Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Дмитрий Вишневецкий (Дмитро Вишневецький)
ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ДМИТРО (р. н. невд. -п. 1563) - кра
м'я Дмитра Вишневецького, князя з литовсько
1553 року з невдомо
Не дивлячись на майже цлковиту невдачу ц㺿 експедицÿ, вона мала надзвичайне значенняЧце стало насправд зламним моментом у зносинах мж Московúю, Кримським ханством та Оттоманською мперúю. Нечувана рч,Ч пише Сергй Соловйов,Ч московськ люди прийшли на Днпро й ходили вниз, шукали татар туркв у
За якийсь час, у серпнЧвересн 1556 року, Вишневецький з невеличким особистим вйськом захопив острв Малу Хортицю за 15 км пвденнше вд останнього днпровського порога та за 60 км пвнчнше вд острова Томаквки, де згодом була заснована Запорозька Сч. Тут вн спорудив фортецю. Це виклика
дос велик незгоди серед сторикв. Один з них, Дмитро Яворницький, гада
, що фортеця на Хортиц мала стати базою для вйськових операцй, спрямованих проти татар, й була справжнм прототипом Запорозько
У вересн 1556 року Дмитро Вишневенький послав отамана Михайла кськовича в Москву до
вана Лютого передати йому про свй намр залишити короля Сигизмунда II Августа й перейти пд заступництво царя. Тод ж вн напав на татарський
слам-Кермень, пошарпав це мсто й захопив деклька гармат. Володимир Голобуцький, описуючи цей похд, зазнача
, що напад на
слам-Кермень був по сут першим водночас останнм виступом Вишневецького проти татар. Але це твердження суперечить см турецьким джерелам. Дмитро Вишневецький наполегливо просить короля Сигизмунда II Августа надслати йому гармати й солдатв, щоб вн мг змцнити фортецю на Хортиц. В травн 1557 року надйшла вдмова, й козацький ватажок подумав остаточно розрвати пута васалтету, як його пов'язували з королем. Незабаром хан Девлет-Грей здйснив наскок на Хортицю, яку вн тримав в облоз впродовж 24 днв. Але взяти ? ханов не вдалося. Вишневенький одразу ж оповстив про це царя.
Наприкнц та цього ж року Девлет-Грей знову пдступив до Хортиц з татарською армúю, також з вйськом, надсланим йому молдавським во
водою, та загоном янич.р. Псля тривалого опору звдти вн офцйно звернувся до царя з проханням про заступництво.
ван IV вдповв на це згодою викликав Вишневецького до Москви. Литовськ володння (Канв Черкаси), звсно, вдйшли до польського короля, натомсть Вишневецький отримав росйське мсто Бельов.
Настав новий перод в сторÿ зносин мж Московською державою, Польщею, Оттоманською мперúю та Кримським ханством. У счн 1558 року виника
вонська вйна, яка викликала затяжний конфлкт мж Польщею та ? союзником Кримським ханством, з одного боку, й Росúю
вана Лютого, з другого.
Коли росйська армя в счн переступила кордон вонÿ, син хана калга Магмед-Грей з величезним вйськом, у супровод ногайських мурз Велико
На жаль, з счня 1558-го до червня 1559 року хронологя перебгу подй зовсм не з'ясована. В оттоманських архвах поки що не знайдено матералв з цього питання, росйськ й польськ свдчення неточн й суперечлив.
Можливо, проте, що доки росйськ вйська воювали в Прибалтиц з рицарями вонського ордену, цар хотв доручити оборону пвденних кордонв Московсько
У лютому 1559 року цар
ван IV надслав до Криму два нов загони на чол з Данилом Адашевим та Дмитром Вишневеньким. Тод як Адашев плив Днпром, Вишневецький захопив долину Дону й попрямував до Азова.
Турецьк архви дають змогу точно задокументувати дяльнсть Дмитра Вишневенького, починаючи з весни 1559 року. З цього часу ми ма
мо чудовий матерал для дослдження - ре
стри Mьhimme Defterleri (Ре
стри важливих справ), як мстять копÿ всх казв, виданих Великою султанською радою (Divan-i Humayun) та особисто султаном. Лише в одному, третьому, том ц㺿 колекцÿ, який охоплю
перод мж мсяцями Рамаданом 966 та Рамазаном 968 Хджри (червень 155Чтравень 1561) зберга
ться багато документв, що стосуються дяльност ДмитрашкиЧглузливе прзвисько у туркв князя Вишневецького. Тут налчу
ться 30 таких свдчень, до яких слд ще додати й матерали, включен до п'ятого тому, що торкаються часу мж мсяцями Мухаррем та Злхджа 972 Хджри (серпень 156Члипень 1565 рокв). Це пдкреслю
особливе значення, якого надавала Осяйна Порта литовському авантюристов Ч
диному супротивников мперÿ, що наважився зазхати безпосередньо на оттоманськ володння тод, коли непереможн армÿ великого володаря не мали соб рвних на полях битв.
