Лечебно-профилактическое питание, его значение и использование в системе мероприятий по снижению неблагоприятного воздействия вредных профессиональных факторов и словий труда

Блки - проте

Основним джерелом блкв для "людини служать блки тваринного рослинного походження. Вони розщеплюються в травному канал до амнокислот, як всмоктуються служать джерелом для побудови власних блкв органзму. До складу блкв входить понад 20 амнокислот. Всм з них (валн, лейцин, золейцин, треонн, метонн, фенлаланн, триптофан, зин) не можуть творюватися в органзм людини

незамнними; тому

Лпди. Жири вдносяться до групи простих пдв являють собою складн ефри жирних кислот трьохатомного спирту глцерину. Джерелами для творення жиру в органзм людини

жири харчових продуктв тваринного рослинного походження, крм того, вони можуть синтезуватися в органзм з вуглеводв в меншй мр - з блкв.

Жирам належить рзномантна фзологчна роль в органзм людини. Вони входять до складу клтинних структур приймають часть у забезпеченн нормально

Жири сприяють всмоктуванню жиророзчинних втамнв (ретинолу, кальциферолв, токоферолв, флохнонв).

Вуглеводи - органчн речовини, що складаються з вуглецю, водню кисню. Прийнято длити вуглеводи на прост (моносахариди) складн (дисахариди, полсахариди). Найбльш поширеними моносахаридами харчових продуктв

глюкоза (виноградний цукор або декстроза), фруктоза (левулоза), галактоза, маноза. До дисахаридв вдносять: сахарозу (буряковий чи тростинний цукор), лактозу (молочний цукор), мальтозу (солодовий цукор). Крохмаль, глкоген, клтковина (целюлоза), пектинов речовини нулн вдносяться до полсахаридв.

Пектинов речовини

природними полмерами, входять до складу овочв, фруктв ягд. Вони, обволкаючи слизову оболонку кишок, захищають ? вд механчних хмчних подразникв. Вони сприяють виведенню з органзму важких металв, патогенно

Основна кльксть вуглеводв ма

надходити в органзм у вигляд крохмалю, тому що вн поступово перетравлю

ться засвою

ться. Завдяки цьому, наприклад, глюкоза, творю

ться з крохмалю, бльш повно рвномрно використову

ться органзмом.

Хорошим джерелом пектину

яблучн вичавки, з яких можуть готуватися крем мус. Застосовують натуральн фруктов соки з м'якоттю (300 г), збагачен пектином консервован рослинн харчов продукти, фруктов напо

Орúнтовна профлактична доза пектину - 2 г на добу. Продукти, що мстять пектин, необхдно приймати перед початком роботи.

Клтковина (як пектини) не розщеплю

ться в ШКТ виводиться в незмненому вигляд (за виключенням т㺿 частини що розщеплю

ться мкрофлорою клубово

Потреба органзму у вуглеводах повинна покриватися на 1 / 3 за рахунок легкозасвоюваних (моносахаридв дисахаридв) на 2 / 3 за рахунок важкозасвоюваних вуглеводв (крохмаль). При повнй вдсутност вуглеводв у

При короткочасних значних енерговитратах важливо використовувати легкозасвоюван вуглеводи (моно- та дисахарид).

Втамни. До втамнв вдносяться рзн за хмчною будовою речовини з високою бологчною активнстю, як

незамнними для органзму та в мзерно

малих клькостях грають найважлившу роль в процесах його житт

дяльност. Тсний зв'язок втамнв з ферментами визнача

всх житт

вих функцй органзму. Завдяки втамнам пдвищуються захисн функцÿ органзму, збергаються працездатнсть здоров'я. Потреби органзму в втамнах забезпечуються рзномантним харчуванням правильно

Втамни сприяють стимуляцÿ механзмв захисту органзму вд впливу шкдливих виробничих чинникв. Вони використовуються в кувально-профлактичному харчуванн в продуктах, багатих на втамни, у вигляд фармацевтичних препаратв. При цьому врахову

ться характер несприятливих хмчних фзичних факторв виробничого середовища можлива вибркова дя

певних втамнв. Зокрема, контактуючим з ртуттю показаний токоферол, який разом з селеном (бологчним антагонстом ртут) бере часть у ? детоксикацÿ.

Для кувально-профлактичного харчування велике значення ма

аскорбнова кислота, що ма

загальний збуджувальний вплив на нервову систему. Цей втамн вдновлю

метгемоглобн, що творю

ться з гемоглобну пд впливом деяких виробничих отрут, посилю

виведення фтору з ксток. Ретинол показаний для осб, дяльнсть яких зв'язана з великим навантаженням на зоровий аналзатор.

