3 АНАЛ

З РОЗВИТКУ МАЛИХ П

ДПИкМСТВ ДН

ПРОПЕТРОВСЬОп ОБЛАСТ

79

3.1 Визначення факторв впливу на кльксть малих пдпри

мств та обрунтування

СПИСОК ПОСИЛАНЬ. 101

ДОДАТКИ.. 104

2.1 Визначення стану розвитку малих пдпри

мств Днпропетровсько

Процедура визначення величини впливу факторв на результуючий показник проходить ряд етапв. Перший один з найскладнших

обрунтований добр пояснюючих факторв для вихдного показника. Чтких правил та рекомендацй для проведення ц㺿 частини роботи в тератур не сну

. Велику роль при визначенн факторв вдводять

Логчний змст статистичних моделей залежить вд спввдношень причинност звТязкв мж пояснюючими факторами. Суть причинност поляга

в породженн одного явища ншим. Причина - активна основа, що примушу

нше явище змнюватися. Наслдок залежить вд мов, у яких дú причина.

Через нерозпзнансть причин мов у моделюванн вони обТ

днан в одне поняття фактори. Наслдок розгляда

ться як результат дÿ факторв.

Методологчн проблеми побудови моделей вза

мозвТязку по

днують в дв групи:

1)    формування ознаково

2)    модельна специфкаця - вибр функцонального виду модел, дентифкаця та оцнювання параметрв.

Основна мета моделей вза

мозвТязку - виявити кльксно вимряти вплив факторв на результат. Для визначення ефекту впливу -го фактора необхдно усунути вплив нших факторв. пх мовно фксують на одному тому ж рвн.

На етап модельно

За сво

Функцональна форма модел представлена у балансовй або ндекснй форм. У такй модел маневрувати можна лише клькстю факторв, крупнюючи

Бльш розповсюджен у соцально-економчнй сфер стохастичн звТязки. Вони можуть мати рзний характер. При таких звТязках кожному значенню випадково

При стохастичних звТязках застосовують адитивн чи мультиплкативн звТязки мж елементами розрахункових формул показникв. Вдповдна функцональна форма модел - регресйна модель. Для не

Для кльксного аналзу характеру впливу деклькох факторних ознак на дослдну ознаку використовуються модел множинно

Такий пдхд зразу вносить свй негативний вклад у статистичн якост модел, але використання складних функцй неминуче веде до збльшення клькост параметрв, отже зменшу

точнсть вимрювання та складню

нтерпретацю результатв.

Економетрична модель да

кльксну оцнку кореляцйно - регресйного зв'язку мж економчними показниками, один чи клька з яких

залежними (Y), а решта - незалежними змнними (X), тому часто економетричн модел називаються регресйними моделями, або просто регресями.

Узагальнена багатофакторна нйна регресйна модель ма

вигляд:

(2.1)

де Ц вислдна ознака;

х₁,х₂,Е,х_m - факторн ознаки;

b₀, b₁,Е, b_m - параметри модел, як необхдно оцнити;

ε - неспостережувана випадкова величина.

У матричному вигляд багатофакторна нйна регресйна модель ма

вигляд:

(2.2)

де

Ц матриця незалежних змнних модел;

а= , Х = b = e =

Оцнки параметрв нйно

(2.3)

де е - вектор залишкв модел.

Ця мова

основною передумовою застосування для обчислення параметрв нйно

Залишки е знаходяться з формули:

(2.4)

Продиференцювавши (2,3) по bj прирвнявши вдповдн частков похдн по bj до 0, отрима

мо такий вираз:

(2.5)

(2.6)

Помножа

мо вираз (2.6) злва на отриму

мо вираз для знаходження вектора b:

(2.7)

Цей вираз (2.7) назива

ться основним оператором оцнювання параметрв лнйно

Якщо виконуються вс необхдн мови для застосування МНК, то оцнки параметрв економетрично

1) незмщеност (математичне сподвання, обчислене по вихдних даних, повинно дорвнювати параметру, що дослджу

ться);

2) обрунтованост (кльксть можливих елементв n збга

ться за моврнстю до параметру, що оцню

ться коли n пряму

до нескнченост);

3) ефективност (дисперся дослджувано

Отриману методом МНК модель виду (2.1) спершу тестують на тсноту звТязку загального впливу вд незалежних змнних на залежну. Це перший крок. Оцнку визначають коефцúнти детермнацÿ множинно

(2.8)

з рахуванням ступенв свободи:

(2.9)

Коефцúнт детермнацÿ показу

, на скльки процентв вараця залежно

Коефцúнт кореляцÿ

нварантною оцнкою коефцúнта детермнацÿ. Вн характеризу

тсноту зв'язку мж залежною пояснювальними змнними. Визнача

ться як корнь квадратний вд R².

