Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Газове господарство

1. Загальна частина

1.1. Задач експлуатацйно

Основна задача газового господарства;

- це надйна без перебйна газифкаця споживачв, при цьому виконуються слдуюч роботи:

- технчне обслуговування,

- плановий поточний каптальний ремонт,

- аварйно вдновлювальн роботи.

Основною задачею технчного обслуговування явля

ться проврка герметичност газопроводв.

До технчного обслуговування вдносяться слдуюч роботи:

1. Обхд траси,

2. Перодичний огляд арматури,

3. Вимрювання потенцалв на газопровд,

4. Проврка технчного стану газопроводу приладним методом,

5. Вимрювання тиску газу,

6. Визначення клькост газу в резервуар,

7. Злив газу в резервуар,

8. Фарбування газопроводв арматури та огорож.

Газова служба викону

слдуюч роботи:

1. Виконання газонебезпечних монтажних та аварйних робт,

2. Проведення технчного нагляду,

нструктаж населення по безпечним методам використання газу.

1.2 Структура оснащення АДС

Аварйн бригади створюються при мжрайонних мських трестах

газового господарства. У великих мстах аварйн служби представляють собою самостйну службу з адмнстративним правлнням виробничо-технчним персоналом. В нших газових господарствах аварйн служби органзовуються як вддл або служба мають тльки виробничо-технчний персонал.

1.3 Характеристика мста аварÿ

Мсце розташування села Красний кут Волинсько

Село знаходиться 21 будинкв з них 18 з плитами та опалюючими пристроями та водопроводом.

Середня температура зовншнього повтря за грудень мсяць -2,С;

абсолютна мнмальна температура -3С;

Середньо максимальна температура найбльш жаркого мсяця +24,С;

Глибина промерзання 0,9м;

Середня температура найбльш холодних 5 днв за безпечнстю 0,98-2С;

Середня температура найбльш холодного пероду -С;

Середня вдносна вологсть повтря найбльш холодного мсяця 82%;

Кльксть опадв за рк мм;

Грунти середня рухливсть з зсувним процесом, соподбн рунти з велико

2. Розрахунково-технчна частина

2.1 Дÿ АДС по заявц Запах газу на вулицû

Можлив причини аварÿ: розрив стика, утворення свисту в результат корозÿ газопроводу, негерметичнсть рзьбовиха зТ

днань запрних пристро

Послдовнсть проведення робт по локалзацÿ квдацÿ аварÿ:

- Прийняття заявки та нструктаж особи яка пода

заявку по виконанн заходва безпеки до прибуття аварйно

- Ре

страця аварйно

- Доведення до складу аварйно

- Розстановка попереджувальних знакв в мстах апдходу до аварйно

- Огляд траса пдземних газопроводв яка знаходяться ва загальнй зон;

- Проврка на загазовансть газоналзатором примщень, колодязв, пдвалв та нших споруд як розмщена в радус до 50 м вда загазовано

- Пошук мст виткання газу приладним методом або буровим способом;

- сунення порушення вдновлення газопостачання.

2.2 Обслдування газопроводу за допомогою апаратури АЗП

Основним прибором використання в тепершнй час для переврки золяцÿ пдземного газопроводу, для обслуговування його на належнсть контакту труба-земля, не залежно вд типу дорожнього покриття, явля

ться апаратура находження пошкоджено

Ця апаратура дозволя

без скриття грунту знаходить не тльки мсця пошкодження золяцйних покрить але й мсця розташування глибину закладання газопроводу.

Визначення мсть пошкодження золяцйних покриттв газопроводв з допомогою АНП

обрунтовано на принцип ловлювання характеру змнюючих потенцалв, виникаючих на поверхн земл над мсцем пошкодження золяцйного покриття, при пдключення генератора до апаратури до газопроводу, мсце знаходження газопроводу глибина його закладання- по принципу фксацÿ магнтного поля, ндукту

м навколо газопроводу, при пдключенн до нього генератора.

В городських мовах надають перевагу паралельному розположенню електродв, при якому пошкодження виявляють по мнмальному значенню.

Для оточення мсцеположення дефектв золяцÿ потрбно перемнять перпендикулярне роз положення електродв.

Апаратура АНП

з генератора, приймача пошукового контура. Обстеження газопроводу за допомогою АНП

потрбно проводить тльки псля вдключення електризацÿ на перевряючй длянц газопроводу. Для знаходження мсть пошкоджень золяцÿ генератор апаратури пдключають до газопроводу заземляють.

При обслдуванн золяцÿ газопроводв апаратура обслугову

ться двома операторами. Перший оператор перемщу

ться вздовж траси з приймачем в руках, другий з спецальною зольованою пластиною, зТ

днаною з приймачем поводом довженою 4 м. Величина сигналу визнача

ться рзницею потенцалв на поверхн земл, виникаючих при проходженн першо

Дослдження використання апаратури АНП

в газових господарствах свдчить про те, що по характеру змнення сигналу можна провести приблизну оцнку величини дефекту золяцÿ газопроводу:

-якщо площа пошкодження золяцÿ бльше 10 см, то при приближенн до дефекту сигнал змню

ться в 2 бльше раз;

-якщо площа пошкодження золяцÿ менша 10 сма то сигнал змню

ться не значно.

При приближенн до повороту газопроводу на вдстан 4-5 м вд нього потрбно переключити приймач в положення лрежим опре длення траси точно опридлити мсце повороту. Потм вернутися на попередн

мсце пройти прибором по напрямку стрлки Б перейшовши на 3 м точку повороту. Якщо пошкодження золяцÿ бльше нема

, то бльше змнних сигналв не буде.

В мстах пошкодження золяцйного покриття потрбно перевряти глибину закладання газопроводу. Це необхдно для визначення обТ

му земляних робт

Оператори виконуюч приборне обстеження повинн бути забезпечен маршрутними картами. В кожнй маршрутнй карт повинн бути вказан:

- схема траси газопроводу ? довжина

- колодяз газопроводв та друг комункацÿ, також пдвали споруд розташован на вдстан адо 15 м по обидв сторони газопроводу

- вс перетини газопроводв другими пдземними комункацями.

Для пдвищення

фективнрст обстежування золяцйного покриття газопроводв потрбно попередньо помтить мсця пдключення до газопроводу генератора приборв для вдшукання мсть пошкоджено

При кожному пдключенн генератора АНП

до газопроводу необхдно:

- провести переврку на наявнсть частоти генератора приймача

- переврить напругу джерела.

2.3 Визначення зони аварÿ, за допомогою бурового огляду газопроводу

При буровому огляд газопроводу викону

ться бурння свердловини вздовж траси газопроводу визначаеться наявнсть газу в них. Свердловини буряться пневмобуром, або електровбраторами. Бурння свердловини виконують на вдстана 0,3-0,5 м вд стнки газопроводу глибиною, яка вдповда

глибин закладання трубопроводу до верха труби. А в зимовий час не менше глибини промерзання грунту. На розподльчих газопроводах свердловини буряться бля стикв газопроводу, якщо стик важко знайти то свердловини буряться через кожн 2 м. Якщо свердловини розмщен на вдстан бльше 3 м вд будинку то для переврки загазованост використову

ться вогонь. Перед перевркою на загазовансть оголовок свердловини закривають тримають у закритому положенн 5-10 хв. Для того, щоб газ у випадку виткання змг потрапити у свердловину. Вмстах встановлення контрольних трубок бурння свердловини можна не виконувати. Розпорна мурфа на газопровод для квдацÿ загазованост викону

ться на длянц бурово

2.4 Технологя проведення шурфового огляду

Шуровий огляд газопроводв виконують шляхом вдривання длянки газопроводу довжиною 1,5-2 м на кожен клометр магстрального газопроводу на кожн 200 м дворового газопроводу. Перед початком земляних робт необхдно визначити як пдземн комункацÿ прокладен в зон розриття визвати

Механчн транспортн засоби розмщуються на вдстан не менше 1 м вд краю транше

-доски товщиною 4 см

-встановлюють стйки через 1,5м

-розмщуються розпорки крплень на вдстань 1,4м

-виступ верхнх досок крплень над кра

м транше

Розбирання крплень викону

ться зверху вниз, кльксть одночасно вийнятих досток повинно бути не менше 3. При прийнят досток встановлюють розпорки.

При розробц транше

2.5 Вибр методу виконання робт

При вибор методу виконання робт для будвництва пдземного газопроводу орúнту

ться на термн виконання робт, оскльки саме проценс створю

тимчасов незручност для жителв даного району.

Найбльш ефективним

потоко-захватний метод виконання робт.Суть його зводиться до того, що будвництво роздлене на однаков длянки (захватки), довжиною яка становить 70-80 м, коли 100-150 м.Назахватках одночасно виконуються вза

мозвТязан комплексн роботи з однаковою швидкстю. Це створю

мови, за яких роботу можна закнчити швидше. Будвництво роздлене на 5 захваток, як мають свй перелк робт.

1. Захватка Пдготовч роботи

1. Геодезична розбивка газопроводу на мсцевост

2. Зняття покриття бруквки

3. Захист оголених комункацй

4. Вдкриття шурфв у мстях перетину газопроводв

5. Огородження будвельного майданчика

6. Завезення труб з розкладанням

7. Пдготовка стикв до зварювання

8. Зварювання труб у плт повторними стиками

9. Переврка золяця поворотних стикв

2.Захватка землян роботи

10. Риття транше

11. Риття транше

12. Риття приямкв

13. Вкладення аостел

14. Встановлення мсткв

3. Захватка Монтажно вкладальн-роботи

15. Вкладання окремих плтей в траншею

16. Пдготовка стикв до зварювання

17. Зварювання неповоротнх стикв

18. а

золяця неповоротнх стикв

19. Ручна присипка газопроводу

4. Захватка Випаробування

20. Переврка стикв фзичним методом

21. Проведення випробування на мцнсть

22. Проведення випробування на герметичнсть

5. Захватка Заключн роботи

23. Ручна присипка, щльнення рунту.

24. Зняття захисних комункацй

25. Розмр тимчасових огороджень

26. Бульдозерне засипання транше

27. Вивезення надлишкового рунту

28. Ущльнення грунту бульдозером, катком.

