Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Кредитний ризик комерцйного банку та шляхи його оптимзац
Очевидно, що припущення, як зроблено при побудов типово
Розглянемо три найважливших базових показники кредитного ризику.
1. Показник допустимого ризику 
2. Показник критичного ризику 
а
3. Показник катастрофчного ризику 
.
Знаючи ц показники, можна зробити висновок прийняти ршення щодо певного напрямку кредитування. Але для такого ршення недостатньо лише оцнити значення згаданих показнникв. Треба ще задати, встановити чи прийняти
Загалом ц величини ма
встановлювати та рекомендувати принкладна теоря ризику, але й сам банк ма
а призначити сво
Отже, маючи значення трьох показникв ризику та критерÿв гранничного ризику, доходимо до таких найзагальнших мов прийнятнност рвня ризику в кредитуванн:
Ц основн мови прийнятност ризику можна нтерпретувати графчно так, як показано на рис. 4: крива 1 очкувано
Рис. 4.
Порвняння очкувано
Треба також зазначити, що для оцнювання кредитного ризику важливим
фактор часу. Це поясню
ться деклькома причинами.
По-перше, ризик повСязаний з тривалстю виконання кредитно
По-друге, мра ризику може змнюватись з плином часу. Через це потрбно розрзняти початковий (проектний) та поточний ризик. Початковий ризик оцнюють на стадÿ пдготовки до виконання проекту, у ход первинних розрахункв та обгрунтувань доцльност втлення де
За несприятливого збгу обставин поточний ризик може перевищувати не лише початковий, й граничн обмежувальн значення.
Перш нж оцнювати кредитний ризик, спричинений дúю випадкових ( лише випадкових) факторв, дуже бажано визначити систематичну складову збиткв та вдокремити ? вд випадкових. Це необхдно зробити з позицй математично
Отже, головне в оцнц кредитного ризику поляга
в мистецтв побудови криво
У числ прикладних засобв побудови криво
Статистичний засб поляга
в тому, що вивча
ться статистика втрат, що мали мсце в аналогчних видах кредитування (сегментаця по галузях, видах кредиту та н.), становлю
ться частота появи визначених рвнв втрат.
Якщо статистичний масив достатньо представницький, то частоту виникнення даного рвня втрат можна в першому наближенн дорвняти до ймоврност
Експертний засб, вдомий за назвою методу експертних оцнок, стосовно до кредитного ризику може бути реалзований шляхом опрацювання думок досвдчених спецалств.
Найбльше бажано, щоб експерти дали сво
Можна навть обмежитися одержанням експертних оцнок ймоврностей виникнення визначеного рвня втрат у чотирьох характерних точках.
ншими словами, треба встановити експертним методом показники найбльше можливих допустимих, критичних катастрофчних втрат, маючи на ваз як
По цим чотирьом характерним точкам нескладно вдтворити орúнтовно всю криву розподлу ймоврностей втрат. Звичайно, при невеличкому масив експертних оцнок графк частот недостатньо представницький, криву ймоврностей, виходячи з такого графка, можна побудувати лише сугубо наближеною. Але се ж визначене явлення про ризик його показники, що характеризують, буде в арсенал банку, це вже набагато бльше, чим не знати нчого.
Розрахунково-аналтичний засб побудови криво
Елементи теорÿ гор у принцип застосовн до сх видв ризику, але прикладн математичн методи оцнних розрахункв виробничого, комерцйного, фнансового ризику на основ теорÿ гор поки не створен.
се ж можна, наприклад, виходити з гпотези, що ма
мсце закон розподлу втрат.
Пдсумовуючи викладене стосовно природи кредитного ризику, слд вдмтити деклька моментв.
По-перше, кредитний ризик входить до широко
По друге, пдвищення втрат вд позичкових операцй виклика
вдплив з банку квалфкованих спецалств через зниження обсягу прибутку як джерела
По-трет
, кредитний ризик для банку загострю
ться в звСязку з тим, що банки позичають не сво
По-четверте, рвень ризику постйно змню
ться. Це вдбува
ться тому, що як банки, так
Також слд враховувати й необхднсть для фнансово-кредитного закладу здйснювати додатков витрати, повТязан з стягненням проблемного кредиту, також те, що певна частина банквського капталу мертвúФ в непродуктивних активах, що знижу
дохднсть банку.
