Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?кою кiлькiстю мурашиноСЧ та янтарноСЧ кислот. Бiфiдо- та лактобактерiСЧ приймають участь в синтезi i всмоктуваннi вiтамiнiв групи В, К, фолiСФвоСЧ i нiкотиновоСЧ кислот, сприяють синтезу незамiнних амiнокислот, кращому засвоюванню вiтамiну D i солей Са. Метаболiти бiфiдо- та лактобактерiй володiють також антиалергiчною дiСФю. Крiм набору кислот цi бактерiСЧ також продукують вiтамiни, причому вiтамiни групи В (В1, В2) виробляються в бiльших кiлькостях, нiж в процесi життСФдiяльностi кишковоСЧ палички [4]. БiфiдобактерiСЧ включенi до складу бiльше 70 рiзних продуктiв харчування i до ряду терапевтичних препаратiв, якi застосовуються при порушеннях кишкового травлення у дiтей, при ентероколiтах, цирозах печiнки, пiсля застосування антибiотикiв i для покращення кишковоСЧ перистальтики.
Продукти життСФдiяльностi молочнокислих бактерiй, мабуть, були одними з перших антисептикiв мiкробного походження. У народнiй медицинi кисломолочнi сполуки здавна застосовувались для лiкування опiкiв та ран, при порушеннi функцiСЧ ШКТ.
Спочатку антагонiстичну дiю молочнокислих бактерiй по вiдношенню до iнших мiкроорганiзмiв пояснювали лиш пригнiчуючою дiСФю органiчних кислот (в першу чергу молочноСЧ), якi вони продукували. Пiзнiше вдалося виявити, що антагонiстичнi властивостi бактерiй грунтуються не тiльки на утвореннi органiчних кислот, але й на утвореннi специфiчних антибiотичних речовин (СЧх називають бактерiоцинами або мiкроцини, колiцини). Так, наприклад, S.lactis видiляСФ нiзин, Str.cremoris-диплококцин, L.acidophilus - ацидофiлiн i лактоцидин, L.brevis- бревiн, L.plantanum - лактолiн. Всi цi бiлогiчно-активнi речовини малостiйкi i не мають високоСЧ антибiотичноСЧ активностi.
Вивченню антибiотичних властивостей молочнокислих паличковидних бактерiй була присвячена велика кiлькiсть робiт. Особливу увагу привертала ацидофiльна паличка. Вона здатна приживатись в кишковому трактi, сприятливо дiСФ на органiзм, пригнiчуСФ патогенну мiкрофлору кишечника, сприяСФ виздоровленню вiд шлунково-кишкових захворювань. Ацидофiльна паста використовуСФться в акушерськiй практицi, дерматологiСЧ та хiрургiСЧ (лiкування опiкiв, язв). Вважають, що антагонiстичнi властивостi ацидофiльноСЧ палички обумовленi як молочною кислотою, яку вона продукуСФ, так i антибiотичними речовинами (Полонская 1952, 1959).
Пiсля того, як було встановлено, що необхiдним компонентом захисноСЧ мiкрофлори кишечника СФ молочнокислi бактерiСЧ, вони стали найбiльш вживаними мiкроорганiзмами для створення пробiотичних препаратiв [30,31,32,33]. R.Fuller, вважаСФ, що пробiотичний ефект введення лактобактерiй здiйснюСФться лише за умов збереження iнших компонентiв захисноСЧ флори та дефiциту лактобактерiй. При вiдсутностi цих умов ефективнiсть лактобацил як пробiотикiв сумнiвна. Також не всi штами даного роду чи видiв еквiвалентнi як пробiотики, так само як рiзний СЧх вплив на органолептичнi властивостi ферментованого продукту [31].
Широке використання лактобактерiй повязано з довготривалим iсторичним досвiдом СЧх безпечного застосування в продуктах, в звязку з чим СЧх вiдносять до групи звичайно безпечних тАЬgenerally regarded as safe (GRAS)тАЭ. Звичайно маСФ значення i те, що велика кiлькiсть молочнокислих бактерiй вже широко використовуСФться в харчовiй промисловостi [34].
До теперiшнього часу достеменно не вiдомо шлях, яким пробiотики здiйснюють свiй бiологiчний ефект, однак, вiдомi окремi фактори впливу на мiкробну екосистему кишечника. Одним з механiзмiв дiСЧ пробiотикiв СФ прямий антагонiз шляхом продукцiСЧ певних хiмiчних компонентiв рiзноСЧ молекулярноСЧ ваги. Тi, що мають бiлкову природу та кодуються плазмiдами, належать до бактерiоцинiв. Описано цiлий ряд бактерiоцинiв, якi продукуються молочнокислими бактерiями. Крiм того, антагонiстична дiя цих бактерiй визначаСФться також видiленням ними органiчних кислот та низькомолекулярних метаболiтiв типу пептидiв. Так само, жирнi кислоти, що виробляються такими анаеробами як Bacteroides, можуть пригнiчувати ентеротоксигеннi E.coli та шигели. Спектр СЧх антагонiстичноСЧ дiСЧ дуже широкий. Вiд низькомолекулярного метаболiту L.reuteri, який в очищеному виглядi реутерин, пригнiчуСФ зростання всiх тест мiкроорганiзмiв. До дуже специфiчноСЧ антагонiстичноСЧ активностi певних штамiв лактобацил по вiдношенню до Clostridium ramosus [35].
Для пiдвищення антагонiстичноСЧ активностi молочнокислих бактерiй використовують рiзнi мутагеннi фактори ультрафiолетове опромiнення, хiмiчнi агенти: етиловий ефiр, уретан, етиленiмiни [28]. Дослiдження показали, що пiд дiСФю цих факторiв антибiотичнi властивостi молочнокислих бактерiй значно пiдсилюються. Рiзноманiтнi види молочнокислих бактерiй здатнi вступати мiж собою не тiльки в антагонiстичнi, але й симбiотичнi взаСФмовiдносини.
Наприклад, при виключеннi деяких факторiв росту (вiтамiнiв групи В i амiнокислот), необхiдних для двох штамiв, обидва органiзма могли рости в симбiозi, так як кожний з них продукував бiологiчно активнi речовини, потрiбнi один одному. Так, L.arabinosus 17-5 (потребуСФ фенiлаланiн) i Str.faecalis R (потребуСФ фолiСФву кислоту, треонiн, серин, гистидин або глiцин) ростуть в симбiозi, коли фенiлаланiн, треонiн i фолiСФва кислота не внесенi в середовище.
Тривалiсть життя молочнокислих бактерiй без пересiвiв багаторазово пiдвищуСФться у присутностi дрiжджiв. Розвиваючись спiльно, вони утворюють тАЬзахисне суспiльствотАЭ, не допускаючи до нього стороннiх мiкроорганiзмiв [28,36,37]. Вiдомо, що лактобацили бiльш стiйкi до антагонiстичного впливу патогенних мiкроорганiзмiв, нiж iншi бактерiСЧ [36]