2.6 Обгрунтування форм габаритв транше

Глибина транше

Н_тр_.= Н_з+ D_{з (1)}

Де - Н_заглибини закладання газопроводу

D_з- - Зовншнй даметр газопроводу з золяцйним покриттям м,

Н_тр_.=0,8+0,105=0,905 м³⁽²⁾

Даметр газопроводу з золяцйним покриттям визнача

ться за формулою:

D_з= D_зов+2*Т, м³⁽³⁾

Де - D_зоваЗовншнй даметр газопроводу 0,089 м

Т- Товщина золяцйного покриття, яка

бтумно-гумова дуже посилена, 0,008 м³

D_з=0,089+2*0,008=0,105 м³^{(4 )}

Пдбира

мо екскаватора ЭО- 2621, ширина ковша 0,65 м, мстксть ковша 0,25 м.

Ширина транше

В= Вков + S, м³⁽⁵⁾

Де - Sа надбавка на осипання грунту, 0,1 м,

Вков- ширина ковша екскаватора, 0,65 м,

В=0,65+0,1=0,75 м³⁽⁶⁾

2.7 Пдрахунок обТ

мв робт вибр ведучого механзму

Землян роботи вдносяться до найбльш трудо

мких робт мають виконуватись механзованим способом. При цьому вд рацональному вибору машин залежить яксть термн виконання комплексних робт.

Псля визначення розмрв транше

Розробка грунту

Обсяг робт при розробц грунту екскаватором визнача

ться по формул:

, м³⁽⁷⁾

Де - В,В1- ширина транше

Нз - глибина закладання газопроводу, 0,8;

С - величина ручного добору грунту, яка залежить вд типу екскаватората ковша 0,1;

L - довжина газопроводу, 195 м.

ам³⁽⁸⁾

Обсяг ручного добору грунту визнача

ться:

, м³⁽⁹⁾

Де В - ширина транше

ам³

Крм вказаних вище робт потрбно влаштовувати приямки для зварювання стикв. Найбльш зручними

приямки довжиною 1,5 м, шириною Dз+1,2 м, глибиною 0,7 м. При цьому поводиться також додаткове зрзання вдкосв.

Для визначення обсягу робт по влаштуванню приямкв користуються формулою.

, м³⁽¹⁰⁾

ам³

Загальний обсяг земляних робт становить

заг=Vруч.роб+Vуш.пр ⁽¹¹⁾

заг=14,63+6,6=138,93 м³⁽¹²⁾

Засипка грунтом.

Для засипки транше

ОбТ

м матералу для влаштування постел визнача

ться за формулою:

пос = B*Dз/2*L-П* Dз*L, м³, ⁽¹³⁾

пос =0,75*0,105/2*195-3,14*0,105/8*195=6,8 м³,

Псля вкладання газопроводу влаштовують постль, газопровд присипа

ться, за винятком зварних стикв, вручну на 0,2 м.

руч.пр= B*(Dз/2+0,2)*L-П* Dз/8*L, м³, ⁽¹⁴⁾

руч.пр=0,75*(0,105/2+0,2)*195-(3,14*0,105)/8*195=28,9 м³

Обсяг робт по засипц транше

булд = В*(НТР*Dз-0,2)*L, м³, ⁽¹⁵⁾

булд=0,75(0,905-0,105-0,2)*195=87,75 м³,

Обсяг робт по присипц газопроводу потрбно зменшити на обТ

м, який займа

газопровд.

труб = П*Dз/4 ⁽¹⁶⁾

труб = 3,14*0,105/4=1,69 м³

Загальний обТ

м по присипц транше

зас=Vр.пр ⁽¹⁷⁾

зас=28,9 м³

ОбТ

м грунту у вдвал:

вд=Vзаг*(100+к1)/100 м³, ⁽¹⁸⁾

Де - к1, коефцúнт початкового рихлення грунту, 24%,

вд=138,93*(100+24)/100=172,3 м³,

ОбТ

м вивезення надлишкового грунту:

вив=Vтр+Vкн.рих. м³, ⁽¹⁹⁾

Де - Vкн.рих. обТ

м кнцевого рихлення, 7,9 м

вив=1,69+7,9=9,6м.

ОбТ

ма кнцевого рихлення

кн.рих = Vзаг*К2/100, м³, ⁽²⁰⁾

Де - К2 - коефцúнт кнцевого рихлення грунту, 5%

кн.рих = 138,93*5/100=7,9 м³,

Розрахунок обсягв земляних робт по розробц транше

Загальний обсяг розробленого грунту, 138,93 м²

Загальний обсяг засипки грунту, 123,45 м²

Обсяг робт по ширенню приямкв, 6,6 м²

Обсяг кнцевого рихлення грунту, 6,9 м²

Кльксть грунту що пдляга

вивезенню, 9,6 м²

Розрахунок обсягу земляних робт по розробц транше

та вкладання газопроводу.

Таблиця 1

Dз,м	Нтр,м	В,м	,м	В1,м	екс,м	руч,м	тр,м	В,м	зас,м	вд,м
0,105	0,905	0,75	-	0,75	117,7	14,63	1,69	-	123,45	172,3

Баланс земляних робт становить:

⁽²¹⁾

138,93-(1123,45+9,6)/(123,45+9,6)=4,4%

Вибр ведучого механзму

Ведучим механзмом при будвництв газопроводу до споживача

екскаватор. Вн викону

найбльш трудо

мку роботу - риття транше

Радус вивантаження грунту визнача

ться за формулою:

а ⁽²²⁾

Де - В1- ширина транше

В - ширина вдвалу грунту, м

ОбТ

м вдвалу грунту визнача

ться за формулою:

⁽²³⁾

вд=138,93*(100+24)/100=172,3 м³

Площа попереднього счення вдвалу

⁽²⁴⁾

ам²

Поперечне счення вдвалу явля

собою рвнобедрений прямокутний трикутник.

Визначаю висоту вдвалу;

h = Fвдв,м ⁽²⁵⁾

h = 0.88 = 0.94 м²,

Ширина вдвалу становить:

В= 2*h, м^{2 (26)}

В=2*0,94=188 м²

До прийнятому ршенню обТ

му ковша, глибини транше

2.8 Пдрахунок затрат прац

Пдрахунок обсягв будвельно-монтажних робт при будвництв газопроводу

Таблиця 2

Найменування	Од вимру	Розрахункова формула	кльксть
1. Нвелювання	М	L	195
2. Розвантаження труб з трубовозу	Шт.	L*10	20
3. Влаштування огородження	М	L*2	390
4. Збр центрування труб	М	L	195
5. Зварювання труб в секцÿ	Стик	Ntr*2/3	13
6. золяця поворотнх стикв	Стик	Ntr*2/3	13
7. Вскриття шурфв	М	L*5/1	0.98
8. Пдвска комункацÿ	М	Nшур*3	2.94
9. Розробка транше	М	B(H-c)L	117.7
10. Ручний добр грунту	М	BcL	14.63
11. Розробка приямкв	М	(Vek+Kpy)*0.05	6.6
12. Влаштування мсткв	Шт.	L/60	13
13. Вкладання секцй в траншею	М	L	195
14. Зварювання секцй	Шт.	Ntr*1/3	7
15. Радографчний контроль	Шт.	Nct*0.1	2
16. золяця неповоротнх стикв	Стик	Lтруб/10	7
17. Присипка газопроводу	М	B(Dз+0,2)L	28.9
18. Випробування на мцнсть	М	L	195
19. Засипка газопроводу бульдозером	М	B(H-Dз+0,2)L	87.75
20. щльнення грунту	М	заг	87.75
21. Вивз зайвого грунту	М	тр+Vкн.рих	9.6
22. Випробування на герметичнсть	М	L	195
23. Зняття огороджень	М	L*2	390
24. Зняття мсткв	Шт.	L/60	3
25. Зняття пдвсок комункацй	М	Nшур*3	2.94

Пдрахунок затрат прац при будвництв газопроводу

Таблиця 3

Найменування	Обгр. НиР	Од Вим ру	Спецаль- нсть	Розряд	Кл Ькс ть	Норма часу	Трудомст ксть
1.Нвелювання	2-59-5	М	Геодезист	1чол-2р	195	0,07 48	14,6
2.Розвантаження труб з трубовозу	25-14	Шт.	Слюсар	1чол-3р 1чол-2р	20	0,1	2
3.Влаштування огородження	25-14	М	Тесляр	1чол-3р	390	0,06	23,4
4.Збр Центрування Труб	9-2-1	М	Монтажник	1чол-6р	195	0,04	7,8
5.Зварювання Труб в секцÿ	22-2-2	Ст..	Зварювальник	1чол-5р 1чол-4р	13	0,26	3,4
6. золяця поворотнх Стикв	9-2-12	Ст..	золювальник	1чол-4р 1чол-3р	13	1,02	13,3
7.Вскриття Шурфв	2-1-47	М	Землекоп	1чол-2р	0,98	1,5	1,47
8.Пдвска Комункацÿ	9-2-35	М	трубовкладчик	1чол-4р	2,94	0,75	2,2
9.Розробка транше екскаватором	2-1-11	М	Машинст	1чол-4р	117	0,105	12,4
10.Ручний добр грунту	2-1-47	М	Землекоп	1чол-2р	14,6	1,5	21,9
11.Розробка Приямкв	2-1-47	М	Землекоп	1чол-2р	6,6	1,5	9,9
12.Влаштування мсткв	9-2-34	Шт.	тесляр	1чол-3р 1чол-2р	13	0,6	11,8
13.Вкладання Секцй в Траншею	9-2-8	М	Водй	1чол-6р 1чол-4р 1чол-3р	195		19,5
14.Зварювання секцй	22-2-1	Шт.	Зварник	1чол-4р 1чол-5р	7	0,16	1,12
15.Радографчний контроль	11-5-80	Шт.	Майстер	1чол-2р	2	1,7	3,4
16. золяця Неповоротнх Стикв	9-2-12	Ст..	золювальник	1чол-4р 2чол-3р	7	0,39	2,3
17.Присипка Газопроводу з Трамбуванням	2-1-58	М	Землекоп	1чол-2р 1чол-1р	28,9	0,79	22,8
18.Випробування На мцнсть	9-2-9	М	Монтажник	1чол-6р 1чол-4р	195	0,12	23,4
19.Засипка Газопроводу Бульдозером	2-1-31	М	Машинст	1чол-5р	87,8	0,075	6,8
20.Ущльнення Грунту	2-1-29	М	тракторист	1чол-6р	87,8	0,0058	0,5
21.Навантаження Зайвого грунту На самоскид	2-1-54	М	Землекоп	1чол-2р 1чол-1р	9,6	0,6	5,8
22.Випробува ння На герметичнсть	9-2-9	М	Монтажник	1чол-6р 1чол-4р 2чол-3р	195	0,06	11,7
23.Зняття огороджень	9-2-33	М	тесляр	1чол-3р	390	0,04	15,6
24.Зняття Мсткв	9-2-37	Шт.	тесляр	1чол-3р 1чол-2р	3	0,3	0,9
25.Зняття пдвсока комункацй	9-2-35	М	Трубовкладчик	1чол-4р	2,94	0,38	1,1
Всього

2.Вибр обрунтування будвельних машин механзмв

Для вкладення труб у траншею використовують самохдн стрлов крани рзних типв. Вони бувають на гусеничному, автомобльному, пневматичному ходу тракторному.