Для викладення дано
Кредитний ризик за конкретною годою - це ймоврнсть ( p ) отримання банком збиткв вд невиконання позичальником конкретно
Зважений кредитний ризик - добуток суми позики ( Si ), зафксовано
Кредитний ризик за всм портфелем ( D ), який склада
ться за nа год - це cередньозважена величина ризикв за всма годами кредитного портфелю. Його можна виразити за допомогою формули наступним чином :
( 1 )
Де :
= 1,Еn.
а- сума -
( 2 )
Прийнявши ймоврнсть невиконання позичальником кредитно
( 3 )
Рвняння (3) виража
фундаментальний звТязок ризику доходу : вдсоткова ставка за позикою збльшу
ться якщо
пдстави вважати, що клúнт не погасить кредит.( Рис 5 )
Рис 5. Залежнсть ставки вдсотка вд рвня кредитного ризику
З теоретичного погляду, типовий кредитний аналз спрямову
ться на визначення ймоврност неповернення позичальником позики. Ризик невиконання складного зобовСязання, який поляга
в тому, що несприятливою
одночасна реалзаця двох подй А В, дорвню
добутку ймоврностей цих подй :
( 5 )
Ризик невиконання складного зобовСязання, який поляга
в тому, що несприятливою
реалзаця будь-яко
( 6 )
Для використання правил сформульованих для двофакторних систем у багатофакторних системах можна використовувати наступн властивост ймоврностей :
1.
2
Застосовуючи дан твердження, структуру кредитного ризику наведену ранше (рис1), правила операцй з ймоврностями враховуючи те, що кредитний ризик
результатом вза
модÿ деклькох ризикв, можна легко обрахувати ставку вдсотка по кредитах з рзним рвнем ризикованост.
Проблема поляга
лише втому, що дуже важко точно оцнити рвн складових ризикв, тому для цього, як правило, використовуються вищезгадан експертн методи.
Очевидно, що якщо кредит
забезпеченим, то ризик вдповдно зменшу
ться. Для обрахунку ризику з рахуванням забезпечення введемо наступн мовн позначення.
|
S |
Сума кредиту |
|
r |
Безризикова ставка на ринку позичкового капталу |
|
p |
Повний кредитний ризик |
|
R |
Ставка за кредит з рахуванням повного кредитного ризику |
|
Pz |
Ризик повСязаний з забезпеченням ( врогднсть настання подÿ, коли забезпечення не зможе виконати свою функцю зменшення кредитного ризику ) |
|
1 - Рz |
Врогднсть подÿ, коли забезпечення зможе виконати свою функцю зменшення кредитного ризику |
|
Sz |
Сума забезпечення |
|
С |
Рвень покриття ( % ) забезпеченням кредитно |
Параметр С може бути розрахований в залежност вд полтики банку деклькома шляхами. Якщо вона спрямована на найбльшу компенсацю ризику, то :
( 7 )
Таким чином за допомогою забезпечення банк намагатиметься покрити суму кредиту + безризикову ставку на ринку позичкового капталу. В ншому випадку :
( 8 )
В розрахунках дал будемо використовувати другу формулу, оскльки перша значно пдвищу
вартсть кредиту ( як показали розрахунки майже вдвч ).
Надал поступово будуть визначатися поняття та вдповдн ним змнн, як необхдн для розрахунку ризику з рахуванням забезпечення
|
Z1 |
Частина кредитно |
|
Z2 |
Частина кредитно |
( 9 )
( 10 )
|
V1 |
Вдсоток за частину кредитно |
|
V2 |
Вдсоток за частину кредитно |
(
11 )
( 12 )
|
Sr |
Сума кредитно |
( 13 )
(14)
|
po |
Кредитний ризик з рахуванням забезпечення |
а ( 15 )
Псля обрахунку ризику по забезпеченому кредиту поста
завдання визначити вдсоток за користування кредитом з рахуванням ризику. Це можна здйснити використовуючи формулу врахування ризику при обчисленн ставки вдсотку :
( 16 )
Треба також зазначити, що сну
пряма залежнсть мж ризикованстю кредитного портфеля банку та кореляцúю окремих кредитних год. Наприклад, якщо банк дода
до вже снуючих кредитв у галуз електроенергетики ще один аналогчний, то вн тим самим значно пдвищу
ризиковансть всього портфеля. Виходячи з вищесказаного необхдно врахувати дану компенсацю за портфельний ризик. Математично це вигляда
так :
( 17 )
Де:
а- вдсоток за позикою;
d - показник змни середньозваженого ризику портфеля;
D0 - Середньозважений ризик кредитного портфеля без рахування дано
D1 - Середньозважений ризик кредитного портфеля з рахуванням дано
Використовуючи обраховану нами формулу вдсотка з урахуванням ризику отрима
мо :
(18)а
З наведених формул очевидно, що якщо нова позика збльшу
(зменшу
) середньозважений ризик кредитного портфеля ( D ), то премя за кредитний ризик ( R - r ) за даною годою ма
бути збльшена (зменшена) у спввдношенн ( 1+d ).