Числов значення коефцúнтв детермнацÿ кореляцÿ перевряються на значущсть згдно з статистичними гпотезами, оскльки вони

вибрковими характеристиками.

Для переврки значущост коефцúнта кореляцÿ використову

ться t-критерй. Нульова гпотеза: значення коефцúнту кореляцÿ несутт

во вдрзня

ться вд 0.

Розрахункове значення критерю визнача

ться як:

(2.10)

Якщо розрахункове значення цього критерю t не менше за критичне (табличне) t_таб при вибраному рвн доври a ступен свободи n-m, тобто t ³ t_таб, нульова гпотеза вдхиля

ться вдповдний коефцúнт кореляцÿ

достоврним.

Другий крок - тестування зв'язку мж залежною незалежною змнними. Гпотеза про стотнсть звТязку може бути переврена з допомогою F -критерю. Нульова гпотеза: вс коефцúнти регресÿ несутт

во вдрзняються вд 0, тобто Н₀: b₀ = b₁ = Е =b_m = 0.

Розрахункове значення F-критерю визнача

ться за формулою:

(2.11)

бо в альтернативному запис:

(2.12)

Розрахункове значення порвню

ться з табличним F_таб при n-m i m-1 ступенях свободи та вибраному рвн доври a. Якщо F ³ F_таб, нульова гпотеза вдхиля

ться стотнсть модел пдтверджу

ться, в протилежному випадку - вдхиля

ться.

Останнй крок - тестування параметрв економетрчно

Розрахункове значення t-критерю:

(2.13)

де c_jj - дагональний елемент j-

j-го параметра модел.

Якщо t ³ t_таб, нульова гпотеза вдхиля

ться вдповдний коефцúнт регресÿ

достоврним.

Доврч меж ефекту впливу коефцúнтв визначаються за правилами вибркового методу:

(2.14)

де а- значення двостороннього а- критерю;

а- стандартна похибка коефцúнта регресÿ;

а- оцнка залишково

а- дагональний елемент обернено

Часто, особливо при прогнозуванн з застосуванням макроекономчних факторв, виника

проблема, повТязана з впливом одного з факторв на нший. Це явище називають мультиколнеарнстю. Говорячи про мультиколнеарнсть, мають на уваз те, що негативний для модел звТязок присутнй саме лише мж пояснюючими факторами.

Фактори мають описувати якнайбльшу частину варацÿ пояснювально

По-перше, для аналзу потрбно знати чистий вплив на дослджувану змнну окремого фактора. Коли фактори паралельно оказують вплив один на одного, це може призвести до того, що кнцева мета аналзу - дослдження причин змн пояснювально

По-друге, не ма

сенсу вводити в модель два бльше фактори, як, по сут пояснюють одну ту ж частину варацÿ -а нчого нового для аналзу така множина факторв у порвнянн з поясненням одного з них не скаже. До того ж, введення фактично нчого не пояснюючо

Проблема, яку зустрчають дослдники, звичайно поляга

не в питанн виявлення присутност мультиколнеарност, в тому, що пояснююч змнн значно, але не абсолютно, корелюють. У цьому випадку типово присутн так симптоми:

-                   мал змни в даних спричиняють значн коливання у параметрах;

-                   коефцúнти можуть мати дуже висок стандартн помилки низьк рвн значущост;

-                   коефцúнти можуть мати Дневрн знаки при пояснюючих змнних або неприйнятн

Найважливш наслдки мультиколнеарност:

-                   пада

точнсть оцнювання параметрв економетрично

-                   оцнки деяких параметрв модел можуть бути незначущими через наявнсть мультиколнеарност пояснювальних змнних;

-                   оцнки параметрв модел стають дуже чутливими до особливостей сукупност спостережень, насамперед до ? розмрв. Збльшення сукупност спостережень нод може призвести до стотних змн в оцнках параметрв.