В траншею вклада

ться секця, яка склада

ться з 3 труб, по 10 м кожна. Секця вклада

ться двома автокранами.

Попередньо пдбира

мо марку крана КС-4361

Вантажопдйомнсть крана 9 тон

Мнмальний вилт стрли 3,75 м

Максимальний вилт стрли 10 м

Вилт стрли крана визнача

ться за формулою:

Rроз=Rмн+1,5+Dз+(В1/2) ⁽²⁷⁾

Де - 1,5 - вдстань вд краю транше

Dз - Даметр газопроводу з зольованим покриттям, 0,105 м

В1 - Ширина транше

Rроз=3,75+1,5+0,105+(0,75/2)=5,73 м

З розрахунку можна зробити висновок, що розрахунковий вилт стрли крана менший за максимальний вилт стрли, 5,73менше10 м.

Вантажопдйомнсть крана на розрахунковому вильот стрли визнача

ться

За формулою:

Ррозр = Р*Rмн/Rроз, т ⁽²⁸⁾

Де -- вантажопдйомнсть крана 9 тон

Rмн - мнмальний вилт стрли, 3,75,

Rроз - вилт стрли крана, 5,73,

Рроз=9*3,75/5,73=5,9 т,

Вага трубно

Q=Qпог.м*L*1,1 т, ⁽²⁹⁾

Де - Qпог.м - вага одного погонного метра труби, 0,00636 т,

L - довжина трубно

1,1 - коефцúнт маси золяцйного покриття

Q=0,00636*30*1,1=0,21 т

Оскльки пдбрано 2 крани, то навантаження на 1 кран сановить:

Р1кр= Q/2, т ⁽³⁰⁾

Де - Q - вага трубно

Р1кр=0,21/2=0,105 т,

Крани марки КС-4361 пдбран врно, оскльки навантаження на 1 кран не перевищу

вантажопдйомнсть на розрахунковому вильот стрли, тобто справджу

ться вираз, що вантажопдйомнсть крана на розрахунковому вильот стрли бльша за вагу трубно

Для транспортування труб пдбираю трубовз маркиа ЗиЛ- 130, вантажопдйомнсть якого становить 8 тон.

Для розвантаження труб зтрубовозу використовую двовтковий строп, для викладання секцÿ в траншею - два м якиха стропа (полотнища).

Розривне зусилля в канат визнача

ться за формулою:

R=S*K, кг*с ⁽³¹⁾

Де - S - зусилля на одну втку канату, кг*с

К - коефцúнт запасу мцност,6

R=49, 63*6=297,8 кг*с

Зусилля на одну втку стропа визначаю за формулою:

S=(1/cosa)*(Q/n)=m*(Q/n), кг*с ⁽³²⁾

Де - Q - маса вантажу,69,9 кг,

n - Число вток стропу, 2,

m - розмрний коефцúнт, 1,42,

a - кут нахилу втки стропу по вертикал, 45,

S=1,42*(69,9/2)=49,63 кг*с

Довжина втки стропу визнача

ться за формулою:

С= а+b, м ⁽³³⁾

Де - а, b Цдовжина катетв 5метрв.

С=7 м,

По пдрахунках пдбираю кран ТК 6*37(1+6+12+18)+1о.с.. Його даметр 8,5мм, розривне зусилля 3310 кг*с

Для вкладання секцÿ 30 м в траншею використовую 2 автокрани, також 2 полотнища, як пдбираю по розрахунковому зусиллю В залежност вд вантажопдйомност полотнища шести тон даметру газопроводу 89*3,0 мм пдбираю 2полотнища типу ПМ-377.

Для роботи в комплекс з екскаватором рекомендую наступн типи машин механзми.

Кльксть автосамоскидв визначаю за формулою:

N=Пе/Па, шт. ⁽³⁴⁾

Де - Пе - експлуатацйна продуктивнсть екскаватора, м/змна,

Па - експлуатацйна продуктивнсть автосамоскиду, м/змна,

N=76,02/572=0,13=1 автосамоскид

Експлуатацйна продуктивнсть екскаватора визначаю за формулою:

Пе=Тзм/Нч м²/змна, ⁽³⁵⁾

Де - Тзм Цтривалсть змни 8 годин

Нч - норма машинного часу екскаватора на розробку одного кубометру грунту з навантаженням на транспортн засоби, 0,10523 маш*год/м

Пе=8/0,10523=76,02 м²/змна,

Пдбираю автосамоскид типу ЗиЛ ММЗ

Експлуатацйна продуктивнсть автосамоскиду визнача

ться за формулою:

Па=Пц*n, м²/змна, ⁽³⁶⁾

Де - Пц - циклчна продуктивнсть одного самоскида,м/змна,

N - кльксть циклу у змну, 40,

14,3*40=572 м²/змна,

Циклчна продуктивнсть одного самоскиду визначаю за формулою:

Пц = Q/Тц, м²/цикл ⁽³⁷⁾

Де - Q - вантажопдйомн самоскиду, 2,88 м

Тц - тривалсть циклу автосамоскида, 0,2 год при вдвоз 500 м,

Пц =2,86/0,2=14,3 м²/цикл

Вантажопдйомнсть самоскида визнача

ться за формулою:

Q=Q1/Vгр, м^{2 (38)}

Де - Q1 - вантажопдйомнсть самоскида 5 тон,

Vгр - об

мна вага грунту в щльному стан, 1,75 т/м,

Q=5/1,75=2,86 м²,

Кльксть циклв у змн визнача

ться за формулою:

n=Тзм/Тч, шт. ⁽³⁹⁾

n=8/0,2=40 шт,

Автосамоскид ЗиЛ ммз пдбрано врно.

мовна швидксть екскаватора визнача

ться по формул:

Uекс=П/(V*Тзм), м²/год ⁽⁴⁰⁾

Де - П - продуктивнсть екскаватору, 76,02 м²/змна,

V - середнй обТ

м грунту, що проходить на 1 метер транше

Uекс=76,02/(0,85*8)=11,2, м²/год,

Продуктивнсть бульдозера визнача

ться за формулою:

Пб=Тзм/Нвр, м²/змна ⁽⁴¹⁾

Де - Нвр Цнорма машинного часу на розробку одного метра кубчного грунту в щльному стан, 0,02635 маш/год,

Пб=8/0,02635=303,6 м²/змна

Швидксть бульдозера визнача

ться за формулою:

Uб=П/(V*Тзм), м²/год, ⁽⁴²⁾

Де - V - середнй обТ

м грунту,що приходиться на один метер транше

Uб=303,6/(0,6*8)=63,3 м²/год

По прибутковост швидкост пдбираю бульдозер ДЗ-42, марка трактора, ДТ-75.

Трамбвку вибираю по продуктивност. Пдбираю ручну електричну трамбвку Ик-4502. мовна швидксть руху трамбвки - 4,5 м/год.

Для ущльнення грунту використовую каток, який пдбираю по ширин ватно

Список пдбраних машин механзмв:

Екскаватор кО-2621

Автокан КС-4361

Трубовз ЗиЛ-130

Канат ТК 6*37 (1+6+12+18)+1о.с.

Полотнище ПМ-377

Бульдозер Дз-42

Трамбвк Ик-4502

Каток Д-130

втосамоскид ЗиЛ ММЗ

2.10 Вибр матералв для будвництва

Загальн витрати матералв для будвництва газопроводу

1. Вкладання пску щебеню в постль з вирвнюванням щльненням.

195,*0,75*6,36/100=9,3 м.

2. Вкладання сталевих труб прямих длянок трубопроводу,

195*100,4/100=195,78 м

3. Зварювання труб при допомоз ручного електродугового зварювання з застосуванням електродв типу к-42 ОНИ 12/45.

20*1/10=2 кг

4. Гдрозоляця стикв сталевих трубопроводв газопроводу.

Матерали для золяцÿ стикв

Таблиця 4

Матерал	Кльксть
Бтум марки БН- V,кг	0,33
Бензин Б-70, л	0,5
Мастика бтумна, кг	29
Крафт-папр, м2	5,5
Склотканина, м2	7,8
Гумов крихти, кг	1,4
Дрова, м2	0,1

2.11 Опис генерального плану виконання робт

Длянка вдведина пд будвництво, газопровд знаходиться у зеленй зон. Рель

ф спокйний. Рвень залягання рунтових вод 11м. що не вплива

на будвництво. Переважна кльксть грунту - суглинок.

Весь будвельний майданчик вдокремити канатнтно - стйковою огорожею. Труби завозяться на трасу трубовозами по снуючй дороз. пх будуть розкладати вздовж ос прокладання газопроводу на вдстан 1,5 м краю транше

Для риття транше

2.12 Пооперацйний контроль якост

Контроль якост окремих видв виконаних робт проводять:

нженерно-технчний персонал будвництва.

2. Технчний нагляд замовника.

3. Авторський нагляд проектно

4. Державний архтектурно-будвельний контроль.

5. Банквський контроль.

6. Державна сан нспекця.

7. Операцйний контроль.

8. Технспекця, лабораторÿ, геодезичний нашляд.

Операцйний контроль - проврка виконаних будвельно-монтажних спецальних робт по операцях з метою попередження та сво

часного сунення браку, недоробок.. Операцйному контролю переду

вхдний контроль. За спецальним слду

прийомний контроль з оцнкою якост виконання бригадою будвельно-монтажних спецальних робт.

Операцйний контроль проклада

ться на майстрв та виробникв, як здйснюють кервництво будвництвом. До операцйного контролюа залучаються будвельн лабораторÿ геодезичн служби спецалсти, як контролюють окрем види робт.

