Двойное налогообложение и международные акты об избежании двойного налогообложения

нформаця - створення потужних баз даниха та нформацйних мереж, як б зв`язали всх часникв нновацйних процесв мж собою та з свтовим нформацйним простором, виставочно-демонстрацйна дяльнсть, тощо.

4.  У

нвестор - забезпечення найприваблившого нвестицйного клмату у регон для залучення достатнього притоку зовншнього та внутршнього, державного та недержавного капталу для реалзацÿ нновацйних проектв.

5.  Освта-наука Ф - переорúнтаця академчно

6.  Венчурне пдпри

мництво - державна та корпоративна пдтримка малих форм бзнесу у сфер розробки ти виробництва високотехнологчно

7.  Створення багатофункцонально

3.1.Програма Техномпорт.

За час снування адмнстративно-командно

                              асильний нахил у бк виробництва прдукцÿ групи А недостатн потужност для виробництв високотехнологчних товарв народного споживання[24];

                              висока фзична та моральна зношенсть основних фондв, особливо технологчного обладнання[23,75];

                              високе енергоспоживання пдпри

мств,, як результат Ч висока енергомстксть

                              бльшсть пдпри

мств являють собою серйозну небезпеку для навколишнього середовища, так як технологчн процеси, як правило, не вдповдають дючим стандартам у област екологÿ[23,94];

                              низька пдпри

мницька активнсть кервництва бльшост промислових та сльськогосподарських пдпри

мств, небажання та невмння працювати при нових економчних мовах.

Ц фактори, на наш погляд, визначають в багатьох випадках структуру мпортно-експортно

Основний об`

м обласного експорту складають залзна руда та засоби наземного транспорту, вдповдно 29,46% та 23,31%, тобто сировина та матераломстка продукця[23].

Фактично вдсутн експортн операцÿ з сльськогосподарською продукцúю та продукцúю переробно

Загальне спввдношення експорту до мпорту склало 67,17% при сальдо -$221315,8 тис.[23,].

Виходячи з приведених даних, можна зробити висновок про те, що державне регулювання мпортно-експортних потокв практично не працю

, воно здйсню

ться безсистемно, на основ конкретних ситуацй, без перспективного планування.

Хоч саме сьогодн одним з найважливших факторв здйснення державного впливу на економчне життя регону повинне стати державне регулювання зовншньоекономчно

Сьогодн полтика держави щодо мпорту, в бльшост випадкв зводиться до дилеми Ч допускати чи не допускати конкретного ноземного виробника на внутршнй ринок, а пдтримка втчизняного виробника - до питаня необхдност мпорту яко

Питання бути чи не бути мпорту взагал не може бути поставлене.

мпорт бути повинен, але мпорт розумний, далекоглядний, направлений на перспективу. В органзацÿ полтики щодо мпорту може бути дуже корисним досвд Японÿ.

Японськ спецалсти вважають, що поетапне прискорення науково-технчного розвитку економки передбача

два пдходи :

                              аосво

ння ноземного досвду на основ закупки цензй;

                              арозвиток власно

В першому випадку забезпечу

ться швидке просування вперед отримання вдчутних результатв за порвняно короткий промжок часу, у другому - не виключен серйозн труднощ, так як нцативн науково-технчн розробки пов`язан з ризиком та невдачами.

На протяз 50-60 рокв основним способом вдбудови зруйновано

                              жорсткий контроль за валютними операцями для орúнтацÿ компанй на закупку цензй за кордоном;

                              апримушування ноземних компанй до продажу цензй на новтн технологÿ, як плати за доступ на внутршнй ринок.

Взявши до ваги ноземний досвд та сучасн кра

1.  Аналз технологй, що використовуються сьогодн. Наоснов результатв аналзу повинна складатись карта-характеристика промислових та сльськогосподарських пдпри

мств сх форм власност на вдповднсть снуючих технологй вимогам енергозбереження, екологчно

2.  Визначення сприйнятливост пдпри

мств до технологчних та правлнських нововведень та переоснащення виробництва, для визначення доцльност державно

3.  Робота з ноземними компанями, як мають бажання прийти на кра

4.  Проведення експертних робт щодо запропонованих ноземних розробок на предмет

5.  Надання консалтингових послуг з юридичних, органзацйних, технчних, фнансових та нших питань.

6.  Пдтримка здорово

7.  Регулювання валютних операцй для повншого направлення валютних коштв пдпри

мств на здйснення проектв у рамках програми Техномпорт.

8.  Створення та пдтримка привабливого нвестицйного клмату з метою зацкавлення внутршнх та зовншнх потенцйних нвесторв у заходах в рамках програми шляхом системи пльг, гарантй, часткового фнансування проектв державою, тощо.

Протистояння ноземнй експансÿ та захист внутршнього ринку та власного розробника виробника - один з найважливших аспектв активно

В рамках програми Техномпортповино бути передбачено ряд пдтриманих державою компексно-цльових програм у проритетних для регону галузях, з огляду на запити потенцальних ринкв збуту.

Таблиця3.1.