Наприкнц слд зазначити, що видаючи кредит слд керуватися в першу чергу здоровим глуздом, коли сукупний кредитний ризик
, тобто апрорна можливсть невиконання позичальником кредитно
2 Аналз кредитно дяльност Державного ощадного банку крани
Особливост кредитно
Найчастше комерцйн банки зазнавали збиткв через залучення занадто дорогих кредитних ресурсв та через
Таблиця 7а
Проблемн кредити по групах банкв кра
|
Номер групи банкв за робочими активами |
1 |
2 |
3 |
4 |
Разом |
|
Меж робочих активв для визначення належност до групи, млн. грн |
2657.1 - 107.9 |
98.3 - 32.5а |
28.51 - 10.0 |
9.97 - 1.5 |
|
|
Кльксть банкв |
20 |
38 |
47 |
75 |
180 |
|
Робоч активи, % |
79,6 |
13,2 |
4,8 |
2,3 |
100,0 |
|
Усього кредитв, млн. грн |
7630 |
993.1 |
402.8 |
269.6 |
9295.5 |
|
Пролонгован, питома вага у кредитному портфел групи |
11,8 |
7,3 |
1,1 |
12,6 |
11,3 |
|
Прострочен, питома вага у кредитному портфел групи |
9,4 |
5,5 |
4,6 |
8,7 |
8,7 |
|
Питома вага груп у наданих кредитах |
|||||
|
Усього надано кредитв, % |
82,1 |
10,7 |
4,3 |
2,9 |
100 |
|
Пролонгован, % |
85,9 |
6,9 |
3,9 |
3,3 |
100 |
|
Прострочен, % |
88,0 |
6,7 |
2,2 |
3,1 |
100 |
Для проведення аналзу даних таблиц зручнше розглянути
Рис. 6а Питома вага проблемних кредитв по всх банках кра
Як видно з графку найбльш стабльно функцонують 47 банкв, що належать до групи 3. Але вони володють лише 4.8 % робочих активв якщо врахувати, що 20 найкрупнших банкв, як контролюють майже 80 % робочих активв у сво
му кредитному портфел мають 21.2 % проблемних кредитв - можна зробити висновок, що стаблзаця лише намча
ться.
Проблема першо
Рис. 7а Порвнянн робочих активв та проблемних кредитв за питомою вагою в загальному обсяз по всх банках ( № 14, тор. 6 )
Як вже зазначалося однúю з особливостей сучасно
Структура кредитного портфеля Ощадбанку вдобража
загальну тенденцю в кра
Пдкреслюють бльш високу надйнсть мжбанквського кредитування також дан Додатку 10 : сума на рахунку 9600, на якому облковуються списан несплачен банками вдсотки на протяз року,
постйною навть дещо знижу
ться, навпаки рахунок 9601 постйно зроста
, що свдчить про постне зростання безнадйних до повернення вдсоткв по операцям з клúнтами.
Рис. 8
Структура кредитних вкладень Ощадбанку на 01.01.99 р.
Як видно з Додаткв 6,7,8,9 за рк зменшення прострочено
За всма ншими категорями поряд з зменшенням загально
Треба також зазначити, що за даними Додатку 10 на протяз року клúнти поступово знижували поточну заборговансть за вдсотками. Це да
можливсть зробити висновок про те, що на 9601 рахунок на протяз року списувались безнадйн вдсотки несплачен в минул роки, в 1998 роц ситуацю з виплатою вдсоткв вдалося дещо стаблзувати.
Специфкою кредитування Ощадбанку
висока частина довгострокових кредитв населенню (на 01.01.99 р. -а 66.4 % вд загально
Для Ощадного банку ця тенденця
негативною, оскльки зниження рвня кредитування населення компенсу
ться збльшенням кредитування юридичних осб. Це призведе до втрати завойованих ринкв та збльшення рвня ризикованост кредитного портфелю через вдсутнсть досвду бльшост кредитних працвникв у галуз кредитування пдпри
мств.
