Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Креативность и ее диагностика
Змст.
Вступ.
ктуальнсть проблеми обдарованост.
Основн аспекти проблеми обдарованост.
. Теоретичний огляд та аналз проблем креативност та мотивацйно-особистсних рис особистостей.
1.1. Значення проблеми обдарованост у втчизнянй та зарубжнй психологÿ.
1.2. Явище обдарованост.
1.3. Явище креативност.
1.4. Основн пдходи до проблеми творчост.
1.5. Концепцÿ креативност.
1.6. Теоря соцального научння Дж. Роттера.
1.7. Розумння поняття Мотив.
². Емпричне вивчення мотивацйно-особистсних особливостей креативв пдлткового вку.
1.1.Обрунтування експериментально
1.2.Умови дагностики креативност та мотивацйно-особистсних особливостей.
1.3.Збр психо-дагностичних даних.
1.4.Аналз результатв дагностики пдлткв.
Висновки.
Список використано
Додатки.
Вступ
Дослдження проблеми обдарованост ма
довготривалу сторю у втчизнянй та зарубжнй психологÿ, але до цього часу сну
багато блих плям у цй област психологчних знань, що робить актуальним подальше проведення як теоретичних, так методологчних дослджень, вдосконалення концептуального апарату методв вивчення дано
Одна з проблем поляга
в тому, що в реальних житт
вих мовах в наше в наше поле зору попадають лише т обдарован дти, як вже змогли в чомусь себе проявити, в деякй мр реалзувати, актуалзувати сво
Дти для яких житт
в соцокультурн мови склались несприятливо, на сьогодншнй день мають досить низьк можливост реалзацÿ житт
во
Фактично ми втрача
мо таланти, з причин ще снуючо
Обдарован дти найбльш чутлив до неадекватних оцнок, несправедливих негативних впливв з сторони дорослих та ровесникв.
Найбльш негативний вплив групи ровесникв на обдарованих дтей проявля
ться у прагнення привести
Слд звернути вагу на те, що нод не тльки емоцй, але переживання невдач, загострена емоцйна реакця на виникаюче протирччя самооцнки обТ
ктивних результатв дяльност може виступати важливим стимулом для серйозних занять, в яких розвиваються здбност.
Обдарован дти вдчувають дискримнацю при вдсутност диференцйованого навчання, через надмрну нфкацю програм, в яких погано, або зовсм не враховуються ндивдуальн можливост засво
ння знань.
Таким чином, проблема обдарованост ще далеко не
розвТязаною повнстю але снуюч в сучаснй психологчнй науц вдповдн надбання дозволяють в деякй мр практично виршувати наведен проблеми. Реалзацÿ дано
Отже, проблема розвитку творчо
Досягнення тако
1. Розглянути сторю сучасний стан дослджень обдарованост в зарубжнй втчизнянй психологÿ.
2. Розбрати концептуальну модель креативност, яка рунту
ться на розведенн потенцально
3. Теоретично обрунтувати дослдження вза
мозвТязку рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у потенцальних креативв пдлткового вку.
4. Розробити програму дослдження вза
мозвТязку рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ у потенцйних креативв пдлткового вку обрунтувати адекватнсть застосування методик, як використовувались у даному дослдженн.
5. Провести дослдження, спрямоване на вивчення вза
мозвТязку рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у потенцйних креативв пдлткового вку.
6. Зробити аналз одержаних результатв дослдження вза
мозвТязку рвня мотивацÿ дослдження особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у потенцальних креативв пдлткового вку.
Гпотеза дослдження: у креативв пдлткового вку не проявля
ться вза
мозвТязок мж рвнем мотивацÿ досягнення нтернальними альтернативами.
ОбТ
ктом дослдження виступили мотивацйно-особистсн особливост потенцальних креативв пдлткового вку.
Предметом дослдження був вза
мозвТязок рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у потенцйних креативв пдлткового вку.
Як основн методи роботи були застосован наступн дослдницьк засоби:
1. Теоретико-методологчний аналз вдповдних науково-лтературних джерел який використовувався для теоретичного обрунтування дослдження.
2. Основними методами дослдження виступили тести на креативнсть Д. Гльфорда, методи експертних оцнок, шкала оцнки потреби в досягненн Ю. Орлова тест-опитувальник субТ
ктивно
3. Основними методами обробки та нтерпретацÿ отриманих даних виступили методи кльксно
Теоретична практична значимсть дослдження.
В процес дослдження ми можемо визначити роль, специфку вза
мозвТязку рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у потенцйних креативв пдлткового вку. Результати дослдження поглиблюють розумння вза
мозвТязку рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у потенцйних креативв пдлткового вку.
Проведенне дослдження да
можливсть використовувати його результати в психологÿ креативност, в поведнковй та нших галузях психологÿ для подальшого практичного застосування при вивченн явищ креативност.
Роздл 1.
Теоретичний огляд та аналз проблем креативност та мотивацйно-особистсних рис особистостей
Значення проблеми обдарованост у втчизнянй та зарубжнй психологÿ.
Обдаровансть вивчалась дослджувалась тисячами вчених, але актуальност сво¿ дана проблема не втратила до нашого часу, оскльки ? складнсть не дозволила дослдникам цю проблему вичерпати.[13;3].
Першовитоки вчення цього явища губляться у сивй давнин. Однúю з перших спецалзованих психологчних праць у
вропейськй традицÿ в данй галуз можна вважати книгу спанського каря Хуана арте (1529 - 1592) Дослдження здбностей до наук, яка побачила свт у 1575 роц. В цй робот Хуан арте порушив чотири основних питання: У...як види обдарування
притаманними людському роду... як мистецтва науки вдповдають кожному обдаруванню, зокрема... за якими ознаками можна упзнати вдповдне обдарування. [41;60]
Нмецький вчений-енциклопедист Крстан Вольф (1679 - 1754) повТязував поняття про здбност з де
ю спонтанно
сторя розвитку дослджень практики навчання обдарованих талановитих дтей у втчизнянй психологÿ охопила всю систему проблем завдань, як вивчаються у наш дн. Причому, на початковому дореволюцйному першому псляво
нному етапах, ц дослдження були включен в систему мжнародних
вропейських дослджень.
Проте, психолого-педологчн дослдження були закрит разом з наукою педологúю в 1936 роц видатною постановою Про педологчн перекручення в систем Наркомпросу. Однак, н одна постанова не може повнстю зупинити рух науки. У втчизнянй тератур з психологÿ широко вдом прац В.М. Теплова, А.Г. Ковальова, В.Н. Мясщева, Н.С. Лейтеса та нших, присвячен вивченню дослдженню рзних аспектв проблеми обдарованост. [23;3]
В 60-70 - т роки психологами були проведен дослдження, як дозволили, отримати багатий матерал з проблем психологй творчост, запальних спецальних здбностей, психологÿ психофзологÿ ндивдуальних вдмнностей творчого розвитку особистост на рзних етапах ? становлення. [23;3]
80 - т роки - вдбува
ться практичне використання знань про природу обдарованост, психологчних законв засобв стимулювання творчост для вдосконалення змсту методв навчання обдарованих дтей. [23;4]
В США вже в 50-60 роках була розпочата розробка дорогоцнних програм, призначених забезпечити повноцнний розвиток творчого потенцалу обдаровано
Явище обдарованост.
У поглядах рзних вчених, зокрема психологв, на дане явище обдарованост
чимало розбжностей.
Так, за Б.М. Тепловим, обдаровансть... яксно сво
рдне по
днання здбностей, вд якого залежить можливсть досягнення бльшого чи меншого спху у виконанн т㺿 чи ншо
В.Д. Шадриков видля
спецальну обдаровансть та обдаровансть загальну: У... спецальна обдаровансть - яксно сво
рдне по
днання здбностей, яке створю
можливсть спху в дяльност, загальна обдаровансть - обдаровансть до широкого кола дяльностей чи яксно сво
рдне по
днання здбностей вд яких залежить спшнсть рзних дяльностей. [45;8]
На основ аналзу великого масиву теоретичних та емпричних даних було видлено потенцйну обдаровансть (котра
вродженим творенням) та обдаровансть актуальну (котра
продуктом вза
модÿ ндивдуума з свтом).
Обдаровансть - це близька до оптимально
1) нтелектуально - когнтивний (нтелектуально-пзнавальний) компонент обдарованост, який включа
а в себе т диференцйован компоненти обдарованост, як вдносяться до тих чи нших когнтивних (пзнавальних) особливостей обдарованих ндивдуумв (повТязаних з мисленням, сприйманням, памТяттю...); наприклад, володння значним обсягом нформацÿ;
2) мотивацйно-особистсний нтегрований компонент, який включа
т нтегрован компоненти обдарованост, як вдносяться до тих чи нших особистсних, енергетичних, термнальних (сенсово-цльових), мотивацйних особливостей обдарованих ндивдуумв. Наприклад, схильнсть до змагальност, що може набувати наполегливост при виконанн рзномантних завдань;
3) творчо-продуктивний (креативний) нтегрований компонент обдарованост включа
т диференцйован компоненти, як вдносяться до творчих особливостей обдарованих ндивдв (повТязаних з спроможнстю продукувати щось нове). Наприклад, здатнсть до продукування оригнально-конструктивних, несподваних дей.