Перш турецьк документи, що сповщають про росйськ вйськов загони, стосуються весни 1559 року.
Новина про зосередження ворожих вйськ спорудження кораблв на Днпр (або, врнше, на його схдних допливах - Псл та Ворскл) була передана Осяйнй Порт самим кримським ханом, який отримав ц вдомост вд вивдачв, посланих до Московсько
Ц повдомлення з сúю очевиднстю стосуються загону Данила Адашева: мсцем зосередження вйська означено рчку Озю на пвноч вд
слам-Керменя щоразу ворога називають - лросяни (лRus) або навть лмосковти (лMoskof). Тим часом коменданти фортець Ка-фи (Кефе) та Азов (Азак) попередили султанський диван про пересування другого загону на чол з Вишневецьким.
В оттоманських документах мстяться вдомост про те, що вйсько Вишневецького складалося з лросян, але нам зда
ться, цим словом тут позначено врогднше донських козакв, анж регулярн росйськ вйська з черкеських племен, як в ту добу були або християнами, або язичниками, що
Мабуть, Осяйна Порта не думала, що росяни безпосередньо вдповдають за напад на Азов, вважаючи Дмитришку ще в рол самостйного ворога. Це видно з листа, надсланого султанському дивану бе
м Кафи, який прохав передати кази росянам.
Згдно з оттоманськими джерелами, цей перший напад стався весною 1559 року, певне, у квтн або на початку травня. Незважаючи на те, що атаку було вдбито, тривога не розвялась. перше Азов, вйськовий форпост Оттомансько
Треба додати, що будь-яка загроза, спрямована проти Азова, негайно впливала на продовольче забезпечення Стамбула, особливо в перод гостро
Облога й спустошення, завдане нападом у низинах Дону, викликали голод навть у фортец, також у Великй Ногайськй орд, яка кочувала мж Доном Волгою.
з росйських джерел вдомо, що коли Вишневецький зазнав поразки пд Азовом, кримський хан став переслдувати Адашева, якого вн наздогнав на Днпр та з яким там зчепився.
Ре
стри Mьhimme Defterleri нчого не повдомляють про це. Ми ма
мо
диний документ турецькою мовою, який лише опосередковано згаду
вйськовий похд АдашевЧце наказ од 16 Зльхджа 966 (15 вересня 1559 року), адресований Мустаф, бею Аккермана, де мовиться про часть лполякв з прикордонних володнь
(мабуть, так називали козакв, що мешкали на узграничч) в поход лмосковтв проти Кримського ханства.
Поряд з тим численн оттоманськ джерела, як стосуються осннх мсяцв 1559 року, сповщають про повторний наступ Дмитрашки на Азов.
Перший документ, позначений 27 Злкада 966 (2 вересня 1559 року), мстить наказ бея Кафи, який переда
текст листа Ал Реса, адмрала чорноморського флоту. Вн повдомля
султанському дивану, що псля його прибуття до Азова Дмитрашка, який тримав в облоз фортецю, вдступив на пвнч, присутнсть оттоманськйх галер у гирл Дону перешкодила лросйському во
начальниковû прискорити допомогу Вишневецькому армúю в 4 тисяч солдатв.
Водночас з тим у лист Синана, бея Кафи, надсланому до Велико
Нарешт ми ма
мо й третй документ, що торка
ться нападу Вишневецького на володння Туреччини в Криму й на берегах Азовського моря. Це султанське послання (Name-ihьmayum) до кримського хана вд 22 Сафара 967 (23 листопада 1559 року), яке мстить лист хана до Велико
Мабуть, псля цих двох невдалих спроб Дмитро Вишневецький за пдтримкою черкесв здйснив зимку 155Ч1560 рокв третй напад на Азов. Це засвдчено листом бея Кафи, надсланим до султанського дивана, в якому губернатор повдомля
про три наступи Дмитрашки: першийЧвесною 1559 року, другийЧвлтку того ж року з армúю в 10 тисяч, третй, дату якого не з'ясовано, але вдомо, що в ньому взяли часть черкеси разом з Кансуком (Kansuk), сином володаря племен Жане. Ця атака також була вдбита. Кансук й один з його братв загинули,
За якийсь час Дмитра Вишневецького вдкликали де Москви. Звдтод росйськ джерела зовсм замовчують дÿ московського авантюриста. Вони тльки зазначають, що 1560 року кондоть
р посварився з царем залишив його, щоб повернутися в Литву, де король Сигизмунд II Август пообцяв оддати йому назад с права й ма
тки.
Оттоманськ архви, навпаки, набагато велемовнш щодо висвтлення дяльност Вишневецького в 1560 роц й опосередковано з'ясовують причини його розриву з Москвою.
За турецькими вдомостями, весною 1560 року Дмитро Вишневецький прибув з поннзов'я Дону, щоб пдготуватися до нового виступу проти кримського хана й володнь Оттомансько
У березн й квтн 1560 року Осяйна Порта з трьох рзних джерел мала попередження про цей задуманий великий наступ.