Основн ознаки мультиколнеарност:

-                   Наявнсть парних коефцúнтв кореляцÿ мж пояснювальними змнними, як наближаються до одиниц наближено дорвнюють множинному коефцúнту кореляцÿ.

-                   Значення детермнанту кореляцйно

-                   Наявнсть малих значень оцнок параметрв модел при високому рвн коефцúнта детермнацÿа

-                   Наявнсть частинних коефцúнтв детермнацÿ мж пояснювальними змнними, як наближаються до одиниц.

-                  

стотна змна оцнок параметрв модел при додатковому введенн до останньо

Дослджують мультиколнеарнсть з допомогою алгоритму ФаррарГлобера. Цей алгоритм використову

три види статистичних критерÿв, за якими перевря

ться наявнсть мультиколнеарност на рзних рвнях На кожному з цих рвнв використовуються рзн статистичн критерÿ.

1). Визначення наявност мультиколнеарност в сьому масив пояснюючих змнних за допомогою критерю

(2.15)

де

det(r) - детермнант матриц r.

Якщо

2). Визначення мультиколнеарност мж окремою незалежною змнною Xj та масивом нших незалежних змнних за допомогою визначення а

(2.16)

де с_jj - дагональн елементи матриц С, що

зворотною до кореляцйно

Розрахункове значення критерю порвню

ться з критичним значенням. Якщо воно перевищуватиме останн

а Xj та масивом нших незалежних змнних

мультиколнеарнсть.

3). Переврка наявност мультиколнеарност мж парою пояснюючих змнних за допомогою переврки значущост частинних коефцúнтв кореляцÿ мж ними.

(2.17)

де а- частинний коефцúнт кореляцÿ мж змнними Хk Xj.

На баз виконаних розрахункв з рвнем значущост a робиться обрунтований висновок про наявнсть (вдсутнсть) мультиколнеарност мж пояснюючими змнними модел.

Особливстю регресйного аналзу динамчних рядв

оцнка автокореляцÿ залишкових величин. Якщо автокореляця стотна, значить включен у модель фактори не повнстю розшифровують механзм формування процесу, модель визна

ться неадекватною.

Переврку стотност автокореляцÿ можна здйснити на основ циклчного коефцúнта першого порядку ата критерю Дарбна - Ватсона, характеристика якого афункцонально звТязана з

(2.18)

За вдсутност автокореляцÿ мж сумжними членами ряду значення астановить приблизно 2, при високй додатнй автокореляцÿ анаближа

ться до 0, при високй вдТ

мнй автокореляцÿ а- до 4.

Визначаються критичн значення показника: нижня а верхня

При переврц гпотези можлив три висновки:

1)    а>а- автокореляця вдсутня;

2)    а< а- гпотеза про вдсутнсть автокореляцÿ вдхиля

ться;

3)    а≤ а≤ а- висновок залиша

ться невизначеним. [7, с. 128]

3 АНАЛ

З РОЗВИТКУ МАЛИХ П

ДПИкМСТВ ДН

ПРОПЕТРОВСЬОп ОБЛАСТ

Пояснююча змнна в регресйнй модел - кльксть малих пдпри

мств Днпропетровсько

Джерело даних клькост малих пдпри

мств - статистичний збрник Мал пдпри

мства Днпропетровсько

Проведемо добр пояснюючих змнних для клькост малих пдпри

мств. У сво

Два головних фактори попиту - глобалзаця (через створення нових лглобальних бажань та потреб людства стимулю

появу нових пдпри

мств, саме малих через

Фактори пропозицÿ характеризують населення з рзних бокв. До них вдносяться: щльнсть населення (у мстах, де щльнсть населення бльша, нж у

районах, одне пдпри

мство ма

можливсть лохопити бльшу кльксть людей), його структура за статтю (наприклад, в США власниками новостворених малих пдпри

мств у 90-т роки були переважно жнки), рвень освти (проявля

ться неоднозначно в рзних кра

Через невеликий обсяг нашо

Згдно з поняттям розглянутих факторв попиту та пропозицÿ для нашо

Проналзу

мо наступн фактори впливу на кльксть малих пдпри

мств Днпропетровсько

-                   Темпи зростання ВВП кра

-                   Доходи населення Днпропетровсько

-                   Рвень заре

строваного безробття населення Днпропетровсько

-                   Рзниця мж заробтною платою на малих пдпри

мствах та середньою заробтною платою працвникв у Днпропетровськй област, грн.