Явище креативност.
За визначенням Е. Фрома, креативнсть - це здатнсть дивуватися, вдшукувати ршення в нестандартнй ситуацÿ, спрямовансть на нове вмння глибоко свдомлювати власний досвд. Всередин феномену креативност видляють його потенцйн актуальн Упостас, також принципово
Зовншн фактори можуть мати стотний формуючий вплив на так компоненти креативност, як мотивацйний, когнтивний поведнковий.
Мотиваця креативно
Когнтивний бк креативност мстить так характеристики творчого мислення:
- продуктивнсть - багатство дей, асоцацй, варантв виршення проблем;
- гнучксть - здатнсть швидко змнювати способи дй, переходити вд одного класу обТ
ктв до ншого;
- оригнальнсть - рдкснсть, незвичайнсть, нкальнсть способу розвТязання певно
Вироблення полварантност сприйняття, гнучкост мислення обумовлюються складнстю рзномантнстю мкросередовища. Крм цього, розвитку творчого мислення сприя
деяка екстравагантнсть ситуацÿ.
Поведнковий аспект креативност припуска
реалзацю креативних властивостей на поведнковому рвн: вироблення певних поведнкових автоматизмв, вироблених способв дй. Вони виробляються за рахунок научння: наслдування деяких дй, повторення закрплення
Таким чином, можна видлити фактори мкросередовища, як мають формуючий вплив на креативнсть:
1) не регламентовансть поведнки;
2) предметно-нформацйна збагаченсть;
3) наявнсть зразкв креативно
Також слд наголосити, що творчим людям притаманн наступн особистсн риси:
1) незалежнсть - особистсн стандарти важливш за стандарти групи, неконформнсть оцнок суджень;
2) вдкритсть розуму - готовнсть поврити сво
3) висока толерантнсть до невизначених нерозвТязних ситуацй, конструктивна активнсть в цих ситуацях;
4) розвинуте естетичне вдчуття, прагнення до краси [23].
Гуманстичн психологи стверджують, що творч люди характеризуються емоцйною соцальною зрлстю, високою адаптивнстю, врвноваженстю, оптимзмом т. д., але бльшсть експериментальних результатв протирчать цьому.
Згдно модел творчого процесу, креативи можуть бути схильн до психофзичного виснаження пд час творчо
Дослдження показали, що обдарован дти, чи
Ф. Баррон стверджу
, що для того, щоб бути творчим, треба бути трохи невротиком; як наслдок емоцйн порушення, як викривляють нормальне бачення свту, створюють передумови для нового пдходу до дйсност.[25]. В.Н. Дружинн вважа
, що тут переплутан причини наслдки: невротичнсть
побчним результатом творчо
За результатами дослджень, з точки зору вдношення рвня нтелекту креативност, в тому випадку, коли високий нтелект по
дну
ться з високим рвнем креативност, творча людина, частше всього, адаптована до середовища, активна, емоцйно-врвноважена, незалежна т.д. Навпаки, при по
днанн креативност з невисоким рвнем нтелекту, людина частше всього невротична, тривожна, погано адаптована до вимог соцального оточення. По
днання нтелекту креативност передбача
вибр рзних сфер соцально
Рзн дослдники, приписуючи зовсм протилежн риси творчим особистостям, мають справу з рзними типами людей (за класифкацúю Когана Воллаха) приносять висновки, як справедлив для одного типу, на всю сукупнсть творчих людей минулого, тепершнього майбутнього. Можливо боротьба двох однаково-сильних начал: свдомого (нтелектуального, рефлексивного) безсвдомого (творчого) переноситься з екзопсихчного плану в ендопсихчний (або нтрапсихчний - боротьба з самим собою). Дослдженнями вково
Я.А. Пономарьов наголошував, що для творчо
З точки зору В.М. Вльченка, природа творчост рунту
ться на природ людини як виду, який втратив в результат мутацÿ нстинктивну видову програму дяльност. Звдси виникли дефекти, порушення основних вза
мозвТязкв: дефект дяльност (звТязок людина - природа) дефект вдношення (звТязок людина - людина). Наслдком цього стало вддлення людини вд природи свту вцлому. В першопочатковому вддленн творця вд свту багато дослдникв бачать причину фантазй, ментально
Польський тературознавець Ян Парандовський вважа
, що в основ творчост лежить звльнення вд страждань важких думок, Удух втеч (Вовенарг), компенсаця дарв дол, матерально
Творчсть на вдмну вд рзномантних форм адаптивно
Вдношення до творчост в рзн епохи змнювалося. В Стародавньому Рим в книжц цнився лише матерал робота людини, яка переплтала книгу, автор був безправним - не переслдувались н плагат, н пдробки. В середн вки, як значно пзнше творець прирвнювався до ремсника, якщо вн намагався проявити свою нцативу, то вона няк не схвалювалась. Творець змушений був заробляти на життя ншим шляхом: Спноза шлфував нзи, Ломоносов цнувався за оди при двор створення святкових фе
рверкв.
лише в Х
Х ст. Художники, тератори, вчен та нш представники творчих професй отримали можливсть жити за рахунок продажу свого творчого продукту: не прода
ться натхнення але можна рукопис продати (О.С. Пушкн).
В ХХ ст. Реальна цннсть будь-якого творчого продукту визначалась не вкладом в скарбницю свтово
Суспльством, однак, роздлялись в с часи дв сфери людсько
В Стародавньому Рим vita activa - дяльне життя вважалось обовТязком основним заняттям кожно
В Древнх Афнах bios theoretikos - теоретичне життя - вважалось бльш престижним для вльного громадянина, нж bios practices - життя практичне. Можливо саме тому вс генальн де
В епоху Вдродження практична дяльнсть слугувала лише джерелом засобв для розвитку особистост у вльний вд виконання соцальних практичних завдань час. Новий час поставив на перше мсце Дло, otium звузив до хоб.
нтерес до особистост творця творчост в ХХ ст. повТязаний, можливо, з глобальною кризою, проявом тотального вдчуження людини вд свту, ррацональними вдчуттями, що цлеспрямованою дяльнстю люди не виршують основних проблем свого буття.
Розвиток цивлзацÿ, пдвищення складност життя, особиста вдповдальнсть, множиннсть вибору, тиск свободи, не витримавши якого розколовся розум масово
Основн пдходи до проблеми творчост
У втчизнянй психологÿ найбльш цлсну концепцю творчост як психчного процесу запропонував Я.А. Пономарьов [32]. Вн розробив структурно-рвневу модель центрально
|
Дискурсивне |
|
Логчне |
|
нту |
|
Структурн рвн |
  |
Критерúм творчого акту, за Пономарьовим,
рвне вий перехд: потреба в новому знанн склада
ться на вищому структурному рвн органзацÿ творчо
Основою спху ршення творчих задач, за Пономарьовим,
здатнсть дяти в м, яка визнача
ться високим рвнем розвитку внутршнього плану дй.
З креативнстю повТязан дв особистсн риси: нтенсивнсть пошуково
Пономарьов розгляда
творчий акт як включений в контекст нтелектуально
1 етап - постановка проблеми, активне свдомлення;
2 етап - етап ршення (несвдоме);
3 етап - вдбр переврка ршення - тут знову активзу
ться свдоме.
Якщо мислення першопочатково логчне, тобто доцльне, то творчий продукт може зТявитися лише в якост побчного. Але цей варант процесу
лише одним з можливих.
Таким чином, творчсть спонтанна, непланована; недоцльна, мимовльна, ррацональна, не пдда
ться (в момент творчого акту) регуляцÿ з сторони свдомост. В основ творчост лежить глобальна ррацональна мотиваця вдчуження людини вд свту, яка спрямову
ться тенденцúю до подолання, функцону
за типом позитивного зворотного звТязку: творчий продукт перетворю
процес в переслдування за горизонтом.
Психчне життя - це процес змни двох форм внутршньо
Глобально ж в житт людини перемага
якщо не творчсть, яка пробуджу
ться епзодично, то процес дезадаптацÿ: бологчна смерть припиня
будь-яку дяльнсть.
Мабуть, щоб творити, потрбно засво
Творчсть, як руйнування, амотивна, спонтанна, безкорисна. Це не цлеспрямована дяльнсть, а спонтанний вияв людсько
Головне в творчост не зовншня активнсть, внутршня - акт створення деалу, образу свту. Зовншня активнсть
лише експлкаця продуктв внутршнього акту.