Вода вдгра

важливу роль в житт органзму. У вод розчиня

ться бльшсть речовин, як необхдн для забезпечення нормально

тканин. Вона

середовищем, в якому вдбуваються майже вс бохмчн та бофзичн реакцÿ, пов'язан з обмном речовин необхдн для забезпечення

життя. Вода викону

роль транспортно

з органзму продукти обмну речовин (шлаки), пдтриму

ться стан гомеостазу (кислотно-основний, осмотичний, гемодинамчний, термчна рвновага); вддача тепла органзмом в навколишн

середовище вдбува

ться шляхом випаровування води з поверхн шкри через леген. Вода необхдна для творення секретв екскретв, забезпечення певного тургору тканин; вона сприя

розрдженню калових мас.

Потреба органзму у вод вдповда

клькост втрача

ться рдини. У нормальних мовах водн втрати у доросло

2300-2800 мл (з сечею - близько 1500 мл, шляхом потовидлення випаровування - 400-700 мл, при диханн - 300-400 мл, з калом - 70-200 мл). У зв'язку з цим потреба доросло

У звичайних мовах забезпечення людини водою частково здйсню

ться за рахунок ? надходження в органзм з твердою

кров та ? згущування. Повна вдсутнсть рдини людина переносить набагато важче, нж позбавлення

Нижче представлен таблиц подлу людей на групи, в залежност вд тяжкост виконувано

2.3. Органзаця забезпечення кувально-профлактичного харчування

Лкувально-профлактичне харчування вида

ться у дн фактичного виконання роботи в особливо шкдливих мовах в дн хвороби професйного характеру з тимчасовою втратою працездатност при куванн в амбулаторних мовах. Лкувально-профлактичне харчування нада

ться також:

• Робтникам, нженерно-технчним працвникам службовцям нших виробництв, цехв пдпри

  мства та працвникам, що знаходяться на будвництв, будвельно-монтажних, ремонтно-будвельних та пусконалагоджувальних роботах, зайнятих весь робочий день у дючих виробництвах, цехах (на дльницях) з особливо шкдливими мовами прац, де це харчування передбачено як для основних працвникв, так для ремонтного персоналу;

• Робтникам, що здйснюють чистку пдготовку обладнання до ремонту консервацÿ в цеху (на дльниц), де для робочих передбачено кувально-профлактичне харчування;

• Робтникам з початковими ознаками професйно

• нвалдам з професйного захворювання, яке розвинулося в сфер виробництва, де вони отримували безкоштовне кувально-профлактичне харчування безпосередньо до настання нвалдност, на строк до квдацÿ нвалдност, але не бльше 6 мс. з моменту ? встановлення

• Жнкам на час вдпустки по вагтност та пологах за мови роботи до ? настання на виробництв та на посад, для яких передбачено безкоштовне кувально-профлактичне харчування;

• Вагтним жнкам при переведенн на ншу роботу з метою сунення, згдно висновкв карв, контакту з шкдливими мовами прац, де передбачено безкоштовне кувально-профлактичне харчування на весь час до в перод вдпустки по вагтност та пологам;

• Годуючим матерям жнкам, як мають дтей вком до 1 року, при переведенн, згдно висновкв карв, з роботи, де

  контакт з шкдливими чинниками належить безкоштовне кувально-профлактичне харчування, на ншу роботу з сприятливими для здоров'я мовами прац на весь перод годування грудьми або до досягнення дитиною вку 1 року.

При органзацÿ кувально-профлактичного харчування необхдно дотримувати таких правил:

1. Видавати рацони працвникам до початку роботи; лише в окремих випадках дозволя

ться видавати

2. При 5-денному робочому тижн з двома вихдними днями зберга

ться 6-денна норма кувально-профлактичного харчування за рахунок включення бльш яксних та бологчно цнних харчових продуктв без збльшення об'

му

3. Не дозволя

ться замна одних продуктв на нш. В окремих випадках дозволя

ться замна окремих продуктв у межах норм вза

мозамнюваност.

4. Рацони видавати працвникам у дн фактичного виконання ними роботи, також у дн хвороби з тимчасовою втратою працездатност, якщо захворювання ма

професйний характер хворий не госпталзований.

5. Працвникам, як одержують безкоштовно рацони кувально-профлактичного харчування, молоко не вида

ться.

6. Працвникам, як контактують з неорганчними сполуками свинцю, додатково вида

ться по 2 г пектину у вигляд збагачених або консервованих рослинних харчових продуктв, фруктових сокв з м'якоттю, напо

7. Працвникам промисловост, зайнятим у виробництв антиботикв, замсть свжого молока видавати кисломолочн продукти або колбактерин, виготовлений на основ незбираного молока.

8. З метою пдвищення опрност органзму шкдливим речовинам працвникам шкдливих виробництв додатково вида

ться певна кльксть синтетичних препаратв втамнв.