Як видно Рис.9 основна частина кредитно
Поряд з бльшою активнстю також
очевидним, що яксть портфеля ГОУ на протяз 1998 року змнилася на краще, на вдмну вд решти вддлень ( Таб. 8, Рис 9а ). Це свдчить про недостатнй рвень пдготовки спецалств в регонах врешт решт призводить до негативних наслдкв вцлому по банку.
Таблиця 8
Порвняння дяльност ГОУ та банку вцлому
|
Змна кредитно |
Змн прострочено |
|||
|
ГОУ |
+ 5,9 |
- 5,82 |
||
|
Житомирське |
+24,38 |
+181,73 |
||
|
Черкаське |
-29,53 |
+1870,71 |
||
|
Банк вцлому |
- 5,07 |
+ 31,43 |
Така ситуаця
дуже загрозливою ставить банк на межу катастрофчного ризику. В цьому випадку необхднеа втручання з боку центральних кервних органв банку з метою запобгання подбних ситуацй в майбутньому.
Взагал на протяз 1998 року снував дуже тсний звСязок мж змною обсягв прострочено
Одночасно слд зазначити, що порвнюючи змни заборгованостей з базовою точкою - 01.01.98 р. - був отриманий нший результат - коефцент кореляцÿ = -0.1, який показу
, що по всх вддленнях банку за рк вдносне зниження заборгованост по кредитах привело до незначного зростання прострочено
 |
Якщо розглянути ситуацю з пролонгованою заборгованстю у порвнянн з простроченою (Додаток 5 ), то можна побачити, що вцлому по банку за рк
Про це свдчить коефцúент кореляцÿ мж структурними змнами у кредитнй заборговност банку, який дорвню
(Ц 0,33). Це говорить про те, в цлому по банку, при зростанн частки пролонговано
Про погршення якост кредитного портфелю Ощадбанку свдчить також рзке зменшення стандартно
Рис. 10
Змни якост кредитного портфеля банку.
Найбльш негативн змни вдбулись у кредитних портфелях таких правлнь : Внницьке, Днпропетровське, Житомирське, де на кнець року стандартн кредити склали близько 2 %, а безнадйн бльше половини (Додаток 13). Поряд з погршенням якост портфелю не вдбулося вдповдного зростання резервв банку ( коеф. Кореляцÿ мж темпами змни кредитв по групах та вдповдних резервв склав лише 0,4 ), що свдчить про значну загрозу фнансовому становищу банка ( Додаток 11, 14). Якщо ж поглянути на дан Додатку 16, то можна побачити, що ситуаця з резервуванням просто катастрофчна ( резерви сформован по всх групах кредитв приблизно на 20 %-25%, лише по стандартних
незначне перевищення, левову частку в загальному обсяз недоформування резервв займають резерви по безнадйних кредитах - 64.9 % ( Додаток 17, Рис 11 )
Рис. 11
Доля недосформованих резервв по видах кредитв у загальнй розрахунковй сум резервв.
Одночасно слд вдмтити, що кредитна полтика банку
недеверсифкованою також у розрз галузей народного господарства (Додаток 17). 31 % кредитв було надано сфер торгвл, одночасно на цю сферу припада
45.8 % загально
Слд вдмтити, що банк повнстю гнорував таку рентабельну галузь, як паливна промисловсть, недостатню ваги придлив кредитуванню нформацйно-обчислювально
Отже на пдстав вищезазначеного можна твердити, що кредитна дяльнсть Ощадного банку та кредитний портфель безпосередньо характерезу
ться наступними положеннями :
1. Портфель погано деверсифкований за галузями економки
2. Занадто мобльний у негативний бк ( гпертрофована реакця на змни в економц )
3. Катастрофчно недостатнй рвень резервування, який загрожу
фнансовй стйкост банку.
 |
4. Значн вдхилення у якост дяльност перифрÿ та центрального вддлення.
5. Найменший ризик спостергався по мжбанквських та валютних кредитах.
Все це призводить до того, що кредитний ризик в операцях Ощадного банку, зважаючи на його соцальну функцю,
невиправдано високим. Зважаючи на це Ощадному банку слд зосередитись на заходах по мнмзацÿ кредитного ризику, про як йтиметься у наступному роздл.
мнмзац кредитного ризику
При формуванн вдосконаленн банквсько
Кредитування в нших кра
В свтовй банквськй практиц велика вага придля
ться оцнц мнмзацÿ кредитного ризику на рвн всього кредитного портфеля. Здйсню
ться оцнка обсягу, структури та якост кредитного портфеля, вже потм приймаються заходи, як дозволяють оптимзувати його структуру для зменшення ризику.