Питома вага Полтавсько

народному господарств кра

Виходячи з даних обласного правлння статистики [23,c.5],як приведено в таблиц3.1, та свтових

вропейських тенденцй у економц та управлнн пропонуються так сфери проритетв у межах програми Техномпорт:

     сльське господарство - технологÿ виробництва та збергання продукцÿ, збереження родючост грунтв, технчне забезпечення цих процесв, органзацйно-управлнськ технологÿ ;

     харчова та переробна промисловсть - переробка сльгосппродукцÿ, виробництво продовольчих товарв подовжених термнв збергання з використанням сучасних пакувальних матералв ;

     легка промисловсть - технологÿ, обладнання та матерали для взутт

во

     машинобудування Ча виробництво технологчного обладнання для легко

     хмчна промисловсть - первинна переробка нафти, фармацевтична промисловсть;

     видобувн галуз - видобування та збагачення залзно

     сфера послуг - банквськ технологÿ, технологÿ у сфер обслуговування населення, консалтинг, нжинринг, тощо;

     нформацйн технологÿ, програмне забезпечення, обладнання;

     управлння - правлнськ технологÿ.

Жодний з них не повинен мати стотно

Критерями та результатами спшно

                              1. Корнне оновлення основних фондв у промисловост.

                              2. Зростання об`

мв виробництва.

                              3. Заповнення внутршнього ринку втчизняною продукцúю, яка здатна конкурувати з аналогчною ноземною.

                              4. Створення передумов виходу пдпри

мств регону на свтов ринки, вдповдно до профлю.

                              5. Покращення екологчно

                              6. Зниження витрат на закупку енергоносÿв, оптимзаця ресурсоспоживання.

                              7. Пдвищення рвня квалфкацÿ трудових ресурсв.

                              8. Збльшення об`

мв надходжень до бюджетних та небюджетниха рахункв.

                              9. Пдняття на яксно новий рвень длово

                             10.Пдвищення попиту на продукцю НДЕКР.

3.2. Програм У Експорт.

Бльшсть стратегчних напрямв концепцÿ за довгострокову мету мають створення потужного експортного потенцалу регону шляхом розробки та впровадження мпортозамнюючих та експортабельних технологй у всх сферах економчно

Заходи у рамках програми Експорт направлено на забезпечення виходу суб`

ктв нновацйно

Дяльнсть, яка передбача

ться у межах цього напряму, направлена на виконання двох основних функцй:

     органзаця зовншнього та внутршнього маркетингу;

     нформацйно-комункативна функця.

Для ефективного виконання вказаних функцй пропону

ться реалзувати ряд комплексних програм, метою яких повинно стати створення сучасно

1.  Створення системи дослдження та прогнозування ринкв для повно

2.  Створення системи рекламно-нформацйно

3.  Створення державно

Реалзацю заходв програми Експорт щодо координованого закрплення кра

Перший етап - вихд та закрплення позицй на ринках продукцÿ найбльш мобльних, з точки зору переорúнтацÿ та переоснащення виробництва, галузей - сльське господарство, харчова та переробна промисловост, легка промисловсть, також пдпри

мства ВПК, в тому числ реконверсован.

Другий етап - вихд на ринки наукомстких високотехнологчних товарв та ринки патентно-лцензйно

На сьгодншнй день на бльшост ринкв тверд позицÿ займають технологчно розвинен кра

Результатами виконання заходв програми Експорт повинн стати:

1.  Створення цлсно

2.  Вирвнювання балансу мпорт-експорт.

3.  Створення привабливого економчного мджу регону.

4.  Збльшення об`

мв валютних надходжень.

5.  Збльшення об`

мв надходжень до бюджетних та небюджетних рахункв.

6.  Пдвищення зовншньоекономчно

3.3. Програма У

нформаця.

На сьогодншнй день жодна розвинута соцально-економчна система не здатна функцонувати при вдсутност потужного нформацйного фундаменту.

В умовах постндустрального суспльства на перше мсце виходять проблеми нформацйного забезпечення. Без використання нформацйних технологй, аналзу нформацÿ неприйма

ться жодне ршення - н технчне, н правлнське, н будь-яке нше.

Храктерною особливстю сучасного життя

постйно зростаюч об`

ми нформацйних потокв та масивв. З розвитком НТП реальнстю став феномен нформацйно

Згдно основного закону розвитку науки[14], наука розвива

ться прпорцйно мас знань, накопиченй попереднми поколннями, за експоненцальною залежнстю.

нформаця ж

невд`

мною ланкою наукового циклу, яка зв`язу

науку з масою накопичених знань (мал.3.1).

Мал.3.1. Схема наукового циклу.

