молодших класв. Саме з ними тсно пов'язана робот з роздатковим матералом. Це можуть бути рослини, збран пп час екскурсй, гербарй, колекцÿ комах, волог препарати, предмети неживо
Щоб дтям легше було визначити стотн ознаки предметв, як вивчаються, бажано пп час роботи додержуватись певно
Роздавальн картки можна використовувати пп час фронтально
4. РБот З ТЕХН
ЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.
Широко використовують технчн засоби навчання. За допомогою
Особливо зручно користуватись слайдами. На екран чням можна показати збльшене кольорове зображення предмета, явища.
Методика роботи з слайдами така сама, як з таблицями чи репродукцями картки. Це може бути складання коротких оповдань чнями, видлення стотних ознак в об'
ктах, як вивчаються, проведення гор та нше.
Доцльно для активзацÿ пзнавально
Псля перегляну екранних засобв можна проводити не тльки бесду, й письмову самостйну роботу.
На роках природознавства треба ширше використовувати грамзаписи. вага та нтерес дтей значно зростають, коли чн прослуховують музику, спви птахв, коротк оповдання врш.
5. РБот З П
ДРУЧНИКОМ
Вдповдно дошкльно
Система запитань завдань, що мститься в пдручнику допоможе краще чням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робот з малюнками пдручнику може бути рзномантною. Наприклад - можне пати завдання чням розглянути
У пдручнику вмщено кольоров таблиц з якими чн повинн працювати пп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", Охорона рослин".
Перед статтями вмщено запитання завдання для виявлення житт
вого досвду чнв. активзацÿ
Важливо навчити другокласникв самостйно працювати з пдручником у клас вдома. Потрбно привчити дтей давати повн вдповд на запитання, повТязувати змст прочитаного з власними спостереженнями поповнювати його. Слд рекомендувати учням вибирати з статей матерал по поставлених запитань. Тод вони краще запамТятають основний матерал по поставлених запитань навчаться працювати з текстом.
ле робот з пдручником не передбача
рзномантну пзнавальну дяльнсть чнв. Тому пропону
мо використання рзномантних форм роботи для пдвищення активзацÿ навчально
. ВИКОРИСТАННЯ Р
ЗНОМАН
ТНИХ ВИД
В
ФОРМ РОБОТИ.
На уроках природознавства вчитель в по
днанн з ншими методичними прийомами може використовувати рзномантн загадки, цкав завдання, кросворди, врш, казки, оповдання про зврв: проводити гри, гри - подорож, вкторини, хвилинки цкавого тощо, залежно вд. мети року, змсту навчального матералу, знань чнв та н.
Все це дуже зацкавлю
дтей, да
В грах дти виконують рзномантн пзнавальн завдання.
Пзнавальн завдання в грах на матерал природи можуть бути найрзномантншими передбачати закрплення явлень про предмети явища природи розвиток мнь, порвнювати предмети, видляти основн другорядн ознаки
При повторенн нод пропону
ться гра, коли вчитель назива
предмети, серед яких треба визначити т, як поставлен за мовою.
Наприклад, вчитель назива
зврв, серед них треба видлити тих зврв, як впадають в зимову сплячку. Подбн гри допомагають не тльки виявити знання, а. й виробляють важнсть.
Дуже цкавими
гри - подорож. Наприклад, вивчаючи тему " Звр весною", можна провести цкаву "подорож" в весняний с. Пп час подорож використовують стнн таблиц картини, дапозитиви, фрагменти дафльмв, натуральн обТ
кти, як допомагають конкретизувати явлення. Подача матералу у вигляд подорож збуджу
емоцÿ дтей, розширю
кругозр. Отже гра свт цкавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процес школи. Гра допомага
активзувати навчальний процес, розвива
спостережливсть дтей, увагу, памТять, мислення, збуджу
нтерес до навчання. рзномантнення видв роботи з застосуванням гри або використанням цкавого матералу знма
втому, гальмвн процеси мозку, загострю
памТять.
Для розвитку кмтливост дтей широко використовують загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметв або явиш природи. Навколишнй свт да
велик можливост для створення рзних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на рзних етапах року. Для цього вчитель заздалегдь пдбира
На почуття, мислення дитини вплива
краса опису процесв, явищ природи предметв навколишнього свту. Корисно включати в розповдь чителя або пд час бесди ривки з художнх творв, вршв, псень навть казок. ривки з прози або врш можна, також використовувати на початку уроку, що пдвищу
нтерес чнв по виучуваного матералу або для закрплення знань.
За допомогою рзномантних форм роботи, як здйснюються на основ податкового матералу / загадки, оповдання, цкав завдання, врш, скоромовки, приказки тощо/, ознайомити чнв з звичками, поведнкою, способом життя зврв,
Форми роботи для пдвищення активзацÿ навчально
також використання природно
Ознаками захоплення дтям даною темою стають приклади чнвських робт, що демонструються по класнй кмнат.
IV. 1 КЛАС
Дослдженнями психологв та педагогв доведено, що при застосуванн ефективних методв навчання в дтей молодшого шкльного вку спостерга
ться високий рвень загальнення й абстракцÿ знатнсть оволодвати знаннями теоретичного характеру.
Ефективна робот при вивченню понять потребу
сво
часного введення термнв, за допомогою яких було б можливе формування визначень рзних понять. Для мцного осмисленого засво
ння знань дуже важливо не тльки ознайомлювати дтей з окремими поняттями, й показувати чням
Так, вже в першому клас дти знайомляться з поняттям звр ", але в систем понять про тварин, яку можна подати у такому вигляд: поняття "тварини" як найбльш загальне в цй систем обТ
дну
менш загальн - "свйськ дик тварини", "звр", "птахи", "риби", "комахи". У понятт "птахи" у свою чергу обТ
днуються поняття "перелтн зимуюч птахи", у понятт "звр" / в другому клас / - поняття "рослино
Дал, в першому клас, дти знайомляться з темою "Звр" посезонно, але в систем понять про тварин.
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.
У пдручнику "Вконечко" матералу до дано
Так, при вивченн нового матералу для того, щоб форнмувати в чнв поняття "звр", слд використати метод порвняння.
Фрагмент року.
Мета: познайомити дтей з зовншньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звр"; збагачувати знання чнв про тварин су; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довльну вагу, мислення.
Вивчення нового матералу.
1. актуалзаця знань про тварин.
- Дти, ддусь Лсовичок (казковий герой року) хотв би почути вд вас назви вдомих вам тварин.
- А де ви
(Назван учнями тварини вчитель демонстру
перед класом -це малюнков зображення пропону
назвати сутт
ву (головну ознаку), за якою вони розрзняють тварину.)
2. Розповдь вчителя з використанням наочност.
- Дал Лсовичок пропону
розглянути таблицю з зображенням цих тварин. Назвть
- Все це тварини (повторили).
Ви зна
те, що свт тварин, що населя
нашу планету рзномантний. Вони живуть на суш, в земл, деяк пристосувалися до життя у вод. Ось погляньте важно на лисицю. Опишть ?, яка вона, з яких частин склада
ться? (Голова, хвст, кнцвки, тулуб).
-Врно, та слд пам'ятати, що частини тла всх тварин вдрзняються розмрами, формою, окрасом. Погляньте в пдручник на стор. 50 порвняйте
3. Вчити чнв поняттям "комахи", "птахи", "звр". Завдання: розгляньте на таблиц лисицю, назвть ? сутт
в ознаки; розгляньте дятла. Порвняйте цих тварин. Чим вони вдрзняються мж собою? Розгляньте порвняйте за зовншнм виглядом лисицю блку. Що мж ними спльного що
4. Закрпити прийоми класифкацÿ тварин та комах, птахв, зврв.
На дошц вчитель прикрплю
зображення рзних тварин, чн класифкують
До зврв слд вднести: лося,
До птахв - зозуля, ? тло вкрите пр'ям, ма
дзьоб, крила.
До комах - мурашку, бджолу. Вони мають шсть нг.
На пдсумок можна використати гру (Хто тут зайвий ?) -дтям пропону
ться знайти "зайву" тварину пояснити свй вибр.
Щоб так роки не були сухуватими слд використовувати додатковий матерал.
1. Вводити хвилинки-цкавинки, де дти сам знаходять цкавий матерал повдомляють всьому класу. Наприклад, один чень розповв про вдмннсть мж зайцем-русаком та зайцем-бляком.
2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кгтики, пухнастий хвст, у дуплах, парашут, дтоньки, додому, свято, злий змй, хлопчик-чарвник.
3. Кращий декламатор врша про зврв.
4. Розгадування малюнкових кросвордв (додат. №4).
Дан види роботи не дають чням бездумно слухати лише вчителя, й включають
При вивченн теми " Тварини зимою,
Для цього слд роздивитися таблиц, на яких зображен звр в тому оточенн, в якому вони живуть. Наприклад, ведмед ласують малиною, лисиц пдкрадаються до здобич, за
ць обгриза
кору дерев чи кушв, миша бга
коло стогу сна.
вже потм провести бесду. На пдсумок слд провести гру " Хто тут зайвий ? " / На дошц написан назви зврв: лисиця,
2. Також можна провести сюжетно - рольов гри, де беруть часть сам дти. Наприклад:
Вчитель: Змнилось життя тварин з приходом зими. Ось яку розмову вдалося пдслухати мж сорокою та ведмедем.
-а Ей, Ведмдь, спиш, чи що?
- Х ?.. Заснеш з такою...Чого тоб, скрекотуха ?
- Та ось не зрозумю я, чому тебе Ведмедем звати? Ну, за
ць -бляк, ну птиця глухар - це зрозумло. А от Ведмдь...
- Ну що таке Ведмдь ?
- Ох-хо-хо ? Безтолкова ти птиця. Мед-вдь " -' значить той, що " мед кушту
".Знаю, де мед в лс схований, тому ведмдь. Зрозумло ? Ох птиця, спокою не ма
. Тльки сон солодкий почав снитися, нби в с дуплисте дерево, в дупл мед.