На кожному будвництв

журнал проведення робт, який

певним документом, в якому вдобража

ться хд виконання будвельно-монтажних робт, термн виконання та яксть робт. Записи в журнал проводить особа, яка вдповда

за будвництво обТ

кта (виконроб, майстер). В журнал

перелк скритих робт. На кожен вид потайних робт склада

ться акт прийомки цих робт, який пдпису

ться виконробом дано

В журнал

вдомсть прийомки потайних робт, куди записують вас акти на потайн роботи вд земляних робт до покрвл на зовншнх внутршнх газових мережах.

По закнченню будвництва, журнал майстром переда

ться в планово-виробничий вддл буд органзацÿ для послдовного його показу Державнй комсÿ по прийомц обТ

кта в експлуатацю.

2.13 Технологчна карта та ? застосування

Дана технологчна карта поширю

ться на роботи по очистк порожнини газопроводв.

Очистку порожнини газопроводв виконують по спецальнй нструкцÿ пд наглядом комсÿ, яка склада

ться з представникв генерального пдрядника, субпдрядних органзацй, заказника та органв технадзору.

Спецнструкця склада

ться заказником будвельно-монтажною органзацúю затверджу

ться представником комсÿ.

Спецнструкця на очистку порожнини газопроводв ма

включати:

1. Способи послдовнсть виконання робт.

2. Методи засоби виявлення та квдацÿ несправностей.

3. Схема органзацÿ звТязку.

4. Вимоги попарно

Очистку газопроводв дозволяють виконувати одним з даних способв:

1. Промивкою з пропусканням очисних поршнв.

2. Продувкою з пропусканням очисних поршнв.

3. Продувкою без пропусканням очисних поршнв.

Очистка порожнини пдземного газопроводу повинна виконуватись псля вкладання записки. Псля очистки на вдкритих кнцях газопроводу потрбно встановити тимчасов заглушки, як дадуть змогу длянц газопроводу не забруднюватися.

Продувка пдземного газопроводу з пропусканням очисних поршнв повинна проводитися стисненим повтрям. В деяких випадках з затвердженням з газовою нспекцúю продувку можуть виконувати природнм газом.

При продувц газопроводу природнм газом з нього попередньо ма

бути витснено повтря. Газ з витсненим повтрям ма

подаватися з тиском не бльше 0,Па. Витснення повтря явля

ться закнченим, якщо кисню в газ, який виходить з продув очного газопроводу склада

не бльше 2 %.Склад кисню повинен аналзуватися газоналзатором.

Грошов трудов затрати на очистку порожнини газопроводу встановлю

ться проектом конкретно для кожного газопроводу, включати мсцев мови вибраного способу робт по очистк.

Основне обладнання для виконання робт витрата матералв встановлю

ться для кожного газопроводу окремо.

3. Експлуатацйна частина

Ремонт аварйно

Виткання газу як виявлен при буровому шурфовому огляд газопроводв необхдно ремонтувати. Найпоширеншим методом руйнування газопроводу

руйнування стика корозя труб. При розрив стикв газопровд ремонту

ться за допомогою наварки муфти, або вирзання або вварювання котушки.

При встановленн муфти наложу

ться бинт з тонкого брезенту або мшка густо змазаний глиною, щоб запобгти виходу газу з трщини. Зварюють муфту з двох половинок швом на вдстан 1 м вда стика надвають зварену муфту на стик. При ремонту розриву стик на газопроводах високого середнього тиску замсть бинта використовують бандажу а потм наварюють муфту.

золяцйн роботи

Способи захисту пдземних газопроводв слдуюч:

- нанесення золяцÿ на газопроводи рекоменду

ться, полмерн, бтумно-резинов, бтумно-полмерн покриття.

- Катодна поляризаця.

Перед нанесенням золяцÿ на стики, стики зачищають вд ржав чини, земл пилу,вологи. Поверхня очищеного трубопроводу повинна мати срий колр з проблисками металу. Очищену поверхню грунтують. Грунтовку наносять на суху поверхню рвним шаром. Дал накладають мастину суцльним шаром вдповдно

Яксть нанесення золяцÿ провряють двч

- на транше

- псля опускання трубопроводу в траншею засипання на 20-25 см.

Дефекти виправляють до остаточно

Яксть золяцÿ провряють ремонтують у присутност замовника.

Рвномрнсть товщини золяцйного покриття провряють товщиномром, не менше нж через кожн 100 м в чотирьох точках по окружност труби.

Поврку суцльност золяцйного покриття провряють скровим електричним дефектоскопом.

Присипання золяцÿ до труби явля

ться одним з основних показникв якост золяцÿ. Зчеплення золяцÿ з металом провряють шляхом надрзання золяцÿ по двом ням пд кутом 45-60 через кожн 500 м. Добре прилипнута золяця вдрива

ться окремими шматками, частина залиша

ться на труб.

Прийняття газопроводу в експлуатацю

Системи газопостачання мст, селищ, пдпри

мств, пся закнчення

Для прийняття в експлуатацю систем газопостачання замовникам признача

ться приймальна комся до складу яко

Представники приймально

Представники держ теха нагляду не менше нж за 5 днв до початку робт. Прийняття в експлуатацю газопроводв низького тиску пдземних довжиною 200 м, надземних довжиною до 500 м, викону

ться без апредставники держ теха нагляду.

По прийнятт обТ

кту в експлуатацю комсúю склада

ться акт, на онов акту прийняття в експлуатацю експлуатацйна органзаця да

дозвл пусконалагоджувальнй органзацÿ на проведення пусконалагоджувальних робт по закнченню яких обТ

кт береться пд контроль держ теха нагляду.

При наявност на пдпри

мств складного обладнання по вимог комсÿ склада

ться спецальна органзаця по виробництву.

При прийнятт обТ

кту в експлуатацю комсÿ нада

ться право:

- проврити технчну документацю на обТ

кт

- оглянути всю змонтовану газову систему, на вдповднсть ? проекту та виявлення дефектв.

- провря

ться вдповднсть проекту димових вентиляцйних каналв.

Комся ма

право провряти люб длянки газопроводу шляхом розбирання ?, вирзання стикв для механчного випробування, також проводити повторне випробування. Якщо обТ

кт прийнятий комсúю не був прийнятий протягом 6 мсяцв з дня останнього випробування на щльнсть з повркою стикв, арматури, вентиляцйних каналв, приладв захисту вд корозÿ.

Спостереження за газопроводом псля сунення аварÿ

Маршрутна карта

Спостереження пдземних надземних газопроводв споруд, на них повинно проводитися шляхом систематичного обходу траси, Обхд трас пдземних газопроводв здйсню

ться бригадою слюсарв в склад не менше 2 чоловк за кожною бригадою закрплю

ться окрема длянка яка роздлена на маршрути. В залежност вд протяжност вза

много розмщення пдземних газопроводв при складанн маршрутв повинн бути врахован можливост сумсного обходу пдземних надземних газопроводв. Для обслуговування пдземних газопроводв необхдно складати видавати на руки обхдника маршрутно

Графк обслуговування закрплено

Зараз застосову

ться сумсне обслуговування трас пдземних газопроводв ГРП. Аналз маршруту обходу пдземних газопроводв ГРП було встановлено що обхдники трас пдземних газопроводв дуть по тому самому маршрут що й обхдники ГРП, не виконують няких робт в ГРП. Сумсне обслуговування газових мереж ГРП дало можливсть встановити паралельнсть в робот, бльш рацонально використовувати робочий час, також пдвищити квалфкацю робтникв. Обслуговуюча длянка газового господарства роздлена на 4 маршрути, на кожен з маршрутв склада

ться завдання.

На основ денних завдань складаються графки обслуговування на першому маршрут обслуговуються газопроводи низького тиску вводи в житлов будинки. При сумсному обход газопроводв ГРП, пдвищу

ться яксть обслуговування, збльшу

ться обТ

м робт кожним робтником, так газопроводи вводи в житлов будинки обслуговуються два рази в мсяць не один. А середнього тиску через день при норм 1 раз в 4 дн. Наявнсть ремонтних днв дозволя

ланц виконувати маленьк ремонти споруд на закрпленй длянц.

Оцнка герметичност газопроводу

Проврка герметичност газопроводв проводиться за допомогою високо- чутливост газоналзаторв з чутливстю 10%. При визначенн стану герметичност газопроводв повинно враховуватись тльки виткання газу як повТязан з корозйним порушенням труби

Таблиця 5а

Випадки виткання газу як вдбулися З початку експлуатацÿ	Оцнка в балах А
2	2
1	3
0	5

Визнача

мо витоки газу на обстежу вальнй длянц в балах визнача

м оцнку герметичност. Згдно завдання на обстежуючй нами длянц кльксть випадкв газу становить. А1=1-3.

Визначення стану золюючого захисного покриття.

Визначення стану захисного покриття газопроводу шляхом над шляхових контактв без контактним методом. За допомогою приладу АЗП (арматура знаходження пошкодження золяцÿ).

Оцнка стану золяцй покриття

Таблиця 6

Кльксть виявлених мсць пошкодження золяцÿ	Загальна оцнка золюючого покриття	Оцнка в балах 2
0-1	Добре	4
2-3	Задовльно	3
4-8	Погано	2
Бльше 8	Дуже погано	1

Загальна оцнка стану золюючого покриття в залежност вд клькост порушень на данй длянц визнача

ться за формулою:

2= а+n/5 ⁽⁴³⁾

Де - - кльксть балв на 100 м длянки,

nЦ кльксть длянок

2=3+2+2+4+4/5=3а

Згдно завдання кльксть виявлених пошкоджень золяцÿ на першй длянц становить 3 бала, на другй длянц становить 2 бала, на третй длянц становить 2 бала, на четвертй длянц становить 4 бала, на пТятй длянц становить 4 бала.

2.4.5 Визначення стану зовншньо

Визначення корозйного стану зовншньо

Оцнка корозйного стану зовншнього поверхневого газопроводу

Таблиця 7

Стан металу труби	Оцнка в балах А3
До 50% мають сильну Дуже сильну корозю	2
Не значна корозя	3
Корозя вдсутня	5

Так як на обстежу вальнй длянц виявлено дуже сильну корозю, отже

оцнка в балах А3=2.

3.4.6 Визначення якост зварних стикв

Переврка якост зварних стикв викону

ться на длянках де при проврц газопроводу на герметичнсть встановлено що мсцем виткання

: неяксний стик або в процес експлуатацÿ спостерга

ться розрив зварних стикв. Проврц пдлягають два сусдн стика. Проврка якост стика проводиться гама або ренгенопроми.