Видляючи ознаки творчого акту, практично вс дослдники творчост сам творц пдкреслювали його безсвдомсть, спонтаннсть, не контрольовансть волею розумом, також змненсть станв свдомост.
Наприклад, М. Арнаудов [7] пдкреслю
, що багато поетв художникв наголошували на безсвдомй активност духу в творчому процес.
Можна навести деяк найбльш характерн вислови А. де Внь
З головною роллю безсвдомого, домнуванням його над свдомим в творчому акт, повТязаний ряд нших особливостей творчост включаючи ефект безсилля во при натхненн.
В момент творчост, мимовльно
Творець завжди вдчува
неможливсть пояснити причину, джерело сво
Найбльш поширен Убожественна демончна причини творчост. Причому художники письменники приймали ц версÿ в залежност вд свого свтогляду. Якщо Байрон вважав, що в людину вселя
ться демон, то Мкеланджело вважав, що його рукою водить Бог: Гарна картина наближа
ться до Бога злива
ться з ним.
Наслдком цього
тенденця, яка спостерга
ться у багатьох художникв, до вдмови вд авторства. Оскльки писав не я, бог, диявол. дух, внутршнй голос (у П.
. Чайковського), то творець свдомлю
себе як, наприклад, Моцарт, нструментом побчно
Верся неособового джерела творчого акту проходить через епохи, культури.
в наш час вона вдроджу
ться в думках великого Йосифа Бродського: Е Починаючи врш поет, як правило. не зна
, чим вн закнчиться, нод бува
дуже здивований тим, що вийшло, адже часто виходить краще, нж вн передбачав, часто думка заходить дал, нж вн розраховував Е Той, хто пише врш, пише його передусм тому, що складання вршу - колосальний прискорювач свдомост, мислення, свтоспоглядання. Вдчувши це прискорення одного разу, людина вже не в стан вдмовитись вд цього досвду, вона впада
в залежнсть вд цього процесу, як впада
в залежнсть вд наркотикв алкоголюЕФ
Цей стан вдмови вд власного ЯФ, коли вдсутн
вдчуття власно
Я. Парандовський, на основ аналзу багатьох випадкв, стверджу
: к письменники, для яких видана книга нби переста
снувати наводить вдповдн приклади: Кафка заповдав спалити сво
Спонтаннсть, раптовсть, незалежнсть творчого акту вд зовншнх ситуативних причин - друга основна його ознака.
Потреба в творчост виника
тод, коли вона небажана або неможлива з-за зовншнх обставин: свдомсть нби провоку
активнсть безсвдомого. При цьому авторська активнсть знищу
будь-яку можливсть логчно
Отже, спонтаннсть творчого акту, пасивнсть вол автора змненсть стану його свдомост в момент натхнення, активнсть безсвдомого говорять про особливе вдношення свдомого безсвдомого.
Свдомсть (свдомий субТ
кт) пасивна лише сприйма
творчий продукт. Несвдоме (несвдомий творчий субТ
кт) активно породжу
творчий продукт представля
його свдомост.
Подбне трактування вперше було запропоноване психологом В.Н. Пушкним.
Таким чином, головна особливсть творчост повТязана з специфкою проткання процесу в цлснй систем психки, яка породжу
ться активнстю субТ
кта.
нша справа - оцнка продукту як творчого. Тут в силу вступають соцальн критерÿ: новизна, осмисленсть, оригнальнсть т. д.
сну
як мнмум три основн пдходи до проблеми творчих здбностей. Вони можуть бути сформульован наступним чином: [49]
1. Як таких творчих здбностей нема
.
нтелектуальна обдаровансть виступа
в якост необхдно
2. Творча здбнсть (креативнсть)
самостйним фактором, незалежним вд нтелекту (Дж. Гльфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я.А. Пономарьов) - мж рвнем нтелекту рвнем креативност
незначна кореляця.
Найбльш розвинутою концепцúю
теоря нтелектуального порогу Е.П. Торранс: якщо IQ нижче 115-120, нтелект креативнсть творюють
диний фактор, при IQ вище 120 творч здбност стають незалежною величиною, тобто нема
креатинв з низьким нтелектом,
нтелектуали з низькою креативнсть.[11].
Припущення Торранс вдповда
даним Д. Перкнса [12]: для кожно
3. Високий рвень розвитку нтелекту передбача
високий рвень творчих здбностей навпаки. Творчого процесу як специфчно
Термен - нтелект не лише перешкода, але й необхдна мова досягнення спху в демократичному суспльств. Однак високий надвисокий рвень нтелекту не гарантують творчих досягнень. Можна бути нтелектуалом не стати творцем. Вдсутнсть однозначного звТязку мж нтелектом креативнстю стала основою дослдницьких пдходв, альтернативних редукцонстському. пх можна назвати як особистсно-мотивацйний психометричний.
Не сну
особливих творчих здбностей,
особистсть, яка володú певною мотивацúю рисами.
Творчсть - це вихд за меж заданого. Перше, що кида
ться в оч - це подбнсть поведнки творчо
Виника
запитання: чи спадков творч здбност, точнше - креативнсть?
Численн сторичн приклади: смейства математикв Бернулл, композиторв Бахв, росйських письменникв мислителв (см'я Соловйових нш) - на перший погляд, переконливо свдчать про переважний вплив спадковост на формування творчо
Критики генетичного пдходу заперечують проти прямолнйно
У доклад Нколаса [I], що загальнив результати 211 дослджень близнюкв, говориться, що внесок спадковост в детермнацю ндивдуальних розходжень за рвнем розвитку дивергентного мислення дуже невеликий. Росйськ психологи Е. Л. Григоренко Б.
.Кочубей у 1989 роц провели дослдження МЗ ДЗ близнюкв (учнвських 9-10-х класв середньо
Таким чином, психологчн дослдження не пдтверджують гпотезу про спадковсть ндивдуальних розходжень у креативност (точнше - рвня розвитку дивергентного мислення).
Спроба реалзацÿ ншого пдходу до виявлення спадкових детермнант креативност почата в роботах дослдникв, що належать до втчизняно
Гпотетичною властивстю нервово
Одна з спроб виявлення спадковост пластичност була розпочата в дисертацйному дослдженн С. Д. Брюкова [З]. Але оскльки психологчн дослдження дотепер не виявили спадковост ндивдуальних розходжень у креативност, звернемо вагу на чинники зовншнього середовища, що можуть зробити позитивний або негативний вплив на розвиток творчих здбностей. Дотепер дослдники вдводили виршальну роль спецальному мкросередовищу, у якому розвива
ться дитина,, в першу чергу, впливу смейних вдносин. Бльшсть дослдникв виявляють при аналз смейних вдносин так параметри: I) гармонйнсть - не гармончнсть вдносин мж батьками, також мж батьками дтьми; 2) творча - нетворча особистсть батька як зразок мтацÿ суб'
кт дентифкацÿ; 3) спльнсть нтелектуальних нтересв членв см'
Якщо в см'
К. Берр провв порвняльне дослдження особливостей смейного виховання лауреатв Нобелевсько
Обставини в см'ях лауреатв-учених були бльш стабльними, нж у см'ях лауреатв-лтераторв. Бльшсть чених пдкреслювали в нтерв'ю, що в них було щасливе дитинство рано почалося наукова кар'
ра, що проткала без стотних зривв. Трагчн подÿ в житт смей лауреатв Нобелевсько
С. Довлатов писав, що поету не да
ться тературний талант, да
ться талант поганого життя: чим грше життя, тим краще врш. Незважаючи на парадоксальнсть, у цьому висловленн
стотний змст. Спецалсти в област посттравматичного стресу, пережитого деякими людьми псля впливу вихдно
Д. Саймонтон, а потм ряд нших дослдникв [4] висунули гпотезу, що середовище, сприятливе для розвитку креативност, ма
пдкрплювати креативну поведнку дтей, надавати зразки творчого поводження для мтацÿ. З його точки зору, максимально сприятливе для розвитку креативност соцально полтично нестабльне середовище.
Серед численних фактв, що пдтверджують найважлившу роль смейно-батьквських вдсин,
так:
1. Велик шанси проявити творч здбност ма
, як правило, старший або
диний син у см'
2. Менше шансв проявити творч здбност в дтей, що дентифкують себе з батьками (батьком). Навпаки, якщо дитина ототожню
себе з деальним геро
м, то шансв стати креативною у не
3. Частше творч дти з'являються в см'ях, де батько значно старший за матр.
4. Рання смерть батькв призводить до вдсутност зразка поведнки ? обмеження в дитинств. Ця подя характерна для життя як значних полтикв, вчених, так злочинцв психчно хворих.