Дуже поширеним
спосб захисту вд кредитного ризику через продаж кредитв. Банк, виходячи з проведено
Щодо технки здйснення продажу кредитв, то банк-продавець у деяких випадках може зберегти за собою права з обслуговування боргу. Кредити продаються за цною, нижчою за
Однúю з поширених у деяких кра
Домнуючою концепцúю оптимзацúю кредитних ризикв
теоря диверсифкацÿ. Сутнсть ? поляга
у всебчнй диверсифкацÿ операцй банку, в тому числ кредитних. Сучасн дослдники вважають, що надання клькох великих позичок
значно небезпечншим, нж значно
Яскравим проявом процесу диверсифкацÿ кредитного ризику
розвиток у свтовй практиц консорцального кредитування, при якому кредиторами виступають деклька банкв часникв консорцуму.
ле треба зазначити, що метод диверсифкацÿ неспроможний захистити вд впливу таких факторв як очкування кризи чи росту економки в цлому, коливання банквського вдсотка, полтичних коливань та нших глобальних чинникв. Крм того, диверсифкаця може не тльки зменшити, збльшити ризик. Збльшення ризику вдбува
ться у випадку кредитування галузей, нформаця про як обмежена
недостатньою.
З ншого боку поширеним
державне регулювання максимального розмру ризику на одного позичальника, що запобга
надмрнй орúнтацÿ банку при проведенн ним кредитних та позабалансових операцй не одного великого позичальника.
Наприклад, у США обсяг кредитв одному клúнту або груп клúнтв, повТязаних нвестицйно-засновницькими вдносинами, на повинен перевищувати 10% суми власних коштв банку. Кредити, надан банком державним становам, вважаються наданими одному клúнту.
У Нмеччин обсяг сх великих кредитв, кожен з яких дорвню
або перевищу
15% власного капталу банку, не повинен перевищувати останнй бльш як у 8 разв. Найбльший з великих кредитв не повинен перевищувати 50% власних коштв банку.(43, с. 33)
Велика вага придлялась завжди банками до виробки найефективншо
В наш час банки розвинутих капталстичних кра
Так ряд американських банкв використовують систему оцнки кредитоспроможност, побудовану на чотирьох групах основних показникв:
- квдност фрми;
- оборотност капталу;
- залучення коштв;
- прибутковост.
Оцнка кредитоспроможноста клúнтв французькими комерцйними банками включа
3 блока :
1) оцнка пдпри
мства аналз його балансу, також ншо
2) оцнка кредитоспроможност клúнтв на основ методик, прийнятих окремими комерцйними банками;
3) використання для оцнки кредитоспроможноста даних картотеки Банку Францÿ.
Особливсть, як бачимо, у тому, що у Францÿ сну
спецальний Центр по визначенню ризикв. Ця служба створена ще у 1946 роц знаходиться у пдпорядкуванн Банку Францÿ. Центр щомсяця отриму
вд банкв нформацю про надан кредити та
Картотека Банку Францÿ ма
чотири роздли. В першому пдпри
мства розподляються на 10 груп залежно вд розмру активу балансу. Другий роздл
роздлом кредитно
Ще один метод мнмзацÿ кредитного ризику, який використову
ться банками та вимага
достоврно
В закордоннй практиц кредитне страхування вперше набуло розвитку в квроп псля першо
снують також спецалзован фрми, що надають з вдповдну плату необхдну нформацю, в тому числ конфденцйного характеру.
Наприклад, в свтовй практиц одним з найбльш вдомих джерел даних про кредитоспроможнсть
фрма Дан енд Бредстрт', яка збира
нформацю про близько 3 млн. фрм США Канади нада
? за пдпискою. Коротка нформаця оцнка кредитоспроможност кожно
Взагал нфраструктура фнансових ринкв розвинутих кра
База даних постйно поповню
ться, а поява компТютерв в значнй мр спростила технку адмнстрування бази даних, хоча у фнансовому вдношенн витрати зросли.
Задачею кра
вд впливу кредитного ризику.
