Україна в роки Другої світової війни

Контрольная работа - История

Другие контрольные работы по предмету История

ання захопленої території з одночасним знищенням соціалістичного ладу та ідеології, заселенням її десятками мільйонів німців. Належну оцінку цим злочинам фашистського агресора дав Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі відразу по війні, який покарав на горло її головних призвідців. Другою причиною неймовірних поразок і втрат були субєктивні прорахунки та помилки в передвоєнному зовнішньополітичному курсі СРСР, внаслідок чого Радянський Союз був втягнутий у світову війну за найнесприятливіших для нього обставин.

Згубність прорахунків сталінського одноособового диктаторства, як і гітлерівської загарбницької політики, чи не найбільше відчула Україна, яка однією з перших республік опинилась у вирі світової війни. Але український народ не був лише жертвою фашистів. У своїй переважній більшості він знайшов сили, щоб піднятися на боротьбу проти поневолювачів. Війна проти гітлерівських завойовників була народною, справді "українською", оскільки фашисти оголосили її не тільки Україні, а й усьому українському. В свою чергу, населення боролося за існування українського етносу, України як такої. Десятки мільйонів українців однозначно й рішуче заявили про неприйняття ідеології фашизму, оголосили йому боротьбу не на життя, а на смерть. Україна відрядила до Збройних сил СРСР, формувань радянських партизанів не менш як 6 млн. своїх синів і дочок. На заході республіки десятки тисяч їх влилися в Українську повстанську армію,. місцеві загони якої нерідко навіть усупереч політичним розрахункам керівництва ОУН чинили опір окупантам.

На початку 1945 р. Постановою Кримської конференції глав трьох держав (лютий 1945 р.) “Про Польщу” юридично визнавалося встановлення кордону між Радянським Союзом і Польщею по лінії Керзона. За цим договором кордон між СРСР і Польщею пролягав вздовж лінії Керзона з відхиленням від неї у деяких районах до 58 км на користь Польщі.

У листопаді 1944 р. І зїзд Народних комітетів Закарпатської України ухвалив рішення про вихід Закарпаття із складу Чехословаччини і воззєднання його з Радянською Україною. 29 червня 1945 р. у Москві було укладено радянсько-чехословацький договір про Закарпатську Україну, в якому визнавалося, що на основі дружньої угоди обох сторін Закарпатська Україна воззєднується з УРСР. Воззєднання Закарпатської України з УРСР завершило історичний процес збирання всіх українських земель у межах однієї держави.

Воззєднання всіх українських земель, як і вступ України до ООН в квітні 1945р., стали важливим кроком на шляху втілення в життя споконвічної мрії українського народу про відродження своєї незалежної соборної держави.

 

Література

 

  1. Безсмертя. Книга памяті України 1941-1945. К. 2000.
  2. М.В. Коваль. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 1945 рр). Серія Україна крізь віки Т.12. К.: Видавничий дім “Альтернативи”. 1999. 336 с.
  3. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Львів. 1993.
  4. Мірчук П. Українська повстанська армія 1942 1952 рр. Львів 1992.
  5. Муковський І.Т., Лисенко О.Е. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни. К. 1996.
  6. Субтельний Орест Україна: історія /Пер. з англ. Ю. І. Шевчука 3-тє видання перероблене і доповнене К.: Либідь. 1993. 720 с.
  7. Шевченко В.Ф. Фашистські окупанти вороги української державності. Друга світова війна і Україна. К. 1996.
  8. Історія України: Курс лекцій: Навчальний посібник У 2 кн. Кн. 2 /Мельник Л.Г., Верстюк В.Ф., Демченко М. В. та ін. К.: Либідь. 1992. 464 с.
  9. Історія України XX поч. XXI ст.: навчальний посібник /П. П. Панченко, Н.П. Барановська, С.С. Падалка та ін.; За заг. ред. В.А. Смолія. К.: Знання. 2004. 582 с.
  10. Історія України: Посібник /За ред. Г.Д. Темка, Л.С. Тупчієнка К.: Видавничий центр “Академія”. 2002. 480 с.