5. Сприятлива для розвитку креативност пдвищена вага до здбностей дитини, ситуаця, коли ? талант ста
органзуючим початком у см'
Отже, смейне середовище, де, з одного боку,
вага до дитини, з ншого боку, де до не
Розвиток креативност, можливо, йде за такою схемою: на основ загально
Виника
питання: коли вдбува
ться формування цих особистсних властивостей?
До трьох рокв у дитини, за даними Д. Б. Эльконна [б], з'явля
ться потреба дяти як дорослий, лзрвнятися з дорослим (Е. В. Субботський [7]). У дтей з'явля
ться потреба в компенсац㿻 розвиваються механзми безкорисливо
У ход соцалзацÿ встановлюються дуже специфчн вдношення мж творчою особистстю соцальним середовищем [9]. Проте безсумнвно: середовище гра
виняткову роль у формуванн прояв творчо
Якщо роздляти точку зору, що креативнсть властива кожнй людин, оточуюч впливи, заборони, табу, соцальн шаблони тльки блокують ? прояв, можна трактувати вплив нерегламентированност поведнки як вдсутнсть сякого впливу.
на цй основ розвиток креативност в пзньому вц виступа
як шлях звльнення творчого потенцалу вд затискачв, придбаних у ранньому дитинств.
ле якщо думати, що вплив середовища позитивний для розвитку креативност цлком необхдно пдкрплення загально
Концепцÿ креативност
Поняття лкреативнсть у контекст психологчного знання набуло значення тльки до початку 50-х рокв.
У 1950 роц понер в област креативност Дж. Гльфорд в зверненн при вступ на посаду президента Американсько
Психометрична революця у дослдженнях креативност почалася на початку 60-х рокв до цього часу не закнчилася.
Головними деологами психометричного пдходу до дослдження креативност стали Дж. Гльфорд Е. П. Торранс.
Концепця креативност як нверсально
Дивергентне мислення визнача
ться як тип мислення, який де в рзномантних напрямках (Дж. Гльфорд). Такий тип мислення припуска
варювання шляхв ршення проблеми, призводить до несподваних висновкв результатв.
Гльфорд вважав операцю дивергенцÿ, поряд з операцями перетворення й мплкацÿ, основою креативност як загально
Подальш досягнення в област дослдження тестування креативност пов'язан в основному з роботою психологв Пвденнокалфорнйського нверситету, хоча весь спектр дослджень креативност
Гльфорд видлив чотири основних параметри креативност:
1) оригнальнсть - спроможнсть продукувати вддален асоцацÿ, незвичн вдповд;
2) семантична гнучксть - здатнсть виявити основну властивсть об'
кта запропонувати новий спосб його використання;
3) образно-адаптивна гнучксть - спроможнсть змнити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нов ознаки можливост для використання;
4) семантична спонтанна гнучксть - продукування рзномантних дей в нерегламентовано
Гльфорд його спвробтники розробили тести програми дослдження здбностей (АКР), що тестують переважно дивергентну продуктивнсть:
1. Тест легкост слововживання: Напишть слова, що мстять зазначену букву (наприклад, про).
2. Тест на використання предмета: Перерахуйте якнайбльше способв використання кожного предмету (наприклад, консервно
3. порядкування зображень. Намалюйте об'
кти, використовуючи так фгури: коло, прямокутник, трикутник, трапеця. Кожну фгуру можна використовувати багаторазово, мняючи ? розмри, але не можна добавляти нш фгури або зайвû.
так дал.
сього в батаре
добре згоджуються один з одним (Анастаз). Час виконання теств обмежений.
Подальший розвиток ця програма одержала в дослдженнях Торранса [30]. Торранс розробляв сво
Вн вважа
, що творчий акт подля
ться на сприйняття проблеми, пошук ршення, виникнення формулювання гпотез, переврку гпотез,
Торранс стверджував, що не намагався створити факторно-чистий тест, тому показники окремих теств вдбивають один, два або деклька чинникв Гльфорда (легксть, гнучксть, оригнальнсть, точнсть).
До складу батаре
Надйнсть теств Торранса (за даними автора) дуже велика: вд 0,7 до 0,9. Вербальн тести бльш надйн, нж образотворч.
На вдмну вд теств Гльфорда, тести Торранса призначен для бльш широкого спектру вкв: вд дошкльникв до дорослих.
Факторний аналз теств Торранса виявив чинники, що вдповдають специфц завдань, не параметрам легкост, гнучкост, точност й оригнальност. Кореляцÿ цих параметрв середин одного тесту вищ, нж кореляцÿ аналогчних параметрв рзних теств.
Роздивимося характеристику основних параметрв креативност, запропонованих Торрансом. Легксть оцню
ться як швидксть виконання тестових завдань,, отже, тестов норми творюються аналогчно нормам теств швидксного нтелекту. Гнучксть оцню
ться як число переключень з одного класу об'
ктв на нший у ход вдповдей. Проблема поляга
в розбиванн вдповдей випробуваного на класи. Число характеристика класв визнача
ться експериментатором, що породжу
довльнсть. Оригнальнсть оцню
ться як мнмальна частота зустрч дано
Точнсть у тестах Торранса оцню
ться за аналогúю з тестами нтелекту. Дослдження, проведен аспранткою нституту психологÿ РАН О. Г. Алúвою, показали, що оригнальнсть швидксть тсно корелюють мж собою: чим бльше вдповдей, тим вони оригнальнш, навпаки.
Успшнсть виконання даних теств визнача
ться швидксними якостями психки.
М. Воллах Н. Коган висловлюються проти жорстких лмтв часу, атмосфери змагальност вдхиляють такий критерй креативност, як точнсть. У цьому вони ближче до вихдно
Воллах Коган у сво
У дослдженнях, проведених у лабораторÿ психологÿ здбностей
нституту психологÿ РАН А. Н. Воронним на дорослих випробуваних (студентах економчного коледжу), отриман аналогчн результати: чинник нтелекту чинник креативност
незалежними.
Пдхд Воллаха Когана дозволив по-ншому глянути на проблему креативност.
Дещо нша концепця лежить в основ розробленого Медником тесту вддалених асоцацй [34].
Наведемо для пояснення деклька схем.
Процес дивергентного мислення явно вдбува
ться так:
проблема, розумовий пошук вдбува
ться нби в рзних напрямках семантичного простору, причому вдштовху
ться вд дано
ПроблемаГпотеза |
|
Рис. SEQ Рисунок \* ARABIC 0 Схема процесу дивергентного мислення |
 |
Конвергентне мислення погоджу
вс елементи семантичного простору, що ставляться до проблеми, во
дино, знаходить
дино врну композицю цих елементв.
|
Виршення |
Елементи проблеми |
|
Рис. 2 Схема процесу конвергентного мислення |
Медник вважа
, що у творчому процес присутн як конвергентна, так дивергентна складов. На думку Медника, чим з бльш вддалених областей зят елементи проблеми, тим бльш креативним
процес ? ршення. Тим самим дивергенця замню
ться актуалзацúю вддалених зон значенн
вого простору. Але водночас синтез елементв може бути нетворчим стереотипним, наприклад: з'
днання рис коня людини актуалзу
уява кентавра, не ява людини з головою коня.
Творче ршення вдхиля
ться вд стереотипного: суть творчост, за Медником, не особливо операцÿ, в спроможност переборювати стереотипи на кнцевому етап розумового синтезу, у широт поля асоцацй.
Стереотипн виршення |
Елементи проблеми |
Оригнальне виршення |
|
Величина вдхилення вд стереотипу |
|
Рис. 3. Схема процесу творчого мислення (за С. Медником) |
 |
Одн㺿 з останнх за часом виникнення концепцй креативност
так названа теоря нвестування, запропонована Стернбергом Д. Лавертом. - автори вважають креативними таких людей, як здатн купувати де
Купувати за низькою цною - означа
займатися невдомими, невизнаними або малопопулярними деями. Задача поляга
в тому, щоб врно оцнити потенцал
Стернберг вважа
, що людина може не реалзувати свй творчий потенцал у двох випадках: 1) якщо вона висловлю
де
За Стернбергом, творч прояви детермнуються шстьма основними чинниками: 1) нтелектом як здбнстю; 2) знаннями; 3) стилем мислення; 4) ндивдуальними рисами; 5) мотивацúю; 6) зовншнм середовищем.
нтелектуальна здбнсть
основною. Для творчост особливо важлив так складового нтелекту: 1) синтетична здбнсть - нове бачення проблеми, подолання меж повсякденно
Вплив знань може бути як позитивним, так негативним: людина повинна подавати, що саме вона збира
ться зробити. Вийти за меж поля можливостей проявити креативнсть не можна, якщо не зна
ш меж цього поля. Водночас знання, що занадто вкорнилися, можуть обмежувати кругозр дослдника, позбавляти його можливост по-новому глянути на проблему.