нхто про те не зна
, один я. Ведмдь, знаю.
, нби-то... Прр. хрр ?
Вчитель: чому ведмдь взимку спить ?
2. За
ць летюча миша.
- Привт, Вухан - летюча миша ?
- Привт, За
ць - довг вуха ?
- Як живеш - пожива
ш ?
- Краще всх живу - горя не знаю ?
- Та як живеш - пожива
ш ?
- Краще всх живу - горя не знаю ! Та як же так тоб вда
ться ?
- Це простше простого. Коли мен погано, зима там прийшла чи дощ, втер - я на бокову. Сплю та бачу солодк сни. Деякий рк мсяцв з 10 просплю.
- Ну, брат, тут я тоб не товариш! Я так не можу. Якщо й сплю, то й то з вдкритими очима. Вчитель: Як ще звр впадають в сплячку ?
3. Синичка та блочка.
- Ти чого. Блко, з гнзда не виходиш?
- Я Синичко, тепло бережу. На вол-то холодно, я вхд в гнздо мохом затулила, вс щлини позамазувала. Боюся надвр й нс висунути.
- А що ж ти
- Та в мене з та сух грибочки запасен, да горшки, ла жолуд, Ось морози й вдсиджу.
Вчитель: Як зиму
Блочка? Чому вона не впада
в сплячку.
4. З
ц ь т ас н г у р.
- За
ць блий, куди бгав?
- До села.
- Чому ?
- Трохи сна пдбрати, качан капусти в город знайти, зелен пощупати.
-
найшов ?
- Як би не так! Сно пп снгом, зелень пд снгом, ж в город собаки!
- А тепер куди?
- Кору з осики здеру.
- Та вона ж, мабуть, грка?
- Солодка! Вчора не
Вчитель: Що
Так розмови допоможуть дтям зрозумти, що одн звр зимою сплять, нш запасають корм, трет ведуть активний спосб життя.
Для закрплення та систематизацÿ матералу проводяться тестов завдання, роздаються картки.
-1. Взимку вс тварини впадають в сплячку
1. Блочка запаса
на зиму корм.
2. За
ць веде активний спосб життя.
3. В сплячку впадають:
²- Запитання до картки:
1. Як звр впадають в сплячку?
2. Чому блочка не впада
в сплячку?
3. Що
4. Чому ведмдь взимку спить?
Зашифрован вдповд.
1. Узимку йому не знайти
2. Ведмдь,
3. Ця тварина запаса
на зиму корм.
4. Молод глочки кущв, кору дерев.
Т е м у "Тварини весною доцльно провести в природ, де вчать дтей спостергати за тваринами безпосередньо, порвнювати
1. Роздивться птаха.
2. Назвть його.
3.Яка у нього голова? Дзьоб?
4.Який тулуб, крила, хвст?
5.Чим вкрите тло?
6. Якого кольору прТя.?
7. Як спва
?
8.Що змнилося в житт птахи з приходом весни? А от зврв побачити не завжди вда
ться, та про змни, як прихопить весною в
Фрагмент екскурсÿ.
М е т а: поглибити знання учнв про зврв весною,
Пояснення нового матералу.
1. Розповдь чителя на тему: свтоглядн явлення про тварин.
- В кра
" Одного разу пав Бог Лукавому пучку земл звелв, щоб вн кинув цю пучку на порожн
мсце. Кинув Лукавий з не
Потм Бог став населяти землю рзними створннями: вдразу ж злпив з земл людину, дмухнув на не
Цкав легенди створив наш народ про тварин, як здавна живуть поряд з людиною. Так наприклад, коня, за велнням Бога, створив янгол з диявола за те, що вн витягнув з ясел, де ховався маленький ³сус, сно, таким чином вдкрив переслдувачам Спасителя. За це кнь понин не може на
ось про створення вовка ходить нша легенда. п
" Якось чорт з'явився до Бога й каже: "Люди зовсм не доглядають за сво
ю худобою, вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутн
боялася пускати ? саму". Бог велв чортов злпити з глини вовка. Чорт хутенько побг, злпив вовка привв його до Бога. Бог знайшов вовка завеликим (той був завбльшки з доброго коня) визнав, що його слд обстругати. Чорт узявся обстругувати вовка, з великих стружок наробив шершнв, маленьких мух, з найменших - комарв. Вн обстругав вовка до таких розмрв, яким ми його бачимо нин, й пустив. Вовк страшенно розлютився вд нестерпного болю сказав Богов, що
Розповдь вчителя про змни вовка весною.
2. Робот з наочним матералом для поглиблення знань.
- Багатими були знання кра
Ось погляньте на малюнок ведмедя. Який вн? Опишть його.
- Що вн робив взимку? Чому ?
Так, про ведмедя у людей склалося явлення, як про звра шкдливого, але розумного й такого, що порвняно рдко напада
на людей.
До реч, у квтн ведмед виходять з барлогу та не сам, з малятами, як народилися взимку.
- У кнц березня у кубл, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються слп мишенята. Через два тижн вони прозрють, швидко ростуть, вже в кнц квтня виповзають з нори, грються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.
- Погляньте на верхвку сосни, ви побачите повтряного акробата. Хто це ? (Блочка).
- А от про змни, як вдбуваються у блочок весною розповсть Мишко, вн дуже гарно пдготувався.
У квтн народжуються малята у блки. Вони зовсм безпомчн, слп й гол. Перш дн мати не залиша
гнзда, году
грú блченят. Прозрвають вони через п'ять тижнв. Покидають гнздо у двомсячному вц.
- Молодець! Пригадайте вршик, який ми вивчали про блочку. Як вн назива
ться? Розкажть його.
Блочка, восени.
На гллячках, на тоненьких
поки день ще не погас,
сиро
блка сушить про запас.
Так нашпилю
охайно,
так
мрку
: нехай - но,
ще побудуть тут мен!
Поки пн ще хорош,
поки
ще тепло,
як випадуть порош,
заберу
Буде холодно на двор,
снг посиплеться з дубв,
буде в мене у комор
цла в'язочка грибв.
ле блочц не спиться.
Дятел тука
тук-тук,
Щоб не вкрала
бо хитрий бурундук.
Лна Костенко.
-ну, вдгадайте;
Зврок маленький,
Взимку бленький,
Влтку сренький,
По полю стриб-стриб,
По снгу тик-тик.
/ За
ць /
У пол ще снг лежить, в зайчихи вже народилися зайченята, схож на маленьк ср грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тло
Бесда для осмислення загальнення нового матералу.
- Про яких зврв ми говорили сьогодн ?
- Як змнюються зовншнй вигляд зврв навесн ?
- У яких зврв навесн народжуються малята ?
- Як звр вигодовують сво
- Коли чому звр пробуджуються вд зимово
пробуджуються навесн ?
V. 2 КЛАС
Уроки природознавства покликан виховувати в чнв повагу по прац людей, формувати в них певн трудов вмння навички. Особлива вага придля
ться вихованню в чнв вдповдальност за збереження навколишнього середовища, як важливого фактора снуванню людини.
Найбльш доступним для чнв початкових класв
мсцевий матерал. Тому в основ вивчення програмного матералу покладено кра
знавчий принцип, який орúнту
вчителя на ознайомлення чнв з об'
ктами природи сво¿ мсцевост.
У другокласникв елементарн явлення поняття з цього роздлу сформовано в першому клас у курс ознайомлення з навколишнм. Виходячи з цього, метою кожного року в другому клас
: актуалзаця засво
них знань вмнь
Пролюстру
мо це на конкретних прикладах. Так, на роц з теми "Тварини - частина живого природи серед нших понять формуються поняття "траво
Наприклад, траво
РОСЛИНА - ТВАРИНА - ТВАРИНА
ДУБ - ДИКИЙ КАБАН- ВОВК
Розмежовуються поняття свйськ" та "дик" тварини. У другому клас дти ознайомлюються з такими темами про зврв:
" Звр восени "
" Звр взимку "
" Звр весною та
Те, що пропону
ться у пдручнику при вивченн цих тем, не да
чням в повнй мр краще ознайомитись з поняттям "звр", пзнати снуюч в природ вза
мозв'язки закономрност, чн не так глибоко з'ясують причини змн у житт зврв в рзн пори року. Матерал пдручника не повнстю зацкавлю
дтей, не да
Для того щоб у дтей розвивалось мислення, естетичний смак, нтерес по природи, до навчання, необхдно використовувати на. роках додатковий матерал.
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
ТЕМА :ФЗВ
Р
ВОСЕНИФ
Мета: ознайомити дтей з змнами у житт зврв восени, навчити розрзняти за зовншнми ознаками зврв, дзнатись про
У пдручнику матерал по теми " Звр восени" надано коротко сухо. Про кожного звра його поведнку, звички розповда
ться коротенько, однотипне, що не зацкавлю
дтей не да
змогу краще швидше запам'ятати матерал.
Якщо вчитель на роц природознавства буде розповдати /пояснювати/ матерал за змстом пдручника, то це не дасть певного результату у засво
нн знань, не буде розвиватись в чнв вага, мислення, пам'ять, кмтливсть.
Що ж цкавого, пзнавального, корисного можна використати на роц при вивченн теми "Звр восени".
. На етап актуалзацúю опорних знань чнв доцльно провести пзнавальну гру з використанням загадок наочних посбникв з зображенням зврв.
Назва гри може бути рзномантною" "Вгадай знайди", "Вгадай звра", "Та
мниця зврв то що.
Вчитель загаду
загадки. чн повинн важно прослухати загадку. Той, хто вдгада
загадку повинен знайти вдгаданого звра на малюнку серед наочних посбникв сказати, як стотн ознаки його названо в загадц.
1. Не кравець, все життя з голкою ходить, (пжак).
2. Зубасте, срувате, по полю гаса
телят овець шука
. (Вовк).
