Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Денежная реформа и становление денежного рынка Украины (Грошова реформа та становлення грошового ринку крани)
Грошова реформа та становлення грошового ринку кра
За той час, вдколи нова нацональна валюта перебува
в обгу, обслуговуючи економчну та соцальну сфери суспльного життя, висловлено багато в основному позитивних оцнок мркувань щодо органзацÿ та наслдкв проведенно
Особливо важливу роль в успшному запровадженн гривн вдграв Нацональний банк кра
Слд вказати також на значну роз'яснювальну роботу щодо випуску ново
Проте чим довше ми живемо з гривнею, тим ширшою реалстичншою ста
база для бльш грунтовних оцнок того заходу, який був здйснений у грошовй сфер у вересн 1996 року. На змну першим, багато в чому чисто емоцйним оцнкам, що мали на мет переважно полтичну пдтримку гривн повинн прийти виваженш й реалстичнш оцнки висновки щодо проведеного заходу та подальшого розвитку грошово
Економчна суть випуску гривн
Якщо судити з змсту нормативноЦправових актв, як визначили запровадження в обг гривн (Указ Президента, постанови Кабнету Мнстрв та Нацонального банку тощо), то з 1 до 16 вересня 1996 р. в кра
То скльки ж грошових реформ проведено в кра
Ус вказан заходи можна розглядати як послдовн етапи
диного проценсу, останнй - третй етап якого став завершальним. У результат цього кра
Таке мсце третього етапу зумовило характер його проведення - вн був зведений до просто
Мета грошово реформи
Грошова реформа в кра
1. Створити нацональну грошову систему самостйно
2. Забезпечити сталсть нацональних грошей на рвн, достатньому для стимулювання з допомогою грошових нструментв економчного соцального розвитку кра
3. Забезпечити функцонування ново
Такий багатоцльовий характер та особлив мови проведення реформи визначили ? багатоетапнсть значну тривалсть.
Першо
Проте глибока економчна криза та гпернфляця зумовили появу в економц кра
Поступово було вдновлено монополю нацональних платжних засобв обслуговування внутршнього ринку.
Друго
Це
ще одним свдченням того, що випуск гривн у вересн 1996 р. лише завершальний, зовн видимий момент тривало
Третя мета грошово
Проте завдання, що визначаються третьою метою грошово
Соцальн аспекти проведення реформи
Визначення соцального характеру реформи виявилося чи не найскладншим завданням ? аналзу. Найчастше аналтики реформи обмежуються посиланням на ? неконфскацйнсть, достатню прозорсть справедливсть. Проте так оцнки стосуються останнього етапу - випуску в обг гривн, не вс㺿 грошово
Перш за все слд рахувати двохетапнсть переходу вд радянського рубля до кра
Як же зазначалося, за перод вд счня 1991 р, до вересня 1996 р. цни на товари народного споживання зросли у середньому приблизно в 95 тисяч разв. Тому вс грошов заощадження, сформован в рублях карбованцях ще до початку сплеску нфляцÿ, на термн ведення гривн перетворилися в мзерну величину.
Деномнаця цих заощаджень на загальних пдставах у спввдношенн 1 : 100 без попередньо
Тим самим сфера нагромаджень була стотно "очищена" вд заощаджень у попереднй (рубльовй та карбованцевй) валют. Зроста
попит на грош псля випуску постйно
Однак укра
Зростання в 199Ч1996 роках заборгованост держави по виплатах заробтно
Отже, основн соцальн тяготи, пов'язан з проведенням грошово
ле проведення грошово
Вказан операцÿ та нагромадження мають значною мрою "тньове" забарвлення. Але оскльки вони здйснювалися пд гаслами ринкових вдносин,
моврно, тому держава погодилася звльнити цих економчних субТ
ктв соцальних тягот грошово
втор далекий вд думки, що такий розклад економчних тягот реформи мж соцальними групами був зроблений кервництвом держави свдомо чи це слд було по-ншому його здйснити. Але його не треба приховувати твердженнями про неконфскацйнсть чи соцальну справедливсть реформи. Адже важко поврити в це тим мльйонам людей, як втратили сво
Реалзований пд час проведення реформи розподл соцальних тягот сут означа
стотний крок нашо
Проблеми та механзми реалзац грошово-кредитно полтики
На першому етап функцонування нова валюта вимага
додатково
Центральним у цьому ряду та найскладншим для виршення
питання про нормалзацю оподаткування. Нин вже загальновизнано, що в кра
ле сьогодн мало визнавати необхднсть зниження норм оподаткування. Важливо знайти спосб ефективного розв'язання ц㺿 проблеми. Але мж зниженням рвня оподаткування та розширенням податково
Враховуючи ситуацю, що склалася у фнансовй та соцальнй сфер слд визнати, що внутрбюджетн можливост для розв'язання згаданого завдання (через скорочення бюджетних витрат) обмежен. Може йтися лише про певне скорочення витрат на утримання апарату державного правлння та силових структур, який надмрно розрсся за останн роки, також про скорочення дотування безперспективних, збиткових державних програм та пдпри
мств. Проте наявн тут резерви не дадуть можливост вдчутно скоротити рвень оподаткування, хоч ц резерви використан недостатньо, основний натиск зроблено на скорочення соцальних витрат та на залучення прямих кредитв НБУ.