Перш вдомост, передан во
водою Молдавÿ, стосувалися скупчення злодÿв на кордонах Московÿ (вислв злод㿻 з цлковитою очевиднстю тут стосу
ться запорожцв). За якийсь час кад Азова повдомляв султанському дивану, що ногайц, прийшовши з волзьких степв, стояли в район Нижнього Дону, коли туди прибув авангард у клькост 3 тисяч лруських козакв, котр склали основн сили армÿ', що налчувала 80 тисяч чоловк (цифра, напевне, занадто перебльшена), як мстилися десь мж долиною Аксу (Пвденний Буг) та рчкою Озю. Кад вважав, що вороже вйсько мало намр захопити Крим перебувало пд командуванням Дмит-рашки.
Водночас те ж саме повдомляв Осяйнй Порт й Синан (Sinan), бей Кафи, який на пдстав свдчень, надсланих ногайцями, писав, що пвнчнше Азова зосереджена росйська армя та вйсько Дмитрашки, яке нарахову
майже 70 тисяч. Нарешт, хан Девлет-Прей (Devlet-Giray) сповщав султанов про пдготовку ворогв, серед яких вн згадував росян, черкесв ногайцв.
Без сумнву, ц вдомост про Вишневецького не вдповдали дйсност, оцнка сил ворога була вкрай перебльшена. Ймоврно, оттоманськ власт в Каф та Азов так, як кримський хан, не мали ще довол ефективно
Передовсм було приведено до стану бойово
Вйськов приготування мперÿ, ймоврно, не вдповдали справд снуючй небезпец з боку Дмитра Вишневецького, по сут довол незначнй; проте моблзаця оттоманських вйськ сама собою могла безумовно змнити полтичну ситуацю в район. Польський король поква-пився принести данину кримському ханов знову повторив свою обцянку: не дозволяти сво
Прохання кримського хана про часть Туреччини у вйськовй кампанÿ було вдкинуте. Покликаючись на протяжнсть вдстаней, як мало подолати оттоманське вйсько та продовольч валки, також на труднощ, пов'язан з озбро
нням потрбно
То чи не мститься тут справжня причина розриву мж Вишневецьким та
ваном Лютим, самеЧвдмова царя пдтримати литовського князя перед лицем небезпеки серйозного конфлкту з грзною оттоманською державою.
Починаючи з та 1560 року пд командуванням Вишневецького перебувала лише його особиста армя, навербована з кра
Це була одна з останнх спроб Вишневецького захопити турецьк володння. Псля 1560 року в оттоманських архвах не вдклалося жодних свдчень про нього. Вдомо лише, що наступного року вн остаточно порвав з царем вернувся до Польщ, де 5 вересня 1561 року король Сигизмунд II Август вддав йому вс його звання й земл. Впродовж бльше двох рокв про Вишневецького нема няких вдомостей. У IV том Mьhimme Defterleri, який охоплю
86Ч968 роки (155Ч1560 роки), подибу
ться
диний досить короткий документ, що стосу
ться його особи: це - послання кримському ханов, не позначене певним числом, яке повдомля
про те, що Синану, бею Кафи, була видана сума в ЗО тисяч акче за доставлен заслуги пд час оборони Азова вд росян пд командуванням Дмитрашки й черкесв племен Жаногли.
1564 року Дмитро Вишневецький востанн
виступив проти Оттомансько
На жаль, турецьк архви не сповщають про його загибель. Останнй оттоманський документ, у йкому згаду
ться м'я Дмитрашки, стосу
ться же пероду псля його смерт. Це лист бея Кафи, де повдомля
ться, що лросяни (донськ козаки?) й черкеси не перестають грабувати околиц Азова й, наслдуючи приклад Дмитрашки, збрали армю в 4 тисяч з гарматами, захопленими на турецьких кораблях, й спробували приступом узяти мсто, але були примушен бе
м Кафи ткати.
Що ж нового дають документи з оттоманських архвв для розв'язання таких спрних питань як походження Запорожжя та роль Дмитра Вишневенького в заснуванн Сч?
Насамперед дозволяють нам вписати авантюру Вишневецького - литовського кондоть
ра XVI столття, в широк меж мжнародних зносин т㺿 доби. Порвнюючи вйськов приготування Оттомансько
В 7Ч80 роки XVI столття Осяйна Порта зазнала численних наскокв кра
Чому ж князь Вишневецький мав такий дивовижний привлей бути особисто знаним для ворогв? Можливо, це означа
визнання його справжньо
Документи оттоманських архвв дещо висвтлюють саму проблему походження козакв. Вдомо, що в турецьких текстах середини XVI столття згаду
ться клька категорй козакв: польськ козаки (Leh Kazagiari) Чтермн для позначення кра
Як нам зда
ться, Володимир Голобуцький був правий, коли стверджував, що в армÿ Вишневецького зовсм не було, чи було дуже мало запорожцв, принаймн пд час його походв проти оттоманських вйськових фортець у 155Ч1560 роках.