Сучасна ситуаця правлння кредитним ризиком комерцйними банками кра
Таблиця 9
Проблемн банки кра
|
на 01.01.1998 |
На 01.07.1 |
|
|
Проблемн банки |
63 |
59 |
|
Банки у режим фнансового оздоровлення |
23 |
16 |
|
Банки у стадÿ квдацÿ |
40 |
38 |
Тому важливим
виявлення резервв подальшого вдосконалення захисту банкв вд кредитного ризику. Як доводять статистичн дан, велика частина кредитв нада
ться комерцйними банками кра
Таблиця 10
Заюорговансть за кредитами в галузевому розрза на 01.12.98, млн. грн. (44,с.82)
|
Галуз |
Усього |
У т.ч. за видами |
|||
|
Валют |
Кредитв |
||||
|
Нацональна. |
ноземна |
Короткостроков |
Довгостроков |
||
|
Усього |
8891 |
4847 |
4043 |
7335 |
1556 |
|
Промисловсть |
3535 |
1566 |
969 |
3042 |
493 |
|
Питома вага |
39,75% |
32,3% |
48,7% |
41,4% |
31,6% |
|
Торгвля т харчування |
2627 |
1575 |
1052 |
2292 |
335 |
|
Питома вага |
29,5% |
32,5% |
26% |
31,2% |
21,5% |
Як видно з таблиц майже третина загальних обсягв кредитування здйснюються в сферу торгвл. Позички суб'
ктам господарювання ц㺿 галуза на 87,2 % надаються на коротк термни на 40 % - в ноземнй валют. Бльше чверт всх валютних кредитв здйсню
ться саме в сферу торгвл. Кредитний ризик банку при кредитуванн зовншньоекономчно
Тому у пероди зниження курсу нацонально
Прикладом пдвищення ступеню кредитного ризику для банкв в нфляцйн пероди
друга половина 1998 року, коли майже на третину зросли обсяги прострочених кредитв в портфелях банкв Укра
За нформацúю нацонального банку Укра
Ще однúю проблемою кра
Що стосу
ться передач банками ризику ншим суб'
ктам економки, то для фнансового ринку кра
Основною проблемою, що виника
при страхуванн вдповдальност позичальника
недосконалсть законодавства. Так, страхова компаня у бльшост випадкв може вдмовити у виплат страхових сум ( страхового вдшкодування ) на пдстава п.1 ст. 25 Закону кра
Це можна розум так, що, наприклад, страхувальник (позичальник) дючи в мовах невизначеност на ринку свдомо ризикуючи грошима, отриманими за рахунок позики, здйсню
дÿ, як спрямован на настання страхового випадку, отже вн не ма
право отримати страхове вдшкодування.
Банки також не надають кредити фзичним особам пд забезпечення страховим полсом, бо бльшсть страхових компанй не практикують вдповдн страхов послуги. Так, НАСК Оранта, АКа "Скф", Росток, Скайд, Енергорезевр страхуванням позичальника - фзично
кдиний вид страхування, що набув у кредитнй сфер значного поширення - це страхування заставленого майна. Нима охоче займаються багато страхових компанй. Як правило, банки встановлюють контакт з певною страховою компанúю, в якй рекомендують позичальнику застрахувати заставлене майно (наприклад Правекс-банк" працю
з компанúю Правекс-страхування" ; Енергобанк" з СК "Енергорезерв" (5, с.11).
Отже особливу вагу в аспект мнмзацÿ кредитного ризику, слд придляти розвитку та досконаленню спвробтництва банкв з страховими органзацями. Найперспективншими формами спвробтництва цих станов, як показав зарубжний досвд,
кептивн страхов компанÿ (засновниками яких
банки). Зближення банквського страхового бзнесу надасть можливсть спростити процедуру кладання як страхово
Однúю з причин появи проблемних позик
а недосконале вивчення фнансових можливостей потенцйного позичальника щодо надання конкретного кредиту.
У сучаснй втчизнянй тератур, по сут, нема
достатньо обгрунтованих комплексних методик визначення кредитоспроможност. Бльшсть з застосовуваних нин й рекомендованих способв оцнки кредитоспроможност передбача
розрахунок показникв, що характеризують рзномантн аспекти фнансового становища позичальника (лквднсть, длову активнсть, рентабельнсть), визначення
Деяк банки, намагаючись подолати ц вади, створюють власн методики.
Так, наприклад, фахвц нституту банкрв АПБ Укра
- визначаються найважливш показники, як впливають на виршення питання про надання позики;
- кожному показнику присвою
ться вага залежно вд його важливост та значення для конкретного банку;
- яксн оцнки використовуваних показникв отримують кльксний вираз (ранг).