Таким чином, з розвитком науки та ростом маси знань потреби у нформацйному забезпеченн будуть збльшуватись. Особливо проблема нформацÿ, вже сьогодн, вдчува

ться у сфер нновацйно

Вдсутнсть нформацйно

На сьогодн вУкра

Однúю з мов снування демократично

В результат цьго нформаця втрача

, практично, вс необхдн якост: оперативнсть, доступнсть отримання, можливсть швидко

Таким чином, рвень виршення проблеми нформацйного забезпечення

визначальним параметром житт

здатност нновацйно

У рамках програми У

нформаця плану

ться виконати ряд органзацйно-технчних пдпрограм для формування цлсного вдкритого регонального нформацйного простору, здатного до повно

Органзаця тако

За основу пропону

ться взяти технологю Клúнт-сервер[13], основними компонентами яко

     сервери - кординатори нформацйних потокв, як вдповдають за розподл та обробку даних

посередниками мж клúнтами та базами даних;

     клúнти - ПЕОМ, як забезпечують користувачв мовами прац та максимально забезпечен пристроями вводу-виводу нформацÿ;

     бази даних - системи для збергання, пошуку та аналзу нформацÿ;

     комп`ютерн мереж.

Для реалзацÿ модел необхдно скоординувати процеси комп`ютеризацÿ та розвитку телекомункацйних систем, як проходять в кра

Для створення цлсного нформацйного просторуа необхдно додатково:

1.  створити вузли-сервери.

2.  Закнчити формування комункацйних мереж.

3.  привести до

диного стандарту снуюч мереж та бази даних.

4.  Створити нов потужн бази даних.

Крм заходв з органзацÿ комп`ютерно

Особливу увагу необхдно надати розвитку демострацйно

З цúю метою пропону

ться органзувати ряд постйно дючих рекламно-демонстрацйних нновацйних комплексв на основ як традицйних, типу Сорочинсько

Постйною турботою держави у особ, в першу чергу, правоохоронних органв, повинне стати формування системи заходв з забезпечення захисту нформацÿ, яка склада

комерцйну, державну, або вйськову та

мницю.

В результат спшно

1.  Зв`язати в

дину вдкриту систему всх суб`

ктв нновацйно

2.  Забезпечити умови для оперативного та ефективного правлння нновацйними процесами.

3.  Забезпечити вльний доступ до свтових нформацйних масивв та оперативний нформацйний обмн.

4.  Створити умови для ефективно

5.  Пдвищити освтньо-культурний рвень населення.

6. 

нтегруватись у нацональний та свтовий нформацйний простр.

7.  Пдвищити мдж регону середа потенцйних длових партнерв.

8.  Створити нформацйну основу нновацйних процесв.

3.4. Програма Венчурне пдпри

мництво.

Товарне виробництво в мовах ринково

Виграти в боротьб за споживача можливо двома шляхами: зниженням цни на товар, або досягненням високого рвня якост. Перший спосб не да

достатнього ефекту в умовах насиченого ринку високого житт

вого рвня населення. Споживач готовий платити бльше за товар бльш високо

нтеграця науки та виробництва потребу

значних витрат, як далеко не завжди оправдовуються, сумщен з значною мрою ризику. В останн роки однúю з форм нновацйно

Дяльност цих фрм притаманний значний ризик збанкрутування, але неухильне збльшення

     необхднстю розробок принципово нових продуктв та технологй, вдсутнх на ринку;

     вдмежуванням вд великого поточного виробництва можливстю науково-технчно

     наявнстю стабльно

     можливстю швидкого збагачення у результат нтенсивно

Так компанÿ, як правило, дають висок дивденти по сво

Венчурна фрма створю

ться невеликою групою однодумцв-нженерв, винахдникв, менеджерв з певним досвдом роботи в великих фрмах.

Перевагою венчурно

Розробляючи нов технологÿ, освоюючи нов види продукцÿ, венчурн фрми звичайно користуються пдтримкою держави великих компанй, яким самим невигдно займатись цим через високу врогднсть високих збиткв.

Незалежн венчурн фрми органзовуються у вигляд акцонерних товариств, рекламуючи сво

Основним критерúм класифкацÿ венчурного пдпри

мництва

джерела фнансування. Найбльш поширеними житт

во стйкими формами вважаються наступн[20]:

     Унезалежний, або чистий венчур;

     фрми. як органзовано на пайових принципах промисловими корпорацями;

     венчурн фрми, що фнансуються нвестицйними фондами;

     внутршн венчурн вддли великих корпорацй;

     фрми, що працюють пд егдою технологчних паркв рзних рвнв та рзних шляхв фнансування.

Фрми, що створено однúю, або клькома корпорацями на пайових принципах, отримали назву зовншнього венчура. Пдпри

мства цього типу можуть бути структурован у клька модифкацй, органзацйно оформлених, як науково-дослдницьк консорцуми. Видляють три основних

     створен з метою проведення фундаментальних довгострокових дослджень. Так консорцуми мають, як правило, свою науково-дослдницьку базу (лабораторÿ, дослдн виробництва, нформацйно-обчислювальн центри, нш елементи науково-промислово

     створен всередин галуз корпорацями на пайових принципах, з метою розробки галузевих стандартв, технчних мов та контролю за

     створен з метою активзацÿ науково

Венчурн фрми можуть використовувати нш джерела фнансування: кошти великих корпорацй, банкв, пенсйних та благодйних фондв, страхових компанй, особист зауваження нвесторв, частков державн субсидÿ. Попит на венчурний каптал досить високий не може бути задоволений комерцйними банками, як часто тримуються вд надмрного ризику. Це викликало виникнення спецалзованих венчурних нвестицйних фондв компанй. пх мета - акумулювати венчурний каптал венчурне фнансування та кредитувати спецалзован ризиков фрми (венчури). В мовах кра