Для творчост необхдна незалежнсть мислення вд стереотипв зовншнього впливу. Творча людина самостйно ставить проблеми й автономно
Креативнсть припуска
, з погляду Стернберга, спроможнсть йти на розумний ризик, готовнсть переборювати перешкоди, внутршню мотивацю, толерантнсть до непевност, готовнсть протистояти думц навколишнх.
Проявити креативнсть неможливо, якщо вдсутн
творче середовище. Окрем компоненти, вдповдальн за творчий процес, вза
модють.
сукупний ефект вд
Пдхд В.Н. Дружинна Н.В. Хазратово
Оригнальн вдповд вдповд, що зустрчаються рдко, не завжди збгаються (факт, виявлений ще Торрансом). Вдбува
ться необрунтований зсув понять: креативнсть ототожню
ться з нестандартнстю, нестандартнсть - з оригнальнстю, остання - з вдповддю, що рдко зустрча
ться, у данй груп випробуваних. Нестандартнсть - поняття бльш широке, нж оригнальнсть. До проявв креативност (якщо користуватися критерúм нестандартност) можна вднести будь-яку девацю: вд акцентуацй до прояву аутичного мислення.
Виника
проблема: як вдокремити продуктивн прояви творчост вд девантно
сну
думка, що критерúм може стати наявнсть осмисленост, що може бути сприйнята навколишнми. Значенн
вий критерй, на вдмну вд частотного, дозволя
розмежувати продуктивн творч непродуктивн (девантн) прояви людсько
соцаця потенцйно може бути включена в семантичн зв'язки з стимулом. Чим бльш далека вона вд стимулу, тим слабший ? значенн
вий зв'язок з контекстом ознаками стимулу.
Дан дослджень (В. Н. Дружинн, Н. В. Хазратова) [36] свдчать, що число вдповдей, як вдтворюють, дуже велике, але варативнсть таких вдповдей низька. Варативнсть семантично не пов'язаних з стимулом вдповдей дуже велика, тому що тут нема
значенн
вих обмежень, число ж таких вдповдей невелике. Оригнальн вдповд як би займають промжне положення (див. рис.2).
Креатив не той, хто перший породив дею, той, хто провв значенн
в зв'язки, чинив роботу по осмисленню де
Вс нтелектуальн тести тести креативност можна мовно прорангувати в залежност вд того, наскльки поводження випробуваного регламентоване нструкцúю. Очевидно, на полюс регламентованост виявляться групов тести швидксного нтелекту з закритою вдповддю. У цих тестах жорстко обмежений час виконання тесту, число завдань, способи
У тестах Гльфорда Торранса застосовуються лмти часу регламентаця поводження випробуваних, але, з ншого боку, зм'якшене сплкування з дослдником (у тестах Торранса) - дослдження проводиться у форм гри,, нарешт, передбачена необмежена множина вдповдей випробуваного: будь-яка оригнальна вдповдь прийма
ться.
Нарешт, у варант Когана-Воллаха вдсутн
обмеження часу, вводиться грова ситуаця, виключа
ться мотиваця досягнень соцального схвалення.
За мовами дослдження пдхд Когана-Воллаха близький до пдходу Богоявленско
Крайнм варантом - повно
Креативнсть виявля
ться в ситуацях, коли поводження випробуваних не регламенту
ться.
Вльн мови тльки створюють можливост прояву креативност. Отже, людина, що дала оригнальну, творчу вдповдь, явно ма
креативнсть. Але якщо людина не да
творчо
За допомогою теств креативност ми можемо виявити креативв, але не можемо точно визначити некреативв. Причиною цього
спонтаннсть проявв креативност непдвладнсть цих проявв зовншнй внутршнйа регуляцÿ.
Теоря соцального научння Дж. Роттера
В центр ваги теорÿ соцального научння Роттера лежить прогноз поведнки людини в складних ситуацях. Роттер вважа
, що потрбно ретельно проаналзувати вза
модю чотирьох змнних. - змнн включають в себе потенцал поведнки, очкування, цннсть пдкрплення психологчну ситуацю. [44;412]
Роттер стверджу
, що ключ до передбачення того, що людина буде робити в данй ситуацÿ, знаходиться в розумнн потенцалу поведнки. Пд цим термном розумють врогднсть дано
Концепця поведнки Роттера включа
в себе фактично вс види людсько
За Роттером, очкування вдноситься до субТ
ктивно
Концепця очкування Роттера говорить про те, що якщо в минулому люди за поведнку в данй ситуацÿ отримували пдкрплення, вони, частше за все, повторюють цю поведнку. Але як може очкування пояснити поведнку в ситуацÿ, з якою ми зткнулися вперше? За Роттером, у цьому випадку очкування грунту
ться на нашому досвд в подбнй ситуацÿ. Фактично, Роттер говорить про те, Що стабльне очкування, генералзоване на основ минулого досвду, дйсно поясню
стабльнсть
днсть особистост. Однак, очкування не завжди вдповда
дйсност. У деяких людей, наприклад, можуть бути нереально висок очкування вдносно сво
Роттер розмежову
т очкування, як специфчн для одн㺿 ситуацÿ, т, як
найбльш загальними або використовуваними до ряду ситуацй.
Перш, як називаються специфчними очкуваннями, вдображають досвд одн㺿 конкретно
Роттер визнача
цннсть пдкрплення як ступнь з якою ми при рвнй ймоврност нада
мо перевагу одному пдкрпленню перед ншим. Використовуючи цю концепцю вн стверджу
, що люди розрзняються за сво
ю оцнкою важливост т㺿 чи ншо
Як очкування, цннсть рзних пдкрплень рунту
ться на нашому попередньому досвд.
Четвертою останньою змнною, яку використову
Роттер для прогнозу поведнки
психологчна ситуаця з точки зору ндивдууму.Роттер усвдомлю
, що якщо дан обставини оточення сприймаються людиною певним чином, то для не
Для того, щоб передбачити потенцал дано
ПОТЕНЦ
АЛ ПОВЕД
НКИ =ОЧ
КУВАННЯ + Ц
НН
СТЬ П
ДКР
ПЛЕННЯ
ле прогноз поведнки в повсякденних ситуацях, за Роттером, вимага
бльш загально
ПОТЕНЦ
АЛ ПОТРЕБИ = СВОБОДА Д
ЯЛЬНОСТ
+ Ц
НН
СТЬ П
ДКР
ПЛЕННЯ
Загальна формула прогнозу також пдкреслю
вплив генералзованого очкування, що пдкрплення буде мати мсце в результат визначено
Особистсна змнна локус-контроль - це центральний конструкт в теорÿ соцального научння Роттера. Локус-контроль явля
собою загальнене очкування того, в якй мр люди контролюють пдкрплення в сво
му житт. Люди з екстернальним локусом контролю вважають, що
Роттер, однак, наголошу
на тому, що екстернали тернали не
типи, оскльки кожен ма
характеристику на лише сво¿ категорÿ, але, в невеликй мр, ншо
Конструкт слд розглядати як континуум, який ма
на одному кнц виражену екстернальнсть, на ншому - нтернальнсть, переконання людей розмщен на всх точках мж ними, в бльшй мр - по середин.
ншими словами, одн люди - бльш екстернальн, нш - дуже нтернальн. А бльшсть знаходиться мж двома екстремумами. [44;419]
Розумння поняття мотив
Погляди на сутнсть мотиву у психологв сутт
во розходяться. Але вони сходяться в одному: мотивом вважа
ться якийсь один психологчний феномен (але рзний у рзних авторв). В основному психологи групуються навколо наступних точок зору на мотив: як на спонукання, на потребу, на цль, на намр, на властивост особистост, на стани.
В багатьох працях потреба розгляда
ться як спонука дй, дяльност, поведнки людини. Прийняття потреби за мотив вдбува
ться перш за все тому, що вона в значнй мр поясню
чому людина хоче проявити активнсть. Крм цього, як писав С.Л. Рубнштейн, в потреб мститься активне вдношення (прагнення), яка спрямову
людину на перетворення мов з метою задоволення необхдност. Таким чином, потреба поясню
, звдки береться енергя для прояву людсько
Прийняття потреби за спонуку призводить до двох наслдкв:
1) як тльки субТ
кт переходить в стан потребнсного напруження (драйву, необхдност), почина
ться активнсть органзму з вивльненням витратою енергÿ;
2) чим вище потребнсне напруження, тим нтенсивнша спонука.
Тому у випадку, коли мови не дозволяють задовльнити потребу, енергя повинна збльшуватися проявлятися у все бльшй Уцлеспрямованй, спонтаннй, загальнй активност субТ
кта. Саме таке уявлення про детермнацю активност панувало в експериментальнй психологÿ протягом багатьох десятилть зберга
ться в багатьох авторв сьогодн. Воно отримало експериментальне пдтвердження в багатьох працях. Але вже в 50-т роки Д. Кемпбелл Ф. Шеффлд на основ спостережень висунули припущення, що потребнсне напруження не вплива
на змнення активност, виклика
лише зниження порогу вдповд на зовншн стимули [ ;47-52].