Оцнка якост зварних стикв

Таблиця 8

Яксть зварних стикв

Оцнка в балах А4

Менше 50 % стикв

Визначен дефекти

Годн стики

Згдно завдання на нашй длянц по результатом обстеження виявлено годинн стики то оцнка в балах

4=3 бала корозÿ

3.4.7 Визначення небезпеки корозÿ блукаючим струмом

Основним критерúм небезпеки корозÿ газопроводв з закнченим термном роботи явля

ться наявнсть блукаючих струмв, або електродитанва з постйним струмом, як використовують землю в якост зворотного струму.

Оцнка корозÿ небезпеки блукаючих струмв

Таблиця 9

Наявнсть анодних знакоперемнних зон	Оцнка в балах А5
Бльше 50% протяжност газопроводу	1
До 50% протяжност газопроводу	2
Вдсутн	3

Згдно завдання по нашй длянц по результатам корозйно

3.4.8 Визначення наявност або вдсутност антикорозйного захисту

Наявнсть або вдсутнсть електрохмчного захисту газопроводу визначають комплексно по даним органзацÿ яка експлуату

а газопровд по результатам безпосереднього огляду газопроводу. При вдсутност на обслуговуючй длянц газопроводу електрохмчного захисту кльксть балв А6 прийма

мо менше одного. При наявному електрохмчному захисту кльксть балв А6 прийма

мо 1.

Згдно завдання на обстеженн електрохмчного захисту А6=1

Загальна оцнка технчного стану газопроводу визнача

ться по сумарнй клькост балв.

т=А1+А2+А3+А4+А5+А6=3+3+2+3+2+1=14

3.4.9 Рацональний спосб захисту газопроводв вд конденсату

Рацональний спосб захисту систем газопостачання вд доступу конденсату явля

ться його збльшення збирання видлення конденсату з газопроводу високого середнього тиску. Для видалення конденсату необхдно перевести газоконденсатний потк з плвково-дисперсного в плвково-розшаровий стан, коли весь конденсат буде знаходитись у нижнй частин трубопроводу. Такий перехд здйсню

ться шляхом збльшення даметру трубопроводу цю длянку з розширенням трубопроводу потрбно розташувати на виход з ГРС

Dmin=Qp*0.025=0.14 ⁽⁴⁴⁾

Псля цього пдбира

мо найбльший стандарт Dу труби з графка в залежност Dу газопроводу вд конденсату. Довжину длянки газопроводу для збору видлення конденсату визнача

мо за формулою

L=15 Dy=15*1=15(м) ⁽⁴⁵⁾

3.5 Розрахунок балансово

Балансова схема показу

скльки газу поступа

до споживачв на як потреби вн витрача

ться. Розрзняють слдуюч витрати газу:

1. розрахунково годинн витрати газу

2. максимально годинн витрати на оплення

3. витрати на вентиляцю

4. витрати на гаряче водопостачання.

5. розрзняють слдуюч витрати газу:

- дйсн витрати

- неврахован мнмальн витрати

- витрати на ГРП

Витрати на нещльнсть визнача

Де k0 - коефцúнт одночасност прийма

мо з додатку Е,

q ном - витрата газу приладами

n - кльксть встановлених однакових приладв

Максимальна витрата на опалення

р.оп=0,0036* q0(1+ k1)*F/Qр.н* n ⁽⁴⁶⁾

Де - q0 - показник максимального силового потоку приймають з додатку Ж.

F - площа будинку 49,5 м²

К1 - коефцúнт який врахову

тепловий потк,

Qр.н - нижча теплота згорння газу

N - 0,8-0,85%

Витрата на вентиляцю :

.в=0,0036* q0(к1* k2)*F/Qр.н* n ⁽⁴⁷⁾

Коефцúнт який врахову

тепловий потк к=0,6

Витрати на гаряче водопостачання

р.вод=0,0036* 2,4*gh*n/Qр.н* n ⁽⁴⁸⁾

Де - gh - питомий показник середнього теплового потоку = 247 Вт,

N - кльксть жителв прийма

мо 4 чол на одну квартиру м/год,

залежно вд типу газопроводу:

1. Дворов та внутршньквартирн газопроводи низького тиску Q1=0,1*1м, м/год

2. Вуличн мереж низького тиску Q1=0,0048*1м, м/год

3. Газопроводи високого середнього тиску Q1=0,0048*1м, м/год

Дйсн витрати визначаються в залежност вд типу газового обладнання яке встановлене в будинку:

- Будинок старого типу Q2=0,018 м/год

- Будинок з водонагрвачами Q2=0,0175, м/год

На врахован витрати визнача

ться в залежност вд типу газового обладнання яке встановлено в будинку:

- Плита газова гаряче водопостачання Q3=0,8, м²/год

- Плита газова Q3=0,014, м²/год

- Плита газова ВПГ Q3=0,014 м²/год

- Завдаток витрати ГРП прийма

Q4=0,6 м²/год

Розрахунков витрати газу визнача

мо по сум номнальних витрат прикладом з врахуванням коефцúнтом одночасност.

Розрахунок балансово

Розрахову

мо одноповерховий будинок №14 визнача

мо витрати на нещльнсть:

q1=0,0048*35=0,168

Визнача

мо дйсн витрати в будинку:

q 2= 0,0175 м²/год

Визнача

мо неврахован витрати:

q 3=0,014 м²/год

Визнача

мо витрати в ГРП:

q 4= 0,6 м²/год

Визнача

мо годинн витрати газу:

мах=(10,7*1,08)+(0,7*0,9)*1=1,386

Визнача

мо годинн витрати на опалення

р.оп=0,0036* 160(1+ 0,25)*495/33,4* 0,8=1,3 м²

Визнача

мо витрати на вентиляцю

в. =0,0036* 160*0,25*0,6*495/33,4* 0,8=0,16 м²

Визнача

мо витрати на гаряче водопостачання

р.вод=0,0036* 2,4*2472*4/33,4* 0,8=0,32 м²

Визнача

мо суму на весь будинок

Е=0,168+0,0175+0,014+1,386+0,16+0,32=2,06 м²

Розрахову

мо одноповерховий будинок №3

Визнача

мо витрату на нещльнсть :

q1=2,0*0,0048=0,096 м²

Визнача

мо годинн витрати газу:

мах =0,0036* 160*0,25*0,6*495/33,4* 0,8=0,16 м²

Витрати на гаряче водопостачання:

р.вод=0,0036* 2,4*2472*4/33,4* 0,8=0,32 м²

Визнача

мо суму на весь будинок

Е=0,96+0,0175+0,014+1,386+0,16+0,32=1,88 м²

Розрахову

мо одноповерховий будинок №7

Визнача

мо витрату на нещльнсть :

q1=0,0048*38=0,1824 м²

Визнача

мо годинн витрати газу:

мах=(0,7*0,9)+(0,7*1,08)*1=1,386 м²

Визнача

мо годинн витрати на опалення

р.оп=0,0036* 160(1+ 0,25)*495/33,4* 0,8=1,3 м²

Визнача

мо витрати на вентиляцю

в. =0,0036* 160*0,25*0,6*495/33,4* 0,8=0,16 м²

Витрати на гаряче водопостачання:

р.вод=0,0036* 2,4*2472*4/33,4* 0,8=0,32 м²

Визнача

мо суму на весь будинок

Е=0,1824+0,0175+0,014+1,386+0,16+0,32=2,08 м²

Визнача

мо витрату на нещльнсть :

q1=0,0048*36,5=0,1757 м²

Визнача

мо годинн витрати газу:

мах=(0,7*0,9)+(10,7*1,08)*1=1,386 м²

Визнача

мо годинн витрати на опалення

р.оп=0,0036* 160(1+ 0,25)*495/33,4* 0,8=1,3 м²

Визнача

мо витрати на вентиляцю

в. =0,0036* 160*0,25*0,6*495/33,4* 0,8=0,16 м²

Витрати на гаряче водопостачання:

р.вод=0,0036* 2,4*2472*4/33,4* 0,8=0,32 м²

Визнача

мо суму на весь будинок

Е=0,1752+0,014+0,0175+1,386+0,16+0,32=2,07 м²

Визнача

мо суму всх будинкв

Е=2,06+1,88+2,08+2,07=8,69 м²

4.Економчна частина

4.1 Вихдн дан по об'

кту газифкацÿ

Таблиця 10

№ п/п	Показники	Одиниця вимру	Показники на пдпри мство

1	Протяжнсть газово ) високого середнього тиску б) низького тиску	км км км	12 12 -
2	Кльксть газифкованих квартир	кв	16
3	Кльксть газифкованих пдпри мств ) комунально-побутових б) промислових	пдпр. пдпр.	12 5 7
4	Подача газу в мережу ) населенню б) комунально-побутовим пдпри мствам в) промисловим пдпри мствам	тис. м ³	4 12 12 16

4.2 Розрахунок каптальних вкладень у газопровд

Пояснювальна записка до кошторису

Проектно-кошторисна документаця розробля

ться на будвництво й точнюються оцнки пропозицй замовника та пдрядника, врахову

ться вплив зовншнх мов на цну. Проектно-кошторисна документаця визнача

кошторисну вартсть будвництва. Кошторисна документаця розробля

ться з рахуванням нформацÿ про поточн змни цн на рзн ресурси, що використовуються в будвництв.

До складу проектно-кошторисно

1. Зведений кошторисний розрахунок вартост будвництва й зведення витрат;

2. Об'

ктн локальн кошториси (кошторисн розрахунки);

3. Кошторисн розрахунки на окрем види робт.

Локальн кошториси

первсними кошторисними документами. Вони складаються на окрем види будвельних монтажних робт, будинкв споруд, також на придбання монтаж обладнання за рекомендованим Держбудом кра

Кошторисн розрахунки на окрем види будвельних монтажних робт складаються тод, коли вдсутн дан про обсяги робт згдно параметрв будинкв, споруд,

Об'

ктн кошториси - документи, що визначають кошторисну вартсть об'

ктв. До них додаються пдсумков дан локальних кошторисв з групуванням по вдповдних графах у встановленй форм.