Венчурн фрми, як правило, обслуговують перш дв стадÿ нновацйного циклу Ч народження або пошук дей та технко-економчне обгрунтування проекту. Бльш фрми можуть також виготовляти дослдн зразки, вивчати ринки збуту. Для розгорнутого виробництва, створення достатньо потужного пдпри

мства, серйного випуску продукцÿ у венчурв недостатньо фнансових та матерально-технчних ресурсв, хоч у 70-х роках, внаслдок стрмкого розвитку нових напрямв НТП, деяк з венчурв перетворились у велик корпорацÿ. Наприклад, у США, з 1332 венчурних фрм - 72 перетворились у корпорацÿ, випуск акцй яких принс нвесторам 1% прибутку, половина фрма забезпечила прибуток 500% [ 20].

Парадоксальнсть ситуацÿ в розвинутих кра

Основною причиною високо

Мал венчурн фрми, як суб`

кти нновацйно

Здатнсть суб`

ктв малого бзнесу швидко реагувати на вимоги ринку, мобльнсть та оперативнсть, економчнсть стала передумовою

ншою формою венчурного бзнесу стали бзнес-нновацйн структури типу технологчних паркв на баз потужних суб`

ктв науково

За даними Органзацÿ економчного спвробтництва та розвитку на даний час у США працю

близько 150 подбних об`

днань, у ФРН-- 50, у Ндерландах - 45 [ 26].

Прикладом такого об`

днання може стати УSilicon valleyФ поблизу Стенфордського нверситету (Калфорня, США), де 3 фрм з загальною клькстю працвникв до 200 тис. покривають бля 20% свтового попиту на комп`ютери та електронн компоненти до них [ 24 ].

Крм того, мал венчурн фрми стали нцаторами ряду переломних розробок у сфер прикладно

У сучасному нновацйному процес важливу роль вдгра

держава. Вона

координатором та стимулятором циклу дея-ринок з допомогою сучасного нновацйного механзму, характерними особливостями якого

те, що:

     для розвитку сучасно

     типов ранше монополстськ форми органзацÿ нновацйно

     нов нформацйн технологÿ, комп`ютеризаця телекомункацйн можливост сутт

во змнили нновацйну дяльнсть не тльки на рвн окремо

Програми пдтримки нновацйного бзнесу дють у бльшост розвинутих кра

Система важелв у рамках нновацйного процесу спрямована на залучення можливостей малого бзнесу сприяла рзкому прискоренню НТП у розвинутих капталстичних кра

Система державно

Головна мета ц㺿 схеми - створити мотивацю компаням дти шляхом подальшо

В результат комплексних заходв з пдтримки високотехнологчного бзнесу та проектв у област Уhi-techФ,

зра

Програма пдтримки венчурного бзнесу - складова програми стратегчного економчного ривка Японÿ на ХХ

ст.

Таким чином, природньо, що нверсально

На наш погляд, в кра

     дух пдпри

мництва та розумного авантюризму;

     високий рвень освти населення;

     злиття особливостей азатсько

     наявнсть велико

     високий квалфкацйний рвень трудових ресурсв, особливо Ча на снуючих та бувших пдпри

мствах ВПК.

ле, на сьогодншнй день, об`

ктивно сну

ряд мов, що стриму

розвиток ризикового пдпри

мництва у сфер НДЕКР:

     органзацйн труднощ та витрати при вдкритт пдпри

мства;

     нестабльнсть законодавства в област пдпри

мницького права;

     жорстка недиференцйована податкова система;

     вдсутнсть попиту на продукцю НДЕКР(додаток 7);

     низька ринкова грамотнсть населення;

     вдсутнсть фнансово

     нертнсть держави у вдношенн пдтримки нових фрм;

     низький престиж нженерно

Виходячи з даних обласного правлння статистики (додатки), можна стверджувати, що ва результат негативних процесв у економц та суспльств, вдбулось сутт

ве погршення стану винахдницько

Процеси приватизацÿ та ринков реформи, незважаючи на в`ялсть та непослдовнсть, створюють нов можливост для формування нфраструктури малого та середнього бзнесу. Але сама по соб, вона, практично, не може створитись, особливо, в умовах нерегульованого ринку жорстко

Досвд, напрацьований США[ 26], свдчить, що, без пдтримки, 80 з 100 нових компанй потерпають краху у перший же рк дяльност. В той же час з 100 компанй, як були пдтриман в рамках державних та недержавних програм, 80 розвивають свою дяльнсть, сплачуючи податки, створюючи робоч мсця, виробляючи перспективну, конкурентноздатну продукцю.