Такий пдхд становить стотну загрозу новй втчизнянй валют. Тому вихд з становища треба шукати на шляху податково
Визначальну роль у розв'язанн цього завдання може вдграти розвиток внутршнього ринку державних цнних паперв. На перший погляд, може скластися враження, що низький житт
вий рвень переважно
1. У мру зниження оподаткування зростатимуть доходи збереження населення та субТ
ктв малого середнього бзнесу. При добрй органзацÿ справи переважну частину цих збережень можна моблзувати до Державного бюджету через фнансовий ринок таким чином компенсувати втрати бюджетних доходи у зв'язку з зниженням податкв. Тут дуже важливо вдкрити вльний доступ до державних цнних паперв широким верствам населення.
Нин такого доступу нема
, бо ОДВЗ реалзуються переважно через банки, доступ до яких для дрбних середнх нвесторв надзвичайно складнений. Та й довра до сучасних банкв у бльшост населення поки що низька, хоч не завжди з вини банкв.
2. Значна частина грошових нагромаджень та збережень дос ще конверту
ться у ВКВ та вивозиться за кордон чи зберга
ться в кра
3. Значн кошти кра
Отже, форсований розвиток фнансового ринку, передусм вторинного ринку державних цнних паперв,
сьогодн таким же актуальним завданням, як нормалзаця оподаткування. Це, по сут, дв сторони одн㺿 компнлексно
Створення цивлзованого фнансового ринку матиме позитивний вплив на нову валюту не тльки через оздоровлення Державного бюджету. Розвинутий фнансовий ринок - це реальна база для нормального функцонування банквсько
Навть бльше, наявнсть розвинутого вторинного фнансового ринку створю
особливий емсйний ефект вд запровадження в обг ново
3 нших заходв щодо пдтримки гривн слд насамперед розпочати:
- негайне обмеження, потм повну заборону бартеру в сх сферах господарсько
- повнстю вдмовитися вд прямого кредитування Нацональним баннком кра
- заборонити НБУ брати часть у кредитнй пдтримц проектв, пдпри
мств, виробництв, безнадйних щодо
- у мру активзацÿ вторинного фнансового ринку та пдпри
мницько
- законодавчо заборонити подальш затримки з виплатою заробтно
Тльки запропонован заходи могли б стотно пдтримати нову нацональну валюту як нин, так в майбутньому.
Грошов реформи у постсоцалстичних кра
Для дослдження ц㺿 проблеми обрано три групи кра
До друго
Третю трупу становлять нш кpa
Основний змст грошових реформ
Словеня i Хорватя. Грошов реформи диктувалися потребами незалежност, самостйного економчного розвитку Словенÿ Хорватÿ. Але вони були прискорен дями Сербÿ.
Нацбанк колишньо
До того ж Сербський банк самостйно, без погодження з ншими республками колишньо
Реформи грошових систем були проведен у Словенÿ та Хорватÿ майже одночасно, але методи проведення I конкретн строки сутт
во вдрзняються.
Законодавчий акт щодо проведення грошово
Для регулювання грошово
Одночасно проводилися заходи щодо розвитку експортного потенцалу припливу вльно конвертовано
У 1992 р. в економц Хорватÿ посилилися кризов явища, шо охопили виробництво, фнансову грошову системи. Спад промислового виробництва ще бльше розбалансував споживчий ринок, поглибилася нфляця, вдбулося рзке зниження життевого рвня населення. Це - наслдки во
нних дй.