Оцнка по кожному показнику обчислю
ться множенням ваги цього показника на вагу рангу. За одержаною загальною сумою балв визнача
ться клас позичальника залежно вд ступеня ризику для банку (чотири класи). Втчизнян спецалсти з економчного ризику вважають, що така методика виконана на бльш яксному рвн, нж попередн (11, с.6). Але вони видляють характерн помилки : як правило, нечтко розмежовуються показники, що стосуються фнансового стану пдпри
мства та самого кредитованого проекту; деяк показники дублюються; надмрна кльксть показникв заважа
працвников сприймати та оперувати ними.
ле з ншого боку деяк банки використовують надто примтивн методики оцнки кредитоспроможност, в яких взагал порушуються правила по
днання оцнки кльксних яксних характеристик.
Найоптимальншим варантом була б розробка кожним банком власних правил здйснення оцнки клúнта на баз úрархчно
В нй передбача
ться створення úрархчно
Рис. 14
Багаторвнева úрархчна структура для оцнки кредитоспроможност позичальника.(11, с.8)
|
Кредитоспроможнсть позичальника |
Яксть забезпечення |
|
Платоспроможнсть позичальника |
|
Фнансовий стан |
Репутаця |
|
Проект, що кредиту ться |
|
Платоспроможнсть гаранта |
|
Платоспроможнсть страховика |
|
Яксть застави |
       |
На наступних рвнях подл вдбува
ться на бльш конкретн област вивчення, як, наприклад, фнансовий стан оцню
ться в розрз квдност (коефцúнтв загально
Наступний крок - це визначення ваг показникв по кожнй груп на основ експертних оцнок фахвцв комерцйного банку, аудиторських фрм, науковцв.
останн
, що ма
бути зроблено кожним банком, це ранжування безпосередньо самих показникв. Ранжування не буде вдрваним вд реалй, якщо для його здйснення застосувати результати кредитно
Однак виважен дÿ банкв з оцнки кредитоспроможност позичальникв не завжди можуть зумовити бажаний результат щодо мнмзацÿ кредитного ризику. Справа в тому, що банки не мають всебчно
Гострою для банквсько
Неправомрними дями може бути :
- незаконне отримання кредиту (отримання позики або пльгових мов кредитування шляхом представлення банков заздалегдь неврних вдомостей про господарський та фнансовий стан );
- злочинне хилення вд погашення кредиторсько
- навмисне банкротство ( з метою неповернення боргу);
- фктивне банкротство (з метою введення кредиторв в оману та отримання вдстрочок, для несплати боргв);
- неправомрн дй при банкротств.
Саме поява час вд часу в банквськй практиц перелчених вище випадкв спричиню
необхднсть посилення роботи служб безпеки банкв. Ма
бути припинений такий хд дй, за якого функцÿ служби безпеки банку зводяться до охоронних обов'язкв.
Втягнення в пдпри
мницьку дяльнсть багатьох непдготовлених суб'
ктв призвело до того, що бльшсть з них не можуть квалфковано скласти обгрунтування проекту кредитування, розрахувати перод його окупност. Нердко технко-економчне обгрунтування мстить недостоврну нформацю (22, с.17). Необхдною з боку банкв
бльш кроптка робота з клúнтом на етап пдготовки до кладання кредитно
В мовах становлення банквсько
Дореч, ефективним було б застосування в сх банквських становах колегального методу авторизацÿ кредиту, який забезпечу
бльш детальний контроль за наданням кредитв.
Як же вдмчалося в цй робот, застава залиша
ться найпоширеншим найефективншим забезпеченням (а отже способом мнмзацÿ кредитного ризику)а кредитв, що надаються комерцйними банками кра
Хоча економстами видляються деяка недолки застосування застави н практиц, як потребують доопрацювання.