3. Хвст трубою, спритн нжки, Плиг з глки не сучок! Носить все вона горшки, В золотий свй сундучок. В не
4. Пара довгих вушок,
Сренький кожушок,
Скорий побгайчик,
зоветься /Зайчик/
М.Пдгрянка
4. Я руда, низького зросту,
Хитра я довгохвоста,
На курей я вельми ласа
В них таке смачненьке м'ясо,
Вовку - брату я сестриця,
зовуть мене /Лисиця/.
Цю гру вчитель проводить на роц з метою поглибити в чнв поняття "звр", навчити розрзняти за зовншнми ознаками зврв, розвивати у дтей вагу, мислення, кмтливсть.
II. На етап ознайомлення з новим матералом /сприйняття свдомлення знань/ може вчитель використовувати таку форму роботи, яка зацкавить дтей дасть
Подорож можна здйснити за допомогою малюнкв зврв, су, за допомогою картин, дапозитивв, фрагментв дафльму, як допомагають конкретизувати явленню.
Для подорож використову
ться " Календар природи", /набрне полотно, на якому виставляються дерева, кущ, звр /залежно вд пори року/.
При розповд пд час подорож вчитель використову
оповдання з художньо
Фрагмента року:
"Подорож у казковий осннй с".
Мета : ознайомити дтей з змнами у житт зврв восени, навчити розрзняти за зовншнми ознаками зврв, пзнатись про
Обладнання : Див. Додаток №6.
- Сьогодн ми здйснимо подорож у казковий с. Лс лтку був весь зелений, тепер берзки та клени жовт осики червон, помж ними ялиночки зеленють.
Налетить втер, зрве з дерев листочки, закружляють вони в повтр, наче метелики. Потм тихо, тихо додолу спускаються, землю нбито килимом кривають. А на глках дерев з кожним днем все менше ста
листочкв. Далеко видно все навколо крзь облетл гол вти.
Дерева ронять листя, трава й квти в'януть, сохнуть, насння
Тварини також до зими готуються: мандрвники птахи збираються у велик згра
Блка запаса
на зиму.
Настала для блочки найклопотнша пора: треба свою хатку по зими готувати, тепляти. З ранку по вечора блочка клопоче, суху траву, мох збира
, вс щлини в гнзд затуля
.
кого ж ми зустрнемо дал /виставля
ться на набрному полотн/.
пЖАЧОК
Восени у
Послухайте тепер цкаву сторю, яка сталась восени. З ц㺿 розповд ви дзна
тесь, для кого в
Для кого голки в
Якось восени захопив лисицю в пол дощ. Вимокла, як плющ.
Похнюпила вона. голову та й чалапа
по калюжах. Коли гляне - кущик сто
Спасиб за рану, але вона не для мене - мовив
Мо
Також до зими готуються борсук, ведмдь - сало нагулюють щоб взимку вдпочивати. Жир у них - це запас
Пролежимо нашу подорож по оснньому су. / На набрному полотн повинн стояти т звр, про яких вчитель розповда
, кожного звра вчитель виставля
лише тод, коли почина
розповдати про нього/.
ВОВКИ
ЛИСИЦ
Тьмян коротк дн пзньо
Вовка лисицю ноги кормлять. У лисиц лапи по зими повнстю заростають густим смухом. Лисиця взимку наче у валянках. Вони дуже хитр, вовк ще й зажерливий.
- А якими тваринами живляться лиси ?/ миш, зайц та нш мал тварини/.
- Якими вовки ?/ лос, олен, дик кабани/
- - Дти,
хто це такий ? / Вчитель виставля
зайця.
ЗАЙЦ
Зайц теж не будують житла,
Ще багато зврв можна зустрти в оснньому с. Але подорож вже закнчу
ться.
- Скажть, яких зврв сьогодн ми зустрли ?
- Яких зврв ви не зна
те ?
Ⲳ. На етап закрплення /осмислення, загальнення, систематизацÿ знань проводиться змагання " Хто найшвидше, хто найкраще."
М е т а: Змагання проводиться для того, щоб чн краще осмислили запам'ятали новий матерал, для розвитку чнв пам'ят, мислення, ваги. чн дляться на дв команди. Кожна команда обира
соб назву, яка пов'язана з якимось звром. Наприклад, "Зайчатка", " пжачки " тощо.
Команди повинн вдповсти на запитання чи запитанню вчителя. Та команда, яка перша дасть правильну вдповдь - одержу
1 бал, якщо вдповдь незадовльна - слово нада
ться команд.
Завдання запитання до змагання " Хто найшвидше. хто найкраще".
1. Чому зврв поспають на хижих, се
2. Назвть, як звр вдносяться :
/ до хижих;
б/ до се
в/ до траво
3. Як звр впадають у сплячку ? Чому?
4. Як звр не впадають у сплячку не запасають
5. Розповсти, як блка пристосувалась до життя в с восени?
6. Розповсти, як
7. Як ведмдь готу
ться до зими ?
8. . Як зайчик готу
ться до зими ?
9. Розповсти, як лисиця. вовк пристосувались до життя в с ?
10. Хто з вдомих вам зврв полю
на комах ?
В завданнях, де чням треба розповсти про зврв, слово можна надавати обом командам порвняти яка з команд розповла краще. В кнц змагання - пдсумок оцнювання.
У. На роц на будь-якому етап доцльно використати врш на тему " Звр восени " розучити його з чнями з метою розвитку мовлення.
Лось лосенятко з ним,
Лс для лосв - рдний дм,
Лто в с гукнуло оснь,
Лист летить на спини лосв.
О.Кононенко
- Дти про що розповда
ться у вршику ?
- Який звук найчастше зустрча
ться в словах ?
- Назвть ц слова ?
- Давайте розучимо цей вршик.
Тут ми бачимо вза
мозв'язок з кра
Ця робот може проводитись пд назвою " Хвилинка цкавого ". В кнц роздлу " Оснь проводиться загальнюючий рок. На цьому роц можна провести гру вкторину : Що ? Де ? Коли ?, де чн покажуть сво
Клас длиться на дв команди, чн вибирають командирв, дають назву командам, яка пов'язана з оснню.
Завдання командам : швидко, правильно ,зрозумло вдповсти на поставлен запитання.
М е т :узагальнити, систематизувати, конкретизувати знання явлення чнв про зврв; розвивати кмтливсть, мислення, вагу дтей.
Г р - Вкторина "ЩО" "Де" "Коли ".
.Гра "Порвняй". чням да
ться завдання за допомогою малюнкв порвняти стотн ознаки блочки
1.До яко
/ комахи,
б/ птахи,
в/ звр.
2. Чим вкрите тло? /хутром,голками /.
3.Якого кольору хутро ма
?
а/ взимку,
б/ том.
4.Як ц звр пересуваються?
а/ стрибають,
б/ бгають,
в/ повзають.
5. Як готуються по зими?
6.Чим харчуються?
" А-ну, вдповдай !"
Яка команда швидко правильно вдповсть.
1. До яких тварин за способом живлення належать :
/ кт, тигр, вовк, лисиця;
б/ ведмдь, свиня;
в/ корова, олень, лось, коза, за
ць.
2.Як готуються до зими ?
/ ведмдь;
б/ за
ць.
3.Доповни речення:
/ боягузливий, як Е
б/ колючий, якЕ
в/ злий, як...
г/ смливий, як Е
д/ хитрий, як Е
Чому так говорять ?
4. Виправить помилки /знайдть зайве/
/ ведмдь, лиса, ворона, миша - це звр;
б/ тигр, вовк, за
ць, олень, - це хиж звр;
в/ корова, олень, коза, ведмдь - траво
г/ свиня, ведмдь,за
ць - се
5. Вибери правильн вдповд - характеристики /.Завдання пишеться окремо для кожно
Командири команд повинн швидко правильно виконати завдання.
Характерн ознаки. / Першй команд - характерн ознаки блочки, другй -
1. Пересуваються на 4 ногах.
2. Вдкладають яйця та насиджують
3. Тло вкрите хтином.
4. Малят вигодовують молоком.
5. Тло вкрите пр'ям.
6. Пересуваються на двох ногаха тають.?
7. Вдкладають яйця, але не насиджують
8. Пересуваються на шести ногах, тають.
9. Тло вкрите шерстю.
4. Вкторина " Влучно в цль".
1. Куди зайцю бгти зручнше - згори чи вгору? / вгору. У зайця передн ноги коротк, задн - довг. Тому за
ць вгору бжить легко./
2. Який совий мешканець сушить соб на деревах гриби? / Блка /.
3. Який звр том живе у вод, взимку - в земл? / Водяний пацюк /.
4. Куди зникають жаби взимку? /Уходять пд воду, забиваються пд камння, в ями, пд мохом /.
5. У якого звра лапи вивернут долонями нарзно назовн? / У крота, його лапи пристосован для риття земл, як плавники у риби - до плавання /.
Вс ц рзномантн форми роботи дуже зацкавлюють дтей, сприяють кращому швидкому запам'ятовуванню матералу., у дтей поглиблюються розширюються знання, розвива
ться кмтливсть, вага, пам'ять, мислення.
2.ТЕМ "ЗВ
Р
а ВЗИМКУ"
М е т : продовжувати формувати поняття "звр", розкрити особливост життя зврв зимку та необхднсть охорони зврв, пзнатися про
У пдручнику тема " Звр взимку " подано у вигляд маленько
1. На етап актуалзацÿ опорних знань чнв доцльно використати "Хвилинку цкавого." Це зацкавить дтей настро
При проведенн "Хвилинки цкавого" використову
ться цкавий, пзнавальний матерал, який повинен зацкавити дтей ганти ?м певн знання. Я пропоную провести "Хвилинку цкавого" на тему ;"Для чого зврам хвости".
Лиса без хвоста пропаде, загине. Погоняться за нею собаки - швидко ? безхвосту впймають. А з хвостом лисиця
Коли блочка стриба
з дерева на дерево, то розправля
свй пухнатий хвст, вн,
мовби, парашут, пдтриму
? у повтр, допомага
блочц зберегти рвновагу. В зимову заврюху блка вкрива
ться хвостом як ковдрою.