2.4. Рацони кувально-профлактичного харчування

Рацони кувально-профлактичного харчування розроблен з рахуванням властивостей окремих харчових продуктв спричиняти детоксикуючу дю на органзм в мовах наявност токсичних сполук в навколишньому середовищ. Енергетична цннсть рацонв кувально-профлактичного призначення не перевищу

45 % добово

В кувально-профлактичному харчуванн використовуть 5 рацонв

Крм п'яти основних рацонв кувально-профлактичного харчування

ще три

<

додатков рацони: № 2а, 4а 46, як використовують у виробництв хрому (№ 2а), органчного фосфору (4а) та нтросполук (46).

Продуктов набори та хмчний склад кувально-профлактичних рацонв, г

Рацон № 1 отримують працвники атомних електростанцй, також працвники, зайнят у виробництв радоактивних солей рану торю, лопаритового концентрату на грничо-збагачувальних комбнатах, нш працвники, як працюють з радоактивними речовинами та джерелами онзуючих випромнювань. Рацон № 1 мстить пдвищену кльксть продуктв з високим вмстом потропних речовин (метонн, цистин, фосфатиди, втамни, полненасичен жирн кислоти), продуктв, як полпшують обмн жирв у печнц пдвищують ? антитоксичну функцю (печнка, молоко, кисломолочн продукти, риба, оля, овоч та фрукти), також продукти з пдвищеною клькстю срковмсних амнокислот, солей кальцю (молоко, сир м'який та твердий, кисломолочн продукти, бобов) та пектинових речовин (овоч, фрукти, соки з м'якоттю, пектинов продукти), також втамни А та С, каротин, як мають антиоксидацйн властивост, та так званих кровотворних мкроелементв (залза, мд, кобальту, марганцю). Додатково до рацону № 1 вида

ться 150 мг аскорбново

Лкувально-профлактичн рацони № 2—5 отримують працвники рзних хмчних виробництв.

Рацон № 2 призначають працвникам, зайнятим у виробництв кислот, хлору, хлорного вапна, хлорних сполук, суперфосфату, алюмню, металчних калю, натрю, берилю, цанистих сполук та н. Вн мстить пдвищену кльксть м'ясних продуктв, молока, овочв. Не мстить круп, макаронв. Додатково до рацону № 2 вида

ться 150 мг аскорбново

Рацон № 3 отримують працвники, зайнят у виробництв хлорорганчних сполук, свинцю, свинцевих акумуляторв, цинкових блил, олова та н. У рацон № 3 обмежують кльксть жирв. Рекоменду

ться м'ясо, свжа риба, круп'ян каш, борошнян та макаронн вироби. Працвникам, як контактують з сполуками неорганчного свинцю, молоко замнюють на кисломолочн продукти, обмежують вживання продуктв, що мають лужн властивост (молоко та молочн продукти, овоч та фрукти). Переважання кислих екввалентв у рацон № З обумовлю

зсув кислотно-лужно

Рацон № 4 призначають працвникам, зайнятим у виробництв фосфорних сполук, карбду кальцю, телуру, пергдролю, анлну, похдних бензолу, азобарвникв, гуми, онообмнних смол та н. У рацон № 4 обмежений вмст жирв, оскльки вони сприяють посиленню всмоктування хмчних речовин з кишок. Рацон № 4 забезпечений необхдною клькстю овочв та фруктв. Бологчну цннсть рацону № 4 пдвищують включенням комбнованих продуктв пдвищено

Рацон № 5 призначають працвникам, зайнятим у виробництв срковуглецю, перманганату калю, сполук барю, двоокису марганцю, метилену, етилену та

Висновки

Забезпечення робтникв кувально-профлактичним харчуванням

важливим етапом в комплекс захисних заходв, спрямованих на зменшення шкдливого впливу виробничих факторв.

Лкувально-профлактичне харчування ма

величезне значення у пдтриманн здоров'я та працездатност робтникв на належному рвн. Воно здатне допомогти у запобганн багатьох професйних хвороб. Правильна органзаця кувально-профлактичного харчування пдвищу

його ефективнсть, зменшу

врогднсть виникнення серйозних наслдкв контакту з небезпечними хмчними речовинами, важко

На сьогодншнй день у нашй кра

3. Лтература:

1. Дунаевский Г. А. Организация диетического питания на промышленных предприятиях.— М, : Медицина, 1980.

2. Петровский К. С, Ванханен В. Д. Гигиена питания.— М. : Медицина, 1982.

3. Губергриц А. Я., Линевский Ю. В. Лечебное питание: Справ, пособие — К.: Выща шк., 1989.

4. Химический состав пищевых продуктов (справочные таблицы) / Под ред. А. А. Покровского.— М. : Пищ. пром-сть, 1977.

5. Столяр В.

   . Фзологя та ггúна харчування - К.: “Здоров'я”, 2

6. Тутельян В.А.,, и др.. Лечебное питание: современные подходы к стандартизации диетотерапии. — Москва, 2007 г.

7. ссылка более недоступна

8. Майструк П. Н., Дунаевский Г. А. Организация диетического питания.— К. : Здоров'я, 1980.

xt-indent: 0.00mm; text-align: left; line-height: 6.25mm; color: Black; background-color: White; ">