Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Характеристика природного комплекса Черного моря

М

Н

СТЕРСВо ОСВ

Иа КАпНИ

УКАпНСЬК Г

МНАЗ

Яа №1

ПРИРОДНГо КОМПЛЕСу

ЧОРНГо МОРЯФ

Вик. чень 4- класу

Перчелй Д.В.

ллчвськ

2004

ЗМ

СТ

стр.

В с т у п. Г е о г р ф ч н е п о л о ж е н н я. 3

Б е р е г и, о с т р о в и. 3

Р е л ь

ф д н т г и б и н а. 4

Т е м п е р а т у р п о в т р я. 5

Г е о л о г я. 6

Г р у н т и д н а. 7

К л м а т. 7

К о л р т п р о з о р с т ь в о д и. 7

Р о с л и н н и й т т в р и н н и й с в т. 8

П р о м и с л о в с т ь. 9

Мжнародно-правовий с т т у с - о р н о г о м о р я. 10

Лтература. 11

ЧОРНЕ МОРЕ - внутршн

море басейну Атлантичного океану, що лежить мiж квропою та Aзúю. Омива

абереги кра

Б е р е г и, о с т р о в и. Бенреги Чорного аморя арозчленована амало, переважно крут, горист, лише на пнчно-захднй низовинн, подекуди лиманного типу. Бльш частин берегва гориста. Ва Криму поряда за високими обривами,вдвсно входячиха у море, можно зустрти площа хаотично розташованиха обламква скель т обширний простра оползнв. Ва района масив Кара-Дага -а чудернацька форми гротв, високиха скалистиха стна т абразивниха останцв. Поверхня Керченського пвостров платообразн т огорожен серúю морськиха терас. Н Таманському пвосторва велик частин берегово

Н територÿа Румунÿа вздовжа берег протягнулись рвна платообразна возвишенноста Добруджи, поступово переходячиха у низменнийа простра дельта Дунаю. Пвнчно-захдна т частково пвнчна береги Чорного моря ажа до Пвденного берегу Криму зновуа невисок, сильно розрзана балками, оврагами т рчковимиа долинами, в гирл яких утворилися лимани (напр. Днестровський, Тлгульский т н.), отгорожена вда моря повнстю чиа частково псчаними косамиа т пересипами.

Р е л ь

ф д н т г и б и н а.а Haйбiльшiа затоки: Каркнтськ затока, Ягорлицька затока, Тендрвська затока, Каламтськ затока, Феодосйськ затока, Цемеськ бухта, Джарилгацька, Самсунська, Ciнопськ т Бургаська. Деяк за ниха вдокремлена вд аморя пщаними косами (Тендрвськ коса, Кнбурнська коса). Глибоко у море вда

ться Кримський niвoсmpiв. Островва мало, найбльш - Змÿний, Березань, Джарилгач, Кевкен. у Чорне мореа впадають рки Дунай, Днстер, Пвденний Буг, Днпро, Pioнi, кшль-

рмак, Кизил-

рмак та нш. У гирлах деяких piчок - широк лимани (Днстровсъкий лиман, Тилгульський лиман, Днпровсъкий лиман та нш). У рель

ф дна Чорного аморя авидiляють глибоководну улоговину глибиною понад 2 м, яка оточена смугою материково

Т е м п е р т у р ап о в т р я. Температура повтря над акваторúю Чорного моря у лютому вд Ч1

Вд 6eperiв адо центрально

Температура повтря над акваторúю Чорного моря у лютому вд Ч1

Вд 6eperiв адо центрально

З характерома рель

фу Чорне мореа можливо роздлити мелководнуа область (вда мисуа Калакр до мисуа Тарханкут)а т глибиннуа (остання частин моря). Перш область сяга

а максимуму ширини протиа Одеси (бльше 200км)а т представля

а собоюа материкову обмлину, обмеженуа зобатами 100-120ма т здйсню

а плавний клна до центру моря. Вздовжа гористиха берегва материков обмлин такожа розвинена, але значно слабш (нода всього до 1км).

Материковий схила сяга

а глибина 2м. Зазвичай, схила крутшийа у верхнй частина у нижнйа пологий.