Перший з них - темп зростання ВВП кра

Ще однúю причиною обрання показника темпу зростання ВВП кра

З включенням темпу зростання ВВП кра

Другий фактор - доходи населення Днпропетровсько

Треба зауважити, що збльшення доходу спричиня

бльше споживання товарв послуг, тобто збльшу

попит на ринку. Це провоку

пдвищення прибутковост дяльност та збльшення клькост пдпри

мств.

Днпропетровська область за результатами аналзу даних Статистичного збрника кра

У якост третього фактору обрано рвень заре

строваного безробття населення Днпропетровсько

З одного боку, безробття провоку

економчно активне населення, тобто тих, хто хоче працювати, до самозайнятост. Автор наголошу

на тому, що збльшення лпропозиц㿻 нових пдпри

мцв буде вдбуватись за низьких обсягах грошово

ле Ваврщук В. також вдмча

, що рвень безробття також може бути ндикатором несприятливого середовища для створення пдпри

мств завдяки депресÿ в економц. Через цю обставину пророчити з впевненстю однозначний вплив клькост безробтних на кльксть малих пдпри

мств важко.

Включаючи показник безробття у модель, ми зможемо за отриманими даними зТясувати ? вплив на результуючий показник та з певною мрою точност характеризувати стан економчного розвитку у Днпропетровськй област. Ваврщук В. у сво

Четвертий фактор - рзниця мж заробтною платою на малих пдпри

мствах та середньою заробтною платою працвникв у Днпропетровськй област, грн. Вдрив у заробтних платах найманих працвникв та самозайнятих на власних пдпри

мствах

, за словами Ваврщука В., одним з найважливших факторв впливу на кльксть субТ

ктв малого бзнесу. [37, с. 19]

Люди порвнюють стабльну заробтну плату найманого працвника та самозайнятого. Для того, щоб ндивдуум вдкрив власне пдпри

мство, його дохд вд самозайнятост повинен перевищувати його стабльний прибуток як найманого працвника. Перевищення повинно становити величину, яка компенсу

несталсть прибутку та ризиковансть дяльност.

Для нашого аналзу ми використову

мо порвняння чисто; середньомсячно

Четвертий фактор ми обчислю

мо самостйно, виходячи з первинних даних середньо

Таблиця 3.1 - Розрахунок рзниц мж заробтною платою на малих пдпри

мствах та середньою заробтною платою працвникв у Днпропетровськй област, грн.

* - дан наведено без рахування найманих працвникв статистично малих пдпри

мств та зайнятих у громадян - пдпри

мцв.

З огляду на дан таблиц 3.1 видно, що рзниця заробтних платах працвникв та заробтних плат на малих пдпри

мствах збльшу

ться з року в рк. У 2005 роц Середньомсячна заробтна плата на малих пдпри

мствах Днпропетровсько

Для розглянутих даних будемо припускати, що вони однордн.

Таким чином, визначимо ступнь впливу на кльксть малих пдпри

мств у Днпропетровськй област чотирьох факторв: темпи зростання ВВП кра

3.2 Побудова регресйно

У таблиц 3.2 приведемо вихдн дан динамки клькост малих пдпри

мств Днпропетровсько

Таблиця 3.2 - Пояснююч фактори впливу на кльксть малих пдпри

мств Днпропетровсько

Для наглядного аналзу даних приведемо значення факторв та результуючого показника на рисунках 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.5.

Рисунок 3.1 - Кльксть малих пдпри

мств у Днпропетровськй област, одиниць (Y)

Рисунок 3.2 - Темпи зростання ВВП до попереднього року в кра

На рисунках 3.1 та 3.1 напрямок розвитку клькост малих пдпри

мств Днпропетровсько

Найбльший прирст клькост малих пдпри

мств Днпропетровсько

З графчного зображення факторв на рисунку 3.1 та 3.2 видно, що вони мають приблизно нйну тенденцю до зростання.

Наступний показник - доходи населення Днпропетровсько

Рисунок 3.3 - Доходи населення Днпропетровсько

Останн два фактори - рвень безробття та перевищення заробтно

Фактори мають протилежн тенденцÿ до попереднх факторв. Показники зменшуються.