Об'

ктн локальн кошторисн розрахунки складаються у базисних цнах з застосуванням вдповдних вартсних показникв, об'

ктв-аналогв, крупнених нормативв, прейскурантв, ндексв для визначення базисно

Загальна кошторисна вартсть будвництва визнача

ться зведеними кошторисними розрахунками вартост будвництва до проекту, який

основнима незмнним документом для нвестування каптальних вкладень нвестування будвництвом. Коли будвництво проекту

ться по чергам зведений кошторисний розрахунок вартост будвництва склада

ться окремо на кожну чергу.

4.3 Визначення експлуатацйних витрат газового господарства

4.3.1 Розрахунок початково

Основн виробнич фонди - засоби виробництва, як протягом тривалого часу використовують свою вартсть, збергаючи при цьому свою натуральну речову форму у вигляд амортизацйних вдрахувань переносять на новостворену вартсть.

Основн виробнич фонди будвельно

Засоби прац (машини, статкування, будинки, транспортн засоби) разом з предметами прац (матерали, конструкцÿ, вироби) утворюють засоби виробництва. Виражен у вартснй форм засоби виробництва

виробничими фондами будвельних органзацй. Залежно вд

Для облку, планування основних виробничих фондв, визначення

Структура каптальних вкладень в основн фонди пдпри

мств газового господарства

Таблиця 11

№ п/п	Основн виробнич фонди	Структура основних фондв, %	Початкова вартсть основних фондв, тис. грн.
1.	Будвл	15	383.6
2.	Газопроводи	65	1662.4
3.	ГРП	4	102.3
4.	Виробниче обладнання	8	204.6
5.	Транспортн засоби	5	127.8
6.	нш основн засоби	3	76.7
Всього	100	2557.5

Розрахунок амортизацйних вдрахувань

Сума амортизацйного фонду повинна забезпечувати просте вдтворення

мортизаця - представля

собою грошове повернення зносу основних фондв, вона накоплю

ться на протяз всього строку служби основних фондв повинна забезпечувати на

мортизацйний фонд - кошти, як накопичуються на ц цлутворення.

Величина амортизацÿ - вдрахування щорчного переносу на собвартсть продукцй (послуг) визначення на сонов рчних форм амортизацÿ встановлення загальнодержавному масштаб для визначення груп основних фондв.

Рчна сума амортизацйних вдрахувань (А_р, тис.грн.) визнача

ться за формулою:

⁽⁴⁹⁾

де А_р - рчна сума амортизацйних вдрахувань, тис. грн.

ОФ - початкова вартсть основних фондв

Н_а - рчна норма амортизацйних вдрахувань, %

Розрахунок амортизацйних вдрахувань

Таблиця12

№ п/п	Основн виробнич фонди	Початкова вартсть, тис.грн.	Норма амортизацйних вдрахувань, %	Сума мортизацйних вдрахувань, тис. грн.
1.	Будвл	383.6	5	19.18 47
2.	Газопроводи	1662.4	5	83.12
3.	ГРП	102.3	5	5.115
4.	Виробниче обладнання	204.6	15	30.96
5.	Транспортн засоби	127.8	25	31.9
6.	нш основн фонди	76.7	15	11.5
Всього	2557.5		181.775

4.3.3 Розрахунок оборотних засобв пдпри

мств газового господарства

Оборотн фонди - це засоби виробництва, як протягом одного виробничого циклу повнстю використовують свою вартсть переносять ? на новостворену вартсть, змнюючи свою форму.

Величина оборотних засобв незначна становить 3-7% виробничих фондв. Оборотн засоби представляють собою сукупнсть оборотних фондв фондв обернено виражених в грошах.

Оборотн фонди включають: сировина (газ), основн допомжн матерали, також малоцнн швидкозношуван (якщо вони служать менше року), нструменти, ремонт та нше.

Оборотн фонди обов'язковий елемент процесу виробництва, основна частина собвартост будвельно

Величина оборотних засобв склада

5 % всх виробничих фондв.

Визнача

мо суму оборотних засобв (О_бФ тис. грн.).

⁽⁵⁰⁾

атис. грн.

4.3.4 Розрахунок трудомсткост обслуговування в мовних одиницях

Продуктивнсть прац як економчна категоря - це ефективна трудова витрата здатност конкретно

Трудомстксть - обернений показник рвня продуктивност прац, що характеризу

ться кльксть витраченого часу на виробництво одиниц продукцÿ.

Трудов ресурси -

мке по змсту поняття, яке соцально-економчна категоря - це сукупнсть носÿв функцонально

Визначення обсягв робт проводиться в мовах одиницях трудомсткост обслуговування. Кльксть м.од. трудомсткост, як характеризують газове господарство можна розрахувати виходячи з того, що трудомстксть обслуговування приймаються:

1. Одн㺿 квартири з газовою плитою - 0,1 м.од.

2. Одн㺿 квартири з газовою плитою та водонагрвачем Ц 0,13 м.од.

3. Одного клометра газово

4. 1 м³ реалзацÿ газу - 2 м.од.

Виходячи з загально

Визнача

мо загальну трудомстксть обслуговування в ум.од. (Т_об.заг., м.од.)

Т_об.заг.= П_ПГ0,1 + П_ПГ+ВПГ0,13 + L_заг.км10 + М_пд.0,5 + Q_рч. 2/100 ⁽⁵¹⁾

де П_ПГ - кльксть квартир з становленими газовими плитами

П_ПГ+ВПГ - кльксть квартир з становленими газовими плитами та водопдгрвачами

L_заг.км - загальна довжина газопроводу.

М_пд - загальна кльксть пдпри

мств.

Q_рч. - рчна реалзаця газу

Т_об.заг.= 11200*0,1 + 4800*0,13+12*10+12*0,5+4*2/100= 818.7 м.од.

4.3.5 Штатний розклад адмнстративно-управлнських працвникв

Процес виробництва матеральних благ вимага

двох видв прац:

- праця для створення матеральних благ;

- робота з координацÿ першо

Оскльки без правлнсько

Управлння - це процес цлеспрямованого впливу на колективи людей з метою органзацÿ координацÿ

Управлння базу

ться на певних принципах, кервних правилах, положеннях, нормах поведнки, якими керують органи правлння у вдповдних соцально-економчних мовах.

По отриманй клькост м.од. визнача

мо чисельнсть адмнстративно-управлнського персоналу. Чисельнсть

ТР розрахову

мо на пдстав нормативв для поточного перспективного планування виробничо-господарсько

Нормативи чисельност кервникв

ТР службовцв пдпри

мств газового господарства (без врахування виробничого персоналу).

Таблиця 13

Найменування норм нормативв

Чисельна величина

Виробниче правлння в склад об'

днання

Мжрайонн виробнич трести

Чисельнсть кервникв

ТР службовцв на 1 м.од. рчного обсягу робт.

Пдпри

мства за обсягом робт з 1 м.од.

Понад 18

8-18

5,5-8

менше 5,5

1,3

1,5

2,0

2,3

1,0

1,4

1,7

2,0

Ч_{адп =}Т_об.загγ/1 чол. ⁽⁵²⁾

де γ - коефцúнт чисельност адмнстративного персоналу у залежност вд суми трудомсткост, м.од. - 1,4

Ч_адп=818.7*2/1 =1.63=2 чол.

Штатний розклад адмнстративно правлнських працвникв

Таблиця 14

№ п/п	Найменування посад	Категоря	Число штатних одиниць, чол.	Мсячна заробтна плата, грн.	Рчна заробтна плата, грн.
1	дмнстративний вддл Начальник - головний нженер	3	1	1200	14400
2	Бухгалтеря Бугалтер-економст	3	1	1	12
Всього Премя 30% Всього		2	2200 660 2860	26400 7920 34320

4.3.6 Визначення клькост робочих газового господарства

Розрахунок чисельност виробничого персоналу в служб АДС

варйно-диспетчерська служба(АДС) - складова частина газового господарства, задачею яко

Служба АДС повинна бути забезпечена проводовим зв'язком "04", зв'язком з спецслужбами(пожежна охорона, млця, швидка допомога, енергопостачальн органзацÿ), засобами радозв'язку, планами газопроводв з зазначеними на них всх споруд, нженерних комункацй в масштаб не менше 1:1.

При розрахунку АДС повинне бути органзоване цлодобове чергування аварйних бригад у наступному склад:

) змнний майстер - 1 чоловк (0,5),

б) черговий слюсар - 2 чоловк;

в) черговий шофер-слюсар - 1 чоловк (0,5),

при обслуговуванн АДС населених пунктв з числом газифкованих квартир бльше 4, на служб повинне бути органзоване цлодобове чергування 2-х бригад. У цьому випадку кервником одн㺿 з бригад признача

ться старший диспетчер, який

старшим у змн. У трестах з числом газифкованих квартир бльш 75 тисяч видля

ться начальник длянки на правах заступника начальника служби

Чисельнсть виробничого персоналу по ЕПГ

Таблиця15

Спецальнсть	Одиниця вимру	Нормативне значення	Фактичне значення
Обсяг робт	Чисельнсть персоналу	Розряд	Обсяг робт	Чисельнсть персоналу
1	2	3	4	5	6	7
Слюсар по експлуатацÿ пдземних газопроводв: ) низького тиску б) середнього та високого тиску	км км	10 10	0,6 1,4	3 3	- 12	2(1.68)
Ремонтн робоч	км	10	1	4	12	1
Обхдники трас газопроводв споруд: ) низького тиску б) середнього тиску	км км	10 10	1,5 3	3 3	6 - 12	4(3.6)
Електрозварники по пдземних газопроводах	км	50	1,5	6	12	1 (0.36)
Лнйн майстри (по клькост нйних робочих)	км	10	1,2	2	8	1 (0.96)
Всього						9

Загальна кльксть робтникв по експлуатацÿ пдземних газопроводв

Таблиця 16

Розряд

Кльксть чоловк

Ⲳ

Розрахунок чисельност виробничого персоналу по експлуатацÿ внутршньобудинкового газового обладнання

Служба внутршньобудинкового газового обладнання (ВБГО) викону

технчне обслуговування внутршнього газового обладнання, ремонтно-монтажн роботи по внутршньому газовому обладнанн, реалзацю пдрахунок природного газу.

Повне технчне обслуговування - повний комплекс робт, який забезпечу

надйний стан ВБГО на протяз заданого термну.