Однак бльшсть авторв все ж переконан, що наявнсть будь-яко
Маслоу виявив, що вс без винятку люди, як cамоактуалзуються, володють здбностями до творчост. Однак творчий потенцал його дослджуваних проявляв себе не так, як у видатних талантв в поезÿ, мистецтв, музиц або науц. Маслоу говорить скорше про таку ж природну спонтанну креативнсть, яка притаманна малим дтям. Ця креативнсть, яка присутня в щоденному житт, природний спосб вираження спостережливо
Щоб бути креативною, самоактуалзуючою людиною не обовТязково писати книги, складати музику або створювати живописн полотна. Е В першокласному суп завжди бльше творчост, нж у другосортнй поезÿ! [ Тэлл, Зглер].
Однак, бльшсть авторв все ж переконан в тому, що наявнсть будь-яко
Основну вдмну творчо
. Адлер вважав творчсть способом компенсацÿ комплексу недостатност.
На бльшу вагу феномену творчост придлив К. Юнг, який бачив в ньому прояви архетипв колективного безсвдомого.
Р. Ассаджол (частково за А. Адлером) вважав творчсть процесом прагнення особистост до деального ЯФ, способом ? саморозкриття.
Психологи гуманстичного напрямку вважали (Г. Олпорт, А. Масслоу, що першопочаткове джерело творчост - мотиваця особистсного росту, яка не пдкоря
ться гомеостатичного принципу задоволення. Вльний реалзацÿ сво
Процес формування мотиву може мати ндивдуальн особливост залежност вд властивостей особистост.
В звТязку з цим, говорять про рзн стил мотивацÿ. До них можна вднести видлен В. Н. Азаровим (1988 рк) стил дяння: мпульсивний керований (рефлекстивно-вольовий), як в значнй мр вдображають особливост формування мотиву. Пд мпульсивним стилем дяння автор розумú схильнсть реалзувати ситуативн тенденцÿ при мнмальному обдумуванн варантв наслдкв сво
ншими стилями мотивацÿ можуть бути особливост побудови основи вчинку (мотиву) з опорою на сво
В одному випадку ндивд вважа
, що досягнення спху залежить вд нього самого, в ншому - вд зовншнх обставин або випадковостей. Це вдобража
ться на рвн домагань - ндивди з внутршнм локусом контролю частше вибирають легк завдання, при обрунтуванн сво
Таким чином, мж мотивацúю властивостями особистост
двостороннй звТязок: властивост особистост впливають на особливост мотивацÿ, особливост мотивацÿ закрпившись стають особливостями особистост. П. М. Якобсон, однак, справедливо вдмча
, що далеко не все те, що характеризу
особистсть вплива
на ? мотивацйну сферу (можна сказати протилежне: не вс особливост процесу мотивацÿ перетворюються у властивост особистост).
.Г. Олпорт про те ж говорить, що буде неточним, якщо сказати, що вс мотиви
рисами; деяк з рис мають мотивацйне (спрямовуюче) значення, нш - бльш нструментальне значення.
Безумовно. До перших можна вднести так особливост особистост, як рвень домагань, прагнення до досягнення спху, або никнення невдач, мотив афляцй або мотив неприйняття (схильнсть до сплкування з ншими людьми, до спвпрац з ними, або навпаки, страх бути неприйнятим, вдштовхнутим), агресивнсть (схильнсть виршувати конфлкти шляхом використання агресивних дй).
Прагнення до досягнення спху за Ф. Хопре (1930 рк) або мотив досягнення за Д. Макклелландом - це стйка потреба ндивда досягати спху в рзних видах дяльност. Вперше - ця диспозиця (мотивацйна властивсть) була видлена в класифкацÿ Г. Мюррея, який розумв ? як стйку потребу в досягненн результату в робот, як прагнення зробити щось швидко добре, досягти рвня в певнй справ. Ця потреба ма
генералзований характер, проявля
ться в будь-якй ситуацÿ, незалежно вд конкретного ? змсту.
Д. Макклелланд почав вивчати мотив досягнення в сорокових роках ХХ столття з сво
За даними Д. Макклелланда, формування мотиву досягнення в багато в чому залежить вд виховання дтей в смТ
В мотивацйнй сфер пдлткв, як вдмча
Л.
. Божович, вдбува
ться те, що вони в значнй мр здатн керуватися в сво
У школярв середнх класв вдмча
ться бльша, нж ранше стйксть цлей, достатньо розвинуте почуття обовТязку, вдповдальност.
нтереси вже не ситуативн, виникають поступово по мр накопичення знань. Звдси стйксть ряду мотивв, як базуються на нтересах цлях поставлених самими чнями.
У пдлткв нтерес до чого-небудь часто набува
характеру захоплення. Захоплення пдлтка - сильн часто змнюють одне одного, але нод набувають запйного характеру. Деяк з цих захоплень можуть сприяти розвитку особистост пдлткв, так як задовольняють
Важливо, що в мотивах пдлткв мститься аргументаця передбачення наслдкв прийнятого ршення, що свдчить про значно повнше освдомлення процесу мотивацÿ структури мотиву, також про бльшу часть у формуванн мотиву блоку внутршнього фльтру. Це знижу
мпульсивнсть дй вчинкв пдлткв, особливо старших.
Крм цього, самооцнка пдлткв ста
бльш багатогранною набува
бльшого значення, нж оцнка оточуючих. [22]
Наявнсть деалв, самооцнок, засво
них норм, правил суспльно
Прагнення старших пдлткв твердитись у власнй думц в бльшй мр, нж у думц оточуючих, призводять до того, що мотиви у них формуються, передусм, з власно
Частина ².
Емпричне вивчення мотивацйно-особистсних особливостей креативв пдлткового вку.
1. Обрунтування експериментально
Для досягнення мети та завдань дипломного дослдження була розроблена програма виявлення специфки вза
мозвТязку рвня мотивацÿ досягнення особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю у креативв пдлткового вку. Основними методами дослдження виступили тести на креативнсть Дж. Гльфорда, метод експертних оцнок, шкала оцнки потреби у досягненн Ю. Орлова тест-опитувальник субТ
ктивно
Для виявлення креативв використовувалися тести на креативнсть Дж. Гльфорда метод експертних оцнок.
Тести на креативнсть Дж. Гльфорда, як продемонструвала вдповдна емпрична верифкаця,
найбльш валдними (тобто достоврними) з-помж наступних методик: теств Дж. Гетцельса-Г. Джексона на генерування варантв значень, тесту креативност Е.П. Торранса (вербальна невербальна форми). Дагностика креативност за тестами Дж. Гльфорда спрямована на ндивдв вком вд 12 до 21 року, що пдходить для вкових обмежень мо¿ вибрки (12-15 рокв). Надйнсть теств колива
ться вд 0,6 до 0,9. Показники даних теств добре згоджуються один з одним (Анастаз). Тести на креативнсть Дж. Гльфорда - це спецально сконструйован автором методики, призначен для високоефективного виявлення у дагносованих наявност та вираженост так званих дивергентних особливостей процесв сприймання та мислення.
Для переврки валдност теств Дж. Гльфорда був використанийа метод експертних оцнок. Це методика опосередкованого вимрювання креативних рис особистост. ОбТ
ктивнсть результатв оцнки експертами проявв творчост у пдлткв досяга
ться збльшенням числа експертв. Найпоширеншим методом отримання критерю валдност дослджуваного явища
метод, де кожен дослджуваний оцню
ться деклькома експертами, так що оцнки, як присво
н дагностованому одним експертом, невдом ншим. Потм знаходиться середн
статистичне отриманих оцнок.
Мотивацйно-особистсн особливост креативв дослджувались на основ проведення методики для визначення потреби у досягненн Ю. Орлова опитувальника субТ
ктивно
Тест мотивацÿ досягнення вдобража
ефективнсть засво
ння того чи ншого комплексу знань, формування рзномантних специфчних вмнь. Дана методика не
громздкою, вдрзня
ться економчнстю часу, да
можливсть опитати велику кльксть дослджуваних. Ретестова надйнсть опитувальника мотивацÿ досягнення була встановлена повторним проведенням методики на мо
Опитувальник субТ
ктивно
Умови дагностики мотивацйно-особистсних особливостей креативв.
Виявлення креативв дослдження специфки вза
мозвТязку локалзацÿ субТ
ктивного контролю мотивацйних особливостей у творчо-обдарованих ндивдв проводилось у ЗОСШ №25 м. Луцька. В експеримент брали часть чн 7-х, 8-х, 9-х класв. Вк дослджуваних становив вд 12 до 15 рокв.