блий хвостик оленихи допомага
оленятам не. загубити у лс свою матусю.
II. На етап ознайомлення чнв з новим матералом при вивченн теми " Звр взимку" можна провести гру - розповдь "Якщо вгада
ш, то все взна
ш."
М е т : ознайомити чнв з змнами у житт зврв взимку, пзнатися про
Фрагмента року.
Тихо-тихо у враншньому с. Повтря прозоре й чисте, наче джерельна вода. Подивися у вкно. Вся шибка розмальована блими взерунками - це мороз ? так розмалював. Холодно на двор. Есе навколо вкрите снгом - земля, дахи будинкв, навть на деревах - снг.
Счень - найхолоднший мсяць, середина зими. Ставки й рки закут кригою, заметен снгом поля й си. Ноч стоять довг. О восьмй годин ранку ще темно, на дев'яту тльки сонечко сходить. А дн взимку найкоротш. Не встигнеш на вулицю вийти побгати, погратись - зирк - знову стемнло.
Зима для зврв - тяжка пора року, мало ж. Взимку вс стараються сховатися вд морозу, вд холодного крижаного втру, кожен по-сво
му зимувати пристосувався.
ле як же пристосувалися звр до зими ? Це ви зна
те, вгадавши загадки : '
. Червонясту шубку ма
, По глках вона стриба
, Хоч мала вона на зрст Та великий
ма
хвст, Як намисто оченята... / Блка /.
/ чн знаходять блочку на малюнку серед нших зврв. Додаток №6/.
Вчитель розповда
Як блочка зиму
.
Для блки взимку н мороз, н втер не страшн. Як закрутить метелиця, негода - блочка мерщй у сво
гнздечко поспша
.Гнздо у блки, як у пташки збудоване з глок, з хмизу. Та так зроблено ловкенько неначе великий м'яч, круглий, а збоку - пролазка.Всередин гнзда сухою м'якою пдстлкою вислано: затишно в ньому,тепло. Залзе блочка, ще пролазку пдстлкою затулить. Потм згорнеться клубочком, пушистим хвостиком вкри
ться спить.
на двор крижаний втер так вú, так несе дрбний колючий снг. Стихне непогода, блочка з гнзда вилзе, струснеться поплига
з дерева на дерево
Деяк звр взимку впадають в зимову сплячку. 1 сон незвичайний: сплять вони клька мсяцв, майже не прокидаючись, збудити
вн одержу
"постача
ться" жировим запасом, який накопичився з осен.
звр як впадають в зимову сплячку вдносятьсяЗараз ви сам дзна
тесь, вгадавши загадку.
Лтом не на
Зимою висипа
ться. / Ведмдь./
Ранньо
В с
кравець чудовий,
Ши
зврам вн обнови.
Для ведмедв кожушок,
Для лисичок - сорочки,
Для куничок - рукавички,
для блочок - спднички.
Зайцю - валянки на лапки,
1 для вовка теплу шапку.
1 соб пошив пджак.
Хто кравець такий?... /
.Счовик.
Зима. Мороз. Вс тварини вд лютого холоду поховались. Але хто ще бжить ?
Довг вуха Довг ноги
Куций хвст, Скк та сккЕ
Невеличкий Ми погнались
Сам на зрст Вн ткЕ/Зайчик/
ЗАЙЧИК
На земл снжок лежить,
Зайчик по снгу бжить.
Мерзнуть вушка.
Мерзнуть лапки
Без калош без шапки.
Ой !
С.Павлович
Як за
ць взимку живе.
В зайця нема н нори, н гнзда. Сьогодн пд кущиком виспиться, завтра в ярочку приляже; де ямку в снгу викопа
- там у нього дм. Зате шубка, у зайця тепла, пушиста й бла, як снг. Добре йому в такй шубц,тепло сховатись вд ворогв важко, притулився до снгу, спробуй розгледти Вдень за
ць спить, як прийде нч, вихопить погуляти й попо
Поки в пол снгу небагато, вн лапками його розри
, глянь -- травичку знайде. А як намете хуртовина глибок замети, топ вже не розкопати зайчиков снгу. Зате в с вн на високий замет вилзе, з кущв, з дерев молод глочки пообгриза
або кори по
Казка "Снг за
ць".
Каже Снг Зайцев:
- Чого мен голова заболла.
- Мабуть ти танеш, тим тоб й голова заболла - сказав За
ць. Св на пеньок грко заплакав: " Шкода, шкода мен тебе, Снженьку". Я все по снгу бгав, кругл дрки робив. Вд Лисиц, вд Вовка, вд Мисливця в снг заривався, ховався. Як без тебе житиму ? Пду по Господаря су, проситиму, хай вн тебе, снженьку, збереже для мене. Та й став За
ць плакати, Господаря су просити. Почув Зайця Господар су. Прохання його вислухав та й каже:а 3 сонцем змагатись не берусь, снгу зберегти не можу. Зате кожушок твй блий змню на сренький, буде тоб влтку легко ховатись мж сухого листу, кущв та трави, нхто тебе не вглядить. Зрадв За
ць, та з того часу щоразу й змню
зимовий кожушок на тнй.
Тльки срому хижаку зима не страшна.
Хто в зиму холодну,
Ходить злий, голодний. / Вовк /.
Вовки вдень ховаються в кущах, ввечер йдуть шукати поживу. Вовк гуля
по полям. Вовка ноги годують.
нод вовки за нч проходять клометрв п'ятдесят. Вовк хитрий ненаситний. Нердко вовки приходять до села здобувати соб поживу, особливо тяжко бува
гускам бо вони ранше всх починають кричати, вовки зразу
Вовч хитрощ.
Коли вовк де звичайною ходою або риссю вн акуратно ступа
правою задньою ногою в слд сво¿ передньо
В.Банк.
З И М А.
Надйшли морози, Пд серпанком блим
рки закували трави й листочки,
березам коси рчка онмла,
не
м прибрали, не дзюрчать струмочки.
Пухова перин Омертвли лози,
оч бира
, ледь гллям хитають,
бла скатертин в полях морози
н кнця,н краю. та втри гуляють.
Я.Колас
П д с у м о к.
. На роц при проведенн У Хвилинки вдпочинку" я пропоную використати вршики, скоромовки про зврв з метою розвитку мовлення памТят.
1. пжачок покликав
Сво
Та не хотли
Вн
Н.Забла.
2.пжак почина
ться з тери "п' У нього порядки звича
пжак,
С.Кузьменко.
3. Зажурився за
ць - тато -Знов пустують зайченята
Злий вухатий лис близенько Зайченята й нм хутенько.
Кононенко
V. На етап закрпленню знань пропоную провести творчу роботу.
Учн повинн скласти казку про життя зврв взимку. Про якого звра чн будуть розповдати, вони обирають самостйно, дають назву сво
Цю роботу я проводила в другому клас на роц природознавства на етап закрпленню, систематизацÿ загальнення знань на роц або вдома. чням дуже сподобалось складати казку. Вони виявили свою фантазю, показали знання про життя зврв взимку.
Таку роботу краще давати як домашн
завдання, в клас перевряти / зачитувати, аналзувати, порвнювати. Робот сприя
розвитку мислення, мовлення.
V. Для поглиблення розширення знань чнв на етап загальнення систематизацÿ теми " Звр взимку " рекомендую провести цкаву роботу.
Г р "Ми все зна
мо"?
Клас длиться на 3 команди. За клька днв до року з природознавства командам да
ться завдання : познайомити клас з життям,поведнкою звичками якого-небудь звра, /
-команд - пжак, ² - команд -за
ць, Ⲳ- команд - лисиця або вовк. /.
Що це значить ?
Учн повинн на роц розповсти про даного звра як можна бльше найцкавшого : казки, загадки, цкав випадки,показати сценку з якогось оповдання чи казки про зврв.
Цкава ривки з гри.
1." Чи
Учн використовуючи малюнок, повинн визначите слди звра показати куди ц слди ведуть.
2. Найкраща розповдь про звра.
Наприклад: " Як блка зиму
", Як за
ць взимку живе " Зима для вовка".
3.Найкращ загадки про зврв.
/ п ж к
- В клубок звернеться, взятись не да
ться
- Хоч кругленький, не м'яч, рот не видно, кусач.
- Нам потрбн голки для шиття.
кому потрбн голки для життя ?
В с
кравець чудовий Ши
зврам вн обнови
Для ведмедв кожушки,
Для лисичок сорочки,
Для блочок-рукавички,
для куничок - спднички.
Зайцем валянки на лапки,
для вовка - теплу шапку.
соб пошив пджак,
Хто кравець такий ?.../
б/ Б л к а
Я веселий зврок,
Плиг з ялинки на дубок.
В сосн дупло, в дупл тепло,
хто в дупл живе в тепл ?
Червонясту шубку ма
По глках вона стриба
Хоч мала вона на зрст
Та великий ма
хвст.
Хвст трубою, спритн нжки -
Плиг з глки на сучок !
Носить все вона горшки
В золотий свй сундучок.
в) Вовк
-Зубасте, срувате, по полю гаса
телят овець шука
.
Хто взимку холодну Спить злий, голодний ?
4.Врш, скоромовки про зврв.
) п ж к.
пжачок-хитрячок.
|
пжачок-хитрячок з голок та шпичок Пошив соб пджачок у тому пджачку Вн гуля по садку. |
Натика на голки Груш,яблука, сливки, по себе на обд Вн склика цлий рд |
|
пде, пжачок, совичок, пде, Проганятиме ?. Т. Коломúць |
пжак почина ться з тери "п" У нього порядки звички сво пжак, Вдягнулися в одяг з гострих голок. С.Кузьменко |
б) Б л к а.
|
Блочка |
|
|
Де ти, блочка живеш ? що ти,блочка, гризеш ? - У зеленому ску, |
У дупл, у соснячку, Я гризу горшки гриби, шишки. Г. Демченко |
|
Блочка Хвст трубою, спритн нжки - Плиг з глки на сучок! Носить блочка горшки В золотий свй сундучок. В не Кожушинка хутряна, Гостр вушка, наче ржки, У дупл живе вона. .Бойко. |
Блка Блка бгала багато Бо шукала в с брата Брат на перов сидв смачн горшки Г.Чубач |
в) В о в к.