Технчне обслуговування включа

в себе:

- планово-попереджувальний ремонт

- тимчасове технчне обслуговування

- позаплановий ремонт по заявкам

Чисельнсть виробничого персоналу по експлуатацÿ ВБГО (Ч, чол.) розрахову

ться на пдстав нормативв для поточного перспективного планування виробничо-господарсько

Нормативи чисельност робочих по технчному обслуговуванню будинкових мереж обладнання

Таблиця17

Найменування норм нормативв

Чисельна величина

Чисельнсть слюсарв на 1 газифкованих квартир, люд.год.

1. Технчне обслуговування газового обладнання у житлових будинках:

плит, газопроводв та арматури на них

проточних водонагрвачв для гарячого водопостачання, газопроводв та арматури на них.

2. Виконання заявок по ремонту внутршньо будинкового обладнання при перерахування на 1 встановлених приборв:

плит

водонагрвачв

0,28

0,95

0,036

0,12

Розрахунок чисельност виробничого персоналу по експлуатацÿ внутршньобудинкового газового обладнання.

Ч_ВБГО = 0,28(П_ПГ + П_ПГ+ВПГ)+ 0,9П_ПГ+ВПГ + 0,036(П_ПГ + П_ПГ+ВПГ)+ 0,1П_ПГ+ВПГ⁽⁵³⁾

Ч_ВБГО = 21 робочих чоловки

Загальна чисельнсть виробничого персоналу становить:

Ч_заг = Ч_АУП + Ч_ВБГО +Ч_АДС +Ч_ЕПГа = 2 + 21+ 4 + 9= 36чол. ⁽⁵⁴⁾

4.3.7 Розрахунок рчного фонду заробтно

Заробтна плата - винагорода, яка обчислю

ться у грошовому вираженн, яку власник або повноважений ним орган виплачу

робтников за виконану ним роботу.

Джерелом заробтно

Функцÿ заробтно

1. Вдтворювальна (заробтна плата сприя

вдтворенню вартост робочо

2. Стимулююча (заробтна плата спонука

працвникв до високопродуктивно

3. Регулююча (заробтна плата забезпечу

перерозподл робочо

4. Соцальна (рвень заробтно

Загальна кльксть робтникв вдповдного розряду

Таблиця 18

Найменування	Кльксть робтникв вдповдного розряду
2	3	4	6
Робтники АДС	-	2	2	-
Робтники по експлуатацÿ пдземних газопроводв	1	5	1	2
Робтники по експлуатацÿ ВБГО	-	10	11	-
Всього по розряду	1	17	14	2
Всього	34

Почасова тарифна ставка робтникв вдповдного розряду

Таблиця 19

Розряд

Почасова тарифна ставка, грн.

2,4

2,6

2,85

3,15

Визнача

мо середню годинну ставку робтникв газового господарства:

агрн/чол. ⁽⁵⁵⁾

де С

- початкова тарифна ставка робтникв вдповдних розрядв;

- кльксть робтникв вдповдного розряду;

К - загальна кльксть робтникв газового господарства.

агрн/чол

Рчний фонд заробтно

З_П = СКТ, грн. ⁽⁵⁶⁾

де С - середня погодинна ставка робтникв

К - загальна кльксть робтникв газового господарства

Т - рчний баланс робочого часу

З_П = 2,74*34*1995 = 185854.2 т/грн.

4.3.8 Визначення загально

Оплата прац в нашй кра

Нормування регулювання заробтно

Загальна кльксть робтникв газового господарства

Таблиця 20

№ п/п	Показники	Одиниц вимру	УП ТП	Робоч	Всього
1	Чисельнсть	чол.	2	34	36
2	Фонд оплати прац	т.грн.	264.00	1858.542	2122.542
3	Фонд додатково	т.грн.	52.8	371.7084	33,921
4	Всього фонд оплати прац	т.грн.	316.8	2230.2504	203,531
5	Сума нарахувань вд фонду оплати прац 36,2%	т.грн.	114.6	807.35064	73,6776
6	Всього фонд оплати прац з нарахуванням	т.грн.	431.481	3037.601	3469.082

4.4 Визначення собвартост середнього тарифу вдпуску газу

Собвартсть будвельно

Собвартсть продукцÿ характеризу

ефективнсть сього процесу виробництва, оскльки в нй вдбива

ться рвень органзацÿ виробництва процесу, технчний рвень продукцÿ прац та нше.

Собвартсть продукцÿ як показник використову

ться для контролю за використанням ресурсв виробництва визнача

ться економчною ефективнстю, орган технчних заходв, становлення цн на продукцю, зниження собвартост

основним джерелом збльшення прибуткв пдпри

мства.

Рвень собвартост продукцÿ значною мрою визнача

ться пдпри

мством-виробником. В основ вартост витрат виробника лежать об'

ктивн фактори; потреба в сировин, механзмах, робочй сил складений рвень цй на ц ресурси. У той же час собвартсть продукцÿ стотно включа

рацональне ефективне використання цих ресурсв.

4.4.1 Визначення втрат природного газу

Загальна величина втрат газу по газовому господарству визнача

ться по формул:

⁽⁵⁷⁾

де К_в - коефцúнт неврахованих втрат газу;

- подача газу в мережу;

ам³/рк

4.4.2 Розрахунок витрат на покриття втрат газу

Витрати на покриття втрат газу розраховуються за допомогою множення фактично

Фактична цна, по якй газове господарство закупля

1 м³ газу становить 90$, тобто 454,5 грн.

⁽⁵⁸⁾

де Ц_факт Ц фактична цна тис. м³ газу

4.4.3. Визначення загально

Сума рчних експлуатацйних витрати системи газопостачання склада

ться з витрат на купвлю газу, на заробтну плату з вдрахуванням на соцальн заходи, на амортизацю, на поточний ремонт та нших витрат.

⁽⁵⁹⁾

де а- витрати на купвлю газу;

а- витрати на покриття втрат газу;

а- витрати на заробтну плату;

а- витрати на амортизацю;

Розрахунок собвартост реалзованого газу

Собвартсть газу в газовому господарств визнача

необхдн витрати на виробництво з урахуванням виявлення моблзацÿ резервв для систематичного зниження витрат, зв'язаних з виробництвом реалзацúю продукцÿ (наданих послуг) здйснення на цй основ внутршнх накопичень собвартост газу в мовах експлуатацÿ.

Рвень собвартост продукцÿ значною мрою визнача

ться пдпри

мством-виробником. Зрозумло, що в основ вартост витрат виробництва - об'

ктивн фактори: потреба у сировин, матералах, механзмах, робочй сил складений рвень цн на ц ресурси. Водночас на собвартсть продукцÿ стотно вплива

ранцональне й ефективне використання цих ресурсв.

) реалзаця газу населенню:

⁽⁶⁰⁾

де Ц_ф.н. - вдпускна цна газу населенню (70% населення з чильниками - 404 грн/1м³, 30% населення без чильникв - грн/1м³)

атис. грн.

б) реалзаця газу комунально-побутовим пдпри

мствам:

⁽⁶¹⁾

де а- вдпускна цна газу комунально-побутовим пдпри

мствам (700 грн/1м³)

а- обсяг реалзацÿ газу комунально-побутовим пдпри

мствам;

атис. грн.

в) реалзаця газу промисловим пдпри

мствам:

⁽⁶²⁾

де а- вдпускна цна газу промисловим пдпри

мствам (700 грн/1м³)

атис. грн.

Загальна вартсть реалзованого газу становить:

⁽⁶³⁾

а тис. грн.

4.4.5 Розрахунок суми прибутку рентабельност пдпри

мства

Прибуток - це частина доходу, що залиша

ться пдпри

мству псля вдшкодування сх витрат пов'язаних з виробництвом реалзацúю продукцÿ та ? видами дяльност в мовах ринку. Прибуток

джерелом сх фнансових ресурсв пдпри

мства.

Розрзняють так види прибутку:

- балансовий;

- операцйний;

- чистий.

Рентабельнсть характеризу

кнцевий фнансово-господарський результат дяльност за певний перод визнача

ться величиною отриманого прибутку порвняно з розмнрами вкладень в основн виробнич фонди й оборотн кошти. Рентабельннсть комплексно вдобража

ступнь використання матеральних, трудонвих грошових ресурсв, також ефективнсть застосування авансованих коштв.

Величина балансового прибутку становить:

П_баланс = С_заг - S_експл., тис.грн. ⁽⁶⁴⁾

П_баланс = 6574400 - 4348385.7 = 6014.3 тис.грн.

Величина прибутку, який потрбно вдраховувати в державний бюджет становить:

П_держ. = П_баланс30%, тис.грн. ⁽⁶⁵⁾

П_держ. = 6014.3*0,3=667804.29 тис.грн.

Прибуток, який залишився пдпри

мству:

П_пдпр. = П_баланс- П_держ., тис.грн. ⁽⁶⁶⁾

П_пдпр. = 6014.3 -667804.29 =1558210.1 тис.грн.

Рентабельнсть виробництва становить:

⁽⁶⁷⁾

Рентабельнсть продукцÿ становить:

⁽⁶⁸⁾

4.4.6 Середнй тариф вдпуску газу

Середнй тариф вдпуску газу - це середня цна, по якй газове господарство вдпуска

газ населенню, комунально-побутовим промисловим пдпри

мствам. Вн визнача

ться на основ вдношення загально

⁽⁶⁹⁾

³ = 609 грн./ 1 м³

4.4.7 Строк окупност каптальних вкладень

⁽⁷⁰⁾

арокв

4.5 Технко-економчн показники виробничо

Таблиця 21

№ п/п	Найменування показника	Одиниця вимру	Кльксть
1	Довжина газово	км
2	Кльксть газифкованих квартир	кв
3	Подача газу в мережу	тис. м³
4	Початкова вартсть основних засобв	тис. грн.
5	Вартсть реалзованого газу	тис. грн.
6	Експлуатацйн витрати	тис. грн.
7	Середнй тариф 1 м³ газу	грн.
8	Середньоспискова кльксть працвникв	чол.
9	Фонд заробтно	тис. грн.
10	Середня заробтна плата 1-го працвника	грн.
11	Сума доходу пдпри мства	тис. грн.
12	Прибуток балансовий	тис. грн.
13	Термн окупност каптальних вкладень	рокв
14	Показник рентабельност виробництва	%
15	Показник рентабельност продукцÿ	%
16	Об' м реалзованого газу на 1 км	тис м³/км
17	Кльксть квартир на 1 км газово	кв/км
18	Кльксть персоналу на 1 газифкованих квартир	чол.