Дагностика креативност за тестами Дж. Гльфорда тривала 45 хвилин. Тести проводились в груповому варант. При проведенн методик враховувалось, що креативнсть проявля
ться в повнй мр лише в благопри
мних мовах. Неблагопри
мн функцональн стани, недостатньо доброзичлива атмосфера тестування знижують результати прояву необхдних психологчних особливостей. Щоб никнути факторв, наведених вище, було мнмзовано мотивацю досягнення зорúнтовано дослджуваних на прояв сво
Кожному чнев видавались бланки для фксацÿ вдповдей. Примщення, в якому проводились методики, були провтрене, чисте, добре освтлене, в ньому дотримувалась тиша.
Перед початком тестування за методиками Гльфорда до вдома тестованих доводилась вдповдна нструкця, що наведена в додатку №. Потм тестуючий мав переконатись, що дагностован правильно зрозумли нструкцю. Для цього дослджуваним пропонувалось деклька пробних простих завдань. Якщо у тестованих виникали значн труднощ, то дагност сам розвТязував клька таких завдань, люструючи процедуру роботи з даними тестами. Переконавшись, що дагностован чтко зрозумли, що вд них вимагають як
Послдовнсть роботи з останнми, ре
страця сирих даних
З метою доведення валдност теств Дж.Гльфорда на креативнсть використову
ться метод експертних оцнок. Це методика опосередкованого вимрювання креативних рис особистост. Вона включа
список якостей (див.: Додаток), притаманних творчо обдарованим особистостям. Педагогам, як оцнювали креативн прояви чнв давались бланки для заповнення (див.: Додаток). Вчителям пропонувалось оцнити (за наведеним списком) якост кожного чня на основ тако
3 бали - за яскраво виражен прояви дано
2 бали - за наявнсть якост;
1 бал -а за окрем прояви якост;
0 балв - за вдсутнсть якостей.
Процедура оцнювання чнв за списком якостей завершувалася виведенням середньо
Де М
нд - середня ндивдуальна оцнка учня;
Х - ндивдуальн оцнки експертв;
- кльксть експертв.
Для виявлення вза
мозвТязку мж особливостями мотивацÿ досягнення субТ
ктивною локалзацúю контролю у креативв були використан так методики:
1. Тест для визначення потреби у досягненн (Ю.Орлова).
2. опитувальниха Шкала локус-контролю.
Тест дня визначення потреби у досягненнях (ПД) (Ю.М.Орлов, В.
.Шкуркн, Л.П.Орлова, 1974)
1. Думаю, що спх у житт залежить радше вд випадку, нж рознрахунку.
2. Якщо я втрачу люблене заняття, життя для мене втратить сенс.
3. Для мене в будь-якй справ важливший процес ? виконання, нж кнцевий результат.
4. Вважаю, що люди бльше страждають вд невдач на робот, нж вд поганих вза
мин з близькими.
5. На мою думку, бльшсть людей живе вддаленими цлями, а не близькими.
6. У мо
му житт було бльше спхв, нж невдач.
7. Емоцйн люди мен подобаються бльше, нж дяльн.
8. Навть у звичайнй робот я намагаюся досконалити деяк ? елементи.
9. Захоплений думками про спх, я можу забути про пересторогу.
10. Мо
11. Думаю, що причина мо
12. Мо
13. Терпння у мене бльше, нж здбностей.
14. Лнощ, не сумнви щодо спху змушують мене часто вдмовнлятися вд сво
15. Думаю, що впевнена в соб людина - це я.
16. Заради спху я можу ризикувати, якщо навть шанси не на мою користь.
17. Я не сумлнна людина.
18. Кати все йде добре, моя енергя пдсилю
ться.
19. Якби я був журналстом, писав би радше про оригнальн винанходи, нж про пригоди.
20. Мо
21. Рвень мо
22. Мен зда
ться, що наполегливост в мене бльше, нж здбностей.
Опитувальник Шкала локус-контролю (Дж. Роттер, 1966 p., адаптаця В. Ядова)
1. Люди вдрзняються один вд одного тим, як де вони локалнзують контроль над значущими подями у сво
му житт. Можлив два протилежн типи тако
2. Рвень суб'
ктивного контролю конкретно
Пристосування та поступливсть властив людям екстернального типу, а нтернали менш схильн пдкорятися тиску нших чинять опр, коли вдчувають, що ними манпулюють. Люди нтернального типу краще працюють наодинц, екстернали - пд контролем.
1. А. Дти потрапляють у бду тому, що батьки дуже часто карають
Б. У наш час непри
мност з дтьми трапляються часто тому, що батьки дуже м'яко ставляться до них.
2. А. Багато невдач бува
, коли не щастить. Б. Невдач людей
результатом
3. А. Одна з головних причин, чому здйснюються неморальн вчинки в суспльств, поляга
у тому, що оточуюч примиряються з ними.
Б. Завжди будуть неморальн вчинки, незалежно вд того, нанскльки старанно оточуюч прагнуть запобгти
4. А. Врешт-решт до людей приходить заслужене визнання.
Б. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на вс ? старання.
5. А. Думка, що викладач несправедлив до чнв,
хибною.
Б. Багато чнв не розумú, що
6. А. спх кервникв багато в чому залежить вд вдалого збгу обнставин.
Б. Здбн люди, як не стали кервниками, сам не використали сво
7. А. Хоч би як ви старалися, деяк люди не симпатизуватимуть вам.
Б. Той, хто не зумв завоювати симпатÿ оточуючих, просто не вмú сплкуватися з людьми.
8. А. Спадковсть вдгра
головну роль у формуванн характеру поведнки людини.
Б. Тльки житт
вий досвд визнача
характер поведнку людини.
9. А. Я часто помчаю слушнсть приказки: Чому бути - того не минути.
Б. Мен зда
ться, що краще прийняти ршення дяти, нж понкладатися на долю.
10. А. Для добре пдготовленого спецалста не сну
тако
Б. Навть добре пдготовлений спецалст часто не витриму
пенреджено
11. А. спх е результатом старанно
Б. Щоб досягти спху, треба не пропустити щасливого випадку.
12. А. Кожний громадянин може впливати на важлив державн рншення.
Б. Суспльством керують люди, як висунут на вдповдальн понсади, нш мало що можуть зробити.
13. А. Будуючи плани, я завжди впевнений, що зможу
Б. Не завжди доцльно планувати далеко вперед, оскльки багато залежить вд того, як складуться обставини.
14. А. к люди, про яких певнено можна сказати, що вони недобр.
Б. У кожно
15. А. Здйснення мо
Б. Коли не знають, як бути, пдкидають монету. По-мо
му, в житт це часто можна використовувати.
16. А. Кервником часто стають завдяки щасливому збгу обставин.
Б. Досягнення певно
17. А. Бльшсть з нас не може впливати якось сутт
во на свтов подÿ.
Б. Беручи активну часть у суспльному житт, люди можуть кенрувати подями у свт.
18. А. Бльшсть людей не розумú, наскльки
Б. У дйсност не сну
тако
19. А. Завжди слд бути готовим визнати сво
Б. Як правило, легше не пдкреслювати сво
20. А. Важко дзнатися, чи справд Ви подоба
теся людин, чи н.
Б. Кльксть Ваших друзв залежить вд того, наскльки Ви принваблю
те до себе нших.
21. А. Зрештою, непри
мност, як трапляються з Вами, урвноважунються при
мними подями.
Б. Бльшсть невдач
результатом незнання, нощв, вдсутност здбностей або всх трьох причин вдразу.
22. А. Якщо докласти досить зусиль, то можна викорнити бездушннсть формалзм.
Б. к реч, з якими важко боротися, тому бездушнсть форманлзм викорнити неможливо.
23. А.
нколи важко зрозумти, з чого виходять кервники, коли винсувають людину на винагороду.
Б. Винагорода залежить вд того, як старанно людина працю
.
24. А. Хороший кервник очку
вд пдлеглих, аби вони сам вирншували, що вони повинн робити.
Б. Хороший кервник да
чтко зрозумти, в чому поляга
робота кожного пдлеглого.
25. А. Я часто вдчуваю, що мало впливаю на те, що вдбува
ться з мною.
Б. Не мажу поврити, що випадок або доля вдграють важливу роль у мо
му житт.
26. А. Люди самотн через те, що не виявляють товариськост до отончуючих.
В. Не мас сенсу добиватися прихильност людей: якщо ти
27. А. Характер людини залежить головним чином вд ? сили вол. Б. Характер людини форму
ться переважно у колектив.
28. А. Те, що з мною трапля
ться, це справа мо
Б.
нколи я вдчуваю, що мо
життя розвива
ться у "напрям, який не залежить вд мо¿ вол.
29. А. Я часто не можу зрозумти, чому кервники чинять саме так, не накше.
Б. Зрештою, за погане правлння органзацúю вдповдальн сам люди, як в нй працюють.