Вовк ведмедя розбудив
Вже весна, гуляти йди
Вилз велетень з барлогу
Вовк тка
в с вд нього.
О.Кононенко
Втер в с повва
Вн стару вербу гойда
.
Вибг вовчик на поляну,
на втер косо глянув.
Втер вовчика злякався
в дупло верби сховався
Г.Губач.
Вовк по школи не ходив.
Вовк урокв не чив.
Не читав не писав,
по нотах не спвав,
Так й нчого вн не знав.
Г.Бойко.
Наприкнц вкторини вчитель пдводить пдсумки - яка з команд краще пдготувалась до гри, що цкавого пзнавального розповли чн. Обов'язково проводиться оцнювання команд окремих чнв.
Учн зацкавлюються грою. У процес гри "Ми все зна
мо" дти багато запам'ятовують, мислять.
Так форми роботи обов'язково треба використовувати на роках природознавства. Вкторини, гри, подорож зацкавлюють дтей, дають
3. ТЕМА ЗВ
Р
ВЕСНОЮФ
Мета: поглибити знання чнв про зврв,
При вивченн теми "Звр весною" перед чнями розкрива
ться новий свт в житт зврв. Для того, щоб роки при вивченн ц㺿 теми були бльш пзнавальн, цкав, корисн, я пропоную ще деклька форм роботи для пдвищення активзацÿ навчально
. Надоцльнше при ознайомленн другокласникв з темою Звр весною" провести екскурсю в весняний с.
Природнича екскурся - це одна з форм органзацÿ навчального процесу, яка потребу
застосування активних методв навчання. Екскурсÿ мають навчальне-виховне значення. Екскурсÿ цнн тим, що на вдмну вд рокв у клас чн можуть сприймати природу безпосередньо рзними органами чуттв. Дти бачать обТ
кти в природному середовищ, спостергають вза
мозв'язок рослин тварин. Екскурсÿ розширюють кругозр учнв, розвивають спостережливсть, мння бачити те, що ранше вдбувалось поза
На мсц екскурсÿ в короткй бесд вчитель нагаду
мету точню
завдання, як учн виконуватимуть. Пд час екскурсÿ на природу в дтей виника
багато запитань, вони цкавляться багатьма предметами явищами природи, як безпосередньо не стосуються теми екскурсÿ. У таких випадках треба давати правильн й зрозумл чням пояснення, всляко заохочувати по спостережень задовольняти
Екскурсю в весняний с я проводила у другому клас. Дтям дуже сподобалась така подорож. Хоча не всх зврв побачиш у с, але можна побачити де вони живуть,
Пд час екскурсÿ вчитель проводить бесду з чнями. Розповда
Матерал для бесди
Березневийа снг.
Хоч зима по-зимовому Сонце в хмарах кострубатих,
ще одягнута в снги, мов закутане в кожух.
та у березн додому Ми лелекам на санчатах
повернулися птахи, веземо обд на луг.
Опустив лелека крила, Лиш хвилинку почекати
шпак кружля
у гор... я прошу товаришв,
Школа двер вдчинила: поки збгаю по хати
Не журться, дорог ! по насння до шпакв.
Ми радли смялись,
бо з наснням залюбки
ще до вечора склювали
березневий снг шпаки !
О.Сенатович
Парами тають сов плетухи - сороки. Вони мусять сюди побувати, се побачити. Що там, пд кущем? Може за
ць - бляк ? Правда, зараз вн не блий. Це вн зимку в блй шубц, щоб часом вовк або лисиця його не помтили. А коли вже снжку вже нема
, всюди прогляда
земля, вельми небезпечно показуватися в зимовй шубц - враз помтить хиж звр! От доводиться мняти зайчиков свою шубку на сру. Тепер його не легко побачити. Саме про нього складено загадку: "Влтку - срий, взимку - блий".
У цей час народжуються маленьк зайчата. Зайчата народжуються зрячими. Одягнут вони теж же по - тньому. Чимало
- Дти, хто з вас зна
вршика про зайчика. /Дти розповдають вршики, як пдготували за завданням вчителя/.
М.Познанська.
ЗАЙЧИКИ.
В с снг. У c звр.
Ось зайчатка скачуть ср.
Ср
Бдн зайчики голодн,
Ще не сндали сьогодн.
Бжить зайчик дорогою.
Бжить зайчик дорогою
Та й скаче,
Затуля
ться лапками
Та й плаче:
"Ус ж бо я та й городи
Обйшов.
Нде ж бо я капустиц
Не знайшов
. П.Воронько.
Зайчика злякались.
Ми ходили по гриби,
Зайчика злякались.
Поховались за дуби,
Розгубили вс гриби,
Потм засмялись Ц
Зайчика злякались !
.Рсмане.
З
ц ь с о н ь к о.
На верхв'
- Ой проспав. Знову без капусти залишусь. Вдень бгти за нею якось боязко.
до Зяблика:
- Як ти рано вста
ш ! Невже тоб солодк сни не сняться ?
Зяблик вдповда
:
- Сняться й мен. Але я назавжди запам'ятав материнську пораду.
- Я теж хочу ? знати, - каже За
ць.
Зяблик пдлетв до його вуха й прощебетав: -
- Щоб всього довол мати, треба рано вставати.
- Ось яка чудова. казка про Зайчика Зяблика.
Дти, а що корисного ви пзналися з ц㺿 казки ?
- Дивться - блочка пострибала по деревах. Неа сидиться
Вийшов з барлогу ведмдь. Пдняв голову, потягнув носом - весною пахне... Потерся патлатим боком об дерево, стрепенувся, залишив бля себе багато хутра - линя
ведмдь. А мишам це тльки й треба! Згодиться для гнзда. Як незграбн кошлат зврята! Це вилзли з барлогу мал ведмежатка. Цкав, вони до всього, приглядаються. Малюки - зврята дуже люблять гратися.
Ведмеже смейство.
На осяяну сонцем сову галявину вивела ведмедиха сво
Туляться по матер маленьк ведмежата. Лячно
Будуть ведмежата звикати тепер по рдного су, гратися й качатися по м'яких купинах, лазити на дерева.
Не легко побачити ведмедв. Далеко чу
ведмедиха. Не побачиш не почу
ш, як пдуть, тихо зникнуть у темному с сторожк звр.
. Соколов-Микитов.
|
пжачок-хитрячок з голок та шпичок Пошив соб пджачок у тому пджачку Вн гуля по садку |
Натика н голки Груш яблуки, сливки до себе на обд Вн склика . Цлий рд. |
П. Воронько.
У
Отже,
Не дивлячись на те, що людина не отриму
ан хутра, ан смачного м'яса - вн корисна тварина. Адже,
З'являються в с перш маленьк вовчата, лисята, лосята. Сво
житло - гво, вовки будують серед коренв дерев, у густих, непрохдних хащах недалеко вд води. Один раз в рк /в березн - квтн/ у пдготовленому гв, вовчиця народжу
4 - 6 слпих вовченят. Клька тижнв мати не покида
гва году
малят молоком. Батько-вовк приносить вовчиц
У лисиц /в березн - квтн/ з'являються 3 - 7 слпих, попелясто-срих лисенят. Лисенята дуже подбн на вовченят, але
Бльше мсяця мати-лисиця году
малят молоком. З - 4 мсяц лисенята ще живуть з матр'ю. Батьки турбуються про малят, годують захищають
Лисиця - цнний хутровий звр, на якого полюють. Як хижак, вона знищу
багато гризунв - шкдникв сльського сового господарства, приносячи цим велику користь.
Весною лосихи народжують 1-2 малят. Через клька годин псля народження лосенята вже здатн незграбно рухатись. Через 10 днв лосеня вже год наздогнати. Ростуть лосенята швидко, живляться жирним материнським молоком. В раз небезпеки лосеня завмира
в кушах, мати, вткаючи, вдволка
на себе увагу.
Навколо так свтло якось по-новому радсно! Сонячне промння лагдно грú руки й обличчя. Воно зовсм не таке, як взимку, густе, золотисте. З кожним днем сонечко все вище й вище пднма
ться над землею, смха
ться людям. Посвтлшали фарби неба, стало воно голубшим, просторншим. Вд тепла снг почина
танути. Ще клька днв - загомонять весел струмочки.
все це - струмки проталини, перш купчаст хмари, радсне в природ
ранньою весною, весною свтла початком.
Псля екскурсÿ обов'язково проводиться загальнення, систематизаця закрплення знань. Наприклад, можна провести вкторину, гру, написати оповдання на тему "Життя зврв весною".
². Гра. - вкторина Весняне диво
Для ц㺿 вкторини вчитель пдбира
цкав пзнавальн завдання.
Учн дляться на 3 команди. Кожна команда обира
командира весняну назву, наприклад: "Сонечко", "Пролсок", "Втерець". За кожне завдання команди отримують бали.
Мета: закрпити, загальнити знання чнв, як вони отримали при вивченн теми "Звр весною", розвивати у дтей вагу, мислення, кмтливсть, виховувати любов по зврв.
Хд гри-вкторини.
). Дай правильну вдповдь. "Хто швидше
1. Як звр пробуджуються вд зимово
2. Хто народжу
ться у зврв?
3. "Хто зайвий?" читель демонстру
малюнки зврв. Хто з чнв буде важний помтить звра, який не впадав у зимову сплячку, той переможе, навпаки, треба знайти зврв, як впадали в зимову сплячку.
²). Описати малят зайця, блочки, ведмедя:
1. Зайчат,
2. Бльчат,
3. Ведмежат.
Яка з команд найкраще опише розповсть пре зврят.
Ⲳ). Продовжити речення:
У зайчихи народжуються...
У лисиц народжуються...
У ведмедихи народжуються...
У лосихи народжуються...
У
У вовчихи народжуються...