Рисунок 3.4 - Рвень заре

строваного безробття населення (на кнець року), % (X3)

Вдхилення по заробтнй плат вирзня

ться помж ншими факторами тим, що воно постйно вдТ

мне.

Рисунок 3.5 - Вдхилення середньомсячно

Можна також дуже приблизно з огляду на вихдн дан останнх двох показникв говорити, що вони змнюються нйно.

У даному роздл ми буду

мо дв модел з наявних факторв. Припуска

мо, що мж ними та результатом сну

нйний звТязок.

Перша модель ма

вигляд:

(2.19)

де а- кльксть малих пдпри

мств Днпропетровсько

а- Темпи зростання ВВП Укра

а- Доходи населення Днпропетровсько

а- Рвень заре

строваного безробття населення Днпропетровсько

ата а- коефцúнти першо

У другу модель замсть рвня заре

строваного безробття населення Днпропетровсько

(2.20)

де а- рзниця у заробтнй платн на малих пдпри

мствах та середньо

ата а- коефцúнти друго

Перевримо наявнсть мультиколнеарност мж факторами ата першо

а= 0,05 та а= 11-3 = 8). Тобто, в масив пояснюючих змнних першо

Для факторв друго

< 16,9 (при а= 0,05 та а= 11-2 = 9). Тобто, в масив пояснюючих змнних друго

Розраху

мо коефцúнти кореляцÿ Прсона мж факторами та порвня

мо

(2.21)

де с - елементи матриц С, зворотно

Коефцúнт кореляцÿ ми можемо порахувати, оскльки припуска

мо, що мж факторами сну

нйний звТязок. Наведемо розрахован парн та частинн коефцúнти кореляцÿ у таблиц 3.3.

Таблиця 3.3 - Коефцúнти парно

* - коефцúнти значим при

З огляду на наведен у таблиц 3.3 коефцúнти парно

ЗвТязок присутнй мж сма факторами модел. Це треба рахувати при

Застосу

мо для вихдних даних таблиц метод найменших квадратв (МНК).

За допомогою перетворень вихдно

Коефцúнти модел та вдповдн значення а- статистики наведен у таблиц 3.4.

Таблиця 3.4 - Коефцúнти першо

Коефцúнт детермнацÿ модел, розрахований за формулою (2.8), становить:

а- статистики Фшера, визначений за формулою (2.12):

Шляхом, аналогчним побудов першо

Коефцúнти модел та вдповдн значення а- статистики наведен у таблиц 3.5.

Таблиця 3.5 - Коефцúнти друго

Коефцúнт детермнацÿ модел, розрахований за формулою (2.8), становить:

а- статистики Фшера, визначений за формулою (2.12):

3.3 Результати аналзу параметрв регресйно

Для аналзу взят 11 перодв. Через такий незначний обсяг вибрки у модел може бути слабка репрезентативнсть оцнок. Наявнсть мультиколнеарност негативно вплива

на статистичн властивост модел, тобто на а- статистику Фшера, яка характеризу

значимсть вдмнност коефцúнтв регресÿ вд нуля, та на значення самих коефцúнтв.

Проналзу

мо першу модель

пп значення а- статистики Фшера: ата значимсть цього критерю значимсть -

Коефцúнт детермнацÿ першо

З урахуванням означених припущень можна проналзувати коефцúнти першо

а- темпи зростання ВВП до попереднього року у порвняних цнах (%) мають додатний вплив на кльксть малих пдпри

мств, як очкувалось. Змст коефцúнту анаступний: з збльшенням темпв зростання ВВП до попереднього року у порвняних цнах на 1% кльксть малих пдпри

мств у Днпропетровськй област збльшиться на 255 одиниць. Ми вважа

мо, що

масштаби впливу у модел виявлен правильно, оскльки ВВП - загальнюючий показник та ма

великий вплив на с процеси у держав.

а- Доходи населення Днпропетровсько

а- рвень заре

строваного безробття населення на кнець року (%) також ма

додатний вплив на кльксть малих пдпри

мств. Збльшення показника на 1% приведе до збльшення клькост малих пдпри

мств на 6237 одиниць.