Законом кра
Вдповдне оформлення реалзаця заставного майна обкладаються численними податками зборами. Так, необхдно сплатити збр при нотаральному оформленн вдчуження майна, державне мито при подач майнового позову, ПДВ податок па прибуток псля реалзацÿ предмета застави. Цим, також можливстю зниження ринково
Виршення цих питань (особливо податкових)
неможливим у короткостроковй перспектив, але при подальшому вдосконаленн законодавств мають бутиа прийнята заходи щодо захисту нтересв кредиторв, отже стаблзацÿ банквсько
Також банкам слд придляти бльше ваги питанню оцнки майна, що прийма
ться у заставу. Тому що бльшсть проблем, як виникають при реалзацÿ заставленого майна виткають саме з його неврно
Довгий час в економчнй тератур пднмалося питання про недостатнсть нформацÿ про попередн заставлення майна кредиторам. Як результат - на науково-практичнй конференцÿ, проведенй НБУ, Мнфном, ПД
при Мнфн та за частю вдомств, станов, органзацй було прийняте ршення про створення ре
стру заставленого майна та гарантй, який дозволив би запобгати подвйнй застав одного того ж майна. З березня 1 року Державний ре
стр застав рухомого майна був введений в дю згдно доповнень до закону Про заставута постанови Кабнету Мнстрв кра
Що стосу
ться створення нформацйних систем на рвн держави, як сприяли б мнмзацÿ кредитного ризику комерцйних банкв, то важливим кроком було б створення в кра
Бльш реальним для кра
Однúю з можливих систем захисту вд кредитного ризику може бути, на нашу думку, його обгрунтоване врахування при обчисленн ставки вдсотку за кредит. Це поясню
ться тим, що завищений вдсоток може негативно вплинути на фнансовий стан позичальника, занижений - не покрити ризик для банку. Також дуже важливим
врахування впливу забезпечення на загальний ризик по кредитнй угод.
Практична реалзаця цих вимог була зроблена на основ теоретичного матералу, викладеного в Роздл 1, та за допомогою табличного процесору EXCEL 97.( Додаток 20 )
Принцип дÿ модел базу
ться на наступних твердженнях :
1. Кредитний ризик форму
ться пд дúю окремих видв ризику. (Рис. 1 )
2. Вимрювання складових кредитного ризику здйсню
ться експертним методом на основ аналзу окремих факторв та визнача
ться ймоврнстю настання небажано
3. По
днання дÿ складових кредитного ризику здйсню
ться на основ правил операцй з ймоврностями.
4. Надйнсть забезпечення (Р1) доповню
ймоврнсть невиконання забезпеченням функцй захисту вд ризику(Р2)а до повно
5. Кредитн годи всього портфеля корелюють мж собою разом взят збльшують ризик по кожнй з год.
Процедура дÿ модел наступна: на основ формул викладених в Роздл 1 здйсню
ться обчислення ризику з урахуванням забезпечення по кожнй год портфеля. Потма здйсню
ться розрахунок ризикованост всього кредитного портфеля ризик портфеля без рахування ризику по кожнй год ( тобто виявля
ться вплив кожно
Очевидно, що в кра
Висновки
Масов неплатеж в нашй кра
Розглянувши проблему кредитного ризику, автор дйшов наступних висновква :
1.Основним способом мнмзацÿ кредитного ризику в банквськй систем кра
2. Кредитний ризик не можна розглядати вдрвано вд нших ризикв банквсько
3. Проблема управлння кредитним ризиком комерцйного банку в кра
Частина 1 Збрати якомога бльшу кльксть достатньо повно
) створення рейтингових агенств як в систем окремих банкв так в маштаб кра
б) створення загальноукра
в) посилення роботи служби банквсько
Частина 2 На мою думку, ця частина
основною, вона поляга
у пдготовц висококвалфкованих спецалств з енциклопедичними знаннями в сх галузях економки, як здатн постйно виршувати нетрадицйн задач нетрадицйними методами. Видлення друго
Практика показала, що працвникам кредитного вддлу банку у сво
4. Особливу вагу, в аспект мнмзацÿ кредитного ризику, слд придляти розвитку та досконаленню спвробтництва банкв з страховими компанями.
гнорування цього шляху мнмзацÿ кредитного ризику призвело до значних втрат у фнансово-кредитнй систем Укра
5. Комерцйним банкам слд бльше придляти ваги питанням оцнки майна, що прийма
ться у заставу. Тому що бльшсть проблем, як виникають при реалзацÿ заставленого майна виткають саме з його неврно
6. На державному рвн проблема мнмзацÿ кредитного ризику виршу
ться за допомогою впровадження обовязкового створення банками резервв на покриття можливих втрат вд кредитно
Мнмзаця кредитного ризику на рвн банку, на вдмну вд компенсацÿ за рахунок резервв, передбача
активний вплив на ймоврнсть настання негативних явищ. Тому на практиц акценти мають бути змщен вд погашення отриманих збиткв до попередньо
Що стосу
ться практично
1. Використання розгалужено
2. Зниження кредитного ризику шляхом збльшення дол мжбанквського розмщення кредитних ресурсв.
3. Пдвищення квалфкацÿ кредитних працвникв, особливо це стосу
ться регональних правлнь.