V). Вдгадай кросворд.
1. Пишним хвостом славиться, хитрункою назива
ться.
2. Як називають зврят - малюкв лосихи?
3. Який звр швидко бга
, ма
тепле хутро червон оч?
4. Хто взимку лапу ссе?
5. Не дерево, сучковато /багато глля/.
6. Про кого кажуть: "Цього звра ноги годують". Хто за нч може пройти клометрв пТятдесят?
7. В не
Кожушина хутряна
Гостр вушка наче ржки
У дупл живе вона.
V). Змагання каптанв.
Каптани кожно
Загадки, як придумали другокласники.
1. Що за звр такий бжить
Вуха бльше голови
Кору гризе,
хижакв бо
сам такий спритний. /Зайчик/.
2. На ньому тльки голки,
Якими вн не ши
. /пжачок/.
3. Це веселий зврок
Стриба
з ялинки на дубок /Блочка/.
4. Вн товстий любить мед
також любить спати. /Ведмдь/
5. Вона хитра швидка
Курей краде повсюди. /Лисиця/.
VI). Змагання "Найкращий малюнок".
Кожнй команд да
ться завдання намалювати звра /ведмдь, зайчик, лисиця/. чн кожно
VII). Вкторина Помркуй".
1. Який снг швидше розта
чистий чи брудний? /Брудний, тому що вн темний. Темн кольори вбирають бльше сонячних променв/.
2. Чому весною не б'ють хутрових зврв? /Весною хутрян звр линяють, гублять свою теплу чисту шерсть. Це не да
велику цннсть хутру. Крм цього весною у зврв малята/.
3. Коли за
ць - бляк бува
бльш сього помтний? /Коли вн ня
в срий колр ранше, нж розтане снг, або коли снг розтане ще перед тим, як бляк помня
свою шубку/.
4. Слпими чи зрячими народжуються зайчата? /Зрячими/. Наприкнц гри - вкторини Весняне диво!а Проводяться пдсумки.
Учасники команд отримують оцнки.
Учням дуже подобаються вкторини, гри. Це зацкавлю
VI. 3 КЛАС
Кожний роздл програми з природознавства в третьому клас ма
специфку.
Так, при вивченн роздлу "Пори року", дти за один рок мають пригадати, наприклад, все, що знають про зиму: змни в живй та неживй природ. Питанню "Звр" придля
ться за рок небагато часу вся опора робиться на матерал у пдручнику, тому що матералу багато, часу - мало.
Оскльки дти вже мислять бльш абстрактно, в них розвинене логчне мислення, пам'ять, та в робот слд звертатися до
Також слд звертати вагу школярв на рзномантнсть тваринного свту при вивченн теми "Природа рдного краю:
"Мшан лси" -:зубри, бобри, козул, борсуки, лос, дик кабани.
"Лсостеп степ" - сайгаки, ховрахи, миш, хом'яки, лисиц, вовки.
"Пвденний берег Криму" - олен, косул, дик кабани, блки, кажани, лисиц, зайц.
"Гори /Кримськ/" - благородн та плямист олен, грськ барани, кам'ян куниц, козул, дик свин, блки, кутори, бурозубкиЕ
Велика увага придля
ться тем "Охорона тварин".
VII. ЗВЯТЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З
НШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.
Початкова ланка, покликана забезпечити подальше становлення дитини, цлеспрямований вияв розвиток здбностей, формування умння бажання вчитись; створити мови для ? самовираження в рзних видах дяльност, морально - етичного естетичного розвитку, оволодння основами здорового способу життя, пдготовки до самоуправлння в навчально - виховному процес.
Шкльне ж природознавств покликане озбро
Отже, вже в початкових класах повинне мати мсце нагромадження в молодших школярв певних знань Про предмети явища природи, причому знань не розрзнених, а об'
днаних провдною де
ю - де
ю вза
мозв'язку всх явищ природи.
щоб досягти розвитку цього завдання неабияку роль вдгра
вза
мозв'язок природознавства з ншими предметами.
Знання другокласникв про природу та ? явища поповнюються при вивченн текств "Читанки", об'
днаних у теми "Оснь щедра, оснь золота...", "Зима - блоснжка", "А вже весна, вже красна, "
вкрились луки цвтом, втаючись з том".
По рзному слд органзовувати роботу дтей над статтями науково-пзнавального характеру та художнми творами, в яких змальовано картини природи. Якщо науково-популярн статт в основному
джерело знань, то художн твори розвивають у дтей естетичн сприймання природи, мову, образне мислення. Роботу над статтями, що мають переважно виховне значення, слд спрямовувати на виховання у дтей високих моральних якостей.
Уроки образотворчого мистецтва та музики покликан розвивати у дитини естетичне сприйняття природи, викликати рзний емоцйний стан вд сплкування з нею. На уроках образотворчого мистецтва чн знайомляться з полотнами видатних майстрв живопису, передавати у малюнках, аплкацях, при робот з пластилном красу й виразнсть форм, забарвлення, рухв об'
ктв природи.
Додаток №2
1. З РОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.
Починаючи ще з букварного пероду школяр чують поняття "звр" й те, що слд вднести до нього в таких видах роботи:
1/. Гра "Закнчи слово " - вчитель голосно чита
врш, не вичитуючи в окремих словах останнй звук. Його повинн хором, або за викликом, назвати дти.
Бг у с
Срий зайчи.../к/
Срий зайчи...
Побгайчи...
2/. Використовуючи веселий алфавт.
Ось гляньте: з оленятком олень
у зоопарку нашм
.
Окрайчик хлба тато Олин
з-за огорож
Н.3абла
Ведмед вулика знайшли,
Вовки пд деревом лягли.
О.Олесь
Вовк ведмедя розбудив:
Вже весна, гуляти йди!
Вилз велетень з барлогу -
Вовк втка
в с вд нього.
О.Кононенко
Лось лосенятко з ним,
Лс для лосв - рдний дм.
Лто в с гукнуло оснь,
Лист летить на спини лосв.
О.Кононенко
3/. При вивченн графки букви.
Два горба у верблюда,
Дв гори у степу.
Як погляну, то всюди
Букву " ем " я знайду.
Л.Андрúнко
|
Буква БФ як бегемотик, Що вхопився за животик. Вн морозива по тому захворв Д.Анврúнко. |
4/. Навчаючи правильно, чтко вимовляти букви, закнчення слд використовуюти скоромовки, чистомовки, врш, потшки:
Написав записку Лис
Щоб прийшов
Когутик в с.
Бо ведмедик довго спить
нема кому збудить.
Л.Кулш-Знькв.
Блка бгала багато.
Бо шукала в с брата.
Брат на дерев сидв
смачн горшки
Поки знайде блка брата,
Будемо вс букви знати!
Г.Чубяч
Слухаючи так художн твори чн вчаться не лише читати, писати, дзнаються про характерн ознаки того чи ншого звра, про спосб його життя.
В читанц ж вдповдно до програми вмщено оповдання, казки, загадки, прислв'я, приказки про пори року : зиму, весну, оснь, то. Ряд текств мстить науково-пзнавальний матерал про особливост сезонно
Запитання завдання до текств спрямован в основному на формування деяких природничих уявлень на сприймання розумння чнями художнх творв, й образв, мови.
нш запитання, завдання спрямовують вагу дтей на спостереження певних явищ у природ, виконання практичних завдань /наприклад, як ви допомага
те тваринам взимку ? Розкажть, що роблять сники для зврв взимку, навесн, тощо./.
Ф р г м е н т у р о к у
Т е м а: Фазани. Остап Вишня. Турбот людей про сових мешканцв.
М е т а: Виховувати у дтей любов до природи, вчити допомагати совим мешканцям у важкий час.
. Вступна бесда з використанням запитань:
Яких зврв, що живуть у с, ви зна
те ?
Як з них засинають на зиму ?
Як запасають на зиму корми ?
Яких ще зврв можна, побачити взимку в с ?
Як вони зимують ?
Чим живляться ?
Щоб полегшити чням вдповд на ц запитання, можна на дошц написати назви тварин, про як йшлося на попереднх роках читання: борсук, вовк, ведмдь, за
ць,
Учн мають прочитати спочатку назви тварин, як засинають на зиму, потм тварин, яких можна бачити в с взимку; назвати таких тварин, як готуються до зими /роблять запаси корму, влаштовують сво
як змнюють колр, хутра на зиму /блка, за
ць, лисиця/. Можна дати навдн запитання: хто взимку живиться переважно корою дерев ? Яких тварин назива
мо хижими ? Чому ? Чи вс зайц стають зимку блими ? /Не вс: блють тльки зайц - бляки, зайц -русаки залишаються срими/
II. Перегляд дафльму "Звр взимку".
На роках мови теж використовуються слова, тексти, врш з даного природничого питання.
1/. Словниковий диктант / написання ь/: За
ць, бобер, блка.
2/. Виписати в окрем колонки слова з одним, двома складами: Ворон, нора, лис, тигр, блка, зубр,
3/. Диктант-гра /закнчи слово одним з складв, що в дужках/.
Б/зон, сер/,
4/. Диктанти для переврки знань.
У зайцв вивелися малята. Вони ж одразу можуть рухатися добре бачити. Зайчата п'ють молоко. Воно у зайчих смачне й поживне. Надал малят году
не лиш мати, й будь-яка зайчиха. же через тиждень у зайчат виростають зуби вони стають зовсм самостйними. /За А.Давидовим/.
5/. Творч диктанти. Вставити в речення пропущен пдмети або присудки.
1. же весна... в то.
2. По стежин через с мокру моркву... нс.
3. На гллячках на тоненьких
поки день ще не погас,
сиро
Е..... сушить про запас.
4. Тато - тигр, тигриця мама.
Тихо ходять чагарями.
Тигреня ричати вчиться Ц
ЕЕ...... всякий звр бо
6/. Велика роль придля
ться текстам, описам, переказам про зврв /Додаток№ 3/.
Фрагмент року:
Тема: рок розвитку мовлення. Навчальний переказ.