Головна умова формування нових фрм - по

днання нтелектуальних та пдпри

мницьких можливостей. Пдтримати це по

днання на початкових стадях творення фрми Ч створити передумови ? подальшо

Для реалзацÿ заходв з формування бзнес-нновацйно

Структура

рвня (Б

С-

) - консалтингово-нформацйний центр, який працю

з проектами на початкових стадях нновацйного процесу - на рвн де

     технчна, економчна, екологчна, та нш види попередньо

     надання навчальних програм;

     консультацÿ з питань права, економки, кредитв та н.;

     оформлення авторських прав;

     доступ до нформацйних масивв;

     допомога в складанн бзнес-плану;

     допомога в ре

страцÿ пдпри

мства;

     пошук потенцйних нвесторв.

Структура ² рвня (Б

С-²) Ч бзнес-нкубатор, який працю

з рельно снуючими проектами на стадях отримання експериментальних зразкв та маркетингу продукцÿ нада

додатков послуги фрмам:

     оформлення документв для отримання пльг;

     сприяння отриманню нвестицй ризикового капталу;

     пльгова оренда обладнання для НДЕКР та дослдного виробництва;

     пльгова оренда офсних примщень;

     послуги з маркетингу;

     консультаÿ з питань правлння та органзацÿ виробництва.

Структура Ⲳ рвня (Б

С-Ⲳ) Ч технологчний парк, який забезпечу

мови проведення науково-дослдно

     забезпечення фрм сучасною науково-технчною базою (засобами обчислювально

     забезпечення виробничими площами для виробництва дослдних партй продукцÿ;

     рекламно-видавнич послуги;

     консультацÿ з питань зовншньоекономчно

     оформлення гарантй нвестицй для найбльш важливих проектв;

     послуги зв`язку;

     надання на пльгових мовах земельних длянок;

     виставочно-демонстрацйн послуги;

     навчання кервникв фрм;

     послуги з органзацÿ рзного роду презентацй, переговорв, семнарв, тощо;

     соцально-побутов послуги (розмщення, харчування, транспорт, тощо).

Пдпри

мствам у структур Б

С надаються пльги при ре

страцÿ, отриманн послуг, також рзного роду фнансов та податков пльги при мовах значимост розробки та успшного проходження дяльност фрми. З метою повного охоплення област бзнес-нновацйною мережею та забезпечення повноти проходження нновацйних процесв пропону

ться наступна схема розмщення Б

С.

Дв Б

С-Ⲳ розташовуються в мстах обласного пдпорядкування Полтав та Кремечуц з задянням снуючого науково-промислового потенцалу.

Базою майбутнх технопаркв, як визначатимуть проритети науково-технчно

Структури типу Б

С-² пропону

ться органзувати при ВЗах, технологчно передових пдпри

мствах, в тому числ при пдпри

мствах ВПК, науково-дослдних станцях.

Мережа структур типу Б

С-

повинна заповнити вльний простр.

Запропонована схема повинна забезпечити створення цлсного регонального нновацйного середовища та рвн можливост для реалзацÿ людського нтелектуального та пдпри

мницького потенцалу, незалежно вд мсця розташування пдпри

мства чи проживання людини.

Схему входу-виходу у Б

С-простр, та руху пдпри

мств ньому зображено у додатку 13.

нновацйна дея, з моменту виникнення до моменту втлення у вигляд товару чи послуги, проходить шлях вд Б

С-

до Б

С-Ⲳ у середовищ пдтримки та контролю, що забезпечу

як виживання компанÿ, так мнмзацю ризику при нвестуванн проектв.

Компанÿ можуть виходити входити до Б

С всх рвнв в залежност вд стану пдпри

мства та стадÿ готовност проекту.

Пдпри

мства, як достатньо окрпли фнансово та органзацйно, повинн поступово витснятись з структукр Б

С за допомогою економчних важелв: введенням та поступовим пдвищенням плати за комплекс послуг, який

У цьому випадку фрма або виходить з структури Б

С, або, якщо вона зацкавлена у збереженн мсцерозташування та у якост послуг Б

С, залиша

ться, оплачуючи послуги за цнами вищими, нж ринков, у якост додаткового джерела фнансування дяльност Б

С.

Виходячи з ступеня ризику пдтримки проектв, складност послуг та нших факторв, пропону

ться наступна структура фнансування Б

С:

Б

С-

Ч повне державе.

Б

С-² Ч державне, недержавне, змшан форми.

Б

С-Ⲳ Ч корпоративне, акцонування, часткове державне.

В результат реалзацÿ програми Венчурне пдпри

мництво плану

ться досягти таких цлей:

1.  Створення цлсно

2.  Скорочення у час тривалост нновацйних циклв.

3.  Забезпечення стабльно

4.  Реалзаця людського потенцалу.

5.  Створення конкурентного середовища у сфер НДЕКР.

6.  Створення нових робочих мсць.

7.  Пдняття длово

8.  Формування нового мджу регону.

3.5. Програма У

нвестор.

Виршення комплексу проблем фнансового забезпечення проходження нновацйних процесв Ч одна з головних мов приведення в рух всього цлсного регонального нновацйного механзму.

