Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. за матеріалами свідків та ветеранів війни
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
»ерівської групи Південь були націлені на українську землю. На Черкащині бої з окупантами почались в середині липня 1941 року і тривали до кінця вересня 1941 р., коли фашисти зайняли Чорнобаївський та Драбівський райони. Коли було встановлено фашистський окупаційний режим в Україні, то Черкащина ввійшла до складу рейх комісаріату Україна під керівництвом Еріха Коха.
В ніч на 22 серпня 1942 року радянські війська після жорстоких боїв залишили Черкаси. А на лівому березі Дніпра населення наших районів працювало і вдень і вночі на спорудженні оборонної лінії. Систематичне бомбардування ворожими літаками прибережних районів зводили нанівець працю жінок і підлітків.
31 серпня 17-та польова армія німців зуміла переправитись через Дніпро під Кременчуком і безперервно атакувала 38-му армію південно-Західного фронту.12 вересня 1941 року перша танкова група перейшла в наступ з Кременчуцького плацдарму, великими моторизованими і танковими силами розсікла навпіл 237-му стрілецьку дивізію і рушила лівим берегом Дніпра на північ, щоб зєднатися з німецькими частинами танкової групи генерала Гудеріана, що наступала з Конотопу на Лохвицю.
15 вересня 1941 року на схід від території нашого району було замкнуте кільце оточення в яке потрапили 5-та, 37-ма, 26-та армії, сам штаб Південно-Західного фронту на чолі з генералом-полковником Кирпоносом.
19 вересня 1941 року війська Червоної армії залишили Чорнобай і територію Чорнобаївського району. 21 вересня оволоділи Богодухівкою та Красьонівкою. В боях за Богодухівку загинув письменник Ю. Кринов. У серпні під натиском переважаючих сил ворожа армія перейшла на лівий берег Дніпра. І ось оточені. З нього вийти вдалося лише частині військ. У вересні брудний чобіт гітлерівців вступив на землю с. Вереміївка.
В селі німці зразу створили німецьку комендатуру з німецьким комісаром і жандармерією, міських поліцаїв. Поліцаї насильно забирали в селян продукти, одежу, особливо грабували сімї комуністів та комсомольців. Провокатор Отамась Іван Нейконович (прозваний в народі драконом), запродався німцям і став слідчим поліції. Він видав гестапу партійну підпільну групу з продуктами та одягом для партизанського загону. Лише частині вдалося уникнути арешту.
Один із бранців, бувший моряк Чорноморського флоту комуніст Фесенко Василь Лукович, вирішив організувати втчу, що він і зробив. Було розстріляно лише одного військовополоненого, який був на костилях, а всі решта втекли.
За рішенням Полтавського обкому Компартії України в липні 1941 року для боротьби з окупантами в тилу ворога в Чорнобаївському районі був створений партизанський загін, командиром якого був призначений Д.С. Комашко в минулому голова колгоспу, а комісаром голова Чорнобаївського райвиконкому М.Т. Славський.
До складу загону входили: секретрі райкому партії Р.І. Зазимко, І.А. Гичка, голови колгоспів В.М. Бабич, О.П. Шпильний, директор радгоспу Семчурін та інші, всього 42 чоловіки.
Трохи згодом до складу загону приєдналися і військовослужбовці, які потрапили в оточення (Південно-Західний фронт під Оржицею); Пепельний командир відділення,уродженець с. Велика Бурімка, Таращенко - молодший летейнант, та рядові - Дундук, Кисельов. Загін діяв з липня 1941 року до травня 1942 року. Головна база партизан - Чубарівський ліс. Загін мав 4 кулемети, 2 автомати, 100 гвинтівок; 200пляшок із запалювальною рідиною, 2 радіостанції, 1 друкарську машинку, 6 коней. Загін був невеличким, але спокою окупантам н давав. Ось декілька епізодів його бойових дій.
23 листопада 1941 року біля Чубарівського лісу партизани вогнем зустріли ворожу облаву чисельністю близько трьохсот фашистів і поліцаїв. Бій тривав 3 доби, було вбито 26 окупантів. В цьому бою партизани втратили секретаря райкому Гичку І.А. Через кілька днів партизани напали на гітлерівську автоколону в с. Велика Бурімка, знищили 83 автомашини. Всього народні месники цього загону знищили 50 фашистів, 14 поліцаїв, 208 автомашин, 1 мотоцикл, лінію звязку Кременчук - Семенівка, неодноразову перерізали телефонні лінії в напрямку Золотоноша - Кеменчук , Золотоноша - Чорнобай, Оболонь - Семенівка, Чорнобай - Хрестителеве - Велика Бурімка. Порювали листівки, вели широку пропаганду серед населених району. В боях з ворогом загін зазнав великих втрат, перестали битися серця командиру загону Комашка Д.С., комісара Славського М.Т. та більшості бійців. Частина партизан перейшли лінію фронту і приєдналися до частин Червоної армії. Фактично загін припинив свою діяльність 1942 року. Але партизанські дії в районі не припинились. В серпні 1943 року на території Чорнобоївського, Іркліївського, Золотоніського районів виник новий партизанський загін під командуванням Миколи Івановича Соболева-Кузьміна, загін називався ім. Щорса № 00134. Комісаром загону був Молотков О.В., начальником штабу - Гога Д.Г. Загін десантувався 6-ма групами по 12 осіб в період з 13-го по 24-те серпня. Три групи висадились біля с. В. Бурімка, і по одній - біля с. Жовнине, с. Чапаївка та м. Кременчука. Головною базою загону був Чубарівський ліс. Загін діяв 44 дні, не даючи спокою окупантам та їх прислужникам. До речі месники цього загону разом з військами армії-визволительки входили похідним маршем в смт. Чорнобай 23 вересня 1943 року. Виконавши свою місію в районі, загін пішов далі громити ворога.
З жовтня 1941 року до лютого 1942 року в с. Вереміївка Чорнобаївського району діяв підпільний військовий госпіталь, який організував колишній військовополонений Леонід Андрійович Силін - військовий юрист, добре володів німець?/p>