Мета: вчити дтей передавати послдовно змст зв'язнного тексту, повторити закнчення менникв при змн його числа; розвивати вагу, вмння аналзувати, загальнювати мовн явища; виховувати турботу до тварин взимку, вмння допомагати
. Вступна бесда.
Зимовий ранок.
Пд голубими небесами
Скрзь чарвними килимами
на яснм сонц снг лежить,
прозорий с лише чорнú,
крзь нй глиця зеленú,
рчка кригою блищить.
- Про яку пору року розказав О.Пушкн ? Не даремно я розпочала рок з врша, про зиму.
Опишть, якою автор явля
? соб, якими зобразив словами ?
Чи завжди зима така прекрасна? Можливо вона може принести шкоду ? Яку ?
- А як переживають цю пору року звр в с ?
- Сьогодн ми напишемо переказ, в якому розповда
ться про те, як чн можуть допомагати зврам взимку.
II. Слухання тексту переказу.
Дбайлив господар.
Ясний морозний день у с. Чистий снг виблиску
на сонц Стоять заснжен дерева кущ. Земля теж вкрита пухнастою снговою ковдрою. На снгу багато слдв зврв птахв.
Несолодко живеться совим мешканцям зимку. пх не забувають чн третього класу. Дти часто приносять до годвниц корм.
Смачний снданок у зврв. Лос козул
. Бесда за змстом тексту з використанням поданого на дошц плану :
1. Як слова вказують, що подÿ вдбуваються взимку ?
2. Чи
3. Як живеться совим мешканцям зимку ?
4. Хто пклу
ться про зврв ? Яким чином ?
5. Хто - що
V. Повторне читання вчителем тексту.
V. Словникова робота, орфографчна пропедевтика.
Учитель запису
на дошц окрем слова :виблиску
, заснжен, несолодке, козул, ласують. Зверта
ться вага чнв на те, як можна никнути повторень окремих слв / дти, чн,вони, юн друз су, малеча.|
V
. Переказ тексту одним-двома чнями з орúнтацúю на план.
V². Самостйний запис учнями.
2. З РОКАИа МАЛЮВАННЯ, ПРАЦ
, МУЗИКИ
Програми з образотворчого мистецтва побудован на основ тсного внутршнього вза
мозв'язку з ншими предметами, зокрема природознавством. Заняття образотворчим мистецтвом пробуджують естетичн почуття до навколишньо
Учн вчаться виявляти особливост зображуваного /наприклад, звра/, виявляти притаманн
Вже в 1-му клас, спостергаючи керамчн грашки, фотографÿ, слайди,дти вчаться олвцем зображати найпростших зврв. Проводяться роки на теми :
У Казков тварини У,Ф Хто в с живе У, У Лсов зврятка готуються до зими.
В 2-му клас виконують люстрацÿ до рзних казок про зврв Див. додаток №6 /."За
ць та
Також значна робот проводиться на роках плення в 2-3 класах. Дти вчаться виготовляти рель
ф " Пвника ", " Зайчика". "
" Слон слоненятко", " Ведмдь ведмежатко" й н.
Наприклад, при пленн лисички в рол натури слв взяти грашку, яка зобража
лисичку, яка бжить перш за все з'ясувати з яких частин склада
ться лисичка яко
На уроках малювання та прац використову
ться ще такий вид роботи, як аплкаця. Головними героями яко
Дуже цкавою
аплкаця рзних зврят, яку виконати можна з геометричних фгур. Дуже красивими получаються в аплкацÿ декоративн форми зврв /Див. Дод. №10-11/. Виконання таких поробок дозволя
дтям фантазувати, створювати дивовижний окрас геро
Складання моза
Надзвичайно цкав роботи виготовляють з природних матералв, шишок, листя,з глочок. / Дод. №13 /. Програмою передбачене також виготовлення м'яких грашок "Зайчик", " Каченя ", й новорчних масок з зображенням звряток.
Т е м у " Звр " можна пов'язати й з роками музики, де дти вчаться визначати по звучанню про кого йде мова в музичному твор на основ стотних ознак того чи ншого звра.
Так, вже в 1-му клас створення грово
В 2-му клас вивчають росйську народну псню " ж как шла лиса". У хор " Семеро козенят" з опери М.Коваля, "Вовк семеро козенят" музика виража
веселий настрй козенят разом з тим зображу
З змною тембру змню
ться характер музики. чнв знайомлять з нструментами, як вдображають тему Пет, Пташки,Качки.... Наприклад, вовка грають три валторни разом дти з'ясовують чому саме ц нструменти взято для вовка., не для скажмо, пташки." Чому ведмдь взимку спить" - так назива
ться псня, яка вивча
ться у 3-му клас." Сама назва да
проблемне питання, вдповдь на яке чн вже знають та ще раз пдтверджують ? засобами музично
2. За РОКАИа МАТЕМАТИКИ
Вивчення початкового курсу математики повинно озбро
1. же вивчаючи додавання вднмання в межах 10, використову
ться лчильний матерал з зображенням зврв /Додаток №7/.
2. Розв'язування простих задач на додавання вднмання проводиться з малюнковим записом змсту задач, наприклад :
1. На галявину до ведмедя прийшли гост: вовк, за
ць,
2. Розглянь малюнок злва. Скльки шишок на сосн. Розглянь малюнок справа. Що вдбулося Склади розв'яжи задачу про шишки.
/Додаток № 8
3. Використовуючи сюжет казки Вовк та семеро козенят, можна легко пояснити хд розв'язку рвняння.
У кози було семеро козенят. Одного разу пшла вона по траву, в цей час прибг Вовк. Злякалися козенята, але не розгубилися. Дво
втекли, решта сховалися в хатинц. Захотв Вовк дзнатися, скльки козенят у хатинц почав думати :- Дво
козенят втекло, решта в хатинц. Скльки в хатинц - невдомо. Позначу
4.Велику користь приносять математичн чилки, як розвивають не лише вмння рахувати, й яву, логчне мислення :
1/. Посадив ведмдь в сочку Шсть берзок, три дубочки. Рахувати сам не вмв
зозулю попросив. Почала вона тати, Почала вона кувати, Та не може полчить, Ану ж, ви допоможть. 2/. По пороз бг
Нс см яблук на плечах. Овне впало, покотилось. Скльки яблук залишилось ?
3/. Мама - зайчиха зайчатам малим Дала в торбинки по дв морквинки. Скльки було всх морквинок, Якщо було п'ять торбинок ? 5. Надзвичайно цкавими в задач природничо-еколоччного змсту. Вони не лише змушують знайти вдповдь на поставлене запитання, й носять нформативний характер :
/. У вовка 43 зуби, у ведмедя - скльки ж, в
2/. Вк слона 160 рокв,хатня миша живе у 10 раз менше, бурий ведмдь живе 50 рокв, олень в 2 рази менше, нж ведмдь. Визначити найбльшу тривалсть життя кожного звра.
З/. Польова миша запаса
на зиму до 6 кг зерна. За один раз вона приносить 10 г. зерна. Скльки клометрв повинна подолати польова миша, якщо вдстань вв пп нрки до поля два клометри.
Отже, ми бачимо, що вс предмети вза
мопов'язан мж собою. Використовуючи змст теми одного предмета, ми поясню
мо новий матерал ншого. Не даремно стверджують, що природознавство -наука всх наук.
V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Голос природи
|
Коли втер у пол колихне колосок, кожне дерево в с ма свй голосок. То сумну, то веселу псню слуха с... Затремтить, як на сполох, осиковий лист. Тльки втру супроти дуб, як велет ста , оксамитовий голос темний лист пода . |
загра у тиш нжна флейта дрозда. замовкне синиця, мовчить, як вода. Потм перш солсти голос пробують свй: не замовка допзна концерт совий. Тут почу ш зозулю, сойку, спв солов'я. Щедрий голос природи змалку слухаю я. М.Синга |
Умитий свжою росою березовий гай, снжн шпил гр, окутан прозорим захопленим повтрям, розкинувшийся луг з чистою розкшною рослиннстю, та
мниче голубе озеро, застивше в дзвнкй тиш, зелена галявина з яскравими квтами, доврливо розпустивши сво
Кому не знайом ц чудов картини? Так, щедро дарована природою наша Земля. Вона - наш врний друг, безцнне багатство. Природа вимага
вд людини любов поваги, турботи бережливого вдношення. 1 мета вчителя на роц природознавства: навчити дтей любити, поважати природу, пзнати ? чудовий свт. Вчитель повинен дуже багато працювати над розвитком в чнв ваги спостережливост. Природа сво
ю рзномантнстю, яскравстю фарб приваблю
увагу дтей позитивно вплива
на
Для досягнення певно
У другому клас на роках природознавства рзн форми роботи сприяють розширенню кругозору дтей; розвивають спостережливсть мислення.
В сво
Вперш за все я хочу визначити, що тварина, як людина,як рослиннсть - це частина живо
Вчитель повинен так побудувати рок, використати так форми роботи, щоб чень взяв з уроку щось нове, корисне, пзнавальне, цкаве.
На уроках природознавства я використовувала багато форм роботи, представлених в курсовй робот.
Учням дуже подобались роки природознавства, бо на таких роках вони входили в особливий свт - свт, в якому все цкаво. рок давав
Корисний рок повинен бути новою сходинкою в новий свт.
IX. ДОДАТКИ
В цьому роздл представлен: наочний матерал до теми "Звр" додатковий матерал, який зацкавить дтей.
Звринний календар.
Лточислення звр, звичайно, не ведуть. Але ритм
Счень. Снг, мороз. Борсук,
Лютий. Гн спаровування в цлому ряду зврв /лисиця, за
ць русак, видра, рись, блка н./. У одних видв оленв роги спадають, у нших починають вдростати. Перш ознаки линяння у хутрових зврв. Поодинок факти виплоду зайченят.