У 1992 р. близько 40% видаткв бюджету становили вйськов витрати, видатки на фнансування тримання бженцв Ч вд 22 до 105 млн. доларв США щомсячно. Водночас практично припинилося надходження коштв вд туризму, значно зменшились надходження вд транспорту. Дефцит державнного бюджету Хорватÿ зрс бльш як трич.
За таких мов кра
полтика, санаця пдпри
мств та банкв, подальша комерцалзаця бералзаця банквсько
Нацональний банк Хорватÿ завдяки самостйност проводив жорстку полтику щодо кредитування дефциту держбюджету (лише в межах 5%, як передбачено законодавством, не бльше), то дало змогу никнути гпернфляцÿ.
У Словенÿ стартов мови, пдготовчий процес, технологя насдки впровадження нацонально
Псля зняття тримсячного мораторю на незалежнсть у жовтн 1991 р. Словеня на пдстав закону "Про нацональну грошову одиницю" впровадила в обг ц купони, встановивши курс обмну
Принципова вдмннсть уведення нацонально
I все таки поста
запитання: чому Словеня й Хорватя змогли безболсно за короткий строк розв'язати не лише проблеми грошово
Рч у тому, що за структурою виробництва, його технологчним та органзацйним рвнем, за методами господарювання
Крм того, основн сектори економки обох кра
Важливо й те, що центральний банк колишньо
До того ж у колишнй Югославÿ рвень життя був значно вищий, нж у колишньому Союз, водночас снував значний рвень вдкритого безробття. Тому це явище для населення не було зовсм новим вже були вироблен механзми соцального захисту населення вд безробття. Усе це створило сприятливш мови, нж, наприклад, в кра
Кра
Одночасно ма
твердитися дворвнева банквська система, повинн бути створен реальн авуары, реальн резервн фонди. Перетворенням у сфер гроншей ма
сприяти становлення ринку цнних паперв, дяльнсть фондово
Попри глибоке розумння процесв, що вдбувалися, кра
Як вдомо, у створенн грошово
Естонське кервництво виходило з того, що виготовити власн грош та визначити порядок
Естоня першою ще у липн 1992 р, здйснила грошову реформу, внаслдок яко
Естонське кервництво з самого початку виходило з того, що стабльна валюта
основою стаблзацÿ розвитку економки. Обраний метод прив'язування естонсько
Не менш важливе й те, що Естонÿ вдалося швидко збалансувати державний бюджет завдяки заборон фнансування центральним банком бюднжетного дефциту.
У проведенн грошово
Рч у тм, що з допомогою спецалств МВФ центральний банк Естонÿ за всма мжнародними правилами склав платжний баланс. Виявилося, що кра
Естоня досить вдало вийшла з ситуацÿ, коли Рося пдвищила цни на енергоносÿ. Не менш важливо й те, що Естонÿ вдалося швидко змнити спрямовансть зовншньоекономчних зв'язкв. Якщо у 1990 р. основна частина експорту йшла в Росло, Блорусю та Укра
нших кра
Зовншньоекономчну дяльнсть було бералзовано - не цензу
ться н експорт, н мпорт. Причому держава не регулю
цн. Вони погоджуються тльки на електроенергю та сланц.
Як Естоня, Латвя Литва одними з перших на територÿ колишнього СРСР створили сво
Кра
Грошова реформа внчалася повним економчним полтичним спхом. До того ж посилилась жорстка грошова та бюджетна полтика. Грузя й дал плдно спвпрацювала з МВФ, одержала слдом за кредитом СТФ кредит Standby. Велися переговори про надання МВФ трирчного кредиту ЕСАФ. Скасовано практично вс дотацÿ для народного господарства. Лбералзовано як внутршнй ринок, так зовншню торгвлю. Прийнято новий закон, який гаранту
автономю нацонального банку. Швидкими темпами трива
ваучерна приватизаця, дуже схожа на росйський зразок. Практично вся земля перебува
у приватному користуванн. Завершу
ться пдготовка закону про приватну власнсть Ч одного з найрадикальнших у кра
Наслдки грошових реформ
Словеня Хорватя. Як слд було чекати, набагато сприятливш мови дали змогу Словенÿ швидше здйснити реформи економки, в тому числ й грошову, досить впевнено пти вперед. Сьогодн вона належить до п'ятрки "нових схдно
вропейських ндустральних тигрв", як останнми роками не лише подолали спад виробництва, й забезпечили досить стйк темпи економчного зростання. Словеня, як Польща, Чехя, Словаччина та горщина, здйсню
стотн макроекономчн зрушення, структурн змни, спрямован на швидке зростання споживчого попиту, приватного споживання. За оцнками журналу "Central European Economic Review'" (счень 1996 р.), щодо показникв економчного зростання (за десятибальною системою) максимальний бал серед кра
Узагальнюючим показником економчно
Дуже важливо й те, що економчне зростання, досягнуте за останн три роки, забезпечило формування надйних передумов для стйких темпв розвитку в перспектив. Нин норма нагромадження у "нових тигрв" досягла рвня, близького до рвня розвинутих кра
Цьому сприятимуть потоки капталу, як дедал бльше спрямовуються у розвиток експортного сектора економки. Нин Словеня, як Польща та Словаччина, належить до кра
Макроекономчна стаблзаця, яка була порвняно швидко досягнута, означала сутт
ве зниження нфляцÿ (у 1993 р. в Словенÿ вона становила 32,3% на рк), що створило мови для економчного зростання.