4.5.1 Аналз дяльност газового господарства

В даному газовому господарств початкова вартсть основного фонду становить 3117,956 тис.грн, вартсть реалзованого газу 9090 тис.грн. експлуатацйн витрати 9599,4866 атис.грн, на 10 км газопроводу 8 газифкованих квартир. В результат виробничо

Проналзувавши показник рентабельност виробництва можна сказати, що дане виробництво

прибутковим економчним для газового господарства.

Зробивши аналз рентабельност продукцÿ можна сказати, що вона

досить прибутковою. Але щоб збльшити ?, потрбно зменшити експлуатацйн витрати. Для цього пропоную за рахунок стимулювання працвникв газового господарства, спонукати

Використана тература

1. Бзловол В.В. Нормування прац та кошториси в будвництв. Навчальний посбник для студентв будвельних спецальностей вищих навчальних закладв. - Суми: ВВП МряЛТД 2.- 452 с.

2. Манаенкова З.А. Экономика, организация й планирование санитарно-технических работ: учеб. Для техникумов. - М.: Стройиздат, 1988. - 366 с.

3. Тугай А.М., Шилов Е.Й., Гойко А.Ф. Економка будвельно

4. Вартсть матеральних ресурсв жижен-годин прийнято за регональними поточними цнами станом на дату складання документацÿ та за усередненими даними Держбуду кра

5. Вказвки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будвельн роботи. ДБН Д. 1.1.-2-99/К.: 200-9с.

6. Закон кра

7. Методична рекомендацÿа щодо галузево

8. Мстобудування. Довдник проектувальника./за ред. Т.Ф. Панченко. - К. крархбуднформ, 2001.-192 с.

9. Правила определения стоимости строительства. ДБН Д. 1.1-1-2.

10. Ресурсних кошторисних норм експлуатацÿ будвельних машин механзмв (РККЕМ) ((ДБН. Д.2.7-2).

11. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектно

12. Типовые нормы времени на техническое обслуживание й ремонт систем газоснабжения природным й зжиженным газом городов, поселков й населенных пунктов Украины, твержденных приказом ДАХК кргаз 07.07.98 г.

13. Ценообразование в строительстве - Сборник официальных документов й разьяснений.

5. Охорона прац захист навколишнього середовища

ндивдуальн засоби захисту

До ндивдуальних засобв захисту вдносяться противогази, рятувальн пояси, газоналзатори, захисн окуляри, та нше.

Протигази випускають фльтруюч та золююч. В газовому господарств протигази фльтруюч заборонено так як газонебезпечних робт при газонебезпечних робт можуть знаходитись складов частини газу, продукти його згорання окрм того при великй загазованост вмст кисню може бути меншим необхдного для нормального дихання золююч протигази золюють контури органв дихання, вд забруднено

Кисневий протигаз повнстю золю

дихання людини вд навколишнього середовища. При користуванн ним людина диха

увесь час повтрям, яке циркулю

в протигаз та безпосередньо регенеру

. З замкнутй систем циркуляцÿ поглина

ться вуглекислота дода

ться необхдна кльксть кисню з балонв протигазу.

Рятувальн пояси. При проведенн робт в колодязях, котлованах або траншеях глибиною бльше 1,2 м в мовах загазованост, або при можливому видленн газу використову

ться рятувальний пояс. Мцно надйно затягнути пояс, вн ма

дв лямки зТ

днан на спин як одягаються на плеч. Вмст перетину лямок прикрплено мцне сталеве кльце. До кльця за допомогою пружинно

Технка безпеки при виконанн газонебезпечних робт

Газонебезпечними роботами вважаються т як використовуються в загазованому середовищ або при яких можлив виткання газу.

До газонебезпечних робт вдноситься.

1. При

днання новозбудованого газопроводу без вдключення вд газово

2. Ввд в експлуатацю газопроводи ГРП, ГРУ, приладв промислових пдпри

мств, житлових будинкв, ГНС, та групових установок зрджених газв.

3. Технологчного ремонту та обслуговування дючих газопроводв.

4. Прочищення газопроводв заливання в них розчинникв з цллю гдратичних творень

5. Демонтаж газопроводв

6. Зливання заповнення зрджених вуглеводневих газв

7. Ремонт провтрення колодязв та вдкачка конденсата

8. Технчне обслуговування дючих газопроводв

9. Розкопки грунту в мстах витоку газу.

Газонебезпечн роботи виконують не менше нж двома робтниками роботи в колодязях тунелях глибоких траншеях, топках котлв, колектора, проводиться в склад не менше 3 чол. Газонебезпечн роботи виконуються по наряду спец плану в наряд на газонебезпечн роботи вказуються вс заходи безпеки при виконанн роботи та послдовнсть виконання робт. Роьоти по квдацÿ аварÿ виконуються без наряду без виконання газонебезпечних робт до сунення прямо

Охорона прац технка безпеки при робот в котлован

При роботах в колодязях допуска

ться не менше нж 3 чоловка. Вдповдальнсть за порушення правил технки безпеки при веденн газових робт несуть не лише кервники робт, але вс працвники бригади. Необхдно вдмнити що при проведенн газонебезпечних робт розпорядження робочим вдда

лише кервник, який вдповда

за проведення робт. На виконання газонебезпечних робт вида

ться спецальний наряд допуск.

При робот в заглиблених не провтрених мстах потрбно працювати з протигазами. Сила втру вимрю

ться анемометром, його направлення флюгерами. Повтрозабрн кнц шлангв самовсмоктуючих протигазв виводяться в сторону, проти направлення втру закрплюють на штирях чи огородженнях на вдстан не менше 2 м вд мста видлення газу або вд загазовано

Довге перебування в протигаз особливо при тяжкй робот важко непри

мно, тому робтники як працюють в протигазах мняються через кожн 15 хв.

Перед початком вогняних робт в колодязях беруть пробу повтря на загазовансть. Проби повтря для аналзу вдбирають в найбльш ймоврних мстах скупчення газу, при легких газах (природнй, коксовий) - у верхнй зон, при тяжких (бутанов гази) - в нижнй зон. Газонебезпечн роботи в колодязях з газовою арматурою в колодязях де може зявитися газ повинн бути добре пдготовленн. В них може приймати часть бригада з 3 чол. Дво

з них повинн знаходитися на поверхн земл, щоб пдняти у випадку необхдност ншого робтника якийь знаходиться внизу.

В зимовий перод перед вдкриттям колодязя спуском в нього потрбно знищити снг розколоти д навколо люка. Ширина очищено

Щоб не було травм не можна пднмати кришки люка руками. Вдкривати закривати кришки потрбно спецальними крючками або ломиками з кольорового металу. Закриваючи кришки не можна допускати

Вибухонебезпечний слюсарний нструмент.

При виконанн газонебезпечних робт використовують вибухобезпечний нструмент з кольорових металв, який не да

сери при робот. Для виготовлення такого нструмента застосовують мдь, бронзу деяк сплави. Для нструментв часто використовують фосфорну берилисту бронзу, також сплави мд. Для запобгання винекнення скри виконують обмднення сталевих нструментв. Ця операця вдбува

ться наплавкою на них шару мд киснево - ацителеновим полумям. Вдеяких газових господарствах застосовують гальванчно обмднен нструменти. Поверхню нструмента обезжирюють водним розчином магнезально

Рятувальн пояси мотузки.

Рятувальн пояси мотузки застосовуються при роботах в колодязях. Вони призначен для швидкого рятування робтникв у випадку необхдност.

Рятувальний пояс повинен охоплювати талю людини мати дв лямки, як надваються на плеч з

днуються на спин мж лопатками. В мсц з

днання лямок знаходиться сталеве кльце. До цього кльця крплять капронов мотузки довжиною не менше 6 м на 3 м бльше чим глибина колодязя. При пдготовц пояса звертають вагу на те що кльце розташовують нижче лопаток. Розташування поясв без наплчних поясв заборонено.

ОСНОВН

НЕПОЛАДКИ ПРИ ЯКИХ ПОЯСА НЕ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАН

По рятувальним поясам - пошкодження плечевих лямок або поясно

По карабнам - за

По рятувальнима мотузкам - наявнсть велико

Розрахунок блискавкозахисту

Пд час руху атмосферних мас внаслдок тертя кристалв льоду, водяного пилу та нших частинок хмари з струменем теплого повтря, виникають електричн заряди. Негативно заряжен частинки водяного пилу пд дúю втрв перемщаються на велик вдстан, приводять до виникання негативно заряджено

Найнебезпечншим

прямий дар в об

кт який призводить до руйнування, винекнення пожеж, також враження тварин людей. Для захисту вд дÿ наведних потенцалв застосовуються спецальн технчн засоби, як знижують перенапругу на металевих конструкцях, що потрапили в зону дÿ блискавки. Для захисту будвель споруд вд прямого дару блискавки застосовують систему блискавкозахисту. Залежно вд призначення характеру будинку, степня його вогнестйкост, авибухово

Блискавкозахист - це комплекс захисних пристро

Стержнев та тросов блискавковдводи характерезуються зоною захисту - частиною простору, всередин яко

- з рвнем надйност захисту 99,5 %

Б - з рвнем надйност захисту 95 %

Розрахунок зон захисту стержневого блискавковдводу проводять в такй послдовност. Розмри зон захисту блискавкоприймача залежить вд його висоти.

Для зони захисту типу А

Zx=(1.1-0.002h)*(h-(h2/0.85))

Де - h висота блискавковдводу м,

Zx - Радус зони захисту будвл або сплруди,

h2 - висота захисно

Для зони захисту типу Б

Zx=1.5*(h-(h2/0.92))

Якщо вдом розмри об

кту який пдляга

захисту, то для зони захисту типу Б висоту типу блискавкоприймача визначають за формулою.

H=Zx+1.63*h2/1.5

Зона захисту одностержневого блискавкоприймача нагаду

круглий конус з вершиною Н0 горизонтальний перерз

коло.

6 Лтература

1. Рябцев.И.И. Природные и искусственные газы. - М,: Стройиздат, 1978

2. Чуркаев.А.М. Переработка нефтяных газов. - М.:Недра. 1978.

3. Преображенский. Н.И.Сжиженные глеводородные газы. - Л: Недра. 1975.

4. Мурзаков.В.В.Горючие газы и их свойства. - Л: Недра. 1978.

5. Астанин.Л.П. Охрана окружающеи среды. - М.: Колос,1978.

Blog

Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Газове господарство