У кнц мсяця з нори вилазить борсук поглянути на погоду, виршити - зустрчати весну чи ще трохи подрмати. Кормв для зврв обмаль. Деяк звр /вовк, лисиця, тхр, ласка, за
ць/ шукають корм поблизу житла людини.
Березень. Линяння у хутрових зврв. Спаровування в тхорв, видр, норок,
нотовидних собак.
Самиц, як встигли завагтнти, посилено готують гва й нори для майбутнього потомства. Потомство в зайчих. Перш вовченята. Приплд у диких свиней. У блок з'являються блченята. Остаточно прокидаються борсуки вс нш любител зимового сну.
Квтень. Весняне линяння. В багатьох зврв збльшу
ться см'я.
Травень. Народжують малят куниц, видри, лсов кшки, рис, лосихи,
нотовидн собаки, ласки, козул, олен, лос, бобри Другий приплд у зайцв. Линяють олен, закнчу
ться линяння в диких свиней, зайцв. Лисенята виходять з нр деяк пробують полювати на рзномантну дрбноту. Спаровуються ведмед борсуки
Червень. Продовжують спаровуватися борсуки. Трива
перод родв у оленячих гризунв. Народжують малят
Липень. Бльшсть зврв закнчу
вигодовувати малят. Одн зврята добувають поживу й живуть самостйно, нш полюють разом з батьками. Завершу
ться перод народжень у
Серпень. Приплд у вовчкв. Продовжу
ться спаровування зврв, у яких лтньо-осннй гн /зубри, козул, куниц/. В бльшост видв остаточно самостйною ста
молодь. Лисиц залишають нори ведуть бродяче життя. Свин, олен, лос виходять пастись на поля. Починають вдлтати перелтна летюч миш.
Вересень. Перод розмноження в бльшост зврв закнчу
ться, молодь ста
повнстю самостйною. Вовки полюють всúю см'
ю /згра
ю/. Четвертий приплд у зайцв-русакв. Готу
нору для зими борсук. Починають линяти хутров звр -а мняють тн
хутро на бльш густе тепле зимове, тварини вдгодовуються, нагромаджують для зими жиров запаси.
Жовтень. Продовжу
ться оснн
линяння зврв. Залягають в сплячку
Листопад. Звр перелиняли - тепле зимове хутро захистить вд наймцнших морозв. Ведмед, борсуки залягають в зимовий сон. Початок спаровування диких свиней.
Грудень. Сувора пора. Глибокий снг, мороз, хуртовини. Нестача кормв. Спаровування тварин, у яких гн взимку.
ДОДАТОК №2
ОБ'кДНАНЯа НАВЧАЛЬНООа ПЛАНУ
МОВНЕ МИСТЕЦТВО
Обговорення того, що ви вже зна
те й хочете дзнатися про зврв.
Демонстраця книг про зврв.
Пдготовка цкавих розповдей про зврв.
Складання творв, загадок про зврв.
Читання книжок про зврв. Загадки про зврв.
Написання текств - описв, переказв про зврв.
' М А Т Е М А Т И К А
Рахування в межах 10 на основ рахувального матералу з зображенням зврв.
Розв'язування чилок, задач з природничим змстом.
Пояснення найпростших рвностей, нервностей з застосуванням образв зврв.
МУЗИК й РУХИ
Створення звукових ефектв при ммчному зображенн погоди.
Хоров читання на теми звр. Спв псень про зврв.
Розгрування грових ситуацй про зврв.
Створення рухв зврв пд музику.
ХУДОЖЯа ПРАЦЯ
люстрацÿ казок про зврв.
Малювання зврв в рзн пори року.
Створення казкових сюжетв про зврв.
Створення стннвок про зврв.
плкацÿ на тему "Звр".
Створення моза
Виготовлення зврв з природного матералу.
Вивчити будови зврв на роках плення.
ПИО Д О З Н А В С Т В О
Дослдження та спостереження за зврами.
Пошук причини вза
мозв'язкв мж зврами.
Розпзнавання зврв в рзних.природних зонах.
Визначення способу життя зврв в рзн пори року,
ДОДАТОК №3
1. Зайчик та
В одному с жив Зайчик. Вн завжди стрибав по снжку у нього була бла шубка, Також у с жив
2. Лисиця, Вовк та За
ць.
Одного разу прийшла Лисиця до Зайця й пита
ться його:
- А чого це ти такий блий?
- Щоб мене Вовк не побачив, - вдповда
За
ць.
- А чому ти Вовка бо
- Вн страшний, голодний, хоче мене з'
- Вовчику-братику послухай що я тоб скажу, була я у Зайчика розповв вн мен, що дуже тебе бо
- Добрий у нас обд буде! - радú Вовк.
Принесли Зайчика до хати, де жив Вовк.
тльки хотли
- Не
Лисиц так жалко стало Зайця. Вона почала прохати Вовка вдпустити Зайчика. Але Вовк не погодився. Тод Лиса перехитрила Вовка вдпустила Зайця. З того часу закнчилась дружба Лисиц з Вовком, але почалась дружба з Зайчиком.
3. Ведмдь За
ць.
В с
зелена хата,
Там поснули ведмежата,
найбльший - вереда,
Сивй мам набрида.
Каже: "Я не хочу спати,
Утечу вноч з хати
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси.
Люм-люм треба спати.
Над синком лепоче мати,
Як заснеш - тоб се
Сон в корзин принесе.
Жив соб у с зайчик.
так хотлось погуляти йому з малим ведмежатком. А ведмежатко все спить спить у барлоз. Але зайчик бльше не мг витримати прийшов до барлоги, де спала см'я ведмедв. Стука
стука
зайчик у двер. Ось вийшов маленький ведмдь. Вн вперше побачив снг. Зайчик ведмежатко почали гратись. Але почувши крики, прокинулась мати - ведмедиха, вона дуже розгнвалась на Зайця, що вн розбудив ? сина. Ведмедиця забрала ведмежатко у барлг. Зайчику стало так сумно вн повльно гуляв по полю. Аж ось з су вийшли вовк лисиця. Зайчик кинувся ткати. Вовк з лисицею почали наздоганяти його. Зайчик так злякався, що почав кричати "Допоможть". Цей крик почув маленький ведмдь почав будити свою матусю тата. Потм смейство ведмедв вийшло на допомогу Зайчику. Ведмдь - тато так провчив лису вовка. А ведмежатко з зайчиком стали друзями. Лисиця Вовк бльш нколи не чплялись до Зайця.
4. Розваги у зимовому с. В одному с була снжна зима! Деяк тварини спали. Спав ведмдь ссав лапу, спав борсук, спав хом'як та
- Давай будемо мирно жити.
- Давай погодився Зайчик.
почали вони гратись у снжки. Знайшли мсце, де найбльше снгу. Що вони тльки не робили! Потм Втомились пшли вдпочити. На наступний день знову друз почали розважатись. Як чудово в зимовому с. Розважались грались до весни. А весною ще веселше стало. Багато зврв прокинулось вд зимово
5. Блочка Зайчик.
Блочка Зайчик жили в чарвному с. Там все було незвичайно. В тому с не було зими. Одного разу За
ць Блочка захотли знайти зиму.
нш звр теж хотли знайти зиму. Але вони не знали що це таке боялись йти. Зайчик Блочка нчого не боялись. Вони вдправились шукати зиму. тим часом в с почалось веселе життя. Звр радли, танцювали, тому що сподвались, що За
ць Блочка знайдуть зиму. У с знову буде зима. Блочка Зайчик знайшли зиму. В с почав падати снг. Велика радсть охопила с. Вс були вдячн двом смливим друзям.
тепер у цьому с теж
чудова зима!
X. Л
ТЕРАТУРА
1. Банк В. Лсова газета, - Л.: Державне видавництво дит.лтератури,1961.
2. Волкова А. С. Весна, - К.: Грайлик,1991.
3. Волкова А. С. Зима, - К.: Грайлик,1991.
4. Золотова к.
. Знайомимо дошкльнят з свтом тварин.
5. Кондратенко Л. 0. Весела грамота,- К.:НПЦ "Психодагностика та диференцйоване навчання", 1993.
6. Ковальчук Г. В, Нарочна Л. К. Природознавство 2 - 3 кл.
7. Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. методика викладання природознавства.
8. НарочнЛ. К.,, Онищук В. 0., роки природознавства в 2 3 класах.
9. Семеверстова В.
.
гри у логопедичнй робот з дтьми, - К.:"Радянська школа",1965.
10. Сокур
. Т. " Звр нашо
11. Чабанвська Я. " Календарик пжачка - Лсовичка".
12. "Джерельце". Збрник художнх творв для чнв молодшого шкльного вку, - К.:"Радянська школа", 1969.
З. "Пролсок". Книга для читання в дошкльних закладах.
14. Горощенко В. П. Методика преподавания природоведения, - М.:"Провлещение", 1984.
15. Ушинский К. Д. Собрание сочинений, - М.; 19&8,т.1,с.73;т.3 с.529.
16. Сухомлинський В. 0. Серце вддаю дтям//Вибран твори у 5 т.-К.: "Радянська школа",1997. -т. 3. -с.128.
17. Друзь 3. В. Пзнавальн завдання з ознайомлення з навколишнм свтом у 1-2 класах, - К.: "Радянська школа",1990.
18. Ббк Н. М., Коваль Н. С. Вконечко, - К.:"0свта",1995.
19. Шарапова Л. С. Навчання в 3/2/класах.Природознавство,-К.:"Освта", 1995.
20. Журнал "Начальная школа",- М.: "Просвещение", №7-8, 1997а '
21. Курдилик С. В. Рдний край,-Л.:ВНТЛ, 1996.
22. Скрипченко Н. Ф. Читанка
,-К.: Радянська Школа,1990.
23. Вашуленко М. С. Навчання вЗ/2/класах.Рдна мова,-К.:"Освта", 1995.
24. Маркотенко Т. С. збрник диктантв з кра
25. Богданович М. В. Математична Веселка,-К.: "Ос вта", 1995.
26. Програма з музики для 1-4 класв.-К.: "Освта",1992.
27. Програми середньо