Розв'язанню завдань антинфляцйно
Полтика прискорено
Економчне зростання - визначальний фактор збльшення реальних грошових доходв населення. Очевидним дером
Словеня, в якй наприкнц 1995 р середньомсячна заробтна плата досягла 611 доларв США. Це найвищий показник серед кра
Кра
У цих кра
стотно вдрзняються купвельна спроможнсть грошей та цни на товар. Найдешевше життя у Литв, найдорожче - у Латвÿ. Зате у Латвÿ найвищий рвень мнмально
I все ж при досить стотнй вдмнност лит, лат крону обТ
дну
принципово важлива яксть - вони стабльн мають довру. Про це переконливо свдчить рвень нфляцÿ. У 1995 р. вона дорвнювала 35% у Литв, 29% - в Естонÿ та трохи бльш як 20% Ч у Латвÿ.
Зупинимося на характеристиц кожно
Крона. Хоч естонська крона ма
найнижчий валютний курс (1 дол. понад 11 крон), а отже, й найнижчу купвельну спроможнсть, але саме фахвц вважають найавторитетншою. Адже це Естоня першою вийшла з рубльово
Стйксть крони сприяла мцност естонських комерцйних банкв. До тонго ж
Лат. Латвйський лат дорвню
2 доларам. Якщо крону ввели без будь-яких етапв, то у Латвÿ ще в травн 1992 р. ввели латвйський рубль, який дяв паралельно з росйським рублем у спввдношенн 1:1. Через 5 мсяцв росйський рубль було вилучено залишився латвйський рубль. Але й вн довго не втримався. Наприкнц 1993 р. плаваючий курс лата щодо долара закрився на позначц 0,595 за 1 долар, виникла дея прив'язати нацональну валюту не до долара чи нмецько
Лит. Литва пройшла найскладнший шлях створення грошово
Комерцйн банки спекулювали на змнах курсу валюти. Центральний банк не мг поратися з великими коливаннями валютного курсу. До того ж манпуляцÿ банкв довели курс до 2,9 лита за долар, потм вн рзко впав. Життя вимагало ршучих дй. Литовц скористалися досвдом Естонÿ.
Було створено валютне управлння. Сейм прийняв закон про надйнсть лита. Його прив'язали до долара, бо близько 80% обороту здйснювалося само в цй валют. Золотовалютний запас, який у 1992 р, становив лише 21 млн. доларв, на початок 1996 р. досяг 801 млн. доларв. Цих запасв виявилося на 32% бльше, нж треба було для пдтримання стабльного валютного курсу. Тому лит отримав досить високу стйксть. Лише в окрем пероди долар зупинявся на позначц в 4 лити або 3,95 лита - найвищому найнижчому рвн курсв. Цлком зрозумло, що стабльна валюта стала добрим засобом виходу литовсько
Водночас у Литв чимало фахвцв вважають, що валютне правлння, встановлений ним стабльний курс валюти гальмують розвиток економки, не дають змоги регулювати грошову масу, рвень нфляцÿ, норму процентв. Дедал бльше чути голоси, що необхдно девальвувати лит у Литв, як лат у Латвÿ та крону в Естонÿ. Проте прибчникв стйко
Прибалти покладають велик надÿ на вхд кра
Кра
Порвняльний аналз свдчить, що на противагу окремим сво
Отже, компетентнсть незалежнсть нацонального банку - виршальний фактор спху грошово