На сьогодншнй день н економчна н законодавча бази не готов забезпечити створення системи фнансування ризикових проектв - основи дяльност суб`

ктв нновацйно

Фнансування венчурних проектв сумщене з достатньо вдчутною мрою ризику. Так, за статистикою США [24,85], з 100 нновацйних проектв прибуток приносять лише 50, але цей прибуток склада

вд 200% до 400%, в деяких випадках - до 1% рчних. Та все ж, врогднсть ризику достатньо висока - 0,5.

Високий ризик венчурного фнансування, доповнений фнасовою та законодавчою нестабльнстю

однúю з головних причин низько

Метою заходв у рамках програми У

нвестор

створення привабливого нвестицйного клмату в регон шляхом пдвищення ступеня захисту нвестицй, свободи репатрацÿ прибуткв та створення системи фнансових та органзацйних преференцй для потенцйних нвесторв нновацйних проектв.

В умовах вдсутност системи венчурного фнансування, потенцйними нвесторами нам бачаться:

1.  Держава.

2.  кра

3. 

ноземн юридичн особи.

4.  Населення Укра

На сьогодн, практично,

диною формою державно

Результатом цього стало те, що у 1995 роц Полтавським регональним вддленням Д

ФУ профнансовано 3 регональних проекти та 9 проектв нших вддлень на загальну суму 2,48 млн. грв., що склало 39% надходжень. У 1996 роц профнансовано 6 проектв на суму 0,335 млн.грв., що склало лише 21,8% суми надходжень. За пдсумками цих двох рокв до держбюджету вилучено 7,474 млн.грв. невикористаних коштв[23]. Загальн обсяги фнансування науково-технчно

В той же час практично вдсутн

фнансування нновацйних проектв недержавними структурами, в тому числ й комерцйними банками з причини довгостроковост таких капталовкладень та значно

Населення не прийма

част у вкладанн коштв з причини недосконалост розвитку ринку цнних паперв, так як основною формою част приватних нвесторв

купля акцй та нших цнних паперв. З ц㺿 ж причини створюються додатков труднощ для част втчизняних та ноземних фнансових та промислових структур.

Для забезпечення органзацÿ та подальшого ефективного функцонування ринку венчурного капталу та цлсно

На наш погляд, релзаторома полтики державно

1.  Повне державне фнансування найбльш важливих та перспективних проектв та програм.

2.  Часткове державне фнансування проектв та програм.

3.  Державне страхування нвестицй.

4.  Державне гарантування нвестицй.

5.  правлння пакетами цнних паперв нновацйних компанй, що створен за частю держави.

Для зацкавлення нвесторв пропону

ться надати статус вльно

З метою залучення банквського капталу пропону

ться встановити ряд фнансових преференцй комерцйним банкам на прибутки, отриман в результат венчурно

Фактично, передбача

ться три форми част держави у фнансовому забезпеченн нновацйних проектв:

1.  Пряме нвестування.

2.  Страхування та гарантÿ нвестицй.

3.  Непряме нвестування за рахунок надання фнансових преференцй.

З метою формування механзмв недержавного фнансування необхдно здйснити державн програми пдтримки становлення рзного роду нновацйних фондв, брж, структур органзацйного та нформацйного забезпечення функцонування системи венчурного фнансування проектв.

Другою важливою проблемою

фнансове забезпечення дяльност власне нновацйно

З досвду кра

1.  Надання послуг фрмам-нерезидентам Б

С у сфер консалтингу, нжинрингу, експертизи, оренди тощо.

2.  Надання послуг клúнтам-нерезидентам нформацйними структурами нновацйно

3.  Прибуткв з вкладених у проекти коштв.

4.  част у реалзацÿ патентно-лцензйно

5. 

нш джерела.

Результататами реалзацÿ заходв програми У

нвестор повинн стати:

1.  Збльшення об`

мв притоку капталу у економку регону.

2.  Рацоналзаця використання коштв Д

ФУ.

3.  Пдвищення рвня длово

4.  Збльшення об`

мв надходжень до бюджетних та небюджетних рахункв.

5.  Зменшення державних витрат у соцальнй сфер за рахунок створення додаткових робочих мсць та росту добробуту працюючого населення.

3.6.Програма Освта-наука.

Знання Ч один з самих динамчних ресурсв, як лежать в основ формування та функцонування нновацйного середовища.

У процес проходження нновацйних процесв, в першу чергу, реалзуються знання та природн здбност людей у трьох основних площинах: науково-конструкторська дяльнсть, сфера правлння, освта.

У цй трад провдною ланкою

освта - сфера виявлення здбностей, пдкрплення

Таким чином, стан розвитку сфери освти визнача

тенденцÿ розвитку як прикладних областей реалзацÿ знань, так сво

Виходячи з цього, ми вважа

мо, що створення ново

На сьогодн, визначились проблеми невдповдност системи науки та освти сучасним вимогам, що, зокрема, привело до таких негативних явищ[15]:

     вдрвансть освти вд практичних реалй;

     падння престижу освти;

     довг пероди втлення наукових розробок у виробництво;а

     непристосовансть освти та науки до снування у ринковому середовищ.