Важливо розглянути сталий коефцúнт модел

Вважа

мо, що до неврахованих факторв, як мстяться у констант

Наглядно спввдношення вихдних та розрахункових даних за першою моделлю клькост малих пдпри

мств у Днпропетровськй област наведено на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 -

снуюч та розрахунков дан клькост малих пдпри

мств у Днпропетровськй област за першою моделлю, одиниць.

За даними рисунку 3.6 видно, що перша модель дозволя

розрахувати дан, близьк до вихдних, що пдтверджу

високий коефцúнт детермнацÿ:

Друга модель врахову

, як перша, темпи зростання ВВП до попереднього року у порвняних цнах (%) та вдхилення середньомсячно

Вона ма

вигляд:

Коефцúнт а- статистики Фшера: азначимий (показник значущост - 0,32), що говорить про сутт

всть впливу коефцúнтв регресÿ на результуючий показник.

Коефцúнт детермнацÿ друго

Через кращ статистичн характеристики друго

а- темпи зростання ВВП до попереднього року у порвняних цнах (%), як в першй модел, мають додатний вплив на кльксть малих пдпри

мств, як очкувалось. Змст коефцúнту анаступний: з збльшенням темпв зростання ВВП до попереднього року у порвняних цнах на 1% кльксть малих пдпри

мств у Днпропетровськй област збльшиться на 147 одиниць.

а- вдхилення середньомсячно

Масштаби впливу ми вважа

мо прийнятними. Вараця заробтно

Постйний коефцúнт друго

Наглядно спввдношення вихдних та розрахункових даних за другою моделлю клькост малих пдпри

мств у Днпропетровськй област наведено на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 -

снуюч та розрахунков дан клькост малих пдпри

мств у Днпропетровськй област за другою моделлю, одиниць.

З огляду на обидв модел робимо висновок, що через низку незадовльних параметрв, як полягають в обмеженй сукупност аналзу, наявност мультиколнеарност та присутност автокореляцÿ ознак у першй модел, вони не можуть достоврно описувати дослджуваний процес. Але на макрорвн дуже складно з кльксних ознак обрати т, що будуть найлпшими та не будуть мстити мльтиколнеарност, тобто не будуть впливати один на одного.

Додатними ознаками побудованих моделей

висока значимсть коефцúнту а- статистики Фшера та коефцúнтв само

Для правлння на державному рвн можна надати наступн поради щодо проведення полтики пдтримки малого бзнесу у наступних напрямках:

-                   Полпшувати середовище снування та розвитку малих пдпри

мств;

Це призведе до того, що рзниця мж середньомсячними заробтними платами на малих пдпри

мствах значеннями цього показника по област для працвникв, робтникв та службовцв буде скорочуватись. За результатами друго

Вважа

мо, що вплив держави саме на цей показник

найлегшим.

-                   Сприяти зменшенню рвня безробття у Днпропетровськй област;

На вдмну вд результатв роботи Ваврщука В., в якй виявилась вдсутнсть впливу рвня безробття на кльксть субТ

ктв малого бзнесу в масштабах кра

З збльшенням рвня заре

строваного безробття в област на 1% кльксть малих пдпри

мств без рахування впливу нших факторв збльшиться на 6237 одиниць. - дан говорять про те, що при проведенн державно

-                   Не розглядати показник доходв населення област як такий, що сильно вплива

а на кльксть малих пдпри

мств;

Для сутт

вого впливу на кльксть малих пдпри

мств у Днпропетровськй област треба витратити велик кошти. За результатами першо

-                   При визначенн заходв щодо збльшення клькост малих пдпри

мств у Днпропетровськй област враховувати вклад у цей показник ВВП кра

Застосований в обох моделях темп зростання ВВП кра

З рахуванням щорчного збльшення значення цього показника економка област без рахування впливу нших факторв гарантовано отриму

певну кльксть малих пдпри

мств.