Дан методики проводилися в мовах, аналогчних тим, як були забезпечен для проведення теств на креативнсть. Дослджуваними виступили 50 креативв 50
некреативв, як представляли генеральну сукупнсть вибрки. Тестування проводилось на чнях 7-х, 8-х, 9-х класв, загальноосвтньо
Збр писиходагностичних даних.
Результат трьох теств Дж. Гльфорда, У
нтерпретаця зображень, Конкретизаця Використання предметв спочатку були пдрахован окремо за кожним тестом, потм був виведений сумарний бал за цими трьома тестами, який вдобража
рвн творчо-продуктивно
Надйнсть даних, отриманих при проведенн теств На креативнсть Дж. Гльфорда була переврена методом експертних оцнок. Результати дослдження за оцнками експертв для кожного чн наводяться в зведенй таблиц результатв.
Таким чином, на основ методик Дж. Гльфорда методу експертних оцнок була видлена репрезентативна вибрка, яка представля
собою результати дагностики генерально
Результати дослдження мотивацйно-особистсних особливостей пдлткв за тестом потреби у досягненн опитувальником субТ
ктивно
налз результатв дагностики творчо-обдарованих пдлткв.
Кореляцйний аналз
одним з допомжних методв виршення завдань психодагностики, який включа
в себе комплекс методв статистичного дослдження вза
мозвТязку мж двома дагностичними параметрами. Саме тому виявлення обдарованих ндивдв здйснювалося на основ кореляцйного аналзу результатв дагностики пдлткв ЗОСШ №25 м. Луцька за тестами на креативнсть Дж. Гльфорда методом експертних оцнок. Отриманий коефцúнт кореляцÿ (КК = 0,89) свдчить про високий вза
мозвТязок мж даними методиками. Таким чином, була сформована репрезентативна вибрка (50 креативв 49 некреативв), яка вдобража
особливост генерально
налз вдмнностей на основ t-критерю Стьюдента показав, що мж результатами дагностики креативв некреативв снують вдмнност (див.: Додаток). Статистична значимсть вдмнностей була виявлена за t-критерúм СтТюдента
де М1, М2 - середн
статистичне у вибрках, що порвнюються;
m1, m2 - помилки середнх величин.
Помилки середнх величин вираховувались за формулою:
де n - обТ
м вибрки;
s - середн
статистичне вдхилення.
В результат виведення кореляцйно
Дан результати пдтверджують висунуту нами на початку дослдження гпотезу про те, що у креативв пдлткового вку вза
мозвТязок мж рвнем мотивацÿ та нфернальними альтернативами не проявля
ться.
Висновки
Теоретичний аналз проблеми мотивацйно-особистсних особливостей креативв проведене дослдження вза
мозвТязку мотивацÿ особливостей локалзацÿ субТ
ктивного контролю свдчать про те, що у креативв пдлткового вку не проявля
ться вза
мозвТязок мж рвнем мотивацÿ досягнення нтернальними альтернативами. Таким чином, гпотеза, висунута на початку нашого дослдження пдтвердилась.
Узагальнення матералв дослдження дозволя
зробити так висновки:
1. Вза
мозвТязок мж рвнем мотивацÿ досягнення нтернальними альтернативами у креативв пдлткового вку не проявляються.
2. У творчо обдарованих ндивдв наявна специфчна ррацональна мотиваця досягнення, так як творчий акт
спонтанним, некерованим в сво
3. Враховуючи мотивацйно-особистсн особливост креативв пдлткового вку, ми можемо керувати процесом адаптацÿ учнв до вимог соцокультурного середовища, сприяти формуванню у школярв рзнобчного пдходу до проблем, поставлених перед ними.
4. Виховання творчо активних членв суспльства може забезпечити останньому адекватний вибр реалзацю перспективно
5. Результати дослдження можуть бути використан в педагогчнй, вковй, соцальнй психологÿ, з метою виявлення творчо обдарованих ндивдв прогнозування
Л
ТЕРАТУРА
1. Айхенвальд Ю. Силуэты русских писателей. М.: Республика, 1984. С. 479.
2. Алиева Е. Г. Творческая одаренность и словия ее развития // Психологический анализ учебной деятельности М.: ИП РАН. 1991. С. 7-17.
3. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977.
4. Арнаудов М. Психологя тературно
5. Батищев Г. С. Далектика творчост. М., 1984.
6. Бирюков С. Д. Генетические особенности пластичности поведения человека. Авторенферат канд. диссертации. М.: Институт психологии АН Р. 1988 г.
7. Богоявленска Д. Б.
нтелектуальна активнсть, як проблема творчост Ростов-на-Дону, 1983.
8. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону, 1983.
9. В мире науки. М., 1992. № 11-12. С. 20.
10. Вивчення особистост пдлтка / За ред. М.Т. Дригус - К.:
нститут психологÿ АПН кра
11. Вильчек В. М. Алгоритмы истории. М.: Прометей, 1989. С. 20.
12. Гирш В. Генальнсть виродження. Одеса, 1895.
13. Гнатко М.М. Психологчн передумови роботи з обдарованими дтьми: Методичн рекомендацÿ.- Луцьк, 1996. Ц26с.
14. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994.
15. Годфру Ж. Що таке психологя. У 2 т. М.: Свт, 1992.
16. Гончаренко Н. В. Генй у мистецтв науц. М.: Мистецтво, 1991.
17. Григоренко Е. А., Кочубей Б. И. Исследование процесса выдвижения и проверки гипонтез близнецами // Новые исследования в психологии. 1989 г. № 2. С. 15-20.
18. Грузенберг С.О. Психологя творчост. Мнськ, 1923.
19. Гуревич К. М. Современная психологическая диагностика: пути развития // Вопронсы психологии. 1982. № 1.
20. Дружинн В. Н., Хазратова Н. В. Экспериментальное иследование формирующего действия микросреды на креативность // Психологчний часопис. 1994. № 4.
21. Захаров А. И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л., 1982.
22. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы.-Пб: Издательство Питер, 2 - 512с.
23. Корчуганов
.П.
ндивдуально-психологчн особливост та соцальн мови розвитку обдарованих дтей: Методичн рекомендацÿ.- Луцьк, 1997.-33с.
24. Лерна Я. Я. Ритми життя творчост. Л., 1925.
25. Лихачев Д. С. Заметки и наблюдения. Л.: Советский писатель, 1989. С. 48.
26. Ломброзо Ц. Генальнсть та божевлля. Пб., 1992. С. 15-16, 21-23.
27. Лука А.Н. Проблеми науково
28. Маслоу А. Самоактуализирующаяся личность // Психология личности. Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера, А. А. Пузырея. М., 1985.
29. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психолонгии. 1982. №4. С. 88-97.
30. Олах А. Творческий потенциал и личностные перемены // Суспльн науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение, 1968. № 4. С. 69-73.
31. Перкинс Д. Н. Творча обдаровансть як психологчне поняття // Суспльн науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение. 1988, № 4. С. 88-92.
32. Пономарьов Я. А. Психологя творчост // Тенденцÿ розвитку психологчно
33. Просецкий В. А. Психология подражания // Автореф. дис. на соиск. степ. доктора психол. наук. Орел, 1973.
34. Развитие творческойа активности школьников /Под ред. А.М. Матюшина; Науч.- исслед. ин-т общей и пед. психологи. Акад. Пед. Наук Р.-М.:Педагогика, 1991.-160с.
35. Роджерс Н. Творчество как силение себя // Вопросы психологии. 1990. № 1. С.164-168.
36. Розвиток дагностика здбностей // Пд ред. В. Н. Дружинна В. В. Шадрикова.М.: Наука, 1991.
37. Спиваковская А. С. Профилактика детских неврозов. М., 1988.
38. Субботский Е. В. Генезис личностного поведения у дошкольников и стиль общения // Вопросы психологии. 1981 № 2. С. 68-78.
39. Теплов Б.М. Избранные труды. В 2-х т. Т.1.- М. Педагогика, 1985.-329с.
40. Тютюнник В. И. Начальный этап онтогенеза субъекта творческого труда. Авторефенрат докторской диссертации. М.: МГУ, 1994.
41. арте Х. Исследование способностей к наукам.- М.: Наука, 1960.
42. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
43. Хоровитц Ф. Д., Байер О. Обдарован талановит дти: стан проблеми напрямки дослджень // Суспльн науки за рубежем. Р. Ж. Серия Науковедение, 1988. № 1.
44. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личностиПб: Питер, 1997.
45. Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза професиональной деятельности. М.: Наука, 1983.
46. Шадриков В. Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способнностей. М.: Наука, 1991.
47. Эльконин Д. Б. Психология игры. М., Педагогика. 1978.
48. Юсупов Ф.М. Роль невраховуваних чинникв у процедур тестування // Дагностика здбностей особистих рис чнв у навчальнй дяльност Саратов: Изд-во СГУ, 1989. С. 37-48.