Головна мета блоку цльових програм у рамках програми Освта-наука - створення цлсно

Пропону

ться створити систему нновацйно

Перший рвень (вкова група вд 0 до 17 рокв) - майбутн кадри для нновацйно

Другий рвень ( вд 18 до 50 рокв) - найбльш продуктивний сегмент нтелектуального потенцалу, люди як приймають безпосередню часть у розробц та реалзацÿ нновацйних проектв. Це сьогодншн правлнц, науковц, нженери, пдпри

мц. На здйснення процесв поповнення та оновлення

Третй рвень (вд 50 рокв) - по

днання фундаментальних практичних знань та житт

вого досвду, мудрсть нацÿ. Завдання держави - максимально ефективно ? використати через залучення до викладацько

Кожен рвень

вдкритою динамчною системою, на яку впливають як нш рвн, так зовншн фактори. Кожен рвень, з природнх причин, плавно переходить в нший, приносячи яксн та кльксн змни у нього, та через системи ретрансляцÿ знань - у нш(мал. 3.2.).

ретрансляця знань

Мал.3.2.Схема ретрансляцÿ знань.

Природньо, що змни у освт спричинять змни у науц. Завдання програми Освта-наука Ч перебудова ? структури у бк проритету вузвсько

В результат цих та нших заходв плану

ться:

1.  Створити цлсну систему безперервно

2.  Створити умови для повно

3.  Пдняти престиж освти.

4.  Забезпечити постйне надходження у нновацйне поле нових творчих та активних людей.

5.  Створити умови для оперативно

3.7.Cтруктура правлння регональною нновацйною дяльнстю.

Процеси ефективного формування та спшного функцонування цлсного регонального нновацйного поля потребу

чткого планування, згодження та координацÿ всх стратегчних програм, та

снуюч схеми правлння регоном, на даний час, практично, нездатн виконувати функцÿ управлння у такй специфчнй галуз ринково

Тому, органзацÿ нновацйного процесу повинно передувати правлнське нововведення у вигляд принципово ново

З цúю метою пропону

ться створити цлсний регональний нновацйний мегакомлекс (Р

МК), який стане науково-дослдним полгоном та демонстрацйним проектом для удосконалення та розповсюдження методв правлння як нновацйною дяльнстю, так ншими сферами соцально-економчного життя регону.

Загальн засади формування Р

МК.

1.  Структура Р

МК форму

ться зверху до низу у вдповдност до рвнв державного правлння.

2.  Структурн елементи вертикалей формуються на основ проблемно-функцонального принципу.

3.  Застосовуються рзн типи структурних одиниць, в залежност вд цлей, завдань, принципв дяльност та спектру правлнських та нших послуг, з огляду на оптимзацю вертикальних та горизонтальних зв`язкв.

4.  Структура Р

МК

динамчною змню

ться в залежност вд досягнення встановлених цлей та внесених коректив.

5.  Програмно-цльова модель правлння.

Засади правлння.

В умовах формування нновацйно

Тому, як альтернатива ситуацйному, розгляда

ться системний пдхд[18], який у меншй мр потребу

високих особистих якостей правлнського персоналу, в силу духу техногенност

бльш прийнятним для бльшост правлнцв. Крм того, цей метод дозволя

окремим елементам системи здйснювати саморегуляцю.

В той же час, ситуацйний пдхд

оправданим при процесах реорганзацÿ розвинутих структур, забезпечених високопрофесйним правлнським персоналом та розвинутими нформацйно-аналтичними системами[21].

Використання жодного з методв та пдходв жорстко не обмежу

ться, так як вибр дикту

ться цлями та завданнями структури та загальною соцально-економчною ситуацúю. Тому, в рол проритетних можуть бути використан нш пдходи.

Механзми правлння.

1. Механзми планування.

1.1. Механзми стратегчного планування:

1)  оцнка коригування комплексу цлей органзацÿ на основ результативност здйснення попередньо

2)  аналз зовншнього середовища;

3)  визначення варантв стратегÿ;

4)  вибр стратегÿ на основ аналзу;

5)  внутршня координаця.

1.2. Механзми поточного планування:

1)  вироблення тактики процедур;

2)  вироблення правил виконання окремих процедур.

Управлння за цлями як елемент механзму планування:

1)  визначення цлей структурно-функцонально

2)  розробка планв досягнення цлей.

2. Механзми контролю оцнки.

2.1. Механзми ппереднього контролю:

1)  контроль фнансового стану окремих структурних одиниць та вс㺿 структури;

2)  переврка ефективност вертикальних та горизонтальних зв`язкв;

3)  переврка ефективност каналв зворотнього зв`язку.

2.2. Механзми поточного контролю:

1)  контроль дяльност кожно

2)  переврка професоналзму та ефективност роботи персоналу;

3)  оцнка дяльност структурно

a)  порвняння результатв та встановлених норм;

b)  аналз вдповдност дяльност та встановлених цлей.

Структура правлння Р

МК.

Метою функцонування Р

МК

згодження та здйснення стратегÿ нновацйно

Структура Р

МК буду

ться у вдповдност до рвнв державного правлння, що склались на сьогодн. Принципи органзацÿ дяльност Р

Ка та його структури зображено у додатку 10 та таблиц 3.2.

Таблиця 3.2.