Пдводячи пдсумки викладених порад щодо державного правлння, можна стверджувати, що макроекономчний показник - темп зростання ВВП кра

нш два показники - рзниця мж середньомсячними заробтними платами на малих пдпри

мствах значеннями цього показника по област для працвникв, робтникв та службовцв та особливо доходи населення Днпропетровсько

Темп зростання ВВП кра

ВИСНОВКИ

Пдпри

мництво - самостйне органзацйно - господарське новаторство на основ використання рзних можливостей для випуску нових або старих товарв новими методами, вдкриття нових джерел сировини, ринкв збуту тощо з метою отримання прибуткв самореалзацÿ власно

Досвд розвинутих кра

У данй робот було проведено економко - статистичний аналз розвитку малих пдпри

мств Днпропетровсько

За критерями розгляду мал пдпри

мства Днпропетровсько

За критерúм чисельност кльксть малих пдпри

мств збльшу

ться, але

На малих пдпри

мств у Днпропетровськй област вдбува

ться зменшення розмру при одночасному збльшенн

За 2003 - 2005 роки частка середньорчно

Також середньомсячна заробтна плата працвникв у середньому по област та на малих пдпри

мствах сутт

во рзняться. З часом рзниця збльшу

ться. У 2005 роц середньорчна заробтна плата на малих пдпри

мствах област була вже вдвч меншою за середньорчну заробтну плату працвникв. Це говорить про скрутний фнансовий стан малих пдпри

мств.

З 2 року мал пдпри

мства Днпропетровсько

За весь перод з 2 по 2005 рк частка продукцÿ малих пдпри

мств у загальних обсягах реалзовано

За критерúм клькост малих пдпри

мств област, що реалзовували продукцю та надавали послуги, за основними видами економчно

До додатних тенденцй розвитку малих пдпри

мств Днпропетровсько

Кльксть малих пдпри

мств Днпропетровсько

У сфер промисловост спостерга

ться витснення малих пдпри

мств великими та середнми. Це

позитивним перетворенням: мал пдпри

мства за означенням не можуть яксно використовувати велик обсяги ресурсв та забезпечувати високу продуктивнсть прац. Одночасно збльшу

ться присутнсть субТ

ктв малого пдпри

мництва у традицйних секторах: готельний та ресторанний бзнес, фнансова дяльнсть.

За обсягами реалзацÿ продукцÿ по видам економчно

В нвестицйнй дяльност переважно мал пдпри

мства нвестують у матеральн активи. Бльш точно - у придбання (виготовлення) нових основних засобв. Кльксть малих пдпри

мств, що нвестують у свою дяльнсть, зроста

швидкими темпами. Обсяги валових каптальних нвестицй збльшуються з року в рк та за 2003 - 2005 роки зросли майже двч.

Отже, мал пдпри

мства Днпропетровсько

За побудованими регресйними моделями, як визначають вплив факторв на кльксть малих пдпри

мств, можна зробити висновок, про ступнь впливу використаних факторв.

Темпи зростання ВВП до попереднього року у порвняних цнах (%) мають додатний вплив на кльксть малих пдпри

мств, як очкувалось. За результатами першо

Доходи населення Днпропетровсько

Рвень заре

строваного безробття населення на кнець року (%) також ма

додатний вплив на кльксть малих пдпри

мств. Збльшення показника на 1% приведе до збльшення клькост малих пдпри

мств на 6237 одиниць. Рвень заре

строваного безробття сутт

во прямопропорцйно вплива

на кльксть малих пдпри

мств. Населення област активне швидко пристосову

ться до змн в економц.

нтерпретаця коефцúнту модел щодо змни рвня заре

строваного безробття в област говорить про те, що при проведенн державно

За результатами друго

При аналз показника темпв зростання ВВП в обох моделях виявилось, що прирст показника на 1% в цлому по держав призводить до збльшення клькост субТ

ктв малого бзнесу на 247 - 255 одиниць. З рахуванням щорчного збльшення значення цього показника економка област без рахування впливу нших факторв гарантовано отриму

певну кльксть малих пдпри

мств.

Пдводячи пдсумки, ми стверджу

мо, що розвиток малих пдпри

мств потребу

допомоги з боку держави. Необхдно прийняти низку заходв, як можуть бути погоджен з результатами побудованих у робот моделей та викладеними вище пдсумками щодо нтерпретацÿ результатв та оцнки впливу окремих показникв.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1.           Акимова И.М., Беззубова И.А. Проблемы развития малых и средних предприятий Украины: роль среднего бизнеса // Економка та право. - 2005. - № 2. - С. 67 - 72.

2.           Анщенко

.В., Кермов Ю.А., Храмов Ю.к., Павленко Л.М. Кластерний аналз регонального розвитку малого бзнесу в Укра

3.           Брциева И. Малое предпринемательство как экономическая категория // Общество и экономика. - 1. - № 9. - С. 148-159.