Дно глибоководно

Г е о л о г я. Ва геологчномуа вцдношенна впадин Чорного моря неоднородна. Млководн пвнчно-захдн частин Чорного моря покрива

а длянкуа платформи за верхнепалеозойською- нижнемезозойською складчатоюа основою, ця платформ тягнеться через степовийа Крим - Добуджу т окоймля

а за пвдня Росйськуа платформу. Глибоководн частин Чорного моря явля

а собою величезну западинуа земно

Г р у н т и д н а. Грунтиа дн Чорного моря утворились ва результата осадження виносва рчок, продуктва знищення берегва т органчниха залишока за маси води. Крма того, велике значення ма

а хмчний осада карбонату кальця. Дала вони пдлягаюта складнима хмчнима змнам. Вса грунти можн подлити н триа групи:

        прибережна вдкладення,

        вдкладення материково

        глибинна вдкладення материкового склону т впдини.

К л м т. Завдякиа невеликима розмрама Чорного моря т його замкненуста климата ва значнй мра обумовлена впливом оточуючиха просторва суходолу. Його континентальнсть виявля

ться у значниха коливанняха температури повтря по сезонама року т ва неравномрноста розподлуа осадкв.

К о л р т п р о з о р с т ь в о д и. Водна маси Чорного моря складаються за солениха середземноморськиха вода (175кв.км. вн рк), впадаючиха природною течúю череза Босфорський пролив, прсниха вода материкового стокуа (бля 400кв.м.)а т осадква н моверхнюа моря.

Вод ма

а зелено-синй колр, який за приближенняма до берегва ста

а все бльша зеленима т жовто-зеленим.

Донн рослиннсть склада

ться за водорослейа (крупних - до 1,5м, т мкроскопчних)а т квтковиха рослин, розповсюдженн а прибрежнй зона н млин, приблизно н глибина до 50м.

Р о с л и н н и й т т в р и н н и й с в т. Органчне ажиття азосереджене головнима ачином у поверхневомуа шара води. а Чорному мора налчують апонад 2 видв морськиха аорганзмв. а3 арибних реcypciв (понад 160 видв риб) промислове азначения амають ахамса, аставрида, шпроти, акефаль, акамбала, аоселедець, аосетров (6iлyгa, аосетер, севнрюга). У мopi

три види дельфнва а(промисел ана аних заборонено у 1966 роц). а3 нерибних аpecypciв найбльше значення амають аводорост а(флофора, ацистозира, азостера)а ата безхребетн (мдÿ, акреветки, аустриц). Великого значення набува

розвиток аквакультури (зокрема, штучне розведення мдй, форел), такожа аклматизаця лосося, окуня, далекосхдно

Фаун Чорного моря ва основномуа схож за фаунойа Средиземного моря, алеа ма

а деяка видиа Укаспйського типу. За багато

П р о м и с л о в с т ь н - о р н о м у м о р. Ва Чорному мор вдобуваеться н рка 2-2,5кга риби за гектару.

сну

а можливсть бльша нтенсивного риболовства а вдкритих аводах. По загальнй клькоста розвиткуа життя Чорне мореа займа

промжне положення мжа бднима Средиземнима морема багатима Каспйськима морем.

З давнх часв Чорне аморе амае авелике атранспортне азначення. Голвн порти в межах кра

У вивченн природних умов т pecypciва Чорного моря аважливе мсце займають комплексна дослдження, зокрем программи СКОДЧ (спльне комплексне океанологчне дослдження Чорного моря, здйснене у 197Ч1980 роках), Моря СРСФа (розроблен 1981 року). Проблемами авивчення Чорного моря займа

ться нститута аокеанологÿ m. П. П. Ширшова Н кра

Мжнародно-правовий с т а т у с Чорного моря абазу

ться на загальновизнаних апринципах амжнародного аправа, ав т. ч. мжнародного морсъкого аправа. Ма

адеяк аспецифчн ариси, зумовлен агеографчним аположенням Чорного аморя, асполученого аз аншими аморськими апросторами тльки авузькою смугою морсько

В Чорному амора австановлений i адú азагальноприйнятий аподл аморськиха апросторва ан авнутршна аводи, аmepumopiальна аводи, прилегл зони та вдкрит моря. аBci причорноморськ держави здйснюють анад аконтинентальним шельфом сво

Чорне море аналежить адо акатегорÿ атак азваних азакритих ата анапвзакритих аморв, авдносно аяких Конвенця а1982 року вимага

вда аберегових адержав аспвробтництв мж асобою ав аздйсненн а

Л m е р т у р а:

1.     Комплексные океанографиченские исследования Черного моря. К., 1980;

2.     Степанов В. Н., Андреев В. Н. Черное море. Л.. 1981;

3.     Добровольнский А. Д., Залогин Б.С. Моря Р. М.. 1982;

4.     Справочник по климату Черного моря. М., 1974;

5.     кра

6.     Большая советская энциклопедия. М., 1989.