Рвн правлння нновацйною дяльнстю.

Органи вищого, середнього та мсцевого рвнв правлння дяльнстю Р

МК Ч колегальн, до них входять як кервники структур Р

МК так кервники вдповдного рвня державних структур, органв мсцевого самоврядування, учбових закладв тощо.

Процес прийняття ршень - колегальний, вдповдальнсть за

Всередин пдроздлв, як безпосередньо пов`язан з виконанням фнансових, маркетингових та нформацйних функцй доцльно застосувати формування функцональних структур[21].

налогчний пдхд плану

ться при створенн пдроздлв технчного, господарського, забезпечення безпеки тощо.

даптивний пдхд (принцип проектно

     аналтичн вддли;

     вддли довгострокового планування;

     тимчасов робоч групи з виршення конкретних проблем;

     юридичн та нотаральн пдроздли тощо.

При формуванн функцонально вдособлених одиниць використовуються аналогчн принципи.

Механзми мотивацÿ правлнського персоналу:

1)  надання статусу державних службовцв;

2)  створення умов делегування додаткових повноважень та вдповдальност;

3)  система пльг для отримання додатково

4)  залучення високопрофесональних працвникв до викладацько

5)  рейтингова система пдвищення по служб;

6)  широка публкаця дяльност;

7)  система матерального заохочення за результатами дяльност;

8)  система пльгового придбання цнних паперв акцонерних фрм нновацйного спрямування;

9)  нш стимули морального та матерального плану.

Ефективне становлення структури правлння дозволить вести цлеспрямовану та скоординовану дяльнсть сх суб`

ктв регонального нновацйного поля( додатки 11;12), оперативно реагувати на зовншн та внутршн змни з застосуванням ринкових важелв державного впливу на ситуацю як в економц регону, так на сумжн сфери суспльного життя.

ВИСНОВКИ

Будь-яке управлння, державне - особливо, достатньо ресурсомстка сфера соцально-економчно

У ринковй економц ефективне державне правлння може снувати тльки при мов по

днання зусиль двох протилежностей - держави та приватного бзнесу за мови урахування нтересв кожно

Головна мета держави - ефективне виконання функцй, що вдведен

Головна мета бзнесу - отримання прибутку та розширення виробництва.

Сьогодн нтереси авторитарно

Саме цей конфлкт, конфлкт мж державою та приватним бзнесом, як ми вважа

мо, лежить у основ соцально-економчних кризових явищ в кра

У концепцю правлння нновацйною дяльнстю регону покладено дею створення такого принципово нового механзму вза

модÿ у систем бзнес-держава, при якому напруга у потенцйному конфлктному пол збга

до нуля. Тобто, вона спрямована на створення системи вза

мно

На сьогодншнй день, держава зацкавлена в розвитку приватного бзнесу набагато сильнше, нж бзнес - у пдтримц держави. Тому, нцатива повинна виходити вд держави у вигляд загальнонацонального рвня пакету програмних документв, пдкрпленого вза

моузгодженою та цлсною законодавчою пдтримкою щодо податкових, нвестицйних, нформацйних, зовншньоторгвельних та органзацйних аспектв дяльност, питань власност та сутт

вого розширення прав регонального та мсцевого рвнв правлння у формуванн економчно

Реальне виконання заходв з розвитку та пдтримки бзнесу повинне здйснюватись шляхом розробки та реалзацÿ комплексних обласних програм.

Реальн втрати, як понесе держава,

необхдною мовою реалзацÿ заходв, але при успшному

Ми вважа

мо, що далекоглядн та ретельно спланована державна нновацйна полтика, спрямована на одну з самих динамчних та активних складових сучасного ринку - малий та середнй нновацйний бзнес,

одним з самих дúвих механзмв квдацÿ снуючих мж державою та економкою протирчч. А виршення ц㺿 проблеми

необхдною мовою побудови цивлзованого ринку, демократичного громадянського суспльства, та, як результат - економчно та полтично сильно

ПЕРЕЛ

Ка ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

Б

С Ч бзнес-нновацйна структура

НДЕКР Ч науково-дослдна та експериментально- конструкторська робота

НТП Ч науково-технчний прогрес

Р

МК Ч регональний нновацйний мегакомплекс

Додаток 1.

Кльксь використаних рацоналзаторських

пропозицй за галузями господарства.

Додаток 2.

Питома вага в загальному обсяз

продукцÿ машинобудування /%/,що

Додатока 3.

Обсяг мпорту-експорту у розрз деяких кран свту

за 1995 рк

Додатока 4.

Кльксть фахвцв, що виконували науково-дослдн

та проектно-конструкторськ роботи /осб/ по роках

Додатока 5.

Загальний обсяг державного фнансування науково -

технчних робт / млн.крб./

Додатока 6.

Виконання договорв на створення науково-

технчно

Додатока 7.

Додаток 8.

а 9.

Додаток 10.

Структурна схем Р

МК.

Додатока 11.

нвестицйний нновацйний механзм Р

МК.

Додатока 12.

Роль структур Р

Ка у мпорт технологй.

Додаток 13.

мств

уа бзнес нновацйних структурах.