4.           Основи пдпри

мництва: Навч. Посб./ З.С. Варналй. - К.: Технка, 2002. - 158 с.

5.           Галан Н.

. Державна пдтримка малих та середнх пдпри

мств в квропейському союз // Фнанси кра

6.           Гордúнко О. Мал пдпри

мства: критерÿ правового статусу проблеми його вдосконалення // Пдпри

мство, господарство право. - 2002. - № 6. - С. 8-11.

7.           Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. Посб./ А.М. крна - К.:КНЕУ, 2001. - 170с.

8.           Закон кра

9.           Закон кра

10.     

саков М. Види та органзацйн форми пдпри

мств в кра

11.     

фтемчук В., рсуляк

. Бзнес // Економчна енциклопедя. - К., 2. - Т. 1. - С.102 - 103.

12.      Крпот О. Сутнсть змст малого пдпри

мства // Всник АДУ. - 2. - № 4. - С. 233-240.

13.      Макарова О. Мале пдпри

мство - категоря соцально-економчна // Юридичний всник кра

14.      Малий бзнес та пдпри

мництво в ринкових мовах господарювання: Навч. Посб./ За ред. Л.

. Воронно

15.      Матковський С.О. Методологчний пдхд до статистично

16.      Мочерний С. Пдпри

мець // Економчна енциклопедя. - К., 2001. - Т. 2. - С.722 - 724.

17.      Нацональний банк кра

18.      Падерин И. Д. Роль малых промышленных предприятий в становлении рыночной экономики // Экономика, финансы, право. Ц 2005. - № 11. - С. 3 - 6.

19.      Побережна Г. Критерÿ вднесення пдпри

мств до категорÿ малих та середнх // Економка АПК. - 1. - № 3. - С. 18-20.

20.      Пдпри

мництво: Навч. Посб./ В.А. Подсолонько, А.Ф. Процай, Т.Л. Миронова, В.О. Василенко. - Суми.: Вкар, 2003. - 335 с.

21.      Тятницька Г. Роль малого пдпри

мництва в процес розбудови нацонально

22.      Романюк В., Савченко Л. Какими должны быть критерии отнесения предприятий к малому бизнесу // Бизнес для всех. - 2004. - № 11. - С. 5, 8 - 9.

23.      Сизоненко В.О. Сучасне пдпри

мництво. - К.: Знання - Прес, 2003. - 127 с.

24.      Статистичний збрник Дяльнсть малих пдпри

мств. - К., 2006. - 255 с.

25.      Статистичний збрник Економчна активнсть населення кра

26.      Статистичний збрник Мал пдпри

мства Днпропетровсько

27.      Статистичний збрник Промисловсть Днпропетровсько

28.      Статистичний збрник Соцальн ндикатори рвня життя населення. - К., 2006. - 243 с.

29.      Статистичний щорчник кра

30.      Статистичний щорчник кра

31.      Хандурн М. Мале пдпри

мництво Ч мсточок до громадянського суспльства // Зеркало недели. - 2004. - №12 (487). - С. 12. ссылка более недоступнаnn/show/487/45992/

32.      Ходов Л. Типы малого бизнеса в России и за рубежом // Внешнеэкономический бюлетень. - 2003. - № 1. - С. 62-66.

33.      Шпак В. Становление и развитие малого бизнеса на этапе переходной экономики // Персонал. - 2003. - № 1. - С. 86 - 89.

34.      Holms S. Definition of Small Business // Final Report for the Small Business Coalition, Australia, 2001.

35.      OECD Observer: Stimulating Private Enterprise in Transition Economies, Policy Brief, 2002.

36.      Scott M. Proceedings of the 1991 Coference of rhe Small Enterprise Association of Australia and New Zealand. Ц Wollongong, NSW, 1991.

37.      Small Business in Ukraine: Macroeconomic Determinants / by V. Vavryshchuk // National University of УKyiv - Mohyla AcademyФ, 2003.

ДОДАТКИ

Додаток А.

Частка Днпропетровсько

Додаток Б.

Кльксть малих пдпри

мств за основними видами економчно

Додаток В.

Структура реалзацÿ продукцÿ малих пдпри

мств кра